Клініко-імунологічна характеристика перебігу лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М. ГОРЬКОГО

Савво Олексій Миколайович

УДК 616.428-053.3/7-039. 4-07: 612007.1

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕБІГУ

ЛІМФАДЕНОПАТІЇ У ДІТЕЙ, ЯКІ ЧАСТО ХВОРІЮТЬ

14.03.08 - імунологія та алергологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Попов Микола Миколайович, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, завідувач кафедри загальної та клінічної імунології та алергології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Лоскутова Ірина Володимирівна, Луганський державний медичний університет професор кафедри фтизіатрії, клінічної імунології, алергології та медичної генетики

доктор медичних наук, професор, академік НАН України Гольцев Анатолій Миколайович, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач відділу кріопатофізіології та імунології, м. Харків

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент А. М. Колесніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В останні роки спостерігається зростання частоти гострих респіраторних інфекцій і ЛОР-захворювань, що супроводжуються збільшенням лімфатичних вузлів, які класифікуються як реактивні лімфаденопатії (ЛАП) (М. Г. Романцов, 2006; Т. І. Козарезова, В. А. Кувшинніков, М. М. Клімкович, І. В. Василевський, 2006). Перебіг захворювань у дітей з ЛАП є тяжким і тривалим та характеризуєься стійкістю до традиційної терапії (В. В. Бережний, 2004). У 80-х роках минулого сторіччя у вітчизняній медичній літературі з'явився термін «Діти, які часто хворіють» (ЧХД), що позначає групу дітей, виділену при диспансерному спостереженні, яка характеризується більш високим, ніж в однолітків, рівнем захворюваності. У дітей, які часто хворіють, частіше, ніж у дітей, що хворіють епізодично, спостерігаються різного роду алергійні реакції та розвиток автоімунних процесів (Г. А. Самсигіна, 2005). Вони дуже гостро реагують на різні несприятливі фактори навколишнього середовища, що у свою чергу негативно позначається на розвитку та перебігу різного роду захворювань і сприяє ранньому виникненню хронічної патології. Часті захворювання у дітей призводять до зриву процесу становлення стабільного функціонування імунної системи, її адекватного реагування на дратівні агенти, у тому числі й інфекційні, формування міцних нейроімуноендокринних взаємозв'язків. Діти, які часто хворіють, із синдромом ЛАП потребують особливої лікарської уваги та проведення нестандартних імунореабілітаційних заходів. Складність профілактики та лікування патології й ускладнень, що розвиваються в них, пов'язана з малою вивченістю у цих дітей імунних розладів та імунопатогенезу ЛАП, що сприяють підвищеній захворюваності дітей.

Усе вищенаведене було підставою для проведення наступних досліджень. лімфаденопатія дитина імунний терапія

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Розробка ефективних технологій реабілітації імунної системи дітей і дорослих, які страждають на інфекційно-запальні захворювання ЛОР-органів», № держреєстрації 015U002857, а також «Розробка ефективних методів лікування та імунореабілітації дітей, які часто хворіють з синдромом лімфаденопатії, та імунопрофілактика інфекційних захворювань», № держреєстрації 0110U001447.

Мета дослідження - визначити клініко-імунологічні закономірності розвитку лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють, і запропонувати імунні засоби підвищення ефективності терапії цієї категорії пацієнтів.

Задачі досліджень:

1. Дослідити характер клінічного перебігу ЛАП у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) і дітей з ЛОР-патологією.

2. Визначити характер, ступінь і особливості імунних зрушень у ЧХД на ГРВІ та дітей з ЛОР-захворюваннями з синдромом ЛАП.

3. Дослідити ефективність корекції імунних розладів у дітей, які хворіють на ГРВІ з ЛАП, за допомогою внутрішньовенного імуноглобуліну (ВВІГ) та у дітей із захворюваннями ЛОР-органів з ЛАП за допомогою імунокоректора (Галавіту) в комбінації з бактеріальним імунокоректором (Рібомунілом).

4. Дослідити вплив запропонованої імунокоригуючої терапії на клінічний перебіг ЛАП і загальну захворюваність дітей з ГРВІ і ЛОР - патологєю.

5. Визначити прогностичні критерії несприятливого розвитку лімфаденопатії.

Об'єкт дослідження: синдром лімфаденопатії у дітей з ГРВІ та ЛОР - патології.

Предмет дослідження: комплекс клінічних та імунологічних параметрів у динаміці захворювання дітей, які часто хворіють, із синдромом лімфаденопатії.

Методи дослідження - клінічні, імунологічні, мікробіологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше надана комплексна клінічна та імунологічна характеристика розвитку та перебігу реактивних лімфаденопатій у ЧХД. Встановлено, що вони розвиваються винятково на фоні пригічення загальної імунореактивності дітей і зниження місцевого імунітету. Характер і ступінь мікробної флори, що колонізує ротоглотку, не є вирішальними для розвитку захворювання. Вперше встановлені характер, ступінь і особливості імунних розладів у дітей з лімфаденопатіями. Показано, що розвиток регіонарних ЛАП, які спостерігаються у дітей з ЛОР-патологією, асоціюється з порушеннями антитілоутворення та зниженням фагоцитарнї та біоцидної активністі лейкоцитів; розвиток генералізованої ЛАП, що спостерігається у дітей, які хворіють на ГРВІ, асоціюється з порушеннями у Т-клітинній ланці імунітету, цитокіновій мережі та поліклональним характером реагування лімфоцитів на інфекційні агенти. Визначено імунологічні прогностичні критерії несприятливого перебігу ЛАП.

Обґрунтовано та доведено ефективність застосування для корекції імунних розладів у дітей з частими захворюваннями ЛОР - органів з ЛАП імунокоректору Галавіт у комплексі з бактеріальним імунокоректором Рібомунілом та ВВІГ - у ЧХД на ГРВІ. Доведено позитивний вплив імунокоригуючої терапії на клінічний перебіг ЛОР-захворювань та ГРВІ і загальну захворюваність дітей, виникнення ЛАП у майбутньому та розвиток ускладнень.

Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень визначена диференційована імунокоригуюча терапія пацієнтів з генералізованою і регіонарною ЛАП. Запропоновано включення до комплексної терапії дітей з частими захворюваннями ЛОР-органів Галавіту в комплексі з Рібомунілом, а в дітей, що хворіють на часті ГРВІ - ВВІГ (Патент № 53588). Запропонована імунокоригуюча терапія дозволяє запобігти розвитку ускладнень, виникненню ЛАП при повторних захворюваннях, зменшує загальну захворюваність дітей, підвищує загальний і місцевий імунітет.

Визначено прогностичні показники несприятливого перебігу ЛАП у ЧХД (Патент № 55886), що дозволяє планувати адекватну клінічному перебігу захворювання терапію, об'єктивно оцінювати ефективність її проведення, запобігати виникненню ускладнень.

Запропоновані заходи впроваджені в лікувальну практику дитячих поліклінік і клінік м. Харкова. ОДКЛ №1, ОДІКЛ, поліклініці №4, та №14. Результати досліджень використовуються в учбовому процесі та практичній роботі на медичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кафедрі педіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), у Регіональному дитячому імунологічному центрі.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентний пошук за заданою темою, узагальнено дані літератури. Разом із науковим керівником д.м.н., проф. М.М. Поповим сформульовано мету і завдання роботи, сплановано клінічні та імунологічні дослідження. Самостійно проведено клінічні обстеження хворих, аналіз історій хвороб, імунологічні дослідження, статистичну обробку отриманих результатів. Автором узагальнено результати проведених досліджень, сформульовано основні теоретичні й практичні положення, висновки роботи та надано практичні рекомендації, здійснено впровадження матеріалів дослідження в лікувальну практику.

Наукові результати відображено в публікаціях. У роботах [1, 14] визначено стан гуморального імунітету у дітей, які часто хворіють, із синдромом ЛАП. У роботах [7, 12] визначено стан загального й місцевого імунітету у дітей, які часто хворіють, із синдромом ЛАП. У роботі [2] з'ясовано функціональну активність лімфоцитів у ЧХД із синдромом ЛАП. У роботі [3] встановлено цитокіновий статус дітей, які часто хворіють, із синдромом ЛАП. У роботах [4, 10, 13] з'ясовано ефективність застосування імуномодуляторів Галавіту та Рібомунілу в лікуванні дітей із частими захворюваннями ЛОР-органів, що супроводжуються синдромом лімфаденопатії. У роботі [5] розглянуто перебіг лімфаденопатії у дітей із частими захворюваннями ЛОР-органів. У роботах [6, 8, 15] розглянуто вплив терапії ВВІГ на показники загального та місцевого імунітету у дітей з ГРВІ із синдромом ЛАП. У роботі [9] запропоновано спосіб діагностування несприятливого перебігу ЛАП у дітей з частими ГРВІ. У роботі [11] запропоновано спосіб діагностування та лікування дітей з реактивними лімфаденопатіями.

Апробація результатів дисертації. Результати, покладені в основу дисертаційної роботи, репрезентовано у формі доповідей і тез на засіданнях міського товариства імунологів (Харків, 2008, 2009, 2010), Першому національному конгресі України з імунології, алергології та імунореабілітації (Алушта, 1998), 4-ій науково-практичній конференції «Питання імунології в педіатрії» (Київ, 2004), Українській науково-практичній конференції «Нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці імуно- та алергопатології» (Львів, 2009), Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасна теорія та практика клінічної імунології та алергології» (Київ, 2010), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Інфекції у практиці клініциста. Антибактеріальна, антивірусна імунотерапія і імунопрофілактика в умовах поліклініки та стаціонару» (Харків, 2010), Міжнародній науково - практичній конференціі «Сучасні питання клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації» (Київ, 2011).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей, у тому числі 6 - у профільних виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 - тез доповідей у матеріалах конгресів і конференцій, отримано 2 патенти України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках машинописного тексту та складається із вступу, огляду літератури, загальної характеристики перебігу захворювань у дітей з ЛАП і методів досліджень, п'яти розділів власних досліджень, узагальнення їх результатів, висновків та практичних рекомендацій; робота містить 48 таблиць. Список використаних джерел складається з 157 робіт кирилицею та латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Характер клінічного перебігу ЛАП було досліджено у 1850 ЧХД, 1050 з ЛОР-патологією й 800 з ГРВІ. Порівняльну групу склали 460 дітей, які хворіють епізодично (ЕХД). Вік дітей становив від 9 до 16 років.

Всім хворим проводилось комплексне клінічне обстеження, яке включало: збір скарг, анамнез, об'єктивний огляд дитини, проведення клінічних та інструментальних досліджень. Діагноз захворювання формулювався відповідно до міжнародного класифікатора хвороб 10 перегляду (МКБ-10). Діагноз лімфаденопатія ставився в разі реактивного збільшення лімфатичних вузлів протягом більше ніж 30 днів з моменту закінчення клінічної маніфестації захворювання.

Мікробіологічні дослідження біоценозу ротоглотки виконували загальноприйнятими методами (Дж. Хоулт й ін., 1997).

Ідентифікацію етіологічних збудників ГРВІ проводили методом імунофлюоресценції (відповідно до інструкції) (ТОВ «Предприятие по производству диагностических препаратов», г. Санкт-Петербург, Россия).

Імунологічне обстеження було проведене у 230 дітей, які часто хворіють: 120 дітей із захворюваннями ЛОР-органів (90 дітей з ЛАП - 1 група, 30 дітей без ЛАП - 2 група) і 30 дітей, які хворіють епізодично (3 група), та 110 дітей з ГРВІ (80 дітей з ЛАП - 1 група, 30 дітей без ЛАП - 2 група), і 40 дітей, які хворіють епізодично (3 група). Основні показники хворих основної групи (1) і порівняльних груп (2 та 3) враховували вік, стать, анамнез, об'єктивні дані. Контрольна група містила 30 здорових дітей. Імунологічне дослідження проводили в період захворювання та після видужання.

Програма імунологічних досліджень включала оцінювання загального та місцевого імунітету. Визначали: фагоцитарну активність лейкоцитів крові (Е. У. Пастер и др., 1989), фагоцитарне число (ФЧ) та фагоцитарний індекс (ФІ), внутрішньоклітинний кілінг бактерій (ВК) (S. Nielsen 1995), кисеньзалежну метаболічну активність фагоцитів в НСТ-тесті (Е. У. Пастер и др., 1989), вміст в сироватці крові ІЛ-1в, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-10, ФНП-б, ІФН-б, ІФН-г за допомогою наборів ЗАТ «Вектор-Бест» (сел. Кольцово, Новосибірська область, Росія), ТОВ «Альвекс» (Харків), рівень лізоциму в слині (Е.Ф. Чернушенко и др., 1978), титр антитіл до умовнопатогенних мікроорганізмів і спільної антигенної детермінанти (САД) бактерій (С. В. Филатова, 2001), проліферативну активность лімфоцитів (Х. Шютт, 1987; О. А. Романова и др., 2009), вміст імуноглобулінів у сироватці крові та ротоглотковому секреті (В. В. Чиркин та ін., 1990), концентрацію циркулюючих імунних комплексів у крові (В. М. Фролов и др., 1991), гемолітичну активність комплементу (А. І. Карпищенко, 1999), афінність антитіл (IgG) до САД (R. Luxton, Е. Tompson, 1990, Я. І. Тельнюк и др. 2003, фенотиповий склад лімфоцитів крові за допомогою проточної лазерної цитометрії на апараті FACS Calibur (США).

Ефективність застосування Галавіту з Рібомунілом було вивчено у 45 дітей із частими захворюваннями ЛОР-органів, що супроводжуються ЛАП (1 група, основна). Групу порівняння (2-у) склали 45 дітей з частими захворюваннями ЛОР - органів з ЛАП, які вишезазначени імунокоректори не отримували. Галавіт призначали за такою схемою: дітям у віці від 9 до 11 років по одній ін'єкції по 50 мг щодня протягом 5 днів, потім по 50 мг 1 раз на день через день протягом 10 днів; дітям у віці 12-16 років - лікування за тією самою схемою у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 100 мг. Рібомуніл призначали впродовж 6 місяців за такою схемою: 1-й місяць - 3 пігулки ранком натщесерце перші 4 дні тижня протягом 3-х тижнів, 2-5-й місяці - перші 4 дні місяця.

Ефективність застосування нормального імуноглобуліну людини для внутрішньовенного введення (ВВІГ) було вивчено у 40 дітей із частими ГРВІ з ЛАП (1 група основна). Групу порівняння (2) склали 40 дітей з частими ГРВІ із ЛАП, до комплексного лікування яких ВВІГ не входив. ВВІГ призначався з розрахунку 0,1 мг/кг ваги тіла один раз на добу внутрішньовенно протягом 5 днів.

Ефективність лікування оцінювали на підставі клінічних даних (зникнення скарг хворого, симптомів захворювання) та імунологічних даних. Імунологічні дослідження проводилось на 10-у і 30-у добу та 6-й місяць від початку лікування.

Під час проведення досліджень за темою дисертації використано методи математичної статистики для аналізу отриманих даних. Зокрема, методи оцінювання, за допомогою яких з певною ймовірністю зроблено висновки відносно параметрів розподілу, визначено розбіжності між середніми значеннями. Перевірка знайдених розбіжностей проводилася на рівні значимості р < 0,05. Крім того, статистичне оброблення результатів дослідження було здійснене за допомогою Microsoft Excel 2007 і програми MedStat (серійний № MS000055) ДНВП ТОВ «Альфа», м. Донецьк, відповідно до рекомендацій щодо статистичного оброблення медико-біологічних даних (Г. Ф. Лакін, 1990, С. Гланц, 1999).

Дослідження проводилися на базі Обласної дитячої клінічної лікарні № 1 та міської дитячої поліклініки № 14 міста Харкова, ДУ «Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова АМН України», кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що у 10,3 % пацієнтів із частими ГРВІ та у 10,4 % із частими захворюваннями ЛОР-органів розвивається реактивна лімфаденопатія. У дітей із захворюваннями ЛОР-органів виявляєтся виключно регіонарна лімфаденопатія, у дітей з ГРВІ - генералізована лімфаденопатія. У дітей, які хворіють епізодично, реактивна ЛАП не спостерігається.

У дітей із захворюваннями ЛОР-органів відбувалось збільшення підщелепних, підборідних, передньошийних і задньошийних лімфатичних вузлів. У цих дітей найчастіше реєструвалось одночасне збільшення підщелепних і передньошийних лімфатичних вузлів (29,5 % випадків), а також передньошийних, задньошийних та підщелепних лімфатичних вузлів (26,9 %).

У дітей із частими ГРВІ збільшеними виявлялися підщелепні, підборідні, передньошийні, задньошийні, надключичні, підключичні, пахвові та торокальні лімфатичні вузли. Найбільш часто (17,54 % випадків) реєструвалося одночасне збільшення підщелепних, передньошийних, задньошийних, пахвових, торокальних лімфатичних вузлів. Лімфатичні вузли збільшувалися до 2-3 см у діаметрі, мали щільну консистенцію, були безболісними, неспаяними із прилеглими тканинами.

Встановлено, що часті захворювання ЛОР-органів і часті ГРВІ у дітей з ЛАП на відміну від дітей без ЛАП протікають довготріваліше (відповідно 12,5 ± 1,5 та 7,2 ± 1,2 і 15,3 ± 1,4 та 10,35 ± 1,22 днів), проявляються більш тривалими й вираженими симптомами інтоксикації - головним болем, слабкістю (відповідно 4,5 ± 0,6 та 2,6 ± 0,26 і 6,5 ± 1,0 та 3,4 ± 0,26 днів), більш високою (відповідно 38,2 ± 0,2 та 37,6 ± 0,2 і 38,8 ± 0,2 та 38,2 ± 0,2°С) і тривалою (відповідно 5,4 ± 0,8 та 3,03 ± 0,3 і 7,15 ± 1,6 та 3,04 ± 0,3 днів) температурною реакцією. У дітей з ЛАП і ЛОР-патологією реєструється в 3,1 рази більше ускладнень, ніж у дітей без ЛАП, у дітей з ГРВІ і ЛАП - в 3,4 рази, а їхня структура була різноманітнішою.

Мікробіологічне дослідження засвідчило, що видовий склад мікроорганізмів, які колонізують ротоглотку, у дітей з частими захворюваннями ЛОР - органів й ЛАП суттєво не відрізняється від такого у ЧХД без ЛАП. Найбільшу питому вагу мали мікроби: S. aureus, S. pneumoniae, S. epidermidis, S. рyogenes. У дітей з ГРВІ етіологічними факторами захворювання виступають: вірус грипу (45,7 %), вірус парагрипу (10,8 %), аденовірус (18,0 %), РС-вірус (9,0 %). Відмінностей у збудниках ГРЗ у ЧХД з ЛАП і без ЛАП виявлено не було.

Імунологічні дослідження довели, що у дітей з частими захворюваннями ЛОР-органів та ЛАП у порівняні з ЧХД без ЛАП та ЕХД спостерігаються знижена біоцидна й поглинальна активність фагоцитів крові (табл. 1), пригнічене вироблення антитіл до етіологічних інфекційних агентів і САД бактерій (табл. 2), знижена їхня афінність (рис. 1). Встановлено, що ці показники асоціюються з розвитком ЛАП у ЧХД. Крім того, у ЧХД у період розпалу захворювання та в інтерморбідному періоді знижено вміст і активність в ротоглотковому секреті мономірного й димірного IgA та лізоциму, у сироватці крові - IgA. У випадку розвитку захворювання спостерігається слабке зростання вмісту в сироватці крові та ротоглотковому секреті основних класів імуноглобулінів порівняно з дітьми, які хворіють епізодично.

Таблиця 1

Фагоцитарна та біоцидна активність лейкоцитів крові у ЧХД і ЕХД під час захворювання та в інтерморбідному періоді

Показники	Групи дітей	Контрольна група
	1	2	3
Фагоцитарний індекс (ФІ), %	Період захворювання	41,7±2,40*	45,8±2,42*	71,9±2,46	68,2 ± 2,41
	Інтерморбідний період	48,6±2,64*	50,5±2,43*	68,2±2,41
Фагоцитарне число (ФЧ)	Період захворювання	3,9±0,32*,**	4,8±0,33*	7,4±0,32	6,5 0,28
	Інтерморбідний період	5,1±0,36*	5,3±0,37*	6,5±0,28
Біоцидність (% бактерій, що вижили після фагоцитозу)	Період захворювання	19,6±1,94*,**	12,4±1,90*	5,1±0,63	4,8 ± 0,61
	Інтерморбідний період	8,3±0,88*	7,7±0,80*	4,8±0,61

Примітки:

^* - р  0,05 між показниками в ЧХД 1-ої та 2-ої груп і ЕХД (3-я група);

^** - р 0,05 між показниками в дітей 1-ої та 2-ої груп.

Таблиця 2

Титр антитіл (відн. од.) до етіологічних інфекційних агентів у ЧХД і ЕХД в період клінічної маніфестації ЛОР-патології

Мікроорганізми	Групи дітей
	1	2	3
S. pneumoniae	1,3 ± 0,1*,**	1,6 ± 0,1	1,8 ± 0,2
H. influenzae	1,4 ± 0,1*	1,5 ± 0,1*	1,9 ± 0,2
S. aureus	1,4 ± 0,1*,**	1,6 ± 0,1*	1,9 ± 0,2
S. pyogenes	1,5 ± 0,1*,**	1,7 ± 0,1	1,9 ± 0,2
САД бактерій	1,4 ± 0,1*,**	1,6 ± 0,1	1,9 ± 0,2

Примітки:

^* - р 0,05 між показниками в ЧХД 1-ої та 2-ої груп і ЕХД (3-я група);

^** - р 0,05 між показниками в дітей 1-ої та 2-ої груп.

Рис. 1. Афінність IgG до САД бактерій (відн. од.) у ЧХД і ЕХД в період клінічної маніфестації ЛОР-захворювань (1група - ЧХД із ЛАП, 2група - ЧХД без ЛАП, 3група - ЕХД).

Імунологічними дослідженнями встановлено, що у ЧХД на ГРВІ з ЛАП, на відміну від пацієнтів без ЛАП, під час захворювання та після одужання в периферичній крові спостерігаються достовірне підвищення числа активованих Т- і В-лімфоцитів (CD25⁺, CD69⁺) та лімфоцитів з маркером активно проліферуючих клітин (CD71⁺) (рис. 2), збільшення вмісту спонтанно проліферуючих клітин, а також в інтерморбідному періоді - підвищення в сироватці крові рівня ІЛ-2, ІЛ-10 та ІЛ-2-індукованої бласттрансформації лімфоцитів (рис. 3). Доведено, що ці показники асоціюються з розвитком ЛАП, і поява їх у ЧХД без ЛАП є показником несприятливого перебігу захворювання.

Також у ЧХД на ГРВІ порівняно з ЕХД спостерігаеться зниження вмісту в периферичній крові CD3⁺- і CD4⁺-клітин, підвищення частки лімфоцитів із супресорними властивостями (CD8⁺ CD11b⁺) та інверсія у співвідношенні Т-клітин супресорів і Т-цитотоксичних клітин (CD8⁺ CD11b^-) у бік переваги клітин із супресорною активністю. Крім того, у ЧХД спостерігалися розлади в цитокіновій мережі, зниження здатності мононуклеарів крові продукувати ІНФ- та ІНФ-.

Виконані дослідження засвідчили, що розвиток ЛАП у дітей з ЛОР-патологією та ГРВІ має різну природу. У дітей з ЛОР-патологією ЛАП асоційована зі змінами в реактивності фагоцитарної та гуморальної ланок імунітету, а у дітей з ГРВІ - з порушеннями в Т-ланці імунітету, розладами в цитокіновій мережі та низькою продукцєю ІНФ- та ІНФ-. Крім того, дослідження продемонстрували, що ЛАП розвивається виключно у пацієнтів зі зніженим місцевим і загальним імунітетом, а характер імунного реагування організму на інфекційні агенти є визначальним в її розвитку. Проведені дослідження довели, що ступінь імунних розладів у пацієнтів з ЛАП є глибшим, ніж у пацієнтів без ЛАП, і вони сприяють формуванню передумов виникнення ЛАП.



Рис. 2. Популяційний та субпопуляційний склад лімфоцитів периферичної крові у ЧХД і ЕХД в гострому періоді захворювання та після одужання (1 група - ЧХД з ЛАП, 2 група - ЧХД без ЛАП, 3 група - ЕХД).

Рис. 3. Проліферативна активність лімфоцитів у ЧХД і ЕХД в гострому періоді захворювання та після одужання (1 група - ЧХД із ЛАП, 2 група - ЧХД без ЛАП, 3 група - ЕХД).

Враховуючи характер імунних розладів, з якими асоціюється розвиток регіонарної та генералізованої ЛАП, нами запропоновано для її усунення та підвищення загальної імунної реактивності організму використання в комплексній терапії дітей з ЛОР-патологією Галавіту та Рібомунілу, а у дітей з ГРВІ - внутрішньовенного імуноглобуліну (ВВІГ). Відомо, що Галавіт здатний активувати систему фагоцитарних клітин, а Рібомуніл - підвищувати продукування високоафінних і високоспецифічних протимікробних антитіл, ВВІГ - компенсувати дефіцит організму в антитілах та стимулювати реакції клітинного та гуморального імунітету (інструкція до застосування, Г. Г. Росторгуев, 2003; Н. В. Мигаль, 2005; М. М. Попов, А. В. Савченко, 2008).

Встановлено, що під впливом Галавіту та Рібомунілу основні симптоми захворювання зникають або значно зменшуються на 5-у - 7-у добу захворювання, а у дітей, що не одержували імунокорегуючої терапії - на 12-й - 14-й день. Тривалість захворювання під впливом імунотерапії скорочувалась у 2,3 рази. У дітей, що одержували Галавіт із Рібомунілом, лімфатичні вузли зменшувалися до нормальних розмірів на 7,0 ± 0,9 день після закінчення клінічної маніфестації захворювання. У 30 % дітей, що не одержували імунокоректори, лімфатичні вузли залишалися збільшеними понад 30 днів.

Спостереження за хворими протягом року показало, що захворюваність ЛОР-органів у пацієнтів, що одержували імунокоректори, знизилася до 1,4 ± 0,3 епізодів на рік (до лікування вона становила 6,0 ± 0,2 епізодів, а у дітей 2-ої групи - до 4,5 ± 0,7 епізодів).

У випадку розвитку ЛОР-захворювань у пацієнтів, що одержували Галавіт і Рібомуніл, не спостерігався розвиток ЛАП і не виникали ускладнення. У дітей, що не одержували імунокорегуючої терапії, у 80 % випадків виникнення нових епізодів ЛОР-захворювань розвивалася ЛАП і в 50 % випадків вони супроводжувалися ускладненнями.

Під впливом запропонованої імунотерапії на 10-й день від її початку у пацієнтів достовірно підвищувався вміст у слині sIgА (до лікування - 0,14 ± 0,02 г/л, 1 група - 0,28 ± 0,02 г/л, 2 група - 0,18 ± 0,02 г/л, норма - 0,26  0,02 г/л) і лізоциму (до лікування - 16,3 ± 1,7 г/л, 1 група - 27,3 ± 2,1 г/л, 2 група - 20,1 ± 2,0 г/л, норма - 26,4  1,8 г/л), сироваткових IgG (до лікування - 0,096 ± 0,09 г/л, 1 група - 0,156 ± 0,13 г/л, 2 група - 0,116 ± 0,11 г/л, норма - 0,071  0,09 г/л) і IgА (до лікування - 0,12 ± 0,02 г/л, 1група - 0,19 ± 0,02 г/л, 2 група - 0,15 ± 0,02 г/л, норма - 0,17  0,02 г/л), зростала фагоцитарна й біоцидна активність лейкоцитів крові (рис. 4), в сироватці збільшувався титр антитіл до етіологічних інфекційних агентів і САД бактерій (до лікування - 1,4 ± 0,1, 1 група - 1,9 ± 0,2, 2 група - 1,6 ± 0,1), зростала їх афінність (рис. 5). Водночас у сироватці крові підвищувався рівень IgА, який до цього був нижчим за норму. До 30-ої доби імунний статус цих пацієнтів відповідав показникам контрольної групи. У дітей, які в комплексному лікуванні не одержували імуномодуляторів, істотного підвищення імунітету не відбувалося. У всі строки обстеження (10-а доба, 30-а доба, 6 місяців) у цих дітей показники місцевого та загального імунітету були нижчими за норму.



Рис. 4. Фагоцитарна (а, б) й біоцидна (в) активність лейкоцитів крові ЧХД з ЛАП до і після лікування (1 група - діти, які отримували Галавіт з Рібомунілом, 2 група - діти, які не отримували імунокорегуючої терапії).



Рис. 5. Афінність IgG до САД бактерій (відн. од.) у ЧХД з ЛАП до та після лікування (1 група - діти, які отримували Галавіт з Рібомунілом, 2 група - діти, які не отримували імунокорегуючої терапії).

У дітей з ГРВІ, які одержували в комплексній терапії ВВІГ, основні симптоми захворювання (температура, головний біль, слабкість, кашель, гіперемія слизової оболонки ротоглотки, жорстке дихання) зменшувалися на 3-4 добу від початку її проведення. Збільшені лімфатичні вузли відновлювалися до нормальних розмірів на 12-17 добу. У дітей 2-ої групи, що не одержувала ВВІГ, клінічні симптоми ГРЗ зникали пізніше, на 6-9 добу від початку терапії, а у 77 % дітей генералізована ЛАП зберігалася більше 40 днів, аж до нових епізодів захворювання. Включення ВВІГ у комплексне лікування дітей скорочувало строки видужання у 2 рази. Спостереження за цими пацієнтами протягом одного року показало, що застосування ВВІГ знижує захворюваність на ГРЗ протягом цього періоду в 3 рази (до 2-3 епізодів на рік), кількість бактеріальних ускладнень - з 55 % до 15 % (синусит, пневмонія, отит), у разі виникнення нових епізодів ГРЗ запобігає розвитку ЛАП. У дітей, що не одержували ВВІГ, захворюваність на ГРЗ упродовж року знижувалася в 1,6 разів, кількість ускладнень - до 40 %.

Під впливом ВВІГ на 10-у добу від початку лікування в крові зростав відносний вміст Т-загальних лімфоцитів (CD3⁺-клітин) (до лікування - 52,3  3,1 %, 1 група - 58,9  3,1 %, 2 група - 54,1  3,6 %, норма - 64,8  2,0%), підвищувалася частка клітин із цитотоксичними властивостями (до лікування - 8,3  0,4 %, 1 група - 10,6  0,4 %, 2 група - 8,9  0,4 %, норма - 12,9  0,6 %) та відбувалося відновлення співвідношення Т-цитотоксичні клітини (СD8⁺ CD11b-) / Т-клітини супресори (СD8⁺ CD11b⁺) (до лікування - 0,63  0,04 %, 1 група - 1,07  0,06 %, 2 група - 0,72  0,05 %, норма - 2,0  0,08), а також нормалізація вмісту в крові активованих Т- і В-лімфоцитів (СD25⁺, CD69⁺, СD71⁺). До 30-ої доби від початку лікування популяційний і субпопуляційний склад лімфоцитів повністю відновлювався і через 6 місяців залишався таким самим.

У дітей, які не отримували ВВІГ, зазначені показники в цей термін не відновлювалися і були нижчими за норму.

На 10-у добу з початку імунотерапії у пацієнтів, що одержували ВВІГ, також відбувалось зниження рівня спонтанної БТЛ і підвищення ІЛ-2-індукованої БТЛ до рівня ЕХД, достовірно підвищувався вміст у сироватці крові ІНФ- і ІНФ- порівняно з рівнем до лікування (рис. 6). Крім того, в інтерморбідному періоді у цих дітей спостерігалася повна нормалізація цитокінового статусу, рівнів ІЛ-2 та ІЛ-10 у сироватці крові, бластної трансформації лімфоцитів на ІЛ-2. У дітей 2-ої групи після проведеного лікування ці показники залишалися за межами норми.



Рис. 6. Рівень спонтанної (а) та ІЛ-2-індукованої (б) БТЛ у дітей з ЛАП до і після лікування (1 група - діти, які одержували ВВІГ, 2 група - діти, які не одержували імунокорегуючої терапії).

Виконані дослідження засвідчили, що включення до комплексного лікування ЧХД із регіонарною та генерализованою ЛАП імунокорегуючих препаратів позитивно впливає на клінічний перебіг захворювань ЛОР-органів та ГРВІ, ефективно запобігає імунним порушенням, з якими пов'язаний розвиток ЛАП, підвищує загальну імунореактивність організму.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розв'язання науково-практичної задачі клінічної імунології, що полягає у встановленні закономірностей розвитку лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють, особливостей їх імунного статусу, визначенні імунних зрушень, пов'язаних з розвитком лімфаденопатії, запропонована й доведена ефективність корекції імунних розладів, що спостерігаються у дітей із захворюваннями на ГРВІ за допомогою ВВІГ і у дітей із ЛОР-патологією - за допомогою Галавіту в комбінації з Рібомунілом.

1. У дітей із ЛОР-патологією та ГРВІ розвиток реактивних лімфаденопатій зустрічається виключно в групі дітей, які часто й тривало хворіють. У дітей із захворюваннями ЛОР-органів спостерігаються регіонарні ЛАП, у дітей з ГРВІ - генералізовані ЛАП.

2. Обов'язковим чинником розвитку ЛАП у дітей з ГРВІ та дітей із ЛОР-патологією є порушення місцевого й системного імунітету. Мікробний фактор (характер мікробів, їх асоціації, ступінь колонізації слизової оболонки ротоглотки) не є вирішальним у розвитку ЛАП. У ЧХД із ЛАП порушення в імунному статусі значно глибші, ніж у ЧХД без ЛАП.

3. Імунна природа регіонарної ЛАП, яка спостерігається у дітей із ЛОР-патологією, та генералізованої ЛАП у дітей з ГРВІ суттєво відрізняється. Розвиток ЛАП у дітей із ЛОР-патологією асоціюється з розладами в системі фагоцитарних клітин і гуморальній ланці імунітету, порушеннями в продукуванні високоспецифічних і високоафінних протимікробних антитіл, у дітей з ГРВІ - з порушенням в Т-ланці імунітету, розладами в цитокіновій мережі та зниженням інтерфероногенезу, поліклональним характером реагування на інфекційні агенти.

4. У дітей, у яких спостерігається розвиток ЛАП, перебіг ЛОР-патології та ГРВІ супроводжується вираженим синдромом інтоксикації, має більш тяжкий і тривалий характер порівняно з ЧХД без ЛАП (відповідно 12,5 ± 1,5 і 7,2 ± 1,2 доби та 15,3 ± 1,4 і 10,3 ± 1,2 доби) і дітей, які хворіють епізодично. Вони виявляють підвищену стійкість до традиційної терапії, у них у 3,1 і 3,4 рази відповідно частіше спостерігається розвиток різного роду ускладнень та в 3,1 і 3,0 рази відповідно вищий загальний рівень захворюваності.

5. У пацієнтів несприятливий перебіг ГРВІ та розвиток ЛАП асоціюється в період клінічної маніфестації захворювання з підвищенням більше, ніж у 3 рази спонтанної проліферації лімфоцитів і вмістом у крові клітин з маркерами CD25⁺, CD69⁺, CD71⁺ (р < 0,05), в інтерморбідному періоді - з підвищенням у 1,5 і 1,2 рази у сироватці крові ІЛ-2 та ІЛ-10, в 1,8 рази - спонтанної та 1,4 рази - ІЛ-2-індукованої проліферації лімфоцитів, яка поєднується з низьким рівнем ІФН-б і ІФН-г (76,2 та 79,5 % від норми); у дітей із ЛОР-патологією - із зниженою в період захворювання на 40 % поглинальною і на 60 % - біоцидною активністю фагоцитарних клітин, низьким титром антитіл до етіологічних інфекційних збудників (р < 0,05) та зниженою в 1,4 рази їх аффіністю.

6. Включення ВВІГ в комплексну терапію ЧХД на ГРВІ та Галавіту в комбінації з Рібомунілом у терапію дітей із ЛОР-патологією справляє виражений вплив на відновлення порушеного імунного статусу хворих і корекцію імунних зрушень, з якими асоціюється розвиток ЛАП. Відновлення основних параметрів імунітету в дітей із захворюваннями ЛОР-органів і ГРВІ відбувається з 10-ої доби від початку імунотерапії та повністю завершується до 30-ої доби. Поновлений імунітет має стійкий і тривалий характер. У дітей, в лікуванні яких не застосовувалась імунотерапія, повного і довгострокового відновлення імунної реактивності не відбувається.

7. Під впливом запропонованого лікування у дітей з ГРВІ та з ЛОР-патологією підвищувалась ефективність протимікробної і противірусної терапії, скорочувався відповідно у 2,0 та 2,3 рази термін лікування, знижувалася тяжкість перебігу захворювання, зменшувалась протягом року в 1,9 разів захворюваність на ГРВІ та в 2,3 рази - ЛОР-органів, знижувався у 2,6 і 4,7 рази відповідно розвиток ускладнень, а при виникненні нових епізодів ЛОР-захворювань і ГРВІ попереджувався розвиток ЛАП.

Практичні рекомендації

1. Діти, які часто хворіють і у яких спостерігається розвиток ЛАП, потребують диспансерного обліку та спостереження педіатра й лікаря-імунолога.

2. Дітям, у яких захворювання супроводжуються ЛАП, рекомендується два рази на рік, восени та навесні, проходити імунологічне обстеження. У разі виявлення порушень рекомендувати заходи, спрямовані на відновлення нормального імунного статусу.

3. Беручи до уваги те, що у дітей, які часто хворіють на ГРВІ з ЛАП та у дітей з ЛОР-патологією і ЛАП, відповідно в 3,4 і 3,1 рази частіше розвиваються ускладнення, і перебіг захворювання в них більш тривалий і тяжкий, а також вони більш резистентні до антибіотикотерапії, ніж ЧХД без ЛАП і ЕХД, їх лікування слід проводити під контролем етапних імунограм, які дозволяють вчасно корегувати процес лікування та попереджати несприятливий перебіг захворювання.

4. Дітям із частими респіраторними захворюваннями, у яких залишається генералізована ЛАП, відсутній клінічний ефект від лікування, що проводиться, а прогностичні імунологічні показники вказують на несприятливий плин захворювання, у терапію слід включати імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення у дозі 0,1 мг/кг маси тіла на добу, курсом 5 днів.

5. Дітям, у яких часті захворювання ЛОР-органів супроводжуються ЛАП, а терапія, що застосовується, не приводить до регресу ЛАП, слід рекомендувати Галавіт разом із Рібомунілом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Состояние гуморального иммунитета у часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / [Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова, Р. С. Усатый] // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - № 3. - С. 107-112. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, дослідження імунного статусу, аналіз отриманих результатів.

2. Попов Н. Н. Функциональная активность лимфоцитов часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии [Електронний ресурс] / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Анали Мечниківського Інституту. - 2009. - № 3. - С. 49-53. - Режим доступу до журн. : http://www.imiamn.org/journal.htm. Дисертанотом здійснено підбір клінічного матеріалу, дослідження імунного статусу.

3. Цитокиновый статус часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / [Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Р. С. Усатый, Е. А. Романова] // Імунологія та алергологія. - 2010. - № 1'. - С. 41-43. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, дослідження імунного статусу.

4. Попов Н. Н. Эффективность применения иммуномодуляторов Галавит и Рибомунил в лечении детей с частыми заболеваниями ЛОР-органов, сопровождающихся синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. Г. Колиушко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2010. - № 4. - С. 107-112. Дисертант забезпечував клінічне і імунологічне обстеження пацієнтів, проводив статистичну обробку данних.

5. Попов Н. Н. Клинико-иммунологическая характеристика течения лимфаденопатии у детей с частыми заболеваниями ЛОР-органов / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Імунологія та алергологія. - 2010. - № 2'. - С. 53-59. Дисертантом здійснено дослідження імунного статусу.

6. Попов Н. Н. Влияние терапии ВВИГ на основные параметры местного и системного иммунитета часто болеющих детей острыми респираторными вирусными инфекциями с синдромом лимфаденопатии [Електронний ресурс] / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. Г. Колиушко // Анали Мечниківського Інституту. - 2010. - № 4. - С. 59-65. - Режим доступу до журн. : http://www.imiamn.org/journal.htm. Дисертант здійснювал клінічне обстеження хворих, дослідження імунного статусу.

7. Попов Н. Н. Состояние местного и общего иммунитета у часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Медицинская иммунология. - 2009. - № 6. - С. 581-586. Дисертантом здійснено дослідження імунного статусу хворих.

8. Пат. u201004590 Україна, МПК А 61 К 31/00. Спосіб лікування генералізованої реактивної лімфаденопатії у часто хворіючих дітей на ГРВІ / Попов М. М., Савво О. М.; заявник та патентовласник Харків. нац. ун-тет ім. В. Н. Каразіна. - № 53588 ; замовл. 19.04.10 ; опубл. 11.10.10. Бюл. № 19. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, аналіз отриманих результатів.

9. Пат. U 2010-08113 Україна, МПК А 61 К 31/00. Спосіб діагностики несприятливого перебігу реактивної лімфаденопатії у часто хворіючих дітей на ГРВІ / Попов М. М., Савво О. М.; заявник та патентовласник Харків. нац. ун-тет ім. В. Н. Каразіна. - № 55886 ; замовл. 29.06.10 ; опубл. 27.12.10. Бюл. № 24. Дисертант забезпечував підбір літературних джерел, клінічне обстеження, аналіз отриманих результатів.

10. Савво А. Н. Эффективность иммунотерапии в лечении часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / А. Н. Савво, Н. Н. Попов, Е. Г. Колиушко // Імунологія та алергологія. - 2011. - № 1'. - С. 89 Дисертантом дослідженно імунні зрушення у хворих.

11. К вопросу о диагностике и лечении лимфаденопатии у детей / [А. Н. Савво, Л. П. Пушкаренко, В. А. Теклин, А. В. Постников] // Ліки України. - 2004. - № 9(86) - С. 23. Дисертант забезпечував дослідження імунного статусу, аналіз отриманих результатів.

12. Попов Н. Н. Особенности иммунного статуса у часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Імунологія та алергологія. - 2009. - № 2'-3'. - С. 146. Дисертантом дослідженно імунні розлади хворих.

13. Савво А. Н. Эффективность применения Галавита в лечении часто болеющих детей / А. Н. Савво, Н. Н. Попов // Імунологія та алергологія. - 2010. - № 1'. - С. 166. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, дослідження імунного статусу.

14. Характеристика иммунного статуса у детей с лимфаденопатией / [А. Н. Савво, Л. П. Пушкаренко, А. И. Кожемяка и др.] // Збірка тез 1-го національного конгресу України з імунології, алергологіі та імунореабілітації. - 1998. - С. 115. Дисертантом проведено клінічні і імунологічні дослідження.

15. Попов Н. Н. Эффективность применения ВВИГ в комплексном лечении часто болеющих детей острыми респираторными вирусными инфекциями с синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво // Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна, антивірусна, імунотерапія і імунопрофілактика в умовах поліклініки та стаціонару : матеріали наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, 1-2 квіт. 2010 р. - Х., 2010. - С. 382. Дисертант забезпечував клінічні і імунологічні дослідження.

АНОТАЦІЇ

Савво А. Н. Клініко-імунологічна характеристика перебігу лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 - імунологія та алергологія. - Донецький національний медичний університет імені М. Горького, Донецьк, 2011.

Дисертація присвячена вивченню характеру, ступеню та особливостей імунних порушень у дітей, які часто хворіють, із синдромом лімфаденопатії, та ефективності їх корекції за допомогою Галавіту з Рібомунілом та внутрішньовенного імуноглобуліну. Встановлено, що в дітей із захворюваннями ЛОР-органів розвивається винятково регіонарна лімфаденопатія, а в ЧХД на ГРВІ - генералізована. Їх імунна природа істотно відрізняється. Розвиток ЛАП у дітей з ЛОР-патологією асоціюється з розладами в системі фагоцитарних клітин і гуморальній ланці імунітету, порушеннями в продукуванні високоспецифічних і високоафінних антитіл проти мікробів, а в ЧХД на ГРВІ - з порушеннями в Т-ланці імунітету, розладами в цитокіновій мережі та зниженням інтерфероногенезу, поліклональним характером реагування на інфекційні агенти. Встановлено, що ці ознаки асоціюються з розвитком ЛАП, і поява їх у ЧХД без ЛАП слугує фактором несприятливого плину захворювання. Запропоновано засоби відновлення імунореактивності у ЧХД із ЛАП.

Ключові слова: лімфаденопатія, імунні порушення, діти, які часто хворіють.

Савво А. Н. Клинико-иммунологическая характеристика течения лимфаденопатии у часто болеющих детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.08 - иммунология и аллергология.

Диссертация посвящена изучению характера, степени и особенностей иммунных нарушений у часто болеющих детей (ЧБД) с синдромом лимфаденопатии (ЛАП) и эффективности их коррекции при ЛОР-заболеваниях с помощью Галавита в комбинации с Рибомунилом, а при ОРВИ - внутривенным иммуноглобулином (ВВИГ).

Установлено, что у 10,3 % пациентов, болеющих ОРВИ, и 10,4 % - с заболеваниями ЛОР-органов развивалась реактивная лимфаденопатия. У детей с заболеваниями ЛОР-органов развивается исключительно регионарная лимфаденопатия, а у детей, болеющих ОРВИ, - генерализованная ЛАП.

Обязательным фактором развития лимфаденопатии у ЧБД ОРВИ и детей с ЛОР-патологией являются нарушения местного и системного иммунитета. Микробный фактор не является решающим в развитии ЛАП.

Развитие ЛАП у ЧБД с ЛОР-патологией ассоциируется с низкой биоцидной и поглотительной активностью фагоцитов крови, слабой выработкой антител к этиологическим инфекционным агентам и ОАД бактерий, низкой их аффинностью, у детей, часто болеющих ОРВИ, - с нарушениями в Т-звене иммунитета, цитокиновой сети и снижением интерфероногенеза, поликлональным характером реагирования на инфекционные агенты.

Включение Галавита в комбинации с Рибомунилом в комплексную терапию детей с ЛОР-патологией и ВВИГ в терапию ЧБД ОРВИ оказывает выраженное влияние на восстановление нарушенного иммунного статуса больных и коррекцию иммунных сдвигов, с которыми ассоциируется развитие ЛАП. Восстановление основных параметров иммунитета у детей с заболеваниями ЛОР-органов и ОРВИ происходит с 10-е суток начала иммунотерапии и полностью завершается к 30-м суткам. У детей, которым не проводилась иммунотерапия, полного и длительного восстановления иммунной реактивности не происходило.

Под влиянием предложенного лечения у детей с ОРВИ и ЛОР-патологией повышалась эффективность противомикробной и противовирусной терапии, сокращался соответственно в 2,0 - 2,3 раза срок лечения, снижалась тяжесть протекания заболевания, уменьшалась на протяжении года в 1,9 раза заболеваемость ОРВИ и 2,3 раза - ЛОР-органов, снижалось в 2,6 и 4,7 раза соответственно развитие осложнений, при возникновении новых эпизодов ЛОР-заболеваний и ОРВИ предупреждалось развитие ЛАП.

Ключевые слова: лимфаденопатия, иммунные нарушения, часто болеющие дети.

Sаvvо О. M. Clinical-immune characteristic of lymphadenopathy course at often ill children. - Manuscript.

Candidate of Medicine's thesis (specialty 14.03.08 - immunology and allergology). - Donetsk Gorky National Medical University, 2011.

The thesis is devoted to the study of character, degree and features of immune disorders at often ill children with lymphadenopathy (LAP) syndrome, as well as efficacy of their correction using Galavit with Ribomunil and intravenous immunoglobulin. It is established that at children with diseases LОR-organs develops exclusively regional lymphadenopathy, and at often ill children because of acute respiratory virus infections (ARVI) - generalized. Their immune nature essentially differs. Development LAP in children with LОR-pathology associates with frustration in system phagocytal cells and humoral immunity link, disorders in production high-specific and high-affinity antibodies against microbes, and at often ill children because of ARVI - with disorders in an immunity T-link, frustration in cytokine networks and decrease interferonogenesis, polyclonal character of reaction on infectious agents. It is established that these signs associate with development of LAP and their occurrence at often ill children without LAP serves as the factor of an adverse course disease. Restoration immunoreactivity means at often ill children from LAP are offered.

Keywords: lymphadenopathy, immune disorders, often ill children.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЛАП - лімфаденопатія

ЕХД - діти, які хворіють епізодично

ЧХД - діти, які часто хворіють

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

ГРВІ - гострі респіраторні вірусні інфекції

ВВІГ - внутрішньовенний імуноглобулін

САД - спільна антигенна детермінантна

Размещено на Allbest.ru

...