Карієс тимчасових зубів та його профілактика у дітей молодшого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Вищий державний навчальний заклад України

Українська медична стоматологічна академія

УДК 616.314-002.4-053.36/.37-084

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.22 - Стоматологія

Карієс тимчасових зубів та його профілактика у дітей молодшого віку

Шепеля Алла Василівна

Полтава - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Каськова Людмила Федорівна, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава, завідувачка кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Хоменко Лариса Олександрівна, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, завідувачка кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань; доктор медичних наук, доцент Назарян Розана Степанівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувачка кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицевої хірургії та імплантології.

Захист відбудеться «18» травня 2011 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія»(36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий «15» квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.мед.н., професор Т.О. Дев'яткіна.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема карієсу залишається актуальною у зв'язку з його значною інтенсивністю та розповсюдженістю (Каськова Л.Ф. із співавт., 2002; Смоляр Н.І., Дубецька І.С., 2004; Деньга О.В. із співавт., 2005; Арутюнов С.Д. и соавт., 2007).

Завдяки впровадженню профілактичних програм у розвинутих країнах останнім часом спостерігається тенденція до зниження захворюваності карієсом дитячого контингенту. Нажаль, для України та країн ближнього зарубіжжя характерне зростання поширеності та інтенсивності, а також різке «помолодшання» карієсу. Цьому сприяло зниження імунобіологічної реактивності дитячого контингенту внаслідок погіршення екологічних та соціальних умов проживання та відсутність широкого впровадження профілактичних заходів на всіх рівнях організації дитячої стоматологічної служби (Хоменко Л.О., 2004; Чижевський І.В., 2004).

Оскільки в даний час карієс тимчасових зубів діагностують вже у 1-1,5 річних дітей, виникла необхідність більш детального вивчення як антенатальних, так і постнатальних факторів ризику в перші роки життя дитини. Резистентність тимчасових зубів до карієсу значною мірою формується не тільки після прорізування, але і підчас закладки та внутрішньоутробного розвитку (Тонкова-Ямпольская Р.В., 2002; Железный П.А. и соавт., 2003). Дія шкідливих факторів на плід, що розвивається, впливає на формування зубощелепної системи. Встановлено, що у дітей, матері яких перенесли гестоз під час вагітності, повільніше, ніж у дітей від здорових матерів, проходить розвиток і мінералізація тканин зубів, що проявляється виникненням карієсу невдовзі після прорізування (Терехова Т.Н., 2004).

До розвитку гіпоксії та гіпотрофії плоду призводить залізодефіцитна анемія під час вагітності (за даними ВООЗ її частота у вагітних коливається від 21 до 99 %), оскільки дефіцит заліза проявляється порушенням різних ланок гемопоезу, процесів дихання і метаболізму, імунологічними та гормональними змінами (Маркевич В.В., 2007). Також значне місце серед патології вагітності належить фетоплацентарній недостатності. Оскільки в плаценті відбувається трансформація неактивного холекальциферолу в 1,25-дигідрооксихолекальциферол, то дана патологія призводить до недостатнього надходження більшості речовин до плода і, перш за все, кальцію (Грищенко О.В. и соавт., 2004; Ухналь Л.В., 2007).

Проблемі впливу природного та штучного вигодовування на стан здоровя дітей присвячена велика кількість наукових досліджень та дискусій (Майданник В.Г., Сміян І.С., 2002; Няньковський С.Л. та співавт., 2002; Лебедев А.Г., 2003; Капранова Е.И., 2004; Нетребенко О.К., 2004; Ткаченко С.К., 2004). Комплекс біологічноактивних речовин материнського молока (гормони, імуноглобуліни, поліненасичені жирні кислоти, амінокислоти тощо) справляє регулюючий, диференціюючий, захисний, протиінфекційний та протиалергічний вплив на організм дитини в найбільш беззахисний період її розвитку, коли відбувається формування органів та систем.

При вивченні цієї проблеми слід врахувати той факт, що 15-20 років тому не існувало адаптованих молочних сумішей, до складу яких входять біологічно активні добавки (таурин, лецитин, L-карнітин, холін), а також повний комплекс поліненасичених жирних кислот (Траверсе Г.М. та співавт., 2003), і єдиними замінниками грудного молока були прості молочні суміші (“Малиш”, “Малютка”) та звичайне коровяче молоко (що не відповідають за складом материнському молоку, викликають порушення моторики шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції тощо). І в літературі, присвяченій індивідуальній профілактиці карієсу у дітей (Морозова Н.В. и соавт., 2004), не враховувався тип вигодовування дитини і відсутні дані про вплив цих сумішей на формування тимчасових зубів.

Оскільки раніше карієс був рідкістю навіть у дітей 3-4 річного віку, дотепер не розроблені схеми профілактики та терміни проведення гігієнічних маніпуляцій у дітей перших років життя.

У зв'язку з цим проблема карієсу тимчасових зубів є актуальною і ми мали на меті дослідити вплив антенатальних та постнатальних факторів на формування тимчасових зубів та запропонувати способи профілактики карієсу у дітей молодшого віку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи ДУ «Інститут стоматології Академії медичних наук України», м. Одеса, «Розробити методи корекції кісткового метаболізму при проведенні лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів, флюорозом, зубощелепними аномаліями» (шифр АМН.067.07, державний реєстраційний № 0107U000907).

Автор був безпосереднім виконавцем фрагменту запланованої науково-дослідної роботи.

Мета дослідження: підвищення резистентності емалі тимчасових зубів у дітей молодшого віку з урахуванням виявлених змін клінічних та лабораторних показників ротової рідини та можливих факторів ризику виникнення карієсу й застосування розроблених схем профілактики.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити показники карієсу тимчасових зубів у дітей віком до 3-х років.

2. Вивчити вплив антенатальних та постнатальних факторів на виникнення карієсу тимчасових зубів та провести кореляційний аналіз.

3. Вивчити стан гігієни порожнини рота у дітей 2-3 років та його взаємозв'язок з особливістю проведення гігієнічних заходів.

4. Проаналізувати вплив запропонованих схем профілактики на стан клінічних показників порожнини рота (гігієнічного індексу та тесту емалевої резистентності за індигокарміном).

5. Вивчити вплив запропонованих схем профілактики на показники ротової рідини (вмісту кальцію та фосфору, показників рН та мінералізуючого потенціалу ротової рідини).

6. Оцінити клінічну ефективність запропонованих схем профілактики (на редукцію приросту карієсу).

Об'єкт дослідження: вплив антенатальних та постнатальних факторів на виникнення карієсу тимчасових зубів, стан гігієни порожнини рота у дітей 2-3 років.

Предмет дослідження: ефективність профілактики карієсу зубів у дітей 2-3 років шляхом підвищення резистентності твердих тканин тимчасових зубів у дітей перших років життя.

Методи дослідження: анкетування, клінічні (стоматологічне обстеження дітей, визначення стану гігієни порожнини рота, резистентності твердих тканин тимчасових зубів, мікрокристалізації ротової рідини), лабораторні (дослідження вмісту кальцію та неорганічного фосфору, рН) та статистичні методи дослідження слугували меті вивчення карієсу тимчасових зубів у дітей із урахуванням антенатальних та постнатальних факторів ризику його виникнення та для оцінки ефективності застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше було вивчено показники карієсу тимчасових зубів у дітей 1-3 років та вплив на них сукупності антенатальних та постнатальних факторів.

Уперше виявлено, що у дітей 2-3 років на стан гігієни порожнини рота впливає регулярність чистки зубів та її кратність (1 чи 2 рази за день).

Уперше розроблені та впроваджені схеми проведення профілактичних заходів з метою зниження захворюваності на карієс у дітей від 6 місяців до 3,5 років у віковому аспекті.

Уперше доведено позитивний вплив застосування запропонованих нами схем профілактики карієсу в дітей у різні вікові періоди на стан гігієни порожнини рота, кислотостійкість емалі тимчасових зубів за показником ТЕРІ. Найкращі показники спостерігалися в групі дітей, де профілактичні заходи проводилися починаючи з першого року життя.

Уперше вивчений позитивний вплив раннього призначення профілактичних заходів на показники кальцію, фосфору, рН ротової рідини та її мінералізуючої здатності.

Уперше доведена клінічна ефективність застосування запропонованого нами лікувально-профілактичного комплексу у дітей 1-3 років. Найбільш вагомий показник редукції приросту карієсу (86,89%) спостерігався у дітей, яким проводилися профілактичні заходи з першого року життя.

Підтверджено, що найбільш сприятливими відносно здоров'я тимчасових зубів у дітей 2-3 річного віку є такі антенатальні фактори, як: перша вагітність у мами, вік мами на момент пологів - 20-29 років, природні пологи, відсутність захворювань у матері під час вагітності. Постнатальні фактори, що забезпечують найбільшу стійкість тимчасових зубів до розвитку карієсу у дітей молодшого віку, наступні: вигодовування за вимогою дитини, відсутність захворювань дитини на першому році життя, пізній початок (після 1 року) прорізування зубів, регулярна дворазова чистка зубів, не використання зубної пасти у дітей молодшого віку без відповідних навичок чистки зубів.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні та лабораторні дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення в галузях медицини: стоматології, педіатрії, біохімії.

На основі вивчення впливу окремих антенатальних та постнатальних чинників на розвиток карієсу тимчасових зубів у дітей визначені найбільш значимі, що потребує профілактичної роз'яснювальної роботи серед батьків.

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс для попередження каріозного процесу у дітей перших років життя впроваджено в практику дитячих стоматологічних поліклінік м. Полтава, м. Чернігова, м. Кременчука, обласної стоматологічної поліклініки м. Черкаси, ЦРЛ м. Карлівки та м. Пирятина Полтавської області, державного закладу «Вузлова лікарня станції Ковель», у стоматологічній поліклініці ДВНЗ «Івано-Франківський державний медичний університет» та в навчальний процес кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснений патентно-інформаційний пошук, аналіз літературних джерел по темі дисертації. Самостійно проведені клінічні та соціологічні спостереження, статистична обробка отриманих даних, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, написані всі розділи дисертації. Клінічні дослідження виконані на базі міської дитячої клінічної стоматологічної поліклініки, м. Полтава та дитячих дошкільних навчальних закладів, м. Полтава, лабораторні - в біохімічній лабораторії (зав. лабораторією - к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А.) ДУ «Інститут стоматології Академії медичних наук України» (м. Одеса). Разом із науковим керівником сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні» (Полтава, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії» (Харків, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Ортодонтія - перспектива стоматології» (Полтава, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології» (Полтава, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука - 2007» (Полтава, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна нутриціологія в педіатрії: фундаментальні і прикладні аспекти» (Полтава, 2008), ІІІ (Х) з'їзді Асоціації стоматологів України «Інноваційні технології - в стоматологічну практику» (Полтава, 2008) - 2 доповіді, Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука - 2008» (Полтава, 2008), науково-практичній конференції стоматологів Закарпаття з міжнародною участю «Актуальні питання профілактики і лікування стоматологічних захворювань» (Ужгород, 2010), міських та обласних науково-практичних конференціях (Полтава, 2006-2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, із них 5 статей у наукових журналах, ліцензованих ВАК України (1 - самостійно), 8 тез доповідей у матеріалах з'їзду та конференцій, отримано патент України на корисну модель. Виданий інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу «Об'єкти та методи дослідження», 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнень результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 167 сторінок принтерного тексту. Робота ілюстрована 24 таблицями та трьома рисунками. Список літератури вміщує 291 джерело, із яких 246 - кирилицею і 45 - латиницею.

Основний зміст роботи

Об'єкти і методи дослідження. Для проведення динамічного спостереження нами було оглянуто 798 дітей у віці 6 місяців, з повторними оглядами в 1,5 роки, 2,5 роки та 3,5 роки. Впродовж 3-х років 68 дітей вибули з контингенту обстежуваних у зв'язку зі зміною місця проживання. Всі діти проживали у м. Полтава від моменту народження та відвідували один із 15 організованих дитячих дошкільних навчальних закладів.

По досягненню ними 2-3 річного віку проведено одночасне обстеження 764 дітей для визначення показників карієсу тимчасових зубів.

Для більш детального обстеження, за згодою батьків, нами було оглянуто 382 дитини зі збереженням процентного співвідношення між хлопчиками та дівчатками.

Для виявлення причинно-наслідкових зв'язків між антенатальними і постнатальними факторами ризику карієсу тимчасових зубів та його розвитком додатково проведено анкетування серед батьків дітей цієї вибірки. Як реєстраційний документ на дітей заповнювались розроблені нами карти стоматологічного обстеження. Для проведення профілактичних заходів під нашим спостереженням знаходилася 131 дитина.

Клінічні методи дослідження. Визначення стоматологічного статусу проводили на основі обстеження за методикою, рекомендованою ВООЗ (1989), за допомогою стоматологічного дзеркала та зонда.

Для вивчення захворюваності на карієс дітей від 6 місяців до 3,5 років проводилось визначення таких показників:

- поширеності карієсу тимчасових зубів у обстежуваних дітей з урахуванням віку, %;

- інтенсивності карієсу тимчасових зубів у обстежуваних дітей за показниками кп та кп_п ;

- приросту інтенсивності карієсу тимчасових зубів основних і контрольних груп за показниками кп та кп_п ;

- редукції карієсу, як показника профілактичної ефективності запропонованого комплексу.

Профілактичну дію запропонованого комплексу оцінювали через 1, 2 та 3 роки в залежності від початку застосування комплексу в кожній конкретній групі.

Для визначення стану гігієни порожнини рота використовували гігієнічний індекс (ГІ) Ю.А.Федорова та В.В.Володкіної (1971).

Мінералізуючий потенціал ротової рідини (МПРР) визначали за її мікрокристалізацією за методикою А.Р. Поздєєва (1994).

Кислотостійкість емалі визначали за експрес-тестом емалевої резистентності за індигокарміном (ТЕРІ) за методикою В.Р. Окушко, Л.А. Авдусенко (1986).

Лабораторні методи дослідження. Вміст іонізованого кальцію та фосфору в ротовій рідині визначали спектрофотометричним методом за допомогою набору DAC-SpectroMed S.R.L. (Молдова).

Визначення рН здійснювали за допомогою універсального індикаторного паперу (виробництва «Лахема», Чехія).

Статистичні методи дослідження. Математична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою стандартного методу варіаційного аналізу на персональному комп'ютері IBM PC Pentium IV. Вірогідність даних оцінювали за критерієм t Стьюдента-Фішера. Відмінності вважали за вірогідні при загальноприйнятій у медико-біологічних дослідженнях імовірності помилки р ? 0,05.

Кореляційний аналіз факторів ризику виникнення карієсу виконували за допомогою пакету ОСА (Обробка Соціологічних Анкет), версія 3.01 для Windows 95/98 (Київ, Бюро статистичного аналізу, 2004).

Результати досліджень та їх обговорення. За період спостереження карієс тимчасових зубів нами було діагностовано вже у дітей віком до 1,5 року. Поширеність карієсу тимчасових зубів у цьому віці складала 2,26±0,53% при інтенсивності 0,06±0,02 зубів і 0,16±0,06 поверхонь. Ускладнень карієсу (пульпітів та періодонтитів) у цей віковий період не спостерігалося.

У дітей в період від 1,5 до 2,5 років встановлено різке збільшення показників поширеності (6,68±0,90%) та інтенсивності карієсу (0,27±0,04 зубів та 0,43±0,07 поверхонь), мають місце ускладнення карієсу.

У дітей після 2,5 років спостерігалося подальше, досить суттєве, зростання як поширеності, так і інтенсивності карієсу за обома показниками (17,40±1,40% та 0,61±0,05 і 1,02±0,09 відповідно).

Поширеність карієсу тимчасових зубів у дітей 2-3 років м. Полтава становила 14,27±1,27% при інтенсивності карієсу 0,52±0,05 зубів і 0,88±0,10 поверхонь.

Якщо згідно досліджень, проведених у нашому місті в минулі роки, ускладнення карієсу не спостерігалися у дітей 3-річного віку, то на сьогодні вони мають місце у дітей 2-3 років і зустрічаються майже в 2 рази частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток. Причому ми спостерігали досить значний відсоток вже у 2-річних дітей - у 5,19±2,53% у хлопчиків, та у 2,78±1,94% у дівчаток з незначним приростом у дітей 3-річного віку (5,74±2,10% та 3,60±1,77% відповідно). Інтенсивність ускладнень карієсу у хлопчиків 2-х та 3-х років становила 0,18±0,09 та 0,19±0,07 зубів, а у дівчаток - 0,11±0,08 та 0,13±0,06 зубів. Це свідчить про збільшення резистентності твердих тканин зубів з віком дитини і спонукає до якомога ранніх заходів, спрямованих як на саму профілактику карієсу, так і на запобігання його ускладнень.

В процесі огляду та спостереження за 382 дітьми виявлено ряд факторів, які мали місце в їх анамнезі життя та могли впливати на резистентність твердих тканин зубів та виникнення каріозного процесу. Для збору даних нами створені спеціальні анкети з переліком можливих факторів ризику виникнення карієсу.

Антенатальні: порядковий номер вагітності, захворювання матері підчас вагітності, перебіг вагітності та пологів, вік матері на момент пологів, зрілість дитини на момент народження, маса тіла дитини при народженні.

Постнатальні: тип та характер вигодовування, використання соски-пустушки взагалі та з підсолоджувачем, захворювання дитини на першому році життя, наявність у неї шкідливих звичок, початок прорізування зубів, регулярність, частота і використання зубної пасти при чистці зубів, тип вигодовування, тривалість грудного вигодовування.

Згідно результатів нашого дослідження, встановлено, що найбільш сприятливими відносно здоров'я тимчасових зубів є такі антенатальні фактори як: перша вагітність у мами, вік мами на момент пологів - 20-29 років, природні пологи, відсутність захворювань у матері підчас вагітності.

Поширеність карієсу при другій та більше вагітності в 1,3 разу більша від середньо групової, а інтенсивність в 1,5 разу за показниками кп та кп_п. У дітей матерів до 19-річного віку включно поширеність карієсу вища від середньо групової в 1,7 разу, інтенсивність кп - в 2 рази, а кп_п - в 2,3 разу. Коли мама була старшою 30 років, у дітей інтенсивність за показником кп також, в 1,4 разу, перевищувала середньо групову. У дітей, народжених шляхом кесарів розтину поширеність та інтенсивність за кп в 1,5 разу вища від середньо групових. При наявності захворювань матері під час вагітності поширеність карієсу більша у їх дітей в 1,3 разу, а інтенсивність - в 1,6 разу від середніх по вибірці.

Розглядаючи вплив перебігу вагітності на стан тимчасових зубів у дітей, ми проаналізували анкети матерів з фізіологічним перебігом вагітності та патологічним, зокрема з фетоплацентарною недостатністю, анемією, гестозами І та ІІ половини вагітності. Так, поширеність карієсу у дітей, які народилися у жінок з фізіологічним перебігом вагітності, переважала таку у дітей, матері яких мали патологію, в 1,1 разу, а інтенсивність була відповідно в 1,2 разу більша за показником зубів і в 1,3 разу за показником поверхонь.

Найбільш сприятливими відносно здоров'я тимчасових зубів є такі постнатальні фактори, як: вигодовування за вимогою дитини, використання соски-пустушки, але без підсолоджувача, відсутність захворювань дитини на першому році життя, пізній початок (після 1 року) прорізування зубів, регулярна дворазова чистка зубів, не використання зубної пасти у дітей молодшого віку без відповідних навичок чистки зубів.

Поширеність і інтенсивність карієсу при вигодовуванні за вимогою або розкладом мало відрізняються від середньо групових, однак, при змішуваному вигодовуванні поширеність є більшою. Не використання соски-пустушки збільшувало поширеність та інтенсивність карієсу за обома показниками в 1,3; 1,6 та 1,7 разу, а захворювання дитини на першому році життя сприяли збільшенню поширеності в 1,7 разу, а інтенсивності за обома показниками в 1,8 разу від середніх по даній вибірці. Пізнє прорізування зубів зменшувало поширеність карієсу в 1,7 разу, а інтенсивність в 3 та 5 рази за обома показниками відповідно. Регулярна дворазова за день чистка зубів сприяла зменшенню поширеності в 1,4 разу, інтенсивності кп - в 1,6 та кп_п - в 1,8 разу. Не використання зубної пасти при чистці зубів дітьми зменшувало поширеність карієсу в 2 рази, а інтенсивність карієсу зубів та поверхонь відповідно в 2,6 та 3 рази від середніх.

Поширеність карієсу в дітей, які чистять зуби регулярно 2 рази за день, менша від тих, хто чистить лише 1 раз за день, в 1,5 разу, а за показниками інтенсивності кп та кп_п в 1,9 та 2,2 разу відповідно. При використанні зубної пасти за даними анкетування поширеність карієсу перевищує в 2,7 разу таку без застосування пасти, а інтенсивність за показниками кп та кп_п відповідно в 3,3 та 4,1 разу, що є вірогідним (р<0,01).

Зважаючи на той факт, що літературні джерела містять досить суперечливі дані стосовно можливого впливу окремого провокуючого фактору на розвиток каріозного процесу, ми на основі даних анкетування, підтверджених медичними картами розвитку дитини, провели аналіз двовимірної кореляції.

Пакет обробки даних, використаний нами для аналізу анкет, дозволяє на основі значущості коефіцієнту Хі-квадрату, враховуючи показники коефіцієнтів Чупрова, Крамера та ламбди Гудмана, встановити як вираженість взаємозв'язку між окремими ознаками, так і кваліфікувати його в окремих випадках як причинно-наслідковий.

Слабко виражений взаємозв'язок встановлено між виникненням карієсу та віком дитини (ми порівнювали дітей у віці 2-х та 3-х років) і між виникненням карієсу у дітей цього віку та використанням зубної пасти (причому у цьому випадку він зворотній). В обох випадках цей зв'язок не є статистично значимим, що не дозволяє кваліфікувати його як причинно-наслідковий.

Було виявлено зв'язок між виникненням карієсу у дітей молодшого віку та видом суміші при штучному вигодовуванні, а також з використанням соски-пустушки з підсолоджувачем і в обох випадках він є причинно-наслідковим.

Також було встановлено слабкий взаємозв'язок між тривалістю грудного вигодовування та карієсом у дітей молодшого віку. Необхідно в даному випадку зазначити, що анкети були оброблені з урахуванням споживання дитиною грудного молока як такого, не враховуючи було це змішане вигодовування чи власне грудне.

Як бачимо з результатів даного аналізу, суттєвий вплив кожного окремого фактору на розвиток карієсу тимчасових зубів є досить сумнівним.

Обстеження з метою вивчення гігієнічного стану порожнини рота показало, що у дітей 2-річного віку з карієсом ГІ становив 3,19±0,46 бала, що інтерпретується як «поганий», у дітей цього ж віку без карієсу - 2,36±0,06 бала, тобто «незадовільний». У 3-річних дітей з карієсом ГІ становив 2,56±0,12 бала, тобто був «поганий», а у дітей цього ж віку без карієсу - 2,53±0,05 бала, що є «незадовільним» показником, хоча в кількісному вимірі суттєво і не відрізняється. Загалом же у дітей м. Полтави 2-3 річного віку з карієсом індекс гігієни є поганим (2,68±0,13 бала), а у дітей без карієсу - незадовільним (2,46±0,03 бала).

Нами були проаналізовані дані анкетування батьків щодо особливостей проведення гігієнічної чистки зубів дітьми. Так виявилося, що чистили зуби нерегулярно 88,9% (ГІ 3,25±0,52 бала - «поганий») 2-річних дітей з карієсом та 56,1% таких у віці 3 років (ГІ 2,66±0,20 бала - що також інтерпретується як «поганий»). Серед дітей цього ж віку без карієсу дане співвідношення складає 67,1% (ГІ 2,30±0,09 бала - «незадовільний») проти 53,6% (ГІ 2,56±0,09 бала - «поганий») відповідно. В загальному, у віці 2-3 роки серед дітей з карієсом нерегулярно чистили зуби 62,0% (ГІ 2,81±0,20 бала- «поганий») проти 38,0% тих, що робили це регулярно (ГІ 2,46±0,10 бала- «незадовільний»), що в 1,6 разу частіше. Серед дітей цієї ж вікової категорії без карієсу нерегулярна чистка переважала регулярну в 1,5 разу (59,3% проти 40,7%), що суттєво не відрізняється, оскільки ГІ є «незадовільним» і приблизно однаковим у числовому вимірі.

Серед дітей, що чистили зуби регулярно, ми виділили дві групи - ті хто проводив її 1 раз за день та два рази за день. Серед 2-річних дітей без карієсу до першої групи належало 60,9% (ГІ 2,54±0,21 бала - «незадовільний»), до другої - 39,1% (ГІ 2,37±0,20 бала - також «незадовільний»). У 3-річних дітей з карієсом таких, що чистили зуби 1 раз за день 72,2% (ГІ 2,54±0,13 бала - «незадовільний»), серед здорових - 64,0% (ГІ 2,55±0,11 бала - «поганий»). Серед дітей 3 років, у кого є карієс, чистили зуби двічі за день 27,8% (ГІ 2,20±0,09 бала - «незадовільний»), що вірогідно (р<0,05) відрізняється від дітей з карієсом цього ж віку, хто чистив зуби лише 1 раз за день. Діти 3-річного віку без карієсу, що чистили зуби 2 рази за день, складали 36,0% серед оглянутих дітей цього віку та мали ГІ 2,38±0,13 бала, що є «незадовільним». Загалом регулярно чистили зуби 1 раз за день 73,7% дітей 2-3 річного віку з карієсом проти 63% таких без карієсу. Серед тих, хто робив це двічі за день 26,3% проти 37% відповідно. Гігієнічний індекс у тих хто робив чистку зубів один раз за день є «поганим», а у тих хто двічі - «незадовільним».

Як бачимо, ще досі населення є мало інформованим стосовно початку проведення у віковому аспекті гігієнічних заходів, а саме - чистки тимчасових зубів. Особливо звертає на себе увагу той факт, що серед дітей 2-річного віку регулярно чистило зуби 31,5% , а серед 3-річних дітей - 45,9% дитячого населення. Також виявлено значне переважання одноразової чистки над дворазовою. Так, у дітей без карієсу воно становить 1,7 разу, а у тих хто має карієс - 2,8 разу. На нашу думку, необхідно інформувати батьків якомога раніше стосовно необхідності, раціональності та адекватності гігієни порожнини рота дитини, а також можливих наслідків при її недотриманні. Це зумовлено відсутністю у дитини як мотивації щодо чистки зубів, так і відповідних навичок.

Нами було розроблено лікувально-профілактичний комплекс, що включав:

а) санітарно-гігієнічне виховання дітей і батьків (навчання догляду за порожниною рота);

б) диференційовано віку дитини призначення зубних щіток: силіконової «першої щіточки для зубів» (від 6 місяців до 1,5 року), «силіконової зубної щітки з обмежувачем» (від 1,5 до 2,5 років) та дитячої зубної щітки з м'якою щетиною типу Oral-B Stages 2 (від 2,5 до 3,5 років) для чистки зубів 2 рази за день;

в) використання еліксиру «Санодент» шляхом змочування зубної щітки при чистці зубів (від 6 місяців до 2,5 років) або полоскання рота впродовж 1 хвилини (від 2,5 років) щоразу після прийому їжі та перед сном у розведенні - 1 чайна ложка на 50 мл води;

г) використання зубної пасти без фтору «Новий жемчуг Кальцій» (від 2,5 років) для чистки зубів 2 рази за день;

д) вживання полівітамінно-мінеральних дитячих жуйних таблеток «Мульти-табс Малюк Максі» (від 1,5-річного віку шляхом ретельного розжовування 1 таблетки щовечора). До його складу разом з вітамінами А, Д, Е, В₁, В₂, В₆, В₁₂, С, К, нікотинамідом, пантотеновою та фолієвою кислотами, біотином входять такі мінерали - магній, залізо, цинк, мідь, марганець, хром, селен, йод та кальцій, останній у вигляді карбонату.

Лікувально-профілактичний комплекс призначали впродовж місяця два рази за рік (навесні та восени). Призначені зубні щітки та пасту діти використовували впродовж усього року. Попередньо батьків і дітей навчали індивідуальній гігієні порожнини рота з використанням стандартного методу чистки зубів.

Запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс спрямований на підвищення резистентності твердих тканин тимчасових зубів.

Профілактичні заходи проводили 131 дитині у віці 2-3 років, що проживали у м. Полтава та відвідували дитячі дошкільні заклади. Діти були розподілені на 5 груп. До призначення лікувально-профілактичних комплексів огляд дітей проводили 1 раз за рік, після призначення - через кожні 6 місяців (за винятком етапу проведення клініко-лабораторних досліджень, коли огляд проводили до застосування комплексу, відразу після припинення, через 3 та 6 місяців від початку проведення). Дітям контрольних груп надавали загальні рекомендації по догляду за порожниною рота. Клініко-лабораторні дослідження проводилися після другого прийому комплексу у кожній віковій групі, на момент дослідження дітям 1, 2 та 3 груп виповнилося 2 роки, а дітям 4 та 5 груп - 3 роки.

Оскільки у дітей 2-3 років з карієсом гігієнічний індекс за Ю.А. Федоровим - В.В. Володкіною інтерпретується як «поганий», а у дітей цього ж віку без карієсу - «незадовільний», запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс включав предмети та засоби догляду за порожниною рота дитини, з врахуванням її вікових можливостей. Це повинно було сприяти якомога швидшому і якісному формуванню гігієнічних навичок у дитини. На момент І обстеження гігієнічний індекс дітей всіх груп спостереження був «незадовільний» і вірогідно не відрізнявся (р>0,05). Через місяць від початку прийому лікувально-профілактичного комплексу було зафіксовано вірогідне зростання рівня гігієни в усіх основних групах, причому у дітей 1 групи гігієнічний стан був інтерпретований як «задовільний», а в 2 та 4 - як «незадовільний», і це покращення було більш вірогідним у 1 групі (р<0,01). У дітей контрольних груп не було зафіксовано вірогідної різниці з результатами попереднього обстеження.

На момент ІІІ та ІV обстеження зафіксовано подальше покращення індексів гігієни в усіх основних групах і воно було вірогідним відносно І обстеження. В контрольних групах гігієнічний стан зберіг тенденцію до погіршення, що свідчить на користь якомога раннього початку гігієнічного догляду за порожниною рота, оскільки чим раніше розпочата ця процедура, тим швидшим та більш вираженим є її профілактичний ефект.

Експрес-тест емалевої резистентності (ТЕРІ) для визначення кислотостійкості емалі показав, що при ІІІ та ІV обстеженні кислотостійкість емалі у дітей 1 групи була вірогідно кращою, ніж у дітей 5 групи (р<0,05). Індивідуально показник кислотостійкості емалі у обстежених дітей фіксувався у межах 2-7 балів. Коливання показника відносно окремо взятої дитини, як правило, не перевищувало 2 балів. Але навіть такі незначні зміни дозволяли їй перейти із однієї групи резистентності емалі в іншу, що свідчить на користь запропонованого нами лікувально-профілактичного комплексу.

Одним із суттєвих постнатальних чинників, здатних впливати на процеси мінералізації емалі тимчасових зубів, зокрема, є вміст кальцію в ротовій рідині. Виникнення каріозного процесу відбувається через нездатність ротової рідини виконувати ремінералізуючу функцію, що зумовлено зменшенням вмісту в ній кальцію. Для визначення біохімічних показників слини - кальцію та неорганічного фосфору, нами було обстежено 100 дітей у віці 2-3 років, із них 60 дітей у віці 2-х років та 40 3-річних дітей. Всі вони на момент проведення І дослідження ротової рідини мали інтактний зубний ряд. 2-річні діти були поділені на три групи по 20 дітей: 1 основна, де проводилося призначення лікувально-профілактичного комплексу з 6-місячного віку і з 1,5-річного віку комплекс, аналогічний дітям 2 основної групи; 2 основна, де комплекс застосовувався з віку 1,5 років, та 3 контрольна, діти якої отримали загальні рекомендації щодо догляду за зубами. Діти 3-річного віку розподілені були на дві групи по 20 чоловік у кожній: 4 - основну групу, де комплекс призначався з 2,5-річного віку та 5 - контрольну.

Після призначення лікувально-профілактичного комплексу у дітей 1, 2 та 4 основних груп спостерігається вірогідне (р<0,001) підвищення вмісту кальцію в ротовій рідині при ІІ, ІІІ та ІV обстеженнях, на відміну від показників дітей 3 та 5 контрольних груп.

За отриманими результатами бачимо, що у дітей всіх основних груп спостерігалося підвищення вмісту неорганічного фосфору після прийому лікувально-профілактичного комплексу, як відносно початкового (де зберігалася незмінна вірогідність р<0,001), так і при кожному з наступних обстежень (через 1, 3 та 6 місяців від початку профілактичних заходів). У дітей контрольних груп вміст неорганічного фосфору в ротовій рідині був нижчим, ніж на момент І обстеження. У всіх групах дітей, яким призначали запропонований лікувально-профілактичний комплекс, спостерігалося підвищення вмісту кальцію та неорганічного фосфору в ротовій рідині відносно початкового рівня. Але найкращі результати отримані під час застосування комплексу, який включає проведення гігієнічних заходів, починаючи з моменту прорізування тимчасових зубів.

Водневий показник ротової рідини є таким, що характеризує її здатність до мінералізації. Після призначення лікувально-профілактичних комплексів під час ІІ, ІІІ та ІV обстеження спостерігали вірогідне (р<0,01) зростання даного показника в усіх основних групах: так у дітей 1 групи він з слабо-кислого - 6,88±0,07 при І обстеженні, став через 6 місяців слабо-лужним - 7,28±0,09. Як бачимо, застосування лікувально-профілактичного комплексу забезпечує здвиг рН в лужний бік. І якщо у дітей 3-х років вдалося змінити його з кислого на слабо-кислий, то у дітей 2-х років 2 групи через 3 місяці, а в 1 групі - через 1 місяць після початку застосування даного комплексу вдалося забезпечити перенасичення ротової рідини кальцієм та фосфором, а отже створити умови для їх проникнення в емаль зубів. Якомога більш ранній початок гігієнічного догляду за порожниною рота дитини забезпечує швидке і тривале зростання мінералізуючої здатності ротової рідини. Адже додаткове введення вітамінів та мінералів в організм дитини на тлі кращого гігієнічного стану порожнини рота є більш ефективним.

Ще одним показником, який здатний оцінити мінералізуючі властивості ротової рідини, є мінералізуючий потенціал. Якщо на момент І дослідження, мінералізуючий потенціал ротової рідини у дітей всіх груп спостереження вірогідно не відрізнявся (р>0,05) у межах вікової групи і відповідав задовільному рівню у 2-річних та низькому у дітей 3-х років, то під впливом лікувально-профілактичного комплексу показник МПРР продовжував зростати впродовж 6 місяців і був вірогідно вищим у всіх основних групах відносно початкового рівня. У дітей контрольних груп він коливався в незначній мірі.

Як бачимо, застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу мало стійкий, впродовж 6 місяців, карієспрофілактичний ефект, що підтверджується даними клініко-лабораторних досліджень: зріс вміст кальцію та неорганічного фосфору в ротовій рідині, підвищилась рН, покращились показники мінералізуючого потенціалу та ТЕРІ. Ця тенденція була характерною для усіх основних груп, проте вирізнялася більш швидкими та стабільними змінами у дітей 1 основної групи, що призвело до значної редукції приросту карієсу зубів та карієсу поверхонь.

На момент початку прийому комплексу всі діти в групах мали інтактні зуби. Для дітей 2 та 4 груп профілактичний ефект комплексу щодо розвитку карієсу оцінювали впродовж двох років, а для дітей 1 групи - впродовж трьох, оскільки вони почали застосування комплексу на рік раніше.

Впродовж першого року проведення профілактичних заходів карієс у дітей з'явився в усіх групах спостереження (за винятком 1 групи). Впродовж другого року ці показники зросли - як відносно інтенсивності зубів, так і поверхонь. карієс дитина зуб резистентність

Найбільшою виявилася інтенсивність карієсу за перший рік спостереження у дітей контрольних груп: 0,67±0,19 зуба у дітей 3 років проти 0,38±0,14 зуба у 2-річних дітей. В основних групах найбільше зростання інтенсивності карієсу відбулося у дітей 3 років - до 0,19±0,09 зуба в 4 групі, до 0,15±0,08 зуба - у 2 групі і найкращими виявилися результати у 1 групі, де інтенсивність становила всього 0,04±0,04 зуба після 2-х років спостереження. За показником приросту карієсу поверхонь лідирують також контрольні групи: 0,81±0,26 зуба в 5 групі проти 0,77±0,30 у 3 групі. Найнижчою була інтенсивність карієсу поверхонь у дітей 1 групи - 0,08±0,08, а у дітей 2 та 4 груп вона практично співпадала - 0,23±0,15 і 0,22±0,10 відповідно. За 2-й рік спостереження інтенсивність карієсу зросла в усіх групах, зберігаючи тенденцію характерну для першого року спостереження. Приріст карієсу за другий рік спостереження був найбільший у дітей 5 групи - 0,37 зуба і 3 групи - 0,63 поверхні. Встановлено, що профілактичний ефект застосування запропонованого комплексу за показником редукції приросту карієсу зубів і поверхонь найкращий у дітей 1 групи, де комплекс призначався впродовж 3 років з моменту прорізування першого зуба: 86,89% та 92,00% відповідно. Редукція приросту карієсу зубів у 2 групі склала 68,85% проти 71,20% у 4 групі, а за показником поверхонь вона в 4 групі дещо менша - 77,10% проти 82,00% у другій групі. Редукція приросту карієсу у 2 та 4 основних групах підтверджує дані, отримані при застосуванні аналогічних комплексів у дітей дошкільного віку. Як бачимо, ефективність запропонованого комплексу є досить високою у дітей молодшого віку, проте найкращі результати спостерігалися при якомога ранішому його застосуванні, тобто - з моменту прорізування першого зуба.

Отже, зважаючи на високу ефективність запропонованого способу профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей молодшого віку, а також його доступність та простоту виконання, він рекомендований для застосування у практичній стоматології.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі стоматології - підвищення резистентності емалі тимчасових зубів у дітей молодшого віку з урахуванням виявлених змін клінічних та лабораторних показників ротової рідини та можливих факторів ризику виникнення карієсу й застосування розроблених схем профілактики.

1. Виявлено, що вже у дітей віком до 1,5 року поширеність карієсу тимчасових зубів складає 2,26±0,53% при інтенсивності 0,06±0,02 зубів і 0,16±0,06 поверхонь. З кожним наступним роком відсоток уражених дітей вірогідно (p<0,001) збільшується. Особливо стрімко відбувається зростання показників поширеності та інтенсивності карієсу та його ускладнень на другому році життя дитини. В цей віковий період поширеність ускладнень карієсу становить 4,03±1,61%, а інтенсивність - 0,15±0,06 зубів.

2. Найбільш сприятливими відносно здоров'я тимчасових зубів у дітей 2-3 річного віку є такі антенатальні фактори, як: перша вагітність у мами, вік мами на момент пологів 20-29 років, природні пологи, відсутність захворювань у матері під час вагітності. Постнатальні фактори, що забезпечують найбільшу стійкість тимчасових зубів до розвитку карієсу у дітей молодшого віку, наступні: вигодовування за вимогою дитини, відсутність захворювань дитини на першому році життя, пізній початок (після 1 року) прорізування зубів, регулярна дворазова чистка зубів, не використання зубної пасти у дітей молодшого віку без відповідних навичок чистки зубів. Встановлено кореляційний взаємозв'язок між виникненням карієсу тимчасових зубів у дітей молодшого віку та такими факторами: віком дитини, використанням зубної пасти, видом суміші при штучному вигодовуванні, використанням соски-пустушки з підсолоджувачем та тривалістю грудного вигодовування.

3. На стан гігієни порожнини рота впливає регулярність чистки зубів та її кратність (1 чи 2 рази за день). Так серед дітей, що мають карієс, кожний день чистять зуби 38,0%, із них 2 рази за день лише 26,3%. У дітей, які не мають карієсу, щоденно чистять зуби 40,7%, з яких 37,0% - двічі за день. Стан гігієни порожнини рота у дітей 2-3 років із карієсом визначено як «поганий», а без карієсу - «незадовільний».

4. Застосування запропонованих нами схем профілактики карієсу в дітей у динаміці диспансерного нагляду від 2 до 3 років призводить до покращення гігієни порожнини рота з показника «незадовільної» до «задовільної», та підвищення кислотостійкості емалі тимчасових зубів за показником ТЕРІ. Найкращі показники спостерігалися у групі дітей, де профілактичні заходи проводилися, починаючи з першого року життя.

5. Раннє призначення профілактичних заходів, яке включало диференційовано віку дитини вибір зубної щітки, застосування еліксиру «Санодент» та зубної пасти без фтору «Новий жемчуг кальцій» і полівітамінно-мінеральних дитячих жувальних таблеток «Мульти-табс Малюк максі» сприяло підвищенню вмісту кальцію, фосфору та рН ротової рідини, що призвело до вірогідного (р<0,05) збільшення її мінералізуючої здатності.

6. Доведена клінічна ефективність застосування запропонованого нами лікувально-профілактичного комплексу у дітей віком 1-3 років. Найбільш вагомий показник редукції приросту карієсу (86,89%) спостерігався у дітей, яким проводилися профілактичні заходи з першого року життя.

Практичні рекомендації

1. Гігієнічний догляд за порожниною рота необхідно розпочинати на першому році життя дитини, ще до моменту прорізування першого тимчасового зуба.

Особливої уваги заслуговують діти, в анамнезі життя яких виявляються фактори ризику виникнення карієсу, як то:

- антенатальні: не перша вагітність мами, захворювання матері підчас вагітності, кесарів розтин при пологах, вік матері на момент пологів менше 20 та старше 30 років, незрілість дитини на момент народження;

- постнатальні: тип (грудне, без забезпечення його повноцінності, тривалістю менше 6 місяців та більше 1 року) та характер (безсистемний - то за вимогою, то за розкладом) вигодовування, не використання соски-пустушки взагалі та використання її з підсолоджувачем, захворювання дитини на І році життя, наявність у неї шкідливих звичок, ранній (до 6 місяців) початок прорізування зубів, нерегулярна чистка зубів і використання зубної пасти при чистці без відповідних навичок гігієни. Такі діти потребують диспансерного нагляду у дитячого лікаря стоматолога з метою попередження виникнення карієсу шляхом призначення лікувально-профілактичних заходів, направлених на підвищення резистентності твердих тканин зубів.

2. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс:

з моменту прорізування першого тимчасового зуба до 1,5 року:

- гігієна порожнини рота з використанням "першої щіточки для зубів" (м'який стимулятор для ясен, виготовлений із силікону, одягається на вказівний палець батьків, безпечно і ретельно очищує зуби дитини навіть в складно доступних ділянках) 2 рази за день;

- використання еліксиру "Санодент" (на основі поверхнево-активної речовини - цетавлону) у розведенні 1:10 з теплою водою, шляхом змочування "першої щіточки для зубів" у даному розчині;

з 1,5 до 2,5 років:

- гігієна порожнини рота з використанням "силіконової зубної щітки з обмежувачем" 2 рази за день;

- використання еліксиру "Санодент" у розведенні 1:10 з теплою водою, шляхом змочування "силіконової зубної щітки з обмежувачем" у даному розчині;

- використання полівітамінно-мінеральних дитячих жувальних таблеток "Мульти-табс Малюк Максі" (містить кальцію карбонат) по 1 таблетці ввечері;

з 2,5 років:

- гігієна порожнини рота з використанням дитячої зубної щітки з м'якою щетиною (типу Oral-B Stages 2) 2 рази за день;

- використання еліксиру "Санодент" у розведенні 1чайна ложка на 50 мл теплої води шляхом полоскання порожнини рота щоразу після їди та перед сном;

- використання зубної пасти без фтору ("Новий жемчуг Кальцій");

- використання полівітамінно-мінеральних дитячих жувальних таблеток "Мульти-табс Малюк Максі" по 1 таблетці ввечері.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шепеля А.В. Показники ускладнень карієсу та характеристика ураженості різних груп тимчасових зубів у дітей 2-3 років / А.В. Шепеля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Т. 9, вип. 3 (27). - C. 97-99.

2. Каськова Л.Ф. Поширеність карієсу тимчасових зубів у дітей м. Полтава / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, вип. 4 (24), ч.1. - C. 30-32. Особистий внесок здобувача ? написання та оформлення статті, подання статті до друку.

3. Каськова Л.Ф. Вплив антенатальних та постнатальних факторів ризику на показники карієсу тимчасових зубів / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 5. - C.42-46. Особистий внесок здобувача ? написання та оформлення статті, подання статті до друку.

4. Каськова Л.Ф. Вплив профілактичних заходів на біохімічні показники ротової рідини в дітей молодшого віку / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 6. - C. 54-57. Особистий внесок здобувача ? проведений забір матеріалу для клінічного дослідження та узагальнення результатів, робота оформлена та підготовлена до друку.

5. Каськова Л.Ф. Профілактика карієсу тимчасових зубів у дітей молодшого віку / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2010. - Т. 10, вип. 1 (29). - C. 133-137. Особистий внесок здобувача ? проведені клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, робота оформлена та підготовлена до друку.

6. Пат. на корисну модель № 41536, МПК (2009) А61С 5/00 А61К 6/02 Спосіб профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей молодшого віку / Каськова Л. Ф., Шепеля А.В. - № u2008 14953 ; заявл. 25.12.08 ; опубл. 25.05.09, Бюл. № 10. Особистий внесок здобувача ? написання та оформлення патенту.

7. Каськова Л.Ф. Вплив вигодовування (природного і штучного) на формування тимчасових зубів / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Український стоматологічний альманах. - 2006. - Т. 3, № 1. - C. 23-24.

8. Каськова Л.Ф. Стан твердих тканин тимчасових зубів у дітей в залежності від вигодовування / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, вип. 4 (20). - C. 55-56.

9. Каськова Л.Ф. Фактори ризику виникнення карієсу тимчасових зубів / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 5. - C. 54.

10. Каськова Л.Ф. Грудне вигодовування - запорука здоров'я тимчасових зубів у дітей / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Сучасна нутриціологія в педіатрії: фундаментальні і прикладні аспекти : Всеукр. наук.-практ. конф., 22-23 трав. 2008 р. : тези доп. - Полтава, 2008. - C. 57.

11. Каськова Л.Ф. Вплив антенатальних чинників на стан твердих тканин тимчасових зубів у дітей / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Інноваційні технології - в стоматологічну практику : ІІІ (Х) з'їзд Асоціації стоматологів України. : тези доп. - Полтава: «Дивосвіт», 2008. - С. 88.

12. Каськова Л.Ф. Підвищення резистентності твердих тканин зубів у дітей перших років життя / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля, О. Е. Абрамова // Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку : міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 лют. 2009 р. : тези доп. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 78.

13. Каськова Л.Ф. Стан гігієни порожнини рота у дітей 2-3 років / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля, Т. О. Гуменюк // Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих: наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 14-15 квіт. 2009 р. : тези доп. - Одеса, 2009. - С. 58-60.

14. Каськова Л.Ф. Вплив лікувально-профілактичного комплексу на гігієнічний стан порожнини рота у дітей молодшого віку / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля, О. Е. Абрамова // Актуальні питання профілактики і лікування стоматологічних захворювань : наук.-практ. конф. стоматологів Закарпаття з міжнар. участю, 16-17 квіт. 2010 р. : тези доп. - Ужгород, 2010. - С. 167-169.

15. Каськова Л.Ф. Спосіб профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей молодшого віку / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - Київ, 2009. - № 248.

Анотації

Шепеля А.В. Карієс тимчасових зубів та його профілактика у дітей молодшого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 ? стоматологія. ? Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, Полтава, 2011.

...