Реадаптаційні зміни морфогенезу надниркових залоз та лімфатичних вузлів після довготривалого гіпертермічного впливу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД

«ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

РЕАДАПТАЦІЙНІ ЗМІНИ МОРФОГЕНЕЗУ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ТА ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ПІСЛЯ ДОВГОТРИВАЛОГО ГІПЕРТЕРМІЧНОГО ВПЛИВУ

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Мелещенко Андрій Васильович

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Державному закладі «Луганський державний медичний університет» МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент кафедри анатомії людини Бибик Олена Юріївна, Державний заклад «Луганський державний медичний університет» МОЗ України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кащенко Світлана Аркадіївна, Державний заклад «Луганський державний медичний університет» МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології;

доктор медичних наук, професор Романюк Анатолій Миколайович, медичний інститут Сумського державного університету МОН України, завідувач кафедри патоморфології з курсом судової медицини та курсом гістології, цитології та ембріології.

Захист відбудеться 24» березня 2011 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.04 при Державному закладі «Луганський державний медичний університет» МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного закладу «Луганський державний медичний університет» МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий 23 лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 29.600.04, кандидат біологічних наук, доцент Я.А. Ушко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ендокринна, імунна та нервова системи мають тісні взаємовідносини завдяки продукції та секреції безлічі клітинних медіаторів [Bateman A., Singh A., Kral T., 1989; Reichlin S., 1993; Акмаєв І.Г., 1996]. Така спільність механізмів основних регуляторних систем організму стимулює бурхливий розвиток досліджень у цій галузі знань. Здоров'я та працездатність людини багато в чому залежить від функціональних можливостей інтегруючих систем, які беруть участь у процесі формування адаптивних реакцій організму та забезпечують підтримання гомеостазу.

Важливість адаптивних перебудов регуляторних систем організму, а саме його адекватне функціонування і виживання при короткочасній або хронічній дії стресових чинників, визначило на багато десятиліть пріоритетний напрямок у вивченні функціональної активності надниркових залоз [Озернюк Н.Д., 1992; Кирилов О.І., 1994; Aguilera G., Kiss A., Camacho C., 1996; Обут Т.А., 2004]. Останнім часом усе більше уваги приділяється вивченню ролі синтезованих наднирковими залозами гормонів у регуляції імунологічної реактивності організму [Анциферова Н.Д. 1993; Чернишова М.П. 1995; Nussdorfer G.G., Mazzocchi G. 1998; Chen C.C., Parker C.R., 2004]. Доведено, що гормони, зокрема глюкокортикоїди, відіграють важливу роль у формуванні імунологічних функцій і реалізації імунної відповіді Wilckens T., 1995; Arlt W., Hewison M., 2004]. Однак в останні роки з'явилася концепція про головну роль імунної системи у виборі адаптаційної стратегії [Spangelo B.L., Gorospe W.C., 1995; Gaillard R.C., 1998; Волчегорський І.А., Цейликман В.Е., Колесніков О.Л., 2003]. При цьому полярні типи адаптаційних стратегій різноспрямовано впливають на імунну відповідь.

Детальний аналіз і подальший розвиток інтегральних поглядів про функціональну спільність регуляторних систем відкриває нові широкі перспективи для поглиблення знань про механізми стресу, а також для профілактики, діагностики та лікування захворювань, у патогенезі яких важливу роль відіграє дискоординація нейро-імуно-ендокринних механізмів. Проте дані цілеспрямованих морфологічних робіт, які б повною мірою відображали характер реадаптаційних змін та особливості морфофункціонального стану надниркових залоз та лімфатичних вузлів експериментальних тварин, що знаходилися в умовах тривалого гіпертермічного впливу, на даний момент відсутні. Важливість подальшого комплексного вивчення на сучасному рівні в умовах стресу взаємних відносин між ендокринною та імунною системами з метою прогнозування можливих порушень структури та функції обумовлює актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри анатомії людини Державного закладу «Луганський державний медичний університет» «Вплив хронічної гіпертермії і фізичного навантаження на морфогенез органів імунної, ендокринної і кісткової систем», номер державної реєстрації О107U004485.

Мета дослідження. Встановити динаміку морфофункціональних змін і спрямованість репаративних процесів в органах ендокринної та імунної систем (надниркових залозах і пахвових лімфатичних вузлах) щурів у реадаптаційному періоді після впливу екзогенної екстремальної хронічної гіпертермії та в умовах фармакологічної корекції екстрактом з листя Гінкго білоба.

Завдання дослідження:

1. Вивчити динаміку та характер морфофункціональних змін у кірковій і мозковій речовинах надниркових залоз на органному, тканинному та клітинному рівнях у процесі реадаптації після дії екзогенної екстремальної хронічної гіпертермії.

2. Вивчити динаміку та характер морфофункціональних змін у пахвових лімфатичних вузлах на тканинному та клітинному рівнях у процесі реадаптації після дії екзогенної екстремальної хронічної гіпертермії.

3. Виявити особливості морфофункціональних перетворень надниркових залоз після екстремальної хронічної гіпертермії на тлі фармакологічної корекції Гінкго білоба.

4. Виявити особливості морфофункціональних перетворень пахвових лімфатичних вузлів після екстремальної хронічної гіпертермії на тлі фармакологічної корекції Гінкго білоба.

Об'єкт дослідження: надниркові залози та пахвові лімфатичні вузли безпородних білих статевозрілих щурів-самців.

Предмет дослідження: морфогенез кіркової, мозкової речовин надниркових залоз і лімфатичних вузлів після дії екстремальної хронічної гіпертермії і на тлі фармакологічної корекції Гінкго білоба.

Методи дослідження: органометрія, світлова мікроскопія, комп'ютерний морфометричний аналіз гістологічних зрізів надниркових залоз та лімфатичних вузлів, електронна мікроскопія.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані нові наукові дані про характер і динаміку морфофункціональних змін надниркових залоз та соматичних лімфатичних вузлів у період реадаптації після екстремальної хронічної гіпертермії. Вперше встановлена динаміка змін морфогенезу надниркових залоз і пахвових лімфатичних вузлів щурів, які перебували в умовах екстремальної хронічної гіпертермії на тлі фармакологічної корекції екстрактом з листя Гінкго білоба. Вперше запропонована та отримала експериментальне обґрунтування доцільність використання екстракту Гінкго білоба для корекції порушень морфогенезу в умовах впливу екстремальної хронічної гіпертермії.

Практичне значення отриманих результатів і впровадження результатів роботи. Встановлено особливості динаміки реадаптаційних змін надниркових залоз та лімфатичних вузлів в умовах екстремальної хронічної гіпертермії. Отримані дані є морфологічною основою для обґрунтування застосування Гінкго білоба з метою фармакологічної корекції змін, які розвиваються в надниркових залозах і лімфатичних вузлах при тривалій дії досліджуваного екстремального екологічного фактора. Результати проведеного експерименту можуть бути використані для розробки нових комплексних лікувальних і профілактичних заходів при захворюваннях, у патогенезі яких ключову роль відіграє тривалий вплив високої температури навколишнього середовища. Основні положення та висновки дисертаційної роботи впроваджені в навчально-педагогічний процес та науково-дослідну роботу ряду морфологічних кафедр медичних ВНЗ України (Донецького, Харківського національних медичних університетів, Буковинського, Запорізького, Кримського, Тернопільського державних медичних університетів, Дніпропетровської державної медичної академії, Ужгородського національного університету, Сумського державного університету та Державного закладу «Луганський державний медичний університет»).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено патентно-інформаційний пошук і проаналізована вітчизняна та зарубіжна наукова література з даної проблеми. Сформульовано мету та завдання дослідження, згідно з якими автором особисто виконане експериментальне дослідження. Обрані найбільш інформативні органометричні й морфометричні показники для оцінки структурних перетворень досліджуваних об'єктів. Самостійно проведено забір матеріалу, органометричний аналіз та світлооптичне дослідження; на комп'ютерному морфометричному комплексі зроблено фотографування об'єктів дослідження, проведено морфометричний аналіз цифрових фотографій гістологічних зрізів із використанням комп'ютерної програми для морфологічних досліджень «Morрholog»© та описані електронограми досліджуваних органів. Самостійно виконано статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, написані всі розділи дисертації. Основні теоретичні та практичні положення та висновки належать автору. Результати роботи відображені в публікаціях. Усі наукові результати отримані автором під час самостійних наукових досліджень. Запозичення результатів в інших авторів відсутнє.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми клінічної та фундаментальної медицини» (англійською мовою) (Луганськ, 2008); IV регіональній науково-практичній конференції «Основні напрямки розвитку фармацевтичної та медичної науки на сучасному етапі. Погляд у майбутнє» (Луганськ, 2008); Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології», присвяченій 30-річчю науково-дослідної лабораторії функціональної морфології та генетики розвитку (Вінниця, 2009); Всеукраїнській науковій конференції «Прикладні аспекти морфології», присвяченій пам'яті професорів-морфологів Терентьєва Г.В., Роменського О.Ю., Когана Б.І. (Вінниця, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Морфологічній стан тканин і органів систем організму в нормі та патології» (Тернопіль, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми морфології», присвяченій 70-річчю заслуженого діяча науки і техніки України, професора Федонюка Я.І.» (Тернопіль, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Прикладні аспекти морфології», присвяченій пам'яті професора Шутки Б.В. (Івано-Франківськ, 2010); Міжнародному науковому конгресі «IV Міжнародні пироговські читання», присвяченому 200-річчю з дня народження Пирогова М.І. (Вінниця, 2010); V Національному з'їзді АГЕТ України (Вінниця, 2010); Всеукраїнському симпозіумі «Морфогенез органів та тканин під впливом екзогенних факторів», присвяченому 120-річчю з дня народження професора Бобіна В.В. та 70-річчю Кримської ембріологічної школи.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, серед яких 7 у спеціалізованих фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (6 - самостійні); 8 робіт, у вигляді тез опубліковано в матеріалах симпозіуму, конференцій, конгресів, з'їздів.

Структура й обсяг дисертації. Робота викладена на 172 сторінках і складається з наступних розділів: зміст, перелік умовних скорочень, вступ, огляд літератури, матеріали й методи дослідження, результати експериментального дослідження, розділ, присвячений кореляційному аналізу, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел літератури та додатки, які складаються з 5 підрозділів. Дисертацію проілюстровано 38 таблицями й 97 малюнками (20 мікрофотографій, 46 електронограм, 30 діаграм та 1 схема), які займають 20 сторінок. Перелік використаних джерел літератури містить 355 найменувань: 166 вітчизняних і 189 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження було проведене на 144 білих лабораторних безпородних статевозрілих щурах-самцях. Залежно від впливу, методик дослідження та терміну виведення з експерименту виділяли такі групи. Перша експериментальна група - група порівняння (контрольна) включала тварин, які щодня по 5 годин протягом 60 діб перебували в термокамері при температурі 21°С. Другу групу склали лабораторні тварини, які по 5 годин на добу протягом 60 днів перебували в спеціально модифікованій термічній камері з телекеруванням при температурі 44,1-45,3°С (екстремальна хронічна гіпертермія). Тваринам третьої групи з профілактичною метою щоденно за 1 годину до моделювання загальної екзогенної хронічної гіпертермії вводився через шлунковий зонд екстракт Гінкго білоба в дозі 0,5мг/кг. Для оцінки дії препарату на інтактних щурів була виділена й четверта група, яка отримувала екстракт Гінкго білоба в аналогічному дозуванні й перебувала в термічній камері при температурі 21°С щодня по 5 годин протягом 60 діб.

Розрахунок дозування лікарських препаратів робили з урахуванням рекомендацій Ю.Р. та Р.С. Риболовлєвих (1979).

Після закінчення шістдесятиденного впливу щурів усіх досліджуваних груп виводили з експерименту через 1, 30 і 60 діб шляхом декапітації під ефірним наркозом. Враховуючи наявність циркадних ритмів у надниркових залозах і лімфоїдних органах, забій тварин проводили в один і той же час доби. Відразу після забою виділяли надниркові залози та пахвові лімфатичні вузли. Надниркові залози ретельно звільняли від навколишньої жирової клітковини, не пошкоджуючи капсули, зважували на торсіонних вагах із точністю до 1 мг; за допомогою мікромера (МБI-10) із точністю 0,01 мм вимірювали лінійні параметри (висоту, довжину, ширину). Для збереження капсули та аферентних лімфатичних судин лімфатичні вузли видаляли з прилеглою жировою тканиною. Фіксацію матеріалу, виготовлення блоків проводили за загальноприйнятими методиками. Слід зазначити, що для морфометричного дослідження були використані надниркові залози переважно округлої форми, які орієнтували в парафіновому блоці таким чином, щоб поздовжня вісь була спрямована перпендикулярно до площі гістологічного зрізу. Потім за стандартною методикою проводили гістологічну обробку матеріалу та виготовлення зрізів товщиною 3-4 мкм на санному мікротомі, які фарбували гематоксилін-еозином.

Мікроморфометричне дослідження надниркових залоз і лімфатичних вузлів проводили на комп'ютерному морфометричному комплексі, до складу якого входять: мікроскоп Olympus BX-41, цифровий фотоапарат Olympus C5050Z з п'ятимегапіксельною матрицею, з'єднаний із мікроскопом системою відеоадаптерів цієї ж фірми. До складу комплексу також входить персональний комп'ютер Athlon XP 2200 + Mh, DDR RAM 512 mB, HDD 128Gb, video: GeForce FX5200 128Mb, який обладнаний платою відеозахвату, з'єднаний із цифровою камерою за допомогою відеокабелю та USB інтерфейсу.

Морфометричній обробці піддавалися структури, які під час експерименту характеризувалися найбільшими змінами, що відображають функціональний стан досліджуваних органів. На тестовій площі зрізів гістологічних препаратів надниркових залоз вивчали абсолютну площу клубочкової, пучкової та сітчастої зон кіркової речовини та площу мозкової речовини. При морфометрії для отримання значень абсолютної площі використовувалися зрізи гістологічних препаратів, які проходили лише через середину об'єкта. Визначали площі ядер адренокортикоцитів усіх зон кіркової речовини та ядер хромафінних клітин мозкової речовини надниркових залоз. На поздовжніх зрізах, що проходять через ворота лімфатичних вузлів, визначали відносні площі капсули і трабекул, кіркової та мозкової речовин, відсоток первинних і вторинних лімфатичних вузликів. Обчислювали кортико-медулярний індекс (КМІ), який являє собою співвідношення відносної площі кіркової речовини до мозкової речовини лімфатичних вузлів, фолікулярний індекс (ФІ) - співвідношення кількості первинних лімфатичних вузликів до кількості вторинних на кірковій речовині лімфатичних вузлів щурів. На зрізах гістологічних препаратів лімфатичних вузлів проводилася кількісна оцінка клітинного складу кіркової та мозкової речовин за методом Г.Г. Автанділова. Підраховували абсолютну кількість клітин на умовній одиниці площі зрізу. Диференціювали середні (діаметр 8-9 мкм) і малі (діаметр 6-7 мкм) лімфоцити, плазматичні клітини, макрофаги, клітини з ознаками дегенерації (із пікнотичним ядром).

Для отримання кількісних значень отримані цифрові зображення завантажували в оригінальну комп'ютерну програму «Morрholog»© (Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 9604). Отримані дані морфометричного дослідження експортувалися в програми MS Excel і Statistica 9.0 для подальшої статистичної обробки та зберігання.

Для електронномікроскопічного дослідження відразу ж після вилучення шматочки надниркових залоз та лімфатичних вузлів розміром 1 мм3 занурювали спочатку в глутаральдегідний фіксатор за Тарновським на 24 години, потім дофіксацію проводили в 1% розчині тетраоксиду осмію (OsO4) за Паладе протягом 1 години. Після дегідратації в етиловому спирті зростаючої концентрації та абсолютному ацетоні матеріал заливали сумішшю епоксидних смол (Епон-аралдит) за загальноприйнятими методиками. Полімеризацію проводили протягом 36 годин при 60°С. Напівтонкі зрізи товщиною 0,5-1,5 мкм готували на ультратомі ЛКБ-4600. Зрізи фарбували метиленовим синім і піроніном. У лабораторії радіаційної ендокринології Державної установи «Інститут медичної радіології імені С.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України» виготовляли ультратонкі зрізи на ультрамікротомі УМТП-4 Сумського ВО «Електрон» (Україна), контрастували в розчині уранилацетату та цитрату свинцю за Рейнольдсом, а потім переглядали і фотографували в електронному мікроскопі ЕМ-125 того ж виробника.

Цифрові дані обробляли методами варіаційної статистики з використанням пакетів ліцензійних прикладних програм Statistica 9.0 та МS Excel. Відмінності між групами встановлювали, використовуючи параметричний критерій t-Стьюдента. Достовірними вважали відмінності з рівнем значущості більше 95% (р?0,05).

Результати дослідження та їх аналіз. Виявлені зміни макроанатомічної організації полягали у прогресивному зниженні відносної маси надниркових залоз тварин в усі терміни експерименту з максимальним значенням на 60 добу спостереження, коли даний показник був меншим від контролю на 26,2%.

Дані мікроморфометричного дослідження площі всіх зон кіркової речовини та площі мозкової речовини після двомісячного перебування в умовах екстремального гіпертермічного впливу свідчать про максимальне зниження даних показників на ранніх термінах спостереження. Так, у клубочковій зоні відхилення від контролю складає близько 21%, а в сітчастій - 23,6%. Максимальний регрес зафіксований у пучковій зоні та мозковій речовині і становить 31,5% і 25,7% відповідно. У процесі реадаптації спостерігається тенденція до незначного зростання досліджуваних показників у пізні терміни дослідження, але при цьому вони залишаються нижчими від контрольних значень. Так на 60 добу реадаптації відсоток відхилення від контролю в клубочковій і сітчастій зонах найменший і складає 16,3% і 20,3%, а в пучковій зоні і мозковій речовині залишається досить високим (28,2% і 22,8% відповідно).

Дані каріометричного дослідження також підтверджують регрес площі ядер клітин паренхіми надниркових залоз щурів із максимальним значенням у першу добу періоду реадаптації і тенденцією до незначного зниження в наступні терміни. У клубочковій та сітчастій зонах різниця від контролю протягом усього періоду реадаптації найменша і становить у середньому 22-17% і 21-24% відповідно. У пучковій зоні зареєстрований максимальний відсоток відхилень від інтактних тварин на початку реадаптації рівний 32,3%, дещо менший - 29,4% на 60 добу. Відсоток відхилення площі ядер хромафінних клітин також досить високий і на початку періоду реадаптації становить більше 29%, а в кінці - 26,4%. Отримані результати узгоджуються з даними інших авторів, які під час дії гіпертермії спостерігали зниження ширини кіркової речовини та розміру ядер адренокортикоцитів [Пугачов М.К., 1991; Каширіна Н.К., 1999].

Згідно з даними електронномікроскопічного дослідження на 1 добу після закінчення дії екстремальної хронічної гіпертермії в усіх структурно-функціональних зонах надниркових залоз виявлено явища паренхіматозного диспротеїнозу у вигляді гідропічної дистрофії. Дистрофічні зміни клітин тотальні й супроводжуються вираженою деструкцією цитомембран усіх органел. У ряду клітин дистрофія завершується фокальним (балонна дистрофія) або тотальним некрозом клітини. Чітко виражене переважання порівняно з контролем кількості світлих клітин. У більшості адренокортикоцитів ядра невеликі неправильної форми з множинними інвагінаціями каріолеми. Цитоплазма різко просвітлена, везикули та цистерни агранулярної ендоплазматичної сітки (АЕПС) розширені, іноді зруйновані, наслідком чого є утворення в цитоплазмі безлічі великих вакуолей з електроннопрозорим вмістом. У цитоплазмі різко знижений вміст елементів гранулярної ендоплазматичної сітки (ГЕПС), наростає кількість вторинних лізосом, розвивається виснаження ліпосом, мітохондрії набряклі, із різко вираженою частковою або повною деструкцією крист, вакуолізованим матриксом і локальним руйнуванням цитомембран. У хромафінних клітинах також спостерігаються дистрофічні зміни, які супроводжуються зменшенням числа і ступеня заповнення секреторних гранул, які містять катехоламіни, і порушенням цілісності мембран, що їх обмежують.

Отримані при кількісній оцінці електронограм результати свідчать про виражене ураження мітохондрій протягом усього періоду реадаптації. Так у цитоплазмі адренокортикоцитів на першу добу загальна площа поперечного перерізу мітохондрій знижена порівняно з інтактними тваринами на 56,3%. Серед них більше 84% із явищами деструкції. До кінця періоду реадаптації відбувається незначне збільшення даного показника, але він залишається значно нижчим від контролю (відхилення більше 48%). Також досить високою залишається кількість мітохондрій із ознаками деструкції (72,6%). У реадаптаційний період у адренокортикоцитах спостерігається також зниження кількості та розмірів ліпосом із тенденцією до незначного збільшення в пізні терміни. Необхідно відзначити, що найбільш виражений регрес даного показника відзначається в пучковій зоні. Так безпосередньо після припинення впливу досліджуваного стресового чинника загальна площа поперечного перерізу ліпосом менша від відповідного показника контрольної групи більш ніж на 39%, а в кінці реадаптації більша 34%.

Враховуючи той факт, що ліпосоми, АЕПС і мітохондрії є основними компартментами поетапного стероїдогенезу та енергопродукції, можна вважати, що характер описаних змін свідчить про попередню надмірну функціональну активність із подальшим виснаженням, що супроводжується деструкцією та некробіозом клітин паренхіми надниркових залоз.

Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що наростання функціональної активності надниркових залоз, спрямоване на розвиток компенсаторних реакцій, внаслідок шістдесятиденного гіпертермічного впливу екстремального ступеня вираженості призводить до зриву адаптаційних та компенсаторно-пристосувальних процесів і супроводжується розвитком виражених дистрофічних та атрофічних змін, а також некрозом значної частини популяції ендокриноцитів.

У пізні терміни періоду реадаптації в адренокортикоцитах кіркової речовини та хромафінних клітинах мозкової речовини надниркових залоз зберігаються зміни за типом гідропічної дистрофії, що супроводжуються деструкцією цитомембран спеціалізованих внутрішньоклітинних компартментів (особливо мітохондрій, елементів АЕПС, ліпосом та хромафінних гранул), які переходять у ряду клітин у балонну дистрофію та тотальний некроз. Виявлені в адренокортикоцитах у пізні терміни періоду реадаптації ультраструктурні зміни свідчать про довгострокове збереження наслідків стрес-реакції та накопичення ознак, що свідчать про виснаження адаптивно-компенсаторних механізмів.

З початку першого місяця реадаптації в дистрофічно змінених клітинах спостерігаються прояви репаративної регенерації за рахунок включення відновлювальних внутрішньоклітинних процесів, які забезпечують збільшення кількості органел і синтез білків-ферментів, необхідних для участі в процесі стероїдогенезу. Так при електронномікроскопічному дослідженні на 30 і 60 добу реадаптації порівняно з попереднім терміном визначається виражене розширення перинуклеарного простору, збільшення розмірів ядерець та кількості ядерних пор. У цитоплазмі зростає кількість рибосом і ліпосом. Також, згідно з даними каріометрії, встановлено достовірне збільшення площі поперечного перерізу ядер клітин паренхіми надниркових залоз. Ці ознаки можуть вказувати як на підвищення метаболічної активності клітини, так і на різні процеси, що супроводжуються пошкодженням цитоплазми та старінням клітин. Таким чином, саме сукупність усіх описаних ознак (незначне збільшення площі поперечного перерізу ядер, розмірів ядерець, кількості ядерних пор, рибосом, ліпосом та виражене розширення перинуклеарного простору) вказує на активацію процесів внутрішньоклітинної репаративної регенерації. А отримані в результаті морфометричного дослідження та кількісної оцінки електронограм дані (збільшення сумарної площі мітохондрій, ліпосом та зменшення числа органел із ознаками деструкції) також підтверджують вище викладене твердження. Незважаючи на активацію процесів регенерації клітин паренхіми, виявлену на 30 добу, до 60 діб не відбувається повного відновлення кіркової речовини надниркових залоз.

При аналізі даних морфометричного дослідження соматичних лімфатичних вузлів піддослідних тварин встановлена стійка тенденція до прогресивного зростанням відносної площі капсули та трабекул. Максимальне збільшення даного показника на 68% зареєстровано на 60 добу періоду реадаптації.

Дослідження динаміки площі кіркової речовини лімфатичних вузлів статевозрілих щурів після двомісячного перебування в умовах екстремального гіпертермічного впливу виявило тенденцію протилежної спрямованості, обумовлену розвитком процесів делімфатизаціі. Протягом усього періоду реадаптації відбувається прогресивне зменшення відносної площі кіркової речовини. Найбільший регрес даного показника - більш ніж на 42% спостерігається на 60 добу після закінчення екстремальної хронічної гіпертермії.

Прогресивне зменшення кіркової речовини супроводжується пропорційним збільшенням площі мозкової речовини та закономірно позначається на динаміці КМІ. Так на досліджуваних гістологічних зрізах лімфатичних вузлів протягом усього періоду реадаптації спостерігається зниження КМІ, найбільш виражене в пізні терміни.

У процесі реадаптації після тривалого термічного впливу екстремального ступеня вираженості серед лімфатичних вузликів кіркової речовини виявлена тенденція значного превалювання вторинних вузликів, особливо наприкінці реадаптації, що зумовлює зниження ФІ. Відповідно в пізні терміни дослідження ФІ мав найменше значення.

Кількісний аналіз клітинного складу лімфатичних вузлів щурів після закінчення двомісячного перебування в умовах гіпертермії показав виражений регрес числа лімфоцитів у всіх структурно-функціональних зонах протягом усього періоду реадаптації. Максимальне зниження даного показника в 1,5 рази в кірковій речовині і в 1,7 рази в мозковій речовині зареєстровано на 60 добу. Поряд із процесом виснаження популяції лімфоцитів відзначається достовірне збільшення плазмоцитів, особливо виражене на початку реадаптації. У кірковій речовині кількість плазматичних клітин перевищує контрольні значення в 3 рази, а в мозковій речовині в 4 рази. Виявлені зміни клітинного складу можуть свідчити про активацію В-клітинних імунологічних реакцій.

При аналізі динаміки кількості макрофагів у лімфатичних вузлах виявлено достовірне дворазове збільшення даного показника на 1 добу спостереження. При цьому в процесі реадаптації спостерігається тенденція до незначного зниження в пізні терміни дослідження. Також протягом усього періоду реадаптації відзначається посилена фагоцитарна активність макрофагів, що опосередковано свідчить про активацію процесів апоптозу лімфоїдної тканини. Результати кількісного аналізу клітинного складу показали, що кількість зруйнованих клітин протягом усього періоду реадаптації залишається досить високою і достовірно перевищує значення інтактних тварин у середньому у 2-4 рази.

При електронномікроскопічному дослідженні лімфатичних вузлів у всі терміни спостереження виявлені клітини лімфоїдного ряду з морфологічними ознаками апоптозу. У таких клітинах відбувається втрата цитолемою мікроворсинок і нормальної складчастості, вони зморщуються, розвиваються процеси прогресуючої конденсації цитоплазми. Спостерігається ущільнення ядра, конденсація хроматину у вигляді великих півмісяців та подальша його фрагментація, що є результатом деградації ДНК. Також при аналізі електронограм у багатьох лімфоцитах встановлені морфологічні ознаки підвищеної функціональної активності, що супроводжуються процесами зношування та пошкодження всіх ультраструктур клітин. Паралельно з цим різко пригнічується проліферативна активність лімфоцитів, що підтверджується відсутністю лімфобластів з ознаками мітотичного поділу.

Тривале функціональне перенапруження, викликане впливом екстремальної хронічної гіпертермії, призводить до розвитку гіпоплазії досліджуваних лімфатичних вузлів внаслідок масивних деструктивних змін ультраструктурних компонентів клітин, індукції апоптозу та пригнічення процесів проліферації в усіх структурно-функціональних зонах, що свідчить про зрив адаптаційних та компенсаторно-пристосувальних механізмів і можливий розвиток імунодефіцитного стану.

Результати проведених комплексних експериментальних досліджень показали, що тривалий вплив екзогенної гіпертермії екстремального ступеня вираженості без адекватної та раціональної медикаментозної корекції викликає кардинальні незворотні зміни структурно-функціональної організації органів ендокринної та імунної систем не тільки під час теплової експозиції, але і в подальшому реадаптаційному періоді.

Для фармакологічної корекції змін, які виникають, було обрано лікарський препарат рослинного походження з широким спектром фармакологічної активності - екстракт з листя Гінкго білоба. Застосування Гінкго білоба забезпечує прогресивне зменшення ступеня регресу досліджуваних макро- та мікроморфометричних показників надниркових залоз, сприяє підвищенню числа темних клітин, що свідчить про активацію регенераторних процесів, забезпечує краще збереження органел клітин паренхіми, що відіграють ключову роль у процесах стероїдогенезу, викликає помірну корекцію гемодинамічних порушень, меншу ступінь проліферації сполучної тканини і в результаті меншу вираженість дистрофічних, атрофічних і відсутність некротичних змін клітин, що може свідчити про наявність потенційної протекторної дії.

Збільшення в сироватці крові рівня глюкокортикоїдів у відповідь на дію стресових чинників характеризується широким патогенним потенціалом, який включає імуносупресію, нейротоксичність, пригнічення фізіологічної та репаративної регенерації, підвищення катаболізму і, відповідно, активацію ендогенного теплоутворення, що в умовах впливу екзогенної екстремальної гіпертермії може привести до загибелі організму. Встановлено, що стандартизований екстракт із листя Гінкго білоба сприяє усуненню несприятливих наслідків стресової реакції. Екстракт Гінкго білоба, зокрема його біологічно активні компоненти, гінкголіди А і B, специфічно знижують експресію периферичних рецепторів бензодіазепінового типу (ПБР) мітохондрій надниркових залоз, які є одним із ключових елементів регулювання транспорту холестерину, що призводить до зниження синтезу кортикостероїдів. Таким чином, маніпулювання експресією ПБР дозволяє контролювати рівень циркулюючих глюкокортикоїдів і сприяє адаптації до хронічного стресу. Слід зазначити, що в природних умовах середовища екстракт Гінкго білоба не впливає на базальну функцію надниркових залоз, але контролює стрес-індуковану експресію ПБР, попереджаючи підвищення рівня циркулюючих глюкокортикоїдів.

На основі концепції пошкодження ультраструктурних компонентів клітин паренхіми надниркових залоз при гіпертермії продуктами перекисного окислення ліпідів протекторна дія екстракту Гінкго білоба може бути пояснена вираженими антиоксидантними властивостями. У реалізації антиоксидантної дії беруть участь як флавоноїди, так і терпеноїди. Флавоноїди діють як «пастка» для вільних радикалів і здатні зв'язувати іони двовалентного заліза, що володіють прооксидантними властивостями, а терпеноїди перешкоджають утворенню вільних радикалів. Важливе значення мають такі елементи, як селен, магній, мідь, марганець, калій, фосфор, що володіють антиоксидантними властивостями і виявляються в комплексі з супероксиддисмутазою. Таким чином, компоненти екстракту Гінкго білоба можуть перешкоджати утворенню вторинних радикалів за рахунок зв'язування іонів двовалентного заліза та руйнування супероксиду, а також можуть знешкоджувати вторинні радикали, діючи як їх «пастка». Отже, за рахунок стабілізації клітинних мембран і гальмування процесів вільнорадикального окислення ліпідів забезпечується структурне збереження органел і мембран клітин. Завдяки наявності антиоксидантних властивостей реалізація лікувально-профілактичної активності екстракту Гінкго білоба може бути використана не тільки при стресорних впливах, але й у ряді патологічних станів, що характеризуються наявністю в їх патогенезі вільнорадикального етапу альтерації.

Одним із важливих механізмів протекторної дії екстракту Гінкго білоба є факт зростання кількості збережених секреторних гранул у хромафінних клітинах, тому що останнім часом встановлено, що мозкова речовина, крім катехоламінів, містить цілий ряд нейропептидів, які беруть участь в обмеженні активності ГГНС при тривалих стресах, сприяючи формуванню стану адаптації.

Введення екстракту з листя Гінкго білоба тваринам в умовах екстремальної хронічної гіпертермії перешкоджає розвитку процесів делімфатизації органа у вигляді зниження площі кіркової речовини та зниження кортико-медулярного та фолікулярного індексів лімфатичних вузлів. Частково нівелює порушення клітинного складу в кірковій і мозковій речовинах. Коригуюча дія особливо виражена в пізні терміни періоду реадаптації, що свідчить про наявність стійкого імуностимулюючого ефекту досліджуваного препарату рослинного походження.

Імуностимулюючі властивості екстракту Гінкго білоба при імуносупресії, що розвивається внаслідок стрес-індукованої активації ГГНС в умовах хронічної гіпертермії, реалізуються завдяки здатності регулювати функціональний стан кіркової речовини надниркових залоз шляхом зміни експресії периферичних бензодіазепінових рецепторів, що дозволяє обмежувати синтез глюкокортикоїдів, викликаючи тим самим усунення їх патогенної дії та безпосереднього захисно-відновного впливу на ультраструктуру та мембрани клітин лімфоїдного ряду за рахунок наявності виражених антиоксидантних властивостей.

На підставі аналізу динаміки морфогенезу надниркових залоз статевозрілих щурів можна зробити висновок про те, що застосування екстракту Гінкго білоба з метою корекції змін, що виникають унаслідок впливу екстремальної хронічної гіпертермії, є морфологічно обґрунтованим.

На підставі аналізу динаміки морфогенезу пахвових лімфатичних вузлів статевозрілих щурів можна також зробити висновок про те, що ефективність і раціональність застосування екстракту Гінкго білоба з метою корекції морфологічно виявленого імунодефіцитного стану, індукованого екстремальним режимом хронічного гіпертермічного впливу, є морфологічно обґрунтованою.

Таким чином, дані, отримані в результаті проведення комплексних експериментальних досліджень, свідчать про наявність у спектрі фармакологічної активності екстракту з листя Гінкго білоба помірних імуномодулюючих і стресопротекторних властивостей.

наднирковий імунний пахвовий лімфатичний

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено рішення актуального наукового завдання, присвяченого особливостям реадаптаційних змін морфогенезу надниркових залоз і соматичних лімфатичних вузлів щурів в умовах впливу екстремальної хронічної гіпертермії, встановлено морфологічне обґрунтування можливості застосування з метою корекції препарату рослинного походження екстракту з листя Гінкго білоба.

1. Екстремальна хронічна гіпертермія призводить до розвитку виражених морфофункціональних змін адренокортикоцитів та хромафінних клітин надниркових залоз статевозрілих тварин, що проявляється статистично значущими (р ?0,05) відхиленнями макро- та мікроморфометричних показників. Встановлено прогресивне зниження відносної маси надниркових залоз до 26%. На 1, 30, 60 добу періоду реадаптації виявлено зменшення площі клубочкової зони на 21%, 18%, 16,3%; пучкової - на 31,5%, 29,3%, 28,2%; сітчастої зони кіркової речовини на 23,6%, 21,3%, 20,3% і мозкової речовини на 25%, 23,5%, 22,7% відповідно. При каріометричному дослідженні в ті ж самі терміни зареєстровано зменшення площі ядер адренокортикоцитів клубочкової зони на 22,5%, 18,2%, 17,4%; пучкової - на 32%, 30,3%, 29,4%; сітчастої - на 24%, 22,2%, 21,7% і ядер хромафінних клітин мозкової речовини на 29%, 27%, 26,4% відповідно. На електронномікроскопічному рівні зміни в ендокріноцитах як кіркової, так і мозкової речовин залози протікають за типом гідропічної дистрофії, фокального та тотального некрозу клітин. Загальна площа мітохондрій адренокортикоцитів кіркової речовини зменшується на 56,3%, площа мітохондрій з ознаками деструкції сягає 70%.

2. Вплив підвищеної температури призводить до виражених змін у морфоструктурі пахвових лімфатичних вузлів щурів. Виявлені зміни зберігаються протягом усього періоду реадаптації, що підтверджується на 1-у добу збільшенням чисельності макрофагів у 2 рази і зростанням фагоцитарної активності, збільшенням чисельності плазмоцитів (у 3,2 рази в кірковій і в 3,9 - у мозковій речовинах), збільшенням кількості зруйнованих клітин більш ніж у 2,5 рази в кірковій і в 4 рази в мозковій речовинах. На 60 добу реадаптації площа кіркової речовини лімфатичного вузла знижена на 42%, кортико-медулярний і фолікулярний індекси нижче контрольних показників у 2,5 і 2,7 рази відповідно. Популяція лімфоцитів знижена в 1,6 рази в кірковій і в 1,7 рази в мозковій речовинах. При електронномікроскопічному дослідженні встановлено зростання числа клітин із морфологічними ознаками апоптозу. Чисельність клітин із ознаками мітотичної активності значно знижена, що вказує на пригнічення процесів проліферації лімфоцитів.

3. Застосування екстракту Гінкго білоба при екстремальній хронічній гіпертермії істотно попереджає зниження органометричних показників, а також частково нівелює регрес мікроморфометричних показників надниркових залоз. Так на 1, 30 і 60 добу періоду реадаптації виявлено зменшення площі клубочкової зони кіркової речовини на 15%, 12,8%, 9,2%; пучкової - на 26,3%, 23,9%, 21,7%; сітчастої зони - на 19,1%, 14,5%, 14,1% і мозкової речовини на 20,4%, 19,2%, 17,4% відповідно. При каріометричному дослідженні в аналогічні терміни зареєстровано зменшення площі ядер адренокортикоцитів клубочкової зони на 15,1%, 10,3% і 8,4%; пучкової - на 27,5%, 23,6%, 21,3%; сітчастої - на 20%, 16,7%, 17,5% і ядер хромафінних клітин мозкової речовини на 27%, 23,7%, 22,6% відповідно. При електронній мікроскопії спостерігається краща збереженість ультраструктур клітин паренхіми та елементів судинної стінки, менший ступінь вираженості дистрофічних та атрофічних змін, що обумовлено підвищенням ефективності процесів клітинної та внутрішньоклітинної регенерації надниркових залоз. Ступінь протективної дії екстракту Гінкго білоба знаходиться в прямій залежності від тривалості періоду реадаптації.

4. Дія препарату з листя Гінкго білоба здатна нівелювати негативний вплив температурного чинника на морфоструктуру пахвових лімфатичних вузлів в експерименті. Про це свідчить достовірне збільшення кількості лімфоцитів на одиниці площі зрізу порівняно з групою тварин без фармакокорекції, а також морфометричні параметри площі кіркової речовини лімфатичних вузлів, показники кортико-медулярного та фолікулярного індексів, які на 60 добу реадаптації не відрізняються від контрольних значень. Проте кількість лімфоцитів залишається нижчою від значень, визначених в інтактних тварин, на 7,5% у кірковій і на 10,3% в мозковій речовинах лімфатичних вузлів. Кількість зруйнованих клітин також зменшується й перевищує контрольні дані лише в 1,3 рази в кірковій і в 1,7 рази в мозковій речовинах. Нормалізується чисельність плазматичних клітин, зменшується кількість макрофагів, але при цьому даний показник залишається вищим від значень контрольної групи (у мозковій речовині на 16% і в кірковій речовині на 11,7%). На ультрамікроскопічному рівні, починаючи з 30 доби реадаптації, спостерігається зростання клітин із явищами мітозу, особливо в кірковій речовині лімфатичних вузлів, що вказує на активацію процесів проліферації, а також визначаються одиничні клітини з початковими ознаками апоптозу. Встановлені зміни свідчать про наявність стійкого помірно вираженого імунопротекторного ефекту екстракту Гінкго білоба. При цьому ступінь протекторної дії знаходиться в прямій залежності від тривалості реадаптаційного періоду.

Практичні рекомендації

1. Дані, отримані в результаті проведення комплексного дослідження, доповнюють та розширюють існуючі уявлення про особливості динаміки морфофункціональних змін надниркових залоз та пахвових лімфатичних вузлів, що має велике значення для розуміння спрямованості стрес-реалізуючих і компенсаторно-пристосувальних процесів під час дії екстремальних екологічних факторів.

2. Результати морфологічного дослідження можуть бути використані як теоретичне обґрунтування для розробки ефективних і безпечних профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на корекцію порушень органів ендокринної та імунної систем, що виникають внаслідок тривалого впливу підвищеної температури виробничого середовища у працівників глибоких вугільних шахт, металургійної та машинобудівної промисловості Донбасу та України.

3. Згідно з результатами нашого дослідження в пучковій зоні кіркової речовини надниркових залоз внаслідок тривалого впливу екстремального термічного чинника зареєстровано найбільший регрес морфометричних показників, що відповідно відображається на продукції глюкокортикоїдів і може бути передумовою розвитку первинної недостатності кіркової речовини надниркових залоз.

4. На основі проведених комплексних досліджень у широкому спектрі фармакологічної активності екстракту Гінкго білоба встановлено й морфологічно підтверджено наявність помірної імунокорегуючої та протекторної дії на досліджувані органи ендокринної та імунної систем, що є обґрунтуванням для включення досліджуваного препарату рослинного походження в комплексну терапію захворювань, викликаних впливом екстремальної хронічної гіпертермії.

5. Отримані дані можуть бути застосовані в клінічній практиці терапевтів, імунологів, ендокринологів, профпатологів, а також використані при вивченні відповідних розділів на кафедрах анатомії, гістології та цитології, патологічної анатомії та фармакології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бибик Е.Ю. Влияние экстракта Гинкго билоба на морфогенез лимфоидных органов при хронической гипертермии / Е.Ю. Бибик, А.В. Мелещенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2008. - Т. 3, № 4. - С. 23 - 28. (Особисто здобувачем проведено забір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, їх узагальнення, підготовка статті до друку).

2. Мелещенко А.В. Современные представления о морфогенезе надпочечных желез под влиянием неблагоприятных факторов окружающей среды // Український морфологічний альманах. - 2009. - Т. 7, № 2. - С. 123 - 128.

3. Мелещенко А.В. Особенности морфогенеза надпочечных желез крыс после экстремальной хронической гипертермии и фармакокоррекции экстрактом Гинкго билоба // Український медичний альманах. - 2009. - Т.12, № 2. - С. 114 - 115.

4. Мелещенко А.В. Кариометрическое исследование зон надпочечных желез крыс после экстремальной хронической гипертермии и в условиях фармакокоррекции экстрактом Гинкго билоба / А.В. Мелещенко, Е.В. Терновская // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т.8, № 1. - С. 59 - 61. (Особисто здобувачем проведено забір матеріалу, морфологічне дослідження, яке виконано за допомогою світлової мікроскопії, морфометричний аналіз, статистична обробка отриманих даних, їх узагальнення, підготовка статті до друку).

5. Бибик О.Ю. Оптимізація імунокоригуючих заходів при вторинних імунодефіцитних станах / О.Ю. Бибик, А.В. Мелещенко // Реєстр галузевих нововведень. - 2009. - № 30-31. - С. 24 - 25. (Особисто здобувачем проведено забір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, їх узагальнення).

6. Мелещенко А.В. Реадаптационные изменения морфогенеза надпочечных желез крыс после экстремальной хронической гипертермии в условиях фармакологического корригирования Гинкго билоба // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - Т. 5, №1. - С. 180 - 184.

7. Бибик О.Ю. Стрес та механізми антистресової дії лікарських засобів / О.Ю. Бибик, А.В. Хоменко, А.В. Мелещенко // Основні напрямки розвитку фармацевтичної та медичної науки на сучасному рівні: Регіональна науково-практ. конф. молодих вчених та студентів. - Луганськ, 2008. - С. 71 - 72. (Особисто здобувачем проведено пошук, аналіз та узагальнення даних літератури, підготовка тез до друку).

8. Мелещенко А.В. Особливості морфогенезу пахвових лімфатичних вузлів щурів при екстремальній хронічній гіпертермії // Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології: Всеукраїнська науково-практична конф. - Вінниця, 2009. - С. 202 - 203.

9. Bibik Y.Y. Morphogenesis of rats lymphatic nodes in chronic hyperthermy with physical effort / Y.Y. Bibik, A.V. Meleshchenko, А.А. Nasedkina // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 1 (додаток). - С. 11. (Особисто здобувачем проведено забір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, їх узагальнення, підготовка тез до друку).

10. Бибик Е.Ю. Реадаптационные изменения подмышечных лимфатических узлов после экстремальной хронической гипертермии / Е.Ю. Бибик, А.В. Мелещенко // Морфологическое состояние тканей и органов систем организма в норме и патологии: Всеукраинская научно-практ. конф. - Тернополь, 2009. - С. 14 - 16. (Особисто здобувачем проведено забір матеріалу, морфометричний аналіз, статистична обробка отриманих даних, їх узагальнення, підготовка тез до друку).

11. Мелещенко А.В. Морфометрическое исследование надпочечных желез крыс после экстремальной хронической гипертермии // Актуальні проблеми морфології присвячена 70-річчю заслуженого діяча науки і техніки України, професора Я.І. Федонюка: Всеукраинская научно-практ. конф. - Тернополь, 2010. - С. 102 - 104.

12. Мелещенко А.В. Каріометричне дослідження зон надниркових залоз щурів після екстремальної хронічної гіпертермії // «Прикладні аспекти морфології» присвячена пам'яті професора Б.В. Шутки: Всеукраїнська наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 2010. - С. 105 - 106.

13. Ковешніков В.Г. Порівняльна характеристика реадаптаційних змін морфогенезу надниркових залоз та лімфатичних вузлів щурів після екстремальної хронічної гіпертермії / В.Г. Ковешніков, О.Ю. Бибик, А.В. Мелещенко // Матеріали V з'їзду АГЕТ України. - Вінниця, 2010. - C. 51 - 52. (Особисто здобувачем проведено забір матеріалу, морфологічне дослідження, яке виконано за допомогою світлової мікроскопії, морфометричний аналіз, статистична обробка отриманих даних, їх узагальнення, підготовка тез до друку).

14. Ковешников В.Г. Ультраструктурные изменения надпочечных желез после экстремальной хронической гипертермии и фармакокоррекции экстрактом Гинкго билоба / В.Г. Ковешников, Е.Ю. Бибик, А.В. Мелещенко Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения.: Сб. науч. тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2010. - Т. 146, часть V. - С. 196 - 197. (Особисто здобувачем проведено забір матеріалу, морфологічне дослідження, яке виконано за допомогою електронної мікроскопії, морфометричний аналіз, статистична обробка отриманих даних, їх узагальнення, підготовка тез до друку).

АНОТАЦІЯ

Мелещенко А.В. Реадаптаційні зміни морфогенезу надниркових залоз та лімфатичних вузлів після довготривалого гіпертермічного впливу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Державний заклад «Луганський державний медичний університет» МOЗ України. - Луганськ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню морфофункціонального стану надниркових залоз та соматичних лімфатичних вузлів статевозрілих щурів у різні терміни періоду реадаптації після шістдесятиденного перебування в умовах гіпертермічного впливу екстремального ступеня вираженості та при фармакологічній корекції екстрактом із листя Гінкго білоба. У роботі були використані анатомічні, гістологічні, ультрамікроскопічні, морфометричні та статистичні методи дослідження. Встановлено, що екстремальна хронічна гіпертермія призводить до розвитку гідропічної дистрофії, фокального та тотального некрозу клітин паренхіми надниркових залоз та індукції апоптозу імунокомпетентних клітин лімфатичних вузлів.

Отримано морфологічне обґрунтування можливості застосування препарату рослинного походження екстракту з листя Гінкго білоба з метою профілактики та корекції змін досліджуваних органів ендокринної та імунної систем, які виникають під впливом екстремальної хронічної гіпертермії.

Ключові слова: надниркові залози, лімфатичні вузли, морфометрія, екстремальна хронічна гіпертермія, Гінкго білоба.

АННОТАЦИЯ

Мелещенко А.В. Реадаптационные изменения морфогенеза надпочечных желез и лимфатических узлов после продолжительного гипертермического воздействия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Государственное заведение «Луганский государственный медицинский университет» МЗ Украины. - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена изучению морфофункционального состояния надпочечных желез и подмышечных (соматических) лимфатических узлов половозрелых крыс в разные сроки периода реадаптации после шестидесятидневного пребывания в условиях гипертермии экстремальной степени выраженности (44,1-45,3°С) и при фармакологической коррекции экстрактом из листьев Гинкго билоба. Экспериментальное исследование проведено на 144 белых половозрелых крысах самцах, разделенных на группы в зависимости от воздействия и сроков наблюдения.