Фактори ризику і дієтопрофілактика харчової алергії у немовлят

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14. 01. 10 - педіатрія

ФАКТОРИ РИЗИКУ І ДІЄТОПРОФІЛАКТИКА ХАРЧОВОЇ АЛЕРГІЇ У НЕМОВЛЯТ

ВИКОНАЛА ІВАНЦІВ-ГРІГА ІРИНА СТЕПАНІВНА

Львів 2011

АНОТАЦІЯ

алергія немовля вигодовування атопія

Іванців-Гріга І.С. Фактори ризику і дієтопрофілактика харчової алергії у немовлят. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2011.

Дисертація присвячена вивченню шляхів дієтопрофілактики харчової алергії у немовлят. Серед популяції новонароджених вперше встановлено частку дітей з підвищеним рівнем загального ІgЕ у пуповинній крові та підвищеним ризиком реалізації атопії за даними алергологічного анамнезу. Вивчена динаміка клінічних проявів алергії у віці 6 та 12 місяців. На підставі обстеження 1407 немовлят отримано дані про вплив адаптованих молочних та гіпоалергенних сумішей на розвиток атопії у залежності від часу введення сумішей, характеру сумішей, ступеня ризику реалізації алергії. Виявлено, що найбільший ризик розвитку клінічних проявів алергії у віці 6 та 12 місяців спостерігався у немовлят зі схильністю до алергії, які не отримували грудного молока, а перебували на штучному вигодовуванні адаптованими сумішами.

Ключові слова: немовлята, харчова алергія, гіпоалергенні суміші, відносний ризик, пуповинна кров.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема харчової алергії на сучасному етапі є надзвичайно актуальною, адже, за даними офіційної статистики, від 10 до 30% населення Землі мають ті чи інші прояви алергії, а з кожним роком цей показник подвоюється (Волосовець О.П., 2006; Кривопустов С.П., 2007; Пухлик Б.М., 2007; Беш Л.В., 2009). Харчова алергія може розвиватися з народження дитини і є переважним видом гіперчутливості у дітей раннього віку (Акопян А.З., 2005; Балаболкин И.И.,1999; Нетребенко О.К.,2003; Cantani A., Bjorksten B., 2000). Враховуючи те, що проблеми харчової алергії є достатньо вивчені у плані етіопатогенезу, клініки, лікування, можна сміливо стверджувати, що вони є керованими, тобто такими, яким на певному етапі життя дитини і в певних умовах можна запобігти (Ласиця О.Л., 2003; Hofman T., 2000).

Підходи до дієтотерапії харчової алергії за останні роки змінилися, але потреба природного вигодовування при харчовій алергії не викликає жодних сумнівів (Майданник В.Г., 2009; Мокія-Сербіна С.О., 2000; Saarinen U., Shilina N., Zeiger RS, 1999). З кожним роком на ринку з'являється досить велика кількість різних видів гіпоалергенних сумішей (Няньковський С.Л., 2004; Місник В.П., Отт В.Д., 2000; Marini A., Vandenplas Y., 2003).

На сьогоднішньому етапі розвитку алергології є надзвичайно багато праць, які присвячені вивченню впливу гіпоалергенних засобів на формування і перебіг харчової алергії (Von Berg A., Vandenplas Y., 2009). Проте представлені в них результати неоднозначні і залишають за собою низку нерозв'язаних запитань.

Викладена вище ситуація визначила актуальність і мету нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Вплив перинатальної патології та імунопатологічних станів і методів їх корекції на стан здоров'я і якість життя дітей з різних груп ризику ”(номер держреєстрації 0100U002262).

Мета роботи - удосконалити профілактичні заходи щодо розвитку харчової алергії у немовлят звичайного та високого ступеня ризику на підставі вивчення впливу характеру вигодовування з урахуванням вікових аспектів.

Завдання дослідження:

1. Оцінити частку дітей з підвищеним рівнем загального ІgЕ у пуповинній крові та частку дітей з підвищеним ризиком реалізації алергії за даними алергологічного анамнезу серед новонароджених Львівської області.

2. Вивчити характер клінічних проявів алергії у дітей віком 6 та 12 місяців.

3. Оцінити відносний ризик реалізації алергії у немовлят віком 6 та 12 місяців, дослідити вплив характеру вигодовування та вродженої схильності на формування атопії при різних термінах упровадження сумішей.

4. Оцінити ефективність профілактичного застосування гіпоалергенних сумішей у немовлят з групи ризику.

5. Розробити рекомендації щодо змішаного та штучного вигодовування для дітей раннього віку з підвищеним ризиком реалізації алергії.

Об'єкт дослідження: фактори ризику розвитку і дієтопрофілактика харчової алергії у немовлят.

Предмет дослідження: частота розвитку і клінічні прояви алергії при різних варіантах вигодовування, показники загального і специфічних ІgЕ у пуповинній та венозній крові, кількість еозинофілів у периферичній крові.

Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, імунологічні, статистичні, епідеміологічні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше серед новонароджених Львівської області встановлено частку дітей з підвищеним рівнем загального ІgЕ у пуповинній крові і підвищеним ризиком реалізації атопії за даними алергологічного анамнезу, що дало можливість сформувати групу підвищеного ризику реалізації харчової алергії.

Отримано дані про вплив штучного вигодовування, зокрема використання адаптованих молочних та гіпоалергенних сумішей, на розвиток атопії залежно від часу введення сумішей, їх складу та ступеня ризику реалізації алергії. Обчислено значення відносного ризику розвитку клінічних проявів алергії у дітей віком 6 та 12 місяців, підвищення рівня загального ІgЕ у венозній крові та еозинофілії у периферичній крові у дітей віком 12 місяців при різних термінах упровадження штучного чи змішаного вигодовування, що дозволило дати рекомендації стосовно вигодовування дітей з групи ризику реалізації алергії.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено рекомендації щодо застосування адаптованих та гіпоалергенних сумішей у немовлят залежно від ступеня ризику розвитку харчової алергії.

Впровадження результатів дослідження у практику. Результати досліджень впроваджені у практичну роботу Львівської міської дитячої клінічної лікарні, Дрогобицької міської дитячої лікарні, Стрийської міської дитячої лікарні, алергологічного відділення Рівненської обласної дитячої лікарні, Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання.

Особистий внесок здобувача. При плануванні роботи автором особисто проведений патентний пошук та аналіз світової літератури за темою дисертації. Самостійно визначені мета, завдання роботи, здійснено відбір дітей, їх групування, а також бесіди щодо заохочення та залучення їх родичів до проведення дослідження.

Автором особисто здійснювалось динамічне спостереження за дітьми протягом 12 місяців. Дисертант брала участь у заборі та визначенні рівня загального та специфічних ІgЕ у пуповинній і венозній крові і самостійно оцінювала результати комплексного клініко-лабораторного обстеження дітей. Автором створено базу даних, проведено співставлення клінічних і лабораторних результатів, систематизацію, аналіз та статистичне опрацювання. Підготовлені наукові доповіді та праці до друку. Самостійно написані всі розділи дисертаційної роботи та сформульовані висновки. У публікаціях, виданих у співавторстві, основні ідеї, матеріали й результати дослідження належать дисертанту. У проведеній роботі витримані всі вимоги комітету з біоетики. Лабораторія, в якій проводилося дослідження, сертифікована.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Дихальна підтримка новонароджених та інші актуальні питання неонатології” (Львів, 2006); науково-практичній конференції “Сучасні тенденції у гастроентерології та нутріціології” (Львів, 2007); науково-практичній конференції “Медико-соціальні проблеми дитячого віку” (Тернопіль, 2007); міждисциплінарній науково-практичній конференції з міжнародною участю “Гепатоспленомегалія як синдром: механізми розвитку, клінічні прояви, шляхи корекції” (Ужгород, 2007); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Актуальні питання педіатрії” присвяченій пам'яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН професора В.М. Сидельнікова (Київ, 2007); науково-практичній конференції "Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблемні питання дитячої алергології та ревматології", присвяченій 100-річчю з дня народження видатного українського вченого-педіатра, професора Руднєва І.М. (Львів, 2010); ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії”, присвяченій пам'яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сидельнікова (Донецьк 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з них 5 - у журналах, рекомендованих ВАК України, 4 - тези з'їздів, науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу "Матеріали і методи дослідження", чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та додатків, які займають сторінку. Робота ілюстрована 38 таблицями і 34 рисунками. Бібліографія складає 220 джерел (99 - кирилицею, 121 -латиною), які займають 23 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. З метою виявити серед популяції новонароджених частку немовлят з підвищеним ризиком реалізації алергії проведено проспективне нерандомізоване дослідження. Обстежено 1407 новонароджених. При створенні клінічних груп формувальною ознакою була спадкова схильність дитини до алергії і показники загального ІgЕ у пуповинній крові. Виходячи з цього, усі немовлята були розділені на 2 групи. Першу (основну) групу склали 555 новонароджених з обтяженим алергологічним анамнезом зі сторони матері, батька та сибсів і/або підвищеним рівнем загального ІgЕ у пуповинній крові, другу (порівняльну) - 852 дітей, які не мали схильності до алергії. Усім дітям одразу після народження оцінювали показники гемограми. Гестаційний вік та антропометричні дані визначали після народження дитини. Для визначення гестаційного віку використовували шкалу Балард, дату останньої менструації та дані УЗД. Масу тіла вимірювали за допомогою електронної ваги, довжину тіла - горизонтального ростоміра, окружність голови та грудної клітки у лежачому положенні - сантиметрової стрічки. Комплексне загальноклінічне дослідження проводилось після народження дитини та у віці 6 і 12 місяців.

Усім дітям було рекомендовано природне вигодовування (ПВ), а у разі штучного (ШВ) чи змішаного вигодовування (ЗВ) - адаптовані суміші. Немовлятам групи підвищеного ризику реалізації алергії у разі неможливості природного вигодовування одразу рекомендували ГА.

На другому етапі (у віці 6 місяців) проведено обстеження 385 немовлят з групи підвищеного ризику реалізації алергії та 596 дітей без схильності до алергії, що становило відповідно 69,37% та 69,95% дітей вказаних груп. Усім пацієнтам проведені загальноклінічне обстеження та дослідження впливу сумішей на формування клінічних проявів атопії (АД, БОС, інші АЗ).

До віку 12 місяців нам вдалося відстежити 274 немовлят з групи підвищеного ризику реалізації алергії та 442 дітей без схильності до алергії, що склало відповідно 49,37% та 51,88% дітей. На цьому (третьому) етапі проводили загальноклінічне обстеження, оцінювали вплив сумішей на формування клінічних проявів атопії, а також у 200 немовлят основної групи та 420 - порівняльної дослідили показники гемограми і рівень загального ІgЕ (МО/мл) у венозній крові. Визначення специфічних антитіл класу ІgЕ (RU/ml) до білків коров'ячого молока, риби, курячого яйця та горіхів у венозній крові було проведено у 44 немовлят зі схильністю до алергії й у 27 дітей групи порівняння. Рівень загального і специфічних ІgЕ визначали методом ІФА.

Отримані результати досліджень аналізували методами клінічної епідеміології та біостатистики. Статистична обробка цифрового матеріалу проводилась з використанням стандартних комп'ютерних програм Microsoft Exel-2000 та Statistica For Windows v.6,0 (StatSoft, USA) на комп'ютері типу ІВМ.

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі дослідження обстежено 1407 новонароджених, які народилися у Львівському обласному перинатальному центрі за період з 2003 по 2006 рр.. Серед 555 новонароджених основної групи нараховувався достовірно більший відсоток хлопчиків і становив 58,2% проти 47,3% у групі порівняння (р=0,003). Переважна більшість новонароджених обох груп були доношеними - відповідно 82,7% у першій та 84,62% у другій (р = 0,36). Лише 2,7% немовлят першої та 2,58% другої народились у терміні гестації 37 тиж і менше (р=1,0). У терміні гестації понад 42 тиж народилось 14,6% немовлят основної групи та 12,8% немовлят групи порівняння (р=0,69).

Рівень загального ІgЕ у пуповинній крові при народженні вище 1 МО/мл спостерігався у 35,32% немовлят зі схильністю до алергії. Проведений аналіз факторів ризику реалізації алергії немовлят першої групи показує, що у 49% дітей виявлялися і підвищений рівень ІgЕ у пуповинній крові, і ускладнений алергологічний анамнез. Нормальний рівень ІgЕ у пуповинній крові на фоні ускладненого алергологічного анамнезу зареєстрований у 33,87% дітей, а підвищений рівень ІgЕ у пуповинній крові при неускладненому алергологічному анамнезі - у 17,12% дітей.

Аналіз алергологічного анамнезу немовлят першої групи встановив, що у понад половини з них (56,1%) він був обтяженим з боку матері, у 28,3 % - з боку батька, у 10,4% - і матері, і батька, у 5,2% - з боку сибсів.

Наші дослідження у віці 6 місяців дозволили виявити симптоми алергії у вигляді АД чи БОС у 50 (12,99%) дітей основної і 59 (9,89%) дітей групи порівняння (р=0,146). Причому серед дітей основної групи 32 (64,0%) мали обтяжений атопічний анамнез з боку матері, батька та сибсів, у 11 (22,0 %) - лише з боку матері, у 5 (10,0%) - з боку батька, у 2-х (4%) - з боку старших братів і сестер.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що у дітей віком 6 місяців симптоми алергії спостерігались переважно у немовлят чоловічої статі (перша група - 64%, друга - 52,54%). 46,75% пацієнтів першої групи та 38,59% немовлят групи порівняння перебували на виключно природному вигодовуванні. Частота розвитку алергічної патології серед них практично не відрізнялася і склала відповідно 7,22%,та 7,82%.

Детальний аналіз структури захворюваності показав, що провідне місце у структурі алергічної патології серед дітей віком 6 місяців посідала харчова алергія, яка клінічно виявлялася АД. Зокрема, в основній групі його діагностовано у 9,87% дітей і він займав 76% у структурі алергічних захворювань, у групі порівняння - відповідно 9,06% і 91,53%. Згідно результатів наших досліджень, друге місце в структурі алергічної патології посідали ураження респіраторного тракту у вигляді бронхообструктивного синдрому, причому в першій групі такі зміни виявлялися у 1,82% дітей і склали 14% у загальній структурі алергічних захворювань цієї групи, у другій - відповідно 0,84% і 8,47% (р=0,001). Поєднана алергічна патологія з ураженням шкіри та респіраторного тракту зареєстрована лише в однієї (2%) дитини основної групи, а у 2 дітей (4%) з цієї ж групи спостерігалися симптоми гострої кропив'янки.

Аналіз впливу вигодовування і термінів уведення сумішей на ризик розвитку клінічних проявів алергії у віці 6 місяців у немовлят зі схильністю до алергії показав, що найбільший ризик виникнення алергії спостерігався у тих дітей, які взагалі не отримували грудного молока, а розпочинали штучне вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді. Порівняно з немовлятами, які були на природному вигодовуванні до 6 місячного віку, отримані такі показники: RR=6,43 [95% СІ: 3,15; 12,99], OR= 10,25 [95% СІ: 3,55;28,59], ЗВР=0,75 [95% СІ: 0,48; 1,02].

Високим був ризик розвитку алергії і у немовлят, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у проміжку з народження до 1 місяця. Порівняно з немовлятами, які були на природному вигодовуванні до 6 місяців, цей ризик був у 5,57 разу вищим (RR=5,57 [95% СІ: 2,53; 11,88], OR= 8,00 [95% СІ: 2,71; 23,66], ЗВР=0,32 [95% СІ: 0,02; 0,65]).

У дітей, які розпочали змішане вигодовування з народження, ризик розвитку клінічних проявів алергії збільшувався у 3,85 разу, порівняно з немовлятами, які вигодовувалися грудним молоком до 6 місяців (RR=3,85 [95% СІ: 1,29; 11,08], OR= 4,75 [95% СІ: 1,59; 12,74], ЗВР=0,2 [95% СІ: -1,67; 2,07]).

Аналіз впливу вигодовування і термінів уведення сумішей на ризик розвитку клінічних проявів алергії у віці 6 місяців у немовлят без схильності до алергії показав, що у дітей, які не вживали грудного молока взагалі, а розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді, ризик розвитку клінічних проявів алергії збільшувався у 5,25 разу порівняно з дітьми, які були на природному вигодовуванні до 6 місяців (RR=5,25 [95% СІ: 2,13; 12,80], OR= 5,40 [95% СІ: 2,66; 10,97], ЗВР=0,17 [95% СІ: 0,08; 0,26]). У немовлят, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у проміжку від народження до 1 місяця, ризик розвитку алергічної патології зростав у 2,75 разу порівняно з дітьми, які отримували виключно грудне вигодовування - RR=2,75 [95% СІ: 1,31; 5,73], OR= 2,6 [95% СІ: 0,95; 7,51], ЗВР=0,88 [95% СІ: 0,01; 0,15].

При дослідженні впливу вродженого ризику розвитку алергії на її реалізацію у віці 6 місяців при різних термінах упровадження звичайних сумішей було встановлено, що наявність вродженої схильності до алергії збільшує ризик її реалізації як при введенні штучного вигодовування адаптованими сумішами у проміжку від 1 до 6 місяців (RR=5,40 [95% СІ: 2,29; 12,74], OR= 8,90 [95% СІ: 2,9; 27,20], ЗВР=0,35 [95% СІ: 0,08; 0,62]), так і при введенні штучного вигодовування у проміжку від народження до 1 місяця (RR=3,35 [95% СІ: 1,39; 8,72], OR= 4,92 [95% СІ :1,38; 17,36, ЗВР=0,27 [95% СІ: 0,06; 0,60]).

Слід зазначити, що змішане вигодовування адаптованими сумішами з народження у дітей з вродженим ризиком реалізації алергії також призводило до підвищення ризику виникнення алергічних виявів у віці 6 місяців порівняно з дітьми без схильності до алергії - RR=5,40 [95% СІ: 2,71; 10,75], OR=7,60 [95% СІ: 1,93; 29,76], ЗВР=0,22 [95% СІ: 0,04; 0,40]).

Наступним етапом дослідження був аналіз результатів спостереження за дітьми, які досягли першого року життя. Отримані результати дозволяють стверджувати про достовірне підвищення алергічних захворювань в обох групах 65 (23,72%) серед немовлят першої та 64 (14,48%) серед немовлят другої групи (р=0,001). Алергічна захворюваність у дітей зі схильністю до алергії, які були на виключно природному вигодовуванні до 6 місяців, зросла у 1,5 разу і склала 12,17%, тоді як у дітей, які не мали схильності до алергії, зменшилася до 5,79%.

Проведений аналіз структури захворюваності показав, що у віці 12 місяців АД спостерігався у 17,15% дітей першої групи і займав 72,70% у структурі алергічних захворювань цієї групи, у другій - відповідно 12,4% і 85,93% (р=0,0001). БОС зареєстровано у 4,01% дітей першої групи, що склало 16,93% серед алергічних захворювань цієї групи, у другій - відповідно 2,03% і 14,07% (р=0,0001). Поєднане ураження шкіри та респіраторного тракту у віці 12 місяців виявлено лише у 2 (3,07%) немовлят першої групи, ще у 2 (3,07%) діагностована гостра кропив'янка.

Клініко-епідеміологічне дослідження впливу виду вигодовування та термінів уведення сумішей на ризик розвитку клінічних проявів харчової алергії у немовлят зі схильністю до алергії у віці 12 місяців установило, що найбільший ризик зареєстровано у немовлят, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді, порівняно з дітьми, які були на природному вигодовуванні до 6 місяців - RR=7,20 [95% СІ: 31,14; 44,48], OR= 42,85 [95% СІ: 8,75; 208,3], ЗВР=0,74 [95% СІ: 0,56; 0,92]. Водночас у немовлят зі схильністю до алергії, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами з народження, ризик розвитку харчової алергії становив RR=6,25 [95% СІ: 2,02; 18,8], OR=21,43 [95% СІ: 5,18;86,57], ЗВР=0,32 [95% СІ: 0,36; 0,90] порівняно з дітьми, які були на природному вигодовуванні до 6 місяців.

Слід зазначити і той факт, що у дітей зі схильністю до алергії змішане вигодовування адаптованими сумішами, уведене у ранньому неонатальному періоді, призводить до збільшення ризику розвитку алергії у 12 місяців порівняно з вигодовуванням грудним молоком - RR=2,92 [95% СІ: 1,29; 19,77], OR= 3,86 [95% СІ: 1,31; 11,30], ЗВР=0,23 [95% СІ: 0,04; 0,42].

Водночас у немовлят без схильності до алергії, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами з народження, ризик розвитку харчової алергії був у 5 разів більшим, ніж у немовлят цієї ж групи, які вигодовувалися виключно грудним молоком до 6 місяців - RR=5,00 [95% СІ: 2,51; 9,93], OR= 7,17 [95% СІ: 3,18; 15,71], ЗВР=0,24 [95% СІ: 0,10; 0,38]. Наші дослідження показали, що у немовлят групи порівняння, які розпочали штучне вигодовування у проміжку від 1 до 6 місяців та з різних причин почали отримувати прикорм до 6 місяців, ризик розвитку алергії був високим і становив відповідно RR=6,67 [95% СІ: 3,35; 12,99], OR=11,50 [95% СІ: 4,94; 26,4], ЗВР=0,34 [95% СІ: 0,11; 0,79] порівняно з дітьми, які вигодовувалися виключно материнським молоком до 6місяців.

Результати вивчення впливу вродженого ризику розвитку алергії на її реалізацію у 12 місяців при різних термінах упровадження адаптованих сумішей показали, що наявність вродженої схильності до алергії збільшує ризик її реалізації як при введенні штучного вигодовування звичайними сумішами у проміжку від 1 до 6 місяців (RR=4,40 [95% СІ: 1,75; 10,97], OR= 6,70 [95% СІ: 2,13; 21,20], ЗВР=0,49 [95% СІ: 0,32; 0,66], так і при змішаному вигодовуванні звичайними сумішами з неонатального періоду - RR=3,94 [95% СІ: 1,93;2,93], OR=12,50 [95% СІ: 2,74; 5,58], ЗВР=0,56 [95% СІ: 0,27; 0,85].

Проведені дослідження встановили, що підвищений рівень загального ІgЕ (10 МО/мл і більше) у венозній крові в однорічному віці спостерігався у 29,5% дітей зі схильністю до алергії й у 14,52% дітей без схильності до неї (р= 0,0001).

Попарне порівняння вмісту імуноглобулінів у дітей віком 12 місяців залежно від характеру вигодовування за допомогою методу Манна-Уітні дозволило зробити висновок про наявність достовірної різниці між групами. Зокрема у дітей основної групи, які перебували на виключно природному вигодовуванні до 6 місяців, рівень загального ІgЕ у венозній крові у віці 12 місяців був достовірно більшим, ніж у малюків групи порівняння, які отримували виключно материнське молоко до піврічного віку. Вірогідно вищим був рівень загального ІgЕ в однорічному віці і у немовлят, які розпочали вигодовуватися адаптованими сумішами у періоді новонародженості й до 1 місяця, порівняно з дітьми, що вживали гіпоалергенні суміші у ці ж терміни. Достовірно вищим був рівень загального ІgЕ у малюків основної групи, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у будь-якому терміні і змішане вигодовування з народження до 1-3 місяців, порівняно з дітьми групи порівняння, які також вживали адаптовані суміші в аналогічні терміни.

Попарне порівняння вмісту еозинофілів у дітей віком 12 місяців за допомогою методу Манна-Уітні дозволило зробити висновок про наявність достовірної різниці між групами. У дітей основної групи, які знаходилися на природному вигодовуванні до 6 місяців, рівень еозинофілії у віці 12 місяців був достовірно вищим, ніж у малюків групи порівняння, які отримували виключно материнське молоко до піврічного віку.

Серед дітей першої групи, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами, зареєстрований також вірогідно вищий рівень еозинофілії порівняно з немовлятами другої групи, які вигодовувалися аналогічно. Вірогідно більшою була еозинофілія і у немовлят першої групи, які розпочали вживати адаптовані суміші у віці від 1 до 3 місяців, порівняно з дітьми, які розпочали вживати гіпоалергенні суміші у ці ж терміни. Звертає на себе увагу той факт, що вірогідною більшою була еозинофілія і у малюків основної групи, які розпочали штучне вигодовування гіпоалергенними сумішами від народження до 1 місяця, а також змішане вигодовування гіпоалергенними сумішами у проміжку від 1 до 3 місяців, порівняно з дітьми, які були на природному вигодовуванні до 6 місяців.

Аналіз вмісту загального IgE у дітей 12-місячного віку показав, що у разі розвитку АД середній вміст цього імуноглобуліну становив 127,72±11,87 МО/мл, тоді як у здорових дітей - 14,81±2,23 МО/мл. Проведення оцінки вірогідності різниці отриманих результатів за допомогою методу Манна-Уітні засвідчує, що між порівнюваними групами існує достовірна різниця (Т = 17571, р < 0,001).

Водночас було досліджено за допомогою методу рангової кореляції Спірмена залежність між збільшенням вмісту IgE та наявністю АД; отриманий коефіцієнт r = 0,31 при p < 0,001. Отже результати переконливо доводять наявність підвищеного вмісту загального IgE у дітей з алергією порівняно зі здоровими дітьми.

За допомогою методу Манна-Уітні проведено оцінку вірогідності, різниці отриманих середніх результатів вмісту загального IgE у здорових дітей, (14,81±2,23 МО/мл) і дітей, які мали БОС (166,56±14,84 МО/мл) чи кропив'янку (180,00±40,62 МО/мл). Встановлено, що вірогідне збільшення вмісту загального IgE порівняно зі здоровими дітьми спостерігається як і у разі БОС (Т = 6543,5; р < 0,001), так і у разі кропив'янки (Т = 1467,5; р < 0,001).

Дослідження впливу виду вигодовування і термінів уведення сумішей на ризик розвитку клінічних проявів харчової алергії, підвищення рівня загального ІgЕ у венозній крові та еозинофілії у дітей віком 12 місяців зі схильністю до алергії встановило найбільший ризик у немовлят, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді, порівняно з дітьми, які були на виключно природному вигодовуванні до 6 місяців - RR=4,00 [95% СІ: 2,51; 6,39], OR=7,81 [95% СІ: 3,31; 18,4], ЗВР=0,42 [95% СІ: 0,24; 0,60]). У немовлят, які розпочали штучне вигодовування адаптованими сумішами від народження до 1 місяця та від 1 до 6 місяців, ризик розвитку клінічних проявів харчової алергії, підвищення рівня загального ІgЕ та еозинофілії у 12 місяців збільшувався утричі.

У дітей без схильності до алергії уведення штучного вигодовування у ранньому неонатальному періоді збільшує ризик розвитку клінічних проявів харчової алергії, підвищеного рівня загального ІgЕ та еозинофілії у 12 місяців утричі порівняно з грудним вигодовуванням до 6 місяців - RR=3,00 [95% СІ: 1,71; 5,14], OR=3,55 [95% СІ: 1,82; 7,14], ЗВР=0,16 [95% СІ: 0,08; 0,24].

Результати вивчення ризику розвитку клінічних проявів харчової алергії, підвищення рівня загального ІgЕ та еозинофілії у 12 місяців у немовлят зі схильністю до алергії встановили, що наявність вродженої схильності до алергії збільшує ризик її реалізації як при введенні штучного вигодовування адаптованими сумішами з народження - RR=2,33 [95% СІ: 1,45;3,69], OR=3,90 [95% СІ: 1,58; 9,53], ЗВР=0,32 [95% СІ: 0,13; 0,51], так і при вживанні адаптованих сумішей у проміжку з народження до 1 місяця (RR=5,33 [95% СІ: 2,11; 13,26), OR=10,00 [95% СІ: 2,74; 35,97], ЗВР=0,39 [95% СІ: 0,2; 0,58]); ризик був меншим у немовлят, які розпочали змішане вигодовування адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді - RR=3,30 [95% СІ: 4,08; 25,95], OR=5,00 [95% СІ: 5,34; 45,83], ЗВР=0,32 [95% СІ: 0,13; 0,51]).

Аналіз вмісту специфічних IgE в сироватці крові 44 дітей основної і 27 - порівняльної групи, дозволив встановити підвищений вміст специфічних IgE до коров'ячого молока у 93,18% дітей зі схильністю до алергії проти 40,74% дітей без схильності до алергії (р=0,0001), до білків курячого яйця - відповідно 77,27% проти 29,63% (=0,0002), до риби - відповідно 59,09% проти 22,22% (р=0,003), до горіхів - відповідно 40,91% проти 14,81% (=0,02) Порівняльний аналіз впливу характеру сумішей на формування алергічних проявів у віці 6 місяців у дітей зі схильністю до алергії показав, що штучне вигодовування адаптованими сумішами, введене до 6 місяців, збільшує ризик розвитку алергії у 4 рази порівняно з вигодовуванням гіпоалергенними сумішами - RR=4,30 [95% СІ: 1,23; 14,25], OR=24,00 [95% СІ: 2,28; 202,21], ЗВР=0,66 [95% СІ: 0,33; 0,99], RR=4,41 [95% СІ: 1,28;14,25], OR= 15,00 [95% СІ :2,05;108,9], ЗВР=0,58 [95% СІ: 0,54; 0,62].

Отримані дані про вплив характеру сумішей на формування алергії у немовлят зі схильністю до неї у віці 12 місяців. У немовлят, які розпочали вигодовуватися адаптованими сумішами з народження і до 1 місяця, ризик розвитку клінічних виявів алергії був у 4 рази вищим порівняно з тими, які вигодовувалися гіпоалергенними сумішами. При вигодовуванні немовлят зі схильністю до алергії адаптованими сумішами з народження чи з 1 місяця, ризик клінічних виявів алергії 4 рази перевищував цей показник у дітей на грудному вигодовуванні.

Отримані дані про вплив характеру сумішей на ризик розвитку клінічних проявів харчової алергії, підвищення рівня загального ІgЕ та еозинофілії у віці 12 місяців у немовлят зі схильністю до алергії. У немовлят, які розпочали вигодовуватися адаптованими сумішами у ранньому неонатальному періоді і у проміжку від народження до 1 місяця ризик розвитку алергії був істотно вищим порівняно з вигодовуванням гіпоалергенними сумішами - відповідно RR=2,80 [95% СІ: 1,09; 7,14], OR=5,00 [95% СІ: 1,32; 18,18], ЗВР=0,36 [95% СІ: 0,09; 0,63] та RR=2,67 [95% СІ: 1,02;6,93], OR=4,20 [95% СІ: 1,10; 15,7], ЗВР=0,30 [95% СІ: 0,03; 0,57]).

Таким чином, аналіз характеру клінічних проявів алергії у дітей віком 6 і 12 місяців, оцінка показників відносного ризику реалізації алергії та вивчення поєднаного впливу характеру вигодовування і вродженого ризику дозволяє стверджувати, що перший рік життя (особливо перше півріччя) є критичним щодо розвитку алергічної патології.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального завдання сучасної педіатрії - удосконалення профілактичних заходів щодо розвитку харчової алергії у немовлят звичайного та високого ступенів ризику на підставі вивчення впливу характеру вигодовування з урахуванням вікових аспектів.

1. Серед новонароджених Львівської області частка дітей з підвищеним рівнем загального ІgЕ у пуповинній крові становить 13,9%, а частка немовлят з ускладненим алергологічним анамнезом - 32,69%.

2. У дітей зі спадковою схильністю до алергії у віці 6 місяців клінічні прояви її зустрічаються у 12,99%, зростаючи до 23,72% у віці 12 місяців, переважно у вигляді атопічного дерматиту.

3. Штучне вигодовування адаптованими сумішами є найбільшим фактором ризику розвитку клінічних проявів алергії у віці 6 місяців (RR=6,43 [95% СІ: 3,15; 12,99], OR= 10,25 [95% СІ: 3,55;28,59], ЗВР=0,75 [95% СІ: 0,48; 1,02]).

4. Найбільший ризик підвищення рівня загального ІgЕ у венозній крові, еозинофілії у периферичній крові та появи клінічних проявів алергії у віці 12 міс спостерігався у немовлят зі схильністю до алергії, які взагалі не отримували материнського молока і перебували на штучному вигодовуванні адаптованими сумішами (RR=4,00 [95% СІ: 2,51; 6,39], OR=7,81 [95% СІ: 3,31; 18,4], ЗВР=0,42 [95% СІ: 0,24; 0,6]).

5. Вигодовування гіпоалергенними сумішами немовлят зі схильністю до алергії в 4 рази менше впливало на виникнення клінічних проявів, підвищення рівня еозинофілів у периферичній крові, рівня загального ІgЕ у венозній крові, порівняно зі штучним вигодовуванням адаптованими сумішами.

Рекомендація

1. Оптимальним вигодовуванням дітей до 6 місяців з точки зору профілактики харчової алергії є виключно грудне вигодовування.

2. У разі неможливості природного вигодовування для немовлят зі схильністю до алергії рекомендується застосовувати гіпоалергенні суміші.

3. Якщо неможливо забезпечити природне вигодовування в неонатальному періоді немовлятам без схильності до алергії рекомендується застосування гіпоалергенних сумішей. Якщо штучне вигодовування вводиться пізніше, можна застосовувати адаптовані суміші.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив характеру вигодовування у 1-му півріччі життя на формування атопії у немовлят групи ризику // Acta Medica Leopoliensia.- 2006.- Vol.12, № 3-4. - Р.52-55. (Співавтор Коржинський Ю.С.). Дисертант провела літературний пошук, клінічні обстеження хворих, статистично опрацювала отримані результати, підготувала статтю до друку.

2. Роль характеру вигодовування у формуванні атопії у немовлят звичайного і високого ступеня ризику у віці 12 місяців // Перинатология и педиатрия. - 2007. - № 1 .- С. 105-108. Дисертантом здійснено підбір і узагальнення літератури, проведено клінічні обстеження дітей, аналіз і узагальнення анамнестичних і лабораторних даних, підготовано статтю до друку.

3. Шляхи дієтопрофілактики харчової алергії у немовлят звичайного та високого ступеня ризику // “Науковий вісник Ужгородського університету”. Серія “Медицина”. Вип. 31. - 2007. - С. 78-81. Дисертантом здійснено підбір і узагальнення літератури, проведено клінічні обстеження дітей, спостереження за ними в динаміці, статистично опрацьовано отримані результати, підготовано статтю до друку.

4. Оптимізація вигодовування немовлят з групи підвищеного ризику реалізації харчової алергії // Актуальні питання педіатрії, акушерства та неонатології. - 2009. - №2. - С. 28-30. Дисертант провела літературний пошук, клінічні обстеження хворих, аналіз і узагальнення анамнестичних, клінічних і лабораторних даних, підготовано статтю до друку.

5. Шляхи мінімалізації ймовірності розвитку харчової алергії у немовлят стандартного та високого ступеня ризику // Перинатология и педиатрия. - 2009. - № 1. - С.-29-32. (Співавтор Коржинський Ю.С.). Дисертант провела літературний пошук, проаналізувала стан проблеми та її актуальність, оформила й підготувала статтю до друку.

6. Оцінка впливу якості вигодовування у 1-му півріччі життя на розвиток харчової алергії у немовлят різного ступеня ризику // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Дихальна підтримка новонароджених та інші актуальні питання неонатології” .- Львів, 2006.- С.72-75. (Співавтор Коржинський Ю.С.). Дисертантом здійснено підбір і узагальнення літератури, проаналізовано стан вивчення проблеми, самостійно написані тези.

7. Ризик виникнення атопії у немовлят з різним типом вигодовування // Матеріали науково-практичної конференції “Медико-соціальні проблеми дитячого віку”. - Тернопіль, 2007. - С.46-47. (Співавтор Коржинський Ю.С.). Дисертант провела літературний пошук, клінічні обстеження хворих, аналіз і узагальнення анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, самостійно написані тези.

8. Вплив характеру вигодовування у 1-му півріччі життя на формування харчової алергії у немовлят з групи ризику // Матеріали ХІ Конгресу СФУЛТ. - Полтава, 2006.- С.252. (Співавтор Коржинський Ю.С.). Дисертант самостійно провела анкетне опитування та спостереження за дітьми у динаміці, самостійно написала тези.

9. Питання профілактики харчової алергії у дітей з групи ризику .// Матеріали першого конгресу педіатрів СНД. - Київ, 2009. - С.62. Дисертант самостійно провела анкетне опитування та спостереження за дітьми у динаміці, статистично опрацювала отримані дані. Самостійно написані тези.

Размещено на Allbest.ru