Фармакологічний вплив Бі-септиму на м’ясну продуктивність курей при паразитоценозі ешерихіозу з еймеріозом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фармакологічний вплив Бі-септиму на м'ясну продуктивність курей при паразитоценозі ешерихіозу з еймеріозом

Найважливішою ознакою якості продуктів птахівництва є показники їх безпеки, тобто відсутність у них речовин, шкідливих для здоров'я споживача, а також збудників заразних хвороб.

Загальновідомо, що інфекційні захворювання досить рідко викликаються одним збудником: у структурі заразних хвороб змішані інфекції та паразитоценози переважають моноінфекції. У таких випадках клінічні прояви захворювання нетипові й визначаються характером взаємодії між різними збудниками, що призводять до пригнічення або стимуляції одного виду мікроорганізму іншим. Захворювання, викликані змішаною мікрофлорою, мають триваліший перебіг, протікають клінічно важче, часто викликають рецидиви і на їх тлі нерідко виникають різні ускладнення (Артемьева С.А зі співавт., 2003).

Одним із найпоширеніших заразних хвороб є паразитоценоз ешерихіозу та еймеріозу, який наносить значні економічні збитки птахогосподарствам. При цьому загибель молодняку коливається в межах величин від 5 до 40 % і більше; несучість знижується до 25-28 %, а загибель ембріонів сягає понад 50 % (Апатенко В.М., 2003; Горжеєв В.М., 2003; Венгеренко Л.А., 2007). Саме тому останнім часом ведеться пошук і розробка комбінованих препаратів із поєднанням декількох антибіотиків, одним із яких є новітній препарат Бі-септим. Окремі з уже вивчених лікарських препаратів мають досить тривалий період виведення з організму тварин і птиці. До того ж у разі порушення термінів очікування, залишки цих препаратів можуть виявляти у м'ясі. Це, в свою чергу, призводить до вибраковки м'яса й нанесення суттєвих економічних збитків власникам птахофабрик і тваринницьких комплексів (Артемьева С.А., 2003; Дмитриев А.И., 2003; Доргутина В.В, 2003; Вербицький П.И., 2003).

У більшості випадків науковці вивчають лише окремі аспекти кокцидіостатичної, протимікробної та імуномодулятивної дії препарату Бі-септиму, не враховуючи специфіки його дії, тому це негативно впливає на широке впровадження Бі-септиму у практику ветеринарної медицини. Цим зумовлена необхідність поглиблених досліджень стосовно загального впливу антибіотиків (тилозину та окситетрацикліну) на організм птиці. Такі дослідження сприятимуть створенню теоретичної основи для формування практичних рекомендацій стосовно підвищення ефективності лікування птиці, хворої на паразитоценоз ешерихіозу з еймеріозом.

З огляду на зазначене, дана робота є своєчасним і актуальним дослідженням і має неабияке теоретичне й практичне значення для науки і практики ветеринарної медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом наукових досліджень кафедр ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва; вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці Сумського національного аграрного університету за тематичним планом науково-дослідної роботи кафедр "Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування і профілактики заразних хвороб птиці загону курячих", № держреєстрації 0198U001290, а також "Вивчити розповсюдження потенційно небезпечних для людини інфекційних хвороб тварин у Північно-Східній Україні та розробити вдосконалені методи з їх діагностики, профілактики та лікування", № держреєстрації 0108U007000.

За технологічним спрямуванням досліджувані господарства мали різноманітні спеціалізації, а саме: державні птахоплемзаводи; птахофабрики яєчного напрямку та бройлерні підприємства. При цьому враховували географічне розташування господарств, пору року, вік птиці, видову приналежність ізольованих культур, їх кількість.

Мета і завдання досліджень. Узагальнити теоретично методологічні підходи щодо розробки складників препарату Бі-септиму та дослідити фармакологічний вплив цього препарату на м'ясну продуктивність курей при паразитоценозі, обумовленому ешерихіями з еймеріями, визначивши його біологічну цінність.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв'язання таких завдань:

· дослідити сумісність інгредієнтів, що входять до складу препарату "Бі-септим";

· вивчити гостру та хронічну токсичність препарату;

· вивчити кумулятивну дію Бі-септиму;

· вивчити поширення ешерихіозу й еймеріозу в птахогосподарствах України;

· визначити чутливість ешерихій та еймерій до Бі-септиму, а також вивчити ефективність лікування птиці цим препаратом;

· дослідити найбільш придатний метод дослідження м'яса на визначення залишкових кількостей Бі-септиму;

· визначити залишкові кількості Бі-септиму у м'ясі птиці після її лікування та встановити строки його виведення;

· вивчити можливість інактивації залишків антибіотика в м'ясі птиці за допомогою методів термічної обробки та низької температури;

· встановити ступінь токсичності та алергенності м'яса птиці після застосування Бі-септиму;

· вивчити вплив Бі-септиму на якісні показники та процеси дозрівання м'яса птиці;

· обґрунтувати ветеринарно-санітарну оцінку м'яса птиці після лікування курей, хворих паразитоценоз, що викликається ешерихіями з еймеріями, Бі-септимом.

Об'єкт досліджень: фармакологічна характеристика комплексного препарату Бі-септим.

Предмет досліджень: бактерицидні та протипротозойні властивості Бі-септиму, його токсичність та ефективність під час лікування ешерихіозу та еймеріозу; ветеринарно-санітарна оцінка тушок птиці після лікування Бі-септимом, їх біологічна цінність.

Методи досліджень: Методологічною основою дослідження є концептуальні положення сучасних наук: фармакології, токсикології, мікробіології, епізоотології, паразитології, біохімії, патологічної анатомії, статистики, які відображені в наукових працях відомих вітчизняних і зарубіжних учених щодо до клінічних досліджень препаратів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні науково обґрунтовано концепцію стосовно створення нового препарату Бі-септиму; досліджено його фармакологічний вплив та широке застосування для лікування курей, хворих на паразитоценоз, викликаний ешерихіями з еймеріями.

Отримано нові наукові та практичні дані щодо токсичності м'яса птиці після лікування Бі-септимом і визначено період його виведення з продуктів птахівництва.

Визначено чутливість мікрофлори та еймерій до препарату Бі-септим, встановлено параметри токсичності, алергенні властивості антибіотика Бі-септим широкого спектру дії. Виявлено також період виведення препарату з організму птиці та його вплив на якість продуктів птахівництва.

Науково доведено, що біологічна цінність м'яса, отриманого від птиці, хворої на ешерихіоз та еймеріоз, знижується. Визначено санітарну оцінку продуктів птахівництва залежно від інтенсивності ураження ешерихіями та еймеріями.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано застосування новітнього препарату Бі-септим щодо лікування птиці проти паразитоценозу, обумовленого ешерихіями та еймеріями, а також розроблені рекомендації щодо виробництва якісного та безпечного м'яса після лікування.

Результати досліджень використані при написанні методичних рекомендацій "Проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою птиці при паразитоценозах", затверджених науково-технічною радою Державного комітету ветеринарної медицини України, протокол № 2 від 25 грудня 2008 року. Результати виконаних досліджень апробовані у господарствах Полтавської, Харківської та Сумської областей.

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, що викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Зокрема, добір і аналіз даних літератури, експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, статистична обробка, теоретичне обґрунтування одержаних результатів, і їх опис.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та отримали загальне схвалення на: щорічних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Сумського НАУ і Полтавської ДАА (2005-2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань епізоотології, біотехнології та імунології" (м. Полтава, 2008 р.); VI міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 2008 р.); XIV конференції українського наукового товариства паразитологів (м. Ужгород, 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, двоє тез і методичні рекомендації.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 168 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстровано 43 таблицями, 29 рисунками. Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаної літератури, що містить 186 джерел, у тому числі 36 - іноземних авторів.

Дослідження виконували з 2005 по 2010 рік на базі лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету, кафедри паразитології факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії; Регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в Полтавській області; Лабораторії диференційної діагностики ІЕ УААН.

Виробничі дослідження проведено:

- в північно-східному регіоні Сумській області - ВАТ "Птахорадгосп "Мирний", "Агрофірма "Авангард", ТзОВ "Горлиця".

- у східному регіоні Харківської області - ВАТ "Курганський бройлер", ДП "Бірки" та ПФ "Агроімпекс".

- у центральному регіоні Полтавської області - ЗАТ "Лубниптиця" та "Полтавська птахофабрика ".

У лабораторних дослідах використано 1000 птиць кросу Ломан Браун та Ломан Вайт, 50 білих мишей, 70 лабораторних щурів.

Епізоотологічні, клінічні, паразитологічні, серологічні, бактеріологічні, фармакологічні, токсикологічні, патологоанатомічні та органолептичні дослідження проводили за загальновизнаними методиками.

Дослідження та моніторинг стану інгредієнтів у препараті "Бі-септим" на предмет їх фармацевтичної сумісності проводили на мас-спектрометрi бiохiмiчному МСБХ-01 з iонiзацiєю зразка уламками ділення ядер 252Cf (АТ "SELMI").

Визначення токсичних властивостей Бі-септиму проводили згідно з "Методичними вказівками з визначення токсичних властивостей препаратів, які використовуються у ветеринарії та тваринництві".

Розраховуючи коефіцієнт кумуляції, користувалися схемою K. Lima у модифікації К.К. Сидорова.

Встановлення алергенного впливу препарату здійснювали методом скарифікаційного тесту. Постановка та оцінка результатів шкірних проб здійснювалася відповідно до вимог Наказу МОЗ України та АМН України за № 127/18 від 02.04.02.

Чутливість мікрофлори до Бі-септиму визначали методом паперових дисків. Зараження птиці еймеріозом проводили шляхом перорального введення 100±10 еймерій/птаха, з наступною діагностикою його методом флотації за Котельниковим-Хреновим з аміачною селітрою.

Експериментальне відтворення ешерихіозу у птиці проводили шляхом внутрішньочеревного введення 1 см3 1 млрд. культури E. сoli на птицю з наступною реізоляцією культур.

Для визначення залишків Бі-септиму у м'ясі було сформовано 2 групи птиці. Перша група слугувала контролем (n=10), друга група дослідна (n=30). Протягом семи діб птиці дослідної групи задавали перорально розчин Бі-септиму із розрахунку 1 г/дм3. Птиця контрольної групи отримувала за аналогічних умов питну воду. Забій птиці дослідної та контрольної груп проводили через годину, на третю та сьому доби після останнього задавання антибіотика (по 10 птахів). Від кожної тушки забитої птиці відбиралися проби м'яса та органів для дослідження на наявність антибіотиків.

Залишкові кількості діючих речовин Бі-септиму у продукції птахівництва визначали методом дифузії в агар, згідно з ГОСТ 7702.0.- 95 та експрес-методом (МУК 4.2.026-95), який грунтується на пригніченні антибіотиками дегідрогеназної активності тест-культур у рідкому живильному середовищі.

Токсикологічне дослідження зразків м'яса проводили з використанням стандартної комерційної серії культури інфузорії колподи, виготовленої згідно з вимогами нормативної документації ТУ У 46.15.243-97.

Визначення впливу залишків Бі-септиму на процеси дозрівання м'яса проводили з використанням органолептичних і фізико-хімічних методів. В якості контролю використовували групу клінічно здорових курей (n=5) і групу курей, заражених одночасно збудниками колібактеріозу та еймеріозу (n=5), які не отримували лікарських речовин. Дослідну групу курей-аналогів (n=5), лікували Бі-септимом до повного одужання птиці. Дослідження проводили одразу після забою курей, через 3, 24 і 48 годин.

Результати досліджень обробляли статистично за методом Стьюдента, з урахуванням середньоарифметичних величин та їх статистичних похибок (М ± m).

Визначення сумісності інгредієнтів, що входять до складу препарату "Бі-септим". Отримані дані методом ПДМС мас-спектри основних інгредієнтів препарату, зокрема тилозину тартрату й окситетрацикліну, вказують, що дані сполуки протягом тривалого часу (76 діб) перебування в розчиненому стані (в суміші етанол-вода (1:1) суттєво не змінюються. Тобто, самі по собі вони є порівняно стійкими в розчині.

Динаміка зміни характеру мас-спектрів першої модельної суміші інгредієнтів "Бі-септиму" (тилозин+окситетрациклін) вказує, що вже через 25 діб дані сполуки частково руйнуються, а через 68 діб визначали лише залишкові кількості тилозину.

Динаміка змін мас-спектрів другої модельної суміші інгредієнтів "Бі-септиму" (тилозин+окситетрациклін+аскорбінова кислота) так само вказує, що ця композиція в розчині є хімічно не стійкою, через 52 доби визначаються лише аскорбінова кислота й незначні кількості окситетрацикліну, тилозин практично повністю розкладається.

Отже, основні активно діючі інгредієнти "Бі-септиму" в твердому агрегатному стані (водорозчинного порошка) є фармацевтично сумісними й можуть використовуватися в одному комплексному препараті. Дана комбінація в розчиненому стані може зберігатися без руйнації до 15 діб.

Вплив Бі-септиму на показники крові курчат. Гематологічні дослідження були проведені на 50 особинах здорової птиці віком від 70 до 75 діб. Проби відбиралися до введення препарату та після задавання Бі-септиму. Результати проведених досліджень наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Гематологічні показники крові птиці до і після задавання Бі-септиму, (М ± m, n=5)

Показники	До задавання препарату	Після задавання препарату
Лейкоцити, 109/л Еритроцити, 1012/л Гемоглобін, г/л Тромбоцити, 109/л Лейкограма, %: Базофіли (Б) Еозинофіли (Е) Моноцити (М) Лімфоцити (Л) Паличкоядерні Сегментоядерні	23,4 ± 0,06 3,5 ± 0,07 128,0 ± 1,08 83,2 ±0,06 2,2 ± 0,06 5,29 ± 0,05 2,1 ±0,06 59,0 ± 1,04 1,11 ± 0,06 30,3 ± 1,06	23,8 ±0,06 3,4 ± 0,34 127,8 ± 1,18 82,9 ± 0,54 2,9 ± 0,3* 5,4 ± 0,06* 2,8 ± 0,07* 58,1 ± 0,06 1,2 ± 0,06 29,6 ±1,9

кури паразитоценоз ешерихіоз

Проведені нами дослідження показали, що загальні показники крові у піддослідної птиці знаходяться у межах величин фізіологічної норми.

Як видно з даних таблиці 2 біохімічні показники сироватки крові курей до і після введення даного препарату теж залишаються у межах величин фізіологічної норми.

Таблиця 2. Біохімічні показники сироватки крові птиці до і після задавання Бі-септиму, (М ± m, n=5)

Показники	До задавання препарату	Після задавання препарату
Сечовина, ммоль/л Креатин, мкмоль/л Білок загальний, г/л Кислота сечова ммоль/л Кальцій, ммоль/л Фосфор, ммоль/л Аспартатамінотрансфераза, Од/л Аланінамінотрансфераза, Од/л	2,2 ± 0,4 45,8 ± 2,39 31,6 ± 2,01 0,62 ± 0,14 2,15 ± 0,1 1,76 ± 0,01 63,8 ± 2,14 5,2 ± 0,27	2,4 ± 0,2 41,5 ± 1,07* 28,4 ± 1,4* 0,4 ± 0,12** 2,6 ±0,3 1,92 ±0,2* 64,2 ± 2,8 6,1 ±0,84**

Аналізуючи дані ми також пересвідчуємося, що застосування Бі-септиму не впливає на біохімічні показники крові. Отже, Бі-септим має малу токсичність стосовно птиці.

Визначення гострої токсичності препарату "Бі-септим". Для експерименту було сформовано 6 дослідних груп щурів за принципом аналогів (приблизний вік усіх тварин становив 3?4 місяців, маса тіла ? 210?230 г). У кожній групі нараховувалося по 5 тварин. Окрім того була сформована одна контрольна група щурів у кількості п'яти тварин. Першій групі задавали перорально 500 мг/кг Бі-септиму, другій - 1000 мг/кг, третій - 5000 мг/кг, четвертій групі - 10000 мг/кг, п'ятій - 15000 мг/кг, шостій групі ? 30000 мг/кг.

Упродовж 14 діб велися спостереження за щурами всіх дослідних груп.

Із першої по п'яту групу щурів відхилень у поведінці тварин не було виявлено, вони жваво реагували на зовнішні подразники, охоче поїдали корм та випивали воду. У тварин шостої групи спостерігали спрагу, на зовнішні подразники вони реагували дещо загальмовано. Через 14 діб усіх тварин піддавали легкому наркозу ? ксилозином і знекровлювали. Після цього проводили патологоанатомічний розтин, при якому змін у внутрішніх органах щурів 1?4, а також контрольної групи не було виявлено. У п'ятій групі була збільшена і напружена печінка, з пульпи якої робився скребок. У мозковому шарі нирок виявили крововиливи. У шостій групі печінка також була напружена, збільшена, з пульпи робився скребок; у мозковому та корковому шарах нирок ? крововиливи; селезінка збільшена, кровонаповнена, напружена; легені також кровонаповнені; на слизовій оболонці кишечника виявляли крововиливи. При визначенні гострої токсичності на курчатах встановили, що при задаванні птиці антибіотика Бі-септиму у дозі 10000 мг/кг і менше видимих відхилень у поведінці курчат не спостерігалося. Патологоанатомічних змін в органах і м'язах птиці не виявлено.

При задаванні курчатам антибіотика у дозі 15000 мг/кг спостерігається кровонаповнення легень.

Визначення хронічної токсичності. Було сформовано по 2 групи щурів та курчат, по 5 особин у кожній. Дослідним групам протягом трьох тижнів задавали перорально Бі-септим у дозі 800 мг/кг - щурам та 1000 мг/кг - курчатам. Контрольні групи препарат не отримували.

Через три тижні щурів і курчат з усіх груп було забито під легким ефірним наркозом і проведено патологоанатомічний розтин, у процесі якого виявлено у щурів і курчат дослідних груп бурі осередки некрозу на поверхні легень.

У мозковому шарі нирок спостерігалися крапкові крововиливи. Печінка була збільшена, кровонаповнена, напружена, з паренхіми отримувався скребок.

Отже, при задаванні щурам Бі-септиму перорально у дозі 800 мг/кг спостерігається токсична дія на організм дослідних тварин, а 1000 мг/кг ? на організм курчат, що проявляється у вигляді осередків некрозу на поверхні легень, у збільшенні печінки та крапкових крововиливах у мозковому шарі нирок.

Визначення кумулятивної дії Бі-септиму. Протягом 24 діб птиці задавали перорально Бі-септим за схемою: перші 4 доби ? по 100 мг/кг, наступні кожні 4 доби дозу препарату збільшували у півтора рази (до дози 759,375 мг/кг), яку задавали в останні 4 доби.

У ході проведення досліду загальний стан курчат віком на початку досліду ? 10 діб, не змінювався: вони залишались активними, охоче поїдали корм й активно реагували на зовнішні подразники. По закінченню досліджень усі курчата як дослідної так і у контрольної груп залишилися живими.

Розраховуючи коефіцієнт кумуляції, ми користувалися схемою K. Lima у модифікації К.К. Сидорова. У першу добу сума середніх доз на одне курча становила: 100 х 4 = 400 мг/кг. У наступні 4 доби вона становила 150 х 4 = 600 мг/кг, із 9 по 12 добу ? 225 х 4 = 900 мг/кг, із 13 по 16 добу - 337, 5 х 4 = 1350 мг/кг, із 17 по 20 добу ? 506,25 х 4 = 2025 мг/кг, із 21 по 24 добу - 759,375 х 4 = 3037,5 мг/кг сума середніх доз із розрахунку на одне курча.

Сумарна доза препарату на одне курча за 24 доби склала 8312,5 мг/кг, а коефіцієнт кумуляції становив 8,3.

Отже, коефіцієнт кумуляції Бі-септиму складає 8,3, згідно з даними літературних джерел, прийнято вважати, якщо коефіцієнт кумуляції більше трьох, то препарат належить до слабко кумулятивних.

Вплив Бі-септиму на виникнення алергічних реакцій у білих мишей.

У тварин, яким протягом одного місяця задавали у корм м'ясо із залишками Бі-септиму, через 20 хвилин після проведення скарифікації й обробки розчином Бі-септиму спостерігалися наступні зміни: часте чхання, опущене положення голови (схоже на стан сонливості), очі напівзакриті, малорухливість, на сторонні подразники реагування мляве. На ділянці скарифікації й нанесення препарату виявлена місцева реакція у вигляді підвищення температури шкіри, почервоніння та набряклості, при пальпації даної частини шкіри тварини виявляли занепокоєння.

Через годину тварини стали жвавішими, почали пити воду, а через три години поїдали корм і реагували на подразники, проте еритема на шкірі залишилася.

Через 6 годин після скарифікації відхилень у фізіологічному стані й поведінці мишей не виявляли. Під час спостереження за тваринами протягом 24 годин характерні алергічні реакції більше не проявлялися. У тварин, які попередньо не були сенсибілізовані, алергічної відповіді на нанесення розчину Бі-септиму, а також ізотонічного розчину натрію хлориду не виявлено. Загальний стан тварин не погіршувався, вони залишалися жвавими, вільно вживали корм і воду, на шкірі не було наявності почервоніння та припухання.

Отже, при тривалому надходженні в організм мишей залишків Бі-септиму з кормом і при подальшому його нанесенні на скарифіковану ділянку у мишей виявляють алергічні реакції негайного типу, які зникають через три години. За відсутності попередньої сенсибілізації організму Бі-септимом у мишей алергічних реакцій не виникає.

Епізоотологічний моніторинг ешерихіозу та еймеріозу в птахівничих господарствах північно-східного регіону України. Ретроспективний аналіз виділення ешерихій та еймерій у птахогосподарствах Харківської, Полтавської та Сумської областей проводили з 2005 по 2008 роки. Встановлено, що зосередження на обмеженій території різновікових груп птиці неминуче призводить до накопичення й значної активізації ешерихій та еймерій.

За таких умов хвороби мають перебіг у різних формах; їх асоціації стають стаціонарними.

Отже, аналізуючи отримані дані, представлені в таблиці 3, ми вважаємо, що найбільший відсоток неблагополучних господарств припадає на 2008 рік.

Таблиця 3. Визначення розповсюдженості паразитоценозу, обумовленого ешерихіями та еймеріями в господарствах північно-східного регіону України за 2005-2008 роки

Назва хвороби	За рік виявлено, неблагополуч. пунктів	Захворіло, кількість	Асоціація, %
2005 рік
Ешерихіоз	21	12740	18
Еймеріоз	21	18198
2006 рік
Ешерихіоз	51	7578	15
Еймеріоз	51	363
2007 рік
Ешерихіоз	59	31754	40
Еймеріоз	27	110
2008 рік
Ешерихіоз	31	1453	35
Еймеріоз	38	3800

Визначення чутливості польових мікроорганізмів до Бі-септиму. Нами встановлено, що мають високу чутливість до Бі-септиму - S. pullorum, E. coli, M. synoviae, Chlamydia psittaci, Streptococcus zooepidermicus; чутливі - P. multocida, Staphylococcus aureus.

Ефективність лікування курей при паразитоценозі ешерихіозу та еймеріозу препаратом "Бі-септим". З цією метою було сформовано 5 груп по 15 птиць. Перша група залишалася здоровою, а наступні групи заражали збудниками еймеріозу та ешерихіозу. Інкубаційний період тривав від двох до восьми діб, після чого встановили клінічні ознаки: схуднення, млявість, скуйовджене матове пір'я, анорексія, спрага, пронос із домішками крові.

На другу добу після прояву клінічних ознак ми провели дослідження на ешерихіоз та еймеріоз й отримали позитивні результати. На третю добу після прояву хвороби другу, третю та четверту групи почали лікувати, а п'яту залишили без лікування (контроль).

Хвору птицю 2-ї групи лікували Бі-септимом із розрахунку 1 г/дм3 кип`яченої води. Ліки задавали перорально раз на добу протягом семи діб.

Хвору птицю 3-ї групи лікували тилозином (1 г/дм3 кип'яченої води). Препарат задавали 1 раз на добу протягом 7 діб.

Хвору птицю 4-ї групи лікували окситетрацикліном (1 г/дм3 кип'яченої води). Ліки задавали раз на добу протягом п'яти діб. У другої групи птиці на другу добу лікування з'явився апетит, на третю та четверту - пожвавлення, у деяких особин припинилась діарея, а на п'яту добу - у всіх курей. На сьому добу лікування провели копрологічні й бактеріологічні дослідження на еймеріоз та ешерихіоз, результати яких були негативними.

У птиці третьої групи в перші три дні загальний стан був без змін, на четвертий день птиця стала трохи активнішою, ? з'явився апетит, але діарея не припинилася; на сьомий день лікування три птиці загинуло. При патологоанатомічному розтині спостерігали виснаження, катаральні та геморагічні ентерити, некротичні вогнища білувато-сірого кольору у серозній оболонці кишечника, крововиливи на серозній і слизовій оболонках кишечника.

По закінченню курсу лікування тилозином ми провели бактеріологічні дослідження на ешерихіоз й отримали негативні результати. При копрологічному дослідженні виявили по 35 еймерій у полі зору, що вказує на прояв захворювання.

При лікуванні птиці хворої на паразитоценоз ешерихіозу з еймеріозом четвертої групи окситетрацикліном на другу добу загинуло два птахи (під час патологоанатомічного розтину спостерігали характерні для еймеріозу та ешерихіозу зміни). На третю і четверту добу припинилася діарея, на п'яту добу з'явився апетит, хоча птиця залишалася все же пригніченою, на шосту добу вона трохи пожвавішала. Після закінчення курсу лікування копрологічні дослідження на еймеріоз та бактеріологічні ешерихіоз показали негативний результат.

У хворої птиці п'ятої групи (лікування в якої не проводилося) спостерігалася 100 % загибель. При розтині загиблих курей відзначали виснаження, катаральні та геморагічні ентерити, некротичні вогнища білувато-сірого кольору в серозній оболонці кишечника, крововиливи на серозній і слизовій оболонках кишечника.

Отже, при проведенні досліджень ми визначили, що найбільш ефективним лікарським препаратом при захворюванні птиці на ешерихіоз та еймеріоз є новий антибіотик Бі-септим у концентрації 1 г/дм3, який задавали одноразово щодоби протягом семи діб.

Визначення залишків лікарських речовин у м'ясі птиці, яка отримувала препарат "Бі-септим". При дослідженні залишків антибіотика експрес-методом (МУК 4.2.026-95) встановлено: через годину з часу останнього введення птиці Бі-септиму залишок тилозину становив: білі м'язи - 0,45 мкг/г, червоні м'язи - 1,2 мкг/г, серце - 8 мкг/г, м'язовий шлунок - 8 мкг/г, печінка - 0,5 мкг/г, нирки - 0,45 мкг/г; через три доби після згодовування антибіотику: білі м'язи - 0,25 мкг/г, червоні м'язи - 0,45 мкг/г, серце - 2 мкг/г, м'язовий шлунок - 3 мкг/г, печінка - 0,45 мкг/г, нирки - 0,2 мкг/г. На сьому добу після останнього введення антибіотика м'ясо птиці не містило залишків тилозину. Залишкова кількість окситетрацикліну через годину після останнього введення антибіотика становила: білі м'язи - 0,15 мкг/г, червоні м'язи - 1,25 мкг/г, серце - 9,4 мкг/г, м'язовий шлунок - 15 мкг/г, печінка - 2,0 мкг/г, нирки - 0,2 мкг/г, шкіра - 0,05 мкг/г. На третю добу: червоні м'язи - 0,2 мкг/г, серце - 2,8 мкг/г, м'язовий шлунок - 2,0 мкг/г, печінка - 0,2 мкг/г, нирки - 0,015 мкг/г. У шкірі не було залишків антибіотика. М'ясо, шкіра та внутрішні органи птахів контрольної й дослідної груп через сім діб після останнього прийому антибіотика не містили залишків окситетрацикліну.

Використовуючи метод дифузії в агар, визначили: через годину після введення Бі-септиму залишки тилозину становили: червоні м'язи - 1 мкг/г, серце - 8 мкг/г, м'язовий шлунок - 11 мкг/г, печінка - 0,5 мкг/г, нирки - залишки. На третю добу після останнього введення Бі-септиму: червоні м'язи - залишки, серце - 2 мкг/г, м'язовий шлунок - 3 мкг/г, печінка - залишки. У пробах від контрольної групи та через сім діб після останнього застосування антибіотика його залишків не виявили.

Через годину після введення Бі-септиму залишки окситетрацикліну становили: червоні м'язи - 1,25 мкг/г, серце - 9,4 мкг/г, м'язовий шлунок - 15 мкг/г, печінка - 2,0 мкг/г, нирки - 0,5 мкг/г. На третю добу: червоні м'язи - залишки, серце - 2,8 мкг/г, м'язовий шлунок - 2,0 мкг/г, печінка - залишки, нирки - антибіотик відсутній.

Отже, термін каренції Бі-септиму складає 7 діб.

Визначення можливості інактивації залишків антибіотика методом проварювання. Після проварювання впродовж однієї години органів та м'яса птиці, що містили загальновідому кількість антибіотика, ми отримали результати, які вказали: антибіотик не інактивується повністю після проварювання.

При дослідженні методом дифузії в агар у червоних м'язах визначили 1 мкг/г тилозину, а після проварювання - залишки, серце - 8 мкг/г та - 2 мкг/г, м'язовий шлунок - 11 мкг/г та - 4 мкг/г, печінка - 0,5 мкг/г та відсутні залишки тилозину, нирки - залишки й повна відсутність тилозину.

До проварювання червоні м'язи містили 1,25 мкг/г окситетрацикліну, після - залишки, антибіотика: ? серце 9,4 мкг/г (3 мкг/г), м'язовий шлунок - 15 (5 мкг/г), печінка ? 2,0 мкг/г (та повна відсутність залишків окситетрацикліну), нирки до - залишки й повна їх відсутність після проварювання.

При дослідженні експрес-методом (МУК 4.2.026-95) встановили, що до проварювання білі м'язи містили 0,45 мкг/г тилозину, червоні - 1,2 мкг/г, серце - 8 мкг/г, м'язовий шлунок -11 мкг/г, печінка - 0,5 мкг/г, нирки - 0,45 мкг/г. Після проварювання через годину, білі м'язи й нирки не містили залишків тилозину, червоні м'язи - 0,2 мкг/г, серце - 2,5 мкг/г, м'язовий шлунок - 4,1 мкг/г. До проварювання червоні м'язи містили 1,25 мкг/г окситетрацикліну (після - 0,2), серце - 9,4 та 3 мкг/г, після проварювання м'язовий шлунок - 15 та 5 мкг/г, печінка - 2,0 мкг/г та 0,05 мкг/г, нирки - 0,2 мкг/г, шкіра - 0,05 мкг/г до проварювання, а після нього залишків окситетрацикліну не виявлено.

Крім того, визначили, що на постановку однієї проби в реакції методом дифузії в агар у середньому потрібно 15 см3 живильного середовища, а при дослідженні експрес-методом пригнічення дегідрогеназної активності необхідно 0,5 см3 м'ясопептонного агару і 2 см3 м'ясопептонного бульйону.

При дослідженні кількісних залишків антибіотиків методом дифузії в агар було витрачено на приготування витяжки та постановку реакції, в середньому 16 год., межа чутливості була 0,5 ОД, а вірогідність аналізу становила 66,9 %. Також потрібно було чимало часу на вимірювання зон затримки росту та складання стандартної кривої.

Що стосується часу, необхідного на постановку реакції, то його витратили в тричі менше (приблизно 5 годин), ніж методом дифузії в агар; гранична чутливість становила 0,2 ОД, а вірогідність - 99,9 %.

Отже, отримані дані порівняльного вивчення експрес-методу є загально- прийнятим методом дифузії в агар, які вказали на високий ступінь кореляції (Р=0,84-0,93) та вірогідність 99,9 %.

Оцінка якості м'яса птиці. Порівнюючи забійний вихід м'яса ми відзначили, що у перехворілих курчат він був меншим, порівняно з контрольною групою (здорова птиця) на 1,7 %. Зменшилася на 10,7 % і кількість тушок першої категорії. Знижувався вихід м'язової тканини і шкіри з підшкірним жиром, тобто, в цілому вихід їстівних частин; співвідношення їстівних частин тушки до неїстівних, відношення маси м'язів до маси кісток і відношення грудних м'язів до маси всіх м'язів.

При цьому маса потрошеної тушки, отриманої від хворої птиці, була на 25,7 % меншою в порівнянні зі здоровими. Зменшилась маса їстівних та неїстівних частин тушок. За зовнішніми показниками м'ясо, отримано від забою дослідної птиці, не відрізнялося від м'яса здорової птиці. Аналогічні дані отримані й при дегустаційній оцінці м'яса та бульйону птиці, але бульйон, отриманий від варіння тушок хворої птиці, мав певне зменшення аромату, наваристості й прозорості, що знизило його оцінку на 0,16 %.

Визначаючи хімічний склад м'яса птиці, хворої на паразитоценоз, спричинений ешерихіями та еймеріями, встановилено, що існують істотні відмінності у хімічному складі м'яса, отриманого від здорової та хворої птиці.

Зокрема, у м'ясі хворої птиці збільшувався вміст вологості на 2-3 % та протеїну на 1-2 %, знизилась кількість жиру в середньому на 4 %, та калорійність на 130-134 кДж. У ході вивчення вітамінного й мінерального складу м'яса у хворої птиці ми встановили зменшення кількості тіаміну, рибофлавіну, кальцію, калію, міді, кобальту, алюмінію. Крім того, змінювався і його мінеральний склад.

Отже, якість м'яса отриманого від хворої птиці на паразитоценоз ешерихіозу та еймеріозу знижується, а якість м'яса отриманого від здорової та пролікованої Бі-септимом птиці суттево не відрізняється.

Визначення токсичності м'яса птиці після застосування препарату "Бі-септим". Результати досліджень показали, що м'ясо від здорової птиці не має негативного впливу на культуру інфузорії Colpoda steinii, що вказує на відсутність токсичних речовин у м'ясі (табл. 4).

Таблиця 4. Визначення рівня токсичності м'яса птиці

Проби м'яса птиці	Показники	Рівень токсичності
1. Хворої на ешерихіоз та еймеріоз, яка не отримувала лікування, на третю добу захворювання	Загибель 90 % колпод упродовж трьох годин	Токсичний
2. Яка перехворіла на ешерихіоз та еймеріоз, на першу добу після закінчення задавання Бі-септиму	Упродовж трьох год. загибель менше 90 % колпод та інтенсивність росту становила менше 90 %	Слабкотоксичний
3. Яка перехворіла на ешерихіоз та еймеріоз, на сьому добу після закінчення задавання Бі-септиму	Упродовж трьох годин усі колподи залишалися рухливими, а інтенсивність їх росту становила 90 %	Нетоксичний
4. Здорової, якій задавали Бі-септим одноразово	Упродовж трьох годин усі колподи залишалися рухливими, а інтенсивність їх росту становила 90 %	Нетоксичний
5. Здорової ? контроль	Упродовж трьох годин усі колподи залишалися рухливими, а інтенсивність їх росту становила 90 %	Нетоксичний

М'ясо здорової птиці, яка отримувала Бі-септим одноразово, не впливало негативно на колпод, вони в усіх пробах упродовж трьох годин залишалися рухливими. Інтенсивність їх росту становила 90 %, що вказує на відсутність токсичного впливу залишкових кількостей антибіотика.

Саме тому наступним етапом досліджень стало вивчення розподілу антибіотика і періодів виведення його з організму курей.

Встановлення впливу залишків Бі-септиму на процеси дозрівання м'яса. При проведенні дослідження м'яса курей безпосередньо після забою ми отримали результати, які суттєво відрізнялись один від одного в залежності від групи птиці, яка брала участь у досліді.

Курятина, отримана від пролікованої Бі-септимом птиці, відрізнялася за всіма органолептичними і біохімічними показниками від м'яса хворої птиці й мало чим відрізнялася від здорової. Зокрема, м'ясо із залишками Бі-септиму містило значно меншу кількість летких жирних кислот (2,45 мг КОН), а ніж м'ясо від хворої птиці (7,5 мг КОН). М'ясо від здорової птиці накопичувало до 4,5 мг КОН летких жирних кислот. Власне таким чином, курятину від здорової і пролікованої Бі-септимом птиці можна віднести до свіжого м'яса (до 4,5 мг КОН), а хворої - до сумнівної свіжості (4,5-9,0 мг КОН).

Отже, патологічний процес, викликаний поєднаною інвазією й інфекцією, призводить до збільшення утворення летких жирних кислот і відображає ступінь розпаду як білків, так і жирів, а зменшення утворення цих кислот у м'ясі із залишками Бі-септиму (в порівнянні зі здоровим) викликається вмістом у ньому антибіотика.

Також спостерігалася незначна відмінність у вмісті йонів водню - рH середовища м'яса здорової й хворої птиці: відразу після забою була 7,2, а у пролікованої Бі-септимом птиці - 7,1.

Через три години після забою в м'ясі здорової та пролікованої птиці спостерігали початок першої фази дозрівання м'яса - посмертне заклякання. Проте у м'ясі здорової птиці дані ознаки були виражені чіткіше: м'язи стали жорсткими, вкороченими, втратили вологу, збільшився опір тканин на розрізі, рH середовища - 6,3, виявлено значне зниження вмісту летких жирних кислот (1,85 мг КОН).

Післязабійні процеси в м'ясі хворої птиці відбувалися повільніше й недостатньо глибоко. Внаслідок поганого знекровлення і повільного перебігу посмертного заклякання через три години після забою м'ясо було вологим й залишало плями на фільтрувальному папері. Воно мало підвищений вміст продуктів напіврозпаду білків і жирів - велику кількість летких жирних кислот (> 7,5 мг КОН).

Через 24 години м'ясо птиці контрольної групи досягло піку фази заклякання: воно стало ще жорсткіше, рH середовища - 5,9, кількість летких жирних кислот знаходилася в межах величин 3,5-4 мг КОН.

У м'ясі із залишками Бі-септиму достатньо повільно знижувалася концентрація водневих іонів - рH середовища - 6,18, вміст летких жирних кислот був також значно меншим, а ніж у контрольній групі (1,97 мг КОН).

У м'ясі хворої птиці зберігалася тенденція до зростання продуктів напіврозпаду білку і жиру. Кількість летких жирних кислот дорівнювала 8,2 мг КОН, рH середовища - 6,25.

Після фази заклякання настала фаза дозрівання. У м'ясі птиці контрольної групи встановлено прогресуюче розм'якшення тканин і поява у м'ясі специфічних смакових і ароматичних речовин, рH середовища дорівнює - 5,6.

М'ясо із залишками Бі-септиму суттєво не відрізняється від м'яса здорової птиці, хоча процес дозрівання йде повільніше і закінчується через 36 годин, рH середовища - 5,7.

Отже, Бі-септим можна віднести до препаратів широкого спектру бактерицидної, бактеріостатичної та кокцидіостатичної дії, він є ефективним та безпечним при лікуванні паразитоценозу ешерихіозу з еймеріозом.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено узагальнення теоретично-методологічних підходів та розроблено практичні рекомендації щодо фармакологічного впливу Бі-септиму на м'ясну продуктивність курей при лікуванні в них ешерихіозу з еймеріозом. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано наступні висновки:

1. Встановлено, що основні активно діючі інгредієнти Бі-септиму в твердому агрегатному стані (водорозчинний порошок) є фармацевтично сумісними й можуть використовуватися в одному комплексному препараті. Дана комбінація в розчиненому стані може зберігатися без руйнації до 15 діб.

2. За класифікацією токсичності, згідно з ГОСТ 12.1.007-76, Бі-септим відноситься до IV класу небезпеки, тобто, до малонебезпечних сполук, оскільки при введені його у шлунок щурам та курчатам у кількості 5000 мг/кг маси тіла вони залишалися живими, а після їх забою патологічних змін у внутрішніх органах не спостерігалося.

3. Встановлено, що м'ясо від птиці, обробленої Бі-септимом, через три доби після останнього введення препарату було нетоксичне. М'ясо хворої на асоціацію ешерихіозу з еймеріозом птиці в період яскраво виражених клінічних ознак (без лікування) ? токсичне. М'ясо від здорової птиці, яка отримала одноразову дозу Бі-септиму, не містило токсичних речовин.

4. Тривале надходження в організм мишей залишків Бі-септиму із кормом і при подальшому його нанесенні у мишей на шкіру виявлені алергічні реакції негайного типу, які зникають через три години. За відсутності попередньої сенсибілізації організму Бі-септимом у мишей алергенних реакцій не виникало.

5. Встановлена чутливість польових штамів S. pullorum, E. coli, M. synoviae, Ch. psittaci. S. zooepidermicus; P. multocida, S. аureus - збудників бактеріальних хвороб птиці до комплексного препарату "Бі-септиму".

6. Встановлено, що в період із 2005 р. по 2008 р. в Україні зареєстровано 3208 випадків асоційованого перебігу ешерихіозу та еймеріозу, які наносять значні економічні збитки птахогосподарствам. При цьому загибель молодняку коливається у межах величин від 5 до 40 %, а зниження категорійності тушок птиці у 85,6 % випадків.

7. Обґрунтовано, що ефективним лікарським препаратом при захворюванні птиці на асоціацію ешерихіозу та еймеріозу є новий препарат "Бі-септим" у концентрації 1 г/дм3, який вводиться раз на добу протягом семи діб. Доведено, що до Бі-септиму високочутлива E. сoli й середньочутливі еймерії.

8. Встановлено, що найбільш придатним кількісним методом дослідження в м'ясі залишків препарату "Бі-септим" є експрес-метод МУК 4.2.026-95. На його основі визначали лікарський препарат у грудних м'язах (тилозин - 0,45 мкг/г; окситетрациклін - 0,15 мкг/г) та шкірі (окситетрациклін - 0,05 мкг/г). Межа його чуттєвості - 0,015 мкг/г у порівнянні з методом дифузії в агар (0,5 мкг/г).

9. Визначено, що через одну годину з часу останнього введення птиці Бі-септиму залишкові кількості тилозину становили: білі м'язи ? 0,45 мкг/г, червоні м'язи - 1,2 мкг/г, серце - 8 мкг/г, м'язовий шлунок - 8 мкг/г, печінка - 0,5 мкг/г, нирки - 0,45 мкг/г; через три доби після згодовування антибіотика: білі м'язи - 0,25 мкг/г, червоні м'язи - 0,45 мкг/г, серце - 2 мкг/г, м'язовий шлунок - 3 мкг/г, печінка - 0,45 мкг/г, нирки - 0,2 мкг/г. Залишкова кількість окситетрацикліну через 1 год. після останнього введення антибіотику становила: білі м'язи - 0,15 мкг/г, червоні м'язи - 1,25 мкг/г, серце - 9,4 мкг/г, м'язовий шлунок - 15 мкг/г, печінка - 2,0 мкг/г, нирки - 0,2 мкг/г, шкіра - 0,05 мкг/г. На третю добу: червоні м'язи - 0,2 мкг/г, серце - 2,8 мкг/г, м'язовий шлунок - 2,0 мкг/г, печінка - 0,2 мкг/г, нирки - 0,015 мкг/г. На сьому добу м'ясо птиці не містило залишків Бі-септиму.

10. Встановлено, що за органолептичними та фізико-хімічними показниками м'ясо птиці, що оброблялася Бі-септимом, не відрізняється від м'яса здорової птиці, хоча процес дозрівання проходить дещо повільніше й закінчується через 36 годин.

11. Доведено, що проварювання (або довготривале зберігання м'яса птиці), яке містить залишкову кількість Бі-септиму при температурі - 8 оС, не сприяє повній інактивації препарату.

12. Визначено, що термін каренції у птиці, яку лікували Бі-септимом, становить сім діб, оскільки після цього терміну залишкових кількостей препарату в продуктах птахівництва визначено не було. Доведено, що м'ясо птиці є якісним і безпечним після застосування Бі-септиму через сім діб після останнього введення препарату.

1. Для лікування й профілактики асоційованого перебігу ешерихіозу та еймеріозу рекомендуємо застосовувати препарат "Бі-септим" виробництва НВФ "Бровафарма" у дозі 1 г/дм3 води протягом семи діб.

2. При визначенні ступеня токсичності м'яса птиці рекомендуємо застосовувати культури колподій ТУ У 46.15.243-97.

3. Пропозиції виробництву викладено в методичних рекомендаціях "Проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою птиці при паразитоценозах", які видані на замовлення Державного комітету ветеринарної медицини та затверджені його науково-технічною радою, протокол №2, від 25 грудня 2008 року й запропоновані до використання ветеринарними спеціалістами у птахогосподарствах України.

4. Матеріали дисертаційної роботи включені до навчального плану та робочої програми з курсу "Ветеринарна фармакологія і токсикологія", "Епізоотологія та інфекційні хвороби" і "Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва" для студентів факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії.

Список опублікованих праць

1. Щербакова Н.С. Рівень руйнування тилану в органах і тканинах птиці під дією низької температури / Н.С. Щербакова, Т.І. Фотіна // Вісник Сумського НАУ. - Суми, 2006. - № 7. - С. 114-116. (Дисертант особисто виконала експериментальну частину досліджень, підготувала проект статті).

2. Щербакова Н.С. Ступінь руйнування антибіотика тилозину в органах і тканинах птиці, інактивація його методом проварювання / Н.С. Щербакова // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2007. - № 1. - С. 162-163.

3. Щербакова Н.С. Визначення якості м'яса птиці, хворої на колібактеріоз та еймеріоз, при лікуванні Бісептом // Н.С. Щербакова // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2008. - № 1. - С. 169-171.

4. Щербакова Н.С. Алергічні реакції сенсибілізованих мишей на препарат Бісепт / Н.С. Щербакова // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2008. - № 3. - С. 139-140.

5. Щербакова Н.С. Визначення строків виведення препарату Бі-септим із м'яса птиці / Н.С. Щербакова // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2009. - № 1. - С. 159-160.

6. Щербакова Н.С. Виявлення токсичності Бі-септима / Щербакова Н.С. // Матеріали науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Полтавської ДАА. [Підсумки науково-дослідної роботи за 2008 рік]. - Полтава, 2009. - С. 129-130.

7. Фотіна Т.І. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів убою птиці при паразитоценозі еймеріозу та ешерихіозу / Фотіна Т.І., Щербакова Н.С. // XIV конференція наукового товариства паразитологів (Ужгород 21-24 вересня 2009р.): Тези доповідей / І.А. Акімов (відп. ред.). - Київ, 2009. - 146 с. - С. 114. (Дисертант особисто виконала експериментальну частину досліджень, підготувала проект статті).

8. Фотіна Т.І., Щербакова Н.С. Проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою птиці при паразитоценозах: Методичні рекомендації. - 2009. - 23 с. (Дисертант брала участь у виконанні експериментальних досліджень, підготовці та написанні методичних рекомендацій).

Размещено на Allbest.ru

...