Медико-соціальне обґрунтування системи профілактики онкологічних захворювань жіночих статевих органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Медико-соціальне обґрунтування системи профілактики онкологічних захворювань жіночих статевих органів

14.02.03 - соціальна медицина

САМОТОВКА ОЛЬГА ЛЮБОМИРІВНА

Київ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

передраковий онкологічний статевий жіночий

Актуальність теми. За даними ВООЗ (2005) у світі щороку 6,7 мільйонів людей помирає від злоякісних новоутворень (ЗН), ще 24,6 мільйонів живуть з цим діагнозом. Кожного року реєструється 10,9 мільйонів випадків онкологічних захворювань, а за прогнозами Міжнародної агенції дослідження раку рівень захворюваності зростатиме і надалі, досягнувши близько 16 мільйонів випадків у 2020 році.

Тенденція до збільшення онкопатології реєструється і в Україні. Підтвердженням цьому є стабільно високі рівні первинної захворюваності, інвалідності та смертності (Шалімов С. О. та ін., 2006; Федоренко З. П. і ін., 2008).

Поширеність онкологічних захворювань зростає з віком, що, враховуючи складну демографічну ситуацію в Україні, дозволяє прогнозувати зростання рівнів онкогінекологічної патології в майбутньому (Москаленко В. Ф. і ін., 2008; Голубчиков М. В., 2008).

В структурі захворюваності та смертності жінок від ЗН близько 40 % припадає на пухлини репродуктивних органів (Гойда Н. Г., Мельниченко А. Ю., 2005; Децик О. З., 2008). За даними Національного канцер-реєстру щороку в Україні онкогінекологічні захворювання діагностуються більше ніж у 16 тисяч жінок, з них понад тисячу помирає до одного року з моменту виявлення пухлини. Враховуючи, що онкогінекологічні захворювання часто уражають жінок соціально активного віку, високу вартість лікування та реабілітації, вказані високі рівні показників захворюваності та смертності створюють суттєві соціально-економічні проблеми, вирішення яких підкреслює актуальність профілактики цих захворювань на всіх рівнях (Воробйова Л. І., 2005).

Аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень свідчить, що пріоритетна увага світової медичної громадськості спрямована на раннє виявлення передракових та злоякісних новоутворень шийки матки (ВООЗ, 2009; Суханова А. А., 2008; Степула В. В. і ін., 2006; Деркач І. М., 2005; Аношина Т. М., 2005). В той же час інші локалізації онкопатології жіночих статевих органів, а саме тіла матки та яєчників, які демонструють стійкі тренди зростання за останнє десятиріччя, виявляються в пізніх стадіях і мають високу летальність до року, в меншій мірі охоплені увагою дослідників, а методи їх виявлення на ранніх стадіях не включені до програми обов'язкових обстежень.

Не повною мірою вивчені й медико-соціальні аспекти формування онкогінекологічної патології, в зв'язку з чим недостатньо опрацьовані з позицій системного підходу медико-організаційні профілактичні технології її попередження.

Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання завдань Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 роки» (2002), Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року» (2006), Концепції загальнодержавної програми «Боротьба з онкологічними захворюваннями на 2007-2016 роки» (2006).

Таким чином, відсутність комплексного підходу до профілактики онкогінекологічних захворювань обумовила актуальність дослідження, визначила його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану виконання кандидатських дисертацій Івано-Франківського національного медичного університету, а також у рамках комплексної науково-дослідної роботи «Клінічне і медико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів, запобігання, діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя» (№ державної реєстрації 0104U008431, терміни виконання 2004-2009 рр.).

Мета дослідження: науково обґрунтувати функціонально-організаційну модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:

проведення системно-історичного аналізу вітчизняних і світових сучасних поглядів на медико-соціальні аспекти проблеми онкогінекологічних захворювань;

оцінку поширеності, захворюваності та негативних наслідків передракових і онкологічних захворювань жіночих статевих органів;

визначення екзогенних та ендогенних чинників ризику формування онкогінекологічної патології у різні вікові періоди;

вивчення впливу медико-організаційних чинників на стан гінекологічного здоров'я жінок;

наукове обґрунтування і впровадження функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань та визначення її ефективності.

Наукова база дослідження охоплювала лікувально-профілактичні установи 14 районних і 3 міських адміністративно-територіальних одиниць Івано-Франківської області.

Об'єктом дослідження стала існуюча система профілактики онкогінекологічних захворювань.

Предметами вивчення були захворюваність на передракові та злоякісні захворювання жіночих статевих органів, смертність та чинники ризику онкогінекологічної патології, доступність та інформаційне забезпечення профілактичних технологій.

Методи дослідження: Методологія дослідження базувалась на системному підході, а основними його методами стали:

бібліосемантичний - для вивчення проблем онкогінекологічної захворюва-ності, чинників, що впливають на неї, оцінки світового та вітчизняного досвіду державної політики охорони здоров'я, профілактики та організації медичного обслуговування досліджуваного контингенту;

статистичний - для збору даних, обчислення і оцінки показників стану здоров'я жінок та діяльності онкологічної служби; порівняння поширеності чинників у групах спостереження; аналізу взаємозв'язків між параметрами досліджуваних сукупностей; розрахунку показників відношення шансів виникнення онкопатології під впливом чинників середовища;

графічний - для наочного представлення та аналізу отриманих даних;

соціологічний - для дослідження частоти екзо- і ендогенних чинників середовища та проблем в організації медичного обслуговування жінок;

епідеміологічний - для вивчення поширеності та особливостей формування онкогінекологічної патології під впливом екзо- і ендогенних чинників середовища;

моделювання - для створення функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань;

експертних оцінок - для вивчення ефективності запропонованих профілактичних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в тому, що вперше в Україні:

встановлені особливості впливу екзогенних і ендогенних чинників формування онкогінекологічної патології у різні вікові періоди;

обґрунтовано шляхи оптимізації методів профілактики та раннього виявлення злоякісних новоутворень тіла матки і яєчників;

науково обґрунтована функціонально-організаційна модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

Теоретичне значення роботи полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров'я в частині організації профілактики онкогінекологічних захворювань.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони стали підставою для:

впровадження в практику окремих елементів запропонованої функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань у закладах охорони здоров'я Надвірнянського, Калуського та Коломийського районів Івано-Франківської області;

розробки і впровадження алгоритму дій для лікарів первинної ланки, спрямованого на раннє виявлення ЗН тіла матки та яєчників, і схеми суспільних комунікацій їх профілактики;

розробки технології в забезпеченні населення інформацією з попередження онкопатології тіла матки та яєчників.

Їх впровадження реалізовано:

а) на державному рівні шляхом розробки, узгодження та розповсюдження в установленому порядку:

- інформаційного листа: «Обґрунтування оптимізації методів профілактики та раннього виявлення злоякісних новоутворень тіла матки і яєчників» (Київ, 2009);

б) на регіональному рівні:

організацією для керівників органів і закладів охорони здоров'я та їх заступників навчання на циклах тематичного удосконалення з питань оптимізації системи профілактики онкогінекологічних захворювань;

доповненням програм навчання студентів та інтернів Івано-Франківського національного медичного університету з курсів «Соціальної медицини та організації охорони здоров'я», «Гінекології», «Терапії і сімейної медицини» факультету післядипломної освіти» питаннями медико-соціальних особливостей формування онкогінекологічної захворюваності та організації її раннього виявлення.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначена мета і завдання дослідження, розроблена його програма, обраний методичний апарат вирішення поставлених завдань, здійснений збір та викопіювання первинної документації, розроблені анкети соціологічного дослідження та організований збір його матеріалів, розроблені комп'ютерні програми формування баз даних і статистичної обробки результатів дослідження на основі пакету статистичного аналізу Microsoft Excel, оброблені та систематизовані отримані матеріали, проведений аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів, сформульовані висновки, запропоновані практичні рекомендації, що знайшло відображення в опублікованих працях за темою роботи. Експертна оцінка запропонованої функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань проводилась автором спільно з вченими медичного університету та організаторами охорони здоров'я Івано-Франківської області. Автору належить розробка карт експертних оцінок, аналіз та узагальнення їх результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, оприлюднені:

на міжнародному рівні - на ХІІ конґресі світової федерації українських лікарських товариств (Івано-Франківськ - Київ - Чікаґо, 2008); ІІ (63) міжнародному конґресі студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 2009), 79-ій міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Працюємо, творимо, презентуємо» (Івано-Франківськ, 2010);

на державному рівні - на науково-практичній конференції «Сучасна стратегія забезпечення якості та безпеки медичної допомоги» (Дніпропетровськ, 2010);

на регіональному рівні - на міжкафедральному засіданні (Івано-Франківськ, 2009).

Публікації. Всього за темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 8 статей у фахових виданнях, регламентованих ВАК України, 3 - у матеріалах наукових конгресів, з'їздів, конференцій; видано інформаційний лист.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми досліджень та методичного апарату, трьох розділів власних досліджень та аналізу отриманих даних, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків.

Текст дисертації викладений на 227 сторінках, містить 4 додатки, 16 таблиць та 45 рисунків (розділи дисертації на 166 сторінках та література і додатки на - 61). Бібліографія включає 309 джерел, із них кирилицею - 261, латиною - 48.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали та методи дослідження. Досягнення мети дослідження потребувало наявності спеціальної, розробленої на основі методики системного підходу, програми (рис. 1), яка передбачала його виконання у п'ять етапів із використанням адекватних методів, що забезпечило можливість отримання достатньо повної, достовірної інформації для оцінки стану об'єкта та предметів, що вивчалися.

Застосування бібліосемантичного аналізу 309 джерел на першому етапі дослідження дозволило вибрати напрямок, сформувати його мету та завдання, оцінити актуальність проблеми онкогінекологічної захворюваності та визначити шляхи її вирішення.

Реалізація другого етапу полягала в оцінці поширеності, захворюваності та негативних наслідків передракових і онкологічних захворювань жіночих статевих органів.

Завдання третього етапу мало на меті визначити чинники ризику формування онкогінекологічної патології у різні вікові періоди життя.

Четвертий етап присвячувався вивченню медико-організаційних чинників та їх впливу на стан здоров'я жінок.

Результати, отримані на попередніх етапах, дозволили на заключному п'ятому етапі науково обґрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

Інформаційну базу дослідження становили: 309 літературних джерел; діючі нормативно-правові акти; статистична звітність МОЗ України: ф. № 12 (10 од.), ф. № 7 (10 од.), ф. № 35-здоров (10 од.); анкети вивчення факторів ризику та етапності надання медичної допомоги жінкам (685 од.); карти експертної оцінки функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань (30 од.); карти визначення рівня медико-гігієнічних знань жінок стосовно онкогінекологічних захворювань (50 од.).

Особливістю даної роботи стало те, що напрацьовані наукові обґрунтування впроваджувались в практику безпосередньо в процесі дослідження.

Оцінка ефективності запропонованої функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань проводилась за результатами впровадження на етапах виконання дослідження через індикатори обраних критеріїв та методом експертних оцінок. Експертами виступали 30 організаторів охорони здоров'я Івано-Франківської області. З них науковий ступінь зі спеціальності «соціальна медицина» мали: 6,67 % доктора медичних наук та 13,33 % кандидата медичних наук; 16,67 % мали вищу, 50,00 % першу та 13,33 % другу кваліфікаційну категорію з організації та управління охороною здоров'я. Середній вік експертів становив 52,83±1,74 років, середній стаж роботи - 18,20±1,52 років. Ефективність розробленої технології у забезпеченні населення інформацією стосовно онкопатології тіла матки та яєчників оцінювалась методом соціологічного дослідження після відповідної підготовки експертів на циклі тематичного удосконалення організаторів охорони здоров'я.

Таким чином, запропонована програма дослідження та її методичний апарат дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному з етапів, отримати достовірні результати, покладені в основу наукового обґрунтування моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

Результати дослідження. Аналіз показників онкогінекологічної захворюваності в Івано-Франківській області в динаміці за десять років (1998-2007) засвідчив зростання її показників щодо новоутворень тіла матки (з 13,7 до 21,4 випадків на 100 тисяч жінок) при стабільних трендах рівнів захворюваності шийки матки та яєчників (14,4 - 17,0 та 9,2 - 13,3 ‰оо відповідно).

В структурі первинної захворюваності жінок на злоякісні новоутворення частка онкогінекологічної патології становила п'яту частину (20,85 %) серед всіх вперше в житті виявлених випадків. Найчастіше злоякісні новоутворення жіночих статевих органів локалізувались у тілі (41,58 %) та шийці матки (30,43 %), яєчниках (23,91%).

Повікові показники захворюваності на ЗН, локалізовані в тілі матки та яєчниках, демонструють чітку залежність від гормональних змін, пов'язаних із менопаузою - стрімке зростання її рівнів у пременопаузі (40-44 роки) і пікові значення у постменопаузі (55-64 роки).

В структурі смертності жінок від злоякісних новоутворень частка онкогінекологічної патології становила близько 20 %. Так, онкозахворювання шийки матки стали причиною смерті 6,7 % жінок, пухлини яєчника - 6,1 % жінок, тіла матки - 5,3 % від всіх померлих внаслідок ЗН.

Слід підкреслити, що показник смертності внаслідок ЗН шийки матки за останні роки виявляє тенденцію до поступового зниження, в той час як логарифмічні тренди показників смертності при локалізації новоутворень у тілі матки та яєчниках за період спостереження знаходились на стабільному рівні.

Відомо, що важливими показниками оцінки діяльності лікувально-профілактичних закладів, особливо первинної ланки, є рівень виявлення онкозахворювань в IV стадії та виявлення при профілактичних оглядах. Найскладнішими для діагностики є пухлини яєчників, в зв'язку з чим і показники їх виявлення на профілактичних оглядах є найнижчими, в той час як для візуальної форми онкопатології - раку шийки матки закономірно характерні протилежні тенденції. Варто зауважити, що після 2004 року спостерігається «перехрест» вказаних показників. Це можна розглядати як наслідок ефективності впровадження профілактичних програм, зокрема Загальнодержавної програми «Онкологія» протягом 2002-2006 років та Концепції «Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007 - 2016 роки».

Результати аналізу показника летальності жінок до одного року з часу встановлення діагнозу за десятирічний період спостереження засвідчили високі його рівні для злоякісних новоутворень яєчників (32,4 % - 48,5 %) при майже однакових значеннях для пухлин шийки (12,3% -24,6%) та тіла матки (8,2%- 20,2%).

Поглиблене вивчення захворюваності на передракові та онкологічні захворювання жіночих статевих органів, а також впливу різноманітних чинників на формування патології, потребувало проведення спеціального соціологічного дослідження з розподілом жінок на три групи: 1) «здорових» - 173 жінки, у яких на момент обстеження не виявлено захворювань та патологічних станів жіночих статевих органів; 2) «хворих на передракові стани» - 412 жінок, які мали захворювання статевих органів з тривалим перебігом дистрофічного процесу та доброякісні новоутворення з тенденцією до злоякісного переродження (дисплазію шийки матки, поліпоз, ендометріоз, залозисту гіперплазію ендометрію, лейоміому матки, кісти яєчників тощо); 3) «онкохворих» - 100 жінок із ЗН статевих органів.

Віковий розподіл обстежених жінок очікувано мав відмінності: у молодших вікових групах переважали здорові та хворі на передракові стани, тоді як у старших - онкохворі. Розподіл респонденток за місцем проживання відображав загальнообласні пропорції: 44,96 % становили міські жительки та 55,04 % - сільські.

Проведення соціологічного дослідження передбачало виявлення впливу на стан здоров'я жінок соціальних, медико-організаційних та ендогенних чинників, а також вивчення головних детермінант нездоров'я - низького матеріального стану, недостатнього рівня освіти та безробіття.

Встановлено, що 72,77±1,70 % опитаних вважали рівень свого матеріального забезпечення середнім, 24,01±1,63 % жінок відносили себе до малозабезпечених, а 3,22±0,68 % мали високий рівень прибутків. Звертає на себе увагу, що пропорції оцінок рівня матеріального благополуччя практично однакові у всіх групах порівняння (за станом здоров'я, місцем проживання).

Аналіз рівня освіти показав, що частка жінок з неповною середньою освітою виявилась найвагомішою серед онкогінекологічних хворих - 12,00±3,25 % (p<0,01), тоді як високоосвічених жінок дещо більшою (28,90±3,45 %) у групі здорових, що значною мірою пояснюється нерівномірністю вікової структури порівнюваних груп. Рівень освіти жінок сільських поселень виявився нижчим, ніж у міських. Частка жінок, які не мають середньої загальної освіти, у сільській місцевості у п'ять разів перевищувала відповідну частку серед міських мешканок (5,04±1,13 % проти 0,97±0,56 %, p<0,01), і навпаки - жінок із вищою освітою майже вдвічі більше було серед міських мешканок (32,47±2,67 % у порівнянні з 19,63±2,05 %, p<0,001).

Відомо, що низький рівень зайнятості населення суспільною працею негативно відбивається на показниках раннього виявлення та водночас веде до зростання показників занедбаності ЗН, оскільки неорганізовані групи населення рідше проходять профілактичні медичні огляди, зокрема і скринінгові, спрямовані на виявлення онкологічних захворювань жіночих статевих органів на ранніх стадіях. Встановлено, що рівень безробіття був значно нижчим у містах (31,49±2,65 %), ніж у селах (45,09±2,56 %, р<0,001) при практично рівному прошарку жінок працездатного віку (85,39±2,01 % і 81,70±1,99 %, р>0,05).

Вивчення впливу виробничних факторів на здоров'я жінок засвідчило, що тривалому (більше 5 років) впливу дії шкідливих виробничих чинників піддавались 26,13±1,68 % обстежених жінок. Аналіз їх впливу в розрізі груп спостереження за станом здоров'я дозволив встановити, що серед здорових та хворих на передрак частки експонованих практично не відрізнялись між собою, тоді як серед онкохворих домінував вплив фізичних та хімічних виробничих чинників порівняно із психоемоційними.

Вивчення сімейного стану жінок показало, що абсолютна більшість респонденток (80,29±1,52 %) перебувала у зареєстрованому шлюбі.

Встановлення оцінки власного здоров'я у взаємозв'язку із іншими чинниками середовища, проведене з використанням парного кореляційного аналізу, засвідчило, що рівень самооцінки здоров'я достовірно (p<0,05) знаходиться у прямому взаємозв'язку із такими соціальними чинниками, як суспільна зайнятість (r_xy = 0,83) та рівень освіти (0,76), і в зворотному - із самотністю (-0,75) та виробничими шкідливостями (-0,72).

Результати вивчення індивідуального стереотипу життя показали, що серед обстежених жінок шкідливі звички не мають значного поширення. Так, при аналізі розповсюдженості тютюнопаління встановлено, що курять 4,53±0,79 % респонденток, при цьому насторожує характерна поширеність звички у молодших вікових групах (25-39 років). Систематично вживають алкоголь 5,69±0,89 % опитаних жінок, найчастіше у віці 30-59 років.

Аналіз характеру харчування засвідчив, що третина жінок, особливо сільських, звично вживає нездорову їжу: жирну (32,55±1,79 %), гостру і солену (36,20±1,84 %); рідко вживають свіжі овочі і фрукти 15,91±1,40 %, що потенційно є чинником ризику виникнення онкозахворювань.

Систематично займаються фізичними вправами тільки 23,65±1,62 % респонденток, тоді як гіподинамія є відомим чинником ризику неепідемічних захворювань. Водночас третина респонденток (30,66±1,76 %) вказала, що постійно зазнає впливу психологічного дистресу.

Відомо, що на формування онкогінекологічної захворюваності, крім уже наведених екзогенних, значний вплив мають і чинники ендогенного середовища, частота яких вивчалась за даними інтерв'ю серед жінок трьох груп дослідження.

В групі онкогінекологічних хворих виявлені: часті перерви у статевому житті (43,00±4,95 %), маткові кровотечі (39,00±4,77 %), хронічні захворювання матки і придатків (35,00±4,77 %), народження першої дитини вагою понад 4 кг (18,00±3,84%), обтяжений родинний онкогінекологічний анамнез (15,00±3,57 %), рання (10,00±3,00 %) та пізня (12,00±3,25 %) менопауза, раннє (7,00±2,55 %) та пізнє (13,00±3,36 %) менархе, болі, кровотечі пов'язані зі статевим актом (10,00±3,00 %), пізні перші пологи (9,00±2,86 %), первинне безпліддя (6,00±2,37 %).

Визначення ступеня ризику небезпеки виникнення онкогінекологічних захворювань під впливом чинників середовища потребувало розрахунку показників відношення шансів (Odds Ratio) з використанням методики стратифікаційного аналізу для усунення вікових нерівномірностей в межах порівнюваних груп. Доведено, що хронічні запальні захворювання матки і придатків збільшують ймовірність виникнення онкозахворювань статевих органів у сім разів (відношення шансів OR=7,16, 95 % СІ: 1,72 - 12,6; p<0,002), а маткові кровотечі - у п'ять разів (OR=5,12, 95 % СІ: 1,92 - 8,32; p<0,002).

Не менш вагомим виявився і вплив медико-організаційних чинників. В цілому середня кількість відвідувань лікаря на одну респондентку становила 2,39±0,08 впродовж року, що втричі нижче від нормативних значень. Аналіз результатів опитування засвідчив, що на момент обстеження 18,39±1,48 % жінок більше року не відвідували гінеколога або акушерку. Серед міських жительок їх частка становила 13,96±1,97 % проти 22,02±2,13 % серед сільських (p<0,01), що, очевидно, пов'язане з меншою доступністю медичної допомоги у сільській місцевості.

Питома вага жінок, які нерегулярно впродовж життя відвідували лікаря-гінеколога чи акушерку, зростає з віком - від 15,00±3,17 % у 20-29 років до 71,43±12,07 % після 70 років (p<0,001). Доведено, що невчасне та нерегулярне відвідування лікаря акушер-гінеколога або акушерки втричі збільшує шанси виникнення онкозахворювань статевих органів (OR=2,86; 95 % СІ: 1,18 - 4,53; p<0,002).

Результати аналізу охоплення досліджуваного контингенту диспансеризацією показали, що частки жінок, які вказали, що перебувають під диспансерним наглядом, достовірно перевищували питому вагу тих, що вказували на відвідування лікаря з цього приводу: у групах хворих на передрак (27,91±2,21 % проти 15,53±1,78 %, p<0,001); онкохворих (30,00±4,58 % проти 13,00±3,36 %, p<0,01) та здорових (10,98±2,38 % проти 2,89±1,27 %, p<0,01). Наведене, з одного боку, підтверджує недостатню поінформованість жінок стосовно цілей і програми їх диспансеризації, а з іншого - вказує на недоліки виконання профілактичних технологій медичними працівниками.

З метою оцінки дотримання медико-технологічних стандартів профілактичних обстежень жінкам пропонувалось вибрати з їх переліку ті, які їм проводились впродовж останнього року. Показано, що у жодній із порівнюваних груп охоплення обстеженнями не досягало 100 %, що підтверджує наявність недоліків в організації профілактичних технологій.

Встановлено, що дотримання профілактичних технологій в цілому гірше в сільській місцевості, мешканки якої відрізняються нижчим рівнем освіти, та взаємопов'язане із зайнятістю населення суспільною працею (r_xy = 0,89, p<0,05) і самотністю (r_xy = - 0,68, p<0,05).

Переорієнтація медичної допомоги на первинну ланку обумовила необхідність вивчення рівня довіри обстежених жінок до лікаря загальної практики (ЛЗП). Аналіз результатів їх опитування засвідчив, що незалежно від віку, повну довіру лікарю загальної практики висловили 38,25±1,86 % респонденток, часткову - 42,34±1,89 %, зовсім не довіряють своєму лікареві 5,84±0,90 %, а 13,58±1,31 % жінок взагалі не знають його, що свідчить про недостатній рівень суспільних комунікацій медичних працівників з громадськістю.

Вивчення рівня і джерел інформаційного забезпечення досліджуваного контингенту профілактичними знаннями дозволило встановити, що 71,78±1,72 % опитаних отримують таку інформацію від медичних працівників. Для отримання відповіді на свої запитання міські жительки вдвічі частіше використовують засоби масової інформації, ніж сільські, які відповідно у стільки ж частіше отримують її від не професіоналів.

Результати дослідження засвідчили необхідність наукового обґрунтування якісно нової моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань (рис. 2), в основу якої покладались рекомендації ВООЗ, положення діючих нормативно-правових актів та результати власних досліджень.

Особливістю структурної побудови запропонованої моделі стало включення до неї існуючих (діюча мережа лікувально-профілактичних закладів, які забезпечують профілактику онкогінекологічних захворювань), частково змінених елементів системи профілактики онкогінекологічних захворювань (доповнення функцій основних постачальників профілактичних послуг) та якісно нових елементів (алгоритму дій для лікарів первинної ланки, спрямованого на раннє виявлення злоякісних новоутворень тіла матки та яєчників, схеми суспільних комунікацій їх профілактики; технології в забезпеченні населення інформацією з попередження онкогінекологічної патології), інтеграція яких з існуючими та функціонально удосконаленими елементами надала моделі нових якостей в частині сприяння досягнення головної мети - профілактики онкогінекологічних захворювань.

Як видно з рис. 2, запропонована модель передбачає розподіл жінок після проходження стандартних обстежень, доповнених УЗД органів малого тазу при наявності чинників ризику, на дві групи спостереження: здорових та осіб з відхиленням від норми з боку жіночих статевих органів.

Вказане є особливо актуальним для лікарів загальної практики, яким ми запропонували алгоритм дії, спрямований на раннє виявлення онкозахворювань тіла матки та яєчників (рис. 3).

Запропонована модель (рис. 2) передбачає, що саме здорові жінки стають об'єктом первинної профілактики. Важливим завданням цього етапу є формування високого рівня онкогінекологічної настороженості, як серед медичних працівників, так і в суспільстві в цілому, перед усім серед жіноцтва.

Складовою частиною запропонованої моделі є розроблена схема суспільних комунікацій (рис. 4), яка визначає об'єкт впливу та виконавців, а також окреслює основні напрямки їх діяльності та шляхи реалізації поставлених завдань. Вона передбачає залучення МОЗ України, профільних кафедр медичних вузів, центрів здоров'я, громадських організацій, закладів первинної і спеціалізованої медичної допомоги загальносоматичної та акушерсько-гінекологічної служб. Формування онконастороженості у суспільстві вимагає організаційно-методичного керівництва регіональних Центрів здоров'я із залученням засобів медико-гігієнічного виховання населення (пам'яток, лекцій, індивідуальних бесід, публікацій в засобах масової інформації, виступів по радіо та на телебаченні, соціальної реклами). Для досягнення вказаної мети нами запропонована технологія в забезпеченні населення інформацією з попередження онкогінекологічної патології, яка впроваджена в окремих закладах охорони здоров'я Івано-Франківської області.

Згідно моделі (рис. 2), об'єктом вторинної профілактики стає та частина жінок, у яких під час щорічних обстежень, в т.ч. і УЗД органів малого тазу, виявлено відхилення від норми. Після проведення комплексу спеціальних обстежень та встановлення клінічного діагнозу ця група підлягає лікуванню у лікаря-спеціаліста: хворі на передракові стани жіночих статевих органів - в акушер-гінеколога, а онкохворі - в онкогінеколога. Функції лікаря загальної практики на цьому етапі носять координаційний характер - співпраця з лікарями-спеціалістами у лікуванні, зокрема побічних ефектів терапії, які можуть виникнути на постгоспітальному етапі. Крім того, сімейний лікар повинен психологічно підтримувати онкохвору та її родину, а також, у разі необхідності, організовувати та забезпечувати паліативну допомогу.

Щодо третинної профілактики, то модель передбачає забезпечення диспансерного спостереження лікарями-спеціалістами та контроль з боку ЛЗП за дотриманням пацієнтками рекомендацій, проведенням контрольних лабораторних досліджень, що дозволить значно знизити навантаження на вторинну та третинну ланки. На лікаря загальної практики крім того припадає й основний обсяг реалізації та координації медико-реабілітаційних заходів.

Перевірка ефективності запропонованих напрацювань здійснювалась поетапно. За результатами впровадження моделі знизились рівні пізньої діагностики та дорічної летальності при ЗН тіла матки та яєчників у трьох пілотних районах, що свідчить про її медичну та соціальну ефективність. Сумарний рівень пізньої діагностики захворювань знизився на 23,92 % для онкопатології тіла матки та на 31,45 % для яєчників; дорічної летальності - на 44,37 % та на 60,93 % відповідно. Не було зареєстровано жодного випадку смерті до року з моменту встановлення діагнозу рак тіла матки - у одному районі та рак яєчників - у двох районах.

Враховуючи різницю у середній тривалості лікування хворих з новоутвореннями жіночих статевих органів на різних стадіях, відповідно до стандартів, очевидною стає й економічна ефективність запропонованої моделі. Рання діагностика ЗН дозволить вдвічі знизити витрати на лікування. Так, в Івано-Франківському обласному клінічному онкологічному диспансері на один ліжко-день у 2009 році витрачалось 139,92 грн. (в тому числі - 39,50 грн. на медикаменти та 5,90 грн. на харчування хворих). Якби всі хворі на рак тіла матки та яєчників були виявленні на ранніх стадіях, то економічна ефективність становила б 105956,2 грн.

Медико-соціальні аспекти ефективності запропонованої функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань визначались і з використанням методу експертної оцінки за 10-бальною шкалою. Експерти (30 осіб) високо оцінили запропоновану модель системи профілактики, відмітивши її доступність (9,72±0,09 бали), комплексність (9,60±0,11 бали), безперервність (9,60±0,17 бали), всебічність (9,37±0,11 бали), при дещо нижчій оцінці переорієнтації на первинну ланку медичної допомоги (8,53±0,35 бали). Відповідно до думки експертів, впровадження моделі сприятиме зниженню питомої ваги злоякісних новоутворень, виявлених на пізніх стадіях (83,33±6,80 %), а також дорічної летальності (73,33±8,07 %) та смертності (96,67±3,28 %) внаслідок новоутворень тіла матки та яєчників.

Модель, на думку експертів, також, сприятиме підвищенню рівня онконастороженості стосовно вказаних локалізацій як серед лікарів первинної ланки (86,67±6,21 %), так і серед жінок (83,33±6,80 %).

Дієвість розробленої і впровадженої в закладах охорони здоров'я Івано-Франківської області технології в забезпеченні населення інформацією з попередження онкогінекологічної патології оцінювалась за допомогою спеціально розробленої «Карти визначення рівня медико-гігієнічних знань жінок стосовно онкогінекологічних захворювань». Після проведення профілактичної роботи рівень знань респонденток достовірно зріс у кожній віковій групі (p<0,05).

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням виявлені особливості стану здоров'я жінок, хворих на передракові та злоякісні захворювання статевих органів, визначено екзогенні й ендогенні чинники їх формування, встановлена неадекватність існуючої системи профілактики досліджуваної патології, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань, впровадження якої довело свою медичну, соціальну та економічну ефективність.

Показано, що за десятирічний період (1998 - 2007) відбулося зростання показників захворюваності на ЗН тіла матки (з 13,7 до 20,9 випадків на 100 тисяч жіночого населення), при деякому зниженні їх рівнів для шийки матки (з 18,8 до 15,3 ‰оо) та коливанні (в межах 9,2 -13,3‰оо) для яєчників; стрімкому загальному зростанні онкогінекологічної патології серед жінок у віці 40 - 44 роки (пременопауза) та пікових рівнях у 55 - 64 роки (постменопауза) для тіла матки (78,0 - 96,3 ‰оо) і яєчників (33,2 - 37,6 ‰оо).

Доведено, що у структурі причин смертності жінок від злоякісних новоутворень питома вага пухлин шийки матки становить 6,7 %, яєчників - 6,1 %, тіла матки - 5,3 %; при зниженні за період спостереження показника смертності від ЗН шийки матки з 11,0 до 8,0 випадків на 100 тисяч жінок та стабільних рівнях при локалізації новоутворень у тілі матки (5,5 - 8,1 ‰оо) та яєчниках (5,6 - 9,1 ‰оо) та високій летальності до року з моменту встановлення діагнозу: для раку яєчників - 32,4 % - 48,5 %, для раку шийки матки - 12,3 % - 25,0 % та для раку тіла матки - 8,2 % - 23,6 %.

Встановлено, що самопочуття і якість життя обстеженого контингенту жінок взаємопов'язані із соціально-економічними та соціально-психологічними чинниками (p<0,05): суспільною зайнятістю (коефіцієнт парної кореляції Пірсона r_xy = 0,83), рівнем освіти (0,76), самотністю (-0,75) та наявністю виробничих шкідливостей (-0,72). Непрацюючі жінки становили 38,9±1,86 %, вищу освіту мали 32,47±2,67 % міських мешканок та тільки 19,63±2,05 % (p<0,001) сільських, тривалому (понад 5 років) впливу шкідливих виробничих чинників піддавались 26,13±1,68 % обстежених жінок, найчастіше у групі онкогінекологічних хворих 39,00±4,88 % (p<0,05).

Показано, що 4,53±0,79 % опитаних жінок курять, систематично вживають алкоголь - 5,69±0,89 % (переважно жінки молодших вікових груп), третина звично вживає нездорову їжу: жирну (32,55±1,79 %), а також гостру і солену (36,20±1,84%), 15,91±1,40 % рідко вживають свіжі овочі і фрукти, регулярно займаються фізичними вправами 23,65±1,62 %; систематичного впливу дистресу зазнають 30,66±1,76 % жінок.

Про вагомий вплив на виникнення ЗН жіночих статевих органів ендогенних чинників свідчить виявлення у групі онкогінекологічних хворих: частих перерв у статевому житті (43,00±4,95 %), маткових кровотеч (39,00±4,77 %), хронічних захворювань матки і придатків (35,00±4,77 %), народження першої дитини вагою понад 4 кг (18,00±3,84 %), обтяженого родинного онкогінекологічного анамнезу (15,00±3,57 %), ранньої (10,00±3,00 %) та пізньої (12,00±3,25 %) менопаузи, раннього (7,00±2,55 %) та пізнього (13,00±3,36 %) менархе, болів, кровотеч пов'язаних зі статевим актом (10,00±3,00 %), пізніх перших пологів (9,00±2,86 %), первинного безпліддя (6,00±2,37 %); а хронічні захворювання матки і придатків збільшують ймовірність виникнення онкозахворювань статевих органів у сім разів (відношення шансів OR=7,16; 95 % СІ: 1,72 - 12,6; p<0,002), маткові кровотечі - у п'ять разів (OR=5,12; 95 % СІ: 1,92 - 8,32; p<0,002).

Доведено зростання втричі ризику виникнення онкозахворювань статевих органів в результаті медико-організаційних чинників, зокрема невчасного та нерегулярного відвідування лікаря акушер-гінеколога або акушерки (OR=2,86; 95 % СІ: 1,18 - 4,53; p<0,002), при якому більше року 18,39±1,48 % всіх обстежених жінок не відвідували гінеколога або акушерку, частіше сільські мешканки (22,02±2,13 %), ніж міські (13,96±1,97 %, p<0,01); при зростанні їх частки з віком - з 15,00±3,17 % у 20-29 років до 71,43±12,07 % після 70 років (p<0,001).

В основу запропонованої якісно нової функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічної патології покладались рекомендації ВООЗ, положення діючих нормативно-правових актів та результати власних досліджень, що дозволило сформувати її з існуючих (діючої мережі лікувально-профілактичних закладів, які забезпечують профілактику онкогінекологічних захворювань) і функціонально удосконалених (шляхом доповнення функцій основних постачальників профілактичних послуг) та якісно нових елементів (алгоритму дій для лікарів первинної ланки, спрямованого на раннє виявлення ЗН тіла матки та яєчників, схеми суспільних комунікацій їх профілактики; технології у забезпеченні населення інформацією з попередження онкопатології тіла матки та яєчників), що надало моделі нових якостей із сприяння досягнення головної мети дослідження.

Впровадження в окремих закладах Івано-Франківської області запропонованої моделі дозволило (2007 - 2008 рр.) знизити рівні показників пізньої діагностики захворювань на 23,92 % для онкопатології тіла матки та на 31,45 % для яєчників і дорічної летальності - на 44,37 % для ЗН тіла матки та на 60,93 % для ЗН яєчників. Показано, що якби всі хворі на рак тіла матки та яєчників були виявленні на ранніх стадіях, то економічна ефективність становила б 105956,2 грн.

Особливістю запропонованої моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань, за оцінками експертів, є комплексність (9,60 балів за десятибальною шкалою), всебічність (9,37), безперервність (9,60); доступність (9,72) та спрямованість на первинну ланку медичної допомоги (8,53). Запропонована модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань не передбачає створення в структурі системи охорони здоров'я та медичної допомоги нових підрозділів, крім існуючих, що дозволяє впроваджувати її в інших регіонах України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отримані результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Міністерству охорони здоров'я України: запровадити у практику охорони здоров'я науково обґрунтовану функціонально-організаційну модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань, яка довела свою медико-соціальну та економічну ефективність; запровадити обов'язкове проходження лікарями УЗД циклів тематичного удосконалення з питань раннього виявлення онкологічних захворювань тіла матки та яєчників.

2. Міністерству охорони здоров'я АР Крим, управлінням охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, головним лікарям центральних міських та центральних районних лікарень:

відшукати можливості для запровадження функціонально-організаційної моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань;

сформувати високий рівень онкогінекологічної настороженості серед медичних працівників та в суспільстві в цілому за допомогою розробленої схеми суспільних комунікації в профілактиці ЗН жіночих статевих органів.

3. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти:

доповнити програми навчання студентів з курсів «Соціальної медицини та організації охорони здоров'я», «Гінекології», «Онкології», «Терапії і сімейної медицини» питаннями проблем онкогінекологічної захворюваності, особливо профілактичної складової;

доповнити програми передатестаційних та циклів тематичного удосконалення для лікарів загальної практики/сімейної медицини, лікарів терапевтів, акушер-гінекологів, онкологів, лікарів УЗД та організаторів охорони здоров'я питаннями оптимізації системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових виданнях, затверджених ВАК України:

Внесок Івано-Франківського державного медичного університету у вирішення сучасних завдань практичної охорони здоров'я і впровадження технологій доказової медицини/управління / В. С. Стукал, Н. І. Кольцова,

Н. Г. Вірстюк, О. Л. Самотовка [та ін.] // Галицький лікарський вісник. - 2007. - 14, № 2. - С. 100-102. [Дисертантом особисто здійснено пошук і аналіз літератури, оформлення статті].

Децик О. З. Медико-соціальні аспекти злоякісних новоутворень молочної залози та жіночих статевих органів / О. З. Децик, О. Л. Самотовка // Охорона здоров'я України. - 2008. - № 1 (29). - С. 128. [Дисертанту належить збір, обробка та узагальнення даних стосовно медико-соціальних аспектів злоякісних новоутворень жіночих статевих органів].

Самотовка О. Л. Особливості індивідуального способу життя жінок Прикарпаття та його можливий вплив на формування передракових та онкозахворювань статевих органів / О. Л. Самотовка // Архів клінічної медицини. - 2009. - № 2 (15). - С. 70-73.

Динаміка показників захворюваності та медичної допомоги онкогінекологічним хворим в Івано-франківській області за десятилітній період (1997-2007 роки) / О. З. Децик, О. Л. Самотовка, В. Р. Романчук [та ін.] // Галицький лікарський вісник. - 2009. - № 4. - С. 104-107. [Дисертантом здійснено збір, обробку та аналіз показників захворюваності та медичної допомоги онкогінекологічним хворим в Івано-Франківській області за десятирічний період].

Самотовка О. Л. Характеристика задоволеності жінок, хворих на передракові на злоякісні захворювання статевих органів, якістю медичного обслуговування / О. Л. Самотовка // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2009. - № 4. - С. 76 - 81.

Самотовка О. Л. Аналіз охоплення жінок, хворих на передракові та онкологічні захворювання статевих органів, стандартними обстеженнями /

О. Л. Самотовка // Здоров'я жінки. - 2009. - № 10 (46). - С. 196 - 199.

Самотовка О. Л. Особливості соціально-економічного статусу жінок Прикарпаття як детермінанта ефективності профілактики онкологічних захворювань статевих органів / О. Л. Самотовка // - Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. - 2009. - № 3 - 4 (7 - 8). - С. 152 - 154.

Самотовка О. Л. Аналіз регулярності спостереження жінок, хворих на передракові та онкологічні захворювання статевих органів, лікарями акушер-гінекологами / О. Л. Самотовка // Матеріали ІІ (63) Міжнародного конгресу студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини»: Тези доповідей, 4-6 листопада, 2009 р. - Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2009. - № 3. - С. 299-300.

В інших виданнях:

Децик О. З. Онкоцитологічний скринінг: порівняльна характеристика охоплення та поінформованості жінок / О. З. Децик, О. Л. Самотовка // Зб.: ХІІ конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств: Тези доповідей, 25-28 вересня 2008 р. - Івано-Франківськ - Київ - Чикаго, 2008. - С. 567-568. [Дисертантом зібрано, оброблено та узагальнено дані стосовно онкоцитологічного скринінгу та поінформованості жінок].

Задоволеність медичною допомогою як критерій якості її надання /

О. З. Децик, Н. І. Кольцова, О. Л. Самотовка [та ін.] // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасна стратегія забезпечення якості та безпеки медичної допомоги». - Медичні перспективи. - 2010. - Т. ХV. - № 1. - С. 71 - 74. [Дисертантом зібрано, оброблено та узагальнено дані стосовно задоволеності жінок, хворих на передракові та злоякісні захворювання статевих органів, якістю надання медичної допомоги].

Самотовка О. Л. Прогнозування небезпеки виникнення онкогінекологічних захворювань під впливом чинників середовища / О. Л. Самотовка // Зб.: Матеріали 79-ої міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Працюємо, творимо, презентуємо»: Тези доповідей, 25-27 квітня 2010 р. - Івано-Франківськ, 2010. - С. 254 - 255.

Інформаційний лист:

Децик О. З. Обґрунтування оптимізації методів профілактики та раннього виявлення злоякісних новоутворень тіла матки і яєчників: інформаційний лист / О. З. Децик, О. Л. Самотовка. - Випуск 6 з проблеми «Соціальна гігієна». - К., 2009. - № 205. - 3 с. [Дисертантом особисто розроблено пам'ятку для жінок стосовно профілактики раку тіла матки та яєчників].

АНОТАЦІЯ

Самотовка О. Л. Медико-соціальне обґрунтування системи профілактики онкологічних захворювань жіночих статевих органів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, 2010.

У науковій роботі вивчено особливості впливу екзо- і ендогенних чинників ризику формування онкогінекологічної патології.

Науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено в практику функціонально-організаційну модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань, якісно новими елементами якої стали: алгоритм дій для лікарів первинної ланки, спрямований на раннє виявлення ЗН тіла матки та яєчників, схема суспільних комунікацій їх профілактики; технологія у забезпеченні населення інформацією з попередження онкогінекологічної патології, інтеграція яких з раніше існуючими та функціонально удосконаленими надала моделі, як системі, нових якостей із сприяння досягнення головної мети дослідження.

Ключові слова: онкологічні захворювання жіночих статевих органів, профілактика, модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

АННОТАЦИЯ

Самотовка О. Л. Медико-социальное обоснование системы профилактики онкологических заболеваний женских половых органов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев, 2010.

В научной роботе изучены особенности экзо- и эндогенных факторов риска формирования онкогинекологической патологии.

Показано, что за десятилетний период наблюдения (1998-2007) возросли показатели заболеваемости злокачественными новообразованиями тела матки (с 13,7 до 20,9 случаев на 100 тысяч женского населения), при некотором снижении их уровней для шейки матки (с 18,8 до 15,3 ‰оо) и колебании (на уровне 9,2-13,3 ‰оо) для яичников; стремительном возрастании онкогинекологической патологии среди женщин в возрасте 40 - 44 года (пременопауза) и пиковых уровнях в 55 - 64 года (постменопауза) для тела матки (78,0 - 96,3 ‰оо) и яичников (33,2 - 37,6 ‰оо).

В структуре причин смертности женщин от злокачественных новообразований удельный вес опухолей шейки матки составлял 6,7 %, яичников - 6,1 %, тела матки - 5,3 %; при снижении за период наблюдения показателей смертности от злокачественных новообразований шейки матки с 11,0 до 8,0 случаев на 100 тысяч женщин и стабильных уровнях при локализации новообразований в теле матки (5,5 - 8,1 ‰оо) и яичниках (5,6 - 9,1 ‰оо) и высокой летальности до одного года с момента диагностики: для рака яичников - 32,4 % - 48,5 %, шейки - 12,3 % - 25,0 % и тела матки - 8,2 % - 23,6 %.

На самочувствие и качество жизни исследуемого контингента женщин весомое влияние (p<0,05) оказывают социально-экономические и социально-психологические факторы: занятость (коэффициент парной корреляции Пирсона r_xy = 0,83), уровень образования (0,76), одиночество (-0,75) и производственные вредности (-0,72).

Курят 4,53±0,89 % опрошенных женщин, систематически употребляют алкоголь 5,69±0,89 % (чаще женщины молодого возраста), треть обычно употребляет нездоровую пищу: жирную (32,55±1,79 %), а также острую и соленую (32,20±1,84%), 15,91±1,40 % редко едят свежие овощи и фрукты, регулярно занимаются физическими упражнениями 23,65±1,62 %, систематическое влияние дистресса отмечают 30,66±1,76 %.

Значительное влияние на возникновение злокачественных новообразований женских половых органов имеют эндогенные факторы. В группе онкогинекологических больных выявлено: частые перерывы половой жизни (43,00±4,95 %), маточные кровотечения (39,00±4,77 %), хронические заболевания матки и придатков (35,00±4,77 %), рождение перового ребенка весом более 4 кг (18,00±3,84 %), осложненный онкогинекологический анамнез (15,00±3,57 %), боли, кровотечения связанные с половым актом (10,00±3,00 %), раннее (7,00±2,55 %) и позднее (13,00±3,36 %) менархе, раннюю (10,00±3,00 %) и позднюю (12,00±3,25 %) менопаузу, поздние первые роды (9,00±2,86 %), первичное бесплодие (6,00±2,37 %). Хронические заболевания матки и придатков увеличивают возможность возникновения онкозаболеваний половых органов в семь раз (соотношение шансов OR=7,16; 95 % СІ: 1,72 - 12,6; p<0,002), а маточные кровотечения - в пять раз (OR=5,12; 95 % СІ: 1,92 - 8,32; p<0,002).

Доказано, что шансы возникновения злокачественных новообразований женских половых органов возрастают под влиянием медико-организационных факторов, а именно несвоевременного и нерегулярного посещения врача акушер-гинеколога или акушерки (OR=2,86; 95% СІ:1,18-4,53; p<0,002). Установлено, что 18,39±1,48 % женщин больше года не были на приеме у гинеколога или акушерки, преимущественно сельские жительницы 22,02±2,13 %, по сравнению с городскими 13,96±1,97% (p<0,001); их удельный вес увеличивается с возрастом - с 15,00±3,17 % в 20-29 лет до 71,43±12,07 % после 70 лет (p<0,001).

...