Удосконалення санітарної класифікації підприємств малої потужності за ступенем їх впливу на навколишнє середовище та умови проживання населення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Функціонування сучасного урбанізованого міського середовища характеризується формуванням цілого блоку еколого-гігієнічних проблем, обумовлених концентрацією на відносно невеликому просторі інтенсивної виробничої, транспортної, будівельної, соціально-культурної діяльності, що неминуче збільшує несприятливе антропогенне навантаження на людину та середовище її мешкання (Сердюк А.М., 2010; Сердюк А.М., Белицкая Э.Н. и др., 2004; Киреева И.С., Черниченко И.А., Литвиченко О.Н., 2006; Станкевич В.В., Вашкулат М.П. та ін., 2008; Рахманин Ю.А., Новиков С.И. и др., 2007).

Одним з основних несприятливих чинників негативного впливу на міське населення є промислові об'єкти, факторами негативного впливу яких на довкілля є викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, виробничі стічні води та промислові відходи, що забруднюють атмосферне повітря, водойми та ґрунт, а також виробничий шум і вібрація, шум автотранспорту, залізниці тощо (Присяжнюк В.Є., Доценко В.М., 2003; Турос О.І., 2008; Кіреєва І.С., 2008; Пинигин М.А., 2006; Авалиани С.Л., Буштуева К.А. и др. 2004; Станкевич В.В. та ін., 2004; Шевченко О.А., 2009; Гаркавий С.І. та ін., 2010; Акіменко В.Я., Пальгов В.І. та ін., 2001).

Питання взаєморозташування промислових та житлових об'єктів на сьогодні регулюється функціональним зонуванням території населених пунктів з визначенням промислових, сельбищних, рекреаційних зон, а нівелювання несприятливого впливу виробничих об'єктів на житлову забудову до допустимих рівнів повинно забезпечуватись нормативними санітарно-захисними зонами (СЗЗ) (Кіреєва І.С., 2003, 2007; Бобкова Т.Е., 2009; Гильденскиольд Р.С., 2008; Щербо А.П., Киселев А.В., Россоловский А.П., 2007).

У спадок від СРСР Україні залишився потужний промисловий комплекс, який за останні роки піддається корінним структурним змінам та реструктуризації. В той же час, на сьогодні маємо стрімкий розвиток підприємств малої потужності (далі - ПМП) у загальній структурі народногосподарського комплексу України, загальна кількість яких за період з 1991 до 2007 рр. зросла майже у 7 разів, а частка їх серед інших об'єктів традиційної потужності становить більше 80% (Статистичний щорічник України за 2007 рік, 2008).

Чинними на теперішній час санітарними правилами ("Державні санітарні правила планування та забудови населених місць. ДСП № 173-96"), основою яких є розроблена понад 50 років тому назад санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд, визначені 5 класів небезпеки промислових підприємств з нормативними розмірами СЗЗ від 1000 м (І клас) до 50 м (V клас), що орієнтовані переважно на існуючі у другій половині ХХ-го століття великі підприємства із значними обсягами виробництва і відповідно великими обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферу та потужними джерелами виробничого шуму. При цьому, якщо для підприємств І-ІІІ класів небезпеки в існуючій санітарній класифікації є певна диференціація за їх потужністю і технологіями виробництва з відповідним визначенням розмірів СЗЗ, то для підприємств ІV-V класів небезпеки така диференціація практично відсутня (Пинигин М.А., Тепикина Л.А., Бударина О.В. и др., 2005). Відтак маємо ситуацію, коли хлібозаводи потужністю в 20 т/добу та міні-пекарні потужністю в 1,0 т/добу мають однакову нормативну СЗЗ розміром в 50 м.

Зазначена ситуація в умовах дефіциту міських земельних ресурсів, вдосконалення виробничих технологій, розвитку ефективних засобів пилогазоочистки та шумозахисту, з одного боку, та відсутності фактичних даних про несприятливий вплив на навколишнє середовище та прилеглу житлову забудову ПМП, з іншого боку, не дає можливості об'єктивно оцінити негативний їх вплив на довкілля на етапі запобіжного держсанепіднагляду та обґрунтувати оптимально мінімізовані, але достатні розміри СЗЗ для них, не сприяє залученню сучасних технологій у виробничий сектор, модернізації підприємств та зниженню антропогенного впливу на території населених місць. Наведене вище дозволяє вважати наукове обґрунтування розмірів СЗЗ для ПМП і вдосконалення їх санітарної класифікації важливою медико-соціальною проблемою, доводить актуальність роботи та визначає її мету і завдання.

Мета роботи - наукове обґрунтування гігієнічних підходів до встановлення розмірів санітарно-захисних зон підприємств малої потужності та розробка пропозицій по вдосконаленню чинної санітарної класифікації підприємств і виробництв.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Здійснити систематизацію промислових підприємств малої потужності за видами виробництв і потужністю та визначити особливості їх впливу на забруднення атмосферного повітря та акустичний режим за матеріалами проектів.

2. Провести натурні дослідження впливу типових підприємств малої потужності на стан забруднення атмосферного повітря і акустичний режим прилеглої житлової забудови та дати його гігієнічну оцінку.

3. Провести дослідження розповсюдження запахів від підприємств харчової та деревообробної промисловості методом одориметрії.

4. Визначити вплив типових підприємств малої потужності на умови проживання населення прилеглої житлової забудови за результатами анкетного опитування.

5. Здійснити моделювання розповсюдження забруднення атмосферного повітря та шуму від малих промислових підприємств в залежності від їх потужності для обґрунтування розмірів СЗЗ.

6. Обґрунтувати гігієнічні підходи до встановлення розмірів СЗЗ підприємств малої потужності як основи удосконалення санітарної класифікації підприємств малої потужності за галузями промисловості з визначенням їх граничної потужності.

1. Аналіз літератури

Наведено аналіз сучасних тенденцій формування та вдосконалення санітарної класифікації промислових підприємств і виробництв та санітарно-захисних зон для них, висвітлені існуючі методичні підходи та критерії оцінки впливу промислових підприємств на навколишнє середовище та умови проживання населення наближеної житлової забудови.

Огляд літератури завершується узагальненням матеріалу, висвітленням невирішених аспектів проблеми та обґрунтуванням методичних підходів та напрямків дисертаційної роботи, які обумовили мету та завдання досліджень.

2. Загальна методика досліджень

Програма дисертаційної роботи формувалась за принципом послідовного виконання окремих завдань для досягнення мети роботи і передбачала виконання комплексу досліджень, обсяг яких наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Узагальнені дані про зміст та обсяги досліджень

Поширеність ПМП за галузями промисловості і їх визначальні характеристики вивчалися за матеріалами державних статистичних документів, анкетного опитування установ санітарно-епідеміологічної служби обласного рівня за розробленою нами анкетою, матеріалами відведення земельних ділянок під розміщення цих об'єктів на прикладі Запорізької і Кіровоградської областей та даними санепідекспертизи проектів будівництва та реконструкції ПМП, що розглядались в лабораторії гігієни планування населених місць.

Натурні дослідження впливу функціонуючих виробничих об'єктів малої потужності на навколишнє середовище за показниками забруднення атмосферного повітря і шуму проводилися на типових підприємствах харчової, будівельної, деревообробної та металообробної промисловості в основному у Київській області і на окремих підприємствах інших областей України (Дніпропетровської, Львівської).

На досліджуваних підприємствах проводилось санітарне обстеження для визначення умов розташування об'єкта в планувальній структурі населеного пункту, особливостей технологічного процесу виробництва, його потужності, розміщення джерел викидів та їх кількісного і якісного складу, джерел шумоутворення, інженерного облаштування тощо.

Дослідження атмосферного повітря проводили на території підприємства біля джерел викидів і утворення шуму та на відстані 25 м і 50 м від них під факелом викидів підприємства згідно з стандартними методиками за інгредієнтами, які за результатами експертизи проектів були визначені як пріоритетні речовини, що забруднюють повітряне середовище в зонах розташування ПМП.

Дослідження акустичної ситуації в районах розміщення діючих ПМП виконувалось за допомогою вимірювача шуму і вібрації (ВШВ-003) на проммайданчиках підприємств на відстані 2 м від джерел шуму та у контрольних точках на відстанях 25 та 50 м від джерел шуму відповідно до діючих в Україні нормативно-методичних документів.

Для визначення ступеня забруднення атмосферного повітря пахучими речовинами, застосовувались одориметричні дослідження розповсюдження запахів навколо підприємств харчової та деревообробної промисловості за участю волонтерів з використанням стандартної бальної шкали, адаптованої для оцінки атмосферного повітря за "Методикой органолептического контроля содержания душистых веществ в атмосферном воздухе" (1994 р.). Досліджували наявність і інтенсивність запахів в атмосферному повітрі біля джерел викидів та на відстані 25 і 50 м від них. Математична обробка отриманих результатів проведена за консультативною підтримкою зав. відділом медичної інформатики, д.б.н., проф. М.Ю. Антомонова.

Для оцінки суб'єктивного сприйняття населенням можливого впливу несприятливих факторів від функціонування ПМП проводилось анкетне опитування мешканців наближеної до ПМП житлової забудови за спеціально розробленою анкетою під час проведення натурних досліджень хлібопекарських, ковбасних та рибопереробних ПМП.

З метою визначення зон несприятливого впливу ПМП на стан забруднення навколишнього середовища і встановлення безпечного розміру СЗЗ для них було здійснено моделювання якісного і кількісного складу викидів і параметрів їх джерелі та розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на заданих відстанях від виробничих джерел викидів залежно від потужності підприємств за програмою «ЕОЛ-Плюс» (версія 5.23), що реалізує "Методику расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86".

Моделювання розповсюдження акустичного навантаження в районах розташування виробничих об'єктів здійснювалось з використанням стандартних формул розрахунку розповсюдження шуму, викладених у чинних нормативних документах "Справочник проектировщика. Защита от шума " (М.: Стройиздат, 1974).

Статистична обробка результатів полягала у розрахунках первинних статистичних характеристик, оцінці видів розподілу, використання критеріїв порівняння (Стьюдента), використанні математичного моделювання за допомогою лінійних та нелінійних регресійних моделей. Обробка отриманих результатів виконувалась на ПК з використанням стандартних статистичних пакетів Statgraphics та STATISTICA. Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався програмний пакет Excel.

3. Систематизація найбільш поширених підприємств малої потужності за галузями промисловості та особливостями прийнятої технології виробництва

Відповідно до офіційних статистичних матеріалів малими підприємствами вважаються суб'єкти підприємницької діяльності, в яких середньорічна кількість працюючих не перевищує 25 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро. За матеріалами анкетного опитування установ санітарно-епідеміологічної служби та експертизи проектів будівництва та реконструкції ПМП було визначено, що найбільш поширеними на сьогодні у структурі народногосподарського комплексу України є наступні ПМП: харчової (36%), будівельної (16%), деревообробної (14%) та металообробної (7%) промисловості з потужністю виробництва продукції від 0,1 до 7,0 т/добу.

4. Гігієнічна оцінка впливу ПМП на навколишнє середовище за результатами санітарно-епідеміологічної експертизи проектних матеріалів

Встановлено, що основними інгредієнтами викидів забруднюючих речовин (ЗР) в атмосферу за їх вкладом у загальні викиди від досліджених підприємств є: для хлібопекарських і кондитерських - пил борошна, пил цукру, діоксид азоту, оксид вуглецю, альдегіди; для кулінарних та фасувальних цехів - пил борошна і цукру, альдегіди, діоксид азоту, аміак, диметиламін; для м'ясо- та рибопереробних - діоксид азоту, оксид вуглецю, фенол, пил недиференційований, аміак, акролеїн; для підприємств будівельної промисловості (виробництва пластикових вікон та їх комплектуючих) - оксид вуглецю, кислота оцтова, пил неорганічний, бутилацетат; для деревообробних підприємств - пил деревини, формальдегід, аерозоль лакофарбових матеріалів (ЛФМ); для металообробних підприємств - пил абразивно-металевий, пил неорганічний, оксид заліза, діоксид азоту, оксид вуглецю. Розрахункові наднормативні концентрації ЗР для більшості досліджених ПМП не розповсюджувались за межі їх проммайданчиків, а на відстані 25 та 50 м визначались відповідно в межах: для підприємств харчової промисловості - від 0,05 до 0,64 ГДК та від 0,01 до 0,45 ГДК (за пилом борошна, ацетальдегідом, аміаком, фенолом, діоксидом азоту, оксидом вуглецю); для підприємств будівельної промисловості - від 0,03 до 0,32 ГДК та від 0,01 до 0,27 ГДК (за оксидом вуглецю, кислотою оцтовою, пилом неорганічним, бутилацетатом); для деревообробних підприємств - від 0,1 до 0,74 ГДК та від 0,05 до 0,53 ГДК (за пилом деревини, аерозолю ЛФМ, сольвентом, оксидом вуглецю, фенолом, формальдегідом); для металообробних підприємств - від 0,03 до 0,62 ГДК та від 0,01 до 0,48 ГДК (за оксидом заліза, пилом неорганічним, пилом абразивно-металевим, вуглеводнями насиченими, діоксидом азоту, оксидом вуглецю). Загальні рівні шуму на території досліджених ПМП становили 48-82 ДБА біля джерел шуму і 39-60 дБА біля наближеної житлової забудови (на відстані 20-30 м).

Загалом проведений експертний аналіз матеріалів проектів не виявив перевищень гігієнічних нормативів розрахунковими концентраціями ЗР в атмосферному повітрі у контрольних точках на відстані 25 та 50 м від джерел викидів міні-виробництв харчової, будівельної, метало- та деревообробної промисловості потужністю від 0,1 до 7,0 т/добу.

5. Гігієнічна оцінка впливу ПМП на забруднення атмосферного повітря, акустичну ситуацію та умови проживання населення за даними власних натурних досліджень та матеріалами територіальних установ держсанепідслужби

Натурні дослідження розповсюдження хімічного та акустичного забруднення в районах розміщення досліджених ПМП в цілому підтвердили розрахункові дані проектів та свідчать, що концентрації ЗР в атмосферному повітрі на відстані 25 та 50 м від їх джерел викидів не перевищували ГДК і відповідно становили: для хлібопекарських та кондитерських підприємств - 0,21-0,66 ГДК та 0,14-0,59 ГДК (за спиртом етиловим, ацетальдегідом, діоксидом азоту, оксидом вуглецю, пилом недиференційованим); для рибопереробних підприємств - від 0,33 до 0,58 ГДК та від 0,18 до 0,54 ГДК (за фенолом, аміаком, діоксидом азоту, оксидом вуглецю); для м'ясопереробних підприємств - від 0,25 до 0,61 ГДК та від 0,17 до 0,57 ГДК (за фенолом, аміаком, ацетальдегідом, діоксидом азоту, оксидом вуглецю); для кулінарних цехів та цехів з фасування харчових продуктів - від 0,26 до 0,71 ГДК та від 0,21 до 0,65 ГДК (за діоксидом азоту, оксидом вуглецю, пилом недиференційованим, спиртом етиловим); для деревообробних підприємств - від 0,22 до 0,53 ГДК та від 0,14 до 0,32 ГДК (за фенолом, формальдегідом, діоксидом азоту, оксидом вуглецю, пилом недиференційованим); для підприємств будівельної промисловості - від 0,21 до 0,39 ГДК та від 0,14 до 0,31 ГДК (за бутилацетатом, оксидом вуглецю, формальдегідом, пилом недиференційованим, вуглеводнями насиченими); для металообробних підприємств - від 0,11 до 0,72 ГДК та від 0,07 до 0,55 ГДК (за пилом недиференційованим, діоксидом азоту, оксидом вуглецю, вуглеводнями насиченими, марганцем та його сполуками).

Таким чином, незважаючи на те, що різні види підприємств досліджених галузей промисловості характеризуються відповідно різним якісним складом компонентів викидів ЗР, концентрації їх як на проммайданчиках досліджених виробництв, так і на відстані контрольних точок у 25 та 50 м від джерел їх викидів за показниками специфічних і неспецифічних забруднюючих речовин не перевищували їх ГДК, що свідчить про те, що досліджені ПМП харчової, будівельної, деревообробної та металообробної промисловості потужністю від 0,1 до 5,0 т/добу із застосованими сучасними технологіями виробництва створюють незначні рівні забруднення атмосферного повітря і відстань в 25 м від їх джерел забезпечує відповідні умови розсіювання та достовірне зменшення фактичних концентрацій ЗР нижче гігієнічних нормативів ДСП-201-97 (р<0,05).

Інструментальні дослідження акустичного навантаження в районах розміщення ПМП досліджених галузей промисловості свідчать, що виявлені загальні рівні шуму, а також рівні звукового тиску в октавних смугах частот (63-8000 Гц) від виробничого обладнання в межах проммайданчиків не перевищують допустимих рівнів шуму для робочої зони промпідприємств. При цьому створювані рівні шуму на прилеглій території житлової забудови на відстані 25 м, як правило, не забезпечують дотримання нормативних рівнів шуму для території житлової забудови; перевищення допустимих рівнів шуму для нічного часу доби становило 15-23 дБА, для денного часу доби - 5-13 дБА. На відстані 50 м рівні шуму від зазначених об`єктів залишалися також вище норми з перевищенням допустимих рівнів на 2-7 дБА для денного часу і на 12-17 дБА для нічного часу доби.

Останнє свідчить, що без проведення спеціальних шумозахисних та шумопоглинаючих заходів на зазначених підприємствах навіть при дотриманні СЗЗ нормативним розміром в 50 м не буде забезпечуватися нормативний шумовий режим на прилеглій житловій забудові. При цьому доведено як за розрахунковими даними, так і вибірковими натурними замірами, що при проведенні необхідних шумозахисних заходів (планувальних, звукоізоляційних, екранування тощо) на зазначених підприємствах величини перевищення нормативних значень шуму в 5-15 дБА на відстані 25 м від джерел шумоутворення можуть бути знижені та доведені до гігієнічно допустимих рівнів.

Зазначене співвідноситься з даними Руденко В.Ф., Антоновой К.П., Тищенко С.Р. (1972), які показали ефективність виконання нескладних санітарно-технічних заходів у джерелах шуму (шумоізолюючих, екрануючих тощо), що дозволяло зменшити наднормативні рівні шуму на території житла на 15-20 дБА до рівнів нижче допустимих.

Результати одориметричних досліджень розповсюдження запахів навколо підприємств харчової та деревообробної промисловості дозволили розрахувати за розподілом Пуассона середній бал сприйняття запахів волонтерами в залежності від відстані до виробничих джерел забруднення.

Аналіз отриманих результатів свідчить, що на відстані 25 м забезпечувалось розсіювання пахучих речовин і достовірне зниження сили сприйняття запахів волонтерами до нормативного рівня в 2 бали (р<0,05), який за літературними даними вважається допустимим. Це дає можливість вважати зазначену відстань як таку, що забезпечує умови розсіювання пахучих речовин в атмосфері до гігієнічних рівнів.

Визначення суб'єктивного сприйняття функціонування діючих малих підприємств за результатами анкетного опитування населення прилеглої до підприємств житлової забудови виявило, що кількість осіб, які негативно сприймають функціонування хлібопекарських, ковбасних та рибопереробних підприємств, наближених до житлової забудови, становить 8-14% на відстані 25 м та 6-10% на відстані 50 м, при цьому не було виявлено різниці в інтенсивності негативного сприйняття об'єктів населенням на відстанях в 25 та 50 м у 95 % опитаних (р<0,05), що співвідноситься з літературними даними Пинигина М.А., Будариной О.В. (2005, 2006).

6. Результати математичного моделювання розповсюдження забруднення атмосферного повітря та шуму від малих промислових підприємств в залежності від їх потужності з метою визначення очікуваних концентрацій шкідливих речовин в повітрі на заданих відстанях від джерел викидів

Виконані дослідження підтвердили отримані нами дані щодо впливу ПМП на стан забруднення атмосферного повітря в реальних умовах та дозволили визначити межу виробничої потужності підприємств, за якої не буде спостерігатись наднормативне забруднення атмосфери в районах їх розміщення на відстані в 25 та 50 м: для хлібопекарних кондитерських та кулінарних підприємств - до 3,0 т/добу, борошномельних, цехів з виробництва кукурудзяних паличок, цехів з фасування харчових продуктів - до 5,0 т/добу, ковбасних цехів - до 3,0 т/добу, рибозасольних цехів - до 1,0 т/добу, рибокоптильних цехів - до 0,5 т/добу; підприємств будівельної промисловості: цехів з виробництва полімерних будівельних матеріалів (пластикових дверей, вікон тощо) із застосуванням тільки складальних операцій (механічна обробка) - до 2,0 т/добу, майстерень з розкрою і різки скла, складання склопакетів - до 5,0 т/добу; підприємств деревообробної промисловості: цехів складання корпусних та м'яких меблів (із ДСП, ДВП) - до 3,0 т/добу, цехів з виробництва столярних виробів з попередньо заготовленої натуральної деревини - до 3,0 т/добу; підприємств металообробної промисловості: підприємств холодної обробки чорних металів без ливарень із застосуванням тільки складальних операцій - до 4,0 т/добу, підприємств з обробки чорних металів із термічною обробкою без ливарень - до 2,0 т/добу.

За результатами моделювання розповсюдження акустичного забруднення від ПМП досліджених галузей промисловості, виконаного за стандартними формулами, за якими нами був складений алгоритм розрахунку у середовищі Excel, сумарні рівні шуму в джерелах шумоутворення від основного та допоміжного обладнання знаходились в межах 68-82 дБА для підприємств харчової, деревообробної, будівельної та металообробної промисловості.

Аналіз результатів розрахунків свідчить, що очікувані рівні шуму в контрольних точках на відстані 25 та 50 м без урахування реалізації на підприємствах шумозахисних заходів перевищуватимуть допустимі норми для території житлової забудови (55 дБА для денного часу і 45 дБА для нічного часу доби) і становитимуть відповідно: для підприємств харчової промисловості - від 56 до 62 дБА та від 51 до 56 дБА, для підприємств деревообробної промисловості - від 58 до 67 дБА та від 53 до 61 дБА, для підприємств будівельної промисловості - від 61 до 69 дБА та від 55 до 63 дБА, для підприємств металообробної промисловості - від 62 до 71 дБА та від 56 до 65 дБА. В той же час врахування у розрахунках елементів шумозахисту засвідчило, що реалізація комплексу планувальних, огороджуючих, звукоізолюючих та екрануючих шумозахисних заходів забезпечує у контрольних точках на відстані 25 та 50 м гарантоване зниження очікуваних рівнів шуму нижче допустимих норм для території житлової забудови до рівнів відповідно: для підприємств харчової промисловості - від 36 до 44 дБА та від 31 до 40 дБА, для підприємств деревообробної промисловості - від 38 до 46 дБА та від 33 до 41 дБА, для підприємств будівельної промисловості - від 41 до 49 дБА та від 35 до 44 дБА, для підприємств металообробної промисловості - від 42 до 48 дБА та від 34 до 43 дБА. Таким чином, нами було отримано підтвердження даних натурних вимірів акустичної ситуації в районах розміщення діючих ПМП стосовно ефективності та необхідності застосування шумозахисних заходів у джерелах виробничого шуму для дотримання нормативних рівнів шуму на території, наближеної до досліджених підприємств житлової забудови.

7. Узагальнення результатів проведених комплексних досліджень були розроблені гігієнічні підходи до встановлення СЗЗ підприємств малої потужності та обґрунтовані нормативні розміри СЗЗ для досліджених підприємств з визначенням меж їх граничної потужності

Гігієнічні підходи до встановлення СЗЗ для ПМП базуються на наступних основних принципах. По-перше, - це використання технології виробництва на ПМП, що відповідає сучасним найбільш екологобезпечним технологіям (маловідходним, безвідходним) у відповідній галузі виробництва. Цей принцип повинен бути підтверджений показниками валових викидів забруднюючих речовин в атмосферу на одиницю продукції або сировини, що відповідають нормативам питомих технологічних викидів; результатами оцінки класів небезпеки використаних матеріалів і речовин та відходів, що утворюються; показниками ефективності прийнятих природоохоронних заходів (пилогазоочистки викидів, шумозахисту, пригнічення запахів тощо). По-друге, - це врахування територіальної єдності СЗЗ з промисловим майданчиком підприємства, що передбачає раціональне розміщення на ньому виробничих об'єктів та обладнання, яке є джерелами забруднення довкілля шкідливими речовинами, шумом та іншими небезпечними факторами, забезпечивши максимальне скорочення кількості джерел забруднення та максимальне їх віддалення від житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів. По-третє, - це забезпечення нормативних рівнів шкідливих факторів, що створюються підприємством в навколишньому середовищі, на межі рекомендованої СЗЗ, житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів. Необхідною умовою об'єктивної гігієнічної оцінки стану забруднення навколишнього середовища, зокрема атмосферного повітря в районі розміщення ПМП, є використання як розрахункових (за проектами), так і фактичних (за натурними дослідженнями) концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, для яких встановлюється відповідність гігієнічним нормативам окремих шкідливих речовин, їх груп сумації та всієї суми забруднювачів. По-четверте, - це встановлення територіальної достатності СЗЗ для створення смуги озеленення з метою додаткового зменшення забруднення атмосферного повітря, екранування шуму від підприємства та підвищення комфортності мікроклімату.

Урахування вищезазначених принципів при визначенні розміру СЗЗ для ПМП дозволяє вирішувати питання обґрунтованого зменшення несприятливого впливу запроектованого підприємства на навколишнє середовище та умови проживання населення, а відтак забезпечити принцип оптимальної мінімізації розміру СЗЗ для підприємств малої потужності.

На підставі виконаного комплексу гігієнічних досліджень нами запропоновано гігієнічні критерії віднесення виробничих об'єктів до категорії підприємств малої потужності, які враховують потужність підприємства залежно від галузі - від 0,1 до 5,0 т/добу, кількість валових викидів забруднюючих речовин в атмосферу - до 3,0 т/рік, кількість персоналу - до 25 осіб та надані пропозиції стосовно удосконалення санітарної класифікації ПМП за дослідженими галузями промисловості з визначенням їх граничної потужності та віднесенням їх до VI класу небезпеки з нормативною СЗЗ розміром 25 м.

Висновки

акустичний одориметрія деревообробний

На основі виконаних досліджень розроблені гігієнічні підходи до встановлення розмірів СЗЗ підприємств малої потужності (ПМП) та обґрунтовані рекомендації по вдосконаленню чинної санітарної класифікації підприємств та виробництв.

1. За матеріалами анкетного опитування установ санітарно-епідеміологічної служби та експертизи проектів будівництва та реконструкції ПМП проведено систематизацію малих промислових підприємств за галузями промисловості. Визначено, що найбільш поширеними є ПМП, що відносяться до: харчової (36%), будівельної (16%), деревообробної (14%) та металообробної (7%) промисловості з потужністю виробництва продукції від 0,1 до 7,0 т/добу.

2. Встановлено за матеріалами експертизи проектів, що для ПМП харчової, будівельної, деревообробної, металообробної промисловості валові викиди ЗР в атмосферне повітря становлять від 0,022 до 3,7 т/рік. Найбільш пріоритетними показниками забруднення атмосфери для досліджених ПМП є: для підприємств харчової промисловості - пил борошна (18-69%), пил цукру (11-20%), діоксид азоту (20-51%), оксид вуглецю (8-27%), альдегіди (4-12%), аміак (6-14%), диметиламін (3-12%), фенол (4-12%), пил недиференційований (6-18%), акролеїн (2-8%); для підприємств будівельної промисловості (виробництво пластикових вікон та комплектуючих до них) - оксид вуглецю (37-83%), кислота оцтова (26-33%), пил неорганічний (14-28%), бутилацетат (2-8%); для деревообробних підприємств - пил деревини (23-88%), формальдегід (4-10%), аерозоль лакофарбових матеріалів (ЛФМ) (2-7%); для металообробних підприємств - пил абразивно-металевий (28-49%), пил неорганічний (25-46%), оксид заліза (7-27%), діоксид азоту (12-24%), оксид вуглецю (9-18%).

3. Визначено за матеріалами експертизи проектів, що розрахункові наднормативні концентрації ЗР для більшості досліджених ПМП не розповсюджувались за межі їх проммайданчиків, а на відстані 25 та 50 м визначались відповідно в межах: для підприємств харчової промисловості - від 0,05 до 0,64 ГДК та від 0,01 до 0,45 ГДК (пил борошна, ацетальдегід, аміак, фенол, діоксид азоту, оксид вуглецю); для підприємств будівельної промисловості - від 0,03 до 0,32 ГДК та від 0,01 до 0,27 ГДК (оксид вуглецю, кислота оцтова, пил неорганічний, бутилацетат); для деревообробних підприємств - від 0,1 до 0,74 ГДК та від 0,05 до 0,53 ГДК (пил деревини, аерозоль ЛФМ, сольвент, оксид вуглецю, фенол, формальдегід); для металообробних підприємств - від 0,03 до 0,62 ГДК та від 0,01 до 0,48 ГДК (оксид заліза, пил неорганічний, пил абразивно-металевий, вуглеводні насичені, діоксид азоту, оксид вуглецю). Загальні рівні шуму на проммайданчиках досліджених ПМП становили 48-82 ДБА біля джерел шуму і 39-60 дБА біля наближеної житлової забудови (на відстані 20-30 м).

4. За результатами натурних досліджень в районах розміщення ПМП виявлено, що концентрації ЗР в атмосферному повітрі на відстані 25 та 50 м від їх джерел викидів не перевищували ГДК і відповідно становили: для підприємств харчової промисловості - 0,21-0,71 ГДК та 0,14-0,65 ГДК (спирт етиловий, ацетальдегід, діоксид азоту, оксид вуглецю, пил недиференційований, фенол, аміак, ацетальдегід, спирт етиловий); для деревообробних підприємств - від 0,22 до 0,53 ГДК та від 0,14 до 0,32 ГДК (фенол, формальдегід, діоксид азоту, оксид вуглецю, пил недиференційований); для підприємств будівельної промисловості - від 0,21 до 0,39 ГДК та від 0,14 до 0,31 ГДК (бутилацетат, оксид вуглецю, формальдегід, пил недиференційований, вуглеводні насичені); для металообробних підприємств - від 0,11 до 0,72 ГДК та від 0,07 до 0,55 ГДК (пил недиференційований, діоксид азоту, оксид вуглецю, вуглеводні насичені, марганець та його сполуки).

5. Встановлено, що функціонування ПМП може призводити до акустичного забруднення прилеглої території від виробничих джерел шумоутворення з фактичними загальними рівнями звуку, що перевищують допустимі норми на 5-13 дБА на відстані 25 м та на 2-7 дБА на відстані 50 м, тобто нормативні рівні шуму від досліджених підприємств не дотримуються ні на відстані 25 м, ні на відстані 50 м (нормативної СЗЗ для підприємств V класу небезпеки) і потребують проведення додаткових шумозахисних заходів у виробничих джерелах шумоутворення. Доведено, що застосування шумозахисних заходів на ПМП забезпечує фактичне зниження акустичного забруднення прилеглої території на відстані 25 м до допустимих рівнів, що свідчить про достатність зазначеної відстані для зниження дії виробничого шуму.

6. Показано, що в районах розміщення ПМП харчової та деревообробної промисловості розповсюдження запахів від цих виробничих об'єктів може бути одним із факторів несприятливого впливу на умови проживання населення наближеної житлової забудови, що необхідно враховувати на етапах здійснення запобіжного та поточного санепіднагляду за ПМП. Встановлено, що відстань в 25 м від зазначених виробничих об'єктів забезпечувала необхідні умови розсіювання пахучих речовин і достовірне зниження сили сприйняття запахів волонтерами до допустимих рівнів в 2 бали з виявленим перевищенням цього рівня не більше ніж у 6% опитуваних (р<0,05). Наявність пахучих речовин у викидах в атмосферне повітря окремих підприємств (рибокоптильних, ковбасних) вимагає застосування дезодораційних заходів на ПМП.

7. Встановлено за даними анкетного опитування населення, яке мешкає поблизу діючих ПМП харчової промисловості, що кількість осіб, які негативно сприймають функціонування хлібопекарських, ковбасних та рибопереробних підприємств, наближених до житлової забудови, становить 8-14% на відстані 25 м та 6-10% на відстані 50 м, при цьому не було виявлено різниці в інтенсивності негативного сприйняття об'єктів населенням на відстанях в 25 та 50 м у 95 % опитаних (р<0,05).

8. Показано при моделюванні розповсюдження ЗР в атмосферному повітрі від джерел викидів ПМП, що із зменшенням потужності виробничих об'єктів пропорційно зменшуються величини створюваних ними концентрацій на різних відстанях від джерел викидів. Встановлені межі виробничої потужності досліджених ПМП, при яких забезпечується дотримання гігієнічних нормативів ЗР в атмосфері на відстані 25 м від джерел викидів підприємств. За результатами моделювання розповсюдження акустичного забруднення від ПМП показано ефективність застосування шумозахисних заходів (планувальних, звукоізоляційних, екранування тощо) для зниження дії шуму виробництв до нормативних рівнів на відстані 25 м від джерел шуму ПМП.

9. Визначено критерії віднесення виробничих підприємств до категорії малої потужності: потужність за кінцевою продукцією - від 0,1 до 5,0 т/добу, обсяг валових викидів ЗР в атмосферу від виробничої діяльності - до 3,0 т/рік, застосування сучасної технології виробництва при кількості персоналу - до 25 осіб. Розроблено гігієнічні підходи до встановлення СЗЗ ПМП, які базуються на наступних принципах: принцип відповідності прийнятої технології виробництва сучасним найбільш екологобезпечним технологіям, принцип можливої територіальної єдності СЗЗ з промисловим майданчиком підприємства, принцип забезпечення нормативних рівнів шкідливих факторів, що створюються підприємством, в навколишньому середовищі на межі житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів, принцип територіальної достатності СЗЗ для організації смуги озеленення, принцип оптимальної мінімізації розміру СЗЗ,. Обґрунтовано можливість встановлення СЗЗ розміром 25 м для досліджених ПМП і рекомендовано доповнити існуючу санітарну класифікацію підприємств, виробництв, споруд “Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96” VI класом небезпеки з нормативною СЗЗ розміром в 25 м з включенням до цього класу ПМП за дослідженими галузями промисловості із визначенням їх граничної потужності.

Література

1. Шкуро В.В. Гігієнічні аспекти розміщення об'єктів малої підприємницької діяльності в межах населених пунктів / В.В. Шкуро, К.Д. Фещенко, І.С. Кіреєва // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - Київ, 2002.- Вип. 40. - С. 3-8.

2. Шкуро В.В. Гігієнічні принципи та критерії розміщення об'єктів малої підприємницької діяльності в межах населених пунктів / В.В. Шкуро, К.Д. Фещенко, І.С. Кіреєва // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Київ, 2003. - Вип. 41. - С. 14-20.

3. Шкуро В.В. Особливості несприятливого впливу підприємств малої потужності на навколишнє середовище та прилеглу житлову забудову / В.В. Шкуро, К.Д. Фещенко, І.С. Кіреєва // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Київ, 2004.- Вип. 43. - С.79-83.

4. Гігієнічні аспекти розміщення підприємств малої потужності в межах населених пунктів та особливості їх несприятливого впливу на навколишнє середовище в зоні прилеглої житлової забудови / В.В. Шкуро, К.Д. Фещенко, І.С. Кіреєва и др. // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Київ, 2004. - Вип. 44. - С. 15-24.

5. Кіреєва І.С. Методичні підходи до встановлення розмірів санітарно-захисних зон для виробничих об'єктів малої потужності / І.С. Кіреєва, К.Д. Фещенко, В.В. Шкуро // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Київ, 2005. - Вип. 45. - С. 29-38.

6. Шкуро В.В. Актуальність необхідності оптимізації діючої санітарної класифікації промислових підприємств / В.В. Шкуро // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2005. - Вип. 46. - С. 19-25.

7. Шкуро В.В. Сучасні гігієнічні підходи до нормування СЗЗ промислових підприємств / В.В. Шкуро, К.Д. Фещенко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - Київ, 2007. - Вип.50. - С.3-9.

Размещено на Allbest.ru