Профілактика та лікування хронічних зовнішніх отитів у слухопротезованих хворих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія медичних наук України

Державна установа «інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України»

УДК 616.288:534.773-08

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Профілактика та лікування хронічних зовнішніх отитів у слухопротезованих хворих

14.01.19 - оториноларингологія

Лівшиць Оксана Дмитрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Березнюк Володимир Васильович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гусаков Олександр Дмитрович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології;

доктор медичних наук, професор Яшан Олександр Іванович, Тернопільский державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії. отит вушний слухопротезований

Захист дисертації відбудеться «01» жовтня о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 в ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України” (03057, м. Київ, вул. Зоологічна,3).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ ««Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України” (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий «17»серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Т.А. ШИДЛОВСЬКА

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Хронічний зовнішній отит (ХЗО) - досить поширена патологія в усьому світі, що становить від 17 % до 23 % серед усіх захворювань вуха (Шапаренко Б. А., 1983, Ланцов А. А., 1994; Безшапочний С. Б., 2002).

Зростання захворюваності на ХЗО останніми роками пов'язане з несприятливим впливом професійних шкідливостей, забрудненням навколишнього середовища, стресовими ситуаціями, широким застосуванням медикаментозних засобів (Евдощенко Е. А., Шевченко А. Т., 1989), імунодефіцитними станами, злоякісними захворюваннями (Заболотний Д. І., 2002).

Виникненню ХЗО сприяють такі фактори: порушення кислотно-основної рівноваги вбік алкалозу, відносно висока температура і вологість (Андреев В. Н., Гинькут В. Н., 1999), травма шкіри під час маніпуляції пацієнтами у вухах, хімічні опіки, невміле промивання слухового ходу при сірчаній пробці, сторонні предмети у слуховому ході, потрапляння води (Лайко А. А., Заболотний Д. І., 2005).

Існує ще один контингент пацієнтів, які страждають на ХЗО. Це особи, які користуються слуховими апаратами з вушними вкладками, тривале носіння яких є причиною розвитку зовнішнього отиту (Кислощук Т. А., 2005). Зустрічаються роботи, у яких згадується вплив мікроклімату, сприятливого для розвитку бактеріальної та грибкової мікрофлори у слуховому проході при недостатній його вентиляції. Однак, не пропонуються методи вирішення цієї проблеми.

Профілактика ХЗО у слухопротезованих пацієнтів включає суворе дотримання правил гігієни при вийманні та встановленні вушної вкладки в зовнішній слуховий хід (Bankaitis A. U., 2002), відмову від носіння слухового апарата (Кислощук Т. А., 2005), що перешкоджає повноцінному соціальному життю. Незважаючи на велику кількість таких пацієнтів, недостатньо добре вивчений мікробіоценоз зовнішнього слухового ходу у постійних користувачів СА, які часто хворіють на ХЗО. Використання вушної вкладки не дозволяє адекватно вентилювати зовнішній слуховий хід, що викликає необхідність удосконалення вкладки з вивченням акустичних властивостей її та впливу на звукопроведення.

Для лікування ХЗО запропоновані різноманітні схеми, що включають застосування протизапальних, протигрибкових та антибактеріальних препаратів як місцево, так і всередину (Заболотний Д. І., 1999). Застосовуються комбіновані рослинні препарати, імуномодулятори, неспецифічна десенсибілізація, гелій-неоновий лазер, отооксигеноаерація (Гусаков А. Д., 1983, Яшан И. А., Единак Е. Н., 1983), гірудотерапія (Селезнев К. Г., Щетинина Е. А., 2006) та ін. Однак, велика кількість методів і прийомів у лікуванні ХЗО свідчить про те, що цього часу немає діючого способу, який гарантує тривалу ремісію у носіїв слухових апаратів.

Таким чином, значний науковий інтерес являє вивчення патології зовнішнього вуха у слухопротезованих пацієнтів, а також подальший пошук найбільш ефективних способів профілактики і лікування ХЗО у них.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри оториноларингології Дніпропетровської державної медичної академії на тему: “Розробка нових медичних технологій в діагностиці, лікуванні та профілактиці патології верхніх дихальних шляхів і органу слуху” (державний реєстраційний номер 0199U003630).

Мета роботи.

Підвищення ефективності профілактики і лікування хронічного зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих.

Завдання.

1. Розробити спосіб і пристрій для профілактики та лікування зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих.

2. Вивчити акустичний вплив розробленої індивідуальної вушної вкладки на стан слухової функції.

3. Удосконалити спосіб комплексного лікування загострень зовнішнього отиту у слухопротезованих пацієнтів.

4. Вивчити характер мікрофлори слухового ходу в динаміці за 3 роки у пацієнтів з розробленою вушною вкладкою у порівнянні з контрольною групою.

5. Провести оцінку віддалених результатів використання розробленої вушної вкладки у слухопротезованих пацієнтів у динаміці в порівнянні з контрольною групою.

Об'єкт дослідження: запальні процеси шкіри зовнішнього слухового ходу, порушення вентиляції зовнішнього вуха у слухопротезованих пацієнтів.

Предмет дослідження: мікробіоценоз зовнішнього слухового ходу, вушна вкладка слухового апарата з одним і двома вентиляційними отворами.

Методи дослідження: клінічні, бактеріологічні, акустичні, аудіологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Розроблено спосіб і пристрій для профілактики та лікування хронічного зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих з природною притоково-відтоковою вентиляцією слухового ходу. Установлено і доведено, що додаткова аерація зовнішнього слухового ходу, закритого вушною вкладкою, сприятливо впливає на перебіг хронічних зовнішніх отитів, знижує частоту загострень, при цьому створюються умови для використання слухового апарата під час загострення процесу. Вивчено акустичний вплив індивідуальної вушної вкладки з двома вентиляційними отворами на стан слуху. Науково обґрунтовані та апробовані ефективні схеми лікування хронічного зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих з використанням у комплексі препарату «Кандибіотик» з отооксигеноаерацією.

Практичне значення отриманих результатів.

Запропонований спосіб вентиляції за допомогою вушної вкладки з 2 вентиляційними отворами дозволяє попередити розвиток ХЗО у пацієнтів, які користуються слуховими апаратами, полегшити перебіг розвиненого зовнішнього отиту. При цьому пацієнти продовжують користуватися слуховим апаратом.

Новий спосіб притоково-відтокової вентиляції дозволяє змінити мікрофлору слухового проходу вбік переважання сапрофітної флори у пацієнтів, які користуються вушними вкладками з 2 вентиляційними отворами.

Лікування хронічного зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих з використанням у комплексі препарату «Кандибіотик» з отооксигеноаерацією дозволяє поліпшити результат і скоротити терміни лікування.

Впровадження в роботу.

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрі отоларингології Дніпропетровської державної медичної академії, а також у практичній роботі при лікуванні хворих на хронічні зовнішні отити в ЛОР-кабінетах та ЛОР-відділеннях Дніпропетровської та Донецької областей.

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Разом з науковим керівником сформульовані мета і завдання роботи. Автором особисто проаналізована наукова література з досліджуваної проблеми, зроблений інформаційний пошук. Проведено відбір і клінічний огляд хворих, досліджено функціональний стан слухового аналізатора. Зроблено зліпки зовнішніх слухових ходів з метою заміни наявної індивідуальної вушної вкладки на модифіковану, розроблено спосіб лікування. Проведено експериментальні дослідження вушних вкладок. Статистично оброблено фактичний матеріал результатів дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 12 друкованих праць, з них 4 статті у журналах, затверджених ВАК Україні, 6 - у тезах доповідей наукових конференцій. Отримано 2 деклараційні патенти України на винахід
(№ UA 23913 від 11.06.2007, № UA 23963 від 11.06.2007).

Апробація результатів дисертації.

Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались на щорічних традиційних конференціях Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (2005-2009), на засіданнях Дніпропетровського наукового товариства оториноларингологів (м. Дніпропетровськ, 2005-2009).

Обсяг та структура дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 125 сторінках комп'ютерного друку. Перелік використаної літератури містить 118 вітчизняних та 33 іноземних наукових джерел. Робота ілюстрована 27 таблицями та 9 рисунками.

Основний зміст дисертації

Матеріал і методи дослідження. За період з 2005 по 2008 роки в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова обстежені 1657 пацієнтів, що користуються слуховими апаратами, які відвідували кабінет слухопротезування для перенастроювання, заміни слухового апарата, заміни вушної вкладки тощо. При цілеспрямованому зборі анамнезу виявлено
174 хворих на хронічні зовнішні отити, що склало 10,5 % серед носіїв слухових апаратів. Обстеження в повному обсязі в динаміці протягом 3-х років було проведено у 102 з них.

Для вивчення стану зовнішнього слухового ходу у слухопротезованих хворих із зовнішніми отитами, усі пацієнти були розділені на 2 групи. До першої (контрольної) групи ввійшли користувачі СА зі стандартною вушною вкладкою, обладнаною вентиляційним отвором (42 особи). Друга (досліджувана) група (60 осіб) - користувалася слуховими апаратами і модифікованими вкладками з двома вентиляційними отворами.

Клінічне обстеження хворих, крім загальноприйнятих, включало отомікроскопію, аудіологічне дослідження (шепітною та розмовною мовою), камертональні тести, тональну порогову, надпорогову та мовну аудіометрію, імпедансометрію, тональну аудіометрію у слухових апаратах, розбірливість мови у вільному звуковому полі у слухопротезованих пацієнтів, а також бактеріологічне дослідження відокремлюваного з вуха із чутливістю до антимікробних препаратів.

Для мікробіологічного обстеження використовували виділення, шматочки злущеного епідермісу зовнішнього слухового проходу. Для вивчення впливу різних типів вушних вкладок на розбірливість мови в досліджуваній групі пацієнтів виконана тональна аудіометрія в слуховому апараті у вільному звуковому полі з різними типами вкладок і зроблена оцінка розбірливості мови повітрям. Для оцінки розбірливості мови використовувалися артикуляційні таблиці збалансованих слів за Г. І. Гринбергом і Л. Р. Зиндером (1957). При дослідженні ступеня порушення слуху використана класифікація В. Г. Базарова, А. І. Розкладки (1989). Тривалість носіння слухових апаратів становила від 1 до 21 року і більше.

Для оцінки статистичного матеріалу використовувалася ліцензійна програма статистичного аналізу Statistica (версія 6.1) серійній номер -
AGAR 909 E415822FA. Характер розподілу ознак у досліджуваній вибірці встановлювали при візуальній оцінці відповідності гістограми розподілу параметра кривої нормального розподілу, а також кількісно, за допомогою
W-критерію Шапіро-Уілка і тесту Колмогорова-Смирнова. Результати вважали статистично значущими при рівнях р < 0,05. При описі кількісних ознак вказували середню величину (М) і стандартне відхилення (s). Для міжгрупового аналізу незалежних вибірок використовували параметричний t-критерій Стьюдента. Міжгруповий аналіз якісних або бінарних параметрів в незалежних вибірках проводили за допомогою порівняння відносних частот. Порівняння кількісних показників на різних етапах динамічного спостереження здійснювали за допомогою параметричного Т-тесту для пов'язаних вибірок.

Результати досліджень та їх обговорення. Для поліпшення порушеної аерації, нормалізації мікроклімату слухового ходу, обтурованого вкладкою, і профілактики загострень зовнішнього отиту розроблена нова вушна вкладка, яка дозволяє поліпшити мікроклімат зовнішнього слухового ходу на основі притоково-відтокової вентиляції зовнішнього вуха у таких пацієнтів (патенти на винахід № 23913, № 23963). Отримані розрахункові дані на кафедрі аерогідродинаміки Дніпропетровського національного державного університету підтвердили наявність повного повітрообміну у слуховому проході (обсягом 1,5 см3), закритому вкладкою з двома вентиляційними отворами, за 58 хвл.

Модифікована вушна вкладка застосовувалася у дорослих слухопротезованих пацієнтів з двосторонньою хронічною сенсоневральною приглухуватістю, які страждають на ХЗО грибкової, бактеріальної або змішаної етіології із загостреннями 1 раз на рік і більше.

Для вивчення впливу вушних вкладок на зміну звукового тиску в зовнішньому слуховому ході нами проведене експериментальне дослідження у 30 пацієнтів, які користувалися вкладкою з одним або двома вентиляційними отворами. Використовувався прилад - Aurical фірми Madsen Electronics A/S (Німеччина). Здійснені вимірювання звукового тиску в зовнішньому слуховому ході у безпосередній близькості від барабанної перетинки пацієнтів, які користуються вкладкою з одним і двома вентиляційними отворами (табл. 1).

Таблиця 1 Звуковий тиск біля барабанної перетинки у вкладці з одним і двома вентиляційними отворами зі слуховим апаратом

Частота, кГц	Звуковий тиск з 1 вентиляційним отвором і включеним СА, дБ	Звуковий тиск з 2 вентиляційними отворами і включеним СА, дБ
0,25	-1,9 ± 0,43	1,9 ± 0,59
0,5	5,4 ± 0,72	4,7 ± 0,83
1	14,3 ± 1,0	14,9 ± 0,78
2	7,0 ± 0,70	6,77 ± 0,83
4	12,8 ± 0,97	13,4 ± 1,01
8	-6,0 ± 1,00	-6,55 ± 1,01

Результати дослідження вкладки з двома вентиляційними отворами в порівнянні з вкладкою з одним вентиляційним отвором показали незначні відмінності між собою при вимірюванні звукового тиску на всіх частотах, що вказує на відсутність різниці при звукопроведенні цими вкладками.

Для вивчення впливу різних типів вушних вкладок на розбірливість мови слухопротезованим пацієнтам виконана тональна і мовна аудіометрія в слуховому апараті у вільному звуковому полі з різними типами вкладок. Було обстежено 30 пацієнтів з третім ступенем приглухуватості.

Результати показали, що на всіх досліджуваних частотах тональні аудіограми (табл. 2), а також розбірливість мови у пацієнтів, які користуються вкладкою як з одним, так і з двома вентиляційними отворами, мало відрізняються одна від одної.

Проведені дослідження впливу вушних вкладок з двома вентиляційними отворами в порівнянні з одним показали відсутність розбіжності акустичного впливу на слухову функцію як при дослідженні чистими тонами, так і мовою.

Таблиця 2 Результати тональної аудіометрії у вільному звуковому полі в слухопротезованих пацієнтів з різними типами вкладок (n = 30)

кГц	Вкладка з 1 вентиляційним отвором, дБ	Вкладка з 2 вентиляційними отворами, дБ
0,25	45,3 ± 6,9	47,8 ± 7,5
0,5	43,4 ± 7,9	45,5 ± 8,3
1,0	35,3 ± 7,4	39,1 ± 7,2
2,0	37,4 ± 7,3	41,2 ± 7,6
4,0	44,7 ± 8,9	47,8 ± 8,3
8,0	50,7 ± 6,9	52,2 ± 5,1

Для оцінки результатів профілактики і лікування слухопротезованих хворих з ХЗО в динаміці в досліджуваній групі проведений аналіз змін скарг з моменту початку використання модифікованої вушної вкладки (у перший день носіння) і в процесі її використання протягом 3-х років. Під час 1-го візиту при заміні стандартної вушної вкладки на модифіковану і відсутності загострення, скарги на свербіння, що періодично з'являється, пред'являли 51 (85,3 %) чол., на непостійний біль у вусі - 6 (5,9 %), на закладеність - 9 (8,8 %) (табл. 3). Через 12 міс. носіння модифікованої вушної вкладки періодичне свербіння зазначала значно менша кількість пацієнтів - 9 (15,7 %) чол., через 24 міс. зберігалася тенденція зниження скарг на свербіння - 3 (5,0 %), через 36 міс. - 2 (3,3 %). Скарги на почуття закладеності через 12 міс. пред'являли 2 (3,3 %) пацієнти.

Таблиця3 Динаміка змін скарг у пацієнтів, які користуються вкладкою з притоково-відтоковою вентиляцією (n = 60)

Скарги	1 візит	12 міс.	24 міс.	36 міс.
Свербіння	51 (85,3 %)	9 (15,7 %)*	3 (5,0 %)*	2 (3,3 %)*
Закладеність	9 (8,8 %)	2 (3,3 %)	-	-*
Біль у вусі	6 (5,9 %)	2 (3,3 %)	1 (1,7 %)	1 (1,7 %)*

Примітка. * - р < 0,05

Через 24 і 36 міс. скарги на закладеність вуха не пред'являв жоден пацієнт. На непостійний біль у вусі через 12 міс. скаржилися 2 (3,3 %) пацієнти, через 24 міс. - 1 (1,7 %), через 36 міс. - 1 (1,7 %).

Відзначене статистично достовірне зниження кількості пацієнтів зі скаргами на свербіння, закладеність і біль через 3 роки після початку використання модифікованої вушної вкладки.

Вивчення даних у динаміці після використання індивідуальної вушної вкладки з двома вентиляційними отворами і притоково-відтоковою вентиляцією (табл. 4) показує значне зниження кількості пацієнтів із частими загостреннями в цій групі: за 3 роки число пацієнтів із частотою загострень більше 6 разів на рік зменшилося в 12 разів: із 40,0 % до 3,3 % (p < 0,01).

Відповідно в даній другій групі простежується виражена позитивна динаміка зростання в 7 разів кількості пацієнтів з відсутністю загострення або з рідкими загостреннями 1-2 рази на рік: з 8,3 % до 58,3 % (р < 0,01).

Таблиця 4 Частота загострень у пацієнтів 2-ої групи, які користуються вушними вкладками з двома вентиляційними отворами, в динаміці (n = 60)

Кількість загострень на рік	1 візит Абс\%	12 міс. Абс\%	24 міс. Абс\%	36 міс. Абс\%
1-2 рази і <	5 (8,3 %)	21 (35,0 %)	28 (46,7 %)	35 (58,3 %)
3-6 разів	31 (51,7 %)	30 (50,0 %)	25 (41,7 %)	23 (38,3 %)
6 і >	24 (40,0 %)	9 (15,0 %)	7 (11,7 %)	2 (3,3 %)

При вивченні динаміки середньої частоти загострень за три роки використання модифікованих вушних вкладок відзначене зниження загострень за перший рік в 1,4 рази , за два роки в 1,6 р., за три роки - в 2 рази (табл. 5).

Таблиця 5 Середня частота загострень у динаміці за 3 роки у пацієнтів 2-ої групи (n = 60)

Період спостереження	Кількість загострень (M ± s)
перший візит	5,52 ± 1,26
1 рік	3,9 ± 1,07
2 роки	3,48 ± 0,91
3 роки	2,73 ± 0,62

Вивчення даних у динаміці після використання індивідуальної вушної вкладки з двома вентиляційними отворами і притоково-відтоковою вентиляцією, показує значний її позитивний вплив на зниження кількості загострень у порівнянні зі стандартною вкладкою з одним вентиляційним отвором. Слід зазначити прямо пропорційну залежність частоти загострень від ступеня вентиляції зовнішнього слухового ходу і тривалості використання цієї вкладки у слухопротезованих пацієнтів, які носять модифіковану вушну вкладку з притоково-відтоковою вентиляцією.

Для вивчення стану мікробіоценозу зовнішнього слухового ходу у слухопротезованих хворих, які страждають на рецидивуючі зовнішні отити, обстеження проведені в обох групах пацієнтів. Дослідження мікрофлори зовнішнього слухового ходу здійснене одноразово у пацієнтів у першій групі в період відсутності загострення зовнішнього отиту. У другій групі пацієнтів була досліджена мікрофлора також у період відсутності загострення зовнішнього отиту в динаміці.

Аналіз даних, отриманих в обох групах при першому обстеженні, не виявив статистично достовірних відмінностей у характері і складі мікрофлори та частоті загострень (р > 0,05). Отриманий результат носійства патогенної та умовно патогенної флори може побічно свідчити про погану вентиляцію порожнини зовнішнього вуха, обтурованого вушною вкладкою з одним вентиляційним отвором.

Надалі проведені дослідження мікрофлори у пацієнтів досліджуваної групи, які користувалися модифікованою вушною вкладкою, у терміни через 12, 24, 36 місяців. Відомості про зміни висіюваної грампозитивної мікрофлори у пацієнтів 2 групи подані в таблиці 6.

Таблиця 6 Результати досліджень висіюваної грам (+) мікрофлори в зовнішньому слуховому ході у пацієнтів у досліджуваній 2-ій групі (n = 60)

Мікрофлора (Грам +)	2-а (досліджувана) група
	1-е дослідження Абс\%	12 міс. Абс\%	24 міс. Абс\%	36 міс. Абс\%
Staph. aureus	18 (30,0 %)	8 (13,3 %)	2 (3,3 %)	-
Staph. haemolyticus	21 (35,0 %)	18 (30,0 %)	10 (16,7 %)	3 (5 %)
Staph. epidermidis	14 (23,3 %)	18 (30,0 %)	29 (48,3 %)	37 (61,7 %)
Enteroсoccus faecium	2 (3,3 %)	1 (1,7 %)	1 (1,7 %)	3 (5 %)
Enteroсoccus faecalis	2 (3,3 %)	1 (1,7 %)	-	-

Через 12 міс. у пацієнтів, які користувалися модифікованою вушною вкладкою, відзначалася позитивна динаміка мікрофлори зовнішнього слухового проходу. Кількість пацієнтів 2-ої групи, у яких був висіяний St. Aureus, зменшилася в 2,3 рази - з 30,0 % до 13,3 % (р < 0,05), St. Haemoliticus - з 35,0 % до 30,0 % (p > 0,05). Кількість пацієнтів із сапрофітною флорою Enterococcus faecium зменшилася в 4,9 разів - з 8,3 % до 1,7 % (p > 0,05), з висіюваним Enteroсoccus faecalis зменшилася в 2 рази - з 3,3 % до 1,7 % (p > 0,05). У той же час, кількість пацієнтів з висіюваним St.epidermidis незначно збільшилася в 1,3 рази - з 23,3 % до 30,0 % (p < 0,05).

Через 24 міс. кількість пацієнтів, у яких було виявлено St. Aureus, зменшилася в 9 разів - до 3,3 % (p < 0,05), St. Haemoliticus - в 2 рази, до 16,7 % (p < 0,05). Кількість хворих із сапрофітною флорою St.epidermidis збільшилася в 2 рази - до 48,3 % (p < 0,05), кількість пацієнтів з висіюваними Enterococcus faecium та Enteroсoccus faecalis залишилася колишньою.

Через 36 міс. флора виявилася такою: St. Aureus не було виявлено у жодного пацієнта (p < 0,05), кількість пацієнтів, у яких було виявлено St. Haemoliticus, зменшилася в 7 разів - до 5 % (p < 0,05), кількість пацієнтів із сапрофітною флорою Enterococcus faecium збільшилася в 1,6 рази - до 5 % (p > 0,05), з висіюваним Enteroсoccus faecalis не змінилася. У той же час, кількість пацієнтів зі St.epidermidis збільшилася в 2,6 рази - до 61,7 % (p < 0,05).

Слід зазначити значне зниження носійства гр+ мікрофлори при використанні модифікованої вкладки.

Відомості про зміни висіюваної грам«-» мікрофлори у пацієнтів 2 групи подані в таблиці 7.

Таблиця 7 Результати досліджень грам (-) мікрофлори в зовнішньому слуховому ході у пацієнтів у досліджуваній 2-ій групі (n = 60)

Мікрофлора (грам -)	2-а (досліджувана) група
	1-е дослід.	12 міс.	24 міс.	36 міс.
Klebs. oxitoca	5 (8,3 %)	2 (3,3 %)	1 (1,7 %)	-
Pseudomonas aeruginosae	4 (6,7 %)	4 (6,7 %)	-	-
Proteus mirabilis	7 (11,7 %)	3 (5,0 %)	1 (1,7 %)	1 (1,7 %)
E. coli	3 (5,0 %)	3 (5,0 %)	1 (1,7 %)	-
Enterobacter	2 (3,3 %)	2 (3,3 %)	1 (1,7 %)	1 (1,7 %)
Citrobacter	3 (5,0 %)	1 (1,7 %)	-	-

Через 12 міс. у пацієнтів, які користуються модифікованою вушною вкладкою, виявлене зменшення патогенної грамнегативної мікрофлори в зовнішньому слуховому проході: Klebs. Oxitoca - в 2,5 рази (p > 0,05), Proteus mirabilis в 2,3 рази (p < 0,05), Citrobacter в 2,9 рази (p > 0,05). Кількість пацієнтів з висіюваними Pseudomonas aeruginosae, E. Coli, Enterobacter - не змінилася. Через 24 міс. результати були такими: кількість пацієнтів з висіюваним Klebs. Oxitoca достовірно зменшилася в 1,9 рази (p < 0,05), з Proteus mirabilis - в 2,9 рази (p < 0,05), з E. Coli - в 2,9 рази (p > 0,05) , з Enterobacter зменшилася в 1,9 рази (p > 0,05), Pseudomonas aeruginosae та Citrobacter не виявлений у жодного пацієнта (p < 0,05). Через 36 міс. результати мікробіологічного дослідження у слухопротезованих хворих з модифікованою вушною вкладкою були такими: Klebs. Oxitoca, Pseudomonas aeruginosae, E. Coli, Citrobacter не виявлений у жодного хворого (p < 0,05), Proteus mirabilis висіяний у 1,7 % пацієнтів (p < 0,05), Enterobacter висіяний у 1,7 % пацієнтів (p > 0,05).

Порівняльний аналіз висіюваної грибкової флори поданий у таблиці 8.

Таблиця 8 Результати досліджень грибкової мікрофлори в зовнішньому слуховому ході у пацієнтів в досліджуваній групі (n = 60)

Мікрофлора (гриби)	2-а (досліджувана) група
	1-е дослідження	12 міс.	24 міс.	36 міс.
Candida	8 (13,3 %)	7 (11,7 %)	4 (6,7)	2 (3,3 %)
Цвілевий гриб	5 (8,3 %)	3 (5,0 %)	1 (1,7 %)	-

Через 12 міс. результати були такими: кількість пацієнтів, у яких виділено гриб роду Candida, зменшилася до 11,7 %. Кількість хворих з виявленим цвілевим грибом зменшилася в 1,6 рази. Через 24 міс. грибкову флору роду Candida було виявлено в 6,7 % пацієнтів, цвілевий гриб виявлено в 1,7 % пацієнтів. Через 36 міс. кількість пацієнтів з висіюваною грибковою флорою зменшилася: з Candida - в 4 рази, зі цвілевим грибком не було жодного пацієнта.

Таблиця 9 Результати досліджень мікрофлори в з\слуховому ході у слухопротезованих пацієнтів 1-ої та 2-ої груп

Флора	1-а група	2-а група
		1-е дослід.	12 міс.	24 міс.	36 міс.
Грам+	40(95,2 %)	57(95,0 %)	46(76,7 %)	42(70,0 %)	43(71,7 %)
Грам-	15(35,7 %)	24 (40,0 %)	15 (25,0 %)	4 (6,6 %)	2 (3,3 %)
Гриби	9(21,4 %)	13(21,7 %)	10(16,7 %)	5(8,3 %)	2(3,3 %)
Зростання немає	1(2,4 %)	1(1,7 %)	9(15,0 %)	14(23,3 %)	15(25,0 %)

Порівняльний аналіз результатів (табл. 9) мікробіологічного обстеження пацієнтів досліджуваної групи в динаміці за 3 роки показує, що після заміни стандартної вушної вкладки на модифіковану, уже через 12 міс. відзначається позитивна динаміка: кількість пацієнтів з висіяною грампозитивною флорою достовірно зменшилася з 95,0 % до 76,7 % (p < 0,05). Число пацієнтів з грамнегативною флорою зменшилося в 1,6 рази (р < 0,05). Кількість пацієнтів з грибковою флорою змінилася статистично недостовірно з 21,7 % до 16,7 % (p > 0,05). Кількість пацієнтів, у яких бактеріальний посів зростання не дав, збільшилася статистично достовірно в 9 разів - з 1,7 % до 15,0 % (р < 0,05).

Через 24 міс. результати досліджень наявності мікрофлори у носіїв вушних вкладок з подвійним вентиляційним отвором були такими: кількість пацієнтів з виявленою грампозитивною флорою становила 70,0 % (р < 0,05), статистично достовірне зменшення в порівнянні з першим дослідженням. Кількість пацієнтів з грамнегативною флорою зменшилася статистично достовірно до 6,6 % (р < 0,05), з грибковою флорою - до 8,3 % (р < 0,05). Кількість пацієнтів, у яких посів зростання не дав, статистично достовірно збільшилася в 14 разів - до 23,3 % (p < 0,05).

Під час останнього дослідження через 36 міс. грампозитивна флора виявлена в 71,7 % пацієнтів (р < 0,05), статистично достовірне зменшення в порівнянні з першим дослідженням. Кількість пацієнтів з виявленою грамнегативною мікрофлорою статистично достовірно зменшилася до 3,3 % (р < 0,05). Кількість пацієнтів з грибковою флорою також статистично достовірно зменшилася до 3,3 % у порівнянні з першим дослідженням (р < 0,05). Кількість пацієнтів, у яких посів зростання не дав, статистично достовірно збільшилася в 15 разів - до 25,0 % (р < 0,05) (рис. 1).

Відзначено достовірну залежність наявності патогенної мікрофлори від ступеня вентиляції слухового проходу у слухопротезованих пацієнтів. Притоково-відтокова вентиляція при використанні вкладок з двома вентиляційними отворами істотно поліпшує мікробіоценоз слухового ходу в порівнянні з вкладкою, яка має один вентиляційний отвір.

При загостренні ХЗО у слухопротезованих пацієнтів для призначення емпіричної терапії при першому зверненні (до одержання результатів мікробіологічного дослідження) призначався кандибіотик - препарат, що має одночасно і протимікробну, і протигрибкову дію, до складу якого входять: клотримазол, хлорамфенікол, беклометазон, лідокаїн.

Рис. 1. Динаміка результатів досліджень мікрофлори у хворих 2-ої групи.

Для посилення ефекту лікування кандибіотиком, ґрунтуючись на даних про негативний вплив підвищеної вологості в закритому вкладкою слуховому ході, до комплексу лікування додана нормобарична отооксигеноаерація зовнішнього вуха з використанням кисню. Для здійснення нормобаричної отооксигеноаерації в амбулаторних умовах нами розроблений спеціальний пристрій, що забезпечує швидкість подання кисню в слуховий хід від 150 до 200 мл газу в 1 хвилину.

Зі 102 обстежених у 60 пацієнтів 2-ої групи, які користуються вушною вкладкою з притоково-відтоковою вентиляцією, було проведене лікування в момент загострення. Усім хворим при першому зверненні із загостренням зовнішнього отиту проведене мікробіологічне дослідження зовнішнього слухового проходу з визначенням чутливості до антибіотиків (табл. 10).

Пацієнти були розділені на 2 підгрупи: 2А підгрупа - 30 чол., яким проводилося консервативне лікування у вигляді закапування в зовнішній слуховий прохід препарату «Кандибіотик» 3 рази на день протягом 5 днів; 2Б підгрупа - 30 пацієнтів, яким проводилася амбулаторно-комплексна терапія: закапування в зовнішній слуховий хід препарату «Кандибіотик» 3 рази на день і нормобарична отооксигеноаерація.

Таблиця 10 Дослідження мікрофлори зовнішнього слухового ходу пацієнтів, які користуються вушною вкладкою з двома вентиляційними отворами, при загостренні ХЗО (перший візит до лікування)

флора	2А підгрупа (30 чол.)	2Б підгрупа (30 чол.)
Грам+	22 (73,3 %)	23 (76,7 %)
Грам-	14 (46,7 %)	15 (50,0 %)
Гриби	17 (56,7 %)	16 (53,3 %)

На момент огляду (у 1-й день) пацієнтам 2А підгрупи призначалося таке лікування: аспираційна санація зовнішнього слухового ходу і закапування в зовнішній слуховий охід препарату «Кандибіотик» 3 рази на день протягом 5 днів. Пацієнтам 2Б підгрупи до аналогічного лікування додана нормобарична отооксигеноаерація протягом 10-15 хвилин зі швидкістю 200 мл/хвл 2 рази на день курсом 5 днів. Контроль за станом пацієнтів здійснювався в 1-й, 3-й та 5-й дні. Динаміка скарг слухопротезованих пацієнтів різних груп залежно від способу лікування подана в таблиці 11.

Таблиця 11 Зміна скарг у слухопротезованих пацієнтів різних підгруп залежно від способу лікування

скарги	2А підгрупа (30 чол.)	2Б підгрупа (30 чол.)
	1-й день	3-й день	5-й день	1-й день	3-й день	5-й день
Свербіння	25 (83,3 %)	17 (56,7 %)	7 (23,3 %)	27 (90,0 %)	5 (16,7 %)	-
Закладеність	21 (70,0 %)	12 (40,0 %)	3 (10,0 %)	20 (66,7 %)	7 (23,3 %)	-
Біль	18 (60,0 %)	10 (33,3 %)	3 (10,0 %)	19 (63,3 %)	6 (20,0 %)	-

Клінічні ознаки загострення достовірно менше виражені до 5-го дня в 2Б підгрупі пацієнтів (p < 0,05) у порівнянні з 2А підгрупою.

Візуально при отомікроскопії оцінювався стан шкіри зовнішнього слухового ходу (табл. 12).

Порівняльний аналіз скарг пацієнтів 2-х підгруп на свербіння, закладеність і біль у вусі показав статистично достовірне зменшення їх уже до 5-го дня у пацієнтів у 2Б підгрупі, у той час, як у 2А підгрупі позитивні аналогічні зміни відзначалися в більш пізній термін (p < 0,05).

Таблиця 12 Зміна стану зовнішнього слухового ходу за даними отомікроскопії залежно від способу лікування у слухопротезованих пацієнтів різних підгруп

Дані отомікроскопії	2А підгрупа (30 чол.)	2Б підгрупа (30 чол.)
	1-й день	3-й день	5-й день	1-й день	3-й день	5-й день
Гіперемія, набряк	30 (100 %)	21 (70,0 %)	8 (26,7 %)	30 (100 %)	13 (43,3 %)	1 (3,3 %)
Відокремлюване	28 (93,3 %)	14 (46,7 %)	7 (23,3 %)	29 (96,7 %)	9 (30,0 %)	1 (3,3 %)

При отомікроскопії до 5-го дня також зафіксована статистично достовірна зміна шкіри зовнішнього слухового ходу (зменшилася гіперемія та набряк), а також відсутність відокремлюваного в 96,7 % у 2Б підгрупі. У 2А підгрупі поліпшення стану шкіри слухового ходу за аналогічний період лікування відзначено лише в 73,3 % (p < 0,05).

Висновки

У проведеному дослідженні подані результати профілактики та лікування ХЗО у слухопротезованих пацієнтів з використанням розробленої вушної вкладки, експериментально і клінічно обґрунтований її позитивний вплив на частоту загострень процесу, доведена ефективність комбінованого лікування при загостреннях зовнішнього отиту кандибіотиком з отооксигеноаерацією.

1. Розроблені спосіб і пристрій для профілактики та лікування зовнішнього отиту дозволяють забезпечити притоково-відтокову вентиляцію за допомогою вдосконаленої вушної вкладки, відновити оптимальний мікроклімат і адекватний повітрообмін у слуховому ході з повною заміною повітря у слуховому проході протягом 1 години.

2. Доведена відсутність негативного акустичного впливу вдосконаленої вушної вкладки на стан слухової функції з незначною зміною порогів слуху
±5 дБ на аудіограмі, переважно на низьких частотах від 0,5 до 1 кГц (р > 0,05).

3. Розроблений комплекс лікувальних заходів з використанням «Кандибіотика» та отооксигеноаерації у пацієнтів, які користуються вдосконаленою вушною вкладкою, дозволив у цій групі пацієнтів із загостренням бактеріально-грибкового зовнішнього отиту добитися позитивного результату у 96,7 % хворих з терміном лікування до 5 днів.

4. Вивчення мікрофлори слухового ходу в динаміці за 3 роки у пацієнтів з удосконаленою вушною вкладкою показало значне зменшення носійства грам- і грибкової мікрофлори на 36,7 % і на 18,4 % відповідно (р < 0,05). При цьому на 23,3 % (р < 0,05) збільшилася кількість хворих, у яких посів зростання не дав.

5. Розроблений комплекс заходів з використанням вушної вкладки з двома вентиляційними отворами дозволив зменшити кількість пацієнтів із частотою загострень ХЗО 6 разів на рік і більше - у 4,5 рази (р < 0,05), і відповідно збільшилося число пацієнтів з відсутністю загострень зовнішнього отиту або з рідкими загостреннями (1-2 р. на рік) - у 1,7 разів (р < 0,05).

Практичні рекомендації

1. Показання до використання модифікованої вушної вкладки: застосовується у дорослих слухопротезованих пацієнтів з двосторонньою хронічною сенсоневральною приглухуватістю, які страждають на хронічний зовнішній отит грибкової, бактеріальної або змішаної етіології із загостреннями 1 раз на рік і більше.

2. При призначенні емпіричної терапії слухопротезованим пацієнтам при першому зверненні із загостренням зовнішнього отиту (до одержання результатів мікробіологічного дослідження) ефективним є застосування «Кандибіотика», який має комбіновану протигрибкову, протизапальну, бактеріостатичну, протиалергійну дію в комбінації з нормобаричною отооксигеноаерацією слухового ходу.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

1. Березнюк, В. В. Способ и устройство для профилактики хронических наружных отитов у слухопротезированных пациентов [Текст] /В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц//Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2008.- № 5.-С. 61-62. (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

2. Березнюк, В. В. Изучение динамики микрофлоры наружного слухового прохода у слухопротезированных пациентов [Текст] /В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц., Н. И Куприенко. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2008.- № 6.-С. 24-27. (Здобувач особисто провів аналітичний огляд наукової літератури, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукову інтерпретацію отриманих даних).

3. Березнюк, В. В. Оценка влияния разных типов ушного вкладыша на частоту обострений хронического наружного отита и слуховую функцию у слухопротезированных пациентов [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц, А. В. Муравьев // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2009.- № 2.- С. 2-6. (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

4. Березнюк, В. В. Исследование эффективности препарата «А-церумен» у слухопротезированных пациентов [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2009.- № 5.- С. 61 - 65. (Здобувач особисто провів аналітичний огляд наукової літератури, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукову інтерпретацію отриманих даних).

5. Лившиц, О. Д. Анализ слухопротезирования пациентов с разными формами тугоухости по данным Днепропетровской областной клинической больницы с 2002 по 2004 гг. [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2005.- № 5-с.- С. 101. (Конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 18-20 вересня, 2005 р., Одеса, тези). (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

6. Березнюк, В. В. Сравнительный анализ результатов исследования микрофлоры у пациентов, пользующихся слуховыми аппаратами [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2007.- № 5-с.-С. 11. (Конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 15-16 жовтня 2007 р., Миргород, доповідь, тези). (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

7. Березнюк, В. В. Влияние индивидуального ушного вкладыша на развитие наружного отита [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц,
А. А. Неезжалый // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2007.- № 3-с.-С. 31. (Конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 21-23 травня 2007 р., Місхор, доповідь, тези). (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

8. Березнюк, В. В. Оценка микробиоценоза наружного слухового прохода у слухопротезированных пациентов [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц, С. В. Сотников, М. М. Татьяненко, Е. В. Айрапетова, Н. И. Куприенко // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2008.- № 5-с.-С. 14. (Конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 13-14 жовтня 2008 р., Ялта, доповідь, тези). (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

9. Березнюк, В. В. Влияние разных типов ушных вкладышей слухопротезированных детей и взрослых на орган слуха [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2009.- № 3-с.-С. 16. (Конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 25-26 травня 2009 р., Київ, доповідь,тези). (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

10. Березнюк, В. В. Исследование эффективности препарата «А-церумен» у слухопротезированных пациентов [Текст] / В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2009.- № 5-с.-С. 16. (Конференція Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, 5-6 жовтня 2009 р., Севастополь, доповідь, тези). (Особисто здобувачем проведено збір матеріалу, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

11. Пат. № 23963 Україна, МПК A61F 11/00, A61M 31/00, A61M 1/00, A61M 25/14. Пристрій для профілактики зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих [Текст]/ В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц (Україна) - № u 200701760; Заявл. 20.02.07; Опубл. 11.06.07. Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 2007.- № 8.- 7 с. (Здобувачу належіть ідея винаходу, проведено патентний пошук, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

12. Пат. № 23913 Україна, МПК A61F 11/00, A61M 31/00, A61M 1/00, A61M 25/14. Спосіб профілактики зовнішнього отиту у слухопротезованих хворих [Текст]/ В. В. Березнюк, О. Д. Лившиц (Україна) - № u 200701244; Заявл. 06.02.07; Опубл. 11.06.07. Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 2007.- № 8.- 11 с. (Здобувачу належіть ідея винаходу, проведено патентний пошук, лікування хворих, клінічні дослідження та спостереження, статистичний аналіз та наукова інтерпретація отриманих даних).

Анотація

Лівшиц О. Д. Профілактика і лікування хронічних зовнішніх отитів у слухопротезованих хворих. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.19 - оториноларингологія. - державна установа „Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України „. - Київ, 2010

Дисертація присвячена питанням профілактики і лікування хронічних зовнішніх отитів у слухопротезованих пацієнтів. Під спостереженням перебувало 102 слухопротезованих пацієнта, які страждають на хронічні зовнішні отити грибкової, бактеріальної або змішаної етіології із загостреннями 1 раз на рік і більше.

Для поліпшення порушеної аерації, нормалізації мікроклімату слухового ходу, обтурованого вкладкою, і профілактики загострень хронічного зовнішнього отиту розроблена нова вушна вкладка, яка дозволяє поліпшити мікроклімат зовнішнього слухового ходу на основі притоково-відтокової вентиляції зовнішнього вуха у слухопротезованих пацієнтів.

При вивченні динаміки середньої частоти загострень за три роки використання модифікованих вушних вкладок відзначене зниження загострень за перший рік в 1,4 рази , за два роки в 1,6 р., за три роки - в 2 рази

Доведена доцільність як емпіричної терапії при загостренні ХЗО у слухопротезованих пацієнтів призначення кандибіотику у комплексі з нормобаричною отооксигеноаерацією зовнішнього вуха.

Результати проведених досліджень поглиблюють наші знання щодо впливу часткової або повної обтурації слухового ходу у слухопротезованих пацієнтів на розвиток зовнішніх отитів і сприяють підвищенню якості профілактики і лікування ХЗО.

Ключові слова: зовнішній отит, слуховий апарат, вушна вкладка.

Аннотация

Лившиц О.Д. Профилактика и лечение хронических наружных отитов у слухопротезированных больных.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология. - государственное учреждение «Институт отоларингологии им. А.И. Коломийченко АМН Украины».- Киев, 2010

Диссертация посвящена вопросам профилактики и лечения хроничес-ких наружных отитов у слухопротезированных пациентов. Под наблюдением находилось 102 слухопротезированых пациента, страдающих хроническими наружными отитами. Для изучения состояния слуха и наружного слухового прохода у слухопротезированных больных с хроническими наружными отитами, все пациенты были разделены на 2 группы. В первую (контрольную) группу вошли пользователи СА со стандартным ушным вкладышем снабженным одним вентиляционным отверстием (42 человека). Вторая (исследуемая) группа (60 человек) - пользовались слуховыми апаратами и модифицированными вкладышами с двумя вентиляционными отверстиями. Длительность ношения слуховых аппаратов составляла от 1 до 21 года и более. Изучение микрофлоры наружного слухового прохода у пациентов контрольной и исследуемой группы показало наличие носительства микрофлоры у 98,0% в обеих группах преимущественно смешанного характера (54,9%).

Для улучшения нарушенной аэрации, нормализации микроклимата слухового прохода обтурированного вкладышем и профилактики обострений хронического наружного отита разработан новый ушной вкладыш, позволяющий улучшить микроклимат наружного слухового прохода на основе приточно-отточной вентиляции наружного уха у слухопротезированных пациентов (патенты на изобретение № 23913, №23963). Модифицированный ушной вкладыш применялся у взрослых слухопротезированных пациентов с двусторонней хронической сенсоневральной тугоухостью, страдающих хроническим наружным отитом грибковой, бактериальной или смешанной этиологии с обострениями 1 раз в год и более.

Изучение данных в динамике после использования индивидуального ушного вкладыша с двумя вентиляционными отверстиями и приточно-отточной вентиляцией показывает значительное снижение количества обострений в среднем в данной группе за 3 года в 2 раза.

Сравнительный анализ результатов микробиологического обследования пациентов исследуемой группы в динамике за 3 года показал достоверную зависимость наличия патогенной микрофлоры от степени вентиляции слухового прохода у слухопротезированных пациентов после замены стандартного ушного вкладыша на модифицированный.

Доказана целесообразность в качестве эмпирической терапии при обострении ХНО у слухопротезированных пациентов назначения кандибиотика в комплексе с нормобарической отооксигеноаэрацией наружного уха.

Результаты проведенных исследований углубляют наши знания относительно влияния частичной или полной обтурации слухового прохода у слухопротезированных пациентов на развитие наружных отитов и способствуют повышению качества профилактики и лечения ХНО.

Ключевые слова: наружный отит, слуховой апарат, ушной вкладыш.

Annotation

Livshits O. D. Preventive maintenance that treatment of chronic external otites at patients with hearing aids - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.19 - otorhinolaryngology. - State Establishment Institute of otorhinolaryngology named after proffesor A.I.Kolomiychenko AMS of Ukraein. - Kiev, 2010.

The dissertation is devoted questions of preventive maintenance and treatment of сhronical external otites at patients with hearing aids. Under observation was 102 the patients with hearing aids, suffering external otites. For improvement of the broken aeration, normalisation of a microclimate of acoustical passage the loose leaf and prophylaxes of exacerbations of an external otitis develops the new aural loose leaf allowing to improve a microclimate of external acoustical passage on a basis pritochno-ottochnoj ventilations of an external ear at patients with hearing aids.

The comparative analysis of results of microbiological inspection of patients of investigated group in dynamics for 3 years has shown authentic dependence of presence of a pathogenic microflora on degree of ventilation of acoustical passage at patients with hearing aids after replacement of the standard aural loose leaf by the modified.

Results of the spent researches deepen our knowledge concerning influence of a partial or full obturation of acoustical passage at patients with hearing aids on development of external otites and promote preventive maintenance and treatment external otitis improvement of quality.

Keywords: external otitis, hearing aid, earmould.

Перелік скорочень

ЗСХ - зовнішній слуховий хід

РМ - розмовна мова

СА - слуховий апарат

СНП - сенсонервова приглухуватість

СП - слухопротезування

ХЗО - хронічні зовнішні отити

ШМ - шепітна мова

Размещено на Allbest.ru

...