Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Вищий державний навчальний заклад України

Українська медична стоматологічна академія

14.01.22 - Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Тема:

Регуляція процесів адаптації хворих до повних знімних зубних протезів за допомогою загальної дії пірацетаму та комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт»

Лугова Любов Олександрівна

Полтава-2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, професор, Заслужений лікар України Рубаненко Вячеслав Васильович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м.Полтава, професор кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голік Віктор Павлович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології;

доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії дорослих.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Т.О. Дев'яткіна



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на успіхи сучасної стоматології, велика кількість хворих має дефекти зубних рядів і вторинну адентію (Лабунец В.А. и соавт., 2000; McMillan A.S, Wong M.C., 2004). Чисельність таких пацієнтів висока в усіх регіонах України і переважає в старших вікових групах (Кіндій Д.Д., 1999). Частота повної втрати зубів у осіб віком понад 40 років, за даними Е.Я. Вареса, становить 15%. З віком частка осіб, які потребують повного знімного протезування, істотно зростає й у людей похилого віку перевищує 35-40% (Варес Э.Я., Нагурный В.А., 2002). Реабілітація цієї групи хворих зазвичай здійснюється за допомогою повних знімних зубних протезів (ПЗЗП) (Salinas T.J., 2009).

ПЗЗП дозволяють відновити функцію жування, мовну функцію та естетичні норми обличчя, поліпшують якість життя хворих (MacCord J.F., 2009). Відомо, що успіх протезування залежить від анатомії беззубого рота, способу одержання функціонального відбитка і моделювання протеза (Калинина Н.В., Загорский В.А., 1990; Zwolak A. et al., 2004). Водночас повна відсутність зубів у більшості випадків створює незадовільні умови для протезування, зокрема виражену атрофію альвеолярних відростків щелеп, зміни слизової оболонки порожнини рота, зміни складу і властивостей ротової рідини (Аболмасов Н.Г. и соавт., 2002). Надмірна рухомість слизової оболонки протезного ложа заважає отриманню точного відбитка, є причиною її постійного травмування протезом. Має місце нестійкість базисів ПЗЗП під час визначення центральної оклюзії (Єрис Л.Б., 2000). Чи не найбільші труднощі виникають на початку користування ПЗЗП - під час адаптації.

Протез навіть за умов його високої функціональної якості є стороннім тілом у порожнині рота і виступає в ролі стресорного фактора, особливо на початку користування (Нідзельський М.Я., 2003). Це визначає той факт, що успіх протезування значною мірою залежить від психоемоційних чинників. Задоволеність хворого протезом допомагає поліпшити звикання до нього і навпаки упередженість проти ПЗЗП є причиною того, що певна категорія хворих не користується протезами (Fenlon M.R., Sherriff M., 2008).

Поліпшення ортопедичної допомоги хворим із повною відсутністю зубів здійснюється в основному шляхом удосконалення конструкції ПЗЗП, використання нових протезних матеріалів, сучасних технологій виготовлення протезів, застосування гелів та порошків, що поліпшують фіксацію (Єрис Л.Б., 2000; Абу Сахюн Іяд Мухаммед Сулейман, 2005; Згонник О.С., 2004).

У такий спосіб здійснюється «керування» адаптацією до ПЗЗП як процесом пристосуванням протеза до умов ротової порожнини. Однак, існує й інший бік адаптації - пристосування організму хворого до ПЗЗП, на який стоматологи-ортопеди ще не звертають належної уваги (Калинина Н.В., Загорский В.А., 1990). Водночас з'ясування біохімічних, гормональних, нейром'язових механізмів зазначеного етапу лікування (Нідзельський М.Я., 2003; Левко В.П., 1999; Чикор В.П., 2006) відкриває перспективи поліпшення адаптаційних процесів за користування ПЗЗП шляхом застосування засобів, які справляють адаптогенну дію на цілісний організм. У галузі ортопедичної стоматології такі можливості дослідженні вкрай обмежено (Левко В.П., 1999).

Отже, реабілітація хворих із повною відсутністю зубів за допомогою ПЗЗП, особливо в адаптаційний період, потребує поєднання суто стоматологічних заходів і заходів загального впливу на організм. Актуальною і малодослідженою є проблема розвитку адаптації до зубних протезів на фоні застосування фармакологічних препаратів з адаптогенними властивостями, зокрема ноотропних засобів і антиоксидантів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом ініціативної теми «Механізми пошкодження зубо-щелепної системи, резистентності організму і обґрунтування засобів профілактики, терапії і реабілітації основних стоматологічних захворювань», номер держреєстрації 0197U018550. Авторка була безпосереднім виконавцем зазначеної НДР.

Мета дослідження полягає у вивченні особливості адаптації хворих до повних знімних зубних протезів на фоні загальної дії на організм комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт» та ноотропного препарату «Пірацетам».

Відповідно до мети сформульовані завдання дослідження:

1. Вивчити стоматологічний статус, функцію жування, біохімічні параметри ротової рідини, вегетосоматичні та психологічні показники за повної відсутності зубів і розробити критерії діагностики психоемоційного напруження (стресу) в хворих, які звернулися по стоматологічну ортопедичну допомогу;

2. Дослідити зміни функції жування, біохімічних параметрів ротової рідини та вегетосоматичних показників під час адаптації до ПЗЗП і визначити роль психоемоційного напруження в розвитку локальних процесів у ротовій порожнині хворих, які адаптуються до ПЗЗП;

3. Вивчити вплив біоантиоксидантів у складі аєвіту на процеси адаптації хворих до ПЗЗП;

4. Дослідити вплив ноотропного препарату «Пірацетам» на процеси адаптації хворих до ПЗЗП;

5. Порівняти ступінь відновлення функції жування за допомогою ПЗЗП в адаптаційний період при застосуванні препаратів «Аєвіт» та «Пірацетам».

Об'єкт дослідження - процес адаптації хворих із повною відсутністю зубів до повних знімних зубних протезів.

Предмет дослідження - особливості адаптації до повних знімних зубних протезів та ефективність протезування за умов патогенетичної регуляції адаптивних процесів.

Методи дослідження: клінічні стоматологічні методи для оцінки стану беззубих щелеп; функціональні методи (електроміографія (ЕМГ) жувальних м'язів) для оцінки відновлення функції жування при протезуванні за допомогою ПЗЗП; загальноклінічні та психологічні методи для оцінки перебігу загального адаптаційного синдрому у хворих до накладання ПЗЗП та на початку користування ними; лабораторні (біохімічні) методи дослідження для оцінки адаптаційних процесів у ротовій порожнині; статистичні методи для оцінки вірогідності результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Установлено, що хворі з повною відсутністю зубів на початку ортопедичного стоматологічного лікування мають значні порушення ЕМГ жувальних м'язів, парасимпатикотонію й підвищену тривожність.

Розроблено критерії діагностики психоемоційного напруження в ортопедичних стоматологічних хворих. Доведено, що в беззубих хворих на початку ортопедичного лікування рівень ситуативної тривожності наближається до високого. Уперше математично обгрунтовано існування взаємозв'язків між біохімічними змінами ротової рідини хворих, які адаптуються до ПЗЗП, та їх особистісною й ситуативною тривожністю.

Установлено, що під час адаптації хворих до ПЗЗП відбуваються відновлення амплітуди біопотенціалів та коливання коефіцієнта активності ЕМГ, мають місце зміни вмісту глюкози, продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантних ферментів ротової рідини.

Уперше показано, що процеси адаптації ортопедичних стоматологічних хворих до ПЗЗП розвиваються краще та ефективніше на фоні тривалого вживання аєвіту, що містить комплекс вітамінів А та E.

Установлено, що курс лікувально-профілактичного вживання пірацетаму поліпшує адаптацію хворих під час їх звикання до ПЗЗП, але за ефективністю впливу на електроміографічні показники жувальних м'язів він поступається комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт».

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено й валідовано опитувач для оцінки психоемоційного напруження в стоматологічних ортопедичних хворих.

Обгрунтовано можливість керувати процесами адаптації до ПЗЗП за допомогою загального впливу на організм біоантиоксидантів та ноотропного засобу «Пірацетам».

Результати дослідження впроваджені в роботу Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки та 1-ї міської стоматологічної поліклініки м. Харкова. Вони також упроваджені в навчальний процес на кафедрі ортопедичної стоматології та імплантології ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (зав. кафедри - д.мед.н., доц. Дворник В.М.), на кафедрі післядипломної освіти лікарів-ортопедів ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (зав. кафедри - д.мед.н., проф. Нідзельський М.Я.) та на кафедрі ортопедичної стоматології Харківського національного медичного університету (зав. кафедри - д.мед.н., проф. Голік В.П.).

Особистий внесок здобувача. Авторкою розроблено програму досліджень, здійснено інформаційний пошук. Особисто обстежені особи контрольної групи, проведено обстеження та лікування ортопедичних стоматологічних хворих, здійснено запис ЕМГ та їх комп'ютерну обробку, проведено статистичний аналіз, а також написано текст дисертації.

Лабораторні дослідження виконані на базі та за участю співробітників НДІ генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (директор - д.мед.н. Л.Е. Весніна).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії» (Полтава, 2000), ІІ Національному з'їзді фармакологів України (Дніпропетровськ, 2001), ІІ (ІХ) з'їзді Асоціації стоматологів України «Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології» (Київ, 2004), обласній науково-практичній конференції лікарів стоматологів-ортопедів та науковців «Клініка і технологія повного знімного протезування» (Полтава, 2005), науково-практичній конференції «Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицевій хірургії» (Харків, 2009).

Публікації. За темою дисертаційної роботи видано 14 наукових праць, із них 7 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (5 _ самостійно), 6 тез доповідей; одержано 1 деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках принтерного тексту, складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи дослідження», трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, двох додатків.

Показчик літератури складається з 212 джерел, з них 171 - кирилицею та 41 - латиницею. Робота ілюстрована 15 таблицями та 38 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти та методи дослідждень. Для вирішення поставлених у роботі завдань визначали: стоматологічний статус (Рожко М.Н., Неспрядько В.П., 2003; Наумов В.И., 1974), проводили ЕМГ жувальних м'язів у режимах «стиснення» та «довільне жування» (Дворник В.М., 1999). У ході роботи було розроблено і застосовано пристрій для вимірювання податливості слизової оболонки на різних ділянках беззубих щелеп, на який одержано деклараційний патент України на корисну модель (Лугова Л.О., Згонник О.С., 2006).

Досліджували загальносоматичні показники хворих: частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, частоту дихання (Струтынский А.В. и соавт., 2009). На їх основі обчислювали вегетативний індекс Кердо (Kйrdц I., 1966).

Рівень тривожності пацієнтів визначали за шкалою самооцінки (Spielberger C.D., 1972) та за власним опитувачем для визначення психоемоційного напруження на стоматологічному ортопедичному прийомі (Лугова Л.О., 2005).

Проводились біохімічні дослідження ротової рідини: визначення проміжних продуктів ПОЛ (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И., 1972), активності антиоксидантних ферментів супероксиддисмутази (СОД) (Брусов О.С. и соавт., 1976) і каталази (Архипова О.Г., 1988) та вмісту глюкози (Меньшиков В.В., 1982).

Для керування процесами адаптації застосовували препарати «Пірацетам» і «Аєвіт». Ноотропний засіб «Пірацетам» призначали хворим у вигляді таблеток по 0,2 г три рази на день з моменту першого відвідування стоматолога з приводу протезування до 30 дня користування протезами. Комбінований вітамінний препарат «Аєвіт» з антиоксидантними властивостями призначали щоденно по 1 капсулі на добу в ті самі строки.

У клінічних спостереженнях брали участь 54 хворих із повною відсутністю зубів на верхній і нижній щелепах віком від 57 до 90 років. Усім хворим протези були виготовлені зі стоматологічної пластмаси «Фторакс» за стандартною технологією і відповідали вимогам якості.

Обстежені хворі були розподілені на три групи. Перша група включала 13 осіб. У цій групі адаптаційні процеси розвивались природним шляхом без будь-якого впливу (І клінічна група). У другій групі було 19 осіб. Для керування адаптаційними процесами при протезуванні особам цієї групи призначали аєвіт (ІІ клінічна група). Третя група становила 22 особи. З метою керування процесами адаптації цим хворим було призначено пірацетам (ІІІ клінічна група). При дослідженні ЕМГ також існувала контрольна група з 20 осіб віком у середньому 55 років без дефектів зубних рядів.

Спостереження за всіма групами хворих виконували від першого звернення до 30 дня користування протезами, а саме до протезування, в день накладання протезів, через 7, 14 та 30 діб після накладання ПЗЗП.

Одержаний цифровий матеріал обробляли методами варіаційної статистики за допомогою стандартних комп'ютерних програм Microsoft Excel.

Результати досліджень та їх обговорення. При обстеженні хворих І клінічної групи в більшості пацієнтів було виявлено мало та помірно податливу слизову оболонку на верхній і нижній щелепах, ІІ-ІІІ тип атрофії за Шредером або ІІ та IV типи атрофії за Келлером. У день накладання протезів дуже добра фіксація відмічена для 9 протезів верхньої та 5 протезів беззубої нижньої щелепи. Добра фіксація спостерігалась для 4 верхніх та 8 нижніх протезів. Адаптація хворих І клінічної групи характеризувалась трьома корекціями протезів на одного хворого.

За повної відсутності зубів спостерігалось зниження амплітуди біопотенціалів жувальних м'язів більше ніж у 2 рази порівняно з віковою нормою (рис. 1).

А Б

В Г

Д

Рис. 1. ЕМГ хворого І клінічної групи при довільному жуванні (лівий жувальний м'яз) у порівнянні з контролем

А - вікова ЕМГ-норма при довільному жуванні;

Б - ЕМГ при довільному жуванні беззубими щелепами;

В - ЕМГ при довільному жуванні в день накладання ПЗЗП;

Г - ЕМГ при довільному жуванні через 14 діб після накладання ПЗЗП;

Д - ЕМГ при довільному жуванні через 30 діб після накладання ПЗЗП.

Накладання повних знімних протезів пацієнтам І клінічної групи не викликало істотних змін амплітуди біопотенціалів як при стисненні щелеп, так і при довільному жуванні. Через 14 днів користування протезами помітно зростала амплітуда біострумів, значно покращилися частотні характеристики ЕМГ. Через 30 днів користування протезами у хворих І клінічної групи амплітуда біопотенціалів була вірогідно вища за показники до протезування (див. рис. 1). На лівому боці вона складала 75,1% від норми, а на правому навіть дещо перевищувала її. Наближалось до норми співвідношення гальмівних і збудливих процесів, котре характеризується коефіцієнтом «К».

Значні порушення на початку ортопедичного лікування характеризувались підвищеним рівнем тривожності, коли особистісна тривожність відповідала градації «високий рівень», а ситуативна - наближалась до такого рівня. Вони розвивались на фоні превалювання парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. При цьому міцні кореляції між тривожністю і артеріальним тиском вказували на роль психоемоційних чинників у формуванні наявного соматичного і стоматологічного статусу у хворих із повною відсутністю зубів.

Адаптивні процеси у хворих І клінічної групи супроводжувались змінами біохімічних параметрів ротової рідини (табл. 1). Наприкінці 30-денного терміну спостережень зменшувались процеси ПОЛ і зростав антиоксидантний захист. Наявність численних міцних кореляцій між біохімічними показниками ротової рідини під час звикання до протезів та тривожністю вказувала, що найбільш імовірною причиною біохімічних зрушень у ротовій порожнині є психоемоційне напруження (стрес), а, значить, існує можливість керування процесом адаптації до ПЗЗП не тільки шляхом суто стоматологічних ортопедичних заходів, а й за допомогою фармакологічних засобів із впливом на цілісний організм.

Розподіл хворих ІІ клінічної групи за податливістю слизової оболонки беззубих щелеп та типом атрофії був подібний до такого в І клінічній групі. Дуже добра фіксація спостерігалась при накладанні 13 верхніх і 7 нижніх протезів, добра фіксація - при накладанні 6 верхніх і 12 нижніх ПЗЗП. У хворих ІІ клінічної групи було виконано 14 корекцій протезу верхньої щелепи і 19 корекцій протезів нижньої щелепи. У середньому на одного пацієнта припадає 1,8 корекцій. Це в 1,7 рази менше, ніж у І клінічній групі.

ЕМГ-дослідження осіб ІІ клінічної групи свідчили про значний ступінь порушень у жувальному апараті після повної втрати зубів. Накладання повних знімних протезів не викликало помітних змін ЕМГ, але вже через два тижні відмічалась виразна тенденція до покращення. Наближення всіх показників до рівня контролю через 30 днів користування протезами свідчило про завершеність формування нового функціонального рівня і становлення стійкого стереотипу жування (рис. 2). З урахуванням віку пацієнтів зазначені зміни слід вважати позитивними.

Таблиця 1

Біохімічні показники ротової рідини хворих І клінічної групи в перші 30 днів від початку користування повними знімними зубними протезами (M ± m)

Показники	Термін спостережень
	до протезування	у день накладання протезів	через 7 днів	через 30 днів
Глюкоза, ммоль/л	0,50±0,09 (10)	0,63±0,1 (10)	0,43±0,08** (10)	0,99±0,1*,**,^ (10)
МДА, мкмоль/л
- до інкубації	8,24±1,53 (8)	7,33±0,97 (9)	6,85±0,93 (5)	5,47±0,68 (8)
- після інкубації	10,29±1,49 (8)	10,76±1,13 (8)	10,64±1,18 (6)	7,21±0,56** (8)
- приріст, %	24,9	46,1	55,3	31,8
Активність СОД, ум.од.	-0,08±0,03 (10)	-0,07±0,01 (10)	0,06±0,01 (10)	-0,04±0,01** (10)
Активність каталази, од.	1,99±0,44 (10)	2,14±0,55 (10)	3,46±0,76 (10)	6,37±1,97*,** (10)



Примітки:

1. У дужках - кількість спостережень;

2. * - р<0,05 у порівнянні з показниками до протезування;

3.** - р<0,05 у порівнянні з днем накладання протезів;

4. ^ - р<0,05 у порівнянні з показниками через 7 днів.

При психологічному дослідженні на початку лікування встановлено, що особистісна тривожність у хворих ІІ клінічної групи істотно не відрізнялась від такої в І клінічній групі. Ситуативна тривожність у хворих ІІ клінічної також перебувала на рівні показників І клінічної групи. Тривожність, визначена за власною методикою, в цих пацієнтів була вірогідно вище за таку в попередній групі.

Динаміка змін вегетосоматичних показників на фоні вживання аєвіту відрізнялась більшою виразністю змін частоти серцевих скорочень і частоти дихання наприкінці спостережень. Різниця стосувалась й індексу Кердо: його величина за модулем зростала в день накладання і через 7 днів та поверталася до вихідного рівня через 30 днів від початку користування повними знімними зубними протезами.

А

Б

В

Рис. 2. Амплітуда (А), частота (Б) біопотенціалів та коефіцієнт «К» у різних клінічних групах до лікування та через 30 діб після протезування

1 - контроль;

2 - І клінічна група;

3 - ІІ клінічна група;

4 - ІІІ клінічна група;

5 - * - р<0,05 у порівнянні з показниками до протезування.

Біохімічні процеси в ротовій рідині хворих ІІ клінічної групи характеризувалися більшою стабільністю субстратів до ПОЛ (рис. 3) та більшою стабільністю активності СОД і каталази протягом усього періоду спостережень. Останнє може пояснюватись тим, що застосування аєвіту збільшує елімінацію вільних радикалів його складовими токоферолом і ретинолом і таким чином послаблює навантаження на ферментативну ланку антиоксидантного захисту.

Більша частина хворих ІІІ клінічної групи мали ІІ тип беззубої верхньої щелепи за Шредером та ІІ тип беззубої нижньої щелепи за Келлером, мало- податливу або сипку слизову оболонку протезного ложа. Фіксація протезів у день їх накладання була дуже добра (12 верхніх і 9 нижніх протезів) або добра (10 верхніх і 13 нижніх протезів). У хворих ІІІ клінічної групи було виконано 10 корекцій протезу верхньої і 23 корекції протезу нижньої щелепи, що в середньому на одного пацієнта становило 1,5.



Рис. 3. Динаміка змін умісту МДА в ротовій рідині хворих ІІ клінічної групи в порівнянні з І клінічною групою. По осі ординат значення - показника в % від такого до протезування (100%):

1 - МДА-0, група порівняння (І клінічна група);

2 - МДА-1,5, група порівняння (І клінічна група);

3 - МДА-0, аєвіт (ІІ клінічна група);

4 - МДА-1,5, аєвіт (ІІ клінічна група);

5* - р<0,05 у порівнянні з показниками І клінічної групи.

У групі хворих, які вживали пірацетам, ЕМГ-показники значно наближалися до показників контролю через місяць після протезування. Позитивні зміни цифрових даних ЕМГ спостерігалися вже через 14 днів. Але порівняння кількісних показників ЕМГ, зокрема коефіцієнту «К», у різних клінічних групах показало, що найкраще відновлення функції жування проходило не в ІІІ, а в ІІ клінічної групі (див. рис. 2).

При психологічному обстеженні пацієнтів ІІІ клінічної групи виявлено, що в них особистісна тривожність на початку лікування істотно не відрізнялась від такої в осіб І та ІІ клінічних груп. Ситуативна тривожність у ІІІ клінічній групі була подібна до показників ІІ клінічної групи, але вірогідно вище, ніж у І клінічній групі. При застосуванні власної методики також було показано, що в пацієнтів ІІІ клінічної групи тривожність співпадала з даним показником у ІІ клінічній групі і була вірогідно вище за І групу.

Вегетосоматичні показники хворих ІІІ клінічної групи змінювались протягом спостережень аналогічно до показників хворих, що приймали аєвіт, і відрізнялись від групи порівняння зниженням частоти дихання через 7 і 30 днів та більшою стабільністю індексу Кердо.

Під час біохімічного дослідження ротової рідини встановлено, що при застосуванні пірацетаму вже в день накладання протезів уміст глюкози знижувався на 48% порівняно з таким до протезування (рис. 4). У наступні терміни спостережень він лишався нижчим за вихідні показники. Такий розвиток процесів може пояснюватись як зменшенням психоемоційного напруження під впливом пірацетаму, так і прямою метаболічною дією препарату в периферичних тканинах, яка полягає в оптимізації засвоєння глюкози.

Рис. 4. Динаміка змін умісту глюкози в ротовій рідині хворих ІІІ клінічної групи в порівнянні з І клінічною групою. По осі ординат - значення показника в % від такого до протезування (100%)

1 - І клінічна група;

2 - пірацетам (ІІІ клінічна група);

3 - * - р<0,05 у порівнянні з показниками І клінічної групи.

Під впливом пірацетаму стійкість субстратів до ПОЛ збільшувалась, як і під дією аєвіту, що найбільш помітно через 7 днів після накладання протезів. Активність антиоксидантних ферментів на фоні пірацетаму була нижча за таку в І клінічній групі, але меншою мірою, ніж при застосуванні аєвіту. Імовірно, це пояснюється тим, що в стреспротективній дії пірацетаму переважають центральні механізми над антиоксидантною активністю.

Отже, пірацетам здатний модифікувати адаптацію хворих до ПЗЗП, однак, вважаючи за головне відновлення функції жування та відповідні показники ЕМГ, слід зазначити, що ноотропний препарат виявився дещо менш ефективним, ніж комплекс біоантиоксидантів аєвіт.

Можна припустити, що, хоча адаптація хворих до ПЗЗП і вважається окремим випадком загального адаптаційного синдрому (стресу) (Нідзельський М.Я., 2003), вплив на місцеві фактори (трофіку тканин протезного ложа, стан епітелію, мікроциркуляцію, рівень ПОЛ у ротовій рідині) має більше значення в керуванні цими процесами, ніж вплив на центральні ланки стрес-реакції. Це обгрунтовує доцільність призначення комплексів природних антиоксидантів у даному разі. Якщо раніше було показано користь їх місцевого застосування в складі порошку та гелю, котрі безпосередньо діють на тканини протезного ложа (Нідзельський М.Я., 2003), то на основі власних спостережень ми можемо стверджувати, що й загальна дія антиоксидантів повинна використовуватись для поліпшення звикання хворих до протезів.

Не менш корисним є призначення пірацетаму ортопедичним стоматологічним хворим. Він впливає на інші ланки адаптації до зубних протезів порівняно з антиоксидантами: з перевагою центральних механізмів, анаболічної та енергізуючої дії (Путилина М.В., 2006; Румянцева Г.М., 2002). Однак кінцевим результатом тривалого лікувально-профілактичного призначення цього засобу на початку користування ПЗЗП, як і в разі застосування антиоксидантів, є оптимізація адаптаційних процесів, поліпшення пристосувальних реакцій у тканинах протезного ложа та жувальних м'язах.

Позитивною властивістю засобів загальної дії є те, що введення препарату може бути розпочате до накладання зубних протезів, і на початку користування ПЗЗП воно вже не тільки поліпшує стан тканин протезного ложа, жувальної мускулатури та склад ротової рідини, а й підвищує загальну стресостійкість організму, зменшує дезадаптацію, що вкрай важливо з огляду на тривожність хворих із повною відсутністю зубів та її роль у патогенезі місцевих порушень у порожнині рота.

вегетосоматичний психоемоційний зубний протез аєвіт



ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні особливостей розвитку адаптації ортопедичних стоматологічних хворих до повних знімних зубних протезів на фоні загальної дії на організм ноотропного препарату «Пірацетам» та комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт» і обгрунтуванні можливості застосовування цих засобів для поліпшення адаптації до ортопедичних конструкцій та ефективності протезування.

1. У хворих із повною відсутністю зубів на початку ортопедичного лікування реєструються атрофічні зміни слизової оболонки та альвеолярного відростка, істотне порушення біоелектричної активності жувальних м'язів, парасимпатикотонія, наближення особистісної та ситуативної тривожності до високого рівня, що характеризує дезадаптацію до стану вторинної адентії, причому критерії діагностики психоемоційного напруження в ортопедичних стоматологічних хворих узгоджуються з загальновідомими тестами визначення такого стану.

2. Адаптація хворих до повних знімних зубних протезів за перші 30 діб її розвитку характеризується відновленням амплітуди біопотенціалів жувальних м'язів до 75,1% норми та зростанням коефіцієнта активності ЕМГ, фазними змінами вмісту глюкози, зниженням рівня перекисного окиснення ліпідів та зростанням активності антиоксидантних ферментів супероксиддисмутази і каталази у ротовій рідині.

3. Існують міцні вірогідні взаємозв'язки між біохімічними змінами ротової рідини хворих, які адаптуються до повних знімних зубних протезів, та їхньою особистісною й ситуативною тривожністю, що доводить роль психоемоційного напруження й стресу в розвитку зрушень у ротовій порожнині хворих під час адаптації до зубних протезів.

4. Процеси адаптації ортопедичних стоматологічних хворих до повних знімних зубних протезів розвиваються краще та ефективніше на фоні тривалого вживання комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт», що підтверджується тенденцією до поліпшення електроміографічних показників через 14 діб і становленням нового стійкого стереотипу жування через 30 діб після накладання протезів, зменшенням кількості корекцій базисів у 1,7 разу, більшою стабільністю вегетативної регуляції та пригніченням перекисного окиснення ліпідів у ротовій рідині в порівнянні з адаптацією без фармакологічної корекції.

5. Курс лікувально-профілактичного вживання ноотропного засобу «Пірацетам» покращує адаптацію хворих до повних знімних зубних протезів, зокрема зменшує кількість корекцій базисів, поліпшує окремі показники ЕМГ та біохімічні параметри ротової рідини (знижує вміст глюкози, підвищує стабільність субстратів до перекисного окиснення, збільшує активність каталази) в порівнянні з аналогічними параметрами при адаптації без препарату.

6. За ефективністю впливу на відновлення електроміографічних показників жувальних м'язів (амплітуди, частоти та коефіцієнту «К») під час адаптації до повних знімних зубних протезів комплекс біоантиоксидантів «Аєвіт» має перевагу над ноотропним препаратом «Пірацетам».

Практичні рекомендації

1. Для оцінки психоемоційного напруження в ортопедичних стоматологічних хворих рекомендується застосовувати запропоновану автором методику визначення тривожності хворих на ортопедичному стоматологічному прийомі.

2. Для поліпшення адаптаційних процесів у хворих, які звикають до ПЗЗП, рекомендується призначати комбінований препарат «Аєвіт», що містить два вітаміни з антиоксидантними властивостями, щоденно по 1 капсулі на добу з часу першого відвідування до 30 дня користування ПЗЗП (не менше, ніж протягом 45 діб).

3. Для поліпшення біохімічних процесів у ротовій рідині хворих, які адаптуються до ПЗЗП, рекомендується використовувати ноотропний засіб «Пірацетам», призначаючи його хворим у вигляді таблеток по 0,2 г тричі на день з моменту першого відвідування стоматолога з приводу протезування до 30 дня користування протезами (не менше, ніж протягом 45 діб).



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лугова Л.О. Тест-контроль рівня тривожності пацієнтів на ортопедичному прийомі / Л.О. Лугова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2002. - Т. 2, вип. 1. - С. 52-53.

2. Лугова Л.О. Зміни біохімічних показників слини і їх залежність від рівня тривожності хворих під час адаптації до повних знімних зубних протезів / Л.О. Лугова // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 6. - С. 28-30.

3. Лугова Л.О. Вплив пірацетаму та аєвіту на біохімічні показники ротової рідини під час адаптації до протезів / Л.О. Лугова // Український стоматологічний альманах. - 2004. - № 3-4. - С. 49-51.

4. Лугова Л.О. Визначення тривожності пацієнтів на стоматологічному ортопедичному прийомі: методика та її валідування / Л.О. Лугова // Вісник стоматології. - 2005. - № 4 (49). - С. 55-57.

5. Лугова Л.О. Біохімічні показники ротової рідини під час адаптації до протезів за умов корекції пірацетамом та аєвітом / Л.О. Лугова // Галицький лікарський вісник. - 2005. - Т. 12, число 1, част. 1.- С. 53-54.

6. Особливості відновлення функції жування та характер процесів адаптації залежно від методики виготовлення повних знімних протезів / Л.О. Лугова, В.В. Рубаненко, О.І. Тесленко, О.Б. Бєліков, Л.Б. Єрис, І.П.Семененко // Український стоматологічний альманах. - 2000. - № 1. - С. 29-30. Особистий внесок - обстеження хворих, клінічні етапи виготовлення ПЗЗП, участь у написанні тексту статті.

7. Рубаненко В.В. Особливості психоемоційного стану ортопедичних хворих і шляхи його оцінки на поліклінічному прийомі / В.В. Рубаненко, Л.О. Лугова // Український стоматологічний альманах. - 2001. - № 1 (2). - С.33-34. Особистий внесок - визначення тривожності в ортопедичних стоматологічних хворих і пристосування існуючої методики до потреб ортопедичної стоматології, оформлення статті до друку.

8. Декл. пат. на корисну модель 14066 Україна, МПК А 61В 5/0 245 (2006.1). Пристрій для вимірювання податливості слизової оболонки ротової порожнини / Л.О. Лугова, О.С. Згонник. - № 2004021382; заявл. 23.01.06.; опубл. 15.05.06, Бюл. № 5. Особистий внесок - клінічна апробація пристрою у хворих, оформлення деклараційного патенту.

9. Лугова Л.О. Управління процесами адаптації до ортопедичних конструкцій (стан питання за даними літератури) / Л.О. Лугова, В.В. Рубаненко // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2000р. - Полтава, 2000. - С. 66-67.

10. Рубаненко В.В. Особливості процесу адаптації у пацієнтів з повною втратою зубів / В.В. Рубаненко, Л.О. Лугова, Л.Б. Єрис // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2000р. - Полтава, 2000. - С. 25-26.

11. До питання про стреспротективні властивості пірацетаму в експерименті та клініці / Т.О. Дев'яткіна, О.М. Важнича, Е.Г. Коваленко, Р.В. Луценко, Н.О. Олійник, Л.О. Лугова// Фармакологія 2001 - крок у майбутнє: ІІ нац. з'їзд фармакологів України, 1-4 жовтня 2001р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 75.

12. Рубаненко В.В. Вплив пірацетаму на динаміку вмісту глюкози в слині під час адаптації до знімних зубних протезів / В.В. Рубаненко, Л.О. Лугова // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології : матеріали ІІ (IX) з'їзду асоціації стоматологів України. - К.: Книга плюс, 2004. - С. 440-441.

13. Луговая Л.А. Определение степени податливости слизистой оболочки беззубых челюстей и ее учет в клинике ортопедической стоматологии / Л.А. Луговая, О.С. Згоник, В.В. Рубаненко // Клініка і технологія повного знімного протезування: матеріали обл. наук.-практ. конф. лікарів стоматологів, ортопедів та науковців. - Полтава, 2005. - С. 7-16.

14. Лугова Л.О. Динаміка електроміографічних показників у хворих, які приймали комплекс антиоксидантів під час адаптації до повних знімних протезів / Л.О. Лугова // Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицевій хірургії: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 30-31 жовтня 2009р. - Харків, 2009. - С. 287-291.



АНОТАЦІЯ

Лугова Л.О. Регуляція процесів адаптації хворих до повних знімних зубних протезів за допомогою загальної дії пірацетаму та комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України. - Полтава, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей адаптації хворих до повних знімних зубних протезів (ПЗЗП) на фоні регуляторної дії комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт» і ноотропного препарату «Пірацетам».

Показано, що хворі з повною відсутністю зубів на початку ортопедичного стоматологічного лікування мають значні порушення електроміограми (ЕМГ) жувальних м'язів, парасимпатикотонію й ситуативну тривожність, котра наближується до високого рівня. При цьому існують кореляції між біохімічними змінами ротової рідини і тривожністю.

Протягом перших 30 діб адаптації хворих до ПЗЗП відбувається відновлення амплітуди біопотенціалів та коливання коефіцієнта активності ЕМГ, мають місце зміни вмісту глюкози, продуктів перекисного окиснення ліпідів та активності антиоксидантних ферментів ротової рідини.

За даними кількості корекцій базисів протезів, ЕМГ та біохімічного аналізу ротової рідини, доведено, що адаптація хворих до ПЗЗП розвивається краще та ефективніше на фоні тривалого вживання аєвіту. Лікувально-профілактичне вживання пірацетаму також поліпшує адаптацію хворих під час їх звикання до ПЗЗП, але за ефективністю впливу на ЕМГ-показники жувальних м'язів поступається комплексу біоантиоксидантів «Аєвіт».

Ключові слова: повні знімні зубні протези, адаптація, біоантиоксиданти, пірацетам.



АННОТАЦИЯ

Луговая Л.О. Регуляция процессов адаптации больных к полным съемным зубным протезам с помощью общего действия пирацетама и комплекса биоантиоксидантов «Аевит». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины. - Полтава, 2011.

Диссертационная работа посвящена исследованию особенностей адаптации больных к полным съемным зубным протезам (ПСЗП) на фоне регуляторного действия комплекса биоантиоксидантов «Аевит», который содержит витамины А и Е, и ноотропного препарата «Пирацетам».

Показано, что больные с полным отсутствием зубов в начале ортопедического стоматологического лечения имеют характерные изменения слизистой полости рта и атрофию альвеолярного отростка, значительные нарушения электромиограммы (ЭМГ) жевательных мышц, парасимпатикотонию и ситуативную тревожность, которая приближается к высокому уровню. При этом существуют корреляции между биохимическими изменениями ротовой жидкости и тревожностью, что дает возможность управлять адаптацией больных к ПЗЗП с помощью общего действия лекарственных средств. На протяжении первых 30 суток адаптации больных к ПСЗП постепенно происходит восстановление амплитуды биопотенциалов до 75,1% от нормы и возрастает коэффициент активности «К» ЭМГ. Также имеют место изменения содержания глюкозы, снижается перекисное окисление липидов и возрастает активность антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы и каталазы) в ротовой жидкости.

Процессы адаптации ортопедических стоматологических больных к ПСЗП развиваются лучше и эффективнее на фоне продолжительного применения комплекса биоантиоксидантов «Аевит» (45 дней, начиная с первого обращения по поводу протезирования, и до 30 дня от наложения ПСЗП), что подтверждается тенденцией к улучшению показателей ЭМГ через 14 суток и становлением нового стойкого стереотипа жевания через 30 суток после наложения протезов, уменьшением количества коррекций базисов, большей стабильностью вегетативной регуляции и угнетением перекисного окисления липидов в ротовой жидкости.

Курс лечебно-профилактического назначения ноотропного средства «Пирацетам» такой же продолжительности улучшает адаптацию больных к ПЗЗП, в частности уменьшает количество коррекций базисов, улучшает отдельные функциональные показатели и биохимические параметры ротовой жидкости во время привыкания к ПСЗП, но по эффективности влияния на ЭМГ-показатели жевательных мышц уступает аевиту.

Ключевые слова: полные съемные зубные протезы, адаптация, биоантиоксиданты, пирацетам.



SUMMARY

Lugovaya L.A. Regulation of processes of patients' adaptation to complete removable dentures with the help of resorbtive action of pyracetam and complex of bioantioxidants "Aevit". - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Medicine. Speciality 14.01.22 - Stomatology. - Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy” of Ministry of Public Health Care of Ukraine. - Poltava, 2011.

Thesis is devoted to research of features of patients' adaptation to complete removable dentures (CRD) on a background of regulative action of complex of bioantioxidants "Аеvit" and nootropic preparation "Pyracetam".

It is shown, that adentulous patients at the start of orthopedic stomatologic treatment have significant infringements of electromyograms (EMG) of chewing muscles, parasympathicotony and situational uneasiness which comes nearer to a high level. Thus there are correlations between biochemical changes of oral liquid and uneasiness. During the first 30 day of patients' adaptation to CRD there are restoration of biopotentials amplitude and fluctuations of EMG activity coefficient. Changes in glucose concentration, contents of products of lipid peroxidation and activity of antioxidant enzymes in oral liquid also take place.

According to number of corrections of dentures bases, EMG and the biochemical analysis of oral liquid, adaptation of patients to CRD develops better and more effectively on a background of long treatment with aevit. Treatment-and-prophylactic application of pyracetam also improves adaptation of patients during their accustoming to CRD, but, on efficacy of influence on EMG parameters of chewing muscles, it concedes to a complex of bioantioxidants "Аеvit".

Key words: complete removable dentures, adaptation, bioantioxidants, pyracetam.

Размещено на Allbest.ru

...