Клініко-лабораторна характеристика основних стоматологічних захворювань та мікробної колонізації порожнини рота у хворих на туберкульоз легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клініко-лабораторна характеристика основних стоматологічних захворювань та мікробної колонізації порожнини рота у хворих на туберкульоз легень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Туберкульоз на сьогодні є актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Стан захворюваності на туберкульоз та підхід до цієї проблеми з боку влади в будь-якій країні світу завжди були індикатором соціального благополуччя її населення (Bulletin WHO, 2010; Аналітично-статистичний довідник за 2000-2010 роки, МОЗ України).

В Україні щодня реєструють 102 нових випадки захворювання на туберкульоз. Така ситуація зумовлена соціально-економічними та медичними чинниками, зокрема зниження рівня населення та наявністю значної кількості хворих (понад 10 тис.), які перебувають у місцях позбавлення волі, недостатнім фінансуванням закладів, нестачею кваліфікованих медичних працівників, поширенням хіміорезистентного туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Вважається, що один хворий може інфікувати 10-15 здорових осіб, а в місцях великого скупчення населення ця цифра може бути значно більшою (Петренко В.І., 2010; Мельник В.М., 2010; Фещенко Ю.І., 2011).

Близько 81% хворих на туберкульоз складають особи працездатного та репродуктивного віку. Вважається, що один хворий може інфікувати 10-15 здорових осіб, а в місцях великого скупчення населення ця цифра може бути значно більшою (Москаленко В.Ф., 2008; Процюк Р.Г., 2008; Varma JK., 2009; Kakisi O., Kakisis I., Falagas M., 2010; Аналітично-статистичний довідник за 2000-2010 роки, МОЗ України; Фещенко Ю.І., 2011).

Погіршення епідеміологічної ситуації полягає в зміні біологічних властивостей бактерій із розвитком полі - та мультирезистентності штамів М. tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів. За оцінками ВООЗ в Україні 16% хворих з новими випадками туберкульозу мають мультирезистентну форму туберкульозу, серед повторних випадків частота складає 50%. Україна входить до 27 країн світу, в яких зосереджено 85% усіх випадків мультирезистентного туберкульозу (Jain N.K., Agnihotri S.P., Alavadi U., 2002; Удовиченко Н.Н., 2003; Jenkins TC, Gardner EM, Thrun MW, et al., 2006; Dixit R, Sharma S, Nuwal P, 2008; Мельник В.М., 2010; Фещенко Ю.І., 2011).

Проблема стану тканин та органів ротової порожнини хворого на туберкульоз легень представляє певний інтерес, оскільки хронічний перебіг захворювання та довготривала хіміотерапія знижують захисні сили, спричиняючи появу різноманітних змін у різних органах та системах організму.

Численними дослідженнями вітчизняних та зарубіжних вчених доведено існування впливу багатьох соматичних захворювань на стан тканин порожнини рота та розвиток основних стоматологічних захворювань (Багажарова З.Б., 1985; Боровский Е.В., Леонтьев В.К., 2001; Горбачева И.А., КирсановА.И., ОреховаЛ.Ю., 2004).

В основі виникнення 90% захворювань щелепно-лицевої ділянки лежать патологічні процеси внутрішніх органів і систем (Политун А.М., Колесова Н.А., 1988; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Сахелашвілі М.І., Ільницькиії І.Г, Чуловська У.Б., 2001; Павлова О.В., АсмоловаА.А., 2002; Леус П.А., 2002;

Carneilo S, RodriguesG., 2002; Мишин В.Ю., Григорьев Ю.Г., Завражнов С.П., Митрохин А.В. и др., 2003; Луцкая И.К., 2008).

У проведених раніше дослідженнях було встановлено, що стоматологічні захворювання у хворих на туберкульоз легень характеризуються поширеністю і тенденцією до прогресування, що призводить до втрати зубів і ускладнює перебіг туберкульозного процесу. Однак, наведені дані літератури стосуються робіт 80 - 90х років минулого століття (Демнер Л.М., 1972, 1975; Рыбаков А.И., 1976; МолокановН. Я., 1977; Проскверняк Г.П., 1981; Nwoku LA, Kekere-Ekun TA, SawyerDR, Olude OO, 1983; Авдонина Л.И., 1986, 1987,1990, 1993; Овезов Э.С., 1987, 1990; Садиков Ж.С., 1987; Вайндинер И.М., 1988; Челидзе А.В., Козлова А.В і співав., 1990).

За останні роки з'явились наукові праці, в яких показано стан ротової порожнини у хворих на туберкульоз легень. З'явились дані про роль процесів перекисного окислення ліпідів у патогенезі захворювань пародонта у хворих на туберкульоз легень. Проте, дослідження з даної проблеми є поодинокими працями, носять фрагментарний характер (Гулюк А.Г., Максимовский Ю.М. и соавт., 1997; Щербина І.М., 1999; Стадник У.О., 2001; Al-Serhani M., 2001; Чулак Л.Д, Гулюк А.Г., АсмоловаА.О., 2002,2005; Наумова В.Н., 2002,2004; Дитятков А.Е. і співав., 2007; Мещанова Н.С., 2008; Мещанова Н.С., 2008; Clarkson J.E., 2007; Beirne P.V., Clarkson J.E., 2007; Sareen D., Sethi A., Agarwal A.K., 2007; Dalcolmo M., 2008).

На даний час в літературі недостатньо висвітлено питання поширеності стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз, не вивчено залежність перебігу стоматологічних захворювань від типу туберкульозного процесу, не визначено вплив лікування та профілактики стоматологічних захворювань на ефективність терапії основного захворювання. В зв'язку з цим, вивчення даних питань залишається актуальним і буде сприяти зниженню поширеності стоматологічної патології у хворих на туберкульоз, підвищенню ефективності протитуберкульозної терапії та відновлення працездатності цієї категорії пацієнтів.

З огляду на вищезазначене, особливого значення набуває проблема визначення туберкульозу як внутрішнього фактору ризику розвитку стоматологічної патології, виявлення прогностичних чинників ризику та створення індивідуальної програми стоматологічної профілактики, що дозволяють внести в профілактику та лікування стоматологічних захворювань ряд принципово нових підходів, зокрема визначення контингенту, що потребує першочергових профілактичних заходів. Усунення факторів ризику дає можливість із високим ступенем імовірності ліквідувати захворювання. При виявлені чинників ризику можливо суттєво підвищити медичну, економічну ефективність профілактики та лікування, значно знизити фінансові витрати на ці заходи.

Все вищезазначене обумовлює актуальність теми дисертації, її наукове та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України: «Клініко-лабораторне обґрунтування використання сучасних медичних технологій для діагностики, профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань» (державний реєстраційний номер - 0104 U 000711). Здобувач є співавтором окремого фрагменту зазначеної теми.

Мета дослідження - На підставі клініко-лабораторних досліджень визначити особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань, стану мікробіоценозу порожнини рота та обґрунтувати обсяг лікувально-профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень.

Для досягнення мети визначено наступні завдання:

1. Визначити поширеність, структуру та інтенсивність основних стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз.

2. Вивчити особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

3. Дослідити особливості мікробіоценозу порожнини рота у хворих на туберкульоз легень.

4. Визначити наявність Mycobacterium tuberculosis у біотопі порожнини рота хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

5. Дослідити властивості ротової рідини хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

6. Обґрунтувати обсяг лікувально-профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

Об'єкт дослідження - патологічні ураження твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота, ротова рідина, зубний наліт; кількісний та якісний склад мікрофлори порожнини рота у хворих на туберкульоз легень.

Предмет дослідження - особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

Методи дослідження. Клінічні - визначення стоматологічного статусу, поширеності та структури стоматологічних захворювань та особливостей їх клінічного перебігу, рівня стоматологічної допомоги та обґрунтування обсягу лікувально - профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу; мікробіологічні - визначення характеру мікробіоценозу, наявність Mycobacterium tuberculosis у біотопі порожнини рота у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу; біохімічні - визначення властивостей ротової рідини хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу; статистичні - для оцінки обґрунтованості й достовірності одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено структуру та поширеність, особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

Визначено рівень стоматологічної допомоги та обґрунтовано обсяг лікувально - профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

Вивчено особливості мікробіоценозу порожнини рота з урахуванням кількісних показників обсіменіння різних біотопів порожнини рота (зубний наліт, ротова рідина, поверхня кореня язика та слизова оболонка щоки, вміст пародонтальної кишені). Визначено характер обсіменіння Mycobacterium tuberculosis біотопів порожнини рота хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

Доведено значимість порушень мікробіоценозу порожнини рота у хворих на туберкульоз легень, як чинників ризику виникнення і прогресування стоматологічних захворювань. Вперше у хворих на туберкульоз легень встановлено високі показники прямих кореляційних зв'язків між поширеністю основних стоматологічних захворювань та типом туберкульозного процесу.

Вперше встановлено наявність Mycobacterium tuberculosis у біотопі порожнини рота у хворих на туберкульоз легень, що свідчить про постійну небезпеку інфікування лікаря - стоматолога при наданні стоматологічної допомоги.

Доведено наявність порушень властивостей ротової рідини у хворих залежно від типу туберкульозного процесу та значимість виявлених порушень у формуванні основних стоматологічних захворювань.

На підставі результатів клініко-лабораторних досліджень обґрунтовано обсяг необхідних лікувально - профілактичних заходів, спрямованих на попередження виникнення та прогресування стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Вперше визначено особливості стоматологічного статусу хворих на туберкульоз залежно від типу туберкульозного процесу. Визначено комплекси ризиків, що сприяють формуванню та прогресуванню стоматологічних захворювань та їх зв'язок з типом туберкульозного процесу та характером його перебігу.

Доведено роль порушень мікробіоценозу порожнини рота та обґрунтовано тактику його корекції, як чинника ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень з урахуванням типу туберкульозного процесу та тривалістю антибактеріальної терапії.

Визначено рівень стоматологічної допомоги хворим на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу.

Запропоновано алгоритми діагностики та обґрунтовано напрямки лікувально-профілактичних заходів на етапах лікування хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу, що сприяє зменшенню ризику прогресування стоматологічних захворювань.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практичну діяльність Київської міської туберкульозної лікарні №1 з диспансерним відділенням м. Києва та у педагогічний процес кафедри стоматології з Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та кафедри інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології Київського медичного університету Української асоціації народної медицини.

Особистий внесок здобувача в розробку наукових результатів. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Дисертантом особисто проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми. Самостійно проведено епідеміологічні, клінічні дослідження, аналіз одержаних даних, статистичну обробку, наукове обґрунтування результатів і написання дисертаційної роботи.

Під керівництвом наукового керівника сформульовано мету та завдання дисертаційного дослідження, а також основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Наукові публікації, текст дисертації та автореферат написані автором особисто.

Апробація результатів дисертації.

Основні матеріали та результати досліджень за темою дисертації доповідались та обговорені на спільному засіданні кафедр Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика. Матеріали дисертаційної роботи представлені на 2-му Всесвітньому стоматологічному конгресі «DentLife» Україна - 2010 (22-24 вересня 2010, м. Київ).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 7 статтях у фахових наукових виданнях, зокрема у 6 виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках комп'ютерного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 172 найменувань (102 написаних кирилицею та 70 латиницею). Робота ілюстрована 16 рисунками та 32 таблицями.

Основний зміст роботи

туберкульоз стоматологічний рот

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети та завдань було здійснено клініко-лабораторні дослідження у 119 пацієнтів (71 чоловіків, 48 жінок), хворих на туберкульоз легень віком від 20 до 74 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у Київській міській туберкульозній лікарні №1 з диспансерним відділенням. Дослідження проводили в умовах стаціонарного стоматологічного кабінету цього лікувального закладу. Обстеження пацієнтів здійснювали разом з лікарем-фтизіатром.

Для порівняння результатів обстеження було створено контрольну групу: 59 осіб аналогічного віку (37 чоловіків, 22 жінок) без будь-яких ознак загальносоматичної патології.

Залежно від типу туберкульозного процесу хворих на туберкульоз легень було розподілено на 3 підгрупи. До складу підгрупи 1 (65осіб) увійшли, хворі у яких вперше діагностовано туберкульоз легень; до підгрупи 2 (19осіб) - особи, у яких вперше діагностовано туберкульоз легень і які на період обстеження закінчили інтенсивну фазу лікування (4-5 АБП) впродовж 2-3 міс; до підгрупи 3 (35осіб) - пацієнти з хронічною формою туберкульозу легень та рецесивністю до антибіотиків.

*Автор висловлює свою щиру подяку співробітникам Київської міської туберкульозної лікарні №1 з диспансерним відділенням за допомогу в процесі виконання роботи.

Клінічне обстеження здійснювали за традиційними методиками з використанням діючих Протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «терапевтична стоматологія», «ортопедична стоматологія», затверджених наказом МОЗ України від 23.11.2004 р. №566.

Спостереження за пацієнтами здійснювали в режимі моніторингу. Дані клініко-лабораторних обстежень вносили до медичної карти стоматологічного хворого (форма №043/0) та розробленого нами додатку «Індивідуальна стоматологічна карта хворого на туберкульоз легень».

Діагностику карієсу зубів здійснювали відповідно до рекомендацій ВООЗ і МКБ 10, протоколу ведення хворих «Карієс зубів» (1999); захворювання пародонту та слизової оболонки порожнини рота діагностували відповідно до систематики захворювань Данилевського М.Ф. (1994); некаріозних уражень зубів - за класифікацією Грошикова М.І., Патрікєєва В.К (1985), доповненою Федоровим Ю.А., Дрожжиною В.А. (1997); щелепно-лицеві деформації - за індексом DAI (ВООЗ, 1997); дефекти зубних рядів - за класифікацією Гаврилова Є.І. (1968); жувальну ефективність визначали за Агаповим Н.І. (1927).

За номенклатурою ВООЗ (1980) для оцінки ураженості зубів карієсом використовували основні показники - поширеність, інтенсивність та її приріст.

Було використано індексну оцінку поширеності та інтенсивності карієсу (КПВ), стану гігієни та тканин пародонта (індекси Федорова-Володкіної, Green-Wermillion, РМА, ІГ, CPI, КПІ), індекс потреби в ортодонтичному лікуванні (DAI), індекс карієс-резистентності емалі (ТЕР-тест за Окушко В.Р.). Також визначали рівень стоматологічної допомоги (за індексом РСД Леуса П.А., 1987).

Дослідження рівня природного слиновиділення, консистенції слини, природного рН, буферної здатності слини, стимульованого слиновиділення, рН стимульованої слини здійснювали за допомогою тест-системи Saliva-ChecGC (Японія).

Мікробіологічні дослідження проведено на базі клініко-діагностичної лабораторії з бактеріологічним відділом ІІІ рівня Київської міської туберкульозної лікарні №1 з диспансерним відділенням.

Мікробіологічні методи дослідження включали виділення та ідентифікацію аеробних і анаеробних мікроорганізмів, а також наявність Mycobacterium tuberculosis в біотопах порожнини рота (використовувалися методики, рекомендовані МОЗ України наказ №45 від 06.02.2002 р. «Про затвердження інструкції бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції»).

Бактеріологічні дослідження включали аналіз матеріалу з поверхні кореня язика та слизової оболонки щоки, ротової рідини (змиву), вмісту пародонтальної кишені, зубного нальоту.

Статистичний аналіз одержаних даних здійснювали з використанням рекомендацій Мінцера О.П., Вороненка Ю.В., Власова В.В. (2003), Гойко О.В. (2004) та із застосуванням стандартних статистичних програм «Statistica6.0» та «SPSS14».

*Висловлюємо вдячність співробітникам Клініко-діагностичної лабораторії з бактеріологічним відділом ІІІ рівня Київської міської туберкульозної лікарні №1 з диспансерним відділенням за допомогу в процесі мікробіологічних досліджень.

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз стоматологічної захворюваності у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу виявив, що низький рівень стоматологічної допомоги 16,61±4,61% за індексом Леуса П.А. (1987) був обумовлений високим розповсюдженням патології твердих тканин зубів, пародонта і слизової оболонки порожнини рота.

У структурі стоматологічних захворювань хворих на туберкульоз легень провідне місце займає карієс зубів та його ускладнення. Встановлено значну поширеність (92,4±2,42%) та високу інтенсивність карієсу (10,85±0,68) з переважанням «високого» 10,92±2,85% та «дуже високого» 69,7±4,21 ступенів інтенсивності карієсу 80,62±3,53%. Найбільш високі показники поширеності та інтенсивності карієсу виявлено у хворих з хронічною формою туберкульозу легень (97,1±2,83% при КПВ=10,7). Найвищу питому вагу «високої» та «дуже високої» інтенсивності карієсу виявлено у пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень та рецесивністю до антибіотиків (94,2±6,34%), що вказує на залежність розповсюдження карієсу зубів від тривалості та тяжкості основного захворювання.

Особливістю каріозних уражень хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу є висока частота локалізації уражень в пришийкових ділянках зуба. Частота виявлення пришийкового карієсу у хворих на туберкульоз легень вдвічі перевищує показники контрольної групи.

Виявлено вірогідне зниження структурно - функціональної резистентності емалі зубів у хворих на туберкульоз легень (8,10±0,21) за показниками ТЕР-тесту порівняно з контрольною групою (4,01±0,27; р<0,010). Зменшення показників структурно-функціональної резистентності емалі корелює з інтенсивністю каріозного процесу (r=0,71) та типом туберкульозу легень (r=0,67), що підтверджує наявність взаємозв'язку проявів загально соматичної патології з розвитком карієсу на фоні зниженої карієс-резистентності емалі.

Малосимптомність та безсимптомність перебігу карієсу зубів на фоні туберкульозу легень зумовлює високу імовірність виникнення первинно-хронічних форм ускладненого карієсу зубів. У пацієнтів з туберкульозом легень виявлено у 2,5 разів вищу імовірність розвитку хронічних пульпітів та у 4,3 раз хронічних форм періодонтитів. Значна питома вага ускладнених форм карієсу зубів на фоні системної антибіотикотерапіїї та вторинного постінфекційного імунодефициту спричиняє значну питому вагу видалених зубів «В» у структурі індексу КПВ (4,50±0,52 порівняно з (1,55±0,29, р<0,01) у контрольній групі.

Оцінка індексу DAI (естетичного стоматологічного індексу) вказує, що у хворих на туберкульоз легень діагностовано «тяжкі» (4,20±1,83%, р<0,05) та «дуже тяжкі» (2,52±1,4%, р<0,05) порушення оклюзії на відміну контрольної групи, де такі порушення оклюзії не визначалися.

Більшу частоту порушень оклюзії («тяжкі» та «дуже тяжкі») діагностовано у хворих з хронічною формою туберкульозу легень (підгрупа 3) відповідно (5,7±3,92%; 2,85±2,81%, р<0,05). Значення індексу DAI визначає потребу хворих на туберкульоз в ортодонтичному лікуванні.

В результаті проведених клінічних досліджень встановлено, що у хворих на туберкульоз легень поширеність дефектів зубних рядів достовірно вища 73,9±4,02%, ніж у контрольній групі 52,5±6,5%. При цьому поширеність дефектів зубних рядів у хворих на туберкульоз у підгрупі 1 (46,1±6,18%) в 4,5 рази перевищує показники у підгрупі 2 (10,07±6,9%) та в 2,6 рази у підгрупі 3 (17,6±6,43%).

Клінічне обстеження хворих на туберкульоз легень виявило високу поширеність великих дефектів зубного ряду (втрата більше 6-ти зубів) - 23,5±3,8%, що в 7 раз більше, ніж у контрольній групі (3,38±2,35, р<0,05). Найбільшу питому вагу великих дефектів зубних рядів виявлено у підгрупі 3 (з хронічною формою туберкульозу легень) - 25,7±7,38%, що підтверджується аналізом структури індексу КПВ за компонентом «В» (5,06±0,84%).

Встановлено у три рази вищу частоту виникнення комбінованих дефектів зубних рядів у хворих на туберкульоз легень (24,3±3,93%) порівняно з контрольною групою (8,47±3,62%), р<0,05. Найвищою є частота комбінованих дефектів у пацієнтів підгрупи 3 (31,4±4,25%), дещо менші показники виявлено у підгрупах 1 (21,5±5,09%) та 2 (21,05±9,35%).

Встановлено достовірне зниження показників жувальної ефективності у хворих на туберкульоз легень (63,66±3,1% порівняно з контрольною групою 85,84±2,64%), що свідчить про необхідність надання якісної ортопедичної допомоги. Суттєвої різниці показників у підгрупах не визначено (підгрупа 1 - 63,10±4,46%, підгрупа 2 - 63,57±7,45%, підгрупа 3 - 64,74±5,39%).

Значна поширеність та інтенсивність карієсу зубів, патологічних процесів в тканинах пародонта у хворих на туберкульоз легень ускладнюється низьким рівнем гігієнічного догляду за порожниною рота (2,75±0,086), р<0,05 балів та високою питомою вагою показників оцінки стану гігієни порожнини рота як «незадовільний», «поганий», «дуже поганий» (79,7% порівняно з 32,18% у контрольній групі). При цьому питома вага «поганого» рівня гігієни рота в групі хворих на туберкульоз легень (25,2±3,97 балів, р<0,05) в 7 разів достовірно перевищував показник контрольної групи (3,38±2,35 балів), р<0,05). Незадовільна оцінка гігієнічного стану порожнини рота та наявність над - та підясеневих зубних відкладень (OHI-S 74,7%) ускладнює перебіг патологічних змін у тканинах пародонта.

Таким чином, високі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів та фоні поганої та незадовільної гігієни порожнини рота складають комплекс ризиків виникнення та прогресування стоматологічних захворювань, а також потенційного несприятливого впливу на загальний стан пацієнтів за рахунок формування осередків хронічного сепсису.

Захворювання тканин пародонта виявлено у 99,9±4,5% хворих на туберкульоз легень порівняно з 23,7±5,5% у контрольній групі (р<0,001). Інтенсивність запального процесу за показниками індексу ІГ є помірно високою (2,14±0,05) балів та вірогідно вищою порівняно зі здоровими людьми (1,29±0,085; р<0,05). Достовірних відмінностей показників ІГ у пацієнтів в підгрупа 1, 2 та 3 не виявлено (2,08±0,088, 2,14±0,12 та 2,17±0,071) балів.

За середніми значеннями індексу РМА запальний процес у тканинах пародонту має середній ступінь важкості (1,41±0,052 балів порівняно з 0,84±0,099 балами у контрольній групі). Найбільш інтенсивне ураження тканин пародонта за індексом РМА спостерігали у хворих підгрупи 3 (1,44±0,072) балів. Однак достовірних відмінностей показника залежно від типу туберкульозного процесу не виявлено.

Індекс потреби у лікуванні захворювань тканин пародонта (CPITN) у хворих на туберкульоз легень склав 1,81±0,065 і достовірно перевищував значення контрольної групи (0,94±0,10), що вказує на необхідність проведення професійної гігієни та усунення впливу чинників, що сприяють затримці зубного нальоту. Найвища потреба у лікуванні визначалась у хворих з хронічною формою туберкульозу легень (підгрупа 3) - 2,17±0,064. У підгрупах 1 та 2 показники дещо нижчі - підгрупі 1 (1,64±0,094); у підгрупі 2 (1,73±0,184).

Захворювання ясен у хворих на туберкульоз легень представлені хронічним генералізованим катаральним гінгівітом (42,8±3,96%), гіпертрофічним гінгівітом (21,8±3,97%) та атрофією ясен (35,2±4,37%). Найвища частота виявлення хронічного катарального гінгівіту у пацієнтів з вперше діагностованим туберкульозом легень (52,3±4,96%), дещо нижча - у пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень (34,2±7,85%) та у хворих, які завершили інтенсивну фазу лікування (26,3 ±10,6%). Найвищі показники поширеності гіпертрофічного гінгівіту у пацієнтів в підгрупах 1 (24,6±4,96%) та 2 - (26,3±10,6%), дещо нижчі - у підгрупі 3 (14,2±7,84%). Дистрофічні зміни найчастіше виявлено у хворих з хронічною формою туберкульозу легень (51,4±7,84%), дещо менший відсоток - у підгрупі 2 (47,3±10,6%), а найменшу частоту діагностовано у підгрупі 1 (23,0±4,96%).

За даними клінічного, рентгенологічного обстеження та індексної оцінки стану тканин пародонта у 37,8±2,66% хворих на туберкульоз легень діагностовано генералізований пародонтит порівняно з (25,3±3,08%) у контрольній групі. Найбільша частота виявлення захворювання виявлена у пацієнтів підгрупи 3 (51,27±4,5%), дещо менша - у підгрупі 2 (46,6±4,5%), найнижча - у підгрупі 1 (27,68±4,09%).

У хворих на туберкульоз легень з найвищою імовірністю діагностується II-ІII ступінь тяжкості захворювання (21,0±2,80%). У 10,08±2,75% обстежених виявлено генералізований пародонтит II-го ступеня, а у 10,92±2,85%. - ІII-го ступеня хронічного перебігу. Визначена залежність тяжкості перебігу генералізованого пародонтиту від типу туберкульозного процесу та тривалості захворювання. На етапі завершення антибактеріальної терапії частота виявлення генералізованого пародонтиту ІІ-го ступеня хронічного перебігу досягала 15,7±8,3%, а у хворих з хронічною формою туберкульозу легень 11,4±5,37%. Найвища питома вага генералізованого пародонтиту ІІІ-го ступеня хронічного перебігу - у підгрупі 3 (17,1±6,36%), у 1,6 разів нижча - у підгрупі 2 (10,5±7,03%) та у 2,2 рази нижча у підгрупі 1 (7,69±3,30%).

Слід відзначити високу частоту пародонтозу (35,58±4,3%) у хворих на туберкульоз легень порівняно з 6,77±3,2% у контрольній групі. Зі зростанням тяжкості основного захворювання частота виявлених пародонтозу збільшується. Найчастіше пародонтоз діагностовано у хворих у підгрупі 3 (51,2±4,5%), дещо рідше - у підгрупі 2 (47,3±4,5%) та вірогідно рідше - у підгрупі 1 (23,07±3,8%).

У 10,08±2,75% випадків у хворих на туберкульоз легень діагностовано пародонтоз початкового ступеня, у 8,4±2,42% - І-го ступеня, у 7,56±2,75% - ІІ-го ступеня, у (9,24±2,85%) - ІІІ-го ступеня. Виявлено залежність тяжкості пародонтозу від типу туберкульозного процесу. Початковий ступінь пародонтозу частіше діагностовано у хворих підгрупі 2 (15,7±8,3%) та 3 (14,2±5,9%), рідше - у підгрупі 1 (6,15±2,97%). Пародонтоз I-го ступеня виявлено у 11,4±5,37% пацієнтів у підгрупі 3; дещо нижчими є показники у підгрупах 2 (10,5±7,03%) та 1 (6,15±2,97%). Найбільша імовірність виявлення пародонтозу II - го ступеня - у підгрупі 2 (10,5±7,03%), менша - у підгрупах 3 (8,57±4,73%) та 1 - (6,15±2,97%). Пародонтоз III-го ступеня діагностовано у 17,1±6,36% пацієнтів підгрупи 3, у 10,5±7,03% хворих підгрупи 2 та (4,61±2,97%) підгрупи 1.

Особливістю клінічних проявів пародонтозу у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу є виражена атрофія ясен. Привертає увагу відсутність суб'єктивних проявів. При об'єктивному обстеженні виявлено наявність місцевих чинників ризику, зокрема - функціонального перевантаження внаслідок відсутності великої кількості зубів; помірної та вираженої травматичної оклюзії (37,8±2,66%); порушення функції жування та зниження показників жувальної ефективності (63,66%±3,11%) р<0,05); неповноцінних та не функціональних ортопедичних конструкцій; наявності зубо-щелепних деформації 15,12%; поширеності ускладненого карієсу (0,764±0,118) р<0,05; впливу шкідливих звичок.

Враховуючи наявність значних змін колонізаційної резистентності, вторинного постінфекційного імунодефіциту, найбільш ранніми та постійними змінами у щелепно-лицьовій ділянці хворих на туберкульоз легень є прояви уражень на слизовій оболонці порожнини рота. У 12,6±3,04% хворих на туберкульоз легень виявлено значну пастозність та блідість слизової оболонки порожнини рота, у 10,08±2,75% прояви геморагічного синдрому у вигляді петехій; у 7,56±2,42% розвиток лейкоплакії та запальних процесів слизової оболонки порожнини рота.

У пацієнтів з вперше діагностованим туберкульозом легень (підгрупа 2) у 10 разів частіше ніж у контрольній групі виявлено іктеричні зміни СОПР.

За даними клініко - мікробіологічних досліджень у 31,9±4,27% хворих на туберкульоз легень діагностовано хронічний кандидоз з клінічними проявами у порожнині рота, а у 56,3±4,54% - хронічне кандидоносійство. Хронічний кандидоз порожнини рота виявили у формі гіперпластичного (27,7±4,10%) та атрофічного (10,08±2,75%) ураження.

Найбільшу частоту кандидозних уражень СОПР спостерігали у хворих з хронічною формою туберкульозу легень (48,5±8,44%), дещо менше - у хворих, які закінчили інтенсивну фазу лікування (47,3±11,45% 0. Виявлено суттєву різницю відповідно в 4,5 раз та в 4,4 рази частоти розвитку кандидозних уражень порівняно з хворими, у яких вперше діагностовано туберкульоз легень (10,76±3,84%). Це дає підставу стверджувати про наявність та особливість клінічних проявів кандидозних уражень СОПР залежно від перебігу основного захворювання та супутньої терапії. При спостережені за розвитком кандидозного процесу у хворих з хронічною формою туберкульозу легень (підгрупа 3) колонізація дріжджоподібними грибами роду Candida albicans порожнини рота визначається у 100% хворих. Таким чином, корекція колонізаційної резистентності та контроль за кандидозною інфекцією є важливим завданням у лікуванні хворих на туберкульоз легень. Найбільша частота кандидозних уражень СОПР спостерігалась у хворих з хронічною формою туберкульозу легень (68,5±7,85%), дещо менша - у хворих, які закінчили інтенсивну фазу лікування (52,6±8,44%). Визначено суттєву різницю в 11 раз частоти виявлення кандидозних уражень порівняно з обстеженими, де вперше діагностовано туберкульозом легень (6,15±2,97%).

У хворих на туберкульоз легень виявлено десквамативний глосит (7,56±2,42%) та складчастий (10,92±2,85%) язик. Патологічні зміни губ виявлено у 53,7±4,57% хворих на туберкульоз легень. Найчастіше спостерігалось поєднання ангулярної та ексфоліативної форм хейлітів (25,2±3,97%). У 7,56±2,42% хворих на туберкульоз легень діагностовано плоску форму лейкоплакії. Найчастіше leucoplakia planus виявляли у пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень (20,0±6,76%).

Таким чином, у хворих на туберкульоз легень виявлено наявність комплексу стоматологічних захворювань, частота виявлення та тяжкість клінічних проявів яких залежить від типу туберкульозного процесу.

Проведеними дослідженнями встановлено зміни властивостей ротової рідини, що проявляються зниженням рівня природного (42,8±4,53%) та стимульованого слиновиділення 42,8±4,53%, підвищенням в'язкості слини (42,8±4,53%) та зниженням буферної здатності ротової рідини (30,2±4,2%) у хворих на туберкульоз легень. Близько 40% хворих на туберкульоз легень страждають помірною або важкою формою ксеростомії внаслідок прийому ліків та прояву основного захворювання.

У хворих на туберкульоз легень наявність Mycobacterium tuberculosis у біотопах виявлено у 90 осіб, що складає 75,6±3,93%.

Дослідження частоти висівання Mycobacterium tuberculosis у різних ділянках порожнини рота виявило, що з найвищою імовірністю вказані бактерії виявляються у ротовій рідині (35,2±4,37%), з меншою - вмісті пародонтальної кишені (16,7±3,41%), зубного нальоту (12,6±3,04%), у змивах з поверхні язика та слизової оболонки щоки (10,92±2,85%).

Найбільша частота висівання Mycobacterium tuberculosis у біотопах спостерігалась у хворих підгрупи 1 - 81,5±4,81%.

На слизовій оболонці порожнини рота у хворих на туберкульоз легень персистують Streptococccus pyogenes (0,285±0,041 lgКУО/мл), Staphylococcus aureus (0,521±0,045 lgКУО/мл), Haemophilus influenzae (0,084±0,025 lgКУО/мл), Streptococccus pyogenes (0,285±0,041 lgКУО/мл), Staphylococcus epidermidis (0,092±0,026 lgКУО/мл), Pseudomonas aeruginosa (0,067±0,023 lgКУО/мл), Enterobacier aerogenes (0,042±0,018 lgКУО/мл), Streptococcus viridans (0,058±0,021 lgКУО/мл), Escherichia colli (0,210±0,037 lgКУО/мл) та інші мікроорганізми. Персистенція вищезазначених мікроорганізмів проходить у вигляді монокультури у (8,87%) та в асоціаціях, що складаються із двох видів (25,8%) або трьох видів (13,3%) умовно - патогенних мікроорганізмів.

Аналіз тяжкості клініко - мікробіологічних проявів порушень мікроекології порожнини рота показав, що у переважної більшості хворих на туберкульоз легень має місце дисбактеріоз ІІІ ступеня (53,7±4,57%), а у (27,7±4,10%) - дисбактеріоз ІV ступеня.

На підставі аналізу результатів дослідження особливостей клінічного перебігу, поширеності та структури стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень залежно від типу туберкульозного процесу було визначено головні чинники ризику, що потребують корекції при впроваджені лікувально - профілактичних заходів: вираженість загально соматичних синдромів, асоційованих з туберкульозною інтоксикацією та антибіотикотерпією (гіпоксія, вторинний постінфекційний імунодефіцит, вегетативна дисфункція, диспепсія та геморагічний синдром); неповноцінне, нераціональне, незбалансоване харчування з надлишком вуглеводів та недостатнім вмістом білків, вітамінів, мікро-та макроелементів; несприятливий вплив ендемічних та антропогенних чинників; наявність шкідливих звичок (алкоголізму, наркоманії та інш.) та антисоціальної поведінки; соціальна незахищеність.

Факторами ризику місцевого впливу є: поганий та незадовільний стан гігієни порожнини рота, нераціональний та недостатній догляд за порожниною рота; некваліфікований емпіричний вибір засобів гігієни порожнини рота; низька індивідуальна карієс-резистентність емалі зубів, що обумовлена впливом інших факторів ризику, неповноцінною структурою та хімічним складом твердих тканин зубів, тривалим впливом антибіотиків на карієсогенну мікрофлору; схильністю до прогресування карієсу зубів, ускладненого карієсу, одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки; прогресуючою втратою жувальної ефективності внаслідок активного перебігу захворювань тканин пародонта, апікального періодонтиту та видалення зубів; порушенням мікроекології порожнини рота за рахунок тривалої антибіотикотерії, антибіотикорезистентністю та формуванням вторинного постінфекційного імунодефіциту; порушення складу та властивостей ротової рідини; наявністю шкідливих звичок (тютюнопаління та інш.);

З урахуванням місцевих та загальних факторів ризику у хворих на туберкульоз легень було визначено головні принципи формування лікувально - профілактичних комплексів: вибір обсягів та місця проведення лікувально-профілактичних заходів залежно від фази лікування туберкульозу легень; погодження лікувально-профілактичної тактики з лікарем - фтизіатром; врахування наявності та вираженості ознак вторинного постінфекційного імунодефіциту та антибіотикорезистентності при виборі методів лікування та визначенні меж консервативного лікування карієсу та ускладненого карієсу зубів, захворювань тканин пародонта; зменшення можливого впливу одонтогенних осередків хроніосепсису.

Головні напрямки лікувально-профілактичних заходів у хворих на туберкульоз легень мають включати: санацію порожнини рота (лікування карієсу та його ускладнень, хірургічна санація); лікування захворювань тканин пародонта з урахуванням типу туберкульозного процесу та фази атимікобактеріальної терапії; відновлення жувальної ефективності шляхом раціонального протезування; профілактику та лікування хронічного кандидозу порожнини рота та інших захворювань слизової оболонки порожнини рота; корекцію системних дисбіотичних порушень слизової оболонки порожнини рота; навчання раціональному догляду за порожниною рота.

Залежно від фаз лікування хворих на туберкульоз легень та типу туберкульозного процесу обґрунтовано та запропоновано підходи до вибору лікувально-профілактичних заходів.

В інтенсивній фазі лікування (від 2-4 міс.), в умовах стаціонару, пацієнтам з вперше діагностованим туберкульозом легень (підгрупа 1) рекомендовано: надання екстреної допомоги хворим з гострими захворюваннями і травмами щелепно-лицьової області, усунення місцевих подразників з використанням оральних антисептиків та антибіотиків за погодженням з лікарем-фтизіатром; використання антисептичних, протигрибкових засобів (місцево у вигляді полоскання), застосування протизапальних засобів з урахуванням чутливості мікрофлори для запобігання хроніосепсісу одонтогенного характеру.

Впродовж фази доліковування (від 6-9 міс.), в умовах стаціонару рекомендовано: навчання правилам раціональної індивідуальної гігієни порожнини рота; професійну гігієну порожнини рота; санацію ротової порожнини (насамперед осередків хронічної одонтогенної інфекції); протизапальну терапію, що включає етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування: етіотропне - полягає у виявлені, усуненні або пригніченні факторів, які викликали запалення; патогенетичне - передбачає медикаментозний вплив на патофізіологічні ланки процесу запалення; при симптоматичному лікуванні усуваються або пригнічуються основні симптоми запалення; корекцію складу мікрофлори порожнини рота з використанням оральних антисептиків та пробіотиків; антисептичні препарати (місцево у вигляді полоскань) з урахуванням чутливості мікрофлори; гіпосенсибілізуючу терапію; імуномодулюючу терапію; препарати для стимуляції репаративних процесів, що спрямовані на відновлення уражених тканин, з застосуванням засобів, направлених на поліпшення процесів обміну в уражених тканинах і стимуляцію репаративної регенерації; кератопластичні засоби для поліпшення процесів епітелізації, якими завершується регенерація; вітамінотерапію; за показами ортодонтичне та ортопедичне лікування.

Пацієнтам з вперше діагностованим туберкульозом легень (підгрупа 2), після закінчення інтенсивної фази лікування (4-5 антибактеріальні препарати) у фазі завершення лікування (2-4 міс.), в умовах стаціонару та амбулаторно рекомендовано: навчання правилам раціональної індивідуальної гігієни порожнини рота з вибором лікувально-профілактичних засобів стоматологічної гігієни залежно від профілю факторів ризику; професійну гігієну порожнини рота; санацію ротової порожнини (усунення осередків хронічної одонтогенної інфекції, лікування захворювань тканин пародонту); антисептичні препарати (місцево у вигляді полоскань) з урахуванням чутливості мікрофлори; корекцію складу мікрофлори порожнини рота з використанням оральних антисептиків, протигрибкових препаратів та пробіотиків; гіпосенсибілізуючі засоби (за потребою); імуномодулюючу терапію за узгодженням з лікарем-фтизіатром; препарати для стимуляції репаративних процесів; кератопластики; вітамінотерапію; за показами ортодонтичне та ортопедичне лікування.

Пацієнтам зхронічною формою туберкульозу легень з резистентністю до антибактеріальних препаратів (підгрупа 3) в інтенсивній фазі лікування (від 2-4 міс.), в умовах стаціонару рекомендовано: обов'язкову санація осередків хронічної одонтогенної та пародонтогенної інфекції, усунення місцевих подразників з використанням оральних антисептиків та антибактеріальних препаратів за згоди лікаря-фтизіатра; співпраця з лікарем-фтизіатром для корекції місцевих та системних порушень мікроекології, що виникли внаслідок тривалої антибіотикотерапії та формування антибіотикорезистентності з використанням пре - та пробіотиків, фітотерапії; лікування хронічного кандидозу порожнини рота; антисептичні, протигрибкові препарати (місцево у вигляді полоскань); гіпосенсибілізуюча терапія (специфічна або неспецифічна); дезінтоксикаційні препарати; вітамінотерапію; імуномодулючі засоби.

У фазі паліативного лікування (пожиттєво) в умовах стаціонару та амбулаторно, рекомендовано: навчання, корекція та контроль індивідуальної гігієні порожнини рота з використанням лікувально-профілактичних засобів залежно від профілю факторів ризику; професійну гігієну порожнини рота (один раз на 3 місяці) з використанням оральних антисептиків до та після проведення процедури; загальнозміцнюючі засоби (адаптогени, стимулятори, вітаміни та інш.) за узгодженням з лікарем-фтизіатром; моніторинг та корекція складу мікрофлори порожнини рота, використання оральних антисептиків та пробіотиків; імуномодулюючу терапію за узгодженням з лікарем-фтизіатром; вітамінотерапію; препарати для стимуляції репаративних процесів; кератопластичні та кератолітичні засоби; ортодонтичне, ортопедичне лікування.

Таким чином, лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на керування ризиками формування та прогресування стоматологічних захворювань у хворих та туберкульоз легень залежно від типу патологічного процесу та фази лікування, сприятимуть зменшенню несприятливого впливу чинників, що погіршують загальний стан пацієнтів та ускладнюють лікування основного захворювання.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне та клініко - лабораторне обґрунтування нового вирішення наукової проблеми - визначено особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань, мікробіоценозу порожнини рота та обґрунтовано обсяг лікувально - профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень.

1. У хворих на туберкульоз легень виявлено високу потребу у наданні стоматологічної допомоги за індексом П.А. Леуса (16,61±4,61%) за рахунок високої розповсюдженості захворювань твердих тканин зубів, пародонта та слизової оболонки порожнини рота. Встановлено значну поширеність (92,4±2,42%) та інтенсивність карієсу зубів (10,85±0,68), ускладненого карієсу, що спричиняє у 2,9 рази вищу імовірність видалення зубів порівняно зі здоровими людьми. Потреба у лікуванні захворювань тканин пародонту за індексом CPI складає 1,81±0,065. У 37,8±2,66% хворих на туберкульоз легень діагностовано хронічний генералізований пародонт та у 35,58±4,3% - пародонтоз. Захворювання ясен представлені хронічним генералізованим катаральним (42,8±3,96%), гіпертрофічним (21,8±3,97%) гінгівітом та атрофією ясен (35,2±4,37%). Поширеність дефектів зубних рядів досягає 73,9±4,02%, переважно за рахунок великих (23,5±3,88%) та комбінованих (24,3%±3,93) дефектів. Перебіг туберкульозу легень супроводжується хронічним кандидозом порожнини рота (31,9±4,27%) та хронічним кандидоносійством (56,3±4,54%), ураженнями губ (53,7±4,57%) та язика (18,4±3,55%).

2. Доведено зв'язок між частотою виявлення та тяжкістю клінічних проявів стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень та типом туберкульозного процесу. У пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень діагностовано вірогідно найвищі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів, хронічного генералізованого патодонтиту та пародонтозу, хронічного кандидозу порожнини рота, лейкоплакії.

3. На основі аналізу результатів мікробіологічного дослідження виявлено порушення мікроекології порожнини рота у всіх пацієнтів з туберкульозом легень, переважно у формі субкомпенсованого (53,7±4,57%) та декомпенсованого (27,7±4,10%) дисбактеріозу. Тяжкість дисбіотичних порушень, патологічна колонізація грибами роду Candida залежить від типу туберкульозного процесу та є найвищою у пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень.

4. Визначено, що імовірність виявлення Mycobacterium tuberculosis в різних біотопах порожнини рота пацієнтів з туберкульозом легень складає 75,6±3,93%. З найвищою імовірністю Mycobacterium tuberculosis висіваються з ротової рідини (35,2±4,37%), з меншою - з пародонтальної кишені (16,7±3,41%), зубного нальоту (12,6±3,04%), з поверхні язика та слизової оболонки щік (10,92±2,85%). Найбільшою є частота висівання Mycobacterium tuberculosis у хворих з вперше виявленим туберкульозом легень (81,5±4,81%).

5. Виявлено зміни властивостей ротової рідини у хворих на туберкульоз легень, що проявляються зниженням рівня природного (42,8±4,53%) та стимульованого слиновиділення (42,8±4,53%), підвищенням в'язкості слини (42,8±4,53%) та зниженням буферної здатності ротової рідини (30,2±4,2%). Порушення слиновиділення та імовірність формування ксеростомії залежить від типу туберкульозного процесу, тривалості прийому антибіотиків та характеру медикаментозної терапії.

6. За результатами проведених досліджень обґрунтовано обсяг лікувально-профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень, який залежить від типу туберкульозного процесу і включає: навчання раціональному догляду за порожниною рота; санацію порожнини рота; лікування захворювань тканин пародонта з урахуванням типу туберкульозного процесу та фази атимікобактеріальної терапії; відновлення жувальної ефективності шляхом раціонального протезування; профілактику та лікування хронічного кандидозу порожнини рота та інших захворювань слизової оболонки порожнини рота; корекція системних дисбіотичних порушень слизової оболонки порожнини рота.

Практичні рекомендації

1. Надання стоматологічної допомоги хворим на туберкульоз легень повинно здійснюватися при неухильному виконанні правил асептики і антисептики, з метою профілактики внутрішньолікарняної інфекції.

2. З метою запобігання необґрунтованого призначення медикаментів та поліпрагмазії, для уникнення несприятливого впливу на перебіг загального захворювання кожен з компонентів лікувально-профілактичних заходів повинен бути попередньо експертно оцінений на доцільність його застосування лікарем - фтизіатром;

3. Стоматологічне лікування хворих на туберкульоз легень слід проводити не раніше, ніж через 2- 4 місяці від початку специфічної хіміотерапії (за відсутності бактеріовидалення) і за направленням лікаря-фтизіатра (після зняття симптомів інтоксикації і при нормалізації температури тіла).

4. Головними напрямками лікувально-профілактичних заходів при наданні стоматологічної допомоги хворим на туберкульоз легень є: навчання раціональній гігієні рота з корекцією навичок і підбором індивідуальних засобів гігієни; проведення професійної гігієни порожнини рота; санація порожнини рота (лікування карієсу та його ускладнень, хірургічна санація); лікування захворювань тканин пародонта з урахуванням типу туберкульозного процесу та фази атимікобактеріальної терапії; профілактика та лікування хронічного кандидозу порожнини рота та інших захворювань слизової оболонки порожнини рота; корекція системних дисбіотичних порушень слизової оболонки порожнини рота; відновлення жувальної ефективності шляхом ортодонтичного та ортопедичного лікування

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Савичук Н.О. Особливості клінічних проявів каріозної хвороби у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2009. - №4. - С. 64 - 70. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

2. Савичук Н.О. Оцінка стану гігієни порожнини рота у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Дентальные технологии. - 2010. - №01. - С. 14-19. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

3. Савичук Н.О. Особливості уражень тканин пародонту у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2010. - №2. - С. 64 - 70. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

4. Савичук Н.О. Мікробна концепція розвитку стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2010. - №3. - С. 88 - 93. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

5. Савичук Н.О. Особливості патологічних змін губ та язика у хворих на туберкульоз легень/ Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2010. - Випуск 19.-Книга 3. - С. 368 - 374. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

6. Павленко С.Г. Особливості перебігу стоматологічних хвороб у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, С.Г. Павленко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ - інфекція. - 2010. - №3 - С. 30 - 38. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

Размещено на Allbest.ru