Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.ГОРЬКОГО

УДК 616.71-007.234-092:618.17-008.8+618.173

Автореферат

ПАТОГЕНЕЗ ОСТЕОПЕНІЇ Й ОСТЕОПОРОЗУ В ЖІНОК У ПРЕ- І ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ЖИТТЯ

14.03.04 - патологічна фізіологія

РИБАЛКО ЛАРИСА МИХАЙЛІВНА

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Зябліцев Сергій Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри патологічної фізіології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Березовський Вадим Якимович, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, м. Київ, завідувач відділу клінічної патофізіології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Золотухін Сергій Євгенович, Інститут травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, завідувач відділу патологічної фізіології.

Захист відбудеться “10” червня 2011 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “6” травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор

Єрмолаєва М.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Остеодефіцит (ОД) у вигляді остеопенії (Оп) і остеопорозу (ОП) - прогресуюче системне захворювання скелета із групи метаболічних остеопатій, яке характеризується зменшенням кісткової маси й порушенням структури (мікроархітектоніки) тканини кістки, що спричиняють зниження її міцності й підвищення ризику переломів (Шуба Н.М., 2008; Нішкумай О.І., 2009). ОД є однією з найбільш актуальних проблем XXI століття (Масик О.М., Борткевич О.П., 2004; Насонова В.А., 2008; Cummings S.R., Melton L.J., 2008). Зараз у світі тільки на ОП страждає понад 200 млн. людей, а у зв'язку зі збільшенням тривалості життя кількість таких хворих зростає (Беневоленская Л.И., 2007; Шуба Н.М. та співавт., 2007; Reginster J.-Y., Burlet N., 2006). Медико-соціальні втрати й економічні збитки суспільства у зв'язку з розвитком ОП у жінок віком після 40 років є глобальною світовою проблемою (Попов А.А. и соавт., 2008; Рожинская Л.Я. и соавт., 2008; Enchev E.D., Dimitrakova E.D., 2007; Ahn S., Song R., 2009; Baig L. et al., 2009), причому сказане стосується і жінок у клімактеричному періоді, і осіб, які менструюють (Derk C.T., 2006; Bischoff L., Derk C.T., 2008; Popat V.B. et al., 2009).

У США тяжкі ускладнення ОП у вигляді переломів хребців, ребер і трубчастих кісток реєструються у 8 жінок на 1 млн. населення (Sweet M.G. et al., 2009), а в Японії - у 10 (Masuda H., Tanaka S., 2009). У Бразилії 15% жінок з ОП перенесли переломи кісток різного ступеня виразності (Pinheiro M.M. et al., 2009). Необхідно відзначити, що в загальній популяції жінок ознаки ОП у різних регіонах скелета спостерігаються у 2-16% випадків (Wendlovky J., Packykovky V., 2007), а в Україні ОД залежно від скелетної локалізації виявляється в 11-24% випадків (Поворознюк В.В. та співавт., 2007). За даними N.M.Schmitt et al. (2009), у Європі 21% жінок старше 50 років страждають на ОП. C.J.Kim et al. (2009) стверджують, що у постменопаузальному періоді Оп спостерігається в 35% обстежених жінок, а ОП - у 14%. Через 4 роки після припинення менструацій Оп розвивається в 20% жінок, а ОП - у 17% (Faulhaber G.A. et al., 2009).

У жінок з постменопаузальним ОП формування ОД відбувається ще в менструальному періоді (Capozza R.F. et al., 2008; Cooper C. et al., 2009), а щорічна втрата кісткової маси з настанням клімаксу збільшується втричі (Ho S.C. et al., 2008). Перехід жінок від пре- до постменопаузального періоду супроводжується зменшенням утворення періостальної кістки й збільшенням її ендокортикальної сорбції (Szulc P. et al., 2006).

Патогенез ОД у жінок, які менструюють і в клімактеричному періоді, вивчений недостатньо (Cubas E.R. et al., 2006; Peris P. et al., 2008; Vondracek S.F. et al., 2009). Можна припустити, що з'ясування патогенетичної значущості остеоасоційованих гормонів (ОАГ), Са-Р-Mg-метаболізму й остеоасоційованих мікроелементів (ОАМЕ) сприятиме розробці критеріїв ранньої діагностики захворювання й нових методів його лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету і є фрагментом теми МОЗ України “Дисфункція гуморальної регуляції в патогенезі травматичної хвороби” (№ держреєстрації 0105U008712). Здобувачка є співвиконавцем цієї теми.

Мета й задачі дослідження. Метою дослідження стало встановлення особливостей патогенезу ОД (Оп, ОП) у жінок у пре- і постменопаузальному періоді. Поставлена мета зумовила виділення таких задач:

1. Вивчити вміст ОАГ (ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ, ІН, Т3, Т4) в крові жінок у пре- і постменопаузальному періоді, їх зв'язок з віком обстежених і розвитком ОД, виділити критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг Оп і ОП.

2. Установити значимість ОАГ у патогенезі ОД у жінок, які менструюють і в клімактеричному періоді, провести зіставлення ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ, ІН, Т3, Т4 з параметрами щільності кістки, рівнями в крові сАМР і прозапальних цитокінів (IL1b, TNFa), з'ясувати особливості окремих ланок патогенезу Оп і ОП в обстежених різних груп.

3. Визначити показники остеоасоційованих макроелементів (Са, Р, Mg) у крові й волоссі здорових жінок і осіб з ОД у пре- і постменопаузальному періоді, зіставивши характер порушень кальцієво-фосфорно-магнієвого метаболізму із МКІ і МЩК, що відбивають наявність Оп і ОП.

4. Дослідити роль остеоасоційованих макроелементів у патогенетичних побудовах ОД у жінок у пре- і постменопаузальному періоді, з'ясувати взаємозв'язки змін в організмі вмісту Са, Р і Mg з ОАГ і активністю ЛФ, вивчити можливі особливості патогенезу в жінок, які менструюють, і осіб у клімактеричному періоді.

5. Вивчити у волоссі жінок у пре- і постменопаузальному періоді рівень ОАМЕ (Al, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr, Zn), оцінити зміни показників залежно від наявності й відсутності ОД у представниць обох груп, виділити критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу.

6. Довести роль мікроелементозу в патогенезі ОД у жінок, які менструюють, і осіб у клімактеричному періоді, особливості патогенетичних побудов в обох групах обстежених, з'ясувати спільність і відмінності взаємозв'язків мікроелементного статусу зі змінами характеру ОАГ і остеоасоційованих макроелементів, активністю сАМР і прозапальних цитокінів.

Об'єкт дослідження - патогенез ОД (Оп, ОП) у жінок в пре- і постменопаузальному періоді.

Предмет дослідження - частота ОД (Оп, ОП) у жінок у пре- і постменопаузальному періоді, МКІ і МЩК, патогенетичне значення в жінок, які менструюють, і в клімаксі змін ОАГ (ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ, ІН, Т3, Т4), активності МКМ ЛФ, Са-Р-Mg-метаболізму й ОАМЕ (Al, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr, Zn), їхніх взаємозв'язків, роль у патогенезі ОД сАМР і прозапальних цитокінів.

Методи дослідження - рентгенологічні (рентгенографія кистей, двохенергетична рентгенівська остеоденситометрія стегнової кістки); біохімічні (дослідження активності в крові ЛФ), імуноферментні (вивчення в крові показників ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ, ІН, Т3, Т4, сАМР, IL1b, TNFa), атомно-абсорбційно- й атомно-емісійно-спектрометричні (визначення остеоасоційованих хімічних елементів у волоссі - Al, Ca, Cd, Со, Cu, Fe, Li, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn), статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно- і багатофакторний дисперсійний комп'ютерний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше доведено особливості патогенезу ОД (Оп, ОП) у жінок у пре- і постменопаузальному періоді, визначено вміст остеоасоційованих макро- і мікроелементів у волоссі такої категорії осіб, установлено взаємозв'язки в патогенетичних побудовах захворювання ОАГ (ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ, ІН, Т3, Т4), активності ЛФ, остеоасоційованих макроелементів (Са, Р, Mg), ОАМЕ (Al, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr, Zn), сАМР і прозапальних цитокінів (IL1?, TNF?), виявлено спільності й відмінності результатів таких зіставлень у жінок, які менструюють і в клімактеричному періоді.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі вивчення ролі ОАГ, ЛФ, остеоасоційованих макроелементів, ОАМЕ, сАМР і прозапальних цитокінів у патогенезі ОД у жінок у пре- і постменопаузальному періоді виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу в окремих групах обстежених.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику ревматологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, у терапевтичних клініках Інституту невідкладної й відновної хірургії ім. В.К.Гусака НАМН України й Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, а також у педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, Запорізького державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського, Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і полягає в розробці наукової концепції дисертації, аналізі літературних джерел з проблеми, доборі й обстеженні жінок у пре- і постменопаузальному періоді. Автор запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ОД (Оп, ОП), самостійно виконала статистичну обробку результатів і впровадження їх у практику. Дисертанткою не були використані результати й ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр патологічної фізіології, нормальної фізіології, біохімії, гістології, цитології й ембріології, пропедевтики внутрішньої медицини і загальної практики - сімейної медицини, а також Інституту діагностики й профілактики Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.

Основні положення дисертаційної роботи обговорено на “Щорічних терапевтичних читаннях, присвячених 30-річчю з дня заснування Інституту терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України” (Харків, 2010), I науково-практичній конференції “Проблеми патології кісткової, імунної та ендокринної систем в умовах промислового регіону” (Луганськ, 2010), X Українському біохімічному з'їзді (Одеса, 2010), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Фізіологічна та репаративна регенерація кістки: сучасний стан питання” (Євпаторія, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед яких 7 робіт у журналах, 1 у збірнику переліку ВАК України, 4 у матеріалах наукових форумів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 135 сторінках тексту, що складається зі вступу, 5 розділів (у тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 3 розділів власних досліджень), узагальнення й аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, що містить 261 найменування (31 кирилицею і 230 латиною). Роботу ілюстровано 37 таблицями й 16 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебували 76 жінок віком від 35 до 70 років (у середньому 48±0,9 років), серед яких було 39 (51%) осіб, які менструюють, що склали 1-у групу обстежених, і 37 (49%) у періоді менопаузи (2-а група). Жінки в клімактеричному періоді виявилися достовірно старшими на 9 років (p<0,001). Усі обстежені оглянуті гінекологом, терапевтом і ревматологом. У розробку не включені особи із супутньою патологією. За даними МКІ й МЩК ОД установлено у 28 (37%) спостереженнях, причому Оп - у 21 (28%) і ОП - у 7 (9%). ОД у 1-й групі зафіксовано в 15% випадків, а в 2-й - у 60% (p<0,001). У жінок, які менструюють, ОД виявлявся тільки Оп, тоді як у постменопаузальному періоді Оп констатована в 41% спостережень, а ОП - у 19% (p<0,001).

Загалом МКІ в обстежених жінок склав 0,45±0,005 у.о., а МЩК 1,19±0,066 SD, в осіб з ОП - відповідно 0,40±0,007 у.о. і 1,70±0,102 SD, а з ОП - 0,39±0,013 у.о. і 2,21±0,108 SD. 1-а й 2-а групи вірогідно відрізнялися між собою за параметрами МКІ (відповідно 0,47±0,007 у.о. і 0,43±0,007 у.о; p<0,001) і МЩК (0,96±0,070 SD і 1,44±0,100 SD; p<0,001). Якщо в жінок у постменопаузальному періоді їхній вік впливає на показники і МКІ (p=0,042), і МЩК (p<0,001), то в осіб, що менструюють - тільки на другий параметр кісткової маси (p=0,043). За даними дисперсійного аналізу, наявність у жінок ОД впливає на розвиток остеокістозу (p=0,013), що у представниць 2-ї групи зафіксований у 10 разів частіше (у 51% спостережень; p<0,001). Тільки в клімактеричному періоді виявлено кальцифікати в периартикулярних тканинах (у 11% випадків; р=0,035).

Усім жінкам виконували рентгенологічне (апарат “Multix-Compact-Siеmens”, Німеччина) дослідження кистей і двохенергетичну рентгенівську остеоденситометрію проксимального відділу стегнової кістки (апарат “QDR-4500-Delphi-Hologic”, США). Оцінювали периферійний МКІ Барнетта-Нордіна і індекс МЩК. Використовуючи біохімічний аналізатор “BS-200” (Китай), у сироватці крові вивчали активність ЛФ. Імуноферментним методом (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція) досліджували вміст у сироватці крові ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ, ІН, Т3, Т4, IL1? і TNF? (набори “ProCon”, Росія, “Amercham pharmacia biotech”, Велика Британія, “DRG”, США). У сироватці крові і/або волоссі визначали вміст остеоасоційованих хімічних елементів (Al, Ca, Cd, Со, Cu, Fe, Li, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn), використавши атомно-емісійний спектрометр із індуктивно зв'язаною аргоновою плазмою “IRIS Intepid II XDL” і атомно-абсорбційний спектрометр “SolAAr Mk2 MOZe” з електрографітовим атомізатором (Велика Британія). остеопенія клімактеричний гормон

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснено за допомогою комп'ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- (ANOVA) і багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (ліцензійні програми “Microsoft Excel” та “ Statistica-Stat-Soft”, США). Оцінювали середні значення, їх похибки, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі_квадрат і вірогідність статистичних показників (р).

Результати власних досліджень. У жінок, які менструюють, показники в крові ПТ становлять 25,6±2,12 пг/мл, КТ - 14,9±0,59 пг/мл, ОК - 11,1±0,38 нг/мл, ЕС - 451,2±35,63 пмоль/л, ПГ - 31,8±1,82 нмоль/л, ТС - 716,5±106,64 пкмоль/л, КЗ - 397,2±17,23 нмоль/л, ІН - 10,3±0,55 мкМО/мл, Т3 - 113,6±2,74 нмоль/л, Т4 - 1,9±0,06 нмоль/л. У жінок в постменопаузальному періоді спостерігається достовірне збільшення на 55% концентрації ПТ (p<0,001), на 41% - ОК (p<0,001) і на 17% - КЗ (p=0,012) при зменшенні на 36% КТ (p<0,001) і на 86% - ЕС (p<0,001).

Як свідчить багатофакторний дисперсійний аналіз, на інтегральний вміст у крові ОАГ має вплив вік жінок (p=0,004). За даними однофакторного аналізу, вік впливає на рівні ПТ (p=0,007), КТ (p=0,015), ОК (p=0,001), ЕС (p=0,033), КЗ (p=0,006) і ІН (p=0,029). Вік жінок 1-ї групи визначає концентрацію в крові ЕС (p<0,001), а після настання менопаузи - параметри КЗ (p=0,002).

На диморфізм зв'язків гормонів з віком жінок указує й виконаний регресійний аналіз. Так, у представниць 1-ї групи з віком зменшується в крові вміст ПТ (p=0,025) на тлі збільшення рівнів ОК (p=0,002) і ТС (p=0,005), а в 2-й групі відзначається зниження параметрів ЕС (p<0,001) і ПГ (p=0,047) при підвищенні показників Т4 (p=0,045).

У жінок у пременопаузальному періоді вірогідні регресійні зв'язки МКІ з окремими гормонами відсутні, а МЩК прямо залежить тільки від показників паратиринемії (p=0,001). У клімактеричному періоді реєструється прямий зв'язок МКІ з рівнем естрадіолемії (p=0,037), а параметрів МЩК - із вмістом у крові ПТ (p=0,006) і ОК (p=0,044) у вигляді позитивної регресії й КТ (p=0,019), ЕС (p=0,044) і ПГ (p=0,025) - негативної. У 2-й групі вплив ОАГ на розвиток остеокістозу відсутній, а в 1-й відзначається лише вплив вмісту ЕС (p=0,027). У свою чергу, у жінок як у пре-, так і постменопаузальному періоді спостерігаються дисперсійні зв'язки ОД із ПТ (відповідно p<0,001), КТ (p<0,001 і p=0,007), ЕС (відповідно p<0,001) і Т3 (p=0,005 і p=0,022). Крім того, в 1-й групі констатується вплив на формування ОД ОК (p=0,001), а в 2-й - ПГ (p=0,012), ТС (p<0,001) і КЗ (p=0,040).

У жінок без ОД, що менструюють (тобто в практично здорових осіб), показники в крові ПТ становлять 21,2±1,46 пг/мл, КТ - 15,9±0,54 пг/мл, ОК - 10,6±0,38 нг/мл, ЕС - 524,0±26,53 пмоль/л, ПГ - 32,0±1,86 нмоль/л, ТС - 734,0±125,97 пмоль/л, КЗ - 408,5±19,26 нмоль/л, ІН -10,0±0,62 мкМО/мл, Т3 - 116,8±2,82 нмоль/л, Т4 - 1,9±0,07 нмоль/л. Розвиток Оп супроводжується збільшенням в 2,3 рази вмісту ПТ (p<0,001) і на 30% ОК (p=0,001) при зменшенні на 40% КТ (p<0,001), в 10,3 рази ЕС (p<0,001) і на 18% Т3 (p=0,005).

Параметри с АМР у крові представниць 1-ї і 2-ї групи не відрізняються між собою й відповідно становлять 5,7±0,19 нг/мл і 5,3±0,22 нг/мл. Серед всіх обстежених жінок цей циклічний нуклеотид впливає на розвиток ОД (p=0,004) і параметри МЩК (p=0,049). У 2-й групі вміст сАМР обернено корелює із МЩК (p=0,010). Якщо в 1-й групі параметри с АМР у крові жінок з ОД і без такого є практично однаковими (відповідно 6,0±0,58 нг/мл і 5,6±0,20 нг/мл), то в 2-й групі відзначається зменшення вмісту цього циклічного нуклеотиду на 21% (p=0,002).

Не виявлено вірогідних відмінностей між показниками в крові жінок 1-ї і 2-ї груп рівнів IL1b (відповідно 11,3±0,85 пг/мл і 12,2±0,75 пг/мл) і TNFa (61,4±6,89 пг/мл і 52,1±2,17 пг/мл). У жінок у постменопаузальному періоді вміст IL1b прямо корелює з параметрами МЩК (p=0,002). Концентрації в крові обох вивчених цитокінів не відрізняються між собою в здорових жінок 1-ї групи й осіб з ОД, що повною мірою стосується й представниць 2-ї групи, а також у жінок у постменопаузальному періоді з Оп і ОП.

Отримано неоднозначні дані щодо впливу с АМР і цитокінів на вміст ОАГ у жінок 1-ї і 2-ї груп. Як свідчить дисперсійний аналіз, у жінок, які менструюють, відзначається вірогідний вплив TNFa на концентрацію в крові ТС (p=0,005), а в жінок у постменопаузальному періоді - вплив сАМР і TNFa на параметри прогестеронемії (відповідно p=0,003 і p=0,035). Регресійний аналіз демонструє в представниць 1-ї групи пряму залежність від сАМР показників КТ (p=0,046) і обернену Т3 (p=0,034), а в 2-й групі - позитивний зв'язок з TNF? вмісту в крові ОК і Т3 (відповідно p=0,046 і p=0,036).

У жінок, які менструюють, показники Са в крові й волоссі відповідно становлять 93,7±2,42 мг/л і 2,7±0,36 мг/г, Р - 404,7±7,52 мг/л і 148,5±2,22 мкг/г, Mg - 28,5±0,41 мг/л і 209,8±27,06 мкг/г. З настанням менопаузи зменшується на 36% вміст у крові Са (p<0,001), на 63% - у волоссі Са (p<0,001), на 10% - Р (p<0,001) і на 47% - Mg (p=0,002) при підвищенні на 17% Mg у сироватці (p<0,001). Якщо вік у жінок, які менструюють, мало впливає на інтегральний вміст остеоасоційованих макроелементів в організмі, то, за даними багатофакторного дисперсійного аналізу, у жінок у менопаузі рівень Са-Р-Mg чітко залежить від віку обстежених.

Однофакторний дисперсійний і регресійний аналізи вказують на обернений зв'язок з віком усіх жінок 1-ї і 2-ї груп рівня кСа (відповідно p<0,001 і p=0,029), а на прямий - к Mg (p<0,001 і p=0,024). В обстежених осіб у менопаузальному періоді констатується вплив віку на параметри кСа (p<0,001), к Р (p<0,001), к Mg (p=0,005) і в Mg (p=0,045). У жінок 1-ї групи зафіксовано обернену залежність від віку концентрації к Mg (p=0,011). За даними регресійного аналізу, в 1-й групі існує пряма залежність від рівня кСа показників МКІ (p=0,012), а в 2-й групі такий зв'язок стосується МКІ з вMg (p=0,027). Не встановлено вірогідних залежностей параметрів МЩК від вмісту остеоасоційованих макроелементів в організмі жінок обох груп.

У жінок, які менструюють, усі макроелементи, незалежно від об'єкта дослідження, впливають на розвиток ОД, але не остеокістозу. Так, дисперсійний аналіз засвідчив вплив на ОД кСа (p<0,001), к Р (p=0,008), к Mg (p=0,001), в Са (p=0,008), в Р (p<0,001) і в Mg (p=0,049). У свою чергу, ОД у постменопаузальному періоді пов'язаний тільки із к Са (p<0,001), кР (p=0,009), в Са (p=0,013) і в Mg (p=0,002).

Формування ОД в 1-й групі супроводжується зменшенням вмісту вСа на 40% (p<0,001), к Р - на 50% (p=0,008), в Са - на 81% (p=0,008), в Р - на 14% (p<0,001) і в Mg - на 63% (p=0,049) при підвищенні концентрації к Mg на 13% (p=0,001). У 2-й групі при ОД також зафіксовано зменшення на 6% к Са (p=0,001), відповідно на 60% - в Са (p=0,003) і в Mg (p<0,001), але при цьому вміст к Mg і вР не змінюється, а рівень вР вірогідно збільшується на 7% (p=0,014). У періоді постменопаузи, порівняно з Оп, ОП, як більш виразний варіант ОД, супроводжується зростанням недостатності в крові вмісту Са (p=0,003) при збільшенні параметрів фосфоремії (p=0,037). У зв'язку з цим можна казати про першорядну роль дисбалансу Са/Р у патогенезі ОД у жінок у клімактеричному періоді.

Не виявлено кореляційних зв'язків вмісту КЗ, ІН і Т4 з рівнями в крові й волоссі жінок 1-ї і 2-ї груп Са, Р і Mg. До того ж, параметри у волоссі Са й Р жінок у періоді менопаузи не корелюють із жодним з вивчених ОАГ. Варто відзначити, що в 1-й групі концентрація в Mg прямо співвідноситься тільки зі значеннями в крові Т3, а в 2-й - лише з ЕС, відповідно к Р - із ТС у жінок, які менструюють (прямий зв'язок), ПГ і ТС - в осіб у постменопаузальному періоді (обернена залежність).

Встановлено, що, за даними дисперсійного аналізу, ні в жінок 1-ї групи, ні 2-ї не виявлено достовірного впливу будь-яких показників на вміст остеоасоційованих макроелементів у крові й волоссі. У жінок, які менструюють, вплив TNFa на рівні Са, Р і Mg виявився слабким, а в жінок у постменопаузальному періоді сказане стосується IL1b. Водночас виявлено вплив на параметри в Mg в 1-й групі IL1b (p=0,040), а в 2-й групі - TNF? на к Са (p=0,022), к Р (p=0,004) і в Са (p=0,006). Регресійний аналіз демонструє обернену залежність в 1-й групі показників к Р від с АМР (p=0,024) і к Mg від TNFa (p=0,017), а в 2-й групі - прямий зв'язок к Р із TNFa (p=0,046). Отже, зафіксовано різноманітні відмінності впливу с АМР і цитокінів на рівень остеоасоційованих макроелементів у крові й волоссі жінок у пре- і постменопаузальному періоді, а тому - на характер патогенетичних побудов у них ОД.

Встановлено вірогідний вплив активності ЛФ на розвиток ОД у жінок у постменопаузальному періоді (p=0,001), хоча відзначається зв'язок з рівнем ЛФ у крові параметрів МЩК (але не МКІ) як в 1-й, так і в 2-й групі (відповідно p=0,047 і p=0,042). Варто відзначити, що, за даними багатофакторного дисперсійного аналізу, активність ЛФ слабко впливає на інтегральний стан в організмі остеоасоційованих макроелементів у жінок, які менструюють, і в осіб у клімактеричному періоді. Якщо показники активності ЛФ в 1-й групі складають 96,5±4,16 О/л, то в 2-й - 127,8±4,40 О/л (p<0,001). У жінок, які менструюють, з ОД і без такого активність ЛФ не відрізняється, відповідно становлячи 110,5±13,07 О/л і 93,9±4,26 О/л, тоді як у постменопаузальних жінок з ОД значення активності ЛФ є вірогідно вищими (відповідно 139,3±5,03 О/л і 111,0±5,77 О/л; p=0,001). Серед жінок 2-ї групи особи з Оп і ОП за ступенем активності ЛФ між собою не відрізняються (відповідно 134,3±6,94 О/л і 150,1±2,93 О/л).

Дисперсійний і регресійний аналізи засвідчують відсутність зв'язків з активністю ЛФ у крові жінок обох груп параметрів Са, Р і Mg у сироватці й волоссі. При цьому показники активності ЛФ у 1-й групі прямо корелюють із вмістом ПТ (p=0,002) і ОК (p<0,001), а в 2-й групі констатується обернений кореляційний зв'язок ЛФ із концентраціями КТ (p=0,005), ЕС (p=0,025), ПГ (p=0,014) і ТС (p=0,008). Це може бути ще однією з особливостей патогенезу ОД у жінок в пре- і постменопаузальному періоді.

У жінок, які менструюють, рівень у волоссі Al становить 22,0±2,52 мкг/г, Cd - 49,4±5,96 нг/г, Co - 56,6±8,94 нг/г, Cu - 11,8±0,61 мкг/г, Fe -12,2±0,77 мкг/г, Li - 29,7±2,59 нг/г, Mn - 947,9±107,81 нг/г, Pb -0,6±0,09 мкг/г, Sr - 21,1±2,40 мкг/г, Zn - 176,0±7,02 мкг/г. З настанням менопаузи відбувається зменшення на 66% вмісту Al (p<0,001), на 93% - Cd (p<0,001), на 39 % - Co (p=0,022), на 18% - Cu (p=0,002), на 25% - Fe (p=0,001), на 55% - Mn (p<0,001), на 48% - Sr (p=0,003) і на 18% - Zn (p=0,001). За даними ANOVA/MANOVA, на інтегральний стан ОАМЕ в організмі жінок 1-ї групи має вплив вік обстежених (p=0,048). Загалом, як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, вік жінок, незалежно від їхньої менструальної функції, впливає на параметри Со (p=0,001), Mn (p=0,040) і Pb (p=0,002). З віком жінок зменшується вміст Со (p=0,005) на фоні підвищення рівня Pb (p=0,006). З віком пов'язана концентрація окремих ОАМЕ тільки в жінок 2-ї групи. Так, їх вік впливає на параметри у волоссі Al (p=0,006), Cd (p=0,010), Co (p=0,007), Cu (p=0,024) і Fe (p=0,019), хоча регресійний аналіз свідчить про слабкі зв'язки.

Якщо в жінок, які менструюють, показники МКІ прямо залежать від вмісту Li (p=0,047), а МЩК - від рівня Со (p=0,030), то в жінок у постменопаузальному періоді такий зв'язок відсутній. На розвиток ОД у жінок у пре- і постменопаузальному періоді мають вірогідний вплив всі вивчені ОАМЕ, окрім Mn, але їх роль у жінок, які менструюють, і в клімактеричному періоді суттєво відрізняється. Так, в 1-й групі формування ОД визначають Cd (p=0,003), Co (p<0,001), Cu (p=0,015), Li (p=0,002) і Pb (p=0,004), а в 2-й - Al (p=0,025), Fe (p=0,015), Sr (p=0,003) і Zn (p=0,049).

Зафіксовано певні кореляційні зв'язки показників ОАМЕ у волоссі з рівнем у крові ОАГ. Треба підкреслити, що ОАМЕ не корелюють із параметрами ПГ, ТС, КЗ і ІН, а в жінок, які менструюють, крім того - і з Т4. Водночас у 1-й групі з ОАГ не співвідноситься вміст Fe і Cu, а в 2-й групі - Fe, Cd і Li. Жінок у пре- і постменопаузальному періоді об'єднують однотипові кореляційні зв'язки ПТ із Zn, КТ з Al, ОК з Со, Т3 з Mn. Варто відзначити різноспрямовану вірогідну кореляцію Т3 з Li, що у жінок 1-ї групи виявилася прямою, а в 2-й групі - оберненою.

У силу сказаного цілком вмотивованим є поставлене завдання провести кореляційні зіставлення рівнів ОАМЕ із вмістом у крові й волоссі остеоасоційованих макроелементів. Знов-таки існують особливості зв'язків у представниць 1-ї і 2-ї груп, що вказує на неоднозначність патогенезу ОД у жінок у пре- і постменопаузальному періоді. Відзначаються в 1-й групі кореляції Al з рівнем макроелементів у волоссі, а в 2-й - у крові, констатується наявність зв'язків з Cd і Co тільки в жінок, які менструюють, тоді як вміст Li і Zn асоціюється з параметрами Са, Р і Mg в обстежених у клімактеричному періоді незалежно від об'єкта дослідження. У 2-й групі концентрація Pb корелює тільки з рівнями макроелементів у крові, а Sr - у волоссі, у 1-й групі - лише з показниками Са, Р і Mg у волоссі Zn. Відзначимо різноспрямовані кореляційні зв'язки Li із вмістом остеоасоційованих макроелементів у крові, а Zn - у волоссі.

У жінок 1-ї і 2-ї груп на параметри в крові TNFa має вірогідний вплив рівень у волоссі Sr (відповідно p=0,039 і p=0,003). За нашими спостереженнями, це єдина подібність у патогенетичних побудовах ОД у жінок, які менструюють, і жінок у постменопаузальному періоді. У представниць 1-ї групи інші ОАМЕ не пов'язані з TNFa, а в 2-й групі відсутній дисперсійний вплив ОАМЕ на показники в крові IL1b. До того ж, у жінок, які менструюють, реєструється вплив на показники IL?b Cd (p=0,001), Co (p=0,029), Li (p=0,036) і Mn (p=0,010), а в обстежених у менопаузі відзначається достовірний плив на параметри TNFa Al (p<0,001), Co (p<0,001), Cu (p=0,018) і Fe (p=0,001). Підкреслимо, що на активність регулятора кальцієво-фосфорного обміну сАМР у представниць 1-ї групи впливає вміст в організмі Al (p=0,042), Fe (p=0,040) і Sr (p=0,012).

Регресійний аналіз у жінок 1-ї групи демонструє пряму залежність IL1b у крові від параметрів у волоссі Cu (p=0,043), а в 2-й групі - обернений зв'язок з Zn (p=0,049). Крім того, у жінок в постменопаузальному періоді спостерігається негативна залежність TNFa від Al (p=0,048) і позитивна - від Fe (p=0,045).

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і розв'язання наукового завдання - на підставі вивчення в організмі рівнів ОАГ (ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ, ІН, Т3, Т4), остеоасоційованих макроелементів (Са, Р, Mg) і ОАМЕ (Al, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr, Zn), а також їхніх взаємозв'язків між собою й зі станом щільності кістки визначено особливості патогенезу ОД у жінок у пре- і постменопаузальному періоді.

1. Постменопаузальний період супроводжується збільшенням у крові показників ПТ, ОК і КЗ на фоні зменшення рівнів КТ і ЕС, причому з віком у жінок, які менструюють, пов'язаний вміст ПТ, ОК, ЕС і ТС, а в жінок у клімактеричному періоді - ЕС, ПГ, КЗ і Т4.

Серед ОАГ розвиток ОД в 1-й групі визначають ПТ, КТ, ОК, ЕС і Т3, а в 2-й - ПТ, КТ, ОК, ЕС, ПГ, ТС, КЗ і Т3, що дозволяє виділити прогностичні критерії перебігу патологічного процесу.

2. Якщо розвиток ОД у жінок, які менструюють, супроводжується підвищенням у крові рівнів ПТ і на фоні зменшення вмісту КТ, ЕС і Т3, то в жінок у постменопаузальному періоді - відповідно ПТ і КЗ, КТ, ЕС, ТС і Т3, причому внаслідок збільшення (разом, паралельно із збільшенням) кісткових змін від Оп до ОП ще більше зростають параметри ПТ, але зменшуються концентрації ПГ і ТС, а роль дисбалансу ОАГ у патогенезі ОД тісно пов'язана з активністю сАМР і прозапальних цитокінів (IL1b, TNFa), які в представниць 1-ї групи визначають рівні КТ, ТС і Т3, а в 2-й групі - ОК, ПГ і Т3.

3. У постменопаузальному періоді в жінок відбувається вірогідне зменшення в крові й волоссі концентрації Са, зниження у волоссі вмісту Р і Mg на тлі збільшення рівня в сироватці Mg, причому в жінок, які менструюють, параметри кMg з віком зменшуються, а в осіб у постменопаузальному періоді вік впливає на показники кСа, кР, кMg і вMg.

У 1-й групі щільність кістки, за даними рентгенологічного МКІ (але не денситометричного індексу МЩК), визначає вміст кСа, у 2-й - вMg.

4. На розвиток ОД у жінок у пре- і постменопаузальному періоді впливає вміст остеоасоційованих макроелементів (Са, Р, Mg) у крові й волоссі, причому показники Р змінюються в представниць 1-ї і 2-ї груп неоднозначно, маючи навіть протилежні спрямованості, а жінки 2-ї групи з ОП відрізняються від тих, хто має Оп, нижчими значеннями кСа й більшим рівнем Р. Параметри остеоасоційованих макроелементів у крові жінок 1-ї і 2-ї груп по-різному корелюють з активністю ЛФ, кальцієрегулюючими й статевими гормонами, неоднозначно пов'язані з концентраціями в крові сАМР і прозапальних цитокінів, тим самим визначаючи особливості патогенезу ОД у жінок, які менструюють, і жінок у клімактеричному періоді.

5. З настанням менопаузи в організмі жінок відбувається достовірне зменшення на 66% вмісту Al, на 93% - Cd, на 39% - Co, на 18% - Cu, на 25% - Fe, на 55% - Mn, на 48% - Sr і на 18% - Zn, що пов'язано з їх віком; причому в жінок, які менструюють, щільність кістки залежить від концентрації Со і Li, а розвиток ОД визначають параметри Cd, Co, Cu, Li і Pb, тоді як у постменопаузальному періоді - Al, Fe, Sr і Zn.

6. Формування ОД у жінок, які менструюють, супроводжується вірогідним зменшенням на 84% вмісту у волоссі Cd, на 32% - Cu і на 64% - Li при збільшенні концентрацій Co в 4,5 рази й Pb - в 2,4 рази, тоді як у жінок у менопаузальному періоді при ОД зафіксовано зниження параметрів Sr на 74% і Zn на 13%, підвищення рівнів Al на 50% і Fe на 22%; при цьому ОП від Оп відрізняється вищими значеннями Al і Co, а рівні ОАМЕ корелюють із показниками ОАГ, але існує диморфізм 1-ї і 2-ї груп щодо Li і Zn, ступеня впливу ОАМЕ на вміст сАМР і прозапальних цитокінів, що загалом відображає особливості патогенезу ОД у жінок у пре- і постменструальному періоді.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У жінок, які менструюють, наявність ОД відображають показники в крові ПТ>30 пг/мл і КЗ<260 нмоль/л, у волоссі - Co<30 нг/г і Li<20 нг/г, а в жінок у постменопаузальному періоді - параметри ЕС<30 пкмоль/л і KЗ>580 нмоль/л.

2. Про тяжке порушення щільності кістки в клімактеричному періоді свідчать показники в крові ПТ>70 нг/мл, ПГ<10 нмоль/л і ТС<100 пмоль/л.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рыбалко Л. М. Роль циклического аденозинмонофосфата и цитокинов в гормональном дисбалансе у женщин с остеодефицитом в пре- и постменопаузальном периоде / Л. М. Рыбалко, С. В. Зяблицев, О. В. Синяченко // Архів клінічної та експериментальної медицини. - 2009. - Т. 18, № 2. - С. 176 - 179.

(Особисто здобувачкою виконані добір матеріалу дослідження, статистична обробка отриманих результатів, аналіз літератури за проблемою).

2. Рыбалко Л. М. Остеодефицит как микроэлементоз / Л. М. Рыбалко, Е. В. Добровинская // Міжнародний вісник медицини. - 2009. - Т. 2, № 3-4. - С. 39 - 44.

(Особисто здобувачкою виконано написання статті, проаналізовано дані мікроелементозу у жінок).

3. Остеоассоциированные микроэлементы в волосах женщин в пре- и постменопаузальном периоде / Л. М. Рыбалко, С. В. Зяблицев, О. В. Синяченко, Е. В. Варфоломеева // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 2. - С. 179 - 181.

(Особисто здобувачкою проаналізовані результати обстеження жінок у пре- і постменопаузальному періоді).

4. Состояние Са-Р-Mg-метаболизма у женщин в пре- и постменопаузальном периодах / С. В. Зяблицев, Л. М. Рыбалко, О. В. Синяченко, Е. В. Варфоломеева // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - Т. 12, № 3. - С. 15 - 17.

(Особисто здобувачкою проаналізовані результати обстеження жінок у пре- і постменопаузальному періоді).

5. Рыбалко Л. М. Содержание гормонов в крови женщин с остеодефицитом в пре- и постменопаузальном периоде / Л. М. Рыбалко, С. В. Зяблицев, О. В. Синяченко // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 46 - 50.

(Особисто здобувачкою виконаний аналіз зіставлення гормонального статусу з параметрами мінеральної щільності кістки).

6. Рыбалко Л. М. Роль остеоассоциированных гормонов в патогенезе остеодефицита у женщин / Л. М. Рыбалко, С. В. Зяблицев, О. В. Синяченко // Травма. - 2010. - Т. 12, № 1. - С. 31 - 35.

(Особисто здобувачкою виконаний аналіз зіставлення гормонального статусу з параметрами мінеральної щільності кістки).

7. Взаємозв'язок остеоасоційованих гормонів і хімічних елементів у жінок з остеодефіцитом у пре- в постменопаузальному періоді / С. В. Зябліцев, Л. М. Рибалко, О. В. Синяченко, І. В. Тов // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - Т. 32, № 3. - С. 54 - 57.

(Особисто здобувачкою проаналізований рівень хімічних елементів в крові та волоссі у жінок).

8. Рыбалко Л. М. Остеопения и остеопороз у женщин в пре- и постменопаузальном периоде / Л. М. Рыбалко // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 6 - 10.

9. Зяблицев С. В. Остеодистрофия в пре- и постменопаузальном периоде у женщин / С. В. Зяблицев, О. В. Синяченко, Л. М. Рыбалко // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 3. - С. 184 - 185.

(Особисто здобувачкою проаналізовані результати обстеження жінок у пре- і постменопаузальному періоді).

10. Добровинская Е. В. / Особенности течения остеоартроза у мужчин и женщин / Е. В. Добровинская, Н. В. Науменко, Л. М. Рыбалко // Щорічні терапевтичні читання, присвячені 30-річчю заснування Інституту терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України: науково-практична конференція: тези доповідей. - Харків, 2010. - С. 30.

(Особисто здобувачкою проаналізовано обстеження здорових і хворих жінок).

11. Зяблицев С. В. Остеодистрофия в пре- и постменопаузальном периоде у женщин / С. В. Зяблицев, О. В. Синяченко, Л. М. Рыбалко // Фізіологічна та репаративна регенерація кістки: сучасні питання: науково-практична конференція з міжнародною участю: тези доповідей. - Євпаторія, 2010. - С. 10.

(Особисто здобувачкою проаналізовані результати обстеження жінок у пре- і постменопаузальному періоді).

12. Рыбалко Л. М. Роль остеоассоциированных микроэлементов в формировании остеодефицита при менопаузе / Л. М. Рыбалко, С. В. Зяблицев, О. В. Синяченко // Український біохімічний журнал. - 2010. - Т. 82, № 4. - С. 160 - 161.

(Особисто здобувачкою проаналізовані результати обстеження жінок у менопаузальному періоді).

АНОТАЦІЯ

Рибалко Л.М. Патогенез остеопенії й остеопорозу в жінок у пре- і постменопаузальному періоді життя.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукової задачі - на підставі вивчення в організмі рівнів остеоасоційованих гормонів (паратиреоїдного, кальцитоніну, остеокальцину, естрадіолу, прогестерону, тестостерону, кортизолу, інсуліну, трийодтиронину, тироксину), остеоасоційованих макроелементів (кальцію, фосфору, магнію) і остеоасоційованих мікроелементів (алюмінію, заліза, кадмію, кобальту, літію, марганцю, міді, свинцю, стронцію, цинку), а також їхніх взаємозв'язків між собою й зі станом щільності кістки визначено особливості патогенезу остеодефіциту (остеопенії, остеопорозу) у жінок в пре- і постменопаузальному періоді, роль в цих патогенетичних побудовах процесу активності лужної фосфатази, циклічного аденозинмонофосфату та протизапальних цитокінів (параметрів інтерлейкіну 1b, туморонекротичного фактора a).

Ключові слова: жінки, пременопауза, постменопауза, остеопенія, остеопороз, патогенез.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2011.

Диссертационная работа посвящена решению научной задачи - доказана роль остеоассоциированных гормонов (паратиреоидного - ПТ, кальцитонина - КТ, остеокальцина - ОК, эстрадиола - ЭС, прогестерона - ПГ, тестостерона - ТС, кортизола - КЗ, инсулина - ИН, трийодтиронина - Т3, тироксина - Т4), остеоассоциированных макроэлементов (Са, Р, Mg) и микроэлементов (Al, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb, Sr, Zn) в патогенезе остеодефицита (ОД), а также их взаимосвязей между собой и с состоянием плотности кости определены особенности патогенеза остеопении (Оп) и остеопороза (ОП) у женщин в пре- и постменопаузальном периоде. Под наблюдением находились 76 женщин в возрасте от 35 до 70 лет, среди которых было 51% менструирующих лиц, составивших 1-ю группу обследованных, и 49% в периоде менопаузы (2-я группа). Постменопаузальный период сопровождается увеличением в крови показателей ПТ, ОК и КЗ на фоне уменьшения уровней КТ и ЭС, причем с возрастом у менструирующих женщин связано содержание ПТ, ОК, ЭС и ТС, а у женщин в климактерическом периоде - ЭС, ПГ, КЗ и Т4. Среди остеоассоциированных гормонов (ОАГ) развитие ОД в 1-й группе определяют ПТ, КТ, ОК, ЭС и Т3, а во 2-й - с ПТ, КТ, ОК, ЭС, ПГ, ТС, КЗ и Т3, что позволяет выделить прогностические критерии течения патологического процесса. Если развитие ОД у менструирующих женщин сопровождается повышением в крови уровней ПТ и ОК на фоне уменьшения содержания КТ, ЭС и Т3, то у женщин в постменопаузальном периоде - соответственно ПТ и КЗ, КТ, ЭС, ТС и Т3, причем согласно усугублению костных изменений от Оп до ОП еще больше возрастают параметры ПТ, но уменьшаются концентрации ПГ и ТС, а роль дисбаланса ОАГ в патогенезе ОД тесно связана с активностью циклического аденозинмонофосфата (сАМР) и провоспалительных цитокинов (интерлейкина 1b, туморонекротического фактора a), которые у представительниц 1-й группы определяют уровни КТ, ТС и Т3, а во 2-й группе - ОК, ПГ и Т3. В постменопаузальном периоде у женщин происходит достоверное уменьшение в крови и волосах концентрации Са, снижение в волосах содержания Р и Mg на фоне увеличения уровня в сыворотке Mg, причем у менструирующих женщин параметры Mg в крови с возрастом уменьшаются, а у лиц в постменопаузальном периоде возраст влияет на показатели в крови Са, Р, Mg и в волосах Mg. В 1-й группе плотность кости по данным рентгенологического метакарпального индекса (но не денситометрического индекса минеральной плотности кости) определяет содержание в крови Са, во 2-й - в волосах Mg. На развитие ОД у женщин в пре- и постменопаузальном периоде влияет содержание остеоассоциированных макроэлементов (Са, Р, Mg) в крови и волосах, причем показатели Р изменяются у представительниц 1-й и 2-й групп неоднозначно, имея даже противоположные направленности, а женщины 2-й группы с ОП отличаются от тех, кто имеет Оп, более низкими значениями сывороточного Са и большим уровнем Р. Параметры остеоассоциированных макроэлементов в крови женщин 1-й и 2-й групп по-разному коррелируют с активностью щелочной фосфатазы, кальцийрегулирующими и половыми гормонами, неоднозначно связаны с концентрациями в крови сАМР и провоспалительных цитокинов, тем самым определяя особенности патогенеза ОД у женщин менструирующих и климактерическом периоде. С наступлением менопаузы в организме женщин происходит достоверное уменьшение на 66% содержания Al, на 93% Cd, на 39% Co, на 18% Cu, на 25% Fe, на 55% Mn, на 48% Sr и на 18% Zn, что связано с их возрастом, причем у менструирующих женщин плотность кости зависит от концентрации Со и Li, а развитие ОД определяют параметры Cd, Co, Cu, Li и Pb, тогда как в постменопаузальном периоде - Al, Fe, Sr и Zn. Формирование ОД у менструирующих женщин сопровождается достоверным уменьшением на 84% содержания в волосах Cd, на 32% Cu и на 64% Li при увеличении концентраций Co в 4,5 раза и Pb в 2,4 раза, тогда как у женщин в менопаузальном периоде ОД протекает со снижением параметров Sr на 74% и Zn на 13%, повышением уровней Al на 50% и Fe на 22%, притом ОП от Оп отличается более высокими значениями Al и Co, а уровни микроэлементов коррелируют с показателями ОАГ, но существует диморфизм 1-й и 2-й групп в отношении Li и Zn, степени влияния микроэлементов на содержание сАМР и провоспалительных цитокинов, что в целом отражает особенности патогенеза ОД у женщин в пре- и постменструальном периоде.

Ключевые слова: женщины, пременопауза, постменопауза, остеопения, остеопороз, патогенез.

ANNOTATION

Rybalko L.M. Pathogenesis of osteopenia and osteoporosis of women in pre- and postmenopausal period of life.-Manuscript.

Dissertation for acquisition of academic degree of candidate of medical science on specialty 14.03.04 - pathological physiology. - Donetsk National Medical University named by M. Gorky Ministry of Public Health of Ukraine, Donetsk, 2011.

Dissertation is devoted to solution of scientific problem - peculiarities of osteodeficiency pathogenesis (osteopenia and osteoporosis) of women in pre- and postmenopausal period were determined on the basis of studying of osteoassociated hormones' levels in the organism (parathyroid, calcitonin, osteocalcin, estradiol, progesterone, testosterone, hydrocortisone, insulin, triiodothyronine, thyroxin), osteoassociated macroelements (calcium, phosphorus, magnesium), osteoassociated microelements (aluminium, iron, cadmium, cobalt, lithium, manganese, copper, lead, strontium, zinc) and their intercommunications and connection with state of bone density. Roles of alkaline phosphatase activity, cyclic adenosine monophosphate and anti-inflammatory cytokines (parameters of interleukine 1в, tumor necrotic factor б) were also determined.

Key words: women, premenopause, postmenopause, osteopenia, osteoporosis, pathogenesis

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Размещено на Allbest.ru