Імуноморфологія фармакокорекції токсичного гепатиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 616.36-002-099-097-091-085 (043.3)

14.03.02 - патологічна анатомія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата

медичних наук

ІМУНОМОРФОЛОГІЯ ФАРМАКОКОРЕКЦІЇ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ

Сивоконюк Оксана Володимирівна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Даниленко Анатолій Іванович, Одеський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патоморфології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сорокіна Ірина Вікторівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патоморфології

доктор медичних наук, професор Решетнікова Ольга Сергіївна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патоморфології, судової медицини та медичного законодавства

Захист відбудеться «23» грудня 2010 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

Автореферат розісланий «19» листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В. В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

імунокоригувальний печінка гепатит

Актуальність теми. Сьогодні захворювання печінки є одними з найпоширеніших (В.В. Серов и соавт., 2004; Н.В. Третьяков і співавт., 2009). Реакції гуморального й клітинного імунітету відіграють істотну роль при патології печінки і значною мірою можуть пояснити випадки прогресування захворювань після припинення дії патологічних факторів.

Відомо, що печінка та імунна система організму тісно взаємопов'язані та взаємозалежні. В ембріональному періоді печінці належить важлива роль як у кровотворенні, так і в імуногенезі. До 5 міс. внутрішньоутробного розвитку плода людини печінка є джерелом поліпотентних стовбурових клітин, а також перших Т- і В-лімфоцитів (З.С. Хлыстова, 1987). Будь-яка інтоксикація в тому чи іншому ступені може стати причиною порушення імунного статусу організму (Л.В. Матвеева и соавт., 2003; Т.В. Мартинова, Л.І. Алексюк, 2007; І.О. Шаповалова, 2009).

Багато процесів, що відбуваються в печінці, у дорослих істотно впливають на імунологічну реактивність організму (Ю.І. Бажора і співавт., 2001). За даними літератури відомо, що за умов різних захворювань печінки розвиваються зміни клітинного і гуморального імунітету (К.П. Мейер, 1999; В.Knight et al., 2005). Тому нормалізація імунологічних функцій - необхідна складова ефективного лікування захворювань печінки. Це зумовило використання в гепатологічній клініці імунокоригувальної терапії. Але результати використання імуномодуляторів виявилися нерівнозначними (І.В. Геруш, 2001; С.Я.Маммаєв, 2001; О.М. Мінак, 2003; А.І. Венгеровський, 2004). Багато питань взаємозв'язку між печінкою й імунною системою розв'язуються саме в експерименті при моделюванні патологічного процесу з використанням гепатотоксичних речовин. Рішення цієї проблеми має важливе значення для вивчення механізмів патогенної дії гепатотоксичних речовин, розширення арсеналу лікарських засобів, які мають протекторну та імунокоригувальну дію. Незважаючи на велику кількість гепатопротекторних препаратів, їхня ефективність у клінічній практиці незначна, оскільки вони впливають на одну із патогенетичних ланок розвитку уражень печінки (В.М. Хворостинка, Л.Р. Боброннікова, 2004; Н.Д. Бунятян і співавт., 2008). А різноманітні захворювання печінки, як правило, мають поліетіологічний характер і впливають на порушення її важливих функцій. Слід звернути увагу, що імуномодулювальні властивості гепатопротекторів вивчені мало.

Виходячи з вищезазначеного, сьогодні актуальна проблема пошуку, синтезу й апробації цілком нових субстанцій із гепатопротекторними властивостями, які б ефективно нормалізували біохімічні, морфологічні й імунологічні показники організму.

Введення експериментальним тваринам чотирихлористого вуглецю (CCl4) з високим ступенем гепатотоксичності за біохімічними і морфологічними показниками подібне до гострих уражень печінки різного генезу в людини і сприяє розвитку неспецифічного реактивного гепатиту (О.В. Файзуллін і співавт., 2006; В.А. Уланова, О.М. Гладченко, 2007). Разом із тим, у літературі не надана комплексна оцінка імуногістохімічних і патоморфологічних особливостей структурної організації органів центрального та периферичного імуногенезу за умов гострого токсичного гепатиту (ГТГ), індукованого CCl4.

За даними літератури відомо, що нікотинова кислота (НК) у середньотерапевтичних дозах має гепатозахисну дію й широко використовується як фармакотерапевтичний препарат (В.В. Годован, 1998). Це дає змогу використання НК для синтезу нових біологічно активних речовин (БАР), які б справляли стабілізувальну дію на клітинні мембрани при різних захворюваннях, що супроводжуються їх деструкцією. Ще один компонент нових БАР - германій - має антигіпоксичний та антиоксидантний ефект (R. Hongo, 1998). Сполуки германію використовуються для лікування жирової дистрофії печінки, гепатитів і цирозів (В.В. Годован, В.Й. Кресюн, 2006; В.В. Лук'янчук, М.О. Внукова, 2007; В.Й. Кресюн і співавт., 2008).

Виходячи з вищевказаного, на кафедрі загальної хімії й полімерів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова була синтезована нова координаційна сполука германію тетрахлорид із нікотиновою кислотою МІГУ-1. Раніше проведені дослідження на кафедрі експериментальної та клінічної фармакології Одеського національного медичного університету та Луганського державного медичного університету свідчать про її виражені гепатопротекторні й антиоксидантні властивості (В.В. Годован, 1998; О.Д.Немятих, 2002).

Пріоритетним напрямком наукового пошуку є порівняльний аналіз імуногістохімічних і патоморфологічних особливостей структурної організації печінки, тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів за умов гострого токсичного ураження печінки при використанні МІГУ-1, гептралу та есенціале.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи (НДР) МОЗ України «Діагностика, імунокорекція, імунопрофілактика та оцінка ефективності лікування актуальних інфекційних та запальних захворювань на основі розробки нових молекулярно-генетичних і біофізичних технологій» (державна реєстрація № 0101U007765). Робота виконувалася на кафедрах патоморфології та клінічної імунології, біології та медичної генетики Одеського національного медичного університету. Автором самостійно вивчені патоморфологічні й імуногістохімічні особливості структурної організації печінки, тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів за умов токсичного ураження печінки.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - встановити структурні зміни печінки, органів центрального та периферичного імуногенезу за умов гострого експериментального токсичного гепатиту при використанні координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою для виявлення її імунокоригувальної дії.

Завдання дослідження:

1. Вивчити імуногістохімічні та патоморфологічні особливості структурної організації печінки, органів центрального і периферичного імуногенезу інтактних щурів та за умов експериментального гострого токсичного гепатиту, індукованого CCl4.

2. Дослідити імуногістохімічні та патоморфологічні зміни структурної будови печінки за умов токсичного гепатиту при курсовому введенні МІГУ-1, гептралу й есенціале.

3. Вивчити імуногістохімічні та патоморфологічні особливості структурних змін тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів за умов токсичного гепатиту при курсовому введенні МІГУ-1, гептралу та есенціале.

4. Провести порівняльний імуногістохімічний та патоморфологічний аналіз ступеня виразності імунокоригувальної дії МІГУ-1 з гептралом та есенціале за умов токсичного ураження, обґрунтувати можливість використання цієї сполуки як неспецифічного імунокоректора.

Об'єкт дослідження - гострий експериментальний токсичний гепатит.

Предмет дослідження - патоморфологія печінки, тимуса, мезентеріальних лімфатичних вузлів і селезінки щурів за умов токсичного ураження та при використанні нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1 порівняно з гепатопротекторами - гептралом і есенціале.

Методи дослідження: гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. При моделюванні гострого токсичного гепатиту, індукованого CCl4, за допомогою сучасних морфологічних методик показані зміни в органах центрального (тимус) та периферичного (селезінка і мезентеріальні лімфовузли) імуногенезу.

Вперше показані імуногістохімічні та патоморфологічні особливості печінки, тимуса, селезінки і мезентеріальних лімфатичних вузлів за умов токсичного ураження при використанні нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1.

Уточнені зміни в органах центрального та периферичного імуногенезу за умов токсичного гепатиту при використанні гептралу.

Деталізовані зміни в органах центрального та периферичного імуногенезу за умов токсичного гепатиту при використанні есенціале.

Вперше проведено морфологічний аналіз ступеня виразності імунокоригувальної дії нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1 порівняно з відомими гепатопротекторами - есенціале та гептралом за умов експериментального токсичного ураження. Доведено, що використання МІГУ-1 сприяє нормалізації структури печінки в більш ранні строки, стабілізації Т-клітинного компонента і значному підвищенню та наближенню до контрольного показника хелперно-супресорного індексу.

Оцінено ступінь виразності апоптозу імунних клітин за умов гострого токсичного ураження печінки при використанні МІГУ-1, гептралу та есенціале.

Практичне значення одержаних результатів. Прикладне значення мають виявлені і систематизовані морфофункціональні зміни в органах імунної системи за умов гострого токсичного ураження печінки.

Результати досліджень дозволяють зробити висновок, що використання координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1, яка має гепатопротекторні й антиоксидантні властивості, зменшує виділення автоантигенів у кровоток. Тим самим знімається надмірне навантаження на імунну систему, що проявляється зменшенням хелперно-супресорного співвідношення в групах із використанням МІГУ-1 порівняно з групою токсичного гепатиту. Не виключено також, що даний препарат має протекторний вплив на мембрани клітин імунної системи, зберігаючи рецепторну функцію, отже, сприяє більш повноцінній взаємодії між клітинами імунної системи.

Отримані дані свідчать про імунокоригувальну дію нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою та відкривають перспективу її подальшого вивчення і використання як лікарського засобу, що становить певний інтерес для імунологів, гастроентерологів, фармакологів і патоморфологів.

Одержані результати впроваджені в навчальний процес на кафедрах патоморфології, експериментальної та клінічної фармакології, біології та клінічної імунології Одеського національного медичного університету, кафедрах патоморфології Харківського національного та Івано-Франківського державного медичних університетів.

Результати роботи впроваджені в практичну діяльність ООПАБ, патолого-анатомічних відділень міської клінічної лікарні № 1 м. Одеси та КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» м. Харкова.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням автора. На підставі проведеного аналізу наукових джерел літератури здобувач визначила напрямки наукового пошуку, здійснила експериментальні дослідження. Проведена статистична обробка створеної бази даних, зроблено аналіз і узагальнення отриманих результатів, написані розділи дисертації, сформульовано висновки. Обґрунтування та узгодження отриманих результатів проведено разом із науковим керівником. Самостійно проведена підготовка наукових даних до опублікування.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були повідомлені, обговорені й схвалені на науково-практичній конференції «Биофизические стандарты и информационные технологии в медицине» (Одесса, 2002); на міжнародному конгресі «Розвиток в морфологічних, експериментальних та клінічних дослідженнях положень вчення В.М.Шевкуненка про індивідуальну мінливість будови тіла людини» (Полтава, 2003); на VII Конгресі патологів України (Івано-Франківськ, 2003); на всеукраїнській конференції з міжнародним представництвом «Нейроендокринні і імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології» (Запоріжжя, 2005); на науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього» (Одеса, 2006); на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Новітні підходи до лікування в сучасній медицині» (Ужгород, 2007); на науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього» (Одеса, 2007); на міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2008); на VIII Конгресі патологів України (Полтава, 2008). Апробацію роботи проведено на засіданні університетської проблемної комісії ОНМУ (Одеса, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, із них 5 - статті у фахових виданнях, які рекомендовано ВАК України, статті та тези у збірках робіт 6 наукових конференцій та у матеріалах конгресів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 163 сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, їхнього обговорення, висновків і списку використаних літературних джерел, який містить 213 найменувань: вітчизняних та російськомовних - 174, іноземних - 39 (обсягом 24 сторінки). Робота ілюстрована 24 таблицями та 49 мікрофотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В експерименті використано 210 білих щурів лінії Вістар віком 2-3 місяці вагою 180-250 г. Тварин утримували на стандартному раціоні віварію в умовах вільного пересування та доступу до води. Роботу з лабораторними тваринами проводили з дотриманням загальноприйнятих нормативних і біолого-етичних вимог (Ю.Ф. Крилов і співавт., 1985; І.П. Западнюк і співавт., 1983). Усі дослідження проводилися в умовах гострого експерименту. Гострий токсичний гепатит спричинювали одноразовим введенням в шлунок 50%-го оливкоолійного розчину CCl4 дозою 0,5 мл /100 г (А. Watanabe et al., 1976). Для досліджень використовували нову координаційну сполуку германію з нікотиновою кислотою - МІГУ-1, гепатопротектор есенціале (реєстраційне посвідчення № UA/0574/01/01) та гепатопротектор гептрал (реєстраційне посвідчення № Р.11.02/05534), які застосовували внутрішньоочеревинно (в/очер) один раз на добу протягом 7 діб. Всі інвазійні втручання проводили за загальноприйнятими методиками за умов дотримання асептики та антисептики (С.М. Дроговоз і співавт., 1994). Після закінчення досліджень проводили евтаназію тварин під легким ефірним наркозом. Усі втручання та забій тварин проводили з дотриманням міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших цілей (Страсбург, 1985), ухвали Першого національного конгресу з біоетики (Київ, 2000). Комісією з питань біоетики Одеського національного медичного університету (протокол № 152 від 19 березня 2010 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідних робіт не виявлено.

Для виключення можливого впливу часу доби на результати дослідження забій тварин здійснювали в один і той самий час - з 10 до 11 години ранку.

Відповідно до поставлених задач було сформовано 5 груп тварин. До групи № 1 входили інтактні тварини (контроль - 10 тварин). Група № 2 - тварини з використанням затруєння ССl4 без введення лікувальних препаратів (50 тварин). Після затруєння ССl4 дослідження проводили на 1, 2, 3, 5 і 7-му добу. Таким чином, ця група складалася з 5 підгруп, в кожній з яких було також по 10 тварин. До групи № 3-5 увійшли тварини, яким після затруєння ССl4 вводили відповідно МІГУ-1 дозою 10 мг/кг маси щура, гептрал дозою 20 мг/кг та есенціале дозою 80 мг/кг протягом 7 діб (150 тварин). Дослідження проводили в динаміці на 1, 2, 3, 5 і 7-му добу після затруєння. Така методика експериментального вивчення гепатопротекторних та імуномодулювальних засобів добре відпрацьована (С.М. Дроговоз і співавт., 1994; В.В. Годован, 1998). Для морфологічних досліджень забирали шматочки печінки, тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів. Їх фіксували в 10%-му розчині нейтрального формаліну протягом двох діб. Далі матеріал оброблявся за загальноприйнятою методикою із заливкою в парафін. Зрізи товщиною 5-7 мкм забарвлювалися гематоксиліном та еозином, за ван Гізон. Глікопротеїди виявлялися шляхом постановки PAS-реакції за Шабадашем із використанням найбільш поширених методик контролю - ацетилування, омилення та обробки зрізів амілазою слини. Субстанції, PAS-позитивна реакція яких пригнічувалась і попереджувалась ацетилуванням та відновлювалась омиленням, належали до нейтральних мукополісахаридів. До глікогену відносився PAS-позитивний матеріал, який ферментувався слиною. Нейтральні ліпіди у цитоплазмі гепатоцитів виявляли за допомогою забарвлення суданом-III. Оцінка ступеня інтенсивності гістохімічних реакцій здійснювалася візуально і порівнювалася з контрольною групою. Морфологічні дослідження виконувалися згідно з рекомендаціями Г.А. Меркулова (1961) та Р. Лілі (1969).

Проведені дослідження в динаміці довели, що пік патоморфологічних змін розвивається на 3-тю добу гострого токсичного гепатиту. Саме тому цей проміжок часу було обрано для встановлення імуногістохімічних особливостей основних популяцій імунних клітин печінки, тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів .

Імуногістохімічні дослідження, використані в роботі, виконували на парафінових зрізах завтовшки 5-6 мкм непрямим методом Кунса за методикою Brosman (1979). Імунні клітини диференціювали за допомогою моноклональних антитіл щурів (МКА) до різних типів клітин фірми Serotec. Використовували такі маркери: для дослідження клітинної ланки імунітету вивчали різноманітні популяції лімфоцитів - CD8+, CD4+, CD3+. Активність фагоцитарної ланки імунітету оцінювали, вивчаючи ED1+. Для оцінки активності гуморальної ланки імунітету визначали вміст CD45RA+ та клітин, які утворюють антитіла: IgА, IgM, IgG, С3-фракція комплементу.

Апоптозно змінені клітини визначали з використанням МКА CD95+. Апоптозний індекс обчислювали за формулою: середня кількість клітин у полі зору x400 - 100%; середня кількість клітин, які експресуюють рецептори CD95+ у полі зору x400 - X; X = середня кількість клітин, які експресуюють рецептори CD95+ у полі зору x400 x 100 / середню кількість клітин у полі зору x400.

Хелперно-супресорний індекс, званий також імунорегуляторним, обчислювали за формулою: відношення відносного об'єму хелперів до відносного об'єму супресорів.

Як люмінесцентну мітку використовували F(ab)-2-мічені фрагменти кролячих антитіл проти імуноглобулінів миші (FITS). Препарати вивчали в люмінесцентному мікроскопі МЛ-2 з використанням світлофільтрів: ФС-1-2, СЗС-24, БС-8-2, УФС-6-3. Відносні об'єми основних популяцій імунних клітин виявляли за допомогою сітки Г.Г. Автанділова (1999) в люмінесцентному мікроскопі.

Вивчення препаратів, забарвлених гістологічними методами, а також морфометричне дослідження проводилися за допомогою мікроскопа Olympus BX-41 з використанням програм Olympus DP-Soft (Version 3:1) i Microsoft Excel.

Усі цифрові дані, отримані при морфометричному дослідженні, піддавали статистичній обробці за допомогою пакета Statistica 7.0 (StatSoft Inc., США). Вірогідність різниць встановлювали за непараметричним критерієм Вілкоксона.

Результати дослідження та їх обговорення. Чотирихлористий вуглець сприяє розвитку значних змін морфологічної архітектоніки печінки. Вже через 24 год після затруєння ці відхилення чітко фіксуються і наростають до 48 год дослідження, досягаючи максимуму через 72 год (на 3-тю добу). В основному, ці порушення характеризуються дифузним повнокров'ям судин, набряком строми, множинними діапедезними крововиливами, дифузною гідропічною і жировою дистрофією гепатоцитів, осередковими коагуляційними некрозами. Спостерігається зменшення або повне зникнення глибчастих PAS-позитивних речовин і зниження інтенсивності забарвлення дифузно розташованих PAS-позитивних речовин, запальна інфільтрація портальних трактів лімфо-гістіоцитарними елементами з домішком лейкоцитів. Ці ознаки в сукупності підтверджують наявність неспецифічного реактивного гепатиту. Спостереження в динаміці показали, що пік несприятливих морфогістохімічних змін розвивається на 3-тю добу. Саме тому цей проміжок часу було обрано нами для вивчення імуногістохімічних особливостей основних популяцій імунних клітин, розташованих у печінці і органах імуногенезу (тимус, селезінка і мезентеріальні лімфатичні вузли), а також ступеня виразності апоптозу.

У стромальному компоненті печінки при токсичному гепатиті порівняно з контролем відзначаються виразні місцеві імунні реакції, які проявляються розвитком запальної інфільтрації. Порівняно з контролем збільшується відносний об'єм макрофагів і В-лімфоцитів, зменшується вміст Т-лімфоцитів (табл. 1).

Таблиця 1. - Порівняння основних популяцій імунних клітин у печінці тварин за умов токсичного гепатиту при використанні гепатопротекторів і МІГУ-1, %

Групи	Окремі субпопуляції Т-лімфоцитів	ED1+	CD45 RA+	Окремі субпопуляції клітин-продуцентів імуноглобулінів
	CD3+	CD4+	CD8+			IgM	IgG	IgA	C3- фракція компле менту
Контроль	78,3 ±3,4	64,1 ±2,4	20 ±1,3	12,1 ±0,9	10 ±0,6	2,54 ±0,06	4,99 ±0,2	1,5 ±0,09	-
ГТГ	60,2 ±2,6*	38,3 ±2,1^	32 ±2,0^	24 ±1,2*	16,1 ±1,0*	4,01 ±0,13	8,8 ±0,5*	1,78 ±0,11	1,51 ±0,07
Гептрал	54,1 ±0,4^	60 ±1,8	19,9 ±1,1	22,6 ±0,5^	22 ±0,8^	8,9 ±0,3*	16,5 ±0,6^	3 ±0,08	1,0 ±0,1
Есенціале	56,3 ±1,5	55,9 ±0,9	20 ±1,1	18 ±0,6^	24 ±0,8^	9,0 ±0,3*	16,9 ±0,5^	4,03 ±0,44	1,0 ±0,03
МІГУ-1	56,2 ±2,3*	58,8 ±1,6	18 ±0,9	18 ±1,2^	26,4 ±1,7^	8,09 ±0,11*	18,8 ±0,4^	2,99 ±0,09	1,19 ±0,1

* - відмінності вірогідні (P<0,05)

^ - відмінності високовірогідні (P<0,01)

Серед Т-лімфоцитів значно зменшується частка CD4+/Т-хелперів і збільшується частка CD8+/Т-супресорів, у зв'язку з чим хелперно-супресорне співвідношення різко зменшується і наближається до 1,2 (контрольний показник - 3,2). Крім того, наявні ознаки посилення процесів трансформації В-лімфоцитів у плазматичні клітини, внаслідок чого зростає популяція клітин-продуцентів IgG і IgM, дещо активізуються клітини-продуценти IgA, а також з'являється С3-фракція комплементу в печінці. Вищезазначене доводить, що в печінці у відповідь на токсичну дію чотирихлористого вуглецю формуються імунні реакції, які характеризуються активацією В-лімфоцитарної (гуморальної) та макрофагальної ланок імунітету і пригніченням клітинної ланки. Отже, токсичне ураження печінки ССl4 найтяжче позначається на стані клітинної ланки імунної системи. Це, швидше за все, пов'язано з порушенням синтезу в печінці імунорегуляторних чинників, що співпадає з даними Ю.І. Бажори і співавт. (2001).

При використанні МІГУ-1 і гептралу патоморфологічні зміни гістоархітектоніки печінкової тканини на 3-тю добу дослідження менш виразні, ніж у групі з токсичним гепатитом, і проявляються осередковою гідропічною дистрофією гепатоцитів центральних відділів печінкових часточок. У групі з використанням есенціале в цитоплазмі окремих гепатоцитів периферичної зони печінкових часточок спостерігається балонна дистрофія. При дослідженні місцевих імунних реакцій у печінці за умов токсичного гепатиту при використанні МІГУ-1, гептралу та есенціале спостерігаються істотні як кількісні, так і якісні зміни порівняно з групою токсичного гепатиту без лікування. Основна суть цих змін полягає в тому, що дані речовини сприяють активізації імунних реакцій, які направлені на впізнання антигену (активізується Т-хелперна популяція Т-лімфоцитів), передачу цієї інформації до В-лімфоцитів (можливо, за участю макрофагів, оскільки макрофагальна реакція в цих групах достатньо напружена) із подальшою плазмоцитарною трансформацією В-лімфоцитів.

МІГУ-1, гептрал та есенціале справляють мембранопротекторний вплив на гепатоцити, тим самим сприяючи також збереженню рецепторів на поверхні клітин імунної системи (які розпізнають антиген та інші рецептори).

Таким чином, серед елементів запальної інфільтрації з'являються в значній кількості (порівняно з групою токсичного гепатиту без лікування) плазмобласти, які продукують імуноглобуліни G, M, А, тоді як активність С3-фракції комплементу знижується. Слід вважати, що збільшення кількості плазмобластів з поверхневими рецепторами до IgА є позитивним прогностичним чинником, оскільки свідчить про тенденцію до збереження нормального імунного гомеостазу в печінці (табл. 2). За нашими спостереженнями, наявність клітин-продуцентів IgА характерна для неушкодженої печінки, що узгоджується з даними літератури (Н.А. Константинова, 1996).

Гарною прогностичною ознакою можна вважати і різке збільшення (порівняно з токсичним гепатитом без лікування) хелперно-супресорного індексу. При використанні гептралу він становив 3,0; есенціале - 2,8; МІГУ-1 - 3,3 (при токсичному гепатиті без лікування - 1,2; контроль - 3,2).

В центральному органі імуногенеза (тимусі) здорових тварин переважала популяція CD3+ лімфоцитів, що є загальною популяцією переважно зрілих Т-лімфоцитів. При токсичному гепатиті без лікування і в групах, де використовувалися гепатопротектори та МІГУ-1, незважаючи на дефіцит лімфоїдної популяції, переважаючою популяцією залишаються CD3+. Серед тимоцитів у корі і мозковій речовині тимусів всіх тварин незалежно від групової приналежності спостерігалися як CD4+ (хелпери/індуктори), так і CD8+ (супресори/цитостатики). За даними літератури, співвідношення цих клітин (CD4+/CD8+), зване також хелперно-супресорним індексом, у нормальних тимусах коливається в межах 1,5-2,0. У групі контролю наших спостережень це співвідношення дорівнює 1,8, що співпадає з сучасними уявленнями норми.

При токсичному гепатиті в тимусі розвивається акцидентальна трансформація (АТ), що в сучасній літературі вважається нормальною реакцією тимуса у відповідь на антигенну дію (Т.Є. Івановська, 1986). Цей процес в органі є закономірною відповіддю та має стереотипний фазовий характер, що відображає функціональну активність структурних елементів вилочкової залози. АТ виникає при різних стресових чинниках, при голодуванні, рентгенівському опромінюванні, під впливом лікарських, зокрема гормональних і цитостатичних препаратів.

У наших спостереженнях перші 3 фази формуються на 1-шу добу експерименту. Вже на 2-гу добу у більшості тварин контрольної групи в тимусі спостерігається IV фаза АТ, що свідчить про виразну антигенну дію. Загальновизнаним є той факт, що неусунення впливу антигену надалі неминуче призведе до розвитку V фази АТ тимуса, що виявляється колапсом його часточок, атрофією лімфоїдного компонента і склерозом.

При використанні МІГУ-1 і досліджуваних гепатопротекторів у тимусі також розвивається АТ, IV фаза якої реєструється при використанні гептралу та есенціале на 2-гу добу, а при використанні МІГУ-1 дещо пізніше - на 3-тю добу експерименту. За нашими даними, цікавим є той факт, що вже з 5-ї доби починається відновлення лімфоїдної популяції тимуса тварин цих груп. Мабуть, вищезгадані препарати зменшують ступінь виразності альтеративних змін у печінці та знижують рівень антигенної дії, тим самим модулюючи імунну відповідь.

Останнє підтверджується результатами імуногістохімічних досліджень, що дозволили в порівнянні оцінити основні популяції імунних клітин тимуса

тварин контрольної групи, групи токсичного гепатиту без лікування та у випадках використання гепатопротекторів (див. табл. 2).

При імуногістохімічному дослідженні тимуса в групі токсичного гепатиту з курсовим використанням МІГУ-1, гептралу та есенціале визначається різке підвищення хелперно-супресорного індексу не тільки по відношенню до групи токсичного гепатиту без лікування, але і до групи контролю за умов посилення макрофагальної реакції і збільшення популяції клітин-продуцентів імуноглобулінів М і G (див. табл. 2). Це свідчить про активацію, в першу чергу, клітинної ланки імуногенезу при використанні МІГУ-1 та досліджуваних гепатопротекторів.

В нормальному тимусі популяція В-лімфоцитів представлена слабо, так само як і плазмобластів, які продукують імуноглобуліни (М, А, G й ін.). Більшість авторів вважає, що ці клітини мають гематогенне походження (З.С. Хлыстова, 1987). При токсичному гепатиті кількість В-лімфоцитів підвищується - це гуморальна відповідь на антигенну стимуляцію. При лікуванні їх стає більше і, мабуть, це індивідуальна відповідь на антиген та вплив гепатопротекторів. В результаті проведених нами досліджень також виявлено збільшення популяції клітин, які експресують рецептори до ЕD1+/макрофаги. Це явище загалом обумовлено міграцією макрофагів із крові в тимус за умов посиленого апоптозу тимоцитів.

Таблиця 2. - Порівняння основних популяцій імунних клітин у тимусі за умов токсичного гепатиту при використанні гепатопротекторів і МІГУ-1,%

Групи	Окремі субпопуляції Т-лімфоцитів	ED1+	CD45RA+	Окремі субпопуляції клітин-продуцентів імуноглобулінів
	CD3+	CD4+	CD8+			IgM	IgG	С3- фракція комплементу
Контроль	55 ±2,7	73 ±5,2	27 ±1,6	12 ±3,2	33 ±2,9	6 ±0,6	9 ±0,8	0,6±0,03
ГТГ	44 ±2,2*	66 ±4,8*	34 ±1,1*	26 ±1,8*	30 ±2,6^	18 ±0,9	29 ±2,9*	6,5±0,3
Гептрал	47 ±4,6*	69 ±5,0	30 ±0,8*	20 ±1,0*	33 ±2,0^	16 ±1,1	28 ±1,1*	2±0,3
Есенціале	52 ±2,5*	64 ±2,4	24 ±2,3	19 ±2,0*	29 ±3,3^	13 ±0,4	26 ±2,6*	1,5±0,2
МІГУ-1	50 ±2,7*	68 ±5,0	29 ±0,8*	18 ±1,2*	32 ±2,9^	15 ±0,3	24 ±0,6*	1,8±0,3

* - відмінності вірогідні (P<0,05)

^ - відмінності високовірогідні (P<0,01)

Останнє підтверджується аналізом апоптозного індексу, який становить (32,0±3,6) % і вірогідно перевищує контрольний показник (апоптозний індекс тимоцитів у групі контролю - (23,0±2,5) %).

За даними експериментальних досліджень апоптозний індекс в тимусі в нормі коливається від 25 до 29 % (А.А. Фільченко, Р.С. Стойка, 1999). В цілому результати наших досліджень відповідають наведеним у табл. 3.

Таблиця 3. - Апоптозний індекс клітинних елементів печінки та органів імунної системи, %

Групи	Печінка	Тімус	Селезінка	Лімфовузол
Контроль	4,0±0,5	23,0±2,5	33,0±2,0	16,0±1,0
ГТГ	15,0±2,0*	32,0±3,6*	39,0±3,2*	25,0±3,0*
ГТГ + Гептрал	10,0±1,5^	27,0±3,0	34,0±2,4	17,0±2,0^
ГТГ + Есенціале	11,0±1,0^	28,0±3,3	37,0±3,6	20,0±1,5^
ГТГ +МІГУ-1	9,5±1,0^	26,0±2,8	35,0±3,8	19,0±2,5

* - Р<0,05 в порівнянні з контролем

^ - Р<0,05 в порівнянні з групою токсичного гепатиту

У всіх досліджених імунокомпетентних органах за умов токсичного гепатиту спостерігаються виражені гемодинамічні порушення у вигляді дифузного повнокров'я судин і сладжування еритроцитів у капілярах, множинних осередків діапедезних крововиливів. Дистрофічні процеси характеризуються початковими проявами: у центрах розмноження лімфоїдних фолікулів селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів відзначається розпад лімфоцитів із наявністю тканинного детриту.

У селезінці спостерігаються ознаки активізації макрофагальної ланки імунітету у вигляді збільшення кількості макрофагів у різних функціональних зонах. Зміни з боку Т-клітинної популяції селезінки виявляються зменшенням хелперно-супресорного індексу. Відбувається збільшення популяції клітин-продуцентів С3-фракції комплементу, тоді як популяція клітин-продуцентів IgМ і IgG істотно не збільшується.

При курсовому введенні МІГУ-I і гепатопротекторів у селезінці за умов токсичного гепатиту виявляються ознаки активації макрофагальної та гуморальної ланок імуногенезу, на фоні відносної стабільності клітинної ланки імунітету. Вищезазначене підтверджується наростанням відносного об'єму ED1+, а також клітин-продуцентів IgM і IgG (табл. 4).

Таблиця 4.- Порівняння основних популяцій імунних клітин у селезінці за умов токсичного гепатиту при використанні гепатопротекторів і МІГУ-1, %

Групи	Окремі субпопуляції Т-лімфоцитів	ED1+	CD45RA+	Окремі субпопуляції клітин-продуцентів імуноглобулінів
	CD3+	CD4+	CD8+			IgM	IgG	C3-фракція комплементу
Контроль	33 ±0,4	74,9 ±0,8	25 ±0,7	12 ±0,9	55 ±0,6	11,9 ±0,3	15,9 ±1,0	-
ГТГ	34 ±0,8	65 ±0,5	35 ±0,7*	22 ±1,2^	44 ±1,0*	13 ±0,9	14 ±0,7	2 ±0,09*
Гептрал	31 ±0,8	64,5 ±0,8	24 ±0,7	28 ±1,3^	41,3 ±0,6*	17 ±0,9*	27 ±0,7*	2,97 ±0,07
Есенціале	33 ±0,8	73 ±0,7	28 ±0,7	20 ±1,3^	47,3 ±0,6	17 ±0,7*	24 ±0,7	1,47 ±0,07
МІГУ-1	32 ±0,8	72 ±0,5	26 ±0,7	24 ±1,2^	44,7 ±0,7*	15 ±1,0	23 ±0,7*	2,5 ±0,08

* - відмінності вірогідні (P<0,05)

^ - відмінності високовірогідні (P<0,01)

При цьому пригнічується продукція С3-фракції комплементу. Відносна стабільність Т-клітинної ланки підтверджується значенням хелперно-супресорного індексу, що наближається до контрольного показника (контроль - 3,0; токсичний гепатит без лікування - 1,8; МІГУ-1 - 2,7; гептрал - 2,5; есенціале - 2,6).

У лімфатичних вузлах за умов токсичного гепатиту виявляються ознаки активізації макрофагальної та гуморальної ланок імунітету у вигляді збільшення кількості макрофагів і плазматичних клітин у різних функціональних зонах вузлів. Виражені зміни з боку Т-клітинної популяції лімфатичного вузла виявляються відносним спустошенням Т-зони, з одного боку, і зменшенням хелперно-супресорного індексу, з другого боку. Таким чином, це свідчить про дисбаланс основних ланок імуногенезу на фоні активації макрофагальної та гуморальної ланок імуногенезу.

При курсовому використанні МІГУ-1 і гепатопротекторів у лімфатичних вузлах виявляються ознаки стабілізації Т-клітинного компонента у вигляді збільшення відносного об'єму Т-лімфоцитів, а також значного підвищення (порівняно з групою токсичного гепатиту без лікування) і наближення до контролю хелперно-супресорного індексу (контроль - 2,7; токсичний гепатит без лікування - 1,6; МІГУ-1 - 2,3; гептрал - 2,3; есенціале - 2.6) на фоні активізації макрофагальної і гуморальної ланок імунітету (табл. 5).

Таблиця 5. - Порівняння основних популяцій імунних клітин у мезентеріальних лімфатичних вузлах за умов токсичного гепатиту при використанні гепатопротекторів і МІГУ-1, %

Групи	Окремі субпопуляції Т-лімфоцитів	ED1+	CD45 RA+	Окремі субпопуляції клітин-продуцентів імуноглобулінів
	CD3+	CD4+	CD8+			IgM	IgG	C3- фракція комплементу
Контроль	55 ±2,7	73 ±5,2	27 ±1,6	12 ±3,2	33 ±2,9	6 ±0,6	9 ±0,8	0,6 ±0,03
ГТГ	44 ±2,2^	66 ±4,8	34 ±1,1^	26 ±1,8*	30 ±2,6	18 ±0,9^	29 ±2,9^	6,5 ±0,27^
Гептрал	47 ±4,6	69 ±5,0	30 ±0,8	20 ±1,0	33 ±2,0	16 ±1,1^	28 ±1,1^	2,0 ±0,3^
Есенціале	52 ±2,5	64 ±2,4*	24 ±2,3	19 ±2,0	29 ±3,3	13 ±0,4^	26 ±2,6^	1,5 ±0,2^
МІГУ-1	50 ±2,7	68 ±5,0	29 ±0,8	18 ±1,2	32 ±2,9	15 ±0,3^	24 ±0,6	1,8 ±0,29^

* - відмінності вірогідні (P<0,05)

^ - відмінності високовірогідні (P<0,01)

Наведені дані свідчать про більш збалансовані відносини між основними ланками імуногенезу за умов токсичного гепатиту при одночасному використанні МІГУ-1 і досліджуваних гепатопротекторів.

Гемодинамічні розлади у печінці, тимусі, селезінці і лімфовузлах візуально менш виражені при використанні МІГУ-I порівняно з іншими групами. Цей ефект можна пов'язати з наявністю у структурі препарату нікотинової кислоти, яка має антиоксидантні властивості та виражений вплив на процеси мікроциркуляції (В. В. Годован, 1998).

Отже, за даними імуногістохімічних досліджень основних популяцій імунних клітин у стромальному компоненті печінки, тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів координаційна сполука германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1 не поступається дії препарату порівняння есенціале, імуномоделювальні властивості якого вже відомі (А.І. Венгеровський і співавт., 2004). Завдяки гепатопротекторним властивостям, ця сполука блокує розвиток автоімунних процесів, підвищує макрофагальну активність, внаслідок чого відбувається швидка елімінація імунних комплексів. Саме тому прискорюються репаративні процеси та відновлюються функціональні можливості печінки й органів центрального і периферичного імуногенезу.

Аналізуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що нова координаційна сполука германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1 стабілізує мембрани гепатоцитів, зменшує вихід автоантигенів у кровотік, тим самим знімаючи надмірне навантаження на імунну систему. Також даний препарат має протекторний вплив на мембрани клітин імунної системи і, зберігаючи їх рецепторну функцію, сприяє повноцінній міжклітинній взаємодії.

Отже, в результаті проведеної роботи досліджені основні популяції імунних клітин, які розташовані в стромальному компоненті печінки та органах центрального і периферичного імуногенезу. Детально вивчені патоморфологічні та імуногістохімічні зміни в печінці, тимусі, селезінці та мезентеріальних лімфатичних вузлах щурів за умов експериментального гострого токсичного гепатиту, індукованого чотирихлористим вуглецем. Детально вивчені імуногістохімічні та патоморфологічні особливості досліджуваних органів при курсовому використанні МІГУ-1, гептралу та есенціале за умов токсичного ураження печінки. Отримані дані дозволили довести імунокоригувальні властивості нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1. Проведений порівняльний патоморфологічний та імуногістохімічний аналіз ступеня виразності імунокоригувальної дії МІГУ-1 з гепатопротекторами - есенціале та гептралом за умов експериментального токсичного гепатиту.

Весь комплекс одержаних даних свідчить про виразну імунотропну активність досліджених гепатопротекторів та імунокоригувальну дію нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою, а також відкриває перспективу її подальшого вивчення та можливість використання як лікарського засобу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено нове експериментальне і теоретичне обгрунтування важливого науково-практичного завдання, направленого на підвищення ефективності фармакотерапії та фармакопрофілактики імунопатологічних порушень, обумовлених гострим токсичним ураженням печінки, шляхом використання координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою - МІГУ-1 з відомими гепатопротекторними й антиоксидантними властивостями.

1. За умов гострого токсичного гепатиту, індукованого CCl4, в печінці, органах центрального і периферичного імуногенезу виникають виразні гемодинамічні та дистрофічні процеси. У печінці за умов гострого токсичного ураження формуються імунні реакції, які проявляються активацією В-лімфоцитарної (гуморальної) та макрофагальної ланок імунітету і пригніченням клітинної ланки: значно зменшується частка СD4+/хелперів та збільшується частка CD8+/супресорів, хелперно-супресорний індекс різко зменшується, наближаючись до 1,0.

2. В органах центрального і периферичного імуногенезу за умов гострого токсичного гепатиту спостерігається зниження популяції Т-лімфоцитів, зокрема Т-хелперів, та зменшення хелперно-супресорного індексу, підвищення відносного об'єму В-лімфоцитів, плазмобластів, макрофагів і поява С3-фракції комплементу, що свідчить про дисбаланс основних ланок імунітету.

3. Курсове введення гепатопротекторів і МІГУ-1 за умов токсичного гепатиту сприяє в печінці різкому підвищенню хелперно-супресорного індексу (К - 3,2; ГТГ - 1,2; МІГУ-1 - 3,3; Г - 3,0; Е - 2,8); збільшенню кількості плазмобластів із поверхневими рецепторами до Ig G, М, А та зменшенню кількості клітин, які експресують рецептори С3-фракції комплементу. Відмінною особливістю введення МІГУ-1 є нормалізація структури печінки в більш ранні строки (на 3-тю добу спостереження).

4. При курсовому введенні гепатопротекторів і МІГУ-1 за умов токсичного гепатиту в тимусі значно підвищується співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів, що підтверджується показником хелперно-супресорного індексу (К - 1,8; ГТГ - 1,2; МІГУ-1 - 2,2; Г - 2,4; Е - 1,9); посилюється макрофагальна реакція і збільшується популяція клітин-продуцентів імуноглобулінів М і G. Відмінною особливістю використання МІГУ-1 є повільніше розгортання окремих стадій акцидентальної трансформації та зниження дисперсії показників, що свідчить про його направлену і специфічну дію.

5. Курсове використання гепатопротекторів і МІГУ-1 за умов токсичного гепатиту в селезінці та мезентеріальних лімфатичних вузлах сприяє стабілізації Т-клітинного компонента у вигляді вірогідного збільшення відносного об'єму Т-лімфоцитів і значного підвищення та наближення до контрольного рівня хелперно-супресорного індексу (в селезінці: К - 3,0; ГТГ - 1,8; МІГУ-1 - 2,7; Г - 2,5; Е - 2,6; в лімфатичних вузлах: К - 2,7; ГТГ - 1,6; МІГУ-1 - 2,3; Г - 2,3; Е - 2,6).). При введенні досліджуваних речовин спостерігається активізація макрофагальної та гуморальної ланок імунітету, зростання відносного об'єму ED+, клітин-продуцентів IgМ та IgG, пригнічення продукції С3-фракції комплементу, зменшення ступеня виразності апоптозу, що свідчить про більш збалансовані відносини між основними ланками імуногенезу.

6. Імунокоригувальний ефект проявляється при курсовому ввведенні гепатопротекторів і МІГУ-1 терапевтичними дозами і характеризується більш ефективним формуванням імунної відповіді за умов токсичного ураження печінки і нормалізацією показників імунного статусу організму тварин. Отримані дані дозволяють обґрунтувати використання нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою МІГУ-1 як неспецифічного імунокоректора, що відкриває перспективу її подальшого використання.

Практичні рекомендації

1. Імуногістохімічне дослідження основних популяцій імунних клітин у стромальному компоненті біоптатів печінки рекомендується для патогенетично обґрунтованої орієнтації при розробці нових підходів профілактики ускладнень і лікування гострого токсичного ураження печінки.

2. Токсичне ураження печінки супроводжується значними змінами гуморальної, клітинної та макрофагальної ланок імунітету, тому нормалізація імунного статусу пацієнтів та використання імунокоректорів - необхідна умова ефективного лікування захворювань печінки.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сивоконюк О.В. Імуноморфологія токсичного гепатиту на фоні корекції гепатопротекторами / О.В. Сивоконюк // Одеський медичний журнал. - 2003. - Т. 80, № 6. - С. 34-36.

2. Сивоконюк О.В. Патоморфологія органів імуногенезу при дії гепатопротекторів в умовах токсичного ураження / О.В. Сивоконюк // Одеський медичний журнал. - 2004. - Т. 83, № 3. - С. 25-27.

3. Сивоконюк О.В. Иммуноморфология органов центрального и периферического иммуногенеза при экспериментальном токсическом гепатите / О.В. Сивоконюк // Одеський медичний журнал. - 2007. - Т. 101, №3. - С. 24-28.

4. Сивоконюк О.В. Иммуноморфология органов центрального и периферического иммуногенеза при введении МИГУ-I на фоне экспериментального токсического гепатита / О.В. Сивоконюк, А.И. Даниленко // Патология. - 2007. - Т. 4, № 1. - С. 31-36 (автором проведені експериментальні дослідження, аналіз результатів).

5. Сивоконюк О.В. Імуноморфологія печінки при введенні гептралу на тлі експериментального токсичного гепатиту / О.В. Сивоконюк, А.І. Даниленко // Світ медицини та біології. - 2008. - № 2. - Ч. III. - С. 49-52 (автором проведено набір матеріалу, морфологічне дослідження та статистичний аналіз даних).

6. Сивоконюк О.В. Клинико-морфологические аспекты иммуномодулирующего действия гепатопротекторов / О.В. Сивоконюк // Науч. конф., посвященная 80-летию со дня рождения и 50-летию работы в Санкт-Петербургской медицинской академии последипломного образования з. д. н. РФ, члена-корр. РАМН, профессора О.К.Хмельницкого : материалы. - СПб., 2000. - С. 172.

7. Сивоконюк О.В. Иммуноморфология токсического гепатита на фоне коррекции МИГУ-1 / О.В. Сивоконюк // Розвиток в морфологічних, експериментальних та клінічних дослідженнях положень вчення В.М.Шевкуненка про індивідуальну мінливість будови тіла людини : міжнар. конгр. : матеріали. - Полтава, 2003. - С. 92-93.

8.Сивоконюк О.В. Патоморфология органов иммуногенеза при экспериментальном токсическом гепатите / О.В. Сивоконюк // Нейроендокринні і імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології: Всеукр. конф. з міжнар. представництвом : матеріали. - Запоріжжя, 2005. - С. 119.

9. Сивоконюк О.В. Імуноморфологічні показники місцевих імунних реакцій в тканині печінки експериментальних тварин / О.В. Сивоконюк // Вчені майбутнього : наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнародною участю: матеріали. - Одеса, 2006. - С. 26-27.

10. Сивоконюк О.В. Імуноморфологія експериментального токсичного гепатиту за умов введення есенціале / О.В. Сивоконюк // Новітні підходи до лікування в сучасній медицині : - V наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених : матеріали. - Ужгород, 2007. - С. 189.

11. Сивоконюк О.В. Імуногістохімічне дослідження стромального компонента печінки при введенні МІГУ-I за умов експериментального токсичного гепатиту / О.В. Сивоконюк // Вчені майбутнього : наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнародною участю : матеріали. - Одеса, 2007. - С.24-25.

12. Сивоконюк О.В. Імуногістохімічне дослідження стромального компонента тимуса за умов експериментального токсичного гепатиту / О.В. Сивоконюк // Молодь - медицині майбутнього : міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених : матеріали. - Одеса, 2008. - С. 51.

АНОТАЦІЯ

Сивоконюк О.В. Імуноморфологія фармакокорекції токсичного гепатиту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2010.

Дисертація містить нове наукове обґрунтування підвищення ефективності фармакотерапії та фармакопрофілактики імунопатологічних порушень, обумовлених гострим токсичним ураженням печінки, шляхом використання координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою - МІГУ-1 з відомими гепатопротекторними й антиоксидантними властивостями.

Встановлені імуногістохімічні та патоморфологічні зміни основних популяцій імунних клітин у стромальному компоненті печінки, тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів за умов експериментального токсичного гепатиту, індукованого чотирихлористим вуглецем (CCl4). При токсичному ураженні печінки спостерігається активізація макрофагальної та гуморальної ланок імунітету, пригнічення клітинної ланки та зниження хелперно-супресорного індексу. За умов використання МІГУ-1 збільшується відносний об'єм плазмоцитів і Т-хелперів, підвищується хелперно-супресорний індекс. Отримані дані дозволили довести гепатопротекторні, антиоксидантні та імунокоригувальні властивості нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою, що свідчить про можливість її використання як неспецифічного імунокоректора.

Ключові слова: імуноморфологія, гепатопротектори, МІГУ-1, токсичний гепатит.

АННОТАЦИЯ

Сивоконюк О.В. Иммуноморфология фармакокоррекции токсического гепатита. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2010.

Диссертация содержит новое экспериментальное и теоретическое обоснование важной научно-практической задачи, которое направлено на повышение эффективности фармакотерапии и фармакопрофилактики иммунопатологических нарушений, обусловленных острым токсическим поражением печени, путем использования координационного соединения германия с никотиновой кислотой - МИГУ-1 с известными гепатопротекторными и антиоксидантными свойствами.

Проведено патоморфологическое и иммунногистохимическое исследование основных популяций иммунных клеток, располагающихся в печени, тимусе, селезенке и мезентериальных лимфатических узлах в условиях острого токсического повреждения печени CCl4.

При токсическом гепатите в органах иммунной системы отмечаются признаки антигенной активации, обусловленные как непосредственным действием токсического агента на лимфоидную ткань, так и реакцией иммунной системы в ответ на усиление процессов альтерации во внутренних органах, в первую очередь печени, как органа-мишени. Показано, что токсическое поражение печени приводит к дисбалансу основных звеньев иммунитета. Это сопровождается активизацией макрофагального и гуморального звеньев в виде увеличения количества макрофагов и плазмоцитов в различных функциональных зонах органов центрального и периферического иммуногенеза. Выраженные изменения со стороны Т-клеточной популяции проявляются относительным обеднением Т-зоны и уменьшением хелперно-супрессорного индекса.

В центральном органе иммуногенеза - тимусе развивается акцидентальная трансформация (АТ), что является нормальной реакцией тимуса в ответ на антигенное воздействие. В наших наблюдениях первые 3 фазы АТ формируются в 1-е сутки эксперимента. Уже ко 2-м суткам эксперимента у большинства животных группы с токсическим гепатитом без лечения в тимусе отмечается IV фаза акцидентальной трансформации, что свидетельствует о сильном антигенном воздействии. Интересным является тот факт, что уже с 5-х суток при ведении МИГУ-1 экспериментальным животным начинается восстановление лимфоидной популяции тимуса животных данной группы, и ни в одном из наблюдений не отмечается развитие V фазы АТ.

Таким образом, МИГУ-1, уменьшая степень выраженности альтеративных изменений в печени, снижает уровень антигенного воздействия и модулирует иммунный ответ. Последнее подтверждается результатами иммуногистохимических исследований, позволивших в сравнении оценить основные популяции иммунных клеток тимуса животных контрольной группы, группы токсического гепатита и в случае использования МИГУ-1. Показано, что, несмотря на обеднение вилочковой железы лимфоцитами, значительно повышается даже по сравнению с контролем соотношение Т-хелперов и Т-супрессоров, усиливается макрофагальная реакция и увеличивается популяция клеток-продуцентов иммуноглобулинов М и G , тогда как клетки, экспрессирующие рецепторы к С3-фракции комплемента обнаруживаются в единичных экземплярах.

...