Розробка складу та технології мазі "Дермалік" для лікування дерматологічних захворювань
Аналіз сучасних нормативних документів щодо приготування екстемпоральних мазей. Вивчення фізико-хімічних властивостей прописів масел для лікування атопічного дерматиту. Розробка технологічної інструкції на виробництво лікарських форм в умовах аптек.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.07.2015 |
Размер файла | 44,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи
УДК 615.072:615.454.1:615.014.22:616.5-002
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ МАЗІ «ДЕРМАЛІК» ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
ГАРКАВЦЕВА ОЛЬГА
НАТОЛІЇВНА
Харків - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі технології ліків Національного фармацевтичного університету (м. Харків) Міністерства охорони здоров'я України.
Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор фармацевтичних наук, професор Ярних Тетяна Григорівна, Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою технології ліків.
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Зайцев Олександр Іванович, Національний фармацевтичний університет, завідуючий кафедрою процесів і апаратів хіміко-фармацевтичного виробництва;
кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Козлова Неллі Георгіївна, ДП «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції», провідний науковий співробітник сектору супозиторних лікарських форм, м. Харків.
Захист відбудеться 25 червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий 23 травня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор фармацевтичних наук, професор Д.І. Дмитрієвський
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед алергічних захворювань шкіри найбільш поширеною формою дерматозів є атопічний дерматит, для місцевої терапії якого застосовують мазі з протизапальною та протиалергічною активністю. В якості діючих речовин у цих лікарських формах майже у 90 % випадків використовуються глюкокортикостероїди, проте їх тривале застосування, зважаючи на цілий ряд побічних ефектів, стає небажаним.
Цього недоліку побавлені, як правило, рослинні препарати, асортимент яких на сьогоднішній день є вкрай обмеженим. Оскільки атопічний дерматит має хронічний перебіг і потребує постійного лікування, доцільним є створення нових лікарських засобів у формі мазей на основі природної сировини із протиалергічною, протизапальною та антимікробною активністю. В даному аспекті, перспективним із точки зору різноманітності складів та індивідуального підходу до лікування хворих на атопічний дерматит є застосування екстемпоральних мазей, а також удосконалення і розробка їх технології.
Слід відзначити, що на сьогоднішній день у виробничу діяльність аптек України впроваджуються вимоги Належної аптечної практики до технології екстемпоральних лікарських засобів. Вперше у ДФУ 1.2 введено розділ «Екстемпоральні лікарські засоби», у якому, нажаль, відсутні правила щодо технології «ex tempore» конкретних лікарських форм. У зв'язку з цим актуальною є розробка доповнення до вищезазначеної загальної статті ДФУ стосовно приготування ліків в умовах аптек, зокрема технології мазей.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно із планом науково-дослідних робіт НФаУ («Створення складу і технології одержання біологічно-активних речовин та лікарських засобів природного походження» (номер державної реєстрації 0103U000477) та проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи - нормативне обґрунтування технології екстемпоральних мазей, розробка та стандартизація мазі «Дермалік» для лікування дерматологічних захворювань.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
– провести порівняльний аналіз вимог до приготування ліків в умовах аптек згідно United States Pharmacopoeia (Державної Фармакопеї США) та ДФУ, дослідити в історичному аспекті та систематизувати сучасні нормативні документи щодо приготування екстемпоральних мазей;
– розробити проект доповнення «Приготування мазей «ex tempore»» до загальної національної статті ДФУ 5.N.1. «Екстемпоральні лікарські засоби»;
– розробити технологію та вивчити фізико-хімічні властивості екстемпоральних прописів мазей для лікування атопічного дерматиту;
– теоретично та експериментально обґрунтувати склад мазі під умовною назвою «Дермалік»;
– розробити та обґрунтувати раціональну промислову технологію виробництва мазі, визначити критичні точки технологічного процесу;
– розробити технологічну інструкцію на виробництво мазі в умовах аптек і проект технологічного промислового регламенту;
– провести дослідження з вибору основних показників якості, методів їх контролю, вивчити стабільність розробленого препарату і термін придатності; розробити проект методик контролю якості (МКЯ) мазі «Дермалік»;
– провести біофармацевтичні, мікробіологічні та фармакологічні дослідження мазі «Дермалік».
Об'єкти дослідження. Законодавчо-нормативна база щодо приготування екстемпоральних мазей; корені солодки, ефірні олії ромашки і чайного дерева, густий екстракт солодкового кореня, мазеві основи.
Предмет дослідження. Розробка проекту доповнення до загальної національної статті ДФУ 5.N.1 «Екстемпоральні лікарські засоби» «Приготування мазей «ex tempore»». Розробка складу мазі «Дермалік» для лікування дерматологічних захворювань. Розробка аптечної та промислової технології препарату, вивчення його технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і фармакологічних властивостей.
Методи дослідження. При виконанні поставлених задач було використано наступні методи: органолептичні, технологічні, фізико-хімічні, біофармацевтичні, мікробіологічні, біологічні. Якісний та кількісний аналіз діючих речовин здійснювали за допомогою хроматографічних методів та екстракційної спектрофотометрії. Обробку експериментальних даних проводили за допомогою методів математичної статистики.
При розробці проекту доповнення до загальної національної статті ДФУ 5.N.1 «Екстемпоральні лікарські засоби» «Приготування мазей «ex tempore»» застосовували методи системного, історичного та порівняльного аналізу (вивчення фармакопей, наказів МОЗ України, інформаційних листів, методичних рекомендацій, підручників тощо).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі технологічних, фізико-хімічних, фармакологічних і мікробіологічних досліджень теоретично та експериментально обґрунтовано склад і технологію мазі «Дермалік» для лікування дерматологічних захворювань (патент України на корисну модель № 43597).
Теоретично і експериментально обґрунтовано емпіричні положення щодо технології екстемпоральних мазей та розроблено проект доповнення «Приготування мазей «ex tempore»» до загальної національної статті ДФУ 5.N.1 «Екстемпоральні лікарські засоби».
Розроблено екстемпоральну технологію мазей на емульсійних основах для лікування атопічного дерматиту. Вивчено їх фізико-хімічні властивості, доведено стабільність протягом 30 та 60 днів, що дає підставу готувати мазі в якості внутрішньоаптечних заготовок.
Розроблено промислову технологію мазі «Дермалік», методики ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин у складі препарату.
Із використанням сучасних методів досліджень вивчено фізико-хімічні властивості запропонованого засобу, його стабільність у процесі зберігання та специфічну активність. Вивчено вплив допоміжних речовин на реологічні показники мазі та вивільнення із неї біологічно активних компонентів.
Практичне значення одержаних результатів. Створено і запропоновано для практичної медицини новий комбінований лікарський препарат у формі мазі під умовною назвою «Дермалік» на основі субстанцій природного походження для лікування дерматологічних захворювань.
Розроблено та надано до Фармакопейного центру МОЗ України для включення до ДФУ проект доповнення «Приготування мазей «ex tempore»» до загальної національної статті ДФУ 5.N.1 «Екстемпоральні лікарські засоби» (лист № 11/1093-1 від 09.10.2009 р.).
Розроблено та затверджено Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України інформаційні листи № 160-2007 «Склад та технологія виготовлення екстемпоральної мазі з протизапальною та протиалергічною дією» та № 102-2009 «Склад і технологія виготовлення екстемпоральної мазі для лікування дерматологічних захворювань».
Технологія двох екстемпоральних прописів мазей для лікування дерматологічних захворювань впроваджена в роботу аптек (акти впровадження від 06.05.2008, 19.03.2009, 25.01.2010 рр.).
Розроблено технологічну інструкцію на приготування мазі «Дермалік» в умовах аптек (затверджена ТОВ «Аптеки медичної академії», м. Дніпропетровськ). Розроблено проекти МКЯ та промислового технологічного регламенту на виробництво мазі «Дермалік», які апробовано в умовах ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»» (акт апробації від 08.12.2009 р.).
Фрагменти роботи впроваджено до навчального процесу ряду медичних і фармацевтичних навчальних закладів України (акти впровадження від 03.09.2009, 09.02.2010, 12.02.2010, 16.02.2010, 24.02.2010, 01.03.2010 рр.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Особисто автором проаналізовано літературні дані щодо характеристики і основних принципів фармакотерапії дерматологічних захворювань; систематизовано та вивчено інформаційні матеріали, нормативні документи з метою розробки проекту доповнення «Приготування мазей «ex tempore»» до загальної статті ДФУ «Екстемпоральні лікарські засоби». Розроблено склад, аптечну і промислову технологію мазі «Дермалік». Вивчено її фізико-хімічні, технологічні та біофармацевтичні властивості, встановлено термін придатності. Розроблено методики контролю якості; статистично оброблено, систематизовано і проаналізовано результати експериментальних досліджень. Розроблено технологічну інструкцію, проекти МКЯ та технологічного промислового регламенту на виробництво мазі.
Дослідження антимікробної активності проведені на базі Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України», фармакологічні - на кафедрі біології, фізіології та анатомії людини НФаУ під керівництвом доктора біол. наук, проф. Малоштан Л.М.
Персональний внесок в усіх опублікованих працях зі співавторами (Ярних Т.Г., Тихонов О.І., Чушенко В.М., Малоштан Л.М., Малоштан А.В., Хохленкова Н.В.) вказано за текстом дисертації, а також в авторефераті у списку фахових публікацій (№ 1-9).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Клінічна фармація» (м. Харків, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (м. Харків, 2007, 2008, 2009 рр.), науково-практичній конференції «Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури» (м. Харків, 2007 р.), на III Міжнародній науково-практичній конференції “Wiadomosci naukowej mysli” (м. Przemysl, 2007 р.), ХІІІ Міжнародному конгресі студентів та молодих вчених (м. Тернопіль, 2009 р.), Ювілейній наук.-практичній конференції з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ сторіччя. Досягнення та перспективи» (м. Харків, 2009 р.), 74 итоговой научной сессии сотрудников КГМУ и Центрально-Черноземного Центра РАМН (г. Курск, 2009 г.).
Публікації. За матеріалами дисертації одержано 1 патент України та опубліковано 20 наукових робіт, у тому числі 10 статей (8 із яких у фахових виданнях), 8 тез доповідей, 2 інформаційних листа.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1), об'єктів та методів досліджень (розділ 2), експериментальної частини (розділи 3-6), загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту - 132 сторінки. Робота ілюстрована 41 таблицею, 23 рисунками. Бібліографія включає 179 джерел літератури, із них 39 іноземних.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі наведено актуальність теми, мету та основні завдання досліджень, відзначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі проаналізовано дані літератури з питань патогенезу, основних клінічних форм, ступенів важкості, діагностичних критеріїв і проявів атопічного дерматиту, як однієї із найбільш розповсюджених форм алергодерматозів. Показано, що сучасна місцева фармакотерапія даної патології шкіри включає використання м'яких лікарських засобів із протизапальною та протиалергічною активністю синтетичного походження і на основі природної сировини. Враховуючи, що великою перевагою фітопрепаратів є можливість довготривалого застосування та майже повна відсутність побічних ефектів, показана перспективність використання сировини (коренів) та густого екстракту солодки голої при створенні мазей для лікування атопічного дерматиту.
У другому розділі описано загальну методологію досліджень, характеристики діючих і допоміжних речовин, які були використані в процесі розробки складів мазей. Обґрунтовано вибір методик і методів досліджень.
У третьому розділі наведено аналіз вимог фармакопеї USP та ДФУ до приготування екстемпоральних лікарських засобів згідно статей 5.N.1.1. «Екстемпоральні нестерильні лікарські засоби» та «1161» «Pharmacy compound practices» («Виготовлення ліків в аптечній практиці»). Виявлено, що стаття 5.N.1.1. на відміну від статті «1161» не містить загальних правил щодо технології
окремих лікарських форм «ex tempore». У зв'язку із цим, наші дослідження були спрямовані на розробку доповнень до загальних статей ДФУ даного аспекту приготування екстемпоральних лікарських засобів, зокрема технології мазей.
При розробці проекту доповнення нами було систематизовано матеріали ряду нормативних документів: ДФ СРСР Х (1968 р.) та ХІ вид. (1989 р.), ДФУ 1.0, 1.2, методичних рекомендацій «Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек» (2005 р.), інформаційних листів, підручників, вимоги фармакопеї США (2008 р.), а також наші експериментальні дослідження.
Проект доповнення у запропонованій нами редакції опубліковано у журналі
«Фармаком» (№ 3, 2008 р., С. 52-56) для громадського обговорення та надано до Фармакопейного центру МОЗ України для включення до ДФУ (лист № 11/1093-1 від 09.10.2009 р.).
Із урахуванням вищезазначених правил приготування екстемпоральних мазей, етіології та патогенезу атопічного дерматиту, нами запропоновано склад емульсійних основ і розроблено технологію мазей з вмістом наступних природних компонентів: корені солодки, трава череди, олія шипшини, ефірні олії ромашки і чайного дерева. Вивчено їх фізико-хімічні властивості, мікробіологічну чистоту та доведено стабільність протягом 30 і 60 днів, що дає підставу готувати розроблені мазі в якості внутрішньоаптечних заготовок.
У четвертому розділі представлено результати із розробки складу і технології мазі «Дермалік» в аптечних і промислових умовах. В якості основної діючої речовини у складі мазі нами обрано густий екстракт солодкового кореня, що має протизапальну і протиалергічну дію, а також - ефірні олії ромашки і чайного дерева, які володіють вираженими антибактеріальними властивостями.
Враховуючи медико-біологічні вимоги до м'яких лікарських засобів для застосування у терапії атопічного дерматиту, в якості мазевої основи була обрана емульсійна система олія/вода. Вибір носія також був обумовлений його фізико-хімічними та гідратуючими властивостями. До складу модельних композицій основ додавали 2 % воску прополісного з метою підвищення стабільності емульсійної системи. Для структуроутворення використовували комплексний емульгатор - емульгатор № 1 у концентраціях 7 %, 8 %, 9 % та 10 % (табл. 1).
Таблиця 1 Склад досліджуваних зразків основ із різним вмістом емульгатору № 1
№ складу Склад основ, г |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
олія кукурудзяна |
20,0 |
20,0 |
20,0 |
20,0 |
|
емульгатор № 1 |
7,0 |
8,0 |
9,0 |
10,0 |
|
віск прополісний |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
|
пропіленгліколь |
30,0 |
30,0 |
30,0 |
30,0 |
|
вода очищена |
до 100,0 |
до 100,0 |
до 100,0 |
до 100,0 |
Масляна фаза була представлена олією кукурудзяною, яка чинить позитивний вплив на стан шкіри та має репаративну активність, у концентрації 20 % (оптимальний вміст для приготування емульсій для зовнішнього застосування). В якості гідрофільної фази були використані гідрофільний неводний розчинник - пропіленгліколь у концентрації 30 % і вода очищена.
Основи готували за загальними правилами приготування емульсійних мазей методом інверсії фаз при температурі (70±5,0) °С. Фізико-хімічну стабільність носіїв вивчали з позицій їх стійкості щодо температури та центрифугування. Дослідження показали, що розроблені емульсійні основи є колоїдно- та термостабільними. Вивчення реологічних властивостей здійснювали на ротаційному віскозиметрі «Реотест-2». Повні реограми плину досліджуваних зразків основ представлені.
Криві АБ, ВГ - межі реологічного оптимуму.
Аналіз результатів показав, що при концентрації емульгатору № 1 7 %, 9 % та 10 % реограми плину модельних зразків основ виходять за межі реологічного оптимуму. У концентрації 8 % реограма вкладається в межі оптимуму, тому для подальших досліджень було обрано базову емульсію із вмістом емульгатору № 1 8 %.
Вміст густого екстракту солодкового кореня в мазі встановлювали за результатами фармакологічних досліджень. Як показали досліди на мурчаках, при місцевому нанесенні мазі, необхідну протизапальну та протиалергічну активність забезпечує наявність у складі препарату 2 % густого екстракту солодкового кореня.
Концентрацію ефірних олій визначали на основі мікробіологічного скринінгу модельних зразків мазі з різним сумарним вмістом ефірних олій від 0,8 до 1,2 % методом дифузії в агар. Антимікробну активність оцінювали за зонами затримки росту мікроорганізмів (табл. 2).
Таблиця 2 Вплив концентрації ефірних олій ромашки і чайного дерева на антимікробну активність модельних зразків мазі
Сумарна концентрація, % (співвідношення ефірних олій 1:1) |
Діаметри зон затримки росту, мм |
|||||
Staphylococcus aureus АТСС 25923 |
Еscherichia соli АТСС 25922 |
Рseudomonas аеruginosa АТСС 27853 |
Ваcillus subtilis АТСС 6633 |
Саndida аlbicans АТСС 885/653 |
||
0,8 |
14,6±0,3 |
13,2±0,3 |
11,2±0,3 |
17,2±0,5 |
13,5±0,4 |
|
1,0 |
15,6±0,4 |
14,6±0,4 |
13,2±0,3 |
18,9±0,6 |
14,5±0,5 |
|
1,2 |
16,8±0,9 |
15,7±0,5 |
12,1±0,2 |
17,8±0,9 |
13,2±0,5 |
Примітки: n = 5; P = 95 %
Із наведених даних видно, що найбільш високу активність до еталонних штамів Рs. аеruginosa та В. subtilis мазь виявляє при сумарному вмісті ефірних олій 1,0 %. Трохи менші зони затримки росту спостерігаються для клінічних штамів Е. соli та St. aureus при тій самій концентрації ефірних олій у складі мазі. Також досліджуваний препарат виявляє активність по відношенню до грибів роду Саndida. Таким чином, найбільш раціональною сумарною концентрацією ефірних олій ромашки і чайного дерева у мазі є 1,0 %.
Наступним етапом досліджень стало вивчення впливу діючих речовин на структурно-механічні властивості досліджуваної мазі (рис. 2).
Криві АБ, ВГ - межі реологічного оптимуму.
Як видно із даних рис. 2, введення діючих речовин в основу приводить до підвищення пластичної міцності незруйнованих структур. Збільшення ширини «петлі гістерезису» вказує на посилення тиксотропних властивостей системи.
Для більш повної та об'єктивної оцінки споживчих властивостей розробленої мазі, а саме її здатності до намазування, було проведено визначення напруги зсуву в діапазоні швидкостей 125-275 с-1 при температурі 34 °С (рис. 3).
Обмежена реограма плину мазі характеризує її гарну здатність до намазування, оскільки знаходиться в межах реологічного оптимуму. Даний факт свідчить про те, що намазування мазі на уражену шкіру буде суб'єктивно відчуватись як зручний та приємний процес, який не викликатиме подразнень.
Для вирішення питання про введення антимікробних консервантів до складу мазі необхідно було вивчити її ефективну консервуючу дію. Критерієм оцінки ефективності стало зниження числа життєздатних клітин мікроорганізмів у препараті за певний період часу після його контамінації.
Таблиця 3 Ефективність антимікробної консервуючої дії мазі «Дермалік»
Експозиція |
Вимоги ДФУ |
Логарифми зменшення числа життєздатних колоній |
|||||
Критерій А |
Критерій В |
||||||
Число бактерій КУО/мл (log зниження) |
Число грибів КУО/мл (log зниження) |
Число бактерій КУО/мл (log зниження) |
Число грибів КУО/мл (log зниження) |
Мікроорганізмів Staphylococcus aureus ATCC 6538 P.aeruginosa ATCC 9027 |
Грибів Candida albicans ATCC 885/653 |
||
Вихідний висів |
- |
- |
- |
- |
1,0 |
НВ |
|
2 доби |
2 |
- |
- |
- |
2,12 |
НВ |
|
7 діб |
3 |
- |
- |
- |
3,0 |
НВ |
|
14 діб |
- |
2 |
2 |
1 |
- |
НВ |
|
28 діб |
НЗ |
НЗ |
НЗ |
НЗ |
НЗ |
НВ |
Примітки: n = 5; P = 95 %
НВ - життєздатні клітини тест-мікроорганізмів не виявлені.
НЗ - не спостерігається збільшення числа життєздатних клітин тест-мікроорганізмів.
Проведені експериментальні дослідження (табл. 3) показали, що у мазі після контамінації спостерігається швидка загибель бактерій. У вихідному та наступних висівах життєздатні клітини C. albicans не були виявлені. Логарифм зниження числа життєздатних клітин S. аureus та Ps. аeruginosa у вихідному висіві склав 1,0; через 2 доби - 2,12, через 7 діб - 3,0, при наступних висівах життєздатні клітини вказаних мікроорганізмів не були виявлені. Таким чином, наявність у складі досліджуваної мазі ефірних олій ромашки і чайного дерева забезпечила необхідну антимікробну консервуючу дію, що дозволило не включати до її складу додатковий антимікробний консервант.
Одним із важливих факторів, що визначає специфічну активність мазей для зовнішнього застосування є осмотична активність препарату. Осмотичні властивості мазі вивчали методом діалізу через напівпроникну мембрану. Про ступінь дегідратуючої дії препарату робили висновки за результатами визначення маси поглинутої води через рівні проміжки часу (рис. 4).
Загальна маса абсорбованої води досліджуваною маззю складає близько 107,0 %, абсорбція рідини йде рівномірно і повільно протягом 24 год. Отже, мазь «Дермалік» має помірну осмотичну активність, що дозволяє рекомендувати її для лікування атопічного дерматиту як у дорослих, так і у дітей.
Таким чином, на підставі технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і фармакологічних досліджень нами розроблено склад мазі «Дермалік» на емульсійній основі, на який отримано патент України на корисну модель (№ 43597 «Засіб у формі мазі для лікування атопічного дерматиту»):
Густий екстракт солодкового кореня |
- 2,0 |
|
Ефірна олія ромашки |
- 0,5 |
|
Ефірна олія чайного дерева |
- 0,5 |
|
Віск прополісний |
- 2,0 |
|
Емульгатор № 1 |
- 8,0 |
|
Олія кукурудзяна рафінована |
- 20,0 |
|
Пропіленгліколь |
- 30,0 |
|
Вода очищена |
- 37,0 |
З метою розробки раціональної технології мазі нами було визначено послідовність введення діючих речовин до її складу, яка була обумовлена фізико-хімічними (розчинність) властивостями густого екстракту солодкового кореня та ефірних олій ромашки і чайного дерева.
Мазеву основу готували за загальними правилами приготування емульсійних мазей методом інверсії фаз при температурі (70±5,0) °С зі швидкістю обертів змішувача 3000 об/хв. Отриманий носій контролювали на однорідність. Час розплавлення воску прополісного і емульгатору № 1 із урахуванням їх температур плавлення підбирали експериментально.
Густий екстракт солодкового кореня вводили до складу мазі шляхом його розчинення у частині гідрофільної фази мазевої основи (воді очищеній) при перемішуванні та нагріванні до (70±5,0) °С. При вказаному температурному режимі гліциризинова кислота густого екстракту солодкового кореня не розкладається, що доведено нами експериментально із використанням методу тонкошарової хроматографії. Повноту розчинення густого екстракту солодкового кореня контролювали методом спектрофотометрії в УФ-області.
Ефірні олії ромашки і чайного дерева вводили до складу мазі шляхом їх розчинення в олії кукурудзяній при кімнатній температурі і послідуючому введені до олійної фази емульсійної системи. Стабільність активних сполук названих ефірних олій при їх введенні до складу олійної фази та послідуючому нагріванні до (70±5,0) °С доведена нами експериментально із використанням методу газорідинної хроматографії.
З метою вивчення рівномірності розподілу лікарських і допоміжних речовин у препараті було встановлено необхідний час гомогенізації мазі методом оптичної мікроскопії. Дисперсність досліджували на трьох зразках однієї мазі. Проведений експеримент показав, що необхідною тривалістю емульгування є (20±2,5) хв. За цей час утворюється однорідна емульсія, в якій доля крапель діаметром до 6 мкм наближається до 80 % (рис. 5; рис. 6).
Критичні параметри технологічного процесу були визначені на збільшених завантаженнях при опрацюванні технології у дослідно-промислових умовах. Необхідні контрольні точки внесено до технологічної документації. На мазь «Дермалік» розроблено проект промислового технологічного регламенту, який було апробовано в промислових умовах ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»». На приготування мазі в умовах аптек було розроблено технологічну інструкцію (затверджена ТОВ «Аптеки медичної академії», м. Дніпропетровськ).
У п'ятому розділі наведено результати досліджень органолептичних, фізико-хімічних властивостей мазі, а також дані з розробки методик контролю якості та дослідження стабільності препарату «Дермалік».
Для кількісного визначення гліциризинової кислоти в мазі нами було обрано екстракційно-спектрофотометричний метод, який представляє собою екстракційне виділення гліциризинової кислоти із препарату, утворення її амонійної солі і вимірювання оптичної густини даного розчину за довжини хвилі (258±2) нм. екстемпоральний мазь атопічний дерматит
Розрахунок вмісту гліциризинової кислоти в 1,0 г мазі проводили методом стандарту, використовуючи стандартний зразок гліцираму на шести паралельних визначеннях. Вміст гліциризинової кислоти в 1,0 г мазі повинен бути не менше 0,0028 г у перерахунку на гліцирам.
Паралельно із спектрофотометричним визначенням гліциризинової кислоти у мазі було проведено її ідентифікацію методом тонкошарової хроматографії. Детектування проводили в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм (на рівні стандарту гліцираму визначається жовта пляма з величиною Rf біля 0,3) (рис. 9).
З метою ідентифікації ефірних олій використовували метод газорідинної хроматографії. У якості стандартного зразка для визначення ефірної олії ромашки застосовували хамазулен, ефірної олії чайного дерева - терпен-4-ол. У якості екстрагенту ефірних олій із мазі нами було використано циклогексан.
На підставі проведених досліджень нами було розроблено проект МКЯ. Показники якості мазі «Дермалік» та їх допустимі межі наведено в таблиці 4.
Таблиця 4 Показники якості мазі «Дермалік» та їх допустимі межі
Назва показника якості |
Характеристика та допустимі межі показника якості |
|
Опис |
Мазь світло-коричневого кольору зі специфічним запахом. |
|
Ідентифікація: гліциризинова кислота |
Із ацетоновим розчином азотної кислоти і концентрованим розчином аміаку - з'являється білий осад. |
|
ефірні олії |
· УФ-спектр поглинання випробуваного розчину повинен мати максимум при довжині хвилі (258±2) нм. · На тонкошаровій хроматограмі на рівні стандарту розчину гліцираму має визначатися жовта пляма з величиною Rf біля 0,3. На газорідинній хроматограмі мають визначатись 2 піки: 1 - терпен-4-ол; 2 - хамазулен. |
|
рН |
Від 4,0 до 6,0 (потенціометрично; ДФУ 1.0, п. 2.2.3 ). |
|
Однорідність |
Мазь повинна бути однорідною. |
|
Маса вмісту упаковки |
Від 24,0 до 26,0. |
|
Мікробіологічна чистота |
Бактерій і грибів не більше 100; Enter., Ps. aerug., St. aureus не допускається. |
|
Кількісне визначення в 1,0 г мазі: гліциризинової кислоти у перерахунку на гліцирам, г |
не менше 0,0028 (екстракційна спектрофотометрія в УФ-області) |
Встановлено стабільність мазі «Дермалік» у процесі зберігання протягом 2-х років 3-х місяців при температурі 8-15 оС та 15-25 оС, що дає підставу встановити термін її придатності - 2 роки.
У шостому розділі представлені результати біофармацевтичних досліджень та вивчення специфічної активності мазі «Дермалік». Швидкість вивільнення гліциризинової кислоти із мазі вивчали в дослідах in vitro методом діалізу через напівпроникну мембрану у воду очищену при температурі (37±0,5) °С. Для визначення гліциризинової кислоти в діалізаті використовували розроблену нами методику спектрофотометричного визначення за довжини хвилі (258±2) нм.
Як видно із рис. 11, вивільнення гліциризинової кислоти із мазі носить поступовий, підтримуючий характер, що забезпечує тривалу фармакологічну дію препарату протягом 24 год.
Вивчення протизапальної та протиалергічної активності мазі були проведені на базі кафедри біології, фізіології та анатомії людини НФаУ під керівництвом доктора біологічних наук, проф. Малоштан Л.М. на моделі експериментального атопічного контактного дерматиту. Результати фармакологічних досліджень показали, що мазь «Дермалік» проявляє більш виражену протиалергічну дію у порівнянні із препаратом порівняння - маззю «Преднікарб» та односпрямовану протизапальну дію, що супроводжується зниженням набряку і гіперемії шкіри тварин на даній моделі експериментального дерматиту.
Вивчення антимікробної активності мазі проводили методом in vitro -дифузії в агар. Встановлено, що найбільш високу активність препарат виявляє до еталонних штамів St.aureus та В. subtilis. Діаметри зон затримки росту цих тест-мікроорганізмів складають відповідно (15,6±0,4) мм і (18,9±0,6) мм. Трохи менші зони затримки росту спостерігались для клінічних штамів Е. соli та Рs. аеruginosa, для яких діаметри зон затримки росту склали (14,6±0,4) мм і (13,2±0,3) мм відповідно. Окрім цього, досліджуваний препарат виявив активність по відношенню до грибів роду Саndida.
Результати вивчення гострої токсичності препарату при однократному нашкірному нанесенні щурам, мишам і кроликам свідчать про належність досліджуваної мазі до класу безпечних речовин, яка не виявляє місцевоподразнюючої та алергізуючої дії.
ВИСНОВКИ
1. Вперше проведено комплексні дослідження із теоретичного та експериментального обґрунтування складу і технології нового лікарського препарату протизапальної, протиалергічної та антимікробної дії - мазі «Дермалік» для лікування дерматологічних захворювань.
2. Проведено нормативне обґрунтування технології екстемпоральних мазей та розроблено проект доповнення «Приготування мазей «ex tempore»» до загальної національної статті ДФУ 5.N.1 «Екстемпоральні лікарські засоби», який надано до Фармакопейного центру МОЗ України для включення до ДФУ (лист № 11/1093-1 від 09.10. 2009 р.).
3. Розроблено технологію на екстемпоральні прописи мазей та видано два інформаційних листи: № 160-2007 «Склад і технологія приготування екстемпоральної мазі з протизапальною та протиалергічною дією» та № 102-2009 «Склад і технологія приготування екстемпоральної мазі для лікування дерматологічних захворювань», які впроваджено в роботу аптек (акти впровадження від 06.05.2008, 19.03.2009, 25.01.2010 рр.).
4. Вперше на підставі технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та фармакологічних досліджень розроблено склад мазі «Дермалік» на емульсійній основі 1 роду із використанням в якості діючих речовин густого екстракту солодкового кореня та ефірних олій ромашки і чайного дерева. Новизна досліджень захищена патентом України на корисну модель (№ 43597 «Засіб у формі мазі для лікування атопічного дерматиту»).
5. На підставі реологічних досліджень обґрунтовано та розроблено раціональну технологію приготування мазі в аптечних і промислових умовах. Визначено критичні параметри у процесі її виробництва (режим роботи мішалки, час гомогенізації, температура приготування препарату).
6. Розроблено технологічну інструкцію на приготування мазі «Дермалік» в умовах аптек (затверджена ТОВ «Аптеки медичної академії») і проект промислового технологічного регламенту, який апробовано в умовах ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»».
7. Розроблено методики кількісного і якісного аналізу діючих речовин препарату із застосуванням методів екстракційної спектрофотометрії, тонкошарової та газорідинної хроматографії. Визначено основні показники якості мазі (однорідність, рН, кількісний вміст гліциризинової кислоти, мікробіологічна чистота) та складено проект МКЯ, який апробовано в промислових умовах (акт апробації від 08.12.2009 р.).
8. Експериментально доведено стабільність мазі «Дермалік», встановлено термін та умови її зберігання - 2 роки у сухому місці при температурі 8-15 °С або 15-25 °С.
9. Біофармацевтичними дослідженнями доведено, що обрана емульсійна мазева основа забезпечує рівномірне і пролонговане вивільнення гліциризинової кислоти із мазі. Фармакологічними та мікробіологічними дослідженнями встановлено протизапальну, протиалергічну і антимікробну активність розробленого препарату та відсутність місцевоподразнюючої й алергізуючої дії.
10. Фрагменти роботи впроваджено до навчального процесу ряду ВНЗ України (акти впровадження від 03.09.2009, 09.02.2010, 12.02.2010, 16.02.2010, 24.02.2010, 1.03.2010 рр.).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Фахові публікації
1. Ярних Т.Г. Сучасний стан фармакотерапії атопічного дерматиту / Т.Г. Ярних, Н.В. Хохленкова, О.А. Горова // Клінічна фармація. - 2007. - Т. 11, № 4. - С. 14-18. (Особистий внесок - вивчення асортименту готових лікарських засобів та екстемпоральної рецептури м'яких лікарських форм для лікування алергодерматозів, оформлення статті).
2. Ярних Т.Г. Застосування фітопрепаратів у терапії атопічного дерматиту / Т.Г. Ярних, Н.В. Хохленкова, О.А. Горова // Фармац. журн. - 2007. - № 2. - С. 98-103. (Особистий внесок - вивчення асортименту фітопрепаратів для лікування атопічного дерматиту, оформлення статті).
3. Ярних Т.Г. Реологічні дослідження мазевої основи з воском прополісним / Т.Г. Ярних, О.А. Горова // Вісник фармації. - 2008. - № 4(56). - С. 53-56. (Особистий внесок - приготування експериментальних зразків, проведення експерименту, статистична обробка результатів, оформлення статті).
4. Фармакопейні аспекти приготування мазей «ex tempore» / Т.Г. Ярних, О.І. Тихонов, В.М. Чушенко, О.А. Горова // Фармаком. - 2008. - № 3 - С. 47-51. (Особистий внесок - проведення порівняльного аналізу приготування ліків в умовах аптек згідно USP та ДФУ, проведення історичного та системного аналізу екстемпоральної технології мазей, оформлення статті).
5. Вивчення фармакологічної активності мазі «Дермалік» / Т.Г. Ярних, Л.М. Малоштан, О.А. Гаркавцева, А.В. Малоштан // Запорожский мед. журн. - 2009.-№ 1.- С. 104-106. (Особистий внесок - приготування експериментальних зразків, статистична обробка результатів, оформлення статті).
6. Ярних Т.Г. Розробка технології мазі «Дермалік» / Т.Г. Ярних, О.А. Гаркавцева, В.М. Чушенко // Фармац. часопис. - 2009. - № 2 (9). - С. 36-39. (Особистий внесок - планування та проведення експерименту, статистична обробка результатів, оформлення статті).
7. Ярних Т.Г. Біофармацевтичні дослідження мазі «Дермалік» / Т.Г. Ярних, О.А. Гаркавцева, В.М. Чушенко // Фармац. журн. - 2009. - № 3. - С. 90-93. (Особистий внесок - приготування експериментальних зразків, проведення експерименту, статистична обробка результатів, оформлення статті).
8. Гаркавцева О.А. Стандартизація мазі «Дермалік» / О.А. Гаркавцева, Т.Г. Ярних, В.М. Чушенко // Вісник фармації. - 2009. - № 3 (59). - С. 11-15. (Особистий внесок - проведення фізико-хімічних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).
9. Пат. № 43597, Україна А61К 36/00, А61К 9/06, А61Р 17/00. Засіб у формі мазі для лікування атопічного дерматиту / Т.Г. Ярних, О.А. Гаркавцева, Л.М. Малоштан. № u 200902474; заявл. 19.03.2009; опубл. 25.08.2009, Бюл. № 16. (Особистий внесок - виконання експерименту, участь у проведенні патентного пошуку, оформлення заявки).
Інформаційні листи, статті в науково-практичних виданнях
10. Ярних Т.Г. Склад та технологія виготовлення екстемпоральної мазі з протизапальною та протиалергічною дією: інформ. лист / Т.Г. Ярних, О.А. Горова. - К.: Укрмедпатентінформ, 2008. - 2 с.
11. Ярних Т.Г. Склад і технологія виготовлення екстемпоральної мазі для лікування дерматологічних захворювань: інформ. лист / Т.Г. Ярних, О.А. Гаркавцева. - К.: Укрмедпатентінформ, 2009. - 2 с.
12. Ярних Т.Г. Вимоги Фармакопеї США та ДФУ до виготовлення ліків в умовах аптек / Т.Г. Ярних, О.А. Горова, Н.В. Романенко // Провизор. - 2008. - № 11. - С. 52-56.
13. Ярних Т.Г. Розробка складу екстемпоральної мазі для лікування атопічного дерматиту / Т.Г. Ярних, О.А. Горова, В.М. Чушенко // Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 27-28 вересня 2007 р. - Х.: Вид-во НФаУ, 2007. - С. 113-118.
Тези
14. Ярных Т.Г. Применение экстемпоральных мазей в терапии атопического дерматита / Т.Г. Ярных, О.А. Горовая // Клінічна фармація в Україні: матеріали VI-ї Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків. - Х.: Вид-во НФаУ, 2007. - С. 49-50.
15. Ярних Т.Г. Дослідження з вибору основи мазі для лікування атопічного дерматиту / Т.Г. Ярних, О.А. Горова // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, м. Харків, 17-18 травня 2007 р. - Х.: Вид-во НФаУ, 2007. - С. 111.
16. Ярных Т.Г. Изучение структурно-механических свойств мази для лечения атопического дерматита / Т.Г. Ярных, О.А. Горовая // Wiadomosci naukowej mysli - 2007: materialy III Miedzynarodwej naukowej-praktycznej konferencji. T. 9. Rolnictwo. Ekologia. Chemia i chemiczne technologie. - Przemysl, Nauka i studia, 2007. -S. 54-56.
17. Ярных Т.Г. Перспективы использования воска прополисного в технологии мазей / Т.Г. Ярных, О.А. Горовая // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, м. Харків, 16-17 квітня 2008р. - Х.: Вид-во НФаУ, 2008. - С.126.
18. Ярных Т.Г. Исследования по созданию мази для лечения атопического дерматита / Т.Г. Ярных, О.А. Гаркавцева // Университетская наука: теория, практика, инновации: материалы 74-ой науч. конф. КГМУ, сессии Центрально-Черноземного научного центра РАМН и отделения РАЕН. - Курск, 2009. - С. 291-293.
19. Ярних Т.Г. Вивчення осмотичної активності мазі «Дермалік» / Т.Г. Ярних, О.А. Гаркавцева, В.М. Чушенко // Матеріали ХІІІ Міжнар. мед. конгр. студ. та молодих вчених, м. Тернопіль, 27-29 квітня 2009р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 211.
20. Гаркавцева О.А. Удосконалення технології екстемпоральних мазей / О.А. Гаркавцева, Н.В. Романенко // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали Всеукр. науково-практ. конф. студ. та молодих вчених, м. Харків, 23-24 квітня 2009 р. - Х.: Вид-во НФаУ, 2009. - С. 151.
21. Ярних Т.Г. Перспективи застосування солодки голої у терапії алергічних захворювань шкіри / Т.Г. Ярних, О.А. Гаркавцева // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи: матеріали Ювілейної наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, м. Харків, 26 берез. 2009р. - Х.: Вид-во НФаУ, 2009. - С. 285.
АНОТАЦІЇ
Гаркавцева О.А. Розробка складу та технології мазі «Дермалік» для лікування дерматологічних захворювань - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2010.
Вперше розроблено проект доповнення «Приготування мазей «ex tempore»» до загальної національної статті ДФУ 5.N.1 «Екстемпоральні лікарські засоби».
На підставі технологічних, фізико-хімічних, фармакологічних і мікробіологічних досліджень вперше теоретично та експериментально обґрунтовано склад і розроблено раціональну аптечну і промислову технологію мазі «Дермалік» (патент України на корисну модель № 43597 «Засіб у формі мазі для лікування атопічного дерматиту»). Розроблено технологічну інструкцію на приготування мазі в умовах аптек і проект промислового технологічного регламенту. Розроблено методики кількісного та якісного аналізу діючих речовин препарату, які введено до проекту МКЯ на мазь «Дермалік». Фармакологічними та мікробіологічними дослідженнями встановлено протизапальну, протиалергічну і антимікробну дію препарату.
Ключові слова: атопічний дерматит, технологія мазей, емульсійна основа, корені та густий екстракт солодки голої, ефірні олії.
Гаркавцева О.А. Разработка состава и технологии мази «Дермалик» для лечения дерматологических заболеваний - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарств и организация фармацевтического дела. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2010.
Впервые проведены комплексные исследования по теоретическому и экспериментальному обоснованию состава и технологии нового фармацевтического препарата противовоспалительного, противоаллергического и антимикробного действия - мази «Дермалик» - и нормативно обосновано технологию экстемпоральных мазей.
Разработан проект дополнения «Приготовление мазей «ex tempore»» к общей национальной статье ГФУ 5.N.1 «Экстемпоральные лекарственные средства», который представлен в Фармакопейный центр МЗ Украины для включения в ГФУ (письмо № 11/1093-1 от 09.10.2009 р.).
С учетом представленных правил приготовления экстемпоральных мазей, этиологии и патогенеза атопического дерматита, предложены составы эмульсионных основ и разработана технология экстемпоральных мазей с содержанием следующих природных компонентов: корней солодки, травы череды, масла шиповника, эфирных масел ромашки и чайного дерева. Изучены их физико-химические свойства, микробиологическая чистота и доказана стабильность в течение 30 и 60 дней, что дает основание готовить разработанные мази в качестве внутриаптечных заготовок. По результатам исследований опубликовано два информационных письма, которые внедрены в работу аптек.
Впервые теоретически обоснованы и экспериментально разработаны состав и технология нового лекарственного препарата в форме мази, содержащей густой экстракт солодкового корня, эфирные масла ромашки и чайного дерева для лечения атопического дерматита. Впервые изучены технологические, физико-химические, биофармацевтические и микробиологические свойства разработанной мази под условным названием «Дермалик».
По результатам фармакологических и микробиологических исследований определены оптимальные концентрации в составе мази густого экстракта солодкового корня (2,0 %) и эфирных масел ромашки и чайного дерева (1,0 %). На основании технологических, физико-химических и биофармацевтических исследований разработана эмульсионная основа типа масло/вода, являющаяся оптимальной для создания мази для лечения атопического дерматита.
Таким образом, на основании вышеуказанных исследований разработаны рациональный состав и технология мази «Дермалик» с обоснованием критических точек технологии ее приготовления (режим работы мешалки, время перемешивания, температура приготовления препарата).
С учетом современных требований ГФУ установлены показатели качества исследуемого препарата, разработаны методики качественного и количественного определения действующих веществ.
Для количественного определения глицирризиновой кислоты в мази предложен экстракционно-спектрофотометрический метод, предусматривающий экстракционное выделение глицирризиновой кислоты из препарата, образование ее аммонийной соли и измерение оптической плотности данного раствора. Параллельно со спектрофотометрическим определением глицирризиновой кислоты в мази проведено ее идентификацию методом тонкослойной хроматографии. С целью идентификации эфирных масел использован метод газожидкостной хроматографии.
На основании проведенных физико-химических исследований разработан проект методик контроля качества, согласно которому была изучена стабильность мази в процессе хранения. Установлено, что мазь «Дермалик» сохраняет свои физико-химические свойства в течение 2-х лет 3 месяцев при температуре 8-15 оС и 15-25 оС, что дает основание установить срок ее годности - 2 года.
На приготовление мази в условиях аптек разработана технологическая инструкция (утверждена ООО «Аптеки медакадемии», г. Днепропетровск), проекты методик контроля качества и технологического промышленного регламента (апробированные в условиях производства ООО «Фармацевтическая компания «Здоровье»»).
Фармакологические и микробиологические исследования мази показали, что она обладает противовоспалительной, противоаллергической и антимикробной активностью. Результаты изучения острой токсичности препарата при однократном накожном нанесении крысам, мышам и кроликам свидетельствуют об его принадлежности к классу безопасных веществ, которые не проявляют местнораздражающего и аллергического действия.
По результатам исследований получен патент Украины (№ 43597 «Средство в форме мази для лечения атопического дерматита»).
Ключевые слова: атопический дерматит, технология мазей, эмульсионная основа, корни и густой экстракт солодки голой, эфирные масла.
Garkavtseva O.A. Development of composition and technology of ointment “Dermalik” for treatment dermatological diseases - Manuscript.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of pharmaceutical sciences after specialty 15.00.01 - technology of drugs and organization of pharmaceutical business. - National pharmaceutical university, Kharkov, 2010.
Propositions for adding general national article of State Ukraine Pharmacopoeia 5.N.1 “Extemporaneous drugs” according ointment's preparing in chemist's shops have been developed.
Based on technological, physical, chemical, pharmacological and microbiological researches firstly theoretically and experimentally have been grounded composition and rational extemporaneous and manufactural technology of ointment under conditional name “Dermalik” (patent of Ukraine № 43597 “Medicinal preparation in ointment form for treatment of atopic dermatitis”). Technological instruction for ointment's preparing in chemist's shops and project of technological regulation have been developed. The methods of qualitative and quantitative determination of active matters in preparation have been developed. By pharmacological and microbiological researches have been proven anti-inflammatory, anti-allergic and antimicrobial activities of developed drug.
Keywords: atopic dermatitis, ointment's technology, emulsion base, roots and dense extract of licorice, ether oils.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія розвитку офтальмології. Характеристика основних захворювань очей. Класифікація, технологія приготування та контроль якості очних лікарських форм (крапель, мазей, примочок, спреїв). Перспективи організації виробництва очних засобів в Україні.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 29.01.2014Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.
курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016Утруднені випадки приготування лікарських форм, їх різновидності. Поняття "фармацевтичні несумісності", їх класифікація. Причини, що зумовлюють фізичні, фізико-хімічні та хімічні несумісності. Способи приготування лікарських форм з утрудненою технологією.
курсовая работа [53,9 K], добавлен 17.10.2014Розробка науково обгрунтованого складу, технології та методик контролю якості вагінальних супозиторіїв з Протефлазідом. Вивчення провідної можливості використання культури клітин крові для дослідження імунної активності розчинних лікарських засобів.
автореферат [105,9 K], добавлен 04.04.2009Етіологія і патогенез обструктивних захворювань легень, клінічна характеристика бронхоектатичної хвороби. Механiзми лiкувальної дiї фiзичних вправ при бронхоектатичній хворобі. Розробка системи ЛФК для комплексного лікування хворих з даною патологією.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 14.09.2016Сутність мазевих основ для виготовлення лікарських сумішей, їх використання в сучасній фармакології, ефективність і переваги застосування. Фактори, що впливають на терапевтичний ефект мазі. Класифікація основ для мазей, їх різновиди та оцінка якості.
курсовая работа [705,4 K], добавлен 11.05.2009Сутність і характерні ознаки пухлин, їх види (доброякісні, злоякісні). Історія вивчення пухлинних захворювань, сучасні пошуки шляхів боротьби з ними. Основні методи лікування онкологічних хворих. Етика розподілу ресурсів і якість медичного обслуговування.
презентация [215,7 K], добавлен 22.12.2013Місце недостатності лютеїнової фази в структурі причин неплідності та не виношування, аналіз клінічних проявів у жінок різних вікових груп. Розробка комплексу лікування різних клініко-патогенетичних варіантів НЛФ, проведення клінічної апробації.
автореферат [237,3 K], добавлен 02.04.2009Особливості фармако-економічного аналізу антибіотиків для лікування пневмонії у дітей старшого віку в Україні. Методи діагностики та лікування пневмонії. Обґрунтування економічної доцільності використання тих чи інших схем лікування та лікарських засобів.
курсовая работа [922,7 K], добавлен 19.09.2010Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009Огляд літературних даних, що відображають сучасний погляд на проблему лікування і реабілітації суглобових патологій. Аналіз результатів сучасних клінічних досліджень і систематичних оглядів щодо застосування різних методів фізіотерапії для їх лікування.
статья [23,1 K], добавлен 27.08.2017Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015Лікування гострого одонтогенного остеомієліту. Консервативні методи лікування. Іммобілізація ураженої кінцівки. Показання до оперативного втручання. Хірургічне лікування при неефективності консервативної терапії, при ускладненні. Препарати для лікування.
презентация [166,0 K], добавлен 15.02.2013Методи надання лікувальної допомоги тваринам при пораненнях. Способи зупинки кровотеч і застосування при цьому лікарських засобів. Застосування явищ імунітету в діагностиці. Заходи боротьби з гельмінтозами тварин. Лікування інфекційних захворювань.
контрольная работа [18,0 K], добавлен 15.06.2009Дозування як основна технологічна операція в процесі виготовлення екстемпоральних лікарських форм. Метрологічні властивості ваг. Дозування за об’ємом та краплями. Правила дозування твердих, рідких, густих лікарських та допоміжних речовин в умовах аптеки.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 11.05.2009Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.
автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009Особливості гломерулонефриту в дітей. Принципи диспансеризації дітей. Лікування основних ускладнень щеплень. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей та заходи щодо лікування анафілактичного шоку. Вакцинація дітей, які мали реакцію на попереднє щеплення.
реферат [389,3 K], добавлен 12.07.2010Оксидативний стрес – процес деструкції клітинних систем під дією вільних радикалів. Механізми лікування нейродегенеративних хвороб. Антиоксидантні властивості флороглюцинолу та його здатність обумовлювати інгібуючий вплив на холінестеразу людини.
дипломная работа [987,5 K], добавлен 18.01.2018Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009