Оптимізація діагностики, профілактики та лікування альвеолітів (експериментально-клінічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

УДК 616.716.85-07/.08

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ АЛЬВЕОЛІТІВ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.01.22 - стоматологія

ГУТОР НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського".

Науковій керівник:

Авдєєв Олександр Володимирович, кандидат медичних наук, доцент, Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського", доцент кафедри дитячої стоматології.

Офіційні опоненти:

- Безруков Сергій Григорович, доктор медичних наук, професор, Державна установа "Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського" МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології;

- Шувалов Сергій Михайлович, доктор медичних наук, професор, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії.

Захист відбудеться "11" квітня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі "Інститут стоматології АМН України" за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інститут стоматології АМН України" (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "9" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Операція видалення зуба є однією з найпоширеніших у стоматологічній практиці (Рузін Г.П., 2007; Дмитриева А.А., 2008; Антонечко А.И., 2009; Дьерд Сабо, 2005).

Альвеоліт (dolores post extractionem) - запалення стінок альвеоли зуба при нагноєнні кісткової рани після його видалення, згідно із сучасними даними розвивається у 2,7 % - 10,0 % хворих після видалення зуба, складаючи 24,4 % -40,0 % від усіх ускладнень при цьому втручанні (Маланчук В.О., 2004; Тимофеев А.А., 2004; Bucci E., 2006).

Основними причинами захворювання на альвеоліт є зниження загальної резистентності організму, його імунної реактивності, на фоні яких зростає агресивність умовно-патогенної мікрофлори ротової порожнини та погіршується стан її антиоксидантної системи (Чумакова Ю.Г., 2007; Терешина Т.П., 2008; Безруков С.Г., 2009; Bauermeister C.Д., 2003). Вважають, що основною причиною виникнення ускладнення є порушення мікробіоценозу порожнини рота, наявність у вогнищі запалення неспороутворюючих анаеробних мікроорганізмів, мінливість мікробної флори в процесі розвитку альвеоліту (Сторожева М.В., 2007; Aberman V.F., 2008). Встановлено, що більш суттєвими причинами виникнення "сухої лунки", а отже, альвеоліту, є травматичне видалення зуба, незадовільний гігієнічний стан порожнини рота (Улитовский С. Б., 2002; Abauer S.M., 2007).

Основні принципи хірургічного лікування альвеоліту ґрунтуються на проведенні інструментальної обробки і дренуванні інфікованої рани, пригніченні запальної реакції, стимуляції регенеративних процесів у кістковій тканині із застосуванням раціональної антибактеріальної терапії (Григоров С. М., 2004; Царев В.Н., 2004; Ушаков Р.В., 2005).

Призначення протимікробних засобів без урахування чутливості пато-генної мікрофлори призводить до мутацій мікроорганізмів, розповсюдження стійких до препаратів штамів, що змушує використовувати більш дієві препарати або композиції з двох чи більше відомих лікарських засобів (Яковец И.В., 2002; Авдєєва Л.В., 2005). Відомо, що лікування гнійної хірургічної інфекції є не лише місцевим, але й спрямоване на весь організм, залежить від обраної схеми медикаментозного лікування, способу введення ліків (Шувалов С. М., 2004; Яременко А.И., 2007; Нонєва Н.О., 2009). Антибактеріальні та протизапальні препарати є важливим компонентом лікування альвеоліту (Тимофеев А.А., 2007; Бом К.Г., 2007; Филиппова Л.А., 2007).

Поряд із цим у сучасній науковій літературі є недостатньо інформації, яка б відображала підвищення ефективності лікування хворих на альвеоліт шляхом застосування медикаментозних засобів із мінімально вираженим побічним ефектом. Науковий інтерес і велике практичне значення мають інноваційні впровадження у клініку лікарських засобів, методів лікування захворювань порожнини рота, скерованих на нормалізацію мікрофлори, місцевого імунітету та активізацію репаративних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР кафедри терапевтичної і дитячої стоматології ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського" МОЗ України: "Клініка, діагностика, лікування вроджених вад розвитку обличчя, захворювань зубів і пародонту" (№ ДР 0109U002900) та НДР ДУ "Інститут стоматології АМН України": "Розробка комплексної профілактики й лікування стоматологічних захворювань в осіб із порушеннями травної системи шляхом використання гепатопротекторів" (№ ДР 0109U000506). Здобувач була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів означених робіт.

Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики і лікування альвеоліту у хворих шляхом оптимізації діагностики та розробки методу комплексного лікування з використанням "Флупетсалю".

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

1. Розробити експериментальну модель альвеоліту та з її допомогою оцінити протизапальні та протимікробні властивості "Флупетсалю" в експерименті.

2. Вивчити у хворих на альвеоліт характер мікрофлори лунки видаленого зуба, її чутливість до музейних штамів мікроорганізмів та "Флупетсалю" у порівнянні з іншими антимікробними препаратами.

3. Вивчити клініко-лабораторну ефективність світлооптичної мікроскопії та поляризаційно-флуоресцентного методу дослідження зіскрібка із слизової оболонки язика у хворих на альвеоліт.

4. Оцінити результати комплексного лікування хворих на альвеоліт із використанням "Флупетсалю" та "Лецитин-2".

Об'єкт дослідження - запальні ускладнення після операції видалення зубів.

Предмет дослідження - обґрунтування, розробка та оцінка ефективності методу комплексного лікування хворих на альвеоліт з використанням "Флупетсалю" та "Лецитину-2".

Методи дослідження: експериментальні на тваринах (вивчення лікувально-профілактичної ефективності лікарської композиції на основі флуренізиду); клінічні (визначення загальноклінічного стану, рівня гігієни та стану тканин порожнини рота); лабораторні: мікробіологічні (визначення щільності бактеріальних угруповань, популяцій мікроорганізмів, виділених від хворих, культур мікроорганізмів, вивчення чутливості музейних штамів бактерій до антисептиків та антибіотиків), біофізичні (поляризована флуоресценція), біохімічні (оцінка стану системи ПОЛ-АОС, протеолітичної системи, ступеня дисбіозу); рентгенологічні (внутрішньоротові, контактні), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтована, підтверджена в експерименті та клініці доцільність застосування в комплексному лікуванні хворих на альвеоліт композиції, що містить флуренізид (патент на винахід № 78103 від 15.02.2007 р.), та "Лецитину-2".

Вперше в експерименті створено модель альвеоліту у щурів шляхом тампонади лунки турундою, насиченою фільтратом калових мас щура, застосування якої дозволить розробити раціональні методи профілактики і лікування захворювання та оцінити їх ефективність (патент на корисну модель № 48809 від 12.04.2010 р.).

В експерименті на моделі альвеоліту показана виражена протизапальна і антимікробна дія "Флупетсалю", що підтверджується більш швидкою нормалізацією клінічних і біохімічних показників.

Вперше вивчена можливість діагностики супутнього лямбліозу у хворих на альвеоліт методом поляризованої мікроскопії зіскрібка із слизової оболонки язика та запропоновано спосіб санації ротової порожнини з використанням "Флупетсалю", що забезпечує високий лікувальний протипаразитарний ефект (патент на винахід № 91242 від 12.07.2010 р.).

За результатами мікробіологічних досліджень виявлено антимікробну дію композиції "Флупетсаль", що підтверджується зменшенням колонізаційного рівня мікроорганізмів, виділених із лунки зуба у хворих на альвеоліт, за рахунок антибіотичної, протизапальної, пенетруючої дії інгредієнтів композиції.

Результати проведених клініко-лабораторних досліджень свідчать, що використання у комплексному лікуванні хворих на альвеоліт "Флупетсалю" та "Лецитину-2" сприяє збільшенню салівації, нормалізації показників системи ПОЛ-АОС, зменшення ступеню дисбіозу, зменшенню мікробного обсіменіння та стимуляції факторів неспецифічного захисту в порожнині рота.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено, опрацьовано та впроваджено метод лікування хворих на альвеоліт з використанням "Флупетсалю" та "Лецитину-2", що дозволяє значно скоротити терміни лікування та строки втрати працездатності хворих.

Наявність нальоту на язиці у хворих на альвеоліт вказує на можливу супутню лямблійну інвазію, яку доцільно діагностувати за допомогою методу поляризованої мікроскопії для правильного вибору лікувальної тактики.

Вперше розроблено спосіб оцінки ефективності протипаразитарної терапії при гіардіазі, що передбачає використання методу поляризаційної флуоресценції зіскрібку зі слизової оболонки, використання якого забезпечує точнішу і інформативнішу оцінку протипаразитарного лікування (патент на винахід № 85491 від 26.01.2009 р.).

Основні положення дисертації впроваджено у практику консультативно-діагностичного центру "Десна" ЛТД ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського", Бережанської, Бродівської, Тернопільської районних стоматологічних поліклінік.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі кафедри стоматології ФПО ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", кафедри терапевтичної стоматології ФПО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри терапевтичної і дитячої стоматології ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського", кафедри стоматології ТОВ "Львівський медичний інститут".

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентний пошук і аналіз даних фахової літератури, опановані експериментальні методи дослідження. Разом із науковим керівником визначено мету і завдання дослідження, сформульовано висновки і практичні рекомендації. Здобувачем самостійно проведено всі експериментальні та клінічні дослідження, узагальнено та проаналізовано отримані результати, проведено їх статистичну обробку, надруковано дисертацію. Основний творчій доробок і фактичний матеріал належить здобувачу.

Композиція "Флупетсаль" створена колективом авторів кафедри фармацевтичної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького під керівництвом д.фарм.н., професора Л.І. Петрух при безпосередній участі здобувача.

Експериментальні дослідження виконані на базі центральної науково-дослідної лабораторії ДВНЗ "ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського" (зав. лаб. - доц. Лісничук Н.Є.) Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих установ за допомогу при виконанні досліджень., бактеріологічної лабораторії Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини УААН (зав. лаб. - к.вет.н. Кухтин М.Д.)¹; у Тернопільській лінійній СЕС (зав. лаб. - Дідух Л.М.)¹; клініко-лабораторні та фізикооптичні дослідження дослідження виконані на базі міжкафедральної науково-клінічної лабораторії (зав. лаб. - О.В. Лазарчук)¹; мікробіологічні - у лабораторії мікробіологічних і паразитологічних досліджень ДВНЗ "ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського" (зав. лаб. - доц. Покришко О.В.)¹; біохімічні - у лабораторії біохімії відділу біотехнології ДУ "Інститут стоматології АМН України" (зав. лаб. - к.біол.н., с. н.с. Макаренко О.А.)¹.

Клінічні дослідження проведені на базі державного закладу відділкової клінічної лікарні станції "Тернопіль" державно територіально галузевого об'єднання "Львівської Залізниці", консультативно-діагностичного центру ТОВ "Десна" ЛТД ДВНЗ "ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського".

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися і обговорювалися на навчально-методичній конференції "Перші результати та перспективи реформування системи медичної освіти в Україні" (Запоріжжя, 2006), на підсумкових науково-практичних конференціях "Здобутки клінічної і експериментальної медицини" (Тернопіль, 2007, 2008, 2009), ювілейній міжнародній науково-практичній конференції "Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку" (Івано-Франківськ, 2009), конгресі до 122-річчя від народження академіка Л.В. Громашевського "Поєднані інфекції та паразитарні хвороби" (Чернівці, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт, з них 1 посібник, 4 статті у фахових виданнях, які рекомендовані ВАК України, 4 патенти України, 6 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 183 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що містить 318 джерел (з яких 65 - латиницею). Робота ілюстрована 22 рисунками і 31 таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених задач проведено комплекс експериментальних і клініко-лабораторних досліджень.

Композиція "Флупетсаль" виготовляється екстемпорально змішуванням флуренізиду (1 г), етилового спирту 96 є(50 г) і димексиду (49 г).

Експериментальні дослідження включали 2 експерименти. В 1-му експерименті оцінювали лікувально-профілактичну дію "Флупетсалю". Дослідження здійснені на 46 статевозрілих (віком 6-8 місяців) білих щурах лінії Вістар масою 0,17-0,23 кг, яких утримували на стандартному повноцінному раціоні віварію. Тварини були поділені на 2 групи. 1-а група - тварини, яким видалявся зуб, спостереження проводилися протягом трьох днів: 6 тварин без профілактичних заходів; 6 тварин, яким місцево застосовували розчин "Флупетсаль"; 2-а група - тварини, яким видалявся зуб, спостереження проводилися протягом шести днів; 6 тварин без профілактичних заходів; 6 тварин, яким місцево застосовували розчин "Флупетсаль". Контрольними були дані 10 інтактних тварин (контрольна група).

В 2-му експерименті лікувальну дію "Флупетсалю" вивчали на розробленій моделі альвеоліту. Було використано 22 щура, які були розподілені 3 групи: 1-а - контрольна (10 інтактних тварин); 2-а група - 5 тварин з альвеолітом без подальшого лікування, 3-я група - 7 тварин з альвеолітом, яким проводили лікування "Флупетсалем".

Моделювання альвеоліту у щурів проводили наступним чином: після знечулення видаляли центральний зуб на нижній щелепі та викликали запальний процес щоденним (протягом семи днів) внесенням у лунку турунди, насиченої фільтратом калових мас щура. Лікування експериментального альвеоліту у тварин проводили з 8 до 14 дня від початку експерименту: щоденно промивали лунку "Флупетсалем" із подальшою рихлою тампонадою марлевою турундою, насиченою "Флупетсалем". З метою профілактики альвеоліту після знечулення та видалення зуба лунку у щурів промивали "Флупетсалем", потім вводили турунду, насичену цим розчином. Лікування тривало протягом трьох та шести днів.

У клінічних дослідженнях взяли участь 117 осіб віком від 21 до 63 років (з них 68 жінок і 49 чоловіків) та 10 здорових осіб (5 жінок і 5 чоловіків) віком від 21 до 60 років. Клінічні спостереження проводили щоденно (із 1-го по 6-ий), а також на 8-ий та 10-ий день лікування альвеоліту. Лабораторні показники вивчали у пацієнтів у день звернення та після закінчення курсу лікування.

Клінічний перебіг альвеоліту у хворих вивчали за допомогою оцінки загальноклінічних симптомів - за двохбальною шкалою; місцевих симптомів, перебігу запального процесу за ступенем тяжкості та наявністю супутніх захворювань - за чотирибальною шкалою. Оцінку інтенсивності перебігу альвеоліту здійснювали за сумою балів за вищевказаними симптомами за методикою Григорова С. М. (2004), яка була удосконалена нами.

Для оцінки стану порожнини рота використовували гігієнічний індекс ОНІ-S (Green-Wermillion) та пробу Шиллера-Писарєва.

Функціональну активність слинних залоз визначали за швидкістю нестимульованого і стимульованого слиновиділення пацієнтів, яке дослід-жували на початку лікування і через 4-7 днів після лікування за методикою А.П. Левицького (2005).

Рентгенологічні методи обстеження включали вивчення періапікальних тканин в ділянці "причинного" зуба, патологічних змін в пародонті, стану післяекстракційної лунки, наявність сторонніх тіл після видалення зуба.

Лабораторні методи дослідження. За загальноприйнятими методиками проводили загальний аналіз крові (вміст еретроцитів, лейкоцитарна формула, ШОЕ), загальний аналіз сечі. Аналіз випорожнень на яйця гельмінтів та найпростіші (паразитоскопія) проводили у 117 пацієнтів.

Мікробіологічні методи дослідження. Кількісно визначали мікроорганізми у вмісті лунки. Результат виражали числом колонієутворюючих одиниць (КУО). Ідентифікували мікроорганізми за морфотинкторіальними, культуральними та біохімічними ознаками, користуючись класифікаційною системою Bergey (2004).

Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та антисептиків. Чутливість одержаних штамів до антибіотиків (оксацилін, цефазолін, цефалексин, цефтріаксон, цефепім, еритроміцин, лінкоміцин, тетрациклін, гентаміцин, амікацин, офлоксацин та розчини "Хлоргексидин біглюконат 0,05 %", "Мікроцид", "Декасан 0,02 %", "Ектерицид", риванол 0,5 %, фурацилін 0,02 %, "Флупетсаль 1,0 %") визначали за диско-дифузійним методом. Облік результатів проводили згідно із положеннями методики "Уніфікація методу визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків" (2005). Досліджувані штами відносили до однієї із трьох категорій чутливості (стійкі, помірно стійкі, чутливі).

Біохімічні методи дослідження. У гомогенатах ясен експериментальних тварин, сироватці крові пацієнтів визначали вміст загальної протеолітичної активності (ЗПА) за методом Р.Д. Барабаша, А.П. Левицького (1973), вміст малонового диальдегіду (МДА) - за методом І.Д. Стальної, Т.Г. Гарішвілі (1977). Активність антиоксидантної системи (АОС) оцінювали за активністю каталази за методом М.А. Каролюк (1988), неспецифічну резистентність - за активністю лізоциму за методом G. Gorin et. al. у модифікації А.П. Левицького (2005). Активність уреази визначали за методом Л.М. Гаврилової (1996). Вміст білка визначали колориметричним методом за О.Н. Lowry et. al. (1951). Ступінь дисбіозу (СД) вивчали ферментативним методом А.П. Левицького (2007), антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ) - А.П. Левицького (2006).

Фізикооптичні методи дослідження включали цитолюмінесцентний аналіз "Флупетсалю" і ротової рідини хворих на альвеоліт та поляризаційно-флуоресцентний метод дослідження зіскрібка із слизової оболонки язика (за методом М.А. Андрейчина, М.І. Шкільної, 2008).

Методи лікування хворих на альвеоліт - консервативний, хірургічний. Останній полягав в усуненні ймовірних причин розвитку альвеоліту, у разі потреби робили кюретаж під місцевим знечуленням. Залежно від способу лікування альвеоліту хворих було поділено на дві групи. Основна група (85 осіб) отримувала наступне лікування: лунку струйно промивали 0,5 мл 1,0 % розчину "Флупетсалю" та залишали в ній турунду із "Флупетсалем" до наступного дня; крім того, хворий самостійно обробляв слизову оболонку навколо лунки цим препаратом протягом дня тричі. У групі порівняння (32 особи) хворі отримували традиційне лікування: лунку промивали розчином фурациліну (1:5000), в ній залишали йодоформну турунду. Пацієнти самостійно проводили ротові ванночки теплим гіпертонічним розчином. Усім хворим призначали анальгетики, антибіотик офлоксацин. Додатково 45 хворим основної групи застосовували per os біологічно активну добавку "Лецитин-2" (по 300 мг Ч 3 рази на день протягом двох тижнів). Рівень біохімічних маркерів запалення, активність захисних ферментів у сироватці крові визначали до лікування і через 7 та 30 днів.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Microsoft Excel. Використовували методи Е.В. Монцевичуте-Ерингене (1964) із використанням t-критерію Стьюдента, для порівняння рівнів колонізації альвеолярного вмісту бактеріями використовували непараметричний критерій Манна-Уітні. Достовірними відмінності вважалися за умови наявності рівня значущості 0,95, тобто р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Клінічними дослідженнями доведено, що частіше хворі на альвеоліт звертались за хірургічною допомогою у зимово-весняний період. Серед них переважали жінки працездатного віку - 68 осіб (58,1 %). Причинами розвитку альвеоліту були: травматичне видалення зуба - 92 особи (78,6 %), післяекстракційна кровотеча із лунки зуба - 9 (7,7 %), неефективне знеболення - 7 (6,0 %), відсутність кров'яного згустку в лунці зуба у наступний день після операції видалення зуба - 9 (7,7 %), хронічні вогнища інфекції у періодонті - 57 (79,2 %) випадків. Виявлені сторонні тіла у післяекстракційній лунці, зокрема, зубний камінь, уламки коронки зуба, кореня, залишки пломб у 15 (20,8 %) випадках.

Результати дослідження показали незадовільний гігієнічний стан порожнини рота у хворих основної групи та групи порівняння. Гігієнічні індекси порожнини рота перед лікуванням хворих суттєво не відрізнялися. Альвеоліт на нижній щелепі діагностовано у 61 (52,1 %), хворого, верхній щелепі - у 56 (47,9 %) хворих.

При клінічному обстеженні хворих у день відвідування підвищену температуру тіла виявлено у 23,5 % хворих основної групи та у 21,9 % осіб у групі порівняння; гнильний запах із рота - у 36,5 % та 28,1 % випадків, наявність нальоту на язиці - у 70,6 % та 43,8 % випадків відповідно. Зі спектру місцевих симптомів відмічали помірну інтенсивність болю у 54,1 % випадків в основній групі хворих, у 50,0 % у групі порівняння, симптоми запалення лунки зуба (гіперемію) - у 77,6 % та 90,6 % випадків, відсутність кров'яного згустка в лунці зуба - у 47,1 % та 75,0 % випадків відповідно.

Методом люмінесцентно-мікроскопічного аналізу зіскрібка із слизової оболонки язика 85 хворих на альвеоліт, цист лямблій виявлено у 22 (26,0 %) осіб, що підтверджено даними копрологічного дослідження. Залежно від супутньої лямблійної інвазії хворих основної групи поділено на 22 хворих із супутнім лямбліозом, 63 хворих без супутнього лямбліозу, перебіг альвеоліту вивчали за динамікою перебігу клінічних симптомів захворювання.

У першу добу спостереження встановлено підвищення температури тіла у 40,9 % хворих із супутнім лямбліозом, у групі без супутнього лямбліозу - у 17,5 %; гнильний запах з рота - у 81,8 % та 20,6 % хворих; білуватий наліт на язику був - у 100 % та 60,3 % хворих відповідно. Серед місцевих симптомів діагностували помірний біль у 72,7 % випадків у хворих на альвеоліт із супутнім лямбліозом та у 47,6 % випадків у хворих без супутнього лямбліозу; гіперемію слизової оболонки навколо лунки - у 77,2 % та 77,8 % випадків, некротизований ясневий край - у 22,7 % та 12,7 % випадків відповідно. Місцеві симптоми були більше виражені при середньо-тяжкому перебігу у хворих на альвеоліт із супутнім лямбліозом. Інтенсивність болю становила 2 бали у групі хворих на альвеоліт із супутнім лямбліозом середнього ступеня тяжкості, у групі хворих на альвеоліт без супутнього лямбліозу - 1,9 бала, зміни слизової оболонки - 2 бали та 1,87 бала відповідно. Супутню лямблійну інвазію рідше спостерігали при тяжкому перебігу альвеоліту, що, можна пояснити підвищеною реактивністю організму.

Вивчено мікробіоценоз альвеолярної лунки та його зміни при застосуванні "Флупетсалю" у різних групах хворих на альвеоліт (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика мікробіоценозу альвеолярної лунки (M±m)

Мікроорганізм	Мікробіоценоз альвеолярної лунки
	до лікування (n=71)	після лікування (n=22)
	частка популяції	щільність колонізації, lg КУО/г	частка популяції	щільність колонізації, lg КУО/г
	абс.	%		абс.	%
б-гемолітичні стрептококи	55	39,9	6,51±0,14*	13	22,0	5,39±0,16*
в-гемолітичні стрептококи	19	13,8	6,58±0,32*	10	16,9	4,39±0,15*
Enterococcus spp.	6	4,3	4,09±0,39	1	1,7	2,78±0,00
S. aureus	3	2,2	5,58±0,49*	3	5,1	3,19±0,28*
S. epidermidis	8	5,8	4,37±0,33*	7	11,9	3,06±0,21*
S. haemolyticus	9	6,5	5,01±0,29	1	1,7	3,28±0,00
Neisseria spp.	0	0	0	9	15,3	3,58±0,37
Corynebacterium spp.	15	10,9	3,05±0,14	11	18,6	2,80±0,14
Е. соlі	6	4,3	3,03±0,10*	2	3,4	2,39±0,09*
C. albicans	17	12,3	3,20±0,15	2	3,4	2,92±0,15
Всього	138	100	4,82±0,15*	59	100	3,68±0,15*

Примітка.* - достовірність (р<0,05) різниці до та після лікування.

У більшості хворих (77,5 % обстежених) із лунки до лікування виділяли б-гемолітичні стрептококи, майже втричі рідше - в-гемолітичні стрептококи. У 8,5 % осіб були знайдені Enterococcus spp. і представників родини Enterobacteriaceae. Мікроорганізми роду Staphylococcus висівалися від 28,2 % обстежених. Спостерігали достатньо високий рівень носійства дріжджоподібних грибів роду Candida (23,9 % осіб) та Corynebacterium spp. (21,1 %) осіб.

Але популяційний рівень цих грибів і бактерій засвідчував відсутність їх суттєвої ролі у виникненні запального процесу в лунці. Угруповання стрептококів колонізувало досліджуваний біотоп із найвищою у порівнянні з іншими угрупуваннями мікроорганізмів щільністю. При застосуванні "Флупетсалю" протягом 6 днів виявлено, що число пацієнтів, від яких ізолювали б-гемолітичні стрептококи зменшилося у 1,3 раза, проте у майже в половини із них у вмісті лунки були присутні в-гемолітичні стрептококи, що може бути пов'язане з меншою їх чутливістю до препарату. У 2,8 разів зросла частота висівання S. epidermidis, у мікробіоценозі з'явились Neisseria spp. У 2,6 раза зменшилася кількість хворих із носійством Candida spp. Суттєво зменшилась щільність бактерій після проведених лікувальних заходів (р<0,05). Популяційний рівень б-гемолітичних стрептококів зменшився на один, в-гемолітичних - на 2 порядки (р<0,05).

Отже, використання "Флупетсалю" сприяло перебудові мікробіоценозу та зменшенню загальної щільності мікроорганізмів у лунці зуба.

При порівнянні мікробіоценозів лунки у хворих на альвеоліт із супутнім лямбліозом та без нього виявлено, що до 58,0 % мікробіоценозу формували стрептококи та ентерококи. У пацієнтів із супутнім лямбліозом частка б-гемолітичних стрептококів була на 30,0 % вищою, в-гемолітичних - на 40,0 % нижчою, ніж у групі без супутнього лямбліозу. Слід зазначити, що у хворих без супутнього лямбліозу виділяли штами S. aureus, які потенційно мають виражені вірулентні властивості. Штами S. epidermidis у 3,2 рази частіше висівали від пацієнтів із супутнім лямбліозом. Порівнюючи популяційний рівень мікроорганізмів, слід зазначити, що у пацієнтів із супутнім лямбліозом щільність колонізації умовно-патогенними бактеріями, зокрема, б та в-гемолітичними стрептоками, S. haemolyticus була на порядок вищою (p<0,05).

Вивчення антибіотикочутливості досліджуваних штамів показало, що б та в-гемолітичні стрептококи у більшості випадків зберігали достатньо високу чутливість до цефазоліну і цефепіму (відповідно 86,9 % чутливих варіантів), цефтріаксону і офлоксацину (78,3 % штамів). Штами S. aureus мали більш виражену резистентність до досліджуваних антибіотиків у порівнянні із коагулазонегативними варіантами: вони були стійкими до тетрацикліну, гентаміцину, 66,7 % із них - до еритроміцину. Епідермальні стафілококи були чутливими до більшості досліджуваних препаратів.

Антимікробну та антифунгіцидну активність різноманітних антимікробних препаратів у порівнянні із "Флупетсалем" було досліджено у трьох повторах лунковим методом. Загалом активність "Флупетсалю" була набли-жена до дії антибіотиків, за антисептичною активністю - до фурациліну.

Доведено чітку терапевтичну дію "Флупетсалю" щодо найпростіших - лямблій, вивчено можливості застосування його як ополіскувального засобу. Флуренізид, як базова субстанція "Флупетсалю", забезпечує виражений цитодеструктивний ефект щодо одноклітинних паразитів, його довготривала дія (до 24-48 годин) у порожнині рота відкриває перспективу застосування його із профілактичною метою.

У експерименті доведено протизапальну дію "Флупетсалю" на тканини, які оточують лунку (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка маркерів запалення в тканинах, які оточують лунку зуба у щурів після видалення зуба: З здорові; А - без профілактичних заходів на третій день; Б використання "Флупетсалю" протягом трьох днів; В - без профілактичних заходів на шостий день; Г використання "Флупетсалю" протягом шести днів

Вже на 3 день використання "Флупетсалю" із профілактичною метою вміст МДА у тканинах зменшився у 1,7 рази, на 6 - у 2,4 рази у порівнянні із групою без профілактичних заходів, ЗПА знижувалася у 1,4-2,2 рази. Суттєво збільшувався індекс АПІ і значно знижувався СД, практично повертаючи їх до рівня контролю. Активність уреази знижувалася у 4 рази, виявлено достовірне зниження вмісту білка та активності каталази.

Протизапальну дію композиції вивчено у експерименті на моделі альвеоліту. На 14-й день експерименту вижили всі тварини. Стан їх був задовільний, проте помітною була втрата маси тіла. Сірий наліт навколо лунки видаленого зуба зменшився у усіх тварин. При використанні "Флупетсалю" подразнення слизової оболонки порожнини рота та тканини пародонту не спостерігали. Біохімічні дослідження показали підвищення вмісту МДА на 7 день експерименту у 3,2 рази, ЗПА була більшою у 1,6 рази у групі без лікування у порівнянні із групою тварин, яким застосовували препарат.

Клінічні спостереження показали зникнення больового симптому у всіх хворих основної групи на 5 добу, у групі порівняння - 7 добу. Зменшення запальних явищ у слизовій оболонці навколо лунки зуба в основній групі відбувалося на 3 день, у групі порівняння - на 5 день. Очищення лунки від некротичних мас було у 95,3 % хворих основної групи через три доби, у групі порівняння - у 93,7 % хворих через п'ять діб. Використання "Флупетсалю" при консервативному лікуванні в основній групі хворих сприяло збереженню кров'яного згустка. За час спостереження за пацієнтами основної групи нами не виявлено жодних місцевих чи загальних ускладнень, пов'язаних із застосуванням композиції. Порівняння клінічного перебігу альвеоліту у хворих основної групи із супутнім лямбліозом та без нього показало, що больовий симптом, явища запалення слизової оболонки навколо лунки видаленого зуба були більш виражені у пацієнтів із супутньою лямблійною інвазією. Результати клінічної ефективності лікування оцінювались за наступними показниками: очищення лунки від некротичних мас, кількість повторних відвідувань, число пацієнтів, які закінчили лікування і стали до роботи. Кількість відвідувань хворими лікаря у групі порівняння була більшою. Число пацієнтів основної групи, які закінчили лікування від 3 до 6 доби, склало 87,0 %, на 7-8 добу - 13,0 % випадків, у групі порівняння - від 3 до 6 доби склало 71,9 % випадки, на 7-10 добу - 28,1 % випадків. Повне очищення лунки від некротичних мас у групі порівняння настало на 6 добу, в основній групі - на 4 добу. Непрацездатними в основній групі від 3 до 6 діб були 87,1 % хворих, на 8 добу всі хворі одужали. У групі порівняння були непрацездатними від 3 до 7 діб 84,4 % хворих, на 10 добу одужали всі хворі. Отже, швидше одужали хворі основної групи. Результати клінічних спостережень у основній групі показали, що очищення лунки від некротичних мас після хірургічного втручання наступило на 4 день у 68,2 % випадків, при консервативному лікуванні - у 31,8 % випадків. У хворих без супутнього лямбліозу очищення лунки від некротичних мас після хірургічного втручання на 4 день було у 57,1 % випадків, при консервативному лікуванні - у 42,9 % випадків на 3 день. У хворих групи порівняння очищення лунки від некротичних мас при хірургічному методі лікування наступило у 37,5 % випадків, при консервативному - у 62,5 % випадків на 6 день. 80,0 % хворих із супутнім лямбліозом завершили курс лікування на 7 день, без супутнього лямбліозу - 98,0 %. Причому кількість звернень хворих із супутнім лямбліозом на 7 день була 18,2 %, у групі без супутнього лямбліозу - лише 4,8 %.

Для оцінки впливу "Флупетсалю" на дисбіоз ротової порожнини були проведені біохімічні дослідження нестимульованої слини у 14 хворих на альвеоліт (16,5 %) основної групи у день відвідування, у процесі лікування на 4-7 добу (табл. 2).

Таблиця 2. Біохімічні показники нестимульованої слини хворих на альвеоліт до та після лікування "Флупетсалем", (M±m)

Показник	Контрольна група (здорові) (n=10)	Основна група
		До лікування (n=14)	Після лікування (n=9)
Вміст МДА, мкмоль/л	0,18±0,04	0,11±0,03	0,07±0,01
Вміст ЗПА, нкат/л	4,75±0,38	6,09±0,72**	3,12±0,40**
Активність уреази, од/мл	2,70±0,20	6,70±0,40*,**	4,40±0,30**
Активність лізоциму, од/л	60,0±4,0	9,0±3,0*	35,0±15,0
Активність каталази, мкат/л	0,20±0,03	0,11±0,01*	0,10±0,01
АПІ, од	10,80±1,50	10,40±1,80	13,30±1,40
СД, од	1,0±0,10	16,50±2,50*,**	2,80±0,40**

Примітки: * достовірність (р<0,05) різниці здорових і до лікування; ** достовірність (р<0,05) різниці до та після лікування.

Отримані результати показують, що найчутливішим у них є показник СД порожнини рота, який збільшувався у 16,5 разів від показника здорових осіб. Застосування "Флупетсалю" сприяло зниженню СД у 6 разів, концентрації МДА ротової рідини - у 1,6 раза, збільшенню активності лізоциму у 4 рази. ЗПА й активність уреази ротової рідини знижувалися відповідно у 2 та 1,5 рази.

Функцію салівації досліджували у 14 хворих основної групи. Встановлено, що у хворих на альвеоліт порівняно із здоровими особами салівація знижується у 1,5-1,9 рази. Після лікування "Флупетсалем" швидкість салівації достовірно збільшувалась (нестимульована - до норми), однак стимульована салівація після лікування не поверталась до контрольних показників. Отримані дані доз-волили запропонувати використання "Флупетсалю" із профілактичною метою.

У комплекс лікування 45 хворих на альвеоліт був включений per os "Лецитин-2" по 300 мг Ч 3 рази на день протягом двох тижнів. Значне (у 3-4 рази) збільшення рівня біохімічних маркерів запалення в сироватці крові хворих на альвеоліт свідчило про запальну реакцією на рівні цілого організму. Базове лікування достовірно знижувало цей рівень лише через місяць, тоді як додаткове уведення у курс лікування лецитину вже через 7 днів суттєво зменшувало їх рівень. Базове лікування не підвищувало показники АОС (каталази, лізоциму), тоді як застосування "Лецитин-2" практично вже через тиждень повертало активність ферментів до норми. Індекс АПІ був знижений у хворих на альвеоліт більш як у 4 рази; при базовому лікуванні АПІ дещо зростав, уведення лецитину повертало АПІ до норми. флупетсаль флуренізид альвеоліт лікування

Таким чином, проведені експериментальні, клінічні, лабораторні дослідження довели високу ефективність засобів "Флупетсалю" та "Лецитину-2" для профілактики й лікування хворих на альвеоліт, що дозволяє рекомендувати їх для широкого впровадження в стоматологічну клінічну практику.

ВИСНОВКИ

У роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуального завдання стоматології, пов'язаного з підвищенням ефективності профілактики та лікування альвеоліту у хворих за допомогою використання композиції "Флупетсаль".

1. Використання композиції "Флупетсаль" після екстракції зубів у експериментальних тварин (щурів) забезпечує надійний лікувальний і профілактичний ефект, пов'язаний із підвищенням потенціалу антиоксидантної системи захисту: вміст МДА у тканинах пародонта зменшувався у 1,4-1,9 разів, ЗПА - у 1,6 раза, активністі уреази - у 3-4 рази, проте підвищувалася активність каталази у 1,5 раза, лізоциму - у 2 рази.

2. "Флупетсаль" має виражений протимікробний ефект щодо музейних та клінічних штамів S. aureus, S. epidermidis, S. haemolyticus, б і Я-гемолітичних стрептококів, P. mirabilis, дріжджоподібних грибів роду Candida, Enterococcus spp., E. coli. Мінімальна інгібуюча концентрація препарату щодо б-гемолітичних стрептококів становила 2,5 мг/мл, E. coli - 5,0 мг/мл, для штамів S. aureus і P. aeruginosa - 10,0 мг/мл. Активність "Флупетсалю" наближена за ефективністю антисептичної дії до фурациліну.

3. Мікробіоценоз лунки у хворих на альвеоліт представлений б і в-гемолітичними стрептококами, Enterococcus spp., стафілококами, коринебактеріями, представниками родини Enterobacteriaceae, дріжджоподібними грибами роду Candida. Рівень колонізації лунки гемолітичними стрептококами становив lg (6,51±0,14) - (6,58±0,32) КУО/г., стафілококами - lg (4,37±0,33) - (5,58±0,49) КУО/г., іншими умовно-патогенними бактеріями - lg (3,68±0,15) - (4,82±0,15) КУО/г. Мікробна флора лунки у хворих із супутнім лямбліозом також представлена б і в-гемолітичні стрептококи, популяціями стафілококів, коринебактерій, грибами роду Candida. У мікробіоценозі порівняно з попередньою групою хворих були відсутні Enterococcus spp., S. аureus. Щільність колонізації лунки умовно-патогенними бактеріями була на порядок вищою. Композиція "Флупетсаль" змінює мікробіоценоз, що проявляється суттєвим зменшенням колонізаційного рівня мікроорганізмів у лунці.

4. Клініко-лабораторна інформативність мікроскопічного аналізу зіскрібка із слизової оболонки язика у хворих на альвеоліт показала, що для діагностики супутньої лямблійної інвазії ефективним є метод поляризованої флуоресценції. Із 85 хворих цисти лямблій знайдені у 22 (26 %). Патогномонічним симптомом була наявність нальоту на язиці. Встановлено, що "Флупетсаль" утримувався у рідині ротової порожнини впродовж 24-48 годин, це вказує на перспективність застосування препарату як засобу для профілактики альвеоліту.

5. Під час розвитку альвеоліту збільшується вміст МДА у сироватці крові хворих у 9,8 рази, ЗПА - у 56 разів у порівнянні із групою здорових осіб. Встановлено, що після уведення в комплекс лікування "Лецитин-2" через тиждень достовірно знижувався вміст МДА у 4 рази, ЗПА - у 27 разів.

6. Застосування "Флупетсалю" та "Лецитин-2" сприяє загоєнню лунки видаленого зуба, скорочує термін лікування до 8 діб. На 7 день знижувався вміст МДА у 2,1 рази, ЗПА - у 1,7 рази. Через 30 днів вміст МДА знижувався у 1,3 рази, ЗПА - у 1,1 рази від показників 7 дня лікування.

7. У хворих на альвеоліт відбувалося збільшення показників змішаної слини: ступеня дисбіозу - у 16,5 рази, активності уреази - у 2,5 раза, загальнопротеолітичної активності - у 1,3 рази. Після проведеного лікування "Флупетсалем" знижувалися вміст МДА - у 1,6 рази, ЗПА - у 2 рази, активність уреази - у 1,5 рази, ступінь дисбіозу - у 5,9 рази. Збільшувалися активність каталази - у 1,1 рази, активність лізоциму - у 3,9 рази, АПІ - у 1,3 рази. Покращувалася нестимульована салівація - у 1,4 рази, що свідчить про покращення функції слинних залоз.

Практичні рекомендації:

1. У комплексному лікуванні хворих на альвеоліт доцільно застосовувати "Флупетсаль" та "Лецитин-2", що скорочує термін лікування до 8 діб.

2. Для профілактики альвеоліту необхідно застосовувати 1,0 % розчин "Флупетсалю" для обробки слизової оболонки навколо зуба до та після операції видалення зуба. У день проведення операції видалення зуба після очищення зубів, із метою зменшення мікробного обсіменіння доцільно провести неодноразове зрошення ротової порожнини (полоскання або іригації).

3. Схема догляду за порожниною рота. Припис: У склянку внести 1,0 мл "Флупетсалю" і змішати із 99 мл дистильованої води. Отриманим розчином провести полоскання ротової порожнини. На одне полоскання витрачати приблизно півсклянки розчину. Проводити полоскання порожнини рота двічі на день.

4. Схеми лікування. Клінічний діагноз - гострий серозний альвеоліт. Припис: полоскати рот розчином фурациліну (1:5000), провести знечулення, струйно промити лунку 0,5 мл 1,0 % розчином "Флупетсалю", виповнити марлевою турундою, насиченою цим розчином. Маніпуляції повторювати щоденно. Призначити пацієнту обробляти слизову оболонку навколо лунки "Флупетсалем" тричі на день протягом 3-4 днів, анальгін 0,5г по 1 таблетці при болях, рer os. Поради: протягом 4 годин не вживати їжі, не палити. При частково збереженому кров'яному згустку місцеве лікування обмежують промиванням лунки 0,5 мл розчином "Флупетсалю" із аплікацією на поверхню лунки даним засобом. Решта рекомендацій такі ж.

Клінічний діагноз - гострий гнійний альвеоліт. Припис: полоскати рот розчином фурациліну (1:5000), провести знечулення, кюретаж лунки, промити 0,5 мл 1,0 % розчином "Флупетсалю", рихло виповнити лунку марлевою турундою, насиченою "Флупетсалем". Ясна та краї лунки обробити "Флупетсалем". Маніпуляції повторювати щоденно перші три дні, далі - через день. Пацієнту призначити обробляти слизову оболонку навколо лунки цим розчином тричі на день протягом 5-6-10 днів. Рer os призначити кетанов - 10 мг по 1 таблетці при болях, офлоксацин - 0,2 г по 1 таблетці двічі на день, діазолін - 0,1 г по 1 таблетці двічі на день, "Лецитин-2" по 300 мг Ч 3 рази на день протягом двох тижнів. Поради: протягом 4 годин не вживати їжі, не палити.

Клінічний діагноз - гострий серозний альвеоліт, лямбліоз. Припис: полоскати рот розчином фурациліну (1:5000), провести знечулення, лунку промити 0,5 мл 1,0 % розчином "Флупетсалю", рихло виповнити марлевою турундою, насиченою "Флупетсалем". Ясна та краї лунки обробити "Флупетсалем". Маніпуляції повторювати перші три дні щоденно, у подальшому - через день. Пацієнту призначити обробляти слизову оболонку навколо лунки "Флупетсалем" тричі на день протягом 5-6-10 днів. Рer os призначити кетанов - 10 мг по 1 таблетці при болях, офлоксацин - 0,2 г по 1 таблетці двічі на день, діазолін - 0,1 г по 1 таблетці двічі на день. Поради: протягом 4 годин не вживати їжі, не палити, пройти консультацію у лікаря-інфекціоніста.

5. З метою використання препарату як протипаразитарного для полоскання порожнини рота використовувати розчини "Флупетсалю" у розведенні 1:200 та 1:400. Проводити полоскання порожнини рота двічі на день протягом 3 днів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гутор Н.С. Альвеоліти щелепно-лицевої ділянки. Лікарські засоби для профілактики і лікування альвеолітів / Наталія Гутор [за ред. О.І. Михалик]. - Т.:, 2008. - 151 с.

2. Гутор Н.С. Біохімічні показники ротової рідини при лікуванні альвеоліту щелеп з використанням "Флупетсалю" / Н.С. Гутор, Л.М. Россаханова, О.Е. Кнава // Вісник стоматології. - 2009. - № 3 - С. 53-56. Участь здобувача у наборі клінічного матеріалу, проведенні клініко-лабораторних досліджень, лікуванні хворих, статистичній обробці даних та написанні статті.

3. Гутор Н.С. Клінічна характеристика хворих на альвеоліт щелеп / Н.С. Гутор, О.В. Авдєєв // Новини стоматології. - 2009. - № 4. - С. 39-41. Участь здобувача у проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці даних та написанні статті.

4. Гутор Н.С. Вплив "Флупетсалю" на тканини періодонту після екстракції зуба в експерименті / Н.С. Гутор, А.Г. Гулюк, Л.М. Россаханова // Новини стоматології. - 2010. - № 1 - С. 38-40. Участь здобувача у проведенні експериментального дослідження, аналізі та узагальненні результатів, написанні статті.

5. Гутор Н.С. Біохімічні показники сиворотки крові пацієнтів з гострим альвеолітом щелеп після лікування флупетсалем і лецитином / Н.С. Гутор, Л.М. Россаханова, О.Е. Кнава // Вісник стоматології. - 2010. - № 1 - С. 35-37. Участь здобувача у наборі клінічного матеріалу, проведенні клініко-лабораторних досліджень, лікуванні хворих, статистичній обробці даних та написанні статті.

6. Патент на винахід 78103, Україна, МПК (2007), А 61К 31/10 (2007.01), А 61К 31/465, А 61К 31/12, А 61Р 1/02 (2007.01). Застосування композиції, що містить флуренізид, для лікування гнійно-запальних захворювань порожнини рота / Л.І. Петрух, Н.С. Гутор, О.І. Михалик - Заявка № а 2005 02663; Заявл. 23.03.2005; Опубл. 15.02.2007. Бюл. № 2. Особистий внесок полягає в участі у розробці та клінічному обґрунтуванні методу лікування.

7. Патент на винахід 85491, Україна, МПК А 61В 10/02, G09В 23/28. Спосіб оцінки ефективності протипаразитарної терапії при гіардіазі / М.І. Шкільна, Н.С. Гутор - Заявка № a200800998; Заявл. 28.01.2008; Опубл. 26.01.09, Бюл. № 2. Особистий внесок полягає в участі у розробці та обґрунтуванні запропонованого способу.

8. Патент на корисну модель 48809, Україна, МПК, G 09В 23/28 (2006.01). Спосіб моделювання альвеоліту у щурів / Н.С. Гутор, А.П. Левицький - Заявка № u2009 06471; Заявл. 22.06.2009; Опубл. 12.04.2010, Бюл. № 7. Особистий внесок полягає в участі у розробці та обґрунтуванні запропонованого способу.

9. Патент на винахід 91242, Україна, МПК (2009), А 61К 31/10 (2010.01), А 61К 31/15, А 61К 31/465, А 61Р 1/02. Спосіб санації ротової порожнини / Н.С. Гутор - Заявка № a2008 05505; Заявл. 29.04.2008; Опубл. 12.07.2010. Бюл. № 13.

10. Гутор Н.С. Діагностичне дослідження слини при альвеолітах / Н.С. Гутор, Р.М. Рубас // Сучасна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: мат. наук. -практ. конф., з нагоди 120-ліття з дня народж. проф. С.Н. Вайсблата, 11 січня 2008 р.: техи доп. - К., 2008 - С. 85-87. Здобувач зібрала клінічний матеріал, провела аналіз літератури, лабораторні дослідження та написала тезу.

11. Гутор Н.С. Метод фотолюмінесцентного аналізу як засіб оцінки ефективності флуренізиду / Н.С. Гутор // Досягнення і проблеми клінічної інфектології: наук.-практ. конф., 21-22 травня 2008 р.: тези доп. - Т., 2008. - С. 283-285

12. Гутор Н.С. Поляризаційно флуоресцентне визначення лямблій в стоматологічній практиці / Н.С. Гутор // Інноваційні технології в стоматологічну практику: наук.-практ. конф., 6-17 жовтня 2008 р.: тези доп. - П., 2008. - с. 151.

13. Гутор Н.С. Оптимізація профілактики альвеолітів щелеп / Н.С. Гутор, О.В. Авдєєв, Р.М. Рубас // Стоматологія-вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку: ювіл. міжн. наук.-практ. конф., 5-6 лютого 2009 р.: тези конф. - Ів-Фр., 2009. - С. 159. Участь здобувача в обстеженні хворих, аналізі результатів, написанні тез.

14. Гутор Н.С. Клінічна характеристика мікрофлори лунки у хворих на альвеоліт / Н.С. Гутор, О.В. Покришко, О.В. Авдєєв // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: підсум. наук. -практ. конф., 4. черв. 2009 р.: збірн. мат. конф. - Т., 2009. - С. 61-62. Здобувач зібрала клінічний матеріал, провела аналіз літератури та клініко-лабораторні дослідження, статистичну обробку даних та написала тезу.

15. Гутор Н.С. Клінічний перебіг альвеоліту щелеп на тлі супутньої інвазії лямбліями / Н.С. Гутор // Поєднані інфекційні та паразитарні хвороби: конгр., 8-9 жовт. 2009 р.: мат. конгр. - Ч., 2009. - С. 59-60.

АНОТАЦІЯ

Гутор Н.С. Оптимізація діагностики, профілактики та лікування альвеолітів (експериментально-клінічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа "Інститут стоматології АМН України", Одеса, 2010.

У дисертації представлено теоретичне й експериментально-клінічне обґрунтування застосовування композиції на основі флуренізиду - "Флупетсаль" для профілактики, лікування альвеоліту консервативним і хірургічним методами. У експерименті на щурах, в клініці у хворих на альвеоліт встановлена його виражена протимікробна та протизапальна дія.

За наслідками мікробіологічних досліджень показано, що "Флупетсаль" сприяв перебудові мікробіоценозу і зменшенню загальної щільності мікроорганізмів в досліджуваному матеріалі, не досягаючи клінічно значущих концентрацій.

Встановлено, що зниження функціональної активності слинних залоз впливає на розвиток і перебіг альвеоліту. Застосування "Флупетсалю" нормалізує функцію слинних залоз у пацієнтів на альвеоліт і його використання доцільно з профілактичною метою.

Уперше застосовано діагностику супутнього лямбліозу у хворих на альвеоліт методом поляризованої мікроскопії.

Результати дослідження показали, що в патогенезі альвеоліту значну роль відіграють дизбіотичні явища в порожнині рота, обумовлені пригніченням місцевого імунітету, тому в комплексному лікуванні слід місцево використовувати "Флупетсаль", всередину - "Лецитин-2", що сприяє швидшому загоєнню лунки зуба та скороченню термінів лікування.

Ключові слова: альвеоліт, антисептичний засіб, лікувально-профілактична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Гутор Н.С. Оптимизация диагностики, профилактики и лечения альвеолитов (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2010.

В диссертационной работе представлено теоретическое и экспериментально-клиническое обоснование применения композиции на основе флуренизида - "Флупетсаль". Предназначено для профилактики и лечения альвеолита консервативным и хирургическим методами, для промывания лунки, обработки слизистой оболочки вокруг лунки и введения турунды в лунку, пропитанной "Флупетсалем". В эксперименте на крысах и в клинике у больных альвеолитом установлено его выраженное противомикробное и противовоспалительное действие.

Научно доказано влияние препарата "Флупетсаль" на функциональнцю активность слюнных желез, что проявляется увеличением саливации у больных с альвеолитом.

...