Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих за рахунок зміцнення пластмасових базисів знімних зубних протезів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

УДК 616.314-77-003.96

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих за рахунок зміцнення пластмасових базисів знімних зубних протезів

14.01.22 - стоматологія

Остроголов Дмитро Феофанович

Полтава - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент Дворник Валентин Миколайович, Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Рожко Микола Михайлович, Державний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет" МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Голік Віктор Павлович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться "19" травня 2011 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий "15" квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Т.О. Дев'яткіна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема потреби населення в знімному протезуванні досить висока, тому її розв'язання має велике медичне і соціальне значення. За даними вітчизняних авторів, вона коливається в межах 40-60 % від кількості осіб, які звертаються по ортопедичну допомогу (В. А. Лабунець, 2000).

Фактично ж потреба населення в знімних протезах значно вища, оскільки 23,99±2,99 % людей не можуть звикнути до знімних протезів, не користуються ними і більше не звертаються до стоматологів-ортопедів, не вірячи в ефективність лікування (М. І. Кирилюк, 1996).

Якщо ж урахувати необхідність виготовлення нових протезів після 3 років користування ними, стає очевидним, що кількість тих, хто потребує цього виду протезування, різко збільшується (М. Я. Нідзельський, 1997).

Основним матеріалом для базисів знімних протезів досі залишаються пластмаси акрилового ряду, яким властиві висока технологічність, стійкість кольору, збереження геометричної форми і досить висока індиферентність до біологічних середовищ. У повсякденній клінічній практиці серед знімних протезів переважають пластинкові (99,1 %), а для їх виготовлення найчастіше використовують пластмаси (А. Й. Криль, 1999).

Разом із тим, пластмасам акрилового ряду властива ціла низка недоліків, серед яких не останнє місце займає їх недостатня механічна міцність. За результатами визначення частоти і причин поломок протезів, проведеного різними авторами, поломки пластмасових базисів становлять 35-49 % від загальної кількості виготовлених знімних пластинкових протезів (О. А. Писаренко, 2001; А. В. Крайнiй, 2002; Е. Ю. Локота, 2002). Тривалість користування знімними пластинковими протезами до першої поломки становить у середньому 0,5-1,4 року (Т. Н. Родина, 1999).

До поломок знімних пластинкових протезів призводять різні причини. Деякі автори розділяють їх на кілька груп: природа матеріалу; порушення клініко-лабораторних етапів; недбале ставлення хворого до протеза і використання протезів понад оптимальні терміни придатності; несприятливі умови порожнини рота (А.В. Крайнiй, 2002).

Відомі різні методи лагоджень знімних протезів, але велику частину поламаних протезів складають протези, які неодноразово ламалися в старому місці (63,9 %), що пояснюється зокрема недосконалістю методів лагодження (Т. Н. Родина, 1999).

Переломи протезів вимагають повторного їх виготовлення, отже, витрати матеріалів, робочого часу, що призводить до скорочення охоплення населення ортопедичною допомогою (В. А. Лабунець, 2000; В. А. Лабунець, Т. В. Дієва, 2003, 2006).

У зв'язку з цим багато авторів займаються проблемою підвищення міцності базисів знімних пластинкових протезів за рахунок зміни хімічного складу і просторової структури акрилатів, а також упровадження в практику інших матеріалів і нових технологій виробництва базисів знімних протезів (ливарного пресування). Та все ж ці методи не знайшли широкого застосування, оскільки вимагають перебудови зуботехнічного виробництва.

Тому останнім часом посилену увагу дослідників привертають механічні способи підвищення міцності базисних матеріалів шляхом їх армування.

Відомі способи армування не просунулися далі дослідних зразків. Основний недолік майже всіх запропонованих технологій полягає в зсуві армувальних елементів у процесі пакування і пресування пластмаси базису. Тому питання підвищення міцності знімних протезів доступними засобами залишається актуальним і нині.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом комплексної НДР кафедри ортопедичної стоматології вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, м. Полтава "Оптимізація профілактики та лікування стоматологічних захворювань" (номер державної реєстрації 0106U003237).

Мета дослідження - підвищення якості ортопедичного лікування хворих із великими дефектами зубних рядів або повною відсутністю зубів за рахунок армування базисів знімних протезів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1. Вивчити потребу дорослого населення м. Рівне і Рівненської області у виготовленні знімних пластинкових протезів.

2. Визначити частоту поломок протезів у хворих м. Рівне й Рівненської області.

3. Проаналізувати основні причини поломки базисів.

4. Експериментально і за допомогою математичних розрахунків обґрунтувати технологію армування базисів знімних протезів.

5. Визначити основні особливості армування базису і розробити практичні рекомендації щодо технології його виготовлення.

6. Вивчити ступінь відновлення функціональної ефективності жувального апарату після протезування знімними протезами, армованими за запропонованою технологією.

Об'єкт дослідження. Технологія армування базисів знімних протезів.

Предмет дослідження. Підвищення якості ортопедичного лікування хворих з великими дефектами зубних рядів або повною відсутністю зубів з використанням пластинкових знімних протезів, виготовлених за розробленою технологією армування їх базисів.

Методи дослідження: метод репрезентативної сукупності (для вивчення потреби населення в протезуванні); експериментальні (для визначення механічних властивостей пластмаси армованих і неармованих базисів); клінічні - загальноприйняті, методика визначення ступеня піддатливості слизової оболонки, оклюзографія; функціональні - електроміографія; статистичні-Ст'юдента-Фішера (для обробки цифрового матеріалу електроміограм).

Наукова новизна отриманих результатів. Статистично визначена потреба дорослого населення м.Рівне та Рівненської області в знімному протезуванні. Визначені клінічні показання до виготовлення армованого базису. Вперше в порівняльному аспекті вивчений вплив відомих способів армування базисів знімних протезів на їхні міцнісні характеристики на просторових моделях. На підставі експериментальних і математичних розрахунків обґрунтована технологія армування базисів знімних протезів.

Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджена результатом інформаційного і патентного пошуків.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційної роботи дозволили розробити й упровадити в практику ортопедичної стоматології рекомендації щодо клініко-лабораторних етапів виготовлення знімних пластинкових протезів з армованим базисом (патент України на корисну модель №27345 від 25.10.2007, Бюл. №17).

На підставі лабораторних випробувань відомих способів армування базисів знімних протезів установлені міцнісні характеристики цих зразків, що дозволило запропонувати оптимальний спосіб армування пластмасових базисів знімних протезів та підвищити якість ортопедичної допомоги.

Практичній охороні здоров'я рекомендовані зміст і послідовність маніпуляцій армування базисів пластинкових протезів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією і кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава та в практичну діяльність лікарів Рівненської обласної стоматологічної поліклініки, Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки і Харківської міської стоматологічної поліклініки № 1.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконав інформаційний пошук, аналіз літератури за темою дисертації, протезування і клінічні спостереження за тематичними пацієнтами в динаміці. Спільно зі співробітниками кафедри медичної біології, медичної та біологічної фізики і медичної інформатики вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава дослідив міцнісні характеристики армованих базисів знімних протезів на просторових моделях. Розробив, випробував і упровадив у стоматологічну практику новий спосіб армування знімних протезів. Особисто систематизував і узагальнив отримані результати, провів їх статистичну обробку, написав усі розділи дисертації. Спільно з науковим керівником сформулював мету, основні завдання, висновки та практичні рекомендації. Самостійно підготовив до друку наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були представлені на: Міжнародній науково-практичній конференції "Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні" (15-17 березня 2006 р.), м. Полтава; Всеукраїнській науково-практичній конференції "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології. Актуальні проблеми стоматологічного матеріалознавства" (19-21 жовтня 2006 р.), м. Полтава; Всеукраїнській науково-практичній конференції "Медична наука - 2007" (13 грудня 2007 р.), м. Полтава; Всеукраїнській науково-практичній конференції "Медична наука - 2010" (16-17 грудня 2010 р.), м. Полтава.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 7 працях, із яких 6 статей (усі самостійні) опубліковані у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, отриманий 1 патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу "Об'єкти і методи дослідження", двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і бібліографічного покажчика літератури, який включає 232 найменування, із них - 183 кирилицею і 49 - латиницею. Робота викладена на 139 сторінках машинописного тексту, дисертація ілюстрована 10 таблицями та 37 рисунками.

Основний зміст

Об'єкти і методи дослідження. Для визначення потреби в протезуванні повними знімними пластинковими протезами населення м. Рівне та Рівненської області ми вивчили статистичні звіти районних і обласної стоматологічних поліклінік, а також здійснили огляди пацієнтів на клінічному прийомі.

Для клінічних досліджень протягом 2004-2008 рр. було взято на лікування 100 пацієнтів віком від 42 до 82 років, які потребували виготовлення знімних зубних протезів.

Згідно з клінічною ситуацією і тактикою лікування пацієнти були поділені на 2 групи.

До складу першої групи ввійшли 20 пацієнтів. За вказаний період їм було виготовлено 36 протезів за загальною технологією, без армування базису.

Другу групу склали 80 пацієнтів, із яких 40 осіб звернулися з приводу поломки протезів, виготовлених раніше, і 40 пацієнтів зі складними клінічними умовами для протезування. Пацієнтам другої групи було виготовлено 125 знімних протезів за загальною технологією, але з армуванням базисів дугоподібною арматурою.

Окрім загальноприйнятих у практиці ортопедичної стоматології клінічних методів об'єктивного дослідження стану тканин порожнини рота, ми використали методику, що дозволяє визначити ступінь піддатливості слизової оболонки протезного ложа. Вимірювання виконані за допомогою спеціального приладу, запропонованого Л. Б. Єрис (2000), Л. О. Луговою і О. С. Згонником (2006).

Крім того, результати протезування в клініці обов'язково перевіряли за допомогою оклюзографії. Здаючи протези, домагалися отримання нормограми, яка разом із корекцією меж базису, сприяє рівномірному розподілу жувальних зусиль.

У завдання нашого дослідження входило вивчення функціонального стану жувальних м'язів у осіб з інтактними зубними рядами (контрольна група - 15 осіб) та змін функціонального стану в осіб з повною відсутністю зубів до і після протезування. Електроміографічні дослідження жувальних м'язів пацієнтів контрольної групи дозволили встановити середні кількісні показники. У клінічних групах вивчена біоелектрична активність жувальних м'язів у 30 пацієнтів, по 15 осіб із армованим та неармованим базисом у терміни до і через місяць після лікування.

Для реєстрації біострумів жувальних м'язів використали електроміографічний комп'ютерний комплекс "Нейрософт" (Росія), а також спеціальні нашкірні срібні електроди діаметром 7 мм і постійною міжелектродною відстанню 15 мм. Це дало можливість отримати достовірні дані у всіх подальших дослідженнях.

Можливість комп'ютерного аналізу значно розширює використання електроміографії як методу функціональної діагностики і контролю результатів лікування.

В експерименті з метою дослідження впливу арматури різних видів на механічні властивості базисної пластмаси "Фторакс" ми виготовили 3 групи зразків по 5 зразків у кожній групі: 1 група - зразки, виготовлені за стандартною технологією без армування; 2 група - зразки, армовані металевою сіткою завтовшки 0,4 мм; 3 група - зразки, армовані дугоподібною арматурою завтовшки 0,4-0,5 мм, шириною 4-5 мм.

Зразки для випробувань виготовляли на ідентичних робочих моделях за розробленою нами технологією, ідентичних розмірів і форм. Вони відрізняються від випробовуваних іншими авторами тим, що повністю повторюють форму протеза з його складною геометрією і дозволяють точніше визначити дію сил, що діють на протез, з урахуванням різниці щільності базису протеза і штучних зубів.

Міцність на розрив і вигин вивчалася на випробувальній машині "МРК-1" (Росія).

Для розрахунків використаний метод "арок-центральної консолі". Саме він дозволяє врахувати просторовий характер деформацій і напруженого стану протеза у двох взаємно перпендикулярних напрямах. Увесь протез розглядається як сукупність центральної пружної консолі, напрям якої збігається із сагітальною віссю, і ряду арок, які служать пружною вінклерівською основою для консолі.

За допомогою обчислень установлений розподіл між навантаженням, що сприймає пружна аркова основа, й основним консольним елементом протеза, після чого аркові та консольні елементи можна розраховувати незалежно. пластинковий протез поломка жувальний

При цьому напругу визначали окремо в арках і в консолі та оцінювали можливість появи тріщин того чи іншого напряму або повного руйнування протеза.

Статистичну обробку даних виконали за допомогою комп'ютерної програми методом варіаційної статистики за Ст'юдентом-Фішером із межею довірчого рівня р<0,05 (А. Ф. Серенко, 1984).

Результати досліджень та їх обговорення. На підставі офіційних даних стоматологічної служби Рівненської області зроблений аналіз надання ортопедичної допомоги дорослому населенню за 2002-2009 рр.

Кількість осіб, які отримали зубні протези, і кількість виготовлених знімних протезів по м. Рівне та Рівненській області співвідносяться так: у 2009 р.- 16875 і 6189 ( 36,67 %), у 2008 р. - 16987 і 6775 (39,88 %), у 2007 р. - 17763 і 7038 (39,62 %), у 2005 р. - 18901 і 7697 (40,72 %), у 2004 р. - 18129 і 7678 (42,35 %), у 2003 р. - 20206 і 7495 (37,09 %), у 2002 р. - 20556 і 8274 (40,25 %). Аналізуючи ці дані, можна стверджувати, що потреба в знімному протезуванні досить висока - від 36 % до 42 % у різні роки від загальної кількості осіб, які потребують протезування, в середньому 39,52 %.

Отже, на підставі показників якості ортопедичної допомоги можна дійти висновку, що потреба населення міста Рівне і Рівненської області в знімному протезуванні досить висока, хоча за основними показниками не перевищує середній рівень по Україні.

Ми виявили таку кількість лагоджень протезів: у 2002 р. - 1941, у 2003 р. - 1797, у 2004 р. - 2148, у 2005 р. - 2112. Аналізуючи ці дані, можна стверджувати, що загальна кількість руйнувань протезів сягає 25,68 %.

Одним із способів зміцнення пластмасового базису слід вважати його армування, але вибираючи вид арматури, ми врахували, що основні причини механічних пошкоджень базису криються в конструкційних особливостях самого протеза, унаслідок яких виникає значна локальна напруга. Такими особливостями насамперед треба вважати з'єднання в протезі різномодульних матеріалів (матеріал базису і матеріал зуба), яке саме по собі вже може викликати концентрацію напруги в зоні зчленування вказаних матеріалів у 1,5-2 рази. Крім того, додатковим чинником є те, що саме в зоні зчленування як загальна геометрія протеза, так і геометрія власне зуба такі, що є досить гострі краї та щілини, концентрація напруги на яких може підвищуватися в 10 і більше разів. Усі ці обставини призводять до того, що в базисі при циклічних жувальних навантаженнях (зазвичай між центральними передніми зубами) з'являється магістральна тріщина, яка шириться в тонку піднебінну частину базису і призводить до часткового чи повного руйнування протеза. Для запобігання збільшенню такої тріщини запропоновано армувати схил базису протеза металевою сіткою. На жаль, така сітка розташована далеко від локальних концентраторів напруги і попри те, що, поза сумнівом, підвищує жорсткість склепіння протеза, вона перешкоджає лише збільшенню тріщини, але не може ефективно перешкоджати її виникненню, яке завжди починається від зубного ряду, тобто від місць концентрації напруги. Щоб уникнути появи тріщин, потрібно уникати великих деформацій протеза на вигин. Для цього запропоновано армувати базис протеза дуговою металевою арматурою.

Арматура підвищує жорсткість основи протеза і забезпечує рівномірніше передавання навантаження від зуба на велику частину базису протеза, що знижує ризик виникнення значних локальних деформацій і появи тріщин, а також підвищує жорсткість усього протеза в цілому.

Для перевірки достовірності наших припущень про зміну міцності базового полімеру "Фторакс" за використання різних видів армувальних елементів дослідили зразки в трьох групах.

За результатами, швидкість розповсюдження навантаження на початковому етапі помітно відрізняється: найнижча швидкість у зразків, виготовлених за стандартною технологією без армування, а найвища - у групи зразків, армованих дугоподібною арматурою.

Крім того зразки виготовлені за стандартною технологією без армування, руйнувалися тотально внаслідок магістральної тріщини від різців до дистального відділу базису. Для зразків, армованих металевою сіткою фірми "Renfert", характерні відлами альвеолярної частини протеза у фронтальній ділянці та поява тріщин; у зразках, армованих дугоподібною арматурою, спостерігається поява невеликої тріщини у фронтальній ділянці.

Обробка даних дослідження показує, що зусилля, при яких починаються вищезгадані руйнування також дуже відрізняються в представлених групах зразків і варіюють від найменших (у зразках, виготовлених за стандартною технологією без армування) до найбільших (у зразках, армованих дугоподібною арматурою).

Отже, аналізуючи середні показники трьох груп зразків, можна дійти висновку, що зразки другої та третьої груп мають вищі механічні властивості, ніж зразки першої групи, виготовлені за стандартною технологією без армування, а зразки третьої групи, армовані дугоподібною арматурою за запропонованою нами методикою, не поступаються зразкам другої групи, армованим металевою сіткою фірми "Renfert", але мають значно нижчу собівартість. Відповідні середні цифрові значення: 1 група - 620,5 H; 2 група - 783 H; 3 група - 847 H.

Ці дані підтверджені математичними розрахунками. Повний знімний протез у основі своєї конструкції містить купол. Купол - це тіло, отримане обертанням арки навколо своєї осі. Отже, на купол діють сили, подібні тим, які діють на арку. Арка прагне розпрямитися і перейти в пряму, внаслідок чого руйнується. Розв'язати цю задачу можна, збільшивши товщину купола або зміцнивши його краї, як робили це в архітектурі з давніх часів.

Для підвищення міцності повного знімного протеза випускають металеву сітку (фірма "Renfert", Germany), яку розміщують на піднебінній частині протеза для зміцнення склепіння купола. Ми пропонуємо дугоподібну арматуру, яка розташовується в центрі альвеолярної частини базису, зміцнюючи периметр купола, не потовщуючи сам купол і перешкоджаючи утворенню тріщин у ньому.

Щоб підтвердити це, ми провели розрахунки відповідно до математичної просторової моделі повного знімного протеза. При цьому розглянули 3 варіанти протеза: з базисом, армованим металевою сіткою; з базисом, армованим дугоподібною арматурою та з неармованим базисом. Розрахунок усіх трьох варіантів протеза проводили методом "арок-центральної консолі".

У цьому методі враховується те, що базис протеза - це не правильний купол, а зрізаний з одного боку і складної геометричної форми.

Відомо, що переважна більшість переломів повних знімних протезів на верхній щелепі припадають на центральні переломи, що йдуть по сагітальній лінії протеза між фронтальними штучними зубами до заднього краю базису. Саме такий характер руйнувань свідчить про роботу протеза як просторової конструкції та про недостатню міцність традиційної пластмаси. З огляду на це ми розрахували базис повного знімного протеза на верхню щелепу як такий, що реагує на зовнішнє навантаження, методом "арок-центральної консолі".

При проведенні розрахунків задавалися всі необхідні параметри протеза і характеристики матеріалу.

Напруги в розрахункових перетинах арок визначаються з використанням основних залежностей опору матеріалів. При цьому можуть бути враховані також особливості роботи протеза за наявності армувальних елементів різних типів і параметрів.

Облік наявності дугоподібної арматури доцільно проводити в рамках прийнятої нами математичної моделі шляхом штучного подовження консольного й аркових елементів протеза в глибину пластмасового масиву. При такому їх подовженні враховуються піддатливість реальних меж цих елементів і ненульова жорсткість пластмасового масиву разом із дуговою арматурою.

При порівнянні варіантів протеза з дугоподібною арматурою і без неї жорсткість пластмасового масиву сприймається різною. У першому випадку вона середньозважена між жорсткістю арматури і деякого працюючого шару пластмаси, в другому випадку - тільки жорсткістю пластмаси. Жорсткість консольного й аркових елементів приймається рівною жорсткості пластмаси за відсутності армувальної сітки по центру протеза і середньозваженою в протилежному випадку. Отже, пропонований метод дозволяє вести розрахунок зубного протеза як просторової конструкції з урахуванням обох типів армувальних елементів, порівняти їхню ефективність та обґрунтувати граничні навантаження, відповідні фізичному експерименту.

За наявності сіткової арматури дещо зростають жорсткість піднебінної частини протеза та її міцність. Розраховуючи її, необхідно враховувати піддатливість основи.

За використання в ролі арматури металевої сітки відносна частка зовнішнього навантаження, що сприймається арками, дещо зменшується, а міцність консольного й аркових елементів зростає в порівнянні з неармованим базисом.

За використання дугоподібної арматури внаслідок підвищення жорсткості основи знижується напруга як у аркових, так і в консольному елементах у зоні спирання. При цьому дещо зменшується частка аркової компоненти навантаження і знижується можливість появи центрального перелому. Перевага цього типу арматури підтверджується не тільки низькими контактними напругами, а і характером руйнування, що фіксується на практиці.

На рис. 1 наведені графічні залежності, що дозволяють оцінити розподіл зовнішнього навантаження між арками і консоллю для трьох розглянутих варіантів.

Рис. 1. Приклад розподілу навантаження на арки і центральну консоль: А - для неармованого базису; Б - для базису, армованого металевою сіткою; В - для базису, армованого дугоподібною арматурою.

З цих графіків видно, що найбільша частка аркового компонента припадає на протез без арматури, а середнє положення характерне для протеза, армованого металевою сіткою. Аналіз напруги аркових і консольного елементів, виконаних на основі розрахунку, показав, що найраціональнішим є варіант, армований дугоподібною арматурою.

Окремо ми розрахували максимальні напруги в перетині знімного протеза в ділянці перших молярів, оскільки в ній протез витримує максимальне навантаження. В результаті розрахунків встановлено, що при однакових розмірах знімного протеза та однакових навантаженнях максимальна напруга в знімному протезі, армованому дугоподібною арматурою, у 2,95 разу нижча, ніж у знімному протезі, армованому металевою сіткою, то звідси випливає логічний висновок про раціональну конструкцію саме зубного знімного протеза, армованого дугоподібною арматурою.

Отже, ми розробили й апробували метод розрахунку напружених станів протеза, що дозволяє оцінити розподіл навантажень між просторовими елементами протеза (консоль і арки), а також їх величину в розрахункових перетинах цих елементів.

При аналізі розподілу навантажень усередині протеза встановлено, що найбільша частка аркового навантаження характерна для неармованого базису. Для інших вона дещо менша за значенням і максимальні показники внутрішньої напруги суттєво знижуються за використання обох варіантів армування протезів, особливо суттєво - у варіанті з дугоподібною арматурою, що дозволяє вважати його найраціональнішим.

Експериментальні дослідження довели, що вибрана нами конструкція арматури за показниками перевершує стандартну арматуру у вигляді металевої сітки фірми "Renfert", але значно дешевша і доступніша в зуботехнічному виробництві.

Вивчаючи окремі причини поломок, ми дійшли висновку, що найчастіше вони зумовлені анатомічними особливостями протезного ложа, зокрема наявністю в порожнині рота поодиноких зубів, що цілком закономірно, оскільки основним місцем докладання жувальних зусиль є ділянки базису на межі з природними зубами. Привертає увагу факт частіших поломок за наявності поодиноких передніх зубів, що можна пояснити збігом ділянки найвищої поверхневої напруги із сагітальною віссю симетрії знімного протеза, а також нерівномірною атрофією альвеолярного відростка верхньої чи нижньої щелеп. Вона зумовлюється не тільки тривалими термінами користування знімними конструкціями, а й може бути наслідком постекстракційного характеру. Чим менша висота гребеня, тим напруженіший стан у протезі та більша його деформація.

Має значення і різка піддатливість слизової оболонки протезного ложа. Ділянки малопіддатливої слизової оболонки є тими точками, навколо яких здійснюються постійні згинально-розгинальні рухи базису під час жування.

У групі осіб, яким знімні пластинкові протези виготовляли вперше, всі вищезгадані чинники були враховані, що дозволило визначити план лікування з унеможливленням ускладнень.

Отже, окрім об'єктивного огляду пацієнтів і обстеження стану тканин протезного ложа в усіх групах використані спеціальні методи дослідження: вивчення піддатливості слизової оболонки й оклюзійних взаємовідношень у готових протезах за допомогою оклюзограм.

В ході досліджень ми визначили послідовність етапів армування базису дугоподібною арматурою і розробили практичні рекомендації щодо особливостей технології. В основу розробки корисної моделі поставлено завдання створити спосіб виготовлення повного знімного зубного протеза шляхом удосконалення відомого, досягти стабілізації армувальних елементів у процесі пакування і пресування пластмасового базису і тим самим підвищити міцність базису знімного зубного протеза.

З цією метою у моделях, встановлених у паралелометрі, бором відповідного діаметра висвердлюється ложе під штифти у кількості не менше трьох. У якості штифтів використовують обрізані зразки для розбірних моделей, призначені для виготовлення металокерамічних коронок.

Встановивши штифти модель обтискують пластинкою бюгельного воску, поверх якої і по центру альвеолярного гребеня моделюють дугоподібну арматуру шириною 4,5 мм, і товщиною 0,4-0,5 мм. Воскова репродукція армуючої дуги замінюється на металеву, яка встановлюється на моделі відповідно розташованих в ній штифтів.

Завдяки конічності виступаючої частини штифтів арматура легко надівається, знімається з моделі і фіксується на заданій відстані. Після цього приступають до моделювання воскового базису знімного протезу і постановки штучних зубів.

При заміні воску на пластмасу, пластмасове тісто наносять двома порціями: перша - безпосередньо на модель, а друга, після встановлення арматури, на останню, арматура завдяки штифтами надійно фіксується у заданому положенні і не зміщується при пресуванні пластмаси. Армований пластмасовий базис полімеризується за інструкцією заводу-виробника.

Після полімеризації завдяки паралельності і конічної форми штифтів протез легко знімається з моделі, утворені отвори заповнюються самотвердіючою пластмасою. Після чого проводиться остаточна обробка і полірування конструкції (Патент України на корисну модель №27345 від 25.10.2007, Бюл. №17).

Якість протезування підтверджена даними електроміографічного дослідження стану жувальних м'язів і суб'єктивними відчуттями хворих - відсутністю скарг на погану фіксацію і стабілізацію протезів.

Підбиваючи підсумок електроміографічних досліджень, вважаємо за можливе дійти висновку, що динаміка функціональної активності жувальних м'язів у хворих із повною відсутністю зубів має тенденцією до нормалізації вже через місяць користування протезами. Порівняльний аналіз характеру електроміографічної активності та кількісних показників електроміограм свідчить про ефективність ортопедичного лікування незалежно від вибраної технології виготовлення. У цифрових показниках насамперед привертає увагу значне підвищення амплітуди біострумів на тлі скорочення частоти їх проходження: з 254±11,3 (мкВ) до 545±11,5 (мкВ) через 1 місяць користування протезами (р<0,05). Зниження частоти коливань разом із вищою їхньою амплітудою свідчить про раціональне використання м'язової енергії. Найпоказовіші значення коефіцієнта "K" через місяць користування протезами теж статистично не відрізняються від контролю, зменшуючись із 3,05±0,07 до 1,9±0,06 через 1 місяць користування протезами (р<0,05) при 1,9±0,03 у нормі. Наближення показників функціонального стану жувальних м'язів до рівня інтактної зубощелепної системи свідчить про ефективність ортопедичного лікування хворих і разом із позитивними суб'єктивними відчуттями пацієнтів (надійне і тривале користування виготовленими протезами) дозволяє рекомендувати розроблену технологію до широкого впровадження в клінічну практику.

Висновки

У роботі наведено клінічне обґрунтування і нове розв'язання актуальної наукової задачі - підвищення якості ортопедичного лікування хворих із великими дефектами зубних рядів і повною відсутністю зубів за рахунок покращення механічних властивостей пластмаси базисів знімних протезів, що дозволяє значно подовжити термін їх ефективного користування.

Отримані результати дозволили дійти таких висновків:

1. На підставі аналізу статистичних звітів районних і обласного стоматологічних закладів установлено, що потреба населення м. Рівне й Рівненської області в знімному протезуванні становить 39,52 % і збігається із середньостатистичними показниками по Україні.

2. Частота поломок протезів у хворих м. Рівне й Рівненської області сягає 25,68 %. За відсутності аналогічних даних по Україні цей показник важливий у вирішенні питань організації ортопедичної допомоги населенню.

3. Клінічні умови, які призводять до поломок пластмасових базисів протезів, зумовлені станом тканин протезного ложа, нерівномірною атрофією альвеолярних відростків, наявністю поодиноких зубів, кісткових виступів, помилками у виготовленні та користуванні знімними зубними протезами.

4. Експериментальні дослідження довели, що вибрана нами конструкція арматури за показниками перевершує стандартну арматуру у вигляді металевої сітки. За допомогою математичних розрахунків визначена оптимальна форма армувального елемента. Доведено, що найбільш вдала конструкція - це дугоподібна форма, розташована по центру альвеолярного гребеня.

5. Для запобігання зсуву армувального елемента під час пресування пластмаси слід застосовувати спеціальні штифти, які закріплюють у гіпсовій моделі до кінця процесу полімеризації пластмаси.

6. Відновлення функції жування після ортопедичного лікування хворих з використанням знімних протезів з армованими базисами свідчить про високу функціональну ефективність запропонованої технології армування, що відображається у збільшенні показників амплітуди коливань біострумів жувальних м'язів, покращенні співвідношення збудливих і гальмівних процесів через 1 місяць користування протезами.

Практичні рекомендації

З огляду на велику кількість руйнувань базисів знімних пластмасових протезів слід об'єктивно оцінювати стан тканин протезного ложа і в усіх випадках імовірного нерівномірного навантаження проводити армування.

Найоптимальнішим є армувальний елемент дугоподібної форми товщиною 0,4-0,5 мм і шириною 4-5 мм, розташований уздовж альвеолярного гребеня.

Для надійної фіксації арматури під час пакування і пресування пластмаси доцільно використовувати доступні металеві штифти. У ролі штифтів виступають обрізані штифти для виготовлення розбірних моделей, які можна використовувати багато разів. На моделі встановлюють як мінімум 3 штифти, які мають у верхній частині конічну форму. Модель обтискають пластинкою "Воску бюгельного 02" завтовшки 0,4-0,5 мм по межах протеза. Зверху неї по середині альвеолярного гребеня моделюють дугоподібну арматуру. Завдяки формі виступаючих частин штифтів арматура легко надівається, знімається з них і фіксується на заданій відстані від моделі, що унеможливлює зсув армувальних елементів під час заміни воску на пластмасу, забезпечує міцну механічну фіксацію з базисним матеріалом, чим досягається підвищення якості знімного зубного протеза.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Остроголов Д. Ф. Нормативна потреба дорослого населення міста Рівного й області в ортопедичній стоматологічній допомозі / Д. Ф. Остроголов // Український стоматологічний альманах. - 2006. - №4. - С. 57-58.

2. Остроголов Д. Ф. Анализ причин поломки съёмних пластиночных зубных протезов и их клиническая трактовка / Д. Ф. Остроголов // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, вип. 4 (20). - С. 45-46.

3. Остроголов Д. Ф. Технология изготовления армированного базиса полного съёмного протеза / Д. Ф. Остроголов // Вісник стоматології - 2008. - №1 (61). - С. 101-102.

4. Остроголов Д. Ф. Методика изготовления упрочнённого базиса съёмных пластиночных протезов / Д. Ф. Остроголов // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії - 2008. - Т. 8, вип. 3 (23). - С. 160-161.

5. Остроголов Д. Ф. Математическое обоснование метода армирования с помощью пространственной модели полного съёмного протеза / Д. Ф. Остроголов // Український стоматологічний альманах. - 2009. - №3. - С. 15-19.

6. Остроголов Д. Ф. Математическое и экспериментальное обоснование метода армирования базисов съёмных протезов / Д. Ф. Остроголов // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії - 2010. - Т. 10, вип. 3 (31). - С. 44-46.

7. Пат. на корисну модель UA 27345 U, МПК (2006) A61C13/007. Спосіб виготовлення повного знімного зубного протеза / Остроголов Д. Ф. - № u 2007 07078; заявл. 25.06.07; опубл. 25.10.07, Бюл. №17.

Анотація

Остроголов Д. Ф. Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих за рахунок зміцнення пластмасових базисів знімних зубних протезів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, Полтава, 2011.

В дисертації вивчена потреба дорослого населення м. Рівне і Рівненської області у виготовленні знімних пластинкових протезів, проаналізовані основні причини поломки базисів і визначена їх частота. Експериментально і за допомогою математичних розрахунків обґрунтована технологія армування базисів знімних протезів. Визначені основні особливості армування базису і розроблені практичні рекомендації щодо технології його виготовлення. Вивчені клінічні показання до виготовлення армованого базису та відновлення функціональної ефективності жувального апарату у осіб, які користувалися протезами з армованими і неармованими базисами.

Ключові слова: базис знімного протеза, механічна міцність, армування.

Аннотация

Остроголов Д. Ф. Повышение эффективности ортопедического лечения больных за счет укрепления пластмассовых базисов съемных зубных протезов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины "Украинская медицинская стоматологическая академия" МЗ Украины, Полтава, 2011.

Количество больных, которые пользуются съемными протезами значительно. Поэтому вопрос, связанный с потребностью населения в съёмном протезировании, имеет важное медицинское и социальное значение в организации стоматологической ортопедической помощи.

Если учитывать, что съёмные протезы сохраняют свою функциональную ценность около 3-х лет, а затем их нужно переделывать, число, нуждающихся, в них значительно возрастет.

Основным материалом, который используется для изготовления съемных пластиночних протезов остаются акриловые пластмассы, которые в перспективе еще надолго останутся основным конструкционным материалом данного назначения.

Вместе с тем, пластмассам акрилового ряда свойственен целый ряд недостатков, среди которых не последнее место занимает их недостаточная механическая прочность.

Срок пользования съемными пластиночными протезами до первой поломки составляет в среднем 0,5-1,4 года.

Невзирая на разнообразие методов починок съемных протезов, значительную часть составляют протезы, которые неоднократно ломались в старом месте, что объясняется, в частности, несовершенством этих методов.

Поломки протезов требуют повторного их изготовления. Это приводит к дополнительным расходам материалов, рабочего времени и сокращению охвата ортопедической помощью населения.

Предложеные методы увеличения прочности базисов съемных пластиночних протезов путем изменения механических свойств акриловых пластмасс за счет химического состава и пространственной структуры акрилатов, а также новые технологии производства акриловых базисов съемных протезов не нашли широкого распространения в связи с необходимостью перестройки зуботехнического производства.

Описаные способы повышения прочности базисных материалов путем их армирования не продвинулись дальше опытных образцов. Основной недостаток почти всех предложенных технологий заключается в сдвиге армирующих элементов в процессе паковки и прессования пластмассы базиса.

Поэтому, целью наших исследований явилось повышение качества ортопедического лечения больных с большими дефектами зубных рядов и полным отсутствием зубов за счет армирования базисов, что позволяет значительно продлить срок эффективного пользования изготовленными протезами.

Объектом исследования послужила технология армирования базисов съемных протезов.

В наших исследованиях использованы клинические и функциональные методы обследования пациентов с большими дефектами зубных рядов и полным отсутствием зубов, изучены степени функциональных нарушений и восстановление функциональной эффективности жевательного аппарата у лиц, которые пользовались протезами с армированными и неармированными базисами.

В диссертации впервые приведен математический анализ напряжений, которые возникают в базисах съемных протезов во время их функционирования. Расчеты проведены с помощью метода "арок-центральной консоли" для серий образцов неармированного базиса, а также базисов, армированных сеткой и предложенной нами дугообразной арматурой.

На основании расчетов получены данные, свидетельствующие о целесообразности применения дугообразного элемента для армирования.

Эти данные подтверждены также в эксперименте с использованием испытательной машины МРК-1.

Результаты экспериментальных исследований и математических расчетов позволили предложить методику армирования базиса и разработать практические рекомендации относительно технологии его изготовления.

Ключевые слова: базис съёмного протеза, механическая прочность, армирование.

Summary

Ostroholov D. F. Improvement of the prosthodontic treatment of patients by strengthening of the plastic removable dentures bases. - A manuscript.

A thesis in search for the scientific degree of a Candidate of medical sciences on the specialty 14.01.22 - stomatology. - Higher Medical Educational Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Ministry of Health Protection of Ukraine, Poltava, 2011.

This thesis studied the need of Rivne and Rivne region adult population in plastic removable dentures bases, the main causes of bases failure are analyzed and bases failure frequency are determined. The technology of reinforcement of plastic removable dentures bases is grounded experimentally and with the help of mathematical calculations. The basic features of base reinforcement are determined and practical recommendations for their manufacture technology are developed. Clinical indexes to the reinforced base manufacturing and restoring the functionality of the masticatory system in individuals who use reinforced and unreinforced bases are studied.

Key words: a dentures base, mechanical durability, reinforcement.

Размещено на Allbest.ru

...