Размещено на http://www.allbest.ru/

0

Державна установа

«Інститут стоматології академії медичних наук України»

УДК 616.314-089.28

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Диференційований підхід до лікування ускладнень, пов'язаних з експлуатацією різних конструкцій суцільнолитих зубних протезів

14.01.22 -- стоматологія

Розуменко Марія Володимирівна

Одеса 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Найпоширенішим видом ортопедичного лікування хворих з частковою адентією є використання незнімних зубних протезів, які фіксуються на зубах на тривалий термін (Журавлев Е.Н., 1995; Копейкин В.Н., 1998; Трезубов В.Н. с соавт., 2001; Король М.Д. зі співав., 2005; Онищенко В.С. с соавт., 2000; Иорданишвили А.К., 2007).

На сьогодення найбільше поширення одержали суцільнолиті металокерамічні зубні протези. Вони відповідають високим естетичним вимогам і одночасно є високоміцними (Абакаров С.М., 1989; Онищенко В.С. с соавт., 2000; Трезубов В.Н. с соавт., 2001; Иорданишвили А.К., 2007; Potiket N. et al., 2004; Legros C., Vanheusden A., 2006). За даними різних авторів обсяг виготовлення металокерамічних зубних протезів від загальної кількості незнімних зубних протезів становить від 30 до 40% (Абакаров С.М., 1989; Варес Э.Я., Нагурный В.А., 1992; Каламкаров Х.А., 2003; Жулев Е.Н., 2005; Weber Th., 1999; Biroew H.J., 2007).

Однак, зубні протези, що перебувають у порожнині рота протягом тривалого часу, можуть оказувати й патологічний вплив, як на тканини порожнини рота, так і на весь організм в цілому, обтяжуючи при цьому перебіг вже наявних захворювань, а також сприяючи виникненню нових (Лебеденко И.Ю., Лебеденко А.И., 2005; Weber Th., 1999).

До ускладнень, що виникають в результаті експлуатації протеза, відносяться: запальні процеси слизової оболонки порожнини рота в області крайового пародонту, алергійні реакції, розцементування коронок, перевантаження пародонту опорних зубів, що приводить до розвитку пародонтита.

За даними різних авторів запалення крайового пародонту залежно від виду конструкції та матеріалу, з якого виготовлено незнімний зубний протез, спостерігається в 30-90% (Копейкин В.Н. с соавт., 2002; Лебеденко И.Ю., Лебеденко А.И., 2005; Amous R.G., 1996; Adatinkigren K.C., 2008).

Запалення може бути викликано різними причинами, серед яких найбільш важливе місце займає травма ясен конструкцією протеза (Бушан М.Г., Каламкаров Х.А., 1980; Копейкин В.Н. с соавт., 2002; Петрушанко Т.О., 2006; Лебеденко И.Ю. с соавт., 2008).

Крім того, після фіксації незнімних ортопедичних конструкцій виникає перевантаження неадаптованого пародонту, що проявляється у вигляді гострої запальної відповіді (Жулев Е.Н., 2005; Иорданишвили А.К., 2007).

Тиск сідлоподібної проміжної частини протеза на слизову оболонку альвеолярного відростка при неправильно сконструйованому мостоподібному протезі приводить до замісної гіпертрофії слизової оболонки й підлягаючої кісткової тканини і, як наслідок, до розвитку хронічної запальної реакції (пролежнів) (Бушан М.Г., Каламкаров Х.А., 1980; Лебеденко И.Ю. с соавт., 2008).

Принцип лікування й профілактики ускладнень запального характеру засновано на використанні протизапальної терапії, і, звичайно, майже завжди при лікуванні застосовуються антисептичні препарати.

Вибір засобів антимікробної терапії залежить від багатьох факторів: важкості захворювання, превалюючої мікрофлори й ін. При цьому чітко встановлено, що без антисептичних препаратів домогтися стабілізації процесу неможливо (Ковалевский А.М., 1999; Головня И.А., Мазур И.П., 2004; Quirynen M. et al., 2001; Brook I., 2003; Ryan M.E., 2005).

Важливим для успішного лікування запальних ускладнень є патогенетичний підхід до проведення заходів, заснований на патологічній ситуації, що складається у взаємозв'язку зі станом порожнини рота в цілому. Наприклад, зсув мікробного балансу вбік дисбактеріозу передбачає курс лікування з обов'язковою нормалізацією мікробіоценозу; сухість слизової оболонки диктує проведення терапії, в якій закладено стимулюючий вплив на функціональну активність слинних залоз або штучне зволоження слизової оболонки.

Однак лікування запалення протезного ложа без зняття протеза не завжди ефективно. Зняття ж протеза, при якому звичайно протез деформується й подальша експлуатація його проблематична, припускає виготовлення нового протеза. Останнє, з ряду причин, серед яких відмова пацієнта, не завжди представляється можливим.

На жаль дослідницьких робіт у цьому напрямку проводиться недостатньо, що й визначило основний напрямок наших досліджень, а саме, розробку методу атравматичного зняття зубного протеза, його реставрацію в лабораторних умовах і використання для подальшого перепротезування, а також обґрунтування патогенетично спрямованих комплексів для лікування й профілактики запалення протезного ложа при різних клінічних ситуаціях у порожнині рота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Одеського національного медичного університету: "Клінічна оцінка ефективності застосування коригуючого гелю в пацієнтів із незнімними зубними протезами, які страждають на гіпосалівацію" (№ ДР 0106U010822) і ДУ «Інститут стоматології АМН України»: "Розробити засоби гігієни порожнини рота для підвищення ефективності профілактики та лікування ксеростомії" (№ ДР 0102U004090). Автор була співвиконавцем окремих фрагментів вищезгаданих тем.

Мета дослідження - підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з частковою адентією і профілактика запальних ускладнень, пов'язаних з використанням незнімних конструкцій зубних протезів, шляхом розробки й використання патогенетично обґрунтованих медикаментозних комплексів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити частоту запальних ускладнень і основні показники гомеостазу, біоценозу порожнини рота в період користування незнімними зубними протезами.

2. Розробити спосіб реконструкції суцільнолитих мостоподібних протезів, який передбачає їх атравматичне зняття, і апробувати запропонований метод у клініці ортопедичної стоматології.

3. Розробити методи профілактики й лікування ускладнень запального характеру, пов'язаних з експлуатацією суцільнолитих мостоподібних протезів, при різних клінічних ситуаціях в порожнині рота.

4. Дослідити клінічні показники ефективності проведених лікувально-профілактичних заходів в осіб із суцільнолитими незнімними зубними протезами, що страждають дисбактеріозом порожнини рота, зниженням функціональної активності слинних залоз і декубітальними виразками в області протезного ложа, до й після протезування.

5. Вивчити біохімічні й імунологічні показники ротової рідини хворих для оцінки ефективності проведених лікувально-профілактичних заходів в осіб з суцільнолитими незнімними зубними протезами при різних клінічних ситуаціях у порожнині рота.

Об'єкти дослідження - ускладнення запального характеру, пов'язані з використанням хворими незнімних конструкцій зубних протезів.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування й оцінка ефективності застосування лікувально-профілактичних комплексів в осіб із запальними ускладненнями, викликаними експлуатацією суцільнолитих незнімних зубних протезів.

Методи дослідження: клінічні (анамнез, огляд, дослідження проб і індексів, що віддзеркалюють інтенсивність запалення) - для визначення стану м'яких тканин альвеолярного відростка навколо суцільнолитих конструкцій у процесі використання; функціональні (збір ротової рідини) - для оцінки функціональної активності слинних залоз; лабораторні (біохімічні, морфологічні) - для оцінки гомеостазу ротової порожнини й визначення ефективності застосування лікувально-профілактичних комплексів; статистичні - для підтвердження вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше запропоновано диференційований підхід до лікування й профілактики ускладнень запального характеру, пов'язаних з експлуатацією суцільнолитих незнімних зубних протезів, залежно від клінічної ситуації в порожнині рота.

Показано, що запалення в порожнині рота, яке розвивається внаслідок користування суцільнолитими незнімними зубними протезами, характеризується зсувом мікробного балансу вбік дисбактеріозу, посиленням процесів перекісного окислення ліпідів і протеолітичної активності, зниженням факторів антиоксидантного захисту й місцевого імунітету.

Вперше запропоновано метод комплексного лікування запальних ускладнень, пов'язаних з експлуатацією суцільнолитих незнімних зубних протезів, що полягає в знятті зубних протезів без порушення їхньої цілісності, проведенні медикаментозної терапії протезного ложа й перепротезування реставрованими зубними протезами.

Вперше розроблено патогенетично обґрунтовані медикаментозні комплекси для лікування запальних ускладнень, пов'язаних з експлуатацією суцільнолитих незнімних зубних протезів, у хворих з дисбактеріозом порожнини рота, гіпосалівацією й декубітальними язвами, використання яких сприяє більш швидкому клінічному одужанню, підвищенню функціональної активності слинних залоз, нормалізації гомеостазу і мікробіоценозу порожнини рота, що дозволяє в короткий термін після реставрації протеза проводити перепротезування хворих.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено спосіб реконструкції незнімних мостоподібних зубних протезів, що передбачає атравматичне зняття суцільнолитих зубних протезів з наступною їхньою реконструкцією й використанням для перепротезування (Деклараційний патент на корисну модель № 25966 від 27.08.2007 р.).

Вперше запропоновано спосіб пролонгованого лікування запалення протезного ложа шляхом накладання індивідуально виготовленої капи з протизапальним гелем.

Запропонований метод зняття й реставрації зубного протеза дає можливість ефективно провести терапевтичне лікування ускладнень запального характеру (гінгівіт, декубітальні язви), попередити розвиток і прогресування пародонтита, а також уникнути повторного виготовлення нових протезів.

Розроблені способи та методи впроваджені в клінічну практику кафедри ортопедичної стоматології Одеського національного медичного університету МОЗ України, відділів ортопедичної стоматології ДУ "Інститут стоматології АМН України", Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, міської стоматологічної поліклініки № 4 та № 8 м. Одеса.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри ортопедичної стоматології Одеського національного медичного університету МОЗ України та на курсах інформації і стажування в ДУ «Інститут стоматології АМН України».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено пошук, відібрано й проаналізовано наукову літературу по темі дисертації, самостійно проведені всі клінічні дослідження. Узагальнено й проаналізовано отримані результати, проведено їх статистичну обробку. Написано й оформлено дисертацію. Разом з науковим керівником сформульовані основні висновки й рекомендації.

Клінічні дослідження проведені на кафедрі ортопедичної стоматології Одеського національного медичного університету (зав. каф. - д.мед.н., проф. Л.Д. Чулак), біохімічні - в лабораторії біохімії ДУ "Інститут стоматології АМН України" (зав. лаб. - к.біол.н., с.н.с. О.А. Макаренко), імунологічні - в імунологічній лабораторії ЦНДЛ Одеського національного медичного університету (провідний науковий співробітник - Л.С. Кравченко) при особис-тій участі автора.

Апробація роботи результатів дисертації. Основні положення роботи повідомлені на Міжнародному форумі стоматологів «Современные достижения стоматологии» «Одесса-Дента 2006» (Одеса, 2006), на міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2008), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми стоматологічної захворюваності і її профілактики у дитячого населення України у світлі мирових тенденцій і досягнень» (Одеса, 2010).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 6 друкованих працях, з них 3 статті у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент України на корисну модель, 2 тез у матеріалах науково-практичних конференцій та з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 174 сторінках комп'ютерного тексту й складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, який містить 280 першоджерел (з них 98 - латиницею). Фактичні дані наведені в 25 таблицях, роботу проілюстровано 32 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали й методи дослідження. Проведено аналіз 1207 амбулаторних карт стоматологічних хворих без присутності пацієнтів для вивчення частоти ускладнень запального характеру після застосування мостоподібних протезів, виготовлених з різних матеріалів.

У клінічних випробуваннях для оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілактичних комплексів взяло участь 181 хворий. 119 пацієнтам були виготовлені суцільнолиті незнімні зубні протези з керамічним облицюванням, 62 пацієнтам - без облицювання. 159 хворих страждали на хронічний катаральний гінгівіт, у 22 були виявлені декубітальні виразки (пролежні) в області підпротезного ложа.

Основні показники, що реєструвалися: скарги хворих, об'єктивний стан слизової оболонки порожнини рота із застосуванням індексів і проб, біохімічне й імунологічне дослідження ротової рідини. Клініко-лабораторні показники вивчалися залежно від призначеного лікувально-профілактичного комплексу до лікування, через 3, 5, 7 днів або 1 місяць.

Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота застосовували індекс Грін- Вермильона (1973). Поширеність й важкість гінгівіту визначали за допомогою індекса РМА (Parma, 1960). За показниками проби Шиллера-Писарєва (Новик І.А., 1967) судили про ступінь активності хронічного запалення в яснах. Оцінку кровоточивості ясен проводили при зондуванні пуговчатим зондом ясенної борозни (Білоклицька Г.Ф., 1986).

Для оцінки динаміки зміни візуально реєструємої інтенсивності гострого запалення й епітелізації (ІЗЕ) розроблена спеціальна шкала з 4-х бальною системою оцінки (0, 1, 2, 3).

рН ясенної рідини визначали за допомогою тест-смужок з високою чутливістю.

Дослідження функціональної активності слинних залоз проводили відповідно до рекомендацій Леонтьева В.К., Петрович Ю.А. (1976).

Морфологічне дослідження ротових змивів проводили, використовуючи пробу Ясиновского (1931) у модифікації Сукманского О.І. зі співавт. (1980).

Біохімічні й імунологічні дослідження проведені в ротовій рідині пацієнтів для вивчення стану ПОЛ, ФАС, виразності запального процесу й ступеня дисбактеріозу, стану факторів специфічного й неспецифічного захисту. Для цього визначали концентрацію малонового диальдегида (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г, 1977), активність ферменту каталази (Гирин С.В., 1999), загальну протеолітичну активність (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973), активність фосфатази рН 4,8 (Bessey O.A. et al., 1946, в модифікації А.П. Левицького із співавт., 1973), концентрацію білка (Lowry N.J. et al., 1951), активність ферментів уреази (Батурина А.В. с соавт., 1987) і лізоциму (Gorіn G. et al.,1971), рівень імуноглобулінів Ig А, Іg M і Іg G (Manchіnі et al., 1965, в модифікації Sіmmons, 1971).

Статистичну обробку даних проводили за методом Е.В. Монцевичуте-Эрингене (1964) з використанням t-критерію Ст'юдента. Дані вважали достовірними при рівні значимості 0,95, тобто Р < 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Перше із завдань полягало у вивченні частоти ускладнень запального характеру при використанні мостоподібних протезів, виготовлених з різних матеріалів. Було проведено аналіз 1207 амбулаторних карт стоматологічних хворих у віковому діапазоні 35-65 років, які звернулися протягом року в ортопедичне відділення Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки із приводу часткової адентії з наступним протезуванням з використанням мостоподібних зубних протезів.

Було встановлено, що запальні прояви під час експлуатації зубного протеза спостерігалися в 372 випадках (152 - гінгівіт, 220 - пролежні), що склало 30,8 %. Аналіз виявлених ускладнень запального характеру показав, що найбільш часто запалення слизової оболонки порожнини рота (СОПР) зустрічалося в результаті експлуатації металокерамічних зубних протезів. Однак структура клінічних проявів запалення при експлуатації різних суцільнолитих протезів була неоднакова.

Штамповані зубні протези (ЗП) частіше спричиняли розвиток ерозивних уражень (пролежнів) слизової оболонки під проміжною частиною протеза (до 19 %), у той час як гінгівіт зустрічався лише в 3% випадках.

Під впливом суцільнолитих ЗП значно частіше фіксували запалення ясен (гінгівіт) - в середньому 31,4 %. При цьому трохи більше при експлуатації суцільнолитих металокерамічних ЗП - 34 %.

Подальші дослідження проводилися з безпосереднім залученням осіб, що мають у порожнині рота суцільнолиті металокерамічні зубні протези (строк експлуатації протеза від 6 місяців до 3-х років), які звернулися зі скаргами на запалення слизової оболонки в області протеза (всього 60 чоловік). Дослідження проводилися в порівняльному аспекті з особами, що мають у порожнині рота суцільнолиті металокерамічні зубні протези (СЛМКЗП), але без вираженого запалення, а також з групою «здорових» осіб (без протезів).

Встановлено, що гігієнічний стан порожнини рота не мав істотних відмінностей у протезоносіїв обох груп. Що ж стосується показників поширеності й інтенсивності запального процесу, то були зафіксовані наступні результати: в осіб з явищами запалення (у порівнянні з пацієнтами без виражених змін СОПР) індекс РМА (%) був вище більш ніж в 4 рази; індекс РМА (бали) - вище більш ніж в 2 рази; проба Шиллера-Писарєва, що відбиває хронічне запалення СОПР - вище більш ніж в 2 рази. 10 % осіб мали ерозивні ураження слизової оболонки в області підпротезного ложа.

При вивченні основних показників гомеостазу й мікробіоценозу ротової порожнини було встановлено достовірне збільшення швидкості слиновиділення в осіб зі СЛМКЗП при наявності запалення в порожнині рота, причому як стосовно осіб без протезів (здорові) (р < 0,05), так і зі СЛМКЗП, але без запалення (р < 0,01). В осіб зі СЛМКЗП спостерігалося збільшення вмісту лейкоцитів і епітеліальних клітин у ротових змивах, як стосовно даних, зафіксованих у групі здорових осіб (р < 0,001), так і в осіб з явищами запалення в порожнині рота (р < 0,01). Активність уреази, що синтезується патогенною мікрофлорою порожнини рота, найбільш висока була в осіб з явищами запалення в порожнині рота, причому на рівні вірогідності відмінностей (р < 0,001) як в осіб без протезів, так і в протезоносіїв з незміненою слизовою оболонкою порожнини рота. Активність ферменту лізоциму найбільш високою була в здорових осіб (без протезів, що не мають запалення в порожнині рота), а найменшою - в осіб із протезами й наявністю запальних ускладнень.

У протезоносіїв з явищами запалення вміст білка й ЗПА були вірогідно вище, ніж в осіб без протезів і з СЛМКЗП, але без запалення. Що стосується активності кислої фосфатази (КФ), то відмінності спостерігалися тільки при порівнянні з показниками, зафіксованими в групі здорових осіб. В осіб з СЛМКЗП без вираженого запалення активність КФ була значно вище показників, зафіксованих у групі "здорові".

При вивченні стану ПОЛ встановлено, що в ротовій рідині найвищий показник МДА спостерігався в осіб зі СЛМКЗП, що мають запалення в області протеза. Активність каталази найвища була зафіксована в здорових осіб, а найнижча - у протезоносіїв із запальним процесом у порожнині рота.

Імунологічні дослідження ротової рідини показали, що найбільш рельєфні відмінності спостерігалися у вмісті SІg A і Іg G. В осіб з СЦМКЗП і запаленням в навколопротезній зоні вміст Sig A був вірогідно нижче (р < 0,01), ніж при відсутності запалення. Вміст Іg G навпаки - в осіб із запаленням був вірогідно вищим (р < 0,002). В осіб із запаленням також було зафіксоване зниження Ig A. Вміст Іg М у ротовій рідині істотно не відрізнявся в пацієнтів обох груп.

У подальших дослідженнях взяли участь 45 пацієнтів, які були розділені на 3 групи. У всіх пацієнтів було зафіксовано хронічний катаральний гінгівіт, що охоплював від 25 до 65 % ясен. Першу групу склали пацієнти без наявності ортопедичних конструкцій в порожнині рота (група порівняння). В 2-й і 3-й групі гінгівіт пов'язували з експлуатацією незнімного зубного протеза. В другу групу увійшли пацієнти, яким зняття мостоподібних протезів проводили традиційним методом. У третій групі зняття мостоподібних протезів проводилося за допомогою розробленої методики з подальшою реставрацією й фіксацією склоіономірним цементом.

Було розроблено атравматичний метод зняття суцільнолитого мостоподібного протеза з можливістю подальшої його реставрації й повторної фіксації. В основу покладений метод зняття коронки із застосуванням апарата "Коронофлекс" («Kavo», Німеччина).

Запропонований метод полягає у видаленні зафіксованих за допомогою цементу зубних протезів шляхом використання поступальних рухів петель, закріплених на коронках опорних зубів.

Це вирішується в такий спосіб. Вестибулярні й оральні поверхні опорних коронок мостоподібних протезів протравлюють плавиковою кислотою протягом 5-7 хвилин, висушують, наносять адгезив 7-го класу, фотополімеризують протягом 40-60 секунд, вставляють петлю.

Спеціальну петлю виготовляють індивідуально для кожного пацієнта із проволоки з нержавіючої сталі діаметром 0,8; 1,0 або 1,2 мм залежно від клінічної ситуації. Кінці петлі покривають рідким фотополімером і проводять полімеризацію протягом 40-60 сек.

Далі приєднують петлю до апарата, що виконує при знятті протеза м'які поступальні рухи. Після атравматичного зняття суцільнолитого мостовидного протеза приступають до його корекції.

Відновлення керамічного облицювання проводили плечовою низькотемпературною масою SML.

Перед передачею роботи її очищали від залишків цементу механічним шляхом. Роботу фіксували в порожнині рота на віск, і разом з нею знімали відбиток альгінатним матеріалом.

Відбитки разом з роботою замочували в глутарале Н (на 10 хв.), потім 2 хвилини промивали під проточною водою й знежирювали протез (останню процедуру повторювали двічі з інтервалом в 15 хв. відповідно до вимог санітарно-гігієнічних правил).

Після виливки моделі визначали необхідний колір коригуючої маси. Випал маси проводили при температурі 660-680 оС, для роботи використову-вали рідину для моделювання SD-Quіck. Індивідуальні особливості надавали за допомогою низькотемпературних фарб LFC-Malfarben.

Одночасно проводять обробку протезного ложа, на якому розташовується сідлоподібна частина мостоподібного протеза.

Клінічні дослідження показали, що вихідний рівень показників індексної оцінки інтенсивності запалення в пацієнтів 2-ї і 3-ї груп не мав достовірних відмінностей від показників, зафіксованих у групі порівняння.

В пацієнтів 2-ї групи, де зняття протеза проводили традиційним методом, на 2-у добу інтенсивність запалення знизилася, однак відмінності були недостовірні як стосовно групи порівняння, так і до вихідних показників; на 0,15 од. змінилося рН вбік залуження. На 7-8 добу значних змін не спостерігалося. Лише на 10-й день індекс РМА, що віддзеркалює важкість процесу, вірогідно знизився стосовно вихідного рівня. І, отже, можна було сказати, що гострий перебіг запалення вже не фіксувався.

Були відсутні візуальні прояви гострого запалення, однак, виходячи з показників РМА, Шиллера-Писарєва й рН, хронічне запалення маргінального пародонту й слизової оболонки в області проміжної частини протеза все ще було присутнє.

У пацієнтів 3 групи вже на 2-у добу зменшилися болючі відчуття при пальпації, інтенсивність фарбування СОПР значно знизилася. За показниками індексу РМА дані відрізнялися вірогідно при порівнянні з такими в контрольній групі й вихідними даними. рН змінилося вбік залуження на 0,25 од. і мало достовірні відмінності при порівнянні з вихідними даними. На 5-6 добу всі показники змінилися в позитивну сторону, причому як у порівнянні із групою контролю, так і вихідним рівнем. Тільки проба Шиллера-Писарєва, незважаючи на помітне зниження, не мала достовірних відмінностей з порівнюваними величинами, тобто хронічне запалення усе ще залишалося.

Оскільки на 6-у добу гостра запальна реакція слизової оболонки не виявлялася, показник рН ясенної рідини наближався до норми, приймалося рішення про фіксацію реставрованих протезів.

Протези були зафіксовані на 7-8 день за допомогою склоіономірного цементу. Через 2 дні після фіксації протезів знову були визначені індекси й проби, що віддзеркалюють важкість і перебіг запального процессу. За результатами дослідження індексу РМА, проби Шиллера-Писарєва, рівню рН були зафіксовані високовірогідні відмінності вбік поліпшення як стосовно даних у групі контролю, так і стосовно вихідного рівня.

Наступне завдання полягало в розробці ефективного методу лікування й профілактики запальних ускладнень у період відсутності протеза в порожнині рота, причому з обліком конкретної клінічної ситуації в порожнині рота. У дослідженнях взяло участь 136 хворих з СЦМКЗП, які були розподілені на 4 групи: 1 група (n=18) - хворі на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), гомеостаз порожнини рота не змінений; 2 група (n=15) - хворі на ХКТ на тлі дисбактеріозу порожнини рота; 3 група (n=81) - хворі на ХКГ на тлі зниження функціональної активності слинних залоз; 4 група (n=22) - хворі з декубітальними язвами (пролежнями) в області підпротезного ложа. Пацієнти всіх 4-х груп у свою чергу були розподілені на основну та групу порівняння.

Всім пацієнтам проводилося атравматичне зняття протеза, з них в 95 % випадків була технічна можливість реставрувати протез без деформацій з наступним використанням його для перепротезування. Попередньо проводилося професійне чищення опорних зубів і антисептична обробка ясенного краю. Хворим групи порівняння не призначали спеціальних медикаментозних засобів. Призначені лікувальні комплекси і препарати хворим основних груп були патогенетично обґрунтовані. Хворим 1-ї групи (ХКГ, без зміни гомеостазу порожнини рота) призначали полоскання 0,05 % розчином хлоргексидину (по 25 мл 3 рази в день протягом 3-х днів). Пацієнтам 2-ї групи (ХКГ на тлі дисбактеріозу) призначали полоскання порожнини рота зубним еліксиром «Лізомукоїд» (1 ч.л. на 50 мл води 3-5 раз в день по 60 сек.) та аплікації на ясна гелю «Шавлієвий» (2 рази в день). Хворим, що страждають ХКГ на тлі зниження салівації (3-я група) рекомендували використання ополіскувача «Корсоділ» (по 15 мл у розведенні 1:2 ранком і ввечері до й після застосування гелю) та гелю «Мальцит» (нанесення на слизову оболонку в області протезного ложа 2 рази в день). Пацієнтам 4-ї групи (з декубітальними язвами) призначали полоскання ротової порожнини відваром шипшини (по 50 мл ранком і ввечері до й після застосування капи з гелем) та використання спеціально виготовленої капи с гелем «Шавлієвий» в області протезного ложа (щоденно на 10-12 годин).

У групі осіб із ХКГ і незміненим гомеостазом порожнини рота результати досліджень показали, що видужання наступало на 1-2 дня раніше, ніж в осіб без полоскання рота й, отже, перепротезування проводилося на 1-2 дня раніше (на 7-й день), ніж у групі порівняння (табл. 1).

При вивченні клінічних показників пацієнтів 2-ї групи було встановлено, що у групі порівняння зниження інтенсивності запалення було зафіксовано тільки на 7-й день, а можливість перепротезування з'явилася тільки на 9-й день. В осіб основної групи зниження інтенсивності запалення ясен спостерігалося вже на 5-й день, а протезування здійснювалося на 6-й день, тобто на 3 дні раніше, ніж у групі порівняння (табл. 1).

Проведене біохімічне й імунологічне дослідження ротової рідини пацієнтів 2-ї групи вказало на здатність запропонованого лікувального комплексу (еліксир "Лізомукоїд" і гель "Шавлієвий") більш ефективно знижувати інтенсивність процесів ПОЛ, запалення, присутність у ротовій порожнині умовно-патогенної мікрофлори на тлі підвищення гуморальних факторів та неспецифічних факторів антимікробного захисту (табл 2).

Зафіксовано позитивну динаміку зміни клінічних показників під впливом проведених лікувально-профілактичних заходів ("Корсоділ" і гель "Мальцит") у пацієнтів із ХКГ на тлі зниження функціональної активності слинних залоз. лікування ускладнення зубний протез

В рамках проведення цих досліджень, крім оцінки ефективності запропонованого лікувально-профілактичного комплексу на тканині пародонту, вирішувався ще ряд завдань, а саме, порівняти внутрішньоротові й позаротові методи реставрації СЛМПЗП, розташування протезів (фронтальне, бічне), статеві й віковий аспекти в рішенні проблеми профілактики й лікування ускладнень під час експлуатації мостоподібних зубних протезів.

Було встановлено, що найбільше число виготовлених протезів доводиться на вік 40-49 років. Частіше суцільнолиті металокерамічні незнімні зубні протези розташовуються у фронтальній ділянці зубного ряду.

Показано, що запропонований метод лікування ускладнень запального характеру в осіб зі зниженою функціональною активністю слинних залоз, що включає гель "Мальцит", дозволяє домогтися стійкого протизапального ефекту й у короткий термін після реставрації протеза проводити перепротезування.

Таблиця 1. Перебіг запального процесу й динаміка зміни пародонтальних індексів після лікування в пацієнтів 1-ї (ХКГ) та 2-ї групи (ХКГ, дисбактеріоз порожнини рота)

Показник, що досліджується	1-я група (ХКГ, без змін гомеостазу)	2-а група (ХКГ, дисбактеріоз порожнини рота)
	Час дослідження	День фіксації протеза	Час дослідження	День фіксації протеза
	Після зняття ЗП	на 3 день	на 5 день	на 7 день		Після зняття ЗП	на 3 день	на 5 день	на 7 день
Група порівняння
Кровоточивість	2,4±0,3	2,2±0,2 Р1>0,05	1,8±0,2 Р1<0,05	1,4±0,2 Р1<0,05	8-й	2,7±0,4	2,8±0,5 Р1>0,05	2,1±0,2 Р1>0,05	1,9±0,2 Р1<0,05	9-й
РМА (бали)	2,1±0,17	2,1±0,16 Р1>0,05	2,0±0,12 Р1>0,05	1,8±0,14 Р1>0,05		2,4±0,22	2,5±0,21 Р1>0,05	2,1±0,15 Р1>0,05	2,1±0,14 Р1>0,05
Проба Шиллера-Писарєва	2,0±0,25	2,1±0,19 Р1>0,05	2,0±0,21 Р1>0,05	1,9±0,18 Р1>0,05		2,5±0,21	2,4±0,22 Р1>0,05	2,2±0,22 Р1>0,05	2,2±0,19 Р1>0,05
Основна група
Кровоточивість	2,5±0,4 Р>0,05	2,0±0,2 Р<0,05 Р1<0,05	1,55±0,12	-	6-7-й	2,3±0,21 Р>0,05	1,7±0,15 Р<0,05 Р1<0,05	1,6±0,13 Р<0,05 Р1<0,01	-	6-й
РМА (бали)	2,3±0,20 Р>0,05	2,0±0,17 Р>0,05 Р1>0,05	1,6±0,12 Р<0,05 Р1<0,05	-		2,5±0,22 Р>0,05	2,1±0,19 Р>0,05 Р1>0,05	1,7±0,14 Р<0,05 Р1<0,01	-
Проба Шиллера-Писарєва	2,2±0,29 Р>0,05	2,1±0,18 Р>0,05 Р1>0,05	2,0±0,15 Р>0,05 Р1>0,05	-		2,3±0,21 Р>0,05	2,2±0,16 Р>0,05 Р1>0,05	1,9±0,14 Р>0,05 Р1<0,01	-

Примітка. Вірогідність відмінностей - Р, розрахована стосовно показників, зафіксованих у групі порівняння; Р1 - стосовно показників одразу після зняття протезу (до лікування)

Таблиця 2. Біохімічні та імунологічні показники ротової рідини пацієнтів 2-ї групи (ХКГ, дисбактеріоз порожнини рота) до зняття протезу й після лікування

Час дослідження

Активність ферментів

МДА (мкмоль/л)

СД

АПІ

Вміст імуноглобулінів (г/л)

Уреаза (мкмоль/л)

Лізоцим (од./мл)

ЗПА (мкат/л)

Каталаза (мкат/л)

SIgА

IgА

IgG

IgM

Група порівняння

Після знаття ЗП (вихідний рівень)

11,8±1,4

0,029± 0,004

18,9±1,6

0,14±0,02

0,45±0,06

8,9±0,9

3,1±0,04

0,39±0,05

0,17±0,01

0,34±0,02

0,07±0,001

Через 7 днів після проведення пере-протезування

8,2±0,7 Р1<0,02

0,042± 0,004 Р1<0,05

9,4±1,1 Р1<0,001

0,21±0,02 Р1<0,02

0,31±0,05 Р1<0,05

4,8±0,4 Р1<0,001

6,8±0,06 Р1<0,001

0,41±0,07 Р1>0,05

0,18±0,01 Р1>0,05

0,31±0,02 Р1>0,05

0,08±0,001 Р1>0,05

Через 1 місяць після пере-протезування

5,1±0,6 Р1<0,001

0,05± 0,004 Р1<0,001

5,8±0,7 Р1<0,02

0,23±0,03 Р1<0,02

0,27±0,04 Р1<0,02

2,2±0,9 Р1<0,001

8,5±1,0 Р1<0,001

0,42±0,08 Р1>0,05

0,19± 0,02 Р1>0,05

0,29±0,01 Р1>0,05

0,08±0,001 Р1>0,05

Основна група

Після знаття ЗП (вихідний рівень)

9,6±1,1 Р>0,05

0,036± 0,005 Р>0,05

15,8±1,9 Р>0,05

0,11±0,02 Р>0,05

0,38±0,05 Р>0,05

5,8±0,6 Р<0,02

2,9±0,03 Р>0,05

0,30±0,06 Р>0,05

0,14±0,001 Р>0,05

0,47±0,02 Р<0,05

0,08±0,001 Р>0,05

Через 7 днів після проведення пере-протезування

3,5±0,5 Р<0,001 Р1<0,001

0,064± 0,008 Р<0,05 Р1<0,01

3,2±0,5 Р<0,001 Р1<0,001

0,29±0,03 Р<0,02 Р1<0,02

0,20±0,03 Р<0,02 Р1<0,001

1,2±0,2 Р<0,002 Р1<0,001

14,5±1,3 Р1<0,001

0,40±0,07 Р>0,05 Р1>0,05

0,18±0,01 Р<0,05 Р1<0,02

0,38±0,01 Р<0,05 Р1<0,001

0,08±0,001 Р>0,05 Р1>0,05

Через 1 місяць після пере-протезування

2,9±0,4 Р<0,02 Р1<0,001

0,072± 0,007 Р<0,01 Р1<0,001

3,9±0,5 Р<0,02 Р1<0,001

0,33±0,04 Р<0,05 Р1<0,001

0,16±0,02 Р<0,02 Р1<0,02

0,9±0,1 Р<0,001 Р1<0,001

20,6±1,9 Р1<0,001

0,51±0,08 Р<0,05 Р1<0,02

0,20±0,02 Р>0,05 Р1<0,02

0,24±0,02 Р<0,05 Р1<0,001

0,08±0,001 Р>0,05 Р1>0,05

В пацієнтів з декубітальними язвами в області підпротезного ложа після зняття протеза було призначено полоскання порожнини рота відваром шипшини і використання спеціально виготовленої капи, що містить гель "Шавлієвий". Результати досліджень свідчать, що у більшості осіб основної групи (84%) візуально виявлені ознаки клінічного видужання були зафіксовані на 5-й день. Фіксація реставрованого протеза також була проведена в основному на 5-й день (на 4-5 днів раніше, ніж у групі порівняння).

Результати клінічного спостереження підтверджені цифровими показниками інтенсивності гострого (ІЗЕ) і хронічного запалення (проба Шиллера-Писарєва) (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка зміни інтенсивності запалення й эпітелізації протезного ложа пацієнтів з декубітальними язвами

Показник	Група порівняння (n=10)	Основна група (n=12)
	Вихідний рівень	3-й день	5-й день	7-й день	Вихідний рівень	3-й день	5-й день	7-й день
Інтенсивність запалення і епітелізації(ІЗЕ)	2,8±0,5	2,4±0,3 Р1>0,05	2,1±0,4 Р1>0,05	1,5±0,2 Р1>0,05	2,6±0,4	2,1±0,5 Р>0,05 Р1>0,05	1,5±0,3 Р>0,05 Р1<0,05	0,2±0,01 Р<0,001 Р1<0,05
Проба Шиллера-Писарєва	2,2±0,3	2,0±0,2 Р1>0,05	2,1±0,2 Р1>0,05	1,8±0,3 Р1>0,05	2,4±0,1 Р>0,05	2,0±0,3 Р>0,05	1,8±0, Р>0,05 Р1<0,01	1,5±0,2 Р>0,05 Р1<0,001
Ознаки епітелізації (кількість осіб)	-	0	3 (30%)	5 (50%)	-	1 (8%)	10 (84%)	1 (8%)
День фіксації протеза	9-10 -й день	5-7 -й день

Примітка. Вірогідність відмінностей: Р - розрахована відносно показників групи порівняння; Р1 - стосовно вихідного рівня (до лікування)

Таким чином, запропоновані лікувально-профілактичні комплекси для реабілітації пацієнтів з ускладненнями запального характеру в порожнині рота, обумовленими експлуатацією суцільнолитих мостоподібних зубних протезів, і різними клінічними ситуаціями, ефективно знижують інтенсивність запального процесу, дозволяючи проводити перепротезування в короткий термін.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове рішення наукового завдання, пов'язаного з підвищенням ефективності ортопедичного лікування хворих з частичною адентією шляхом розробки комплексного методу профілактики й лікування ускладнень запального характеру, пов'язаного з експлуатацією суцільнолитих незнімних зубних протезів.

1. Встановлено, що зубний протез в порожнині рота є потенційним подразником і ініціатором запального процеса. Під впливом суцільнолитих зубних протезів запалення ясен (гінгівіт) спостерігається в 31,4%, а ерозивні ураження слизової оболонки в області підпротезного ложа - в 10 %. Інтенсивність хронічного запалення слизової оболонки порожнини рота при експлуатації суцільнолитих металокерамічних зубних протезів більше виражена при розміщенні протеза в бічній ділянці щелепи.

2. Запалення в порожнині рота в протезоносіїв характеризується зсувом мікробного балансу вбік дисбактеріозу (активність уреази вище в 2,57 рази, а активність лізоциму нижче в 1,5 рази), посиленням процесів перекісного окислювання ліпідів (вміст МДА вище в 1,8 рази) і протеолітичної активності (ЗПА вище в 2,3 рази), зниженням факторів антиоксидантного захисту (активність каталази нижче в 1,8 рази) і місцевого імунітету (вміст SІg А нижче в 1,5 рази) у порівнянні із протезоносіями без явищ запалення СОПР.

3. Реставрація протеза в порожнині рота є неадекватним методом стосовно тканин пародонту, викликаючи додаткове роздратування й відповідну реакцію у вигляді збільшення інтенсивності запалення слизової оболонки порожнини рота (на 5-й день збільшення проби Шиллера-Писарєва на 7%, інтенсивність еміграції лейкоцитів на 3,3 %, злущення епітелію на 25 %).

4. Розроблено спосіб реконструкції незнімних мостоподібних зубних протезів, зафіксованих за допомогою цементу, використання якого в 95 % випадків дозволяє провести атравматичне зняття коронок без руйнування керамічного облицювання з можливістю подальшого відновлення протезу. Перепротезування реставрованим зубним протезом при відсутності запальних явищ СОПР здійснюється в день зняття протеза.

5. Запропонований метод лікування запальних ускладнень, пов'язаних з експлуатацією суцільнолитих металокерамічних зубних протезів, в осіб з дисбактеріозом порожнини рота, що полягає в використанні зубного еліксиру «Лізомукоїд» і гелю «Шавлієвий», приводить до швидкого одужання (на 3 дні раніше, ніж при стандартному лікуванні) і нормалізації гомеостазу й мікробіоценозу порожнини рота (зменшення СД в 6 разів, вмісту SІg А в 2 рази, збільшення індексу АПІ в 7 разів).

6. Метод лікування й профілактики ускладнень запального характеру в осіб зі зниженою функціональною активністю слинних залоз, що включає гель "Мальцит" та ополіскував «Корсоділ», дозволяє домогтися стійкого протизапального ефекту (зменшення проби Шиллера-Писарєва в 2-2,5 рази), механізм якого заснований на збільшенні салівації (р < 0,001) - фактора, що збільшую очищаючу і захисну дію слизової оболонки (зменшення інтенсивності злущування епітелію в 2 рази).

7. Лікування осіб з декубітальними виразками в області протезного ложа, що включає полоскання рота відваром шипшини й накладення капи з гелем "Шавлієвий" на протезне ложе, швидко знімає запалення, сприяє епітелізації раневої поверхні (на 5-й день в 84 % осіб), клінічне видужання наступає в 1,5 рази швидше, ніж при звичайному лікуванні.

Практичні рекомендації

1. При знятті протеза застосовувати атравматичный метод з наступною його реставрацією в лабораторних умовах і використанням для перепротезування.

2. Проведені лікувально-профілактичні заходи повинні бути патогенетично обґрунтовані з урахуванням клінічної ситуації в порожнині рота.

3. Схема лікувально-профілактичних заходів при лікуванні ускладнень запального характеру, пов'язаного з експлуатацією ЦЛНЗП, повинна включати наступні заходи: зняття й реставрація зубного протеза, професійне чищення опорних зубів, медикаментозна обробка ділянок запалення СОПР, патогенетичне лікування залежно від клінічної ситуації в порожнині рота

4. Особам із ХКГ, що страждають патологією ЖКТ, ускладненою дисбактеріозом, у тому числі й порожнині рота, у лікувальний комплекс, крім протизапальних засобів, повинен бути включений препарат, що нормалізує мікробіоценоз порожнини рота. Наприклад, зубний еліксир "Лізомукоїд" (полоскання рота протягом 60 сек. еліксиром у розведенні 1 ч.л. на 50 мл води 3-5 разів у день) і гель "Шавлієвий" - аплікації на ясна 2 рази в день

5. Пацієнтам із ХКГ і зниженою функціональною активністю слинних залоз рекомендовано полоскання порожнини рота розчином "Корсодилу" (15 мл у розведенні 1:2 2 рази в день) і аплікації гелю "Мальцит" на слизову оболонку в області розташування протеза, а також на інші ділянки СОПР (ранком і ввечері).

6. Пацієнтам з декубітальними виразками в області підпротезного ложа рекомендовано полоскання рота ранком і ввечері відваром шипшини, а в проміжках між полосканнями використання спеціально виготовленої капи з додаванням протизапального гелю "Шавлієвий".

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Розуменко М. В. Вплив зубного еліксиру «Лізомукоїду» і гелю «Шавлієвого» на ступінь дисбактеріозу й антиоксидантно-прооксидантний індекс порожнини рота при перепротезуванні суцільнолитими конструкціями /М. В. Розуменко // Одеський медичний журнал. - 2008. - № 5(109). - С. 60-62.

3. Розуменко М. В. Порівняльна характеристика методів профілактики і лікування ускладнень під час користування мостовидними конструкціями зубних протезів, які не знімаються / М. В. Розуменко, В. Г. Шутурмінський // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2008. - № 1. - С. 42-45.

3. Чулак Л.Д. Розробка методу профілактики і лікування ускладнень при користуванні незнімними мостоподібними зубними конструкціями / Л. Д. Чулак, М. В. Розуменко // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2008. - № 1 (53). - С. 45-47

4. Деклараційний патент на корисну модель № 25966, Україна, МПК (2006) А61С 3/00. Спосіб реконструкції незнімних мостоподібних зубних протезів / Л. Д. Чулак, В. Г. Шутурмінський, М. В. Розуменко, В. А. Розуменко. - Заявка № u 200704960; Заявл.03.05.2007; Опубл. 27.08.2007; Бюл. № 13.

5. Розуменко М. В. Частота клинических проявлений воспалительных состояний слизистой оболочки полости рта у лиц с мостовидными зубными протезами / М. В. Розуменко // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Актуальні проблеми стоматологічної захворюваності і її профілактики у дитячого населення України у світлі мирових тенденцій і досягнень», Одеса, 2010). - 2010. - № 2. - С. 34-35.

6. Розуменко В. А. Разработка метода профилактики и лечения осложнений при пользовании несъемными мостовидными конструкциями / В. А. Розуменко, М. В. Розуменко // Молодь - медицині майбутнього: міжнар. наук-практ. конф. студентів та молодих вчених, Одеса, 24-25 квітня, 2008 р.: тези допов. - Одеса, 2008. - С. 375.

Анотація

Розуменко М.В. Диференційований підхід до лікування ускладнень, пов'язаних з експлуатацією різних конструкцій суцільнолитих зубних протезів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2011.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й результати клінічного дослідження, що полягає в розробці диференційованого комплексного методу профілактики й лікування ускладнень запального характеру, пов'язаних з експлуатацією суцільнолитих незнімних зубних протезів, в залежності від клінічної ситуації в порожнині рота.

Дослідження показали, що запальні прояви під час експлуатації незнімних зубних протезів спостерігалися в 30,8 % випадків.

Розроблено спосіб реконструкції суцільнолитого мостовидного протеза, який передбачає атравматичне зняття протеза з можливістю подальшої його реставрації й повторної фіксації.

Розроблено патогенетично обґрунтовані методи лікування й профілак-тики запальних ускладнень, викликані експлуатацією незнімних зубних протезів, з обліком конкретної клінічної ситуації в порожнині рота, а саме наявності дисбактеріозу порожнини рота, гіпосалівації, декубітальних язв в області підпротезного ложа.

Встановлено, що використання розроблених комплексів у залежності від клінічної ситуації в порожнині рота сприяє більш швидкій ліквідації запальних ускладнень при використання СЦМКЗП, скорішому одужанню (на 2-3 дня раніше), що дозволяє в менш короткий термін після реставрації протеза проводити перепротезування хворих.

Ключові слова: суцільнолитий металокерамічний зубний протез, запальні ускладнення, декубітальні язви, гіпосалівація, дисбактеріоз.

Аннотация

Розуменко М.В. Дифференцированное лечение осложнений, связанных с эксплуатацией различных конструкций цельнолитых зубных протезов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2011.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и результаты клинического исследования, заключающегося в разработке комплексного дифференцированного метода профилактики и лечения осложнений воспалительного характера, связанных с эксплуатацией цельнолитых несъемных зубных протезов, в зависимости от клинической ситуации в полости рта.

Исследования показали, что воспалительные проявления во время эксплуатации несъемных зубных протезов наблюдались в 30,8 % случаев, и наиболее часто в результате эксплуатации металлокерамических зубных протезов.

Изучение основных показателей гомеостаза и микробиоценоза ротовой показало, что у лиц с ЦЛМКЗП при наличии воспаления в полости рта увеличено слюноотделение, эмиграция лейкоцитов и слущивание эпителиальных клеток. Наблюдается высокая активность фермента уреазы на фоне снижения активности лизоцима (явления дисбактериоза); высокая активность ПОЛ, дезадаптация факторов гуморальной защиты.

Разработан способ реконструкции цельнолитого мостовидного протеза, который предусматривает атравматичное снятие протеза с возможностью дальнейшей его реставрации и повторной фиксации.

Впервые разработаны патогенетически обоснованные медикаментозные комплексы для лечения воспалительных осложнений, связанных с эксплуатацией цельнолитых несъемных зубных протезов, с учетом конкретной клинической ситуации в полости рта, а именно наличие дисбактериоза полости рта, гипосаливации, декубитальных язв.

Показано, что использование предлагаемых комплексов способствует более быстрому клиническому выздоровлению, повышению функциональной активности слюнных желез, нормализации гомеостаза и микробиоценоза полости рта, что позволяет в короткий срок после реставрации протеза проводить перепротезирование больных.

Ключевые слова: цельнолитой металлокерамический зубной протез, воспалительные осложнения, декубитальные язвы, гипосаливация, дисбактериоз.

Annotation

Rozumenko M.V. Differentiated treatment of complications associated with the operation of different designs-cast dentures. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. State Institution “Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2011.

The thesis presents a theoretical synthesis and results of clinical research is to develop differentiated complex method of prevention and treatment of inflammatory complications associated with operation of cast dental prosthesis, depending on the clinical situation in oral cavity.

Studies have shown that inflammatory manifestations during use of dental prosthesis were observed in 30,8 % cases.

The method of reconstruction of cast dental bridges, which involves removing nontraumatic prosthesis with the ability to further its restoration and re-commit.

A pathogenic treatment and prevention policy inflammatory complications caused by the operation of the dental prosthesis, taking into account the specific clinical situation in the oral cavity, namely oral dysbacteriosis, hiposalivation, decubital ulcers.

Found that the use complex developed according to the clinical situation in the mouth promotes more rapid elimination of inflammatory complications in the use STSMKZP, rapid recovery (2-3 days before), which allows for less soon after the restoration conduct pereprotezuvannya denture patients.

Key words: cast metal dentures, inflammatory complications, decubital ulcers, hiposalivation, dysbacteriosis.

Размещено на Allbest.ru

...