Оцінка відновлення міокардіальної функції лівого шлуночка у хворих із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом, після аортокоронарного шунтування поєднаного із аневризмектомією лівого шлуночка

доктор медичних наук, професор Воронков Леонід Георгійович, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України, м. Київ, завідуючий відділом серцевої недостатності міокардіальний шлунок ехокардіографія

доктор медичних наук, професор Лішневська Вікторія Юріївна, ДУ «Інститут геронтології АМН України», м. Київ, головний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів

Захист відбудеться «28» вересня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 в Національному науковому центрі «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий «_3_» серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С. І. Деяк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сьогоднішній день в Україні дуже висока захворюваність на ішемічну хворобу (ІХС), відповідно збільшується кількість пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда (ІМ) (Коваленко В. М., 2010). Одним із ускладнень якого є постінфарктна аневризма лівого шлуночка (ЛШ), наявність якої сприяє прогресуванню серцевої недостатності (СН), підвищує смертність (Di Donato M., Sabatier M., 2002). Незважаючи на значні досягнення останніх років в діагностиці та лікуванні ІХС, наслідки даного захворювання є однією з основних причин втрати працездатності, інвалідизації та смертності населення (Книшов Г. А., Руденко С. А., 2006, V. Dor, 1997). Наявність постінфарктної аневризми ЛШ впливає на процеси ремоделювання, погіршуючи діастолічну та систолічну функцію ЛШ (Jiang L. et al., 2001; Kawata T., Kitamura S. et al., 1995).

Міокардіальна функція ЛШ може покращуватися після проведення реваскуляризації, наприклад завдяки аортокоронарному шунтуванню (АКШ). В свою чергу, резекція аневризми ЛШ суттєво впливає на ремоделювання ЛШ, зменшує внутрішньопорожнинний тиск, сповільнює прогресування СН.

Доцільне вивчення та використання нових методик, що дозволять діагностувати тяжкість порушень діастолічної та систолічної функцій ЛШ, особливо у пацієнтів з вираженим ремоделюванням і дилатацією ЛШ, порушенням реґіонарної скоротливості. Однією із таких методик є використання ехокардіографії (ЕхоКГ) із тканинною допплерографією (ТД). Згідно даних літератури, роль і значення даного метода найбільш чітко визначена в оцінці діастолічної функції. Систолічні швидкості руху фіброзних кілець атріовентрикулярних клапанів, отримані за допомогою вищевказаного методу, корелюють із глобальною скоротливістю шлуночків (Cheuk-Man Yu, John E. Sanderson, 2007). Проте, отримано суперечливі результати у пацієнтів із особливими клінічними станами, такими як гостра СН, пацієнти із імплантованим кардіовертером-дефібрилятором та з ресинхронізуючою терапією, в яких показники фракції викиду (ФВ) ЛШ не корелюють із показниками систолічних швидкостей отриманих методом ТД. Постає необхідність подальших досліджень по вивченню можливостей використання даного метода для оцінки міокардіальної функції у пацієнтів з «вузькою» нозологією. У хворих із аневризмою ЛШ, як правило, спостерігається виражене ремоделювання і дилатація ЛШ, порушення реґіонарної скоротливості, що призводить до помилок при визначенні ФВ. Для оцінки достовірного зниження глобальної скоротливості ЛШ в такій клінічній ситуації могли б допомогти дані ТД.

Оцінка відновлення міокардіальної функції ЛШ після АКШ, аневризмектомії, вивчення виживаності та значення складових смертності від серцево-судинних захворювань, в частоті смертельних випадків, допомагає оптимізувати неінвазивні методи лікування, та терміни хірургічної реваскуляризації за допомогою операції АКШ. (Следзевська І. К., Бабій Л. М., 2010). Вивчення предикторів виживання хворих із СН та систолічною дисфункцією ЛШ необхідне для вдосконалення критеріїв індивідуального прогнозування виживання даної групи пацієнтів з метою їх своєчасного відбору для сучасних медикаментозних та хірургічних методів лікування (Воронков Л. Г., Ткач Н. А., 2008).

Отже, вивчення та використання нових методик, зокрема використання ЕхоКГ із ТД, у діагностиці порушень діастолічної та систолічної функції ЛШ, оцінці відновлення міокардіальної функції ЛШ у хворих із ІХС, постінфарктною аневризмою ЛШ у післяопераційному періоді, а також дослідження прогнозу хворих після операції АКШ із аневризмектомією (АКШ+АЕ) ЛШ за кінцевими точками (кардіоваскулярна смерть, прогресування СН), виявлення негативних предикторів - мають важливе практичне, наукове та економічне значення, що обумовлює проведення даного наукового дослідження і підкреслює актуальність даної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри кардіології та функціональної діагностики НМАПО ім. П. Л. Шупика і є частиною загальної теми кафедри «Підвищення ефективності діагностики та відновлювального лікування у хворих з стрес-індукованою ішемією при констеляції ІХС, ессенціальної гіпертензії, цукровому діабеті» (№ державної реєстрації 0105V006753). Здобувач є співвиконавцем теми.

Мета і завдання дослідження. Покращення діагностики міокардіальної функції ЛШ та її відновлення після операції АКШ+АЕ ЛШ та виявлення ранніх предикторів несприятливого прогнозу на підставі ЕхоКГ, параметрів ТД. Для досягнення даної мети, були поставлені наступні завдання:

1. Визначити діагностичну цінність та провести порівняльну оцінку методів діагностики аневризми та тромбу ЛШ, використовуючи дані мультиспіральної комп'ютерної томографії (МСКТ), корнаровентрикулографії (КВГ) та ЕхоКГ у хворих із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом.

2. Оцінити відновлення міокардіальної функції у хворих після операції АКШ+АЕ ЛШ за допомогою ЕхоКГ, ТД після оперативного втручання.

3. Виявити кореляційну залежність показників оцінки систолічної функції ЛШ при використанні ТД та величини ФВ при проведенні трансторакальної ЕхоКГ. Визначити чутливість і специфічність систолічної швидкості S' в оцінці стану повздовжньої скоротливості.

4. Оцінити ремоделювання ЛШ протягом року після операції АКШ+АЕ ЛШ. Дослідити стан міокардіальної функції ЛШ у хворих із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом, після операції АКШ+АЕ ЛШ.

5. Дослідити клінічний стан хворих після операції АКШ+АЕ ЛШ, а також дані холтерівського моніторування (ХМ ЕКГ) та тесту з 6-ти хвилинною ходою в динаміці.

6. Дослідити прогноз стану у хворих після операції АКШ+АЕ ЛШ за кінцевими точками (кардіоваскулярна смерть, прогресування СН), виявити негативні предиктори.

Об'єкт дослідження - ІХС, постінфарктний кардіосклероз із аневризмою ЛШ.

Предмет дослідження - міокардіальна дисфункція ЛШ у хворих із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом та аневризмою ЛШ.

Методи дослідження аналіз клінічного перебігу захворювання протягом року після операції АКШ+АЕ, ЕхоКГ, ТД, МСКТ, КВГ, біохімічні методи дослідження, тест із 6-ти хвилинною ходою, ХМ ЕКГ.

Наукова новизна отриманих результатів. Визначено відновлення міокардіальної функції хворих після операції АКШ+АЕ ЛШ за допомогою ЕхоКГ, ТД протягом 1 року спостереження. Вперше з'ясовано можливості діагностики стану глобальної скоротливості ЛШ залежно від параметрів систолічного піку S', по даним ТД, у пацієнтів із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом та аневризмою ЛШ до та після проведення операції АКШ+АЕ ЛШ.

Проведено співставлення методів ЕхоКГ, МСКТ та КВГ у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та аневризмою ЛШ для діагностики аневризми та тромбу ЛШ.

Досліджено прогноз після операції АКШ+АЕ ЛШ за кінцевими точками (кардіоваскулярна смерть, прогресування СН) протягом 1 року спостереження та встановлено негативні предиктори у даної групи хворих.

Практичне значення отриманих результатів. Внаслідок проведеного дослідження визначено предиктори ризику кардіоваскулярної смерті, прогресування СН після оперативного втручання АКШ+АЕ. Виділено групу хворих, які потребують проведення операції АКШ +АЕ у більш ранні строки.

Обґрунтовано використання показників систолічного піку S', виміряного у базальних відділах МШП для визначення систолічної функції ЛШ у пацієнтів із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом та аневризмою ЛШ за допомогою методу ТД, до операції АКШ+АЕ.

Запропоновано застосовувати методи ЕхоКГ та МСКТ, як високочутливі та специфічні, для неінвазивної діагностики аневризм ЛШ різної локалізації та виявлення тромбозу постінфарктних аневризм ЛШ, оцінки ФВ ЛШ.

При незадовільній візуалізації під час двомірної ЕхоКГ, для неінвазивої діагностики аневризми та тромбу ЛШ рекомендовано перед оперативним втручанням у пацієнтів з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом, використовувати метод МСКТ.

Впровадження результатів дослідження у практику. Основні положення і результати дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України при проведенні теоретичних і практичних занять з курсантами, клінічними ординаторами і аспірантами, а також в практику роботи терапевтичного відділення Оболонської поліклініки № 1 м. Київ, та в практику роботи ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенхірургії АМН України» м. Київ, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автор визначив актуальність роботи, разом з науковим керівником сформулював мету і завдання дослідження. Дисертант самостійно провів пошук і аналіз літературних джерел. Автором самостійно проведена курація пацієнтів, що брали участь у дослідженні, самостійно виконані ЕхоКГ дослідження, створена база даних, проведена статистична обробка і аналіз отриманих результатів. Висновки сформульовані разом з науковим керівником. Матеріали роботи були оформлені автором у вигляді статей і наукових доповідей. Автором самостійно написаний і оформлений текст дисертаційної роботи. Автором не використовувалися ідеї або розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи представлені на наступних науково-практичних конференціях: VIII Національний конгрес кардіологів України, м. Київ, 2007 рік; Регіональна конференція лікарів південно-східної України, м. Запоріжжя, 2007 рік; VIII Науково-практична конференція «Сучасні досягнення клінічної кардіології» м. Донецьк, 2008 рік,

X Національний конгрес кардіологів України, м. Київ, 2009 рік, XXII Nordic-Baltic Congress of Cardiology, Reykjavik, Iceland 2009, XI Національний конгрес кардіологів України, м. Київ, 2010 рік - дисертант отримала 2-ге місце за стендову доповідь «Наслідки аортокоронарного шунтування поєднаного із аневризмектомією лівого шлуночка у хворих із постінфарктною ішемічною кардіоміопатією та фракцією викиду ФВ<35%».

Апробація дисертації проведена на спільному засіданні співробітників кафедри кардіології та функціональної діагностики, кафедри терапії та геріатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, (протокол № 8 від 28 березня 2011 р).

Публікації. Загальна кількість друкованих робіт 16, із них 5 журнальних статей у фахових виданнях рекомендованих ВАК України (в тому числі одна одноосібно), 2 статті - в іноземному журналі, 3 тез доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях, зареєстровано один патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 174 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, 4-х розділів власних досліджень, розділу аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій. Бібліографія містить 218 джерел, серед яких 85 робіт кирилицею і 133 - латиницею. Дисертація ілюстрована 30 таблицями та 32 рисунками.

Основний зміст

Протокол дослідження. У відкрите проспективне дослідження на базі кафедри кардіології та функціональної діагностики НМАПО ім. П. Л. Шупика в період з 2006 по 2011 роки було включено 148 хворих (основна група), до та після операції АКШ+АЕ, які перенесли ІМ, із постінфарктною аневризмою ЛШ, верифікованою за даними ЕхоКГ, МСКТ з контрастуванням, та КВГ.

В дослідження були включені пацієнти, яким планувалося проведення реваскуляризації міокарда і які отримували стандартну терапію згідно рекомендацій Європейського товариства кардіологів (бета-блокатори, інгібітори АПФ, статини, антиагреганти, антагоністи альдостерона, нітрати та діуретики за необхідністю). Операцію АКШ+АЕ було проведено в НДІССХ ім. А. М. Амосова.

Групу контролю склали хворі із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом без аневризми ЛШ (n=47) статистично співставні за віком, статтю та супутньою патологією.

Всім пацієнтам окрім загально-клінічних обстежень було проведено ЕхоКГ (SonoAce 9900, Medison, Південна Корея) до операції АКШ+АЕ, та через 7-10 днів, 6 місяців та 1 рік після оперативного лікування. Виміри проводилися у відповідності до рекомендацій Американського товариства ехокардіографії. Глобальну скоротливість ЛШ оцінювали методом дисків Симпсона в 4-х і 2-камерних позиціях з розрахунком кінцево-діастолічного (КДО, мл) та кінцево-систолічного (КСО, мл) об`ємів ЛШ, їх індексів по відношенню до площі поверхні тіла (КДІ, мл/м2 та КСІ, мл/м2), та ФВ ЛШ (%). За допомогою імпульсно-хвильового допплера вимірювалися швидкості трансмітрального кровотоку. Кольорове картування в М-режимі використовували для розрахунку Vp - швидкість поширення раннього діастолічного потоку. Крім того, проводилось дослідження в імпульсно-хвильовому режимі ТД. Вимірювання проводились в кількох послідовних серцевих циклах. Виміри проводились у 4-х і 2-камерних апікальних позиціях в зоні фіброзного кільця мітрального клапана (МК). Систолічною швидкістю вважали максимальну швидкість руху фіброзного кільця МК під час систоли у напрямку верхівки серця - пік S'. Вимірювали S' МШП, S' БСЛШ, S' ПСЛШ, S' ЗСЛШ. Також вимірювали показники діастоли, діастолічні рухи E' (рання діастола) A' (систола передсердь). Використовувалися середні арифметичні значення трьох послідовних циклів. Згідно з протоколом дослідження до операції проводилася МСКТ серця та коронарних судин (на базі ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України, м. Київ,) із контрастуванням на мультиспіральному комп'ютерному томографі «Light Speed-16» («General Electric Company», США) з обробкою даних на кардіологічній робочій станції «Advantage Workstation 4.2» («General Electric Company», США). Усім пацієнтам проводився тест із 6-ти хвилинною ходою до операції та після 6 місяців та 1 року після проведення АКШ+АЕ, а також ХМ ЕКГ.

Клінічна характеристика пацієнтів. 148 хворих, до та після операції АКШ+АЕ, які перенесли ІМ, із аневризмою ЛШ. Вік пацієнтів був від 46 до 66 років, в середньому 56,38 ± 9,28 роки (M ± SD), серед них 133 чоловіків (89,9 %), 15 жінок (10,1 %). На ГХ хворіли 86 (58,1 %) обстежених. ЦД 2 типу був у 14 пацієнтів (9,4 %). Стенокардія напруги, ІІ-ІІІ ф.к., спостерігалась у 112 (75,67 %) хворих. За локалізацією перенесеного ІМ (згідно документації): передньо-перетинково-верхівковий був у 69 (46,6 %) пацієнтів; передньо-перетинково-верхівково-боковий у 31 (20,9 %); циркулярне ураження спостерігалося у 29 (19,6 %); ураження задньої стінки ЛШ (ЗСЛШ) та верхівки ЛШ у 19 (12,8 %).

Статистична обробка результатів. Статистична обробка результатів проводилась за допомогою програмного пакету «Statistica 6.0 for Windows», та Microsoft Excel. Результати представлені у вигляді середнього значення ± стандартне відхилення (M ± SD). Обробка результатів проводилась з використанням t-тесту, непараметричних методів статистичного аналізу, ч2-тестів, кореляційного аналізу за методом Пірсона або Спірмена залежно від розподілу показника, проводилось визначення чутливості та специфічності показників, визначення співвідношень ризиків (OR). Довірчі інтервали були в межах 95 %, різниця досліджуваних параметрів вважалась достовірною при р < 0,05. Також проводився аналіз виживання за методом Каплан-Меєра та відмінності в розподілі подій були визначенні за допомогою лог-ранк тесту.

Результати дослідження та їх обговорення.

При порівнянні з КВГ чутливість МСКТ у виявленні аневризми ЛШ склала 90,8 %, а ЕхоКГ - 89,5 %, а специфічність - 60 % і 65 %, відповідно (р<0,05). При цьому, позитивна прогностична цінність методів склала 89,6 % і 90,1 %, а негативна - 63,2 % і 61,9 %, відповідно. Чутливість МСКТ у виявленні тромбозу аневризми ЛШ склала 89,2 %, ЕхоКГ - 71,5 %, а специфічність - 79,7 % і 76,8 %, відповідно (р<0,05). При порівнянні із післяопераційними даними діагностична ефективність методів візуалізації щодо виявлення хронічної аневризми ЛШ (n = 195) для КВГ становила 98,9 %, для МСКТ і ЕхоКГ 99,5 % та 97,9 % відповідно. При порівнянні із післяопераційними даними діагностична ефективність методів візуалізації для виявлення тромбозу аневризми ЛШ (n = 148) для КВГ склала 84 %, для МСКТ і ЕхоКГ 92,5 % і 88,5 % відповідно.

МСКТ та ЕхоКГ показали велику точність як при діагностиці хронічної постінфарктної аневризми ЛШ, так і її тромбозу, порівняно з КВГ. Незважаючи на те, що КВГ є інвазивним «золотим стандартом» виявлення структурної патології ЛШ, вірогідно більш діагностична ефективність МСКТ та ЕхоКГ можуть бути пояснені тим, що при проведенні цих методів досягається візуалізація всієї стінки ЛШ, в той час як при КВГ візуалізується тільки окреслений контрастом ендокардіальний контур, що може призводити до хибнопозитивних або хибнонегативних результатів, особливо при невеликому розмірі аневризми.

При порівнянні результатів оцінки глобальної скоротливості (ФВ) ЛШ всі методи візуалізації високо корелювали із КВГ (ЕхоКГ r = 0,80, МСКТ r = 0,71, р < 0,05).

Проведено порівняння показників систолічної функції ЛШ. Середня ФВ (%) за даними ЕхоКГ у досліджуваній групі n = 148 до оперативного лікування становила: 38,31 ± 8,49. Середні систолічні швидкості отримані методом ТД: S' ЗСЛШ см/с 7,7 ± 2,2; S' ПСЛШ см/с 7,14 ± 2,24; S' МШП см/с 6,50 ± 1,83; S' БСЛШ см/с 7,9 ± 2,06. Проведений кореляційний аналіз, до операції АКШ+АЕ, показав наявність достовірних кореляційних зв'язків (р < 0,05) між показником глобальної ФВ та даними систолічної швидкості S' при реєстрації рухів фіброзного кільця в ділянці МШП. Згідно проведених розрахунків, найбільший зв'язок ФВ ЛШ спостерігається з показником S' МШП і складає 0,57. Систолічні швидкості виміряні на інших стінках ЛШ показали меншу залежність. Швидкість хвилі S' МШП відображає стан повздовжньої скоротливості з чутливістю 82 % і специфічністю 72 % (+PV = 90,7 %, -PV = 61,9 %). При розподілі на групи, залежно від локалізації аневризми, ФВ достовірно (р < 0,05) корелювала із величиною піку S' МШП.

Після проведення оперативного лікування достовірно покращився показник ФВ у досліджуваній групі, проте середні систолічні швидкості фіброзних кілець МК, отримані при використанні ТД, зазнали протилежних змін. Спостерігалося зменшення швидкості S' у всіх досліджуваних ділянках. Достовірно зменшилися показники піку S' в ділянці ЗСЛШ (7,7 ± 2,2 порівняно із 7,24 ± 1,25, р = 0,029), в ділянці ПСЛШ (7,14 ± 2,24 порівняно із 6,31 ± 2,09, р = 0,0011), в ділянці МШП (6,50 ± 1,83 порівняно із 6,01 ± 2,14, р = 0,035) на 7 - 10 день обстеження після операції. Показники S' БСЛШ теж зменшилися, але не досягли рівня достовірності. Отримані дані, можливо пов`язані із тим, що рух фіброзного кільця в ділянці бокової стінки ЛШ має в нормі найбільшу амплітуду. Після проведення операції АКШ+АЕ кореляційний аналіз не виявив наявність статистично достовірних кореляційних зв'язків між показником глобальної ФВ та S'. Відповідно у пацієнтів після проведення резекції аневризми та вентрикулопластики недоцільно використовувати метод ТД для оцінки систолічної функції.

Середня ФВ (%) у досліджуваній групі n = 148 після проведення оперативного лікування достовірно покращилася (38,31 ± 8,49 порівняно із 46,46 ± 10,17, р<0,0001). Зменшився об`єм порожнин ЛШ та лівого передсердя (ЛП) (КДІ ЛШ, мл/м2 - 115,03 ± 21,86 та 76,29 ± 22,02, р<0,0001; КСІ ЛШ, мл/м2 - 75,29 ± 15,33 та 42,38 ± 10,66, р<0,0001; ЛП, см - 4,38 ± 0,54 та 4,16 ± 0,47, р = 0,0002). Після проведення операції АКШ+АЕ статистично достовірно змінилися показники діастолічної функції. Збільшення піку Е, м/с (0,65 ± 0,24 порівняно із 0,76 ± 0,26, р = 0,0002), збільшення співвідношення Е/А із 1,19 ± 0,78 до 1,5 ± 0,86, р = 0,0013. Після проведення АКШ+АЕ у ранній післяопераційний період спостерігалося збільшення показників жорсткості та збільшення тиску наповнення ЛШ. Після проведення операції спостерігалося збільшення співвідношення E/E' із 10,1 ± 3,62 до 11,39 ± 4,42, р = 0,0064. У дослідженні відмічено статистично достовірне скорочення DT, мсек. із 175,65 ± 37,34 до 154,32 ± 42, р<0,0001. Погіршення даних показників можна пояснити проведенням вентрикулопластики у всіх пацієнтів («штучним ремоделюванням») та адаптацією до нових гемодинамічних умов.

При порівнянні розмірів порожнини ЛШ через 1 рік дослідження із передопераційними, залишалась виражена позитивна динаміка (КДІ ЛШ, мл/м2 до операції 115,03 ± 21,86 (n = 148), через 6 міс - 92,52 ± 25,0, р<0,0001 (n = 142), через 1 рік - 88,78 ± 33,18, р<0,0001 (n = 137)). Відмічено прогресування ремоделювання ЛШ в перші 6 місяців. Збільшення показників КДІ ЛШ (76,29 ± 22,02 і 92,52 ± 25,03, р<0,0001) та КСІ ЛШ (42,38 ± 10,66 і 52,05 ± 21,68, р<0,0001) при порівнянні із ранніми післяопераційними даними). Проте не спостерігалося збільшення порожнин ЛШ на 1 рік спостереження порівняно з 6 міс. Враховуючи ці дані, а також збереження позитивної динаміки систолічної функції в період другого півріччя, можна стверджувати, що прогресування дилатації ЛШ протягом перших шести місяців, можливо, мало адаптаційний характер у зв`язку із різкою зміною геометрії ЛШ внаслідок вентрикулопластики. Також спостерігалось незначне збільшення розмірів ЛП, см (після операції 4,16 ± 0,47, порівняно із 6 міс. 4,17 ± 0,4, р = 0,85; порівняно із 1 роком - 4,28 ± 0,36, р = 0,017). Діастолічні показники жорсткості ЛШ, зменшення тиску наповнення ЛШ мали позитивну динаміку на 6 місяців та 1 рік спостереження порівняно із ранніми післяопераційними даними.

Проведена оцінка відновлення міокардіальної функції протягом 1 року після проведення операції АКШ+АЕ залежно від величини показника ФВ. Перед операцією всі хворі були розділені на три однорідні за віком та статтю групи залежно від стану глобальної скоротливості ЛШ: група 1 - із м'якою систолічною дисфункцією і ФВ ЛШ 45-55 % (n = 48). Група 2 - хворі з помірним зниженням систолічної функції ФВ ЛШ 35-44% (n = 49). Хворі з тяжким зниженням систолічної функції ФВ<35 % склали групу 3 (n = 51). У всіх групах після проведення оперативного втручання покращилися об`ємні показники, змінилися показники систолічної та діастолічної функції. У всіх групах після АКШ+АЕ були достовірно зменшшились КДІ, КСІ, покращилась глобальна скоротливість ЛШ за даними ФВ ЛШ. При спостереженні протягом 1 року виявлено, що проведення АКШ+АЕ покращує показник глобальної систолічної функції ЛШ - збільшення ФВ ЛШ у всіх групах незалежно від величини ФВ до операції, яка залишається збільшеною протягом року спостереження. Але відмічено, що прогресування дилатації ЛШ у перші 6 місяців (збільшення показників КДІ та КСІ ЛШ) при порівнянні із ранніми післяопераційними даними найбільш виражене в 3-й групі - у пацієнтів із тяжким зниженням систолічної функції. Також в даній групі не було достовірних позитивних змін діастолічних показників жорсткості ЛШ, зменшення тиску наповнення ЛШ на 6 місяців та 1 рік спостереження порівняно із ранніми післяопераційними даними.

При проведенні тесту із 6-ти хвилинною ходою до оперативного втручання (285 ± 20,2 м) порівняно із даними отриманими через 6 місяців (411 ± 23,8, р<0,0001) та 1 рік після операції (423 ± 21,9, р = <0,0001), виявлено покращення параметрів фізичної активності. Після проведення оперативного втручання зменшувався ФК по NYHA. Відповідно збільшувалась толерантність до фізичних навантажень, покращувався клінічний стан. Позитивна динаміка зберігалась протягом 1 року спостереження. Так до операції стенокардія напруги спостерігалась у 112 (75,67 %) хворих, через 6 місяців та 1 рік 22 (15,5 %) та 17 (12,4 %) відповідно. Задишка до операції АКШ+АЕ спостерігалась у 148 (100 %) пацієнтів і 55 (38,7 %) та 52 (37,9 %) через 6 місяців та 1 рік відповідно. Набряки - у 127 пацієнтів (85,8 %) - на початку дослідження, у - 24 (16,9 %) та 24 (17,5%) пацієнтів через 6 місяців та 1 рік відповідно.

Оцінено вплив операції АКШ+АЕ на порушення ритму. У передопераційному періоді на ХМ ЕКГ порушення AV провідності виявлено у 5 (3,38 %) пацієнтів. ФП була зареєстрована в 26 (17,6 %) пацієнтів, шлуночкова тахікардія (ШТ) була зафіксована у 19 (12,8 %). Через 6 місяців та 1 рік після операції АКШ+АЕ спостерігалось зменшення ФП 17 (11,9 %) та 15 (10,9 %) відповідно; ШТ на 20,9 %. Оцінка ХМ ЕКГ у ранньому післяопераційному періоді не проводилась, оскільки 131 пацієнт (88,5 %) отримували аміодарон, з метою профілактики ФП і результати дослідження були б некоректними.

У дослідженні не було зафіксовано випадків смерті під час проведення оперативного втручання у жодній із груп. Також не було зафіксовано жодного випадку ІМ, як ускладнення проведеного оперативного лікування. Загальна кількість летальних випадків за 1 рік спостереження становила 11 (7,4 %), за 6 міс спостереження - 6 (4,1 %). Смерть від позакардіальних причин становила 1 випадок (виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею). Летальні випадки від кардіальних причин (ІХС, прогресування СН) становили 6,75 % (10 випадків). В структурі кардіальних причин, що до кінцевої точки (смерть) переважали випадки прогресування СН.

При оцінці кількості смертельних випадків у групах залежно від величини ФВ, протягом 1 року спостереження після оперативного втручання виявлено, що найбільший показник - у третій групи 13,7 % (7 випадків, n = 51). У групі 1 та групі 2 відповідно 2,08 % (1 випадок, n = 48), та 4,08 % (2 випадки, n = 49). Криві виживаності залежно від вихідних величин показника ФВ представлені на рис. 1.

Криві виживаності залежно від вихідних даних піку S' МШП представлені на рис. 2. Швидкість S' відображає рух шлуночка по довгій осі, яка є важливим компонентом систолічної та діастолічної функцій. Субендокардіальні волокна вносять істотний внесок у скорочення по довгій осі, і вони особливо чутливі до пошкодження, ішемії.

Рис. 1. Криві виживаності (Метод Каплан-Мейера смертність з кардіальних причин) у хворих залежно від величини показника ФВ протягом 1 року спостереження: група 1 - хворі із м'якою систолічною дисфункцією (ФВ ЛШ 45 - 55 %), n= 48; група 2 - хворі з помірним зниженням систолічної функції (ФВ ЛШ 35 - 44 %), n=49; група 3 - хворі з тяжким зниженням систолічної функції (ФВ ЛШ<35 %), n=51

Рис. 2. Криві виживаності (Метод Каплан-Мейера смертність з кардіальних причин) протягом 1 року спостереження, у хворих залежно від вихідних даних швидкості S' МШП, отриманих методом ТД

Проведено однофакторний аналіз прогнозу після операції АКШ+АЕ виявлено достовірні чинники, які впливають на частоту виникнення кінцевих точок - кардіоваскулярна смерть (рис. 3).

Достовірно погіршує післяопераційний прогноз у таких хворих наявність анамнезу ІХС > 5 років, вік старше 60 років, ФВ<35%, дилатація ПШ, співвідношення E/E'>15, швидкість S'?5 см/с, DT<140 мс. При S' МШП?5 см/с відносний ризик кардіоваскулярної смерті, прогресування СН становить 5,28 (р=0,001). Такі пацієнти потребують проведення операції АКШ +АЕ у більш ранні строки.

Рис. 3. Клініко-ехокардіографічні показники, що можуть характеризувати більший відносний ризик негативних подій у пацієнтів після АКШ+АЕ протягом 1 року спостереження

Висновки

В дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання кардіології: підвищена оцінка ефективності неінвазивної діагностики аневризми та тромба ЛШ у хворих із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом і аневризмою ЛШ; покращено оцінку міокардіальної функції ЛШ та її відновлення після операції АКШ із аневризмектомією ЛШ на підставі ЕхоКГ, ТД; визначено клінічні та ЕхоКГ показники, які впливають на прогноз захворювання, що дозволяє оптимізувати тактику ведення даної групи пацієнтів.

1. Доведено, що у пацієнтів із ІХС дані МСКТ і ЕхоКГ мають високу чутливість та специфічність для діагностики постінфарктної аневризми та тромбу ЛШ, що дозволяє застосовувати їх у виявленні даної патології. При визначенні ФВ ЛШ показники неінвазивних методів візуалізації - ЕхоКГ, МСКТ, високо корелюють з показниками КВГ (ЕхоКГ із КВГ r = 0,80, із МСКТ r = 0,71, МСКТ із КВГ r = 0,73, р<0,05).

2. Після проведення операції АКШ+АЕ спостерігається збільшення ФВ ЛШ, зменшення об`єму порожнин ЛШ та ЛП. Виявлено, що збільшення ФВ ЛШ достовірно залишається протягом року спостереження (до операції ФВ (%) 38,31 ± 8,49, через 12 міс - 45,83 ± 10,66, р<0,0001); середні систолічні показники отримані при використанні ТД погіршуються в ранній післяопераційний період. Встановлено, що відновлення систолічної функції після операції за даними ТД відбувається через півроку.

3. До проведення операції АКШ+АЕ виявлена пряма кореляційна залежність (r=0,57) показників систолічного піку S' МШП із величиною глобальної скоротливості ФВ. Встановлено, що швидкість S' фіброзного кільця в ділянці МШП відображає стан повздовжньої скоротливості ЛШ із чутливістю 82 % і специфічністю 72 % (+PV = 90,7 %, -PV = 61,9 %).

4. Спостерігається виражена позитивна динаміка при оцінці розмірів порожнини ЛШ через 1 рік дослідження при порівнянні із передопераційними даними (КДІ ЛШ мл/м2 до операції 115,03 ± 21,86 (n = 148), через 6 міс - 92,52 ± 25,0, р<0,0001 (n = 142), через 1 рік - 88,78 ± 33,18, р<0,0001 (n = 137). Виявлено, що після проведення операції АКШ+АЕ у ранній післяопераційний період спостерігається збільшення показників жорсткості міокарда та збільшення тиску наповнення ЛШ.

5. При спостереженні протягом 1 року відмічено покращення клінічного стану хворих (зменшення скарг на біль за грудиною (у 88,4%), задишку (у 83,1%)), покращення параметрів фізичної активності за даними тесту з 6-ти хвилинною ходою (до операції 285 ± 20,2, через 1 рік 423 ± 21,9, р <0,0001), зменшення ФП (на 7,4% ), ШТ (на 20,9%) по даним ХМ ЕКГ.

6. Хворі із вираженим зниженням систолічної функції мають у 2,3 рази достовірно вищу кардіоваскулярну смерть ніж із легкою та помірною систолічною дисфункцією. Достовірними чинниками, які впливають на частоту виникнення кінцевих точок (кардіоваскулярна смерть, прогресування СН) після операції АКШ із аневризмектомією ЛШ є: анамнез ІХС > 5 років, вік старше 60 років, ФВ < 35 %, дилатація ПШ, співвідношення E/E'>15, швидкість S' МШП?5 см/с, DT<140 мс. Такі пацієнти потребують проведення операції АКШ+АЕ у більш ранній термін.

Практичні рекомендації

1. Рекомендовано у пацієнтів із швидкістю S' МШП?5 см/с, за даними ТД, розглянути необхідность проведення операції АКШ+АЕ до маніфестації симптомів СН через більший відносний ризик кардіоваскулярної смерті, прогресування СН.

2. Рекомендовано проведення операції АКШ +АЕ у більш ранній термін хворим з анамнезом ІХС > 5 років, віком старше 60 років, ФВ < 35 %, дилатацією ПШ, співвідношенням E/E'>15, швидкість S'?5 см/с, DT<140 мс, внаслідок погіршення прогнозу у даної групи хворих.

3. Рекомендовано використовувати показники систолічного піку S', виміряного у базальних відділах МШП при визначенні систолічної функції ЛШ у пацієнтів із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом та аневризмою ЛШ за допомогою ТД, до операції АКШ+АЕ, внаслідок високої чутливості 82 % і специфічності 72 % (+PV = 90,7 %, -PV = 61,9 %).

4. Рекомендовано для неінвазивної діагностики аневризм ЛШ різної локалізації, виявлення тромбозу постінфарктних аневризм ЛШ, оцінки ФВ ЛШ застосовувати методи ЕхоКГ та МСКТ, як високочутливі та специфічні.

5. Рекомендовано перед оперативним втручанням у пацієнтів з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом використовувати метод МСКТ при незадовільній візуалізації під час двомірної ЕхоКГ, для неінвазивої діагностики аневризми та тромбу ЛШ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Носенко Н. М. Оцінка даних глобальної систолічної функції лівого шлуночка при визначенні амплітуди повздовжньої кінетики міокарда у пацієнтів із післяінфарктною аневризмою / Н. М. Носенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. - К., 2009. - Вип. 18, кн. 3. - С. 679-688.

2. Долженко М. Н. Изменение миокардиальной функции левого желудочка у больных с постинфарктным кардиосклерозом, по данным тканевой допплеровской визуализации после аортокоронарного шунтирования, комбинированного аневризмектомией левого желудочка / М. Н. Долженко, А. В. Руденко, С. В. Поташев, С. А. Руденко, Н. Н. Носенко, Т. В. Симагина, М. Л. Сарбаш, О. А. Шараевський // Серце і судини. - 2008. - № 2 (22). - C. 34-41. (Дисертантом самостійно проведено ЕхоКГ дослідження, клінічне обстеження хворих, пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, клінічні спостереження, статистична обробка результатів дослідження).

3. Долженко М. Н. Диагностическая ценность современных методов визуализации сердца у пациентов с постинфарктной аневризмой левого желудочка
/ М. Н. Долженко, А. В. Руденко, С. В. Поташев, Н. Н. Носенко, С. А. Руденко, О. А. Шараевский, И. Л. Сарбаш // Серце і судини. - 2009. - № 1. - С. 74-80. (Самостійно виконано ЕхоКГ дослідження, клінічне обстеження хворих, статистична обробка результатів дослідження, оформлення).

4. Долженко М. М. Оцінка систолічної функції лівого шлуночка у хворих після аортокоронарного шунтування з аневризмектомією / М. М. Долженко, Н. М. Носенко // Сімейна медицина. - 2009. - № 4. - C. 23-25. (Проведено клінічне обстеження хворих, самостійно виконано ЕхоКГ дослідження, пошук літературних джерел, написання першого варіанта статті, клінічні спостереження, статистична обробка результатів дослідження).

5. Долженко М. М. Проспективне дослідження міокардіальної функції лівого шлуночка після операції аортокоронарного шунтування, поєднаного з аневризмектомією, за даними тканинного допплера / М. М. Долженко, Н. М. Носенко // Укр. кардіол. журнал. - 2011. - № 3. - С. 26-31. (Підбір хворих, проведення ЕхоКГ дослідження, пошук літературних джерел, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, написання першого варіанта статті, клінічні спостереження, статистична обробка результатів дослідження, оформлення).

6. Долженко М. Н. Аневризма левого желудочка: неужели все так безнадежно? / М. Н. Долженко, С. А. Руденко, С. В. Поташев, Т. В. Симагина, Н. Н. Носенко // Мистецтво лікування. - 2006. - № 9. - С. 9-13. (Пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, оформлення).

7. Шараевський О. А. Мультиспиральная компьютерная томография: применение в кардиологии / О. А. Шараевський, Н. Н. Носенко, С. В. Поташев, М. Л. Сарбаш, М. Н. Долженко // Внутрішня медицина. - 2007. - № 5. - C. 113-120. (Дисертант здійснила пошук літературних джерел, літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, написання першого варіанта статті, клінічні спостереження, оформлення).

8. Носенко Н. Н. Тканевая миокардиальная допплер-эхокардиография: возможности и ограничения метода / Н. Н. Носенко, С. В. Поташев, Т. В. Симагина, Н. А. Перепельченко, М. Н. Долженко // Внутрішня медицина. - 2007. - № 6. - C. 68-74. (Виконано пошук літературних джерел, літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, написання першого варіанта статті, оформлення).

9. Долженко М. М. Стратегія і тактика ведення хворих з постінфарктною аневризмою лівого шлуночка / М. М. Долженко, Н. М. Носенко // Мистецтво лікування. - 2009. - № 3. - C. 15-18. (Пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, написання першого варіанта статті, оформлення).

10. Долженко М. М. Сучасна діагностика післяінфарктної аневризми лівого шлуночка / М. М. Долженко, Н. М. Носенко // Здоров'я України. - 2009. - № 9. - C. 70-72. (Пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, написання першого варіанта статті, оформлення).

11. Dolzhenko M. N. Left ventricle diastolic function in the patients after coronary arteries bypass graft combined with lift ventricle aneurismectomy according to tissue doppler imaging: one year follow-up / M. N. Dolzhenko, S. A. Rudenko, S. V. Potashev, T. V. Simagina, N. N. Nosenko, T. G. Kravchenko // Postgraduate medical journal. - 2007. - Vol. 83, N 979. - P. 320-324. (Дисертантом самостійно проведено ЕхоКГ дослідження, клінічне обстеження хворих, пошук літературних джерел, клінічні спостереження, статистична обробка результатів дослідження, оформлення).

12. Dolzhenko M. N. Left ventricle postinfarction aneurism: comparison between diagnostic value of different methods of visualization / M. N. Dolzhenko, S. V. Potashev, N. N. Nosenko // Establishing better standards of care in Doppler echocardiography, computed tomography and nuclear cardiography. - 2011. - P. 123-132. (Дисертантом самостійно здійснено підбір хворих, статистична обробка результатів дослідження, оформлення).

13. Патент на корисну модель № 54985 МПК (2009) А61В5/00. Спосіб оцінки систолічної функції у хворих із післяінфарктною аневризмою / М. М. Долженко, А. В. Руденко, Н. М. Носенко, С. В. Поташев, Т. В. Сімагіна ; заявник та власник НМАПО ім. П. Л. Шупика. - Заявл. 18.03.10 ; опубл. 12.05.10, Бюл. № 9. (Особисто дисертантом виконане наукове обґрунтування ідеї винаходу, проведення ЕхоКГ, відбір хворих, узагальнення результатів, підготування роботи до друку).

14. Долженко М. М. Вплив аортокоронарного шунтування з аневризмектомією на преднавантаження лівого шлуночка за даними тканинної міокардіальної допплер-ехокардіографії / М. М. Долженко, С. В. Поташев, Н. М. Носенко // Регіональна конференція лікарів південно-східної України «Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця». - Запоріжжя, 2007 - С. 122-123. (Дисертантом самостійно проведено ЕхоКГ дослідження, клінічне обстеження та відбір хворих, пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, клінічні спостереження, статистична обробка результатів дослідження, оформлення).

15. Долженко М. Н. Сравнительный анализ применения эхокардиографии и мультиспиральной компьютерной томографии сердца при оценке сократительной функции миокарда с выраженным ремоделированием левого желудочка / М. Н. Долженко, Н. Н. Носенко, С. В. Поташев // VII наук.-практ. конф. «Сучасні досягнення клінічної кардіології». - Донецьк, 2008. - С. 10. (Дисертантом самостійно проведено ЕхоКГ дослідження, клінічне обстеження хворих, клінічні спостереження, статистична обробка результатів дослідження).

16. Долженко М. М. Вплив АКШ з аневризмектомією на міокардіальну функцію ЛШ за даними тканинної міокардіальної допплерехокардіографії / М. М. Долженко, С. В. Поташев, Н. М. Носенко // Матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України. - К., 2007. - С. 195. (Дисертант самостійно виконувала ЕхоКГ дослідження, клінічне обстеження хворих, статистична обробка результатів дослідження, оформлення, написання тез).

Анотація

Носенко Н. М. Оцінка відновлення міокардіальної функції лівого шлуночка у хворих із ІХС, постінфарктним кардіосклерозом, після аортокоронарного шунтування поєднаного із аневризмектомією лівого шлуночка. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики аневризми і тромбозу ЛШ у хворих з постінфарктною аневризмою ЛШ, оцінки міокардіальної функції ЛШ після АКШ з аневризмектомією ЛШ (АКШ+АЕ) на підставі ЕхоКГ з тканинною допплерографією, дослідження впливу порушень міокардіальної функції ЛШ на клінічний перебіг захворювання.

На підставі комплексного дослідження 195 пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда з (148 прооперованих) та без оперативного лікування визначено інформативність різних методів візуалізації аневризми та тромбозу ЛШ, проведена оцінка міокардіальної функції ЛШ та її відновлення після операції АКШ+АЕ на підставі ЕхоКГ обстеження, досліджено вплив порушень міокардіальної функції ЛШ на прогноз. Досліджено кореляційну залежність показників систолічного піку S' за даними тканинного допплера, із величиною глобальної скоротливості ФВ ЛШ перед операцією.

Вивчено чинники, що впливають на частоту виникнення кінцевих точок (кардіоваскулярна смерть, прогресування СН) у хворих після АКШ+АЕ.

Ключові слова: постінфарктний кардіосклероз, аневризма, міокардіальна функція, аортокоронарне шунтування, аневризмектомія.

Аннотация

Носенко Н. М. Оценка восстановления миокардиальной функции левого желудочка у больных с ИБС, постинфарктным кардиосклерозом, после аортокоронарного шунтирования сочетанного с аневризмектомией левого желудочка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Национальный научный центр «Институт кардиологии имени академика Н. Д. Стражеско» АМН Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена повышению эффективности диагностики аневризмы и тромба ЛЖ у больных с ИБС постинфарктным кардиосклерозом и аневризмой ЛЖ; оценки миокардиальной функции ЛЖ и ее восстановление после операции АКШ с аневризмэктомией ЛЖ (АКШ + АЭ) на основании эхокардиографического обследования с тканевой допплерографией, исследование влияния нарушений миокардиальной функции ЛЖ на клиническое течение заболевания. Выявлено, что после проведения операции АКШ+АЭ наблюдается увеличение фракции выброса ЛЖ, уменьшение объема полостей левого желудочка и левого предсердия.

Выявлено, что увеличение фракции выброса достоверно остается в течение года наблюдения; средние систолические показатели получены при использовании тканевой допплерографии ухудшаются в ранний послеоперационный период. Установлено, что восстановление систолической функции после операции по данным тканевой допплерографии происходит через полгода.

Исследована корреляционная зависимость показателей систолического пика S' по данным тканевого допплера, с величиной глобальной сократимости фракции выброса (r = 0,57, чувствительность 82 % и специфичность 72 %, +PV = 90,7 %, -PV = 61,9 %) у пациентов с ИБС, постинфарктным кардиосклерозом и аневризмой левого желудочка, при измерении в базальных сегментах межжелудочковой перегородки, до проведения операции АКШ+АЭ.

Доказано, что данные мультиспиральной компьютерной томографии и трансторакальной эхокардиографии при диагностике постинфарктных аневризм левого желудочка различной локализации и их тромбоза достоверно высоко коррелируют с данными коронаровентрикулографии, что позволяет считать эти неинвазивные методы надежными в выявлении данной патологии. Отмечено прогрессирование ремоделирования левого желудочка в первые 6 месяцев после операции АКШ+АЭ. Наблюдается выраженная положительная динамика при оценке размеров полости левого желудочка через 1 год исследования при сравнении с предоперационным данными.

При анализе выявлено: больные с выраженным снижением систолической функции имеют в 2,3 раза достоверно высшую кардиальную смертность чем с легкой и умеренной систолической дисфункцией. Изучены достоверные факторы, влияющие на частоту возникновения конечных точек (острый инфаркт миокарда, прогрессирование сердечной недостаточности, внезапная сердечная смерть) и достоверно ухудшают послеоперационный прогноз у таких больных после операции АКШ+АЭ: анамнез ИБС > 5 лет, возраст старше 60 лет, фракция выброса <35 %, дилатация правого желудочка, соотношение E/E'>15, скорость S'?5 см/с, DT<140 мс.

Ключевые слова: постинфарктный кардиосклероз, аневризма; миокардиальная функция, аортокоронарное шунтирование, аневризмектомия.

Annotation

Nosenko N. M. Left ventricle myocardial function restoration evaluation in the patients with CAD and postinfarction cardiosclerosis after coronary arteries bypass graft with left ventricle aneurismectomy surgery. - Manuscript.

Dissertation on completion of scientific degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.11 - Cardiology. - National Scientific Centrer «The M. D. Strazhesko Institute of Cardiology» Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

Dissertation is dedicated to LV aneurism and thrombosis diagnosis efficacy increase in the patients with LV postinfarction aneurism, LV myocardial function evaluation after CABG combined with LV aneurismectomy (CABG + AE) according to tissue Doppler EchoCG and influence of LV myocardial function alteration upon clinical course analysis.

On the basis of complex examination of 195 patients after AMI after (148 patients after surgery) and without surgeon treatment informative value of different methods of LV aneurism and its clotting visualization was established, evaluation of LV myocardial function and its restoration was performed, influence of LV myocardial function upon prognosis was studied. Correlation between longitudinal myocardial contractility according to tissue Doppler peak S' and LV global contractility according to EF before surgery was studied.

Prognostic markers, influencing end points (AMI, HF progression) in the patients after CABG+AE, were studied.

Key words: postinfarction cardiosclerosis, aneurism, myocardial function, coronary arteries bypass graft, aneurismectomy.

Перелік умовних скорочень

АКШ - аортокоронарне шунтування;

АКШ+АЕ - аортокоронарне шунтування поєднане із аневризмектомією лівого шлуночка;

АПФ - ангіотензин-перетворювальний фермент;

ІМ - гострий інфаркт міокарда;

ГХ - гіпертонічна хвороба;

ДІ - довірчий інтервал;

ЕхоКГ - ехокардіографія;

ЗСЛШ - задня стінка лівого шлуночка;

ІХС - ішемічна хвороба серця;

КВГ - коронаровентрикулографія;

КДІ - кінцево-діастолічний індекс;

КДО - кінцево-діастолічний об`єм;

КСІ - кінцево-систолічний індекс;

КСО - кінцево-систолічний об`єм;

ЛП - ліве передсердя;

ЛШ - лівий шлуночок;

МК - мітральний клапан;

МСКТ - мультиспіральна комп`ютерна томографія;

МШП - міжшлуночкова перетинка;

НДІССХ - Науково-дослідний інститут серцево-судинної хірургії ім. А.М. Амосова;

ПШ - правий шлуночок;

СН - хронічна серцева недостатність;

ФВ - фракція викиду;

ФК - функціональний клас;

ХМ ЕКГ - холтерівське моніторування ЕКГ;

ЦД - цукровий діабет тип 2;

ФП - фібриляція передсердь;

ШТ - шлуночкова тахікардія;

АV - атріо-вентрикулярна блокада;

-PV - негативна прогностична цінність;

+PV - позитивна прогностична цінність;

A - систола передсердя;

A' - максимальна швидкість руху мітрального клапана під час систоли передсердь при використанні імпульснохвилевого режиму тканинного допплера;

DT - сповільнення швидкості раннього наповнення;

Е - період раннього діастолічного наповнення;

Е' - максимальна швидкість руху мітрального клапана в ранню діастолу при використанні імпульснохвилевого режиму тканинного допплера;

M - середнє значення;

n - кількість обстежених;

OR - співвідношення шансів;

p - достовірність;

r - показник кореляції;

RR - відносний ризик;

S' БСЛШ - систолічна швидкість руху фіброзного кільця в ділянці бокової стінки лівого шлуночка;

S' ЗСЛШ - систолічна швидкість руху фіброзного кільця в ділянці задньої стінки лівого шлуночка;

S' МШП - систолічна швидкість руху фіброзного кільця в ділянці міжшлуночкової перетинки;

S' ПСЛШ - систолічна швидкість руху фіброзного кільця в ділянці передньої стінки лівого шлуночка;

S' - швидкість систолічних рухів, фіброзного кільця мітрального клапана при використанні імпульснохвильового режиму тканинного допплера;

SD - стандартне відхилення;

Vp - швидкість поширення раннього діастолічного потоку.

Размещено на Allbest.ru