Гомеостаз мікроелементів та вітамінів А і Е у хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. ШУПИКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Гомеостаз мікроелементів та вітамінів А і Е у хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта

Пшик Роман Степанович

УДК: 616.833.24:617.559]-007.17-092:612.015.6/.7

14.01.15 - нервові хвороби

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шевага Володимир Миколайович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

кафедра неврології та нейрохірургії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Юрик Ольга Єфремівна, завідувач

лабораторії нейроортопедії і проблем болю ДУ «Інститут ортопедії та

травматології» АМН України

доктор медичних наук, професор Пашковський Валерій Мелетійович,

Буковинський державний медичний університет МОЗ України, кафедра

нервових хвороб, психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри

Захист дисертації відбудеться 26 травня 2011 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Автореферат розісланий "23" квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. М. Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

мікроелемент вітаміни неврологічний остеохондроз

Актуальність теми. Остеохондроз поперекового відділу хребта є одним з найбільш поширених захворювань, неврологічні прояви якого призводять до порушення працездатності та інвалідизації людей молодого та середнього віку [Лиев А. А., 2009; Яременко Д. А. c соавт., 2006; Anderson D.G., Tannoury C., 2005]. Відомо, що близько 80 % осіб у популяції протягом життя переносять напади поперекового болю [Рой І.В. зі співавт., 2002; Н. А. Шостак c соавт., 2002; Walker M.H., Anderson D.G., 2004]. Основний контингент хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта, представлений віковою групою 30-50 років, тобто особами працездатного віку [Григорова И. А. с соавт., 2009; Мороз Е. Н., 2004]. Тимчасова втрата працездатності у зв'язку з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу (НППОХ) складає близько 7 % в структурі загальної захворюваності і 68 % в структурі патології нервової системи. При цьому кількість хворих з НППОХ має тенденцію до зростання [Колотуша В.Г., 2000; Корнилов Н. В. c соавт., 2002; Корж Н. А. c соавт., 2004].

Основним лікувальним підходом у більшості хворих з НППОХ є консервативний [Мачерет Є.Л. зі співавт., 2006]. На сьогодні оптимальним вважається застосування індивідуалізованої комплексної терапії, яка попри включення в неї цілого ряду лікувальних заходів, все ще потребує удосконалення та підвищення ефективності [Боер В. А., Полищук А. В., 2003; Юрик О.Є., 2001; Deyo R. A., 2001; Mens M. A., 2005]. Хоча у 75-80 % хворих після закінчення курсу лікування відбувається зникнення больового синдрому та відновлення рухової функції, у решти залишаються больові відчуття, порушення опорної і рухової функції сегментів хребта. При цьому, потенціальна можливість повного відновлення працездатності зменшується по мірі збільшення тривалості захворювання. Протягом року після консервативного лікування лише у третини пролікованих не виникають загострення, у кожного третього пацієнта з позитивним результатом курсу лікування спостерігається рецидив з тимчасовою втратою працездатності [Мороз Е. Н. c соавт., 2004; Маркин С. П., 2005; Марков Н. М. c соавт., 2008]. Хоча на сьогодні відома велика кількість методик і способів консервативної терапії, арсенал яких щороку збільшується, подальше підвищення ефективності може бути забезпечене удосконаленням програм патогенетичної терапії [Тондій О. Л., 2001; Шкробот С. І., 2002; Трофимов А. Н. c соавт., 2004; Autio R. A., 2006]. Для цього, крім відомих даних про патогенез поперекового остеохондрозу та його неврологічних проявів, необхідно уточнити особливості больових проявів та загальних метаболічних реакцій організму при різних патогенетичних механізмах розвитку НППОХ, серед яких провідними є: компресійний, дисфіксаційний, дисгемічний та асептико-запальний [Попелянський Я.Ю., 1997].

Недостатньо вивченим є рівень ряду мікроелементів (зокрема міді, заліза, кобальту, цинку та марганцю) і жиророзчинних вітамінів (А та Е) у пацієнтів з НППОХ, хоча відома важливість їхнього вмісту при інших патологічних станах, зокрема нервової системи [Головченко Ю.И., Адаменко Р.Я., 2002; Громова О. А., Никонов А. А., 2002; Гуревич К. Г., 2002; Gewaa1 Constance A. et al., 2009; Huskisson E. et al., 2007].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану НДР Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, затверджене Республіканською проблемною комісією і є фрагментом комплексної НДР кафедри неврології “Актуальні проблеми неврологічної патології (розсіяний склероз, церебро-васкулярні хвороби, епілепсія, хвороби периферійної нервової системи), нові можливості діагностики, лікування, профілактики” (номер державної реєстрації 0103U002363).

Мета дослідження: удосконалення лікування хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта, базуючись на результатах комплексного дослідження особливостей та кореляційних взаємовідносин клінічних, рентгенологічних, нейровізуальних характеристик та стану мікроелементного забезпечення (міддю, залізом, марганцем, кобальтом, цинком) і рівня жиророзчинних вітамінів (А і Е) у крові.

Задачі дослідження.

1. Дослідити клінічні, рентгенологічні і нейровізуальні особливості у хворих з НППОХ в динаміці лікування і проаналізувати їх значущість в формуванні неврологічних синдромів.

2. Вивчити і оцінити вміст ряду мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) та їх динаміку в процесі лікування у хворих з НППОХ.

3. Вивчити забезпеченість жиророзчинними вітамінами А та Е та їх динаміку в процесі лікування хворих з НППОХ.

4. Дослідити кореляційні звязки вмісту мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк), жиророзчинних вітамінів (А та Е) та їх патогенетичне значення при НППОХ шляхом використання методів факторного та дискримінантного аналізу.

5. Удосконалити лікувальну тактику при НППОХ, враховуючи стан мікроелементного забезпечення організму та його патогенетичне значення.

Об'єкт дослідження: неврологічні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта.

Предмет дослідження: клінічні показники, забезпеченість вітамінами А та Е, вміст мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) у крові, способи лікування хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта.

Методи дослідження: клініко-неврологічне обстеження в динаміці використання патогенетично обґрунтованих схем лікування, оцінка больового синдрому за опитувальником МакГілла та візуально-аналоговою шкалою, рентгенологічне, комп'ютерно-томографічне та магнітно-резонансне обстеження хребта, спинного мозку та паравертебральних тканин; оцінка забезпеченості вітамінами А та Е за допомогою хроматографічного методу, визначення рівня мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) у сироватці крові за допомогою атомно-адсорбційного методу, статистичні методи, методи факторного та дискримінантного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше базуючись на даних проведеного комплексного клініко-параклінічного обстеження хворих з НППОХ, яке включало визначення вмісту мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) та жиророзчинних вітамінів (А та Е) проаналізовано їх участь в патогенетичних механізмах загострення НППОХ. Визначено стан мікроелементного забезпечення у крові пацієнтів з різними патогенетичними варіантами НППОХ та виявлено однотипні зміни, що вказує на їх участь у механізмах розвитку різних неврологічних проявів.

Вперше досліджено взаємозв'язки вмісту мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк), жиророзчинних вітамінів (А та Е) та даних клінічних й інструментальних обстежень у хворих з НППОХ в динаміці лікування, що дозволило уточнити значущість факторів, які впливають на розвиток та перебіг неврологічних порушень у обстежених хворих.

Базуючись на даних комплексного клініко-параклінічного дослідження у динаміці консервативного лікування хворих з НППОХ, обґрунтовано та підтверджено ефективність застосування вітамінно-мінеральних комплексів у лікуванні НППОХ.

Вперше базуючись на даних факторного аналізу даних віку та статі хворих, тривалості хвороби, клінічних показників, вмісту мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) та жиророзчинних вітамінів (А і Е) в сироватці крові, було виділено латентні фактори, які пояснюють понад 72% сукупної дисперсії даних, та встановлено, що значущим є саме поєднання факторів, що доцільно враховувати як в діагностиці так і при виборі лікувальної тактики.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені зміни обміну мікроелементів вказують на доцільність корекції їхнього вмісту для підвищення ефективності лікування даної патології. Обґрунтовано застосування комплексу жиророзчинних вітамінів з МЕ, в першу чергу міді, заліза, марганцю, кобальту та цинку у хворих з НППОХ, а також встановлено ефективність їх впливу на клінічну картину в обстежених пацієнтів. На основі отриманих даних розроблені патогенетично обгрунтовані рекомендації щодо раціонального застосування вітамінів та МЕ у хворих з НППОХ.

Запропоновані методи лікування хворих з НППОХ впроваджено в практику неврологічних відділень Львівської обласної клінічної лікарні та Львівської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Матеріали роботи впроваджені в навчальний процес кафедри неврології та кафедри неврології і нейрохірургії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовано стан проблеми за даними вітчизняної та зарубіжної літератури, проведена оцінка патентної інформації, розроблений комплекс клінічних, інструментальних та лабораторних обстежень. Автор самостійно проводив формування груп хворих, клінічні обстеження, проаналізував матеріали клінічних, інструментальних та лабораторних обстежень. Дисертант самостійно призначав консервативне лікування, лабораторні обстеження. Особисто автором проведено статистичний аналіз результатів обстежень, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях. Разом з науковим керівником визначені мета та задачі дослідження, обговорені висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження оприлюднені й обговорені на науково-практичній конференції «Сучасні проблеми неврології та психіатрії» (Тернопіль, 2008), на засіданнях товариства неврологів (Львів 2008, Львів 2009), науково-практичній конференції для неврологів «Карпатські читання» (Ужгород, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 7 роботах, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, які рекомендовані ВАК України (4 з яких одноосібні), 2 роботи - у матеріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалу та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел. Дисертація представлена на 128 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 42 таблицями та 20 рисунками. Перелік використаної літератури має 183 найменування, у тому числі 130 кирилицею та 53 латинкою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Під нашим спостереженням перебувало 110 хворих з НППОХ віком від 22 до 73 років (середній вік склав 43,51±1,03 років) Контрольну групу склали 22 практично здорові особи співставні за демографічними показниками.

Хворих відбирали на основі комплексного обстеження, яке включало збір анамнезу хвороби та життя, загальноклінічне, клініко-неврологічне обстеження, а також рентгенографію, МРТ і КТ попереково-крижового відділу хребта. Умовами відбору хворих було вертеброгенне походження болю у попереково-крижовій ділянці і його виникнення внаслідок розвитку поперекового остеохондрозу. Критеріями виключення були: наявність гострих та хронічних інфекційних процесів, соматичних хвороб при їх загостренні та в стадії декомпенсації.

При встановленні діагнозу використовувалася класифікація вертеброгенних захворювань нервової системи І.П.Антонова, 1985.

У обстежених пацієнтів з НППОХ при госпіталізації та в динаміці проведеного лікування вивчалися анамнестичні, суб'єктивні й об'єктивні дані. При зібранні анамнезу та об'єктивному обстеженні хворого враховувалися наступна інформація: стать і вік пацієнта, тривалість хвороби та вік початку захворювання, тривалість і характер останнього загострення, провокуючі фактори виникнення загострення, фактори, що посилювали або зменшували біль у спині та нозі, клінічна характеристика першого загострення, конституційний тип хворого, вид вертебральної деформації, характер консервативного лікування, його обсяг.

З метою об'єктивізації даних у хворих визначали наступні показники: вираженість больового синдрому, напруження паравертебральних м'язів, коефіцієнт симптому Ласега, порушення чутливості та характер парестезій. Для об'єктивної оцінки больового синдрому застосовано візуальну аналогову шкалу (ВАШ) та опитувальник болю МакГілла (McGill Pain Questionare, MPQ). Больові відчуття за опитувальником МакГілла оцінювалися у спині та нижніх кінцівках.

Для підтвердження діагнозу хворим з НППОХ проводилася рентгенографія попереково-крижового відділу хребта у двох проекціях - прямій і боковій, а при необхідності - функціональні рентгенограми. При оцінці рентгенограм враховувалися рентгенологічні прояви, які типово зустрічались при остеохондрозі: зниження висоти міжхребцевих дисків (МХД), склероз замикальних пластинок, наявність остеофітів, грижі Шморля, згладженість поперекового лордозу, патологічні вигини, спонділолістез.

При аналізі комп'ютерних та магнітно-резонансних томограм відмічали локалізацію гриж та їх розміри.

У схему базисного лікування входили нестероїдні протизапальні препарати у середньотерапевтичних дозах, анальгетики, новокаїнові блокади, вітаміни групи В. Також використовувалися протинабрякові засоби та засоби для покращення мікроциркуляції. Крім цього, у комплексі лікувальних заходів застосовувалися фізіотерапія, лікувальна фізкультура, відповідний режим і дієта.

В залежності від проведеного консервативного лікування хворі були розділені на 2 групи, репрезентативних за віком, статтю і вираженістю клініко-лабораторних проявів патологічного процесу.

І (контрольна) група (89 хворих) отримували тільки базисну терапію.

У ІІ (основної) групи (21 хворий) було застосовано додатково до базисного лікування препарат Вітирон сускапс (VITIRON SUSCAPS, Mepha, Швейцарія) по 1 капсулі 1 раз на добу протягом 30 днів. У склад вказаного препарату входить вітамін А - 3333 МО, вітамін Е - 2 мг; залізо - 30 мг, мідь - 0,45 мг, марганець - 0,5 мг, цинк - 0,5 мг.

Оцінка клінічної картини, даних лабораторних та інструментальних методів обстеження проводилася при госпіталізації (1 день) та на 30 день після призначення консервативної терапії.

Визначення жиророзчинних вітамінів А та Е у сироватці крові проводили методом високоефективної рідинної хроматографії на апараті "Міліхром-4" [Скурин В. Н., Двинская Л. М., 1989].

Визначення рівня мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) у сироватці крові проводили методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладі С-115 ПК [Хавезов И., Цалев Д., 1983].

Статистичний аналіз отриманих даних проводився за допомогою прикладних програм Statistica 6.0 з використанням методів описової статистики, t-критерія Стьюдента, дискримінантного, кореляційного та факторного аналізів [Иберла К., 1980, Кобзарь А. И., 2006, Столяров Г. С., 1999].

Нормальність розподілу змінних визначали на підставі ч2 критерію Пірсона. Проводили обчислення середньої арифметичної величини (M), її стандартної похибки (m). Порівняльний аналіз даних для різних груп проводився із застосуванням t-критерію Стьюдента. Вірогідними вважали відмінності при рівні значущості р<0,05.

Перевірка коректності класифікації обстежуваних груп проводилась за допомогою дискримінантного аналізу. Для оцінювання спроможності дискримінантної функції розпізнавати класи в багатовимірному ознаковому просторі використовували -статистику Вілкса [Єріна А.М., 2001].

Для порівняння рівнів досліджуваних ознак для 4 груп хворих використано однофакторний дисперсійний аналіз [Кобзарь А. И., 2006].

Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі анамнестичних даних обстежених пацієнтів було виявлено, що серед провокуючих факторів найчастіше зустрічались біомеханічні (71,8%), а також температурні (32,7%) з приблизно однаковим розподілом у жінок та чоловіків.

Тривалість останнього загострення у більшості випадків становила 16-45 днів (71,8%), і рідко (у 0,9%) складала більше 121 дня.

Відмічено також, що больовий синдром в поперековій ділянці збільшувався в стоячому положенні (68,2%) та при ході (59,0%), при рухах (50,9%) і рідко посилювався в лежачому положенні (10%) та при впливі тепла (2,7%). Серед факторів, що зменшували біль у поперековій ділянці домінували лежаче положення (65,5%) та певні рухи тулуба (40%), а біль у нозі знижувалася частіше в лежачому (53,6%) та сидячому (9,1%) положеннях.

Аналіз характеру першого загострення виявив переважання у хворих рефлекторних порушень, а саме люмбалгії (53,6%) та люмбаго (21,8%), що свідчило про початок захворювання з легших симптомів з подальшим прогресуванням хвороби.

У обстежених хворих частіше спостерігався кіфосколіоз (20,9%), однак для осіб старшого віку (більше 60 років) більше був характерний гіперлордосколіоз (50% хворих даного віку), а у групи 41-60 років - поперековий лордоз (23% хворих цього віку), що може свідчити про різні саногенетичні механізми в різних вікових групах. При аналізі результатів КТ та МРТ виявлено перевагу медіанних (42,1%) та парамедіанних (36,8%) гриж МХД. Парамедіанні та латеральні грижі у обстежених хворих частіше спостерігалися зліва (36,8%) і рідше справа (21,1%). При аналізі залежності локалізації грижових вип'ячувань від статі достовірних відмінностей виявлено не було. При оцінці величини гриж виявлено, що у обстежених хворих з НППОХ частіше зустрічалися грижі розміром 7-9 мм (47,3%) і рідше великі (? 10 мм) та малі (до 4 мм) грижі, що складали по 13,2% . У обстежених пацієнтів відмічається приблизно однаковий розподіл розмірів гриж при різній тривалості захворювання, лише для групи з тривалістю від 1 до 5 років відмічається переважання гриж розміром 7-9 мм. В усіх обстежених хворих відмічалися зміни на рентгенограмах та томограмах (КТ і МРТ), характерні для ОХ, що підтверджувало встановлений діагноз.

Больовий синдром за ВАШ у обстежених хворих був на рівні 4,84±0,24, що відповідало помірно вираженому. Не було виявлено залежності показників за ВАШ та опитувальником МакГілла від статі, що може вказувати на однаковий механізм болю у жінок та чоловіків. У той же час, у хворих з корінцевими синдромами спостерігалися достовірно (р<0,01) вищі показники рангового індексу болю у спині (РІБс) ? 8,06±0,34 та нозі (РІБн) ? 5,57±0,34 та кількості дескрипторів болю у спині (Дс) ? 3,91 та нозі (Дн) ? 2,86±0,21, а також майже вдвічі більший показник за ВАШ ? 8,09±0,18, що свідчить про більшу важкість стану пацієнтів з корінцевими синдромами та можливість використання вказаних больових шкал для диференційної діагностики у хворих з НППОХ.

При оцінці забезпеченості вітамінами А та Е на основі визначення їх вмісту в сироватці крові при госпіталізації не виявлено достовірної (р>0,05) різниці їх рівня у хворих та здорових осіб (вміст вітаміну А у крові хворих осіб ? 3,25±0,10 мкмоль/л, у здорових обстежених ? 3,24±0,29 мкмоль/л, вміст вітаміну Е у крові хворих осіб ? 31,71±1,20 мкмоль/л, у здорових обстежених ? 31,21±2,91 мкмоль/л). Також не спостерігалася залежність вмісту жиророзчинних вітамінів від статі та механізму подразнення синувертебрального нерва, однак відмічалася тенденція до нижчого їх вмісту у хворих з компресійним механізмом. Отримані дані свідчать про незначну роль досліджуваних вітамінів в патогенезі НППОХ.

За результатами визначення та оцінки мікроелементного забезпечення хворих з НППОХ встановлено достовірне (р<0,05) підвищення вмісту Cu (23,40±1,22 мкмоль/л), Zn (423,27±21,60 мкмоль/л) та Co (4,72±0,28 мкмоль/л), що може свідчити про участь цих МЕ у патогенезі неврологічних порушень. Збільшення рівня вказаних МЕ може бути пов'язане з декількома механізмами. Вміст МЕ може збільшуватися за рахунок дегенеративно-дистрофічних змін у тканинах та виділенням їх у кров при порушеному функціонуванні клітини. Другий механізм може бути зв'язаний з компенсаторними змінами в організмі. Вміст інших досліджуваних МЕ достовірно (р>0,05) не відрізнявся від норми (Fe ? 186,45±11,15 мкмоль/л, Mn ? 2,85±0,15 мкмоль/л).

Також була відмічена достовірно (р<0,01) більша дисперсія вмісту Со у крові та менша (р<0,05) для Fe у обстежених хворих. Причому у чоловіків було виявлено достовірно (р<0,05) вищий рівень Со (5,34±0,510 мкмоль/л), порівняно з хворими жінками 4,15±0,334 мкмоль/л), що, ймовірно, пов'язано з особливостями обміну даного МЕ у чоловіків. У той же час, у хворих жінок виявлено достовірно (р<0,05) вищий вміст Cu у сироватці крові (23,18±2,00 мкмоль/л), порівняно зі здоровими жінками (12,10±3,47 мкмоль/л) , що може свідчити про важливість цього МЕ для розвитку неврологічних порушень у жінок.

Не було виявлено достовірних змін при аналізі відмінностей між рівнями МЕ у крові хворих з різними патогенетичними варіантами НППОХ, що вказує на однакову роль досліджуваних МЕ у механізмах розвитку різних неврологічних проявів.

21 хворому було призначено додатково до базисного лікування препарат Вітирон сускапс по 1 капсулі 1 раз на добу протягом 30 днів.

Оцінка результатів лікування показала клінічну ефективність використаного препарату, що проявилося статистично істотнішим (р<0,05) зменшенням показників РІБс (середнє різниць контрольної групи ? 2,04±0,07, середнє різниць основної групи ? 2,38±0,16), ВАШ (середнє різниць контрольної групи ? 1,62±0,06, середнє різниць основної групи ? 1,86±0,16), симптому Ласега (середнє різниць контрольної групи ? 0,91±0,07, середнє різниць основної групи ? 1,21±0,17), та НПМ (середнє різниць контрольної групи ? 0,38±0,07, середнє різниць основної групи ? 0,68±0,18) у хворих з рефлекторними синдромами, що отримували вітамінно-мікроелементний комплекс. Подібні позитивні зміни відбулися також у хворих з корінцевими синдромами, що приймали Вітирон сускапс, у вигляді достовірного (р<0,05) зменшення болю зі зниженням показників Дс (середнє різниць контрольної групи ? 0,34±0,09, середнє різниць основної групи ? 0,65±0,11), РІБн (середнє різниць контрольної групи ? 2,07±0,22, середнє різниць основної групи ? 2,84±0,32), ВАШ (середнє різниць контрольної групи ? 2,71±0,16, середнє різниць основної групи ? 3,36±0,40) та НПМ (середнє різниць контрольної групи ? 0,96±0,09, середнє різниць основної групи ? 1,26±0,14).

Отже, суттєвіші статистично вірогідні позитивні зміни у клінічній картині, порівняно з групою, що отримувала тільки базову терапію, спостерігалися у хворих з НППОХ на фоні застосування вітамінно-мікроелементного комплексу, що свідчить про доцільність та ефективність використання даного препарату при цій патології.

При оцінці динаміки лабораторних показників при використанні вітамінно-мікроелементного комплексу було виявлено достовірне (р<0,01) збільшення вмісту вітаміну Е у сироватці крові хворих з корінцевими синдромами (середнє різниць 9,61±2,57). Суттєвих змін рівня вітаміну А та досліджуваних МЕ в усіх хворих, а також вмісту вітаміну Е у хворих з рефлекторними синдромами не спостерігалося.

На основі позитивної динаміки клінічної картини та відсутності достовірних змін цілого ряду лабораторних показників можна припустити, що суттєвіші зрушення в цієї групи хворих у більшій мірі пов'язані з впливом вітаміну Е, або дія досліджуваних речовин (вітамінів та МЕ) опосередковується неуточненими механізмами, які не пов'язані з їх вмістом у сироватці крові.

За результатами проведеного дискримінантного аналізу виявлено суттєвий зв'язок даних ВАШ, напруження поперекових м'язів, показника больового синдрому у спині за шкалою МакГілла (Д і РІБ) та коефіцієнту симптому Ласега на приналежність обстежених хворих до групи корінцевих чи рефлекторних синдромів. Більша вираженість цих клінічних показників дозволяє діагностувати у хворого корінцевий синдром. У той же час показник інтенсивності болю у нозі за шкалою МакГілла не мав достовірного зв'язку з патогенетичним варіантом захворювання.

Дослідження кореляційних зв'язків дозволило виявити певну залежність між вмістом вітамінів А і Е, між залізом і міддю, цинком та марганцем, між міддю та кобальтом, що відповідає даним літератури.

Виявлена достовірна (р<0,05) зворотна кореляційна залежність між міддю і кобальтом та статтю хворих (вищий рівень у чоловіків), та прямі кореляційні взаємозв'язки між вітаміном А та коефіцієнтом симптому Ласега і НПМ. Останнє свідчить про вплив ретинолу на м'язово-тонічні реакції, що ймовірно опосередковується його антиоксидантною дією, значення якої збільшується при тривалих навантаженнях та гіпоксії, внаслідок тонічного напруження м'язів.

Тісний (р<0,01) взаємозв'язок больового синдрому (за ВАШ та опитувальником МакГілла) з симптомом Ласега та НПМ напевно відображає спільні механізми розвитку та визначального впливу болю на виникнення зазначених симптомів. Не встановлено залежності клінічних симптомів від статі, що ще раз дозволяє констатувати відсутність різниці у характері виникнення та прогресування захворювання у жінок та чоловіків. У той же час зауважимо, що серед обстеженого контингенту хворих була виявлена тенденція до зв'язку тривалості хвороби зі статтю (у обстежених жінок тривалість хвороби була більша, однак частіше характеризувалась рефлекторними синдромами).

На основі факторного аналізу даних за віком хворих, статтю, тривалістю хвороби, вмістом вітамінів та МЕ в сироватці крові та клінічними показниками було виділено шість латентних факторів, які пояснюють понад 72% сукупної дисперсії даних. Перший фактор був пов'язаний з клінічними характеристиками (зокрема з рівнем болю, симптоматикою та ренгенологічною стадією захворювання) у пацієнтів з НППОХ, які дозволяли віднести їх до різних патогенетичних варіантів неврологічних порушень, другий фактор - з вмістом МЕ, третій - з больовим синдромом у нозі, четвертий фактор - з тривалістю захворювання, п'ятий - з вмістом вітамінів А та Е в сироватці крові, шостий - відображав вміст кобальту у крові обстежених пацієнтів та був пов'язаний зі статтю.

Було встановлено, що статистично значущим є саме поєднання зазначених факторів, що необхідно враховувати як в діагностиці так і при виборі лікувальної тактики.

Аналіз матриці факторних навантажень дав підстави стверджувати, що вміст вітамінів А, Е та МЕ виступають практично незалежними факторами.

Отже, отримані дані дали можливість відзначити наявність взаємозв'язків провідних клінічних симптомів та даних параклінічних обстежень при НППОХ, що підтверджує участь мікроелементів у патогенезі даної патології. Зважаючи на це призначення відповідно збалансованого вітамінно-мікроелементного комплексу в патогенетично обґрунтованій комплексній терапії сприяє позитивній клінічній динаміці.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної медичної проблеми - уточнення патогенетичних механізмів та вдосконалення лікувальної тактики при НППОХ, базуючись на даних багатофакторного клініко-параклінічного обстеження, яке включало вивчення вмісту мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) та жиророзчинних вітамінів (А і Е) у хворих з НППОХ та їх динаміку в процесі лікування.

2. У хворих з НППОХ виявлено порушення в обміні міді, цинку та кобальту, вміст яких у крові обстежених пацієнтів достовірно (p<0,01) відрізнявся від показників в контрольній групі, що вказувало на їх участь в патогенезі неврологічних порушень при остеохондрозі хребта.

3. Вміст заліза та марганцю, а також жиророзчинних вітамінів А та Е у сироватці крові хворих з НППОХ достовірно не відрізнялись від норми, що вказувало на збереження їх метаболізму в умовах зазначеної вертебральної патології.

4. У динаміці перебігу захворювання важливе значення мав комплекс факторів, який включав (в порядку зменшення значущості): больовий синдром (за ВАШ), коефіцієнт симптому Ласега, біль у спині (за опитувальником МакГілла), напруження поперекових м'язів, рівень кобальту, міді, заліза та цинку. Дані динаміки зазначеного комплексу показників, дозволяючи уточнити індивідуалізовані значення класифікаційних функцій, сприяють удосконаленню діагностики та вибору схеми лікування.

5. За результатами дискримінантного аналізу виявлено кореляційну залежність даних обстеження за ВАШ, НПМ, показника больового синдрому у спині за шкалою МакГілла (Д та РІБ) та коефіцієнту симптому Ласега з приналежністю до групи корінцевих чи рефлекторних синдромів.

6. Порушення вмісту МЕ в організмі хворих з НППОХ є основою для корекції його вітаміно-мінеральними комплексами. Призначення препарату Вітирон позитивно вплинуло на лікування больового синдрому при остеохондрозі хребта, що дозволяє рекомендувати його для застосування у комплексному лікуванні НППОХ. Позитивна клінічна динаміка під впливом лікування опосередковано вказує на участь вітаміну Е в саногенезі при НППОХ

7. За даними факторного аналізу встановлено вплив на перебіг НППОХ принаймні шести латентних факторів, які охоплювали понад 72% сукупної дисперсії даних, серед яких найбільш суттєвим виявилось саме поєднання наступних факторів: наявності болевого синдрому, характеристики показників болю у нозі (за опитувальником МакГіла) як до, так і після лікування, та вміст досліджуваних мікроелементів в сироватці крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі проведених комплексних обстежень було розроблено патогенетично-обгрунтовані терапевтичні програми для хворих з НППОХ.

Для підвищення ефективності лікування рекомендовано включення до базисного лікування вітамінно-мінеральних комплексів, які містять жиророзчинні вітаміни А та Е і МЕ (Co, Cu, Fe, Zn, Mn), що призначаються 30 днів у дозі вітамін А - 3333 МО, вітамін Е - 2 мг; залізо - 30 мг, мідь - 0,45 мг, марганець - 0,5 мг, цинк - 0,5 мг на добу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пшик Р.С. Клініко-параклінічні особливості хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу / Р.С. Пшик // Практична медицина. - 2009. - №4. - C. 91-95.

2. Пшик Р.С. Клініко-параклінічні особливості неврологічних проявів у хворих на поперековий остеохондроз / Р.С. Пшик // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2009. - №3. - С. 89-93.

3. Пшик Р.С. Взаємозв'язок мікроелементного гомеостазу і вмісту жиророзчинних вітамінів (А і Е) в крові та їх вплив на клінічні прояви у хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта / Р.С. Пшик, В.М. Шевага, Н.П. Яворська [та ін. ]// Клінічна та експериментальна патологія. - 2010. - №1. - С. 60-64. (Дисертантом висунута мета дослідження, проведений аналіз та обробка зібраного матеріалу, написано та підготовлено роботу до друку).

4. Пшик Р.С. Клініко-параклінічне обґрунтування застосування вітамінно-мінеральних комплексів при лікуванні хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта / Р.С. Пшик // Acta medica Leopoliensia. - 2009. - №2. - С. 28-31.

5. Пшик Р.С. Забезпеченість жиророзчинними вітамінами у хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта / Р.С. Пшик // Пр. XIII конгрес світової федерації українських лікарських товариств. - Львів, 2010. - С. 359.

6. Пшик Р.С. Клініко-патогенетичне обґрунтування неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта / Р.С. Пшик // Международный неврологический журнал. - 2010. - №6. - С. 46-51.

7. Пшик Р.С. Синдромологічна характеристика хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта / Р.С. Пшик // Пр.науково-практичної конференції «Сучасні проблеми неврології та психіатрії». - Тернопіль, 2008. - С. 84-85.

АНОТАЦІЯ

Пшик Р.С. Гомеостаз мікроелементів та вітамінів А і Е у хворих з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, МОЗ України, Київ, 2011.

Ґрунтуючись на комплексному клініко-параклінічному обстеженні 110 хворих показно, що при неврологічних проявах поперекового остеохондрозу (НППОХ) відзначається відсутність достовірних змін вмісту жиророзчинних вітамінів А та Е в сироватці крові обстежених хворих та порушення обміну міді, цинку та кобальту в організмі хворих з НППОХ, у вигляді їх достовірного збільшення, що свідчить про роль цих мікроелементів у патогенезі неврологічних порушень при ОХ.

Зміни в обміні досліджуваних мікроелементів є підставою для корекції їх вітамінно-мінеральними комплексами, які збільшують терапевтичну ефективність базисних схем лікування і позитивно впливають на больовий синдром при остеохондрозі хребта та гомеостаз мікроелементів.

В перебігу НППОХ мають значення 6 основних латентних факторів: больовий синдром у поперековій ділянці та нижніх кінцівках, вміст мікроелементів і жиророзчинних вітамінів в крові, вікові характеристики та вміст в кобальту в сироватці крові.

Ключові слова: остеохондроз поперекового відділу хребта, жиророзчинні вітаміни, мікроелементи, консервативне лікування.

АННОТАЦИЯ

Пшик Р.С. Гомеостаз микроэлементов и витаминов А и Е у больных с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, МОЗ Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию гоместаза микроэлементов (МЭ) и витаминов А и Е при неврологических проявлениях остеохондроза поясничного отдела позвоночника (НППОХ) для оценки их значения в патогенезе данного заболевания с целью разработки более эффективной терапии.

Проведено динамическое клиническое и лабораторно-инструментальное обследование 110 больных с НППОХ. Контрольную группу составили 22 здоровых лиц.

На основании комплексного клинико-параклинического исследования установлено достоверное (р<0,05) увеличение содержания меди (23,40±1,22 мкмоль/л), цинка (423,27±21,60 мкмоль/л) и кобальта (4,72±0,28 мкмоль/л), что может свидетельствовать о их роле в развитии данного заболевания. Уровень других исследуемых микроэелементов (железо ? 186,45±11,15 мкмоль/л, марганец ? 2,85±0,15 мкмоль/л), а также витаминов А и Е (соответственно 3,25±0,10 мкмоль/л и 31,71±1,20 мкмоль/л) достоверно (р>0,05) не отличался от нормы. Содержание других исследованых МЭ достоверно (р>0,05) не отличалось от нормы (Fe ? 186,45±11,15 мкмоль/л, Mn ? 2,85±0,15 мкмоль/л).

В зависимости от проведенного консервативного лечения, больных поделили на 2 группы: І (контрольная) группа (89 пациентов) получала только базисную терапию, ІІ группе (21 больной) назначали дополнительно витаминно-микроэлементный комплекс, который содержал витамины А и Е, железо, медь, марганец и цинк.

Назначение витаминно-микроэлементного комплекса имело выраженную клиническую эффективность, которая проявлялась статистически достоверным (р<0,05) уменьшением показателей по визуальной аналоговой шкале и вопроснику МакГилла, по сравнению с группой, которая получала только базисную терапию.

Проведенный дискриминантный анализ определил значительное влияние показателей визуальной аналоговой шкалы и боли в ноге при оценке по вопроснику МакГилла, напряженности паравертебральных мышц и коэффициента симптома Ласега на принадлежность исследуемых больных к группе рефлекторных или корешковых синдромов. Большая выраженность этих клинических показателей дает возможность диагностировать у больного корешковый синдром.

Обнаружена достоверная (р<0,05) обратная корреляционная зависимость между содержанием меди и кобальта в крови и полом больным (показатели были выше у мужчин), а также прямая корреляционная взаимосвязь между витамином А и коэффициентом симптома Ласега и напряженностью паравертебральных мышц. Кроме этого, наблюдалась также тесная (р<0,01) взаимосвязь болевого синдрома (по визуальной аналоговой шкале и вопроснику МакГилла с симптомом Ласега и напряженностью паравертебральных мышц, что очевидно является подтверждением их общего механизма развития и определяющего влияния боли на возникновение вышеназванных симптомов.

На основании факторного анализа по возрасту больных, полу, длительности заболевания, содержании витаминов и МЭ в сыроватке крови и клиническими показателями было выделено шесть латентных факторов, которые объясняют более 72% общей дисперсии данных. Первый фактор связан с большинством клинических характеристик больных с НППОХ, что давало возможность отнести их к разным патогенетическим вариантам неврологических нарушений; второй - с содержанием МЭ, третий - с болевым синдромом в ноге, четвертый фактор был тесно связан с длительностью заболевания, пятый - с содержанием витаминов А и Е. Шестой фактор отображал содержание кобальта в сыроватке крови исследуемых больных и был связан с полом.

Ключевые слова: остеохондроз поясничного отдела позвоночника, жирорастворимые витамины, микроэлементы, консервативное лечение.

SUMMARY

Pshyk R.S. Homeostasis of the microelements and vitamins A and E among the patients with neurological manifestations of lumbar osteochondrosis. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of the candidate of medical sciences on specialty 14.01.15 - nervous diseases. - National Academy of the Post-Graduate Education named after P.L.Shupyk, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2011.

Taking into account the results of complex clinical and para-clinical examination of 110 patients we have shown that during neurological manifestations of the lumbar osteochondrosis (NMLO) there is no significant changes of fat-soluble vitamins A and E content in serum but alterations of copper, zinc and cobalt metabolism are evident. This stresses the role of mentioned compounds in the pathogenesis of neurological manifestations in osteochondrosis.

Observed changes is the background for their correction using mineral-vitamin complexes which increase therapeutic efficacy of the basic treatment regimens and influence pain syndrome of spinal osteochodrosis and microelement homeostasis in the positive fashion.

Six principal latent factors influence course of NMLO: pain in the low back area and lower limbs, content of microelements and fat-soluble vitamins in blood, age characteristics and cobalt content in blood serum.

Key words: lumbar osteochondrosis, fat-soluble vitamins, microelements, medical treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВАШ - візуальна аналогова шкала

Дн - дескриптори болю в нижній кінцівці

Дс - дескриптори болю в спині

МЕ - мікроелементи

НППОХ - неврологічні прояви поперекового остехондрозу

ОХ - остеохондроз хребта

РІБн - ранговий індекс болю в нижній кінцівці

РІБс - ранговий індекс болю в спині

Размещено на Allbest.ru

...