Корекція клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

УДК 618.173-02:616.839:616.12-009-085

14.01.01 - акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КОРЕКЦІЯ КЛІМАКТЕРІЧНІХ ПОРУШЕНЬ В ЖІНОК

З НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЮ ДИСТОНІЄЮ

Драганова Світлана Валентинівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгіївського МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, доцент Глазкова Ірина Борисівна, Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського МОЗ України, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Юзько Олександр Михайлович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1

доктор медичних наук, професор Яроцький Микола Євгенович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться "11" березня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий " 01" лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент М.М. Пилипенко

Анотації

Драганова С.В. Корекція клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2011.

Наукова робота присвячена зниженню частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією на основі вивчення основних ендокринологічних, психо-емоційних, мікробіологічних змін, функціонального стану вегетативної нервової системи, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчено роль нейроциркуляторної дистонії в термінах розвитку, частоті і тяжкості перебігу клімактеричного синдрому. Визначено клініко-психологічні особливості, стан ендокринологічного статусу і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з клімактеричними порушеннями на тлі нейроциркуляторної дистонії. Показано роль змін функціонального стану вегетативної нервової системи в генезі розвитку клімактеричних порушень у пацієнток цієї групи. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними, функціональними, психологічними і вегетативними порушеннями у жінок з клімактеричними порушеннями на тлі нейроциркуляторної дистонії. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез клімактеричного синдрому, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення методики корекції ендокринологічних і вегетативних порушень. Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок на тлі нейроциркуляторної дистонії на основі додаткового використання антидепресантів і антигомотоксичної терапії.

Ключові слова: клімактеричні порушення, нейроциркуляторна дистонія, корекція. клімактеричний нервовий дистонія

Draganova S. V. Correction of climacteric infringements at women with neurocyrculatore dystonia. - Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.01 - obstetric and genecology. - P. L. Shupik National Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine, Kуiv, 2011.

Scientific work is devoted decrease in frequency and degree of expressiveness of climacteric infringements at women with neurocyrculatore dystonia on the basis of studying of the cores endocrinological psiho-emothional changes, a functional condition of vegetative nervous system, and also improvement and introduction of a complex of treatment-and-prophylactic actions. The role neurocyrculatore dystonias in development terms, frequency and severity level of a climacteric syndrome is studied. Clinical-psychological features, and also changes endocrinological status and microbiocenose of sexual ways at women with climacteric infringements without and against neurocyrculatore dystonias are defined. It is shown a role of changes of a functional condition of vegetative nervous system in genez developments of climacteric infringements in patients of this group. The interrelation between clinical, endocrinological, functional, psychological and vegetative infringements at women with climacteric infringements without and against neurocyrculatore dystonias is established. It has allowed to expand available data about patogenesise of climacteric syndrome, and also scientifically to prove necessity of improvement of a technique of correction endocrinological and vegetative infringements. Practical recommendations about decrease in frequency and degree weights of climacteric infringements at women without and against neurocyrculatore dystonias on the basis of additional use of energizers and antigomotoxical therapies are developed and introduced.

Key words: climacteric infringements, neurocyrculatore dystonia, correction.

Драганова С.В. Коррекция климактерических нарушений у женщин с нейроциркуляторной дистонией. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2011.

Научная работа посвящена снижению частоты и тяжести климактерических нарушений у женщин с нейроциркуляторной дистонией на основе изучения основных эндокринологических, психо-эмоциальных, микробиологических изменений, функционального состояния вегетативной нервной системы, а также усовершенствования и внедрения комплекса лечебно-профилактических мероприятий. Изучена роль нейроциркуляторной дисфункции в сроках развития, частоте и степени тяжести климактерического синдрома. Определены клинико-психологические особенности, а также изменения эндокринологического эндокринного статуса и микробиоценоза половых путей у женщин с климактерическими нарушениями на фоне нейроциркуляторной дисфункции. Показана роль изменений функционального состояния вегетативной нервной системы в генезе развития климактерических нарушений у пациенток этой группы. Установлена взаимосвязь между клиническими, эндокринологическими, функциональными, психологическими и вегетативними нарушениями у женщин с климактерическими нарушениями на фоне нейроциркуляторной дисфункции. Это позволило расширить имеющиеся данные о патогенезе климактерического синдрома, а также научно обосновать необходимость усовершенствования методики коррекции эндокринологических и вегетативных нарушений. Разработаны и внедрены практические рекомендации по снижению частоты и степени тяжести климактерических нарушений у женщин на фоне нейроциркуляторной дисфункции на основе дополнительного использования антидепрессантов и антигомотоксической терапии.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что в структуре нейро-циркуляторной дисфункции у женщин с климактерическими нарушениями чаще всего встречается гипертонический вариант (50,0 %), по сравнению с гипотоническим (28,3 %) и кардиальным (21,7 %). Перименопауза у женщин с нейро-циркуляторной дисфункцией в 73,3 % случаев характеризуется олигоменореей с укорочением менструального цикла и в 26,7 % - резким прекращением менструации. Нейроциркуляторная дистония приводит к более раннему началу перименопаузального периода, в среднем, на 3,3±0,3 года. У женщин с нейро-циркуляторной дистонией отмечен высокий уровень тяжелых (43,3 %) климактерические нарушения, за счет выраженности таких симптомов, как приливы жара, потливость, нарушение сна, депрессивное настроение и слабость. Нейроциркуляторная дистония негативно влияет на клиническое течение климактерического синдрома, за счет высокой частоты и тяжести урогенитальных и сексуальных нарушений, психо-эмоциональных расстройств, психотравмирующих факторов, головной боли различного характера, нарушений сна и интенсивности болевых ощущений. Эндокринологические нарушения у женщин с климактерическим синдромом на фоне нейро-циркуляторной дистонии характеризуются достоверным снижением содержания эстрадиола, лютеинизирующего гормона и прогестерона при одновременном увеличении уровня фолликулостимулирующего гормона, тестостерона и пролактина. Функциональное состояние вегетативной нервной системы у женщин с климактерическим синдромом на фоне нейроциркуляторной дистонии характеризуется преобладанием парасимпатонии (83,3 %), низким порогом возбуждения вегетативной нервной системы и наличием дермографизма в 50,0 % случаев. Использование предложенных лечебно-профилактических мероприятий позволяет через 6 месяцев от начала лечения увеличить частоту легких форм климактерических нарушений в 1,5 раза за счет таких симптомов, как приливы жара, депрессивное настроение, слабость, боли в костях и суставах, уменьшение степени выраженности нарушений сна и памяти при одновременной коррекции дисгормональных нарушений и нормализации функционального состояния вегетативной нервной системы.

Ключевые слова: климактерические нарушения, нейроциркуляторная дистония, коррекция.

Перелік умовних скорочень

ВНС - вегетативна нервова система

Е 2 - естріол

КІГ - кардіоінтервалографія

КС - клімактеричний синдром

ЛГ - лютеїнізуючий гормон

НЦД - нейроциркуляторна дистонія

П - прогестерон

Прл - пролактин

Т - тестостерон

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відмінною рисою сучасної демографічної ситуації в Україні є збільшення відносного числа жінок старших вікових груп, що потребує підвищеної уваги до стану їх здоров'я і способу життя. Серед різних проблем гінекологічної захворюваності вказаної категорії жінок одне з головних місць займає клімактеричний синдром (КС), частота якого залишається досить високою, а крім того, відбувається його омолодження і посилення ступеня тяжкості з боку внутрішніх органів (Б.М. Венцківський та співав., 2005; В.П. Сметник, 2009).

Більшість робіт вітчизняних і зарубіжних досліджень проблем клімактеричного періоду присвячено вивченню ендокринологічних особливостей і впливу даної патології на опорно-руховий апарат (Я.П. Сольський та співав., 2002; Т.Ф. Татарчук, 2006; В.И. Кулаков и соавт., 2008). У зв'язку з цим, певний інтерес становить дослідження взаємозв'язку клімактеричних порушень у жінок з функціональним станом вегетативної нервової системи (ВНС), особливо, на тлі різних варіантів нейроциркуляторної дистонії (НЦД). Крім того, функціональна напруга ВНС відіграє істотну роль в частоті і ступені основних клінічних проявів КС, в тому числі, і при нейроциркуляторній дистонія (З.М. Дубосарська, 2005; В.Я. Голота та співав., 2007; Е.М. Вихляева, 2008).

Незважаючи на значне число наукових публікацій з проблеми КС, не можна вважати її цілком вирішеною. На нашу думку, в першу чергу, це стосується особливостей клінічного перебігу клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією і можливості їх адекватної корекції. Все це, безумовно, свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України "Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної системи жінки" (№ державної реєстрації 0102 V 006916).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричного синдрому у жінок з нейроциркуляторною дистонією на підставі вивчення основних ендокринологічних показників, психоемоційних проявів, функціонального стану ВНС, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Завдання дослідження:

Вивчити структуру нейроциркуляторної дистонії у жінок з клімактеричним синдромом.

Визначити структуру ступеня тяжкості клімактеричного синдрому і терміни його розвитку у жінок з нейроциркуляторною дистонією.

Вивчити клінічну симптоматику клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією.

Встановити характер дисгормональних порушень у жінок з клімактеричним синдромом на фоні нейроциркуляторної дистонії.

Дослідити вплив нейроциркуляторної дистонії на психологічний статус і функціональний стан вегетативної нервової системи жінок з клімактеричним синдромом.

Розробити та впровадити в клінічну практику лікувально-профілактичний комплекс для зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з НЦД.

Об'єкт дослідження - клімактеричні порушення у жінок.

Предмет дослідження - клімактеричні порушення у жінок з нейроциркуляторною дистонією.

Методи дослідження - клінічні, функціональні, ендокринологічні, психологічні, мікробіологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено роль НЦД у розвитку і перебігу КС. Визначено клініко-психологічні особливості, зміни ендокринологічного статусу і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з клімактеричними порушеннями на фоні НЦД. Доведено роль порушень функціонального стану ВНС в генезі розвитку КС у пацієнток цієї групи.

Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними, функціональними, психологічними і вегетативними розладами у жінок з КС на фоні НЦД. Це дозволило розширити існуючі дані про патогенез КС, а також науково обґрунтувати необхідність удосконалення методики корекції ендокринологічних і вегетативних порушень.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено порівняльні аспекти клінічної симптоматики, структури і ступеня тяжкості клімактеричних розладів у жінок на фоні НЦД. Показано необхідність вивчення психоемоційних чинників, функціонального стану ВНС, а також запропоновано методи контролю за клінічним перебігом і ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів у пацієнток цієї групи.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеню тяжкості клімактеричних порушень у жінок на фоні НЦД на підставі додаткового використання, окрім замісної гормональної терапії, антидепресантів і антигомотоксичної терапії.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджено в практику гінекологічних відділень і жіночих консультацій м. Сімферополя і АР Крим. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр акушерства та гінекології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення усіх досліджень виконано за період з 2005 по 2009 рр. Особисто автором обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Самостійно обстежено 30 пацієнток з фізіологічним перебігом клімактеричного періоду і виконано клінічний аналіз перебігу КС у 60 жінок з нейроциркуляторною дистонією. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Усі лабораторні та функціональні методи дослідження виконано безпосередньо автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовано усі положення та висновки. Автором розроблено, науково обгрунтовано та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з НЦД, підготовлено до друку наукові роботи, виступи. Статистична обробка одержаних результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки дисертаційної роботи було оприлюднено на пленумі і з'їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006; Дніпропетровськ, 2008; Чернівці, 2009) на засіданні Асоціації акушерів-гінекологів АР Крим (Сімферополь, 2008); на науково-практичних конференціях "Актуальні питання репродуктивного здоров'я жінок" (Київ, 2006; 2007); на конференції молодих вчених Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського (2008); на міжнародних школах семінарах "Досягнення і перспективи перинатальної медицини" (Київ, 2006; Алушта, 2008); на 2 симпозіумі Українського товариства перинатальної медицини "Перинатальна медицина та безпечне материнство" (Ужгород, 2009) і на 2 спеціалізованій медичній виставці "Здоров'я жінки і дитини" (Київ, 2009). Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукових роботи, 3 з яких в часописах та збірниках, затверджених ВАК Україні.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 130 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, практичних рекомендацій та висновків. Список використаних джерел включає 212 джерел кирилицею і латинкою. Роботу ілюстровано 48 таблицями та 4 рисунками.

Основний Зміст

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставленої мети і завдань було обстежено 30 жінок перименопаузального віку з фізіологічним перебігом клімактеричного періоду - контрольна група. Дві основні групи склали 60 жінок перименопаузального віку з симптоматикою КС на фоні НЦД: І група - 30 жінок, які використовували загальноприйняте лікування КС і ІІ група - 30 жінок, які використовували удосконалену нами методику. Після попередньо проведеної бесіди з роз'ясненням позитивних і негативних моментів кожного варіанту запропонованої терапії пацієнтки мали право вибору і давали особисту згоду на використання тієї чи іншої методики медикаментозної корекції. Для коректності отриманих результатів ми виключили із дослідження пацієнток з супутньою патологією гепатобіліарної системи, щитовидної та молочних залоз, які мають свої специфічні особливості і є предметом окремих наукових досліджень.

Як загальноприйняте лікування клімактеричних порушень використовували фітопрепарати у поєднанні з транквілізаторами і седативною терапією.

При розробці методики корекції клімактеричних порушень у жінок з НЦД ми виходили з необхідності забезпечення високого лікувального ефекту, усуваючи побічний вплив та сприяючи поліпшенню стану здоров'я жінок з НЦД, шляхом комбінованого застосування не тільки замісної гормональної терапії, але і підтримуючої медикаментозної корекції.

Суть методики полягає в тому, що у жінок з НЦД, перш за все, визначали тип її клінічного перебігу і надалі використовували диференційований підхід з урахуванням визначеного типу НЦД: гіпотонічний, кардіальний, гіпертонічний,

Запропонована нами методика включала використання замісної гормональної терапії, антидепресантів та антигомотоксичної терапії.

Добір конкретних препаратів і їх дозування проводили суворо індивідуально під контролем додаткових методів дослідження.

У спеціально розробленій карті обстеження реєстрували відомості про спадкоємність, перенесені захворювання (дитячі інфекції, загальні і гінекологічні захворювання, оперативні втручання тощо). Особливий акцент робили на виявленні перенесених раніше ендокринних і запальних захворювань, зокрема, статевих органів.

Тяжкість перебігу КС оцінювали за визначенням модифікованого менопаузального індексу (Т.Ф. Татарчук и соавт., 2008).

УЗД проводили за допомогою апарату "Toshiba-1078", що працює в реальному масштабі часу (Т.М. Бабкина и соавт., 2008). Розширена кольпоскопія - за загальноприйнятою методикою - проводилася усім обстеженим хворим (Е.В. Коханевич и соавт., 2007).

Цитологічне обстеження проводили також за загальноприйнятими методиками (Л.И. Воробьева и соавт, 2007).

Гормональні дослідження проводилися імуноферментним методом при збереженому циклі в лютеїнову фазу за загальноприйнятими рекомендаціями з визначенням в сироватці крові: фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), естріолу (Е 2), прогестерону (П), тестостерону (Т) і пролактину (Прл) (А.Г. Резников и соавт., 2006).

Дослідження стану ВНС проводилось шляхом суб'єктивної оцінки (по опитувальнику) і по таблиці об'єктивної оцінки симптомів дистонії. З широкого спектру додаткових методів дослідження ми зупинилися на детальній оцінці функціонального стану ВНС, який відображає клінічний перебіг НЦД, з визначенням типу дермографізму, феномену Даніньї-Ашнера, кліноортостатичних проб і кардіоінтервалографії (Є.Л. Мачерет и соавт., 2006).

Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів проводили за загальноприйнятими методиками (І.П.Білько та співавт., 2006).

Математичні методи дослідження було виконано згідно з рекомендаціями О.П. Мінцера (2007) з використанням парамеричних і непараметричних методів статистики. Графіки оформлювали за допомогою програм "Microsoft Excell 7.0".

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених досліджень свідчать, що середній вік пацієнток складав 49,3±2,6 років і достовірно не відрізнявся за групами.

Відомо, що естрагенітальна патологія несприятливо впливає на репродуктивне здоров'я жінок та клінічний перебіг клімактеричного періоду. (Я.П. Сольський та співавт., 1997; В.И. Кулаков и соавт., 2005). Згідно з отриманими нами результатами, основним преморбідним фоном у пацієнток 1 і 2 групи служила НЦД з переважанням у її структурі гіпертонічного варіанту (І група - 46,7 % і ІІ - 53,3 %) порівняно з гіпотонічним (І група - 30,0 % і ІІ - 26,7 %) та кардіальним (І група - 23,3 % і ІІ - 20,0 %).

Серед основних особливостей репродуктивної функції обстежених жінок слід відмітити невисокий рівень мимовільного переривання вагітності, артифіційних абортів і жіночої неплідності, показники яких достовірно не відрізнялися по групах. Серед різних методів контрацепції у жінок контрольної групи переважали бар'єрні (33,3 %) і циклічні методи (26,7 %), а у жінок з НЦД- використання внутрішньоматкової контрацепції (43,3 % і 46,7 % відповідно).

У структурі різних гінекологічних захворювань переважали лейоміома матки, що не потребує оперативного лікування (контрольна група - 10,0 %; 1 - 13,3 %, 2 - 10,0 %) і хронічні запальні процеси (контрольна група - 10,0 %; 1 - 13,3 %, 2 - 10,0 %). Решта варіантів: поліпи ендометрію, кісти яєчників і порушення менструального циклу мали місце в поодиноких випадках. Ці дані співпадають з думкою ряду авторів про структуру гінекологічної захворюваності у жінок репродуктивного віку (В.Я. Голота та співав., 2004; Е.М. Вихляева, 2008).

Для клінічної оцінки перебігу менопаузи особливе значення має збір анамнезу (З.М. Дубосарська, 2002; И.Б. Манухин и соавт., 2005). Так, у жінок з НЦД перименопауза частіше характеризувалася симптомом "випадіння" - у більшості жінок (73,3 %) - розвивалася олігоменорея з укороченням менструального циклу, а у 26,7 % - менструації припинялися різко. У порівнянні з цим, в контрольній групі олігоменорея розвивалася поступово без укорочення циклу і різкого припинення менструацій. Підтвердженням цьому є дані середнього значення модифікованого менопаузального індексу, який у контрольній групі був істотно нижче, ніж у пацієнток з КС на фоні НЦД.

Достатньо показовими є і дані про середній вік настання менопаузи у пацієнток різних груп, які свідчать про більш ранній початок КС у пацієнток з супутньою НЦД, в середньому, на 3,3±0,3 роки, у порівнянні з літературними даними (Т.Ф. Татарчук, 2006; В.П. Сметник, 2008).

Отже, клінічний перебіг КС з супутньою НЦД має специфічні особливості, які полягають в більш ранньому початку, швидкому припиненні менструальної функції і більш тривалому перебігу клімактеричних порушень. Безумовно, це вимагає більш глибокого вивчення клініко-психологічних особливостей КС, ендокринологічного статусу, даних кардіоінтервалографії у пацієнток з НЦД для розробки ефективних лікувально-профілактичних заходів.

В цьому аспекті, у першу чергу, було проведено оцінку частоти основних проявів КС за індексом Куппермана, який на сучасному етапі є достатньо інформативним (С.С. Леуш и соавт., 2002; А.А. Зелинский, 2009). Відповідно до отриманих результатів, достовірні розбіжності між контрольною і основними групами мали місце з боку усіх параметрів, що вивчалися: приливи жару (р<0,01); пітливість (р<0,05); парестезії (р<0,01); порушення сну (р<0,01); дратівливість (р<0,05); депресивний настрій (р<0,01); порушення уваги (р<0,01); слабкість (р<0,01); біль в суглобах і кістках (р<0,01) і серцебиття (р<0,05). На нашу думку, перераховані вище розбіжності пов'язані з негативним впливом НЦД не тільки на основні клінічні прояви КС, але і на ступінь тяжкості його перебігу.

У жінок з КС на фоні НЦД відмічено високий рівень тяжких форм клімактеричних порушень (І група - 40,0 %, ІІ - 43,3 %), у порівнянні із середнім (І - 26,7 %, ІІ - 26,7 %) і легким ступенем тяжкості (1група - 33,3 %, ІІ - 30,0 %). Основні розбіжності було обумовлено такими симптомами: приливи жару, пітливість, порушення сну, депресивний настрій і слабість, що змістовно було викладено вище.

Ми вважали за доцільне більш поглиблено вивчити частоту вегетативних порушень, які мають дуже важливе значення для оцінки клінічного перебігу КС (Г.И. Герасимович, 2005; G.A. Greendale et al., 2004). Як свідчать отримані дані достовірні відмінності між контрольною і основними групами відсутні з боку таких показників, як коливання артеріального тиску (р>0,05); сінкопальні стани (р>0,05); приступи запаморочення (р>0,05) та утруднений подих (р>0,05). Всі інші параметри мали достовірні розбіжності: зміни кольору шкірних покровів при хвилюванні (р<0,05); швидка втомлюваність (р<0,05); емоційна нестійкість (р<0,01); порушення сну (р<0,01); зміни апетиту (р<0,05); зміни самопочуття при зміні погоди (р<0,05); зміна кольору кистей та ступенів (р<0,05); підвищення температури тіла без запальних захворювань (р<0,01); головний біль (р<0,05); хворобливі спазми в пальцях рук, ніг та литкових м'язах (р<0,05); приступи панічного страху і відчуття внутрішнього тремтіння (р<0,05); порушення функції шлунково-кишкового тракту (р<0,05) та алергічні реакції (р<0,01). Встановлені розбіжності підтверджують необхідність виділення пацієнток і КС на фоні НЦД в окрему групу для рішення самостійної наукової задачі, актуальність якої не викликає сумнівів.

Як було вже відмічено вище, крім основних клінічних параметрів, ми вважали за доцільне включити в цей розділ і основні параметри якості життя (И.А. Гилязутдинов и соавт., 2006; D.C. Knight et al., 2006). Відповідно до отриманих нами результатів, найбільші розбіжності мали місце з боку урогенітальних і сексуальних порушень (р<0,001). Трохи менше - при оцінці вегето-судинних (р<0,01) і фізичних порушень (р<0,01). Менш суттєві розбіжності було виявлено при оцінці рівня психо-емоційних порушень (р<0,05). У підсумку сумарна частота балів в основних групах, у порівнянні з контрольною, була вище, на 110-120 %, що переконливо свідчить про значне зниження якості життя пацієнток при розвитку КС на фоні НЦД.

Для оцінки психологічного статусу ми вважали за доцільне вивчити наявність, характер і частоту соціальних і психотравмуючих факторів (В.П. Сметник, 2009; Dr.K. - Uwe et al., 2005).

Отримані результати свідчать, що в жінок із клімактеричними порушеннями на тлі НЦД найчастіше зустрічалися наступні фактори: очікування хронічної хвороби (контрольна група - 50,0 %; І - 70,0 % й ІІ - 66,7 %); втрата або хвороба батьків (контрольна група - 20,0 %; І - 33,3 % й ІІ - 36,7 %); втрата жіночності (контрольна група - 20,0 %; І - 36,7 % й ІІ - 40,0 %) та втрата власної значимості (контрольна група - 10,0 %; І - 30,0 % й ІІ - 33,3 %). Усі інші фактори мали місце набагато рідше, причому розбіжності між контрольною і основними групами були мінімальними. Отримані результати дозволяють зробити висновок про негативний вплив соціальних і психотравмуючих факторів на перебіг НЦД, що, у свою чергу, збільшує частоту основних клінічних проявів КС і потребує удосконалення існуючих лікувально-профілактичних заходів.

Як відомо, серед усіх існуючих у людини тілесних відчуттів одним з самих популярних у свідомості людей є поняття "біль", особливо головний, який є однією з найчастіших скарг у жінок з клімактеричними порушеннями і може бути не тільки симптомом патологічних процесів, що локалізуються в області голови, але і провідним проявом багатьох соматичних і психогенних захворювань, включаючи НЦД (Т.Ф. Татарчук, 2007; В.И. Кулаков и соавт., 2008).

Результати опитування жінок у нашому досліджені дозволили встановити не тільки наявність головного болю у жінок з КС на фоні НЦД, але і різні типи цього болю.

Мігрень констатувалася, коли пацієнтки відзначали приступоподібні головні болі, що періодично повторюються і переважно локалізуються в одній половині голови, частіше в очно-лобово-потиличній області, причому ці головні болі мали місце ще з юності (Я.П. Сольський та співав., 2005; В.Н. Серов и соавт., 2008).

Дифузні болі усієї голови стискаючого характеру, що нагадують іноді "каску" або "обруч" на голові, характеризували головний біль напруги. Цей біль м'язової напруги, або міофасціальний біль, локалізувався в області потилиці, розповсюджуючись попереду в обоє очей, частіше бував двобічним і тривав по кілька днів. Такі болі не мали гострого характеру і не позбавляли хворих працездатності. Якщо головні болі проявлялися у вигляді нападу і мали пульсуючий, розпираючий характер в області усієї голови або потилиці, супроводжувалися почервонінням або набряклістю обличчя, нерідко поєднувалися з підйомом артеріального тиску, то такі болі ми відносили до судинного, немігренозного головного болю. Крім того, у деяких хворих відзначався головний біль змішаного характеру, причому поєднувався головний біль напруги і судинний, головний біль напруги і мігренозний головний біль (В.П. Сметник, 2005; Е.М. Вихляева, 2008).

Отримані результати свідчать, що якщо у жінок з фізіологічним перебігом клімактеричного періоду головний біль був в поодиноких випадках, то в І й ІІ групах переважали усі три варіанти головного болю: мігрень (І група - 30,0 %, ІІ - 30,0 %); головний біль напруги (І група - 26,7 %, ІІ - 30,0 %) і судинний головний біль (І група - 30,0 %, ІІ - 30,0 %). Тільки в кожному десятому випадку зустрічався змішаний головний біль (І група - 13,3 %, ІІ - 10,0 %).

Важливим і принциповим питанням є оцінка психо-емоційного тла, на якому розігрується феномен болю (И.Б. Манухин и соавт., 2005; А.А. Зелинский, 2009).

Психічні (емоційно-афективні) порушення у хворих проявляються по-різному. Найчастіше - це прояв тривожно-іпохондричного й фобічного плану. Необхідно підкреслити, що наявність тривожних, панічних проявів у хворих із затяжним больовим синдромом, установлення особливостей їхньої особистості (найчастіше це невротичні розлади) - один з критеріїв діагностики психогенного генезу наявних у хворих проявів (С.С. Леуш и соавт., 2002; G.A. Greendale et al., 2004).

Важливою рисою емоційної напруги у цих ситуаціях вважають тісний зв'язок з больовими і вегетативними проявами. У цьому аспекті нами були обстежені пацієнтки в плані, як больові відчуття змінюють поведінку, спосіб життя і працездатність. При цьому, ми враховували, що сприйняття болю складається з комплексу наступних понять: інтенсивність болю; вплив болю на життя, зокрема, на щоденну діяльність, участь у соціальному житті, справах родини і розвагах, на взаєминах із чоловіком і друзями; самоконтроль; афективний дистрес, що включає оцінку настрою, ступінь дратівливості, напруженості і тривоги; підтримка значимої людини (Г.И. Герасимович, 2005; D.C. Knight et al., 2006).

У результаті проведених досліджень у пацієнток з НЦД, у порівнянні з контролем, виявлено достовірні розбіжності з боку трьох основних параметрів больового синдрому: інтенсивність болю (р<0,05); вплив на життя (р<0,01) і самоконтроль (р<0,01).

Згідно з отриманими попередніми даними при аналізі психологічного статусу, багато жінок страждали різними порушеннями сну. У підтримці процесів нормального подиху в пильнуванні і у період нічного сну важливе значення мають три фактори: стабільне функціонування центральних механізмів регуляції подиху; вільне проходження повітря в легені; повноцінне скорочення міжреберних м'язів і діафрагми, що забезпечують зовнішній подих (З.М. Дубосарська, 2002; В.Я. Голота та співав., 2004).

За нашим даними, у пацієнток контрольної групи порушення сну мають місце в поодиноких спостереженнях (10,0 %). У порівнянні з цим, при наявності КС на тлі НЦД порушення сну досить суттєві: пробудження від почуття нестачі повітря (І група - 26,7 % й ІІ - 30,0 %); підвищена рухова активність у вісні (І група - 23,3 % й ІІ - 20,0 %) та різні видіння в період засинання (І група - 30,0 % й ІІ - 26,7 %). Отримані результати свідчать про несприятливий вплив НЦД на розвиток різних порушень сну у жінок з клімактеричними порушеннями, що обов'язково треба враховувати при розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів.

На сьогоднішній день показаний тісний зв'язок характеру емоційних розладів, їх інтенсивність із вегетативними проявами в спокої (тло), при певних впливах (реактивність), на тлі різних форм діяльності (забезпечення). Емоційно-вегетативні зв'язки виявлено як у здорових людей (конкретний їхній характер визначається характером акцентуації практично здорових людей), так і при різних формах патології. Вегетативні зрушення закономірно супроводжують усі етапи поведінки людини: формування потреби, а потім і мотивації, організації і здійснення діяльності, емоційної оцінки задоволення та незадоволення потреб (И.А. Гилязутдинов и соавт., 2006; Dr.K. - Uwe et al., 2005).

Психоемоційні розлади проявляються психічними порушеннями, серед яких домінують тривожні, депресивні, іпохондричні, астенічні, істеричні феномени, а також вегетативні розлади, що проявляються в багатьох системах (Т.Ф. Татарчук, 2002; В.И. Кулаков и соавт., 2008).

З метою уточнення емоційно-афективних розладів у пацієнток із клімактеричними порушеннями на тлі НЦД було оброблено результати тесту Бека, які дозволяють судити про ступінь депресії.

Згідно з отриманими нами результатами, в 70,0 % спостережень у контрольній групі констатовано відсутність депресії, в той час, як в основних групах (86,7 % - в першій і 90 % - в другій) у жінок з НДЦ спостерігалися різні суттєві депресивні порушення. У порівнянні з даними фізіологічного перебігу клімактеричного періоду, у жінок з КС на фоні НЦД спостерігалися помірна (контрольна група - 10,0 %; І - 30,0 %, ІІ - 30,0 %) і сильна депресії (група І - 26,7 %, ІІ - 30,0 %).

Інтегральну самооцінку стану пацієнток, інакше кажучи, оцінку фізичного стану, психічного статусу і рухової активності ми вивчали за допомогою показників самопочуття, активності і настрою (Я.П. Сольський та співав., 2005; В.И. Кулаков и соавт., 2008). Так, у пацієнток з НЦД достовірні розбіжності, у порівнянні з контролем, виявлено за усіма трьома показниками: самовідчуття (р<0,05); активність (р<0,05) і настрій (р<0,01).

Таким чином, як показали результати проведених клінічних досліджень, КС у пацієнток з НЦД характеризуються більш вираженою клінічною симптоматикою як з боку психоемоційних порушень, так і змінами якості життя. Отримані результати вказують на необхідність вивчення основних змін ендокринологічного статусу, вегетативної нервової системи та мікробіоценозу статевих шляхів.

Згідно з даними сучасної літератури (В.П. Сметник, 2005; В.Н. Серов и соавт., 2008), при оцінці гормонального статусу було виділено основні показники, які найбільше вивчено при даній патології: Е 2, ФСГ, ЛГ, Т, Прл і П. Отримані нами результати свідчать про значні дисгормональні розлади, що відбилися у достовірному зниженні вмісту Е 2 (р<0,05); ЛГ (р<0,05) і П (р<0,05) на фоні одночасного збільшення рівня ФСГ (р<0,05); Т (р<0,05) і Прл (р<0,05).

Співставляючи отримані дані з клінічними і психологічними аспектами у хворих основних груп можна пояснити високу частоту виявлених патологічних змін, обумовлених комплексом описаних факторів не тільки клімактеричного, але і нейроциркуляторного характеру. Одночасно з цим зниження Е 2, імовірно, пояснюється периферичною конверсією андрогенів в естрогени. Співвідношення ФСГ/ЛГ було достатньо вираженим, а зниження П свідчить про більш значне угасання функції яєчників. Підвищення вмісту Прл відображує наявність вищеописаної клінічної симптоматики. Отримані дані є прямим підтвердженням та доповнюють дані літератури (В.Я. Голота та співав., 2004; Е.М. Вихляева, 2008) про особливості в клінічному перебігу КС у жінок з НЦД.

До початку лікування усім жінкам обстежуваних груп проводили дослідження функціонального стану ВНС, згідно з рекомендаціями провідних спеціалістів (З.М. Дубосарська, 2002; И.Б. Манухин и соавт., 2005).

Отримані дані свідчать, що між контрольною та основними групами мали місце достовірні відмінності з боку усіх досліджуваних параметрів. Так, в першу чергу, необхідно відмітити той факт, що в контрольній групі наявність самого дермографізму (червоного чи білого) було відмічено в поодиноких випадках (6,7 %). Порівняно з цим, в основних групах в усіх пацієнток діагностовано наявність як червоного (53,3 %), так і білого дермографізму (46,7 %). При оцінці основних параметрів дермографізму відмічено достовірне зниження прихованого періоду реакції: червоний (р<0,05) та білий дермографізм (р<0,05) при одночасному збільшенні тривалості реакції: червоний (р<0,05) та білий дермографізм (р<0,05), а також зниження відношення латентних періодів білого дермографізму (контрольна група - 0,99; І - 0,68 і ІІ - 0,69). Отримані результати свідчать про переважання парасимпатонії та низький поріг збудження ВНС.

Результати порівняльної оцінки показників феномену Даніньї-Ашнера вказують на значну брадикардію після проведення проби у пацієнток з НЦД, що підтверджується результатами дослідження частоти серцевих скорочень (ЧСС) (р<0,05) та ступенем урежіння ЧСС (р<0,05).

Особливий інтерес представляють дані про порівняльну оцінку результатів кліноортостатичних проб до початку лікування. При цьому, у пацієнток з НЦД при проведенні кліностатичної проби після її закінчення відмічено брадикардію (р<0,05). При проведенні ортостатичної проби, навпаки, мала місце значна тахікардія (р<0,05).

Ми вважали за доцільне представити отримані результати кардіоінтервалографії у вигляді структури стану ВНС. Отримані результати свідчать про переважання в контрольній групі нормотонії (86,7 %), а у пацієнток з НЦД - парасимпатотонії (83,3 %).

Отже, як свідчать отримані результати, до початку лікування у пацієнток з клімактеричними порушеннями на фоні НЦД має місце явне переважання впливу парасимпатичного відділу ВНС, що підтверджується результатами дослідження дермографізму, кліноортостатичних проб, феномену Даніньї-Ашнера та КІГ.

Проведені нами мікробіологічні дослідження дозволили виявити у жінок з КС на фоні НЦД високий рівень порушень біоценозу статевих шляхів з перевагою атрофічного кольпіту, бактеріального вагінозу і неспецифічного вагініту.

Таким чином, як свідчать отримані результати даного етапу наших наукових досліджень, розвиток КС на фоні НЦД має специфічні особливості, які полягають у негативному впливі функціональних розладів ВНС на розвиток більш значних дисгормональних порушень і, як наслідок - дисбіозу статевих шляхів. В остаточному підсумку, ці порушення призводять до обважнювання клімактеричних порушень і погіршенню якості життя обстежених пацієнток. Отримані результати є для нас достатньо переконливим обґрунтуванням для удосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів.

При оцінці ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів через 3 місяця від їх початку встановлено достовірне зменшення важкості приливів жару (І група - 6,3±0,5, ІІ - 5,2±0,4 балів; р<0,05); депресивного настрою (І група - 3,0±0,2, ІІ - 2,3±0,2 балів; р<0,05); слабкості (І група - 2,8±0,2, ІІ - 1,8±0,1 балів; р<0,05), а також болю в кістках і суглобах (І група - 3,6±0,3, ІІ - 2,3±0,2 балів; р<0,05). Решта інших показників по групах достовірно не відрізнялася (р>0,05).

Покращення вищеперелічених показників істотно вплинуло на розподіл КС і за ступенем важкості. При використанні пропонованої методики відмінності між двома основними групами полягали у збільшенні частоти клімактеричних порушень легкого ступеню (43,3 %), проти 30,0 % при використанні загальноприйнятих методів, що, на наш погляд, підтверджує ефективність пропонованої методики вже через 3 місяця від початку її використання.

Отже, як свідчать результати проведених досліджень, через 3 місяця використання пропонованих лікувально-профілактичних заходів знижується не лише частота, але і ступінь важкості основних клімактеричних розладів у жінок з НЦД, особливо, за рахунок зниження депресивних станів і покращення якості життя.

Через 6 місяців лікування відмінності між групами стали більш суттєвими. Це підтверджується, окрім описаного вище достовірного зниження важкості приливів жару (р<0,05); депресивного настрою (р<0,05); слабкості (р<0,05), болів в кістках і суглобах (р<0,05), зменшенням ступеня порушень сну (р<0,05) і уваги (р<0,05).

У свою чергу, це істотно позначилося і на важкості перебігу КС, а саме на збільшенні частоти легких клімактеричних порушень при використанні пропонованої методики (І група - 33,3 % і ІІ - 46,7 %).

Таким чином, як наочно свідчать результати даного етапу наших досліджень, удосконалена нами методика корекції клімактеричних порушень у пацієнток з НЦД є досить ефективною з боку основних клініко-психологічних проявів клімактеричних порушень при даному варіанті соматичної патології. Для більш глибокого розуміння змін, що відбуваються, вважаємо за необхідне детально проаналізувати результати додаткових методів досліджень.

Результати проведених ендокринологічних досліджень довели, що вплив запропонованої методики на ендокринологічний статус починається через 3 місяця лікування, причому, з гіпоталамо-гіпофізарної області (зменшення ФСГ і Прл). Лише через 6 місяців нам вдалося достовірно збільшити вміст Е 2 і П, а рівень Т так і залишився незміненим. Безумовно, отримані результати наочно підтверджують клінічну ефективність удосконаленої методики корекції клімактеричних порушень у пацієнток з НЦД.

При оцінці результатів додаткових методів досліджень необхідно відмітити, що через 3 місяця використання пропонованої методики у пацієнток покращився функціональний стан ВНС, а після півроку він не відрізняється від контрольної групи. Ці дані пояснюють відмінності у зниженні частоти і важкості основних клімактеричних порушень, пов'язаних зі змінами з боку вегетативної нервової системи.

Таким чином, результати проведених досліджень наочно свідчать про негативний вплив НЦД на частоту і ступінь тяжкості перебігу КС, що пов'язано зі змінами психо-емоційного статусу, вегетативної нервової системи і дисгормональними порушеннями. Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи не дозволяють ефективно провести корекцію виникаючих порушень. Використання удосконаленої методики на основі диференційованого підходу з урахуванням клінічної форми НЦД дозволяє істотно зменшити частоту і ступінь клімактеричних порушень, за рахунок адекватної корекції не лише дисгормональних порушень, але і функціонального стану вегетативної нервової системи. Методика є простою і загальнодоступною, що дозволяє її рекомендувати для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією на підставі вивчення основних ендокринологічних, психо-емоційних, мікробіологічних змін, функціонального стану вегетативної нервової системи, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. У структурі нейроциркуляторної дистонії у жінок з клімактеричними порушеннями найчастіше зустрічається гіпертонічний варіант (50,0 %), у порівнянні з гіпотонічним (28,3 %) і кардіальним (21,7 %).

2. Перименопауза у жінок з нейроциркуляторною дистонією в 73,3 % випадків характеризується олігоменореєю з укороченням менструального циклу і в 26,7 % - різким припиненням менструації. Нейроциркуляторна дисфункція призводить до раннього початку перименопаузального періоду, в середньому, на 3,3±0,3 роки.

3. У жінок з нейроциркуляторною дистонією спостерігається високий рівень (43,3 %) тяжких клімактеричних порушення, за рахунок таких симптомів, як приливи жару, пітливість, порушення сну, депресивний настрій і слабкість.

4. Нейроциркуляторна дистонія негативно впливає на клінічний перебіг клімактеричного синдрому, за рахунок високої частоти і ступеня тяжкості урогенітальних і сексуальних порушень, психо-емоційних розладів, психотравмуючих чинників, головного болю різного характеру, порушень сну і інтенсивності больових відчуттів.

5. Ендокринологічні порушення у жінок з клімактеричним синдромом на фоні нейроциркуляторної дистонії характеризуються достовірним зменшенням вмісту естрадіолу, лютеїнізуючого гормону і прогестерону при одночасному збільшенні рівня фолікулостимулюючого гормону, тестостерону і пролактину.

6. Функціональний стан вегетативної нервової системи у жінок з клімактеричним синдромом на фоні нейроциркуляторної дистонії характеризується переважанням парасимпатонії (83,3 %), низьким порогом збудження вегетативної нервової системи і наявністю дермографізму в 50,0 % випадків.

7. Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє через 6 місяців від початку лікування збільшити частоту легких форм клімактеричних порушень у 1,5 разу, за рахунок таких симптомів, як приливи жару, депресивний настрій, слабкість, біль в кістках і суглобах, зменшення ступеня порушень сну і пам'яті при одночасній корекції дисгормональних порушень і нормалізації функціонального стану вегетативної нервової системи.

Практичні рекомендації

1. З метою корекції клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дисфункцією дистонією необхідно використовувати, окрім замісної гормональної терапії, антидепресанти і антигомотоксичну терапію.

2. Для контролю за клінічним перебігом клімактеричного періоду у жінок з нейроциркуляторною дисфункцією дистонією доцільне динамічне вивчення клінічних, психологічних і ендокринологічних показників, а також оцінка функціонального стану вегетативної нервової системи.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гуляева С.В. Вплив нейроциркуляторної астенії на клінічний перебіг клімак-теричного періоду / С.В. Гуляева // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 3. - С. 150-153.

3. Гуляева С В. Особенности психо-социальных факторов при климактерических нарушениях / С.В. Гуляева // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 5. - С. 196-200.

4. Глазкова И.Б. Коррекция климактерических нарушений у женщин с нейроциркуляторной дистонией / И.Б. Глазкова, С.В. Гуляева // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 39-41 (набір клінічного матеріалу та підготовка до друку).

5. Гуляева С.В. Климактерические нарушения у женщин с нейро-циркуляторной астенией / С.В. Гуляева // Репродуктивное здоровье женщины: тез. докл. науч.-практ. конф. "Актуальные аспекты перинатальной медицины", (Киев, 19 декаб. 2006). - 2006. - № 4. - С. 196.

Размещено на Allbest.ru

...