Особливості комплексного лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням шляхом застосування кріоконсервованого екстракту плаценти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 616.72-002.77/78-056.5:618.36-001.18-089.843

ОСОБЛИВОСТІ комплексноГО лікуваннЯ подагрИЧНого АРТРИТу у хворих З ожирінням ШЛЯХОМ застосування кріоконсервованоГО ЕКСТРАКТУ ПЛАЦЕНТИ

14.01.02 - внутрішні хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КАПУСТЯНСЬКА Анна Анатоліївна

Харків 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ЖДАН Вячеслав Миколайович, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, завідувач кафедри сімейної медицини і терапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ОПАРІН Анатолій Георгійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії, ревматології та клінічної фармакології;

доктор медичних наук, професор ТОПЧІЙ Іван Іванович, ДУ “Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України”, завідувач відділом нефрології.

Захист дисертації відбудеться “____”_________2011 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4)

Автореферат розісланий “____”___________2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 64.600.04,

д. мед. н., професор Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дисертаційного дослідження. Захворюваність на подагричний артрит невпинно збільшується (Мухін І.В., 2001; Синяченко О.В., 2005; Свінціцький А.С. 2006; Коваленко В.М., 2010). Поширеність подагричного артриту в окремих областях України досягла 400 і більше випадків на 100 тис. населення (Коваленко В.М. та ін., 2004). Подагричним артритом хворіють переважно чоловіки (до 95% випадків). Початок захворювання частіше припадає на вік від 40 до 50 років, але останнім часом усе частіше спостерігають випадки розвитку подагричного артриту в молодому віці (у 20 - 30 років) (Ждан В.М., 2008; Насонова В.А., 2008; Мороз Г.З., 2010). Подагричний артрит часто призводить до тимчасової і стійкої втрати працездатності, а також до обмеження професійної діяльності. Однак у перший рік захворювання правильно діагностується тільки у 10 - 15% хворих (Насонова В.А., Барскова В.Г., 2004).

Найбільш частим коморбідним станом при подагричному артриті є ожиріння. (Сміян С.І., Мороз Г.З., 2010).

За даними ВООЗ, ожиріння є епідемією XXI століття. Збільшення кількості хворих з ожирінням у більшості випадків пов'язане з нераціональним, незбалансованим харчуванням, малорухливим способом життя (Мамедов М.Н., 2008; Большова Е.В., 2010).

На даний час широко обговорюється проблема взаємозв'язку порушеного обміну пуринів з гормональним дисбалансом при чоловічій подагрі. У чоловіків з ожирінням рівень тестостерону на 10 - 15% нижчий, ніж у здорових осіб того ж віку (Горпинченко І.І., Лучицький Є.В., 2008).

Сучасні фармакологічні засоби не завжди виправдовують себе, особливо при тривало перебігаючих захворюваннях, порушеннях обміну речовин та інших патологічних станах, які обумовлені комбінацією різних захворювань в одного пацієнта (Грищенко В.І., Грищенко В.В., 2006).

В останні роки одним із перспективних напрямків у лікуванні багатьох захворювань визнаний метод клітинної та тканинної терапії, яка є наслідком створення нових теренів знань біологічної медицини. Перевагою використання тканинної терапії, а саме кріоконсервованого екстракту плаценти, є те, що пацієнт отримує ряд біологічно активних, збалансованих сполук природного походження, які здатні впливати на різні сторони метаболізму цілого організму (Гольцев А.Н., 2010; Рябинин В.Е., 2010).

Доведена ефективність використання кріоконсервованого екстракту плаценти в комплексному лікуванні цукрового діабету, стабільної стенокардії напруги, дифузних процесів у печінці та інших захворювань (Грищенко В.І., Бобирьова Л.Є., Шепітько В.І, Шепітько К.В., Прокопюк О.С., Юрченко Т.М., 2003). Встановлені властивості кріоконсервованого екстракту плаценти прискорювати нормалізацію ліпідного спектра сироватки крові, активізувати виведення лейкоцитами атерогенних фракцій ліпопротеїдів з осередків уражень, призводити до зниження вмісту загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, викликати зменшення коефіцієнта атерогенності (КА) та сприяти прискореному регресу атеросклерозу, зменшувати рівень глікемії, нормалізувати андрогенний дисбаланс, що дозволило застосувати даний препарат у комплексному лікуванні подагричного артриту у хворих з ожирінням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом комплексної НДР ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» «Експериментально-морфологічне вивчення кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан внутрішніх органів» (№ державної реєстрації 0108U001572). Здобувачем здійснено аналіз літературних джерел за даною проблемою, проведено обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, написання фрагментів звіту.

Мета дослідження: підвищити ефективність лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням на підставі визначення клінічного перебігу цієї патології, дослідження пуринового, ліпідного обмінів, андрогенного стану шляхом застосування в комплексному лікуванні кріоконсервованого екстракту плаценти.

Задачі дослідження:

1. Визначити особливості клінічного перебігу подагричного артриту у хворих з ожирінням.

2. Встановити діагностичні критерії характеру і тяжкості подагричного артриту у хворих з ожирінням.

3. Вивчити вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на основні клінічні показники перебігу подагричних артритів у хворих з ожирінням.

4. Оцінити вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на основні біохімічні показники у хворих на подагричний артрит з ожирінням.

5. Обґрунтувати застосування кріоконсервованого екстракту плаценти в комплексному лікуванні подагричного артриту у хворих з ожирінням.

Об'єкт дослідження: подагричний артрит у хворих з ожирінням.

Предмет дослідження: характер уражень суглобів при подагрі у хворих з ожирінням, їх зв'язок з проявами захворювання та порушеннями стану пуринового, ліпідного обмінів, андрогенного дисбалансу в динаміці лікування кріоконсервованим екстрактом плаценти.

Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в Україні запроваджено метод комплексного лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням шляхом застосування кріоконсервованого екстракту плаценти на фоні базисної терапії.

Визначені клініко-лабораторні особливості перебігу подагричного артриту у хворих з ожирінням на різних стадіях захворювання та в динаміці лікування. подагричний артрит ожиріння кріоконсервований

Уперше доведено наявність змін рівня сироваткового тестостерону при подагричному артриті у хворих з ожирінням.

Встановлено, що вміст сироваткового тестостерону змінюється залежно від стадії захворювання та рівня гіперурикемії.

При прогресуванні подагричного артриту спостерігається зниження вмісту тестостерону в крові хворих. Встановлено зворотній взаємозв'язок між рівнями сечової кислоти і тестостерону та вплив останнього на перебіг та прогноз захворювання. Показано, що вираженість розбалансованості даних показників сприяє тяжкому перебігу хвороби з частими загостреннями та розвитком ускладнень.

Уперше обґрунтовано використання кріоконсервованого екстракту плаценти в комплексному лікуванні подагричних артритів у хворих з ожирінням. Доведено вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на андрогенний стан, пуриновий, ліпідний обміни у хворих на подагричний артрит з ожирінням.

Наукова новизна отриманих результатів підтверджена патентом України на корисну модель «Спосіб лікування загострення хронічного подагричного артриту» № 51217 від 12.07.2010 р.

Практична значимість роботи. Результати дослідження дозволяють розширити існуючі уявлення про лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням, підвищити якість раннього виявлення ускладнень, виділити критерії для прогнозування перебігу ураження суглобів, запропонувати індивідуальний підхід до призначення кріоконсервованого екстракту плаценти.

Для ранньої діагностики подагричного артриту у хворих з ожирінням обґрунтовано використання показників пуринового, ліпідного обмінів та андрогенного стану, в якості діагностичних критеріїв, що дозволяє вже на ранніх стадіях захворювання визначити своєчасну терапевтичну тактику.

Дослідження вмісту сироваткового тестостерону в якості маркера андрогенного дисбалансу сприяє ранній діагностиці та призначенню адекватної терапії при поєднанні подагричного артриту з ожирінням.

Обґрунтовано застосування у пацієнтів на подагричний артрит з ожирінням кріоконсервованого екстракту плаценти, що дозволяє суттєво уповільнити розвиток майбутніх ускладнень за рахунок вчасного коригування андрогенного, пуринового, ліпідного порушень.

Практичні рекомендації і висновки роботи можуть бути використані в роботі лікарів терапевтичних, ревматологічних, ендокринних відділень обласних, міських та районних лікарень під час лікування подагричних артритів у хворих з ожирінням.

Результати дисертаційної роботи висвітлені в методичних рекомендаціях «Хвороби сечостатевої системи в практиці сімейного лікаря», в навчальному посібнику «Алгоритм клінічного обстеження суглобів при ревматичних захворюваннях у практиці сімейного лікаря», в інформаційному повідомленні «Аналіз інвалідності та клініко-лабораторна діагностика подагри на ранніх стадіях хвороби».

Отримані дані впроваджено у практику ревматологічного і поліклінічного відділень Полтавської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно сформульовані мета і задачі дослідження.

Особисто розроблені тематичні карти обстежених та проведено відбір тематичних хворих. Здобувач виконувала комплексне клініко-інструментальне обстеження хворих, підбір диференційованої терапії. Безпосередньо приймала участь у застосуванні кріоконсервованого екстракту плаценти та спостерігала за результатами лікування хворих.

Особисто була сформована комп'ютерна база даних. Самостійно проведена статистична обробка результатів. Опубліковані основні результати досліджень у фахових виданнях, сформульовані практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено й обговорено на 60-й підсумковій студентській науковій конференції “Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини” (Полтава, 20 квітня 2004 р.); науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні питання клінічної медицини» (Полтава, 12 червня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука - 2009» (Полтава, 10 - 11 грудня 2009 р.); III Міжнародному симпозіумі «Актуальні питання клітинних технологій» (Москва, 27 вересня 2010 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційні технології у експериментальній медицині та біології» (Полтава, 5 - 6 травня 2011 р.); 35-й конференції молодих вчених «Холод в биології і медицині" (Харків, 18 - 19 травня 2011 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в 9 друкованих роботах, з них 5 одноосібно, опубліковані у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України; 1 патент України на корисну модель; 3 тез у матеріалах вітчизняних та зарубіжних науково-практичних конференцій, симпозіумів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 153 сторінках тексту, складається зі вступу, 5 розділів (у тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень), висновків, списку використаних літературних джерел, що містить 299 найменувань (161 кирилицею і 138 латиницею). Роботу проілюстровано таблицями і рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 107 чоловіків, хворих на подагричний артрит з ожирінням.

Діагноз подагричного артриту встановлений згідно з критеріями, рекомендованими ВООЗ (2000 р.) та класифікаційними критеріями, рекомендованими Асоціацією ревматологів України (2004 р.). Ожиріння визначали згідно з рекомендаціями ВООЗ (1997 р.).

Середній вік пацієнтів склав 48,8±0,75 року, від 32 до 73 років. Медіана віку дебюту захворювання склала 49,2 роки. Характеристика чоловіків за віком наведена в таблиці 1.

Тривалість захворювання коливалася від 1-го до 10 років (у середньому 6,0±0,66 року).

Таблиця 1

Розподіл обстежених хворих за віком

Групи хворих	Вік хворих
	20 - 44 роки	45 - 59 років	60 - 74 роки
	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%
Перша n=52	12	23,08	24	46,15	16	30,77
Друга n=55	14	25,45	23	41,81	18	32,74
Всього	26	24,3	47	43,93	34	31,77

Серед обстежених нами хворих більша частина (43,93% і 31,77%) перебувала у віці 45 років і старшому. Вікова характеристика як у першій, так і другій групах не відрізнялася.

Відповідно до поставлених завдань, за характером лікування, хворі були розподілені на наступні групи:

1 група - 52 особи (48,6%) - основна - хворі на подагричний артрит з ожирінням, які на фоні базисної терапії додатково отримували препарат групи «Кріоцелл» - кріоконсервований екстракт плаценти (ККЕП) в дозі 1,8 мл внутрішньом'язево через день тричі.

Препарат виготовлений в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України методом кріоконсервування, відповідає вимогам Європейської Асоціації тканинних банків, проходить контроль на СНІД, сифіліс, вірусні гепатити, стерильність, використовувався згідно з дозволом Координаційного центру трансплантації органів, тканин та клітин Міністерства охорони здоров'я України і Центру імунологічних препаратів Держдепартаменту за контролем якості, безпеки та виробництва лікарських засобів, продукції медичного призначення при МОЗ України.

Базисна терапія призначалася згідно з рекомендаціями Європейської антиревматичної ліги (EULAR, 2005) та клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим із подагрою (Наказ МОЗ України від 12.10.2006 № 676), протоколом надання медичної допомоги за спеціальністю «ендокринологія» (Наказ МОЗ України від 22.05.2009 № 356), яка складалася з прийому нестероїдного протизапального препарату - лорноксикаму в дозі 8 - 16 мг на добу та урикодепресивного препарату - алопуринолу в дозі 100 - 300 мг на добу. За наявності артеріальної гіпертензії перевагу надавали сартанам - валсартану в дозі 80 - 160 мг/добу, цукрового діабету - метморфіну - 850 мг/добу, гіперліпідемії - статину - ловастатину в дозі 10 - 20 мг/добу.

2 група - 55осіб (51,4%) - порівняльна - хворі на подагричний артрит з ожирінням, які отримували лише базисну терапію.

Перебіг подагричного артриту у хворих з ожирінням оцінювали згідно з клінічними даними, рентгенологічними та лабораторними методами обстеження.

Клінічне обстеження хворих проводилося за загальноприйнятою схемою. До об'єктивних ознак ураження суглобів відносили дефігурацію, деформацію суглобів, припухлість, почервоніння шкіри над суглобами, порушення функції суглобів.

Інтенсивність болю визначали за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), що являє собою лінійку з розміткою від 0 до 10 см, де 0 означає відсутність болю, а 10 - максимальний біль.

Для виявлення абдомінально-вісцерального ожиріння застосовували антропометричні вимірювання зросту, маси тіла, індексу маси тіла (ІМТ), окружності талії (ОТ), окружності стегон (ОС), ОТ/ОС). Індекс маси тіла вираховували за формулою Кетле - у співвідношенні ваги в кілограмах та квадрату зросту пацієнта в метрах.

Забір крові для лабораторних досліджень проводився із кубітальної вени вранці натще. Дослідження клініко-лабораторних показників проводилося до лікування, через 1, 4 та 12 тижнів.

Ступінь активності запального процесу визначали на підставі клініко-лабораторних ознак. Досліджували кількість лейкоцитів та рівень ШОЕ в загальному аналізі крові та «показники гострої фази» - рівень C-РБ, серомукоїдів в біохімічному аналізі крові. Визначення ШОЕ проводили методами Панченкова, Вестергрена. Кількість лейкоцитів крові визначали на автоматичному аналізаторі.

Для оцінки пуринового обміну досліджували рівень сечової кислоти у сироватці крові. Функціональний стан нирок визначали за рівнями сечовини, креатиніну, залишкового азоту. Порушення глікемії оцінювали за рівнем глюкози крові. Дисліпідемія оцінювалася на підставі дослідження рівнів загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів. Коефіцієнт атерогенності (КА) вираховували за формулою визначаючи співвідношення різниці ХС та ЛПВЩ до ЛПВЩ.

Параметри сечової кислоти, креатиніну, сечовини, глюкози, ХС, ТГ, ЛПВЩ та ЛПНЩ досліджували за допомогою аналізаторів «Super-Z» (Японія), «Сапфір-400» (Японія).

Для вивчення андрогенного дисбалансу досліджували рівень тестостерону сироватки крові, використовуючи імуноферментні тест-системи виробництва HUMAN (Німеччина).

Електрокардіографічне і ехокардіографічне дослідження виконували на апаратах «Юкард-100» (Україна), Logiq 5 Pro (США), ЭКЦП-02 Доникс (Росія). Рентгенографічне дослідження суглобів проводили на апараті «Hf-525» (Корея).

Статистична обробка отриманих результатів досліджень проведена на персональному комп'ютері за допомогою кореляційного аналізу (програми «Microsoft Excel» і «Statistica»). Оцінювалися середні значення (M), їхні похибки (m), коефіцієнти кореляції (Pearson) - (r), критерії Стьюдента (t) і достовірність статистичних показників (р).

Результати дослідження і їх обговорення. Антропометричні вимірювання з наступним розрахунком ІМТ дозволили розділити всіх хворих таким чином: 14 (13,08%) хворих були з надмірною масою тіла (ІМТ від 25 до 29,99 кг/м²); хворих з 1 ступенем ожиріння (ІМТ від 30 до 34,99 кг/м²) - 52 (55,92%) хворих; 2 ступінь ожиріння (ІМТ від 35 до 39,99 кг/м²) мали 27 (29,03%) пацієнтів; 3 ступінь ожиріння (ІМТ < 40 кг/м²) - 14 (15,05%) пацієнтів. За співвідношенням окружності талії до окружності стегон переважав абдомінальний тип ожиріння.

За перебігом суглобового синдрому в 38 (35,5%) хворих діагностовано інтермітуючий артрит, та хронічний - у 69 (64,5%) хворих. В основній групі інтермітуюча форма артриту спостерігалась у 17 (32,69%) хворих та хронічна - у 35 (67,31%) хворих, a у групі порівняння, відповідно, - у 21 (38,18%) та у 34 (61,82%) хворих. Суглобовий синдром був основним проявом подагри.

У всіх хворих спостерігались ураження таких суглобових зон: першого плеснофалангового суглоба у 69 (64,6%) хворих, у 19 (17,77%) хворих - гомілковоступневого, у 11 (10,28%) хворих - колінного, у 8 (7,47%) хворих - променевозап'ясткового. У першій групі хворих артрит першого плеснофалангового суглоба спостерігали у 36 (69,23%) хворих, гомілковостопного - у 9 (17,31%) хворих, колінного - у 4 (7,69%) хворих та променевозап'ясткового - у 3 (5,77%) хворих, в другій групі, відповідно, - у 33 (60%) хворих, у 10 (18,18%) хворих, у 7 (12,73%) хворих й у 5 (9,09%) хворих. В обох досліджуваних групах переважав артрит першого плеснофалангового суглоба.

За перебігом захворювання хворих розподілили на групи: легкий перебіг (напади артриту 1 - 2 рази/рік, ураження не більше 2 суглобів, на рентгенограмі немає ознак суглобової деструкції, тофуси одиничні або відсутні, ураження нирок відсутнє) спостерігався у 64 (59,81%) хворих на подагричний артрит з надмірною вагою та з ожирінням I ступеня; перебіг середньої тяжкості (напади артриту 3 - 5 разів/рік, ураження 2 - 4 суглобів, на рентгенограмі кісткова деструкція, тофуси множинні, сечокам'яна хвороба) - у 29 (27,1%) хворих з ожирінням I та II ступеня; тяжкий перебіг (напади артриту більше 5 разів на рік, множинне ураження суглобів, на рентгенограмі виражена кістково-суглобова деструкція, крупні множинні тофуси, виражена нефропатія) виявили у 14 (13,08%) хворих з ожирінням III ступеня. Переважали хворі з легким перебігом захворювання, як у першій, так і другій групі. Встановлено, що перебіг тяжкості подагричного артриту залежить від ступеня ожиріння (р<0,05). Визначено, що велике навантаження більшої маси тіла на кісткову систему сприяє виникненню дегенеративних змін, які погіршують рухову функцію. З іншого боку, захворювання опорно-рухового апарату, такі як подагричний артрит, сприяють виникненню надмірної ваги тіла та розвитку ожиріння внаслідок зменшення рухової діяльності.

Тофуси, як прояв тривалості захворювання, виявлені у 86 (80,37%) хворих з ожирінням. Периферичні тофуси виявлені у 69 (64,48%) хворих з ожирінням I та II ступеня, кісткові тофуси - у 17 (15,89%) хворих з ожирінням II та III ступеня, безтофусна подагра зафіксована у 21 (19,63%) хворого, 14 з яких мають лише надлишкову масу тіла. У першій групі периферичні тофуси виявлені у 33 (63,46%) хворих, кісткові - у 7 (13,46%) хворих, без тофусів - 12 (23,08%) хворих, а в другій групі, відповідно, - у 36 (65,46%) хворих, у 10 (18,18%) хворих та 9 (16,36%) хворих. Наявність тофусів у хворих на подагричний артрит з ожирінням визначає тяжкість перебігу захворювання. Встановлено, що розвиток тофусів спостерігається частіше у хворих на подагричний артрит з ожирінням II та III ступеня. Розвиток кістково-суглобової деструкції залежить від ступеня ожиріння.

У хворих обох груп виявлені рентгенологічні зміни з боку суглобів: звуження суглобової щілини зафіксовано у 60 (56,07%) хворих з надлишковою масою тіла та з ожирінням I ступеня, зміни хряща - у 25 (23,36%) хворих з ожирінням I та II ступеня, остеокістоз - у 10 (9,36%) хворих з ожирінням II та III ступеня, узурації поверхонь кісток - у 5 (4,67%) хворих з ожирінням III ступеня, навколосуглобовий остеопороз - у 3 (2,80%) хворих з ожирінням III ступеня, кальціфікація - у 2 (1,87%) хворих з ожирінням III ступеня, остеоліз - у 2 (1,87%) хворих з ожирінням III ступеня. Наявність дрібного і крупного остеокістозу у хворих на подагричний артрит з ожирінням вказує на патогенетичну роль загальних обмінних порушень у розвитку кісткової деструкції.

Серед коморбідних станів виявлено: гіперліпідемію - у 95 (88,78%) хворих з ожирінням I, II та III ступеня; артеріальну гіпертензію - у 87 (81,3%) хворих з ожирінням II та III ступеня, ЦД 2 типу - у 23 (21,49%) хворих з ожирінням II ступеня. При цьому показники систолічного та діастолічного артеріального тиску у хворих основної та контрольної груп мало різнилися між собою. Наявна пряма кореляція між показником індексу маси тіла і показниками середнього артеріального тиску (r=0,51, p<0,05).

У хворих на подагричний артрит з ожирінням виявили підвищення рівнів швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) (35,5±1,2 у першій групі та 38,0±1,3 у другій групі) та С-реактивного білка (СРБ) (13,0±1,2 у першій групі та 12,9±1,1 у другій групі). Встановлено, що при подагричному артриті у хворих з ожирінням запальний процес не обмежується лише локальними змінами в суглобах, але й викликає відповідну реакцію всього організму. ШОЕ в окремих випадках досягало 38 мм/год (21,2±1,02 мм/год).

Майже у 90% обстежуваних хворих першої та другої групп нами виявлено дисліпопротеїнемію у вигляді підвищення рівня загального холестерину (ХС) (5,92±0,26 та 5,97±0,29), ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) (6,30±0,17 та 6,05±0,31), особливо тригліцеридів (2,57±0,16 та 2,62±0,13) та незначне зниження рівня ХС ЛПВЩ (1,01±0,03 та 1,01±0,06). Встановлено взаємозв'язок стану ліпідного обміну та порушення метаболізму пуринів.

У всіх чоловіків з ожирінням спостерігається зниження рівня тестостерону (ТС). Це підтверджує важливість визначення рівня тестостерону для хворих на подагричний артрит з ожирінням. Так, зниження рівня тестостерону, особливо за наявності ожиріння II та III ступеня, характеризується максимальною гіперурикемією, підтверджуючи дані про зв'язок абдомінального ожиріння з рівнем тестостерону у хворих на подагричний артрит (табл. 2).

Пацієнти основної та групи порівняння не відрізняються між собою за варіантами порушень пуринового обміну. На гіперурикемію впливають перебіг подагричного артриту, форма артриту та наявність периферичних тофусів. У свою чергу, рівні урикемії та тестостерону впливають на вираженість ожиріння у хворих на подагричний артрит. Тяжкість ожиріння прямо залежить від показників тестостеронемії.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика показників рівнів сечової кислоти і тестостерону в залежності від ІМТ хворих на подагричний артрит з ожирінням

Показник	ІМТ від 25 до 29,99 кг/м2 (n=14)	ІМТ від 30 до 34,99 кг/м2 (n=52)	ІМТ від 35 до 39,99 кг/м2 (n=27)	ІМТ >40 кг/м2 (n=14)
СК, ммоль/л	487±6,41 (313; 770)*	483±5,73 (354; 611)*	490±6,12 (333; 641)*	562±5,63 (378; 768)*
ТС, нмоль/л	11±0,47 (9,7; 12,1)*	10±0,39 (9,2; 11,1)*	90,33 (8,7; 10,9)*	8,3±0,37 (8,1; 8,5)*

Примітка: ^* - значення різниць (p<0,05) між групами

Встановлений взаємозв'язок між рівнем СК та ОТ (r=0,86, p<0,05), САТ та ДАТ (r=0,81, p<0,05 та r=0,42, p<0,05 відповідно), рівнем ТГ (r=0,43, p<0,05), ЛПВЩ (r=-0,35, p<0,05), а також глюкози у хворих з гіперглікемією (r=0,68, p<0,05).

Подагричний артрит у хворих з ожирінням асоціюється з високим рівнем сечової кислоти та низьким рівнем тестостерону. Підтверджена зворотна кореляція між рівнями ТС та СК (r=-0,82, p<0,05). Також, під час аналізу андрогенного дисбалансу у хворих з ожирінням, встановлено достовірний кореляційний зв'язок між рівнем ТС та ІМТ (r=0,56, p<0,05), ОС (r=0,58, p<0,05). Розвиток ожиріння у хворих на подагричний артрит впливає на зниження рівня тестостерону в крові. Андроїдний тип ожиріння частіше поєднується з такими захворюваннями, як ЦД 2 типу, артеріальна гіпертензія та дисліпідемія. Достовірно виявлено, що рівень ТС корелює з ЗХ (r=0,57, p<0,05), глюкозою (r=0,41, p<0,05). Рівень тестостерону залежить від віку хворого (r=0,80, p<0,05). Рівень тестостерону корелює з тривалістю загострення подагричного артриту (r=0,49, p<0,05). В обох досліджуваних групах хворих достовірної різниці вихідних показників клінічного перебігу захворювання, порушень пуринового, ліпідного обмінів, глікемії, ступеня андрогенного дисбалансу та активності запального процесу не знайдено (p<0,05).

Для оцінки динаміки ефективності проведеного лікування досліджувані показники аналізували через 1 тиждень, 4 та 12 тижнів. Під „значним поліпшенням” розуміли зникнення болю (артралгії) і явищ артриту (дефігурації, припухлості, почервоніння шкіри над ураженими суглобами), відновлення рухів в уражених суглобах, відновлення ступеня порушень функціональної здатності уражених суглобів, зменшення окружності талії, окружності стегон, зниження індексу маси тіла, нормалізацію артеріального тиску, гіперурикемії, маркерів запального процесу, рівня холестерину, глюкози та тестостерону. Обов'язковою умовою поліпшення вважали позитивну динаміку лабораторно-інструментального обстеження.

При аналізі інтенсивності болю та активності артриту за ВАШ відзначено позитивний вплив на больовий синдром у пацієнтів основної групи через 1 тиждень лікування. Відбулося зменшення інтенсивності артралгії та больового синдрому у хворих основної групи (з 9,8±1,2 до 4,9±1,3, р<0,05), проти (з 9,6±1,7 до 7,1±1,4, р<0,05) у групі порівняння. Спостерігалося покращення клінічного стану хворих, що підтверджувалося зменшенням тривалості загострення хронічного подагричного артриту (на 28,57% в першій групі, проти 14,28% в другій). Відповідно достовірно знизилася добова доза алопуринолу в першій групі (з 253,4±1,71 до 203,85±1,76, р<0,05), проти (з 251,7±2,34 до 227,2±1,97, р<0,05) у другій групі. Знизилася кратність, добова доза (з 16,08±1,68 до 12,13±1,54, р<0,05) та тривалість прийому лорноксикаму в першій групі, проти (16,03±2,11 до 15,91±1,97, р<0,05) у другій. На тлі проведеної терапії достовірно зменшилися показники артеріального тиску в першій групі - САТ (з 162,5±2,56 до 143,5±2,13, р<0,05) та ДАТ (з 109,7±2,89 до 91,13±2,21, р<0,05), проти САТ (з 159,3±3,46 до 148,51±2,32, р<0,05) та ДАТ (з 112,1±1,78 до 100,21±2,73, р<0,05) у другій групі. При дослідженні пуринового обміну досягли поступового зниження рівня СК вже після 1 тижня лікування в першій групі (з 768,1±6,41 до 479,1±5,71, р<0,05), проти показників другої групи (з 770,1±6,91 до 698,2±5,92, р<0,05). У хворих першої групи спостерігалося покращення ліпідного профілю. Це виявлялося в достовірному зниженні концентрацій ЗХ (з 5,92±0,26 до 4,75±0,21, р<0,05), ЛПНЩ (з 6,30±0,17 до 5,12±0,18, р<0,05) та ТГ (з 2,57±0,16 до 2,37±0,11, р<0,05). Виявлено тенденцію до підвищення рівня ЛПВЩ (з 1,01±0,03 до 1,16±0,05, р<0,05). Рівень глюкози почав знижуватись у хворих з гіперглікемією в першій групі (з 6,2±0,14 до 5,7±0,12, р<0,05). Достовірно збільшився рівень тестостерону у хворих першої групи (з 11,23±0,39 до 12,96±0,42, р<0,05), проти (з 10,91±0,33 до 10,97±0,37, р<0,05) у другій групі (рис.1).

Рис. 1 Зміни рівня тестостерону до лікування та на фоні отриманого лікування у хворих основної та контрольної груп

Через 1 тиждень лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням нами відзначені достовірні переваги комплексної терапії з використанням ККЕП порівняно з базисною терапією. Вважаємо, що сучасна терапія хворих на ПА з ожирінням має бути спрямована не тільки на зниження гіперурикемії, але й на захист органів мішеней для попередження та відстрочування розвитку майбутніх ускладнень.

При аналізі інтенсивності болю та активності артриту за ВАШ у пацієнтів першої групи встановлено позитивний вплив терапії: через 4 тижні лікування інтенсивність болю, порівняно з вихідним рівнем, знижувалася в 3,6 разу проти 2,3 разу в другій групі. У хворих першої групи через 4 тижні, яким на тлі базисної терапії проводилося застосування ККЕП, достовірно (р0,05) зменшилася тривалість загострень хронічного подагричного артриту на 45,71%, проти 27,14% у другій групі, відповідно знизилася доза прийнятого лорноксикаму (з 16,08±1,68 до 8,12±2,05, р0,05) порівняно з показником другої групи (з 16,03±2,11 до 12,05±1,57, р0,05). Відповідно у хворих, яким застосовували ККЕП, зменшилася добова доза алопуринолу (з 243,4±1,71 до 102,55±1,76, р0,05), порівняно з даними (з 251,7±2,34 до 152,8±2,61, р0,05) другої групи, яким застосовували лише базисну терапію. Необхідно відмітити, що у хворих першої групи спостерігалася нормалізація показників артеріального тиску. Достовірно зменшилися САТ (з 162,5±2,56 до 135,8±3,17, р0,05) та ДАТ (з 109,7±2,89 до 86,7±2,45, р0,05), порівняно з відповідними показниками САТ (з 159,3±3,46 до 142,7±2,53, р0,05) та ДАТ (з 112,1±1,78 до 97,1±2,15, р0,05) у хворих другої групи. Покращення пуринового обміну відбулося за рахунок зниження рівня СК в першій групі (з 768,1±6,41 до 378,1±8,21, р<0,05), проти показників другої групи (з 770,1±6,91 до 509,3±6,72, р<0,05). Відбулося достовірне зниження концентрації ЗХ в першій групі (з 5,92±0,26 до 4,49±0,41, р<0,05), проти (з 5,97±0,29 до 5,89±0,31, р<0,05) у другій групі, ЛПНЩ в першій групі (з 6,30±0,17 до 4,74±0,10, р<0,05), проти (з 6,05±0,31 до 5,94±0,31, р<0,05) у другій групі, ТГ в першій групі (з 2,57±0,16 до 1,91±0,15, р<0,05), проти (з 2,62±0,13 до 2,41±0,15, р<0,05) у другій групі. Зберігається тенденція до підвищення рівня ЛПВЩ в першій групі (з 1,01±0,03 до 1,29±0,04, р<0,05), проти (з 1,01±0,06 до 1,02±0,03, р<0,05) в другій. Рівень глюкози достовірно знизився на 4-му тижні від початку лікування у хворих з гіперглікемією в першій групі (з 6,2±0,14 до 4,9±0,13, р<0,05). Достовірно збільшився рівень тестостерону у хворих першої групи (з 11,23±0,39 до 15,12±0,37, р<0,05), проти (з 10,91±0,33 до 11,2±0,37, р<0,05) у другій групі (див.рис.1). На нашу думку, саме знижений рівень ТС не призводить до повноцінного коригування ліпідного та пуринового обмінів.

В основній групі стабілізація гострофазових показників відбувалася на 1 4 тижні лікування (ШОЕ з 35,5±1,2 до 22,96±1,9, р<0,05; ЛЦ з 14,5±0,3 до 7,6±0,3, р<0,05; СРБ з 13,0±1,2 до 6,6±1,3, р<0,05; СМ з 0,41±0,013 до 0,17±0,011, р<0,05) одночасно з нормалізацією рівня урикемії (з 768,1±6,41 до 378,1±8,21, р<0,05), а в групі порівняння - дещо поступово - після 4 тижнів лікування (ШОЕ з 38,0±1,3 до 25,12±1,5, р<0,05; ЛЦ з 14,1±0,4 до 10,5±0,3, р<0,05; СРБ з 12,9±1,1 до 8,13±1,1, р<0,05; СМ з 0,39±0,012 до 0,26±0,013, р<0,05).

Порівнюючи показники обох груп через 12 тижнів від початку лікування встановлено, що у хворих першої групи, яким застосовували кріоконсервований екстракт плаценти, спостерігалася позитивна клінічна динаміка. Відбувалася стабілізація запального процесу в суглобах, що підтверджує зменшення вираженості болю за ВАШ майже на 89,69% в основній групі проти 64,58% у групі порівняння. Тривалість загострень хронічного подагричного артриту у хворих з ожирінням достовірно (р0,05) зменшилася на 72,85% проти 41,14% у другій групі. Відповідно зменшилася добова доза прийнятого лорноксикаму (з 16,08±1,68 до 4,02±1,01, р0,05), порівняно з відповідними показниками другої групи (з 16,03±2,11 до 8,81±1,89, р0,05). Виявлене достовірне зменшення добової дози прийнятого алопуринолу (з 253,4±1,71 до 50,55±1,75, р0,05), порівняно з показником (з 251,7±2,34 до 107,2±2,12, р0,05) другої групи. Також, спостерігалася подальша нормалізація артеріального тиску. У хворих першої групи САТ зменшився (з 162,5±2,56 до 125,8±3,07, р0,05) та ДАТ (з 109,7±2,89 до 81,7±2,35, р0,05), порівняно з відповідними показниками САТ (з 159,3±3,46 до 138,5±3,32, р0,05) та ДАТ (з 112,1±1,78 до 94,2±2,73, р0,005) другої групи хворих. Спостерігалося покращення пуринового обміну за рахунок зниження рівня СК у першій групі (з 768,1±6,41 до 358,1±7,23, р<0,05), проти показників другої групи (з 770,1±6,91 до 419,3±6,71, р<0,05). Досягли поліпшення ліпідного профілю шляхом достовірного зниження концентрацій ЗХ у першій групі (з 5,92±0,26 до 4,39±0,45, р<0,05), проти (з 5,97±0,29 до 5,53±0,35, р<0,05) у другій групі, ЛПНЩ у першій групі (з 6,30±0,17 до 4,54±0,10, р<0,05), проти (з 6,05±0,31 до 5,32±0,21, р<0,05) у другій групі, ТГ у першій групі (з 2,57±0,16 до 1,81±0,11, р<0,05), проти (з 2,62±0,13 до 2,31±0,10, р<0,05) у другій групі. Зберігається тенденція до підвищення рівня ЛПВЩ у першій групі (з 1,01±0,03 до 1,36±0,04, р<0,05), проти (з 1,01±0,06 до 1,03±0,05, р<0,05) у другій групі. Досягли достовірної корекції рівня глюкози у хворих з гіперглікемією у першій групі (з 6,2±0,14 до 4,8±0,12, р<0,05). Достовірно збільшився рівень тестостерону у хворих першої групи (з 11,23±0,39 до 17,92±0,33, р<0,05), проти (з 10,91±0,33 до 11,9±0,47, р<0,05) у хворих другої групи (див.рис.1). При застосуванні комплексної терапії з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти у хворих першої групи ми спостерігали позитивну динаміку антропометричних даних. Так, через 12 тижнів маса тіла у хворих першої групи із надмірною вагою зменшилася в середньому на 5,7± 1,3кг, ОТ - на 6,8±1,1 см, із ожирінням I ступеня на 4,3±1,1 кг, ОТ - на 5,6±1,1 см, із ожирінням II ступеня на 3,5±0,9 кг, ОТ - на 2,4±0,8 см, із ожирінням III ступеня на 2,3±0,5 кг, ОТ - на 1,2±0,7 см в порівнянні із показниками до початку лікування(р<0,05). У другій групі показники ОТ, ІМТ не зазнали достовірних змін. Недостатній рівень ТС сприяє накопиченню жирової тканини. Тому вважаємо, що саме через відновлення рівня ТС у хворих першої групи досягли стабілізації маси тіла з поступовим її зниженням.

Під час застосування комплексної терапії з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти не відзначалося супрафізіологічних пікових концентрацій тестостерону протягом усього періоду спостереження (див.рис.1). Знижений рівень концентрації тестостерону призводить до підвищення рівня маркерів запалення, і у свою чергу, може сприяти розвитку та прогресуванню ожиріння й акселерації атеросклерозу.

Можна припустити, що усунення порушень андрогенного дисбалансу призводить до корекції ліпідного та пуринового обмінів.

У цілому, ефективність лікування в першій групі значно перевищувала таку в другій. Необхідно зазначити, що найбільший ефект від запропонованої терапії спостерігався через 12 тижнів після початку терапії. Також, на результативність лікування впливають перебіг подагричного артриту, тяжкість артриту, початкові рівні тестостерону і сечової кислоти (p<0,005). У другій групі хворих така залежність від базової терапії була меншою, що мало вирішальне значення під час вибору програми лікування хворих на подагричний артрит з ожирінням.

Встановлено, що після використання кріоконсервованого екстракту плаценти в комплексному лікуванні рівень тестостерону протягом 12 тижнів підтримується у фізіологічних межах, без патологічних підвищень і знижень. Такий режим терапії має значну перевагу перед іншими схемами лікування, які в середньому передбачають 22 ін'єкції тестостерону на рік.

При вивченні впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на подагричний артрит у хворих з ожирінням виявлений позитивний вплив терапії на клінічні прояви, що підтверджувалося зменшенням кількості та тривалості нападів артритів, підвищенням толерантності до фізичних навантажень, що, у свою чергу, обумовило зменшення добових доз нестероїдних протизапальних засобів, а отже, попередило розвиток НПЗЗ-гастропатії.

Запропонований метод комплексного лікування з використанням ККЕП дозволяє впливати на основні патогенетичні чинники подагричного артриту у хворих з ожирінням з урахуванням андрогенного дисбалансу.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі представлене теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі внутрішніх хвороб - удосконалення діагностики та лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням на підставі визначення особливостей перебігу поєднаної патології, стану пуринового, ліпідного обмінів, андрогенного дисбалансу та шляхи їхньої корекції.

2. Хронічна форма артриту переважає у 64,5% хворих на подагричний артрит з ожирінням, інтермітуюча у 35,5%. Ожиріння спостерігається у 90% хворих на подагричний артрит. У хворих на подагричний артрит по мірі збільшення ступеня ожиріння спостерігається більш тяжкий перебіг захворювання (р<0,05) та несприятливий прогноз. Наявність дрібного і крупного остеокістозу у хворих на подагричний артрит з ожирінням вказує на патогенетичну роль загальних обмінних порушень у розвитку кісткової деструкції. Виявлення тофусів визначає тяжкість перебігу захворювання (р<0,05). Встановлено, що розвиток тофусів спостерігається частіше у хворих на подагричний артрит з ожирінням II та III ступеня (р<0,05). Розвиток кістково-суглобової деструкції залежить від ступеня ожиріння.

3. Встановлений взаємозв'язок між рівнем СК та ОТ (r=0,86, p<0,05), САТ та ДАТ (r=0,81, p<0,05 та r=0,42, p<0,05 відповідно), рівнем ТГ (r=0,43, p<0,05), ЛПВЩ (r=-0,35, p<0,05), а також глюкози у хворих з гіперглікемією (r=0,68, p<0,05). Подагричний артрит у хворих чоловіків з ожирінням асоціюється з високим рівнем СК та зниженим рівнем ТС (r=-0,82, р<0,05), маркером андрогенного дисбалансу. Рівень ТС асоціюється з тривалістю хвороби (р<0,05), кількістю уражених суглобів за час хвороби (р<0,05), ІМТ (r=0,56, р<0,05), ОС (r=0,58, р<0,05). Знижений рівень сироваткового тестостерону є одним із діагностичних критеріїв тяжкості подагричного артриту у хворих з ожирінням.

4. Тривалість загострень ПА у хворих з ожирінням у першій групі достовірно (р0,05) зменшилася на 72,85%, досягли значного поліпшення функціональної активності суглобів, що виявилося у зменшенні вираженості болю за ВАШ на 89,69%; у 4 рази зменшилася добова доза прийнятого лорноксикаму (р0,05); у 5 разів зменшилася добова доза прийнятого алопуринолу (р0,05). Спостерігалась нормалізація артеріального тиску, так САТ зменшився на 22,58% (р0,05) та ДАТ на 25,52 % (р0,05). Досягли стабілізації маси тіла із поступовим її зменшенням (р<0,05).

5. У хворих на ПА з ожирінням застосування ККЕП сприяє нормалізації показників пуринового, ліпідного обмінів. Спостерігалося покращення пуринового обміну за рахунок зниження рівня СК на 53,38% (р<0,05). Досягли поліпшення ліпідного профілю шляхом достовірного зниження концентрацій ЗХ на 25,84% (р<0,05), ЛПНЩ на 27,94% (р<0,05), ТГ на 29,57% (р<0,05), підвищення рівня ЛПВЩ на 34,65% (р<0,05). Достовірно знизився рівень глюкози у хворих з гіперглікемією на 22,58% (р<0,05). Достовірно збільшився рівень ТС на 59,57% (р<0,05). Збільшення рівня ТС на фоні клінічного поліпшення у хворих з поєднаною патологією підтверджує діагностичну роль цього показника. Визначення сироваткових рівнів ТС і СК як діагностичних маркерів дозволяє використовувати їх для тривалих проспективних спостережень, у тому числі для оцінки ефективності терапії.

6. Співставлення результатів динамічного спостереження і лікування між двома групами свідчить про явну перевагу комплексного лікування з використанням ККЕП, що підтверджується наступним: тривалість загострень ПА у хворих з ожирінням у першій групі достовірно (р0,05) зменшилася на 72,85%, проти 41,14% у другій групі; досягли зменшення вираженості болю за ВАШ майже на 89,69% в основній групі проти 64,58% у групі порівняння. Відповідно в 4 рази зменшилася добова доза прийнятого лорноксикаму (р0,05) проти в 1,82 разу (р0,05) другої групи, виявлене достовірне у 5 разу зменшення добової дози прийнятого алопуринолу (р0,05), порівняно з показником у 2,34 разу (р0,05) другої групи. Достовірно збільшився рівень ТС на 59,57% у хворих першої групи (р<0,05) проти 9,07% (р<0,05) у другій групі. Відбулося покращення пуринового обміну за рахунок зниження рівня СК на 53,38% (р<0,05) в першій групі, проти показників другої групи 45,55% (р<0,05). Досягли поліпшення ліпідного профілю шляхом достовірного зниження концентрацій ЗХ на 25,84% у першій групі (р<0,05), проти 7,37% (р<0,05) у другій групі, ЛПНЩ на 27,94% у першій групі (р<0,05), проти 12,06% (р<0,05) у другій групі, ТГ на 29,57% у першій групі (р<0,05), проти 11,83% (р<0,05) у другій групі. Підвищення рівня ЛПВЩ на 34,65% у першій групі (р<0,05), проти 1,98% (р<0,05) у другій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих чоловіків на подагричний артрит з ожирінням рекомендовано визначення рівня тестостерону для раннього виявлення андрогенного дисбалансу.

2. Під час коригування андрогенного дисбалансу покращуються зміни пуринового, ліпідного обмінів, відбувається стабілізація маси тіла з тенденцією до відновлення нормальної маси тіла.

3. Для оптимізації комплексного лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням рекомендується використання кріоконсервового екстракту плаценти. Препарат «Кріоцелл - кріоекстракт плаценти» в асептичних умовах вводити внутрішньом'язево в дозі 1,8 мл 1 раз на добу, через день, тричі.

4. Повторні курси лікування з використанням кріоконсервованого екстракту плаценти слід проводити через 9 - 12 місяців.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОБУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Капустянська А.А. Аналіз захворюваності на подагру по Полтавській області за 2003 - 2007 роки / А.А. Капустянська //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. 2009. Том 9, випуск 4(28), частина 1. С. 105107.

2. Капустянська А.А. Аналіз рівню сечової кислоти у хворих на подагру в різних вікових групах / А.А. Капустянська // Світ медицини та біології. - 2009. №4. С. 108-111.

3. Капустянська А.А. Застосування препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» в комплексному лікуванні загострення подагричного артриту з метаболічним артритом / А.А. Капустянська // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. 2010. Том 10, випуск 2(30). С. 5458.

4. Капустянська А.А. Застосування препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» в комплексному лікуванні загострення подагричного артриту / А.А. Капустянська // Світ медицини та біології. 2010. №.1. С. 92 95.

5. Капустянська А.А. Комплексне лікування загострення подагричного артриту у хворих з ожирінням / А.А. Капустянська // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. 2011. Том 11, випуск 2(34). С. 136138.

6. Капустянська А.А. Вивчення дії препаратів алогенної плаценти та антиоксидантів на клініко-біохімічні та імунні показники в комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію / А.А. Капустянська, Д.В. Капустянський // Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини: матеріали 60-ї підсумкової студентської наукової конференції. Полтава, 2004. С. 11. Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, лабораторне дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку.

7. Капустянська А.А. Вивчення впливу ксефокаму на гострий біль у хворих на подагру / А.А. Капустянська // Актуальні питання клінічної медицини: тези доповідей науково-практичної конференції лікарів-інтернів, магістрів та клінічних ординаторів. Полтава, 2008. С. 30.

8. Капустянская А.А. Опыт применения препарата «Криоцелл - криоэкстракт плаценты» в комплексном лечении обострения подагрического артрита у больных с метаболическим синдромом / В.Н. Ждан, В.И. Шепитько, А.А. Капустянская // Клеточная трансплантология и тканевая инженерия. 2010. Том V, №3, материалы III Международного симпозиума «Актуальные вопросы клеточных технологий». Москва, 2010. С. 28. Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, лабораторне дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку.

9. Капустянська А.А. Спосіб лікування загострення хронічного подагричного артриту / В.М. Ждан, В.І. Шепітько, А.А. Капустянська // Патент на корисну модель № 51217, заявлено 24.12.2009, № заявки u 2009 13477, зареєстровано 12.07.2010, бюл. № 13. Здобувач проводила обстеження хворих, аналіз даних, розробку формули корисної моделі, підготувала опис корисної моделі для експертизи.

АНОТАЦІЯ

Капустянська А.А. Особливості комплексного лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням шляхом застосування кріоконсервованого екстракту плаценти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби, Харківський національний медичний університет, Харків, 2011.

Дисертація присвячена оптимізації лікування подагричного артриту у хворих з ожирінням шляхом застосування кріоконсервованого екстракту плаценти на підставі вивчення особливостей розвитку поєднаної патології, оцінки ролі пуринового, ліпідного обмінів та андрогенного стану, як маркерів активності процесу, та шляхи їхньої корекції.

В даній роботі визначено важливу роль тестостерону в розвитку та прогресуванні подагричного артриту та ожиріння. Доведено, що загострення подагричного артриту супроводжується змінами рівня тестостерону, та залежить від ступеня ожиріння. Встановлено тісний зв'язок між концентрацією тестостерону та сечової кислоти, а також стадією хвороби. Використання в комплексній терапії кріоконсервованого екстракту плаценти при подагричному артриті у хворих з ожирінням призводить до позитивної динаміки клінічних та лабораторних показників.

Ключові слова: подагричний артрит, ожиріння, тестостерон, кріоконсервований екстракт плаценти.

АННОТАЦИЯ

Капустянская А.А. Особенности комплексного лечения подагрического артрита у больных с ожирением с использованием криоконсервированного экстракта плаценты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни, Харьковский национальный медицинский университет, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена изучению комплексного лечения подагрического артрита у больных с ожирением. Цель исследования: повысить эффективность лечения подагрического артрита у больных с ожирением путем применения в комплексном лечении криоконсервированного экстракта плаценты.

В работе приведены результаты обследования 107 мужчин с подагрическим артритом и ожирением. Диагноз подагричного артрита устанавливался согласно классификационных критериев рекомендованых Ассоциацией ревматологов Украины (2004). Ожирение определяли при помощи индекса массы тела.

Согласно поставленным задачам в зависимости от характера лечения больные были разделены на две группы. Первую, основную группу составили 52 больных с подагрическим артритом и ожирением, которым на фоне базисной терапии применяли криоконсервированный экстракт плаценты в дозе 1,8 мл внутримышечно через день трижды. Вторую группу (сравнения) составили 55 больных, которым назначили только базисную терапию.

...