Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Моз України

14.02.03 - соціальна медицина

УДК: 614.2:614-083.98].001.36

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Система моніторингу здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги

Гутор Тарас

Григорович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Рудень Василь Володимирович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чебан Василь Іванович, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, директор;

доктор медичних наук, професор Котуза Андрій Степанович, Українська військово-медична академія МО України, заступник начальника кафедри організації медичного забезпечення збройних сил.

Захист дисертації відбудеться 04.11.2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця за адресою: 03680, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 03.10. 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Войцеховський В. Г.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку XXI сторіччя здоров'я людини, зокрема стан і рівень громадського здоров'я, високо цивілізовані, економічно розвинені, демократичні країни світу ставлять у центр своєї суспільної уваги (В. Ф. Москаленко, 2010), оскільки зміцнення та збереження здоров'я людини так і залишається не вирішеною проблемою.

Доволі відомий і той факт, що критерії здоров'я населення є найважливішим показником соціального, економічного, культурного та духовного розвитку суспільства, а також одним із головних елементів національного багатства будь-якої країни (В. Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва, 2010). Виходячи з цього, уряди багатьох країн світу розглядають питання зміцнення та збереження здоров'я людей своїм найголовнішим завданням (В. Ф. Москаленко, 2009; Ю. В.Вороненко, 2009), тоді як відповідальність за стан здоров'я населення покладається на медичну галузь.

Сьогодні варто зазначити, що прийняття та оцінка більшості управлінських рішень у системі охорони здоров'я здійснюється відповідно до значимості інтегральних показників стану громадського здоров'я (М. В. Голубчиков, 2009). Однак для більш ефективного управління охороною здоров'я, постійного контролю за станом здоров'я як окремого громадянина, так і суспільства загалом потрібно застосовувати і інші методичні підходи (А. Р. Уваренко, 2009, В.М. Лехан, 2009; Н. Г. Гойда, 2008), що покращило б управлінські рішення та зробило їх системними, перспективними та прогнозованими (В. Ф. Москаленко, 2009).

За рекомендаціями ВООЗ первинна профілактика є найбільш економічно ефективною складовою в процесі управління станом здоров'я населення. Саме ВООЗ визнала необхідність підвищення державами пріоритетності програм з профілактики захворюваності, важливою складовою якої є контроль та моніторинг стану здоров'я населення. Таким чином наукові дослідження в цьому напрямку слід вважати актуальними, у зв'язку з чим наша робота була спрямована на розробку системи моніторингу здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у рамках науково-дослідної теми “Управління здоров'ям населення України на етапі реформування медичної галузі” і зареєстрованої в установленому порядку (державний реєстраційний номер - 0106U009874) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Мета і завдання дослідження. Мета: розробити та обґрунтувати систему моніторингу стану здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1. Визначити ступінь використання моніторингових технологій щодо вивчення сучасного стану здоров'я населення.

2. Вивчити ступінь обізнаності населення / пацієнтів щодо розуміння впливу моніторингових технологій на процес зміцнення та збереження здоров'я населення.

3. Дослідити епідеміологічні характеристики стану здоров'я населення України та встановити їх залежності від рівня фінансування медичної галузі.

4. Науково обґрунтувати складові сучасної системи моніторингу стану здоров'я населення України.

5. Провести експертну оцінку сучасної системи моніторингу стану здоров'я населення.

Об'єкт дослідження: система первинної медико-санітарної допомоги.

Предмет дослідження: стан здоров'я населення України на прикладі демографічних показників та показників захворюваності, рівень обізнаності пацієнтів сімейних лікарів щодо питань збереження та зміцнення власного здоров'я, елементи системи моніторингу стану здоров'я на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

Методи дослідження. Методичний апарат дисертаційної роботи становить комплекс медико-соціальних методів дослідження, що загалом визначає як напрям наукового пошуку, так і зміст дослідження у спектрі соціальної медицини.

Серед методів наукового дослідження, які застосовувалися в процесі виконання дисертаційної роботи, були: бібліографічний, ретроспективний, соціологічного дослідження, медико-статистичного аналізу, логічний, наукової абстракції, системного підходу та системного аналізу, експертної оцінки та структурно-логічного аналізу.

Зважаючи на об'єкт вивчення - як систему, а також характер методичного апарату, останній використаний у процесі наукової роботи відповідно до принципів системного підходу та системного аналізу, що дало змогу застосовувати сучасну методологію пізнання, створити систему моніторингу за станом здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги у діючій системі практичної охорони здоров'я та сформулювати основні висновки, як теоретичні, так і практичні, за результатами виконаного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів даної роботи полягає в тому, що автором:

- сформульовано сучасні погляди на основи системи моніторингу за станом здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги;

- визначено рівень обізнаності пацієнтів сімейних лікарів щодо змісту та значимості моніторингових технологій у процесі зміцнення та збереження здоров'я населення;

- досліджено стан здоров'я пацієнтів сімейних лікарів м. Львова методом самооцінки та продемонстровано, що у 4,8±1,1% стан їхнього здоров'я є відмінним, у 36,7±2,4% - добрим, у 46,0±2,5% - задовільним, а у 12,6±1,7% - поганим;

- оцінено параметри основних інтегральних показників, що характеризують демографічні процеси та показники захворюваності населення України від 1990 р. до 2008 р. із встановленням причинно-наслідкового зв'язку поміж ними та станом бюджетного фінансування медичної галузі;

- розроблена система моніторингу стану здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги;

- доведено за результатами експертних оцінок доцільність запровадження пропонованої системи моніторингу стану здоров'я населення у діяльність сімейного лікаря (повна підтримка ідеї 100% експертів; 94,8±2,5% та 76,6±4,8% фахівців вважають, що пропонована система забезпечить активізацію профілактичної та лікувально-діагностичної діяльності відповідно).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для впровадження окремих елементів системи моніторингу стану здоров'я населення у наступних закладах охорони здоров'я: 5-а Львівська міська комунальна поліклініка, Зміївська ЦРЛ Харківської області, Ужгородська міська поліклініка, Балаклавська ЦРЛ Харківської області, Зіболківська лікарська амбулаторія загальної практики Львівської області, Поліклініка по обслуговуванню працівників та студентів Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, а також при розробці комп'ютерної медичної інформаційної системи “Доктор Елекс”, засвідчивши при цьому свою придатність та ефективність.

Результати дослідження використовуються в педагогічному процесі в Луганському державному медичному університеті, Запорізькому державному медичному університеті, Харківському державному медичному університеті, Івано-Франківському національному медичному університеті, Сумському державному університеті, Дніпропетровській державній медичній академії, Ужгородському національному університеті, Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського, Буковинському державному медичному університеті, Українській медичній стоматологічній академії.

Результати дослідження представлені для розгляду та використання на державному та регіональному рівнях. Це реалізовано шляхом розробки, узгодження і розповсюдження серед органів та закладів системи медичного забезпечення України:

а) методичних рекомендацій: “Методичні рекомендації по організації моніторингу стану здоров'я населення у діяльності сімейного лікаря та розробки комп'ютерного паспорту здоров'я”. - Київ, 2008. - 30 с.;

б) інформаційних листів: Модель організації єдиного інформаційного медичного простору на сімейно-територіальній дільниці. - МОЗ України, Укрмедпатентінформ. - Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - № 163-2008; Алгоритм формування інформаційного електронного “Паспорта здоров'я” пацієнта сімейно-територіальної дільниці. - МОЗ України, Укрмедпатентінформ. - Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - № 164-2008;

в) свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір: Модель моніторингу за станом здоров'я населення в діяльності сімейного лікаря. - МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 25598 від 09.09.2008.

г) внесення до “Реєстру галузевих нововведень”: ”Єдиний інформаційний медичний простір на сімейно-територіальній дільниці - як основа управління станом здоров'я”. - Реєстр № 229/31/09; “Про електронний варіант “Паспорту здоров'я” мешканця сімейно-територіальної дільниці”. - Реєстр № 230/31/09.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету та завдання дослідження, розроблено програму й обрано методи дослідження, здійснено збір первинної документації, розроблено програми соціологічного та експертного дослідження, проведено анкетування, статистичне опрацювання зібраного наукового матеріалу, опрацьовано систему моніторингу на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

Експертна оцінка пропонованої системи моніторингу стану здоров'я населення здійснювалась на підставі аналізу карт експертної оцінки професорів та викладачів кафедр соціальної медицини ВНМЗ України IV рівня акредитації, за що автор висловлює їм велику подяку.

Аналіз епідеміологічних даних, отриманих результатів медико-соціологічного та експертного дослідження, моделювання, узагальнення та інтерпретація результатів, обґрунтування основних положень, висновків і практичних рекомендацій проведені особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження доповідались та були обговорені на: VІІІ з'їзді ВУЛТ (Івано-Франківськ, 2005); ІІ з'їзді лікарів загальної (сімейної) практики України (Харків, 2005); Всеукраїнській науково-методичній конференції "Становлення сімейної медицини в Україні" (Тернопіль, 2006); ХІ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006); Науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні питання внутрішньої медицини в практиці сімейного лікаря” (Харків, 2006); ХІІ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008); IV з'їзді спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я (Житомир, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 21 наукову працю, з яких 7 статей в наукових фахових виданнях рекомендованих ВАК України (з них - 2 самостійні), 8 - в інших виданнях, в тому числі у збірниках матеріалів з'їздів та конференцій. Видано два інформаційних листи, одні методичні рекомендації, обґрунтовано дві пропозиції до “Реєстру галузевих нововведень” та отримано одне авторське свідоцтво.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 167 сторінках; складається зі вступу, 5 розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, 2 додатків; містить 17 таблиць та 19 рисунків. Список використаних джерел складається з 237 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали та методи дослідження наведені в таблиці 1. Програма дослідження опрацьована з використанням методу системного підходу і передбачала чотири його етапи, результати кожного з яких ставали логічною послідовністю для вирішення поставлених завдань.

Багаторівнева структуризація завдань наукового дослідження забезпечила системність, оскільки результати, отримані на кожному попередньому етапі, слугували логічною основою як для послідовного виконання наступних етапів, так і для узагальнення одержаних результатів та наукового обґрунтування досягнення поставленої мети.

Опрацювання наукової теми було розпочате з її ретроспективного вивчення. Проведений аналіз світового та вітчизняного досвіду переконливо аргументує необхідність наукового опрацювання системи моніторингу здоров'я населення та запровадження останньої на рівень первинної медико-санітарної допомоги, що дозволить керівникам органів та закладів охорони здоров'я володіти достовірною інформацією для прийняття необхідних управлінських рішень, а сімейним лікарям якісно та ефективно вирішувати наявні проблеми в умовах обмежених матеріально-технічних та фінансових ресурсів.

Таблиця 1 Програма організації та виконання наукового дослідження

З метою вивчення думки населення міста Львова, яке обслуговується сімейними лікарями, про стан власного здоров'я проведено соціологічне дослідження шляхом анкетного опитування за розробленою “Анкетою вивчення думки пацієнтів сімейних лікарів про здоров'я”. Водночас, проведенню соціологічного дослідження передувала його апробація методом пілотного опитування, що дало змогу адаптувати його до мети та завдань наукового дослідження, уточнити ознаки для об'єкта спостереження, оцінити їх варіабельність, обсяг та величину допустимої помилки репрезентативності, перевірити різноманітні варіанти збору даних та опрацювати їх кінцевий варіант.

Відповідно до програми збору наукових статистичних та соціологічних даних були складені макети статистичних таблиць (складні, прості, комбінаційні), до яких вносилися статистичні дані у вигляді абсолютних величин з наступним обчисленням відносних показників - інтенсивних та екстенсивних. Математично-статистичний аналіз виконаний автором на персональному комп'ютері з використанням програм “Miсrosoft Excel” та “SPSS”.

Соціологічне дослідження серед пацієнтів сімейних лікарів щодо питань їх здоров'я. Отримані та проаналізовані результати виконаного соціологічного дослідження засвідчують, що рівень знань щодо розуміння змісту здоров'я є задовільним, проте розуміння його складових недостатнє, оскільки жоден з опитуваних не висловився, що воно є багатокомпонентним у своєму змісті. Окрім того, стан здоров'я пацієнтів сімейних лікарів міста Львова за результатами самооцінки (p<0,05) переконливо демонструє, що його рівень є доволі низьким, оскільки 4,8±1,1% респондентів оцінює його як відмінний, 36,7±2,4% вважають, що добрий, а 46,0±2,5% інтерв'юйованих характеризують його як задовільний. Важливим є і те, що 12,6±1,7% опитаних оцінюють стан свого здоров'я як незадовільний. Відмічається залежність щодо зменшення частки осіб, які оцінюють своє здоров'я як добре із погіршенням матеріального становища та збільшенням віку респондентів (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв'язок стану здоров'я з віком та матеріальним становищем пацієнтів сімейних лікарів м. Львова.

Стосовно розуміння чинників ризику порушень здоров'я, то 73,8±2,2 анкетованих із 100 опитаних розуміють значимість правильного раціонального харчування для здоров'я, тоді як 52,3±2,5 респондентів із 100 пацієнтів усвідомлює шкідливість вживання алкоголю та тютюнопаління для здоров'я людини. При цьому 63,8±2,4 досліджених із 100 анкетованих стверджують, що піклуються станом свого здоров'я, дотримуючись регулярно хоча б однієї вимоги для його збереження, а 34,0±2,4 осіб із 100 опитаних рекомендації для підтримки здоров'я виконують нерегулярно.

У процесі дослідження встановлено, що кожен десятий респондент (10,5±1,5%) вважає, що здійснювати профілактичні заходи потрібно тоді, коли відбувається погіршення стану власного здоров'я, а не тоді, коли вже є наявні розлади в його стані. Саме це доцільно розцінювати як індикатор недостатнього розуміння населенням про межі поміж донозологічним станом та хворобою, що як наслідок призводить до нерозуміння громадянами доцільності змісту профілактичних заходів. Водночас, 43,22,5% пацієнтів сімейних лікарів не довіряє лікарям первинного рівня дбати за власне здоров'я та бажає самостійно здійснювати дану роботу.

Попри це, більшість респондентів (63,32,4%) розуміє, що основою роботи сімейного лікаря має бути робота з попередження виникнень захворювань, а вже потім лікування певних нозологічних форм, однак доволі мало анкетованих (30,52,3%) розуміють значимість роботи зі здоровим населенням.

У ході виконання наукової роботи встановлено, що 63,5±2,4 анкетованих із 100 опитаних бажають отримувати більш якісну медичну допомогу шляхом моніторингу стану їх здоров'я, а 41,3±2,5 осіб із 100 інтерв'юйованих прагнуть проходити систематичні та якісні медичні огляди.

Здоров'я населення України та фінансування медичної галузі. Результати аналізу основних інтегральних показників здоров'я населення України за період 1990-2008 рр. засвідчують, що:

1. Стан громадського здоров'я в Україні вже не один рік супроводжується кризою здоров'я, для якої характерними є:

- невідповідність показника умовно здорових людей (28,2%) нормам, що рекомендовані ВООЗ (72-85%) ;

- суттєве зменшення чисельності наявного населення країни (на 9,7%) в цілому, а також серед міських (на 9,2%) та сільських мешканців (на 10,8%), чоловіків (на 9,7%) та жінок (на 9,3%);

- наявність у суспільстві такого явища як “демографічний зсув” у віковій структурі населення країни, для якого значимим є зменшення чисельності населення у віковій групі 0-14 років (на 38,7%) та збільшення його у віковій категорії 65 і понад років (на 16,4%);

- перегрупування поміж складовими демографічного навантаження населення, а саме: зменшення показника навантаження серед осіб працездатного віку дітьми та підлітками (з 410 осіб у 1990 р. до 367 чоловік на 1000 осіб працездатного віку у 2008 р.) та збільшення цього коефіцієнта для осіб після працездатного віку (відповідно з 389 осіб до 399 чоловік на 1000 осіб населення працездатного віку);

- від'ємний коефіцієнт природного приросту, що засвідчує про зниження коефіцієнта народження (на 35,2%) і зростання загального показника смертності (на 24,2%);

- процес скорочення показника середньої очікуваної тривалості здорового життя під час народження (на 1,34 роки, зокрема для чоловіків - на 1,97 року та жінок - на 0,21 року), тоді як середньоєвропейський показник є більшим від українського на 6 років, а показник для країн Євросоюзу - більшим на 10 років;

- зростання за останні 18 років показника загальної (на 50,8%) та первинної (на 2,24%) захворюваності серед населення;

- наявність так званого “епідеміологічного переходу” у стані загальної захворюваності, що пояснюється переходом від інфекційної (зросла лише на 0,3%) до неепідемічної (збільшилася на 57,6%) захворюваності;

- епідемічний стан серед людності країни в таких захворюваннях, як туберкульоз (зростання у 2,4 рази), ВІЛ-інфекція (зростання в 342,5 рази) та СНІД (збільшення в 4216 разів);

- прогресування в суспільстві такого медико-соціального явища, як інвалідність, про що засвідчують зростання показників як первинної інвалідності (у 2,05 рази), так і загальної інвалідності (на 45,6%), а також серед працездатного населення (на 37,2%).

Диспропорція поміж такими суспільними явищами України, як щорічне збільшення видатків із бюджету держави на медичне забезпечення населення (з 2,5 млрд грн. у 1995 р. до 32,1 млрд грн. у 2008 р.) та станом здоров'я української людності, встановлена за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, про що наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 Кореляційно-регресійні взаємозв'язки поміж видатками з бюджету України на охорону здоров'я (млрд грн.) та інтегральними показниками здоров'я за період 1995-2008 років

Таким чином, незважаючи на підвищення рівня фінансування медичної галузі, встановлено погіршення більшості інтегральних показників здоров'я. Це свідчить про необхідність збільшення фінансування попереджувально-профілактичних програм на рівні первинної медико-санітарної допомоги та впровадження пожиттєвого моніторингу стану здоров'я пацієнтів.

Формування системи моніторингу населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Поглиблення кризи у стані здоров'я населення України протягом останніх років призвело до об'єктивного зростання потреб хворих людей у медичній допомозі, чого існуюча система охорони здоров'я задовольнити не в змозі. Відтак історичні дані, результати соціологічного дослідження та оцінка стану здоров'я населення України (на прикладі демографічних показників та показників захворюваності) вказують на потребу в опрацюванні системи моніторингу стану здоров'я населення.

При опрацюванні системи моніторингу населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги було використано математичне, імітаційне та описове моделювання із дотриманням таких принципів побудови, як: системності, розвитку, наступності, стандартизації та уніфікації, постановка нових завдань, автоматизація інформаційних потоків і документообігу, відповідності, ефективності та результативності.

Складові компоненти системи моніторингу стану здоров'я населення на сімейно-територіальній лікарській дільниці наведено.

Практичним втіленням пропонованої системи є запровадження електронного документообігу в амбулаторіях сімейної медицини. Складовим елементом у даній системі використано “Паспорт здоров'я”, в основі якого є персоніфіковані дані про жителя сімейно-територіальної дільниці, чинники впливу на стан його здоров'я та інформація про діяльність системи медичного забезпечення. Ця інформація в подальшому, за потребою, могла б записуватись у вигляді комп'ютерних баз даних на різноманітні flash-носії.

Структура бази даних “Паспорта здоров'я” обумовлюється основними принципами організації роботи первинної ланки охорони здоров'я (амбулаторії сімейного лікаря), системи управління загалом, поставленими завданнями, а також функціями, що повинні виконувати сімейні лікарі та їхні помічники. Виходячи з потреби, можна виділити такі складові (блоки інформації) даного документа, про що наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 Складові елементи “Паспорта здоров'я”

Після опрацювання системи моніторингу стану здоров'я населення нами було проведено експертну оцінку запропонованої системи. У ролі експертів виступили викладачі кафедр соціальної медицини з вищих навчальних медичних закладів України.

Отримані результати проведеної експертної оцінки щодо доцільності запровадження системи моніторингу стану здоров'я населення у діяльність сімейного лікаря (таблиця 4) засвідчують наявність потреби розробки та запровадження системи, яка могла б оцінювати та організовувати профілактичну роботу лікаря, що надає первинну медико-санітарну допомогу.

Таблиця 4 Результати експертної оцінки щодо змін, яких можна буде досягнути після запровадження системи моніторингу здоров'я населення на рівень ПМСД

Гутор Т. Г. Система моніторингу здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Міністерства охорони здоров'я України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота містить дані досліджень медико-соціальної мотивації організації процесу моніторингу стану здоров'я населення на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

На підставі отриманих у дослідженні результатів вперше створена та науково обґрунтована система моніторингу стану здоров'я населення в діяльності сімейного лікаря, розроблено комп'ютерний паспорт здоров'я для здійснення процесів такого моніторингу.

Проведена експертна оцінка пропонованої системи, результати якої засвідчили доцільність її запровадження, правильну архітектурну побудову окремих її компонентів та медичну, соціальну та економічну ефективність у випадку її запровадження в практичну діяльність на рівень первинної медико-санітарної допомоги.

Ключові слова: моніторинг, здоров'я, паспорт здоров'я, модель, ефективність.

Гутор Т. Г. Система мониторинга здоровья населения на уровне первичной медико-санитарной помощи. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.02.03 - Социальная медицина. - Национальный медицинский университет имени О.О. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа содержит данные исследований медико-социальной мотивации организации процесса мониторинга по состоянию здоровья населения на уровне первичной медико-санитарной помощи.

На основании полученных в исследовании результатов впервые создана и научно доказана система мониторинга по состоянию здоровья населения в деятельности семейного врача, разработан компьютерный паспорт здоровья для осуществления процессов такого мониторирования.

Результатами социологических исследований установлено, что пациент первичного звена медицинского обеспечения положительно относится к методу самооценки своего здоровья, результаты которого вместе с данными других методов изучения состояния здоровья составляют индивидуальную базу мониторинга таких данных для усовершенствования первичной медико-санитарной помощи на семейных участках за счет профилактических и других медицинских технологий. Показано, что самооценка здоровья пациента у 46,0±2,5% случаев дает ответ на удовлетворительное состояние, в то же время 73,8±2,2% респондентов ведают об основных факторах влияния на здоровье, а 43,22,5% опрошенных, руководствуясь разнообразными причинами, сохранения состояния здоровья доверяют только себе.

Показано корреляционно-регрессионным анализом, что отсутствует прямая зависимость между показателями здоровья населения и объемом финансирования медицинской отрасли. Данные исследования населения страны за 14 лет (1995-2008 годы) свидетельствуют о негативной динамике основных показателей здоровья при том, что с каждым годом существенно увеличивается количество государственного финансирования медицинского обеспечения.

Разработана, обсуждена и рекомендованная к внедрению система мониторинга здоровья населения на уровне ПМСП, а также электронный паспорт здоровья для такого мониторинга, которые получили высокую оценку экспертов (полная поддержка 100% экспертов, 94,8±2,5% специалистов считают, что мониторинг обеспечит надлежащую профилактическую деятельность семейного врача, а 76,6±4,8% - лечебно-диагностическую работу).

Показано, что система мониторинга заведений ПМСП, в частности семейной медицины, предоставляет возможность семейному врачу осуществлять процесс управления состоянием здоровья населения семейно-территориального участка. При этом 98,7±1,3% экспертов акцентировали внимание на медицинских показателях эффективности, 88,3±3,7 % подчеркнули экономическую и 80,5±4,5% экспертов указали на социальную значимость мониторинга.

Установлено, что мониторинг здоровья населения в практической деятельности врача первичного звена здравоохранения является усовершенствованием деятельности ПМСП.

Предложенная технология усовершенствования первичной медико-санитарной помощи может быть внедрена на семейном врачебном участке всех регионов страны при определенной адаптации и существовании условий для мониторинга здоровья отдельных личностей и населения в целом.

Проведена экспертная оценка предлагаемой системы, результаты которой засвидетельствовали целесообразность ее внедрения, правильное архитектурное построение отдельных ее компонентов, а также медицинскую, социальную и экономическую эффективность в случае ее внедрения в практическую деятельность на уровне первичного медико-санитарного обеспечения

Ключевые слова: мониторинг, здоровье, паспорт здоровья, модель, эффективность.

Gutor T. G. . System of monitoring of health of population in a primary level of medical supplying. - Script.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in specialty 14.02.03 - social medicine - Bohomolets National Medical University of the Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

Dissertation research is about medico-social motivation and monitoring of the health of population at the primary level of medical supplying. According to the data analyze the model of monitoring of the health is created. It is useful for the contemporary family doctor practice. There were no health's monitoring models in Ukraine before. Computer patient health passport is also created for the monitoring processes.

The results of the expert evaluation of this model allow putting this model into practice. Medical, social and economic efficacy this model and correct components architecture make it reasonable for primary medial supplying.

Key words: monitoring, health, health passport, model, efficacy.

Размещено на Allbest.ru