Морфогенез внутрішніх чоловічих статевих органів в умовах загальної хронічної гіпертермії

За умов впливу екстремальної гіпертермії відбуваються значні морфологічні зміни і в структурі передміхурової залози. Характерним є поява некротичного детриту в сполучній тканині, що свідчить про загибель частини альвеолярних залозок. У ділянці скупчення некротичних клітин виявлено макрофаги - клітини, які беруть участь в резорбції зруйнованих компонентів тканин. Частина епітеліоцитів злущується в просвіт альвеол. Підтримання постійної кількості епітеліальних клітин забезпечується базальними епітеліоцитами, які в значній кількості присутні у тварин цієї серії. Поглиблюються і дистрофічні процеси в передміхуровій залозі. Гладкі міоцити дезорганізовані, міофіламенти без щільних з'єднань, вміст колагенових волокон зменшується. У цитоплазмі епітеліоцитів біля зони комплексу Гольджі розміщуються численні секреторні гранули на різних стадіях дозрівання, що підтверджується і кількісними показниками. Так, відбувається перерозподіл «темних» та «світлих» гранул у бік збільшення числа останніх, які в цій серії спостережень удвічі перевищують кількість «темних», тобто різко порушується синтез секрету в клітинах. І хоча середній показник кількості гранул в одиниці цитоплазми для обох типів гранул статистично однотипний, аналіз характеру розподілу клітин свідчить про їх відмінність: зникає клас клітин із значною кількістю «темних» гранул, що призводить до зменшення їх кількісної щільності порівняно з контролем (табл. 3).

Таблиця 3Показники гранул в секреторних клітинах передміхурової залози статевозрілих щурів контрольної серії та через 60 діб впливу екстремальної гіпертермії (ЕГ)

Примітка: * значущі відмінності порівняно з контролем (р<0,05).

Через 30 діб після закінчення впливу екстремальної гіпертермії в яєчках щурів все ще наявні ознаки венозного повнокрів'я та набряку сполучної тканини, спостерігається різке зменшення кількості клітин сперматогенного епітелію. На ультраструктурному рівні негативні зміни виявлені у всіх компонентах звивистого сім'яного канальця, в стромі передміхурової залози через 30 діб реадаптації спостерігаються відкладання щільних пучків колагену, базальна мембрана епітеліального шару ущільнена. У сім'яних пухирцях навіть через 60 діб періоду реадаптації виявлено ознаки набряку сполучної тканини та зменшена кількість секрету.

Таким чином, значно виражені структурні зміни виникають у тварин, які зазнали екстремальної гіпертермії. Для них не характерне становлення фази репарації, виявлене у попередніх групах. Впродовж всього терміну дослідження тією чи іншою мірою відбуваються некротичні ушкодження сперматогенного епітелію звивистих сім'яних канальців. Спостерігається каріолізис, порушення утворення мітохондріальної піхви. Значна частина сперматид залучається в процес апоптозу, за рахунок чого відбувається елімінація дефектних сперматид. Для тварин цієї серії характерним є значне зменшення вмісту сперматозоїдів в просвіті канальця над'яєчка, дистрофічні зміни в епітелії. Відомо, що секрет епітелію над'яєчка відіграє важливу роль в механізмі дозрівання сперматозоїдів за рахунок формування акросомної вакуолі, переміщення ядра на периферію, спіралізації хроматину та набуття рухливості (Н.О. Карпенко, 2007). Отже, на фоні різкого зменшення продукції морфологічно цілісних сперматозоїдів, відбувається порушення їх тестикулярного та епідидимального дозрівання, що призводить до оліго- та азооспермії. Також екстремальна гіпертермія сприяє поглибленню змін в передміхуровій залозі аж до некрозу і призводить до суттєвих наслідків порушення структури сім'яних пухирців щурів.

Найбільш виразні зміни були виявлені в серії тварин, які зазнали комбінованого впливу екстремальної гіпертермії та фізичного навантаження. За даними органометрії спостерігалось зменшення всіх лінійно-вагових параметрів яєчок та над'яєчок щурів. Зокрема маса яєчок щурів зменшилась одразу після закінчення експерименту на 9,6% (p<0,01), через 7 днів періоду реадаптації - на 10,2% (p<0,01), через 15 днів - на 7,9% (p<0,01), а через 30 днів після закінчення експериментального впливу маса зменшилась на 4,4% (p<0,01) порівняно з контрольними показниками. Схожі зміни властиві і показнику маси над'яєчок, який одразу після закінчення комбінованого впливу екстремальної гіпертермії та фізичного навантаження зменшився на 11,2% (p<0,01), через 7 діб періоду реадаптації - на 10,2% (p<0,01), через 15 днів - на 9,9% (p<0,01) порівняно з контролем. Спостерігається розростання судинно-стромального компоненту яєчок: через 1 добу після закінчення експерименту на 13,4% (p<0,05), через 7 діб - на 13,6% (p<0,05), порівняно з контрольною серією тварин. Кількісна оцінка морфологічних змін в яєчках виявила вірогідне зниження індексу сперматогенезу за рахунок зменшення в багатьох сім'яних канальцях кількості сперматогоній та сперматоцитів: на початку періоду реадаптації на 6,5% (p<0,05), через 15 діб - на 6,7% (p<0,05) відносно контролю. Відбуваються значні зміни і в гістоструктурі яєчок білих щурів: в просвітах канальців спостерігається велика кількість злущеного сперматогенного епітелію з утворенням симпластоподібних структур, які в подальшому виявляються в канальцевій системі над'яєчка. Спостерігаються чіткі зміни паренхіми яєчка: сплющення епітелію сім'яників, товщина якого зменшується на 22,8% (p<0,01), знижується відсоток заповнення сім'яного канальця епітелієм на 27,6% (p<0,01). Кількість канальців з легким та важким ступенем ушкодження збільшується і складає відповідно 24% та 17%, звичайну гістологічну будову при цьому зберігають лише 59% сім'яних канальців (рис. 3).

Реєструється зменшення відносної площі паренхіми над'яєчок статевозрілих щурів: через 1 добу реадаптації на 10,2% (p<0,01), через 15 діб - на 10,4% (p<0,01) відносно контролю. Зафіксовано вірогідне зменшення розмірів ядер в них: через добу на 11,03%, через 7 діб на 11,4%, що свідчить про пікнотичні зміни значної кількості ядер.

Рис. 3. Ступінь ушкодження сперматогенного епітелію яєчок статевозрілих щурів в контролі та через 1 добу після закінчення сумісної дії екстремальної гіпертермії та фізичного навантаження (ЕГ+ФН).

Через 1 добу після закінчення експерименту більшість залозок передміхурової залози вистелені одношаровим низькопризматичним епітелієм. Висота клітин залозистого епітелію знижена порівняно з контролем і становить через добу періоду реадаптації 15,74±0,19 мкм, через тиждень 15,55±0,19 мкм після закінчення експерименту (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка показників висоти епітелію передміхурової залози статевозрілих щурів, які перебували в умовах впливу екстремальної гіпертермії в поєднанні з фізичним навантаженням. Значення параметрів подані у відносних величинах від середнього контрольного рівня (1,00) залежно від тривалості періоду реадаптації.

Характерною для цієї експериментальної серії є гіпертрофія та гіперплазія гладком'язового компоненту строми передміхурової залози, яка ймовірно викликана специфічним впливом фізичного навантаження. Звертає увагу поява значної кількості лізосом в цитоплазмі більшості епітеліоцитів, які свідчать про активні репаративні процеси в них. Посилюються зміни гранул секреторних клітин на ультраструктурному рівні: більш, ніж 40% клітин містять тільки «світлі» гранули, зникають клітини з незначною кількістю «темних» та «світлих» гранул. Отже, збільшення кількості клітин без «темних» гранул дає підставу говорити про сповільнення процесів синтезу, тоді як одночасна поява клітин із значною їх кількістю може бути ознакою порушення переходу цих гранул до процесів секреції. Зменшення розмірів «світлих» гранул, в свою чергу, свідчить, про «зрив» компенсаторних процесів, які проявлялися гіпертрофією цих гранул.

Таким чином, екстремальна гіпертермія в поєднанні з фізичним навантаженням суттєво впливає на структуру звивистих сім'яних канальців яєчок щурів та їх власну оболонку, і це є наслідком порушення гематотестикулярного бар'єру, внаслідок чого відбувається дезорієнтація клітин сперматогенного епітелію, порушуються їх контакти і виникає блокування сперматогенезу на різних рівнях. При цьому спостерігаються ознаки зниження функціональної активності передміхурової залози та сім'яних пухирців і розростання їх строми, зокрема за рахунок м'язового компоненту.

Структурно-функціональні зміни внутрішніх чоловічих статевих органів щурів під час застосування медикаментозної корекції в умовах впливу на організм різних температурних режимів. При хронічній гіпертермії середнього ступеня та застосуванні в якості медикаментозної корекції інозину змінились темпи росту яєчок та над'яєчок: всі розміри були більші, ніж в серії щурів без введення коректора, а через два місяці реадаптації маса яєчок наблизилась до контрольних показників і була меншою від контрольної лише на 0,8%. На гістологічних зрізах фрагменти яєчок, над'яєчок та передміхурової залози в цілому добре зберігають структуру органів.

У паренхімі яєчок тварин експериментальної серії, які перебували в умовах впливу екстремальної гіпертермії та одночасно вживали інозин, спостерігаються більш виражені гістологічні зміни порівняно з попередньою серією щурів: трапляються розлади кровообігу, сусідні канальці на окремих ділянках роз'єднуються внаслідок нерівномірно вираженого набряку сполучної тканини. Канальці над'яєчка щурів одразу після закінчення експерименту виглядають дещо розширеними. Через 30 діб періоду реадаптації можна дійти висновку, що застосування інозину при екстремальній гіпертермії має значний протективний ефект - сперматогенез прослідковується в більшості сім'яних канальців яєчка.

Використання гінкго білоба не попереджує розвиток некротичних змін в частині сім'яних канальців яєчка щурів, що перебували в умовах впливу екстремальної гіпертермії. Проте виявлено позитивний ефект коректора на становлення та розвиток компенсаторно-пристосувальних процесів, що проявлялося збереженістю структурної організації незруйнованих звивистих сім'яних канальців. Спостерігаються всі типи сперматогенних клітин із типовою для них структурою. Використання як коректора гінкго білоба справляє позитивний ефект на співвідношення різних класів клітин сперматогенного епітелію яєчок статевозрілих щурів. Їх розподіл вірогідно не відрізняється від контрольної серії тварин. Сперматогонії становлять 4,2+0,6%, сперматоцити - 9+3,1%, сперматиди - 35,4+9,0%, сперматозоїди - 46,7+3,2%. Водночас збільшилась загальна кількість клітин в сперматогенному епітелії порівняно з контролем, що вказує на індукцію сперматогенезу гінкго білоба. Рівень тестостерону в крові статевозрілих щурів був зменшений на 33,9% (p<0,01) та в групі старих тварин на 46,7% (p<0,01) порівняно з контролем. Відносно показників серії щурів, що не вживали коректор рівень тестостерону збільшився на 10,6% та 19,8% відповідно до вікових груп.

У просвітах залозок передміхурової залози щурів на фоні лікування гінкго білоба також відбуваються структурні ознаки покращення гемомікроциркуляції. В ендотеліоцитах активуються білоксинтетичні процеси. Це сприяє зменшенню інтерстиційного та периваскулярного набряку строми залози та відновленню циліндричного епітелію в кінцевих секреторних відділах. Відмічається активація синтетичних та секреторних процесів в епітеліоцитах, серед яких більшість представлена електронносвітлими клітинами. Застосування гінкго білоба під час гіпертермії також впливає на кількісні показники гранул. «Темні» гранули складають лише 15% у популяції гранул. Водночас їх кількісна щільність дорівнює 3,151,18/мкм³, що не відрізняється від контрольних показників, де на ці гранули припадає 85%. Збільшення кількості «світлих» гранул на фоні зменшення їх розмірів за одночасного зниження кількості «темних» форм може відбуватися внаслідок активізації процесів синтезу, переходу до секреції та видалення секрету з клітин під впливом коректора. Через місяць періоду реадаптації в просвітах залозок передміхурової залози та канальців сім'яних пухирців статевозрілих щурів спостерігається досить значна кількість секрету.

Отже, введення коректорів виявляється ефективним в профілактиці порушень структури внутрішніх статевих органів, викликаних дією загальної хронічної гіпертермії. Використання інозину сприяє активації сперматогенезу, що відображається потовщенням сперматогенного епітелію в канальцях з повноцінним клітинним складом. Гінкго білоба своєю чергою стимулює трофіку сперматогенного епітелію та забезпечує цілісність всіх компонентів гематотестикулярного бар'єру. Одержані дані також свідчать, що введення коректорів сприяє нормалізації структурної організації паренхіми передміхурової залози та сім'яних пухирців і як наслідок синтетичним процесам, що в них відбуваються.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної наукової проблеми, що полягає у визначенні чутливості внутрішніх органів чоловічої статевої системи до дії гіпертермії та засобів її корекції на різних етапах постгіпертермічного періоду.

1. На оригінальній моделі загальної гіпертермії з різними температурними режимами (помірної, середньої важкості та екстремальної гіпертермії) із залученням комплексного підходу всебічно вивчено в експерименті морфофункціональний стан органів чоловічої статевої системи щурів у віковому аспекті, що відображає послідовність змін стадії неповного сперматогенезу у статевонезрілих тварин етапом активного сперматогенезу у статевозрілих та його гальмуванням у старих щурів.

2. Експериментально встановлено особливості макроскопічної будови яєчок, над'яєчок, передміхурової залози та сім'яних пухирців в різні вікові періоди. Органометричні показники істотно збільшуються із настанням етапу активного сперматогенезу та відображають вікову інволюцію у щурів періоду виражених старечих змін. Показано, що у статевонезрілих щурів із настанням активного сперматогенезу більше, ніж удвічі збільшується діаметр звивистих сім'яних канальців і товщина епітелію в них, який містить всі класи клітин сперматогенного епітелію. Сім'яні звивисті канальці статевозрілих тварин гетероморфні і складаються з дрібних (369-420 мкм), середнього діаметру (420-540 мкм) та крупних (більше 540 мкм) канальців, що відображає стан їх функціональної активності.

3. Встановлено пряму залежність глибини та вираженості структурних змін статевої системи щурів-самців від віку, інтенсивності дії гіпертермії та тривалості терміну реадаптації. Найбільш виражені структурні зміни в залозах репродуктивної системи спостерігаються при екстремальній гіпертермії та її поєднанні з фізичним навантаженням. Структурні зміни статевої системи тварин періоду виражених старечих змін під час гіпертермії більш виражені порівняно зі статевозрілими.

Найбільш чутливим до гіпертермії з морфологічної точки зору є сперматогенний епітелій сім'яних канальців яєчка, найменш чутливими є сім'яні пухирці.

4. На 1 добу після закінчення впливу на організм помірної гіпертермії спостерігається збільшення вагово-лінійних показників яєчка, над'яєчка, передміхурової залози з сім'яними пухирцями статевозрілих щурів: маса збільшується на 2,5%, 2% та 3,2% відповідно. При гіпертермії середнього ступеня встановлено зменшення маси: на 7,4%, 4,8% і 9,04%; при екстремальній гіпертермії - на 8,1%, 9,8% та 9,6% в порівнянні з контрольними показниками.

5. При помірній гіпертермії в передміхуровій залозі та сім'яних пухирцях спостерігаються ознаки підвищення функціональної активності, які проявляються в появі значної кількості розширених канальців гранулярної ендоплазматичної сітки, добре вираженого комплекса Гольджі в залозистих епітеліоцитах та в збільшенні висоти клітин на 1 добу реадаптації відповідно на 5,6% та 3,5%, тоді як в яєчку та над'яєчку за тих самих умов виникають реактивні зміни.

6. Хронічна гіпертермія середнього та екстремального режимів призводить до формування комплексу морфологічних порушень у яєчках щурів у вигляді розладів у судинах мікроциркуляторного русла; дистрофічних змін й аплазії сперматогенного епітелію; зниження індексу сперматогенезу, особливо під час екстремального режиму впливу: на 1 добу періоду реадаптації на 6,2% (p<0,05), через 7 діб - на 6,4% (p<0,05), через 15 діб - на 6,3% (p<0,05), а через місяць періоду реадаптації - на 5,2% відносно контрольних показників. Встановлено, що гіпертермія є фактором ризику утворення дефектних сперматозоїдів, в основі чого лежить низка структурних трансформацій: вакуолізація клітин сперматогенного ряду, порушення формування акросоми, хвоста та мітохондріальної піхви, відкріплення сперматид в просвіт звивистого канальця, формування симпластоподібних структур, втрата клітин Сертолі та зв'язаних з ними сперматид шляхом апоптозу.

7. У відповідь на дію гіпертермічного фактора середнього та екстремального режимів впливу відбувається первинне порушення мікроциркуляції та активація альтеративних процесів у всіх досліджених органах на ранніх етапах реабілітації (1,7 доби). Пізніше (15,30 доби) переважають компенсаторно-пристосувальні зміни, які супроводжуються відновленням структури та функції органів чоловічої статевої системи за умов помірної гіпертермії та середнього ступеня важкості, але не у випадку впливу екстремальної гіпертермії, після якої зберігаються хронічні дистрофічні зміни у вигляді фіброзу та порушення структурної організації паренхіми. Фізичне навантаження у поєднанні з гіпертермією середнього ступеня важкості та екстремальною гіпертермією дещо збільшує глибину та інтенсивність дистрофічних змін в органах статевої системи щурів-самців.

8. Встановлено, що високочутливими до дії хронічної гіпертермії є процеси сперміогенезу та сперматогенезу в звивистих сім'яних канальцях, які залежать від інтенсивності температурного чинника. Помірна гіпертермія зворотньо порушує сперміогенез і майже не впливає на сперматогенез. Гіпертермія середнього ступеню зворотньо порушує обидва процеси, а екстремальна гіпертермія суттєво гальмує сперматогенез на рівні утворення сперматид та порушує сперміогенез.

9. Реакція над'яєчка, передміхурової залози та сім'яних пухірців на загальну хронічну гіпертермію середнього та екстремального режимів впливу має спільну спрямованість, яка полягає у зменшенні лінійно-вагових показників цих органів, появі структурних (зниження висоти призматичного епітелію, зменшення об'єму ядер, зміна рельєфу слизової оболонки) й ультраструктурних (гіпоплазія канальців гранулярної ендоплазматичної сітки та комплексу Гольджі, зменшення вмісту секреторних гранул в епітеліоцитах, поява апоптозно-змінених клітин) ознак зниження секреторної активності паренхіматозної частини органів та розвитку фіброзу в їх стромі.

10. Секреторні епітеліоцити передміхурової залози містять два типи гранул, які розрізняються за їх ультраструктурною організацією: «темні» - меншого діаметру з гомогенним електроннощільним вмістом є новосинтезованою популяцією; «світлі» - більшого діаметру, з гетерогенним електронносвітлим вмістом є гранулами, які секретуються з клітини. Співвідношення цих типів гранул відображає функціональну активність клітин та змінюється за умови гіпертермії.

11. Виявлено залежність концентрації тестостерона в крові щурів різних вікових груп від інтенсивності хронічної гіпертермії. У групі статевонезрілих щурів при помірній гіпертермії рівень тестостерону знижується на 1,5%, у статевозрілих - на 1,7%, при гіпертермії середнього ступеню - на 8,4%, при екстремальній - на 40,3%; у старих щурів при різних температурних режимах на 8,5%, 16,2% і 55,4% відносно контролю.

12. Морфологічний аналіз структури внутрішніх чоловічих статевих органів під час застосування екстракту з листя гінкго білоби вказує на зменшення дисциркуляторних розладів досліджених органів, при цьому зменшується глибина їх ушкоджень, а також має стимулювальний вплив на перебіг компенсаторно-пристосувальних процесів у відповідь на дію хронічної гіпертермії. У яєчках цей засіб фармакокорекції запобігає руйнуванню всіх компонентів гематотестикулярного бар'єру.

Застосування інозину попереджує розвиток глибоких змін в статевих органах щурів-самців при гіпертермії середнього ступеня важкості та екстремальній гіпертермії і запобігає розвитку порушень сперматогенезу в сім'яних канальцях яєчок.

13. Експериментально обґрунтована доцільність застосування з метою профілактики термічних ушкоджень в статевих залозах комбінації препаратів - інозину, який стимулює сперматогенез та гінкго білоба, який поліпшує трофічне забезпечення і мікроциркуляцію за умов гіпертермії.

14. Результати кореляційного аналізу між морфологічними показниками внутрішніх статевих органів щурів-самців підтверджують наявність взаємозв'язку між ними в умовах впливу гіпертермії (r_xy 0,7-1,0). Отримані дані вказують на позитивний вплив коректорів та негативну дію фізичного навантаження в умовах впливу гіпертермії середнього ступеня та екстремальної гіпертермії на морфогенез органів чоловічої репродуктивної системи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведений систематичний органометричний, гістологічний, морфометричний та ультрамікроскопічний аналіз будови яєчок, над'яєчок, передміхурової залози та сім'яних пухирців може бути методологічною основою анатомо-гістологічних досліджень у профільних наукових установах.

2. Виявлені вікові зміни в структурі внутрішніх чоловічих статевих органів в нормі можуть слугувати експериментальним орієнтиром під час здійснення експериментальних досліджень з оцінки біоптатів органів.

3. Доцільно враховувати динаміку розвитку морфофункціональних змін в паренхімі яєчок, над'яєчок, передміхурової залози та сім'яних пухирців на висоті дії загальної хронічної гіпертермії та в постгіпертермічному періоді на етапі скринінгу високоефективних засобів термопротекторної дії.

4. Результати дослідження можуть бути використані в пакеті документів з доклінічного вивчення інозину та гінкго білоба як потенційних термопротекторів.

5. Отримані дані можуть бути використані в навчальному процесі, а також під час створення підручників та посібників, читання лекцій та проведення практичних занять на профільних кафедрах медичних ВНЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Пастухова В.А. Функціональний стан внутрішніх чоловічих статевих органів при впливі високої температури та фізичного навантаження на організм щурів / В.А. Пастухова // Український морфологічний альманах. - 2008. - Т. 6, № 4. - С. 75-78.

Пастухова В.А. Морфофункціональний стан внутрішніх чоловічих статевих органів під впливом дії різноманітних факторів / В.А. Пастухова // Український медичний альманах. - 2008. - Т. 11, № 6. - С. 209-213.

Пастухова В.А. Ультраструктурні зміни елементів паренхіми яєчок щурів в пізні терміни після дії хронічної гіпертермії / В.А. Пастухова // Вісник морфології. - 2009. - № 15(2). - С. 309-311.

Пастухова В.А. Ультраструктурні зміни передміхурової залози щурів після впливу на організм хронічної гіпертермії / В.А. Пастухова // Український морфологічний альманах. - 2009. - Т. 7, № 1. - С. 58-60.

Пастухова В.А. Вплив інозину на гемато-тестикулярний бар'єр щурів при дії екстремальної гіпертермії / В.А. Пастухова // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 1. - С. 129-130.

Пастухова В.А. Ультраструктура передміхурової залози інтактних статевозрілих щурів / В.А. Пастухова // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 5. - С. 134-135.

Пастухова В.А. Характеристика структурних змін в яєчку при хронічній гіпертермії / В.А. Пастухова // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 1. - С. 141-143.

Пастухова В.А. Морфогенез тканинних компонентів передміхурової залози після дії хронічної гіпертермії / В.А. Пастухова // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 3. - С. 101-103.

Пастухова В.А. Морфологічні особливості сперматогенезу білих щурів при дії екстремальної гіпертермії / В.А. Пастухова // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2009. - № 1(10). - С. 67-70.

Пастухова В.А. Порівняльний аналіз структурної організації яєчок щурів в віковому аспекті / В.А. Пастухова // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 4. - С. 238-241.

Пастухова В.А. Світлооптичні та ультраструктурні зміни передміхурової залози після впливу хронічної гіпертермії / В.А. Пастухова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Т. 9, № 4(28). - С. 112-114.

Пастухова В.А. Електронномікроскопічне дослідження паренхіми яєчка інтактних статевозрілих щурів / В.А. Пастухова // Український морфологічний альманах. - 2009. - Т. 7, № 4. - С. 100-102.

Пастухова В.А. Особливості ультраструктури яєчок щурів при впливі хронічної гіпертермії з фізичним навантаженням / В.А. Пастухова // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2009. - № 13. - С. 182-184.

Пастухова В.А. Вплив хронічної гіпертермії з фізичним навантаженням на морфогенез передміхурової залози в експерименті / В.А. Пастухова // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - № 13(2). - С. 457-460.

Пастухова В.А. Морфометрична характеристика клітинного складу сперматогенного епітелію яєчок щурів під впливом хронічної гіпертермії та фізичного навантаження / В.А. Пастухова // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. - 2009. - № 4 (26). - С. 56-58.

Пастухова В.А. Пошкодження сперматогенного епітелію яєчок, зумовлені дією хронічної гіпертермії / В.А. Пастухова // Морфологія. - 2009. - Т. 3, № 4. - С. 51-54.

Пастухова В.А. Морфометричний аналіз гранул секреторних клітин передміхурової залози статевозрілих щурів в умовах поєднаної дії екстремальної гіпертермії з фізичним навантаженням / В.А. Пастухова // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2010. - № 1 (12). - С. 113-116.

Пастухова В.А. Вплив Гінкго білоба на ультраструктуру яєчок щурів при дії екстремальної гіпертермії / В.А. Пастухова // Галицький лікарський вісник. - 2010. - Т. 17, № 2, частина 2. - С. 80-82.

Пастухова В.А. Морфометрична характеристика звивистих сім'яних канальців щурів в віковому аспекті / В.А. Пастухова // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. - 2010. - № 1. - С. 40-42.

Пастухова В.А. Вплив інозину на морфометричну характеристику гранул секреторніх клітин передміхурової залози щурів в умовах експериментальної гіпертермії / В.А. Пастухова // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - Т. 12, № 3. - С. 27-29.

Пастухова В.А. Морфофункциональные характеристики семенных пузырьков в различные возрастные периоды / В.А. Пастухова // Український медичний альманах. - 2010. - Т. 13, № 3. - С. 141-142.

Пастухова В.А. Корреляционные связи между органометрическими признаками органов репродуктивной системы под воздействием гипертермии и физической загрузки / В. А. Пастухова, Л. Ю. Санькова, Л. В. Стклянина // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 4. - С. 88-89. (* Здобувач провів забір матеріалу, інтерпретацію отриманих даних, підбір літературних джерел).

Ковешніков В.Г. Морфогенез внутрішніх чоловічих статевих органів в умовах помірної гіпертермії / В.Г. Ковешніков, В.А. Пастухова // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 1. - С. 101-104. (* Здобувач провів забір матеріалу, інтерпретацію отриманих даних, підбір літературних джерел).

Патент України на корисну модель «Спосіб оцінки функціонального стану передміхурової залози» / В.А. Пастухова. - № 54231; зареєстровано 25.10.2010, Бюл. «Промислова власність». - 2010. - № 20, кн. 1. - С. 5.119.

Патент України на корисну модель «Спосіб створення комп'ютерної тривимірної моделі біологічного об'єкта для морфологічних досліджень» / В.Г. Ковешніков, В.В. Овчаренко, В.А. Пастухова. - № 55541; зареєстровано 10.12.2010, Бюл. «Промислова власність». - 2010. - № 23, кн. 1. - С. 5.144.

Grounding the genital disfunctions under the influence of the extreme exogenous factors / [V.A. Pastukhova, l.v. stklyanina, a. blankson ewura, paulin safari] : thesis of scientific conference [«Actual problems of fundamental and clinical medicine for young scientists and students»]. - Lugansk, 25-26 of December 2008. // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 1 (дод.). - С. 46. (* Здобувач провів постановку експерименту, забір матеріалу, інтерпретацію отриманих даних).

Пастухова В.А. Гистологический анализ структурно-функциональных показателей внутренних половых органов взрослых крыс / В.А. Пастухова : матеріали науково-практичних конференцій [«Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології», та «Прикладні аспекти морфології»]. - Вінниця, 20-21 травня 2009р. - С. 226-227.

Пастухова В.А. Вплив екстремальної гіпертермії на гістоструктуру внутрішніх чоловічих статевих органів / В.А. Пастухова : матеріали науково-практичної конференції [«Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології»]. - Тернопіль, 10-11 червня 2009р. - С.141-142.

Пастухова В.А. Морфологическое исследование семенников крыс при воздействии на организм умеренной гипертермии / В.А. Пастухова // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 2. - С. 260-261.

Пастухова В.А. Електронномікроскопічне дослідження будови передміхурової залози щурів після дії екстремальної гіпертермії на фоні застосування Гінкго білоби / В.А. Пастухова : матеріали науково-практичної конференції [«Прикладні аспекти морфології»], присвяченої пам'яті професора Б.В. Шутки.- Івано-Франківськ, 20-21 травня 2010. - С. 119-121.

Пастухова В.А. Вікові особливості структурної організації придатка яєчка щурів за нормальних умов навколишнього середовища / В.А. Пастухова : матеріали XVIII з'їзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Одеса, 20-22 травня 2010р.). Фізіологічний журнал. - Т. 56, № 2. - С. 140.

Пастухова В.А. Реакція на експериментальну гіпертермію деяких внутрішніх статевих органів / В.А. Пастухова : матеріали наукового конгресу [«IV Міжнародні Пироговські читання»], присвяченого 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова. Вінниця, 2-5 червня 2010р. - С. 90.

Пастухова В.А. Морфологічні зміни передміхурової залози під впливом екстремальної гіпертермії / В.А. Пастухова : матеріали 2-го наукового симпозіуму [«Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології»]. - Чернівці, 2010. - С. 92-93.

Пастухова В.А. Структурно-функциональные изменения мужских половых желез при воздействии высокой температуры и физической нагрузки в эксперименте / В.А. Пастухова : матеріали XIV міжнародного наукового конгресу [«Олімпійський спорт і спорт для всіх»], присвяченого 80-річчю Національного університету фізичного виховання і спорту України. - Київ, 2010. - С. 377.

Пастухова В.А. Морфологическое исследование семенников крыс при воздействии на организм умеренной гипертермии / В.А. Пастухова : материалы симпозиума [«Морфогенез органов и тканей под влиянием экзогенных факторов»]. - Симферополь-Алушта, 7-9 октября, 2010. - С. 202.

Размещено на Allbest.ru