Перфузійна спіральна комп'ютерна томографія у комплексній променевій діагностиці ішемічного інсульту

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М. ГОРЬКОГО

УДК 616.813 - 005.1 - 005.4 - 073.756.8

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПЕРФУЗІЙНА СПІРАЛЬНА КОМП'ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ

У КОМПЛЕКСНІЙ ПРОМЕНЕВІЙ ДІАГНОСТИЦІ

ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

Середенко Олена Валеріївна

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор САВЧЕНКО Олена Олександрівна, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри онкології і радіології ФІПО.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор ДИКАН Ірина Миколаївна, директор ДУ «Науково-практичний центр променевої діагностики Національної Академії медичних наук України», (м. Київ);

- заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор РИЖИК Валеріан Миколайович, завідувач кафедри радіології та радіаційної медицини Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України.

Захист відбудеться «23» червня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.06 у Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83092, Україна, вул. Полоцька, 2а, м. Донецьк.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, пр. Ілліча, 16, м. Донецьк.

Автореферат розісланий «21» травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Л.І.Волос

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

спіральний томографія інсульт

Актуальність проблеми. На сучасному етапі відзначена тенденція збільшення частоти гострих порушень мозкового кровообігу, серед яких переважає ішемічний інсульт (ІІ). Щорічно у світі переносять інсульт близько 6 млн. осіб, що є основною причиною інвалідизації [Гусев Е.И., 2001, Черний В.И., 2007].

Впровадження у клінічну практику тромболітичної терапії в найгострішому періоді формування ІІ уможливило покращити результати лікування хворих з цією патологією, і вимагає вдосконалення діагностики ІІ на етапі «терапевтичного вікна» [Скворцова В.И., 2001].

Спіральній комп'ютерній томографії (СКТ) і магнітно-резонансній томографії (МРТ) в діагностиці ІІ присвячено ряд фундаментальних робіт [Виленский Б.С., 2002, Труфанов Г.Е., 2000, Корниенко и др., 2006], відзначені значні складності в діагностиці ІІ на ранніх стадіях. Дані різних авторів про можливості СКТ, МРТ суперечливі - чутливість цих методів до 72 годин після гострого розвитку неврологічної симптоматики при ІІ коливається в межах 30-79% і 82-95%, відповідно.

Близько 70% усіх гострих ішемій головного мозку пов'язані зі зниженням реґіонарної перфузії більш, ніж на 34%, у зв'язку з цим у діагностиці ІІ за допомогою променевих методів візуалізації перспективним є використання перфузійної спіральної комп'ютерної томографії (ПСКТ) [Гусев Е.И., 2001].

У літературі є поодинокі відомості про використання ПСКТ у діагностиці ІІ, чутливість якої склала 90%, а специфічність - 100 % [Shetty S. H., 2006, Wintermark R., 2003], ряд досліджень [Пронин И.И., 2007] присвячено вивченню фізіологічних механізмів розладів гемодинаміки у пацієнтів з ІІ за даними цієї методики. Однак, досі не розроблений стандартизований підхід до проведення ПСКТ та аналізу результатів дослідження, що не дозволяє вірогідно оцінювати і порівнювати отримані дані.

Аналіз літератури з проблеми променевої діагностики ІІ у періоді «терапевтичного вікна» свідчить про необхідність вивчення можливостей ПСКТ, оптимізації обробки, якісного й кількісного аналізу даних, уточнення семіотики перфузійних розладів при ІІ та ефективності методу. Вимагає розробки алгоритм променевої діагностики ІІ, заснований на оцінці показників ефективності методів СКТ, ПСКТ і МРТ, залежно від стадії процесу, що буде сприяти підвищенню ефективності діагностики і дозволить оптимізувати тактику лікування хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри нервових хвороб та медичної генетики Донецького національного медичного університету ім. М.Горького «Удосконалити методи діагностики й реабілітації ураження нервової системи у жителів Донбасу, ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (№ держреєстрації 0104U010569, шифр УН 05.03.04), клінічною базою якого є Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України м. Донецька. Автор брала безпосередню участь у розробці та впровадженні способу ранньої діагностики гострого порушення мозкового кровообігу з ішемічного типу в гострому періоді.

Мета дослідження: підвищення ефективності ранньої діагностики ішемічного інсульту головного мозку з використанням перфузійної спіральної комп'ютерної томографії у комплексній променевій діагностиці.

Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання:

1. Оптимізувати методику проведення перфузійної спіральної комп'ютерної томографії, кількісного і якісного аналізу даних.

2. Визначити показники церебральної гемодинаміки у практично здорових осіб за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії.

3. Уточнити ефективність спіральної комп'ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії у діагностиці ішемічного інсульту в гострому періоді.

4. Розробити семіотику церебральної гемодинаміки і критерії діагностики ішемічного інсульту за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії.

5. Розробити і впровадити алгоритм променевої діагностики ішемічного інсульту, заснованого на урахуванні можливостей ультразвукового дослідження, спіральної комп'ютерної томографії, у тому числі - перфузійної спіральної комп'ютерної томографії, спіральної комп'ютерно-томографічної ангіографії та магнітно-резонансної томографії, магнітно-резонансної ангіографії у діагностиці ішемічного інсульту, залежно від строків розвитку гострої неврологічної симптоматики.

Об'єкт дослідження - ішемічний інсульт головного мозку в гострому періоді.

Предмет дослідження - церебральна гемодинаміка у практично здорових осіб та у хворих з ішемічним інсультом головного мозку в гострому періоді в різні строки розвитку патологічного процесу.

Методи дослідження: СКТ і МРТ - для визначення стану головного мозку і візуалізації ІІ, ПСКТ - для визначення стану мозкової гемодинаміки у пацієнтів групи порівняння і хворих на ІІ; СКТА, МРА і УЗД - для визначення стану магістральних судин у хворих на ІІ; статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена оптимальна методика проведення кількісного і якісного аналізу ПСКТ.

Вперше на клінічному матеріалі, верифікованому клініко-лабораторними, інструментальними методами, даними неврологічного дослідження й аутопсій, розроблені показники церебральної гемодинаміки у практично здорових осіб та у хворих з ІІ в гострому періоді за даними ПСКТ, розроблені критерії діагностики ІІ за даними ПСКТ.

Розроблено науково-обґрунтований алгоритм використання комплексу сучасних променевих методів дослідження (СКТ, ПСКТ, МРТ, СКТА, МРА і УЗД) у діагностиці ІІ, що базується на обліку ефективності методів у діагностиці ІІ в гострому періоді.

Практичне значення одержаних результатів. Використання запропонованого діагностичного алгоритму, заснованого на врахуванні можливостей СКТ, ПСКТ, МРТ, СКТА, МРА і УЗД, основною метою якого є підвищення ефективності ранньої діагностики ІІ, припускає застосування ПСКТ, як методу вибору, на першому етапі та інших методів променевої діагностики на наступних етапах з урахуванням конкретних завдань.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України (акт впров. від 03.03.2010 р.), Діагностичного центру Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання ім. Калініна (акт впров. від 01.03.2010 р.). Результати роботи використовуються в навчальному процесі кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна (акт впров. від 24.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів збір, вивчення, аналіз та узагальнення клінічного матеріалу дослідження. Здобувач особисто виконав СКТ, ПСКТ, МРТ, СКТА і МРА дослідження 128 хворих з ІІ та 29 практично здорових осіб групи контролю, проаналізував діагностичні зображення, провів статистичну обробку одержаних результатів. Стандартизував методику ПСКТ, розробив семіотику церебральної геодинаміки, за даними ПСКТ, у практично здорових осіб групи контролю й у хворих з ІІ. Самостійно написані всі розділи дисертації, сформульовані її основні положення та висновки. Під час написання роботи не використані ідеї та результати дослідження співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на IV Міжнародній конференції «Телемедицина - досвід @ перспективи» (Донецьк, 2008), Українському конгресі радіологів (Київ, 2009), конференції Асоціації радіологів України Донецького регіонального відділення (Донецьк 2009, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 статей, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент на винахід, 6 журнальних статей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 175 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, алгоритму променевої діагностики, заключення та обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 36 таблицями на 16 сторінках і 52 рисунком на 13 сторінках. Список використаних джерел містить 197 наукових публікацій (кирилицею викладено 101, латиницею - 96), який займає 23 сторінки. Додатки складають 10 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених пацієнтів і методи дослідження.

На базі служби променевих методів діагностики Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України м.Донецька проведено комплексне клініко-лабораторне й інструментальне дослідження 186 хворим: 128 - з ІІ головного мозку, 32 - з транзиторними ішемічними атаками і 26 - з новоутвореннями головного мозку, які були госпіталізовані в лікувальний заклад з наявністю гострої неврологічної симптоматики, що відповідає ІІ.

Верифікація результатів дослідження проводилася на підставі комплексного клініко-лабораторного, інструментального і неврологічного дослідження в динаміці розвитку процесу у 125 (67,2%) хворих з ІІ головного мозку, у 32 (17,2%) - з транзиторними ішемічними атаками, у 24 (12,9%) - з новоутвореннями головного мозку; на підставі морфологічного дослідження післяопераційного матеріалу у 2 (1,1%) - з новоутвореннями головного мозку, даних аутопсії у 3 (1,6%) - з ІІ головного мозку. Серед новоутворень у 1 хворого виявлена астроцитома, у 1 - олігодендрогліома.

Променеве дослідження хворих з ІІ проводилося в динаміці розвитку процесу у строки: до 4 годин від моменту розвитку гострої неврологічної симптоматики; від 4 до 12 годин; від 12 до 24 годин; від 1 до 3 діб; від 3 до 21 доби.

У перші 4 години від дебюту захворювання були обстежені 7 хворих з ІІ, що обумовлено організаційними, соціальними та іншими факторами, які призводили до більш пізнього надходження хворих до лікувального закладу.

Серед хворих з ІІ головного мозку переважали чоловіки. Переважали хворі у віковій групі від 36 до 60 років, середній вік склав 56,4±8,2 роки.

У групу порівняння входили 32 хворих з транзиторними ішемічними атаками, 26 - з новоутвореннями головного мозку та група контролю - 29 практично здорових пацієнтів без наявності соматичних захворювань, які регулярно не приймають лікарські препарати і ведуть здоровий спосіб життя.

Серед пацієнтів групи контролю жінки і чоловіки склали приблизно однакову кількість. Вік пацієнтів коливався від 21 року до 59 років, середній вік склав 40,2±12,4 року.

Статистичний аналіз у групах хворих з ТІА та новоутвореннями головного мозку не проводився.

Лікування хворих проводилося на базі неврологічних відділень Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, центральних міських лікарень №17 і №6 м. Донецька, Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання ім. Калініна.

Усього проведено 848 досліджень, з них 212 дослідження - ПСКТ. У 128 хворих з ІІ проведено 616 досліджень, з них 128 - ПСКТ у строки до 3 діб від початку захворювання і 26 ПСКТ у строки від 3 до 21 доби (табл. 1).

Таблиця 1. Види досліджень, проведених хворим з ІІ, ТІА та новоутвореннями

Методи дослідження	Кількість досліджень у хворих з ІІ	Кількість дослід- жень у хворих з ТІА (n=32)	Кількість досліджень у хворих з новоутворен- нями (n=26)	Усього
	від початку захворювання до 3 діб (n=128)	3 - 21 доби (n=26)
УЗД	84	18	32	26	160
СКТ	128	26	32	26	212
ПСКТ	128	26	32	26	212
СКТА	44	8	---	---	52
МРТ, МРА	128	26	32	26	212
Усього:	512	104	128	104	848

УЗД судин голови та шиї проводили на апараті TOSHIBA Apleo XG з використанням секторного датчика з частотою 1,5-3,5 мГц для візуалізації інтракраніальних судин головного мозку і лінійного датчика з частотою 6-11 мГц для візуалізації судин шиї.

Спіральне комп'ютерно-томографічне дослідження головного мозку, у тому числі СКТА судин голови та шиї та ПСКТ, виконували на спіральному комп'ютерному томографі HiSpeed FX/i фірми General Electric Medical Systems (США).

Магнітно-резонансна томографія і магнітно-резонансна ангіографія виконувалися на магнітно-резонансному томографі «Panorama 0,23 Т» фірми «Philips» (Голландія).

У хворих з ІІ при клініко-неврологічному обстеженні розлади свідомості були відзначені у 36,2% хворих, осередкові порушення - у 80,3%, порушення вищої психічної функції - у 34,6%, розлади чутливості - у 68,5%.

У групі обстежених хворих, за даними комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження, переважали ураження в каротидному басейні у 105 (82,03%) хворих, у вертебро-базилярному басейні - у 23 (17,07%) хворих.

У групі обстежених розміри ІІ коливалися в межах 10-80 мм², переважали хворі з розмірами ураження 21-30 мм² у 28,1% випадків.

При аналізі СКТ і МРТ даних у хворих з ІІ визначалося ураження білої і сірої речовини головного мозку, а також сполучене ураження. Найчастіше, у 45 (35,1%) хворих, уражалася біла речовина головного мозку, у 27 (21,1%) хворих ураження поширювалося на кору. З однаковою частотою відзначено ураження білої речовини з поширенням на базальні ядра (20 хворих - 15,7%), ураження базальних ядер (19 хворих - 14,8%) і кори (17 хворих - 13,3%).

Стан церебральної гемодинаміки практично здорових осіб (групи контролю) за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії.

На основі обробки результатів ПСКТ у пацієнтів групи контролю встановлено, що:

- середні значення пікової КТ-щільності для білої речовини головного мозку склали 36,6±1,2 HU і були вірогідно нижчі від показників для сірої речовини кори, базальних ядер і зорових горбів - 43,9±1,5 HU (Р<0,05);

- значення CBF для артерії склали 129±0,01 мл/100г/хв., для вени - 128±0,02 мл/100г/хв. без вірогідних розходжень у значеннях (Р>0,05), що дає можливість використовувати цей показник як еталон для стандартизації обробки даних ПСКТ і підвищення точності діагностики перфузійних розладів;

- при кількісному аналізі показників CBF, CBV і МТТ їх середні значення для білої речовини склали 61,2±1,4 мл/100г/хв., 2,65±0,08 мл/100г, 0,74±0,02 сек., відповідно, і вірогідно відрізнялися від аналогічних показників сірої речовини кори, базальних ядер і зорових горбів - 89,9±1,1 мл/100г/хв., 5,3±0,05 мл/100г, 0,49±0,01 сек. (Р<0,05). Вірогідних розходжень між значеннями CBF, CBV і МТТ сірої речовини кори і базальних ядер, зорових горбів не виявлено (Р>0,05);

- достовірних розходжень між значеннями показників CBF, CBV і МТТ у симетричних відділах головного мозку, між басейнами кровопостачання і залежно від віку та статі не виявлено (Р>0,05).

Семіотика ішемічного інсульту за даними СКТ, МРТ й УЗД.

У групі обстежених хворих у строки до 4 годин (n-7), за даними СКТ і МРТ, прояв ІІ не виявлено. У 2 (28,6%) хворих віком 59 і 67 років у глибинних відділах лобових і тім'яних часток візуалізувались осередки судинного генезу - 3-5 мм у діаметрі. На постконтрастних СКТ- і МР-томограмах патологічного накопичення КР і підвищення інтенсивності МР-сигналу не виявлено. За даними УЗД, СКТ- і МР-ангіографії у 3 (42,6%) хворих відзначена S-подібна звивистість екстракраніального відділу ВСА з ознаками критичного стенозу. При вивченні архітектоніки судин голови та шиї в 1 (14,3%) хворого виявлена передня трифуркація ВСА без ознак зниження кровотоку.

У групі обстежених хворих, у строки від 4 до 12 годин (n-38), за даними МРТ, у 6 (15,8%) хворих відзначена зона підвищення МР-сигналу на Т2 ЗЗ, що відповідає проявам ІІ головного мозку. За даними СКТ і МРТ, у зоні ураження у 2 (5,3%) хворих відзначено згладження борозен, у 2 (5,3%) - зниження диференціації сірої і білої речовини головного мозку, у 3 (7,9%) - збільшення щільності М1 сегмента СМА. У 23 (60,5%) хворих у глибинних відділах лобових і тім'яних часток візуалізувались осередки судинного генезу, зниження щільності білої речовини головного мозку, розширення шлуночків головного мозку, цистерн, субарахноїдальних просторів. На постконтрастних СКТ- і МР-томограмах патологічного накопичення КР і підвищення інтенсивності МР-сигналу не виявлено. За даними УЗД, СКТ- і МР-ангіографії, у 23 (60,5%) хворих відзначена S-подібна звивистість екстракраніального відділу ВСА, у 8 (21,1%) - з ознаками критичного стенозу, у 2 (5,3%) - критичний стеноз ВСА відзначений з обох боків. У 24 (63,2%) хворих, за даними МРА, виявлені ознаки нерівномірного зниження кровотоку у різних сегментах ПМА, СМА і ЗМА поза зоною ураження.

У групі обстежених хворих у строки від 12 до 24 годин (n-42) зону ІІ, за даними СКТ, виявлено у 6 (14,3%) хворих, за даними МРТ - у 11 (26,2%). У 24 (57,1%) хворих у глибинних відділах лобових і тім'яних часток візуалізувались осередки судинного ґенезу, зниження щільності білої речовини головного мозку, розширення шлуночків головного мозку, цистерн, субарахноїдальних просторів. У 5 (11,9%) хворих на постконтрастних СКТ- і МР-томограмах по периферії ІІ відзначено нерівномірне накопичення КР, за даними СКТ, і посилення інтенсивності МР-сигналу на Т1 ЗЗ, за даними МРТ. За даними УЗД, СКТ- і МР-ангіографії у 24 (57,1%) хворих відзначені S/С-подібні звивистості ВСА, у 16 (38,1%) - з ознаками критичного стенозу. У 10 (23,8%) хворих, за даними МРА, відзначено різке зниження МР-сигналу від кровотоку в магістральній артерії ураженого басейну, що, за даними УЗД, проявлялося зниженням цереброваскулярної реактивності у басейні ураження (нижче 80%), збільшенням тонусу артерії, асиметрією кровотоку в ураженому й іпсилатеральному басейнах, зі зниженням лінійної швидкості кровотоку. У 18 (42,9%) хворих, за даними МРА, відзначені ознаки нерівномірного зниження кровотоку в різних сегментах ПМА, СМА і ЗМА артерій поза зоною ураження.

У групі обстежених хворих, у строки від 1 до 3 діб (n-41) зона ІІ, за даними СКТ і МРТ, візуалізувалась у всіх випадках. У 15 (36,6%) хворих, за даними СКТ і МРТ, у зоні ураження відзначені згладжування борозен, компресія шлуночків і дислокація серединних структур. У 24 (58,5%) хворих у глибинних відділах лобових і тім'яних часток візуалізувались осередки судинного ґенезу, зниження щільності білої речовини головного мозку, розширення шлуночків головного мозку, цистерн, субарахноїдальних просторів. У 17 (41,5%) хворих на постконтрастних СКТ- і МР-томограмах по периферії ІІ відзначено нерівномірне накопичення КР, за даними СКТ і посилення інтенсивності МР-сигналу на Т1 ЗЗ, за даними МРТ. За даними УЗД, СКТ- і МР-ангіографії у 18 (43,9%) відзначалися S/С-подібні звивистості ВСА, у 8 (19,5%) - з ознаками критичного стенозу, у 6 (14,6%) хворих відзначено зниження кровотоку в екстракраніальних відділах хребетних артерій. У 24 (58,5%) хворих, за даними МРА, відзначено різке зниження МР-сигналу від кровотоку в магістральній артерії ураженого басейну, що, за даними УЗД, проявлялося зниженням цереброваскулярної реактивності у басейні ураження (нижче 80%), збільшенням тонусу артерії, асиметрією кровотоку в ураженому й іпсилатеральному басейні, зі зниженням лінійної швидкості кровотоку. У 16 (39,1%) хворих, за даними МРА, відзначені ознаки нерівномірного зниження кровотоку у різних сегментах ПМА, СМА і ЗМА поза зоною ураження.

У групі обстежених хворих, у строки від 3 до 21 доби (n-26) зона ІІ виявлена в усіх хворих. У 10 (38,5%) хворих, обстежених на 7-8 добу, відзначена компресія шлуночків і дислокація серединних структур. У 4 (15,4%) хворих, обстежених на 17-21 добу в зоні ІІ відзначені ділянки підвищеної щільності, що наближається до щільності крові, за даними СКТ, і нерівномірного підвищення МР-сигналу на Т1 ЗЗ, за даними МРТ, що відповідало геморагічному просочуванню. У 13 (37,1%) хворих на постконтрастних СКТ- і МР-томограмах по периферії ІІ відзначено накопичення КР, за даними СКТ, і посилення інтенсивності МР-сигналу на Т1 ЗЗ, за даними МРТ. За даними УЗД, СКТ- і МР-ангіографії, у 10 (38,5%) хворих відзначені S/С-подібні звивистості ВСА, у 3 (11,5%) - з ознаками критичного стенозу, у 5 (19,2%) хворих відзначене зниження кровотоку в екстракраніальних відділах хребетних артерій. У 15 (57,7%) хворих, за даними МРА, відзначене різке зниження МР-сигналу від кровотоку в магістральній артерії ураженого басейну. У 6 (23,1%) хворих, за даними МРА, відзначені ознаки нерівномірного зниження кровотоку у різних сегментах ПМА, СМА і ЗМА поза зоною ураження.

Таким чином, за даними СКТ і МРТ, в строки понад 1 добу після гострого розвитку неврологічної симптоматики ІІ візуалізувався в усіх випадках. Однак, на більш ранніх етапах, в строки 12-24 години, за даними СКТ і МРТ, ІІ візуалізувався - в 14,3% і 26,2% випадків відповідно. В строки 4-12 годин, за даними МРТ, - в 15,8%, в строки до 12 годин, за даними СКТ, і до 4 годин, за даними МРТ, - в 0% випадків.

Семіотика розладів церебральної гемодинаміки при ішемічному інсульті в найгострішому періоді у строки до 4 годин, за даними ПСКТ.

При проведенні ПСКТ у 85,7% хворих візуалізувалася зона перфузійних розладів, яка відповідала ІІ. У 1 (14,3%) хворого вірогідних даних про наявність зони перфузійних розладів на момент дослідження не виявлено, при повторному обстеженні через 3 доби діагностований лакунарний ІІ.

У зоні перфузійних розладів, на підставі аналізу показників геодинаміки, виділені зони ядра і пенумбри.

У зоні ядра значення CBF знижені, в середньому, на 78,9%±1,6% (для білої речовини - до 13,1±0,4 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 18,3±0,5 мл/100г/хв.), значення CBV - на 81,2%±1,7% (для білої речовини - до 0,51±0,4 мл/100г, для сірої речовини - до 0,98±0,5 мл/100г), значення МТТ збільшені на 50,7%±1,2% (для білої речовини - до 1,11±0,01 сек., для сірої речовини - до 0,74±0,02 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,01). Пікова КТ-щільність у зоні ядра склала 20,4±1,0 HU, що на 44,9%±1,3% менше, ніж у групі контролю (Р<0,01).

У зоні пенумбри значення CBF знижені, в середньому, на 49,3%±1,7% (для білої речовини - до 31,2±0,5 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 45,1±0,4 мл/100г/хв.), значення CBV - 50,9%±1,6% (для білої речовини - до 1,3±0,3 мл/100г, для сірої речовини - 2,6±0,4 мл/100г), значення МТТ збільшені на 36,1%±1,5% (для білої речовини - до 1,01±0,01 сек., для сірої речовини - 0,66±0,02 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,01). Пікова КТ-щільність у зоні пенубри склала 27,7±2,9 HU, що на 25,1%±1,4% менше, ніж у групі контролю (Р<0,01).

У перифокальній зоні значення CBF знижені, в середньому, на 12,7%±0,8% (для білої речовини - до 53,4±0,5 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 79,4±0,3 мл/100г/хв.), значення CBV - на 13,2%±1,6% (для білої речовини - до 2,3±0,5 мл/100г, для сірої речовини - до 4,6±0,4 мл/100г), значення МТТ збільшені на 16,7%±1,6% (для білої речовини - до 0,86±0,02 сек., для сірої речовини - до 0,58±0,03 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,05). В іпсилатеральних відділах, у басейні СМА протилежного боку, у 66,7% хворих значення CBF знижені, в середньому, на 14,1%±0,7% (для білої речовини - до 52,8±0,5 мл/100г/хв.), значення CBV - на 15,4%±0,8% (для білої речовини - до 2,24±0,7 мл/100г), значення МТТ збільшені на 13,4%±0,7% (для білої речовини - до 0,84±0,05 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,05). При вивченні гемодинаміки в інтактній тканині головного мозку вірогідних змін показників CBF, CBV і МТТ не виявлено (Р>0,05).

Семіотика розладів церебральної гемодинаміки при ішемічному інсульті в найгострішому періоді у строки від 4 годин до 3 діб, за даними ПСКТ.

При проведенні ПСКТ у всіх хворих виявлена зона перфузійних розладів, яка відповідала ІІ головного мозку. У зоні перфузійних розладів у 23,7% хворих, обстежених у строки 4-12 годин, з урахуванням аналізу показників гемодинаміки виділені зони ядра і пенумбри.

У зоні ядра та зоні ІІ, у хворих з ІІ у строки від 4 годин до 3 діб середні значення CBF знижені, в середньому, на 79,5%±1,9% (для білої речовини - до 13,6±1,2 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 18,2±1,7 мл/100г/хв.), CBV - на 80,5%±1,9% (для білої речовини - до 0,51±1,2 мл/100г, для сірої речовини - до 1,02±0,1 мл/100г/хв.), значення МТТ збільшені на 51,6%±1,9% (для білої речовини - до 1,12±0,02 сек., для сірої речовини - до 0,74±0,01 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,01). Пікова КТ-щільність у зоні ядра і зоні ІІ склала 20,8±0,8 HU, що на 25,7%±1,1% менше, ніж у групі контролю (Р<0,01).

У зоні пенумбри виявлені значні коливання показників CBF, CBV і МТТ: від 36,5±1,8 мл/100г/хв. до 75,2±1,7 мл/100г/хв., 1,59±0,08 мл/100г - 3,13±0,09 мл/100г і 0,53±0,01 сек. - 1,0±0,01 сек., відповідно, для білої речовини; від 58,2±2,1 мл/100г/хв. до 106,2±1,9 мл/100г/хв, 3,33±0,1 мл/100г - 6,24±0,1 мл/100г і 0,39±0,01 сек. - 0,64±0,01 сек., відповідно, для сірої речовини, що обумовлено розвитком компенсаторних механізмів (гіперперфузії). Середні значення показників CBF, CBV і МТТ не відрізнялися від даних групи контролю (Р>0,05). Пікова КТ-щільність у зоні пенумбри склала 27,2±1,4 HU, що на 22,4%±1,4% менше, ніж у групі контролю (Р<0,05).

У перифокальній зоні у 31,4% хворих, обстежених у строки 4-12 годин, середні значення CBF збільшені на 13,1%±1,3% (для білої речовини - до 68,8±0,9 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 102,3±1,5 мл/100г/хв.), CBV - на 14,2%±1,2% (для білої речовини - до 3,04±0,05 мл/100г, для сірої речовини - до 6,02±0,08 мл/100г), значення МТТ знижені на 14,7%±1,6% (для білої речовини - до 0,62±0,02 сек., для сірої речовини - до 0,42±0,01 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,05), що обумовлено явищами гіперперфузії. В іпсилатеральних відділах інтактної тканини головного мозку у 14,9% хворих, обстежених у строки 1-3 діб, середні значення CBF збільшені на 13,2%±0,8% (для білої речовини - до 69,2±0,5 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 101,6±0,7 мл/100г/хв.), CBV - на 14,3%±0,8% (для білої речовини - до 3,02±0,02 мл/100г, для сірої речовини - до 6,05±0,04 мл/100г), значення МТТ знижені на 13,8%±0,8% (для білої речовини - до 0,64±0,01 сек., для сірої речовини - до 0,42±0,01 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,05). При вивченні гемодинаміки в інших відділах інтактної тканини головного мозку у 7,4% хворих відзначене вірогідне зменшення середніх значень CBF на 12,2%±1,0% (для білої речовини до 53,7±0,6 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 78,9±0,8 мл/100г/хв.), CBV - на 11,8%±1,0% (для білої речовини - до 2,3±0,03 мл/100г, для сірої речовини - до 4,7±0,05 мл/100г), значення МТТ збільшені на 12,9%±1,0% (для білої речовини до 0,84±0,01 сек., для сірої речовини - до 0,55±0,01 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,05).

Семіотика розладів церебральної гемодинаміки при ішемічному інсульті в гострому періоді у строки від 3-21 доби, за даними ПСКТ.

При проведенні ПСКТ у всіх хворих візуалізувалася зона перфузійних розладів, яка відповідає ІІ головного мозку.

У зоні ІІ середні значення CBF знижені, у середньому, на 80,5%±1,8% (для білої речовини - до 11,6±0,9 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 18,6±1,3 мл/100г/хв.), CBV - на 79,1%±1,7% (для білої речовини - до 0,56±0,03 мл/100г, для сірої речовини - до 1,1±0,08 мл/100г/хв.), значення МТТ збільшені на 52,4%±1,6% (для білої речовини - до 1,12±0,01 сек., для сірої речовини - до 0,76±0,01 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,01). Пікова КТ-щільність у зоні ІІ склала 21,6±1,1 HU, що на 23,4%±1,1% менше, ніж у групі контролю (Р<0,01).

У перифокальній зоні середні значення CBF збільшені на 14,5%±1,7% (для білої речовини - до 70,5±0,9 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 102,3±1,4 мл/100г/хв.), CBV - на 13,8%±1,8% (для білої речовини - до 3,02±0,04 мл/100г, для сірої речовини - до 6,02±0,08 мл/100г), значення МТТ знижені на 13,7%±1,7% (для білої речовини - до 0,63±0,02 сек., для сірої речовини - до 0,43±0,01 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,05), що зумовлено явищами гіперперфузії. В інтактній тканині головного мозку у 7,7% хворих середні значення CBF знижені, в середньому, на 12,7%±0,8% (для білої речовини - до 53,4±0,5 мл/100г/хв., для сірої речовини - до 79,4±0,3 мл/100г/хв.), CBV - на 13,2%±1,6% (для білої речовини - до 2,3±0,5 мл/100г, для сірої речовини - до 4,6±0,4 мл/100г), значення МТТ збільшені на 16,7%±1,6% (для білої речовини до 0,86±0,02 сек., для сірої речовини - до 0,58±0,03 сек.), вірогідно відрізняючись від значень групи контролю (Р<0,05).

Алгоритм променевої діагностики ішемічного інсульту.

Порівняльний аналіз ефективності методів променевої діагностики в різний термін розвитку патологічного процесу (табл. 2) дозволив виявити, що можливості МРТ у строки від 4 годин розвитку ІІ вищі за СКТ. Однак, у строки до 4 годин ефективність СКТ і МРТ склала 0 %. Найбільшою ефективністю володіла ПСКТ у всі строки розвитку ІІ, особливо у строки до 4 годин (специфічність-85,7%, чутливість-88,9% і точність-87,5%), що було обумовлено можливістю визначення показників гемодинаміки в зоні ураження.

Таблиця 2. - Ефективність виявлення ІІ головного мозку в різний строк розвитку патологічного процесу, за даними СКТ, МРТ і ПСКТ

Строки обстеження	СКТ (%)	МРТ (%)	ПСКТ (%)
	Ч	С	Т	Ч	С	Т	Ч	С	Т
до 4 годин	0	0	0	0	0	0	85,7	88,9	87,5
4-12 годин	0	0	0	21,2	25,8	42,7	100	90	97,9
12-24 годин	31,3	15,3	48,7	36,4	41,2	79,9	100	90,9	98,1
1 - 3 доби	77,1	86,1	81,6	79,5	89,6	86,2	100	91,7	98,1
3 - 21 доба	81,2	89,5	90,4	87,9	92,5	94,3	100	93,8	98,3

Оцінка ефективності променевих методів дослідження дозволила розробити алгоритм променевої діагностики ІІ головного мозку (Рис. 1).

Рис. 1 Алгоритм променевої діагностики ІІ головного мозку

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та наукове рішення актуальної для сучасної медицини, зокрема променевої діагностики і неврології задачі - підвищення ефективності ранньої діагностики ішемічного інсульту головного мозку з використанням перфузійної спіральної комп'ютерної томографії у комплексній променевій діагностиці.

1. Значення CBF артерії - 129±0,01 мл/100г/хв., CBF вени - 128±0,02 мл/100г/хв. вірогідно не розрізняються у здорових осіб, незалежно від статі і віку. Значення CBF вени вірогідно не розрізняються у здорових осіб і хворих з ІІ, незалежно від статі і віку. Використання CBF вени, як еталон для стандартизації обробки даних ПСКТ, дозволяє підвищити ефективність діагностики перфузійних розладів.

2. За даними перфузійної СКТ у практично здорових осіб групи контролю установлені кількісні значення показників перфузії в нормі: для білої речовини CBF - 61,2±1,4 мл/100г/хв., CBV - 2,65±0,08 мл/100г, МТТ - 0,74±0,02 сек., пікової КТ-щільності - 36,6±1,2 HU, для сірої речовини кори, базальних ядер і зорових горбів - CBF - 89,9±1,1 мл/100г/хв., CBV - 5,3±0,05 мл/100г, МТТ - 0,49±0,01 сек., пікової КТ-щільності - 43,9±1,5 HU без вірогідних розходжень у симетричних відділах головного мозку, між басейнами кровопостачання, незалежно від статі і віку. Значення пікової КТ-щільності білої речовини головного мозку залежать від віку пацієнтів: у віці 21-35 років - 41,2±1,9 HU, у віці 36-51 років - 39,6±1,8 HU, у віці 52-59 років - 31,8±1,7 HU.

3. Ефективність методів МРТ і СКТ, відповідно, у строки 12-24 години 79,9% і 48,7%, ефективність МРТ у строки 4-12 годин - 42,7%, ефективність СКТ у строки до 12 годин і МРТ до 4 годин - 0%.

4. Семіотика перфузійних розладів при ІІ у строки до 4 годин після розвитку гострої неврологічної симптоматики проявляється наявністю ядра і пенумбри, у 23,7% хворих з ІІ зони ядра і пенумбри зберігаються до 12 годин:

- гемодинаміка у зоні ядра характеризується гіпоперфузією (зниженням CBF CBV на 79,6%±1,4% і 80,9%±1,3%, відповідно, та збільшенням МТТ на 50,9%±1,4%, у порівнянні зі значеннями показників здорових осіб, незалежно від локалізації), у зоні пенумбри до 4 годин - гіпоперфузією (зниженням CBF CBV на 49,3%±1,7% і 50,9%±1,6%, відповідно, та збільшенням МТТ на 36,1%±1,5%, у порівнянні зі значеннями показників здорових осіб, незалежно від локалізації), у зоні пенумбри від 4 до 12 годин - сполученням гіпо- і гіперперфузії (зниженням CBF CBV і МТТ, у середньому, на 2,8%±26,2%, 3,2%±25,8% і 1,4%±25,9%, відповідно, у порівнянні зі значеннями показників здорових осіб, незалежно від локалізації);

- значення показників перфузії, при яких розвивається ІІ, залежать від локалізації ураження - при ІІ у білій речовині граничні значення CBF CBV і МТТ - 33,7±1,1 мл/100г/хв., 1,46±0,04 мл/100г і 0,96±0,02 сек., відповідно, у сірій речовині кори, базальних ядер і зорових горбів - 49,4±1,2 мл/100г/хв., 2,91±0,05 мл/100г і 0,64±0,02 сек., відповідно;

- гемодинаміка в перифокальній зоні ІІ до 4 годин характеризується незначним достовірним зниженням перфузії (зниженням CBF CBV на 12,7%±0,8% і 13,2%±1,6%, відповідно, та збільшенням МТТ на 16,7%±1,6%, у порівнянні зі значеннями показників здорових осіб, незалежно від локалізації), у строки 4-12 годин - 3-21 доба - динамікою розвитку компенсаторних процесів гіперперфузії. В іпсилатеральних відділах до 4 годин - гіпоперфузія, 4-12 годин - 12-24 годин - нормоперфузія, 1-3 доби - тенденція до гіперперфузії.

5. Використання запропонованого нами діагностичного алгоритму, заснованого на врахуванні можливостей СКТ, ПСКТ, МРТ, СКТА, МРА і УЗД, основною метою якого є підвищення ефективності ранньої діагностики ІІ, припускає застосування ПСКТ, як методу вибору, на першому етапі та інших методів променевої діагностики на наступних етапах, що забезпечує підвищення ефективності діагностики ІІ.

Практичні рекомендації

1. СКТ головного мозку варто проводити для попередньої диференціальної діагностики ішемічного й геморагічного інсультів головного мозку.

2. ПСКТ головного мозку варто використовувати для діагностики ішемічного інсульту головного мозку, у випадку негативних даних СКТ у першу добу після гострого розвитку неврологічної симптоматики, для уточнення локалізації та розмірів ІІ. ПСКТ є методом вибору в діагностиці ІІ в період «терапевтичного вікна» щодо визначення оптимального алгоритму лікування хворих.

3. УЗД, МРА або СКТА судин голови та шиї доцільно проводити для діагностики ступеня ураження магістральних судин і уточнення тактики лікування хворих. При відсутності протипоказань МРА є більш прийнятним методом, у зв'язку з відсутністю променевого навантаження.

4. СКТ або МРТ у динаміці варто проводити при підозрі на виникнення ускладнень та для оцінки еволюції ІІ. При відсутності протипоказань МРА є більш прийнятним методом, у зв'язку з відсутністю променевого навантаження.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Думанский Ю. В. Оптимизация методики спиральной компьютерной томографии с внутривенным введением контрастных веществ в диагностике нарушений церебральной гемодинамики / Ю. В. Думанский, Е. А. Савченко, Е. В. Середенко // Український журнал телемедицини та медичної телематики. - 2006. - Т. 4, № 2. - С. 158-163. Автор докладно описала методику перфузійної спіральної комп'ютерної томографії, яку впровадила в практику на підставі обстеження практично здорових пацієнтів.

2. Гринь В. К. Изменения церебральной гемодинамики у больных с острым нарушением мозгового кровообращения по ишемическому типу в первые 4-12 часов острейшего периода по данным перфузионной спиральной компьютерной томографии / В. К. Гринь, Е. А. Савченко, Е. В. Середенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Т. 8, № 3. - С. 327-331. Автор представила ефективність методу перфузійної спіральної комп'ютерної томографіі в діагностиці ішемічного інсульту в перші години після розвитку гострої неврологічної симптоматики, представила деякі семіотичні ознаки ішемічного інсульту за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії в діагностиці.

3. Савченко Е. А. Современные аспекты диагностики острого нарушения мозгового кровообращения по ишемическому типу по данным перфузионной спиральной компьютерной томографии / Е. А. Савченко, Ю. В. Думанский, Е. В. Середенко // Променева діагностика, променева терапія. - 2007. - № 4. - С. 62-66. Автор описала стан церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт в строки від 4 до 24 годин та від 24 годин до 3-5 діб після розвитку гострої неврологічної симптоматики, вивчила закономірності еволюції зони ішемії в різні строки.

4. Савченко О. О. Можливості перфузійної спіральної комп'ютерної томографії в комплексній променевій діагностиці гострого порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу / О. О. Савченко, О. В. Середенко // Променева діагностика, променева терапія. - 2007. - № 2. - С. 64-66. Автор представила семіотичні ознаки ішемічного інсульту в різні строки розвитку ішемічного інфаркту за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії.

5. Савченко Е. А. Применение современных компьютерных технологий в обработке данных динамической перфузионной спиральной компьютерной томографии в оценке церебральной гемодинамики / Е. А. Савченко, Ю. В. Думанский, Е. В. Середенко // Український журнал телемедицини та медичної телематики. - 2008. - Т. 6, № 1. - С. 80-84. Автор докладно описала стандартизований підхід в обробці даних перфузійної спіральної комп'ютерної томографії та довела необхідність застосування комп'ютерних технологій для підвищення достовірності результатів.

6. Гринь В. К. Семиотические аспекты нарушения церебральной гемодинамики у пациентов с ОНМК по ишемическому типу в острейшем и остром периодах по данным перфузионной спиральной компьютерной томографии / В. К. Гринь, Е. А. Савченко, Е. В. Середенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2008. - Т. 9, № 1. - С. 3-6. Автор виділила різні варіанти порушень перфузії головного мозку, заснованих на зміні основних гемодинамічних параметрах, які є найбільш інформативними в ранній діагностиці ішемічного інсульту.

7. Середенко Е. В. Диагностика ишемического инсульта по данным перфузионной спиральной компьютерной томографии в раннюю хроническую стадию эволюции инфаркта головного мозга / Е. В. Середенко // Променева діагностика, променева терапія : материалы Українського конгресу радіологів УКР'2009 (м. Київ, 13-17 червня) та науково-практичної конференції з міжнародною участю та школи-семінару «Актуальні питання ультразвукової діапевтики. Сучасні технології в ультразвуковій діагностиці патології внутрішніх органів, судин та м?яких тканин» (м. Судак, 25-29 травня). (Наукові статті та тези доповідей). - Київ, 2009. - С. 7-10. Автор представила деякі семіотичні ознаки ішемічного інсульту в ранню хронічну стадію еволюції ішемічного інфаркту за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії в діагностиці.

8. Патент № 42556 UA Україна, МПК 7 А 61 В 8/00. Спосіб ранньої діагностики гострого порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в гострому періоді / Ю. В. Думанський, О. О. Савченко, О. В. Середенко, О. Ю. Савченко; заявник та патентовласник Донецький національний медичний університет ім. М. Горького. - № u 2009011304; заявл. 16.02.09; опубл. 10.07.09, Бюл. № 13.

9. Савченко Е. А. Возможности перфузионной спиральной компьютерной томографии в комплексной лучевой диагностике острого нарушения мозгового кровообращения по ишемическому типу / Е. А. Савченко, Е. В. Середенко // Вестник рентгенлаборантов и рентгентехнологов. - 2007. - № 4 (14). - С. 7-8. Автор представила ефективність методу перфузійної спіральної комп'ютерної томографії в діагностиці ішемічного інсульту в строки 4-24 години та через 24 години після розвитку гострої неврологічної симптоматики, представила деякі семіотичні ознаки ішемічного інсульту за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії в діагностиці.

10. Савченко Е. А. Возможности нейрофункционального исследования головного мозга с использованием динамической перфузионной спиральной компьютерной томографии / Е. А. Савченко, Ю. В. Думанский, Е. В. Середенко // Вестник рентгенлаборантов и рентгентехнологов. - 2008. - № 1 (15). - С. 7-9. Автор представила стан проблеми променевої діагностики ішемічного інсульту на сучасному етапі.

11. Савченко Е. А. Возможности лучевых методов исследования в ранней диагностике ишемического инсульта / Е. А. Савченко, Ю. В. Думанский, Е. В. Середенко // Вестник рентгенлаборантов и рентгентехнологов. - 2008. - № 4 (18). - С. 4-8. Автор представила огляд літератури за темою дисертації.

12. Савченко Е. А. Анализ эффективности лучевых методов исследования в ранней диагностике острых нарушений мозгового кровообращения по ишемическому типу / Е. А. Савченко, Ю. В. Думанский, Е. В. Середенко // Міжнародний вісник медицини. - 2008. - Т. 1, № 3-4 - С. 216-221. Автор висвітлила аналіз літератури з діагностики ішемічного інсульту, проаналізувала роль різних методів променевого дослідження.

13. Савченко Е. А. Гемодинамические расстройства при острых нарушениях мозгового кровообращения по ишемическому типу и новообразовниях головного мозга по данным перфузионной спиральной компьютерной томографии. Дифференциально-диагностические аспекты / Е. А. Савченко, Е. А. Середенко, О. В. Дисюк // Міжнародний вісник медицини. - 2009. - Т. 2, № 1-2 - С. 48-52. Автор висвітлила диференційні аспекти діагностики ішемічного інсульту і новоутворень головного мозку за даними перфузійної спіральної комп'ютерної томографії.

14. Перфузионная спиральная компьютерная томография в диагностике репаративных процессов в раннем восстановительном периоде ишемического инсульта головного мозга / Е. А. Савченко, Ю. В. Думанский, Е. В. Середенко, А. Ю. Савченко, В. О. Петренко // Вестник рентгенлаборантов и рентгентехнологов. - 2009. - № 1-2 (19). - С. 9-11. Автор представила семіотику церебральної гемодинаміки в ранньому відновному періоді ішемічного інсульту.

АНОТАЦІЯ

Середенко О.В. Перфузійна спіральна комп'ютерна томографія у комплексній променевій діагностиці ішемічного інсульту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. - Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Дисертація містить науково-обґрунтоване рішення актуального для неврології та радіології завдання - підвищення ефективності ранньої діагностики ішемічного інсульту шляхом застосування алгоритму променевої діагностики з використанням розробленого способу, заснованого на методиці перфузійної спіральної комп'ютерної томографії.

Проведено комплексне клініко-лабораторне й інструментальне дослідження 29 практично здорових пацієнтів і 186 хворих, із них 128 з ІІ в терміни: до 4 годин; 4 - 12 годин; 12 - 24 години; 1 - 3 доби, 3 - 21 доби, верифіковане на підставі динамічного спостереження у 97,7% хворих і даних аутопсії у 2,3%.

За даними ПСКТ в групі контролю CBF, CBV і МТТ для білої речовини достовірно відрізнялися від показників сірої речовини кори, базальних ядер і зорових горбів. У хворих з ІІ в строки до 4 годин виявлені зони ядра і пенумбри, які зберігалися у 23,7% хворих до 12 годин. У зоні ядра виявлена гіпоперфузія, у зоні пенумбри до 4 годин - гіпоперфузія, у зоні пенумбри від 4 до 12 годин - поєднання гипо- і гіперперфузії. ІІ розвивається при граничних значеннях CBF CBV і МТТ в білій речовині - 33,7±1,1 мл/100г/хв., 1,46±0,04 мл/100г і 0,96±0,02 сек. відповідно, в сірій речовині кори, базальних ядер і зорових горбів - 49,4±1,2 мл/100г/хв., 2,91±0,05 мл/100г і 0,64±0,02 сек. відповідно.

Використання діагностичного алгоритму ІІ, заснованого на основі урахування можливостей УЗД, СКТ, ПСКТ, СКТА, МРТ і МРА, передбачає вживання ПСКТ на першому етапі і інших методів променевої діагностики з урахуванням конкретних завдань на наступних етапах, що забезпечує підвищення ефективності діагностики ІІ.

Ключові слова: ішемічний інсульт, перфузійна спіральна комп'ютерна томографія.

АНОТАЦИЯ

Середенко Е.В. Перфузионная спиральная компьютерная томография в комплексной лучевой диагностике ишемического инсульта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. - Донецкий национальный медицинский университет им.М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Диссертация содержит научно-обоснованное решение актуальной для неврологии и радиологии задачи - повышение эффективности ранней диагностики ишемического инсульта путем применения алгоритма лучевой диагностики с использованием разработанного способа, основанного на методике перфузионной спиральной компьютерной томографии.

Проведено комплексное клинико-лабораторное и инструментальное исследование 186 больных, из них 128 больных с ишемическим инсультом головного мозга в возрасте от 36 до 79 лет. Группу сравнения составили 29 практически здоровых пациентов. Верификация результатов исследования проводилась на основании комплексного клинико-лабораторного, инструментального и неврологического исследования в динамике развития ишемического инсульта у 125 (97,7%) больных и данных аутопсии у 3 (2,3%) больных. Комплексное исследование включало общеклинические, лабораторные, а также инструментальные исследования (СКТ, ПСКТ, СКТА, МРТ, МРТА и УЗИ). Инструментальное исследование больных проводилось в динамике развития ишемического инсульта головного мозга, в сроки: до 4 часов от момента развития острой неврологической симптоматики; от 4 до 12 часов; от 12 до 24 часов; от 1 до 3 суток; от 3 до 21 суток.

При анализе результатов ПСКТ в группе сравнения установлено: CBF для артерии - 129±0,01 мл/100г/мин, для вены - 128±0,02 мл/100г/мин, без достоверных различий; значения CBF, CBV и МТТ для белого вещества (61,2±1,4 мл/100г/мин, 2,65±0,08 мл/100г, 0,74±0,02с соответственно), достоверно отличались от показателей серого вещества коры, базальных ядер и зрительных бугров (89,9±1,1 мл/100г/мин, 5,3±0,05 мл/100г, 0,49±0,01с), без достоверных различий между значениями CBF, CBV и МТТ серого вещества коры и базальных ядер, зрительных бугров, а также в симметричных отделах головного мозга, между бассейнами кровоснабжения и в зависимости от возраста и пола.

При анализе результатов ПСКТ у больных с ишемическим инсультом установлено, что в сроки до 4 часов после развития острой неврологической симптоматики у всех больных выявлены зоны ядра и пенумбры. У 23,7% больных зоны ядра и пенумбры отмечены до 12 ч. Гемодинамика в зоне ядра характеризуется гипоперфузией (снижением CBF CBV на 79,6±1,4% и 80,9±1,3% соответственно и увеличением МТТ на 50,9±1,4% по сравнению со значениями показателей здоровых лиц), в зоне пенумбры до 4 ч. - гипоперфузией (снижением CBF CBV на 49,3±1,7% и 50,9±1,6% соответственно и увеличением МТТ на 36,1±1,5% по сравнению со значениями показателей здоровых лиц), в зоне пенумбры от 4 до 12 ч. - сочетанием гипо- и гиперперфузии (снижением CBF CBV и МТТ в среднем на 2,8±26,2%, 3,2±25,8% и 1,4±25,9% соответственно по сравнению со значениями показателей здоровых лиц).

Установлены значения показателей перфузии, при которых развивается ишемический инсульт, которые зависят от локализации поражения - при ишемическом инсульте в белом веществе пороговые значения CBF CBV и МТТ - 33,7±1,1 мл/100г/мин, 1,46±0,04 мл/100г и 0,96±0,02 с соответственно, в сером веществе коры, базальных ядер и зрительных бугров - 49,4±1,2 мл/100г/мин, 2,91±0,05 мл/100г и 0,64±0,02 с соответственно.

Гемодинамика в зоне перифокальной ишемическому инсульту до 4 ч. характеризуется незначительным достоверным снижением перфузии (снижением CBF CBV на 12,7±0,8% и 13,2±1,6% соответственно и увеличением МТТ на 16,7±1,6% по сравнению со значениями показателей здоровых лиц), в сроки 4-12 ч. и 3-21 сут. - динамикой развития компенсаторных процессов гиперперфузии. В ипсилатеральных отделах до 4 часов - гипоперфузия, 4-12 ч. - 12-24 ч. - нормоперфузия, 1-3 сут - тенденция к гиперперфузии.

Использование диагностического алгоритма, основанного на учете возможностей УЗИ, СКТ, ПСКТ, СКТА, МРТ и МРА в диагностике ишемического инсульта в зависимости от сроков развития острой неврологической симптоматики, основной целью которого является повышение эффективности ранней диагностики ишемического инсульта в острейшем периоде, предполагает применение ПСКТ, как метода выбора, на первом этапе и других методов лучевой диагностики с учетом конкретных задач на последующих этапах, что обеспечивает повышение эффективности диагностики ишемического инсульта.

...