Комплексне патофізіологічне та кореляційно-оптичне дослідження функціонально-морфологічного стану нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Комплексне патофізіологічне та кореляційно-оптичне дослідження функціонально-морфологічного стану нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому

14.03.04 - патологічна фізіологія

Савка ВІТАЛІЙ ГРИГОРОВИЧ

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України.

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор

Роговий Юрій Євгенович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патологічної фізіології

доктор фізико-математичних наук, професор

Ушенко Олександр Григорович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, завідувач кафедри оптики та спектроскопії, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Коновчук Віктор Миколайович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології та реаніматології

доктор медичних наук, професор

Регеда Михайло Степанович, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри патологічної фізіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирішення найважливішого завдання державної політики в галузі охорони здоров'я щодо збереження здоров'я населення України і поліпшення якості життя хворих є можливим у разі використання адекватної системи спеціалізованої медичної допомоги загалом та пацієнтів нефрологічного профілю зокрема (Колесник М.О., Сайдакова Н.О., 2005).

Прогресування хронічних захворювань нирок із наростанням ниркової недостатності, яка потребує замісної ниркової терапії на даний час, є однією з основних проблем у теоретичній та практичній нефрології (Чеботарева Н.В. и др., 2006), причому результати лікування більшості хронічних хвороб нирок залишаються незадовільними (Atkins R., 2005).

Токсичні нефропатії привертають увагу багатьох наукових співробітників та практичних лікарів через велику кількість нефротоксичних промислових отрут, лікарських речовин. Найбільш небезпечними екзогенними токсикантами є важкі метали, а серед них при патології нирок важливого значення надають сполукам ртуті (Курляндский Б.А., 2002).

Особливістю розвитку хронічного і швидко прогресуючого патологічного процесу нирок є те, що ці процеси, як правило, не залежать від первинного захворювання нирок, а, в основному, визначаються тубуло-інтерстиційним синдромом (Шулутко Б.И. и др., 2001; Ренц Д.Б. и др., 1997). Недостатність ниркових функцій залежить у першу чергу від наявності тубуло-інтерстиційних порушень, а не гломерулосклерозу (Bonegio R., Liebertbal W., 2002).

В останні десятиріччя особлива увага звертається на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому при захворюваннях нирок (Роговый Ю.Е. и др., 2009; Бобкова И.Н. и др., 2007; Okon K., 2003.). Відсутність сучасних об'єктивних методик дослідження тубуло-інтерстиційного синдрому вимагає нового підходу із застосуванням новітніх методів досліджень біологічних тканин (БТ). У вітчизняній та зарубіжній літературі порушується проблема практичної відсутності відомостей про оптичні властивості тканини нирки при даному синдромі. Тому актуальною є розробка нових підходів та засобів аналізу поляризації зображень БТ, пов'язаних зі змінами у нирці.

Методи лазерної поляриметрії дають нову інформацію про динаміку зміни морфологічної структури БТ. Поєднання унікальних можливостей поляризаційно чутливої оптичної когерентної томографії в отриманні зображень БТ на різних глибинах проникнення оптичного випромінювання із можливостями статистичного та фрактального аналізу цих зображень дозволить досягти суттєвого прогресу в методах лазерної діагностики будови біологічних об'єктів (Ушенко О.Г., 2007).

Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю розширення знань про взаємозв'язок оптичних властивостей структури ниркової тканини та механізму розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за умов поліуричної стадії сулемової нефропатії як патогенетичної основи розвитку хронічної ниркової недостатності, пошуку нових методів діагностики та моніторингу змін параметрів БТ.

Аналізуючи наукову літературу із зазначеної проблематики, варто наголосити на необхідності проведення комплексного наукового дослідження оптичних властивостей тканини нирки та вивчення тубуло-інтерстиційного синдрому з метою встановлення нових об'єктивних критеріїв даного стану.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної науково-дослідницької роботи кафедри патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету «Дослідження порушень водно-електролітного обміну, закономірностей центральних стресіндукованих та ішемічних дисфункцій, паренхіматозно-стромального дисбалансу при ушкодженні внутрішніх органів за умов впливу екологічно несприятливих чинників з розробкою шляхів корекції виявлених патологічних змін» (№ державної реєстрації 0104 U 009029 за шифром ІН. 09.00.001.04). Здобувач є співвиконавцем зазначеної теми.

Тема дисертації затверджена проблемною комісією “Патологічна фізіологія та імунологія” МОЗ України та АМН України (протокол № 49 від 15.12.2005 р.) та рішення ВАК України про дозвіл на призначення другого наукового керівника від 11.12.2006 р. № 01-76-09/2711 на № вх. 2939 від 29.11.2006 р.

Мета дослідження. З'ясувати взаємозв'язок функціонально-біохімічного, морфологічного стану та оптичної моделі кіркової, мозкової речовини і сосочка нирки у нормі та за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому із патогенетичним обґрунтуванням корекції даного захворювання.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

1. Дослідити функціонально-біохімічні зміни нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому.

2. Вивчити поляризаційну структуру оптичних зображень окремих ділянок тканини нирки за умов її фізіологічної норми.

3. Дослідити зміни оптичних властивостей архітектоніки окремих ділянок нирки за умов впливу сулеми.

4. Вивчити морфологічну характеристику моделі прогресуючої ниркової недостатності при експериментальному тубуло-інтерстиційному синдромі.

5. Намітити можливі шляхи патогенетичної корекції прогресуючої ниркової недостатності при формуванні тубуло-інтерстиційного синдрому.

6. Експериментально апробувати метод Мюллер-матричної реконструкції будови анізотропних компонент тканини нирки.

Об'єкт дослідження: патогенез хронічної хвороби нирок.

Предмет дослідження: патофізіологічне та кореляційно-оптичне дослідження тубуло-інтерстиційного синдрому та шляхи його корекції при сулемовій нефропатії.

Методи дослідження: Експериментальні - моделювання тубуло-інтерстиційного синдрому; фізіологічні - дослідження функції нирок (діурез, кількість випитої рідини, екскреція креатиніну, іонів водню, рН сечі, клубочкова фільтрація); біохімічні - визначення протеолітичної активності (за лізисом азоальбуміну, азоказеїну, азоколагену), фібринолітичної активності (за лізисом азофібрину), вмісту оксипроліну; гістологічні (забарвлення зрізів нирок гематоксилін-еозином, за Слінченко); фізичні - фотометричні, поляриметричні, фазометричні; статистичні (визначення середньої арифметичної, стандартної похибки, показника достовірності, проведення регресійного аналізу).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено, що за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії, який перебігає на фоні гіперфільтрації, зниження ферментативної фібринолітичної активності, екскреції іонів водню сечі, гальмування активності сукцинатдегідрогенази супроводжується розростанням сполучної тканини в кірковій речовині нирки, що підтверджено збільшенням вмісту оксипроліну як маркера колагену та застосуванням кореляційно-оптичного дослідження, яке виявило зростання вмісту кристалічної та зниження вмісту аморфної речовини. Уперше показано, що на 30-ту добу сулемової нефропатії на фоні гальмування необмеженого протеолізу за азоальбуміном, азоказеїном та ферментативного фібринолізу встановлено розростання сполучної тканини в мозковій речовині нирки, що підтверджено зростанням вмісту кристалічної речовини та зниженням вмісту аморфної за даними кореляційно-оптичного дослідження, що пояснюється розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції вздовж мозкових променів. Уперше встановлено, що за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на фоні гальмування необмеженого протеолізу за азоальбуміном, азоказеїном, азоколом та сумарної, ферментативної, неферментативної фібринолітичної активності в сосочку нирки спостерігається розростання сполучної тканини, що підтверджено застосуванням кореляційно-оптичного дослідження, яке виявило зростання вмісту кристалічної речовини та зниження аморфної. Уперше показано, що більш чутливими критеріями для ранньої діагностики тубуло-інтерстиційного синдрому за ступенем зростання вмісту кристалічної речовини як маркера колагену є асиметрія та ексцес, ніж середня і дисперсія, які характеризують розподіли параметрів станів поляризації лазерних зображень. Уперше встановлені за допомогою регресійного аналізу позитивні кореляційні залежності між ексцесом розподілу фазових зсувів у сосочку нирки і ексцесом аналогічного розподілу в кірковій речовині нирки на 30-ту добу сулемової нефропатії, що вказує на єдність патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому в зазначених ділянках нирки. Уперше показано, що застосування препарату GA-40 приводить до нормалізації розподілів інтенсивності, еліптичності, показника двопроменезаломлення, орієнтаційної будови та фазового зсуву кристалічної речовини, що характеризуються середньою, дисперсією, асиметрією, ексцесом у кірковій, мозковій речовині та сосочку нирки із запобіганням розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати експериментальних досліджень, які одержані при виконанні роботи, дають можливість на сучасному науковому рівні об'єктивно і з високим рівнем достовірності дослідити розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому шляхом використання кількісного визначення ступеня фіброзу інтерстицію за вірогідним зростанням кристалічної речовини при кореляційно-оптичному дослідженні гістологічних кріостатних свіжовисушених зрізів нирки, використовуючи фотометричні, поляриметричні та фазометричні показники. Розроблені та впроваджені винаходи дозволяють прискорити отримання зразків та швидко і точно встановлювати розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому.

Виявлений захисний вплив препарату GА-40 при розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому шляхом збалансування регуляторних процесів у нирці, в результаті чого запобігається розростання сполучної тканини в інтерстиції нирки, дає можливість рекомендувати даний препарат для апробації в клінічній практиці з метою профілактики та лікування тубуло-інтерстиційного синдрому.

Результати роботи впроваджені у навчальний процес на кафедрах патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Івано-Франківського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Основна частина досліджень виконана за період з 2005 по 2008 р. Здобувач здійснив вивчення та аналіз наукової літератури, провів патентно-інформаційне дослідження, визначив мету та завдання даної дисертаційної роботи. Автором особисто розроблені протоколи досліджень, проведені самі дослідження та статистично оброблені одержані результати; написані наукові статті та всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження та основні наукові положення доповідалися на 5^th International Congress of Pathophysiology (Beijing, China, 2006 р.); науково-практичній конференції «Нові діагностичні та лікувальні підходи при системних захворюваннях сполучної тканини» (м. Донецьк, 2006 р.); XIII Міжнародній конференції «Теоретические и клинические аспекты применения биорезонансной и мультирезонансной терапии» (м. Москва, 2007 р.); XV Міжнародній конференції «Теоретические и клинические аспекты применения биорезонансной и мультирезонансной терапии» (м. Москва, 2009 р.), щорічних наукових конференціях Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці, 2005-2009 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них 8 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 праці одноосібні), отримано 2 патенти України, 5 тез - у матеріалах вітчизняних і міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, актів впровадження результатів наукових досліджень. Основний матеріал викладений на 116 сторінках і проілюстрований 25 таблицями та 38 рисунками. Список літератури містить 321 джерело, з них 156 кирилицею та 165 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальні дослідження проведені на кафедрі патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету й кафедрі оптики та спектроскопії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича із дотриманням основних положень Ухвали Першого національного конгресу з біоетики «Загальні етичні принципи експериментів на тваринах» (2001 р.), Конвенції Ради Європи про охорону хребетних тварин, що використовуються в експериментах та інших наукових цілях від 18.03.1986 р., Директиви ЄЕС № 609 від 24.11.1986 р., наказу МОЗ України № 66 від 13.02.2006 р., відповідно до вимог комісії з питань біоетики БДМУ (протокол № 40 від 30.11.2009 р.).

Під час виконання комплексних патофізіологічних та кореляційно-оптичних досліджень на 246 статевозрілих щурах-самцях масою 0,16-0,20 кг для з'ясування функціонально-морфологічного стану нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому проводили: оцінку функціонального стану нирки, біохімічні дослідження, дослідження елементів сполучної тканини, морфологічні методи дослідження, спектрофотометричні (базуються на аналізі просторових або часових змін інтенсивності поля випромінювання, розсіяного БТ), поляризаційні (характеризують ступінь поляризації та значень азимута і еліптичності поляризації електромагнітних коливань) та кореляційні (аналізують орієнтаційну будову і розподіл фаз між ортогональними складовими амплітуди поляризаційних компонент світлових коливань у різних точках об'єктного поля) методи дослідження.

Тварин поділяли на декілька груп. Перша - контрольна. У тварин другої групи моделювали тубуло-інтерстиційний синдром шляхом введення сулеми в дозі 5 мг/кг маси тіла одноразово за умов гіпонатрієвого раціону харчування. На третій групі тварин вивчали захисний вплив препарату GA-40, який уводили щоденно внутрішньом'язово в дозі 2 мкг/кг маси тіла впродовж усього періоду розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому. Тварин виводили із експерименту на тридцяту добу сулемової нефропатії шляхом декапітації під ефірним наркозом.

Функцію нирок вивчали шляхом введення щурам водопровідної води в шлунок у кількості 5% від маси тіла за допомогою металевого зонда, з подальшим збором сечі впродовж 2-х год. Величину діурезу оцінювали в мл/2 год/100 г маси тіла. Після збору сечі проводили евтаназію тварин. Кров збирали в пробірки з гепарином.

Екскреторну функцію нирок оцінювали за величиною діурезу, концентрацією креатиніну в плазмі крові та сечі, швидкістю клубочкової фільтрації. Клубочкову фільтрацію оцінювали за кліренсом ендогенного креатиніну. Концентрацію креатиніну у сечі визначали за методом Фоліна, у плазмі крові за методом Поппера у модифікації Мерзона (Магаляс В.М. та ін., 2001).

Кислотовидільну функцію нирок характеризували за концентрацією активних іонів водню у сечі (рН сечі), екскрецією іонів водню. Визначення рН сечі здійснювали за допомогою мікробіоаналізатора «Redelkys» (Угорщина), концентрацію кислот сечі - методом титрування (Шюк О., 1981).

Стандартизації показників функцій нирок досягали доведенням їх до одиниці на 100 г маси тіла тварини або об'єму клубочкового фільтрату на 100 мкл.

Стан фібринолітичної активності кіркової, мозкової речовини, сосочка нирки, сечі визначали на основі реакції з азофібрином (БіоМарк, Львів), оцінюючи сумарну фібринолітичну активність (СФА), неферментативну фібринолітичну активність (НФА), та розраховували ферментативну фібринолітичну активність (ФФА). На спектрофотометрі СФ-46 у кюветах 1 см при довжині хвилі 440 нм проти розчину порівняння проводили замір оптичної густини проб. Отримані екстинції перераховували на 1 год інкубації на 1 г тканини (Магаляс В.М. та ін., 2001).

Стан протеолітичної активності визначали на основі реакції з азосполуками. При цьому визначали протеоліз за азоальбуміном (лізис низькомолекулярних білків), азоказеїном (лізис високомолекулярних білків) та азоколагеном (лізис колагену). Азоальбумін, азоказеїн та азоколаген застосовували як субстрати для визначення активності протеїназ у лужному середовищі (Магаляс В.М. та ін., 2001).

Вміст оксипроліну визначали у кірковій речовині нирки за методом Stegemann H.

При виконанні експериментальних досліджень із метою з'ясування характеру оптичної моделі кіркової, мозкової речовини та сосочка нирки у нормі та за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому проводили вивчення поляризаційних зображень тканини нирки використовуючи методи лазерної поляриметрії (Ушенко О.Г., 1998, 2009).

Із вилученої нирки за допомогою заморожувального мікротома отримували нативні гістологічні зрізи БТ завтовшки до 25 мкн, які в подальшому досліджували методами лазерної поляриметрії.

Методологічно така схема поєднує можливості одержання зображень гістологічних зрізів тканини нирки з їх поляризаційним та комп'ютерним аналізом. Такі засоби обробки інформації можливі завдяки комплексному використанню лінійних поляризаторів та фазовозсуваючих пластинок.

Оптичний пристрій працює таким чином. Випромінювання He-Ne лазера за допомогою двох обертальних дзеркал спрямовується на вхід коліматора, який складається з двох об'єктивів та діафрагми. Коліматор формує паралельний лазерний пучок, який проходить крізь фазовозсувальну пластинку, яка перетворює стан його поляризації в циркулярний. Поляризатор виділяє без зміни інтенсивності лазерного пучка будь-яке значення азимута його поляризації. Лінійно поляризований лазерний пучок опромінює гістологічний зріз БТ, речовина якої здійснює координатну модуляцію станів поляризації в лазерному зображенні. Мікрооб'єктиви проектують лазерне зображення БТ крізь поляризатор-аналізатор у площину світлочутливої площадки цифрової камери. Цифрова камера має 800х600 світлочутливих пікселів, які дискретизують зображення БТ у цифровий масив, що складається з 48000 значень інтенсивності лазерного зображення (Ушенко О.Г. та ін., 2000, 2007).

Для оцінювання сукупності показників поляризації зображення гістологічних зрізів нирки використовували статистичні моменти першого порядку - М (середнє), другого порядку - Д (дисперсія), третього порядку - А (асиметрія) та четвертого порядку - Е (ексцес) розподілів їх величин, які обчислювали шляхом усереднення відліків по кожному пікселю реєструючої цифрової камери.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою програм «Statgrafics», «Exel 7.0» та «Statistica-6». Вірогідність різниці показників визначали, використовуючи t-критерій Стьюдента. В таблицях значення «р» наведені для вірогідних різниць показників (p < 0,05, p < 0,01, p < 0,001), що вивчалися. нирка інтерстиційний синдром

Характеристика функціонально-біохімічного та гістологічного стану нирок при тубуло-інтерстиційному синдромі. При дослідженні кіркової речовини нирки встановлено розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу поліуричної стадії сулемової нефропатії, який характеризувався явищами дистрофії ниркових канальців та змінами інтерстицію у вигляді клітинних інфільтратів набряку, склерозу. Досліджуючи функціональний стан нирок виявлено гіперфільтрацію (з 332,42 ± 16,622 до 592,6 ± 19,394 мкл/хв/100г, р<0,05), незмінений діурез (з 3,45 ± 0,274 до 3,26 ± 0,118 мл/2год/100г), зниження екскреції іонів водню (з 2,241 ± 0,2934 до 0,562 ± 0,0483 мкмоль/2 год/100 г, p < 0,01), рН сечі (з 6,22 ± 0,047 до 6,82 ± 0,071, р< 0,001), незмінену концентрацію креатиніну в сечі (з 0,797 ± 0,0519 до 0,742 ± 0,0228 ммоль/л) та плазмі крові (з 86,92 ± 1,921 до 80,65 ± 3,887 ммоль/л), збільшення екскреції креатиніну (з 2,684 ± 0,1272 до 3,084 ± 0,1354 мкмоль/2год/100г, р<0,02).

При біохімічному дослідженні сечі встановлено зниження СФА (з 1,76 ± 0,101 до1,02 ± 0,074 Е_{440/год/мл}, р<0,001), ФФА (з 0,889 ± 0,059 до 0,496 ± 0,0535 Е_{440/год/мл}, р<0,001) та НФА (з 0,871 ± 0,0568 до 0,524 ± 0,0395 Е_{440/год/мл}, р<0,001); відсутність змін СФА (з 30,85 ± 1,62 до 34,45 ± 1,52 Е_{440/год/г}) при активації ФФА (з 21,8 ± 1,76 до 27,74 ± 1,28 Е_{440/год/г}, р<0,05) та зниженні НФА (з 9,05 ± 0,39 до 6,71 ± 0,46 Е_{440/год/г}, р<0,01) кіркової речовини нирки; гальмування протеолізу за азоальбуміном (з 27,14 ± 2,048 до 14,75 ± 2,082 Е_{440/год/г}, р<0,01), азоказеїном (з 39,2 ± 2,76 до 18,1 ± 1,412 Е_{440/год/г}, р<0,001), у кірковій ділянці нирки. Зростання протеолізу за азоколагеном (з 3,9 ± 0,411 до 7,96 ± 0,667 Е_{440/год/г}, р<0,001) можна розцінювати як прояв дисрегенерації за рахунок процесів вторинної деструкції сполучної тканини. В цей час у кірковій ділянці нирки виявлено зростання вмісту маркера колагеногенезу - оксипроліну та зниження активності сукцинатдегідрогенази.

Виконуючи морфологічне дослідження мозкової речовини нирки встановили розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу поліуричної стадії сулемової нефропатії, який характеризувався явищами дистрофії ниркових канальців та змінами інтерстицію у вигляді клітинних інфільтратів, набряку, склерозу з розростанням колагену вздовж мозкових променів та фіброзною трансформацією нефроцитів.

Досліджуючи протеолітичну активність за лізисом азоальбуміну, азоказеїну, азоколагену та фібринолітичну активність за лізисом азофібрину з розрахунком СФА, ФФА та НФА встановили, що посилення колагеногенезу спостерігалося на фоні гальмування протеолізу за азоальбуміном, азоказеїном та СФА, ФФА та НФА в мозковій ділянці нирки.

При морфологічному дослідженні сосочка нирки встановлено розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу поліуричної стадії сулемової нефропатії, який характеризувався явищами дистрофії ниркових канальців та змінами інтерстицію у вигляді клітинних інфільтратів, набряку, склерозу.

Визначаючи протеолітичну активність за лізисом азоальбуміну, азоказеїну, азоколагену та фібринолітичну активність за лізисом азофібрину з розрахунком СФА, ФФА та НФА встановили, що посилення колагеногенезу спостерігалося на фоні гальмування протеолізу за азоальбуміном, азоказеїном, азоколагеном та сумарної (з 222,8 ± 5,35 до 148,72 ± 6,54 Е_{440/год/г}, р<0,001), ферментативної (з 191,68 ± 5,42 до 144,07 ± 6,46 Е_{440/год/г}, р<0,001) і неферментативної (з 31,12 ± 2,4 до 4,65 ± 0,74 Е_{440/год/г}, р<0,001) фібринолітичної активності у сосочку нирки.

Дослідження взаємозв'язків між поляризаційною структурою оптичного розсіяного випромінювання і будовою кіркової, мозкової речовини та сосочка нирки в нормі. При проведенні поляризаційно мікроскопічного лазерного дослідження гістологічних зрізів кіркової, мозкової речовини та сосочка нирки у нормі встановлено наявність кристалічної та аморфної речовини в цих ділянках нирки. У кірковій ділянці нирки вміст кристалічної речовини становив 38,810,249%, аморфної 60,350,921%. Індекс співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина становив 1,580,017. У мозковій ділянці нирки вміст кристалічної речовини становив 23,130,245%, аморфної 76,700,218%. Індекс співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина становив 3,310,042. Кристалічна речовина сосочка нирки становить 31,550,194%, аморфної 68,440,194%. Індекс співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина становив 2,170,019.

Кристалічна речовина має цілий ряд характеристик: інтенсивність, еліптичність, орієнтаційна будова (напрямок укладання волокон колагену в сполучній тканині), фазовий зсув (ступінь зміщення хвиль лазерного випромінювання), які характеризуються М - середньою, Д - дисперсією, А - асиметрією, Е - ексцесом.

При дослідженні кіркової речовини нирки у нормі встановлені наступні розподіли інтенсивності: М - 0,110,004 ум. од., Д - 0,0950,0045 ум. од., А - 7,430,161 ум. од., Е - 11,610,297 ум. од.; еліптичності: М - 0,060,005 ум. од., Д - 0,120,003 ум. од., А - 23,350,215 ум. од., Е - 78,150,690 ум. од.; орієнтаційної будови: М - 0,050,003 ум. од., Д - 0,080,003 ум. од., А - 23,380,509 ум. од., Е - 112,61,01 ум. од.; фазового зсуву: М - 0,030,002 ум. од., Д - 0,070,003 ум. од., А - 13,530,300 ум. од., Е - 62,160,70 ум. од.

Вивчаючи мозкову речовину нирки у нормі за допомогою оптичного методу дослідження встановили такі розподіли інтенсивності: М - 0,080,004 ум. од., Д - 0,070,003 ум. од., А - 6,390,192 ум. од., Е - 10,250,252 ум. од.; еліптичності: М - 0,020,002 ум. од., Д - 0,090,003 ум. од., А - 3,610,097 ум. од., Е - 11,780,183 ум. од.; орієнтаційної будови: М - 0,050,003 ум. од., Д - 0,0980,0041 ум. од., А - 3,750,085 ум. од., Е - 31,050,534 ум. од.; фазового зсуву: М - 0,020,003 ум. од., Д - 0,050,003 ум. од., А - 2,730,054 ум. од., Е - 23,550,301 ум. од.

Досліджуючи сосочок нирки у нормі вищевказаним методом встановили наступні розподіли інтенсивності: М - 0,130,005 ум. од., Д - 0,110,004 ум. од., А - 11,550,220 ум. од., Е - 27,940,532 ум. од.; еліптичності: М - 0,110,004 ум. од., Д - 0,220,005 ум. од., А - 92,260,427 ум. од., Е - 318,072,559 ум. од.; орієнтаційної будови: М - 0,1250,0037 ум. од., Д - 0,2350,0067 ум. од., А - 315,52,75 ум. од., Е - 11261,2 ум. од.; фазового зсуву: М - 0,090,004 ум. од., Д - 0,220,012 ум. од., А - 272,72,06 ум. од., Е - 967,61,43 ум. од.

Отже, дослідження кіркової, мозкової речовини та сосочка нирки за допомогою лазерної поляриметрії показує наявність оптично інертної аморфної та оптично активної кристалічної речовини у вищеперерахованих ділянках нирки, причому вміст кристалічної речовини найбільший у кірковій речовині, менший у сосочку і найменший у мозковій речовині; дослідження нирки за допомогою лазерної поляриметрії показує наявність неоднорідності оптично активної кристалічної речовини, на що вказують такі її характеристики: інтенсивність, еліптичність, орієнтаційна будова та фазовий зсув, причому вищеперераховані показники найбільші у сосочку нирки, менші у кірковій і найменші у мозковій ділянці.

Дослідження взаємозв'язків морфологічної і поляризаційної структури оптичного випромінювання розсіяного кірковою, мозковою речовиною та сосочком нирки при тубуло-інтерстиційному синдромі. При проведенні поляризаційно мікроскопічного лазерного дослідження гістологічних зрізів кіркової речовини нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії спостерігається зростання вмісту кристалічної та зниження аморфної речовини, зменшувалося співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст кристалічної та аморфної речовини в кірковій ділянці нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії за даними кореляційно-оптичного дослідження (xSx)

Показники	Контроль (n= 12)	Тубуло-інтерстиційний синдром (n= 12)
Вміст кристалічної речовини, %	38,810,249	47,630,235, p< 0,001
Вміст аморфної речовини, %	60,350,921	52,360,236, p< 0,001
Співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина, од.	1,580,017	1,090,010, p< 0,001

p - вірогідність різниць порівняно з контролем;

n - число спостережень.

При проведенні кореляційно-оптичного дослідження мозкової речовини нирки на 30-ту добу сулемової нефропатії за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановлено зростання вмісту кристалічної та зниження аморфної речовини, зменшення співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст кристалічної та аморфної речовини в мозковій ділянці нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії за даними кореляційно-оптичного дослідження (xSx)

Показники	Контроль (n= 12)	Тубуло-інтерстиційний синдром (n= 12)
Вміст кристалічної речовини, %	23,130,245	44,390,231, p< 0,001
Вміст аморфної речовини, %	76,700,218	55,610,231, p< 0,001
Співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина, од.	3,310,042	1,250,012, p< 0,001

p - вірогідність різниць порівняно з контролем;

n - число спостережень.

Проводячи кореляційно-оптичне дослідження сосочка нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії, встановлено зростання вмісту кристалічної та зниження аморфної речовини, зменшення співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина (табл. 3).

Таблиця 3

Вміст кристалічної та аморфної речовини в сосочку нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії за даними кореляційно-оптичного дослідження (xSx)

Показники	Контроль (n= 12)	Тубуло-інтерстиційний синдром (n= 12)
Вміст кристалічної речовини, %	31,550,194	38,650,246, p< 0,001
Вміст аморфної речовини, %	68,440,194	61,350,246, p< 0,001
Співвідношення аморфна речовина/кристалічна речовина, од.	2,170,019	1,590,016, p< 0,001

p - вірогідність різниць порівняно з контролем;

n - число спостережень.

При дослідженні кристалічної речовини кіркової ділянки нирки на 30-ту добу сулемової нефропатії за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановлено зростання розподілу інтенсивності: М - (з 0,110,004 до 0,190,004 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,0950,0045 до 0,1130,0046 ум. од., p< 0,01), А - (з 7,430,161 до 21,530,419 ум. од., p< 0,001), Е - (з 11,610,297 до 53,130,622 ум. од., p< 0,001). За цих умов також встановлено аналогічний напрям змін еліптичності: М - (з 0,060,005 до 0,160,006 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,120,003 до 0,210,004 ум. од., p< 0,001), А - (з 23,350,215 до 79,010,521 ум. од., p< 0,001), Е - (з 78,150,690 до 173,41,62 ум. од., p< 0,001). Подібні зміни спостерігалися при дослідженні орієнтаційної будови: М - (з 0,050,003 до 0,120,004 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,080,003 до 0,180,003 ум. од., p< 0,001), А - (з 23,380,509 до 69,661,038 ум. од., р< 0,001), Е - (з 112,61,01 до 758,212,871 ум. од., p< 0,001) та фазового зсуву: М - (з 0,030,002 до 0,090,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,070,003 до 0,120,003 ум. од., p< 0,001), А - (з 13,530,300 до 48,660,652 ум. од., р< 0,001), Е - (з 62,160,701 до 363,981,356 ум. од., р< 0,001).

Вивчаючи кристалічну речовину мозкової ділянки нирки на 30-ту добу сулемової нефропатії за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановлено зростання розподілу інтенсивності: М - (з 0,080,004 до 0,150,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,070,003 до 0,100,003 ум. од., p< 0,001), А - (з 6,390,192 до 19,050,407 ум. од., p< 0,001), Е - (з 10,250,252 до 36,410,466 ум. од., p< 0,001). Досліджуючи еліптичність кристалічної речовини мозкової ділянки нирки за даних умов встановили зростання її показників: М - (з 0,020,002 до 0,070,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,090,003 до 0,200,005 ум. од., p< 0,001), А - (з 3,610,097 до 21,250,299 ум. од., p< 0,001), Е - (з 11,780,183 до 41,940,361 ум. од., p< 0,001). Аналогічні зміни за тих самих умов отримали при дослідженні орієнтаційної будови: М - (з 0,050,003 до 0,1090,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,0980,0041 до 0,1630,004 ум. од., р< 0,001), А - (з 3,750,085 до 17,330,331 ум. од., р< 0,001), Е - (з 31,050,534 до 68,340,679 ум. од., p< 0,001) та фазового зсуву: М - (з 0,020,003 до 0,080,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,050,003 до 0,120,003 ум. од., p< 0,001), А - (з 2,730,054 до 16,560,324 ум. од., р< 0,001), Е - (з 23,550,301 до 48,220,475 ум. од., р< 0,001).

Провівши вивчення кристалічної речовини сосочка нирки на 30-ту добу сулемової нефропатії за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановили зростання розподілу інтенсивності: М - (з 0,130,005 до 0,220,006 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,110,004 до 0,140,005 ум. од., p< 0,001), А - (з 11,550,220 до 61,51,01 ум. од., p< 0,001), Е - (з 27,940,532 до 83,01,76 ум. од., p< 0,001). Дослідивши сосочок нирки за вищевказаних умов, виявили подібний напрям змін еліптичності: М - (з 0,110,004 до 0,410,007 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,220,005 до 0,530,009 ум. од., p< 0,001), А - (з 92,260,427 до 448,094,965 ум. од., p< 0,001), Е - (з 318,072,559 до 919,712,243 ум. од., p< 0,001). При вивченні кореляційних показників кристалічної речовини сосочка нирки встановили зростання розподілів орієнтаційної будови: М - (з 0,1250,0037 до 0,7430,0179 ум. од., р< 0,001), Д - (з 0,2350,0067 до 0,460,014 ум. од., p< 0,001), А - (з 315,52,75 до 922,92,38 ум. од., p< 0,001), Е - (з 11261,2 до 45672,2 ум. од., p< 0,001) та фазового зсуву: М - (з 0,090,004 до 0,670,020 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,220,012 до 0,440,017 ум. од., p< 0,001), А - (з 272,72,06 до 828,92,55 ум. од., p< 0,001), Е - (з 967,61,43 до 3650,02,18 ум. од., р< 0,001).

Отже, за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановлено в кірковій речовині нирки розростання сполучної тканини, що підтверджено застосуванням кореляційно-оптичного дослідження, яке виявило зростання вмісту кристалічної речовини та зниження вмісту аморфної речовини. Ці порушення пояснюються розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції, потовщенням базальних мембран ниркових канальців та фіброзною трансформацією нефроцитів. При розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановлено в мозковій речовині нирки розростання сполучної тканини, що підтверджено застосуванням кореляційно-оптичного дослідження, яке показало зростання вмісту кристалічної речовини та зниження вмісту аморфної. Дані зміни пояснюються розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції вздовж мозкових променів та фіброзною трансформацією нефроцитів. За умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому в сосочку нирки встановлено розростання сполучної тканини, що підтверджено застосуванням кореляційно-оптичного дослідження, яке виявило зростання вмісту кристалічної речовини та зниження вмісту аморфної. Ці порушення пояснюються розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції внаслідок фіброзної трансформації інтерстиційних клітин ІІ типу. Кореляційно-оптичне дослідження тубуло-інтерстиційного синдрому показує наявність неоднорідності оптично активної кристалічної речовини, на що вказують характеристики її лазерних зображень: інтенсивність, еліптичність, орієнтаційна будова та фазовий зсув, які характеризуються середньою, дисперсією, асиметрією та ексцесом; усі зазначені показники зростають за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому в кірковій, мозковій речовині та сосочку нирки. Цей факт можна розцінювати таким чином, що при формуванні тубуло-інтерстиційного синдрому відбувається не тільки кількісне наростання ступеня колагеногенезу, але при цьому істотних змін зазнає і сама структура сполучної тканини, зростає ступінь її неоднорідності; більш чутливими критеріями для ранньої діагностики тубуло-інтерстиційного синдрому за ступенем зростання вмісту кристалічної речовини як маркера колагену є асиметрія і ексцес, ніж середня і дисперсія, які характеризують розподіли параметрів станів поляризації лазерного зображення.

Виявлені за допомогою регресійного аналізу позитивні кореляційні залежності між ексцесом розподілу фазових зсувів у сосочку нирки і ексцесом аналогічного розподілу в кірковій речовині нирки та асиметрією розподілу фазового зсуву в кірковій речовині нирки кристалічної речовини на 30-ту добу сулемової нефропатії вказують на єдність патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому в зазначених ділянках нирки (рис. 1).

Дослідження вазємозв'язків морфологічної і поляризаційної структури оптичного випромінювання розсіяного кірковою, мозковою речовиною та сосочком нирки при корекції тубуло-інтерстиційного синдрому препаратом GA-40. При вивченні впливу препарату GA-40 на кіркову речовину нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому методом кореляційно-оптичного дослідження встановлено зниження розподілу інтенсивності: М - (з 0,190,004 до 0,130,004 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,1130,0046 до 0,0950,0043 ум. од., p< 0,02), А - (з 21,530,419 до 9,800,348 ум. од., p< 0,001), Е - (з 53,130,622 до 13,840,385 ум. од., p< 0,001). Досліджуючи вплив даного препарату встановили аналогічні зміни еліптичності: М - (з 0,160,006 до 0,080,004 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,210,004 до 0,140,004 ум. од., p< 0,001), А - (з 79,010,521 до 26,560,347 ум. од., p< 0,001), Е - (з 173,41,62 до 87,051,035 ум. од., p< 0,001). Такі ж зміни отримали при вивченні орієнтаційної будови: М - (з 0,120,004 до 0,050,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,180,003 до 0,100,002 ум. од., p< 0,02), А - (з 69,661,038 до 31,780,592 ум. од., p< 0,001), Е - (з 758,212,871 до 26,061,082 ум. од., p< 0,001) та фазового зсуву: М - (з 0,090,003 до 0,050,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,120,003 до 0,090,004 ум. од., p< 0,001), А - (з 48,660,652 до 15,600,233 ум. од., p< 0,001), Е - (з 363,981,356 до 65,840,381 ум. од., p< 0,001) кристалічної речовини кіркової ділянки нирки.

Вивчаючи вплив препарату GA-40 на стан кристалічної речовини мозкової ділянки нирки на 30-ту добу сулемової нефропатії за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановили зниження розподілу інтенсивності: М - (з 0,150,003 до 0,110,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,100,003 до 0,090,004 ум. од., p< 0,001), А - (з 19,050,407 до 7,710,222 ум. од., p< 0,001), Е - (з 36,410,466 до 12,770,285 ум. од., p< 0,001). Також відновлювався показник еліптичності: М - (з 0,070,003 до 0,040,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,200,005 до 0,120,003 ум. од., p< 0,001), А - (з 21,250,299 до 4,150,063 ум. од., p< 0,001), Е - (з 41,940,361 до 14,930,194 ум. од., p< 0,001). Аналогічних змін зазнавали кореляційні показники кристалічної речовини мозкової ділянки нирки при сулемовій нефропатії - орієнтаційна будова: М - (з 0,1090,003 до 0,050,003 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,1630,004 до 0,1080,004 ум. од., p< 0,001), А - (з 17,330,331 до 4,600,154 ум. од., p< 0,001), Е - (з 68,340,679 до 26,320,471 ум. од., p< 0,001) і фазовий зсув: М - (з 0,080,003 до 0,030,002 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,120,003 до 0,060,003 ум. од., p< 0,001), А - (з 16,560,324 до 2,980,060 ум. од., p< 0,001), Е - (з 48,220,475 до 29,810,591 ум. од., p< 0,001).

Досліджуючи вплив препарату GA-40 на кристалічну речовину сосочка нирки на 30-ту добу сулемової нефропатії за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому встановлено зниження розподілу інтенсивності: М - (з 0,220,006 до 0,160,004 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,140,005 до 0,120,005 ум. од., p< 0,02), А - (з 61,51,01 до 14,480,243 ум. од., p< 0,001), Е - (з 83,01,76 до 36,310,633 ум. од., p< 0,001). Подібні зміни за тих самих умов спостерігалися при вивченні розподілу еліптичності: М - (з 0,410,007 до 0,180,005 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,530,009 до 0,310,004 ум. од., p< 0,001), А - (з 448,094,965 до 115,290,831 ум. од., p< 0,001), Е - (з 919,712,243 до 348,232,459 ум. од., p< 0,001). Такі ж зміни отримали вивчаючи орієнтаційну будову: М - (з 0,7430,0179 до 0,1690,0043 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,460,014 до 0,2970,0083 ум. од., p< 0,001), А - (з 922,92,38 до 300,213,21 ум. од., p< 0,001), Е - (з 45672,2 до 11362,4 ум. од., p< 0,001) та фазовий зсув: М - (з 0,670,020 до 0,110,005 ум. од., p< 0,001), Д - (з 0,440,017 до 0,230,005 ум. од., p< 0,001), А - (з 828,92,55 до 290,72,15 ум. од., p< 0,001), Е - (з 3650,02,18 до 1060,84,76 ум. од., p< 0,001).

Отже, застосування препарату GA-40 призводить до нормалізації розподілів: інтенсивності, еліптичності, орієнтаційної будови та фазового зсуву кристалічної речовини, які характеризуються середньою, дисперсією, асиметрією, ексцесом у кірковій, мозковій речовині та сосочку нирки, що запобігає розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії; більш чутливими критеріями для оцінки антинефросклеротичного впливу препарату GA-40 при тубуло-інтерстиційному синдромі за ступенем впливу на вміст кристалічної речовини як маркера колагену є асиметрія і ексцес, ніж середня і дисперсія, розподілів параметрів лазерних зображень.

На основі проведеного аналізу щодо з'ясування ролі гормонально-месенджерних систем гомеостазу, іонів натрію, тканинних систем необмеженого протеолізу та фібринолізу, енергетичного обміну та елементів сполучної тканини, вмісту кристалічної і аморфної речовин у взаємозв'язку з показниками функції нирок у розвитку патології ниркових канальців та інтерстицію був сформульований новий науковий напрямок щодо патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому як основи швидкого прогресування та хронізації патології нирок (рис. 2).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо кореляційно-оптичного дослідження патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому як основи швидкого прогресування та розвитку хронічної ниркової недостатності за умов сулемової нефропатії.

1. За умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому в кірковій речовині нирки встановлено, що на фоні гіперфільтрації (p<0,05), зниження ферментативної фібринолітичної активності сечі (p<0,001), екскреції іонів водню (p<0,01), гальмування активності сукцинатдегідрогенази (p<0,001), відбувається розростання сполучної тканини, яке виявляли за збільшенням вмісту оксипроліну (p<0,001) і зростанням вмісту кристалічної (з 38,81±0,249% до 47,63±0,235%; p<0,001) та зниженням вмісту аморфної речовини за даними кореляційно-оптичного дослідження. Ці зміни пояснюються розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції, потовщенням базальних мембран ниркових канальців та фіброзною трансформацією нефроцитів.

2. На 30-ту добу сулемової нефропатії на тлі гальмування необмеженого протеолізу за азоальбуміном, азоказеїном та ферментативного фібринолізу встановлено розростання сполучної тканини в мозковій речовині нирки, що підтверджено зростанням вмісту кристалічної речовини та зниженням вмісту аморфної за даними кореляційно-оптичного дослідження, що пояснюється розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції вздовж мозкових променів.

3. За умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому відбувається гальмування необмеженого протеолізу за азоальбуміном (p<0,001), азоказеїном (p<0,001), азоколом (p<0,05) та сумарної (p<0,001), ферментативної (p<0,001), неферментативної (p<0,001) фібринолітичної активності встановлено розростання сполучної тканини в сосочку нирки, що підтверджено застосуванням кореляційно-оптичного дослідження, яке виявило зростання вмісту кристалічної речовини (з 31,55±0,194% до 38,65±0,246%; p<0,001) та зниження вмісту аморфної (з 68,44±0,194% до 61,35±0,246%; p<0,001). Дані зміни пояснюються розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції внаслідок фіброзної трансформації інтерстиційних клітин ІІ типу.

4. Більш чутливими критеріями для ранньої діагностики тубуло-інтерстиційного синдрому за ступенем зростання вмісту кристалічної речовини як маркера колагену є А - асиметрія і Е - ексцес, ніж М - середня і Д - дисперсія, які характеризують розподіли параметрів станів поляризації лазерного зображення.

5. Встановлені за допомогою регресійного аналізу позитивні кореляційні залежності між ексцесом розподілу фазового зсуву в сосочку нирки і ексцесом розподілу фазового зсуву в кірковій речовині нирки (Е_с = 3156 + 1,35 Е_к; r = 0,843; p < 0,001) та асиметрією розподілу фазового зсуву в кірковій речовині нирки кристалічної речовини (Е_с = 3535 + 2,35 A_к; r = 0,705; p < 0,02) на 30-ту добу сулемової нефропатії вказують на єдність патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому в зазначених ділянках нирки.

6. Застосування препарату GA-40 приводить до нормалізації розподілів інтенсивності, еліптичності, показника двопроменезаломлення кристалічної речовини, які характеризуються М - середньою, Д - дисперсією, А - асиметрією, Е - ексцесом у кірковій, мозковій речовині та сосочку нирки і запобігає розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії.

7. Використання препарату GA-40 приводить до нормалізації розподілів орієнтаційної будови та фазового зсуву кристалічної речовини, які характеризуються М -середньою, Д - дисперсією, А - асиметрією, Е - ексцесом у кірковій, мозковій речовині та сосочку нирки і запобігає розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії.

8. Більш чутливими критеріями для оцінки антинефросклеротичного впливу препарату GA-40 при тубуло-інтерстиційному синдромі за ступенем впливу на вміст кристалічної речовини як маркера колагену є А - асиметрія і Е - ексцес, ніж М - середня і Д - дисперсія розподілів параметрів лазерних зображень.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савка В.Г. Патофізіологічний аналіз кореляційно-оптичного дослідження сосочка нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому / В.Г. Савка // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2006. - Вип. 28. - С. 15-19.

2. Савка В.Г. Патофізіологічний аналіз інтенсивності, еліптичності та показника двопроменезаломлення кристалічної речовини при кореляційно-оптичному дослідженні нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому / В.Г. Савка // Одеський медичний журнал. - 2007. - №. 2. - С. 12-15.

3. Савка В.Г. Патофізіологічний аналіз орієнтаційної будови, фазового зсуву кристалічної речовини при кореляційно-оптичному дослідженні нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому / В.Г. Савка // Галицький лікарський вісник. - 2007. - Т. 14, №. 1. - С. 73-76.

4. Роговий Ю. Патофізіологічний аналіз кореляційно-оптичної діагностики кіркової речовини нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиціального синдрому / Юрій Роговий, Віталій Савка // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 1. - С. 108-111. (Участь Савки В.Г. у написанні статті є визначальною і полягає у виборі теми, виконанні досліджень, статистичній обробці даних, написанні роботи, підготовці матеріалу до друку).

5. Роговий Ю. Патофізіологічний аналіз кореляційно-оптичного дослідження мозкової речовини нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому / Юрій Роговий, Віталій Савка // Буковинський медичний вісник. - 2006. - № 1. - С. 79-82. (Дисертантом обрана тема роботи, йому належать мета та завдання дослідження, збір матеріалу, статистична обробка даних, узагальнення результатів, формулювання висновків та підготовка матеріалу до друку).

6. Пішак В.П. Патофізіологічний аналіз впливу препарату GA-40 на інтенсивність, еліптичність і показник двопроменезаломлення кристалічної речовини при кореляційно-оптичному дослідженні нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому / В.П. Пішак, Ю.Є. Роговий, О.Г. Ушенко, В.Г. Савка // Досягнення біології та медицини. - 2007. - № 1. - С. 4-8. (Здобувач сформував мету та завдання дослідження, провів статистичну обробку отриманих даних та їх узагальнення).

7. Вплив препарату GA-40 на орієнтаційну будову та фазовий зсув кристалічної речовини нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому / В.П. Пішак, Ю.Є. Роговий, В.Г. Савка [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2007. - Т. 11. - № 2. - С. 116-120. (Здобувач брав безпосередню участь у формулюванні мети, проведенні досліджень та підготовці матеріалу до друку).

8. Роговий Ю.Є. Кореляційно-оптичний метод дослідження тубуло-інтерстиційного синдрому / Ю.Є. Роговий, О.Г. Ушенко, В.Г. Савка // Буковинський медичний вісник. - 2008. - № 3. - С. 104-106. (Дисертанту належить ідея та завдання дослідження, збір матеріалу, статистична обробка даних, узагальнення результатів, формулювання висновків, підготовка матеріалу до друку).

9. Деклараційний патент на корисну модель 13625 Україна, МПК G01J 1/42, G01N 27/00. Спосіб діагностики концентрації речовин у біологічних рідинах / Роговий Ю.Є., Архіпова Л.Г., Муравйова І.Л., Попович Г.Б., Бойко О.В., Савка В.Г.; заявник та патентовласник Роговий Юрій Євгенович. - № u 2005 09 006 ; заявл. 23.09.2005 ; опубл. 17.04.2006, Бюл. № 4. (Савка В.Г. обґрунтував відповідність винаходу критерію «позитивний ефект»).

10. Патент на корисну модель 18214 Україна, МПК G01N 33/50. Спосіб діагностики ниркового тубуло-інтерстиційного синдрому / Роговий Ю.Є., Білоокий В.В., Савка В.Г.; заявник та патентовласник Роговий Юрій Євгенович. - № а 2006 02 451 ; заявл. 06.03.2006 ; опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11. (Здобувач є співавтором ідеї та обґрунтував відповідність винаходу критерію «позитивний ефект»).

11. Rohovyy Y. Pathophysiological analysis of correlation-optical diagnostics of tubulo-interstitial syndrome as the basis of the development of chronic and rapidly progressing process in the kidneys / Yuriy Rohovyy, Vitaliy Savka // 5^th International Congress of Pathophysiology, Beijing, China, June 28 - Juli 1, 2006. - P.156-157. (Здобувач є співавтором ідеї та завдання дослідження, самостійно провів узагальнення результатів та підготовку матеріалу до друку).

...