Роль про- та протизапальних цитокінів в прогресуванні перебігу діабетичної ретинопатії та оцінці ефективності лазерного лікування

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУ «ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В. П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

РОЛЬ ПРО- ТА ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ В ПРОГРЕСУВАННІ ПЕРЕБІГУ ДІАБЕТИЧНОЇ РЕТИНОПАТІЇ ТА ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛАЗЕРНОГО ЛІКУВАННЯ

14.01.18 ? офтальмологія

БЕЛЯЄВ ВАЛЕРІЙ ДМИТРОВИЧ

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України».

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Науменко Володимир Олександрович, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України», заступник директора з науково-лікувальної роботи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Леус Микола Федорович, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України», завідувач лабораторії біохімії

доктор медичних наук, професор Завгородня Наталія Григорівна, Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри очних хвороб

Захист відбудеться « 17 » червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України» за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України» (Україна, 65061, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий « 16 » травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук О.В. Зборовська

АНОТАЦІЯ

Беляєв В.Д. Роль про- та протизапальних цитокінів в прогресуванні перебігу діабетичної ретинопатії та оцінці ефективності лазерного лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18. - офтальмологія. - ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України», Одеса, 2011.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності діагностики прогресування та лікування хворих ДРП. Представлено дослідження рівнів про- та протизапальних цитокінів (ІЛ-1в, ІЛ-6 і ІЛ-4, ІЛ-10) у хворих ДРП. Виявлено, що катаракта не супроводжується збільшенням в крові досліджуваних цитокінів, а між рівнем цитокінів в волозі передньої камери та крові пацієнтів ДРП знайдено сильний позитивний кореляційний зв'язок. У хворих ЦД з різним ступенем важкості та стадією ДРП рівень цитокінів достовірно не відрізнявся, та склав для прозапальних цитокінів ІЛ-1в 1,4 пг/мл, ІЛ-6 8,2 пг/мл та протизапальних цитокінів ІЛ-4 2,9 пг/мл, ІЛ-10 52,8 пг/мл. В крові хворих без прогресування ДРП (без та з ЛКС) рівень ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10 та ІЛ-1в в динаміці практично не змінився відносно первинних даних. У пацієнтів з прогресуванням ДРП (в групах з та без ЛКС) первинний рівень досліджуваних цитокінів в крові був статистично достовірно вище таких значень у осіб без прогресування захворювання. Виявлено, що після панретинальної ЛКС відбувається підвищення рівнів ІЛ на 3-й день спостереження в середньому в 2,3 рази або на 127%, з наступною нормалізацією рівнів ІЛ-4, ІЛ-10 та ІЛ-1в на 30-й день, в той же час як ІЛ-6 залишається підвищеним в 1,4 рази або на 34%. В клінічну практику запропоновані модифіковані способи прогнозування прогресування ДРП з ефективністю 75% при прогресуванні ДРП та 84,7% при проведенні панретинальної ЛКС.

Ключові слова: діабетична ретинопатія, про- та протизапальні цитокіни, лазерна коагуляція сітківки.

АННОТАЦИЯ

Беляев В.Д. Роль про- и противовоспалительных цитокинов в прогрессировании течения диабетической ретинопатии и оценке эффективности лазерного лечения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18. - офтальмология. - ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины», Одесса, 2011.

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности диагностики прогрессирования и лечения пациентов с диабетическим поражением органа зрения. Проведено обследование и лечение 102 (186 глаз) больных разной степени тяжести и разной стадии диабетической ретинопатии. Исследование уровня про- и противовоспалительных цитокинов во влаге передней камеры и периферической крови и влияние катаракты на уровни цитокинов в крови проведено у 18 больных диабетической ретинопатией с наличием осложненной катаракты. Изучение уровня исследуемых про- и противовоспалительных цитокинов в зависимости от степени тяжести и стадии диабетической ретинопатии и изменение уровня цитокинов при прогрессировании диабетической ретинопатии проведено у 60 пациентов. Изучение изменения уровней про- и противовоспалительных цитокинов после панретинальной лазерной коагуляции сетчатки проведено у 24 больных диабетической ретинопатией.

Учитывая определяющую роль иммуномедиаторов в регуляции различных звеньев гомеостаза, и учитывая, что продукция цитокинов происходит на местном и системном уровнях, изучение роли цитокинов в формировании системного и местного иммунного ответа при различных заболеваниях глаз представляет особый интерес. В связи с этим важно было определить связь между продукцией цитокинов локально (во влаге передней камеры глаза) и в системном кровотоке. Нами получены данные, которые позволяют сделать вывод, что между уровнем исследуемых цитокинов во влаге передней камеры и крови больных диабетической ретинопатией и осложненной катарактой выявлена достоверная сильная положительная корреляционная связь (для ИЛ-1в r=0,91, ИЛ-6 r=0,74, ИЛ-4 r=0,89, ИЛ-10 r=0,87), что позволяет использовать данные об уровне цитокинов в периферической крови для характеристики особенностей патологического процесса в глазу. Учитывая, что забор влаги передней камеры для определения уровня цитокинов проводился во время удаления катаракты у больных ДРП, было важно исследовать влияние катаракты на уровень цитокинов у больных ДРП. Нами установлено, что осложненная катаракта не сопровождается значимым увеличением в периферической крови исследуемых про- и противовоспалительных цитокинов (ИЛ-1в, ИЛ-6 и ИЛ-4, ИЛ-10), о чем свидетельствует отсутствие различий между их уровнем у больных диабетической ретинопатией и осложненной катарактой и у лиц с наличием диабетической ретинопатии без помутнений хрусталика.

Общий анализ данных по определению содержания исследуемых цитокинов в периферической крови больных сахарным диабетом при наличии у них разной степени тяжести и разной стадии диабетической ретинопатии показал, что уровень цитокинов статистически достоверно не отличается для ИЛ-1в, ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-10, однако было отмечено статистически не значимое повышение средних значений по мере увеличения тяжести диабетической ретинопатии. Исходя из полученных выше данных, интерес вызывает направленность и выраженность изменений экспрессии интерлейкинов при прогрессировании диабетической ретинопатии. В периферической крови больных диабетической ретинопатией без прогрессирования патологического процесса в течение 12 месяцев уровень ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-10 и ИЛ-1в практически не изменен относительно исходных данных. У пациентов с прогрессированием патологического процесса (ДРП) исходный уровень исследуемых цитокинов в крови оказался статистически достоверно выше таковых значений у лиц без прогрессирования заболевания. Между исходным уровнем цитокинов и фактом прогрессирования диабетической ретинопатии установлена достоверная положительная корреляционная связь средней степени. На основе полученных данных предложен новый способ прогнозирования прогрессирования диабетической ретинопатии, который позволяет выявить пациентов с высоким риском прогрессирования данной патологии при повышенном исходном уровне цитокинов в периферической крови. Для провоспалительных цитокинов это уровни ИЛ-1в > 1,1 пг/мл и ИЛ-6 > 7,0 пг/мл, а для противовоспалительных цитокинов: ИЛ-4 > 2,7 пг/мл и ИЛ-10 > 79,7 пг/мл.

С целью выявления особенностей экспрессии про- и противовоспалительных цитокинов после панретинальной лазерной коагуляции сетчатки у пациентов с тяжелой стадией непролиферативной диабетической ретинопатии, и с пролиферативной ДРП и оценки эффективности лазерного лечения нами в периферической крови был определен уровень ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-10 и ИЛ-1? до проведения лазерной коагуляции, а также через 3 и 30 дней и 6 месяцев после лазерного воздействия. При наблюдении за больными в течении 6 месяцев после проведения панретинальной лазерной коагуляции сетчатки, мы наблюдали прогрессирование патологического процесса (ДРП) у некоторых больных. Анализируя полученные данные мы выявили, что у лиц с прогрессированием диабетической ретинопатии после проведения панретинальной лазерной коагуляции сетчатки выявлен статистически достоверно более высокий уровень исследуемых про- и противовоспалительных цитокинов до лечения и более выраженная их экспрессия через 3 дня после проведения панретинальной лазерной коагуляции сетчатки относительно соответствующих значений у пациентов без прогрессирования диабетической ретинопатии. На основе полученных данных предложен новый способ прогнозирования эффективности лазерной коагуляции сетчатки при диабетической ретинопатии, который свидетельствует о стабилизации патологического процесса после проведения панретинальной лазерной коагуляции сетчатки при значениях ИЛ-1в < 2,8 пг/мл и ИЛ-4 < 3,8 пг/мл и позволяет прогнозировать прогрессирование патологического процесса после этой операции при ИЛ-1в ? 2,8 пг/мл и ИЛ-4 ? 3,8 пг/мл.

Ключевые слова: диабетическая ретинопатия, про- и противовоспалительные цитокины, лазерная коагуляция сетчатки.

ANNOTATION

Belyaev V.D. The role of pro- and anti-inflammatory cytokines in progressive diabetic retinopathy and the efficacy's assessment of laser treatment. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.18 - ophthalmology. |thesis| State Institution «The |institution|Filatov |eyes|Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the Academy of Medical Sciences of| Ukraine», Odesa, 2011.

The dissertation is devoted to efficacy increase of patient's diagnostics and treatment in case of PDR. A study of pro- and anti-inflammatory cytokines levels (IL-1в, IL-6 and IL-4, IL-10) in patients with PDR was performed. It was revealed that cataract was not accompanied by these cytokines increase in blood; strong positive correlation was observed between the cytokines level in anterior chamber aqueous humor and blood of patients with PDR. Cytokine's level did not differ significantly and for pro-inflammatory cytokines IL-1в it was 1,4 pg / ml, IL-6 - 8,2 pg/ml and anti-inflammatory cytokines IL-4 2,9 pg/ml, IL-10 52,8 pg/ml in patients with DM of varying degree of severity and stage of the PDR. Level of IL-4, IL-6, IL-10 and IL-1в in dynamics did not change in the blood of patients without PDR (with/without laser coagulation of retina), concerning initial data. In patients with PDR (groups with/without retinal laser coagulationof retina) initial level of cytokines in blood was significantly higher ??in patients without disease progression. After panretinal laser coagulation the increase IL levels on the 3^rd day of observation was observed on average 2,3 (127%) with subsequent normalization of IL-4, IL-10 and IL-1в levels on 30^th day, at the same time IL-6 remained increased in 1,4 times (34%). Modified methods of PDR prognosis were offered in clinical practice with efficacy 75% in case of PDR and 84,7% after (during) panretinal laser coagulation.

Key words: diabetic retinopathy, pro-and anti-inflammatory cytokines, laser coagulation of retina.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Діабетична ретинопатія (ДРП) є основною причиною сліпоти у віковій групі від 20 до 64 років (Bek T., 2006; Kostraba J.N., 1991; Warrian K.J., 2010). Згідно літературних даних має місце кореляція між ступенем компенсації цукрового діабету (ЦД) та розвитком ДРП. Суворий контроль рівня глікемії знижує ризик та частоту розвитку ДРП. Однак, компенсація глікемічних порушень та ангіопротекторне лікування хворих ДРП не здатні зупинити розвиток патологічних змін сітківки, особливо розвиток проліферації (Кански Д.Д., 2008; Танчу Ж., 2004; DCCT, 1995, 1997). На сьогоднішній день немає терапевтичних засобів, що здатні ефективно впливати на перебіг проліферативних процесів при ДРП (Кански Д.Д., 2008; Кацнельсон Л.А., 1990; Реброва О.Ю., 2002; Kylstra J.A., 1999; Shatz H., 1978). Більшість консервативних методик лікування ДРП спрямовані на ліквідацію патологічних змін гемомікроциркуляції та обмеження зон ішемії в сітківці, при цьому не враховуються зміни імунних процесів та не здійснюється специфічний нейротропний вплив на нейрони та гліальні клітини сітківки (Hammond C. J., 1996). Використання лазерної коагуляції сітківки (ЛКС) в даний час є єдиним ефективним способом лікування ДРП з метою попередження сліпоти (Кански Д.Д., 2008; Zweng H.C., 1977). Деякі автори виявили дисбаланс в імунній системі хворих, взаємодію активованих імунокомпетентних клітин з нейрогліальними та ендотеліальними клітинами сітківки, що посилює процеси оклюзії ретинальних капілярів, а також здійснює ангіо- та нейротоксичну дію та впливає на проліферативні процеси в сітківці (Сдобникова С.В., 2002; Joussen A.M., 2001; Tang N., 2004). Патогенез ураження нейронів та нейрогліальних клітин, як основних функціональних елементів сітківки, а також роль порушень в імунній системі при розвитку ДРП недостатньо вивчена (Ефимов А.С., 1998). В літературі описано, що в патогенезі ДРП приймають участь цитокіни, які активно впливають на розвиток та регуляцію антигенспецифічної імунної відповіді, регулюють процеси проліферації та ангіогенезу, а також мають цитотоксичні та противірусні властивості. Підвищена експресія цитокінів є однією з безпосередніх причин структурно-функціональних уражень судинної стінки у хворих на ЦД (Фрейдлин И.С., 1995, Kowluru R.A., 2007).

На основі вищевказаного оцінка ризику прогресування ДРП, уточнення показань до проведення панретинальної ЛКС та можливості прогнозування ефективності лазерного впливу при лікуванні хворих ДРП шляхом вивчення імунного статуса є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження були фрагментами затвердженими АМН України НДР ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України»: «Розробити нові методи діагностики та оптимізації лікування хворих з дистрофічними захворюваннями сітківки» (2007-2009 рр., шифр теми 156-А/07-09, № держ. реєстрації 0107U002650) та «Розробити систему методів диференційної діагностики та оптимізації лікування хворих з дистрофічними захворюваннями сітківки та судинної оболонки» (2010-2012 рр., шифр теми 168-А/10-12, № держ. реєстрації 0110U003408), в яких аспірант був співвиконавцем.

Мета дослідження. Підвищити ефективність прогнозування прогресування діабетичної ретинопатії шляхом визначення рівнів про- та протизапальних цитокінів у хворих діабетичною ретинопатією різної стадії (ступеня важкості) в динаміці розвитку патологічного процесу та після проведення панретинальної лазерної коагуляції сітківки.

Задачі дослідження:

1. Визначити рівні про- та протизапальних цитокінів (ІЛ 1в, 6, 4, 10) в волозі передньої камери та периферійній крові методом імуноферментного аналізу у хворих ДРП, пре- та проліферативної стадіями.

2. Вивчити рівні про- та протизапальних цитокінів (ІЛ 1в, 6, 4, 10) в периферійній крові методом імуноферментного аналізу у хворих ДРП з наявністю супутньої катаракти.

3. Вивчити рівні про- та протизапальних цитокінів (ІЛ 1в, 6, 4, 10) в периферійній крові методом імуноферментного аналізу у хворих ДРП залежно від стадії та ступеня важкості ДРП.

4. Вивчити характер зміни рівня про- та протизапальних цитокінів (ІЛ 1в, 6, 4, 10) в периферійній крові методом імуноферментного аналізу у хворих ДРП залежно від прогресування ДРП.

5. Вивчити характер зміни рівня про- та протизапальних цитокінів (ІЛ 1в, 6, 4, 10) в периферійній крові методом імуноферментного аналізу в різні строки після панретинальної лазерної коагуляції сітківки у хворих ДРП.

6. Базуючись на отриманих даних визначити особливості зміни та розробити прогностичні критерії прогресування ДРП залежно від важкості перебігу процесу, динаміки та лазерного лікування.

Об'єкт дослідження: діабетична ретинопатія.

Предмет дослідження: рівень про- та протизапальних цитокінів (1в, 4, 6, 10) в волозі передньої камери та периферійній крові, ефективність прогнозування прогресування ДРП та результатів панретинальної лазерної коагуляції сітківки.

Методи досліджень: клінічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Розширені наукові поняття про те, що загальний цитокіновий статус у хворих непроліферативною та проліферативною стадіями ДРП не залежить від ступеня важкості та стадії ДРП, що підтверджується високими середніми значеннями рівнів ІЛ: ІЛ-4 2,9 пг/мл, для ІЛ-6 8,2 пг/мл, для ІЛ-10 52,8 пг/мл, для ІЛ-1в 1,4 пг/мл.

Уточнені наукові дані про більшу активацію цитокінового статусу в групі хворих ДРП з прогресуючим перебігом захворювання в порівнянні з групою зі стабільним перебігом, що підтверджується суттєвим збільшенням рівня прозапальних цитокінів: для ІЛ-1в з 0,3 до 4,2 пг/мл (в 14,5 рази), ІЛ-6 з 4,8 до 13,7 пг/мл (в 2,9 рази), та протизапальних цитокінів: ІЛ-4 з 2,3 до 4,1 пг/мл (в 1,8 рази), ІЛ-10 з 27 до 132,4 пг/мл (в 4,9 рази).

Доповнені наукові дані про більшу активацію цитокінового статусу в групі хворих ДРП з прогресуючим перебігом захворювання в порівнянні з групою зі стабільним перебігом після проведення панретинальної лазерної коагуляції сітківки, що підтверджується суттєвим збільшенням прозапальних цитокінів: ІЛ-1в з 2,6 до 3,4 пг/мл (в 1,3 рази, на 32%), ІЛ-6 з 10,0 до 14,2 пг/мл (в 1,4 рази, на 42%), та протизапальних цитокінів: ІЛ-4 з 3,2 до 4,2 пг/мл (в 1,3 рази, на 32%), ІЛ-10 з 82,7 до 104,4 пг/мл (в 1,3 рази, на 26%).

Уточнені наукові знання про активацію загального цитокінового статусу у хворих ДРП, що підтверджується підвищенням прозапальних цитокінів в периферійній крові, значення яких склали для прозапальних цитокінів ІЛ-1в 1,9 пг/мл, ІЛ-6 9,2 пг/мл, а для протизапальних цитокінів ІЛ-4 3,6 пг/мл, ІЛ-10 69,7 пг/мл.

Доповнені наукові знання про активацію місцевого цитокінового статусу у хворих ДРП, який визначається за рівнем цитокінів в волозі передньої камери, що був значно вищий в порівнянні з показниками цитокінів в периферійній крові для прозапальних цитокінів: ІЛ-1в 3,0 пг/мл (на 57 %), ІЛ-6 18,7 пг/мл (на 104,4 %), а для протизапального - тільки для цитокіна ІЛ-10, рівень якого дорівнював 81 пг/мл (на 16,2 %).

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано спосіб прогнозування прогресування (перехід від легкої стадії до важкої та проліферативної) ДРП шляхом визначення зв'язку рівня ряду цитокінів та клінічної картини захворювання, що дає можливість виявити пацієнтів з високим ризиком прогресування ДРП з однієї стадії до іншої при підвищеному вихідному рівні прозапальних цитокінів (ІЛ-1в > 1,1 пг/мл та ІЛ-6 > 7,0 пг/мл) та протизапальних цитокінів (ІЛ-4 > 2,7 пг/мл та ІЛ-10 > 79,7 пг/мл). Отримано патент України № 53665 від 11 жовтня 2010 року.

Запропоновано спосіб прогнозування ефективності лазерної коагуляції сітківки при ДРП шляхом визначення в периферійній крові до лікування про- та протизапального цитокінів (ІЛ-1в та ІЛ-4), який дає можливість прогнозувати стабілізацію патологічного процесу після проведення лазерної коагуляції сітківки (ефективність ЛКС) при значеннях ІЛ-1в < 2,8 пг/мл та ІЛ-4 < 3,8 пг/мл та прогнозувати прогресування патологічного процесу після проведення панретинальної ЛКС при значеннях ІЛ-1в ? 2,8 пг/мл та ІЛ-4 ? 3,8 пг/мл (патент України № 53666, від 11 жовтня 2010 року).

Впровадження у практику. Результати роботи впроваджені в клінічну практику та застосовуються на базі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України», офтальмологічного відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні імені А.Новака, офтальмологічного відділення КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», офтальмологічного відділення КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня».

Особистий внесок здобувача. Вибір теми дисертації та напрямку дослідження належать науковому керівнику, д.мед.н. В.О. Науменку. Імуноферментні дослідження проводились в лабораторії імунології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» під керівництвом д.біол.н., проф. І.П. Метеліциної. Набір пацієнтів з катарактою на фоні ДРП, забір крові та передньокамерної вологи проводили у відділі патології кришталика під керівництвом д.мед.н. С.К. Дмитрієва. Автор самостійно провів патентно-інформаційне обґрунтування дисертації, клінічне обстеження та лікування хворих (консервативне та панретинальну ЛКС). Автору належить ідея використання даних рівня цитокінів в якості прогностичних критеріїв ефективності проведення лазерної коагуляції сітківки у хворих ДРП. Автор приймав участь в написанні наукових робіт за темою дисертації, сумісно з керівником проводив аналіз та узагальнення результатів дослідження. Наукова та практична значимість, висновки сформульовані сумісно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, травень 2009 р.), науково-практичній конференції «Азаровські читання: актуальні питання офтальмології», присвяченій 75-річчю кафедри офтальмології КДМУ ім. С.І. Георгієвського (Судак, квітень 2010 р.), XII з'їзді офтальмологів України (Одеса, травень 2010 р.), науково-практичній конференції «Сучасні методи діагностики та лікування дистрофічних та інволютивних захворювань органа зору» (Вінниця, вересень 2010 р.), науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу факультету післядипломної освіти УжНУ (Ужгород, лютий 2011 р.), засіданнях Закарпатського обласного товариства офтальмологів.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 4 статті в виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 патенти України, 4 публікації - в матеріалах та тезах науково-практичних конференцій та XII з'їзді офтальмологів України, які повністю відображають основні результати дисертації.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 138 сторінках комп'ютерного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 15 таблицями та 31 малюнком, які викладені по тексту дисертації. Список використаних джерел включає 192 найменування та займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал дослідження. Всього проведено обстеження 102 хворих ЦД (186 очей). Для розподілу хворих за стадіями та ступенями важкості ДРП нами використана міжнародна клінічна класифікація ДРП (2003 р.), згідно з якою виділяють непроліферативну (легкий, середній та важкий (препроліферативну) ступені важкості) та проліферативну стадії.

Для дослідження кореляції між рівнем цитокінів в волозі передньої камери та сироватці периферійної крові та вивчення рівнів деяких інтерлейкінів при наявності супутньої катаракти обстежено 18 хворих ЦД, у яких встановлена пре- та проліферативна стадія ДРП та катаракта. Середній стаж ЦД в даній групі склав 13 років, середній вік хворих - 49,5 років. Хворих ЦД І типу було 6 чоловік (33,3%), пацієнтів з ЦД ІІ типу - 12 чоловік (66,7%). У 14 хворих (77,8%) діагностована проліферативна стадія, у 4 (22,2%) - препроліферативна стадія ДРП.

Для дослідження характеру зміни рівня цитокінів при наявності різної стадії та ступеня важкості ДРП обстежено 60 хворих ЦД з наявністю ДРП, з них 29 чоловіків та 31 жінка. Середній стаж ЦД склав 10,5 років. Середній вік пацієнтів - 48,5 років. ЦД І типу був встановлений у 29 хворих (48,3%), ЦД ІІ типу - у 31 пацієнта (51,7%). Всі обстежені були розподілені на 5 груп. В першу групу ввійшли 13 пацієнтів (26 очей, 22%) у віці від 18 до 59 років. Середній стаж захворювання ЦД склав 6 років, без ознак ДРП. Чоловіків - 6, жінок - 7. В другу групу ввійшли 14 пацієнтів (28 очей, 23%) з непроліферативною стадією ДРП слабкого ступеня. Середній вік 38,5 років, середній стаж ЦД склав 6 років, чоловіків - 8, жінок - 6. Третя група складалась з 10 пацієнтів (20 очей, 17%) з непроліферативною ДРП середнього ступеня важкості. Середній вік 51,5 років, середній стаж захворювання ЦД склав 6 років, чоловіків та жінок по 5. Четверта група складалась з 11 пацієнтів (22 ока, 18%) з непроліферативною ДРП важкого ступеня (препроліферативною ДРП). Середній вік 65 років, середній стаж захворювання ЦД 6 років, чоловіків - 5, жінок - 6. В п'яту групу ввійшли 12 хворих (24 ока, 20%) з проліферативною ДРП. Середній вік - 54 роки, середній стаж ЦД 11,5 років. Чоловіків - 5, жінок - 7.

Для дослідження рівня цитокінів після проведення панретинальної ЛКС ми провели обстеження 24 пацієнтів. У 18 хворих (75,0%) була діагностована проліферативна стадія, у 6 (25,0%) - препроліферативна стадія ДРП. Серед них - 13 чоловіків та 11 жінок, середній стаж ЦД 13,5 років. Середній вік пацієнтів 58,5 років. Хворих з ЦД І типу було 8 чоловік (33,3%), хворих ЦД ІІ типу - 16 чоловік (66,7%). Цій групі хворих було проведено лазерне лікування за методикою, запропонованою Н.В. Пасєчніковою (коагуляція сітківки в 3-4 етапи, 600-800 коагулятів за кожний сеанс з проміжками 4 тижні між сеансами з використанням Nd: YAG лазера з довжиною хвилі випромінювання 532 нм). Медикаментозне лікування хворих згідно стандартів надання офтальмологічної допомоги складалось з призначення судиноукріплюючої (добезілат кальцію, етамзілат, емоксипін), розсмоктуючої (фібринолізин, лідаза) та антиагрегантної терапії (аспірин, трентал). Пацієнти всіх груп були співставлені за статтю, віком, наявністю супутньої патології.

Методи дослідження. Всім хворим проводилось стандартне клінічне обстеження, яке включало візометрію, тонометрію, офтальмоскопію с фотографуванням очного дна. Гострота зору перевірялась до імунологічного дослідження, до проведення лікування та в різні строки після нього (залежно від групи дослідження через 10 діб, 1, 6 та 12 місяців) та визначалась за таблицею Головіна-Сивцева з максимальною корекцією. Тонометрія проводилась за стандартною методикою, за допомогою пневмотонометра та тонометра Маклакова. Біомікроскопію проводили згідно зі стандартною методикою з використанням щілинної лампи ЩЛ-56 в косому та прохідному світлі. Офтальмобіомікроскопію проводили на щілинній лампі з максимально можливим мідріазом, з використанням фундус лінз (90Д) або лінзи Гольдмана. Фотодокументація стану очного дна проводилась на модифікованому ретинофоті фірми Carl Zeiss з адаптованою до нього цифровою відеокамерою, що дозволяла проводити серії знімків очного дна, а також цифрову обробку матеріалу. Всі дані первинного обстеження та спостереження в динаміці заносились в спеціальні карти.

Імунологічні дослідження були проведені в плазмі крові та волозі передньої камери ока. У хворих визначали рівень цитокінів - ІЛ 1в, 4, 6, 10 імуноферментним методом з використанням тест-систем та відповідних інструкцій щодо застосування наборів реагентів для кількісного визначення людських інтерлейкінів в біологічних рідинах людини та культуральних середовищах. Для виявлення характеру імунологічних зсувів під час розвитку ДРП та зміни інтерлейкінів (ІЛ) після проведення лазерного лікування рівні цитокінів досліджували в динаміці залежно від групи дослідження. Забір крові проводили з ліктьової вени за допомогою одноразової вакумної системи для забору крові з антикоагулянтом. Одразу після забору кров центрифугували при 3000 обертів за хвилину протягом 10 хвилин. Відібрану плазму зберігали при температурі -20^оС до проведення імунологічних досліджень. Забір вологи передньої камери здійснювали під час проведення операції видалення ускладненої катаракти. Вологу передньої камери в об'ємі 0,3 мілілітра забирали в стерильний інсуліновий шприц під час вскриття передньої камери ока, як етапу проведення оперативного лікування катаракти. У цих же хворих проводили забір крові з ліктьової вени для дослідження кореляції рівня цитокінів в камерній волозі та периферійній крові.

Статистичний аналіз даних проводився з використанням ліцензованої програми Statistica 9 фірми StatSoft (використовувались критерії Ньюмана-Кейлса, Краскала-Уоліса, Мана-Уітні, Ст'юдента, коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмана, ROC-аналіз). В усіх видах статистичного аналізу був вибраний рівень значущості б<5% (Реброва О.Ю., 2002).

Основні результати та їх обговорення. Враховуючи визначальну роль імуномедіаторів та той факт, що продукція цитокінів відбувається на місцевому та системному рівнях нами визначений зв'язок між продукцією цитокінів локально (в волозі передньої камери) та в системному кровотоці. Враховуючи той факт, що забір вологи передньої камери для дослідження проводився у хворих з ускладненою катарактою та ДРП, ми порівняли рівень вищеперерахованих цитокінів в крові хворих ДРП та ускладненою катарактою з даними, що отримані в групі пацієнтів з проліферативною стадією ДРП без помутніння кришталика, в результаті чого нами не було виявлено достовірної різниці щодо всіх досліджуваних параметрів (табл.1). Таким чином, за нашими даними катаракта не впливає на рівень цитокінів в крові хворих ДРП.

Таблиця 1. Рівень цитокінів в крові хворих ДРП без та з наявністю ускладненої катаракти

Враховуючи, що ряд патологічних процесів супроводжується, в першу чергу, підвищенням рівня цитокінів в locus minori, дослідження даних параметрів доцільно саме в місці пошкодження. В зв'язку з цим було важливо визначити зв'язок між рівнем цитокінів в волозі передньої камери хворих ДРП та в периферійній крові. Аналізуючи отримані результати, нами виявлено, що рівень досліджуваних цитокінів в усіх випадках вище в волозі передньої камери ніж в периферійній крові: для ІЛ-1в рівень в волозі передньої камери (3,02±1,74 пг/мл) на 55,7% вище, ніж в крові (1,94±1,46 пг/мл), для ІЛ-6 на 104,4% (рівень в волозі передньої камери та крові 18,70±6,26 и 9,15±2,99 пг/мл відповідно), для ІЛ-4 на 25,6% (4,56±2,60 и 3,63±2,18 пг/мл) та ІЛ-10 на 22,2% (в волозі передньої камери 81,14±16,32 пг/мл, в периферійній крові 69,68±18,46 пг/мл).

Аналізуючи отримані дані, за допомогою парного кореляційного аналізу ми виявили наявність достовірного позитивного кореляційного зв'язку між рівнем перерахованих цитокінів у волозі передньої камери та крові пацієнтів ДРП пре- та проліферативною стадіями, що дає можливість стверджувати про однорідну (однакову) направленість змін рівня ІЛ в периферійній крові та камерній волозі хворих ДРП (табл. 2).

Таблиця 2. Кореляційний зв'язок між рівнем цитокінів в крові та волозі передньої камери ока у хворих ДРП (пг/мл)

Отримані результати дозволяють використовувати дані про рівень про- та протизапальних цитокінів в периферійній крові для характеристики особливостей патологічного процесу в оці.

На наступному етапі дослідження ми визначали рівні про- та протизапальних цитокінів у хворих ДРП різної стадії та ступеня важкості (табл. 3).

Таблиця 3. Рівень цитокінів в крові хворих ДРП залежно від стадії та ступеня важкості (М±SD)

Аналізуючи рівні даних цитокінів в периферійній крові хворих ДРП нами відмічено, що середні значення рівня ІЛ збільшуються по мірі збільшення ступеня важкості ДРП, але дані статистично недостовірні.

Виходячи з отриманих даних, було важливо визначити направленість та вираженість зміни експресії цитокінів при прогресуванні ДРП.

Для виконання даного етапу роботи була сформована група з НДРП, у яких були дані цитокінового статусу на момент первинного огляду та через 1 рік після початку спостереження. Спостереження за цими пацієнтами дало можливість визначити характер зміни клінічної картини за цей період. Так, протягом спостереження нами відмічено прогресування клінічної картини у 9 пацієнтів. Хворі зі стабільним перебігом (39 пацієнтів) ДРП склали 1 групу спостереження, а пацієнти з прогресуючим перебігом (9 пацієнтів) склали 2 групу спостереження. Таким чином, клінічні спостереження в динаміці дозволили виявити наступні особливості зміни рівня ІЛ в групі зі стабільним перебігом: відмічено підвищення лише ІЛ-4, з 2,3 до 2,5 пг/мл (на 11,4 %), в той же час показники рівня ІЛ-6, ІЛ-10, ІЛ-1в не змінились та були відповідно 4,8, 29,0, 0,3 пг/мл. Клінічні спостереження в групі з прогресуванням відмітили суттєві зміни рівнів ІЛ-4 з 4,1 до 4,4 пг/мл (на 7,6%) та ІЛ-1в з 4,2 до 4,8 пг/мл (на 14,4%). В той же час як показники рівня ІЛ-6 та 10 не змінились та відповідно були рівні 14,1 та 136,9 пг/мл.

На наступному етапі дослідження були проаналізовані відмінності вихідного рівня цитокінів у хворих зі стабільним перебігом та у хворих з прогресуванням ДРП. Вихідний рівень цитокінів суттєво відрізнявся в двох групах. Нижче представлена різниця рівнів досліджуваних цитокінів залежно від характеру перебігу ДРП (табл. 4).

Таблиця 4. Вихідний рівень інтерлейкінів в крові хворих ДРП залежно від характеру перебігу (М±SD)

р* - за критерієм Мана-Уітні

Порівняльний аналіз вихідного рівня ІЛ в периферійній крові у хворих ДРП виявив більш високий їх рівень в групі з прогресуванням процесу в порівнянні з групою зі стабільним перебігом: по ІЛ-4 в 1,8 рази, ІЛ-6 в 2,9 рази, ІЛ-10 в 4,9 рази, ІЛ-1в в 14,5 рази. Знайдені відмінності первинного рівня цитокінів у хворих зі стабільним та прогресуючим перебігом дозволяють використовувати їх значення для оцінки вірогідності прогресування патологічного процесу.

Досліджуючи чи є вихідний рівень цитокінів одним з факторів, пов'язаних з прогресуванням ДРП, нами за допомогою непараметричного методу статистичного аналізу розраховані коефіцієнти рангової кореляції Спірмена. Отримані дані свідчать про наявність достовірного позитивного кореляційного зв'язку середнього ступеня між вихідним рівнем досліджуваних цитокінів та прогресуванням ДРП.

На наступному етапі дослідження були знайдені оптимальні значення досліджуваних цитокінів, які розділяють групу хворих зі стабільним та прогресуючим перебігом протягом року.

Аналіз рівня ІЛ-1Я показав, що в групі без прогресування у 19 хворих (48,7%) ІЛ-1Я не визначається (або значення 0), а 90% хворих в цій групі мали значення нижче 1,0 пг/мл. В групі з прогресуванням діабетичної ретинопатії у всіх хворих рівень ІЛ-1Я був вище 1,1 пг/мл. Для ІЛ-1Я значення 1,1 пг/мл, володіє чутливістю 100% та специфічністю 92,3%, площа під характеристичною кривою для ІЛ-1Я складає ROC=0,99 (р=0,0001), що також дозволяє використовувати значення ІЛ-1Я в якості маркера прогресування ДРП. Значення ІЛ-4, яке дорівнює 2,7 пг/мл, розділяє досліджувану групу таким чином, що у всіх хворих з прогресуючим перебігом значення цитокіна вище зазначеного рівня. А в групі хворих зі стабільним станом протягом року 92,3% хворих мають значення нижче або на рівні 2,7 пг/мл. Побудована за значеннями чутливості та специфічності при кожному значенні ІЛ-4 характеристична крива має площу під кривою ROC=0,99 (р=0,0001), що дозволяє використовувати значення ІЛ-4 в якості маркера прогресування ДРП.

Для ІЛ-6 значення 7,0 пг/мл має чутливість 88,9% та специфічність 82,1%, площа під характеристичною кривою для ІЛ-6 складає ROC=0,92 (р=0,0001), що також дозволяє використовувати значення ІЛ-6 в якості маркера прогресування ДРП. У більшості хворих без прогресування ІЛ-10 має значення нижче 20,0 пг/мл (у 64 %), а значення нижче 79,7 пг/мл відмічені у 87,2% хворих 1 групи. У всіх 9 хворих 2 групи рівень ІЛ-10 на початку спостереження був вище 79,7 пг/мл (табл. 5).

Порівняльний аналіз вихідних значень концентрації досліджуваних цитокінів показав, що їх рівень у пацієнтів з прогресуванням ДРП був вище таких у осіб без прогресування захворювання. Виходячи з отриманих даних, значення ІЛ-6 були вище в 2,1, 4,2, 2,3 і 2,4 разів; ІЛ-10 - в 3,9, 4,9, 3,1 і 4,2 разів, а ІЛ-1в - в 9,6, 5,0, 6,4 і 3,8 разів відповідно відносно даних в кожній з вищеперерахованих груп у осіб зі стабілізацією патологічного процесу. Значення ІЛ-4 у хворих з прогресуванням ДРП були вище на 47%, 28%, 66% і 80% в порівнянні з відповідними середніми значеннями в усіх досліджуваних групах у осіб без прогресування ДРП. Знайдені відмінності в усіх випадках були достовірні.

Таким чином розглянуті цитокіни мають високу чутливість та специфічність відносно прогнозування прогресування ДРП. Вірогідність коректного прогнозу прогресування ДРП при визначенні в периферійній крові рівня про- та протизапальних цитокінів рівня більше для ІЛ-1в >1,1 пг/мл; ІЛ-6 > 7,0 пг/мл та ІЛ-4 > 2,7 пг/мл; ІЛ-10 > 79,7 пг/мл, складає 75%.

Таблиця 5. Характеристики прогностичного тесту на основі рівня про- та протизапальних цитокінів

Спосіб прогнозування прогресування ДРП здійснюється наступним чином. Пацієнту проводять офтальмологічне обстеження (візометрія, тонометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія з розширенням зіниці, біомікроофтальмоскопія, фотографування очного дна), імунологічне обстеження, для чого проводили забір крові з кубітальної вени. З крові отримували сироватку, яку використовували для визначення рівня цитокінів.

Таблиця 6. Рівень цитокінів в крові хворих ДРП до та після панретинальної ЛКС (пг/мл)

р* за критерієм Н'юмана-Кейлса

Отримані значення рівня цитокінів співставляли з клінічною картиною очного дна пацієнта з ДРП. Якщо рівень досліджуваних цитокінів перевищує наступні значення: ІЛ-1в > 1,1 пг/мл; ІЛ-6 > 7,0 пг/мл та ІЛ-4 > 2,7 пг/мл; ІЛ-10 > 79,7 пг/мл, то з вірогідністю 75% можна прогнозувати прогресування ДРП протягом 12-ти місяців.

З метою визначення особливостей експресії про- та протизапальних цитокінів після панретинальної ЛКС у пацієнтів з тяжкою стадією непроліферативної ДРП та з проліферативною ДРП в периферійній крові був визначений рівень ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10 та ІЛ-1в до проведення ЛКС, а також через 3 та 30 діб після лазерного втручання. Аналізуючи отримані результати, ми виявили, що після панретинальної ЛКС відбувається суттєве підвищення рівня ІЛ на 3-й день спостереження, всі ІЛ в середньому збільшуються в 2,3 рази або на 127%. Динаміка спостереження (через 1 місяць) клінічно визначила постопікові зміни незапального характеру, на фоні яких рівні ІЛ-4, ІЛ-10, ІЛ-1в повертаються до попередніх значень, в той же час як ІЛ-6 залишається суттєво підвищеним (13,5 пг/мл), що вище вихідного в 1,4 рази або на 34% (табл. 6).

У решти хворих (16 пацієнтів) офтальмологічна картина була без змін відносно даних попереднього огляду. Аналіз направленості та прояву змін концентрації досліджуваних цитокінів з урахуванням діагностованого факту прогресування ДРП у восьми пацієнтів досліджуваної групи показав більш високий рівень цитокінів у цих осіб до лікування (табл. 7).

Нами запропоновано спосіб (патент України № 53666, від 11 жовтня 2010 року), в основу якого покладена задача удосконалення прогнозування ефективності лазерної коагуляції сітківки при лікуванні ДРП шляхом визначення та аналізу зв'язку рівня імунологічних показників - цитокінів в плазмі крові та клініки захворювання до та після проведення лазерного лікування.

Таблиця 7. Вихідні значення рівня цитокінів в крові хворих ДРП до панретинальної ЛКС зі стабільним перебігом та з прогресуванням захворювання (М±SD, пг/мл)

р* за критерієм Н'юмана-Кейлса

Перевагою розробленого способу прогнозування ефективності ЛКС є можливість до її проведення визначити оптимальну тактику лікування та визначити групу ризику з несприятливим перебігом ДРП, що дозволить попередити прогресування ДРП та підвищити ефективність лікування цих хворих.

Спосіб прогнозування ефективності ЛКС у хворих ДРП реалізується наступним чином. Клінічне та імунологічне дослідження проводили так само, як при способі прогнозування прогресування ДРП. Отримані значення рівня цитокінів співставляли з клінічною картиною очного дна пацієнта зі стабілізацією або прогресуванням ДРП. Якщо рівень досліджуваних цитокінів перевищував наступні значення: ІЛ-1в > 2,80 пг/мл; ІЛ-6 > 13,0 пг/мл и ІЛ-4 > 3,80 пг/мл; ІЛ-10 > 91,1 пг/мл, то з вірогідністю 87,5% можна прогнозувати ефективність ЛКС.

Значення рівня цитокінів до та після ЛКС у груп з прогресуванням та без прогресування ДРП представлені в табл. 8. Аналіз направленості та вираженості змін концентрації досліджуваних цитокінів з урахуванням виявленого факту прогресування ДРП у 8 пацієнтів, у яких було погіршення стану, показав значно більш високий рівень цитокінів у цих осіб до лікування та більш виражену їх експресію через 3 дні після проведення панретинальної ЛКС в порівнянні з пацієнтами, у яких не відмічалось прогресування ДРП після ЛКС. Високий рівень відмінностей всіх досліджуємих цитокінів між групою хворих з досягненим результатом лазерного втручання та з прогресуванням ДРП дозволяє припустити, що на основі даних значень можна прогнозувати результат лазерного втручання. Для розробки прогностичного тесту на першому етапі були отримані порогові значення цитокінів, що оптимально розділяють дві групи хворих.

Значення 3,8 пг/мл, 13,0 пг/мл, 91,1 пг/мл, та 2,8 пг/мл для відповідних цитокінів в даному випадку є оптимальними або межевими значеннями чутливості та специфічності, які пов'язані з прогресуванням ДРП (табл. 8). Запропонований спосіб дає можливість прогнозувати ефективність ЛКС при лікуванні ДРП.

Таблиця 8. Рівень цитокінів в крові хворих з ДРП до проведення панретинальної ЛКС залежно від досягненого результату (пг/мл)

р* -за критерієм Мана-Уітні

ВИСНОВКИ

1. Діабетична ретинопатія є причиною сліпоти у 86% хворих цукровим діабетом. У 12% осіб, незважаючи на компенсацію вуглеводного обміну, має місце прогресування діабетичної ретинопатії, в зв'язку з чим питання про механізми стабілізації діабетичної ретинопатії є актуальними та соціально важливими. Лазерна коагуляція є найбільш ефективним методом в лікуванні діабетичної ретинопатії та попередженні сліпоти. Ефективність лікування залежить від своєчасної діагностики діабетичної ретинопатії. Тому актуальним є пошук та раннє виявлення критеріїв прогресування діабетичної ретинопатії.

2. Рівень цитокінів (ІЛ-6, ІЛ-10, ІЛ-1в, ІЛ-4) в волозі передньої камери був суттєво вищим для ІЛ-1в на 55,7% та склав 3,0 пг/мл, ІЛ-6 вище на 104,4% та склав 18,7 пг/мл, ІЛ-10 склав 81 пг/мл, що вище на 16,2%, ІЛ-4 склав 4,6 пг/мл та суттєво не відрізнявся від рівня, визначеного в периферійній крові.

3. Встановлено, що загальний цитокіновий статус у хворих діабетичною ретинопатією з супутньою катарактою був аналогічний рівню в групі хворих діабетичною ретинопатією за відсутністю катаракти та підтверджувався середніми значеннями рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1в 2,2 пг/мл, ІЛ-6 9,5 пг/мл, та протизапальних цитокінів ІЛ-4 3,5 пг/мл, ІЛ-10 71,7 пг/мл.

4. Отримані дані, що рівні цитокінів в периферійній крові хворих непроліферативною та проліферативною стадіями діабетичної ретинопатії не залежать від ступеня важкості та стадії діабетичної ретинопатії та склали для прозапальних цитокінів ІЛ-1в 1,4 пг/мл, для ІЛ-6 8,2 пг/мл та протизапальних цитокінів ІЛ-4 2,9 пг/мл, для ІЛ-10 52,8 пг/мл.

5. Клінічні спостереження в динаміці (протягом 12 місяців) дозволили відмітити наступні особливості зміни рівня цитокінів в групі зі стабільним перебігом: відмічено підвищення лише ІЛ-4, з 2,3 до 2,5 пг/мл (на 11,4 %), в той же час показники рівня ІЛ-6, ІЛ-10, ІЛ-1в не змінились та були рівні відповідно 4,8, 29,0 та 0,3 пг/мл.

6. Клінічні спостереження в групі з прогресуванням захворювання (протягом 12 місяців) дозволили відмітити суттєві зміни рівня ІЛ-4 з 4,1 до 4,4 пг/мл (на 7,6%) та ІЛ-1в з 4,2 до 4,8 пг/мл (на 14,4%). В той же час показники рівня ІЛ-6 та 10 не змінились та дорівнювали відповідно 14,1 та 136, 9 пг/мл.

7. Запропоновано новий спосіб прогнозування прогресування діабетичної ретинопатії, що дозволяє виявити пацієнтів з високим ризиком прогресування даної патології при підвищеному первинному рівні в периферійній крові цитокінів з вірогідністю коректного прогнозу 75%. Для прозапальних цитокінів це рівні ІЛ-1в > 1,1 пг/мл та ІЛ-6 > 7,0 пг/мл, а для протизапальних: ІЛ-4 > 2,7 пг/мл та ІЛ-10 > 79,7 пг/мл.

8. Виявлено, що після панретинальної лазерної коагуляції сітківки відбувається суттєве підвищення рівня цитокінів на 3-й день спостереження: ІЛ-4 з 3,2 до 8,7 пг/мл (в 2,8 рази, на 176%), ІЛ-6 з 10,0 до 22,0 пг/мл (в 2,2 рази, на 122,4%), ІЛ-10 з 82,7 до 149,0 (в 1,8 рази, на 80,5%) та ІЛ-1в з 2,6 до 5,9 пг/мл (в 2,3 рази, на 129%); всі ІЛ в середньому збільшуються в 2,3 рази та на 127%, з наступною нормалізацією рівнів ІЛ-4, ІЛ-10 та ІЛ-1в на 30-й день, в той же час як ІЛ-6 залишається суттєво підвищеним до 13,5 пг/мл, що вище вихідного в 1,4 рази або на 34%.

9. Виявлені особливості післяопераційного перебігу діабетичної ретинопатії. В групі хворих з більш низьким рівнем ІЛ, наприклад, ІЛ-4 3,2 пг/мл, ІЛ-6 10,0 пг/мл, ІЛ-10 82,7 пг/мл, та ІЛ-1в 2,6 пг/мл післяопераційний період проходив без погіршення клінічної картини, в той же час як в групі хворих з більш високим рівнем ІЛ, відповідно 4,2 пг/мл (в 1,3 рази, на 32%), 14,2 пг/мл (в 1,4 рази, на 42%), 104,4 пг/мл (в 1,3 рази, на 26%), 3,4 пг/мл (в 1,3 рази, на 32 %) відмічалось погіршення клінічної картини, в середньому в 1,3 рази, на 33%.

10. Запропоновано новий спосіб прогнозування ефективності лазерної коагуляції сітківки при діабетичній ретинопатії, який полягає в тому, що при значенні ІЛ-1в < 2,8 пг/мл та ІЛ-4 < 3,8 пг/мл прогнозують стабілізацію патологічного процесу та ефективність лікування, а при значеннях ІЛ-1в ? 2,8 пг/мл та ІЛ-4 ? 3,8 пг/мл, прогнозують прогресування патологічного процесу з вірогідністю коректного прогнозу 84,4%.

11. В клінічну офтальмологічну практику запропоновані модифіковані способи прогнозування прогресування ДРП з ефективністю 75% при прогресуванні ДРП та 84,7% при проведенні панретинальної лазерної коагуляції сітківки.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пасечникова Н. В. Уровень некоторых про- и противовоспалительных цитокинов у больных диабетической ретинопатией / Н. В. Пасечникова, В. А. Науменко, И. П. Метелицына, В. Д. Беляев // Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 4 (38). - С. 75-78 (автор самостійно проводив офтальмологічне обстеження та лікування хворих, приймав участь в аналізі та статистичній обробці результатів офтальмологічних та імунологічних досліджень, сумісно з науковим керівником приймав участь в написанні та оформленні статті).

2. Пасечникова Н. В. Исследование уровня некоторых про- и противовоспалительных цитокинов при развитии и прогрессировании диабетической ретинопатии / Н. В. Пасечникова, В. А. Науменко, И. П. Метелицына, В. Д. Беляев // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12. - № 6. - С. 140-142 (автор самостійно проводив офтальмологічне обстеження хворих ДРП в динаміці, лікування пацієнтів, статистичну обробку результатів офтальмологічних та імунологічних досліджень, сумісно з науковим керівником приймав участь в написанні та оформленні статті).