Удосконалення методу шинування зубів у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

«Інститут стоматології академії медичних наук України»

УДК 616.314-089.25

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Удосконалення методу шинування зубів у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит

14.01.22 -- стоматологія

Гризодуб Євген Васильович

Одеса 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Хвороби тканин пародонту займають значне місце серед стоматологічних захворювань, що обумовлено їхньою значною поширеністю, складністю діагностики, а іноді - відсутністю довгострокових позитивних результатів лікування (Данилевський Н.Ф., 2000; Павленко О.В., 2003; Орєхова Л.Ю., 2004).

Поширеність захворювань тканин пародонту в пацієнтів від 30 років і старших, які звернулися за стоматологічною допомогою, за даними деяких авторів, досягає 80 %, підвищуючись у пацієнтів старших вікових груп (Попков В.Л., 1999; Перова М.Д., 2005; Лабунец В.А., 2006).

На сучасному етапі розвитку стоматології комплексне лікування хронічного генерализованого пародонтиту різного ступеня важкості має багато варіантів, що поєднують у собі використання найсучасніших фармацевтичних препаратів у комплексі з ортопедичними й хірургічними методами, що надалі дозволяє одержати стійкий позитивний результат лікування (Чумакова Ю.Г., 2000; Почтаренко В.А., 2006; Hinckfuss S.E., Messer L.B., 2009).

Розглядаючи ортопедичні методи лікування хворих з генерализованим пародонтитом, можна відзначити їх різноманіття. Але кожний метод має свої переваги й недоліки (Ряховский В.А., 2002; Wakabayashi N. et al., 2010).

Найбільш оптимальним видом шинування в сучасній клініці в останні роки є шинування скловолокном з адгезивом 7-го покоління (Рябовский В.А., 2003; Strassler H.E, Serio C.L., 2007). Саме цей спосіб лікування пародонтиту домінує в стоматологічних клініках України й світу. Однак метод має ряд істотних недоліків. Серед яких: часті поломки, розшарування волокон скловолокна, можливість відокремлення від шини окремих зубів, недостатня гігієна тощо.

Також залишається проблемою вартість заготовок для шин імпортного виробництва та низька якість вітчизняних волокон для шинування.

Виходячи з наведених даних, особливу актуальність здобувають питання вдосконалення непрямого методу виготовлення шини й впровадження вітчизняної адгезивної системи для фіксації шинуючої конструкції завдяки вдосконалення адгезиву та волокна для шинування, методики клінічного використання шини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України «Поліпшення якості конструкційних матеріалів та удосконалення методик лікування стоматологічних хворих» (№ ДР 0109U002825), де автор був безпосереднім виконавцем окремого фрагмента теми.

Мета дослідження - підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом удосконалення непрямого методу виготовлення постійної шини.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі задачі:

1. Оцінити потребу в шинуванні зубів при основних захворюваннях пародонту серед дорослого населення Харківського регіону.

2. Провести аналіз якості ортопедичного лікування хронічного генералізованого пародонтиту і визначити шляхи його поліпшення.

3. На підставі порівняльного аналізу з іншими методами виготовлення шинуючих конструкцій удосконалити непрямий метод виготовлення шини.

4. Оцінити лікувальний ефект запропонованих шинуючих конструкцій на підставі клініко-лабораторних і клінічних досліджень.

5. Провести комплексне вивчення віддалених результатів лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит різними методами при використанні шинуючих конструкцій.

Об'єкт дослідження - стан тканин пародонту хворих на генералізований пародонтит.

Предмет дослідження - обґрунтування, удосконалення та оцінка ефективності методу шинування зубів в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту.

Методи дослідження: статистичні - для визначення поширеності захворювань пародонту у хворих стоматологічного профілю Харківського регіону; стендові (визначення міцності на розрив, мікроміцності, ступеня водопоглинання, водорозчинності, розрахунок оптимального тиску й часу, необхідного для фотополімеризації шини в розробленому вакуумно-автоклавному полімеризаторі) - для визначення фізико-механічних характеристик розробленої шини; клінічні (анамнез, огляд, визначення клінічних та функціональних проб та індексів), клініко-лабораторні (рентгенологічні, реопародонтографія, допплерографія) - для оцінки стану м'яких і твердих тканин пародонту хворих на генералізований пародонтит і оцінки ефективності проведеного лікування.

Наукова новизна. На підставі проведеного клініко-лабораторного аналізу потреби в шинуванні рухливих зубів хворих на генералізований пародонтит й виникаючих ускладнень, обґрунтовано і розроблено метод постійного шинування за допомогою вітчизняної скловолоконної стрічки, що дозволяє підвищити якість і ефективність ортопедичного лікування хворих на генералізований пародонтит і знизити відсоток можливих ускладнень.

Вивчено поширеність захворювань пародонту серед жителів Харківського регіону та визначено потребу в шинуванні хворих на генералізований пародонтит, що складає 44,4 % обстежених.

Визначено основні недоліки в ефективності ортопедичного лікування хворих на генералізований пародонтит й шляхи їх усунення. Показано, що ускладнення шинування рухливих зубів при пародонтиті виникають у 8,02 % осіб, найбільш частими причинами є розволокнення нитки, її відшарування та розрив.

Обґрунтовано й розроблено спеціальну сполуку, в основу якої покладено аддукт Біс-ГМА (смола Боуэна), застосування якої дозволяє значно поліпшити фізико-механічні й біомеханічні властивості фотополімерних шин.

Показано, що шинування зубів за розробленим способом у хворих на генералізований пародонтит сприяє запобіганню запалення, покращенню мікроциркуляції, стійкій стабілізації деструктивних процесів в пародонті, про що свідчать результати досліджень у віддалені терміни спостереження.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено спосіб шинування зубів при пародонтиті, який дозволяє провести надійну і тривалу фіксації зубів за рахунок збільшення вологостійкості, міцності і довговічності шини (Деклараційний патент України № 18453 від 19.04.2006 р.).

Для проведення об'єктивної оцінки атрофії кісткової тканини альвеолярного відростка хворих на генералізований пародонтит розроблено спосіб визначення рівня атрофії альвеолярної частини щелепи при пародонтиті за допомогою рентгенологічних досліджень, суть якого полягає в нанесенні орієнтирів прямо на відображувану структуру завдяки капі для компенсації погрішностей методу.

Удосконалено метод виготовлення шини для ортопедичного лікування хворих на генералізований пародонтит, використання якого дозволяє підвищити ефективність лікування.

Розроблені рекомендації впроваджені в клінічну практику Харківської обласної стоматологічної поліклініки, Харківської міської стоматологічної поліклініки № 1, Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, лікувальну роботу кафедри ортопедичної стоматології та кафедри стоматології факультету післядипломної освіти ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України, кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих Харківської медичної академія післядипломної освіти МОЗ України.

Результати роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, кафедрі ортопедичної стоматології та кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентний пошук, відібрана й проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно проведені всі клінічні дослідження. Узагальнені й проаналізовані отримані результати, проведена їхня статистична обробка. Написано й оформлено дисертацію. Разом з науковим керівником сформульовані основні висновки й рекомендації.

Клінічні дослідження проведені на кафедрі ортопедичної стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (зав. каф. - д.мед.н., проф. В.І. Гризодуб), лабораторно-технологічні дос-лідження - на базі ТОВ «Спеціальна дослідно-технологічна лабораторія «Стома-Технологія» (директор - В.І. Бок).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведених досліджень доповідались на науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю кафедри стоматології, терапевтичної стоматології ХМАПО (Харків, 2007); I науково-практичній конференції стоматологів Закарпаття «Актуальні питання профілактики і лікування хвороб твердих тканин зуба та пародонту» (Ужгород, 2008); науково-практичній конференції «Підсумки та перспективи розвитку стоматології і щелепно-лицевої хірургії», присвяченій 75-річчю кафедри стоматології, хірургічної стоматології й щелепно-лицьової хірургії ХМАПО (Харків, 2008); ІІІ (Х) з'їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008), на Дні фахівця лікарів-стоматологів м. Харкова і Харківської області (Харків, 2009); науково-практичній конференції «Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії» (Харків, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 друкованих праць, з яких 5 статей, з них 3 статті - у спеціалізованих фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент на корисну модель, 2 тези матеріалів конференцій та з'їзду.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 168 сторінках принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів роботи, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та додатків. Список використаної літератури містить 208 джерел (з них 101 - кирилицею, 107 - латиницею). Робота проілюстрована 30 таблицями і 28 малюнками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних та лабораторних досліджень.

Разом з ТОВ «Стома-Технологія» розроблено нову стрічку для шинування рухомих зубів фотополімерним адгезивом за вдосконаленою методикою. Методика полягає в наступному.

На відміну від широко застосовуємих у сучасній стоматологічній практиці стрічкових шин, просочування яких здійснює лікар при звичайному освітлені робочого кабінету фотополімерним адгезивом розроблено спеціальний адгезив й методику його використання, при якій насичення нитки відбувається в умовах виробництва.

Для насичення ми синтезували спеціальну смолу, в основу якої був покладений аддукт Біс-ГМА (смола Боуэна). Як розріджувач і адгезійний модифікатор запропоновано використовувати гідроксиетилметакрилат. Для сполуки цих двох компонентів був застосований глутаровий альдегід. Всі три компоненти сполучалися в реакційному апараті протягом тривалого часу (до 30 годин) при кімнатній температурі, а потім під вакуумом при температурі 55-60 о С протягом 2-3 годин. Отриману в такий спосіб основу (смолу) після охолодження розчиняли в розчиннику, що містить у своєму складі хлороформ, ацетон та ізопропіловий спирт. У розчин вводили фотоініціатор полімеризації камфорхінон і третинний амін - диметиламіноетилметакрилат. Готову сполуку перевіряли на властивість полімерізації і мікротвердість плівки. Полімерізуємість становила 40 с, мікротвердість --180 Н/мм2.

Просочення волокнистої стрічки проводили двічі, щоб виключити утворення пористості за рахунок випару розчинника. Сушіння після першого просочення при температурі 65 0C становило 1 годину, після другої при температурі 65 0C - 1 година, потім при 80 0С- 2 години.

У клініці застосування даної методики було наступним. Отримували відбитки після відповідного препарування під шину. У лабораторії по отриманих відбитках відливаються робоча й допоміжна моделі. Робоча модель обрізується за спеціальною методикою й моделі фіксуються в артикуляторі. Потім робоча модель виймається з артикулятора, на відпрепаровану поверхню шинуємих зубів наноситься силіконовий лак (рис. 1). Після того, як лак висохне, модель установлюється в розроблений нами апарат де й буде зроблена полімеризація шини.

За допомогою фольги визначаємо довжину необхідного нам для шинування волокна й після цього відрізаємо його. У підготовлені борозенки зубів, що шинуються, з оральной сторони на моделі наноситься рідкотекучий композит, у нього поринає підготовлене скловолокно, здійснюємо адаптацію волокна й видаляємо надлишки композиту.

А) Б)

Рис. 1. Підготовка моделі до шинування (а) та порожнина рота хворої при виготовленні шини (б)

Полімеризація в ньому здійснюється під впливом ультрафіолетового світла й, що дуже важливо, під дією надлишкового тиску в три атмосфери. За допомогою надлишкового тиску здійснюється щільніше прилягання компонентів конструкції «композит-волокно-композит». Це робить шину міцнішою й довговічнішою.

Фіксацію постійної шини в порожнині рота ми проводимо за наступною методикою:

1. Видалення тимчасової шини й готування «сухого поля».

2. Антисептична обробка робочої поверхні зубів.

3. Протравка емалі з наступним дентиновим бондингом.

4. Розміщення композиту подвійного затвердження на готовій шині.

5. Робимо накладення шини на підготовлене поле фіксації, використовуючи пальцеве притиснення.

6. Просмикуємо поліамідні нитки в межзубні проміжки, обхоплюючи шину. Збираємо нитки разом і робимо натяг ниток. Тим самим шина щільно й точно встановлюється на фіксоване місце.

7. Робимо затвердження за загальноприйнятою методикою.

Знімаємо нитки й робимо остаточну обробку шини.

Лабораторно-технологічні дослідження проведені для визначення фізико-механічних характеристик розробленої шини та включали визначення міцності на розрив, мікроміцності, ступеня водопоглинання, водорозчинення, розрахунок оптимального тиску й часу, необхідного для фотополімеризації шини.

Для ретроспективних досліджень нами було проаналізовано 1458 амбулаторних карт стоматологічних хворих, що звернулися в обласну клінічну стоматологічну поліклініку м. Харків протягом 2006-2007 р.р., з метою визначення поширеності захворювань пародонту у хворих стоматологічного профілю Харківського регіону.

В клінічних дослідженнях прийняли участь 117 хворих на хронічний генералізований пародонтит (ГП), І-ІІ, ІІ ступеня важкості. Всім хворим проводилося однакове базове лікування ГП, яке передбачало професійну гігієну порожнини рота, вибіркове пришліфування зубів, вестибулопластику, «відкритий» кюре таж (за показами), а також купування запальних явищ, нормалізацію трофіки, мікроциркуляції й захисних реакцій у тканинах пародонту. За показанням призначали антибактеріальні препарати. У процесі всього курсу лікування здійснювали контроль за гігієною порожнини рота хворого. Після купування запального процесу в пародонті було проведено шинування рухливих зубів.

В залежності від матеріалу для виготовлення шини все пацієнти були розподілені на 3 групи:

1-а група - 42 пацієнта, яким шинування зубів проводилося за допомогою нитки «Поліглас»;

2-а група - 51 хворий, шинування зубів яких проводилося за допомогою нитки «Connect» (Kerr);

3-я група - 24 пацієнта, шинування зубів яких проводилося за розробленою нами методикою.

Для оцінки стану пародонту використовували традиційні індекси: індекс PMA (Parma S., 1960), пробу Шиллера-Писарєва, пародонтальний індекс (ПІ) (Rassel А., 1956), індекс потреби в лікуванні хвороб пародонту (CPITN).

Для вивчення обсягу і якості стоматологічної пародонтологічної допомоги, наданої жителям Харківського регіону, в порядку планової санації й за зверненням, була розроблена «Карта вивчення пародонту пацієнта, що отримав медичну допомогу в стоматологічній клініці».

Рентгенологічні дослідження проведені на ортопантомографі «Trophy» (США) (програма - Р11, час дослідження - 11,3 с, параметри - 70 кВ, 10 мА) за розробленою нами методикою, яка полягає в тому, що перед процедурою одержання панорамного знімка лабораторним шляхом виготовляли прозору капу на зубний ряд, після обробки її край занурювали на глибину 1 мм у розчин оксиду вісмуту (Bi2O3) у компенсаційному лаку (для цього зазначений рівень попередньо встановлюють мікрометром), що використовується при виготовленні суцільнолитих протезів, і одержують панорамний знімок з одягненою на зубний ряд капою. При застосуванні даної методики рівень краю зубоясеневої борозни буде чітко помічено смужкою шириною 1 мм на панорамній рентгенограмі (рис. 2). Погрішності, що виникають при рентгенологічних дослідженнях, при даному методі компенсуються завдяки нанесенню орієнтирів прямо на відображувану структуру завдяки капі.

Рис. 2. Підготовлена капа для проведення рентгенологічних досліджень

Реопародонтографічні (РПГ) дослідження проводили за допомогою спеціалізованого тетраполярного реографа РПГ-2-02 у комплекті із шестиканальним електрокардіографом «ЕЛКАР».

При аналізі РПГ враховували основні якісні й кількісні показники:

ѕ реографічний індекс (РІ);

ѕ показник тонусу судин (ПТС);

ѕ індекс периферичного опору (ІПО);

ѕ індекс еластичності (ІЕ).

Ультразвукові дослідження функціонального стану судинної стінки пародонту проводили з використанням допплеровського аналізатора «Ангиодин-ПК» (НПФ БІОСС, Росія). Виміри проводилися в трьох крапках: у центрі ділянки шинування між двома крайніми зубами, на які накладена шина, у При вивченні показників мікроциркуляції нами проводилися виміри в трьох крапках: у центрі ділянки шинирования між двома крайніми зубами, на які накладена шина, у крайніх зубів по центрі альвеолярної відстані. крайніх зубів по центрі альвеолярної відстані. Вимірювали середню швидкість кровотока (Vm), індекс периферичного опору (ІПО) та індекс пульсації (PT).

Статистичну обробку даних проводили на персональному комп'ютері IBM PC з використанням прикладних програм SPSS 10,0 і Statistica 7,0 з використанням t-критерію Ст'юдента. Дані вважали достовірними при рівні значимості 0,95, тобто Р < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Результаті проведених статистичних досліджень свідчать, що найбільш частото серед захворювань пародонта зустрічаються хронічний генералізований пародонтит (55,8 %), локалізований пародонтит (32,2 %) і гінгівіт (30,5 %) (рис. 3).

Рис. 3. Розповсюдженість захворювань пародонту в осіб Харківського регіону в залежності від віку

Показано, що всі запальні захворювання мають пік поширеності у віці 50-59 років. Частота ураження пародонту в пацієнтів різної статі майже не відрізнялася. Своєчасне лікування генералізованого пародонтиту має вирішальне значення для збереження зуба й попередження видалення зубів. І в цьому зв'язку необхідно звернути увагу на наймолодші групи пацієнтів - молодші за 30 років і у віці 30-39 років, тому що профілактика розвитку пародонтиту актуальна саме в цих групах.

На тлі високої поширеності генералізованого пародонтита висока потреба в шинуванні (44,4 %) приводить до погіршення стану тканин пародонту, що необхідно обов'язково враховувати при лікуванні й профілактиці захворювань пародонту.

Був також проведений аналіз причин повторного звернення хворих після шинування зубів в ортопедичне відділення обласної клінічної стоматологічної поліклініки м. Харків. Співвідношення повторного звернення протягом 2-х років склало 8,02 % (117 осіб). Найбільш частими причинами були розволокнення нитки, її відшарування та розрив (рис. 4).

шинування зуб генералізований пародонтит

Рис. 4. Розподіл причин повторного звернення за шинуванням при використанні скловолоконих шин

Для вирішення третього завдання дослідження було проведено ряд стендових випробувань для оцінки фізико-механічних характеристик розробленої нами стрічки.. Для цього використовувалися зразки стрічки нативної ширини й довжиною 50 мм, а також стрічки груп порівняння: «Поліглас» і «Connect». У кожній групі волокон використовувалося по 5 зразків для кожного з 5 серій досліджень. Усього проведено 75 дослідів.

У результаті експерименту встановлено:

1. Опір відшаровуванню становить 67,8 13,6 кГ/см2, що на 16,4 % вище зразка «Поліглас» (56,7 13,4 кГ/см2).

2. Питома робота відшаровуванню становить 2,05 0,17 кГ/см2, що на 30,2 % вище показників нитки «Поліглас» (1,43 0,31кГ/см2).

3. Адгезійна міцність розробленої стрічки становить 224,010,4 дин/см2, що на 30,6 % вище аналогічного зразка «Поліглас» (155,511,5 дин/см2).

4. Гідрофобність складає 0,95 0,08 год., що на 57,8 % краще показника найпоширенішого вітчизняного аналога (2,25 0,2 год).

5. Питома поверхнева електропровідність розробленого матеріалу 2,3·10-11 Ом-1, що на 17,4 % вище показника стрічки «Поліглас» (1,9·10-11 Ом-1).

6. Питомий поверхневий опір становить 4,4·1010 Ом, що на 15,4 % краще показника стрічки «Поліглас» (5,2·1010 Ом).

7. Поверхневий опір розробленої шини повністю відповідає показникам ведучих світових аналогів.

Клінічні дослідження показали, що шинування зубів скловолоконною стрічкою запобігає розвитку запального й прогресуванню деструктивного процесів в тканинах пародонту (табл. 1).

Через 1 рік тенденція зберігалася, що демонструє високу ефективність запропонованої методики шинування в комплексній терапії захворювань пародонту.

Показники гемодинаміки мікроциркуляторного русла протезного ложа в пацієнтів 1-ї групи після шинування через 1 рік практично не змінилися, залишаючись у тих же межах, що й до лікування. В 2-й групі хворих, де шинування проводилося за традиційною технологією з використанням нитки «Connect», показники мікроциркуляції протезного ложа за рік змінилися, але незначно. Показники середньої швидкості кровотока й індексів еластичності судин хворих 3-ї групи мінялися, але незначно, і тільки в області найбільшого навантаження, а саме - у центральній частині. Отримані порівняльні дані свідчать про позитивний вплив запропонованого методу шинування на тканини пародонта (табл. 2).

Таблиця 1. Результати досліджень індексної оцінки стану пародонту у хворих на генералізований пародонтит після шинування при використанні шин, різних матеріалів для шинування зубів

Показник, що досліджується	Індекс РМА	Проба Шиллера-Писарева	ПІ
Термін спостереження	1-а група «Поліглас»	2-а група ?Connect?	3-я група розроблена методика	1-а група «Поліглас»	2-а група ?Connect?	3-я група розроблена методика	1-а група «Поліглас»	2-а група ?Connect?	3-я група розроблена методика
До лікування	0,250,03	0,270,04 Р10,05	0,250,04 Р10,05	2,060,30	2,110,28 Р20,05	2,240,21 Р20,05	3,620,12	3,450,08 Р1>0,05	3,510,09 Р1>0,05
Через 7 днів	0,270,03 Р10,05	0,240,02 Р10,05 Р20,05	0,200,01 Р10,05 Р2<0,05	2,120,05 Р10,05	1,920,25 Р10,05 Р20,05	2,050,14 Р10,05 Р20,05	3,710,05 Р1>0,05	3,120,07 Р1<0,01 Р2<0,01	3,010,05 Р1<0,01 Р2<0,01
Через 6 місяців	0,290,04 Р10,05	0,250,03 Р10,05 Р20,05	0,210,02 Р10,05 Р20,05	2,450,12 Р10,05	1,780,05 Р10,05 Р2<0,01	1,850,10 Р10,05 Р2<0,01	3,880,08 Р1>0,05	3,020,08 Р1<0,01 Р2<0,01	2,670,09 Р1<0,01 Р2<0,01
Через 12 місяців	0,350,02 Р1<0,05	0,250,01 Р10,05 Р2<0,05	0,170,08 Р1<0,01 Р2<0,05	2,870,33 Р10,05	1,870,15 Р10,05 Р2<0,05	1,840,34 Р10,05 Р2<0,05	3,500,07 Р1>0,05	2,870,05 Р1<0,01 Р2<0,01	2,570,08 Р1<0,01 Р2<0,01

Примітка: Р1 - вірогідність розрахована по відношенню до показників до лікування, Р2 - до показників 1-ї групи

Таблиця 2. Показники гемодинаміки тканин пародонту пацієнтів різних груп дослідження

Показник	Група хворих	Vm, см/с	ІПО	РТ
		центр	справа	слева	центр	справа	слева	центр	справа	слева
До шинування	1-а група («Поліглас»)	1,22±0,06	1,00±0,03	0,71±0,01	1,82±0,05	0,84±0,07	0,87±0,05	1,80±0,03	0,88±0,03	1,79±0,04
Через 3 міс.		0,94±0,05 Р < 0,01	1,00±0,06 Р > 0,05	0,73±0,02 Р > 0,05	1,82±0,04 Р > 0,05	0,86±0,06 Р > 0,05	0,82±0,06 Р > 0,05	1,79±0,06 Р > 0,05	0,900,02 Р > 0,05	1,78±0,04 Р > 0,05
Через 6 міс.		0,96±0,04 Р < 0,05	0,97±0,07 Р > 0,05	0,70±0,03 Р > 0,05	1,84±0,03 Р > 0,05	0,87±0,05 Р > 0,05	0,85±0,01 Р > 0,05	1,800,06 Р > 0,05	0,99±0,03 Р < 0,05	1,73±0,06 Р > 0,05
Через 1 рік		0,98±0,02 Р < 0,05	0,95±0,05 Р > 0,05	0,70±0,02 Р > 0,05	1,90±0,03 Р > 0,05	0,96±0,02 Р > 0,05	0,83±0,01 Р > 0,05	1,81±0,03 Р > 0,05	1,01±0,03 Р < 0,05	1,71±0,08 Р > 0,05
До шинування	2-а група («Connect»)	0,91±0,03	0,88±0,03	0,71±0,02	1,01±0,03	0,86±0,06	0,69±0,05	1,77±0,06	1,38±0,0б	1,780,06
Через 3 міс.		0,94±0,03 Р > 0,05 р	1,05±0,05 Р < 0,05	0,70±0,01 Р > 0,05	1,05±0,06 Р > 0,05	0,99±0,07 Р > 0,05	0,74±0,05 Р > 0,05	1,87±0,07 Р > 0,05	1,32±0,02 Р > 0,05	1,780,05 Р > 0,05
Через 6 міс.		0,89±0,02 Р > 0,05	1,01±0,02 Р < 0,05	0,64±0,02 Р < 0,05	1,12±0,06 Р > 0,05	1,05±0,03 Р < 0,05	0,74±0,05 Р > 0,05	1,99±0,10 Р < 0,05	1,40±0,02 Р > 0,05	1,85 ±0,09 Р > 0,05
Через 1 рік		0,82±0,01 Р < 0,05	1,08±0,02 Р < 0,05	0,62±0,02 Р < 0,05	1,22±0,06 Р < 0,05	1,17±0,01 Р < 0,05	0,80±0,05 Р > 0,05	1,89±0,04 Р > 0,05	1,45±0,04 Р > 0,05	1,89±0,09 Р > 0,05
До шинування	3-я група (розроблена методика)	0,91±0,01	0,95±0,05	0,77±0,07	0,99±0,01	0,91±0,06	0,69±0,02	1,80±0,05	1,44±0,06	1,770,01
Через 3 міс.		0,90±0,02 Р > 0,05	1,08±0,02 Р < 0,05	0,81±0,08 Р > 0,05	1,00±0,01 Р > 0,05	0,88±0,06 Р > 0,05	0,77±0,02 Р < 0,05	1,84±0,06 Р > 0,05	1,42±0,05 Р > 0,05	1,70±0,01 Р < 0,01
Через 6 міс.		0,90±0,03 Р > 0,05	0,99±0,02 Р > 0,05	0,77±0,04 Р > 0,05	1,08±0,01 Р < 0,02	1,07±0,06 Р < 0,05	0,77±0,05 Р > 0,05	1,84±0,08 Р > 0,05	1,40±0,02 Р > 0,05	1,75 ±0,01 Р > 0,05
Через 1 рік		0,82±0,03 Р < 0,05	0,99±0,02 Р > 0,05	0,66±0,01 Р > 0,05	1,16±0,02 Р < 0,01	1,12±0,07 Р > 0,05	0,86±0,07 Р < 0,05	1,91±0,01 Р < 0,05	1,55±0,01 Р < 0,05	1,69±0,01 Р < 0,01

Примітка: Р - вірогідність розрахована по відношенню до показників до шинування

При проведенні реопародонтографічних досліджень для вивчення стану судинного русла маргінальної частини ясен при шинуванні скловолоконною ниткою встановлено, що стан гемодинаміки пародонту у хворих без шинування відрізнявся вираженою висхідною частиною, гострою вершиною й плавною спадною кривою з дикротичною хвилею й чітко вираженою на ній інцизурою.

Для оцінки ефективності різних методів лікування повторні реопародонтографічні дослідження проведені через 3 місяця після шинування рухливих зубів.

Якісний аналіз РПГ у стані спокою в 2-й і 3-й групах свідчить про збільшення інтенсивності кровотока в тканинах пародонту, що проявляється в зміні характеру реопародонтографічної кривої. Амплітуда пульсових коливань незначно знижується. Вершина висхідної кривої стає більше округлою. Інцизура дикротичної кривої більше виражена, і розташовується ближче до вершини висхідної частини.

Цифрові значення РПГ у всіх групах помітно наближаються до показників контролю, але відрізняються між собою.

В 2-й групі реографічний індекс (РІ) ще вірогідно не відрізняється від показників 1-й групи, а в 3- й групі (шинування за розробленою методикою) він трохи вище (Р > 0,05).

Реографічний індекс на нижній щелепі в 2-й групі вірогідно відрізняється від показників 1-ї групи, але статистично не відрізняється від показника 3-ї групи: 0,017 ± 0,10 Ом проти 0,12 ± 0,03 Ом в 2- й групі.

Таким чином, порівняльні дослідження регіональної гемодинаміки свідчать про зміну інтенсивності кровотока, тонусу й еластичності судин, що здійснюють кровопостачання тканинного комплексу у вогнищі ураження пародонту.

Комплексна терапія забезпечує помітну нормалізацію регіональної гемодинаміки, при цьому в групі осіб, де шинування проводилося за власною методикою, тенденція до нормалізації показників була більш вираженою, що свідчить про доцільність пропонованої розробки.

При проведенні рентгенологічних досліджень у всіх хворих на ГП було встановлено, що в 42 осіб (35,9 %) періодонтальна щілина була розширена на всьому протязі кореня, в 78 пацієнтів (66,6 %) - звужена від кореня зуба до шийки. В 36 хворих (30,8 %) періодонтальна щілина на рентгенограмі визначалася між коренем зуба й стінкою альвеоли. В 20 хворих (17,1 %) визначався нечіткий контур компактної пластинки стінки лунки. В 24 пацієнтів (20,5 %) визначалася крайова деструкція альвеолярного краю. В 15 осіб (12,8 %) була резорбція альвеолярного краю різного ступеня. В 4 хворих (3,4 %) було діагностовано остеопороз альвеолярного відростка.

Результати рентгенологічних досліджень, проведені в ранні терміни спостереження, свідчать про те, що через 1 місяць після шинування в 1-й групі зафіксовано збільшення кількості осіб з розширенням періодонтальної щілини (+2 чол.), нечіткістю компактної пластинки (+2 чол.), крайовою деструкцією альвеолярного краю (+4 чол.), резорбцією альвеолярного краю (+2 чол.), поява осіб з остеопорозом (+2 чол.).

В 2- й і 3-й групах змін практично не виявлялося по жодному параметру, зміни показників атрофії були також мінімальними.

Через 3 місяця показники мали аналогічну тенденцію. В 2-й і 3-й групах змін не спостерігали, хоч швидкість атрофії альвеолярної кістки була незначно вповільнена. Це вказує на те, що шинування зубів не впливає на ступінь резорбції кортикальної пластинки, а тільки її маскує.

Ті ж закономірності спостерігали і у віддалені терміни. Через 1 рік превалювали зміни в структурі кістки вбік збільшення деструкції в 1-й групі досліджень, а хворі 2-ї і 3-ї груп демонстрували стабільність рентгенологічної картини.

Результати вивчення даних ортопантомограм дозволили зробити висновок, що шинування зубів у хворих на ГП дозволяє значно стабілізувати запальний і деструктивний процеси в тканинах пародонту (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка змін швидкості атрофії альвеолярного відростка

Таким чином, на підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено високу ефективність розробленої методики шинування зубів у хворих на ГП, що підтверджується даними індексної оцінки стану тканин пародонту, показниками регіональної гемодинаміки та результатами рентгенологічного дослідження у віддалені терміни спостереження.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення проведених клінічних досліджень і запропоноване нове рішення актуального наукового завдання стоматології, пов'язаного з підвищенням ефективності ортопедичного лікування хворих на ГП шляхом удосконалення технології виготовлення й методу застосування сучасної вітчизняної стрічки для шинування.

1. В результаті проведеного дослідження визначено, що з найбільш поширеними серед захворювань пародонта є хронічний генералізований пародонтит (55,8 %), локалізований пародонтит (20,2 %) і гінгівіт (30,5 %). Потреба в шинування серед хворих на генералізований пародонтит вскладає 44,4 %. Найпопулярніший метод шинування в сучасній стоматологічній практиці - скловолоконне шинування, кількість ускладнень якого складає 8,8 %.

2. Розроблено методику постійного шинування зубів у хворих з генералізований пародонти том, що передбачає використання розробленої стрічки, адгезійна міцність якої на 30,6 % вище, а гідрофобність на 57,8 % краще показника для аналогічного зразка стрічки «Поліглас».

3. На підставі клінічних досліджень у хворих на генералізований пародонтит встановлено, що шинування зубів за розробленою методикою більш ефективно сприяє зменшенню інтенсивності запального процесу в пародонті (зменшення індексу РМА на 19 %, проби Шиллера-Писарєва - на 17,4 %) по відношенню до групи порівняння.

4. Порівняльні дослідження регіонарної гемодинаміки хворих на ГП свідчать про перевагу розробленої методики шинування, що підтверджується помітним підвищенням судинного тонусу (до 0,13-0,15 Ом) на тлі зміщення інтенсивності кровотоку (збільшення на 17,0 %) й еластичності судин, що здійснюють кровопостачання тканинного комплексу.

5. Результати рентгенологічних досліджень дозволили визначити, що шинування хворих на генералізований пародонтит за розробленою методикою дозволяє значно стабілізувати деструктивні процеси в тканинах пародонту (атрофія альвеолярного відростка - 0,1 мм різниці за 1 рік в групі порівняння проти 0,07 мм в групі застосування розробленої методики).

Практичні рекомендації

Запропоновано методику шинування зубів хворих на генералізований пародонтит, що полягає в наступному.

Одержуємо відбитки силіконовим чи альгинатним відбитковим матеріалом в залежности від кліничної ситуації з відпрепарованих зубів і зубів-антагоністів. Отримуємо відбитки після відповідного препарування під шину. У лабораторії по отриманих відбитках відливаються робоча й допоміжна моделі. Робоча модель обрізується за спеціальною методикою й моделі фіксуються в артикуляторі. Потім робоча модель виймається з артикулятора , на відпрепаровану поверхню шинуємих зубів наноситься силіконовий лак. Після того, як лак висохне, модель установлюється в розроблений нами апарат, де й буде зроблена полімеризація шини.

За допомогою фольги визначаємо довжину необхідного для шинування волокна. У підготовлені борозенки зубів, що шинуються, з оральної сторони на моделі наноситься рідкотекучий композит, у нього поринає підготовлене скловолокно, здійснюємо адаптацію волокна й видаляємо надлишки композиту. Полімеризація в ньому здійснюється під впливом ультрафіолетового світла й, що дуже важливо, під дією надлишкового тиску в три атмосфери. За допомогою надлишкового тиску здійснюється щільніше прилягання компонентів конструкції «композит-волокно-композит». Це робить шину міцнішою й довговічнішою.

Фіксацію постійної шини в порожнині рота ми проводимо за наступною методикою: видалення тимчасової шини й готування «сухого поля»; антисептична обробка робочої поверхні зубів; протравка емалі з наступним дентиновим бондингом; розміщення композиту подвійного затвердження на готовій шині; накладення шини на підготовлене поле фіксації, використовуючи пальцеве притиснення; просмикуємо поліамідні нитки в межзубні проміжки, обхоплюючи шину; збираємо нитки разом і робимо натяг ниток (тим самим шина щільно й точно встановлюється на фіксоване місце); робимо затвердження за загальноприйнятою методикою; знімаємо нитки й робимо остаточну обробку шини.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гризодуб Е. В. Оценка эффективности применения усовершенствованного метода шинирования зубов в комплексном лечении заболеваний пародонта с помощью реографии / Е. В. Гризодуб // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 3. - С. 55-60.

2. Гризодуб Е. В. Изучение распространенности заболеваний тканей пародонта среди населения Харьковского региона / Е. В. Гризодуб, Д. В. Гризодуб // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2010. - № 4. - С. 67-70. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі отриманого матеріалу, формулюванні висновків, підготовці статті до друку.

3. Гризодуб Е. В. Клиническая апробация усовершенствованного метода шинирования зубов / Е. В. Гризодуб, И. Г. Лесовая // Вісник стоматології. - 2011. - № 1. - С. 70-74. Участь здобувача полягає у розробці методу шинування зубів, проведенні клінічних досліджень, аналізі отриманого матеріалу, формулюванні висновків, підготовці статті до друку.

4. Деклараційний патент України № 18453 Україна, А61С 8/02. Спосіб шинування зубів при пародонтиті / Е. В. Гризодуб, В. І. Гризодуб, В. І. Бок. - Заявка № u 2006 04411; Заявл. 19.04.2006; Опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11. Участь здобувача полягає у проведенні патентного пошуку, аналізі та обробці результатів дослідження, підготовленні матеріалів до публікації.

5. Гризодуб Е. В. Ортопедические мероприятия в комплексном лечении заболеваний тканей пародонта / Е. В. Гризодуб // Український стоматологічний альманах. - 2006. - № 4. - С.13-17.

6. Гризодуб Е. В. Усовершенствование методов шинирования подвижных зубов при заболеваниях тканей пародонта / Е. В. Гризодуб // Вісник стоматології . - 2008. - № 2. - С. 90-93.

7. Гризодуб Е. В. К вопросу об ортопедических методах шинирования подвижных зубов в комплексном лечении заболеваний тканей пародонта / Е. В. Гризодуб // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: ІІ (ІХ) з'їзд Асоціації стоматологів України, Київ, 1-3 грудня 2004 р.: тези допов. - Київ, 2004. - С. 403.

8. Гризодуб Є. В. Ортопедичні методи шинування в комплексному лікуванні захворювань тканин пародонту / Є. В. Гризодуб // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини: наук.-практ. конф. молодих вчених, Харків, 22 листопада 2005 р.: тези допов. - Харків, 2005. - С. 27-28.

Анотація

Гризодуб Є.В. Удосконалення методів шинування зубів в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 -- стоматологія. Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2011.

Робота присвячена підвищенню ефективності ортопедичного лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом удосконалення скловолоконного шинування.

Результати архівного дослідження свідчать про те, що при великій частоті виявлення пародонтиту (55,8 %), потреба в шинуванні складає 57,5 % від усіх пацієнтів. Кількість ускладнень скловолоконного шинування складає 8,8 %, основними причинами були розволокнення нитки, її відшарування та розрив.

Розроблено спосіб шинування зубів при пародонтиті, який дозволяє провести надійну і тривалу фіксації зубів за рахунок збільшення вологостійкості, міцності і довговічності шини.

Проведені клінічні дослідження показали перевагу запропонованої методики, що виражалася в зменшенні показників індексу РМА на 19,0 % проби Шилєра-Писарєва на 17,4 % нижче показників групи порівняння, що свідчить про благоприємний вплив цього виду шинування на тканини пародонту. Показники регіонарної гемодинаміки свідчили про помітне підвищення судинного тонусу (до 0,13-0,15 Ом) на тлі зміщення інтенсивності кровотоку (збільшення на 17,0 %) й еластичності судин, що здійснюють кровопостачання тканинного комплексу. В результаті рентгенологічних досліджень виявлено стабілізацію деструктивного процесу в тканинах пародонту (атрофія альвеолярного відростка - 0,07 мм за 1 рік у основній групі проти 0,1 мм в групі порівняння).

Ключові слова: генералізований пародонтит, скловолоконна шина, адгезив, судини пародонту.

Аннотация

Гризодуб Е.В. Усовершенствование методов шинирования зубов в комплексном лечении больных с генерализованным пародонтитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.01.22 - стоматология. Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2011.

Работа посвящена повышению эффективности ортопедического лечения больных с генерализованным пародонтитом путем усовершенствования стекловолоконного шинирования зубов.

Результаты архивного исследования свидетельствуют о том, что при высокой частоте выявления пародонтита (55,8 %), потребность в шинировании зубов составляет 57,5 % от всех пациентов. Количество осложнений стекловолоконного шинирования составляет 8,8 %, основными причинами были разволокнение нити, ее отслоение и разрыв.

Разработан способ шинирования зубов при пародонтите, позволяющий провести надежную и продолжительную фиксации зубов за счет увеличения влагостойкости, прочности и долговечности шины.

Проведенные клинические исследования показали преимущество предложенной методики, что подтверждалось уменьшением показателей индекса РМА на 19,0 % пробы Шиллера-Писарева на 17,4 % ниже показателей группы сравнения. Показатели регионарной гемодинамики свидетельствовали о заметном повышении сосудистого тонуса (до 0,13-0,15 Ом) на фоне смещения интенсивности кровотока (увеличение на 17,0 %) и эластичности сосудов, осуществляющих кровоснабжение тканевого комплекса.

Комплексная терапия обеспечивает заметную нормализацию региональной гемодинамики, при этом в группе лиц, где шинирование проводилось по собственной методике, тенденция к нормализации показателей была более выраженной, что свидетельствует о целесообразности предлагаемой разработки.

Анализ ортопантомограмм пациентов, проведенный через 3 месяца, указывает на то, что шинирование зубов не влияет на степень резорбции кортикальной пластинки, а только ее маскирует.

В результате рентгенологических исследований, проведенных в отдаленные сроки наблюдения (через 1 год), зафиксировано стабилизацию деструктивного процесса в тканях пародонта (атрофия - 0,07 мм за 1 год в основной группе против 0,1 мм в группе сравнения).

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, стекловолоконная шина, адгезив, сосуды пародонта.

Annotation

Gryzodub E.V. Improvement of tooth splinting in treatment of patients with periodontal diseases. - Manuscript.

Thesis for the degree of medical sciences in specialty 14.01.22 - dentistry. State Institution "Institute of dentistry of Academy of Medical Sciences of Ukraine", Odessa, 2011.

Work devoted to improvement of prosthetic treatment of patients with generalized periodontitis by enhancing the fiberglass splinting.

Archival research results indicate that at high frequency detection of periodontitis (55.8%), the need for splinting is 57,5% of all patients. Number of complications fiberglass splinting is 8,8 %, the underlying causes were easing thread, her cleavage and rupture.

A method of splinting teeth with periodontitis, which allows for a reliable and lasting fixation of the teeth by increasing the moisture resistance, strength and durability of the tire.

Clinical studies have shown superiority of the proposed methodology expressed in reduction of PMA on performance index 19,0%-pure Shylyer-Pisarev by 17,4% than in the comparison group, indicating good impact of this type of splinting in periodontal tissue. Peripheral hemodynamic indices showed a marked increase in vascular tone (up to 0,13-0,15 Ohm) against displacement flow intensity (an increase of 17,0%) and the elasticity of blood vessels that carry blood supply tissue complex. As a result of stabilization of radiological studies revealed a destructive process in periodontal tissues (0,07 mm at 1 year in the main group versus 0.1 mm in the comparison group).

Keywords: generalized periodontitis, fiberglass splint, adhesive, periodontal vessels.

Размещено на Allbest.ru

...