Експериментально-клінічне обґрунтування вибору фотокомпозитних матеріалів та склоіономерних цементів у порожнинах i та v класів за блеком

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

„УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Експериментально-клінічне обгрунтування вибору фотокомпозитних матеріалів та склоіономерних цементів у порожнинах i та v класів за блеком

14.01.22 - стоматологія

Попов РОМАН ВІКТОРОВИЧ

Полтава - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий керівник: - доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувачка кафедри загальної стоматології факультету інтернатури та післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Силенко Юрій Іванович, вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава, професор кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології;

- доктор медичних наук, професор Рябоконь Євген Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне відновлення дефектів твердих тканин зубів залишається однією з найважливіших проблем практичної стоматології (Е. Йоффе, 1995; В.К. Леонтьев, 2000; Л.А. Мамедова, 2000). Стоматологи завжди прагнули не тільки досягти досконалості у відновленні природного зовнішнього вигляду зубів, а й мінімізувати ймовірність повторної заміни реставрації (А.В. Борисенко, 2001; И.М. Макеева, 2002; Ю. Мандра и соавт., 2002). Практично всі фірми-виробники стоматологічної продукції сьогодні пропонують широкий асортимент різних за своїми фізико-хімічними властивостями відновлювальних матеріалів (В.М.Новиков, 2000; А.К. Николишин, 2001; С.М. Ремизов, 2001; Е.А. Парпалей, А.А. Пешко, 2004). Найширше для реставрації зубів використовують композитні матеріали і склоіономерні цементи - традиційніта модифіковані.

Останні десятиріччя широкого використання композитів поряд із позитивними властивостями виявили низку негативних, які призводять до появи крайової проникності, фарбування, розвитку вторинного карієсу і як наслідок - до заміни реставрації (Г. Майер, 2001; С.М. Ремизов, 2001; И.М. Макеева, 2002).

Досі ведеться дискусія про доцільність використання склоіономерних цементів як ізоляційних прокладок під композитні пломби (Л.Ю. Дедкова, 1998; Ю.М. Максимовский, 2006; Е.Т. Мороз, 2007; J. Graham, 2003) або як постійних пломб.

Досвід застосування склоіономерних цементів показує, що поряд із хімічною адгезією та ремінералізуючою дією (Н.Ю.Грицкевич, 2004; А.И. Николаев, 2005; Graham J.Mount, 2003) їм так само притаманні недоліки -гірша естетичність і нижча механічна міцність, ерозія поверхневого шару під дією кислот мікроорганізмів, що посилює адгезію бактерій на їхній поверхні, призводячи до розвитку вторинного карієсу (А. Валь, 2001; Т.В. Камина, 2008).

Різні фірми-виробники у своїх анотаціях до пломбувальних матеріалів указують на застосування різних матеріалів у однакових клінічних ситуаціях: і склоіономерні цементи, і фотокомпозити рекомендується застосовувати для усунення дефектів твердих тканин зубів у пришийковій ділянці та невеликих дефектів на жувальній поверхні (С.Д. Арутюнов и соавт., 2006; В.В. Чуев, 2006; Kimmel Karlheinz, 2003; Christian Hammerer, 2008). У літературі немає чітких рекомендацій на користь використання будь-якої групи матеріалів у однакових клінічних умовах, а вибирати матеріал має практикуючий лікар-стоматолог; на нього ж лягає відповідальність за функціонування реставрацій у порожнині рота.

З огляду на все це не викликає сумнівів необхідність оцінювання ефективності відновлення з виявленням різного роду безпосередніх і віддалених ускладнень. Також необхідно визначити доцільність використання ізоляційних прокладок зі склоіономерних цементів під фотокомпозитні пломби з адгезивними системами V покоління. Це дозволить розробити чіткіші

рекомендації щодо використання відновлювальних матеріалів і методик їх застосування, спрямованих на підвищення якості та довговічності реставрацій.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України „Вибiр композитних та склоiономерних пломбувальних матеріалів для реставрацiї зубiв в залежності вiд клінічної ситуації” (№ держреєстрації 0108U009892, шифр МК 09.07.02). Автор буввідповідальним виконавцем цієї НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета - обґрунтування вибору і підвищення якості фотокомпозитних та склоіономерних пломб у вітальних бічних зубах із порожнинами I і V класів за Блеком з урахуванням клінікоморфологічних характеристик дефектів зубів.

Мета дослідження досягалася вирішенням таких завдань:

1. В експерименті оцінити якість склоіономерних і фотокомпозитних

реставрацій у порожнинах V классу за критеріями “USPHS Ryge”.

2. Мікроскопічно дослідити шліфи зубів собак із метою вивчення якості крайового прилягання пломбувальних матеріалів до дентину та емалі за різними методиками їх застосування.

3. За допомогою растрового електронного мікроскопа з функцією рентгенівського мікроаналізу оцінити ступінь мінералізації дентину на різних відстанях від межі «дентин-пломба» в напрямку до стінки пульпової камери.

4. Провести клінічну оцінку якості реставрацій бічних зубів із каріозними порожнинами I і V класів за Блеком у найближчі та віддалені терміни фотокомпозитами, склоіономерами, атакожїх комбінацією.

5. На підставі отриманих результатів розробити рекомендації щодо вибору реставраційних матеріалів і способу відновлення зубів із каріозними порожнинами I і V класів за Блеком.

Об'єкт дослідження - якість фотокомпозитних та склоіономерних пломб у вітальних бічних зубах із порожнинами I та V класів за Блеком за різними методиками їх застосування.

Предмет дослідження - підвищення якості фотокомпозитних і склоіономерних пломб у вітальних бічних зубах із порожнинами I та V класів за Блеком.

Методи дослідження - оцінка якості фотокомпозитних і склоіономерних реставрацій у експерименті за критеріями “USPHS Ryge”; лабораторне дослідження якості крайового прилягання пломбувальних матеріалів до дентину; оцінка ступеня мінералізації твердих тканин; клінічна оцінка якості фотокомпозитних і склоіономерних реставрацій за критеріями “USPHS Ryge”; статистичні - для оцінки вірогідності результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних досліджень. Уперше встановлені ступінь мінералізації дентину, частота і види безпосередніх та віддалених ускладнень залежно від пломбувального матеріалу і способу пломбування бічних зубів із каріозними порожнинами I та V класів за Блеком.

Установлено, що при пломбуванні дефектів твердих тканин зубів фотокомпозитами з традиційною адгезивною підготовкою превалюють безпосередні ускладнення у вигляді постопераційної гіперестезії - залежно від глибини пломбованих порожнин механічна гіперестезія виникає на 16,7-28,8%, а температурна - на 16,2-22,7 % частіше, ніж за відновлення схожих дефектів склоіономерними цементами або за допомогою сендвіч-техніки. За відновлення склоіономерними цементами зубів із дефектами I і V класів за Блеком превалюють віддалені ускладнення у вигляді порушення крайової цілості, гладкостіповерхні та кольору реставрацій.

Також установлено, що найбільша кількість ускладнень у вигляді запалення і некрозу пульпи виникає при пломбуванні глибоких порожнин фотокомпозитом із традиційною адгезивною підготовкою. При цьому застосування склоіономерного цементу як постійного пломбувального матеріалу або ізоляційної прокладки під композитні пломби в середньому на 16% зменшує кількість таких ускладнень.

Доведено, що вибір пломбувальних матеріалів для пломбування каріозних порожнин I і V класів за Блеком з урахуванням клінікоморфологічних характеристик дефектів зубів сприяє зменшенню кількості ускладнень у найближчі та віддалені терміни.

Уперше запропонований спосіб лікування середнього карієсу зубів, який передбачає встановлення ізоляційної прокладки зі склоіономерного цементу, тотальне протравлення твердих тканин, використання зволожувального агента, адгезивної системи V покоління і фотокомпозиту.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволили обґрунтувати використання ізоляційних прокладок під композитні пломби з адгезивними системами V покоління і розробити метод пломбування каріозних дефектів твердих тканин зубів I і V класів за Блеком із застосуванням сендвіч-техніки, техніки вибіркової адгезії та пошарової реставрації. Проведені аналіз і систематизація ускладнень після пломбування зубів дозволяють більш диференційовано підходити до вибору пломбувальних матеріалів і методики їх застосування, що сприяє зменшенню кількості ускладнень у найближчі та віддалені терміни, а отже, подовжує термін служби реставрацій.

Розроблений спосіб лікування середнього карієсу зубів (патент на корисну модель № 44647 від 12.10.09 р.). Показана висока ефективність способу, що дозволяє рекомендувати його до застосування в клініці.

Результати наукових розробок упроваджені в клінічну практику стоматологічних установ м. Донецька: навчально-науково-лікувального комплексу ”Університетська клініка“ та міської стоматологічної поліклініки №6.

Основні наукові та практичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах терапевтичної стоматології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, загальної стоматології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, терапевтичної стоматології ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провів глибокий інформаційний пошук за темою дослідження, сформулював мету і завдання дослідження, обґрунтував доцільність способу пломбування каріозних дефектів I і V класів за Блеком. Автор самостійно провів систематизацію і статистичну обробку отриманих результатів, написав усі розділи роботи, впровадив метод пломбування каріозних порожнин I і V класів у практичну охорону здоров'я та навчальний процес.

Разом із науковим керівником були проаналізовані й узагальнені результати клінічних досліджень, зроблені наукові висновки та розроблені практичні рекомендації.

Мікроскопічна оцінка якості крайового прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин зубів і мікрорентгенологічна оцінка ступеня мінералізації твердих тканин проводилися в лабораторії іонно-фотонної спектрометрії кафедри нанофізики Донецького національного університету (с.н.с. Ступак В.А.).

У працях, опублікованих за темою дисертації зі співавторами, особистий внесок визначається рівномірною часткою участі всіх співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на III (X) з'їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 16-18 жовтня 2008 р.); на науково-практичній конференції «Практичні аспекти пародонтології», присвяченій «Дню спеціаліста» (Велика Новоселівка, 25 вересня 2009 р.); науково-практичній конференції Донецького осередку Асоціації стоматологів України «Сучасні технології лікування і профілактики в практичній стоматології» (Донецьк, 13-16 жовтня 2009 р.); на міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії» (Харків, 30-31 жовтня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 5 статей - у провідних наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент на корисну модель, 3 тез доповідей на конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 173 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів досліджень, розділу „Результати експериментальних та клінічних досліджень”, аналізу й узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що включає 200 найменувань, із яких 181 - кирилицею і 19 - латиницею. Фактичні дані наведені в 19 таблицях, ілюстровані 24 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи досліджень. Експериментальні дослідження були проведені на 12 дорослих безпородних собаках 5-7 років масою 12-18 кг. Залежно від способу пломбування сформованих порожнин усі собаки були розділені на дві однакові групи: 1- порожнини пломбували традиційним склоіономерним цементом; 2 - порожнини пломбували фотокомпозитом із адгезивною системою V покоління. У кожній групі виділяли по 2 підгрупи:

1А - сформовані порожнини пломбували склоіономерним цементом „Ketac-molar easymix” (ф. “3М ESPE”, USA) за традиційною схемою;

1В - сформовані порожнини також пломбували склоіономерним цементом „Ketac-molar easymix” із попереднім кондиціонуванням дентину;

2А - сформовані порожнини пломбували світлотвердіючим мікрогібридним композитом „Charisma” (ф. „Kulzer”, Germany) за традиційною методикою;

2В -сформовані порожнини також пломбували фотокомпозитом „Charisma”, але перед адгезивною підготовкою зволожували дентин препаратом „Aqua-prep F“ (ф. „BISCO”, USA).

Порожнини препарували в іклах і перших премолярах верхньої та нижньої щелеп у пришийкових ділянках у вигляді овалу діаметром 4-5 х 2-3 мм, скоси емалі при цьому не створювали. Порожнини не мали гострих кутів, їх дно локалізувалося в плащовому дентині. Орієнтиром глибини при цьому служило дентино-емалеве з'єднання - препарували глибше на 1,5 мм. Усього було відпрепаровано 96 інтактних зубів. Після пломбування шліфували і полірували пломби, потім проводили їх поверхневу герметизацію.

Після пломбування і через 6 місяців функціонування пломб у порожнині рота оцінювали їхню якість за критеріями “USPHS Ryge” (Рюге Г., 1998) -анатомічну форму, поверхню і колір та крайову цілість.

Через 6 місяців для об'єктивізації оцінки якості крайового прилягання виготовляли шліфи зубів, які підлягали мікроскопічним дослідженням. Площина розпилювання проходила через пломбу, тверді тканини зуба і пульпову камеру перпендикулярно вертикальній осі зуба.

Усі шліфи зубів були досліджені за допомогою бінокулярного стереоскопічного мікроскопа МБС-9 (ф. „ЛОМЗ”, Росія) зі 150-кратним збільшенням після забарвлення 2% розчином метиленового синього.

Після мікроскопічного дослідження якості крайового прилягання композитних і склоіономерних реставрацій шліфи зубів вивчали на ступінь мінералізації твердих тканин зубів у ділянці поставлених пломб за допомогою растрового електронного мікроскопа з функцією рентгенівського мікроаналізу „РЭМ-106И” (ВАТ „SELMI“, Україна).

Аналізи мінеральних складових були проведені в таких точках: 1- на відстані 20 мкм від межі “пломба-дентин”; 2- на відстані 160 мкм від межі “пломба-дентин”; 3 - на середині відстані між межею “пломба-дентин” і стінкою пульпової камери; 4- на відстані 160 мкм від стінки пульпової камери; 5 - на відстані 20 мкм від стінки пульпової камери.

Далі шляхом арифметичного розрахунку в досліджуваних зубах обчислювали кальцій-фосфорне співвідношення в кожній точці.

Для проведення клінічних досліджень була відібрана група з 208 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком 25-45 років (80 чоловіків і 128 жінок) із каріозним ураженням премолярів і молярів I та V класів за Блеком (неускладнена форма), які потребували пломбування дефектів твердих тканин зубів. Методику, за якою порожнини пломбували склоіономерним цементом без кондиціонування твердих тканин, довелося виключити з клінічних досліджень, оскільки вона дала найгірші результати в експериментальному дослідженні. Тому пацієнтів розділили на дві групи залежно від локалізації порожнин (I - пацієнти з порожнинами І класу; ІІ - пацієнти з порожнинами V класу), в кожній із яких виділяли 4 підгрупи залежно від методики відновлення уражених зубів.

Характеристика досліджуваних груп наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика досліджуваних груп пацієнтів залежно від методики реставрації зубів

Група спостереження	Обсяг виконаних маніпуляцій	Кількість пацієнтів (реставрацій)
1К	Тотальне протравлення, змивання, висушування, адгезивна система, композит	25	70
1А	Тотальне протравлення змивання, висушуваня, зволожувальний агент, адгезивна система, композит	31	77
1В	Кондиціювання дентину, змивання, висушування, склоіономерний цемент	27	62
1С	Кондиціювання дентину, змивання, висушування, склоіономерний цемент, тотальне протравлення, змивання, висушування, зволожувальний агент, адгезивна система, композит	29	82
2К	Тотальне протравлення, змивання, висушування, адгезивна система, композит	22	85
2А	Тотальне протравлення, змивання, висушування, зволожувальний агент, адгезивна система, композит	29	101
2В	Кондиціювання дентину, змивання, висушування, склоіономерний цемент	24	72
2С	Кондиціювання дентину, змивання, висушування, склоіономерний цемент, тотальне протравлення, змивання, висушування, зволожувальний агент, адгезивна система, композит	21	71
Всього	208	620

Коротка характеристика груп спостереження за глибиною порожнин представлена в таблиці 2.

Таблиця 2

Характеристика груп спостереження за глибиною каріозних порожнин (абсолютні числа)

Група спостереження	Кількість реставрацій	Локалізація
		Середня	Глибока
1К	70	39	31
1А	77	45	32
1В	62	32	30
1С	82	45	37
2К	85	51	34
2А	101	69	32
2В	72	38	34
2С	71	41	30
Всього	620	360	260

Перед пломбуванням дефектів твердих тканин зубів у всіх пацієнтів оцінювали гігієнічний стан порожнини рота (індекс Гріна-Вермільйона), пародонтологічний статус (РМА) (Л.О. Хоменко, 2001; А.И. Грудянов, 2004), виконували професійну гігієну і навчання гігієні порожнини рота. Усі пацієнти були рандомізовані за рівнем гігієни порожнини рота і пародонтологічним статусом.

Якість реставрацій оцінювали за критеріями “USPHS Ryge” в день виконання реставрацій, через 6 і 12 місяців їх функціонування в порожнині рота за показниками “анатомічна форма”, “поверхня та колір” і “крайова цілість” (Г. Рюге, 1998).

На етапі клінічних досліджень оцінювали гіперчутливість залежно від глибини запломбованих порожнин і враховували лише її наявність або відсутність. Гіперестезію діагностували за наявності гострого короткочасного болю у відповідь на температурні, тактильні, хімічні й осмотичні подразники твердих тканин зуба (Г.Ф. Белоклицкая, 2008).

На даному етапі також оцінювали ускладнення у вигляді виникнення вторинного карієсу, запалення та загибелі пульпи залежно від клініко-морфологічних характеристик каріозних порожнин, пломбувального матеріалу і способу пломбування порожнин.

Усі отримані результати статистично обробляли на персональному комп'ютері PENTIUM-IV з використанням ліцензованого пакета прикладної статистики “Statsoft Inc.” (1999) "Statistica for Windows". Для обробки статистичних даних застосовували класичні методи (Г.Ф. Лакин, 1992; С. Гланц, 1998) варіаційної статистики (розрахунок середніх величин, оцінка їх достовірності). Для оцінки достовірності різниці середніх величин використовували критерій t Ст'юдента.

Результати досліджень та їх обговорення. На етапі експериментальних досліджень установлено, що безпосередньо після пломбування порожнин усі 100% фотокомпозитних реставрацій за показниками «анатомічна форма», «поверхня та колір», «крайова цілість» за шкалою “USPHS Ryge” відповідали найвищій оцінці “Romeo”. За критеріями «анатомічна форма» і «крайова цілість» 100% склоіономерних реставрацій також відповідали найвищій оцінці “Romeo”, а за критеріем «поверхнята колір» - лише оцінці «Sierra».

Повторно якість реставрацій оцінювали через 6 місяців їх функціонування. Аналіз отриманих результатів показав, що через 6 місяців експлуатації 100 % реставрацій із фотокомпозитів (підгрупи 2Аі 2В) були прийнятними для подальшої експлуатації, а 33,3±9,6 % склоіономерних пломб, виконаних без кондиціонування твердих тканин (підгрупа 1А), і 16,7±7,6% склоіономерних пломб, виконаних із використанням кондиціонера (підгрупа 1В), підлягали заміні за одним чи кількома критеріями. Отже, використання склоіономерних цементів у ролі постійної пломби без попереднього кондиціонування дентину з часом призводить до вищого відсотка порушень анатомічної форми реставрацій (у середньому на 21,2 %) і крайової цілості (в середньому на 29,2 %), ніж застосування з тією ж метою склоіономерів із попереднім кондиціонуванням дентину або фотокомпозитів за різною методикою адгезивної підготовки.

За допомогою мікроскопічного дослідження шліфів зубів був установлений ступінь порушення крайового прилягання пломбувальних матеріалів до дентину. Результати мікроскопічного дослідження наведені в таблиці 3.

Проаналізувавши результати мікроскопічного дослідження, встановлено, що в підгрупах 1Аі 2А межа з'єднання пломб із дентином порушена на відстані 75% від загальної довжини межі й між ними немає достовірної відмінності ступеня порушення цілості крайового прилягання (р>0,05). У підгрупах 1В та 2В крайове прилягання порушене на 19 % від усієї довжини з'єднання (р>0,05).

Отже, ми встановили, що кондиціонування дентину покращує якість крайового прилягання склоіономерних цементів до нього на 57% у порівнянні зтими пломбами, які ставили беззастосування кондиціонера.

Застосування зволожувального агента “Aqua-prep F” покращує якість крайового прилягання фотокомпозитів до дентину на 53,4 % у порівнянні з методикою традиційної адгезивної підготовки.

Таблиця 3

Відсоток порушення цілостності крайового прилягання пломбувальних матеріалів до дентину від усієї довжини межі «дентин-пломба» (%)

Показник	Групи
	1А	1В	2А	2В
Довжина порушення	75,8±1,1 р1 < 0,05 р2 > 0,05 р3 < 0,05	19,2±1,1 р4 < 0,05 р5 > 0,05	72,5±2,8 р6 < 0,05	19,1±0,6

Примітки:

1. р₁ - рівеньдостовірності значеньпри порівнянні даних між підгрупами 1Ата 1В;

2. р₂ - рівеньдостовірностізначень при порівнянніданих між підгрупами 1А та 2А;

3. р₃ - рівень достовірності значень при порівнянні даних між підгрупами 1А та 2В;

4. р₄ - рівеньдостовірності значеньпри порівнянні даних між підгрупами 1Вта 2А;

5. р₅ - рівеньдостовірності значеньпри порівнянні даних між підгрупами 1Вта 2В;

6. р₆ - рівеньдостовірності значень при порівнянні даних між підгрупами 2А та 2В;

7. n-кількістьспостережень у групі.

Також доведено, що цілість з'єднання “склоіономер-емаль” значно порушена незалежно від методики застосування склоіономерних цементів. Прилягання фотокомпозитів до емалі практично не порушене незалежно від методики адгезивної підготовки твердих тканин зубів.

За результатами мікрорентгенологічного аналізу шліфів зубів і розрахунку кальцій-фосфорного співвідношення встановлено, що в підгрупі 1В кальцій-фосфорний коефіцієнт найбільший поблизу межі “дентин-пломба” і зменшується до середини відстані між межею “дентин-пломба” і стінкою пульпової камери. Далі, від середини відстані між межею “дентин-пломба” і стінкою пульпової камери до стінки пульпової камери, це співвідношення також зменшується, але при цьому градієнт зміни співвідношення від межі “дентин-пломба” до середини відстані між межею “дентин-пломба” і стінкою пульпової камери в 3 рази достовірно більший (р<0,05), ніж зміна співвідношення від середини відстані між межею “дентин-пломба” і стінкою пульпової камери до стінки пульпової камери. У підгрупах 2Аі 2В немає достовірної відмінності ступеня мінералізації дентину в різних точках від межі “дентин-пломба” до стінки пульпової камери.

При порівнянні кальцій-фосфорного співвідношення в різних точках між підгрупами виявлено, що в підгрупі 1В найбільше співвідношення Са/Р у точках 1 і 2, які наближені до межі “дентин-пломба”, напротивагу підгрупам 2Аі 2В, що свідчить про підвищену мінералізацію дентину в цих точках і про ремінералізуючий ефект склоіономерних цементів.

На етапі клінічних досліджень установлено, що безпосередньо після пломбування за оціночними критеріями «анатомічна форма» та «крайова цілість» усі реставрації були рівноцінними й отримали вищий показник “Romeo”. За критерієм «поверхня та колір» усі композитні реставрації також відповідали оцінці “Romeo”, а склоіономерні - оцінці “Sierra”. При цьому майже 60 % пацієнтів були незадоволені зовнішнім виглядом склоіономерних реставрацій.

Аналізуючи безпосередні ускладнення після реставрації зубів, ми встановили, що за пломбування глибоких порожнин фотокомпозитами частота виникнення температурної гіперестезії достовірно зростає на 18,1 % у підгрупі 1К, на 21,4 % - у підгрупі 1А, на 17,8 % - у підгрупі 2К і на 18,7 % - у підгрупі 2А в порівнянні з порожнинами середньої глибини (р<0,05). Застосування склоіономерів для пломбування глибоких порожнин не призводить до почастішання випадків температурної гіперестезії в порівнянні з порожнинами середньої глибини (р>0,05). Застосування зволожувального агента в підгрупі 1А на 23 % зменшує кількість ускладнень у вигляді механічної гіперестезії в порівнянні з підгрупою 1К (р<0,05). Між підгрупами 1А, 1Ві 1С немає достовірної різниці за частотою виникнення цього виду гіперестезії (р>0,05). Також немає достовірної різниці (р>0,05) за частотою механічної гіперчутливості між досліджуваними підгрупами залежно від глибини пломбованих порожнин. Частота виникнення хімічної гіперестезії не залежить від глибини, локалізації та способу пломбування порожнин (р>0,05).

Результати віддалених спостережень на повторному обстеженні пацієнтів через 6 місяців показали, що через 6 місяців експлуатації всі реставрації з фотокомпозитів незалежно від методики їх застосування (96,2±3,7 %) були прийнятними для подальшої експлуатації; 21,0±5,2 % склоіономерних реставрацій за критерієм «поверхня та колір» у порожнинах І класу (підгрупа 1В), 4,2±2,4 % склоіономерних реставрацій за критерієм «анатомічна форма» та «крайова цілісність» і 15,3±4,2 % за критерієм «поверхня та колір» у порожнинах V класу (підгрупа 2В) були неприйнятними для подальшої експлуатації та підлягали заміні. При цьому кондиціонування дентину за застосування склоіономерних цементів достовірно покращує якість реставрацій і знижує вірогідність їх заміни у 2 рази. реставрація зубний пломбування емаль

Якість крайового прилягання при пломбуванні порожнин I і V класів фотокомпозитами незалежно від методики пломбування порожнин однакова. При пломбуванні порожнин V класу склоіономерними цементами кількість реставрацій із порушенням крайового прилягання на 23,4 % достовірно більша, ніж при пломбуванні порожнин I класу (р<0,05).

За допомогою аналізу якості реставрацій через 12 місяців їх експлуатації встановлено, що кількість пломб із порушенням крайової цілості та зниженням якості закритерієм „поверхня та колір” незначно збільшується, при цьому немає достовірної відмінності в їхній якості в порівнянні з 6-місячним терміном спостереження (р>0,05). Отже, переважна більшість ускладнень у вигляді порушень анатомічної форми, крайової цілості та поверхні та кольору виникають у перші 6 місяців експлуатації реставрацій.

Аналізуючи результати клінічного дослідження через 12 місяців, ми встановили, що найбільша кількість ускладнень у вигляді запалення та некрозу пульпи виникає при пломбуванні глибоких порожнин фотокомпозитом із традиційною адгезивною підготовкою. При цьому застосування склоіономерного цементу як постійного пломбувального матеріалу або ізоляційної прокладки під композитні пломби в середньому на 16 % зменшує кількість таких ускладнень (р<0,05).

ВИСНОВКИ

У дисертації представлені експериментальні та клінічні дослідження і запропоновано нове вирішення наукової задачі, яка полягає в підвищенні якості реставрацій зубів із каріозними порожнинами І і V класів за Блеком (молярів та премолярів) шляхом раціонального вибору пломбувального матеріалу й методики пломбування дефектів залежно від клініко-морфологічних особливостей порожнин.

1. Оцінюючи якість реставрацій за критеріями “USPHS Ryge” в експерименті, встановлено, що в порожнинах V класу за Блеком кількість склоіономерних пломб із порушенням крайового прилягання в середньому на 30%, а з порушенням цілості їхньої поверхні достовірно на 21% більша, ніж фотокомпозитних (р<0,05). Кондиціонування дентину при пломбуванні порожнин V класу склоіономерами достовірно на 25% покращує крайову адаптацію пломб до твердих тканин зуба (р<0,05).

2. За допомогою мікроскопічного дослідження шліфів зубів установлено, що кондиціонування дентину покращує якість крайового прилягання склоіономерних цементів до нього достовірно на 57% (р<0,05), а використання зволожувального агента “Aqua-prep F” покращує крайове прилягання фотокомпозитів до дентину достовірно на 53% у порівнянні з методикою традиційної адгезивної підготовки (р<0,05).

3. У ході мікрорентгенологічної оцінки ступеня мінералізації твердих тканин установлено, що в зубах, запломбованих склоіономерними цементами, кальцій/фосфорне співвідношення в точках, прилеглих до межі «дентинпломба», достовірно на 10-20% більше, ніж у точках, віддалених від цієї межі, та в середньому на 18% достовірно більше, ніж у аналогічних точках у зубах, запломбованих композитними матеріалами з різною методикою адгезивної підготовки.

4. Аналіз безпосередніх ускладнень, що виникли після реставрації зубів, показав, що застосування зволожувального агента в порожнинах I класу в середньому на 23% достовірно (р<0,05) знижує частоту механічної гіперестезії в порівнянні з методикою традиційної адгезивної підготовки. Використання фотокомпозитів без ізоляційної прокладки (незалежно від способу адгезивної підготовки) під час пломбування глибоких порожнин у середньому на 22% достовірно підвищує частоту температурної гіперчутливості (р<0,05).

Аналіз клінічної ефективності відновлення зубів за критеріями “USPHS Ryge” через 6 місяців функціонування реставрацій у порожнинах I і V класів за Блеком показав, що кількість пломб із фотокомпозитних матеріалів із порушенням анатомічної форми достовірно менша на 8%, із порушенням крайового прилягання - на 78% і з порушенням поверхні та кольору - на 92% (р<0,05), ніж пломб зі склоіономерних цементів; кількість склоіономерних реставрацій із порушенням крайового прилягання в порожнинах V класу достовірно на 23% більша, ніж у порожнинах I класу (р<0,05).

5. При аналізі результатів клінічного дослідження через 12 місяців функціонування реставрацій установлено, що найбільша кількість ускладнень у вигляді запалення та некрозу пульпи виникає при пломбуванні глибоких порожнин фотокомпозитом із традиційною адгезивною підготовкою. При цьому застосування склоіономерного цементу в ролі постійного пломбувального матеріалу або ізоляційної прокладки під композитні пломби в середньому на 16% зменшує кількість таких ускладнень (р<0,05).

6. На підставі експериментально-клінічних досліджень розроблені рекомендації щодо вибору реставраційних матеріалів і способу відновлення зубів із каріозними порожнинами I та V класів за Блеком (молярів і премолярів) з урахуванням клініко-морфологічних характеристик дефектів зубів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою збереження якості реставрацій, профілактики вторинного та рецидивного карієсу, запалення і загибелі пульпи, а також безпосередніх постопераційних ускладнень під час пломбування порожнин I та V класів за Блеком доцільно застосовувати сендвіч-техніку за відповідною методикою. Перед препаруванням порожнин очистити зуби, що реставруються, за допомогою безфтористих паст. Після препарування каріозних порожнин, медикаментозної обробки та кондиціонування дентину сформовану порожнину повністю заповнити склоіономерним цементом та після первинного твердіння покрити захисним лаком. Після повного затвердіння (не раніше, ніж через 24 год.) шляхом препарування зняти поверхневий шар пломби завтовшки 1,5-2,0 мм, провести медикаментозну обробку, протравлення емалі та відкритих ділянок дентину. Після змивання протравлювального гелю і висушування твердих тканин на відкриті ділянки дентину нанести зволожувальний агент "Aqua prep F", який через 15-20 сек. роздути слабким струменем повітря, потім нанести й полімеризувати адгезивну систему. Далі пошарово внести і полімеризувати композитний матеріал, потім провести подальшу фінішну обробку.

2. У разі локалізації порожнини в межах дентину і неможливості використання склоіономерної прокладки через невеликі розміри порожнини необхідно після тотального протравлення перед нанесенням адгезивної системи застосовувати зволожувальнийагент "Aqua prep F".

3. Недоцільно в порожнинах I і V класів за Блеком використовувати традиційні склоіономерні цементи в ролі постійних пломб терміном понад 6 місяців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ярова С.П. Изолирующие прокладки подкомпозитные пломбы: современное состояние проблемы / С.П. Ярова, Р.В. Попов, А.А. Бессмертный // Вісник проблем біології та медицини. - 2005. - Вип.4. - С.27-32. Особистий внесок здобувача - клінічний і статистичний аналіз матеріалу, написання статті.

2. Ярова С.П. Сравнительная экспериментальная оценка качества краевого прилегания фотокомпозитов и стеклоиономерных цементов / С.П. Ярова, Р.В. Попов // Вісник проблем біології та медицини. - 2007. - Вип.3. - С.137-141.

Особистий внесок здобувача - проведення експериментальної частини дослідження, аналіз і узагальнення результатів, написання статті.

3. Ярова С.П. Оценка качества фотокомпозитных и стеклоиономерных реставраций в эксперименте / С.П. Ярова, Р.В. Попов // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 4. - С. 21-27. Особистий внесок здобувача - проведення експериментальної частини дослідження, оцінка якості реставрацій, узагальнення результатів, написання статті.

4. Ярова С.П. Клиническая оценка качества реставраций в боковыхзубах / С.П. Ярова, Р.В. Попов // Вісник проблем біології та медицини. - 2009. - № 4. - С. 169-176. Особистий внесок здобувача - проведення клінічних досліджень, аналіз якості реставрацій, узагальнення результатів, написання статті.

5. Ярова С.П. Отдаленные результаты клинической оценки качества реставраций в бокових зубах / С.П. Ярова, Р.В. Попов // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 6. - С. 21-26. Особистий внесок здобувача - проведення клінічних досліджень, моніторинг пацієнтів, аналіз та узагальнення результатів оцінки якості реставрацій, написання статті.

6. Пат. на корисну модель 44647 Україна, МПК (2009) А61К31/74. Спосіб лікування середнього карієсу зубів / Р.В. Попов, С.П. Ярова, заявник та патентовласник Донецький національний медичний університет ім. М.Горького. - № u 2009 04290; заявл. 30.04.09; опубл. 12.10.09, Бюл. № 19.

Особистий внесок здобувача - участь у розробці, клінічному обґрунтуванні та апробації запропонованого способу.

7. Ярова С.П. Сравнительная экспериментальная оценка качества краевого прилегания фотокомпозитов и стеклоиономерных цементов / С.П. Ярова, Р.В. Попов // Інноваційні технології - в стоматологічну практику: ІІІ (Х) з'їзд Асоціації стоматологів України, 16-18 жовт. 2008 р.: матеріали доп. - Полтава: Дивосвіт, 2008. - С. 277.

8. Антипова Г.О. Эффективность применения зубных паст с цитратом калия при гиперестезии зубов / Г.О. Антипова, Р.В. Попов, А.А. Бессмертный // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології тафармації: 70 міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених ДонНМУ ім. М. Горького, 9-11 квіт. 2008 р.: матеріали доп. - Донецьк: Каштан, 2008. - С.260.

9. Белоус А.Ю. Влияние увлажняющего агента на количество постоперативных осложнений при лечении кариеса / А.Ю. Белоус, Р.В. Попов, Р.В. Саноян, Д.Е. Скляренко // Актуальні проблеми клінічної, експериментальої, профілактичної медицини, стоматології та фармації: 72 міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених ДонНМУ ім. М. Горького, 14-16 квіт. 2010 р.: матеріали доп. - Донецьк: Каштан, 2010. - С.263.

АНОТАЦІЯ

Р.В. Попов. Експериментально-клінічне обґрунтування вибору фотокомпозитних матеріалів та склоіономерних цементів у порожнинах І та V класів за Блеком. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України. - Полтава, 2011.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної завдачі стоматології - підвищення ефективності лікування карієсу зубів за рахунок покращення якості реставрацій бічних зубів, зниження частоти безпосередніх і віддалених ускладнень шляхом раціонального вибору склоіономерних і фотокомпозитних матеріалів з урахуванням клініко-морфологічних особливостей порожнин I та V класів за Блеком. Показано, що кількість безпосередніх і віддалених ускладнень після відновлення зубів залежить не тільки від клініко-морфологічних характеристик дефектівзубів, а й від способу пломбування дефектів.

Запропонований, експериментально й клінічно обґрунтований спосіб лікування середнього карієсу зубів, який передбачає пломбування порожнин I і V класів за Блеком. Установлено, що запропонований метод дозволяє зменшити кількість безпосередніх ускладнень на 18,1-23,0% у порівнянні з такими у пацієнтів, в яких пломбування порожнин здійснювали фотокомпозитами з традиційною адгезивною підготовкою, а віддалених - на 8,3-79,7% за різними показниками якості реставрацій у порівнянні з пацієнтами, в яких пломбування здійснювали фотокомпозитами з традиційною адгезивною підготовкою або склоіономерними цементами. Також цей спосіб дозволяє зменшити кількість ускладнень у вигляді запалення та некрозу пульпи в середньому на 16% у порівнянні з зубами, які пломбували фотокомпозитами з традиційною адгезивною підготовкою.

Ключові слова: фотокомпозитні матеріали, склоіономерні цементи, адгезивні системи, анатомічна форма, крайове прилягання пломби, поверхня та колір пломби, гіперестезія.

Р.В. Попов. Экспериментально-клиническое обоснование выбора фотокомпозитных материалов и стеклоиономерных цементов в полостях I и V классов по Блэку. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины. - Полтава, 2011.

Диссертация посвящена решению актуальной задачи стоматологии - повышению эффективности лечения кариеса за счет повышения качества реставраций боковых зубов, снижения частоты непосредственных и отдаленных осложнений путем рационального выбора фотокомпозитных материалов и стеклоиономерных цементов в полостях I и V классов по Блэку.

Показано, что количество непосредственных и отдаленных осложнений после восстановления зубов зависит не только от клинико-морфологических особенностей полостей, но и от способа пломбирования дефектов.

В результате проведенного эксперимента установлено, что кондиционирование дентина на 56,67% достоверно улучшает качество адгезии стеклоиономеров к нему; использование увлажняющего агента во время адгезивной подготовки на 53,4% достоверно улучшает качество адгезии фотокомпозитов к дентину. При этом краевое прилегание стеклоиономеров нарушено на всем протяжении границы «пломба-эмаль», а способ адгезивной подготовки при использовании фотокомпозитов не влияет на качество адгезии «пломба-эмаль» - целостность данного соединения сохранена на всем протяжении.

Минерализация дентина вблизи границы «дентин-пломба» повышена на 10 - 20% по сравнению с более отдаленными участками дентина в зубах, которые запломбированы стеклоиономерными цементами, - результат реминерализирующего эффекта стеклоиономеров.

Предложен, экспериментально и клинически обоснован способ пломбирования полостей I и V классов по Блэку. Установлено, что предложенный способ пломбирования позволяет уменьшить количество непосредственных осложнений в виде гиперестезий на 18,1 - 23% по сравнению с теми пациентами, у которых полости пломбировали фотокомпозитами с традиционной адгезивной подготовкой, а отдаленных - на 8,3 - 79,7% по разным показателям качества реставраций по сравнению с пациентами, у которых пломбирование полостей осуществляли фотокомпозитами с традиционной адгезивной подготовкой или стеклоиономерными цементами. Также предложенный способ позволяет уменьшить количество осложнений в виде воспаления и гибели пульпы в среднем на 16% по сравнению с зубами, пломбирование которых осуществляли фотокомпозитами с традиционной адгезивной подготовкой.

Ключевые слова: фотокомпозитные материалы, стеклоиономерные цементы, адгезивные системы, анатомическая форма, краевая целостность пломбы, поверхность и цвет, гиперестезия.

R.V. Popov Experimentally - clinical basis of the choice for fotocomposite materials and glass-ionomer cements in I and V class cavities by Black. - Manuscript.

The thesis for the Degree of Candidate in Medical Science. Speciality:

14.01.22 - Stomatology. - Higher State Educational Institution of Ukraine “Ukrainian Medical Academy of Stomatology”. Ministry of Public Health of Ukraine. - Poltava, 2011.

Thesis devoted to the increasing treatment effectiveness of the tooth cavities at the expense of prolonging durability of the restorations, reducing the frequency of the immediate and remote complications by choosing varied glass-ionomers and fotocomposite materials taking into consideration clinical-morphological features of the I, V class cavities (Black). Demonstrated, that the quantity of the immediate and remote complications after tooth restorations depends not only on the clinical-morphological features of the cavity, but also on the way of making the defect filling.

Proposed, experimentally and clinically based expediency of the filling way for the I, V class cavities (Black). Established, that proposed method allows to shorten immediate complications on 18.1 - 23 % comparing with the patients who had cavity filling with fotocomposites using traditional adhesive preparations, and remote on 8.3

- 79.7 % on different quality indexes of the restoration comparing with the patients, who had filling of the tooth cavities with fotocomposites using traditional adhesive preparations or with glass-ionomer cements.

Key words: fotocomposites, glass-ionomer cements, adhesive systems, anatomical shape, marginal adjacency, surface and color, hyperesthesia.

Размещено на Allbest.ru

...