Ультрафонопунктура та електроміостимуляція у відновлювальному лікуванні хворих з міофасціальними цервікалгіями

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ МОЗ УКРАЇНИ»

Суботін Фідель Олександрович

УДК 615.837.3+615.847+616.74-009.1/.7

УЛЬТРАФОНОПУНКТУРА ТА ЕЛЕКТРОМІОСТИМУЛЯЦІЯ У ВІДНОВЛЮВАЛЬНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З МІОФАСЦІАЛЬНИМИ ЦЕРВІКАЛГІЯМИ

14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фізіотерапії факультету післядипломної освіти ДУ „Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського” МОЗ України

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Єжов Володимир Володимирович, ДУ „Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського” МОЗ України, завідувач кафедри фізіотерапії.

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор Ніколаєва Наталя Григорівна, ДУ „Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України”, головний науковий співробітник клінічного відділу;

доктор медичних наук, професор Васильєва-Лінецька Лариса Яківна, Харківська державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії, курортології та відновлюваної медицини.

Захист відбудеться "23" вересня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Автореферат розісланий "22" серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Г.О. Дмитрієва



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Міофасціальні цервикалгії - одна з найбільш поширених форм міофасціальних больових синдромів (МФБС). Підвищення ефективності відновлювального лікування пацієнтів з МФБС є актуальним завданням сучасної медицини у зв'язку з великими економічними витратами на лікування, пов'язаними, в першу чергу, з хронізацією міофасціального болю (Арехтюк Т.Ф.,1998; Беляєв О.Ф., 1999; Крижановський Г.М., 1999; Савонічева О.Г., 2001). МФБС спостерігається переважно у осіб працездатного віку, порушує виконання трудових обов'язків, різко погіршує якість життя, сприяє розвитку депресивних явищ. Їх частота серед дорослого населення досягає 15 - 30 %, а в окремих професійних групах - 40 - 90 % (Хорошко В.К., 1972; Попелянський Я.Ю., 1981; Іванічев Г.О.,1990; Есін Р.Г., 2003,2007; Chaiamnuay P., 1998). Не дивлячись на те, що проблемі МФБС присвячені фундаментальні роботи Є.С. Заславського (1982), Я. Ю. Попелянського (1990), Ф.О. Хабірова і Р.О. Хабірова (2001), Г.О. Іванічева (2007), J. Travell і D. Simons (2005), ряд принципових питань етіології, патогенезу, термінології і методології лікувально-профілактичних заходів залишаються відкритими.

В даний час методики відновлювального лікування хворих з МФБС в м'язах шиї і плечового поясу базуються в основному на застосуванні медикаментозної терапії, зміцненні «м'язового корсета» шиї і плечового поясу, застосуванні ортопедичної допомоги (Боренштейн Д.Г., 2005). Публікації, які присвячені лікуванню і фізичній реабілітації пацієнтів, суперечливі, відновлювальні методики підібрані спонтанно, без урахування особливостей патогенетичного варіанту перебігу і стадій МФБС та біомеханіки. Не визначена ефективність методів, спрямованих на відновлення порушених функцій (Васильева Л.Ф., 2001, 2002).

В останні роки науково обґрунтовано доцільність застосування комплексних фізіофармакотерапевтичних підходів до відновлювального лікування пацієнтів з МФБС у вигляді поєднаного застосування медикаментів і різних засобів фізичної реабілітації (Самосюк І.З.,1992; Тондій Л.Д., 2005; Маколінець В.І., Котелевський В.І., 2007; Полівода А.М., Кирдогло Г.К., Бабова І.К., 2008; Юшковська О.Г., 2010). Найбільш патогенетично-обґрунтованими складовими такого лікувально-відновлювального комплексу, на наш погляд, має бути місцеве ін'єкційне введення анестетика, в лужному середовищі, через шкірний ультрафонофорез (УФФ) полтавського бішофіту (ПБ) і електроміостимуляція (ЕМС) ураженого м'яза. Базисом для робочої гіпотези, що обґрунтовує можливість досягнення високої результативності лікування і усунення больового синдрому, є дані В.О. Головкіна та співав. (2000), Л.Я. Васильєвої-Лінецької, О.В. Катюхіна (2007) про потенційну дію даних методів на основні ланки патогенезу МФБС - інактивації і виведення продуктів ацидозу в ділянці м'язового спазму; поліпшенні судинної і інтерстиційної мікроциркуляції, зниженні м'язово-тонічних проявів, потенціювання функціонування магній-кальцієвої помпи і усуненні просторової деформації частини м'яза у локусі міофасциальної тригерної точки (МФТТ). Разом з тим, в літературі практично відсутні дані про ефективність застосування УФФ, ЕМС і їх комплексу у хворих з МФБС з урахуванням стадії патологічного процесу, варіанту перебігу захворювання; не розроблені чіткі рекомендації щодо застосування вказаних фізичних чинників самостійно і в комплексі у даної категорії хворих; не вивчені результати реабілітації з визначенням якості життя хворих. Саме ці питання і стали предметом проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є фрагментами планових НДР кафедри фізіотерапії факультету післядипломної освіти ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України» «Природні біорегулятори і методи апаратної фізіотерапії у відновному лікуванні хворих з кардіореспіраторною і нейроортопедичною патологією» (№ держреєстрації 0102U000327) і «Методи еферентної і адитивної фізіотерапії у відновному лікуванні і профілактиці метаболічного синдрому при поєднаній патології» (№ держреєстрації 0107U004484). Розділи роботи, присвячені використанню ультрафонопунктури і електроміостимуляції у лікуванні хворих з хронічними міофасціальними цервікалгіями, виконані безпосередньо дисертантом.

Мета роботи: Підвищити ефективність лікування хворих з міофасціальними цервікалгіями на амбулаторно-поліклінічному етапі шляхом обґрунтування та диференційованого застосування анестетиків, ультрафонофорезу полтавського бішофіту та електроміостимуляції з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей захворювання.

Завдання дослідження:

Вивчити клініко-функціональний стан хворих з міофасціальними цервікалгіями за даними клінічних, біомеханічних, кінестезіологічних, інструментальних досліджень і комплексних реабілітаційних шкал.

Розробити інструментальний діагностичний алгоритм оцінки нервово-м'язової електрозбудливості та інфрачервоної термометричної оцінки мікроциркуляції ділянки міогенних тригерних точок у хворих з міофасціальними цервікалгіями для оцінки ефективності впливу різних варіантів лікувально-реабілітаційних комплексів.

Вивчити ефективність впливу на перебіг міофасціальних цервікалгій різних варіантів фізіофармакотерапії у вигляді дерматопарамібного ультрафонофорезу лідокаїну і натрію бікарбонату як самостійно, так і спільно з ультрафонофорезом полтавського бішофіту або електроміостимуляції.

Провести порівняльний аналіз результатів застосування лікувально-реабілітаційних комплексів у хворих з міофасціальними цервікалгіями на етапі амбулаторного відновлювального лікування, розробити диференційовані показання щодо їх призначення.

Об'єкт дослідження: клінічний перебіг, стан сенсорних і рухових функцій, мікроциркуляції, нервово-м'язової електрозбудливості у хворих з міофасціальними цервікалгіями.

Предмет дослідження: динаміка больового синдрому, стан біомеханіки і мікроциркуляції ураженого м'яза під впливом локального застосування анестетиков, ультрафонофорезу полтавського бішофіту і електроміостимуляції на етапі амбулаторного відновлювального лікування міофасціальних цервікалгій.

Методи дослідження: клінічні, нейроортопедичні, кінестезіологічні, візуальні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що у хворих з міофасціальними цервікалгіями за даними клінічних, біомеханічних, кінезіологічних, інструментальних досліджень і комплексних реабілітаційних шкал є характерними для клініко-біомеханічних особливостей в м'язах шиї та плечового поясу, а саме: виникнення великої кількості болісних тригерних точок, що проявляються болем, спазмом і зниженням сили м'язів, обмеженням об'єму рухів.

Розроблено інструментальний діагностичний алгоритм оцінки нервово-м'язової електрозбудливості для оцінки локального сенсорного і больового порога (Патент на винахід № 47366) та інфрачервоної термометричної оцінки мікроциркуляції ділянки міогенних тригерних точок у хворих з міофасціальними цервіалгіями (Патент на винахід № 47364), яка дозволяє виявляти м'язово-зв'язкову патологію опорно-рухового апарату на ранніх стадіях захворювання.

Опрацьована комплексна система лікування пацієнтів з м'язово-фасціальними больовими синдромами в м'язах шиї і плечового поясу, яка включає фізіофармакотерапію у вигляді поєднаного застосування медикаментів і різних засобів фізіотерапії -- внутрішньо-тканинного ультрафонофорезу анестетиків у лужному середовищі і електрогелю полтавського бішофіту з подальшим проведенням электроміостимуляції ураженого м'яза; доведена ефективність впливу різних лікувально-реабілітаційних комплексів на динаміку клінічних біомеханічних, кінезіологічних, інструментальних показників і даних комплексних реабілітаційних шкал.

Запропоновані технології комплексного фізіофармакотерапевтичного лікування міофасціальних цервікалгій з урахуванням синдромно-патогенетичного механізму розвитку феномена міофасціалього больового синдрому, які включають різні варіанти лікувально-реабілітаційних комплексів, у вигляді поєднань: дерматопарамібного ультрафонофорезу лідокаїну і натрію бікарбонату, спільно з ультрафонофорезом полтавського бішофіту «Електрогель» і електроміостимуляції з урахуванням нервово-м'язової електрозбудливості та інфрачервоної термометричної оцінки мікроциркуляції ділянки міогенних тригерних пунктів, що сприяють усуненню болю, ліквідації місцевого ацидозу, відновленню рухового стереотипу ураженого м'яза.

Вперше з позицій системного підходу запропонована концептуальна модель корекції патобіомеханічних змін опорно-рухового апарату при порушеннях в аферентній ланці системи регуляції руху, що дозволила розробити патогенетичний комплекс лікування пацієнтів з міофасціальними больовими синдромами.

Практичне значення одержаних результатів. Впроваджені нові способи патогенетично-обґрунтованої фізіотерапії у хворих з міофасціальними цервікалгіями, що засновані на принципах комплексного фізіофармакотерапевтичного лікування МФБС з урахуванням синдромно-патогенетичного механізму розвитку феномена міофасціального больового синдрому.

Використання цього підходу при комплексному застосуванні дерматопарамібного ультрафонофорезу лідокаїну і натрію бікарбонату, спільно з ультрафонофорезом полтавського бішофіту і електроміостимуляцією, підвищує ефективність лікування міофасціального больового синдрому.

Розроблені технології не вимагають спеціальної апаратури і можуть бути впроваджені в стаціонарах багатопрофільних лікарень, поліклініках, а також в санаторно-курортних установах.

Використані в дослідженні методи діагностики, засновані на аналізі статичної і динамічної складових рухового стереотипу, не вимагають спеціальних умов і дорогого устаткування, що дозволяє широко застосовувати запропоновані методики в лікувальних установах.

Результати роботи впроваджені в практику відділень фізіотерапії поліклініки м. Ялта і клінічних санаторіїв ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” «Україна» та «Місхор», санаторію Державної прикордонної служби України «Прикордонник» в/ч 1487, санаторію «Чорномор`я» СБ України (м. Ялта), а також в педагогічний процес на кафедрі фізіотерапії ФПО ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І.Георгієвського МОЗ України» (м.Сімферополь).

Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною роботою автора. Дисертантом здійснено інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури щодо досліджуваної проблеми, обґрунтовані мета і завдання наукового дослідження. Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, розроблено план інструментальних досліджень, проведено їх аналіз в динаміці, призначено відповідне лікування. Автор самостійно узагальнив, інтерпретував, провів статистичну обробку результатів досліджень, сформулював виводи, написав і оформив дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені і обговорені на засіданнях Проблемної комісії «Курортологія і фізіотерапія» Кримського державного медичного університету імені С.І.Георгієвського» МОЗ України, III Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 2007), III з'їзді фізіотерапевтів, курортологів і медичних реабілітологів України (Ялта, 2008), 8 міжнародних (Ялта, 2007; Одеса, 2007; Київ, 2008 (2); Моршин, 2009; Євпаторія, 2009; Мінськ, 2010, Познань-Польща, 2010), 7 Всеукраїнських (Хмільник, 2008; Одеса, 2008; Київ, 2008; Харків, 2008; Полтава, 2009; Новомоськовськ, 2010, Ялта, 2010), 9 кримських регіональних (Сімферополь, 2007; Партеніт, 2007; Євпаторія, 2007, 2008 (2), 2009 (2), 2010; Севастополь, 2009, Ялта, 2010) науково-практичних конференціях та симпозіумах, присвячених актуальним питанням реабілітаційної медицини, курортології і фізіотерапії.

Апробацію роботи проведено на засіданні кафедр фізіотерапії, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини з курсом фізіотерапії, педіатрії з курсом фізіотерапії, гігієни та загальної екології та проблемної комісії «Курортологія та фізіотерапія» ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського МОЗ України», та клінічного відділу ДУ „Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України”.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 37 робіт, зокрема 5 статей в наукових профільних журналах, рекомендованих ВАК України та 4 статті у вітчизняних та закордонних (Польща, Росія, Білорусь) збірках наукових праць, 1 розділ в науково-практичному довіднику (у співавторстві), 2 декларативних патенти України на винаходи, 25 тез в збірках матеріалів конгресів, з'їздів і науково-практичних конференцій.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 128 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків, списку використаних літературних джерел, 2 додатків. Робота ілюстрована 18 таблицями і 3 рисунками. Перелік літератури містить 246 джерел, з них 176 кирилицею, 70 латиною.

цервікалгія хворий реабілітаційний комплекс

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Клініко-інструментальними методами на етапі амбулаторного відновлювального лікування обстежено 180 хворих зрілого (20 - 60 років) віку -- 101 (56,1 %) жінок та 79 (43,9 %) чоловіків, з міофасціальними цервикалгіями на базі лікувально-діагностичного відділення комунального підприємства „Санаторій Київ” (м. Ялта) і відділення медичної реабілітації і фізіотерапії Ялтинської міської поліклініки. На I-му етапі (початковому) оцінювалися клініко-інструментальні дані при первинному огляді, на II-му етапі (підсумковому) - дані після проведеного фізіофармакотерапевтичного лікування з різними комбінаціями лікувальних чинників.

Клінічний діагноз МФБС встановлювали відповідно до критеріїв Г.М. Крижановського (1999) і Г.О. Іванічева (2007). Оцінювалися загальноклінічні, ортопедичні, функціональні, неврологічні показники, ознаки вегетативно-судинних розладів, малюнок болю, реакції на механічні, електричні, термічні і фармакологічні стимули. Методом кінестетичної пальпації за Марсовою-Хорошко оцінювали ступінь м'язового болю (Іванічев Г.О., 2007). За критеріями В.О.Карлова (1999) виявлялися групи ризику розвитку МФБС. Виявлялися фази перебігу МФБС, чинники посилення болю в МФТТ. Проводилася візуальна оцінка статики, постурального м'язового дисбалансу, динамічного рухового стереотипу, атипового моторного патерну. Активне виявлення МФТТ і їх ступеня виразності проводилося пальпаторно за методикою Корнеліуса в модифікації Марсової-Хорошко в ділянці основних м'язів шийно-плече-лопаткової групи і верхніх кінцівок.

Клінічно та інструментально досліджувалися: м'яз, що піднімає лопатку, дельтовидний м'яз, грудино-дужко-пипкуватий м'яз, ромбоподібний м'яз, пІдостний і надостний м'язи, малий грудний м'яз, трапецієвидний м'яз, малий круглий м'яз, двоголовий і триголовий м'язи плеча. Визначення рухливості шийного відділу хребта за системою SFRT (Бонев Л., 1978) проводилося в положенні сидячи за допомогою гоніометра 02.312.01 (DIMEDA Instrumente GMBH, Німеччина). Кінестезіологічну оцінку м'язового синдрому проводили за шкалою Салхнова-Хабірова (2001) -- в умовних одиницях (у.о.) визначалася виразність спонтанного болю, тонус м'язів, болісність, ступінь іррадіації, індекс м'язового синдрому (ІМС).

Больовий синдром оцінювався за допомогою чотирьохкомпонентної візуально-аналогової шкали болю (Von Koff M., Deyo R.A., et al, 1993) і анкети болю Мак-Гілла (McGill Pain Questionnaire).

Якість життя хворих оцінювалася за допомогою авторського опитувальника «Порушення життєдіяльності викликане болями у шиї» за 11 показниками - інтенсивність болю в шиї в даний момент, мурашки, колення або оніміння в руках ночами, головний біль, тривалість симптомів, підняття тягарів, робота, самообслуговування, спілкування і вільний час, концентрація уваги, читання і переглядів телепередач, сон. Мінімальний рівень кожного показника - 0 балів, максимальний рівень - 4 бали. Інтерпретація результатів проводилася після підсумку балів усіх показників за такою схемою: 0 балів - немає порушень, 5 - 15 балів - легкі порушення, 16 - 25 балів - помірні порушення, 26 - 35 балів - важкі порушення, > 36 балів - функція порушена повністю.

Електродіагностичне дослідження проводилося авторським методом (патент № 47366) за допомогою апарата «Радіус-Інтер СМ-01» (Білорусь) шляхом реєстрації сенсорних і больових рухових реакцій на дозований електричний стимул. Використовувалися: струм - синусоїдальний модульований, частота, що несе -- 2 кГц, частота модуляції -- 10 Гц, рід роботи -- II, співвідношення сигнал/пауза -- 2:3 с, глибина модуляції -- 100 %. Точковий електрод діаметром 1 см локалізували в проекції активних тригерних і стандартних нейром'язових точок шийно-плече-лопаткової групи. Другий електрод площею 100 - 150 см2 розташовували на шийно-комірній ділянці. При плавному нарощуванні сили струму досягали сенсорного порогу (СП) і далі - порогу м'язових скорочень (ПМС) на електричний стимул.

Оцінка стану мікроциркуляції проводилася за авторською методикою (патент № 47364) способом інфрачервоної термометрії (ІЧТМ) за допомогою термодатчика «Microlance» (Швейцарія) в ділянці симетричних репрезентативних рухових точок і МФТТ досліджуваних м'язів шийно-плече-лопаткової групи за схемою, аналогічною приведеній вище методиці вимірювання СП і ПМС. Оцінку результатів ІЧТМ проводили шляхом порівняння отриманих даних з фізіологічним діапазоном температурних коливань: норма -- від 0,17 ± С до 0,45 ± С. (Uematsu S. et al, 1988).

Загальна ефективність лікування оцінювалася за 5-бальною шкалою оцінки больового синдрому, чутливості, тонусу і сили м'язів, об'єму рухів. (критерії Санкт-Петербурзького НДІ нейрохірургії ім. А. Л. Поленова, 1980). Розраховувався середньоарифметичний показник цих параметрів за різницею між початковим балом і його рівнем після лікування.

Всі 180 хворих були розподілені на 4 групи, однорідні за статтю і віком.

1. У групі контролю К (n = 30) проводилася низькочастотна ультразвукова терапія (НЧ УЗТ), частотою 44 кГц, за допомогою апарата «МІТ- 11» (Україна) за стабільною методикою в ділянці МФТТ, контактне середовище - медичний вазелін; інтенсивність ультразвука (УЗ) -- порогова, до відчуття легкого тепла, при амплітуді УЗ коливань 2 - 3 мкм; тривалість - 2 хв на точку, загальна тривалість 8 - 10 хв; на курс - 10 процедур.

2. У групі ЛРК-1 (n = 50) призначалися процедури НЧ УЗТ в параметрах, аналогічних групі контролю за методикою дерматопарамібного УФФ (ДПУФФ), з ін'єкційним введенням в зону від одної до трьох МФТТ 0,5 мл 0,5-го % розчину лідокаїну + 0,5 мл 4-го % розчину бікарбонату натрію. безпосередньо перед кожною процедурою УЗ. Після закінчення процедури хворий виконував ті активні рухи, в яких в максимально повному об'ємі бере участь відповідний м'яз. Курс - 10 процедур.

3. У групі ЛРК-2 (n = 50) застосовувалися процедури НЧ УЗТ за методикою ДПУФФ, аналогічно групі порівняння 1, що відрізняється тим, що на зону МФТТ додавався УФФ сертифікованого препарату «Бішофіт Полтавський Електрогель» із спеціальними електро- і звукопровідними властивостями. Тривалість - 8 - 10 хв, курс - 10 процедур.

4. У основній ЛРК-3 (n = 50) здійснювалися процедури ДПУФФ лідокаїну і бікарбонату натрію через контактне середовище ПБ, що відрізняються тим, що одразу після озвучування здійснювалася низькочастотна ЕМС в зоні нервово-м'язового синапсу (рухові точки м'яза за градацією Ерба) струмом синусоїдальної форми мінімальної порогової інтенсивності, що викликає ізометричне скорочення м'яза. ЕМС проводили за допомогою апарата «Радіус» (Білорусь) в ділянці m. sternocleidomastoideus, m. trapezius, m. levator scapulae, m. deltoideus, m. supraspinatus, m. Infraspinatus. При проведенні ЕМС точковий електрод розташовували в ділянці пріоритетних МФТТ, що були визначені пальпаторно, індиферентний електрод розташовували по середній лінії в міжлопатковій ділянці. Параметри, які використовувались: II рід роботи (частота Fн, що несе = 2 - 10 кГц з кроком 1 кГц, Fмодуляції = 1 - 150 Гц); співвідношення сигнал/пауза -- 2:3; 4:6 с; глибина модуляції -- 25 %, 50 %, 75 %, 100 %, 125 %; сила струму -- до ізометричного скорочення м'яза; тривалість процедури -- 5 - 10 хв; курс - 10 процедур. Параметри ЕМС встановлювалися індивідуально за критеріями Г.Ф. Колесникова (1977) до досягнення безболісного ізометричного скорочення при мінімальній інтенсивності електричного струму.

Для стабілізації та консолідації результатів лікування всім хворим разом з вказаними методами фізіотерапії призначалася лікувальна гімнастика. На м'язи, які піддаються перевантаженню і перебувають в стані хронічної тонічної напруги, здійснювали вправи, що викликають їх розслаблення; навантаження в статичному режимі здійснювали на м'язах-антагоністах уражених м'язів. Проводилися також заняття за освітньою медичною програмою малим груповим методом з навчанням прийомам профілактики формування нових МФТТ.

Після лікування в групах пацієнтів проводився контроль його ефективності за об'єктивними клініко-неврологічними показниками і даними інструментальних досліджень. Автоматизація документування, розрахунок основних статистичних характеристик і побудова графіків проводилося за допомогою комп'ютерної програми Microsoft®Excel 2000 (9.0.3821 SR - 1).

Статистичну обробку результатів проводили з використанням критерію Стьюдента для зв'язаних вибірок, при цьому розраховували середнє арифметичне значення (М) і середньоквадратичну помилку (SD). Рівень значущості «р» приймався рівним 0,05. Статистичний аналіз проводився з використанням статистичних пакетів Statistica 6.0.

Результати власних досліджень. Проведені спостереження показали, що давність МФБС складала в середньому 2,0 + 1,5 років. Виражений больовий синдром при зверненні визначався у 131 (73 %), помірний - у 36 (20 %), легкого ступеню виразності - у 13 (7 %) хворих. У 140 (78 %) хворих були дегенеративно-дистрофічні зміни в шийному відділі хребта, що відповідали початковим або помірно вираженим проявам остеохондрозу. У 40 (22 %) хворих виявлялися клініко-рентгенологічні ознаки спондилоартрозу, нестабільності шийних хребців. Проте взаємозв'язок між ступенем дегенеративно-дистрофічних змін в шийному відділі хребта і кількістю болісних МФТТ в м'язах цервікобрахіальної групи, а також виразністю больового синдрому був відсутній.

У 169 (93,9 %) пацієнтів виявлялися 1 і 2 фази перебігу МФБС з активними пріоритетними МФТТ, в тому числі з генералізованою реакцією. Виражені м'язові ущільнення 2 і 3 ступеня в МФТТ спостерігалися у 159 (88,3 %) пацієнтів. Міжрегіональний і локальний м'язовий дисбаланс виявлявся у 139 (77,3 %) пацієнтів, що також свідчило про незначний вплив тривалості захворювання на генералізацію процесу.

Оцінка початкового стану пацієнтів виявила: усі 180 (100 %) пацієнтів, висловлювали скарги на місцевий або регіональний біль, що відповідало пальпаторним даним. Характерними клінічними особливостями шийного МФБС є виникнення великої кількості болісних МФТТ в м'язах шийно-плечової групи, що супроводжуються болем, спазмом, зниженням їх сили, обмеженням рухів.

Після лікування в групах пацієнтів проводився контроль його ефективності за об'єктивними клініко-неврологічними показниками і даними інструментальних досліджень. Як показали проведені дослідження, в усіх випадках спостерігалась позитивна динаміка, але найбільш виразною вона була при застосуванні ЛРК і зокрема після застосування ЛРК-3 інтенсивність болю була у 7 разів нижчою, тоді як в інших групах цей показник зменшувався у 2,5 та 3 рази, хоч після ЛРК-2 зниження його було також суттєвим (у 6,5 разів) (табл.1). Різниця між показниками до і після лікування у всіх групах достовірна (р < 0,05).

Таблиця 1 - Показники інтенсивності болю у хворих з міофасціальними цервікалгіями в процесі лікування за даними візуально-аналогової шкали, в балах, M ± m (критерії Von Koff--Deyo, 1993)

Рівень болю (ВАШ)	Група К (n = 30)	Група ЛРК-1 (n = 50)	Група ЛРК-2 (n = 50)	Група ЛРК-3 (n = 50)
До лікування	7,8 0,5	7,7 0,4	7,9 0,6	8,0 0,5
Після лікування	3,3 0,2*	2,5 0,2*#	1,2 0,1*#	1,1 0,1*#

Примітки:

1.* - після лікування за групами - р < 0,003,

2.# - після лікування по відношенню до групи К - р < 0,003.

Електроальгометрічні дослідження, здійснені за авторською методикою (таблиця 2), показали позитивну динаміку сенсорних і больових порогів - в області МФТТ виявлялася асиметрія в реакції на електричний стимул (в порівнянні з симетричною ділянкою іншої половини тіла), яка після лікування зменшувалась, і зменшення це було також найбільш суттєвим після ЛРК-3.



Таблиця 2 - Показники сенсорних і больових порогів у ділянці пріоритетної тригерної точки у відповідь на стандартний електричний стимул у хворих з міофасціальними цервікалгіями (у mА, M ± m)

Показники	Період	Група К (n = 30)	Група ЛРК-1 (n = 50)	Група ЛРК-2 (n = 50)	Група ЛРК-3 (n = 50)
Локальний сенсорний поріг
ПА	До	-1,00,2	-1,10,2	-0,90,1	-0,80,1
	Після	-0,60,2	-0,40,1	-0,30,1	-0,20,1
Локальний больовий поріг
ПА	До	-2,00,1	-2,10,2	-1,90,1	-1,80,1
	Після	-1,00,2	-0,90,2	-0,50,2	-0,30,1

Примітка. ПА - показник асиметрії (відношення сенсорних чи больових порогів у зоні приоритетної МФТТ та відповідною точкою здорового боку).

За показниками динаміки термоасиметрії м'язових репрезентативних точок в процесі лікування (таблиця 3) у всіх трьох групах хворих, яким проводилось відновлювальне лікування, відмічалося зменшення термоасиметрії. При тому виявлялося прогресуюче зменшення термоасиметрії від групи К до груп ЛРК-1, ЛРК-2 та ЛРК-3.

Таблиця 3 - Показники термоасимметрії м'язових репрезентативних точок в процесі лікування хворих з міофасціальними цервікалгіями (у C°, M ± m)

М'язові репрезентативні точки	Період	Група К (n = 30)	Група ЛРК-1 (n = 50)	Група ЛРК-2 (n = 50)	Група ЛРК-3 (n = 50)
m.sternocleidomastoideus t0боль- t0здор	До Після	0,70,1	0,6±0,1	0,8±0,2	0,9±0,2
		0,30,2	0,20,1**	0,20,1*	0,20,1*
m. trapezius t0боль- t0здор	До Після	0,70,1	0,6± 0,1	0,8± 0,2	0,8± 0,1
		0,40,1	0,30,1**	0,20,1*	0,20,1*
m. levator scapulae t0боль- t0здор	До Після	0,90,1	0,7± 0,3	1,1± 0,2	1,1± 0,2
		0,50,1**	0,50,1	0,50,2**	0,40,2**
m. deltoideus t0боль- t0здор	До Після	1,10,2	1,2± 0,3	1,0± 0,3	1,0± 0,2
		0,30,1*	0,30,2**	0,20,1**	0,20,1*
m. supraspinatus t0боль- t0здор	До Після	0,90,1	1,0±0,2	0,8±0,1	0,9±0,1
		0,40,1*	0,40,1**	0,30,1*	0,20,1*
m. infraspinatus t0боль- t0здор	До Після	1,00,3	1,2±0,4	0,9±0,2	1,0±0,2
		0,40,2	0,30,1**	0,30,1**	0,20,1*

Примітки:

1. * - після лікування за групами - р < 0,003,

2. **- р < 0,05.

Виходячи з того, що найкращі результати спостерігались після ЛРК-3, вважаємо, що застосування ПБ дозволяло ефективніше впливати на пріоритетні МФТТ з метою корекції порушення функціонування магній-кальцієвої помпи і підвищити тим самим ефективність лікування МФБС. Переваги доповнення НЧ УЗТ за методикою ДПУФФ контактним середовищем у вигляді ПБ були вірогідно значущі (р < 0,05).

Зміна ступеню тяжкості м'язового синдрому (таблиця 4) свідчила про високу ефективність запропонованого методу лікування, оскільки регрес ІМС об'єктивно відображає позитивну динаміку лікування.

Таблиця 4 - Показники ступеня тяжкості м'язового синдрому в процесі лікування хворих з міофасціальними цервікалгіями (у балах, M ± m)

Показники	Період	Група К (n = 30)	Група ЛРК-1 (n = 50)	Група ЛРК-2 (n = 50)	Група ЛРК-3 (n = 50)
Виразність спонтанних болів	До	2,40,3	2,50,2	2.40,3	2,30,2
	Після	1,00,2*	0,80,2*	0,60,1*	0,50,1*
Тонус м'язів	До	2,20,5	2,10,4	2,00,5	2,00,2
	Після	1,30,2	1,10,1**	1,10,1	1,00,1*
Болісність м'язів	До	2,90,2	2,80,3	2,70,2	2,60,2
	Після	1,00,1*	0,60,2*	0,30,1*#	0,40,1*#
Тривалість болісності	До	2,20,2	2,20,1	2,10,3	2,00,2
	Після	0,90,3*	0,50,1*	0,30,1*	0,40,1*
Ступінь іррадіації болів при пальпації	До	2,30,4	2,40,3	2,20,4	2,10,4
	Після	0,90,3**	0,60,2*	0,30,1*	0,30,1*
Ступінь тяжкості м'язового синдрому	До	11,80,2	11,50,3	11,10,3	10,40,3
	Після	4,80,2*	3,60,2*#	2,60,1*#	2,30,1*#

Примітки:

1. * - після лікування за групами - р < 0,003,

2. **- р < 0,05;

3. # - після лікування по відношенню до групи К - р < 0,003.

Таким чином, за даними порівняльного аналізу результатів відновлювального лікування хворих з МФБС, які отримували розроблені комбіновані лікувальні комплекси, позитивна динаміка клінічних симптомів була більш вагома, ніж при проведенні традиційної УЗТ. Це виявлялося в більш вираженому і швидкому усуненню болю, пом'якшенні виразності клінічної симптоматики, розширенні рухових можливостей, а отже - в якісному і швидкому відновленні працездатності хворих.

Оцінка загальних результатів відновлювального лікування пацієнтів з МФБС (таблиця 5) показала, що в групі К «добрі результати» досягалися у 53,3 % пацієнтів; «задовільні результати» у 26,7 %, «незадовільні результати» у 6 %, в групі ЛРК-1 -- у 72 %, 20 %, 8 %, в групі ЛРК-2 -- у 88 %, 10 %, 2 %, в групі ЛРК-3 -- у 94 %, 6 %, 0 %, відповідно.

Таблиця 5 - Результати лікування хворих на міофсциальні цервікалгії (критерії НДІ нейрохірургії ім. А.Л. Поленова, СПБ, 1980)

Результати лікування	Група контролю K (n = 30)	Група ЛРК-1 (n = 50)	Група ЛРК-2 (n = 50)	Група ЛРК-3 (n = 50)
Добре	16 (53,3%)	36 (72%)	44 (88%) *	47 (94%) *
Задовільно	8 (26,7%)	10 (20%)	5 (10%)	3 (6%) *
Незадовільно	6 (20%)	4 (8%)	1 (2%) *	0 *

Примітки: *- показник в групах ЛРК по відношенню до групи К - р < 0,05.



Отримані результати в групі ЛРК-1 свідчили про більшу, в порівнянні з традиційним проведенням УЗТ, ефективність патогенетично обґрунтованих методичних підходів до лікування.

З нашої точки зору це було обумовлено безпосередньою дією ДПУФФ на больовий синдром за рахунок введення в МФТТ місцевого анестетика на нейтралізацію продуктів ацидозу в ділянці м'язового спазму шляхом введення в МФТТ лужного розчину, а також на мікроциркуляторні і м'язово-тонічні компоненти м'язового спазму. При цьому, ефект лікування в групі К реалізовувався лише за рахунок ефектів УЗТ. Дещо кращі результати були досягнуті при комбінуванні ДПУФФ і ПБ в групі ЛРК-2. Додаткове призначення ПБ, ймовірно, сприяло поліпшенню функціонування магній-кальцієвої помпи, завдяки чому знижувалася контрактільна активність м'язів. Найбільш оптимальні результати лікування МФБС були досягнуті в групі ЛРК-3, оскільки додавання до лікування ЕМС, за пальпаторними даними, значно зменшувало сформовану просторову деформацію частини м'яза у локусі МФТТ аж до зникнення м'язового «тяжа». Певною мірою цьому також сприяло використання ЛФК та освітніх програм.

З метою детальної оцінки досягнутої якості життя, пов'язаної з хворобою, були проаналізовані дані, отримані при анкетуванні пацієнтів за допомогою розробленого нами опитувальника «Порушення життєдіяльності, викликане болями в шиї» (рис. 1).

Динаміка змін у групах ЛРК - 1, ЛРК - 2 і ЛРК - 3, в порівнянні з групою контролю К, представлена у вигляді графіка, де на горизонтальній осі (абсциса) показники опитувальника, а на вертикальній осі (ордината) оцінка за показником в балах.



Рис. 1 - Показники якості життя хворих з міофасціальними цервікалгіями наприкінці лікування.

За даними аналізу вищенаведеної діаграми, звертає на себе увагу наступне: інтенсивність болю в шиї в даний момент (ІБ) - більш інтенсивно знижувалася в групах ЛРК-2 і ЛРК-3; парестезії, поколювання або оніміння в руках ночам (ПН) - ефективніше зменшувалися у групі ЛРК-3; цефалгія (Ц) в ЛРК-3 зменшувалася швидше, ніж у групах ЛРК-1 і ЛРК-2; тривалість симптомів (ПС) однаково швидко знижувалася в групах ЛРК-2 і ЛРК-3; показних підняття тяжкості (ПТ) виражено поліпшився в групі ЛРК-3; працездатність (ПЗ) плавно зростала від ЛРК-1 до ЛРК-3; самообслуговування (СО) поліпшувалося від ЛРК-1 до ЛРК-3; спілкування та вільний час (ОСВ) більш виражено поліпшилося в групах ЛРК-2 і ЛРК-3; концентрація уваги (КВ) зростала в групі ЛРК-3; читання і перегляд телепередач (ЧПТ) стали комфортнішими в групах ЛРК-2 і ЛРК-3; сон (С) поліпшувався від групи ЛРК-1 до групи ЛРК-2. Виходячи з аналізу наведених вище даних, можна відзначити наростання ефекту застосованих методів лікування від ЛРК-1 до ЛРК-3, що свідчить про правильний вибір комбінації лікувальних чинників, які були застосовані у даної категорії хворих.

Таким чином, в ході проведеної роботи на підставі даних клініко-інструментальних досліджень отримані позитивні результати комплексного лікування хворих з МФБС та поглиблені знання щодо факторів цього впливу. Застосування терапевтичного УЗ забезпечує ліквідацію мікроциркуляторних і м'язово-тонічних порушень, дозволяє поліпшити трофічне забезпечення м'язової тканини. Зважаючи на те, що МФТТ має більшу щільність аніж інтактна навколишня м'язова тканина, поглинання УЗ в МФТТ вище, що і призводить до реалізації біологічних ефектів УЗ. Інфільтрація МФТТ локальними анестетиками дає негайне і ефективне полегшення болю. Можливі механізми ін'єкційного ефекту: ін'єкційна голка механічно руйнує ненормально функціонуючі скоротливі елементи, відповідальні за підтримання активності МФТТ; анестетик викликає локальне розширення судин і тим самим підсилює кровообіг у МФТТ, це в свою чергу сприяє нормалізації в неї метаболізму; місцевоанестезуюча речовина в певній концентрації вибірково блокує зворотний зв'язок між МФТТ і центральною нервовою системою, зменшуючи активність периферичної детермінантної структури. Ми також припускаємо, що корекція за допомогою бішофіту порушень функції магній-кальцієвої помпи, що підтримує фізіологічну рівновагу іонів Mg+2 і Ca+2 зовні і усередині клітини, сприяє відновленню первинної скоротливої активності м'язів і сприяє зменшенню больового синдрому. Не менш важлива й роль ЕМС в лікуванні МФБС, бо МФТТ володіє значною інтенсивністю болю, стійким ущільненням і не зникає після звичайних прийомів релаксації м'язів. Це, в свою чергу, призводить до подальших спотворень в її архітектоніці не тільки скорочувального субстрату, але і рецепторного апарата, в першу чергу м'язових проприорецепторів. Аналіз загальної ефективності відновлювального лікування показав, що запропонований підхід до лікування хворих з МФБС високо ефективний і може бути рекомендований до застосування.



ВИСНОВКИ

У дисертації приведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, суть якої полягає в підвищенні ефективності відновлювального лікування хворих з міофасціальними цервікалгіями з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей захворювання.

1. Вивчено початковий клініко-функціональний стан хворих з міофасціальними цервікалгіями за даними клінічних, біомеханічних, кінестезіологичних, інструментальних показників і комплексних реабілітаційних шкал та визначено, що характерними клініко-біомеханічними особливостями хворих в м'язах шиї і плечового поясу є виникнення великої кількості болісних тригерних точок, що проявляються болем, спазмом і зниженням сили м'язів, обмеженням об'єму рухів.

2. Розроблено інструментальний діагностичний алгоритм оцінки нервово-м'язової електрозбудливості, що застосовується для оцінки локального сенсорного і больового порога (шляхом реєстрації сенсорних і больових реакцій на дозований електричний стимул) та інфрачервоної термометричної оцінки мікроциркуляції ділянки міогенних тригерних пунктів у хворих з міофасціальними цервікалгіями, яка дозволяє виявляти м'язово-зв'язкову патологію опорно-рухового апарату на ранніх стадіях захворювання. Висока інформативність, повторюваність і повна безпека для хворого роблять ці методи обстеження ефективними при динамічному контролі в процесі відновлювального лікування.

3. Опрацьована комплексна система лікування пацієнтів з м'язово-фасціальними больовими синдромами в м'язах шиї і плечового поясу, яка включає фізіофармакотерапію у вигляді поєднаного застосування медикаментів і різних засобів фізіотерапії -- внутрішньо-тканинного ультрафонофорезу анестетиків у лужному середовищі і електрогелю полтавського бішофіту з подальшим проведенням электроміостимуляції ураженого м'яза.

4. Встановлено, що під впливом лікувально-реабілітаційного комплексу, який включає дерматопарамібний ультрафонофорез лідокаїну і натрію бікарбонату і проводиться з урахуванням топографії міофасціальних тригерних точок, типовий рівень болю, за показниками візуально-аналогової шкали, знизився до 2,5 балів (р < 0,003), рівень термоасиметрії м'язових репрезентативних точок за даними інфрачервоної термометрії m.supraspinatus - до 0,4 ± 0,1 C° (р <0,05), локальних сенсорних порогів -- до 0,4 ± 0,1 mA (р <0,003), больових порогів -- до 0,9 ± 0,2 mA (р <0,003), а показник поліпшення життєдіяльності хворих -- до 7,4 ± 0,2 балів (р <0,003).

5. Вивчено ефективність лікувально-реабілітаційного комплексу з включенням дерматопарамібного ультрафонофорезу лідокаїну і натрію бікарбонату у поєднанні з ультрафонофорезом полтавського бішофіту «Електрогель», що проводиться з урахуванням особливості топографії міофасціальних тригерних точок і встановлено, що типовий рівень болю, за показниками візуально-аналогової шкали, знизився до 1,2 бала (р <0,003), рівень термоасимметрії м'язових репрезентативних точок за даними інфрачервоної термометрії m.supraspinatus - до 0,3 ± 0,1 C° (р <0,003), локальних сенсорних порогів -- до 0,3 ± 0,1 mA (р <0,003), больових порогів -- до 0,5 ± 0,1 mA (р <0,003), а показник поліпшення життєдіяльності хворих -- до 5,1 ± 0,1 балів(р <0,003).

6. Встановлено, що при застосуванні лікувально-реабілітаційного комплексу, який включає дерматопарамібний ультрафонофорез лідокаїну і натрію бікарбонату у поєднанні з ультрафонофорезом полтавського бішофіту «Електрогель» і електроміостимуляцією з урахуванням особливостей топографії міофасціальних тригерних точок типовий рівень болю, за показниками візуально-аналогової шкали, в групі знизився до 1,1 балу (р < 0,003), рівень термоасимметрії м'язових репрезентативних точок за даними інфрачервоної термометрії m.supraspinatus - до 0,2 ± 0,1 C° (р <0,003), локальних сенсорних порогів -- до 0,2 ± 0,1 mA (р <0,003), больових порогів -- до 0,3 ± 0,1 mA (р <0,003), а показник поліпшення життєдіяльності хворих -- до 3,9 ± 0,1 балів(р <0,003).

7. Статистичні відмінності загальної ефективності лікування між основною і порівняльною групами і групою контролю, також як і за даними безпосередніх спостережень, були достовірними (р < 0,0,5). Це дозволило обґрунтувати диференційовані підходи до призначення розроблених лікувальних комплексів у хворих з міофасціальними цервікалгіями в амбулаторному відновному періоді. Застосування методу сприяє оптимізації амбулаторно-поліклінічного етапу реабілітації і розширює можливості сано- і патогенетичних підходів у вказаного контингенту хворих з метою поліпшення якості життя.

Практичні рекомендації

1. У схему комплексного обстеження пацієнтів з міофасціальними цервікалгіями рекомендовано включати оцінку електрозбудливості -- шляхом реєстрації сенсорних і больових реакцій на дозований електричний стимул і мікроциркуляцію -- методом інфрачервоної термометрії в області тригерних пунктів.

2. Для лікування пацієнтів з початковою стадією міофасціальної цервікалгії рекомендовано використовувати дерматопарамібний ультрафонофорез лідокаїну і натрію бікарбонату, що проводиться з урахуванням топографії міофасціальных тригерних точок.

3. Для лікування пацієнтів з тривалим загостренням міофасціальной цервікалгії при помірних больових проявах рекомендовано використовувати дерматопарамібний ультрафонофорез лідокаїну і натрію бікарбонату через контактне середовище електрогелю полтавського бішофіту, що проводиться з урахуванням особливості топографії міофасціальных тригерних точок.

4. Для лікування пацієнтів з міофасціальною цервікалгією, а саме з інтенсивними болями, порушеннями архітектоніки (деформацією) м'язів і вираженими проявами, рекомендовано використовувати дерматопарамібний ультрафонофорез лідокаїну і натрію бікарбонату у комплексі з ультрафонофорезом електрогелю полтавського бішофіту і електроміостимуляцію, що проводяться з урахуванням особливості топографії міофасціальних тригерних точок.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Субботин Ф. А. Неэффективность физиотерапии - миф или реальность / Ф. А. Субботин // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. -- № 1. -- 2008. -- С. 42 - 44.

2. Субботин Ф. А. Сравнительная эффективность методик ультрафонопунктуры и ультрафонофореза полтавского бишофита / Ф. А. Субботин // Вестник физиотерапии и курортологии. -- № 2. -- 2010. -- С. 50 - 52.

3. Субботин Ф. А. Оценка эффективности ультрафонофореза Полтавского бишофита при лечении миофасциальной цервикалгии / Ф. А. Субботин // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. --№ 2.-- 2010. -- С. 21 - 23.

4. Субботин Ф. А. Электромиостимуляция в лечении миофасциального болевого синдрома / Ф. А. Субботин, О. Г. Юшковская, В.В.Ежов // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. -- № 4. -- 2010. -- С. 9 - 12 (Здобувачу належить збір матеріалу, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

5. Субботин Ф. А. Хроническая миофасциальная цервикалгия у больных с метаболическим синдромом / Ф. А. Субботин // Український медичний альманах. -- Т.13, № 4 (додаток). -- 2010. -- С. 139 - 142. (Здобувачу належить збір матеріалу, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

6. Субботин Ф. А. Ультрафонофорез бишофита в восстановительном лечении заболеваний костно-мышечной системы у пациентов с сопутствующей соматической патологией / В. В. Ежов, Л. В. Ежова, Т. Т. Замша, Ф. А. Субботин // Клінічна медична реабілітація. Полтава, 2008 р.: матеріали симпозіуму. -- Полтава, 2008. -- С. 26 - 28.

7. Суботін Ф. О. Преформовані фізичні чинники -- електролікування, світлолікування. ультразвукова терапія, лікування механічними факторами, штучно зміненим повітрям / І. З. Самосюк, Л. Д. Тондій, В. В. Єжов, Ф. О. Суботін [та ін.] // Курорти та санаторії України (науково-практичний довідник) / За ред. проф. К. Д. Бабова, проф. В. В. Єжова, д.м.н. О. М. Торохтіна. - Київ: ВД „Фолігрант”, 2009. -- С. 74 - 86. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

8. Субботин Ф. А. Применение магний-акцентированной физиотерапии в лечении миофасциального болевого синдрома [Електронний ресурс] / В. В. Ежов, Ф. А. Субботин // Национальный вестник физиотерапевта. -- Нижний Новгород (Россия), 2009. -- Выпуск 3. -- С. 15 - 17. -- Режим доступу до журн.:. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

9. Subbotin F. A. Phonophoresis ukrainian (Poltava) bishofit and myoelectrostimulation in the treatment of myofascial pain syndrome / V V Ejov, F A Subbotin, W Zukow, A Nalazek, J Eksterowicz, R Muszkieta, M Napierala // Education, tourism and health for people / National University of Physical Culture, Lviv. College of Health, Sports and Business, Poznan, Polish Scientific Association of Physical Culture. -- Lviv--Poznan--Warsaw, 2010. -- p. 180 - 188. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів).

10. Субботин Ф.А. Лечение миофасциального болевого синдрома методом электромиостимуляции // Сборник научных статей Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы медицинской экспертизы и реабилитации», 20 мая 2011 г., Брест (Беларусь). Под ред. проф. В.Б.Смычека. -- Вып.13. -- Минск, 2011. -- С. 357 - 362.

11. Патент № 47366 Україна, МПК7 A61B 5/00. Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому / Єжов В. В., Суботін Ф. О. // заявник та власник: Суботін Ф.О., Єжов В.В. -- № 200909035; заявл. 31.08.2009; опубл. 25.01.2010, Бюл. № 2, 2010 р. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, обґрунтування патенту, підготовка до друку).

12. Патент № 47364 Україна, МПК7 A61B 5/107 A61H 23/00. Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому / Суботін Ф. О., Єжов В. В. // заявник та власник: Суботін Ф.О., Єжов В.В. -- № 200908998; заявл. 31.08.2009; опубл. 25.01.2010, Бюл. № 2, 2010 р. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, обґрунтування патенту, підготовка до друку).

13. Субботин Ф. А. Комбинированное применение ультрафонофореза и комплексных биологических препаратов при плечелопаточном периартрозе / В. В. Ежов, Ф. А. Субботин // Укр. вісник психоневрології. -- Т. XV, випуск № 1 (50), додаток. -- Харків, 2007. -- С. 49. (III-й Національний конгрес неврологів, психіатрів та наркологів України. Харків, 2007 р.: матеріали). (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

14. Субботин Ф. А. Сочетанное применение ультрафонофореза и комплексных биологических препаратов в лечении плечелопаточного периартроза / Ф. А. Субботин, В. В. Ежов // Сучасні проблеми курортно--рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації: VII Міжнародна науково--практична конференція, присвяченої 200-річчю курортів Криму. Місхор - Ялта, 26 - 28 вересня 2007: матеріали. -- Місхор - Ялта, 2007. -- С. 278 - 279. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

15. Субботин Ф. А. Физические лечебные факторы в современной интегративной медицине / Ф. А. Субботин, В. В. Ежов // Синтез знаний Востока и Запада: научно-практическая конференция с международным участием. Симферополь, 18 - 19 апреля 2007 р.: материалы. -- Симферополь, 2007. -- С. 121. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

16. Субботин Ф. А. Сочетанное применение ультрафонофореза и комплексных биологических препаратов в лечении плечелопаточного периартроза / Ф. А. Субботин, В. В. Ежов // Вестник физиотерапии и курортологии. Спецвыпуск. -- 2007. -- С.118. (Актуальні питання діяльності санаторно--курортних закладів в сучасних умовах: науково--практична конференція, присвячена 100-річчю заснування санаторію „Примор`є”. Євпаторія, 24 - 25 вересня 2007 р.: матеріали). (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів).

17. Субботин Ф. А. Сочетанное применение ультрафонофореза и комплексных биологических препаратов в лечении плечелопаточного периартроза / Ф. А. Субботин, В. В. Ежов // Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации: международная научно--практическая конференция, посв. 50-летию сан. „Молдова”. Одесса, 23 - 24 октября 2007 р.: материалы. -- Одесса, 2007. -- С. 101. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

18. Субботин Ф. А. Комплексное применение ультрафонофореза и биологических препаратов в лечении плечелопаточного периартроза / Ф. А. Субботин, В. В. Ежов // Санаторно--курортное лечение заболеваний костно--мышечной системы: научно--практ. конф. Партенит, 2007 р.: материалы. -- Партенит. ТЦКиР «Крым», 2007. -- Выпуск 8. -- С. 34 - 35. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів).

19. Субботин Ф. А. Комплексный подход к лечению миофасциальных болевых синдромов / В. В. Ежов, Ф. А. Субботин // Хірурургічне лікування, медична реабілітація, фізіотерапія при переломах кісток та захворюваннях суглобів: науково--практична конференція з міжнародною участю. Київ, 10 -11 квітня 2008 р.: матеріали -- Київ, 2008. -- С. 118 - 119. (Здобувачу належить організація дослідження, статистичний аналіз результатів, підготовка до друку).

20. Субботин Ф. А. Ультрафонофорез бишофита в восстановительном лечении заболеваний костно--мышечной системы у пациентов с сопуствующей соматической патологией / В. В. Єжов, Л. В. Ежова, Т. Т. Замша, Ф. А. Субботин // Теорія та практика курортної справи: науково--практична конференція медпрацівників Укрзалізниці та санаторно-курортних закладів України. Хмільник, 14 - 15 травня 2008 р.: матеріали -- Хмільник, 2008. -- С. 67 - 68. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

21. Субботин Ф. А. Ультразвук и миоэлектростимуляция в восстановительном лечении больных с хроническими миофасциальными цервикалгиями / В. В. Ежов, Ф. А. Субботин // Теорія та практика курортної справи: науково-практична конференція медпрацівників Укрзалізниці та санаторно-курортних закладів України. Хмільник, 14 - 15 травня 2008 р.: матеріали -- Хмільник, 2008. -- С. 141 - 142. (Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).

22. Субботин Ф. А. Ультразвук и импульсные токи низкой частоты в восстановительном лечении больных с хроническими миофасциальными цервикалгиями / Ф. А. Субботин // Лікування та реабілітація у загальній практиці -- сімейній медицині: II Укр. респ. Науково-практ. конф. Одесса, 15 - 16 травня 2008 р.: матеріали -- Одесса, 2008. -- С. 35 - 36.

...