Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка формування адаптації школярів молодших класів за умов навчання у загальноосвітньому закладі на сучасному етапі

Гігієнічна оцінка формування адаптації школярів молодших класів за умов навчання у загальноосвітньому закладі на сучасному етапі

Стан внутрішньошкільного середовища, режиму життєдіяльності та фактичного харчування як одні з факторів ризику у перебігу процесів адаптації. Гігієнічна оцінка формування здоров’я школярів упродовж навчання у 1-3 класах за показниками поширеності.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	30.07.2015
Размер файла	34,1 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Вивчення впливу на стан здоров'я дітей та процеси їх адаптації до комплексу чинників внутрішньошкільного середовища систематичних шкільних занять із 6-ти річного віку, внаслідок реформування шкільної освіти, а також зміненого довкілля, становить важливу проблему сучасної гігієнічної науки. При вступі до школи на дитину впливає ряд специфічних компонентів навчального середовища: незнайомий дитячий колектив, особистість вчителя, змінений режим дня, незвично тривале обмеження рухової активності, необхідність виконання нових обов'язків. Вступ до школи і перший період адаптації до її вимог за рівнем напруження дослідники вважають найдраматичнішими подіями у житті дітей 6-ти та 7-ми річного віку. Водночас, саме початок навчання та пов'язані з цим успіхи, здобутки, невдачі, труднощі й визначають здебільшого всю подальшу перспективу тривалого шкільного періоду. Тому значний науковий інтерес і практичне значення мають дослідження початкового етапу навчання, адже він збігається з одним з кризових періодів дитинства. Дослідження проведені в останні роки в Україні переважно стосуються вивчення особливостей адаптації в інноваційних закладах освіти. Проте, сучасні умови навчання дітей молодшого шкільного віку обумовлюють необхідність подальших досліджень щодо з'ясування закономірностей перебігу цього явища (адаптації) у загальноосвітніх школах з паралельним вивченням впливу на формування адаптації до систематичних шкільних занять не поодиноких чинників, а саме комплексу факторів, як екзогенного характеру (рівень підготовки до школи, організація навчання, умови сімейного виховання, внутрішньошкільне середовище, стан харчування, змінене довкілля) так і ендогенного (вік дитини у момент поступлення до школи, рівень фізичного розвитку, функціональний стан системи кровообігу, група здоров'я, розвиток психофізіологічних функцій). Тим більше, що визначення рівня здоров'я передбачає оцінку ступеня адаптації (функціональних можливостей) організму до умов довкілля у сукупності з іншими параметрами (захворюваність, фізичний розвиток, психофізіологічний статус). Саме тому, нагальним завданням сьогодення є проведення комплексних соціально-гігієнічних та психофізіологічних досліджень стану функціональних систем організму школярів у динаміці навчання.

Зазначений стан проблеми зумовлює необхідність удосконалення методологічних засад комплексного вивчення і гігієнічної оцінки формування й стану адаптації школярів молодших класів до навчання, за умов реформування освіти та впливу сукупності різноманітних факторів на організм дітей, що визначає актуальність роботи, а також її важливе науково-практичне і соціальне значення. Вивчення даної проблеми дозволить реалізувати принципи динамічного контролю за станом функціональних систем організму, що своєю чергою створює передумови для опрацювання відповідних рекомендацій та виявлення груп ризику, регуляторні системи яких знаходяться на межі своїх можливостей.

Мета дослідження: гігієнічна оцінка впливу комплексу факторів на формування адаптації молодших школярів загальноосвітнього навчального закладу у динаміці навчання залежно від віку, статі та показників здоров'я й опрацювання на основі цього методичної схеми вивчення формування адаптації та визначення заходів щодо її оптимізації.

Задачі дослідження:

1. Вивчити стан внутрішньошкільного середовища, режиму життєдіяльності та фактичного харчування, як факторів ризику у перебігу процесів адаптації.

2. Встановити динаміку показників фізичного розвитку дітей 6-ти та 7-ми річного віку у період навчання у молодшій школі та оцінити її у порівняльному аспекті.

3. Визначити концентрацію важких металів у волоссі, дельтаамінолевулінової кислоти та середніх молекул у сечі, як маркерів екзогенної дії довкілля на формування адаптації.

4. Дати гігієнічну оцінку формування здоров'я школярів упродовж навчання у 1-3 класах за показниками поширеності та структури захворювань.

5. Оцінити стан адаптаційних резервів організму школярів за результатами дослідження функціональних показників системи кровообігу у стані спокою та при дозованому фізичному навантаженні, залежно від віку та статі дітей.

6. Дослідити психофізіологічні функції та психоемоційний стан молодших школярів.

7. На основі отриманих результатів опрацювати та впровадити у практику закладів медичної освіти, охорони здоров'я, санітарно епідеміологічної служби методичну схему комплексної гігієнічної оцінки факторів формування і стану адаптації школярів молодших класів у загальноосвітніх навчальних закладах до умов внутрішньошкільного середовища та довкілля й запропонувати заходи щодо її оптимізації.

1. Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводились в умовах натурного експерименту на базі трьох загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОНЗ) м. Львова. Упродовж навчання з 1-го по 3-й класи спостерігали за 403 учнями, котрі були розподілені на 2 групи з урахуванням віку вступу до школи : 1 групу складали діти з 6-ти років навчання (113 хлопчиків та 111 дівчаток); 2 групу - з 7-ми років навчання (94 хлопчиків та 85 дівчаток).

Дослідження проводились у чотирьох взаємопов'язаних напрямках. Перший з них передбачав визначення соціально-гігієнічних аспектів адаптації на основі вивчення внутрішньошкільного середовища, навчального процесу, режиму життєдіяльності, стану фактичного харчування дітей із застосовуванням загальноприйнятих в гігієнічній практиці методів досліджень та використанням самостійно опрацьованих анкет. Харчову та біологічну цінність раціонів розраховували за таблицями хімічного складу продуктів харчування (Скурихин И.М., 1987). Другий напрямок дослідження - вивчення, за допомогою неінвазивних методів лабораторного обстеження індикаторних біосередовищ, впливу довкілля на формування адаптації молодших школярів. У сечі визначали концентрацію д-АЛК за методом Rijks в модифікації Семеновой Л.С. и соавт., 1982) і СМ (Габриелян Н.И., 1985). Дослідження проводили на базі біохімічної лабораторії ДУ «Інститут спадкової патології АМН України», м. Львів. Мікроелементний спектр волосся досліджували методом рентген флуоресценції (прилад Elvax - med, виробник - вітчизняна фірма “Eлватек”(сумісно зі спеціалістами НТЦ “Bірія”, м. Київ). Третій напрямок дослідження включав оцінку фізичного розвитку в динаміці трьох років навчання за методом А.Г. Сухарева (Сердюковская Г.Н. и др., 1987) та порівняння маси й зросту школярів з показниками дітей аналогічних вікових груп, обстежених раніше (Жигалина А.Х. и др., 1969-1971 р.р., Кутневич Л.Ю. та ін., 1995-1996 рр., Штабський Б.М. та ін., 1995-1996 рр.). Стан соматичного здоров'я оцінювали за результатами поглиблених медичних оглядів, шляхом викопіювання інформації з первинної медичної документації (ф.026) та розрахунком загальноприйнятих показників (Сердюковская Г.Н., и др., 1986). Адаптаційні ресурси функціональних систем організму дітей досліджували у стані спокою і на фоні дозованого фізичного навантаження за значеннями адаптаційного потенціалу (АП) системи кровообігу (Баевский Р.М., 1987), вегетативного індекса Кердо (Kerdц I., 1966), показника якості реакції, індекса Робінсона (Апанасенко Г.Л., 2003). Четвертий напрямок роботи полягав у вивченні та гігієнічній оцінці психофізіологічних функцій і психоемоційного стану молодших школярів за рівнем розумового розвитку дітей (Т. Партико, Г. Кучерява, 1998), динамікою розумової працездатності й показникими уваги (за результатами коректурної проби з використанням таблиць В.Я. Анфімова), рівнями шкільної тривожності (методика Філіпса), характеристиками темпераменту молодших школярів (за опитувальником Г. Айзенка у модифікації О. Шмельова). На заключному етапі роботи опрацювали методичну схему комплексної гігієнічної оцінки факторів формування й стану адаптації школярів молодших класів у ЗОНЗ до умов внутрішньошкільного середовища й довкілля та визначили напрямки її оптимізації, а також запропонували оригінальний спосіб визначення синдрому екологічної дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку.

При виконанні дисертаційної роботи досліджено: санітарно-гігієнічні показники внутрішньошкільного середовища (1216 вимірювань); режим добової життєдіяльності (5000 вимірювань); показники фактичного харчування та адекватності харчування (6806 вимірювань); стан здоров'я та адаптаційні ресурси за комплексом показників (антропометрія - 2419 вимірювань, артеріальний тиск та частота серцевих скорочень - 1843 вимірювань, захворюваність за даними поглиблених медичних оглядів - 1612 вимірювань; рівень навчальних досягнень - 553 вимірювань); концентрацію у сечі д-АЛК й СМ (120 вимірювань), мікроелементний спектр волосся (870 вимірювань); психологічні та психофізіологічні параметри (4300 вимірювань).

Математично-статистичний аналіз результатів дослідження здійснювали методом найменших квадратів з визначенням ступеня вірогідності за t критерієм Стьюдента та критерієм Манна-Уітні. З метою визначення ступеня впливу на результативні ознаки кількох факторів застосовано кореляційний аналіз. Використано програми Microsoft Excel, що входять до пакету Microsoft Office та програмного забезпечення AtteStat.

2. Результати дослідження та їх обговорення

Установлено, що основні шкільні будівлі зведені за типовими проектами у 1970-1980 років минулого століття і тому за окремими показниками не відповідають сучасним гігієнічним вимогам й не пристосовані для тривалого перебування дітей шестирічного віку. Суттєвим недоліком усіх обстежених навчальних закладів є відсутність зони відпочинку та окремого майданчика для дітей 6-ти річного віку. Площа на одну дитину у класних кімнатах становить від 1,75 до 2,03 мІ. Частка замірів показників температури, вологості, природного й штучного освітлення, що відповідають гігієнічним вимогам, на різних етапах дослідження становлять відповідно 78,5%-87,5%, 64,0% - 82,0%, 56,4% - 99,5% та 62,6 % випадків. Це зумовлює високу ймовірність швидкого розвитку втоми зорового аналізатора, зниження розумової працездатності та продуктивності праці. Забезпечення учнів відповідними до їхнього зросту меблями у першому класі становить 11,7% в, у третьому 73,7%, що своєю чергою призводить до зростання у структурі загальної дитячої захворюваності частки порушення постави і сколіозів. При складання розкладів не ураховується тижнева динаміка розумової працездатності. У режимі життєдіяльності школярів переважають пасивні форми відпочинку, зменшена тривалість перебування на відкритому повітрі, час виконання домашніх завдань у дітей, котрі приступили до занять у ЗОНЗ у віці 6-ти років удвічі перевищує нормативні величини.

В усіх обстежених статево-вікових групах кількість вживання низки харчових продуктів була нижчою, ніж рекомендовано МОЗ України. Споживання залежить від сезону і стосовно норми становить : риби - 23,5%-35,3%, овочів свіжих - 20,0% -27,5%, фруктів свіжих - 35,0% -53,3%, м'яса - 43,3% - 62,7 %, молока - 32,0% - 35,0%. Відмічалося споживання надлишкової кількості круп, макаронних виробів, соків промислового виробництва, виготовлених з концентратів (у 1,7-1,9 рази) й кондитерських виробів (у 1,6-1,8 рази). Нутрієнтний склад раціонів харчування школярів характеризується дефіцитом білка (7,9% - 10,5% залежно від сезону), зниженим вмістом жирів та збільшенням частки калорійних продуктів із високим вмістом вуглеводів. Співвідношення між основними нутрієнтами восени становить 1 : 0,9 : 6,2 та 1: 0,9 : 7,2 навесні. Дефіцит вітамінів А, С, та РР а також кальцію й заліза складає 15-25%. Отже, харчування учнів є фізіологічно неповноцінним і незбалансованим, що призводить до гіповітамінозного і гіпомікроелементозного стану.

Визначено, що у 33,3% обстежених школярів концентрація д-АЛК перевищує (р<0,001) середній показник для групи (9,57±0,61 мкмоль/г креатиніну). У 23,3% дітей середнє значення концентрації СМ у сечі (0,483±0,078 од. опт. густ.) є вищим (р<0,001) за існуючий умовний нормативний рівень (0,280 - 0,300 од. опт. густ.) У залежності від концентрації д-АЛК та СМ й частки осіб із відповідним показником, нами побудовані шкали розподілу школярів на 4 групи за вмістом у сечі зазначених речовин. Сумарна частка дітей 1 і 2 (66,7%) та 3 й 4 (33,3%) груп є ідентичною для обох лабораторних показників. Це вказує на доцільність при оцінці синдрому екологічної дезадаптації одномоментного визначення принаймі двох показників, кожен з яких є достатньо інформативним.

Мікроелементограми волосся дітей характеризують ендоекологічний статус організму і відображають забезпечення організму есенціальними мінеральними речовинами та його “забруднення” токсичними елементами. У волоссі всіх обстежених дітей не виявлено навіть слідів йоду, рівень заліза знижений у 100% осіб, міді - у 90%, середні концентрації є меншими, порівняно з умовними межами норми, на 60% й 25% відповідно. Дефіцит кальцію мав місце у 23,3% дітей. Ймовірно, що перевищення вмісту стронцію у волоссі 30,0% школярів може бути пов'язано з недостатнім надходженням кальцію із продуктами харчування. У всіх обстежених молодших школярів у волоссі виявлено свинець, кадмій, ртуть й у 70,0% - миш'як. Вміст свинцю у волоссі 10,0% обстежених дітей перевищував граничний рівень умовних меж норми (5,0 мкг/г). Отримані нами результати свідчать про ризик виникнення в обстеженого контингенту синдрому екологічної дезадаптації. Отже, визначені показник можуть бути об'єктивними критеріями екзогенної дії довкілля та ендоекологічного стану організму.

Установлено, що нормальний фізичний розвиток при поступленні до школи мали 73,5±2,2% школярів, на другому році навчання - 67,8±2,3%, а у третьому класі - 66,2±2,4%. За період навчання у молодшій школі визначається досить чітка тенденція до зменшення частки осіб із нормальним фізичним розвитком (на 7,3%, t=2,2, p<0,05), поряд з тим зростає чисельність контингенту з високим зростом та надлишком маси тіла 1-го та 2-го ступенів. Приріст та збільшення маси тіла за період навчання у молодшій школі загалом відповідають існуючим віковим закономірностям (табл. 1).

Таблиця 1. Зіставлення антропометричних параметрів (M ± m) дітей 6-7- річного віку за період навчання у 1-3 класах

Параметр	Вік (роки)	1-й клас	2- й клас	3-й клас
Хлопчики
Зріст	6	119,24±0,38	123,90±0,44	131,40±0,58
	7	121,75±0,62*	127,12±0,43*	137,80±0,57*
Маса	6	22,19±0,32	23,59±0,24	26,25±0,32
	7	22,62±0,22	24,49±0,32*	29,32±0,32*
Дівчатка
Зріст	6	118,90±0,35	124,66±0,36	131,59±0,45
	7	120,86±0,42*	125,26±0,70	137,45±0,45*
Маса	6	20,67±0,42	22,39±0,34	24,95±0,41
	7	21,72±0,24*	23,67±0,50	28,95±0,69*

Примітка. * Вірогідність різниці у межах статевої групи (p <0,05 і менше).

Зіставлення антропометричних параметрів дітей з показниками їхніх однолітків, обстежених у 1969-1971 роках, вказує на тенденцію до децелерації, причини якої очевидно полягають у неадекватному харчуванні, впливі довкілля та зниженні адаптивних можливостей. Це зобов'язує до проведення моніторингу фізичного розвитку молодших школярів та уточнення щоп'ять років існуючих регіональних стандартів фізичного розвитку.

На початку дослідження (1-й клас) загальний рівень поширеності хвороб у віковій групі 6-ти років становить 81,25±6,02, а у 7-ми річних - 43,13±4,96 (t=4,9, р<0,001), наприкінці - 83,92±6,12 та 52,51±5,42 відповідно (t=3,8, р<0,001). При вивченні рангових позицій окремих нозологічних форм хронічної патології встановлено, що домінують хвороби органів дихання, ендокринні (патологія щитоподібної залози), а також хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини й ока та його придаткового апарата.

За результатами поглиблених медичних оглядів на момент вступу до школи здоровими та практично здоровими визнано 32,3% (І група), та 58,8% (ІІ група) першокласників, до ІІІ-IV групи здоров'я віднесено 8,9% дітей. Упродовж трьох років навчання на 11,0% (t=3,5, р<0,001) зменшується частка осіб із І групою здоров'я, зростає до 65,8% чисельність контингенту практично здорових дітей (ІІ група здоров'я) на фоні окресленої тенденції до зростання частки ІІІ-ІV груп здоров'я (до 12,9%, t=1,8, р>0,05). Серед дітей, котрі розпочали навчання з 6-ти років спостерігається скорочення на 11,6% (t=2,3, р<0,05) частки осіб із І групою здоров'я, переважно за рахунок дівчаток, та збільшення на 7,6% (t=2,7, р<0,01) кількості дітей, передусім за рахунок хлопчиків, віднесених до ІІІ-ІV групи здоров'я. Серед молодших школярів, котрі розпочали навчання у школі із 7-ми років встановлено зменшення на 10,1% (t=2,2, р<0,05) І групи здоров'я, в основному за рахунок дівчаток, зростання на 10,6% (t=2,1, р<0,05) частки осіб із ІІ групою здоров'я і стабільний рівень чисельності ІІІ-ІV груп здоров'я.

На початковому етапі дослідження середні величини АП знаходилися у межах, що відповідають задовільному рівню адаптації (хлопчики: 6 років - 1,83±0,01 бали, 7 років - 1,84±0,02 бали; дівчатка: 6 років - 1,84±0,02 бали, 7 років - 1,88±0,05 бали). Зниження середніх значень (р<0,001) АП упродовж трьох років серед усіх обстежених статево-вікових груп школярів, свідчить про економізацію енергетичних ресурсів організму учнів у процесі адаптації, що в прогностичному аспекті є вельми позитивним критерієм. На третьому році навчання у дітей 6-ти років значення АП становили 1,66±0,02 бали (хлопчики) й 1,72±0,01 бали (дівчатка), серед 7-ми річних - 1,72±0,01 та 1,75±0,04 бали відповідно. Наприкінці третього класу частка дітей із задовільною адаптацією перевищує вихідний рівень на 12,9% (t=4,0, p<0,001), з напруженням адаптації зменшується на 17,1 % (t=5,6, p<0,001), не реєструються випадки зриву адаптації, але майже утричі (t=3,0, p<0,01) зростає частка незадовільного рівня.

Поряд з тим, проведення проби з дозованим фізичним навантаженням засвідчує, що навіть незначний зовнішній чинник зумовлює порушення механізмів саморегуляції гомеостазу. Це відображається у домінуванні частки дітей з напруженим та незадовільним рівнем в усіх обстежених статево-вікових групах.

На початку дослідження частка осіб із задовільною адаптацією поміж контигенту дітей з нормальним фізичним розвитком знаходилася у діапазоні від 77,3% до 92,3%. Наприкінці дослідження напруження механізмів адаптації діагностовано тільки у 4,0% хлопчиків 6-ти років. Установлена нами тенденція до зниження частки осіб із нормальним фізичним розвитком в обох вікових групах супроводжується переходом дітей з напруженням механізмів адаптації до категорії із відхиленнями фізичного розвитку. Наведені співвідношення узгоджуються з результатами кореляційного аналізу, за яким встановлено, що поміж рівнем фізичного розвитку і адаптаційним потенціалом існує прямий достовірний середньої сили зв'язок (r=0,41 при р<0,01). У дітей І групи здоров'я на початку і наприкінці дослідження переважає задовільний рівень адаптації. У школярів з ІІ групи здоров'я упродовж усього періоду дослідження визначалась задовільна адаптація і напруження її механізмів. Тільки поміж дівчаток 7-ми років у 5,8% осіб встановлено незадовільний рівень адаптації. У школярів із Ш-IV групами здоров'я реєструється напруження механізмів адаптації, незадовільна адаптація та зрив адаптації.

Адекватними критеріями адаптації дітей упродовж навчання у школі є психофізіологічні показники. Рівень середнього розумового розвитку у 7-ми річних школярів є вищим (74,5%) ніж у 6-ти річних (60,0%), низький рівень становить 14,7% та 10,9% відповідно. Дослідження розумової працездатності у динаміці навчального року показало зростання швидкісних та якісних показників виконання завдань 7-ми річними школярами та вищий рівень загальної продуктивності в них, порівняно з 6-ти річними, в яких спостерігається суттєве збільшення кількості помилок (до 48,5%), що свідчить про більш сприятливиі перебіг адаптації у старшій віковій групі Загальний емоційний стан дітей за комплексним тестом шкільної тривожності незалежно від віку можна вважати задовільним. Але за показниками фрустрації потреби у досягненні успіху, страху самовираження, страху ситуації перевірки знань, низької фізіологічної опірності стресу, страху у стосунках із вчителем високий рівень тривоги встановлений виключно у дітей, котрі розпочали навчання у школі з 6-ти років. У 7-ми річних школярів вірогідно вищими є показники підвищеного рівня тривоги за такими критеріями, як проблеми страху у ситуації перевірки знань та у стосунках із вчителем. Незалежно від віку у школярів із сильними та врівноваженими характеристиками домінує задовільна адаптація. В осіб із холеричним та меланхолічним типом вищої нервової діяльності перебіг адаптаційного процесу може утруднюватись.

За результатами кореляційного аналізу визначено, що загалом серед школярів обох обстежених вікових груп поміж рівнем АП та рівнем розумової працездатності, існує прямий кореляційний зв'язок ( 6 років r = 0,47, p<0,01 й 7 років r = 0,36 p<0,01 відповідно), а в межах дітей 6-ти років зазначена закономірність спостерігається також між рівнем АП та успішністю (r = 0,32, p<0,01). Поміж рівнем АП та рівнем шкільної тривожності існує зворотній кореляційний зв'язок (6 років r = - 0,36, p<0,01 й 7 років r = - 0,44, p<0,01).

Отриманні нами результати узгоджуються з відомими з наукової літератури даними про погіршення на сучасному етапі реорганізації національної освіти стану здоров'я та процесів адаптації до шкільних занять у дітей молодшого шкільного віку, що пов'язано з широким спектром впливу на стан їхніх адаптаційно-компенсаторних процесів не розрізнених чинників, а саме сукупності факторів ендогенного та екзогенного характеру. Ось чому, передбачений початок систематичного шкільного навчання із 6-ти річного віку потребує опрацювання та впровадження науково обґрунтованих методів вивчення закономірностей перебігу адаптаційного процесу у дітей в ЗОНЗ.

Практична реалізація поставленої мети полягає у здійсненні гігієнічного моніторингу формування адаптації. Методична основа концептуальної моделі гігієнічного моніторингу формування адаптації узагальнена нами у вигляді схеми, що включає екзогенні та ендогенні фактори з об'єктивними критеріями визначення ступеня адаптації і заходи її оптимізації. Проведення досліджень за пропонованою схемою дозволить виявити групи ризику дітей в залежності від віку та статі, щодо стану адаптації, первинні зрушення стану здоров'я дітей, дослідити основні закономірності та особливості формування адаптації на фоні впливу комплексу різноманітних факторів у різні періоди навчання.

Висновки

адаптація гігієнічний школяр

На підставі проведених санітарно-гігієнічних, психологічних, психофізіологічних, клініко-лабораторних, статистичних досліджень у дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо вивчення закономірностей формування адаптації дітей молодшого шкільного віку у загальноосвітньому навчальному закладі з урахуванням віку вступу до школи, статі й стану здоров'я за умови впливу екзогенних і ендогенних факторів.

1. Моніторинг комплексу факторів внутрішньошкільного середовища, засвідчує відповідність гігієнічним нормативам мікрокліматичних умов, освітлення у 56,4%-87,5% замірів, забезпечення шкільними меблями відповідно до зросту учнів у 1-му та 3-му класах становить 11,7% й 73,7% , виявлено порушення організації навчального процесу, переважання пасивних форм відпочинку школярів, недостатнє їхнє перебування на свіжому повітрі, збільшення удвічі часу на виконання домашніх завдань, що утруднює формування адаптації учнів молодшого шкільного віку до систематичного навчання і зумовлює негативний вплив на стан здоров'я дітей та ризик виникнення шкільної патології.

2. Зниження адаптаційних ресурсів організму дітей відбувається внаслідок нераціонального фактичного харчування, яке характеризується недостатнім споживанням молока, м'яса, риби, свіжих овочів і фруктів й надлишковим надходженням кондитерських виробів і соків з концентратів, промислового виробництва. Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами становить 1 : 0,9 : 6, 2 восени та 1 : 0,9 : 7,2 навесні, зареєстровано передусім дефіцит вітамінів А, С, ніацину, кальцію й заліза, що свідчить про незбалансованість добових раціонів і вимагає оптимізації харчування школярів.

3. Установлено, що приріст і збільшення маси тіла у дітей упродовж трьох років навчання відповідають віковим закономірностям, що дозволяє вважати адаптацію за цими показниками задовільною. Поряд з тим, з 1- го по 3-й клас на 5,7%-7,3% зменшується частка школярів із нормальним фізичним розвитком (t=2,2, p<0,05) та збільшується з надлишком маси тіла 1-го і 2-го ступенів, що, очевидно, свідчить про напруження механізмів адаптації у зазначеній групі дітей.

4. За результатами вивчення особливостей розподілу хронічних захворювань, як об'єктивних критеріїв формування адаптації молодших школярів установлено, що на початку і наприкінці дослідження загальний рівень поширеності хвороб у віковій групі 6-ти років (81,25±6,02 та 83,92±6,12) є вірогідно вищим (р<0,001, t=4,9 й t=3,8 відповідно) ніж в 7 річних (44,13±4,96 та 52,51±5,42). В обох статево-вікових групах домінують хвороби органів дихання, кістково-м'язової системи та сполучної тканини (передусім порушення постави), ендокринні (патологія щитоподібної залози) й ока та придаткового апарата (міопія). Є доцільним використання показників поширеності та структури хронічної патології як кількісних критеріїв ступеня адаптованості молодших школярів до умов навчання.

5. Визначено погіршення стану здоров'я школярів упродовж трьох років навчання, що полягає у зменшенні чисельності І групи на 11,0% (t=2,5, p<0,02) та зростанні на 4,0 % частки осіб віднесених до ІІІ-ІV груп здоров'я, передусім за рахунок дітей 6-ти років (на 7,6%, t=2,7, р<0,01). Виявлено пряму залежність між станом здоров'я та адаптаційними можливостями організму дітей. За показниками структури адаптаційного потенціалу систем кровообігу у дітей, що належать до I групи здоров'я упродовж трьох років навчання переважає задовільна адаптація, ІІ-ої групи - задовільна та напруження механізмів адаптації, ІІІ-ої і IV-ої груп - напруження механізмів адаптації, незадовільна адаптація та зрив адаптації.

6. У динаміці навчання з 1-го по 3-й клас на 12,9% (t=4,0, p<0,001) збільшується кількість дітей із задовільною адаптацією, зменшується на 17,1% (t=5,6, p<0,001) із напруженням механізмів адаптації, не реєструється зрив адаптації, зростає на 4,7% (t=3,0, p<0,01) частка осіб із незадовільною адаптацією. Частка дітей з напруженням адаптації та її незадовільним рівнем, при дозованому фізичному навантаженні, стрімко зростає в усіх статево- вікових групах. Його використання, у якості донозологічного критерія адаптації, підвищить інформативність оцінки адаптаційних ресурсів організму. За комплексом показників функціонального стану серцево-судинної системи установлено, що для школярів 6-ти річного віку перебіг адаптаційного процесу є потенційно більш несприятливим.

7. Результати психофізіологічних та психодіагностичних досліджень свідчать, що школярі 7-ми річного віку мають вищий рівень розумового розвитку, загальної продуктивності розумової діяльності та нижчий рівень тривоги порівняно з 6-ти річними першокласниками. Незалежно від віку і статі у школярів із сильним та врівноваженим темпераментом домінує задовільна адаптація. У дітей з емоційною нестабільністю перебіг адаптаційного процесу утруднений. Психофізіологічні критерії можна вважати адекватними та доцільно застосовувати при оцінці адаптації у динаміці навчання у школі.

8. Установлено, що біомаркерами негативного впливу довкілля на організм дітей є концентрація дельтаамінолевулінової кислоти й середніх молекул у сечі та мікроелементний склад волосся. У 23,3% обстежених молодших школярів вміст середніх молеку є вищим за умовно нормальний рівень (р<0,001), у 33,3% - концентрація дельтаамінолевулінової перевищує визначений середній показник для групи (р<0,001). У волоссі усіх обстежених дітей відсутній йод, знижений рівень заліза, міді, кальцію, наявні свинець, кадмій, ртуть, у 70% осіб - миш'як, у волоссі 30,0% дітей перевищена концентрації стронцію, що свідчить про ризик виникнення в обстеженого контингенту синдрому екологічної дезадаптації. Застосовані неівазивні методи рекомендовані для донозологічної діагностики при оцінці адаптивних можливостей дитячого організму.

9. Простежено вплив таких факторних ознак як адаптаційний потенціал, фізичний розвиток, індекс маси тіла на результативні, які віддзеркалюють перебіг соціально-психологічної адаптації у школярів (розумова працездатність, успішність, шкільна тривожність). Визначено, що чим меншими у дитини є відхилення фізичного розвитку та показника індексу маси тіла від нормованого рівня, а значення адаптаційного потенціалу знаходяться у межах задовільного діапазону, тим вищими є розумова працездатність, навчальна успішність і нижчою шкільна тривожність.

10. Опрацьована за результатами дисертаційного дослідження і запропонована методична схема комплексної гігієнічної оцінки факторів формування та стану адаптації школярів молодших класів у загальноосвітніх навчальних закладах може бути основою концептуальної моделі гігієнічного моніторингу та сприяти створенню цільової профілактичної програми, спрямованої на виявлення донозологічних станів й оптимізацію формування адаптації дітей 6- ти та 7-ми років до навчання у школі. Перспективи подальших досліджень можуть бути пов'язані з пошуком нових шляхів та удосконаленням методів профілактики й корекції адаптації за різних форм навчання.

Література

1. Москвяк Н.В. Фізичний розвиток першокласників м. Львова / Н.В. Москвяк // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2006. - Вип. 47. - С. 388 - 392.

2. Федоренко В.І. Гігієнічна оцінка середньодобового набору продуктів молодших школярів / В.І. Федоренко, Н.В. Москвяк // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2007. - Вип. 49. - С. 353 - 357.

3. Москвяк Н.В. Оцінка захворюваності школярів молодших класів за результатами медичних оглядів / Н.В. Москвяк, В.І. Федоренко // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2008. - Вип. 51. - С. 363 - 368.

4. Москвяк Н.В. Формування адаптації школярів молодших класів на сучасному етапі / Н.В. Москвяк // Медичні перспективи. - 2009. - Т, 14, № 3. - С. 116 - 121.

5. Москвяк Н.В. Показники стану здоров'я дітей молодшого шкільного віку у системі гігієнічного моніторингу формування адаптації / Н.В. Москвяк // Biomedical and biosocial anthropology. - 2009. - №13. - С. 38 - 40.

6. Москвяк Н.В. Стан емоційної сфери молодших школярів як показник шкільної адаптації / Н.В. Москвяк // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2009. - Вип. 53. - С. 345 - 348.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічна оцінка формування адаптації школярів молодших класів за умов навчання у загальноосвітньому закладі на сучасному етапі" скачать

Подобные документы

Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Гігієнічна оцінка третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами. Обґрунтованість доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від забруднень.

автореферат [332,6 K], добавлен 09.03.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції
Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.

автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації
Вивчення особливостей адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В. Ретроспективне епідеміологічне дослідження впливу різних факторів на стан новонароджених. Вакцинація, противоінфекційний захист.

автореферат [54,1 K], добавлен 05.04.2009
Розвиток інфраструктури охорони здоров’я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.: історичний аспект
Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.

автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Вплив ішемічного передстану на морфофункціональну адаптацію серця до некрозу міокарда при введенні алкілселенонафтиридину
Дисбаланс між оксидантами та антиоксидантами за гіпоксичних умов. Вплив селенопротеїну на ішемічний предстан у підвищенні резистентності організму та морфофункціональної адаптації серця до некоронарогенного некрозу міокарда. Ознаки такої адаптації.

автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009
Вплив дихальних вправ в процесі спортивного тренування на організм школярів
Методика навчання правильному диханню школяра на заняттях в спеціальних медичних групах. Представлення лікувальних вправ для дітей з бронхо-легеневою патологією. Дослідження впливу дихальної гімнастики на здоров'я людини. Східна дихальна терапія.

курсовая работа [39,7 K], добавлен 26.08.2014
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду
Обґрунтування системи психотерапії у комплексному лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарду на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення макро- і мікросоціальних чинників ризику розвитку розладів адаптації.

автореферат [54,5 K], добавлен 10.04.2009
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Методика навчання біології учнів 8-9 класів з використанням комп’ютерних технологій
Розробка та впровадження методики навчання біології учнів 8-9 класів з використанням комп’ютерних технологій. Місце та роль комп’ютерних технологій у навчальному процесі, дидактичні та методичні можливості їх застосування. Програмно-педагогічні засоби.

автореферат [81,6 K], добавлен 29.03.2009
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка формування адаптації школярів молодших класів за умов навчання у загальноосвітньому закладі на сучасному етапі"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.