Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Морфофункціональна характеристика лицевого нерва кроля в нормі, в умовах експериментальної нейропатії і при магніто-лазерній терапії

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

лицевий нерв холодовий нейропатія

Актуальність теми. Серед ушкоджень черепних нервів найчастіше зустрічається нейропатія лицевого нерва (ЛН) (О.С. Іваницька, 2007; G.G.Browning, 2009). Щорічно з цією патологією госпіталізується від 10 до 30 хворих на 100 тис. населення (О.Г. Морозова, 2007; M.E. Stuart, 2004), більшість із яких люди молодого і середнього віку (О.Е. Беззубенкова, 2009; M.D. Johnson, 2007). Виражені дефекти обличчя, обумовлені парезом і паралічом мімічних м'язів, приводять до важкої психо-емоційної травми. Тому, лікування нейропатії ЛН є як медичною, так і важливою соціальною проблемою (К.Б. Петров, 2007; F.M. Sullivan, 2007).

Значний відсоток рецидивів, неефективність лікувальних засобів і безсилля лікаря перед ускладненнями спонукали багатьох дослідників до вивчення цієї проблеми з різноманітних позицій (Ю.А. Меркулов, 2007; G.M. Zaytoun, 2008). Однак, структурні основи механізмів виникнення і перебігу цього захворювання залишаються далеко не вивченими (Н.О. Мельник, 2005; D.J. Rhee, 2006).

Однією із причин виникнення нейропатії ЛН є його локальне переохолодження (Н.Е. Мищук, 2006; R. Lunan, 2008; P. Gressens, 2009). Поряд з цим, клінічні спостереження з використанням, в основному, функціональних методів дослідження тільки поглиблюють розбіжності у поглядах на роль холодового фактору (Б.В. Шутка, 2006; И.В. Нанкина, 2008). Тому, важливого значення у встановлені ролі цього чинника у розвитку нейропатії набувають результати експериментальних морфологічних досліджень із визначенням реакції нервових волокон (НВ) та різних ланок гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) (Н.О. Мельник, 2005; Ю.Б. Чайковський, 2009; J.H. Seo, 2004). Але й тут у виясненні структурних основ загального патогенезу нейропатії ЛН поза увагою вчених залишилися питання перебудови м'язових волокон, відсутні обґрунтовані дані щодо механізму запуску дисфункціональної атрофії мімічних м'язів, не вияснена роль патоморфологічних змін нервово-м'язових закінчень (НМЗ) (А.В. Сердюк, 2006, 2007; И. А. Строков, 2008; Y. Kamata, 2005).

Не менш важливим є дослідження ефективності лікування нейропатії ЛН. За даними різних авторів (О.Г. Морозова, 2008; А.В. Новиков, 2010) при медикаментозному лікуванні цієї недуги у 20,0-50,0% випадків розвиваються ускладнення або рецидиви захворювання, часто виникає алергія на лікарські середники (Д.М. Меркулова, 2008; C.D. Ang, 2008). Це спонукає спеціалістів розробляти і впроваджувати в лікарську практику методи немедикаментозної терапії (Д.В. Раскалей, 2008; E.C. Yuen, 2009; S. Herskovitz,2009). Зокрема, для пришвидшення регенерації НВ після травматичних, реактивно-дистрофічних, аутоімунних невритів успішно застосовується лазерне випромінювання

(А.П. Парахонский, 2008; N-L. Lui, 2008), вплив електромагнітного поля (А.А. Воропаев, 2007). В останній час з'явились повідомлення про застосування комбінованої магніто-лазерної терапії (МЛТ) при самих різноманітних захворюваннях (В.Е. Илларионов, 2007; Д.В. Раскалей, 2008;). При цьому, емпіричне застосування МЛТ набагато випередило теоретичне та експериментальне обґрунтування її протекторного впливу на НВ та їх терміналі і ГМЦР, в тому числі й при нейропатії ЛН.

Вище викладене визначає необхідність проведення наукових досліджень, які складають предмет даної роботи і обґрунтовують її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану Івано-Франківського національного медичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри анатомії людини “Морфо-функціональний стан мікроциркуляторного русла і клітинних елементів органів і тканин після дії загальної глибокої гіпотермії” (номер держреєстрації 0110U0075503). Здобувач є співвиконавцем даної наукової теми.

Мета роботи: встановити морфо-функціональні закономірності провідникового апарату і гемомікроциркуляторного русла позачерепної частини ЛН кроля в нормі, у динаміці розвитку експериментальної холодової нейропатії і після магніто-лазерної терапії.

Завдання дослідження:

1. Дослідити особливості провідникового апарату позачерепної частини ЛН кроля, включаючи його нервово-м'язові закінчення, чисельний та груповий характер розподілу його мієлінових і безмієлінових нервових волокон в нормі.

2. Вивчити ангіоархітектоніку позачерепної частини ЛН кроля, характер розподілу внутрішньостовбурових капілярів та їх взаємовідношення із нервовими волокнами в нормі.

3. Визначити основні електронейроміографічні показники, які характеризують стан провідникового апарату і нейро-м'язових закінчень ЛН кроля в нормі.

4. Дослідити в динаміці морфологічні і морфометричні зміни провідникового апарату і кровоносних судин позачерепної частини ЛН кроля при холодовій нейропатії, виявити електронейроміографічні прояви цього процесу.

5. Встановити характер впливу магніто-лазерної терапії на морфо-функціональний стан провідникового апарату та кровоносне русло позачерепної частини ЛН кроля при його холодовій нейропатії.

Об'єкт дослідження: позачерепна частина лицевого нерва в нормі та при нейропатії.

Предмет дослідження: морфологічні, морфометричні, електронейро-міографічні особливості позачерепної частини лицевого нерва в нормі та їх зміни при його експериментальній нейропатії і в умовах магніто-лазерної терапії.

Методи дослідження: світлооптичні (для виявлення оболонок ЛН, структурної організації НВ і кровоносної сітки), електронномікроскопічні (для вивчення будови НВ, стінки мікрогемосудин та її проникливості для судинного трасера), електронейрофізіологічні (для встановлення стану провідності у НВ, НМЗ в нормі, при експериментальній нейропатії та її відновлення після МЛТ), статистичні (використовували непараметричні методи з встановленням коефіцієнту кореляції Спірмена).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, з використанням кореляційного та інформаційного аналізів, поданий чисельний і груповий склад нервових волокон та епі- ендоневральних кровоносних судин лицевого нерва кроля в нормі, встановлено основні закономірності взаємостосунків між ними. Вперше в складі позачерепної частини ЛН описані безмієлінові нервові волокна, даний їх кількісний аналіз. Отримано нові дані про будову та кровопостачання НМЗ ЛН у мімічних м'язах (круговому та м'язі-піднімачі кута рота). Подано основні електронейроміографічні показники, які відображають функціональні властивості ЛН.

Вперше досліджено поетапні морфологічні і морфометричні зміни у провідниковому апараті та ГМЦР ЛН і його нервових закінченнях у мімічних м'язах при нейропатії, відмічено характерні ознаки змін електропровідності при цьому. Базуючись на морфо-функціональних змінах ЛН при його нейропатії, виділено три стадії у розвитку цього процесу: 1) набряково-деструктивних змін (10-15 доба); 2) деструктивно-відновних процесів (30-45 доба) і 3) компенсаторно-адаптаційних змін (60 доба). Вперше досліджено морфологічні, морфометричні та функціональні зміни провідникового апарату ЛН, включаючи його термінальні закінчення у мімічних м'язах, при лікуванні нейропатії магніто-лазерними процедурами.

Отримані нові дані про перебудову ГМЦР ЛН та його взаємозв'язків із НВ під впливом МЛТ при нейропатії. Відмічено, що використання МЛТ приводить до скорочення 1-ї і 2-ї і подовження 3-ї стадії у перебігу нейропатії.

Вперше, використавши маркування білків крові колоїдним золотом, розкрито структурні основи гемато-неврального бар'єру ЛН кроля в нормі, його порушення при холодовій травмі нерва та відновлення при використанні МЛТ.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Отримані нові дані про ГМЦР і НВ ЛН кроля поглиблять знання про структурно-просторову організацію черепних нервів і мають відповідне науково-практичне значення для неврології і нейрохірургії.

Виявлені особливості структурної перебудови ангіо- і мієлоархітектоніки при локальній дії холоду на лицевий нерв дозволяють точніше сформулювати основні закономірності розвитку холодової нейропатії черепних нервів, більш глибоко пояснюють виникнення різноманітної неврологічної симптоматики.

Отримані дані про характер дії магніто-лазерного випромінювання на кровоносні судини і НВ при експериментальній холодовій нейропатії, розкривають позитивний вплив комбінованих видів енергії на ці компоненти нервового стовбура, і обґрунтовують можливість його клінічного використання.

Результати роботи можуть стати базовими для подальшого поглибленого вивчення впливу локальної гіпотермії на стан інших периферичних нервів і протекторного впливу магніто-лазерної терапії при нейропатіях іншого генезу.

Впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах анатомії людини ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Дніпропетровської державної медичної академії, Буковинського державного медичного університету, Ужгородського національного університету, Віницького національного медичного університету ім. М.І. Пірогова, Запорізького державного медичного університету, Сумського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Луганського державного медичного університету ім. М. Горького та Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею здобувача, яким самостійно проаналізована наукова література та обґрунтована ідея, визначена тема і складені план і робоча програма дослідження. Самостійно здійснено підбір тварин та моделювання холодової нейропатії і проведено електронейроміографічне обстеження для встановлення глибини і важкості патологічного процесу, застосовано магніто-лазерну терапію та нейрофізіологічний контроль за її ефективністю, проведено забір матеріалу для гісто-ультраструктурних і морфометричних досліджень. Використано статистичну обробку і математичний аналіз для узагальнення отриманих результатів. Сформульвано висновки, відредаговано і оформлено роботу, подано практичні рекомендації. Провідною є участь здобувача у підготовці наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на наукових конференціях (Луганськ, 2007-2008рр.); на науково-практичній конференції (Вінниця, 2008-2009рр.), Івано-Франківськ (2008-2009 рр.), а також на засіданнях обласного товариства АГЕ (2006-2010 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, у тому числі 7 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України та 10 тез у збірниках праць з'їздів і конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Роботу викладено на 228 друкованих сторінках. Вона складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків і списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 35 таблицями і 111 рисунками. Бібліографічний показчик включає 356 джерел, з них - 194 кирилицею, - 161 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Вивчено загальні відомості про об'єкт дослідження, яким слугували правий і лівий позачерепні відділи ЛН дорослих кролів-самців, масою 2,2-3,0 кг. Вивчали пучковий склад, розподіл мієлінових нервових волокон (МНВ) в безпосередньому зв'язку з особливостями ангіоархітектоніки в нормі (5 кролів), а також перебудову кровоносного русла, патогістологічні зміни структурних компонентів ЛН та електронейроміографічні показники в умовах експериментальної нейропатії (25 кролів) і при комбінованій дії постійного електромагнітного поля і лазерного випромінення (25 кролів). Для вирішення завдань, поставлених в даній роботі, були використані методи і прийоми досліджень, що мають комплексний характер і включають такі методики: 1) експерименти з локальним охолодженням ЛН і послідуючою МЛТ проекції нервового стовбура; 2) методи виявлення МНВ на різних рівнях позачерепної частини ЛН в нормі і в умовах експерименту; 3) ін'єкційні і безін'єкційні способи вивчення кровоносних судин ЛН; 4) метод електронної мікроскопії для дослідження мікрогемосудин і НВ ЛН; 5) методи морфометрії, варіаційної статистики, кореляційного та інформаційного аналізу МНВ та внутрішньостовбурових капілярів ЛН.

Нейропатію ЛН викликали враховуючи рекомендації R Martini (2000) та Т. Ogawa (2000). Шкіру в місці проекції середньої частини позачерепного відділу лицевого нерва охолоджували хлоретилом протягом 1-2 хв. впродовж 3 днів.

Опромінення проекції позачерепної частини стовбура ЛН проводили середніми (562,5 Дж/см²) дозами лазерного опромінення при вихідній потужності 25 мВт (за допомогою апарату ЛГ-75 по 5 хв.) в комбінації з постійним магнітним полем (апарат “Магнетон” з робочою частотою 27,1 МГц при потужності 50 Вт по 5 хв на один сеанс протягом 10 діб).

При гістологічному дослідженні поздовжні і поперечні зрізи ЛН товщиною 6,0-8,0 мкм фарбували за методом Кульчицького - для виявлення мієлінової оболонки (МО), Массона - для забарвлення аксонів МНВ, Маркі - для виявлення дегенеративних змін в мієлінових оболонках. Для забарвлення безмієлінових НВ використовували метод Ренсона. Складові компоненти НМЗ у мімічних м'язах виявляли за методом Більшовського-Грос.

Для поєднаного виявлення МНВ і кровоносних судин використовували методику Ю.П.Мельмана і М.В.Долішнього (цит. за В.А. Левицьким,1997).

Для безін'єкційного методу виявленя кровоносних судин фіксовані в 12% розчині нейтрального формаліну плівкові препарати епіневральної оболонки ЛН імпрегнували азотнокислим сріблом за методом В.В.Купріянова (цит. за В.А. Левицьким,1997).

Для виявлення ультраструктурних особливостей будови та кровопостачання ЛН з епон-аралдітових блоків виготовляли напівтонкі (для світло-оптичного) та ультратонкі зрізи (для електронномікроскопічного) дослідження. Використовувався електронний мікроскоп ПЭМ-100 та ПЭМ-125 К з прискорюючою напругою 75 кВ.

Для вивчення проникливості судинної стінки використовували розчин колоїдного золота кон'югованого з альбуміном плазми крові, який виготовлявся за методом R. Dermietzel (2006).

Стимуляційна та інтерференційна електронейроміографія (ЕНМГ) проводилася на комп'ютерному електронейроміографічному комплексі “Нейро-ЕМГ-Микро” виробництва фірми “Нейрософт” (Росія).

Для визначення показників співвідношення діаметра аксона до товщини цілого мієлінового нервового волокна проводили вимірювання 1000 НВ за допомогою мікрометричної лінійки безпосередньо під мікроскопом. НВ розподіляли за величиною їх діаметру на дрібні (до 4,0 мкм), середні (від 4,1 до 7,0 мкм) і великі (більше 7,0 мкм).

Індекс “g” визначали по формулі: g= a/d (Kyoji Taguchi, 2004), де а - діаметр аксона, d - товщина цілого м'якотного волокна. Цифрові дані обробляли за допомогою програми “Stastica 6”.

Площу НМЗ визначали за формулою S=рr², де r - середній радіус НМЗ.

Площу обмінної поверхні капіляра (ОПК) розраховували за формулою: S_опк=рDL, де D - діаметр капіляра, L- його довжина. Площу зон васкуляризації визначали по формулі: S=рr², де r - радіус зони васкуляризації гемокапіляра.

Кількість НВ, які знаходяться в зоні васкуляризації визначали по формулі: n= N·S/n, де n - кількість НВ на площі 1 мм², N - кількість нервових волокон на площі 1 мм², тобто 1 000 000 мкм², S - площа зон васкуляризації в мкм².

Сумарну площу поперечного перерізу (СППП) кровоносного русла визначали за формулою: СППП = р(D₁+D₂+D₃)², де D_1,2,3 - діаметр капілярів відповідної метричної групи.

Для поглибленого дослідження закономірностей внутрішньостовбурової структури ЛН використовували теорію інформації за основними характеристиками: Н (ентропія), h (відносна ентропія) і R (надлишковість).

Результати дослідження та їх обговорення. Нами встановлено, що у середній частині позачерепного відділу ЛН на площі 1 мм² його поперечника нараховується 9,0% вперше нами виявлених БНВ та 91,0% МНВ, серед яких дрібних (1,0-4,0 мкм) - 8,0%, середніх (4,1-7,0 мкм) - 33,0% і великих (більше 7,0 мкм) - 50,0%, що визначає їх унімодальний розподіл на гістограмах.

Проведений інформаційний аналіз показав, що мієлоархітектоніка ЛН кроля характеризується невисокими показником групової (Н) ентропії (7,93%) та великим коефіцієнтом надлишку (R) - 28,73%, що свідчить про досить однорідний набір МНВ ЛН, що відповідає наведеним вище даним про їх метричний розподіл.

Кровоносне русло ЛН складається із двох взаємопов'язаних судинних сіток: епі- та ендоневральної, які включають всі ланки ГМЦР і суттєво відрізняються між собою за просторовою архітектонікою. На площі 1 мм² поперечного перерізу нерва нараховується 130,0±5,24 капілярів, які відносяться до соматичного типу, що забезпечує наявність гемато-неврального бар'єру, завдяки якому частинки колоїдного золота, як маркера судинної проникливості затримуються у судинному руслі. Внутрішньостовбурові гемокапіляри за діаметром розподіляються на дрібні (1,0-4,0 мкм) (25,0%), середні (4,1- 7,0 мкм) (61,0%) і великі (7,0 мкм) (14,0%), що дало змогу нам визначити їх інформаційні показники, які підтверджують помірну однорідність їх метричного складу.

При цьому, кожний капіляр забезпечує живлення групи НВ в радіусі 50 мкм, а їх “зони васкуляризації” становлять близько 8000 мкм² і перекривають одна одну, за рахунок чого створюються надійні умови для живлення цілих груп НВ, які розташовані далеко від основних джерел кровопостачання. На один капіляр в середньому припадає 78 НВ. Між кількістю НВ і капілярів існує тісний позитивний кореляційний зв'язок (r_s =0,89; P<0,05): зі збільшенням кількості НВ зростає кількість гемокапілярів і навпаки. Такий же кореляційний зв'язок існує між інформаційними показниками НВ і капілярів (r_s =0,83; P<0,05).

Вищенаведені взаємозв'язоки кількісних, морфометричних та інформаційних показників НВ та ГМЦР свідчать про значну структурну взаємообумовленість мієло- та ангіоархітектоніки ЛН, що було показано також в роботах О.М. Юраха (2004), В.А. Левицького (2008), С.Б. Геращенка, О.І. Дельцової (2010) в інших периферичних нервах.

Претермінальні ділянки МНВ ЛН розгалужуються на 3-8 кінцевих гілочок, що приймають участь у формуванні пресинаптичного полюсу НМЗ, а постсинаптичний полюс представлений багаточисленними складками сарколеми. При цьому одна претерміналь іннервує одне м'язове волокно, що створює умови для високого ступеня диференціації скоротливої функції мімічних м'язів.

Кожне НМЗ, площа якого в середньому складає 585,22±12,74 мкм² оточується капілярною петлею так, що на одиницю його площі припадає 2,64 площі капілярного русла.

Електронейроміографічна крива характеризується нормальними значеннями, що вказує на достатньо високу швидкість проведення нервового імпульсу і фізіологічний напрямок розповсюдження М-хвилі.

У процесі розвитку холодової нейропатії ЛН нами виділено такі основні стадії: 1) набряково-деструктивних змін (10-15 доба); 2) деструктивно-відновних процесів (30-45 доба) і 3) компенсаторно-адаптаційних змін (60 доба).

1-а стадія характеризується тим, що у більшості МНВ спостерігається нерівномірність забарвлення, виражений набряк і деструкція МО з оголенням аксонів та накопиченням залишків мієліну в цитоплазмі нейролемоцитів.

У метричному розподілі МНВ відбувається виражена перекалібровка: зменшується кількість дрібних і середніх та збільшується число великих НВ. Наслідком демієлінізації окремих аксонів є збільшення числа БНВ.

У НМЗ ЛН спостерігаються варикозні розширення і фрагментація окре-мих претерміналей, окремі НМЗ руйнуються, на 40,0% зменшується площа терміналей. Електронномікроскопічно спостерігається розширення синаптичої щілини, зменшення кількості синаптичних пухирців, фрагментація пресинаптичної мембрани, дезінтеграція більшості складок постсинаптичної мембрани. За рахунок зміни початкової вазоконстрикції на паралітичну постхолодову вазодилятацію відбувається згущення судинної сітки, розмір її петель зменшуються, а кількість внутрішньостовбурових гемосудин зростає і перевищує показник в нормі на 17,0%. Це веде до зменшення радіусу кровопостачання, звуження “зон васкуляризації“ та зменшення числа НВ в їх межах. Збільшення діаметру просвіту судин обумовлює їх метричний перерозподіл: значне зменшення дрібних та збільшення середніх та великих за діаметром. Внаслідок венозно-капілярного стазу підвищується фільтрація дрібномолекулярних білків, які марковані колоїдним золотом. На думку R. Dermietzel (2006) цей процес є результатом порушення гемато-неврального бар'єру і причиною вираженого ендоневрального набряку при холодовій нейропатії.

В цій стадії амплітуда М-відповіді знижується, спостерігається зниження амплітуди і збільшення латентного періоду F-хвилі та її поліфазність, а зниження ШПІ складає 79,3%, що вказує на глибоку морфо-функціональну перебудову нервових провідників.

В 2-ій стадії МО значної кількості МНВ має неоднорідне забарвлення, спостерігаються обширні ділянки демієлінізації та накопичення в ендоневрії продуктів розпаду мієліну. При електронномікроскопічному дослідженні виявляються ділянки оголених аксонів, а цитоплазма нейролемоцитів містить фагосоми, переповнені зруйнованим мієліном. Поряд виявляються аксони МНВ, оточені тільки декількома ламелами мієліну, що свідчить про початок ремієлінізації. При морфометричному аналізі виявляється зменшення загального числа МНВ та збільшення кількості великих із них, тоді як число дрібних та середніх за калібром зменшується у порівнянні з нормою, але є більшим у порівнянні з попередньою стадією. НМЗ ЛН у цей термін є потовщеними, гіперімпрегнованими, варикозно-розширеними і навіть частково фрагментованими. Периметр та довжина синаптичного контакту аксонних терміналей, кількість активних зон і синаптичних пухирців зменшується.

Зменшується діаметр просвіту мікросудин, судинна сітка розріджується, збільшується розмір її петель. Відбувається збільшення кількості судин середнього діаметру, зменшується сумарна площа капілярного русла. Середній радіус зони васкуляризації збільшується, що призводить до зменшення кількості НВ, які припадають на 1 капіляр, чим покращуються умови для живлення НВ, виведення продуктів розпаду мієліну та активізації процесів ремієлінізації. Однак, пониження на 16,1% амплітуди F-хвилі та збільшення її латентності на 28,5% розцінюється нами як електронейроміографічний доказ деструкції МО більшості НВ.

В 3 стадії спостерігається затухання периаксональних та активація репаративних процесів. При цьому, загальна кількість НВ на площі 1 мм² поперечного перерізу збільшується, але не досягає норми, зменшується кількість великих НВ, внаслідок зменшення їх набряку, і підвищується число дрібних НВ, що є результатом активації процесів ремієлінізації. Кількість БНВ залишається підвищеною (див. табл. 1).

У НМЗ деструктивні явища поєднуються із репаративними. Поряд із частково зруйнованими виявляються наново сформовані НМЗ із ніжною структурою їх складових компонентів.

Спостерігається відновлення структури пресинаптичної мембрани, утворення та поглиблення складок постсинаптичної мембрани, рівномірне розташування у кінцевих відділах аксоплазми синаптичних пухирців, формування активних синаптичних зон.

Кровоносне русло ЛН розріджується, збільшується кількість дрібних та середніх гемокапілярів, тоді як число великих зменшується. Збільшуються відстань між сусідніми гемокапілярами та площа їх зон васкуляризації, зменшується сумарна площа кровоносного русла, зростає число НВ, які припадають на 1 гемокапіляр. Нормалізується також ультраструктура гемокапілярів, відновлюється стан гемато-неврального бар'єру. Однак, ШПІ по НВ є нижчою на 19,3%, амплітуда М-відповіді знижена на 12,0%, латентний період F-хвилі збільшений на 28,5%, знижена її амплітуда, що вказує на демієлінізацію певної частини нервових провідників.

Відновні процеси в ділянці локального охолодження ЛН кроля після МЛТ проходять ті ж стадії, що й у тварин з експериментальною нейропатією без корекції, але стадія компенсаторно-адаптаційних змін починається вже з 15 доби. Відмінності полягають у відновленні метричного складу НВ (див. табл. 1), активації процесів де- і ремієлінізації, ступені реакції судин, тривалості окремих фаз і швидкості відновних процесів за ЕНМГ-даними.

При МЛТ проходить активація процесів фагоцитозу, що сприяє видаленню продуктів розпаду, які утворилися в результаті холодової травми та ішемії, вже до 10 доби. Це скорочує час демієлінізації і сприяє активації процесів ремієлінізації за рахунок покращення кровопостачання (на це вказує поступове збільшення кількості гемокапілярів середнього і зменшення дрібного діаметру починаючи з 15 доби), відновлення проникливості судинної стінки, що видно з характеру затримки частинок маркера у піноцитозних пухирцях та їх відсутності в товщі базальної мембрани.

У порівнянні з групою тварин, які не лікувалися, показник сумарної площі поперечного перерізу внутрішньостовбурового ГМЦР і кількість МНВ, які припадають на один внутрішньостовбуровий гемокапіляр вже на 10 добу зменшується у 2,2 рази, що свідчить про покращення трофіки складових компонентів ЛН, а на 30 добу ці показники стають таким як і в нормі.

Поряд з цим відновлюється будова нервово-м'язових закінчень: збільшується довжина і кількість кінцевих гілочок, які утворюють нервовий полюс синапсу, їх форма ускладнюється за рахунок утворення відростків 2-го і 3-го порядків, які закінчуються невеликими кінцевими круговими потовщеннями. Відновлюється також їх ультраструктура. Статистично вірогідне збільшення кількості ядер в ділянці нервового полюсу НМЗ (на 28,8%) спостерігається на 15 добу після МЛТ. При порівнянні площі НМЗ встановлено, що вона збільшується з 345 мкм² в 1 стадії до 579 мкм² в 3 стадії. Сприятлива динаміка відновних процесів під впливом МЛТ підтвердилася результатами ЕНМГ: спостерігається ослаблення спонтанної активності мімічних м'язів, збільшення їх довільної активності і рефлекторної збудливості МНВ. Зросли максимальні амплітуди Н-рефлексу, М-відповіді та їх співвідношення (Нmаx/Мmаx). При цьому у 95,9 % випадків нормалізується ШПІ в дистальних сегментах аксонів, у 94,5% випадків підвищилася амплітуда F-хвилі.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу: встановлено основні закономірності структурної організації і функції позачерепної частини ЛН кролів, визначено особливості його кровопостачання, встановлено структурно-функціональні основи розвитку холодової нейропатії, обґрунтовано вплив локального магніто-лазерного опромінення при цій патології, що дозволяє рекомендувати його використання при різноманітних захворюваннях периферійних нервів.

1. Внутрішньостовбурова будова позачерепної частини ЛН характеризується значною індивідуальною мінливістю (Сv=12,4%). Кількість його мієлінових і безмієлінових НВ перебуває в прямопропорційній залежності від величини сумарної площі поперечного перерізу нервових пучків і коливається від 6247,0 до 16426,0. При цьому, на площі 1мм² поперечника нерва нараховується 9278,00±768,22 мієлінових і 884,0±23,72 безмієлінових НВ. МНВ розподіляються за унімодальним типом: великих - 49,86%, середніх - 33,68%, дрібних - 7,76%. Претермінальні ділянки МНВ розгалужуються на 3,60±0,42 тонких кінцевих гілочок, які закінчуються гудзикоподібними розширеннями, що беруть участь у формуванні пресинаптичного полюсу НМЗ. Постсинаптичний полюс представлений сарколемою м'язових волокон, активна поверхня якого значно збільшується за рахунок густо розташованих субсинаптичних складок, а площа НМЗ складає в середньому 585,21±12,74 мкм².

2. Позачерепна частина ЛН кроля кровопостачається гілками переважно задньої вушної і лицевої артерій. Вони в стовбурі нерва послідовно поділяються і дають початок двом різним за геометрією мікроциркуляторним модулям: епіневральному і внутрішньостовбуровому. Кількість внутрішньостовбурових капілярів на площі 1мм² поперечника нерва складає в середньому 130,00±3,85. Кожен з них забезпечує живлення групи НВ та їх сполучнотканинного оточення в радіусі 50,30±3,83 мкм, а площа їх “зон васкуляризації” складає 19562,0±460,03 мкм². Між загальною кількістю нервових волокон і внутрішньостовбурових капілярів існує тісний позитивний кореляційний взаємозв'язок (r=0,89; P=0,035) і на кожен капіляр в середньому припадає 78,16±4,71 НВ. Навколо НМЗ капіляри утворюють різної форми петлі, а площа капілярного русла перебуває у прямій залежності від величини цих закінчень (r=0,82; Р=0,029) і складає в середньому 1546,3±165,2 мкм².

3. За нормальних умов швидкість проведення нервового імпульсу по НВ лицевого нерва складає у проксимальному напрямку 51,42±4,31 м/с, а у дистальному - 54,21±2,83 м/с, що вказує на правильний (фізіологічний) напрямок розповсюдження М-хвилі. Співвідношення максимальної амплітуди Н-рефлексу до максимального показника М-відповіді в середньому складає 43,12±1,94%. Амплітуда М-відповіді в дистальному сегменті дорівнює 5,94±1,25 мВ, а середнє значення амплітуди F-хвилі становить 599,11±35,62 мкВ, при середньому показнику її латентного періоду 32,50±1,64 мс.

4. У динаміці розвитку холодової нейропатії ЛН спостерігається три основних стадії: 1) набряково-деструктивних змін (10-15 доба); 2) деструктивно-відновних процесів (30-45 доба) і 3) компенсаторно-адаптаційних змін (60 доба). У першій стадії спостерігається набряк і часткове руйнування мієлінових оболонок МНВ, сполучнотканинного каркасу нерва, окремих НМЗ, складових частин стінки кровоносних судин. Друга стадія характеризується поєднанням деструктивних процесів у провідниковому апараті нерва і стінці кровоносних судин з початковими ознаками відновлення їх будови. У третій стадії превалюють ознаки відновлення структури нервових волокон, НМЗ і кровоносних судин. Вищезгадана динамічна якісна перебудова складових компонентів ЛН супроводжується їх суттєвими кількісними змінами та метричним перерозподілом МНВ і внутрішньостовбурових капілярів, зміною параметрів нейро-вазальних взаємовідношень.

5. Стадійні морфологічні і морфометричні зміни провідникового апарату і кровоносних судин при нейропатії ЛН проявляються відповідними змінами електронейроміографічних показників, основними ознаками яких є зменшення швидкості проведення нервових імпульсів в проксимальному та дистальному відділах ЛН; зниження амплітуди М-відповіді та F-хвилі і подовження латентного періоду F-хвилі.

6. Магніто-лазерна терапія значно впливає на стадійність перебігу нейропатії лицевого нерва: тривалість 1 і 2 стадій скорочується, а 3- подовжується. Головною точкою прикладання магнітного і лазерного опромінення є кровоносні судини. Під впливом цих чинників усувається початковий виражений спазм і подальша дилатація кровоносних судин, швидше нормалізується проникність судинної стінки, за рахунок чого пришвидшується утилізація продуктів розпаду мієліну, покращується живлення НВ та їх ремієлінізація. Підтвердженням цьому є значні якісні, кількісні і метричні зміни у провідниковому апараті та мікроциркуляторному руслі ушкодженого ЛН.

7. Під впливом МЛТ нейропатії ЛН значно покращуються електронейроміографічні показники: уже в ранні терміни зростає швидкість проведення імпульсів у проксимальному відділі з 37,60±2,71 до 42,90±2,34 м/с і з 36,20±1,92 до 44,40±1,83 у дистальному відділі, швидше нормалізується поріг Н-рефлексу і співвідношення його максимальної амплітуди до М-відповіді (з 14,20±0,74 до 32,70±1,93%), знижується поріг і підвищується амплітуда М-відповіді з 1,80±0,22 до 4,50±0,61 мВ, збільшується амплітуда і скорочується латентний період F-хвилі відповідно з 238,50±16,78 до 423,40±28,65 мкВ та 49,70±3,51 до 43,40±1,33 мс.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Левицький В.А. Морфо-функціональні зміни нервово-м'язових комплексів мімічних м'язів при експериментальній нейропатії лицевого нерва в умовах магніто-лазерної терапії / В.А. Левицький, Н.І. Шовкова // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т. 11, №3. - Ч. 2. - С. 44-47. (Здобувачем самостійно здійснені дослідження, статистична обробка отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).

2. Левицький В.А. Гісто-ультраструктура лицевого нерва в нормі і в умовах експериментальної нейропатії / В.А. Левицький, Н.І. Шовкова // Вісник морфології. - 2009. - Т. 15, № 1. - С. 38 - 44. (Здобувачем самостійно здійснені дослідження, статистична обробка отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).

3. Шовкова Н.І. Особливості будови нервово-м'язових закінчень в умовах експериментальної нейропатії / Н.І. Шовкова // Український медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 3 (додаток). - С. 52-54.

4. Шовкова Н.І. Перебудова нервово-м'язових закінчень мімічних м'язів в умовах експериментальної нейропатії лицевого нерва / Н.І. Шовкова, В.А. Левицький // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, Вип.4. - С.297-299. (Здобувачем самостійно здійснені дослідження, статистична обробка отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).

5. Шовкова Н.І. Порушення моторної іннервації мімічних м'язів кролів в умовах експериментальної нейропатії лицевого нерва / Н.І. Шовкова // Галицький лікарський вісник: наук.-практ. часопис. - 2007. - № 2. - С. 83-85.

6. Шовкова Н.І. Особливості перебудови складових компонентів лицевого нерва за умов експериментальної нейропатії та комбінованого впливу лазерного та електромагнітного опромінення / Н.І. Шовкова, В.А. Левицький // Український медичний альманах. - 2008. - Т. 11, № 1 (Додаток). - С. 272-274. (Здобувачем самостійно здійснені дослідження, статистична обробка отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).

7. Шовкова Н.І. Динаміка електронейроміографічних результатів при експериментальній нейропатії лицевого нерва та її магніто-лазерній терапії / Н.І. Шовкова, В.А. Левицький // Архів клінічної медицини. - 2009. - № 3. - С. 57-59. (Здобувачем самостійно здійснені дослідження, статистична обробка отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).

8. Шовкова Н.І. Стан нервово-м'язових закінчень мімічних м'язів в умовах експериментальної нейропатії лицевого нерва / Н.І. Шовкова //Актуальні питання експериментальної клінічної медицини: міжнар. наук.-практ. конф. студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів, 25-26 квітня 2007р.: тези доп. - Суми: СумДУ, 2007. - 43-44.

9. Шовкова Н.І. Ультраструктурні зміни нервово-м'язових закінчень при нейропатії лицевого нерва / Н.І. Шовкова // Українські медичні вісті. - 2007. - Т. 7, №1-2. - С. 386-387.

10. Шовкова Н.І. Особливості проникливості гемато-неврального бар'єру при експериментальній холодовій нейропатії лицевого нерва та під впливом магніто-лазеротерапії / Н.І. Шовкова // Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я: II Всеукраїнська наук.-практ. конф., 17-18 березня 2008р.: тези доп. - Луганськ, 2008. - С. 15-16.

11. Шовкова Н.І. Проникність стінки капілярів лицевого нерва при його експериментальній холодовій нейропатії та під впливом магніто-лазеротерапії / Н. І. Шовкова //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, вип. 4 (24). - Ч. 2. - С. 180.

12. Шовкова Н.І. Субмікроскопічна характеристика структурних змін нервово-мязових закінчень при нейропатії лицевого нерва / Н.І. Шовкова // Молодь - медицині майбутнього: міжнародна наук. конф. студентів та молодих вчених., 24-25 квітня 2008р.: тези доп. - Одеса, 2008. - С. 373-374.

13. Шовкова Н.І. Стан складових компонентів лицевого нерва за умов експериментальної нейропатії / Н.І. Шовкова // Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку: міжнародна наук.-практ. конф., 5-6 лютого 2009 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 23-24.

14. Шовкова Н.І. Стан ендоневральних компонентів лицевого нерва при його експериментальній нейропатії та магнітно-лазерній терапії // Н.І. Шовкова, В.І. Левицький // «Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології» присвячена 30-річчю науково-дослідної лабораторії функціональної морфології та генетики розвитку ВНМУ ім.. М.І. Пирогова і «Прикладні аспекти морфології» // Мат-ли науково-практичних конференцій. - Вінниця, 20-21 травня 2009 р. / За ред. член-кор. АМН України, професора В.М. Мороза, професора І.В. Гунаса. -Вінниця: друкарня ВНМУ, 2009. - С. 321-324. (Здобувачем самостійно здійснені дослідження, статистична обробка отриманих даних та підготовка матеріалів до друку).

15. Шовкова Н.І. Стан нервово-м'язових закінчень лицевого нерва при холодовій нейропатії та після магніто-лазерної терапії / Н.І. Шовкова // Актуальні проблеми морфології присвячена 70-річчю заслуженого діяча науки і техніки України, професора Я.І. Федонюка // Мат-ли науково-практичної конференції. - Тернопіль, 16-17 квітня 2010 р. / За ред. професора К.С. Волкова , професора І.Є. Герасимюк , професора Я.Я. Боднар .- Тернопіль: друкарня ТДМУ, 2010. - С. 174-175.

16. Шовкова Н.І. Особливості перебудови складових компонентів лицевого нерва за умов експериментальної нейропатії та комбінованого впливу лазерного та електромагнітного опромінення / Н.І. Шовкова // Працюємо, творимо, презентуємо: міжнародна наук. конф., 25-27 квітня 2010 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2010. - С. 297-298.

Размещено на Allbest.ru