Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М. Д. СТРАЖЕСКА"

УДК: 616.12-008.331.1:616.24-008.4

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЕ-ГІПОПНОЕ СНУ ТА ПРИ ЙОГО СПОЛУЧЕННІ ІЗ СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

14.01.11 - кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

МІХЕЄВА КСЕНІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному науковому центрі "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" АМН України, м. Київ

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Сіренко Юрій Миколайович, Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" АМН України, м. Київ, завідуючий відділом симптоматичних гіпертензій

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Свіщенко Євгенія Петрівна, Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" АМН України, м. Київ, завідуюча відділом гіпертонічної хвороби

доктор медичних наук, професор Конопльова Лідія Федорівна, Національний медичний університет імені академіка О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, професор кафедри внутрішньої медицини № 2

Захист відбудеться 28.09.2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 в Національному науковому центрі "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного наукового центру "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5.

Автореферат розісланий 02.08.2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С. І. Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найпоширеніших хвороб людства. В Україні АГ зустрічається більш ніж у 30 % населення [Коваленко В.М. і співавт. 2010; Горбась І.М., 2009]. Важливим елементом обстеження хворих на АГ є оцінка кардіоваскулярного ризику для вибору оптимальної стратегії лікування. Синдром обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС) вважається однією з причин розвитку резистентної до лікування АГ. Дослідженню взаємозв'язку АГ із СОАГС присвячено значну кількість робіт, однак і дотепер остаточно не визначено, які фактори СОАГС найбільш тісно патогенетично пов'язані з АГ і є предикторами її розвитку.

СОАГС - досить поширена форма порушення нічного дихання. Його виявляють не менш ніж у 4 % серед чоловіків середнього віку та 2 % жінок. Розповсюдженість безсимптомних порушень дихання уві сні є набагато більшою, досягаючи 24 % у чоловіків, та 9 % у жінок [Young T., 2003]. Виявлено наявність взаємозв'язку СОАГС із АГ, ішемічною хворобою серця та інсультом [Quan S., 2009].

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), так само, як і АГ, є поширеною патологією. Захворюваність на ХОЗЛ в Європі в останні десятиріччя складає 4-6 % загальної популяції [Фещенко Ю.І., 2010]. За даними досліджень, серед осіб з хронічним бронхітом, АГ зустрічається близько у 34 % [Чазова І.Є., 2007]. Протягом останнього десятиріччя в літературі з'являються дані про так званий перехресний синдром (ПС), як сполучену патологію СОАГС та ХОЗЛ, який за даними літератури вражає близько 0,5-1 % осіб після 40 років [Weitzenblum Е., 2008; McNicholas W.T., 2009]. Відповідно до даних досліджень, у хворих із ПС спостерігається більша летальність від серцево-судинних подій, ніж у хворих із ізольованим ХОЗЛ, однак механізми такого впливу на серцево-судинну систему вивчені недостатньо. На сьогодні роль ПС у розвитку та прогресуванні АГ практично не досліджувалася. Також недостатньо дослідженими є розповсюдженість та особливості клінічних проявів АГ у хворих із сполученою патологією СОАГС та ХОЗЛ, а також зміни показників кардіогемодинаміки хворих із ПС.

З'ясування зазначених особливостей могло б у подальшому слугувати за базу для розробки підходів до діагностики серцево-судинних розладів у хворих із СОАГС та ПС. Проведення дослідження стану серцево-судинної системи у хворих із СОАГС та сполученою патологією СОАГС та ХОЗЛ, раніше не здійснюваного в Україні, вбачається актуальним, виходячи з необхідності покращення діагностики, оцінки кардіоваскулярного ризику та вибору оптимальної стратегії ведення таких хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота виконана в рамках наукової теми відділу симптоматичних гіпертензій ННЦ “Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска” АМН України “Вивчити особливості структурно-функціональних порушень змін магістральних артерій та можливості корекції у хворих на ессенціальну та ренопаренхімну артеріальну гіпертензію” (№ державної реєстрації 0110U001085).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: удосконалити підходи до діагностики АГ у хворих із СОАГС в залежності від наявності супутнього ХОЗЛ на основі комплексної оцінки показників офісного та добового АТ та ехокардіографії. У зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:

1. Визначити частоту розвитку та особливості клініко-функціональних проявів АГ у хворих із СОАГС та ПС.

2. Виявити частоту розвитку та особливості клініко-функціональних проявів АГ та порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із СОАГС та ПС в залежності від ступеню тяжкості порушень дихання уві сні.

3. Порівняти частоту розвитку та особливості порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із СОАГС та ПС.

4. Визначити частоту розвитку та особливості клініко-функціональних проявів АГ та порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із ПС в залежності від ступеню тяжкості ХОЗЛ.

5. Дослідити взаємозв'язок показників, які характеризують ступінь підвищення АТ та показників порушення дихання уві сні у хворих з СОАГС та ПС.

Об'єкт дослідження: СОАГС та ПС різних ступенів тяжкості, артеріальна гіпертензія у хворих на СОАГС та ПС.

Предмет дослідження: артеріальний тиск (АТ) за даними офісного вимірювання та добового моніторування АТ (ДМАТ), структурно-функціональні показники ехокардіографії, показники порушення дихання за даними полісомнографії, показники функції зовнішнього дихання за даними бодіплетизмографії. синдром гемодинаміка обструктивний апное

Методи дослідження: клінічне обстеження хворих, вимірювання офісного АТ, добове моніторування АТ, ехокардіографія (ЕхоКГ), полісомнографія, бодіплетизмографія, анкетування за шкалою Epworth Sleepiness Scale, статистичні методи обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне вивчення показників АТ за даними офісного вимірювання та добового моніторування АТ та ехокардіографічних показників у хворих із СОАГС та при його сполученні з ХОЗЛ, у яких в анамнезі не було раніше діагностованої кардіальної патології. Виявлено, що у осіб із СОАГС показники АТ були достовірно вищими, ніж у здорових осіб як за даними офісного вимірювання, так і за даними добового моніторування. У хворих із перехресним синдромом показники АТ були ще більш високими та достовірно частіше виявлялася АГ як в порівнянні із здоровими особами, так і хворими із СОАГС (на 65 % ніж у групі контролю (р<0,01), та на 27 % ніж у хворих із СОАГС (р<0,05)).

Виявлена висока поширеність гіпертрофії лівого шлуночка, підвищення тиску в легеневій артерії та розвитку діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих із СОАГС (44 %, 18 % та 36 % відповідно) та із перехресним синдромом (41 %, 31 % та 37 % відповідно). У хворих із перехресним синдромом на 13 % частіше виявлялася легенева гіпертензія (р<0,05). Показано, що у хворих із СОАГС високого ступеню тяжкості достовірно частіше розвивалася АГ (на 43 % частіше, в порівнянні з хворими із СОАГС низького ступеня тяжкості (р<0,0001)).

Уперше виявлено, що у хворих із СОАГС відмічаються достовірні асоціації між основними показниками АТ за даними ДМАТ (систолічний АТ, діастолічний АТ24, індекси часу та площі під кривою систолічного та діастолічного АТ) з показниками порушення дихання уві сні (індекс дихальних порушень, індекс десатурації артеріальної крові киснем), тоді, як у хворих із перехресним синдромом подібна асоціація виявлялася між показниками ДМАТ (систолічний АТ24, індекси часу систолічного та діастолічного АТ та індекс площі діастолічного АТ) та мінімальним насичення артеріальної крові киснем.

У роботі визначені показники, що впливають на розвиток АГ у хворих із СОАГС та перехресним синдромом. Виявлено, що зростання показників порушення дихання уві сні у хворих із СОАГС може бути використано в якості маркера розвитку АГ. Показано, що у хворих з перехресним синдромом таким маркером може бути низьке мінімальне насичення артеріальної крові киснем.

Практичне значення одержаних результатів. Визначена доцільність використання методу ДМАТ та ехокардіографії у хворих із СОАГС та перехресним синдромом.

Виявлено, що визначення рівня АТ і проведення ехокардіографічного дослідження дозволяє більш детально оцінити кардіоваскулярний ризик у хворих із СОАГС та перехресним синдромом.

Доведений вплив СОАГС та його сполучення з ХОЗЛ на ризик розвитку АГ, виявлений зв'язок ступеню підвищення АТ в залежності від ступеню тяжкості ХОЗЛ та порушень дихання уві сні.

Отримані дані дозволяють рекомендувати застосування у таких хворих методу ДМАТ та ехокардіографії для оцінки ступеню тяжкості АГ та структурно-функціональних змін у серці з метою проведення комплексного лікування.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику роботи відділення симптоматичних гіпертензій та консультативної поліклініки ННЦ “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень ДУ “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України”, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Визначення актуальності роботи, вибір і формулювання мети і задач дослідження виконано автором спільно з науковим керівником. Здобувач самостійно провела пошук літературних джерел і аналіз літературних даних. Дисертантом виконані клінічні і інструментальні дослідження (ДМАТ), самостійно проведена курація хворих, створена база даних, проведена статистична обробка і аналіз отриманих результатів. Висновки сформульовані спільно з науковим керівником. Автор брала активну участь в оформленні матеріалів роботи у вигляді статей і тез наукових доповідей, у підготовці наукового матеріалу до друку. Автором самостійно написаний і оформлений текст дисертаційної роботи.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи представлені у вигляді доповідей та друкованих робіт на науково-практичних конференціях: конференції молодих вчених в рамках наукової підсумкової сесії ННЦ “Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска” (Київ, 2008), на конкурсі молодих вчених під час науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження А.Л. Міхньова “Серцево-судинні та поєднані з ними хвороби внутрішніх органів” (Київ, 2009), на сесії стендових доповідей під час Європейського конгресу з гіпертензії (Мілан, 2009), на науковій сесії стендових доповідей під час Всеукраїнської науково-практичної конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” (Київ, 2010). Основні положення дисертації заслухані на розширеному засіданні апробаційної ради ННЦ “Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска” АМН України 28.04.2011 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, із них: 9 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 тез конгресів і конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту, і складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендації, списку використаної літератури, який містить 213 джерел, з яких 22 - кирилицею і 191 - латиною. Дисертація ілюстрована 7 рисунками та 28 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для рішення поставлених завдань було обстежено 104 пацієнта з ознаками надлишкової денної сонливості та діагностованим СОАГС, які знаходилися на амбулаторному або стаціонарному обстеженні та лікуванні у відділенні симптоматичних гіпертензій ННЦ “Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска” АМН України. У 54 з обстежуваних хворих виявлена сполучена патологія СОАГС та ХОЗЛ (пацієнти з ПС). У всіх хворих не було раніше діагностованих серцево-судинних захворювань. Також обстежено контрольну групу, яка складалася із 10 практично здорових осіб без ознак денної сонливості.

Усім хворим було проведене ретельне клінічне обстеження, вимірювання антропометричних показників, офісне вимірювання АТ та ЧСС в положенні сидячи, обчислення індексу маси тіла (ІМТ), площі поверхні тіла. Усім хворим проводилися наступні обстеження: ЕхоКГ (“Medison SonoAce 9900”, Південна Корея), ДМАТ (“ABMP04”,Meditech, Угорщина), полісомнографічне дослідження (“SleepLab”, Erich Jaeger, Німеччина) та бодіплетизмографія (“Masterscreen TFT”, Cardinal Health, Німеччина).

ЕхоКГ дослідження проводили за стандартною методикою: вимірювали кінцево-діастолічний (КДР) та кінцево-систолічний (КСР) розміри ЛШ, товщину міжшлуночкової перегородки (ТМШП) та задньої стінки ЛШ (ТСт. ЛШ), вимірювали відносну товщину стінок (ВТС ЛШ), масу міокарда (ММ) ЛШ за формулою Penn Convention. Індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) обчислювали як відношення ММЛШ до площі поверхні тіла. При виявленні гіпертрофії ЛШ використовували порогові значення ІММЛШ: 115 г/мІ для чоловіків, та 96 г/мІ для жінок. Розраховували ударний об'єм (УО) та фракцію викиду (ФВ) ЛШ. Оцінювали діастолічне наповнення ЛШ за значеннями максимальних швидкостей трансмітрального кровотоку в періоди раннього наповнення (Е) ЛШ та систоли передсердь (А), співвідношення Е/А, час сповільнення раннього діастолічного наповнення (DT), час ізоволюмічної релаксації (IVRT) ЛШ згідно нормативів для дорослих пацієнтів, величину систолічного тиску у легеневій артерії (ЛА) [S.F. Nagueh, 2009]. Легеневу гіпертензію діагностували при величині систолічного тиску у легеневій артерії більше 30 мм рт. ст. Діастолічну дисфункцію ЛШ діагностували при виявленні порушення релаксації, псевдонормалізації чи рестриктивного типу наповнення у діастолу. Порушення релаксації виявлялося при величині Е/А<1, DT>210 мс та IVRT>110 мс, псевдонормалізація - при нормальних значеннях швидкісних та часових показників трансмітрального потоку при наявності структурних змін лівих відділів серця (гіпертрофія ЛШ, дилатація лівого передсердя) при переважаючому діастолічному потоці з легеневих вен, та рестриктивна діастолічна дисфункція при Е/А>2, DT<150 мс та IVRT?70 мс при переважаючому діастолічному потоці з легеневих вен.

Під час проведення ДМАТ монітор активували згідно зі стандартним протоколом кожні 15 хвилин у денний час (6.00-22.00) та кожні 30 хвилин під час сну (22.00-6.00). Аналіз отриманих даних проводили за допомогою програмного забезпечення цього апарата відповідно до стандартних формул. Оцінювали середньодобові показники систолічного, діастолічного та пульсового АТ (САТ, ДАТ, ПАТ24) та частоти серцевих скорочень (ЧСС24), індекси часу та площі САТ та ДАТ.

Полісомнографічне дослідження проводилося за методикою фірми-розробника, визначалися індекс дихальних порушень (ІДП) та індекс десатурації артеріальної крові киснем (ІД), також визначалися базальна та мінімальна сатурація артеріальної крові киснем у нічний час. Також пацієнти заповнювали анкету денної сонливості по шкалі Epworth Sleepiness Scale для визначення скарг, характерних для СОАГС.

Під час проведення бодіплетизмографії, вивчення вентиляційної функції легень проводилося за даними спірограми з аналізом кривої “потік-об'єм” форсованого видоху та визначалися показники: об'єм форсованого видоху за першу секунду (ОФВ1), форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) та їх співвідношення (ОФВ1/ФЖЄЛ).

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програмного забезпечення Excel XP (Microsoft Office) та Statistica for Windows v. 6.0 Statsoft, USA. Усі результати наведено у вигляді (M±m), де М - середнє значення показника, m - стандартна похибка М. Для оцінки кореляційних зв'язків кількісних показників використовували метод кореляції Пірсона. Відмінності вважали достовірними при значеннях коефіцієнту достовірності (р)<0,05.

Критеріями включення в дослідження були ознаки надлишкової денної сонливості при опитуванні (по шкалі Epworth Sleepiness Scale) та індекс дихальних порушень (ІДП) 5 та більше - за результатом полісомнографічного дослідження. Критеріями включення до групи ПС, окрім наявності надлишкової денної сонливості та ІДП ?5, була наявність ХОЗЛ (Протокол надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ, затверджений наказом МОЗ України № 128, 2007). ОФВ1 у хворих із ПС складав (66,71±3,14) % від належного; ФЖЄЛ - (85,39±2,99); а їх співвідношення (ОФВ1/ФЖЄЛ) - (58,57±2,03). Клініко-демографічні показники обстежених хворих представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Клініко-демографічні показники хворих із СОАГС та ПС та здорових осіб із групи контролю

Показники	Група контролю (n=10)	Хворі із СОАГС (n=50)	Хворі з ПС (n=54)
Вік, роки	54,1±4,31	47,12±2,16	57,85±1,36
Чол., n	6	28	31
Жін., n	4	22	23
ІМТ, кг/мІ	26,45±0,63	29,55±1,00	28,25±0,78

Результати дослідження. Ми порівнювали показники АТ у групах пацієнтів із СОАГС та ПС з аналогічними показниками у контрольній групі. У пацієнтів з СОАГС та ПС ми виявили відмінності у показниках АТ із достовірним збільшенням рівня АТ при приєднанні ХОЗЛ (табл. 2).

Таблиця 2

Показники АТ за даними офісного вимірювання та ДМАТ у хворих з СОАГС, ПС та здорових осіб із групи контролю

Показники	Група контролю (n=10)	Група СОАГС (n=50)	Група ПС (n=54)
Оф. САТ, мм рт. ст.	118,1±2,29	134,94±2,28*	141,96±2,72§
Оф. ДАТ, мм рт. ст.	77,6±2,1	86,08±1,3*	88,87±1,68§
САТ24, мм рт. ст.	113,08±2,09	123,54±1,93*	132,26±2,28#§
ДАТ24, мм рт. ст.	66,95±2,11	74,96±1,49*	78,46±1,45§
ПАТ24, мм рт. ст.	46,13±2,65	48,58±1,04	53,8±1,45#§
ЧСС24, уд/хв	70,94±3,83	78,62±1,67	78,57±1,26
Інд. часу САТ, %	8,9±2,35	27,54±3,49*	42,42±3,84#§
Інд. часу ДАТ, %	7,06±2,48	19,97±3,31*	27,91±3,79§
Інд. площі САТ, %	22,66±10,06	94,46±22,92*	185,82±34,93#§
Інд. площі ДАТ, %	15,66±7,18	47,6±13,54*	67,89±11,07§

Примітки: * - р <0,05 різниця показників АТ у здорових осіб та пацієнтів з СОАГС; ^# - р <0,05 різниця показників АТ у хворих із СОАГС та ПС; ^§ - р <0,05 різниця показників АТ у здорових осіб та у хворих із ПС.

Офісні САТ та ДАТ були вищими у хворих із СОАГС у порівнянні із групою контролю на 12 та 10 % відповідно (р<0,0001 для обох показників). САТ24 та ДАТ24 також були вищими у хворих із СОАГС на 8 % (р<0,0001) та 11 % (р<0,005). Індекси часу та площі САТ і ДАТ були вищими у хворих із СОАГС у порівнянні зі здоровими особами: інд. часу САТ - на 68 % (р<0,0001); інд. часу ДАТ - на 65 % (р<0,005); інд. площі САТ - на 76 % (р<0,01) та інд. площі ДАТ - на 67 % (р<0,05).

Офісні та середньодобові показники АТ хворих із ПС були вищими в порівнянні із аналогічними показниками групи контролю. Так офісні САТ та ДАТ були вищими на 17 та 13 % відповідно (р<0,0001 для обох показників). САТ та ДАТ24 були вищими на 15 % (р<0,0001 для обох показників). Індекси часу САТ та ДАТ у хворих із СОАГС були вищими на 79 та 74 % відповідно (р<0,0001 для обох показників). Індекси площі САТ та ДАТ були вищими на 88 та 77 % у хворих із СОАГС у порівнянні зі здоровими особами (р<0,0001 для обох показників).

При порівнянні показників АТ у хворих із СОАГС та ПС ми виявили підвищення САТ24 у хворих із ПС на 7 % у порівнянні з хворими з СОАГС (р<0,005). Індекс часу САТ був вищим у хворих із ПС на 35 % (р<0,01). Індекс площі САТ також був вищим у хворих із ПС у порівнянні із таким у хворих із СОАГС на 49 % (р<0,05). У нашому дослідженні АГ виявлялася у 38 % хворих із СОАГС, у 65 % хворих із ПС, і не виявлялася у контрольній групі здорових осіб.

У хворих із ПС АГ виявлялася на 27 % частіше, ніж у хворих із СОАГС (р<0,05). Критерієм виявлення АГ у хворих було середнє значення АТ, виміряного в першій половині дня в положенні сидячи, вище 140/90 мм рт.ст.

Дані ЕхоКГ пацієнтів з СОАГС та ПС та групи контролю наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Ехокардіографічні показники пацієнтів з СОАГС, ПС та здорових осіб

Показники	Група контролю (n=10)	Група СОАГС (n=50)	Група ПС (n=54)
ММЛШ, г	122,6±5,91	180,38±7,98*	203,48±8,17#§
ІММЛШ, г/мІ	82,0±1,2	91,1±3,6*	106,1±3,9#§
ВТСЛШ, см	0,4±0,02	0,44±0,01	0,45±0,01§
ТМШП, см	0,85±0,03	1,13±0,04*	1,16±0,03§
ТСт. ЛШ, см	0,82±0,02	1,07±0,03*	1,1±0,03§
ФВ ЛШ, %	62,8±2,25	63,88±0,4	62,44±1,05
УО, мл	78,0±4,39	61,22±1,89	70,8±1,76#
Е/А	1,74±0,28	1,19±0,08	1,08±0,07§
DT, мс	178,0±6,63	190,8±4,22	198,33±3,6§
IVRT, мс	78,0±4,39	93,22±2,85*	103,7±2,56#§
Р в ЛА, мм рт.ст.	15,5±0,53	21,7±1,32*	25,0±3,25§

Примітки: * - р <0,05 різниця показників у здорових осіб та хворих з СОАГС; ^# - р <0,05 різниця показників у хворих з СОАГС та ПС; ^§ - р <0,05 різниця показників у здорових осіб та хворих із ПС.

У хворих із СОАГС ММЛШ та ІММЛШ були вищими в порівнянні з такими у здорових осіб із контрольної групи на 32 та 10 % відповідно (р<0,05 для обох показників). Товщина МШП та задньої стінки ЛШ також були вищими у хворих із СОАГС на 25 та 23 % відповідно (р<0,0001 для обох показників). IVRT та систолічний тиск у легеневій артерії були вищими у хворих із СОАГС на 16 та 29 % відповідно у порівнянні з показниками контрольної групи (р<0,01 для обох показників).

У хворих із ПС у порівнянні із здоровими особами спостерігалося підвищення ММЛШ та ІММЛШ на 40 та 23 % відповідно (р<0,0001 для обох показників). Товщина МШП та задньої стінки ЛШ також були вищими у хворих із ПС на 27 та 25 % (р<0,0001 для обох показників). DT, IVRT та систолічний тиск у легеневій артерії були вищими у хворих із ПС на 10; 25 та 38 % відповідно, а Е/А - нижчим на 37 % у порівнянні із здоровими особами (р<0,05 для усіх показників). У хворих із ПС у порівнянні з хворими з СОАГС ММЛШ, ІММЛШ та IVRT були вищими на 11; 14 та 10 % відповідно (р<0,05 для всіх показників).

Гіпертрофія ЛШ, порушення діастолічної функції ЛШ та легенева гіпертензія виявлялися у 44 %, 36 % та 18 % хворих із СОАГС. Частота розвитку гіпертрофії ЛШ, діастолічної дисфункції ЛШ та легеневої гіпертензії у хворих із ПС була 41 %, 37 % та 31 % відповідно. У хворих із ПС частіше, ніж у хворих із СОАГС, виявлялася легенева гіпертензія (31 % та 18 % (р<0,05)).

З метою дослідження зв'язку між підвищенням АТ та ступенем тяжкості СОАГС були виділені дві підгрупи хворих із СОАГС, у залежності від ступеню тяжкості розладів дихання уві сні. В 1А підгрупу (СОАГС1А) увійшли хворі з ІДП 5-15, а в 1Б (СОАГС1Б) - з ІДП більше 15 апное (гіпопное) за годину сну. Дані показників АТ у підгрупах хворих із СОАГС наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Показники АТ у хворих із СОАГС різних ступенів тяжкості при офісному вимірюванні та ДМАТ

Показники	СОАГС1А (n=17)	СОАГС1Б (n=33)
Оф. САТ, мм рт. ст.	128,82±4,04	138,09±2,69
Оф. ДАТ, мм рт. ст.	81,71±2,25	88,33±1,49*
САТ24, мм рт. ст.	116,17±2,44	127,34±2,43*
ДАТ24, мм рт. ст.	71,27±2,09	76,86±1,94
ПАТ24, мм рт. ст.	44,9±1,7	50,48±1,21*
ЧСС24, уд/хв	81,53±2,82	77,12±2,09
Інд. часу САТ, %	14,52±3,36	34,25±4,64*
Інд. часу ДАТ, %	12,59±4,13	23,77±4,48
Інд. площі САТ, %	40,0±11,89	122,51±33,5*
Інд. площі ДАТ, %	25,0±9,09	59,25±19,9

Примітка. * - р <0,05 при порівнянні між підгрупами.

При порівнянні основних показників АТ виявлено достовірну різницю між двома підгрупами як за даними офісного вимірювання АТ, так і за даними ДМАТ. Офісний ДАТ у хворих із СОАГС високого ступеню тяжкості був вищим на 7 % за аналогічний показник у хворих з СОАГС низького ступеню тяжкості (р<0,05). САТ24 також був вищим у хворих із підгрупи СОАГС1Б на 9 % (р<0,005). Індекси часу та площі САТ були вищими в підгрупі СОАГС1Б на 58 та 67 % відповідно (р<0,05 для обох показників). АГ виявлялася у 18 % хворих із СОАГС низького ступеню тяжкості та у 61 % хворих із СОАГС високого ступеню тяжкості (р<0,0001).

Дані показників Ехо-КГ у підгрупах хворих із СОАГС наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Ехокардіографічні показники у хворих із СОАГС різних ступенів тяжкості

Показники	СОАГС1А (n=17)	СОАГС1Б (n=33)
ММЛШ, г	151,94±10,4	194,03±10,26*
ІММЛШ, г/мІ	81,8±5,5	95,9±4,6
ВТСЛШ, см	0,42±0,01	0,45±0,02
ТМШП, см	1,0±0,05	1,2±0,05*
ТСт. ЛШ, см	0,95±0,04	1,14±0,04*
ФВ ЛШ, %	63,82±0,86	63,91±0,44
УО, мл	58,76±2,42	62,48±2,59
Е/А	1,38±0,19	1,09±0,06
DT, мс	185,29±6,13	193,64±5,62
IVRT, мс	88,24±5,17	95,76±3,42
Р в ЛА, мм рт. ст.	19,71±1,9	22,73±1,76

Примітка. * - р <0,05 при порівнянні між підгрупами.

Порівняння даних ЕхоКГ у хворих із СОАГС різних ступенів тяжкості показало достовірну різницю у показниках між підгрупами. При цьому у хворих із СОАГС високого ступеню тяжкості у порівнянні з такими у хворих із СОАГС низького ступеню тяжкості були вищими такі показники: ММЛШ на 22 % (р<0,01); ТМШП на 17 % (р<0,01); ТСт. ЛШ на 17 % (р<0,005). Гіпертрофія ЛШ виявлялась у 24 % хворих із СОАГС низького ступеню тяжкості та у 55 % хворих із СОАГС високого ступеню тяжкості (р<0,05).

У хворих із підгрупи СОАГС1Б частіше діагностувалася діастолічна дисфункція ЛШ: 45 проти 18 % при СОАГС низького ступеню тяжкості та легенева гіпертензія - 21 % та 12 % відповідно (р<0,05 для обох показників). При порівнянні показників ДМАТ та ЕхоКГ у хворих із ПС з різним ступенем тяжкості порушень дихання уві сні ми не виявили достовірної різниці у показниках АТ та ЕхоКГ.

Для оцінки впливу тяжкості ХОЗЛ на розвиток порушень кардіогемодинаміки, ми розділили всіх хворих із ПС на 2 підгрупи в залежності від ступеню тяжкості ХОЗЛ. В 2А підгрупу (ПС2А) увійшли хворі, ОФВ1 яких складав від 50 до 80 % від належного рівня (ХОЗЛ легкого та помірного ступенів тяжкості), а у другу підгрупу (ПС2Б) увійшли пацієнти з ОФВ1 менше 50 % від належного рівня (ХОЗЛ тяжкого та дуже тяжкого ступенів тяжкості).

АГ виявлялася у 66 % хворих з підгрупи ПС2А та у 85 % хворих із підгрупи ПС2Б (р<0,05). При аналізі даних ехокардіографічного дослідження у двох підгрупах хворих із ПС ми спостерігали достовірну різницю у деяких показниках. Дані показників ЕхоКГ у підгрупах хворих із ПС наведено в таблиці 6.

Таблиця 6

Ехокардіографічні показники у хворих з ХОЗЛ різних ступенів тяжкості як компонента ПС

Показники	ПС2А (n=41)	ПС2Б (n=13)
ММЛШ, г	190,83±7,05	243,38±23,69*
ІММЛШ, г/мІ	99,4±3,3	127,2±11,4*
ВТСЛШ, см	0,44±0,01	0,5±0,04
ТМШП, см	1,14±0,03	1,25±0,08
ТСт. ЛШ, см	1,06±0,03	1,22±0,09
ФВ ЛШ, %	63,49±1,18	59,15±2,19
УО, мл	70,56±2,25	71,54±2,09
Е/А	1,12±0,08	0,95±0,12
DT, мс	193,9±3,82	212,31±8,18
IVRT, мс	101,71±2,83	110,0±5,89
Р в ЛА, мм рт. ст.	21,46±1,34	36,15±2,96*

Примітка. * - р < 0,05 при порівнянні між підгрупами.

У хворих з підгрупи ПС2Б, ММЛШ та ІММЛШ були вищими ніж у пацієнтів з ХОЗЛ легкого та помірного ступенів тяжкості на 22 % (р<0,05 для обох показників). Систолічний тиск у легеневій артерії також був вищим у підгрупі ПС2Б на 41 % (р<0,0001). У таких хворих частіше спостерігалися ознаки концентричної гіпертрофії ЛШ (54 % проти 37 %), ніж у пацієнтів з підгрупи ПС2А (р<0,05).

Для виявлення взаємозв'язків порушення дихання уві сні та підвищення АТ у хворих із СОАГС ми провели кореляційний аналіз між показниками АТ за методом ДМАТ та показниками порушення дихання уві сні. Основні показники наведено в таблиці 7.

Прямі достовірні кореляційні зв'язки спостерігалися між такими полісомнографічними показниками, як ІДП, ІД та середніми показниками САТ та ДАТ за добу, індексами часу та площі САТ та ДАТ за добу. Найбільш високий кореляційний зв'язок у таких хворих спостерігався між ІДП та САТ: середньодобовий (r=0,69), (р<0,001), індекси часу (r=0,73), (р<0,001) та площі (r=0,63), (p<0,001).

Таблиця 7

Кореляційні зв'язки між показниками АТ та показниками порушення дихання уві сні у хворих із СОАГС (n=50)

Показники	САТ24 (мм рт. ст.), r	ДАТ24 (мм рт. ст.), r	Інд. часу САТ, r	Інд. часу ДАТ, r	Інд. Пл. САТ, r	Інд. Пл. ДАТ, r
ІДП (подій/год.)	0,69*	0,57*	0,73*	0,6*	0,63*	0,52*
ІД (подій/год.)	0,55*	0,53*	0,57*	0,58*	0,52*	0,48*
Базальна сатурація О2	-0,043	0,008	0,003	0,022	-0,046	-0,056
Мінімальна сатурація О2	0,016	0,006	-0,01	-0,037	-0,067	-0,076

Примітка. * - р <0,001.

Таким чином, можна зробити висновок про сильний вплив фрагментації сну (що характеризується високим ІДП) на рівень САТ, більшою мірою ніж на рівень ДАТ, у таких хворих. За даними кореляційного аналізу базальне та мінімальне насичення артеріальної крові киснем не мало достовірних асоціацій із ступенем підвищення АТ у хворих із СОАГС.

Для визначення взаємозв'язків порушення дихання уві сні та підвищення АТ у хворих із ПС ми провели кореляційний аналіз між показниками АТ за методом ДМАТ та показниками порушення дихання уві сні у хворих із ПС, та отримали негативні кореляційні зв'язки між показниками ДАТ та мінімальним насиченням артеріальної крові киснем (ДАТ24: (r=(-0,35)), (р<0,001); інд. часу ДАТ: (r=(-0,41)), (р<0,001); інд. площі ДАТ: (r=(-0,32)), (р <0,001)). Основні показники наведено в таблиці 8.

Таблиця 8

Кореляційні зв'язки між показниками АТ та показниками порушення дихання уві сні у хворих з ПС (n=54)

Показники	САТ24 (мм рт. ст.), r	ДАТ24 (мм рт. ст.), r	Інд. часу САТ, r	Інд. часу ДАТ, r	Інд. Пл. САТ, r	Інд. Пл. ДАТ, r
ІДП (подій/год.)	0,001	0,21	0,09	0,14	-0,02	0,06
ІД (подій/год.)	0,03	0,19	0,13	0,16	0,04	0,12
Базальна сатурація О2	-0,12	-0,27	-0,22	-0,28	-0,04	-0,25
Мінімальна сатурація О2	-0,18	-0,35*	-0,35*	-0,41*	-0,10	-0,32*

Примітка. * - р <0,001.

Таким чином, хворі із ПС відрізнялися більш значним ступенем зниження насичення артеріальної крові киснем, який корелював із підвищенням середньодобового ДАТ. Достовірних кореляційних зв'язків між показниками АТ та ІДП, ІД виявлено не було. Отримані дані можуть бути обумовлені наявністю у таких хворих не тільки епізодів інтермітуючої гіпоксії під час апное (гіпопное), а й епізодів більш низького рівня насичення артеріальної крові киснем у хворих із супутнім ХОЗЛ. Базальне насичення артеріальної крові киснем також не справляло впливу на підвищення АТ у хворих із ПС. Таким чином, найбільший вплив на АТ у пацієнтів з ПС справляло саме мінімальне насичення артеріальної крові киснем, яке досить часто буває низьким у хворих із ХОЗЛ.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове вирішення актуальної задачі кардіології - оптимізація діагностики АГ у хворих із СОАГС та при його сполученні з ХОЗЛ, на основі комплексного вивчення показників АТ та ехокардіографічних показників, а також визначення зв'язків між параметрами гемодинаміки, порушеннями дихання уві сні та показниками функції зовнішнього дихання.

1. У хворих із перехресним синдромом АГ виявлялася частіше, ніж у хворих із СОАГС (65 та 38 % відповідно, р<0,05). САТ24, індекси часу та площі САТ у хворих із перехресним синдромом були достовірно вищими в порівнянні з такими хворих із СОАГС (на 7 %, 35 % та 49 %, р<0,005).

2. У хворих із СОАГС, на відміну від хворих із перехресним синдромом, частота виявлення АГ зростала при збільшенні тяжкості порушень дихання уві сні: при високому ступені тяжкості СОАГС частота виявлення АГ складала 61 % проти 18 (р<0,05), а офісний ДАТ, САТ24, індекси часу та площі САТ були на 7 %, (р<0,05); 9 %, (р<0,005); 58 %, (р<0,05) та 67 %, (р<0,05) вищими, в порівнянні з такими у хворих із СОАГС низького ступеню тяжкості. Крім того, частота виявлення гіпертрофії ЛШ та діастолічної дисфункції ЛШ також була вищою у хворих із СОАГС високого ступеню тяжкості (55 %; 45 % проти 24 % та 18 % відповідно, р<0,05).

3. У хворих із перехресним синдромом частота виявлення легеневої гіпертензії була вищою, ніж у хворих із СОАГС (31 та 18 % відповідно, р<0,05). У цих хворих ІММЛШ та IVRT були вищими на 14 та 10 % у порівнянні з такими у хворих із СОАГС (р<0,05).

4. У хворих із перехресним синдромом та ХОЗЛ тяжкого та дуже тяжкого ступенів тяжкості частіше виявлялися АГ (85 проти 66 %, р<0,05), ГЛШ (54 проти 37 %, р<0,05) та легенева гіпертензія (85 проти 15 %, р<0,01), а ІММЛШ та систолічний тиск у легеневій артерії були вищими (на 22 %, р<0,05 та 41 %, р<0,0001 відповідно), у порівнянні з такими у хворих із перехресним синдромом та ХОЗЛ легкого та помірного ступенів тяжкості.

5. У хворих із СОАГС виявлені прямі кореляційні зв'язки між показниками САТ, ДАТ24 та індексом дихальних порушень (r=0,69; 0,57 відповідно, р<0,001) та між САТ, ДАТ24 та індексом десатурації артеріальної крові киснем (r=0,55; 0,53 відповідно, р<0,001). У хворих із перехресним синдромом був виявлений зворотній кореляційний зв'язок між ДАТ24 та мінімальним насиченням артеріальної крові киснем (r=-0,35, р<0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для підвищення інформативності оцінки серцево-судинного ризику у хворих з СОАГС та ПС, та прогнозування виникнення, та особливостей проявів АГ, доцільно включити в план обстеження таких хворих методів добового моніторування АТ та ехокардіографії.

2. Зростання показників порушення дихання уві сні при проведенні полісомнографії (індекс дихальних порушень, індекс десатурації) може слугувати маркером високого ризику розвитку АГ у хворих із СОАГС.

3. Зниження мінімального насичення артеріальної крові киснем (за даними полісомнографії) може слугувати функціональним маркером високого ризику розвитку АГ у хворих із ПС.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михеева К. В. Показатели артериального давления у пациентов с сочетанной патологией - синдром обструктивного апноэ-гипопноэ сна и хроническое обструктивное заболевание легких / К. В. Михеева // Український Пульмонологічний Журнал. 2010. № 2 (68). С. 28-32.

2. Михеева К. В. Клиническая характеристика артериальной гипертензии у пациентов с сочетанной патологией синдрома обструктивного апноэ-гипопноэ сна и ХОЗЛ / К. В. Михеева // Український Пульмонологічний Журнал. 2011. № 1 (71). С. 40-46.

3. Михеева К. В. Синдром ночного апноэ и его роль в развитии и прогрессировании сердечно-сосудистых заболеваний / К. В. Михеева // Астма та алергія. 2007. № 3-4. С. 23-33.

4. Сиренко Ю. Н. Уровень артериального давления у пациентов с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна и его комбинацией с ХОЗЛ (перекрестным синдромом) по данным офисного и суточного мониторирования артериального давления / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева, М. А. Полянская // Український Пульмонологічний Журнал. 2009. № 3 (65). С. 36-41. (Здобувач приймала безпосередню участь в обстеженні хворих, проводила клінічні та інструментальні обстеження хворих, особисто були проведені аналіз протоколів обстеження всіх пацієнтів, що прийняли участь у дослідженні, та підготовка статті до друку).

5. Сиренко Ю. Н. Оценка показателей артериального давления у пациентов с синдромом обструктивного апноэ сна / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Український Кардіологічний Журнал. 2010. № 6. С. 27-35. (Пошукач приймала безпосередню участь в обстеженні всіх хворих, включених у дослідження, проводила аналіз протоколів обстеження всіх хворих, створювала базу даних по результатам дослідження і проводила подальшу статистичну обробку, підготовку статті до друку).

6. Сиренко Ю. Н. Взаимосвязь показателей артериального давления и показателей нарушения дыхания во время сна у пациентов с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна и при его сочетании с ХОЗЛ / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Український Пульмонологічний Журнал. 2011. № 2. С. 37-39. (Дисертант приймала участь в обстеженні всіх хворих, включених у дослідження, проводила клінічні та інструментальні обстеження, створювала базу даних по результатам дослідження і проводила подальшу статистичну обробку та підготовку статті до друку).

7. Сиренко Ю. Н. Оценка показателей артериального давления у больных с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна и при его сочетании с ХОЗЛ / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Медичні перспективи. 2011. № 2. С. 37-44. (Пошукач приймала безпосередню участь в обстеженні всіх хворих, включених у дослідження, проводила аналіз протоколів обстеження всіх хворих, створювала базу даних по результатам дослідження і проводила подальшу статистичну обробку, підготовку статті до друку).

8. Яшина Л. О. Синдром обструктивного апное/гіпопное сну у хворого на ХОЗЛ: клінічний випадок / Л. О. Яшина, І. В. Джавад, С. Г. Іщук, С. В. Палковський, К. В. Міхеєва // Астма та алергія. 2009. № 1-2. С. 74-79. (Пошукач приймала участь у обстеженні і підготовці статті до друку).

9. Фещенко Ю. И. Современные возможности диагностики и лечения синдрома обструктивного апноэ/гипопноэ сна / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина, С. Г. Ищук, С. В. Палковский, Е. В. Поточняк, К. В. Михеева // Астма та алергія. 2009. № 3-4. С. 10-13. (Дисертант приймала участь у підготовці статті до друку).

10. Сиренко Ю. Н. Кардиоваскулярные заболевания и синдром ночного апноэ. Обзор литературы / Ю. Н. Сиренко, К. В. Михеева // Здоров'я України. 2008. № 22/1. С. 10-28. (Дисертант приймала участь в підготовці статті до друку).

11. Михеева К. В. Показатели липидограммы у больных с синдромом ночного апноэ / К. В. Михеева // Матеріали об'єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки: тези наук. доп. К., 2006. С. 40-41.

12. Михеева К. В. Показатели липидного спектра крови у больных с синдромом ночного апное / К. В. Михеева // Матеріали І Укр. наук.-практ. конф. “Креативні напрямки у діагностиці, патогенезі і лікуванні внутрішніх хвороб”: тези наук. доп. Запоріжжя, 2008. С. 20-21.

13. Михеева К. В. Показатели АД у пациентов с синдромом ночного апноэ и ХОЗЛ / К. В. Михеева // Матеріали Х Нац. конгресу кардіологів України. Український Кардіологічний Журнал. 2009. Дод. 1. С. 109.

14. Yashyna L. Clinical-functional characteristics in patients with combination pathology - chronic obstructive pulmonary disease and obstructive sleep apnea-hypopnea syndrome / L. Yashyna, Y. Feschenko, G. Sidun, K. Miheeva // European Respiratory Journal. 2007. Vol. 30/51. P. 507. (Автор здійснила відбір хворих, статистичну обробку та тлумачення отриманих результатів, написала текст тез та підготувала їх до друку).

15. Miheeva K. Indices of blood pressure in patients with obstructive sleep apnea and overlap syndrome / K. Miheeva, Y. Sirenko, I. Jawad // Journal of Hypertension. 2009. Vol. 27/4. P. 100-101. (Пошукач особисто обстежувала хворих, формувала групи пацієнтів, проводила статистичну обробку і аналіз отриманих даних).

АНОТАЦІЯ

Міхеєва К. В. Особливості клінічних проявів артеріальної гіпертензії у хворих із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну та при його сполученні із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2011.

У дисертації представлено нове вирішення задачі, пов'язаної з оптимізацією діагностики АГ та інтерпретації змін показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із СОАГС та при його сполученні з ХОЗЛ на основі комплексного вивчення показників АТ та ехокардіографічних показників, а також визначення зв'язків між станом серцево-судинної системи, порушеннями дихання уві сні та показниками функції зовнішнього дихання.

Основу роботи складають дані аналізу клінічного та інструментального обстеження 104 хворих (50 хворих із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС) та 54 хворих із сполученою патологією СОАГС та ХОЗЛ - перехресним синдромом (ПС)) та 10 практично здорових осіб.

На підставі комплексної оцінки показників артеріального тиску (АТ) за даними офісного вимірювання та добового моніторування АТ, та оцінки структурно-функціональних показників кардіогемодинаміки за допомогою ехокардіографії (ЕхоКГ) встановлено, що у пацієнтів з СОАГС частіше виявляється артеріальна гіпертензія (АГ), концентрична гіпертрофія лівого шлуночка (ЛШ), діастолічна дисфункція ЛШ та систолічна легенева гіпертензія в порівнянні з групою контролю. У хворих із ПС, АГ та легенева гіпертензія виявлялися достовірно частіше, ніж у здорових осіб та пацієнтів з СОАГС.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, синдром обструктивного апное-гіпопное сну, хронічне обструктивне захворювання легень.

АННОТАЦИЯ

Михеева К. В. Особенности клинических проявлений артериальной гипертензии у больных с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна и при его сочетании с сопутствующим хроническим обструктивным заболеванием легких. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Национальный научный центр “Институт кардиологии имени академика Н. Д. Стражеско” АМН Украины, Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей клинических проявлений артериальной гипертензии (АГ) и изменения внутрисердечной гемодинамики у больных с синдромом обструктивного апноэ-гипопноэ сна (СОАГС) и при его сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ), при так называемом перекрестном синдроме (ПС). Также в диссертационной работе выявляется зависимость показателей артериального давления (АД) от степени тяжести СОАГС и от степени тяжести ХОЗЛ, как компонента ПС. В диссертации изучаются взаимосвязи показателей АД, определяемых по методу суточного мониторирования АД и основных показателей нарушения дыхания во время сна (индекс дыхательных нарушений, индекс десатурации артериальной крови кислородом) в группах пациентов с изолированным СОАГС и при его сочетании с ХОЗЛ. Также в диссертации изучается суточный профиль АД пациентов с СОАГС и ПС.

Основу работы составляют данные анализа клинического и инструментального обследования 104 пациентов (50 больных с СОАГС и 54 пациента с ПС) и 10 практически здоровых лиц. На основании комплексной оценки показателей АД по данным офисного измерения и суточного мониторирования АД и оценки структурно-функциональных показателей кардиогемодинамики при помощи эхокардиографии (ЭхоКГ), установлены большая распространенность АГ (38 %), гипертрофии левого желудочка (ЛЖ) (44 %), проявлений диастолической дисфункции ЛЖ (36 %) и легочной гипертензии (18 %) у больных с СОАГС, по сравнению со здоровыми лицами, и значительное распространение этих патологий при присоединении ХОЗЛ (65 % - АГ, 41 % - гипертрофия ЛЖ, 37 % - диастолическая дисфункция ЛЖ, 31 % - легочная гипертензия).

Продемонстрировано повышение АД и большая распространенность гипертрофии ЛЖ и легочной гипертензии у больных с СОАГС и ХОЗЛ высоких степеней тяжести, как компонента ПС.

При проведении корреляционного анализа для выявления взаимосвязей между АД и нарушением дыхания во время сна у пациентов с СОАГС, обнаружены взаимосвязи между систолическим АД (САД), диастолическим АД (ДАД24), индексами времени и площади САД и ДАД, и основными показателями нарушения дыхания во время сна (индекс десатурации артериальной крови кислородом, индекс дыхательных расстройств) (р<0,001), тогда как у больных с ПС при проведении аналогичного корреляционного анализа обнаруживалась связь показателей ДАД24,индексов времени САД, ДАД и индекса площади ДАД с минимальным насыщением крови кислородом (р<0,001).

Выявленные особенности могут служить клиническими предикторами развития АГ у больных с СОАГС и ПС, и позволяют идентифицировать категорию больных, у которых более вероятно разовьется АГ и сердечная недостаточность.

Полученные данные позволяют рекомендовать проведение тщательного исследования сердечнососудистой системы: АД и внутрисердечной гемодинамики у пациентов с СОАГС и ПС (суточного мониторирования АД и эхокардиографию).

Ключевые слова: артериальная гипертензия, синдром обструктивного апноэ-гипопноэ сна, хроническое обструктивное заболевание легких.

SUMMARY

Miheeva K. V. Clinical manifestations of arterial hypertension in patients with obstructive sleep apnea syndrome and its combination with COPD. -Manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of candidate of Medical Sciences іn speciality 14.01.11 - cardiology. - National scientific center “The M. D. Strazhesco Institute of Cardiology” Academy of medical science of Ukraine, Kyiv, 2011.

Dissertation presents a new solution of the problem associated with optimizing of diagnostics of arterial hypertension (AH) and interpretation of changes of intracardiac hemodynamic in patients with obstructive sleep apnea (OSA) and it's combination with COPD, based on a comprehensive study of blood pressure and echocardiographic indices, to identify relationships between the state of cardio-vascular system, sleep respiratory disorders and respiratory function parameters.

Basics are data analysis of clinical and instrumental examination of 104 patients (50 patients with obstructive sleep apnea syndrome, and 54 patients with combined pathology OSA and COPD - overlap-syndrome (OS)) and 10 healthy individuals.

Based on the comprehensive evaluation of blood pressure (BP) indices, according to office measurement and ambulatory blood pressure monitoring (ABMP), and evaluation of structural and functional cardiohemodinamics parameters (ultrasound), we found, that in patients with OSA, AH is more common, as a left ventricular (LV) hypertrophy, LV diastolic dysfunction, and systolic pulmonary hypertension, compared with the control group. In patients with OS, AH and pulmonary hypertension manifested significantly more frequent than in healthy subjects and patients with OSA.

Key words: arterial hypertension, obstructive sleep apnea syndrome, chronic obstructive pulmonary disease.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія

АТ - артеріальний тиск

ВТС ЛШ - відносна товщина стінки ЛШ

ДАТ - діастолічний артеріальний тиск

ДАТ24 - середньодобовий ДАТ

ДМАТ - добове моніторування АТ

ЕхоКГ - ехокардіографія

ІД - індекс десатурації артеріальної крові киснем

ІДП - індекс дихальних порушень

ІММЛШ - індекс маси міокарда ЛШ

ІМТ - індекс маси тіла

Інд. площі - індекс площі під кривою гіпертензії

Інд. часу - індекс часу

ІХС - ішемічна хвороба серця

КДО - кінцево-діастолічний об'єм

КДР - кінцево-діастолічний розмір

КСО - кінцево-систолічний об'єм

КСР - кінцево-систолічний розмір

ЛШ - лівий шлуночок

ММЛШ - маса міокарду лівого шлуночка

МШП - міжшлуночкова перегородка

Оф. ДАТ - офісний ДАТ

Оф. САТ - офісний САТ

ОФВ1 - об'єм форсованого видоху за першу секунду

ПАТ - пульсовий артеріальний тиск

ПАТ24 - середньодобовий ПАТ

ПС - перехресний синдром

САТ - систолічний артеріальний тиск

САТ24 - середньодобовий САТ

СОАГС - синдром обструктивного апное-гіпопное сну

ТМШП - товщина міжшлуночкової перетинки

ТСт. ЛШ - товщина стінки ЛШ

УО - ударний об'єм

ФВ - фракція викиду лівого шлуночка

ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень

ХОЗЛ - хронічне обструктивне захворювання легень

ЧСС - частота серцевих скорочень

ЧСС24 - середньодобова ЧСС

DT - час сповільнення раннього діастолічного наповнення

E/A - співвідношення значень максимальних швидкостей трансмітрального кровотоку в періоди раннього наповнення ЛШ та систоли передсердь

IVRT - час ізоволюмічної релаксації

Р в ЛА - систолічний тиск у легеневій артерії

Размещено на Allbest.ru

...