Особливості ортопедичного лікування зубними знімними пластинковими протезами хворих з цирозом печінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

УДК 616-089. 23+616. 314-089.28/ 29+616.36-004

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Особливості ортопедичного лікування

зубними знімними пластинковими протезами

хворих з цирозом печінки

14.01.22 - стоматологія

ЛАВРОВСЬКА Ольга Михайлівна

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Жадько Сергій Ігорович,

Державна установа «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь Аксентійович, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділу ортопедичної стоматології

доктор медичних наук, доцент Ступницький Ростислав Миколайович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, доцент кафедри ортопедичної стоматології

Захист відбудеться «14» березня 2011 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «9» лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема удосконалення ортопедичного лікування хворих з повною та частковою відсутністю зубів залишається досить актуальною, враховуючи на високу потребу населення України в знімних зубних протезах (Лабунец В.А., Диева Т.В., 2000).

В ортопедичній стоматології акрилові пластмаси знайшли широке застосування й використовуються як основний матеріал для виготовлення різних видів зубних протезів (Павленко А.В., 1989; Жуков К.В., 2001; Варес Э.Я., 2002; Лабунец В.А., Диева Т.В., 2003; Неспрядько В.П, 2006; Archadian N., Kawano F., Ohguri Т., 2000; Narva K.K., 2001; Chen S.Y., Liang W.M., Yen P.S., 2001).

Однак використання акрилових полімерів сприяє розвитку ускладнень та захворювань слизової оболонки протезного ложа у 65-75% випадків (Писаренко О.А, Король М.Д., 2000; Кузнєцов В.В., Нідзельський М.Я., 2002; Жадько С.И., 2003; Бугерчук О.В, 2003; Шевченко О.В., 2004; Чулак Л.Д., 2005; Девдера О.І., 2008; Галонский В.Г., 2009). Перспективи підвищення ефективності профілактики і лікування ускладнень при протезуванні в сучасній стоматології пов'язують із підвищенням біологічної індиферентності акрилових пластмас, що залежить від способу їхнього виготовлення та необхідністю урахування захворювань внутрішніх органів в осіб, що протезуються (Жадько С.И., 1996; Токмакова С.И., 2001; Северинова С.К., 2003, Михайленко Т.М., Рожко М.М., 2008).

Цироз печінки займає у загальній структурі захворюваності, інвалідності і смертності населення розвинутих країн шосте місце (Подымова С.Д., 1998). Перебіг цирозу печінки супроводжується істотним дисбалансом у протеолітичній та імунній системах (Хренов А.А., 2002). Відомо, що системні зрушення імунного і протеолітичного потенціалів впливають на виникнення, перебіг і наслідки будь-якого локального (включаючи порожнину рота) запального процесу. З іншого боку, патологічні процеси в порожнині рота, в тому числі викликані компонентами акрилових пластмас ортопедичних конструкцій, можуть обтяжувати перебіг соматичного захворювання (Жадько С.И., 1996; Северинова С.К., 2003). Підвищення ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на цироз печінки та профілактика запальних проявів слизової оболонки протезного ложа є актуальними.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Державної установи «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського»: «Індивідуальна біологічна сумісність акрилових пластмас в ортопедичних хворих із супутньою патологією» (№ ДР 0105U007221).

Мета дослідження - підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих на цироз печінки шляхом удосконалення технології виготовлення знімних зубних протезів з використанням тимогену.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити клінічний стан слизової оболонки ротової порожнини і цитохімічні показники нейтрофільних лейкоцитів у змивах з порожнини рота у хворих на цироз печінки, які користуються знімними пластинковими протезами з акрилових пластмас.

2. Вдосконалити технологію виготовлення знімних пластинкових протезів шляхом вакуумного насичення їх акрилових базисів тимогеном та оцінити фізико-механічні властивості протезів, виготовлених методом компресійного пресування, а також після їх насичення тимогеном.

3. Дослідити динаміку змін протеолітичної й фібринолітичної активності лейкоцитів периферичної крові та цитохімічної активності лейкоцитів у змивах з ротової порожнини хворих на цироз печінки, що користуються знімними пластинковими протезами, виготовленими за різними технологіями.

4. Вивчити показники клітинної ланки імунітету хворих на цироз печінки при використанні знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями.

5. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень оцінити ефективність розробленого способу виготовлення зубних протезів в різні терміни спостереження.

Об'єкт дослідження - запальні ускладнення з боку слизової оболонки протезного ложа при використанні знімних зубних пластинкових протезів з акриловим базисом. цироз печінка лейкоцит протез

Предмет дослідження - удосконалення технології виготовлення та оцінка ефективності використання знімних пластинкових протезів, насичених тимогеном, у хворих на цироз печінки.

Методи дослідження: клінічні - для оцінки стану слизової оболонки порожнини рота хворих при користуванні знімними протезами з акрилових пластмас; фізико-механічні - для вивчення властивостей пластмас (статичний вигин, питома ударна в'язкість, стиск, розтягання, водопоглинення); цитохімічні, імунологічні, імунохімічні - для оцінки стану та прогнозування ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих на цироз печінки; статистичні - для визначення достовірності одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено, що цироз печінки в ортопедичних хворих є чинником ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа за рахунок формування дисбалансу в протеолітичній й імунній системах.

Показано, що протезування хворих на цироз печінки знімними пластинковими протезами з акрилових пластмас приводить до порушення імунної регуляції гемостазу, фібринолітичної та протеолітичної активності лейкоцитів периферичної крові.

Доведено, що використання й оцінка ферментативної активності лейкоцитів в змивах з порожнини рота є додатковим діагностичним критерієм у ортопедичних хворих з явищами непереносимості базисів протезів із акрилових пластмас.

Розроблено спосіб виготовлення знімних зубних протезів з акрилових пластмас, що полягає у насиченні базису протезу тимогеном, використання якого дозволяє нівелювати токсичний вплив метилметакрилату та значно скоротити строки адаптації до протезів (Деклараційний патент на корисну модель № 30120 від 11.12.2008 р.).

Вперше показано, що використання хворими на цироз печінки знімних зубних протезів з акрилових пластмас, виготовлених за розробленим способом за допомогою насичення базису тимогеном, запобігає розвитку запальних ускладнень слизової оболонки протезного ложа та значно прискорює адаптацію до протезів.

Практична значимість одержаних результатів. Використання в клініці ортопедичної стоматології акрилових базисів, насичених під тиском тимогеном, у хворих на цироз печінки значно підвищує функціональну цінність знімних зубних пластинкових протезів.

На підставі проведених досліджень розроблено спосіб діагностики переносимості базисної пластмаси при протезуванні з використанням НСТ-тесту, що дозволяє визначити біологічну сумісність або несумісність досліджуваної пластмаси (Деклараційний патент на винахід № 49652 А від 16.09.2002 р.).

Запропонований спосіб впроваджено у лікувальний процес республіканської стоматологічної поліклініки м. Сімферополь, міської стоматологічної поліклініки м. Сімферополь, стоматологічної клініки «Діна» м. Сімферополь.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі ортопедичної стоматології ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на кафедрі ортопедичної стоматології ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського». Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, всі клінічні дослідження, узагальнені й проаналізовані одержані результати, проведена їхня статистична обробка. Наукові публікації, текст дисертації та автореферату написані автором особисто.

Біохімічні дослідження виконані в відділені експериментальної патофізіології центральної науково-дослідницької лабораторії ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» (зав. лаб. - д.мед.н., проф. Харченко В.З.) Автор висловлює щиру подяку співробітникам вищеназваних установ за консультативну і практичну допомогу при виконанні досліджень.; фізико-механічні дослідження експериментальних зразків базисних пластмас - в лабораторії Сімферопольського заводу пластмас (зав. лаб. - Москвітіна Л.І.)¹; імунологічні, ферментативні дослідження виконані у відділені клінічної імунології центральної науково-дослідницької лабораторії ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» (зав. лаб. - к.біол.н. Гордієнко А.І.).¹

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації повідомлені й обговорені на I (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999); науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю СЦВКС (Саки, 2002); I з'їзді Асоціації стоматологів АР Крим (Алушта, 2004); Міжнародній конференції «Бъдещето проблемите на световната наука - 2009» (Софія, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед яких 6 статей, з них 4 - у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 патенти України на корисну модель, 4 тези доповідей в матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці друкованого тексту й складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, розділу аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 288 наукових робіт (з яких 208 написано кирилицею, 80 - латиницею). Робота ілюстрована 15 рисунками, 23 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами були обстежені 153 пацієнти з частковою або повною відсутністю зубів (з них 106 чоловіків і 47 жінок), серед яких 112 страждають на цироз печінки. Діагноз «цироз печінки» ставився лікарем-терапевтом на підставі даних комплексного клінічного обстеження в гастроентерологічному відділенні з урахуванням специфічних печінкових тестів.

Стоматологічне обстеження та ортопедичне лікування хворих на цироз печінки здійснювалося в стадії ремісії основного захворювання. Обстеження проводили за загальноприйнятою схемою: опитування, огляд зубощелепної системи, додаткові й спеціальні методи дослідження. Отримані дані заносилися в спеціально розроблену карту обстеження, яка доповнює загальноприйняту форму історії хвороби стоматологічного хворого (№ 043).

Усі пацієнти потребували ортопедичного лікування: виготовлення часткових та повних знімних пластинкових протезів з найбільш використовуваної базисної пластмаси «Фторакс». В залежності від наявності загальносоматичної патології та методики виготовлення ортопедичних конструкцій хворі були розподілені на 3 групи:

1 група - 41 пацієнт без соматичної патології, яким виготовлення протезів було проведено за загальноприйнятою технологією.

2 група - 57 пацієнтів, хворих на цироз печінки, яким виготовлення протезів було проведено також за загальноприйнятою технологією.

3 група - 55 пацієнтів, хворих на цироз печінки, яким виготовлення протезів було проведено за розробленим нами способом, що полягає в насиченні базису протезу тимогеном в спеціальній камері під тиском.

У запропонованому нами способі виготовлення знімного пластинкового протеза із акрилової пластмаси «Фторакс» здійснюється методом компресійного пресування. Далі готовий протез після остаточної корекції занурювали в кювету, заповнену 0,01% розчином тимогену, і встановлювали в камеру, в кришку якої вмонтований мановакуумметр.

Камера представляє собою стальний циліндр з товщиною стінок 4 мм, діаметром 190 мм, висотою 160 мм. Герметично закривали стальною кришкою з різьбою. Мановакуумметр має параметри від 0 до +5 атм. і від 0 до -5 атм. Внизу циліндра закріплений 4-кінцевий перехідник, до якого за допомогою шлангів, розрахованих на тиск 8 атм., під'єднанні 3 вентилі, за допомогою яких приєднуємо повітряний компресор, вакуум-насос, і випускають повітря.

Загвинчували кришку камери і відкривали повітря вентилем. При тиску 5 атм. витримували знімний протез упродовж 30-40 хвил. Після чого закривали вентиль, випускали повітря в атмосферу і закривали його. Включали вакуум-насос, створювали необхідний тиск. Виключали вакуум-насос.

Насичували пластмасовий базис готового протезу 0,01% розчином тимогену під вакуумним тиском 5 атм. упродовж 30-40 хв. в камері із вмонтованим мановакуумметром. Оптимальна концентрація водного розчину тимогену, яка чинить лікувальний ефект, є 0,01 % - порогова. Протез обробляли під тиском для покращення дифузії тимогену із водного розчину. Через 30-40 хвилин обробки в цьому розчині відбувається повне насичення протеза препаратом, оскільки обраний час є оптимальним.

Вивчення фізико-механічних властивостей пластмас проводили шляхом визначення межі міцності при розтягуванні, випробування на стиск, випробування на статичний вигин, питому ударну в'язкість н, випробування на водопоглинання. Порівняльну характеристику фізико-механічних властивостей зразків акрилових пластмас було проведено шляхом випробувань на статичний вигин (ДСТ 4648-71), стиск ( ДСТ 4651-78), розтягування (ДСТ 11262-80).

Матеріалом для лабораторних досліджень були: периферична кров та змиви з порожнини рота пацієнтів. Дослідження змивів із порожнини рота проводились до протезування, а також через 1 тиждень, 1 місяць, 3 місяця і через рік. Дослідження крові проводилось до і через місяць після протезування.

Вивчення цитохімічних показників лейкоцитів у змивах з порожнини рота включало визначення активності мієлопероксидази за методом Грехєма-Кнолля, тест відновлення нітросинього тетразолію (НСТ) за Б.С. Нагоєвим (1983).

Для вивчення протеолітичних ферментів, їх основних інгібіторів і продуктів дегідратації фібрину (ПДФ), використовували визначення еластазоподібної активності сироватки крові (Оглоблина О.Г., 1980), визначення активності кров'яного активатора плазміногену, визначення плазміногену методом фібринових пластин, визначення розеткоутворення лімфоцитів, визначення фібринолітичної активності лейкоцитів крові (Пуртов А.В.,1990), визначення антиплазмінової активності крові (Niewiarowski S.,1959), визначення б₁ - інгібітору протеїназ в плазмі крові, визначення б₂ -макроглобуліну у сироватці крові (Веремеенко К.Н., 1985), визначення антитромбіну III в плазмі крові (Белицер В.А., 1988), визначення ПДФ, методи оцінки субпопуляцій лімфоцитів за антигенами на поверхні клітин (Steinbuch M., 1979).

Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 112 хворих на цироз печінки до ортопедичного лікування 69 пацієнтів (61,6%) пред'являли скарги на часткову і 43 хворих (38,4%) на повну відсутність зубів, порушення мовлення, жування, рухливість зубів. Із анамнезу було виявлено, що 1-2 роки тому 70-ти хворим були виготовлені знімні пластинкові протези, із яких 55 (78,5%) відчували дискомфорт при користуванні протезами.

Результати дослідження показали, що у хворих на цироз печінки запальні зміни слизової оболонки протезного ложа виявлялися у 71,4% випадках. Саме такі хворі важче адаптувалися до протезів і практично не могли ними користуватися. Таким чином, значна кількість хворих на цироз печінки відзначають дискомфорт при користуванні знімними пластинковими протезами.

Дані клінічного обстеження підтверджуються комплексом лабораторних досліджень змивів з ротової порожнини у хворих на цироз печінки, які користувались знімними пластинчастими протезами, а також в осіб, які не користувались протезами. У хворих на цироз печінки, які користувались знімними протезами з акрилових пластмас, підвищується активність мієлопероксидази на 17,0%, НСТ-тесту на 27,3%. Встановлені показники можуть свідчити про токсичну дію пластмаси у хворих на цироз печінки, що може викликатися надлишком мономеру (Жадько С.І., 1996; Кіндій Д.Д., 1999).

Для зменшення токсичного впливу залишкового мономеру базису пластинкового протеза на слизову оболонку, профілактики ускладнень, які виникають у хворих на цироз печінки при користуванні знімними протезами, а також для підвищення біологічної індиферентності і зниження негативної дії зубних протезів із акрилових пластмас, досягнення лікувального впливу на тканини порожнини рота, нами запропоновано методику насичення знімних зубних протезів тимогеном.

Результати вивчення фізико-механічних властивостей зразків акрилової пластмаси «Фторакс», виготовлених методом компресійного пресування без додавання лікарської речовини та з додаванням тимогену свідчать про те, що при вакуумному насиченні протеза тимогеном міцність при розтягуванні вище на 2%, на вигин - на 7,4%, питома ударна в'язкість на 0,7%, межа міцності при стискуванні нижче на 0,9%. Ці данні свідчать, що незначні відхилення не впливають на фізико-механічні властивості пластмаси.

Аналіз отриманих даних при вивченні зразків пластмас на водопоглинання дозволяє зробити висновок, що при вакуумному насиченні тимогеном в пластинкових протезах, виготовлених з пластмаси "Фторакс", водопоглинання на 13,3 % менше, ніж у протезів, виготовлених традиційним методом (р < 0,05).

Використання даного способу виготовлення зубних протезів дозволяє виготовляти протези, які сприяють виділенню лікарської речовини в слину впродовж більше як одного року користування протезом, що підтверджується даними тонкошарової хроматографії. При цьому тимоген зберігається в базисі протезу і не впливає на його фізико-механічні властивості.

Це підтверджується нашими клінічними дослідженнями, проведеними у різні строки після протезування.

Через 10 днів після накладення протезів у 1-й групі 22 (53,7%) пацієнти з частковими знімними пластинковими протезами пред'являли скарги на болючість під протезом. 6 (14,6%) пацієнтів - на механічну травму слизової оболонки протезом. При об'єктивному обстеженні встановлено наявність запалення слизової оболонки протезного ложа, яке підтверджувалося позитивною пробою Шиллера-Писарева. Після корекції протезів пацієнти скарг не пред'являли, стан слизової оболонки протезного ложа нормалізувався.

Через 10 днів після накладення протезів у 2-й групі 41 (71,9%) пацієнт пред'являв скарги на відчуття печії, сухість в порожнині рота, біль під базисом. Частина пацієнтів (9 осіб, 15,8%) відмічала загострення супутнього захворювання (цироз печінки) і пов'язувала його з проведеним протезуванням знімними протезами. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія спостерігалась у 23 (40,4%) пацієнтів. У 27 (47,4%) розлите запалення слизової оболонки. В 7 пацієнтів (12,3%) на тлі гіперемії визначалися ерозивні ділянки, у 2 пацієнтів (3,5%) декубітальні виразки. Проба Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів позитивна у 15 (45,4%) пацієнтів, слабкопозитивна у 16 (48,5%) і негативна у 2 (6,1 %) осіб.

Через 10 днів після накладення протезів у 3-й групі 33 (60,0%) пацієнти пред'являли скарги на відчуття печії під протезом, біль під базисом протеза. 4 (7,3%) пацієнта відмічали загострення супутнього захворювання. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія спостерігалась у 18 (32,7%) пацієнтів. У 26 (47,3%) пацієнтів спостерігалось розлите запалення слизової оболонки. В 4 пацієнтів (7,3%) на тлі гіперемії визначалися ерозивні ділянки, у 1 пацієнта (1,8%) декубітальні виразки. Проба Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів позитивна у 17 (47,2%) осіб, слабкопозитивна - у 10 (27,8%) і негативна - у 9 (25,0%) осіб.

Через 1 місяць у 2-й групі 44 (77,2%) пацієнта скаржились на відчуття печії, сухість в порожнині рота, біль під базисом протеза. Значні труднощі в адаптації до виготовлених протезів відчували 7 пацієнтів (12,3%). 3 пацієнти (5,3%) відмічали загострення супутнього захворювання. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія спостерігалась у 16 (28,1%) пацієнтів. У 28 (49,1%) розлите запалення слизової оболонки. У 6 пацієнтів (10,5%) на тлі гіперемії визначалися ерозивні ділянки, у 4 пацієнтів (7,0%) декубітальні виразки. Результати проведеної проби Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів: позитивна - у 21(63,6%) пацієнтів, слабкопозитивна - у 10 (30,3%) і негативна - у 2 (6,1 %) осіб.

Через 1 місяць після ортопедичного лікування в 3-й групі 33 (60,0%) пацієнта пред'являли скарги на відчуття печії, сухість у роті, біль під протезом, механічну травму. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія відмічалась у 15 (27,3%) пацієнтів. Розлите запалення слизової оболонки спостерігалось у 21 (38,2%) пацієнта. Проба Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів: позитивна - у 14(38,9%) пацієнтів, слабкопозитивна - у 8 (22,2%) і негативна - у 14 (38,9%) осіб.

Через 3 місяці в 2-й групі 38 (66,7%) пацієнтів скаржились на відчуття печії, сухість у порожнині рота. Значні труднощі в адаптації до виготовлених протезів відчували 8 пацієнтів (14,0%). Із цієї групи 3 пацієнти (5,3%) відмічали загострення супутнього захворювання. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія спостерігалась у 18 (31,6%) пацієнтів. У 22 (38,6%) пацієнтів спостерігалось розлите запалення слизової оболонки. В 5 пацієнтів (8,7%) на тлі гіперемії визначалися ерозивні ділянки, у 4 пацієнтів (7,0%) декубітальні виразки. Проба Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів: позитивна - у 14 (42,4%), слабкопозитивна - у 8 (24,2%) і негативна - у 11 (33,3%) осіб.

Через 3 місяці після ортопедичного лікування в 3-й групі 29 (52,7%) пацієнтів пред'являли скарги на відчуття печії, сухість у роті. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія відмічалась у 17 (30,9%) пацієнтів. Розлите запалення слизової оболонки спостерігалось у 13 (23,6%) пацієнтів. У 3 пацієнтів (5,5%) на тлі гіперемії визначалися ерозивні ділянки. Проба Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів: позитивна - у 9 (25,0%) пацієнтів, слабкопозитивна - у 11 (30,6%) і негативна - у 16 (44,4%) осіб.

Через 1 рік в 2-й групі після ортопедичного лікування у 31(54,4%) пацієнта клінічного покращення не відмічено. Вони також пред'являли скарги на відчуття печії, сухість у порожнині рота, біль під базисом. Значні труднощі в адаптації до виготовлених протезів продовжували відчувати 7 пацієнтів (12,2%). 19 (33,3%) пацієнтів були задоволені результатами проведеного протезування і ніяких скарг не пред'являли. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія спостерігалась у 17 (29,8%) пацієнтів. У 21 (36,8%) пацієнтів спостерігалось розлите запалення слизової оболонки. Проба Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів: позитивна - у 14(42,4%) пацієнтів, слабкопозитивна - у 9 (27,3%) і негативна - у 10 (30,3%) осіб.

Через 1 рік після ортопедичного лікування в 3-й групі значна більшість пацієнтів (41 хворий, 74,5%) позитивно оцінювали результати проведеного протезування, функціональну ефективність та естетичну цінність зубних протезів. 10 пред'являли скарги на відчуття печії, сухість у роті, дискомфорт при користуванні протезами. Інші пацієнти почували себе задовільно, скарг не пред'являли. При об'єктивному обстеженні порожнини рота точкова гіперемія відмічалась у 8 (14,5%) пацієнтів. Розлите запалення слизової оболонки спостерігалось у 6 (10,9%) пацієнтів. Проба Шиллера-Писарева у пацієнтів з частковою відсутністю зубів: позитивна - у 4 (11,1%) пацієнтів, слабко-позитивна - у 3 (8,3%) і негативна - у 29 (80,6%) осіб.

Таким чином, при вакуумному насиченні базисів знімних пластинкових протезів тимогеном кількість запальних проявів СОПЛ у хворих на цироз печінки зменшується на 26,7%.

Проведений аналіз показників цитохімічної активності мієлопероксидази в змивах із порожнини рота в ортопедичних хворих 1-ї групи показав, що її активність на момент звернення становила 2,35 ± 0,03 ум.од. (р₁ > 0,05). Через 10 діб після протезування в цій групі спостережень відмічали збільшення ферментативної активності, яка збільшувалась на 11,9%, що мабуть, було місцевою реакцією на подразник в порожнині рота. В наступні строки спостереження в цій групі (1 місяць і 3 місяці) відмічалась нормалізація показників активності міелопероксидази з наближенням їх показників активності до вихідного рівня.

Аналіз показників 2-ї та 3-ї груп до 10 діб після накладення знімних пластинкових протезів із акрилатів виявив прогресуюче збільшення активності у 2-й групі на 20,8 % (р₁ < 0,01), а в 3-й на 18,3% (р₁ < 0,05). В наступні 30 діб спостереження активність мієлопероксидази продовжувала збільшуватися і склала: у 2-й групі - 2,96 ± 0,05 ум.од. (р₁ < 0,01), що на 25,9% було вище вихідного рівня, в той час як в 3-й групі - 2,57 ± 0,06 ум.од., що на 9,4% вище вихідного рівня. В наступні 3 місяці спостереження у 2-й групі намітилась тенденція до нормалізації вивчаємого показника, хоча порівняно з показниками вихідного рівня він був вище на 14,04 % (р₁ < 0,05). Через 1 рік після протезування у 2-й групі активність мієлопероксидази була збільшена на 4,2 %. У 3-й групі вивчаємий показник практично не відрізнялись від показників вихідного рівня на 90-у добу.

Аналіз НСТ-активності в змивах із порожнини рота показав, що у ортопедичних хворих 1-ї групи через 10 діб після протезування спостерігався ріст НСТ-активності на 21,6 % порівняно з показниками на момент звернення (р₂ < 0,05). В наступні строки спостережень у 1-й групі відмічається прогресуюче зниження НСТ-активності з наближенням її показників до вихідного рівня на 90 добу.

На 10 добу після накладення знімних пластинкових протезів виявлялося прогресуюче збільшення НСТ-активності у 2-й групі на 48,6% (р₁ < 0,001), в 3-й групі - на 48,3%. В наступні 30 діб після протезування у 2-й групі показники НСТ-активності збільшились на 51,04%, у 3-й групі спостережень до цього строку НСТ-активність почала знижуватися і склала 34,0%. На 90 добу після накладення протезів в 2-й групі спостерігалась тенденція до зниження НСТ-активності до 22,5%, а через 1 рік - до 15,7 %. В 3-й групі ортопедичних хворих показники НСТ-активності на 90-у добу наближались до вихідного рівня.

При проведенні досліджень периферічної крові пацієнтів було встановлено, що в ортопедичних хворих до і після протезування в 1-й групі еластазоподібна активність (ЕПА) не виходила за межі фізіологічного діапазону, що становить 114,5 ± 2,8 мкмоль/мл^.хвил^-1. Нами виявлено суттєве підвищення ЕПА до протезування у хворих 2-ї та 3-ї груп (на 21,0 % і 22,1% відповідно, р₁ < 0,05). Після ортопедичного лікування у хворих 2-ї групи показники ЕПА зросли на 34,8 %. В 3-й групі спостережень показники ЕПА знижувались і становили 119,4 ± 2,9 мкмоль/мл^.хвил^-1.

Активність активатора плазміногену (ААП) у хворих 1-ї групи до і після ортопедичного лікування суттєво не відрізнялась від норми. В ортопедичних хворих, які страждають на цироз печінки, фібринолітична активність крові суттєво підвищена: у хворих 2-ї групи ААП становила 118,6 ± 2,9 %, у хворих 3-ї групи - 117,4 ± 3,3 %. Після ортопедичного лікування показник ААП у хворих 2-ї групи зростав на 22,4% і становив 122,4 ± 3,2 % (р₁ < 0,05). В пацієнтів 3-ї групи знизився до 113,1± 2,9 %.

При вивченні сумарної протеолітичної активності (СПА) сироватки крові було встановлено, що у хворих 1-ї групи даний показник не відрізнявся від норми, а у хворих 2-ї і 3-ї груп даний показник підвищений на 33,3% і 28,57% відповідно (р₁ < 0,001). Після протезування у хворих 2-ї групи він зростав на 42,8%, у хворих 3-ї групи навпаки він знижувався і був нижче на 14,8% (р₂ < 0,05).

Вміст плазміногену у ортопедичних хворих 1-ї групи до протезування становив 104,6 ± 2,6 % (р₁>0,05). В ортопедичних хворих з фоновою патологією печінки вміст даного проферменту знижений у хворих 2-ї групи - до 84,0 ± 2,0 %, у хворих 3-ї групи - до 83,3 ± 2,4 % (р₁ < 0,05). Після протезування у хворих 2-ї групи спостерігалось зниження вмісту проферменту, який зменшувався по відношенню до контролю на 23,2%. Показник проферменту в пацієнтів 3-ї групи наближався до показників контролю і склав 102,5 ± 2,2 %, (р₁ > 0,05).

У хворих 1-ї групи до протезування фібринолітична активність лейкоцитів (ФАЛ) становила 24,3 ± 2,3 % (р₁ > 0,05). У хворих на цироз печінки була виявлена суттєва депресія функціональної активності лейкоцитів: ФАЛ знижена у хворих 2-ї групи до 12,6 ± 1,2 % (р₁ < 0,001), у хворих 3-ї групи - до 13,4 ± 0,8 % (р₁ < 0,001). Після проведеного ортопедичного лікування в 1-й групі ФАЛ практично не відрізнялася від показників до протезування. У пацієнтів 2-ї групи після ортопедичного лікування відмічалось зниження ФАЛ по відношенню до показника до протезування на 50%. У пацієнтів 3-ї групи по відношенню до показників до протезування вона був вище на 44,02%.

Нами встановлено, що у хворих 1-ї групи антиплазмінова активність (б₂-АП) до і після протезування не виходила за межі фізіологічного діапазону. В ортопедичних хворих, які страждають на цироз печінки, б₂-АП достовірно знижена. Після протезування антиплазмінова активність у пацієнтів 2-ї групи знижувалась на 20,6%, в той час як у хворих 3-ї групи підвищилась на 19,9% (р₂ < 0,05) порівняно з показниками б₂-АП до протезування і становила 97,6 ± 3,3 % при контролі 100,0 ± 3,2 %.

Рівень б₁-інгібітора протеїназ (б₁ІП) становив 37,9 ± 1,9 мкмоль/л, і в ортопедичних хворих 1-ї групи суттєво не відрізнявся від норми. В ортопедичних хворих на цироз печінки виявлено статистично значиме зниження величини даного показника: на 21,8% у хворих 2-ї групи і на 20,5%, у хворих 3-ї групи (р₁ < 0,05). Ортопедичне лікування з використанням акрилатів у пацієнтів 2-ї групи з наявністю соматичної патології призвело до більш виражених змін цього показника, який зменшувався на 26,6% (р₁ < 0,01) порівняно з контролем. У пацієнтів 3-ї групи вміст б₁ІП наближався до показників 1-ї групи.

Результати досліджень свідчать, що в ортопедичних хворих 1-ї групи рівень інгібітора б₂-макроглобуліна (б₂М) в сироватці крові не відрізнявся від контролю. В ортопедичних хворих на тлі цирозу печінки вміст даного білка суттєво знижений. Так, у хворих 2-ї групи показник знижений на 37,9%, у хворих 3-ї групи - на 34,4% , (р₁ < 0,001) порівняно з нормою.

Використання модифікованого методу виготовлення знімних протезів у осіб з цирозом печінки (3-я група) виявило виражений протекторний ефект тимогену, про що свідчить відновлення показників б₂М порівняно з контролем (р₁ > 0,05) і підвищення вмісту б₂М на 42,1 % (р₂ < 0,001) порівняно з даними до протезування.

Нами встановлено, що антитромбіновий час плазми крові здорових людей становить 100,0 ± 2,7 %. У хворих1-ї групи активність антитромбіна III (АТ III) не виходить за межі фізіологічних коливань даного показника. У хворих 2-ї і 3-ї груп виявлено зниження рівня АТ III відповідно до 86,4 ± 2,8 % і 87,3 ± 3,1 % відповідно. Після ортопедичного лікування в 2-й групі відмічалось прогресуюче зниження АТ III, яке зменшилось порівняно з контролем на 28,7 % (р₁ < 0,01) і відновлення рівня АТ III в 3-й групі, де цей показник склав 94,2 ± 2,8 %.

При вивченні загальної антитриптичної активності (ЗАА) сироватки крові встановлено, що даний показник достовірно відрізнявся від норми тільки у ортопедичних хворих, які страждають на цироз печінки. Так, у хворих 2-ї групи показник знижений на 18,7%, у хворих 3-ї групи - на 25,0% (р₁ < 0,05), при нормі 1,6 ± 0,2 г/л. Після проведеного ортопедичного лікування у хворих 2-ї групи ЗАА знижувалась на 31,2 %, (р₁ < 0,01), а в 3-й групі хворих, запротезованих за розробленою технологією, ЗАА наближалася до контрольних показників.

Вміст продуктів деградації фібрин-фібриногена (ПДФ) у сироватці крові практично здорових людей становив 17,6 ± 1,8 мкг/мл. У хворих 1-ї групи цей показник залишався в межах фізіологічного діапазону. У хворих 2-ї і 3-ї груп вміст ПДФ підвищений відповідно до 38,2 ± 4,1 мкг/мл і 41,3 ± 4,6 мкг/мл (р₁ < 0,001). Після проведеного ортопедичного лікування у пацієнтів 2-ї групи показник зростав в 3 рази порівняно з контролем і на 37,4% порівняно з показниками до протезування. При цьому у ортопедичних хворих 3-ї групи показник вмісту ПДФ наближався до фізіологічної норми і становив 20,5 ± 4,2 мкг/мл, що було на 49,6% вище вивчаємого показника до протезування.

При дослідженні системи імунного потенціалу крові у ортопедичних хворих установлено, що у здорових людей вміст зрілих Т-лімфоцитів лінії CD₃+ (Т_З) становив 67,4 ± 4,5 %. У хворих 1-ї групи не виходив за межі фізіологічного діапазону. У хворих 2-ї і 3-ї груп виявлено значне зменшення відносного числа Т-клітин, експресуючих мембранні маркери CD₃+: показник знижений до 45,3 ± 4,8 % і 46,2 ± 3,9 % відповідно (р₁ < 0,01). Після проведеного ортопедичного лікування показник CD₃+ у пацієнтів 1-ї групи дослідження практично не відрізнявся від показників до протезування. В той час як в групах 2-й і 3-й спостерігались різноспрямовані зміни: у 2-й групі вміст CD₃+ прогресуюче знижувався і становив 43,0 ± 4,2 %, що на 36,2 % нижче контролю (р₁ < 0,01), а в 3-й групі був на 37,4% вище, ніж вивчаємий показник до протезування.

Вміст в крові CD ₄+ лімфоцитів у хворих 1-ї групи суттєво не відрізнявся від норми, яка становила 44,5 ± 2,9 %. У хворих же 2-ї і 3-ї груп вміст CD ₄+ клітин знижений відповідно на 13,7 % і 15,1 %. Після протезування вміст CD ₄+ у пацієнтів 1-ї групи був у діапазоні фізіологічної норми, у хворих 2-ї групи знижувався на 20,8%, а у пацієнтів 3-ї групи зростав до 41,8 ± 3,5 %.

Вміст CD ₈+ лімфоцитів у периферичній крові в пацієнтів 1-ї групи не відрізнявся від відповідного показника у здорових людей, який становив 21,4 ± 1,6 %. У хворих 2-ї і 3-ї груп вміст Т₈лімфоцитів підвищений відповідно на 29,9% і 31,7% (р₁ < 0,01).

Після проведеного ортопедичного лікування вміст CD ₈+ лімфоцитів периферичної крові найбільш суттєво змінився у 2-й групі спостережень, де він збільшувався по відношенню до контролю на 70,5% (р₁ < 0,001), а по відношенню до показників до протезування на 31,3% (р₂ < 0,01), до цього строку в 3-й групі спостережень вміст CD ₈+ лімфоцитів периферичної крові знижувався по відношенню до показників до протезування на 17,7% (р₂ < 0,05).

Вміст CD ₁₆+ лімфоцитів у хворих 1-ї групи достовірно не відрізнявся від відповідного показника у здорових людей, який становив 15,1 ± 0,3 %. В ортопедичних хворих на цироз печінки 2-ї і 3-ї груп досліджуваний показник не виходив за межі фізіологічного діапазону. Після протезування у пацієнтів 2-ї групи вивчаємий показник знижувався на 13,2%, а у хворих 3-ї групи зростав порівняно з показниками до ортопедичного лікування на 20,8% (р₂ < 0,05).

Вміст аЕ-розеткоутворюючих клітин (аЕ-РУЛ) в 1-й групі значно не відрізнявся від контролю і становив 12,9 ± 0,5 %. У хворих 2-ї групи вміст аЕ-РУЛ знизився до 8,8 ± 0,3 % і до 8,5 ± 0,4 % (p₁ < 0,05) у хворих 3-ї групи. При проведенні досліджень після протезування виявлено зниження аЕ-РУЛ у 2-й групі спостережень на 53,9% по відношенню до контролю (p₁ < 0,001) і на 39,7% по відношенню до досліджень до протезування (p₂ < 0,01).

Результати дослідження периферійної крові пацієнтів свідчать, що запальні зміни тканин порожнини рота у хворих на цироз печінки формуються на тлі порушення гемостатичного балансу між згортаючою і фібринолітичною системами, включаючи зміни імунної регуляції, які характеризуються глибоким загальним дисбалансом у системі протеїнази/антипротеїнази.

Порівняльна оцінка результатів досліджень, проведених у різний термін ортопедичного лікування, дозволила довести перевагу розробленого способу виготовлення знімних пластинкових зубних протезів і рекомендувати застосування його в практиці ортопедичної стоматології.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з підвищенням ефективності ортопедичного лікування хворих на цироз печінки знімними пластинковими протезами шляхом вакуумного насичення базисів тимогеном для профілактики запальних ускладнень з боку слизової оболонки протезного ложа.

1. Встановлено, що серед хворих на цироз печінки, які користуються зубними знімними пластинковими протезами, 71,4 % осіб мають хронічні запальні процеси слизової оболонки протезного ложа.

2. Показано, що протезування хворих на цироз печінки знімними пластинковими протезами з акрилових пластмас викликає порушення цитохімічної активності нейтрофільних лейкоцитів, про що свідчить підвищення активності мієлопероксидази на 17 % та показників НСТ-тесту - на 27,3 %.

3. Вдосконалено технологію виготовлення знімних пластинкових протезів за допомогою вакуумного насичення їх акрилових базисів 0,01 % розчином тимогену, що не впливає на фізико-механічні властивості пластмаси (межа міцності при розтягуванні більша на 2%, на вигин - на 7,4%; на водо-поглинання - на 13,3% менше). За допомогою тонкошарової хроматографії встановлено, що вакуумне насичення базисів протезів тимогеном забезпечує виділення лікарської речовини в ротову рідину протягом усього терміну користування протезом.

4. В ортопедичних хворих на цироз печінки виявлена особлива форма патогенезу протезного стоматиту, що характеризується глибоким загальним дисбалансом (соматичного генезу) в системі протеїнази/антипротеїнази, що проявляється зростанням еластазоподібної активності на 22,1%, активності активатора плазминогену - на 17,4 %, сумарної протеолітичної активності - на 22,5 %, зниженням рівня плазміногену - на 20,6 %, рівня б₁-інгібітора протеїназ (б₁-ІП) - на 13,7 %, антиплазмінової активності (б₂ -АП) - на 18,6 %, рівня антитромбина III - на 12,7 %, загальної антитриптичної активності - на 25,0 %, а також порушенням лейкоцитарної регуляції фібринолізу.

5. Доведено, що насичення акрилового базису протеза тимогеном в ортопедичних хворих на цироз печінки веде до нормалізації ферментативного дисбалансу лейкоцитів (зниження еластазоподібної активності - на 14,6%, активності активатора плазминогену - на 16,1%, сумарної протеолітичної активності - на 14,8%, збільшення рівня плазміногену - на 23,1%, антиплазмінової активності - на 19,9%, загальної антитриптичної активності - на 41,6%) та клітинного імунітету (збільшення кількості клітин, експресуючих CD₃+ на 37,4 %, CD₄+ - на 15,1 %, CD₁₆+ - на 20,8 %, зменшення CD₈+ - на 17,7 %, а також зниження здатності відновлювати експресію аЕ-рецепторів на 27,1%).

6. На підставі проведених досліджень встановлено високу клінічну ефективність розробленого способу виготовлення знімних пластинкових протезів з насиченням базису протезу розчином тимогену для лікування ортопедичних хворих, що страждають на цироз печінки, що підтверджується зменшенням кількості запальних ускладнень слизової оболонки протезного ложа на 26,7 % порівняно із загальноприйнятою технологією виготовлення ортопедичних конструкцій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для профілактики запальних явищ слизової оболонки протезного ложа в хворих на цироз печінки рекомендується насичувати пластмасові базиси протезів 0,01 % розчином тимогену.

2. Для пролонгованого постійного впливу лікарської речовини на тканини протезного ложа насичення базисів протезів розчином тимогену необхідно проводити під вакуумним тиском 5 атм. протягом 30-40 хвилин в камері з вмонтованим мановакууметром.

Список ОПУБЛІКОВАНИХ праць за темою дисертації

1. Лавровская О. М. Иммунный потенциал крови у ортопедических больных с циррозом печени при протезировании съемными пластиночными протезами / О. М. Лавровская // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 3 (47). - С. 60-62.

2. Лавровская О. М. Показатели активности НСТ-теста лейкоцитов в смывах полости рта у ортопедических больных, страдающих циррозом печени / О. М. Лавровская // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 4 (48). - С. 113-116.

3. Лавровская О. М. Определение фибринолитической активности лейкоцитов крови у больных циррозом печени при протезировании съемными пластиночными протезами, приготовленными методом компрессионного прессования с добавлением тимогена / О. М.Лавровская // Кримський терапевтичний журнал. - 2008. - № 2. - С.73-74.

4. Жадько С. И. Влияние съемных пластиночных протезов на показатели миелопероксидазы нейтрофильных лейкоцитов в смывах полости рта ортопедических больных, страдающих циррозом печени / С. И. Жадько, О. М. Лавровская, С. К. Северинова // Галицький лiкарський вiсник. - 2005. - Т. 12, № 1, Ч. 1. - С. 30-32. Участь здобувача полягає у зборі клінічного матеріалу, аналізі отриманих результатів,підготовці статті до друку.

5. Деклараційний патент на корисну модель № 30120, Україна, МПК А61 С13/00. Спосіб виготовлення знімних зубних протезів iз акрилових пластмас / О.М. Лавровська, С.I. Жадько, С.К. Северiнова, Я.А. Лавровська, I.С. Придатко. - № u200712270; Заяв. 05.11.2007; Опубл. 11.02.2008. - Бюл. № 3. Участь здобувача полягає у проведенні інформаційного пошуку, формулюванні заявки, формули патенту, підготовці до друку. Участь здобувача полягає у проведенні інформаційного пошуку, формулюванні заявки, підготовці до друку.

6. Деклараційний патент на корисну модель № 49652, Україна, МПК А61 С13/01. Спосiб дiагностики переносимостi базисної пластмаси при протезуваннi / С.К. Северiнова, С.I. Жадько, I.В. Мiронова, О.М. Лавровська, П.М. Колбасiн. - № 2002020875; Заяв. 14.02.2002; Опубл. 16.09.2002. - Бюл. № 9. Участь здобувача полягає у проведенні інформаційного пошуку, формулюванні заявки, підготовці до друку.

7. Лавровская О. М. Изучение физико-механических свойств пластмасс, приготовленных методом компрессионного прессования без добавления лекарственного препарата и с добавлением тимогена / О. М. Лавровская // DENTAL класс. - 2009. - № 1/2 (6-7). - С. 43-44.

8. Лавровская О. М. Особенности иммунного статуса у ортопедических больных, страдающих циррозом печени / О. М. Лавровская // Бъдещето проблемите на световната наука - 2009: міжнар. наук.-практ. конф., 17-25 грудня 2009 р.: тези доп. - Софія, 2009. - Т. 22. - С. 33-34.

9. Лавровская О. М. Изменение показателей нейтрофильных лейкоцитов в смывах полости рта у ортопедических больных с циррозом печени / О. М. Лавровская, С. К. Северинова // Стоматология Тавриды: I съезд Ассоциации стоматологов АР Крым, 25-26 ноября 2004 г.: тезисы док. - Симферополь, 2004. - С. 202-203. Участь здобувача полягає у зборі клінічного матеріалу, аналізі отриманих результатів,підготовці тез.

10. Лавровская О. М. Сравнительная характеристика ортопедических конструкций у больных, страдающих циррозом печени / О. М. Лавровская, С. К. Северинова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского (мат. наук.-практ. конф. «Сучасні аспекти клінічної пародонтології», 28-30 квітня 2006 р.). - Симферополь, 2006. - Т. 142, Ч. IV. - С. 83. Участь здобувача полягає у зборі клінічного матеріалу, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків, підготовці тез.

11. Жадько С. И. Ферментативная активность миелопероксидазы слюны у ортопедических больных с сопутствующей соматической патологией / С. И. Жадько, П. Н. Колбасин, О. М. Лавровская, С. К. Северинова, Е. А. Аксенова, М. С. Куликов // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория: сб. научн.-практ. работ. - Саки, 2002. - С.205-206. Участь здобувача полягає у зборі клінічного матеріалу, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків, підготовці роботи до друку.

12. Жадько С. І. Перспективні шляхи прогнозування розвитку та профілактики запальних змін слизової оболонки протезного ложа (СОПЛ) в осіб із захворюваннями внутрішніх органів / С. І. Жадько, С. К. Северiнова, С. А. Рикова, О. М. Лавровська, І. В. Міронова, А. Т. Прадко, М. С. Куліков, Е. А. Аксенова // І (VIII) з'їзд Асоціації стоматологів України, 30 листопада - 2 грудня 1999 р.: тези доп. - Київ, 1999. - С.281-282. Участь здобувача полягає у проведенні стоматологічного обстеження хворих, написанні тез.

АНОТАЦІЯ

Лавровська О.М. Особливості ортопедичного лікування зубними знімними пластинковими протезами хворих з цирозом печінки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2011.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на цироз печінки і профілактиці запальних проявів з боку слизової оболонки протезного ложа.

У дисертації вивчено вплив знімних ортопедичних конструкцій на слизову оболонку протезного ложа, підтверджена токсична дія пластмас, яка частіше за все зумовлена впливом надлишку мономеру на слизову оболонку протезного ложа у хворих на цироз печінки.

Запропоновано спосіб виготовлення знімних протезів (насичення базисів протезів під тиском розчином тимогену) для зменшення токсичного впливу залишкового мономеру в базисах протезів на слизову оболонку протезного ложа у цих хворих.

Результати досліджень свідчать, що цироз печінки в ортопедичних хворих є чинником ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа за рахунок формування дисбалансу в протеолітичній і імунній системах.

В результаті проведених клініко-лабораторних досліджень доведено, що застосування запропонованої технології виготовлення знімного пластинкового протезу запобігає розвитку запальних процесів у слизовій оболонці протезного ложа.

Ключові слова: акрилові знімні зубні протези, цироз печінки.

АННОТАЦИЯ

Лавровская О.М. Особенности ортопедического лечения зубными съемными пластиночными протезам больных с циррозом печени. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. - стоматология. Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2011.

Диссертация посвящена повышению эффективности ортопедического лечения съемными пластиночными протезами больных с циррозом печени и профилактике воспалительных осложнений со стороны слизистой оболочки протезного ложа.

В работе показано, что цирроз печени у ортопедических больных является фактором риска развития воспалительных заболеваний слизистой оболочки протезного ложа за счет формирования дисбаланса в протеолитической и иммунной системах.

Установлено, что у больных циррозом печени воспалительные заболевания слизистой оболочки протезного ложа наблюдаются в 71,4 % случаях.

На основании клинических и лабораторных исследований изучено влияние съемных ортопедических конструкций из акриловых пластмасс на слизистую оболочку протезного ложа и организм в целом.

Установлено, что акриловые пластмассы дифференцированно влияют на основные показатели протеолиза, фибринолиза и иммунной регуляции гемостаза.

Подтверждено токсическое действие пластмасс, которое чаще всего связано с влиянием остаточного мономера на слизистую оболочку протезного ложа у больных с циррозом печени.

Для уменьшения токсического влияния акриловых пластмасс на ткани полости рта был разработан способ насыщения базисов съемных пластиночных протезов тимогеном в специальной камере под давлением.

Доказана клиническая эффективность использования тимогена для лечения протезного стоматита у ортопедических больных, страдающих циррозом печени: количество воспалительных проявлений в тканях протезного ложа уменьшается на 26,7 % по сравнению с общепринятой технологией.

...