Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний університет

УДК:615.07:615.32: 582.938:582.583:582.998:582.872:582.635.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

Спеціальність 15.00.02 - Фармацевтична хімія та фармакогнозія

Фармакогностичне вивчення рослин родин Імбирні, Асклепієві, Айстрові, Плакунові, Кропивні та розробка фітозасобів на їх основі

Журавель Ірина Олександрівна

Харків - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко Вікторія Сергіївна Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри хімії природних сполук

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Хворост Ольга Павлівна Національний фармацевтичний університет, професор кафедри ботаніки доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Мартинов артур вікторович Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України, вчений секретар; доктор біологічних наук, професор Фіра Людмила Степанівна Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, завідувач кафедри фармацевтичної хімії

Захист відбудеться " 24 " червня 2011 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий "__20__" травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,професор В.А. Георгіянц.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному фармацевтичному ринку України з'являються нові закордонні лікарські препарати та дієтичні добавки, до складу яких входять біологічно активні речовини рослинного походження. Джерелами їх одержання є неофіційні для України види лікарської рослинної сировини.

Тому актуальним є фармакогностичне вивчення неофіцінальних рослин та розробка методик контролю якості (МКЯ) на лікарську рослинну сировину, рослинні екстракти, лікарські препарати та біологічно активні добавки (БАД), які містять біологічно активні речовини неофіційних в Україні рослин, а також створення на їх основі фітозасобів вітчизняного виробництва.

Необхідність розробки методик стандартизації лікарської рослинної сировини, препаратів та вирішення проблеми створення вітчизняних фітопрепаратів з метою імпортозаміщення та розширення номенклатури лікарської рослинної сировини явилось підставою для проведення фітохімічних досліджень, розробки та стандартизації фітозасобів і лікарської рослинної сировини, що найчастіше надходить на фармацевтичний ринок України або використовується у складі імпортних лікарських засобів.

До таких об'єктів відносяться кореневища куркуми довгої, плоди кардамону справжнього, кореневища імбиру звичайного, порошок м'якоті серцевини стебла худії Гордона та таблетки з порошком худії, листя лавсонії неколючої, трава грінделії розчепіреної, трава, корені, насіння кропиви дводомної та трава кропиви жалкої.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково - дослідної роботи Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було комплексне фармакогностичне дослідження різних видів рослинної сировини з представників родин Імбирні (куркума довга, кардамон справжній, імбир звичайний), Асклепієві (худія Гордона), Айстрові (грінделія розчепірена), Плакунові (лавсонія неколюча), Кропивні (кропива дводомна та жалка), розробка фітозасобів на їх основі, а також методик контролю якості на лікарську рослинну сировину, лікарські препарати та дієтичні добавки з сировини рослин, що вивчалися.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

? провести дослідження хімічного складу кореневища куркуми довгої, плодів кардамону справжнього, кореневищ імбиру звичайного, порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона, листя лавсонії неколючої, трави, коренів та насіння кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, трави грінделії розчепіреної;

? виділити біологічно активні речовини (БАР) в індивідуальному стані та встановити їх структуру;

? визначити якісний склад та кількісний вміст основних груп БАР в досліджуваних видах сировини;

? вивчити динаміку накопичення основних БАР в ряді об'єктів дослідження та встановити оптимальний термін заготівлі лікарської рослинної сировини;

? визначити технологічні параметри сировини;

? розробити основні параметри стандартизації досліджуваної сировини;

? розробити технологію одержання фітозасобів з лікарської рослинної сировини, що вивчалася;

? розробити методики контролю якості на лікарську рослинну сировину та фітозасоби на їх основі.

Об'єкт дослідження: комплексне фармакогностичне вивчення кореневищ куркуми довгої, плодів кардамону справжнього, кореневищ імбиру звичайного, порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона, листя лавсонії неколючої, трави, коренів та насіння кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, трави грінделії розчепіреної;

Предмет дослідження: виявлення, виділення, ідентифікація БАР з кореневищ куркуми довгої, плодів кардамону справжнього, кореневищ імбиру звичайного, порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона, листя лавсонії неколючої, трави, коренів та насіння кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, трави грінделії розчепіреної, стандартизація таблеток з порошком м'якоті серцевини стебла худії Гордона «Худія®», розробка складу та стандартизація зборів і дієтичної добавки.

Методи дослідження: якісний і кількісний вміст БАР визначали методами тонкошарової хроматографії (ТШХ), паперової хроматографії (ПХ), високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), газової хроматографії (ГХ), газорідинної хроматографії (ГРХ), мас-спектрометрії, хромато-мас-спектрометрії, титриметрії, атомно-абсорбційної спектроскопії, спектрофотометрії, фотоколориметрії. Ліпофільні фракції досліджували за допомогою ТШХ та спектрофлуориметричного методу. Для розділення БАР використовували адсорбційну хроматографію на поліаміді, целюлозі, силікагелі і препаративну ПХ та ТШХ. Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів та температури плавлення. Морфолого-анатомічну будову сировини і компонентів зборів встановлювали за допомогою мікроскопу. Фармакологічні дослідження проводили in vivo. Обробку результатів експериментальних досліджень проводили статистичними методами з використанням персонального комп'ютера за програмою Microsoft Excel 7,0.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведено системне фітохімічне вивчення БАР кореневищ куркуми довгої, плодів кардамону справжнього, кореневищ імбиру звичайного, порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона, листя лавсонії неколючої, трави, коренів та насіння кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, трави грінделії розчепіреної. Встановлено в них наявність вільних та зв'язаних цукрів, полісахаридів, амінокислот, мінеральних речовин, органічних та гідроксикоричних кислот, фенольних сполук (флавоноїдів, дубильних речовин, кумаринів, хінонів, гінгеролів, куркуміноїдів), сапонінів, терпенових сполук, хлорофілів, каротиноїдів.

З кореневищ куркуми довгої, плодів кардамону справжнього, кореневищ імбиру звичайного, порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона, листя лавсонії неколючої, трави, коренів, насіння кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, трави грінделії розчепіреної в індивідуальному стані виділено 137 речовин. З використанням сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів встановлено структуру та ідентифіковано 67 сполук: 9 похідних коричної кислоти, 7 похідних бензойної кислоти, 5 органічних кислот, 4 похідних кумарину, 35 флавоноїдів, 3 речовини тритерпенової природи, 2 хлорофіли, 1 стерин, 1 меланін.

Визначено кількісний вміст 18 амінокислот, 29 макро- та мікроелементів, 28 жирних кислот.

Вперше з трави та насіння кропиви дводомної виділено ізорамнетин, з трави кропиви дводомної - елагову, неохлорогенову кислоти, апігенін та кемпферол, з трави кропиви жалкої - елагову кислоту, з насіння кропиви дводомної - ізорамнетин-3-О-в-D-глюкопіранозид та нарцисин.

Вперше в кореневищах імбиру та куркуми ідентифіковано щавлеву кислоту, в кореневищах куркуми та плодах кардамону - лимонну кислоту.

Розроблено дієтичну добавку «Зінартрин» та проект ТУ на неї (проходить реєстрацію в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України); розроблено та стандартизовано оригінальний збір для корекції ваги, для якого визначено гостру токсичність, вплив на динаміку маси тіла, а також на полосне та мембранне травлення; збір «Уропростафіт», встановлено виражений діуретичний ефект; збір «Гепафіт-1», визначено антиоксидантну та гепатопротекторну дії; збір протиалергійний. Розроблено параметри стандартизації таблеток з порошком м'якоті серцевини стебла худії «Худія®», а також проведені токсикологічні і фармакологічні випробування для них.

Новизна досліджень підтверджена патентами на корисну модель №41309 від 12.05.2009 «Спосіб кількісного визначення стероїдів та флавоноїдів біологічно активних речовин рослинного походження»; № 41310 від 12.05.2009 «Спосіб ідентифікації стероїдів в засобах рослинного походження»; № 41593 від 25.05.2009 «Спосіб корекції надлишкової маси тіла»; деклараційним патентом на винахід № 64075 від 16.02.2004 «Спосіб одержання ліпофільного екстракту грінделії розчепіреної з протимікробною та репаративною активністю і лікарський засіб, що містить даний ліпофільний екстракт»; патентом на корисну модель № 24432 від 25.06.2007 «Збір лікарських рослин Гепафіт-1»; патентом на винахід № 74465 від 15.12.2005 «Діуретичний засіб»; заявкою на винахід № u 2011 01416 від 08.02.2011 «Збір лікарських рослин для лікування і профілактики алергійних захворювань».

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені чотири лікувально-профілактичні збори, для яких проведені фармакологічні дослідження. Розроблено дієтичну добавку «Зінартрин» та проект ТУ на неї (виробник - ТОВ «Фармацевтична фірма «ВЕРТЕКС»). Розроблені проекти МКЯ на «Збір для корекції ваги», «Уропростафіт» та протиалергійний збір, які увійшли до фармацевтичної розробки на лікарські засоби з подальшим впровадженням у виробництво на ВАТ «Лубнифарм»; розроблено проект МКЯ на збір «Гепафіт-1» (промислове виробництво - ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир). Розроблені параметри стандартизації таблеток з порошком м'якоті серцевини стебла худії «Худія®» (реєстраційне посвідчення № UA/6948/01/01).

Результати хімічного дослідження кореневищ куркуми довгої, плодів кардамону справжнього, кореневищ імбиру звичайного, порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона, листя лавсонії неколючої, трави, коренів та насіння кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, трави грінделії розчепіреної впроваджено в навчальний процес: кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації при Національному фармацевтичному університеті; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету; кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО Запорізького державного медичного університету; кафедри фармакогнозії Одеського медичного університету; кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

- інформаційний пошук та аналіз літературних даних за темою дисертації;

- встановлено наявність та визначено кількісний вміст основних груп БАР дослідження кореневищ куркуми довгої, плодів кардамону справжнього, кореневищ імбиру звичайного, порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона, листя лавсонії неколючої, трави, коренів та насіння кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, трави грінделії розчепіреної: вільних та зв'язаних цукрів, полісахаридів, амінокислот, мінеральних речовин, органічних та гідроксикоричних кислот, фенольних сполук (флавоноїдів, дубильних речовин, кумаринів, хінонів, гінгеролів, куркуміноїдів), сапонінів, терпенових сполук, хлорофілів, каротиноїдів;

- виділено 137 речовин, ідентифіковано та встановлено будову 67 сполук;

- запропоновано та стандартизовано склад зборів: «Уропростафіт», «Гепафіт-1», «Збір для корекції ваги», протиалергійний збір;

- запропоновано та стандартизовано склад дієтичної добавки «Зінартрин»;

- розроблені проекти МКЯ на «Збір для корекції ваги», «Уропростафіт» та протиалергійний збір, які увійшли до фармацевтичної розробки на лікарські засоби з подальшим впровадженням у виробництво на ВАТ «Лубнифарм»; розроблено проект МКЯ на збір «Гепафіт-1» (промислове виробництво - ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир);

- розроблені параметри стандартизації таблеток з порошком м'якоті серцевини стебла худії «Худія®» (реєстраційне посвідчення № UA/6948/01/01);

- розроблено дієтичну добавку «Зінартрин» та проект ТУ на неї (виробник - ТОВ «Фармацевтична фірма «ВЕРТЕКС»).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: науково-практична конференція «Вчені України - вітчизняній фармації» (Харків, 2000), Всеукраїнська науково-практична конференція «Фармація XXI століття» (Харків, 2002), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія» (Харків, 2003), VI Національний з'їзд фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (Харків, 2005), научно-практическая конференция «Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации» (Ташкент, 2005), науково-практична конференція «Лікувальна косметика: дійсність і майбутнє» (Харків, 2005), Х Международный съезд ФИТОФАРМ «Актуальные проблемы создания нових лекарственных препаратов природного происхождения» (Санкт-Петербург, 2006), Международная научная конференция «Лекарственные растения: традиции и перспективы исследований» (Березоточа, 2006), Міжнародна науково-практична конференція «Створення виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Харків, 2006), Науково-практична конференція «Косметичні і парфумерні засоби та технології майбутнього» (Харків, 2006), Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес «Ліки та життя» (Київ, 2007), Міжнародна науково-практична конференція «Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання» (Київ, 2007), науково-практична конференція «Вікова поліморбідність і медикаментозна терапія» (Київ, 2007), Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2007), Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2008), the 13^th International Congress «Phytopharm 2009» (Бонн, Німеччина, 2009), ювілейна науково-практична конференція з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи» (Харків, 2009), Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2010), the 14^th International Congress «Phytopharm 2010» (Санкт-Петербург, 2010), 3^rd International Summer School «Supramolecular Systems in Chemistry and Biology» (Львів, 2010), VII Національний з'їзд фармацевтів України (Харків, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 58 наукових робіт, у тому числі 24 статті, з них 22 - у наукових фахових виданнях, 28 тез доповідей, 6 патентів України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 422 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів експериментальних досліджень, загальних висновків, 10 додатків, списку використаних джерел літератури. Обсяг основного тексту складає 284 сторінки. Робота ілюстрована 90 рисунками та 59 таблицями. Список використаних джерел включає 450 найменувань, з них 194 кирилицею та 256 латиною.

Основний зміст роботи

Коротка ботанічна характеристика, хімічний склад та застосування рослин родин Імбирні, Асклепієві, Айстрові, Плакунові, Кропивні (огляд літератури). В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві представників рослин родин Імбирні, Асклепієві, Айстрові, Плакунові, Кропивні. Фармакогностичне вивчення неофіційної лікарської рослинної сировини, розробка методик контролю якості на сировину, створення фітозасобів вітчизняного виробництва на її основі та їх стандартизація є актуальним та має теоретичне і практичне значення, оскільки надає практичні можливості обґрунтування імпортозаміщення ряду фітопрепаратів вітчизняними.

Дослідження хімічного складу сировини рослин родин Імбирні, Асклепієві, Айстрові, Плакунові, Кропивні а також препаратів, які створені на їх основі. Виділення біологічно активних сполук, ідентифікація та встановлення їх структури. Вперше в Україні проведено системне дослідження хімічного складу різних видів рослинної сировини представників родин Імбирні (куркума довга, кардамон справжній, імбир звичайний), Асклепієві (худія Гордона), Айстрові (грінделія розчепірена), Плакунові (лавсонія неколюча), Кропивні (кропива дводомна та жалка) та зборів, які створені на їх основі. Встановлено наявність в них вуглеводів, амінокислот, органічних кислот, фенольних сполук (хінонів, кумаринів, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, гінгеролів, куркуміноїдів), терпеноїдів, стероїдів, ліпофільних сполук (хлорофілів, каротиноїдів, простих фенолів, агліконів кумаринів та флавоноїдів, куркуміну та речовин терпенової природи).

Методом ТШХ в кореневищах імбиру ідентифіковані гінгероли та зінгіберен, в кореневищах куркуми - куркуміноїди, в листі лавсонії - лавсон, стероїдні сполуки - в коренях кропиви дводомної та порошку з м'якоті серцевини стебла худії Гордона. Досліджено якісний склад біологічно активних речовин та обрано реакції їх ідентифікації для подальшої стандартизації запропонованих зборів: «Гепафіт-1», «Уропростафіт», збір для корекції ваги, протиалергійний збір.

За допомогою рідинного фракціонування, хроматографії та дробної кристалізації з рослинної сировини виділено в індивідуальному стані 137 речовин. За допомогою сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів встановлено структуру та ідентифіковано 67 сполук.

Серед них - похідні бензойної кислоти: галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота), елагова кислота (дилактон гексагідроксидифенової кислоти), протокатехова кислота (3,4-дигідроксибензойна кислота), сиренєва кислота (4-гідрокси-3,5-диметоксибензойна кислота), ванілінова кислота (4-гідрокси-3-метоксибензойна кислота), бензойна кислота, саліцилова кислота (2-гідроксибензойна кислота); похідні коричної кислоти: корична кислота (бензиліденоцтова кислота), кофейна кислота (3,4-дигідроксикорична кислота), ферулова кислота (4-гідрокси-5-метоксикорична кислота), хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота), неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота), п-кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота), о-кумарова кислота (2-гідроксикорична кислота); похідні кумарину: кумарин (бензо-б-пірон), умбеліферон (7-гідроксикумарин), ескулетин (6,7-дигідроксикумарин), скополетин (6-метокси-7-гідроксикумарин); флавани: (+)-катехін (D-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван), (-)-катехін (L-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван), (+)-епікатехін (D-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван), (-)-епікатехін (L-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван); флавони: апігенін (5,7,4'-тригідроксифлавон), космосіїн (апігенін-7-О-в-D-глюкопіранозид), апігенін-4'-О-в-D-глюкопіранозид, лютеолін (5,7,3',4'-тетрагідроксифлавон), акацетин (5,7- дигідрокси-4'-метоксифлавон); флавоноли: кемпферол (3,5,7,4'-тетрагідроксифлавон), кверцетин (3,5,7,3', 4'-пентагідроксифлавон), 3-метилкверцетин (5,7,3', 4'-тетрагідрокси-3-метоксифлавон), ізорамнетин (3,5,7,4'-тетрагідрокси-3'-метоксифлавон); глікозиди кемпферолу: астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид), нікотифлорин (кемпферол-3-О-в-D-рутинозид); глікозиди кверцетину: кверцитрин (кверцетин-3-О-б-L-рамнопіранозид), ізокверцитрин (кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид), рутин (кверцетин-3-О-в-D-рутинозид); глікозиди ізорамнетину: ізорамнетин-3-О-в-D-глюкопіранозид, нарцисин (ізорамнетин-3-О-в-D-рутинозид); С-глікозиди: віценін (5,7,4'-тригідрокси-6,8-ди-С-в-D-глюкопіранозил флавон), орієнтин (лютеолін-8-С-в-D-глюкопіранозид), ізовітексин (апігенін-6-С-в-D-глюкопіранозид); тритерпеноїди: лупеол, бетулін, бетулінова кислота; стерини: ?-ситостерин, хлорофіли: хлорофіл А, хлорофіл В; органічні кислоти: яблучна кислота (2-гідроксибутандіоєва кислота), винна кислота (2,3-дигідроксибутандіоєва кислота), бурштинова кислота (1,4-бутандіоєва кислота), меланін.

Вперше з трави та насіння кропиви дводомної виділено ізорамнетин, з трави кропиви дводомної - елагову, неохлорогенову кислоти, апігенін та кемпферол, з трави кропиви жалкої - елагову кислоту, з насіння кропиви дводомної - ізорамнетин-3-О-в-D-глюкопіранозид та нарцисин, в кореневищах імбиру та куркуми ідентифіковано щавлеву кислоту, в кореневищах куркуми та плодах кардамону - лимонну кислоту. Вперше з коренів грінделії розчепіреної виділено меланін та встановлено його структуру.

Перелік виділених речовин та джерела їх отримання наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Виділені речовини та джерела їх отримання

№ п/п	Назва отриманої речовини	Джерело отримання сполуки	Тпл°С
1	2	3	4
1.	Галова кислота	Тр. к. дв., к. ж., гр., Л. лавс. *	226-228
2.	Елагова кислота	Тр. к. дв., к. ж.	360 розк.
3.	Протокатехова кислота	К. курк., П. кард.	196-198
4.	Сиренєва кислота	К. курк.	204,5
5.	Ванілінова кислота	К. курк., імб.	201-204
6.	Корична кислота	К. курк.	133-134
7.	Кофейна кислота	Тр. к. дв., к. ж., К. імб., курк.	194-195
8.	Ферулова кислота	Тр. гр., к. дв., К. імб., Л. лавс.*	168-170
9.	Ізоферулова кислота	Л. лавс. *	-
10.	Хлорогенова кислота	Тр. к. дв., к. ж., гр., К. імб., Л. лавс.*	203-205
11.	Неохлорогенова кислота	Тр. к. дв., к. ж., гр.	аморф.
12.	n-Кумарова кислота	Тр. к. дв., к. ж., К. імб., курк.	212-214
13.	м-Кумарова кислота	Л. лавс.*	-
14.	о-Кумарова кислота	К. курк.	208
15.	Кумарин	Л. лавс.	67-69
16.	Умбеліферон	Тр. к. дв., к. ж., гр.	228-230
17.	Ескулетин	Тр. к. дв., к. ж., Л. лавс.	344-350
18.	Скополетин	Тр. к. дв., к. ж., Л. лавс.	202-204
19.	(+)-Катехін	Л. лавс.	174
20.	(-)-Катехін	Л. лавс.	174
21.	(-)-Катехін галат	Л. лавс.*	-
22.	(+)-Епікатехін	Л. лавс.	245
23.	(-) Епікатехін	Л. лавс.	245
24.	(-) Епікатехін галат	Л. лавс.*	-
25.	Апігенін	Тр. к. дв., к. ж., гр., Л. лавс.*	345-346
26.	Апігенін-7-глюкозид	Л. лавс., К. імб.	253-255
27.	Апігенін-4'-О-в-D-глюкопіранозид	Л. лавс.	203-206
28.	Лютеолін	Тр. гр., К. імб., Л. лавс.*	330-331
29.	Лютеолін-7-О-глюкозид	Л. лавс.*	-
30.	Мірицетин	Л. лавс.*	344-350
31.	Акацетин	Л. лавс.	270-272
32.	Кемпферол	Тр. к. дв., к. ж., гр., К. імб., Л. лавс.*	276-278
33.	Астрагалін	Тр. к. дв., к. ж., К. імб.	175-176
34.	Нікотифлорин	Тр. к. дв., к. ж.	220-222
35.	Кверцетин	Тр. к. дв., к. ж., гр., Л. лавс., К. імб., Л. лавс.*	310-312
36.	3-Метилкверцетин	Тр. гр.	258-260
1	2	3	4
37.	Кверцитрин	Тр. к. дв., к. ж., К. імб.	182-185
38.	Ізокверцитрин	Тр. к. дв., к. ж.	227-229
1	2	3	4
39.	Рутин	Тр. к. дв., к. ж., К. імб.	189-192
40.	Ізорамнетин	Тр. к. дв., к. ж., гр., Н. к. дв.	167-170
41.	Ізорамнетин-3-О-в-D-глюкопіранозид	Тр. к. дв., к. ж., Н. к. дв.	244-248
42.	Нарцисин	Тр. к. дв., к. ж., Н. к. дв.	180-182
43.	Нарінгенін	К. імб.*	245-247
44.	Нарінгенін-7-О-рутинозид	Л. лавс.*	-
45.	Віценін	К. імб.*	225-230
46.	Орієнтин	К. імб.	255-257
47.	Вітексин-2'-О-рамнозид	Л. лавс.*	-
48.	Ізовітексин	К. імб.	259-260
49.	Бутеїн	Л. лавс.*	-
50.	Флоретин	Л. лавс.*	-
51.	Ціанідин	Л. лавс.*	-
52.	Ціанідин-3-О-рутинозид	Л. лавс.*	-
53.	Пеларгонідин	Л. лавс.*	-
54.	Лупеол	Л. лавс.	215-216
55.	Бетулін	Л. лавс.	251-252
56.	Бетулінова кислота	Л. лавс.	316-318
57.	в-Ситостерин	Тр. к. дв., к. ж., П. кард., Л. лавс.	138-140
58.	Хлорофіл А	Тр. к. дв., к. ж., гр., Л. лавс.	117-120
59.	Хлорофіл В	Тр. к. дв., к. ж., гр., Л. лавс.	120-130
60.	Меланін	Кор. гр.	-
61.	Щавлева кислота	К. імб.*, курк.*, П. кард. *	189-190
62.	Лимонна кислота	К. курк.*, П. кард. *	151,5-152,2
63.	Яблучна кислота	Тр. гр.	129,8-130,6
64.	Саліцилова кислота	Тр. гр.	159-159,5
65.	Винна кислота	Тр. гр.	170-171
66.	Бензойна кислота	Тр. гр.	122,4
67.	Бурштинова кислота	К. імб.*, Тр. гр.	183-185

Примітка. Курсивом виділені речовини та джерела, в яких сполуки знайдені вперше; * - ідентифіковані речовини методом ВЕРХ; Тр. - трава, Л - листя, К. - кореневище, Кор. - корені, Н.- насіння, П. - плоди, к. дв. - кропива дводомна, к. ж.- кропива жалка, гр. - грінделія, імб. - імбир, курк. - куркума, кард. - кардамон, лавс. - лавсонія.



Рис. 1. 3DF-спектри та їх проекції на площину збудження/емісія ліпофільної фракції: А - плодів кардамону, Б - кореневищ імбиру, В - кореневищ куркуми.

Рис. 2. УФ-спектри ліпофільних фракцій: кореневищ імбиру (А), кореневищ куркуми (Б), плодів кардамону (В), листя лавсонії (Г), трави кропиви дводомної (Д), коренів кропиви дводомної (Е), насіння кропиви дводомної (Ж), трави кропиви жалкої (З)

Фармакогностичне вивчення рослин родин імбирні, асклепієві, айстрові, плакунові, кропивні та розробка фітозасобів на їх основі

Визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин в досліджуваних видах сировини. Визначення кількісного вмісту хлорофілів та каротиноїдів в ліпофільних фракціях проводили методом УФ-спектроскопії. УФ-спектри ліпофільних фракцій представлені на рис. 2. Кількісний вміст цих пігментів наведено в табл. 2.

У кореневищах куркуми хлорофіли та каротиноїди не визначалися за рахунок перекриття смугами куркуміну, які були більш інтенсивними.

Таблиця 2 Кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів в досліджуваних об'єктах

Сировина	Вміст каротиноїдів, мг/г (m=5)	Вміст хлорофілів, мг/г (m=5)
Кореневища імбиру	11,37±0,32	-
Кореневища куркуми	-	-
Плоди кардамону	5,55±0,28	5,03±0,16
Листя лавсонії	12,40±0,36	20,77±0,85
Трава кропиви дводомної	0,84±0,02	15,74±0,60
Корені кропиви дводомної	0,61±0,02	1,60±0,11
Насіння кропиви дводомної	0,58±0,01	3,97±0,22
Трава кропиви жалкої	13,77±0,53	7,80±0,37

Примітка. Вірогідність похибки Р ? 0,05

Стероїди зумовлюють простатопротекторну, протипухлинну та протизапальну дії, пригнічують апетит, приймають участь в регуляції всіх життєво важливих функцій організму. Тому ми розробили методику ідентифікації та кількісного визначення стероїдів в лікарській рослинній сировині спектрофотометричним методом, новизна розробки підтверджена патентами України № 41309 та № 41310. Результати кількісного вмісту стероїдів представлені в табл. 3. Отримані результати використані при розробці МКЯ на траву, насіння, корені кропиви дводомної, траву кропиви жалкої та стандартизації таблеток з порошком м'якоті стебла худії «Худія®», реєстраційне посвідчення № UA/6948/01/01.

Таблиця 3 Результати визначення кількісного вмісту стероїдів в сировині, що досліджувалася

Сировина	Вміст стероїдів, % (m=5)
Порошок м'якоті стебла худії	0,16±0,02
Трава кропиви дводомної	2,54±0,15
Насіння кропиви дводомної	2,84±0,14
Корені кропиви дводомної	3,26±0,19
Трава кропиви жалкої	0,83±0,02

Примітка. Вірогідність похибки Р ? 0,05

Найбільший вміст стероїдних сполук спостерігався в коренях, траві та насінні кропиви дводомної. Трава кропиви жалкої містить їх значно менше.

Методом ГХ досліджено жирнокислотний склад рослинної сировини. Насичені жирні кислоти переважають в коренях кропиви дводомної, кореневищах куркуми довгої, траві грінделії розчепіреної. В траві та насінні кропиви дводомної, трави кропиви жалкої, кореневищах імбиру, плодах кардамону та листі лавсонії переважно накопичуються ненасичені жирні кислоти. Газові хроматограми гексанової витяжки сировини рослин родини Імбирні представлені на рис. 3. Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій об'єктів, що вивчалися, наведений в табл. 4.

А



Б

В

Рис. 3. Газові хроматограми гексанових витяжок: А - кореневищ імбиру; Б - кореневищ куркуми; В - плодів кардамону

Таблиця 4 Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій

№ п/п	Жирна кислота	Вміст, %
		Трава кропиви дводомної	Корені кропиви дводомної	Насіння кропиви дводомної	Трава кропиви жалкої	Кореневища імбиру	Кореневища куркуми	Плоди кардамону	Трава грінделії	Листя лавсонії
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Пропіонова	-	-	-	2,39	-	-	-	-	-
2	Бутирова	-	-	-	0,13	-	-	-	-	-
3	Капронова	-	-	-	-	-	-	7,94	2,55	-
4	Капроїнова	-	-	-	0,21	-	-	-	-	-
5	Каприлова	1,50	-	-	0,10	-	0,17	1,39	0,27	-
6	Капринова	1,76	-	-	0,09	-	1,57	1,53	0,67	-
7	Міристинова	1,23	43,18	0,05	0,08	1,67	2,06	0,47	6,37	22,58
8	Міристолеїнова	-	-	-	-	5,50	7,12	1,91	0,01	-
9	Пентадеканова	0,40	-	0,01	сліди	-	-	-	-	-
10	Пентадеценова	сліди	-	0,02	0,11	-	-	-	-	-
11	Пальмітинова	29,91	-	3,25	8,01	27,03	1,51	14,19	6,41	-
12	Пальмітолеїнова	1,83	-	0,05	0,85	5,73	0,04	0,94	2,99	-
13	Гептадеканова	1,16	-	0,02	0,14	-	-	-	-	-
14	Гептадеценова	-	-	0,05	0,17	-	-	-	-	-
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
15	Стеаринова	3,80	10,89	0,68	3,11	1,84	50,97	1,29	1,23	2,87
16	Олеїнова	9,56	9,78	11,20	23,20	17,40	0,55	18,89	1,65	4,49
17	Лінолева	14,27	9,31	81,46	59,34	23,30	13,24	8,42	1,29	17,02
18	Ліноленова	33,18	26,81	1,38	0,82	3,67	1,28	1,83	5,30	53,04
19	Арахідонова	0,69	-	0,21	0,80	-	-	-	-	-
20	Ейкозадієнова	-	-	0,03	-	-	-	-	-	-
21	Ейкозатриєнова	-		0,14	-	-	-	-	-	-
22	Бегенова	-	-	1,25	1,17	0,16	0,20	0,12	2,27	-
23	Ейкозенова	сліди	-	0,20	сліди	-	-	-	-	-
24	Лауринова	-	-	-	-	6,00	5,01	1,15	10,65	-
25	Арахінова	-	-	-	-	1,50	0,22	0,30	0,42	-
26	Гондоїнова	-	-	-	-	-	-	0,09	-	-
27	Ерукова	-	-	-	-	0,02	-	0,03	11,02	-
28	Лігноцеринова	-	-	-	-	-	--	-	11,48	-
Сума насичених ЖК серед ідентифікованих	40,45	54.10	5,47	15,51	38,13	61,54	28,38	42,32	25,45
Сума ненасичених ЖК серед ідентифікованих	58,84	45,90	94,53	84,49	55,69	22,40	32,11	18,86	74,55
Сума неідентифікованих кислот	0,71	-	-	-	6,18	16,06	39,51	35,42	-

Спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст лавсону в листі лавсонії. Спектри поглинання водної витяжки листя лавсонії наведені на рис. 4. Вміст лавсону в сировині склав 0,55-1,3%.

Рис. 4. Спектри поглинання водної витяжки листя лавсонії: А - в УФ-світлі; Б - у видимому світлі

Кількісний вміст куркуміноїдів в кореневищах куркуми визначено спектрофотометричним методом після проведення реакції утворення руброкуркуміну з борною та лимонною кислотами при довжині хвилі 505 нм (рис. 5). Вміст куркуміноїдів склав 1,1-2,5%.



Рис. 5. Спектр поглинання етанольної витяжки кореневищ куркуми

Розроблено методику спектрофотометричного визначення кількісного вмісту стероїдних сполук, основною з яких є речовина Р 57 (рис. 6) в м'якоті серцевини стебла худії Гордона. В основу розробленої методики покладено здатність стероїдних сполук утворювати забарвлені комплекси з п-диметиламінобензальдегідом, які мають максимум поглинання у видимому світлі. Спектр поглинання комплексу стероїдних сполук з п-диметиламінобензальдегідом наведено на рис. 7.

Рис. 6. Формула речовини Р 57, що міститься в м'якоті серцевини стебла худії Гордона.



Рис. 7. Спектр поглинання комплексу стероїдних сполук, що містяться в спиртовій витяжці з порошку м'якоті серцевини стебла худії з розчином п-диметиламінобензальдегіду

Запропонована методика визначення стероїдних сполук дозволила розробити методики контролю якості лікарського препарату для сертифікації таблеток «Худія®» з порошком м'якоті серцевини стебла худії Гордона в Україні (реєстраційне посвідчення № UA/6948/01/01).

Для виявлення оптимального строку заготівлі рослинної сировини визначено динаміку накопичення БАР в траві грінделії, кропиви дводомної та в коренях кропиви дводомної. Траву грінделії розчепіреної доцільно заготовляти у фазу бутонізації та середини цвітіння, траву кропиви до, під час та після цвітіння, корені кропиви другого року вегетації краще заготовляти після цвітіння з метою збереження запасів сировини. Результати досліджень наведені в табл. 5.

Таблиця 5 Вміст БАР за фазами вегетації у траві та коренях кропиви дводомної

Фази вегетації	Вміст БАР, % (m=5)
	Флавоноїди	Гідроксикоричні кислоти	Органічні кислоти	Фенольні сполуки
Трава кропиви дводомної
Рослина до цвітіння	2,10±0,15	1,53±0,10	0,50±0,02	2,91±0,13
Рослина під час цвітіння	2,14±0,10	1,60 ± 0,12	0,56±0,03	2,97±0,16
Рослина після цвітіння	2,11±0,11	1,57±0,15	0,54±0,02	2,95±0,14
Корені кропиви дводомної
Рослина до цвітіння	1,86±0,14	0,16±0,01	0,31±0,02	2,24±0,16
Рослина під час цвітіння	1,93±0,12	0,20±0,01	0,35±0,04	2,30±0,13
Рослина після цвітіння	1,95±0,15	0,22±0,01	0,36±0,03	2,35±0,14

Примітка. Вірогідність похибки Р ? 0,05

Ефірну олію представників родини Імбирні вивчали за допомогою хромато-мас-спектрометричного методу. У складі ефірної олії кореневищ імбиру виявлено 32 сполуки, ефірної олії кореневищ куркуми - 28 сполук, кардамону - 40 летких компонентів. Основними компонентами ефірної олії кореневищ імбиру є суміш в-бісаболену та гераніалю (21,19%), нераль (16,00), 1,8-цинеол (13,59%), камфен (7,85%) та зінгіберен (6,53%); кореневищ куркуми - ar-турмерон (19,61%), ar-куркумен (17,77%), турмерон (9,37%), в-сесквіфеландрен (7,85%), курлон (5,74%); плодів кардамону - б-терпінілацетат (42,20%), б-терпінеол (11,60%), ліналоол (10,17%), 1,8-цинеол (6,90%), ліналілацетат (3,76%). Хроматограми ефірних олій наведені на рис.8.



Рис. 8. Газові хроматограми ефірних олій: А - кореневищ імбиру; Б - кореневищ куркуми; В - плодів кардамону

Методом ВЕРХ в кореневищах куркуми, плодах кардамону, порошку з серцевини м'якоті стебла худії були ідентифіковані глюкоза, фруктоза, сахароза та мальтоза. В кореневищах імбиру було ідентифіковано щавлеву та бурштинову кислоти; в кореневищах куркуми - щавлеву та лимонну кислоти; в плодах кардамону - щавлеву та бурштинову кислоти; в порошку худії -бурштинову, лимонну та молочну кислоти. Хроматограми наведені на рис. 9 та 10.

Рис. 9. ВЕРХ витяжки: А - кореневищ імбиру; Б - кореневищ куркуми; В - плодів кардамону

Рис. 10. ВЕРХ витяжки порошку худії

Кількісний вміст цукрів та органічних кислот в сировині наведено в табл. 6.

Таблиця 6 Кількісний вміст цукрів і органічних кислот в кореневищах імбиру, кореневищах куркуми, плодах кардамону, порошку худії

БАР	Кількісний вміст, % (m=5)
	Кореневища імбиру	Кореневища куркуми	Плоди кардамону	Порошок худії*
Щавлева кислота	1,19±0,09	0,82±0,04	1,49±0,12	-
Бурштинова кислота	1,03±0,07	-	-	0,75± 0,03
Лимонна кислота	-	0,38±0,01	0,63±0,03	1,11±0,10
Молочна кислота	-	-	-	1,68±0,12
Сахароза+мальтоза	-	1,04±0,07	0,97±0,05	1,90±0,10
Глюкоза	-	0,14±0,01	0,76±0,03	1,89±0,10
Фруктоза+х-компонент	-	0,20±0,01	1,33±0,12	-
Фруктоза	-	-	-	2,80±0,13

Примітка. * - порошок м'якоті серцевини стебла худії; вірогідність похибки Р ? 0,05

Методом ГРХ визначено якісний склад та кількісний вміст амінокислот в кореневищах імбиру, куркуми, коренях, траві та насінні кропиви дводомної, траві кропиви жалкої, порошку худії. Високий вміст амінокислот визначався в порошку м'якоті серцевини стебла худії Гордона та сировині рослин родини Кропивні. В порошку худії Гордона та сировині родини Кропивні переважали за вмістом глутамінова та аспарагінова кислоти, гістидин, фенілаланін, валін, пролін, треонін, метіонін, ізолейцин, аргінін, гліцин, аланін. Амінокислотний склад досліджуваної сировини наведений в табл. 7.

Методом атомно-абсорційної спектроскопії визначено мінеральний склад в усіх зразках досліджуваної сировини. Вміст важких металів знаходиться в межах вимог гранично допустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів. Вміст мінеральних речовин представлений в табл. 8. Вміст мінеральних сполук за кількістю та різноманітністю відмічався в сировині рослин родини Кропивні, листі лавсонії та кореневищах імбиру. Крім наведених в табл. 8 елементів, в деяких видах сировини додатково знайдено (мг/100г): в траві грінделії розчепіреної Cr - 0,17, Sn - 8,70, Ga - 0,26, Bi - 0,02, V - 0,26, Ti - 0,40, Ag - 0,04; в листі лавсонії неколючої - Ga - 0,07, V - 0,10; в траві кропиви жалкої - Cr - 0,04.

Таблиця 7 Амінокислотний склад досліджуваної сировини

№ п/п	Амінокислота	Вміст, г/100г
		Кореневища імбиру лікарського	Кореневища куркуми довгої	Порошок м'якоті серцевини стебла худії Гордона	Корені кропиви дводомної	Трава кропиви дводомної	Насіння кропиви дводомної	Трава кропиви жалкої
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Фенілаланін*	0,0155	0,0245	7,9000	6,8200	5,6600	5,3400	5,6200
2	Лізин*	0,0117	0,0270	2,3000	13,8800	5,1000	5,8200	6,9700
3	Треонін*	0,0120	0,0215	3,1500	5,4000	4,5700	4,7800	4,7200
4	Валін*	0,0147	0,0200	7,0500	7,2100	6,0600	6,4200	5,8100
5	Метіонін*	0,0086	0,0098	8,100	0,...

Подобные документы

• Препарати із свіжої рослинної сировини

  Історія виникрення та розвитку фітотерапії. Технологія отримання соків та екстракційних препаратів з свіжої рослинної сировини. Загальна характеристика, показання, протипоказання та блок-схема технологічного процесу виробництва препарату Ехінацея Гексал.
  
  курсовая работа [70,4 K], добавлен 26.09.2010
  

• Фармакогностичне дослідження надземної частини кульбаби лікарської (taraxacum officinale wigg.) та розробка способів аналізу біологічно активних речовин

  Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.
  
  автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009
  

• Лікарські рослини для органів дихання

  Історія вивчення та використання лікарських рослин. Коротка ботанічна характеристика, сировина, хімічний склад на застосування деяких лікарських рослин, які впливають на захворювання дихальної системи. охорона і збереження лікарської рослинної сировини.
  
  курсовая работа [49,4 K], добавлен 21.11.2008
  

• Водні витяги із лікарської рослинної сировини. Настої і відвари. Засоби малої механізації в процесі приготування настоїв і відварів в аптеках

  Фактори, що впливають на повноту та швидкість екстракції діючих речовин із рослинної сировини. Приготування водних витягів із ЛРС, яка містить вуглеводи, алкалоїди, дубильні речовини. Технологія водних витягів з використанням екстрактів-концентратів.
  
  курсовая работа [301,0 K], добавлен 29.05.2016
  

• Настої та відвари з сировини, що містить глікозиди

  Галенові препарати як специфічна група лікарських засобів. Водні витяги з лікарської рослинної сировини чи водні розчини екстрактів, їх характеристика, класифікація, біофармацевтична оцінка. Препарати зі свіжих рослин, глікозидів та антраглікозидів.
  
  курсовая работа [7,4 M], добавлен 11.05.2009
  

• Фармакогностичне вивчення розторопші плямистої

  Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.
  
  автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009
  

• Застосування лікарської рослинної сировини при лікуванні аритмії

  Клінічна картина та діагностика аритмії. Класифікація порушень ритму. Лікування аритмії серця народними засобами. Синдром слабкості синусового вузла. Фітопрепарати у різних лікарських формах для лікування аритмії. Протипоказання щодо окремих видів ЛРС.
  
  курсовая работа [73,3 K], добавлен 06.10.2015
  

• Технологія приготування настоїв та відварів

  Теоретичні основи процесу екстракції лікарської рослинної сировини. Приготування водних витягів з використанням екстрактів-концентратів. Особливості технології настоїв з сировини, що містить серцеві глікозиди, ефірні олії, сапоніни та дубильні речовини.
  
  курсовая работа [234,6 K], добавлен 30.11.2014
  

• Застосування лікарської рослинної сировини при лікуванні себореї

  Захворювання шкіри, зумовлене порушенням функції сальних залоз. Причини виникнення себорейного дерматиту. Вивчення бар’єрних функцій епідермісу. Залежність видового складу мікробіоценозу шкіри у хворих на себорею від стану поверхневого ліпідного шару.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012
  

• Лікарська рослина. Календула

  Біологічний опис нагідків лікарських. Екологія та поширення лікарської рослини, її основні фармакологічні властивості. Практичне застосування в сучасній фармакотерапії та народній медицині (рецепти). Збирання, переробка та зберігання рослинної сировини.
  
  презентация [82,7 K], добавлен 10.04.2014
  

• Технологія приготування зборів

  Особливості та порядок підготовки лікарської рослинної сировини. Поняття, сутність, класифікація, технологія промислового виробництва та шляхи зберігання лікарських зборів. Аналіз стану сучасного вітчизняного фармацевтичного ринку лікарських зборів.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 26.09.2010
  

• Фармакогностична характеристика пасифлори інкарнатної

  Біологічно-активні речовини пасифлори інкарнатної, спектр їх дії та особливості медичного застосування. Анатомо-морфологічні ознаки лікарської рослинної сировини пасифлори, її фізіологічна активність, хімічний склад, методи сушіння та заготівлі, якість.
  
  курсовая работа [442,0 K], добавлен 25.06.2015
  

• Лікарські рослини і рослинна сировина, що містять камеді

  Визначення камеді, її склад, фізичні та хімічні властивості. Основні особливості лікарських рослин та рослинної сировини, що містять камеді. Загальна характеристика гетерополісахаридів, їх використання у науковій, народній медицині та гомеопатії.
  
  курсовая работа [835,8 K], добавлен 16.05.2009
  

• Антибактеріальна активність фітонцидів та гемоглютинуюча властивість лектинів деяких голонасінних рослин

  Ефірні олії, їх види та характеристика. Практичне визначення фітонцидних та гемаглютинуючих властивостей Picea abies та Pinus sibirica. Методика виявлення і виділення лектинів з рослинної сировини. Вплив ефірної олії на психоемоційний стан людини.
  
  реферат [53,7 K], добавлен 30.09.2014
  

• Обґрунтування застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

  Розробка та дослідження в експерименті на тваринах рецептури лікарських композицій на основі силіксу для місцевого лікування запальних уражень тканин порожнини рота. Порівняльна оцінка пародонтопротекторних ефектів та клініко-лабораторні дослідження.
  
  автореферат [53,0 K], добавлен 03.04.2009
  

• Розробка і стандартизація складу та промислової технології одержання очних крапель антиалергічної дії

  Сумісність лікарської речовини й антимікробного консерванту, обґрунтування складу, показників якості, матеріалу первинного пакування і технології одержання очних крапель на основі кромоглікату натрію, їх стабільність в процесі виробництва і зберігання.
  
  автореферат [38,8 K], добавлен 10.04.2009
  

• Екстракти в промисловій технології ліків

  Теоретичні основи і особливості екстрагування рослинної сировини з клітинною структурою, стадії процесу та їх кількісні характеристики, вимоги до екстрагентів. Способи отримання, очищення і зберігання настойок, рідких, густих i сухих екстрактів, витяжок.
  
  дипломная работа [938,2 K], добавлен 24.11.2010
  

• Лісова аптека

  З найдавніших часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськими рослинами. Вивчення лікувальної дії диких рослин і створення на їх основі лікарських препаратів: буквиця лікарська, валеріана, барвінок, вербозілля лучне, бареліана, вербена, верес.
  
  реферат [21,3 K], добавлен 22.02.2008
  

• Лікарські рослини - стимулятори ЦНС

  Поняття та загальна характеристика, а також класифікація та механізми дії стимуляторів центральної нервової системи. Типи рослин, що впливають на неї: збуджуючі, загальнозміцнюючі та тонізуючі, ерогенні. Властивості лікарських препаратів на основі рослин.
  
  курсовая работа [95,7 K], добавлен 28.03.2016
  

• Виготовлення лікарських препаратів на основі амілолітичних ферментів

  Вивчення джерел одержання амілолітичних ферментів, з продуцентів – прокаріотів, дріжджеподібних і мікроскопічних грибів. Характеристика властивостей, структури та механізму дії амілолітичних ферментів. Фірми-виробники амілолітичних ферментних препаратів.
  
  курсовая работа [838,8 K], добавлен 14.06.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам