Комп'ютерно-томографічні параметри анатомічних структур передньої черепної ямки та зорового нерва у осіб різних конституціональних типів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

УДК 616-073.756.8:611.851/.853:613.956

Комп'ютерно-томографічні параметри анатомічних структур передньої черепної ямки та зорового нерва у осіб різних конституціональних типів

14.03.01 - нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Шаюк Алла Василівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор Гунас Ігор Валерійович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач науково-дослідного центру.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

- доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології;

- доктор медичних наук, доцент Кривко Юрій Ярославович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії.

Захист відбудеться “19” травня 2011 р. о 15³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 34, морфологічний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “14” квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Д 26.003.06, доцент І.В. Дзевульська

морфометричний черепний зоровий соматотип

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У сучасній медицині на перший план висувається давно відомий напрямок лікування людського організму в цілому, а не окремого захворювання (Петровский Б.В., 1996). Для досягнення вказаної мети необхідне визначення індивідуальних параметрів, що дасть можливість використати отримані результати в практичній медицині певного регіону для оцінки стану здоров'я населення і подальшого спрямування профілактичних і лікувальних заходів.

В останні роки широко використовується функціонально-стереотаксична нейрохірургія, інтерстиціальна лазерна термотерапія, ендоваскулярні, екстраназальні малоінвазивні оперативні втручання, навігаційні системи, імплантологія, пластична хірургія, нейротрансплантологія, анатомо-функціональною точкою прикладання яких є передня черепна ямка (ПЧЯ) та зоровий нерв (ЗН) (Discolo C.M. et al., 2005; Neckrysh S., Valyi-Nagy T., Charbel F.T., 2006; Teatini G. et al., 2007; Kawaguchi T. et al., 2003; Melamed I. et al., 2005). Метою використання вище вказаних технологій є лікування багатьох недугів, серед яких: новоутворення, травматичні ушкодження, паркінсонізм, м'язова дистонія, розсіяний склероз, важкі больові синдроми, епілепсія, крововиливи, лор-захворювання та ін. (Данчин А.А., 2007; Гайдар Б.В. и др., 2001). Вказані лікувально-діагностичні методи вимагають точного розрахунку локалізації, розмірів, співвідношення, орієнтирів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН (Гайворонский И.В. и др., 2006).

У відповідь на зростаючу потребу в підвищенні якості й ефективності лікування різноманітної патології анатомічних структур ПЧЯ та ЗН є актуальними дослідження, присвячені індивідуальним, віковим, статевим і конституціональним особливостям комп'ютерно-томографічних (КТ) параметрів цих структур у здорових людей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Встановлення нормативних морфо-функціональних показників здоров'я населення України входить в Міжгалузеву комплексну програму “Здоров'я нації на 2002-2011 роки” (Додаток до наказу МОЗ України від 10.05.2007р. № 253).

Тема дисертації затверджена вченою радою медичного факультету Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова МОЗ України (протокол № 4 від 8 лютого 2007 року) та проблемною комісією МОЗ і АМН України “Морфологія людини” (протокол № 73 від 18 травня 2006 року). Робота є фрагментом загально-університетської наукової тематики “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових і статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань” (№ державної реєстрації: 0103U008992). Особистим внеском автора в розробку цієї теми є визначення КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН у здорових міських юнаків і дівчат Поділля різних соматотипів, що стало підставою для написання дисертації.

Мета дослідження. Встановити КТ розміри анатомічних структур ПЧЯ та ЗН у здорових міських юнаків і дівчат Поділля загальної групи, різного віку, краніотипів і соматотипів, а також взаємозв'язки цих розмірів із антропометричними та соматотипологічними параметрами тіла.

Для реалізації поставленої мети необхідно виконати наступні основні завдання:

1. Дослідити морфометричні КТ розміри анатомічних структур ПЧЯ та ЗН у здорових юнаків і дівчат різного віку.

2. Вивчити КТ розміри анатомічних структур ПЧЯ та ЗН у здорових осіб юнацького віку різних краніотипів.

3. Встановити КТ розміри анатомічних структур ПЧЯ та ЗН у здорових юнаків і дівчат різних соматотипів.

4. Вивчити взаємозв'язки КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН з антропометричними та соматотипологічними показниками здорових міських юнаків і дівчат Поділля.

5. Розробити математичні моделі КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН у здорових міських юнаків і дівчат Подільського регіону України в залежності від особливостей будови тіла.

Об'єкт дослідження - конституційні особливості КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН.

Предмет дослідження - КТ розміри анатомічних структур ПЧЯ та ЗН у здорових міських мешканців Поділля юнацького віку в залежності від особливостей будови тіла.

Методи дослідження: антропометричні та соматотипологічні - для встановлення особливостей будови і розмірів тіла; КТ - для прижиттєвого визначення розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН; статистична обробка отриманих результатів та побудова регресійних моделей індивідуальних КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН - для об'єктивізації отриманих результатів і їх прогностичної оцінки.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлені відмінності в КТ розмірах анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН між здоровими міськими юнаками або дівчатами Подільського регіону України різного віку, краніотипів і соматотипів, а також визначено прояви статевого диморфізму КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН між однаковими за віком, краніотипом і соматотипом юнаками та дівчатами (практично в усіх випадках більші значення встановлені у юнаків). У дівчат найбільша кількість достовірних відмінностей або тенденцій відмінностей КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН встановлена між представницями різного віку, а найменша - між дівчатами різних краніотипів. У юнаків найбільша кількість достовірних відмінностей або тенденцій відмінностей КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН встановлена між представниками різного віку та краніотипів, а найменша - між юнаками різних соматотипів.

Уперше встановлено особливості зв'язків між КТ розмірами анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН з антропометричними та соматотипологічними параметрами організму здорових міських юнаків і дівчат Поділля та виявлені прояви статевого диморфізму цих зв'язків. Визначено, що кількість і сила достовірних зв'язків між розмірами ПЧЯ на рівні томограми 1 (Т1), поздовжнім розміром ПЧЯ на рівні Т2, решітчастого лабіринту та лобової пазухи із антропометричними і соматотипологічними параметрами організму в юнаків більша, ніж у дівчат; а між розмірами ЗН й антропометричними та соматотипологічними параметрами організму множинні достовірні зв'язки, навпаки, встановлені лише у дівчат. Привертає увагу протилежний напрямок зв'язків між товщиною шкірно-жирових складок (ШЖС) та поздовжніми розмірами ПЧЯ: у юнаків зв'язки мають обернений напрямок, а у дівчат прямий. Встановлено, що у юнаків і дівчат поздовжній розмір ПЧЯ має прямі, переважно сильні, зв'язки з поздовжнім розміром черепа, а поперечний розмір ПЧЯ, поздовжній та поперечний розміри лобової пазухи мають лише в юнаків достовірні прямі зв'язки з відповідними розмірами черепа.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено значення КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН у міських юнаків і дівчат Поділля в залежності від віку, особливостей краніотипу і соматотипу. У результаті проведених досліджень побудовані регресійні рівняння індивідуальних КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН у здорових міських юнаків і дівчат Поділля в залежності від антропометричних і соматотипологічних показників.

Отримані результати використовуються в лекційних курсах і практичній роботі кафедр анатомії людини Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; кафедри анатомії людини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету; кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького; кафедри анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії, кафедри анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Запорізького державного медичного університету, а також в практичній роботі лікарів відділення променевої діагностики Житомирської міської лікарні №1.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Автор брала участь у проведенні антропометричних і КТ досліджень при наборі фактичного матеріалу. Автором самостійно була проведена статистична обробка даних; написаний аналітичний огляд літератури; описані результати власних досліджень. Разом із науковим керівником проведено аналіз результатів дослідження та сформульовані висновки. У спільних з науковим керівником і колегами публікаціях автору належать основні ідеї та розробки стосовно КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН. Частина результатів, що стосуються первинних антропометричних і соматотипологічних показників у здорових міських юнаків і дівчат Поділля, отримана разом з групою виконавців планової загально-університетської наукової роботи “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були викладені та обговорені на: III Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); VI Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); науково-практичній конференції «Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів» (Тернопіль, 2007); науково-практичній конференції «Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень» (Тернопіль, 2008); науково-практичній конференції «Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі і патології» (Тернопіль, 2009); «Актуальні проблеми морфології» (Тернопіль, 2010); V з'їзді анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Вінниця, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць (з них 3 самостійні), серед яких 7 статей в рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах. Отримано деклараційний патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 279 сторінках машинописного тексту і складається із переліку умовних позначень, вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, з яких 153 викладені кирилицею та 56 - латиницею (займають 25 сторінки машинопису), а також п'яти додатків. Дисертація ілюстрована 63 рисунками і 64 таблицями, що займають 112 сторінок машинопису.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. На базі НДЦ Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в рамках університетської наукової тематики проведено комплексне обстеження міських юнаків і дівчат, які у третьому поколінні проживали на території Поділля і не мали на момент обстеження скарг на стан здоров'я та наявність хронічних захворювань в анамнезі. Всього було обстежено 602 юнака та 537 дівчат, яким провели тестову скринінг-оцінку стану здоров'я, після якої 247 юнакам та 235 дівчатам, що залишилися, було проведено детальне клініко-лабораторне обстеження. Внаслідок зазначених вище діагностичних процедур, 168 юнаків та 167 дівчат увійшли до загальної групи здорового населення. Із вказаної групи 82 юнаків та 86 дівчат пройшли КТ голови, поперекового відділу хребта та грудної клітки. Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол № 1 від 23 вересня 2003 року) встановлено, що проведені дослідження відповідають біоетичним і морально-правовим вимогам Гельсінської декларації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1977), відповідним положенням ВООЗ та законам України згідно наказу МОЗ від 01.11.2000 р.

КТ дослідження головного мозку проводили за стандартною методикою нейровізуалізації (Хофер М., 2006) за допомогою спірального комп'ютерного томографу «SeleCT SP» фірми «Elscint» (Ізраїль) у горизонтальному положенні пацієнта на спині, на спеціальній підставці для голови. Для оцінки структур головного мозку проводили пошарове сканування (товщина шагу 5-10 мм). Зрізи в аксіальній проекції виконувались паралельно до верхньої орбіто-меатальної лінії, попередньо визначивши рівень сканування на томограмі (оглядовій томограмі) черепа в бічній проекції (Коваль Г.Ю., Мечев Д.С., Сиваченко Т.П., 2009). Морфометрія анатомічних структур ПЧЯ та ЗН включала визначення: поздовжнього й поперечного розмірів ПЧЯ на рівні Т1 і Т2; поздовжнього і поперечного розмірів решітчастого лабіринту на рівні Т1; ретробульбарного сегмента, найвужчої ділянки, видимої довжини правого та лівого ЗН на рівні Т2 та поздовжнього й поперечного розмірів лобової пазухи на рівні Т3.

Антропометрія проведена за Бунаком В.В. (1941). Краніометрія включала визначення в позиції черепа у франкфуртській горизонтальній площині: обхвату голови, сагітальної дуги, найбільшої довжини й ширини голови, найменшої ширини голови, ширини обличчя та нижньої щелепи. Особливості форми черепа вираховували за допомогою черепного покажчика (співвідношення максимальної ширини голови до максимальної довжини голови): доліхокефалія - форма голови, при якій черепний покажчик становить 74,9 % і нижче; мезокефалія - черепний покажчик у межах 75,0-79,9 %; брахікефалія - черепний покажчик більше 80,0 %. Для оцінки соматотипу використовували математичну схему Carter J. i Heath B. (1990). Для визначення компонентного складу маси тіла застосовували формули Matiegka J. (1921). Крім того, м'язовий компонент оцінювали за методом Американського інституту харчування (АІХ) (Shephard R., 1991).

За допомогою пакету “STATISTICA 6.1”, який належить НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, ліцензійний № BXXR901E246022FA, здійснено статистичну обробку одержаних результатів з використанням параметричних та непараметричних методів оцінки.

Результати дослідження та їх аналіз. Нами встановлені межі довірчих інтервалів КТ поздовжнього й поперечного розмірів ПЧЯ, поздовжнього і поперечного розмірів решітчастого лабіринту, ретробульбарного сегмента, найвужчої ділянки та видимої довжини правого та лівого ЗН, а також поздовжнього й поперечного розмірів лобової пазухи у здорових міських юнаків і дівчат Поділля загальної групи та різного календарного віку.

При розподілі юнаків на вікові групи з інтервалом в один рік встановлено, що у 21-річних юнаків поздовжній розмір ПЧЯ на рівні Т1 достовірно більший (р<0,05) або має тенденцію до більших значень, ніж, відповідно, у юнаків 17 та 18 років, а поперечний розмір ПЧЯ на рівні Т1 - достовірно більший (р<0,05), ніж у юнаків 18 й 20 років і має незначну тенденцію до більших значень у 19-річних юнаків, порівняно з 18-річними. У 19-річних юнаків поздовжній розмір решітчастого лабіринту на рівні Т1 достовірно більший (р<0,05), ніж у 17-річних юнаків, а поперечний розмір решітчастого лабіринту - достовірно більший, (р<0,05) ніж у 21-річних юнаків. У 18-річних юнаків ретробульбарний сегмент правого ЗН на рівні Т2 достовірно менший (р<0,05) або має тенденцію до менших значень, ніж у юнаків старшого віку, а лівий - достовірно менший (р<0,05) або має незначну тенденцію до менших значень, ніж у 19 і 21-річних юнаків. У 19 і 21-річних юнаків найвужча ділянка правого ЗН на рівні Т2 має, переважно, незначні тенденції до більших значень, ніж у юнаків 18 і 20 років. У 18-річних юнаків видима довжина лівого ЗН на рівні Т2 має незначну тенденцію до менших значень, ніж у 20 і 21-річних юнаків. У 21-річних юнаків поздовжній розмір лобової пазухи на рівні Т3 має тенденцію до більших значень, порівняно з 17-річними юнаками, а поперечний розмір - достовірно більший (р<0,05), ніж у 18-річних.

При розподілі дівчат на вікові групи з інтервалом в один рік встановлено більшу кількість достовірних відмінностей або тенденцій відмінностей КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН. Встановлено, що у 16 і 19-річних дівчат поздовжній розмір ПЧЯ на рівні Т1 достовірно менший (р<0,05-0,01), ніж у дівчат 17, 18 і 20 років, а на рівні Т2 - у 16-річних дівчат достовірно менший (р<0,05-0,01), ніж у дівчат старших вікових груп, а також у 19-річних дівчат достовірно менший (р<0,05), ніж у дівчат 18 і 20 років. У 18-річних дівчат поздовжній розмір решітчастого лабіринту на рівні Т1 достовірно менший (р<0,05-0,01), ніж у 16 та 17-річних дівчат і має тенденцію або незначну тенденцію до менших значень, порівняно з 19 та 20-річними дівчатами, а також у 16-річних дівчат має незначну тенденцію до більших значень, порівняно з 20-річними; а поперечний розмір - достовірно менший (p<0,01) або має тенденцію до менших значень у 18-річних дівчат, порівняно з 16 та 17 річними. У 16 та 19-річних дівчат ретробульбарний сегмент правого та лівого ЗН на рівні Т2 достовірно менший (p<0,05-0,001), ніж у дівчат 18 та 20 років, а також у 18-річних - має незначну тенденцію до більших значень, ніж у 17-річних. У 18-річних дівчат найвужча ділянка правого та лівого ЗН на рівні Т2 достовірно більша (p<0,05-0,01), ніж у дівчат 16 та 19 років, а також правого - має незначну тенденцію до більших значень, ніж у дівчат 20 років. У 18-річних дівчат видима довжина правого ЗН на рівні Т2 достовірно більша (p<0,01) та має тенденцію, або незначну тенденцію до більших значень, ніж, відповідно, у 20, 17 та 16-річних дівчат, а зліва - достовірно більша (p<0,05-0,001), порівняно із дівчатами 16, 17 та 20 років, і має незначну тенденцію до більших значень, ніж у 19-річних дівчат. У 19-річних дівчат поперечний розмір лобової пазухи на рівні Т3 достовірно менший (р<0,05), порівняно з 20-річними дівчатами та має тенденцію до менших значень, ніж у 17-річних дівчат.

При порівнянні КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ і ЗН між юнаками і дівчатами практично в усіх випадках достовірно більші (p<0,01-0,001) значення встановлені у юнаків. Лише видима довжина лівого ЗН на рівні Т2 не мала достовірних розбіжностей.

Необхідно відмітити, що на аналогічній вибірці юнаків і дівчат при вивченні інших ділянок мозку Ю.Г. Шевчуком та ін. (2006, 2007) у більшості випадків встановлені достовірно більші значення розмірів мозочка та утворів лікворної системи у юнаків, порівняно з дівчатами. Лише у 16-17 річних дівчат, порівняно з юнаками відповідного біологічного віку, були встановлені достовірно більші значення поперечного розміру мозочка на рівні Т1 та Т3.

При розподілі юнаків у залежності від форми черепа у доліхоцефалів встановлено: достовірно більше (p<0,01) значення поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т1, ніж у мезоцефалів та незначна тенденція до більших значень, порівняно з брахіцефалами; незначна тенденція до більших значень поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т1, ніж у мезоцефалів; достовірно більші (p<0,05-0,001) значення поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т2 та поздовжнього розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1, ніж у мезо- та брахіцефалів; достовірно більше (р<0,05) значення поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1, ніж у мезоцефалів і тенденція до більших значень, порівняно з брахіцефалами; достовірно більше (p<0,01) значення поздовжнього розміру лобової пазухи на рівні Т3, ніж у брахіцефалів, і незначна тенденція до більших значень, порівняно з мезоцефалами. У юнаків-мезоцефалів встановлено: достовірно менше (р<0,05) значення поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т2, ніж у доліхо- та брахіцефалів; тенденція до меншого значення поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т2, ніж у брахіцефалів; тенденція до більшого значення видимої довжини правого ЗН на рівні Т2 та незначна тенденція до більшого значення цього показника у лівого ЗН, ніж у брахіцефалів.

При розподілі дівчат у залежності від форми черепа в брахіцефалів встановлено: незначну тенденцію до більших значень поздовжнього розміру ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2, ніж у доліхоцефалів і незначну тенденцію до більших значень поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т1, ніж у мезоцефалів. У дівчат-мезоцефалів встановлено: достовірно більше (p<0,05-0,001) значення видимої довжини правого та лівого ЗН на рівні Т2, ніж у брахіцефалів; незначну тенденцію до більших значень поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т1 і видимої довжини правого ЗН на рівні Т2, ніж у брахіцефалів, а також незначну тенденцію до менших значень поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1, ніж у брахіцефалів.

При порівнянні вище вказаних КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН між юнаками й дівчатами відповідної форми черепа встановлені: у юнаків-доліхоцефалів - достовірно більші (p<0,05-0,001) значення поздовжнього і поперечного розмірів ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2, поздовжнього і поперечного розмірів решітчастого лабіринту й лобової пазухи, відповідно, на рівнях Т1 і Т3, а також ретробульбарного сегмента правого та лівого ЗН на рівні Т2; у юнаків-мезоцефалів - достовірно більші (p<0,01-0,001) значення поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т1, поздовжнього і поперечного розмірів решітчастого лабіринту й лобової пазухи, відповідно, на рівнях Т1 і Т3, ретробульбарного сегмента правого та лівого ЗН на рівні Т2, а також тенденція до більших значень видимої довжини правого ЗН на рівні Т2; у юнаків-брахіцефалів - достовірно більші (p<0,05-0,001) значення поздовжнього і поперечного розмірів ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2, поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1, ретробульбарного сегмента та найвужчої ділянки правого та лівого ЗН на рівні Т2, поздовжнього й поперечного розмірів лобової пазухи на рівні Т3, а також тенденції до більших значень поздовжнього розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1 і видимої довжини лівого ЗН на рівні Т2.

Напрямок отриманих змін розмірів анатомічних структур у більшості випадків збігається з напрямком змін анатомічних утворів задньої черепної ямки. Так, у дослідженнях І.В. Гунаса, О.О. Гавриленко та Ю.Й. Рудого (2010) відмічені достовірно більші поздовжні розміри мозкових структур задньої черепної ямки у доліхоцефалів, порівняно з мезо- та брахіцефалами, а також достовірно більші поперечні розміри в брахіцефалів, ніж у представників інших краніотипів. У більшості випадків, також встановлені достовірно більші розміри анатомічних утворів задньої черепної ямки в юнаків відповідних краніотипів, порівняно з дівчатами.

При розподілі юнаків у залежності від соматотипу встановлено лише достовірно більші (р<0,05) значення ретробульбарного сегмента правого ЗН у мезоморфів, порівняно з ендо-мезоморфами, та незначна тенденція до більших значень, порівняно із середнім проміжним соматотипом, а також незначна тенденція до більших значень величини даного показника в ектоморфів, порівняно з екто-мезоморфами; достовірно більші (р<0,05) значення ретробульбарного сегмента лівого ЗН у мезоморфів, порівняно з екто-мезоморфами та ендо-мезоморфами.

При розподілі дівчат у залежності від соматотипу встановлено більшу кількість достовірних відмінностей або тенденцій відмінностей КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН. Так, поздовжній розмір ПЧЯ на рівні Т1 у дівчат мезоморфів достовірно менший (р<0,05), ніж у представниць середнього проміжного соматотипу та ендо-ектоморфів, а також має тенденцію до менших значень, порівняно з ендоморфами та ендо-мезоморфами. Поперечний розмір решітчастого лабіринту на рівні Т1 у дівчат із середнім проміжним соматотипом достовірно менший (р<0,05), ніж у мезоморфів й ендо-ектоморфів, має тенденцію до більших значень в ендоморфів, порівняно з ендо-мезоморфами та представницями середнього проміжного соматотипу, а також незначну тенденцію до менших значень у дівчат ендо-мезоморфів, порівняно з мезоморфами та ендо-ектоморфами. Ретробульбарний сегмент правого ЗН на рівні Т2 в дівчат мезоморфів достовірно менший (р<0,05), ніж у ендо-мезоморфів, і має тенденцію до менших значень, порівняно з ендоморфами, а також має тенденцію до більших значень у дівчат ендо-мезоморфів, порівняно з ендо-ектоморфами. Ретробульбарний сегмент лівого ЗН на рівні Т2 в дівчат мезоморфів достовірно менший (р<0,05), ніж в ендоморфів та ендо-мезоморфів і має тенденцію до менших значень, порівняно з дівчатами середнього проміжного соматотипу, а також має незначну тенденцію до більших значень у дівчат ендо-мезоморфів, порівняно з ендо-ектоморфами. Поздовжній розмір лобової пазухи на рівні Т3 в дівчат ендо-мезоморфів достовірно менший (p<0,05-0,01), ніж в ендоморфів й ендо-ектоморфів, а також достовірно більший (р<0,05) у дівчат ендо-ектоморфів, ніж у представниць середнього проміжного соматотипу. Поперечний розмір лобової пазухи на рівні Т3 в дівчат ендоморфів має тенденцію до більших значень, порівняно з ендо-мезоморфами.

При порівнянні вище вказаних КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН між юнаками й дівчатами відповідних соматотипів встановлені: у юнаків мезоморфів - достовірно більші (p<0,05-0,001) значення поздовжнього та поперечного розмірів ПЧЯ на рівні Т1, поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т2, поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1, ретробульбарного сегмента й найвужчої ділянки правого та лівого ЗН на рівні Т2, поздовжнього та поперечного розмірів лобової пазухи на рівні Т3, а також тенденція до більших значень поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т2; у юнаків ендо-мезоморфів - достовірно більші (р<0,05) значення поздовжнього та поперечного розмірів ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2, поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1, а також поздовжнього та поперечного розмірів лобової пазухи на рівні Т3; у юнаків із середнім проміжним соматотипом - лише тенденції до більших значень поперечного розміру ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2, поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1, а також поздовжнього та поперечного розмірів лобової пазухи на рівні Т3.

У літературі вивчення особливостей соматотипу у взаємозв'язку з вивченням розмірів структур головного мозку практично не зустрічається. Напрямок змін отриманих даних, у більшості, збігається з напрямком змін розмірів анатомічних структур задньої черепної ямки та лікворної системи в аналогічних групах юнаків і дівчат (Гунас І.В., Гавриленко О.О., 2010; Шевчук Ю.Г. та ін., 2007).

У юнаків встановлені такі множинні достовірні зв'язки КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН з антропометричними й соматотипологічними показниками: прямі, переважно середньої сили (r= від 0,33 до 0,50), і слабкі (r= від 0,26 до 0,29) кореляції поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т1 з усіма тотальними, практично усіма обхватними розмірами тіла та усіма поперечними й передньо-задніми розмірами тулуба та, як наслідок, із м'язовими й кістковою масами тіла; прямі середньої сили (r= від 0,30 до 0,40) і слабкі (r= від 0,25 до 0,29) кореляції поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т2 з усіма тотальними, більшістю обхватів кінцівок, шириною дистальних епіфізів лівої верхньої кінцівки та, як наслідок, із м'язовими та кістковою масами тіла; обернені, переважно середньої сили (r= від -0,30 до -0,49), і слабкі (r= від -0,25 до -0,28) кореляції поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т1 і Т2 (більш виражено) із сагітальною дугою голови та шириною лиця, товщиною шкірно-жирових складок на кінцівках і, як наслідок, із жировою масою тіла (лише на рівні Т2), а також прямі, переважно середньої сили (r= від 0,31 до 0,47), кореляції цих розмірів ПЧЯ із довжиною тіла, висотою надгруднинної та пальцевої антропометричних точок, поперечним середньо-груднинним розміром і м'язовою масою тіла; обернені середньої сили (r= від -0,35 до -0,48) кореляції поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1 із практично усіма ШЖС та, як наслідок, із ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тіла, а також прямі, переважно середньої сили (r= від 0,31 до 0,47), кореляції даного розміру з поперечними середньо- та нижньо-груднинним розмірами, м'язовими та кістковою масами тіла; прямі середньої сили (r= від 0,30 до 0,55) кореляції поздовжнього та поперечного розмірів лобової пазухи на рівні Т3 із третиною розмірів голови (більш виражено для поперечного розміру), висотою вертлюгової антропометричної точки, більшістю обхватів верхньої кінцівки (більш виражено для поздовжнього розміру), міжвертлюговим розміром таза та м'язовою масою тіла за АІХ.

У дівчат встановлені такі множинні достовірні зв'язки КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН з антропометричними й соматотипологічними показниками: прямі середньої сили (r= від 0,31 до 0,44) і слабкі (r= від 0,24 до 0,29) кореляції поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т1 з практично усіма ШЖС і, як наслідок, із ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тіла; прямі середньої сили (r= від 0,30 до 0,49) і слабкі (r= від 0,22 до 0,28) кореляції поперечного розміру ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2 з усіма тотальними та практично усіма поздовжніми, половиною обхватних розмірів тіла та, як наслідок, із м'язовими й кістковою масами тіла; прямі, переважно слабкі (r= від 0,23 до 0,28) і середньої сили (r= від 0,30 до 0,34) кореляції ретробульбарного сегмента правого та лівого ЗН на рівні Т2 з половиною обхватних розмірів тіла, більшістю розмірів таза, товщиною ШЖС під лопаткою та на нижній кінцівці та, як наслідок, із ендоморфним компонентом соматотипу й жировою масою тіла; прямі середньої сили (r= від 0,30 до 0,40) і слабкі (r= від 0,23 до 0,28) кореляції найвужчої ділянки правого й лівого ЗН на рівні Т2 з усіма тотальними, практично усіма поздовжніми, третиною обхватних розмірів тіла, більшістю розмірів таза, товщиною ШЖС під лопаткою та як наслідок із ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тіла; прямі, переважно середньої сили (r= від 0,30 до 0,41), і слабкі (r= від 0,23 до 0,29) кореляції видимої довжини правого та лівого ЗН на рівні Т2 з більшістю тотальних, поздовжніх (більш виражено зліва), обхватних розмірів тіла, більшістю показників ширини дистальних епіфізів кісток кінцівок, розмірів таза (більш виражено справа), третиною ШЖС та, як наслідок, із ендоморфним компонентом соматотипу й усіма показниками компонентного складу маси тіла.

Також на рівнях Т1, Т2 й Т3 проаналізовані достовірні зв'язки між відповідними розмірами анатомічних утворів ПЧЯ і ЗН й поздовжнім і поперечним розмірами черепа. Встановлено, що як у юнаків, так і у дівчат поздовжній розмір ПЧЯ на рівні Т1 і Т2 має прямі, переважно сильні, зв'язки з поздовжнім розміром черепа на відповідному рівні томограм, а поперечний розмір ПЧЯ - лише в юнаків прямі середньої сили й слабкий зв'язки з поперечним розміром черепа. У дівчат поздовжній розмір решітчастого лабіринту на рівні Т1 і ретробульбарний сегмент правого та лівого ЗН на рівні Т2 мають прямі слабкої сили зв'язки з поздовжнім розміром черепа на відповідних рівнях томограм; а поперечний розмір решітчастого лабіринту - навпаки, обернений аналогічної сили зв'язок із відповідним розміром черепа. У юнаків найвужча ділянка правого та лівого ЗН на рівні Т2 має прямі слабкої сили зв'язки з поперечним розміром черепа на відповідному рівні томограми; а поздовжній і поперечний розміри лобової пазухи на рівні Т3 мають прямі середньої сили і слабкий зв'язки з відповідними розмірами черепа.

Таким чином, при аналізі кореляцій між КТ розмірами анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН з антропометричними і соматотипологічними показниками або відповідними розмірами черепа встановлені виражені статеві розбіжності, як за силою, так і в деяких випадках, за напрямком зв'язків. Необхідно відмітити, що виражені прояви статевого диморфізму зв'язків між КТ розмірами мозочка й основних ядер кінцевого мозку з антропометричними й соматотипологічними показниками встановлені на аналогічній вибірці юнаків і дівчат у дослідженнях Гунаса І.В. та ін. (2010).

Найбільш оптимальним методом оцінки множинних зв'язків морфо-функці-ональних показників біологічних об'єктів є покроковий регресійний аналіз, який дозволяє представити складні вісцеро-соматичні співвідношення за допомогою математичних функцій (Гланц С., 1998; Реброва О.Ю., 2002).

Встановлено, що в юнаків із 14 можливих регресійних моделей КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН побудовано 7 статистично значущих моделей, коефіцієнт детермінації яких складав від 53,0 до 66,7 %. Моделі мали вигляд таких лінійних рівнянь:

· поздовжній розмір ПЧЯ на рівні Т1 = -110,5 + 1,76Чпоперечний середньо-груднинний розмір - 4,35Чширину обличчя + 1,5Чвисоту надгруднинної точки - 9,91Чширину дистального епіфіза передпліччя справа - 1,07Чвисоту лобкової точки - 5,61Чкраніотип + 2,23Чобхват голови;

· поздовжній розмір ПЧЯ на рівні Т2 = -34,42 - 5,07Чтовщину ШЖС на передпліччі + 1,15Чвисоту надгруднинної точки + 2,41Чтовщину ШЖС на грудях - 1,27Чнайбільшу довжину голови - 2,91Ч обхват стопи + 4,17Ч ширину дистального епіфіза стегна справа - 0,73Ч висоту пальцевої точки;

· поперечний розмір ПЧЯ на рівні Т2 = -3,165 + 0,47Чширину плечей + 0,97Чобхват голови - 0,49Чтовщину ШЖС під лопаткою + 0,9Чобхват стопи + 1,45Чкраніотип + 0,20Чтовщину ШЖС на боці;

· поперечний розмір решітчастого лабіринту на рівні Т2 = -18,27 + 1,97Чобхват стопи - 0,44Чтовщину ШЖС під лопаткою + 0,87Чпоперечний середньо-груднинний розмір - 4,48Чширину дистального епіфіза плеча справа - 0,38Чобхват стегна + 0,85Чпоперечний нижньо-груднинний розмір + 0,36Чсагі-тальну дугу голови;

· видима довжина правого ЗН на рівні Т2 = -14,75 + 0,70Чпередньо-задній розмір грудної клітки - 0,91Чкраніотип + 0,94Чобхват стопи - 1,12Чмезоморфний компонент соматотипу + 3,38Чширину дистального епіфіза стегна справа - 1,73Чкісткову масу за Матейко;

· поздовжній розмір лобової пазухи на рівні Т3 = -0,49 + 0,63Чнайбільшу довжину голови + 0,23Чм'язову масу за АІХ - 0,67Чобхват стопи + 0,44Чтовщину ШЖС на грудях - 0,28Чтовщину ШЖС під лопаткою + 0,95Ч ширину обличчя;

· поперечний розмір лобової пазухи на рівні Т3 = -49,04 + 2,99Чобхват кисті + 5,34Чширину обличчя - 6,85Чмезоморфний компонент соматотипу + 1,44Ч м'язову масу за АІХ + 1,76Чсагітальну дугу голови - 48,7Чплощу поверхні тіла.

При аналізі отриманих моделей встановлено такий відсоток входження до них антропометричних і соматотипологічних показників: розміри голови (20,0 %), тотальні (2,2 %), поздовжні (8,9 %), обхватні (15,6 %), поперечні (11,1 %) розміри тіла, товщина ШЖС (15,6 %), ширина дистальних епіфізів (8,9 %), компоненти соматотипу (4,4 %), тип соматотипу (0 %), компоненти маси тіла (6,7 %) і краніотип (6,7 %). Серед окремих антропометричних і соматотипологічних показників найбільш часто до складу моделей у юнаків входили: обхват стопи (до 5 моделей), краніотип, ширина обличчя та товщина ШЖС під лопаткою (до 3 моделей).

Встановлено, що в дівчат із 14 можливих регресійних моделей КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН побудовано лише 3 статистично значущих моделі, коефіцієнт детермінації яких складав від 51,3 до 52,7 %. Моделі мали вигляд наступних лінійних рівнянь:

· поперечний розмір ПЧЯ на рівні Т1 = 21,02 + 0,50Чдовжину тіла + 0,38Чобхват гомілки у верхній третині - 12,10Ч площу поверхні тіла - 0,59Чміжгребеневий розмір таза + 0,22Чобхват грудної клітки на видиху - 1,59Чширину дистального епіфіза стегна зліва + 0,78Чширину обличчя - 0,11Чтовщину ШЖС на стегні;

· ретробульбарний сегмент правого ЗН на рівні Т2 = 4,96 + 0,61Чобхват стегон - 0,33Чширину дистального епіфіза стегна справа + 0,19Чнайменшу ширину голови - 0,16Ч ширину обличчя + 0,05Ч товщину ШЖС на стегні - 0,065Чсагі-тальну дугу голови - 0,07Чобх-ват плеча в спокійному стані;

· ретробульбарний сегмент лівого ЗН на рівні Т2 = 3,05 + 0,06Чобхват стегон - 0,27Чширину дистального епіфіза стегна справа + 0,21Чнайменшу ширину голови - 0,21Чширину обличчя + 0,04Чтовщину ШЖС на стегні - 0,09Чсагітальну дугу голови + 0,14Чнайбільшу довжину голови - 0,08Чобхват плеча в спокійному стані.

При аналізі отриманих моделей встановлено такий відсоток входження до них антропометричних і соматотипологічних показників: розміри голови (34,8 %), тотальні (8,7 %), поздовжні (0 %), обхватні (26,1 %), поперечні (4,3 %) розміри тіла, товщина ШЖС (13,0 %), ширина дистальних епіфізів (13,0 %), компоненти соматотипу (0 %), тип соматотипу (0 %), компоненти маси тіла (0 %) і краніотип (0 %). Серед окремих антропометричних і соматотипологічних показників найбільш часто до складу моделей у дівчат входили: ширина обличчя та товщина ШЖС на стегні (до усіх 3 моделей).

Інші КТ розміри анатомічних структур ПЧЯ та ЗН в юнаків і дівчат залежать від сумарного комплексу антропо-соматотипологічних ознак менше, ніж на 50 %, і не мають практичного значення для медицини.

Підводячи підсумок усієї роботи, необхідно зазначити, що отримані особливості КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН у юнаків і дівчат Поділля різного віку, краніо- та соматотипів, а також особливості взаємозв'язків цих розмірів із антропометричними та соматотипологічними показниками юнаків і дівчат дозволяють більш коректно оцінити мінливість анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН у здорового населення, а також підвищити якість і ефективність лікування різноманітної патології анатомічних структур вказаної ділянки мозку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі пропонується нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у встановленні КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН у здорових міських юнаків і дівчат Поділля різного віку, краніотипу та соматотипу й оцінці взаємозв'язків цих розмірів з антропо-соматотипологічними показниками організму, що дозволило побудувати регресійні рівняння індивідуальних розмірів вказаних структур мозку.

1. У здорових міських юнаків і дівчат загальної групи, різного віку, різних краніо- і соматотипів встановлені межі довірчих інтервалів КТ поздовжнього та поперечного розмірів ПЧЯ, решітчастого лабіринту та лобової пазухи, а також ретробульбарного сегмента, найвужчої ділянки та видимої довжини правого та лівого ЗН.

2. У більшості випадків у юнаків установлені достовірно більші (р<0,05) або тенденція до більших значень: поздовжнього та поперечного розмірів ПЧЯ на рівні Т1 - у 20 і 21-річних, ніж у 17 та 18-річних; розмірів решітчастого лабіринту - у 19-річних, ніж у 17 або 21-річних; розмірів ЗН - у 19, 20 і 21-річних, ніж у 18-річних; розмірів лобової пазухи - у 21-річних, ніж у 17 або 18-річних. Для дівчат у більшості випадків встановлені достовірно більші (p<0,05-0,001) або тенденція до більших значень: поздовжнього розміру ПЧЯ - у 17, 18 та 20-річних, ніж у 16 та 19-річних; розмірів решітчастого лабіринту - у 16 та 17-річних, ніж у 18-річних; розмірів ЗН - у 18-річних, ніж у 16 та 19-річних; поперечного розміру лобової пазухи - у 19-річних, ніж у 17 та 20-річних.

У юнаків практично всі КТ розміри анатомічних структур ПЧЯ та ЗН більші, ніж у дівчат. При порівнянні вказаних розмірів між юнаками та дівчатами відповідного біологічного віку найчастіше більші значення встановлені у 19, 20 і 21-річних юнаків, ніж, відповідно, у дівчат 18, 19 та 20 років; а при порівнянні за календарним віком - у 19 та 21-річних юнаків.

3. У юнаків-доліхоцефалів встановлені достовірно більші (p<0,05-0,001) або тенденція до більших значень поздовжнього та поперечного розмірів ПЧЯ на рівні Т2 та решітчастого лабіринту, а також поздовжніх розмірів ПЧЯ на рівні Т1 і лобової пазухи, ніж у юнаків мезо- та брахіцефалів; а у юнаків-мезоцефалів лише тенденції до більших значень видимої довжини ЗН, ніж у брахіцефалів, а також до менших значень поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т2 і поперечного розміру ПЧЯ на рівні Т1, ніж відповідно у брахі- та доліхоцефалів. У дівчат різних краніотипів у більшості випадків встановлені лише незначні тенденції розбіжностей розмірів ПЧЯ, решітчастого лабіринту та видимої довжини ЗН.

При порівнянні КТ розмірів між юнаками та дівчатами відповідних краніотипів, за винятком найвужчої ділянки та видимої довжини ЗН у доліхо- та мезоцефалів, практично в усіх випадках, більші значення встановлені у юнаків.

4. Між юнаками різних соматотипів статистично значущі (р<0,05) або тенденції відмінностей встановлені лише для ретробульбарного сегмента ЗН, а саме: у мезоморфів більші значення правого ЗН, ніж у ендо-мезоморфів і представників середнього проміжного соматотипу, а лівого ЗН - ніж у екто-мезо- та ендо-мезоморфів; у ектоморфів більші значення правого ЗН, ніж у екто-мезомезоморфів. У дівчат різних соматотипів встановлені наступні статистично значущі (p<0,05-0,01) або тенденції розбіжностей комп'ютерно-томографічних розмірів: у ендоморфів - більші значення поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т1 і ретробульбарного сегмента лівого ЗН, ніж у мезо- та ендо-мезоморфів; поперечного розміру решітчастого лабіринту, ніж у ендо-мезоморфів і представниць середнього проміжного соматотипу; лобової пазухи, ніж у ендо-мезо- і ендо-ектоморфів (лише для поздовжнього розміру); у мезоморфів - менші значення поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т1, ніж у представниць середнього проміжного соматотипу та ендо-ектоморфів, а також ретробульбарного сегмента правого ЗН, ніж у мезоморфів і зліва, ніж у представниць середнього проміжного соматотипу; у дівчат середнього проміжного соматотипу - менші значення поперечного розміру решітчастого лабіринту, ніж у мезо- та ендо-ектоморфів, а також поздовжнього розміру лобової пазухи, ніж у ендо-ектоморфів; у ендо-мезоморфів - менші значення поперечного розміру решітчастого лабіринту, ніж у мезо- та ендо-ектоморфів; більші значення ретробульбарного сегмента ЗН, ніж у ендо-ектоморфів.

Для більшості КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН у юнаків мезоморфів та, за винятком розмірів ЗН, у юнаків ендо-мезоморфів, встановлені більші значення, ніж у дівчат відповідних соматотипів.

5. У юнаків встановлені множинні статистично значущі прямі середньої сили (r= від 0,30 до 0,50) і слабкі (r= від 0,25 до 0,29) зв'язки поперечного розміру ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2 з усіма тотальними, більшістю обхватних та поперечних розмірів (більш виражено для рівня Т1), м'язовими та кістковою масами тіла; а також обернені, переважно середньої сили (r= від -0,35 до -0,49) зв'язки поздовжнього розміру ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2 і поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні Т1 із товщиною більшості ШЖС (для ПЧЯ лише на кінцівках) і жировою масою тіла (за винятком ПЧЯ на рівні Т1).

6. У дівчат встановлені множинні статистично значущі прямі середньої сили (r= від 0,30 до 0,44) і слабкі (r= від 0,23 до 0,29) зв'язки поперечного розміру ПЧЯ на рівнях Т1 і Т2 з усіма тотальними, більшістю поздовжніх, половиною обхватних розмірів, м'язовими та кістковою масами тіла; ретробульбарного сегмента ЗН на рівні Т2 з половиною обхватних, більшістю розмірів таза, товщиною ШЖС під лопаткою та на нижній кінцівці, ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тіла; найвужчої ділянки ЗН на рівні Т2 з усіма тотальними, більшістю поздовжніх, третиною обхватних розмірів, більшістю розмірів таза, ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тіла; видимої довжини ЗН на рівні Т2 з більшістю тотальних, поздовжніх, обхватних розмірів, більшістю показників ширини дистальних епіфізів кісток кінцівок, розмірів таза, третиною ШЖС, ендоморфним компонентом соматотипу та усіма показниками компонентного складу маси тіла; а також поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні Т1 з практично усіма ШЖС, ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тіла.

7. В юнаків і дівчат поздовжній розмір ПЧЯ має прямі, переважно сильні (r= від 0,55 до 0,77) зв'язки з поздовжнім розміром черепа, а поперечний розмір ПЧЯ, поздовжній та поперечний розміри лобової пазухи - лише у юнаків статистично значущі прямі (r= від 0,26 до 0,40) зв'язки з відповідними розмірами черепа. Між іншими КТ розмірами і розмірами черепа статистично значущі слабкі, переважно прямі зв'язки носять поодинокий характер.

8. У юнаків із 14 можливих регресійних моделей КТ розмірів анатомічних структур ПЧЯ та ЗН побудовано 7 моделей (50,0 %), коефіцієнт детермінації яких складав від 53,0 до 66,7 %. До складу моделей найбільш часто входили: розміри голови (20,0 %), обхватні розміри тіла і товщина ШЖС (по 15,6 %). У дівчат побудовано лише 3 моделі (21,4 %), коефіцієнт детермінації яких складав від 51,3 до
52,7 %. До складу моделей у дівчат найбільш часто входили: розміри голови
(34,8 %) та обхватні розміри тіла (26,1 %).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Значення меж довірчих інтервалів КТ розмірів анатомічних утворів ПЧЯ та ЗН у здорових міських юнаків і дівчат Поділля дорівнюють (відповідно, 25,0 percentl та 75,0 percentl):

· поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні томограми 1 для юнаків - 54,8 мм і 74,5 мм, для дівчат - 50,1 мм і 70,3 мм;

· поперечного розміру ПЧЯ на рівні томограми 1 для юнаків - 93,8 мм і 98,2 мм, для дівчат - 90,0 мм і 95,2 мм;

· поздовжнього розміру ПЧЯ на рівні томограми 2 для юнаків - 60,3 мм і 71,8 мм, для дівчат - 49,7 мм і 62,7 мм;

· поперечного розміру ПЧЯ на рівні томограми 2 для юнаків - 92,1 мм і 96,3 мм, для дівчат - 90,2 мм і 94,1 мм;

· поздовжнього розміру решітчастого лабіринту на рівні томограми 1 для юнаків - 40,2 мм і 45,8 мм, для дівчат - 37,6 мм і 42,7 мм;

· поперечного розміру решітчастого лабіринту на рівні томограми 1 для юнаків - 29,9 мм і 34,5 мм, для дівчат - 24,5 мм і 31,3 мм;

· ретробульбарного сегмента правого ЗН на рівні томограми 2 для юнаків - 5,2 мм і 6,1 мм, для дівчат - 4,7 мм і 5,7 мм;

· ретробульбарного сегмента лівого ЗН на рівні томограми 2 для юнаків - 5,3 мм і 6,2 мм, для дівчат - 4,7 мм і 5,6 мм;

· найвужчої ділянки правого ЗН на рівні томограми 2 для юнаків - 3,6 мм і 4,4 мм, для дівчат - 3,5 мм і 4,1 мм;

· найвужчої ділянки лівого ЗН на рівні томограми 2 для юнаків - 3,5 мм і 4,5 мм, для дівчат - 3,5 мм і 4,0 мм;

· видимої довжини правого ЗН на рівні томограми 2 для юнаків - 24,2 мм і 27,0 мм, для дівчат - 23,9 мм і 26,0 мм;

· видимої довжини лівого ЗН на рівні томограми 2 для юнаків - 24,2 мм і 27,0 мм, для дівчат - 23,9 мм і 26,2 мм;

· поздовжнього розміру лобової пазухи на рівні томограми 3 для юнаків - 11,3 мм і 15,9 мм, для дівчат - 8,1 мм і 11,7 мм;

· поперечного розміру лобової пазухи на рівні томограми 3 для юнаків - 50,3 мм і 70,6 мм, для дівчат - 31,1 мм і 56,8 мм.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вікові, статеві та соматотипологічні особливості поперечних і передньо-задніх розмірів тіла у практично здорових міських юнаків і дівчат Поділля / Ю. Г. Шевчук, Г. В. Даценко, Л. В. Фоміна, О. О. Гавриленко, Л. В. Міщук, А. В. Шаюк, О. П. Арашина // Вісник морфології. - 2007. - Т. 13, № 2. - С. 431-438. (Здобувачем проаналізовано наукову літературу, описана частина отриманих результатів стосовно вікових і статевих особливостей поперечних розмірів тіла).

2. Шаюк А. В. Комп'ютерно-томографічні розміри передньої черепної ямки залежно від краніотипу у практично здорових міських юнаків та дівчат Подільського регіону / А. В. Шаюк // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія медицина. - 2009. - Вип. 37. - С. 57-61.

3. Шаюк А. В. Особливості повздовжнього та поперечного розмірів передньої черепної ямки у практично здорових міських юнаків та дівчат Подільського регіону за даними комп'ютерної томографії / А. В. Шаюк, Л. В. Фоміна // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 476-479. (Здобувачем проаналізовано наукову літературу, описані та проаналізовані отримані результати).

4. Гумінський Ю. Й. Вікові та статеві особливості комп'ютерно-томографічних параметрів різних відділів зорових нервів у практично здорових юнаків та дівчат Поділля / Ю. Й. Гумінський, А. В. Шаюк, В. В. Ясько // Вісник морфології. - 2010. - Т. 16, № 1. - С. 193-197. (Здобувачем проаналізовано наукову літературу, описані та проаналізовані отримані результати).