Фізіолого-біохімічне обґрунтування застосування сірковмісних амінокислот при вирощуванні телят

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 636.2.082.35:612.12.015.348:577.112.386

Фізіолого-біохімічне обґрунтування застосування сірковмісних амінокислот при вирощуванні телят

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Штепенко Андрій Петрович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Ніщеменко Микола Прокопович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Стояновський Володимир Григорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент Карповський Валентин Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин

Захист дисертації відбудеться "26" жовтня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. №65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий «19» «вересня» 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Прус

метіонін цистеїн метаболізм теля

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні роки фізіологічною та зоотехнічною науками було накопичено значний практичний та науковий матеріал щодо поліпшення годівлі молодняку великої рогатої худоби. Питання білкового та амінокислотного живлення тварин постійно знаходиться у полі зору науковців. Досліди більшості авторів були спрямовані на вивчення рівня протеїну в окремих кормах та його поживної цінності, яка обумовлюється складом амінокислот. Ці дослідження були започатковані Роузом, який встановив значення окремих амінокислот у кормах тварин, показав можливість заміщення в раціонах протеїну сумішшю амінокислот. Вивченню впливу на організм окремих амінокислот приділяли увагу багато вчених (Курілов Н.В., 1973; Севастьянова Н.А., 1973; Коршунов В.Н., 1973; Тараканов Б.В., 1974; Chalupa W., 1975; Рейс С., 1979; Касаров А., 1979, Lundquist R., 1983; Журбенко А.М., 1983; Casper D., 1987; Wu Z., 1997; Misciattelli L., 2003, Ніщеменко М.П., 2006). Проте у деяких роботах наводяться суперечливі дані щодо впливу окремих амінокислот на організм.

Особливості обміну речовин у жуйних зумовлюють необхідність більш детального вивчення потреб цих тварин в амінокислотах. Упродовж тривалого часу вважалося, що мікроорганізми рубця можуть синтезувати достатню кількість мікробного білка для забезпечення організму замінними та незамінними амінокислотами. Разом з тим, не завжди враховувалася наявність у раціонах для жуйних критичних та лімітуючих амінокислот.

Особливе місце серед незамінних амінокислот належить метіоніну та цистину. Ряд учених (Richardson С., 1978; Курілов Н.В., 1982; Шманенков Н.А., 1986; Titgemeyer Е., 1989; Merchen N., 1989; Сандрев С., 1991) зазначають, що метіонін є основною лімітуючою амінокислотою для великої рогатої худоби. Встановлено, що молодняк жуйних за рахунок мікробного синтезу не може повністю забезпечити себе достатньою кількістю необхідних амінокислот.

Одним із найефективніших методів балансування амінокислотного складу кормів є застосування їх синтетичних аналогів. Зокрема, додавання до раціону окремих амінокислот може позитивно впливати на обмін речовин організму та інтенсивність росту тварин. Особливе значення для молодняку жуйних мають сірковмісні амінокислоти, роль яких ще недостатньо вивчена.

У зв'язку з вище зазначеним, досить актуальним на сьогодні є питання вивчення механізму дії та пошуку оптимальних доз сірковмісних амінокислот для молодняку великої рогатої худоби та з'ясування їх впливу на метаболічні процеси в організмі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики факультету ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету і кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин. Проведені дослідження були складовою частиною державної наукової теми на замовлення Міністерства аграрної політики та продовольства Кабінету Міністрів України «Розробити сучасні методи корегування імунодефіцитів у продуктивних тварин» (№ державної реєстрації 0107U012317).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи ? з'ясувати механізм впливу сірковмісних амінокислот на клінічний стан тварин, морфологічні показники крові, показники білкового і вуглеводного обміну, активність ферментів та ферментативні процеси у рубці і приріст маси тіла телят.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

? дослідити клінічний стан і показники обміну речовин у телят за впливу метіоніну та цистину;

? вивчити вплив метіоніну і цистину на морфологічні показники крові, білковий, вуглеводний обмін та активність окремих ферментів у телят;

? вивчити вплив сірковмісних амінокислот на процеси метаболізму у рубці, кількісний склад його мікрофлори та мікрофауни і встановити зміни її ферментативної і синтезуючої активності;

? встановити оптимальні дози сірковмісних амінокислот і провести порівняльну оцінку їх впливу на приріст маси тіла тварин;

? визначити економічну ефективність застосування метіоніну та цистину при вирощуванні телят.

Об'єкт дослідження - фізіологічний стан, показники обміну речовин у телят віком 4 - 6 міс. за впливу сірковмісних амінокислот.

Предмет дослідження - морфологічний склад крові, показники білкового та вуглеводного обміну, активність ферментів і рівень вільних амінокислот крові та вмісту рубця, якісний та кількісний склад мікрофлори передшлунків, зміни її ферментативної активності, інтенсивність приросту маси тіла молодняку великої рогатої худоби.

Методи дослідження - фізіологічні, клінічні, гематологічні (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін), біохімічні (загальний білок та білкові фракції, залишковий та амінний азот, сечовина, вільні амінокислоти крові та вмісту рубця, креатинін, кількість інфузорій та бактерій, ферментативна активність мікрофлори рубця, КЖК, аміак, рН, загальний, білковий, залишковий азот), зоотехнічні (прирости, аналіз раціону), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше узагальнено теоретичні та отримано практичні результати щодо впливу сірковмісних амінокислот на обмінні процеси у телят. Встановлено підвищення активності процесів анаболізму і зокрема, доведено, що згодовування згаданих амінокислот сприяло збільшенню вмісту загального білка та його окремих фракцій у крові тварин.

Уперше досліджено, та встановлено позитивну динаміку вмісту вільних амінокислот крові під впливом метіоніну та цистину і вивчено зміни активності ферментів крові. За згодовування телятам сірковмісних амінокислот виявлено зміни у рубці рівня коротколанцюгових жирних кислот, загального та амінного азоту. Розроблено схему застосування синтетичних сірковмісних амінокислот метіоніну і цистину при вирощуванні молодняку великої рогатої худоби. Встановлено збільшення кількості мікрофлори рубця та її ферментативної активності за впливу метіоніну та цистину. Визначено економічну ефективність використання сірковмісних амінокислот при вирощуванні телят.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень значною мірою поглиблюють та пояснюють механізми впливу сірковмісних амінокислот на організм телят. Встановлено вірогідне зростання в крові вмісту загального білка, переважно за рахунок фракції альбумінів, зниження рівня сечовини та пулу вільних амінокислот крові. Одержано дані про вірогідне підвищення активності ферментів (АсАТ, АлАТ) у сироватці крові телят. Доведено позитивний вплив метіоніну і цистину на мікрофлору рубця, свідченням чого є збільшення кількості мікроорганізмів, посилення їх целюлозолітичної, амілолітичної, синтезуючої активності (зростання вмісту КЖК, загального білка та загального азоту). Для стимуляції обмінних процесів та приросту маси тіла у телят віком 4-5 місяців, запропоновано вводити до раціону сірковмісні амінокислоти метіонін та цистин з розрахунку 9 г на тварину, двічі на добу, упродовж 40 діб.

Отримані дані щодо фізіологічного стану, обміну речовин у організмі телят за впливу синтетичних сірковмісних амінокислот використовуються на кафедрі нормальної та патологічної фізіології тварин Білоцерківського НАУ при читанні курсу лекцій з фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин; на кафедрі анатомії та фізіології тварин Сумського НАУ та інших аграрних вузів ІІІ та IV рівнів акредитації. Отримані результати також можуть бути рекомендовані авторам для використання при написанні монографій та навчальних посібників.

Одержані результати захищені патентом на корисну модель № 48356 України «Спосіб підвищення приростів молодняку великої рогатої худоби» від 10.03.2010, автори Ніщеменко М.П, Штепенко А.П.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному виконанні експериментальних досліджень та аналізі отриманих результатів. Вибір теми дисертаційної роботи та програми досліджень проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції «Біохімія у вирішенні актуальних питань біології, ветеринарії та тваринництва» (Біла Церква, 12-13 березня 2009), ІІІ Міжнародній науковій конференції «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (Львів, 30 вересня-2 жовтня 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Гумінові речовини і фітогормони в сільському господарстві» (Дніпропетровськ, 16-18 лютого 2010); XVIII з'їзді Українського фізіологічного товариства (Одеса, 20-22 травня 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких у фахових виданнях згідно з переліком ВАК 7 статей (з яких 2 одноосібні), 2 публікації у матеріалах конференцій, отримано 1 деклараційний патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, висновки, пропозиції, додатки, список використаних джерел. Дисертація викладена на 129 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстрована 27 таблицями та 3 рисунками. Список використаних джерел включає 368 найменувань, у тому числі 177 з далекого зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямків досліджень, матеріали та методи виконання роботи. Дисертаційна робота виконувалася упродовж 2007-2010 рр. на базі наукової лабораторії кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин, а окремі дослідження проводились у лабораторії кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського національного аграрного університету. Дослідження виконувалися також в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (відділ хроматографії), науково-дослідній лабораторії кормових добавок кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного (НУБіПУ м. Київ). Експериментальна частина роботи проводилася на базі СВК «Трудівник» та СВК «Нива» Гайсинського району Вінницької області.

У першому досліді вивчався вплив метіоніну та цистину, які додавали до раціону в дозі по 5 та 7 г/гол., на морфологічні, біохімічні показники крові та приріст маси тіла телят віком 4 місяці. Всього у дослід було залучено 18 телят, з яких було сформовано 3 групи по 6 голів.

У другому досліді вивчали вплив метіоніну та цистину в дозах по 9 та 11 г/гол. на морфологічні та біохімічні показники крові, процеси травлення у рубці, продуктивні якості телят віком 4 місяці. Всього в дослід було залучено 18 телят, з яких було сформовано 3 групи по 6 голів.

У третьому досліді визначали вплив метіоніну та цистину в дозах по 5, 7, 9, 11 г/гол. на зміну середньодобового приросту маси тіла телят віком 4?5 місяців. Всього у дослід було залучено 200 телят.

У четвертому досліді вивчали вплив метіоніну та цистину в дозі по 9 г/гол. на приріст маси тіла телят, всього було залучено 100 телят.

Групи формувалися за принципом аналогів з урахуванням породи, походження, віку, статі, маси тіла, продуктивності та загального розвитку. Сірковмісні амінокислоти задавали індивідуально з кормами, двічі на добу.

Метіонін і цистин містили не менше 98% основної речовини, величина рН 6,0, були не токсичними та зберігалися відповідно існуючих вимог.

Клінічний стан телят досліджували, використовуючи загальноприйняті методики, спостерігали за харчовою поведінкою та проявом умовних і безумовних рефлексів. Вимірювали температуру тіла за допомогою термометра, частоту пульсу визначали пальпацією середньої хвостової артерії, а частоту дихання - за коливаннями грудної клітки.

Біохімічні показники крові телят досліджували за допомогою фотометра КФК 3 із використанням діагностичних тест-наборів фірми ”Реагент” (м. Дніпропетровськ). Вміст гемоглобіну визначали гемоглобінціанідним методом з ацетонціангідрином, загального білку біуретовим методом, білкові фракції - турбідиметричним (нефелометричним) методом. Концентрацію сечовини визначали за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом, вміст креатиніну за методом Яффе-Поппера, глюкози ? глюкозо-оксидазним методом.

Визначення активності АсАТ та АлАТ (К.Ф. 2.6.1.1., К.Ф. 2.6.1.2.) проводили за методом Райтмана-Френкеля (1957). Активність ГГТ (К.Ф. 2.3.2.1.) визначали за

реакцією з L-г-глутаміл-п-нітроанілом. Залишковий азот визначали колориметричним методом з реактивом Неслера за Д.Я. Луцьким (1974), а рівень амінного азоту у сироватці крові ? методом Г.А. Узбекова у модифікації З.С. Чулкової (1976). Рівень вільних амінокислот крові - методом рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному аналізаторі марки Т 339 (Чехія) за методом, описаним S.W. Moor, S. Stein (1954).

Підрахунок кількості бактерій у вмісті рубця проводили за методом описаним Є.М. Фостером (1961), а кількість інфузорій підраховували у камері Горяєва. Визначення видового складу проводили використовуючи типову систематику найпростіших (Догель, 1929; Lubinsky, 1957). Активність мікрофлори рубця визначали пробою з метиленовим синім (за Дірксеном-Хофреком). Целлюлозолітичну активність встановлювали за здатністю мікрофлори перетравлювати бавовняну нитку, а амілолітичну активність мікрофлори рубця - за ступенем розщеплення крохмалю мікроорганізмами. Визначення загальної концентрації КЖК проводили методом парової дистиляції в апараті Маркгама, за методом описаним А.П. Кротковою і Н.І. Мітіним (1957). Концентрацію окремих фракцій КЖК проводили у газорідинному хроматографі ”Хром-5” згідно з Методичними рекомендаціями (Львів, 1989).

Для визначення концентрації загального та небілкового азоту в рідині рубця використовували метод К'єльдаля (1968). Рівень амінокислот та аміаку в рідині рубця визначали на амінокислотному аналізаторі. Концентрацію водневих іонів у вмісті рубця вимірювали за допомогою іонометра ЭВ-74.

Аналіз годівлі телят проводили згідно з нормами годівлі з урахуванням продуктивності, маси тіла та віку тварин. Рівень вологи у кормах визначали за ДСТУ 180 6496:2005, протеїн - за ДСТУ 180 5983:2003, жир - за Сокслетом, клітковину, за ДСТУ 180 6865:2004.

Економічну ефективність застосування сірковмісних амінокислот методом введення кормової добавки до загального господарського раціону визначали з урахуванням вартості додаткового приросту маси тіла та вартості амінокислот.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програми Microsoft Excel. Вірогідність різниці між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента і вважали вірогідними при: * - р<0,05, ** - р<0,01 та ***-<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Амінокислотний склад раціону. Відомо, що основними лімітуючими амінокислотами для жуйних є метіонін та цистин. Це зумовлено нестачею сірковмісних амінокислот у типових для жуйних кормах. З метою вивчення забезпеченості телят незамінними амінокислотами визначали амінокислотний склад їх раціону.

Результати досліджень свідчать, що у кормах раціону телят відмічається суттєва нестача сірковмісних амінокислот. Так, забезпеченість за метіоніном становить лише 51,7%, а за цистином 79,3% від норми. Важливим показником повноцінності раціону є співвідношення у ньому лізину і метіоніну, яке в нормі становить 3:1. Внаслідок дефіциту у кормах сірковмісних амінокислот та надлишку лізину спостерігається порушення їх співвідношення, яке становить 7,29:1.

Показники клінічного стану телят. У ряді експериментів вивчався вплив амінокислот метіоніну та цистину на клінічний стан телят. Загальний стан телят був задовільним, тварини були активні, жваво реагували на зовнішні подразники, з апетитом поїдали корм. З метою дослідження їх клінічного стану вимірювали температуру тіла тварин, визначали частоту дихання та пульсу. За період досліджень не було встановлено вірогідних змін цих показників, стан центральної нервової системи та рефлекторна діяльність були без відхилень, а харчові рефлекси були чітко виражені.

Морфологічні показники крові телят при згодовуванні метіоніну та цистину. Проведені дослідження показали, що згодовування телятам сірковмісних амінокислот суттєво не впливає на зміну морфологічних показників крові (табл. 1).

Так, після згодовування телятам метіоніну та цистину в добовій дозі по 5 та 7 г/гол. у першому досліді та по 9 та 11 г/гол. - у другому, кількість еритроцитів та лейкоцитів майже не відрізнялася від показників, які визначалися до введення амінокислот.

При згодовуванні сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину у добових дозах по 5, 7, 9, 11 г/гол. (табл. 2) було виявлено порівняно незначний їх вплив на зміну рівня гемоглобіну в крові телят дослідних груп.

Таблиця 1

Морфологічні показники крові телят (M±m, n=6)

Група тварин	Показник
	еритроцити, Т/л	лейкоцити, Г/л
	1-й дослід
	1-а доба досліду	20-а доба досліду	40-а доба досліду	1-а доба досліду	20-а доба досліду	40-а доба досліду
контрольна	6,18± 0,21	6,23± 0,21	6,26± 0,20	7,20± 0,19	7,07± 0,16	7,15± 0,12
І дослідна	5,80± 0,26	5,94± 0,20	6,09± 0,14	7,27± 0,15	7,22± 0,16	7,07± 0,12
ІІ дослідна	6,20± 0,31	6,24± 0,27	6,17± 0,24	6,90± 0,14	7,06± 0,13	7,01± 0,11
	2-й дослід
контрольна	6,19± 0,10	6,22± 0,10	6,21± 0,09	7,00± 0,07	6,82± 0,08	6,85± 0,08
І дослідна	6,15± 0,08	6,21± 0,08	6,23± 0,08	7,08± 0,07	6,89± 0,08	6,97± 0,09
ІІ дослідна	6,11± 0,07	6,16± 0,10	6,19± 0,09	6,93± 0,09	7,03± 0,08	7,06± 0,08

Проте, у дослідній групі якій згодовували сірковмісні амінокислоти метіонін та цистин у дозі по 9 г/гол. відмічалась тенденція до вірогідного зростання рівня гемоглобіну на 40-у добу експерименту.

Вплив сірковмісних амінокислот на білковий обмін у телят. Важливим діагностичним елементом контролю фізіологічного стану та інтенсивності обміну речовин, є дослідження вмісту загального білка в сироватці крові тварин, адже будь які зміни в організмі, що виникають внаслідок дії на нього умов зовнішнього середовища або годівлі, спричинюють зміни інтенсивності метаболічних процесів.

У зв'язку з цим було проведено вивчення впливу доданих до раціону сірковмісних амінокислот на окремі ланки обміну білків у телят. Дослідженнями встановлено позитивний вплив амінокислот на рівень загального білка в сироватці крові дослідних тварин (рис. 2, 3).

При додаванні метіоніну та цистину в дозі по 5 г/гол. рівень загального білка на 40-у добу досліду вірогідно зріс проти контролю на 11,4% (р<0,01), а у дозах 7, 9, 11 г/гол. - на 9,4%; 13,1%; 7,9% (р<0,05; р<0,001) відповідно.

Таблиця 2

Рівень гемоглобіну у крові телят (г/л, M±m, n=6)

Група тварин	1-й дослід	2-й дослід
	1-а доба досліду	20-а доба досліду	40-а доба досліду	1-а доба досліду	20-а доба досліду	40-а доба досліду
контрольна	97,35± 2,29	101,08± 2,38	106,48± 2,67	99,36± 1,59	99,89± 1,56	100,68± 1,62
І дослідна	99,93± 2,41	102,33± 1,76	109,27± 2,01	101,32± 1,89	104,98± 2,06	107,46± 2,36*
ІІ дослідна	100,42± 1,99	104,02± 2,27	110,77± 1,86	99,57± 1,24	100,47± 1,59	101,85± 2,00

Примітка: * р<0,05 порівняно з контролем

Стимулювання метаболічних процесів у організмі телят сірковмісними амінокислотами спричинило зростання вмісту загального білка в сироватці крові тварин дослідних груп, в основі якого, на нашу думку, лежить поліпшення процесів травлення у рубці, за рахунок активації процесів синтезу і посилення ферментативних властивостей мікрофлори та мікрофауни передшлунків. Крім того, метіонін, як гепатопротектор, проявляє стимулюючий вплив на функцію печінки, зокрема на її білок синтезуючу здатність.

Рис. 1 Рівень загального білка у сироватці крові телят першого досліду (M±m, n=6)

У сироватці крові телят, до раціону яких додавали сірковмісні амінокислоти, нами встановлено стійке підвищення рівня альбумінів. Залежно від заданої дози амінокислот, рівень альбумінів вірогідно зростав проти контролю на 13,1-22,2% (р<0,05; р<0,001).

Рис. 2 Рівень загального білка у сироватці крові телят другого досліду (M±m, n=6)

Враховуючи, що основним місцем синтезу альбумінів є печінка, зростання їх концентрації може бути пов'язане передусім з посиленням синтезуючих функцій цього органу. Сприяло цьому збільшення надходження із рубця амінокислот, важливим джерелом яких є мікробний білок.

Визначення рівня амінного і залишкового азоту має важливе діагностичне значення для оцінки стану білкового обміну і синтезуючих властивостей печінки. Концентрація цих метаболітів протягом експерименту мала тенденцію до поступового вірогідного зниження проти контролю на 15,5-21,8% та 21-22,8% (р<0,05) відповідно, що свідчить про активне залучення їх до процесів синтезу білка (табл. 3).

Утворення сечовини є кінцевий етапом трансформації азоту протеїну корму в організмі тварин. Аналізуючи зміни рівня сечовини за впливу сірковмісних амінокислот, можна відмітити тенденцію до зниження її концентрації в сироватці крові дослідних тварин. Вірогідні результати отримували на 40-у добу експерименту, коли рівень сечовини у дослідних групах знижувався порівняно з контролем на 12?13% (р<0,05).

Особливість обміну речовин у великої рогатої худоби полягає в інтенсивному використанні мікрофлорою рубця для синтезу білків аміаку та сечовини. Інтенсивне засвоєння аміаку мікроорганізмами рубця супроводжується зниженням синтезу сечовини в печінці, що на нашу думку є передумовою зменшення її вмісту в сироватці крові телят.

Отже, отримані нами результати свідчать, що метіонін та цистин позитивно впливають на фізіолого-біохімічні процеси організму телят. Підтвердженням цього є зниження рівня залишкового азоту, що на нашу думку, зумовлено як зниженням рівня окремих продуктів білкового обміну, насамперед сечовини та вільних амінокислот крові, так і зростанням анаболічних процесів в організмі. Зміни рівня амінного азоту, можна пояснити інтенсивним використанням вільних амінокислот крові у процесах синтезу білка в організмі молодняку.



Таблиця 3

Рівень залишкового та амінного азоту в сироватці крові телят

Група	Показник, (M±m, n=6)
	залишковий азот, ммоль/л	амінний азот, ммоль/л	сечовина, ммоль/л
контрольна група	38,39±2,03	6,34±0,47	3,79±0,12
І дослідна група	39,49±2,11	6,11±0,54	3,80±0,13
ІІ дослідна група	40,67±1,92	6,31±0,38	3,74±0,11
20-а доба досліду
контрольна група	40,71±1,76	6,29±0,53	3,78±0,10
І дослідна група	35,33±2,05	5,36±0,47	3,63±0,11
ІІ дослідна група	34,93±2,32	5,49±0,45	3,65±0,11
40-а доба досліду
контрольна група	38,83±1,99	6,41±0,45	3,75±0,09
І дослідна група	30,38±2,80*	4,95±0,44*	3,26±0,10**
ІІ дослідна група	32,84±1,78*	5,07±0,39*	3,30±0,12

Примітка: * р<0,05; ** р<0,01 порівняно з контролем

Збільшення або зменшення кількості повноцінного білка в раціоні супроводжується відповідними змінами рівня амінокислот у плазмі крові. Вірогідні результати зміни концентрації вільних амінокислот крові були отримані протягом експерименту. У телят дослідних групах відмічалося вірогідне зниження у сироватці крові рівня гістидину, ізолейцину, аспарагінової кислоти, лейцину, валіну, гліцину, аланіну та зростання рівня метіоніну. Встановлено також тенденцію до зниження рівня глютамінової кислоти та орнітину (рис.4).

Додавання до раціону телят метіоніну та цистину у дозі по 5 г/гол. призвело до вірогідного зниження на 40-й добу досліду пулу замінних амінокислот на 15,2% (р<0,01). Натомість, вміст незамінних амінокислот зменшився лише на 7,7%. Інтенсивне зниження рівня замінних амінокислот зумовило зменшення загального пулу амінокислот на 11,7% у телят дослідної групи порівняно з контролем. Аналогічну динаміку відмічали при згодовуванні амінокислот у дозі 7 г/гол. Вірогідне зниження проти контролю пулу замінних амінокислот становило 18,8% (р<0,01), а вміст незамінних амінокислот зменшився на 8,0%. Загальна концентрація амінокислот у сироватці крові телят дослідної групи зменшилася на 40-у добу експерименту на 13,8% (р<0,05).

Рис. 4 Амінокислотний пул у сироватці крові телят першого досліду (M±m, n=6)

У другому досліді (рис. 5) сірковмісні амінокислоти додавали до раціону телят у добовій дозі по 9 г/гол. Вірогідні результати зміни пулу амінокислот відмічали на 40-у добу експерименту. Сума замінних амінокислот зменшилася на 14,5%, незамінних на 13,1%, а загальний пул амінокислот був меншим на 13,9%. Метіонін та цистин у дозі по 11 г/гол. не спричиняли вірогідних змін вмісту замінних та незамінних амінокислот, однак їх концентрація знизилася на 40-у добу проти контролю на 10,7 та 7,1% відповідно, що і зумовило вірогідне зниження рівня загального пулу амінокислот на 9,1%.

Рис. 5 Амінокислотний пул у сироватці крові телят у другому досліді (M±m, n=6)

Креатин синтезується у процесі азотистого обміну із гліцину, аргініну, метіоніну. При додаванні до основного раціону телят сірковмісних амінокислот у дозі по 5 та 7 г/гол. вірогідні результати були виявлені вже на 20-у добу експерименту. У телят першої дослідної групи рівень креатиніну зріс з 131,62±1,17 до 136,18±1,98 мкмоль/л, а у другій з - 126,42±2,53 до 135,83±2,07 мкмоль/л, що на 8,6 та 8,3% (р<0,01) вище, ніж у контролі. На 40-у добу експерименту рівень креатиніну у сироватці крові телят дещо знизився і становив 129,28±1,80 мкмоль/л у першій та 130,55±2,16 мкмоль/л у другій дослідній групі (вище за контроль на 8,2 та 9,3%, р<0,01).

Проаналізувавши отримані результати, можна висловити припущення, що зростання вмісту креатиніну зумовлено додатковим надходженням метіоніну, який є донором метильних груп, що беруть участь у синтезі креатину. Це підтверджується динамікою зміни концентрації вільних амінокислот крові, які беруть участь у синтезі креатину, а саме зниженням рівня гліцину та підвищенням концентрації метіоніну.

Активність ферментів сироватки крові телят за впливу сірковмісних амінокислот. За сучасними уявленнями, рівень продуктивності тварин знаходиться в прямій залежності від інтенсивності процесів метаболізму в організмі, які забезпечуються рядом ферментів. Серед таких ферментів, трансферази займають ключові позиції в енергетичних та синтетичних процесах.

Активність трансфераз у крові телят дослідних груп була вірогідно вищою, ніж в контролі. Так активність АсАТ на 40-у добу експерименту (табл. 4) зросла в залежно від дози сірковмісних амінокислот у середньому на 11,3?18,0% (р<0,05), а АлАТ - на 13,7?22,2% (р<0,05). Підвищення активності трансфераз не виходило за межі фізіологічної норми, що вказує на відсутність негативного впливу амінокислот метіоніну та цистину на обмін речовин в організмі молодняку великої рогатої худоби. Відомо, що при активації метаболічних процесів в організмі зростає інтенсивність процесів трансамінування, переамінування, дезамінування при безпосередній участі аланінової та аспарагінової трансаміназ.

Фермент гаммаглутамілтрансфераза (ГГТ) - це мікросомальний ензим, який циркулює у сироватці крові. Він має печінкове походження, тому зміну його активності пов'язують із станом печінки, або інтенсивністю синтезу білка в організмі.

Відсутність вірогідних змін активності вищезгаданого ферменту, є свідченням нормальної діяльності печінки та підшлункової залози (табл. 4).

Показники вуглеводного обміну телят після згодовування сірковмісних амінокислот. Глюкоза є джерелом енергетичних і частково пластичних ресурсів для всіх органів і тканин тваринного організму.

Таблиця 4

Активність АсАТ, АлАТ, ГГТ у сироватці крові телят (M±m, n=6)

Доба досліду	Показник
	1-й дослід	2-й дослід
	АсАТ, мккат/л	АлАТ, мккат/л	ГГТ, од/л	АсАТ, мккат/л	АлАТ, мккат/л	ГГТ, од/л
контрольна група
1-а доба досліду	0,48± 0,02	0,25± 0,02	8,70± 0,26	0,52± 0,02	0,29± 0,01	9,48± 0,24
20-а доба досліду	0,50± 0,03	0,27± 0,01	8,72± 0,22	0,52± 0,02	0,28± 0,02	9,59± 0,23
40-а доба досліду	0,52± 0,03	0,27± 0,01	8,64± 0,23	0,53± 0,01	0,29± 0,02	9,58± 0,18
І дослідна група
1-а доба досліду	0,53± 0,03	0,27± 0,02	8,87± 0,26	0,51± 0,03	0,27± 0,02	9,36± 0,28
20-а доба досліду	0,59± 0,02*	0,32± 0,02	8,94± 0,30	0,56± 0,01	0,32± 0,02	9,63± 0,27
40-а доба досліду	0,60± 0,03*	0,33± 0,02*	9,03± 0,34	0,59± 0,02*	0,33± 0,01	10,16± 0,25
ІІ дослідна група
1-а доба досліду	0,50± 0,02	0,25± 0,01	8,64± 0,21	0,53± 0,01	0,28± 0,02	9,58± 0,31
20-а доба досліду	0,56± 0,04	0,31± 0,03	8,65± 0,27	0,54± 0,02	0,30± 0,02	9,74± 0,30
40-а доба досліду	0,61± 0,02*	0,32± 0,02*	8,78± 0,26	0,56± 0,02	0,33± 0,02	9,88± 0,23

Примітка: * р<0,05 порівняно з контролем

При дослідженні концентрації глюкози у сироватці крові телят дослідних груп ми спостерігали тенденцію до її зростання на 40-у добу експерименту на 8,2?18,5% (р<0,05). Можна висловити припущення, що це зумовлено активацією ферментативних процесів у рубці та збільшенням надходження пропіонової кислоти до печінки та посиленням процесів глюконеогенезу.

Оцтова, пропіонова та масляна кислоти є кінцевими продуктами метаболізму цукрів у рубці жуйних і, є важливим джерелом метаболічної енергії, та можуть слугувати субстратом для утворення амінокислот, жирних кислот та холестеролу в тканинах жуйних.

Результати досліду свідчать, що згодовування метіоніну та цистину телятам у дозі 9 г/гол зумовлює вірогідне зростання протягом експерименту загальної концентрації КЖК на 16,0% (р<0,05), оцтової кислоти на 11,2% (р<0,01), пропіонової - на 6,8% (р<0,05) та знижує рівень масляної кислоти на 32,8% (р<0,01).

Показники рубцевого травлення за впливу сірковмісних амінокислот. Враховуючи провідну роль мікроорганізмів у процесі травлення в рубці, нами було досліджено зміни їх кількісного і якісного складу та ферментативних і синтезуючих властивостей мікрофлори рубця.

Таблиця 5

Кількісний та якісний склад мікрофлори рубця телят (M±m, n=6)

Доба досліду	інфузорії, тис/мл	Ентодиноморфи мілковійчасті, %	бактерії, млрд./мл
контрольна група
1-а доба досліду	625,83±8,11	78,58±0,88	8,85±0,49
20-а доба досліду	630,00±6,58	79,37±1,05	9,07±0,60
40-а доба досліду	635,83±7,46	81,93±1,05	9,54±0,58
І дослідна група
1-а доба досліду	628,33±6,41	77,58±0,93	9,55±0,51
20-а доба досліду	719,17±12,74***	83,12±1,22*	11,38±0,61*
40-а доба досліду	834,17±13,38***	85,33±0,59*	12,86±0,61**
ІІ дослідна група
1-а доба досліду	630,83±7,46	78,47±0,94	8,84±0,54
20-а доба досліду	701,67±14,53**	81,63±1,31	10,91±0,74
40-а доба досліду	743,33±14,06***	84,13±0,81	11,83±0,82*

Примітка: * р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001 порівняно з контролем

У телят дослідних груп відмічалося збільшення чисельності бактерій та найпростіших у вмісті рубця. Зокрема кількість бактерій та інфузорій (табл. 5) зросла залежно від дози амінокислот на 24,0?34,8% та 16,9?31,2% (р<0,05; р<0,001).

Стимулююча дія сірковмісних амінокислот на мікрофауну та мікрофлору передшлунків, пов'язана з використанням мікроорганізмами рубця сірки, оскільки більшість з них в чистій культурі переважно використовують сірку сульфоамінокислот, а не органічну сірку.

Вірогідні результати зростання ферментуючої активності мікроорганізмів були отримані у групі тварин, яким згодовували метіонін та цистин в дозі по 9 г/гол. У телят цієї групи вірогідно зросла целюлозолітична активність мікроорганізмів на 13,0% (р<0,01), амілолітична активність на 14,4% (р<0,05) та збільшилась загальна ферментативна активність (проба Дірксена-Хофрека) на 24,6% (р<0,01).

Одним із важливих показників інтенсивності розвитку мікроорганізмів у рубці є зміна концентрації у ньому аміаку. Відомо, що мікроорганізми використовують його як одне з джерел азоту для синтезу білків власного тіла. Стійке зниження рівня аміаку в рубці телят дослідних груп спостерігалося на 20-у добу експерименту і становило 15,7-16,3% (р<0,01), а на 40-у добу 15,7-18% (р<0,05; р<0,01).

Важливу роль у процесах травлення відіграє величина рН вмісту рубця, яке суттєво впливає на життєдіяльність рубцевої мікрофлори та інтенсивність ферментативних процесів у ньому. При зсуві рН у кислий бік змінюється інтенсивність та спрямованість ферментативних процесів у рубці. Нами не встановлено вірогідних змін величини рН у рубці телят протягом експериментів. Зниження рівня аміаку у рубці, зростання синтезу КЖК зумовило незначне зміщення рН середовища рубця в кислий бік, проте воно не виходило за фізіологічні межі.

Азотовмісні речовини у рубці жуйних представлені білком мікроорганізмів, розщепленим протеїном корму, кінцевим і проміжним продуктами азотистого обміну (аміак, вільні амінокислоти, пептиди, тощо).

Зростання під впливом сірковмісних амінокислот кількості мікроорганізмів з одночасним посиленням їх ферментативної та синтезуючої активності вплинуло на зміну в рубці концентрації фракцій азоту. Протягом експерименту відмічалось вірогідне зростання у дослідних групах рівня загального та білкового азоту в середньому на 7,7-10,8% (р<0,05; р<0,01) та 9,7-21,0% (р<0,05-р<0,001), при зниженні рівня залишкового азоту на 9,4-15,4% (р<0,05-р<0,001).

Вільні амінокислоти, які утворюються в результаті розщеплення протеїну корму, частково надходять в рідину рубця. Їх вміст у рідині рубця незначний, оскільки частина утворених амінокислот використовується для синтезу мікробного білку, але більша частина їх дезамінується з утворенням аміаку, вуглекислого газу і коротколанцюгових жирних кислот.

Протягом експерименту не було встановлено вірогідних змін амінокислотного пулу, а зростання рівня окремих амінокислот у вмісті рубця може бути зумовлено деяким зниженням протеолітичної активності мікроорганізмів за впливу сірковмісних амінокислот.

Вплив сірковмісних амінокислот на прирости маси тіла телят та економічна ефективність від їх застосування. Найвищий середньодобовий приріст маси тіла спостерігався у дослідних групах, яким згодовували метіонін та цистин у дозі по 9 г/гол. У телят цих груп середньодобовий приріст вірогідно підвищився на 11-13,8%, а додатковий приріст маси тіла протягом експерименту складав в середньому 2,52-4,11 кг/гол проти контролю. Незначні результати відмічались при згодовуванні амінокислот у дозі 5 г/гол. Середньодобовий приріст вірогідно підвищився лише на 7,4-8,3%, а додаткові прирости становили 2,13-2,54 кг/гол. При згодовуванні сірковмісних амінокислот у дозі 7 та 11 г/гол. середньодобові прирости підвищилися відповідно на 10,0-11,45% і 9,0-10,1%.

Проведені розрахунки показали, що при згодовуванні сірковмісних амінокислот з метою підвищення інтенсивності росту телят середній прибуток від кожної тварини, якій уводили метіонін та цистин у дозі по 9 г/гол., становив 15,05 грн на одну голову за період експерименту.

ВИСНОВКИ

У дисертації, на основі проведених досліджень, теоретично і експериментально обґрунтовано застосування лімітуючих сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину як добавку до раціону телят на дорощуванні. Встановлено, що додаткове уведення до основного раціону цих синтетичних амінокислот позитивно впливає на фізіологічний стан, обмін білків і вуглеводів в організмі тварин та на процеси травлення у рубці, сприяє підвищенню приростів маси тіла телят.

1. Уведення до раціону телят метіоніну та цистину в дозі 9 г\гол. сприяє зростанню рівня загального білка крові на 13,1% (р<0,001), а його альбумінової фракції - на 26,8% (р<0,001), що свідчить про посилення білоксинтезуючої функції печінки та зростання анаболічних процесів в організмі телят.

2. Згодовування телятам метіоніну та цистину сприяло вірогідному зниженню в крові рівня сечовини на 12-13% (р<0,01), а залишкового і амінного азоту на 15,5-21,8% (р<0,05), що вказує на активне використання цих метаболітів в анаболічних процесах організму.

3. Згодовування телятам сірковмісних амінокислот спричинило вірогідне зростання активності ферментів АсАТ та АлАТ на 11,3-22,2% (р<0,05), що зумовлено їх активною участю у білковому обміні, синтезі амінокислот та білків тіла. Активність ферменту ГГТ залишилася без змін, що вказує на відсутність негативного впливу метіоніну та цистину на організм телят.

4. Посилення синтетичних процесів в організмі за впливу сірковмісних амінокислот проявляється зниженням в телят дослідних груп рівня вільних замінних і незамінних амінокислот крові (р<0,05-р<0,001).

5. Під впливом сірковмісних амінокислот концентрація глюкози у крові телят дослідних груп зросла на 16,9-18,5% (р<0,05), що пов'язано з посиленням процесів глюконеогенезу у печінці та сприяло синтезу коротколанцюгових жирних кислот, рівень яких у рубці дослідних тварин порівняно з контрольними зріс на 16,1% (р<0,05).

6. Сірковмісні амінокислоти справляють позитивний вплив на мікрофлору та мікрофауну рубця. Встановлено вірогідне збільшення кількості бактерій на 24,0-34,8% та інфузорій на 16,9-31,2% (р<0,05-р<0,001), що свідчить про сприятливі умови для їх розвитку в рубці. Використання мікроорганізмами сірки амінокислот сприяло зростанню ферментативної активності - амілолітичної і целюлозолітичної на 13,0 та 14,4% (р<0,05), поліпшенню засвоєння поживних речовин корму, підвищення рівня загального і білкового азоту (р<0,05; р<0,01) у вмістимому рубця.

7. Проведеними дослідженнями встановлено, що оптимальною дозою сірковмісних амінокислот для молодняку великої рогатої худоби на дорощуванні є добова доза по 9 г/гол. метіоніну та цистину, яка сприяє найбільшій активізації процесів обміну речовин та поліпшенню росту і розвитку тварин.

8. За дії метіоніну та цистину встановлено вірогідне підвищення інтенсивності середньодобових приростів маси тіла дослідних тварин порівняно з контрольними на 11-13,8% (р<0,05-р<0,001), а економічний ефект від застосування метіоніну та цистину за період експерименту становив у середньому 15,05 грн на голову.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для балансування раціонів, поліпшення обмінних процесів в організмі телят, зростання їхніх середньодобових приростів молодняку великої рогатої худоби на дорощуванні, пропонується вводити до основного раціону сірковмісні амінокислоти метіонін та цистин у дозі по 9 г/гол. кожного препарату впродовж 40 діб.

2. Одержані при вивченні фізіологічного і біохімічного статусу тварин та їхньої продуктивності результати досліджень, доцільно використовувати при читанні курсу лекцій з фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин для студентів аграрних вузів ІІІ та IV рівня акредитації. Отримані результати досліджень можуть бути рекомендовані авторам при написанні монографій та навчальних посібників.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у збірниках наукових праць та журналах

1. Ніщеменко М.П. Вплив сірковмісних амінокислот на біохімічні показники крові молодняку великої рогатої худоби / М.П. Ніщеменко, М.М. Саморай, А.П. Штепенко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2009. - Вип. 60, Ч.1 - С. 92-94. (Дисертант провів лабораторні дослідження, цифрову обробку статистичних даних,підготував статтю до друку).

2. Ніщеменко М.П. Морфологічний склад крові та обмін білків у телят за впливу сірковмісних амінокислот / М.П. Ніщеменко, А.П. Штепенко // Наук.-тех. бюлетень Інститут біології тварин. - Львів, 2009. - Вип. 10, №3. - С. 37-40. (Дисертант провів лабораторні дослідження, підготував статтю до друку).

3. Штепенко А.П. Під впливом синтетичних амінокислот / А.П. Штепенко // Тваринництво України. - 2009. - №11. - С. 27-30.

4. Штепенко А.П. Сірковмісні амінокислоти для підвищення продуктивності телят / А.П. Штепенко // Тваринництво України. - 2010. - №4. - С. 33-34.

5. Ніщеменко М.П. Вплив сірковмісних амінокислот на показники рубцевого травлення молодняку великої рогатої худоби // М.П. Ніщеменко, А.П. Штепенко, О.В. Чуб // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. - 2010. - Т. 12, №2 (44). - С. 219?222. (Дисертант брав участь у лабораторних дослідженнях, провів цифрову обробку статистичних даних, підготував статтю до друку).

6. Ніщеменко М.П. Вплив сірковмісних амінокислот на кількісний і якісний склад мікрофлори рубця та їхню ферментативну активність / М.П. Ніщеменко, А.П. Штепенко, О.В. Чуб // Наук. вісн. НУБІП. - 2010. - Вип. 151, Ч. 1. - С. 227?230. (Дисертант організував дослід, приймав участь у лабораторних дослідженнях, провів цифрову обробку статистичних даних, написав статтю).

7. Ніщеменко М.П. Деякі аспекти застосування незамінних амінокислот у процесі вирощування тварин / М.П. Ніщеменко, М.М. Саморай, Т.Б. Прокопішина, С.С. Шмаюн, О.А. Порошинська, А.П. Штепенко, Л.П. Трохименко, Є.А. Бойко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2010. - Вип. 6 (79). - С. 12?17. (Дисертант брав участь у написанні статті).

Деклараційні патенти на корисну модель

1. Патент на корисну модель № 48356 Україна. Спосіб підвищення приростів молодняку великої рогатої худоби / Штепенко А.П., Ніщеменко М.П.; Заявники та власники патенту Штепенко М.П., Ніщеменко М.П. - Заявл. u 2009 10804 від 26.10.2009 р.; Опубл. 10.03.2010 р., Бюл. держ. підпр. "Український інститут промислової власності" № 5. (Дисертант розробив та запровадив схему застосування сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину в умовах виробництва).

Матеріали і тези конференцій

1. Ніщеменко М.П. Вільні амінокислоти сироватки крові телят за впливу синтетичних амінокислот метіоніну та цистину / М.П. Ніщеменко, А.П. Штепенко // Матеріали конференції "Гумінові речовини і фітогормони в сільському господарстві" (Дніпропетровськ, 16-18 лют. 2010 р.). - Д.: Вид.-во Дніпропетров. ун-ту, 2010. - С. 252. (Дисертант організував дослід, написав тези).

2. Ніщеменко М.П. Вплив амінокислот метіоніну та цистину на вміст загального білка та сечовини у сироватці крові телят / М.П. Ніщеменко, А.П. Штепенко // Фізіологічний журнал. - 2010. - Т. 56, №2. - С. 304. (Дисертант організував дослід, написав тези).

АНОТАЦІЇ

Штепенко А.П. Фізіолого-біохімічне обґрунтування застосування сірковмісних амінокислот при вирощуванні телят. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварини. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню впливу сірковмісних амінокислот на клінічний стан, морфологічні показники крові, білковий та вуглеводний обмін, активність ферментів у сироватці крові, рубцеве травлення, зміни приросту маси тіла телят.

З'ясовано, що сірковмісні амінокислоти є лімітуючими амінокислотами в раціонах жуйних тварин. Нестача хоча б однієї незамінної амінокислоти призводить до порушення азотистого обміну, затримки росту і розвитку тварин.

Встановлено, що згодовування сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину в оптимальних дозах (9 г/гол.) сприяє зростанню в сироватці крові вмісту загального білка та альбумінів, рівня глюкози та креатиніну, підвищує активність трансфераз, знижує концентрацію вільних амінокислот крові, сечовини, залишкового та амінного азоту, покращує рубцеве травлення ? зростає кількість мікроорганізмів та їхня ферментативна активність, синтез мікробного білка, підвищуються середньодобові прирости маси тіла телят.

Ключові слова: фізіологія, амінокислоти, метіонін, цистин, білковий, вуглеводний обмін, мікрофлора, рубець.

Штепенко А.П. Физиолого-биохимическое обоснование применения серосодержащих аминокислот при выращивании телят. - Рукопис.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животного. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению влияния серосодержащих аминокислот на клиническое состояние телят, морфологические показатели крови, белковый и углеводный обмен, активность ферментов в сыворотке крови, рубцовое пищеварение, изменения прироста массы тела телят.

Ученими выяснено, что основными лимитирующими аминокислотами для жвачных животных является метионин и цистин. Это обусловлено рядом причин: недостатком серосодержащих аминокислот в типичных для жвачных растительных кормах, их дефицитом в микробном белке и быстрым их разрушением в рубце. Особенно остро ощущает дефицит этих аминокислот молодняк крупного рогатого скота вследствие недостаточно развитой микрофлоры и микрофауны рубца. Недостаток в рационе любой аминокислоты значительной степени вызывает торможение биосинтеза белка в организме животных.

Одним из эффективных методов балансировки аминокислотного состава кормов является применение синтетических аналогов. Установлено, что добавление в рацион отдельных аминокислот положительно влияет на обмен веществ организма и интенсивность роста животных.

Нашими исследованиями установлено, что скармливание серосодержащих аминокислот метионина и цистина в оптимальных дозах (9 г/гол.) способствует активации обмена белков и углеводов. Так, в сыворотке крови опытных телят вырос против контроля уровень общего белка на 13,1% (р<0,001), альбуминов - на 26,8% (р<0,001), а концентрация глюкозы повысилась на 16,9-18,5 % (р<0,05). Наряду с этим в сыворотке крови телят отмечалось достоверное снижение концентрации свободных аминокислот крови. В опытных группах снизился уровень гистидина, изолейцина, аспарагиновой кислоты, лейцина, валина, глицина, аланина и возрос уровень метионина. Установлена тенденция к снижению уровня глютаминовой кислоты и орнитина.

Анализируя изменения уровня мочевины под влиянием серосодержащих аминокислот, можно отметить тенденцию к снижению его концентрации в сыворотке крови экспериментальных животных. Достоверные результаты получали на 40-й день эксперимента, когда уровень мочевины в опытных группах снижался по сравнению с контролем на 12-13% (р <0,05).

Определение уровня аминного и остаточного азота имеет важное диагностическое значение для оценки состояния белкового обмена и синтезирующих свойств печени. Концентрация этих метаболитов в течение эксперимента имела тенденцию к постепенному снижению против контроля на 15,5-21,8% и 21-22,8% (р<0,05).

При исследовании активности ферментов в сыворотке крови животных нами установлено, что при добавлении серосодержащих аминокислоты в рацион телят повышаеться активность ферментов АсАТ и АлАТ на 11,3-22,2% (р<0,05), тогда как активность фермента ГГТ остается без изменений, что указывает на отсутствие негативного влияния метионина и цистина на организм телят.

При исследовании метаболизма в рубце мы установили положительное влияние метионина и цистина на микрофлору и микрофауну рубца. Установлено достоверное увеличение количества бактерий на 24,0-34,8% и инфузорий на 16,9-31,2% (р<0,05-р<0,001), что свидетельствует о благоприятных условиях для их развития в рубце. Использование микроорганизмами серы способствовало росту ферментативной активности - амилолитической и целюлозолитической на 13,0 и 14,4% (р<0,05), улучшению усвоения питательных веществ корма, повышения уровня общего и белкового азота (р<0,05; р<0,01), снижению концентрации аммиака в вместимом рубца. Стимулирующее действие серосодержащих аминокислот на микрофауну и микрофлору у телят, по нашему мнению связано с использованием микроорганизмами рубца серы.

Проведенными исследованиями установлено, что оптимальной дозой серосодержащих аминокислот для молодняка крупного рогатого скота на доращивании является суточная доза по 9 г/гол. метионина и цистина, которая способствует максимальной активизации процессов обмена веществ и улучшению роста животных.

За действия метионина и цистина установлено достоверное повышение интенсивности среднесуточных приростов массы тела подопытных животных по сравнению с контрольными на 11-13,8% (р<0,05-р <0,001), а экономический эффект от применения метионина и цистина за период эксперимента составил в среднем 15,05 грн на голову.

Ключевые слова: физиология, аминокислоты, метионин, цистин, белковый, углеводный обмен, микрофлора, рубец.

Shtepenko A.P. Physiologic-bio-chemical rationale for the use of sulfur-containing amino acids in growing calves. - Manuscript.

Thesis for scientific degree competition of a candidate of veterinary sciences on speciality 03.00.13 ? man and an animal's physiology. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

Dissertation is devoted to learning about influence of sulphur-containing amino acids on physiological state of youth of cattle, morphological indicators of blood, albumen exchange, activity of ferments in serum of blood, paunch digestion, changing of increase of weight of calves.

It is known, that sulphur-containing amino acids are limitative amino acids in ration of ruminants. Lack of even one of this unchangeable amino acids causes the break of nitrous exchange, set-back for growth and development of animals.

It's determined, that feeding of sulfur-containing amino acids such as methionine and cystine in optimal doses (9 g/head) causes the growth in serum of blood the general albumen and albumin, the level of glucose and kreatenin, raises the activity of transferase, reduces the concentration of free amino acids, urea, residual and amino nitrogen. It maces paunch digestion better, the quantity of microorganism and their fermentative activity grows besides the synthesis of microbus albumen. The average daily increases of body's mass raise.

Key words: physiology, amino acids, methionine, cystine, albumen et carbohydrate exchange, microorganism, rumen.

Размещено на Allbest.ru

...