Застосування радонових ванн у комплексному лікуванні хворих з хронічними м’язовими больовими синдромами різного генезу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «УКРАЇНСЬКИЙ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ МОЗ УКРАЇНИ»

УДК 616.74-002.2, 616.8-009.7-039.13 + 615.838.97, 615.838.2

14.01.33.- медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата медичних наук

ЗАСТОСУВАННЯ РАДОНОВИХ ВАНН У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМИ М'ЯЗОВИМИ БОЛЬОВИМИ СИНДРОМАМИ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ

Мудрий Сергій Іванович

Одеса - 2011



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в клінічному відділі ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України»

Науковий керівник доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Заслужений лікар України Стеблюк Всеволод Володимирович, ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України», головний науковий співробітник клінічного відділу.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, профессор Насібуллін Борис Абдуллайєвич, ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України»; головний науковий співробітник відділу фундаментальних та клініко-діагностичних досліджень;

доктор медичних наук, професор Рой Ірина Володимирівна, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»; керівник відділу реабілітації

Захист дисертації відбудеться « 28 » жовтня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» (65014, м. Одеса, Лермонтовський пров. 6)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» (65014, м. Одеса, Лермонтовський пров. 6)

Автореферат розісланий 27 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Дмитрієва Г.О.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми хронічних м'язових болів (ХМБ) обумовлена, в першу чергу, великою розповсюдженістю патології серед населення розвинутих країн світу.

Статистичні оцінки поширеності ХМБ в людській популяції коливаються від 7,6 до 45,0 % (Smith et al., 1997). Дослідження, проведені в США (Taylor, Curran, 1985), Новій Зеландії (James et al.,1986), Данії (Andersen et al., 1987), Швеції (Brattberg et al., 1989) і Іспанії (Bassols et al., 1996) показують, що ХМБ по своїй поширеності займають друге місце, уступаючи першість головним болям.

Найбільш розповсюдженими нозологічними формами ХМБ, є міофасциальний больовий синдром (МФБС) та фіброміалгія (ФМ). За визначенням, рекомендованим Міжнародною Асоціацією по Вивченню Болю (IASP), МФБС являє собою хронічний болючий синдром, що виникає від одного чи декількох тригерних пунктів одного чи декількох м'язів хребета. Відповідно до визначення IASP, ФМ - м'язово-кісткова дисфункція і біль дифузного характеру з певними зонами гіпералгезії.

МФБС та ФМ, маючи в клінічних проявах багато схожого, (провідним симптомом захворювання є біль), мають різниці в етіопатогенезі та особливостях клінічних проявів, що в свою чергу, вимагає диференційованого підходу до вибору методів терапевтичного впливу (Маколинець В.І., 2002; Russel I.J., 2006)

До провідних патогенетичних механізмів МФБС, незалежно від етіологічного фактора, відносяться локальна вазомоторна дисфункція і рефлекторні тонічні зміни в м'язі на його обмеженій ділянці (Попелянский И.П., 1976). У патогенезі ФМ основна роль належить нейро-ендокринній патології. У пацієнтів із ФМ істотно порушені функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (ГГНС) і симпатичного відділу нервової системи. Отже провідними порушеннями у патогенезі захворювання є нейро-ендокринні, а больові прояви виступають як вторинні (Корж Н.А., 2005; Котелевський В.И., 2007; Кірдогло Г.К., 2010). Такі розбіжності в етіопатогенезі обумовлюють пошук нових, диференційованих методів впливу на патогенетичні ланки процесу захворювань.

У той же час в доступній літературі недостатньо висвітлені особливості нейро-вегетативної регуляції при хронічних м'язових больових синдромах, вплив захворювання на психоемоційний стан пацієнтів та показники якості життя, як інтегральної оцінки фізичного, психічного та соціального благополуччя людини.

На сьогодні фармакотерапії відводиться важлива роль як одному з базисних методів лікувального впливу при хронічних м'язових больових синдромах (ХМБС). Найчастіше застосовуються нестероїдні протизапальні засоби, міорелаксанти локальної дії, антидепресанти (Парфенов В. А, 2003; Гайко Г.В., 2005; Вознесенская Т. Г., 2007).

Також широко застосовуються фізичні лікувальні чинники, такі як різноманітні теплові процедури, лазеротерапія, електроімпульсна терапія (Заинчуковская Л. П., 2001; Жерновенко А. О., 2010).

Фв літературі практично відсутні дані про використання радонотерапії для лікування пацієнтів з ХМБ. Разом з тим, радонотерапія у вигляді ванн має багатовекторну дію як на центральні, так і на периферійні механізми регуляції гомеостазу, здійснюючи протизапальну, імунокоригуючу та анальгетичну дію (Карпухин И. В., 2005; Барнацкий В. В., 2008; Ахкубекова Н. К., 2010).

Утім досі не вивчено механізм дії радонотерапії у хворих на ХМБС, можливість та доцільність комплексного застосування радонотерапії та електроімпульсної терапії, віддалені наслідки лікування, необхідність проведення повторних курсів санаторно-курортного лікування. Ці невирішені питання лягли в основу проведеної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Тема роботи пов'язана з плановою бюджетною тематикою Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України «Розробити програму профілактики та відновлювального лікування сполученої патології різних органів та систем, що обумовлена синдромом дезадаптозу, з використанням природних та преформованих фізичних чинників, а також адаптогенів природного походження», № державної реєстрації 0103V000327.

Фрагменти НДР, що стосуються патогенетичного обґрунтування застосування природних лікувальних чинників у санаторно-курортній реабілітації пацієнтів з ХМБС, виконані безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування та якості життя хворих на хронічні м'язові больові синдроми шляхом розробки патогенетично обгрунтованих програм комплексного санаторно-курортного лікування з застосуванням електроімпульсної терапії (електросон, електроанальгезія) та різних форм радонотерапії на курорті Хмільник.

Завдання дослідження.

Вивчити особливості клінічного перебігу, вегетативної регуляції, психоемоційного стану хворих на хронічні м'язові больові синдроми різного ґенезу. електроімпульсний хмільник м'язовий больовий

Вивчити особливості клітинної та гуморальної ланок імунітету при різних формах ХМБС.

Визначити спільні патогенетичні механізми розвитку хронічних больових синдромів з точки зору порушень психофізичної адаптації.

Дослідити динаміку показників вегетативного балансу в процесі адаптації до лікувального процесу у хворих на ХМБС та визначити оптимальні терміни санаторно-курортного лікування в умовах курорту Хмільник.

Визначити вплив радонотерапії на клінічний перебіг, стан імунної системи, вегетативного балансу, психофізіологічні показники та якість життя хворих на ХМБС.

Вивчити ефективність комплексного застосування електроімпульсної терапії та радонотерапії у хворих на ХМБС.

Об'єкт дослідження: клінічний перебіг, стан психоемоційної сфери, нервової системи, імунного і гормонального гомеостазу у пацієнтів з хронічними м'язовими больовими синдромами різного ґенезу.

Предмет дослідження: вплив санаторно-курортного лікування на курорті Хмільник із застосуванням радонотерапії та електроімпульсної терапії на клінічний перебіг, стан психоемоційної сфери, нервової системи, імунного і гормонального гомеостазу у пацієнтів з хронічними м'язовими больовими синдромами різного ґенезу.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, , лабораторні, імунологічні, медико-соціальні, патопсихологічні статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Встановлено, що спільними етіопатогенетичними механізмами двох нозологічних форм хронічних м'язових больових синдромів (міофасциального больового синдрому та фіброміалгії) є формування патологічної альгічної системи з розвитком психофізичного дезадаптозу. Відмінності в патогенетичних механізмах даних захворювань полягають у тому, що ФМ є захворюванням з первинними психо-нейро-вегетативними порушеннями, у той час як МФБС є наслідком запально-дегенеративних процесів з вторинною психо-фізичною дезадаптацією.

В результаті досліджень встановлено, що при міофасциальному больовому синдромі відмічається підвищена активність гуморального імунітету, зокрема збільшення рівню імуноглобулінів класу G та М, та виявляються антитіла до тканинних антигенів здорових суглобів. У хворих на фіброміалгію відмічається зниження активності клітинного імунітету за рахунок зменшення кількості Т-хелперів і Т-натуральних кілерів при нормальних показниках гуморального імунітету.

Встановлено, що для пацієнтів з міофасциальним больовим синдромом характерним типом вегетативної регуляції є ейтонія при незначному напруженні симпатичної ланки ВНС, в той час як при фіброміалгії відмічається порушення вегетативного балансу по типу симпатикотонії зі стресорним напруженням всіх ланок ВНС та зниженням адаптаційних можливостей.

Особливостями психоемоційного стану пацієнтів з фіброміалгією є високий рівень реактивної тривожності, іпохондричності та виснаженості життєвих сил, що призводить до зниження особисністних та соціальних компонентів якості життя. Для пацієнтів з міофасциальним больовим синдромом характерними є нормальні показники психоемоційного стану, але зниження якості життя за рахунок больового синдрому та обмеження фізичної активності.

Визначено, що під час санаторно-курортного лікування пацієнтів з МФБС мають місце виражені негативні суб'єктивні адаптаційні реакції в перший тиждень перебування на курорті Хмільник, які нівелюються під час подальшого лікування.

Встановлено, що застосування радонотерапії у хворих на ФМ сприяє збільшенню кількості Т-лімфоцитів та активації клітинної ланки імунітету.

Доведено, що застосування різних форм радонотерапії та електроімпульсної терапії (електросон та електроанальгезія) у хворих на ХМБС має виражений вплив на показники вегетативної регуляції (зниження рівню дистонії) та редукцію симптомів захворювання.

Доведено позитивний ефект санаторно-курортного лікування з застосуванням комплексу фізичних лікувальних чинників на курорті Хмільник на нейро-вегетативну регуляцію організму, нормалізацію психо-емоційного стану, підвищення особистої та соціальної активності і, як наслідок, покращення якості життя пацієнтів з ХМБС зі сталим віддаленим результатом.

Практичне значення роботи. Запропоновано диференційоване призначення електроімпульсної терапії (електросон, електроанальгезії) та радонотерапії у вигляді ванн та підводного душу-масажу в комплексі санаторно-курортного лікування різних форм ХМБС з урахуванням психофізіологічних показників пацієнтів, що дозволяює ефективно усувати фізичні та психо-емоційні наслідки хвороби, сприяє найскорішому відновленню фізичної та розумової працездатності, і, як наслідок, повній медико-соціальній реабілітації та адаптації.

Розроблені на основі результатів досліджень методичні рекомендації впроваджено в практику лікувальних відділень санаторіїв ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та Медичного реабілітаційного центру МВС України “Південний буг” на курорті Хмільник. Запропоновані методики можуть бути використані в практиці лікувально-оздоровчих закладів, які використовують радонові води - Біла Церква, Миронівка (Київська область), Маньківка (Черкасська область), тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведено інформаційно-патентний пошук та аналіз наукової літератури за проблемою. Виконано клініко-параклінічне обстеження 234 пацієнтів з ХМБС, що проходили санаторно-курортне лікування, проведені фізікальні дослідження, патопсихологічне тестування, апаратне дослідження стану вегетативного балансу.

Проаналізовано медико-соціальні характеристики груп пацієнтів, та оцінено адаптаційні реакції під час лікування на курорті Хмільник.

Проведено призначення радонотерапії та електропроцедур, динамічне спостереження за хворими, оцінено ефективність запропонованого лікування, визначено вплив санаторно-курортного лікування на показники якості життя у пацієнтів з ХМБС.

Виконано статистичну обробку результатів досліджень, аналіз отриманого матеріалу, самостійно оформлено дисертацію та автореферат.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідано та обговорено на ІІ з'їзді Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, науково-практичній конференції з міжнародною участю «Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини” (Одеса, 2003), І науково.-практичній конференції «Фізичне виховання в контексті сучасної освіти» (Київ, 2004); науково--практичній конференції з міжнародною участю «Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи» (Київ, 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Проблеми комплексної медико-психологічної реабілітації в умовах санаторно-курортних закладів, осіб що зазнали впливу екстремальних ситуацій” (Судак, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, з них в фахових медичних журналах - 3, розділи в 2 монографіях, отримано патент на корисну модель «Спосіб лікування фіброміалгії», 3 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 115 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 28 таблицями та 28 рисунками.

Складається з вступу, огляду літератури, розділу, присвяченому матеріалам та методам, трьох розділів власних спостережень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та покажчика літератури, що містить 215 джерел, з яких 121 вітчизняних та 94 зарубіжних - на 26 сторінках та додатків на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В дослідженні були задіяні 234 пацієнта з хронічними м'язовими больовими синдромами. В результаті клінічного обстеження пацієнти були поділені на групи А - хворі з фіброміалгією - 96 пацієнтів, та Б - хворі з міофасциальним больовим синдромом - 138 пацієнтів.

Об'єктивізацію больових відчуттів здійснено за допомогою Мак-Гілловського больового опитувальника (R. Melzack, W.S. Torgerson, 1994). Також для оцінки вираженості болю використано візуально-аналогову шкалу (ВАШ), запропоновану R. Melzack (1994).

Дослідження стану вегетативної нервової системи проведено шляхом суб'єктивної оцінки (за опитувальником) та за таблицею об'єктивної оцінки симптомів дистонії (О. Вейн, 1998). Об'єктивно стан вегетативної нервової системи оцінено за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця «Кардіо-Спектр» (АТЗТ «Сольвейг») шляхом обчислення статистичних і спектральних показників, що рекомендовані Робочою групою Європейського товариства кардіології та Північноамериканського товариства кардіостимуляції та електрофізіології як міжнародні стандарти.

З метою оцінки імунного статусу досліджено стан клітинного імунітету методом моноклональних антитіл з визначенням кількості В-лімфоцитів (CD-19), Т-лімфоцитів (CD-3), Т-хелперів (CD-4), Т-супресорів (СD-8), натуральних кілерів (CD-16), а також співвідношення хелпери/супресори. Стан гуморального імунітету оцінено за рівнем імуноглобулінів -- IgG, IgA, IgM (за Манчіні).

Методи патопсихологічного дослідження включали опитувальники, що рекомендовані ВООЗ (1995), Американською Асоціацією психіатрів (1994) та Міжнародним товариством психопатологів (1998): стан психоемоційної сфери оцінено за шкалою депресії Зунга, за даними тесту самооцінки іпохондрії Вільсона, тесту «виснаженості життєвих сил» Аппелса та шкалами тривожності Спілбергера.

За основний стандартний метод оцінки якості життя було взято опитувальник SF-36 (John E. Ware, 1998).

Отримані данні порівнювалися з референтними значеннями середніх норм, прийнятими для кожної конкретної методики. Віддалені наслідки лікування відстежувались через 3 місяці, 6 місяців та через 1 рік після проведеного лікування шляхом анкетування та опитування за Мак-Гілловським больовим опитувальником та опитувальником SF-36.

Результати дослідження та їх обговорення

Оцінюючи суб'єктивне сприйняття болю при ФМ та МФБС за Мак-Гілловським больовим опитувальником, було встановлено, що у пацієнтів з ФМ переважають афективні компоненти (дескриптори 11-19) над сенсорними (1-10), як це відбувається у пацієнтів з МФБС (Рис.1.)

Рис.1. Профіль больового відчуття у пацієнтів з ХМБС за Мак-Гілловським опитувальником

При дослідженні особливостей психоемоційної сфери було з'ясовано, що рівень депресивності у пацієнтів з ФМ складав 13,23±1,92 проти 9,05±1,12 упацієнтів з МФБС (різниця між групами достовірна (p<0,05)); средній бал іпохондричності у хворих з ФМ склав 18,35±2,11; у хворих на МФБС - 9,51±1,45 різниця між групами достовірна (p<0,05)). Дослідження по тесту “виснаженості життєвих сил” показали залежність показника від тривалості захворювання. При тривалості ФМ до 1 року показники виснаженості були в межах середнього (9,9±2,32), при тривалості хвороби більше року показники виснаженості були від середнього до високого (5,8±2,11). Для хворих з МФБС характерним був низький рівень виснаженості (10,211,11). Дослідження рівню тривожності за Спілбергером показало переважання реактивної тривожності над особистою в обох групах ( 15,21±3,01 у хворих на ФМ та 12,11±0,21у хворих на МФБС). Зміни у психоемоційному стані пацієнтів призводять до зниження якості життя, яку було оцінено за опитувальником SF-36. Як показали результати дослідження якості життя пацієнтів з ФМ та МФБС, фіброміалгія є причиною різкого зниження показників, переважно за рахунок обмеження функціональних показників, у хворих на МФБС відмічається зниження якості життя за рахунок больової складової та обмеження фізичного функціонування. Отже, показники якості життя пацієнтів з ФМ та МФБС, розраховані по системі SF-36 свідчать про те, що ХМБС є не лише суто фізіологічною, медичною проблемою, а і проблемою психофізичного стану та соціальної активності.

Медико-соціальне дослідження дозволило виявити наступні закономірності у поведінці хворих з МФБС: пацієнти з хронічним больовим синдромом стають надмірно підлеглими і залежними: вони вимагають до себе більшої уваги, почувають себе серйозно хворими, починають більше відпочивати і знімають із себе відповідальність за виконання своїх обов'язків

Отже, проведені дослідження показали, що хронічні м'язові больові синдроми мають клініко-патегенетичні відмінності: фіброміалгія виступає як психосоматичне захворювання з переважанням депресивності, іпохондричності, у той час як МФБС проявляється суто як нервово-м'язове захворювання.

Дослідження стану вегетативного балансу було проведено за опитувальником суб'єктивних ознак дистонії та об'єктивною шкалою симптомів дистонії. Середній бал суми суб'єктивних ознак дистонії складав в групі пацієнтів з ФМ 38,292,23 що відповідає вираженій дистонії та 22,4145,34 в групі з МФБС (p<0,05), що відповідає дистонії середнього ступеню. Середній бал за об'єктивною шкалою в групі пацієнтів з ФМ складав 44,129,13 (виражена дистонія), в групі пацієнтів з МФБС - 26,249,21 (дистонія середнього ступеня), (p<0,05).

Дослідження стану вегетативного балансу за методом оцінки статистичних та спектральних показників варіабельності серцевого ритму встановило, що для пацієнтів з міофасциальним больовим синдромом стан вегетативної регуляції може бути оцінений як ейтонія при незначному напруженні симпатичної ланки ВНС, в той час як при фіброміалгії відмічається порушення вегетативного балансу по типу симпатикотонії з стресорним напруженням всіх ланок ВНС та зниженням адаптаційних можливостей. Статистичний та спектральний аналіз варіабельнотсі ритму серця у обстежених підтвердив переважання симпато-адреналової активації в вегетативному балансі пацієнтів з ФМ.

В результаті досліджень гуморального імунітету встановлено, що при міофасциальному больовому синдромі відмічається підвищена активність гуморального імунітету, зокрема збільшення рівню імуноглобулінів класу IgG (16,252,98 г/л проти 9,672,34 г/л у хворих на ФМ (p<0,05)) та IgМ ( 4,580,62 проти 1,160,65 при ФМ (p<0,05)), підвищення рівню ЦІК (67,389,33 о.о.п. проти 46,3312,35 о.о.п p>0,05)) та поява антитіл до тканинних антигенів здорових та ревматоідних суглобів, а також до міокарду.

У хворих на МФБС присутні маркери запалення (С-реактивний протеін, підвищений рівень сіалових кислот), що підтверджує гіпотезу про те, що в тригерних пунктах при цій патології відбуваються аутоімунні запальні реакції.

Що стосується дослідження клітинного імунітету, то у хворих на фіброміалгію відмічається зниження активності клітинного імунітету за рахунок зменшення кількості Т-хелперів і Т-натуральних кілерів при збереженні нормальних цих показників у хворих на МФБС. У хворих на МФБС відмічається збільшення кількості В-лімфоцитів, що корелює з підвищеною активністю гуморального імунітету.

Результати клініко-параклінічного обстеження свідчать, що фіброміалгія являє собою психосоматичне захворювання з вираженим дисбалансом вегетативної регуляції, нейро-імунними змінами клітинної ланки імунітету, провідною психо-неврологічною симптоматикою, в той час як міофасциальний больовий синдром виглядає як нервово-м'язове захворювання з запальним аутоімунним компонентом і вторинною психотизацією. Спільним в патогенезі обох захворювань є формування патологічної альгічної системи з замиканням вадного кола психофізичного дезадаптозу.

Для патогенетичного обгрунтування методик фізіотерапетичного впливу та бальнеологічних процедур та оцінки їх ефективності було проведено дослідження впливу електросну, електроанальгезії, радонових перлинних ван та підводного душ-масажу в радоновій воді у пацієнтів з ФМ та МФБС.

Як показали результати дослідження, електросон має виражену ваготропну дію, сприяє зменшенню реактивності симпато-адреналової складової ВНС, що визначалось зміщенням вегетативної рівноваги та зниженням стресорного напруження. Застосування електросну сприяє зниженню стресорного напруження у пацієнтів з фіброміалгією, в той час як показник індексу Баєвського у хворих на МФБС дещо зростає. Динаміка статистичних показників підтвердила помірну ваготонічну дію процедури електросон, що має позитивний ефект для хворих на ФМ та невизначений для хворих на МФБС.

Дослідження переносимості та ефективності електроанальгезії в низькочастотному та високочастотному режимах встановило, що низькочастотна електроанальгезія у хворих на ФМ викликає негативний ефект що обумовлений подальшою, надмірною активацією симпато-адреналової системи. Високочастотна електроанальгезія при застосуванні у даної категорії хворих, здійснює вегето-стабілізуючу дію за рахунок активації парасимпатичної ланки ВНС.

Що стосується хворих з МФБС то перевагу слід надавати низькочастотній електроанальгезії, як методу, що викликає у цієї категорії хворих виразну позитивну дію.

Відносно застосування радонотерапії, то тут також важливим моментом був вибір методики, оскільки запропоновані методики обумовлюють силу та інтенсивність впливу, а значить силу рефлекторних реакцій, які виникають в організмі пацієнта. Як показали результати дослідження, суб'єктивно підводний душ-масаж більш позитивно сприймається пацієнтами з МФБС. Використання радонових перлинних ван має менший ефект але є більш щадячою процедуро.

Так за суб'єктивною оцінкою переносимості процедури різниці між показниками у пацієнтів з ФМ та МФБС не відмічено, всі пацієнти відмічали добру переносимість та відсутність побічних ефектів. Що стосується оцінки ефективності процедури, то переважна більшість пацієнтів з ФМ ( 18 пацієнтів) та МФБС (19 пацієнтів) відмічали покращення, непевний ефект з позитивними зрушеннями відмічали 8 пацієнтів з ФМ та 9 пацієнтів з МФБС, 3 пацієнта з ФМ відмічали відсутність ефективності процедури (з МФБС - 2 пацієнта). 1 пацієнт з ФМ відмічав погіршення стану. Отже пацієнтам з ФМ слід використовувати перлинні ванни в радоновій воді, а пацієнтам з МФБС - підводний душ-масаж.

З урахуванням результатів оцінки переносимості та ефективності фізіотерапевтичних та бальнеологічних процедур, пацієнти з хронічними м'язовими больовими синдромами були розподілені на 2 групи.

Група А. Пацієнти з фіброміалгією. Проліковано 76 осіб, з них чоловіків 15, жінок 65. Курс терапії включав 20 сеансів електросну та 18 сеансів радонових перлинних ван.

Група В. Пацієнти з міофасциальним больовим синдромом. Проліковано 100 пацієнтів, з них чоловіків 56, жінок 44. Курс терапії складався з 20 сеансів низькочастотної електроанальгезії та 18 сеансів підводного душ-масажу в радоновій воді.

Як показали результати дослідження застосування радонотерапії, як активного засобу впливу на гомеостаз вцілому, мало позитивний вплив на показники імунної системи обстежених пацієнтів. Під впливом радонотерапії у хворих на фіброміалгію відмічається збільшення кількості (% вмісту в крові) Т-лімфоцитів з 48,292,35% до 59,893,21% (p<0,05) , переважно за рахунок Т-хелперів ( збільшення з 25,363,21% до 41,034,37% ((p<0,05) ). Збільшення вмісту Т-хелперів призводить до нормалізації співвідношення Тх/Тс (з 0,760,06% до 1,310,11%). Також у цієї категоріх хворих відмічено тенденцію до зменшення вмісту В-лімфоцитів, що вочевидь пов'язано з зниженням імунної реактивності організму . Що стосується хворих з МФБС, то в них має місце достовірне зменшення вмісту В-лімфоцитів з 25,232,21% до 18,213,21% (p<0,05). Позитивної динаміки інших показників не виявлено, хоча відмічається тенденція до збільшення кількості Т-лімфоцитів, також за рахунок Т-хелперів. Отже, радонотерапія викликає стимуляцію Т-ланки кілітинного імунітету і може бути рекомендована при різного роду Т-лімфоцитобумовлених імунодефіцитних станах. При дослідженні гуморального імунітету у хворих на МФБС відмічено достовірне зниженні рівню імуноглобуліна IgM ( з 4,580,62 до 1,530,44 (p<0,05), при позитивній тенденції до зниження рівню Ig G та циркулюючих імунних комплексів. Протизапальна дія виражалась в зниженні концентрації сіалових кислот у пацієнтів з МФБС з 1,5330,13 г/л до 0,590,2 г/л та зменшенні виявляємості С-реактивного протеіну в середньому з 0,34+ до 0,12+ у всій обстеженій групі.

Таким чином радонотерапія мала виражений імунокоригуючий (імуномодулюючий) та протизапальний ефект, що дозволяє рекомендувати її для лікування хворих з хронічними м'язовими болями.

Важливим моментом оцінки перебігу лікувально-відновлювального процесу під час перебування в санаторії є динаміка самопочуття під час акліматизаційного та адаптаційного процесу. Так у пацієнтів з ФМ відбувається погіршення самопочуття в період з 3 по 5 день перебування в санаторії. В цей час відмічаються інтенсивні головні болі, порушення сну, виражені вегетативні реакції. Саме в цей період виникає необхідність в застосуванні седативних засобів, снодійних. Варто на цей час зменшити навантаження (скоротити тривалість прийому ванн). Нормалізація стану відмічається в період з 9 по 15 день, достовірне покращення стану, що обумовлено зменшенням больових проявів, нормалізацією та покращенням сну, відсутністю негативних вегетативних реакцій відмічається в період з 15 по 22 день. 23-24 день пацієнти почувають себе стабільно добре.

Що стосується пацієнтів з МФБС, то погіршення стану спостерігаються в період 5-7 день, але вони не носять такого яскравого характеру як при фіброміалгії. Незначне погіршення самопочуття, збільшення інтенсивності больових проявів вже нівелюються на 9-11 день, покращення самопочуття відмічається з 12 по 18 день, в подальшому динаміки не відмічається.

Врахування цих рекомендацій в практиці лікувально-профілактичних та санаторно-курортних установ має не лише теоретичне а практичне медичне та економічне значення.

Ефективність санаторно-курортного лікування в значній мірі залежить від позитивних змін в психоемоційному стані. Дослідження рівню депресивності за тестом Зунга встановило її значне зниження в результаті санаторно-курортного лікування пацієнтів з ФМ та МФБС. При цьому, як і очікувалось найбільш виражена позитивна динаміка показників має місце у пацієнтів з фіброміалгією, як класичним прикладом психофізичного дезадаптозу.

Основним критерієм ефективності проведеного лікування була редукція больового синдрому, що оцінювалось за Мак-Гілловським опитувальником. Так, якщо порівнювати загальну суму балів за 20 шкалами, то в групі пацієнтів з ФМ до лікування вона складала 26,693,27 балів, а після лікування 19,961,32 бали (p<0,05). При цьому, сума балів по сенсорній складовій знизилась з 11,692,13 до 8,753,11 (p>0,05), а по афективній складовій з 13,8 0,56 до 10,160,67 (p<0,05), тобто зміни відбувались переважно за рахунок психо-емоційної корекції і в меншій мірі за рахунок зниження власне сили больовиих відчуттів.

В той же час стосовно пацієнтів з МФБС отримані дані свідчать про зміну переважно сенсорних складових больового відчуття, тобто дескрипторів 1-10. Сумарний бал до лікування складав 25,47 3,35, після лікування 14,782,11(p<0,05), сума балів по сенсорній складовій знизилась з 17,97 до 8,17 ((p<0,05), а по афективній з 7,50,23 до 6,610,48 (p>0,05).

Отже, проведене лікування мало позитивний вплив на інтенсивність та якість больових відчуттів, при чому у пацієнтів з МФБС переважно за рахунок зменшення кількісних характеристик болю (сенсорних складових) а у пацієнтів з ФМ за рахунок афективних (якісних) складових .

Позитивний вплив на якісно-кількісні показники болю обумовило позитивну динаміку показників якості життя та інтегральної оцінки інтегрального больового профілю, тобто обумовило медико-соціальний ефект запропонованих програм санаторно-курортної реабілітації (Рис.2, 3).

Рис.2. Динаміка інтегрального профілю болю у хворих на ФМ



Рис. 3. Динаміка інтегрального показника болю у пацієнтів з МФБС

Віддалені результати санаторно-курортного лікування, оцінені за показниками якості життя та інтегральним больовим профілем показали, що позитивні зміни через півроку після проведеного лікування відмічаються у всіх пролікованих пацієнтів з фіброміалгією. Позитивна тенденція показників якості життя відмічається і у пацієнтів з МФБС, але оскільки відхилення від середніх значень у відповідній віковій групі до лікування була не суттєвою, достовірної різниці між показниками не отримано.

Таким чином доведено, що санаторно-курортне лікування на курорті Хмільник з використанням радонотерапії (перлинні ванни та підводний душ-масаж) та електроімпульсної терапії (електросон, електроанальгезія) має позитивні віддалені результати за рахунок зменшення сили та інтенсивності больових проявів, частоти больових нападів та площі “ураження”, позитивних змін психо-емоційного стану, відновлення особистої та соціальної активності пацієнтів.



ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності лікування пацієнтів з хронічними м'язовими больовими синдромами - фіброміалгією та міофасциальним больовим синдромом шляхом розробки диференційованих комплексів радонотерапії та електроімпульсної терапії на основі вивчення клінічного перебігу, імунного гомеостазу, особливостей вегетативної регуляції та психо-емоційних особливостей.

Встановлено, що для пацієнтів з міофасциальним больовим синдромом характерним типом вегетативної регуляції є ейтонія при незначному напруженні симпатичної ланки ВНС, в той час як при фіброміалгії відмічається порушення вегетативного балансу по типу симпатикотонії з стресорним напруженням всіх ланок ВНС та зниженням адаптаційних можливостей, в одночас для пацієнтів з фіброміалгією є високий рівень реактивної тривожності, іпохондричності та виснаженості життєвих сил, що призводить до зниження особисністних та соціальних компонентів якості життя. Для пацієнтів з міофасциальним больовим синдромом характерними є нормальні показники психоемоційного стану та зниження якості життя за рахунок больового синдрому та обмеження фізичної активності.

При МФБС в порівнянні з ФМ переважають зміни гуморальної ланки імунітету: збільшення рівню IgG (16,252,98 г/л г/л у хворих на ФМ (p<0,05)) та IgМ ( 4,580,62 проти 1,160,65 при ФМ (p<0,05)), підвищення рівню ЦІК ( 67,389,33 о.о.п. проти 46,3312,35 о.о.п. при ФМ ( p>0,05)), також виявляються антитіла до тканинних антигенів здорових та ревматоідних суглобів, а також до міокарду.

У хворих на ФМ на противагу МФБС, відмічається переважно зниження активності клітинного імунітету: зменшення кількості Т-лімфоцитів до 48,292,35% проти 59,255,33% при МФБС за рахунок Т-хелперів (25,363,21% проти 35,352,21 % при МФБС, (p<0,05) при нормальних показниках активності гуморального імунітету.

Хронічні м'язові больові синдроми: фіброміалгія та міофасциальний больовий синдром мають різну етіологію, проте для них характерними є спільні ланки патогенезу - формування патологічної альгічної системи з явищами психофізичного дезадаптозу, що створює вторинне коло дезадаптозу з відповідними вегетативними, імунними та психо-емоційними порушеннями. Відмінності в патогенетичних механізмах даних захворювань полягають в тому, що ФМ є захворюванням з первинними психо-нейро-вегетативними порушеннями, в той час як МФБС є наслідком запально-дегенеративних процесів з вторинною психо-фізичною дезадаптацією.

На першому тижні санаторно-курортного лікування пацієнтів з МФБС мають місце виражені негативні суб'єктивні адаптаційні реакції по типу вегетативної дизфункції, що вимагають індивідуального дозування фізичних факторів, та які нівелюються з другого тижня лікування.

Застосування електроімпульсної терапії - електросну у пацієнтів з ФМ та електроанальгезії у пацієнтів з МФБС призводить до нормалізації вегетативного балансу, зниженню стресорного напруження розширення адаптивних резервів ВНС за рахунок активації стрес-лімітуючих систем організму.

Відмінності в патогенетичних механізмах фіброміалгії та міофасциального больового синдрому вимагають призначення різних видів радонотерапії: хворим з ФМ повинно призначати перлинні ванни, як засіб заспокійливого впливу з переважанням центральної дії, пацієнтам з МФБС - підводний душ масаж, як метод інтенсивної, переважно місцевої дії.

Під впливом радонотерапії у хворих на фіброміалгію відмічається збільшення Т-лімфоцитів з 48,292,35% до 59,893,21% (p<0,05), переважно за рахунок Т-хелперів (збільшення з 25,363,21% до 41,034,37% ((p<0,05)). Збільшення вмісту Т-хелперів призводить до нормалізації співвідношення Тх/Тс (з 0,760,06% до 1,310,11%). Застосування радонотерапії у хворих на МФБС призводить до зниження рівню імуноглобуліна IgM з 4,580,62 до 1,530,44 (p<0,05), при позитивній тенденції до зниження рівню Ig G та циркулюючих імунних комплексів. Протизапальна дія виражалась в зниженні концентрації сіалових кислот у пацієнтів з МФБС з 1,530,13 г/л до 0,590,2 г/л та зменшенні виявляємості С-реактивного протеіну в середньому з 0,34+ до 0,12+ у всій обстеженій групі.

Санаторно-курортне лікування на курорті Хмільник з використанням радонотерапії (перлинні ванни, підводний душ-масаж) та електроімпульсної терапії (електросон, електроанальгезія) має позитивні близькі та віддалені результати за рахунок зменшення сили та інтенсивності больових проявів, частоти больових нападів та площі “ураження”, позитивних змін психо-емоційного стану, відновлення особистої та соціальної активності пацієнтів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При фіброміалгії рекомендованою фізіотерапевтичною процедурою є електросон - стимуляція з частотою 100 імпульсів у секунду, тривалістю 0,2-0,5 мс, сила струму 8-10 мА. Тривалість процедури 30-40 хвилин. Може застосовуватись ектроанальгезія високочастотна - 300-600 імпульсів у секунду, напруга 10-20 вольт, тривалість процедури 30 хвилин.

При міофасциальному больовому синдромі показана низькочастотна електроанальгезія - 100 - 200 імпульсів у секунду, напруга 10-20 вольт, тривалість процедури 30 хвилин.

Пацієнтам з фіброміалгією рекомендовано призначення перлинних ванн у радоновій воді, температури 30-360С, тривалість 20 хвилин,

Пацієнтам з міофасциальним больовим синдромом рекомендовано призначення підводного душ-масажу в радоновій воді температури 30-360С, тривалість 10-15 хвилин.

Для зменшення негативних акліматизаційних та адаптаційних реакцій під час перебування в санаторії, в період з 3 по 5 день пацієнтам з ФМ необхідним є зниження інтенсивності лікувальних навантажень, застосування седативних засобів та посилений лікарський контроль.

При призначенні кінезотерапії на початку курсу ЛФК, особливо якщо в пацієнта погана фізична форма, заняття починаються з 3-5 хвилини і його тривалість поступово збільшується до 20-30 хвилин. Спочатку кілька хвилин виконується розтягнення м'язів, потім повільно збільшується навантаження протягом 1-2 хвилин. Потім за 1-2 хвилини зменшується навантаження і цей цикл повторюється.



СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи в монографії.

1. С.І Мудрий. Хронічні м'язові больові синдроми/ Мудрий С.І., Стеблюк В.В.// Хвороби дезадаптації в практиці відновлювальної медицини. За редакцією М.В. Лободи, К.Д. Бабова, В.В. Стеблюка. -- К.: Національний авіаційний університет, 2004. -- 300 с. (дисертантом проведено дослідження больового профілю пацієнтів з м'язовими болями, виконано огляд літератури за проблемою).

2. І.К. Бабова. Санаторно-курортне лікування пацієнтів з хронічними больовими синдромами на курорті Хмільник/ Бабова І.К., Бурлака О.В., Мудрий С.І., Мудрий О.І., Стеблюк В.В./ під ред.. В.В. Стеблюка.- Київ, 2010 - (дисертантом проведено дослідження та написано глави розділу 2)

3. Статті у наукових фахових виданнях

4. В.В. Стеблюк. Стан психоемоційної сфери та показники якості життя у хворих на фіброміалгію та міофасціальний больовий синдром/ Стеблюк В.В., Лобода Т.М., Мудрий С.І.// Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. -- 2004. -- № 1. -- С. 19--22. (дисертантом психологічні тестування пацієнтів та проведено аналіз патопсихологічних досліджень).

5. Мудрий С.І. Санаторно-курортне лікування пацієнтів з хронічними м'язовими больовими синдромами// Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. -Одесса, 2008. -N1. - C. 7-10.

6. С.І.Мудрий. Вплив радонових вод курорту Хмільник на показники імунного гомеостазу у пацієнтів з хронічними м'язовими болями/ Мудрий С.І., Мудрий О.І.//BIOMEDICAL AND BIOSOCIAL ANTHROPOLOGY.- 2011.- № 16.- С.102-104. (автором особисто проведено призначення лікування та оцінка імунологічних показників у пацієнтів з хронічними м'язовими болями).

Патенти

7. Патент України на корисну модель №63672 UA від 10.10.2011 «Спосіб лікування фіброміалгії». Мудрий С.І., Стеблюк В.В. (10.10.2011), заявник Мудрий С.І. (Автором особисто проведено дослідження та запропоновано параметри електроімпульсної терапії).

Тези доповідей та статті в наукових збірниках

8. В.В. Стеблюк. Проведення лікувальної фізичної культури у студентів, що страждають на фіброміалгію/ Стеблюк В.В., Мудрий С.І. // Матеріали І наук.-практ. конф. «Фізичне виховання в контексті сучасної освіти». -- Київ, 2004. -- С. 20--21. (дисертантом запропоновано принципи фізичної реабілітації студентів, що страждають на фіброміалгію).

9. В.В. Стеблюк. Застосування радонотерапії в комплексі реабілітаційних заходів у жінок, хворих на фіброміалгію/ Стеблюк В.В., Мудрий С.І. // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи». -- Київ, 2005. -- С. 167--168. (автором запропоновано застосування радонотерапії при фіброміалгії).

10. С.І. Мудрий. Застосування нових похідних нафталану в бальнеології/ Мудрий С.І., Стеблюк В.В., Бурлака О.В., Мудрий О.І. // Матеріали наук.-практ. конференції з міжнародною участю „Проблеми комплексної медико-психологічної реабілітації в умовах санаторно-курортних закладів, осіб що зазнали впливу екстремальних ситуацій” - Судак, 2011 - С. 74-78 (автором проведено дослідження впливу радонотерапії у хворих на ХМБС).



АНОТАЦІЯ

Мудрий С.І. Застосування радонових ванн у комплексному лікуванні хворих з хронічними м'язовими больовими синдромами різного ґенезу.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. - Державна установа «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України», Одеса, 2011.

В результаті проведеного обстеження виявлені характерні типи вегетативної регуляції, зміни психоемоційного стану та імунного гомеостазу, що дозволило встановити спільні ланки та розбіжності в етіопатогенетичних механізмах розвитку фіброміалгії та міофасциального больового синдрому.

Відмінності в патогенетичних механізмах фіброміалгії та міофасциального больового синдрому вимагали призначення різних видів радонотерапії та електроімпульсної терапії: хворим з ФМ призначали перлинні ванни та електросон, як засоби заспокійливого впливу з переважанням центральної дії, пацієнтам з МФБС - підводний душ масаж, як метод інтенсивної, переважно місцевої дії та електроанальгезію.

На основі динаміки клініко-лабораторних та патопсихологічних показників доведено що застосування запропонованих комплексів сприяло зменшенню інтегрального показника болю, позитивним змінам психо-емоційного стану, нормалізації вегетативного балансу, зниженню стресорного напруження, відновленню особистої та соціальної активності пацієнтів.

Ключові слова: міофасциальний больовий синдром, фіброміалгія, радонотерапія, електроімпульсна терапія, санаторно-курортне лікування.



АННОТАЦИЯ

Мудрый С.И. Применение радоновых ванн в комплексном лечении больных с хроническими мышечными болевыми синдромами различного генеза.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология.- Государственное учреждение «Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины», Одесса, 2011.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения пациентов с хроническими мышечными болевыми синдромами - фибромиалгией (ФМ) и миофасциальным болевым синдромом (МФБС) путем применения дифференцированных комплексов радонотерапии и электроимпульсной терапии.

Проведено обследование и санаторно-курортное лечение на курорте Хмельник 234 пациента с хроническими мышечными болевыми синдромами, из них 96 пациентов с фибромиалгией и 138 пациентов с миофасциальных болевых синдромов.

В результате проведенных клинико-инструментальных, пато-психологических та лабораторных исследований установлено, что для пациентов с миофасциальным болевым синдромомв характерным типом вегетативной регуляции является эйтония при незначительном напряжении симпатического звена ВНС, в то время как при фибромиалгии отмечается нарушение вегетативного баланса по типу симпатикотонии с стрессорным напряжением всех звеньев ВНС и снижением адаптационных возможностей. В то же время для пациентов с фибромиалгией характерным является высокий уровень реактивной тревожности, ипохондричности и истощенности жизненных сил, что приводит к снижению личностных и социальных компонентов качества жизни. Для пациентов с миофасциальных болевых синдромов характерны нормальные показатели психоэмоционального состояния и снижению качества жизни за счет болевого синдрома и ограничения физической активности.

При МФБС отмечается увеличение уровня IgG (16,25 ± 2,98 г / л против 9,67 ± 2,34 г / л у больных ФМ (p <0,05)) и IgМ (4,58 ± 0,62 против 1,16 ± 0,65 при ФМ (p <0,05)), повышение уровня ЦИК (67,38 ± 9,33 e.о.п. против 46,33 ±12,35 e.о.п. (p<0,05)), также обнаруживаются антитела к тканевым антигенам здоровых и ревматоидных суставов, а также к миокарда.У больных фибромиалгией отмечается снижение активности клеточного иммунитета за счет уменьшения количества Т-лимфоцитов до 48,29 ± 2,35% против 59,25 ± 5,33% при МФБС за счет Т-хелперов (25,36 ±3,21% против 35,35 ± 2,21% при МФБС) при нормальных показателях активности гуморального иммунитета.

Таким образом установлено, что хронические мышечные болевые синдромы: фибромиалгия и миофасциальный болевой синдром имеют различную этиологию, однако для них характерны общие звенья патогенеза - формирование патологической альгической системы с вторичным формования психофизического дезадаптоза, что создает вторичный круг дезадаптоза с соответствующими вегетативными, иммунными и психо-эмоциональными нарушениями.

На первой неделе санаторно-курортного лечения пациентов с МФБС имеют место выраженные негативные субъективные адаптационные реакции по типу вегетативной дисфункции, требующих индивидуального дозирования физических факторов, которые нивелируются со второй недели лечения.

Применение электроимпульсной терапии - электросна у пациентов с ФМ и электроанальгезии у пациентов с МФБС приводит к нормализации вегетативного баланса, снижению стрессорного напряжения расширения адаптивных резервов ВНС за счет активации стресс-лимитирующих систем организма.

Различия в патогенетических механизмах фибромиалгии и миофасциального болевого синдрома требуют назначения различных видов радонотерапии: больным с ФМ должны назначать жемчужные ванны, как средство успокаивающего влияния с преобладанием центрального действия, пациентам с МФБС - подводный душ-массаж, как метод интенсивного, преимущественно местного действия.

Под влиянием радонотерапии у больных фибромиалгией отмечается увеличение Т-лимфоцитов с 48,29 ±2,35% до 59,89 ± 3,21% (p <0,05), преимущественно за счет Т-хелперов (увеличение с 25,36 ±3,21% до 41,03 ± 4,37% ((p <0,05)).Увеличение содержания Т-хелперов приводит к нормализации соотношения Тх / Тс (с 0,76± 0,06% до 1,31 ± 0,11%). Применение радонотерапии у больных МФБС приводит к снижению уровня иммуноглобулина IgM с 4,58 ±0,62 до 1,53 ± 0,44 (p <0,05), при положительной тенденции к снижению уровня Ig G и циркулирующих иммунных комплексов. Противовоспалительное действие выражалось в снижении концентрации сиаловых кислот у пациентов с МФБС с 1,533 ± 0,13 г / л до 0,59 ± 0,2 г / л и уменьшении выявляемости С-реактивного протеина в среднем с 0,34 + до 0,12 + во всей обследованной группе.

Таким образом, санаторно-курортное лечение на курорте Хмельник с использованием радототерапии (жемчужные ванны и подводный душ-массаж) и электроимпульсной терапии (электросон, электроанальгезия) имеет положительные близкие и отдаленные результаты за счет уменьшения силы и интенсивности болевых проявлений, частоты болевых приступов и площади "поражения",положительных изменений психо-эмоционального состояния восстановлению личной и социальной активности пациентов.

Ключевые слова: фибромиалгия, миофасциальный болевой синдром, радонотерапия, электроимпульсная терапия, санаторно-курортное лечение.



SUMMARY

S. Mudryy. Application of radon baths is in the complex treatment of patients with the chronic muscular pain syndromes of different genesis. Manuscript. Thesis for candidate of medicine degree on speciality 14.01.33 -Medical rehabilitation, physiotherapy and balneology. State institution «Ukrainian research institute of medical rehabilitation and balneology of Ministry of Health of Ukraine», Odessa, 2011.

As a result of the conducted study found|exposed,shown,displayed| out the characteristic|characters,typical| types of the vegetative adjusting,|adjustment,regulation| changes|changing| of the mental-emotion status|figure,camp,mill| and immune homoeostasis of patients, that allowed to set commons links and disagreements|divergences| in the etio-pathogenetical| mechanisms of development of fibromyalgia (FM) and| myo-fascial| pain|anguish| syndrome (MFPS).

Differences in the nosotropic mechanisms of FM| and | MFPS required setting|purpose| of different|diverse| types of padon-spa-therapy| and electric-impuls therapy: by a patient with FM| appointed|sets| pearls baths and electro-sleeping, as facilities of the calming influencing with predominance of central action|act|, to the patients with MFPS| is under water shower-massage, as method of intensive, mainly local action|act| and electro-analgesia|.

On the basis of dynamics of clinical-laboratory and pathological-psychological| dates it is well-proven that application of the offered complexes was instrumental|assisted| in diminishing of integral|integrated| index to pain|anguish|, positive|staid| changes|changing| of the mental-emotion| status|figure,camp,mill|, normalization of vegetative balance, decline|lowering| of stress| tension, renewal of the personal|private| and social activity of patients.

Key words: myofascial pain syndrome, fibromyalgia, radon-therapy, electro-therapy, heath resort treatment.



СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МФБС - міофасциальний больовий синдром

ФМ - фіброміалгія

ХМБ - хронічні м'язові болі

ХМБС - хронічні м'язові больові синдроми

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

Размещено на Allbest.ru

...