Обґрунтування вибору сплавів металів для металокерамічних зубних протезів за експериментальними та клінічними показниками біосумісності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КОГУТ ОСТАП КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК:616.314.29-16-085.465:612]-036-092.4

ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СПЛАВІВ МЕТАЛІВ ДЛЯ МЕТАЛОКЕРАМІЧНИХ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМИ ТА КЛІНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ БІОСУМІСНОСТІ

14.01.22- Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Макєєв Валентин Федорович, завідувач кафедри Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології,;

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Ожоган Зіновій Романович, завідувач кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету;

- доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, завідувач кафедри стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика;

Захист відбудеться 30 червня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (вул. Пекарська, 69, м. Львів, 79010 )

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (вул.Січових Стрільців, 6, м. Львів, 79000).

Автореферат розісланий 27 травня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Переяслов А.А.

сплав металокерамічний протез зубний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За матеріалами багатьох публікацій (В.П. Неспрядько, 2000; В.А Лабунець, 2000; М.М. Рожко, 2003; К.М. Косенко, 2006), незважаючи на постійне вдосконалення організаційних форм і медично-технологічних способів лікування, до 40% осіб серед дорослого населення України все ще потребують надання різних видів стоматологічної ортопедичної допомоги. Водночас зростають вимоги пацієнтів до забезпечення якісної функціонально-естетичної ортопедичної допомоги, яка може бути забезпечена технологічно складними у виконанні металокерамічними конструкціями.( Г.С. Орнат, 2000; Р.К. Леонтьев, 2001; В.В. Гальченко, 2002; О.В. Шутак, 2002; Бремер В. 2006,).

Посилення техногенного забруднення навколишнього середовища, збільшення вмісту алергенів у продуктах харчування, побутовій та професійних сферах ускладнюють передбачення лікарів щодо характеру та форм реактивності організму людини до зовнішніх подразників (Б.М. Пухлик, 2004; І.Д Понякіна. 2005). Отож, особливу увагу дослідників (Ю.М. Максимовський, 2000; І.О. Бабін 2002; Г.С. Орнат, 2004; В.С.Онищенко 2005.) привертає проблема забезпечення біосумісності матеріалів для протезування, передусім - зубопротезних сплавів. На підставі аналізу численних наукових досліджень (Ю.І. Лебеденко, 1996; А.Ю. Кордіяк, 2000; І.О. Бабін, 2002; А.І. Воложин, 2004; О.Г. Вальчук, 2005), біосумісність - за нашим визначенням - це здатність будь-якого матеріалу за умов короткочасної чи тривалої взаємодії з організмом людини, у складі заготовок, тест-зразків або готових виробів не викликати несприятливих (патологічних) місцевих та загальних реакцій.

Сучасні міжнародні стандарти якості вимагають від виробників збалансованості якісного та кількісного складу як заготовок, так і виливок для забезпечення технологічних, функціональних, естетичних та біологічних властивостей стоматологічних сплавів як багатокомпонентних кристалічних систем (Ю.М. Максимовський, 1995; А.Д. Скоков, 2001; А.І. Федоша, 2001; О.В. Шутак, 2002). З іншого боку, клінічні умови передбачають структурну та фазову стабільність, тривкість до зношування та опірність корозійно-механічним пошкодженням конструкційних матеріалів у складі зубних протезів (Н.А. Омельчук, 1997; М.О. Рамусь, 2001; В.С. Онищенко, 2002; В.Д. Кіндій, 2006). Саме тому, згідно протоколів надання стоматологічної допомоги (В.А Лабунець, 2000; Ю.З. Опанасюк, 2005; В.Д. Чопчик, 2007), важливо забезпечити збереження наданих виробниками фізико-технічних та біотолерантних характеристик стоматологічних сплавів упродовж технологічного “переведення” заготовок сплавів металів у готові до клінічного застосування вироби, що є важливою складовою професійної відповідальності лікаря-стоматолога.

Аналіз літературних джерел показує, що при зростанні кількості сплавів металів і подальше вдосконалення їх фізико-механічних властивостей, для більшості матеріалів розпрацьовані лише загальні покази до використання (А.В. Бєсов, 2002; В.Д. Кіндій 2006;І.Ю. Лебеденко, 2006). Немає натомість науково-обгрунтованих, базованих на результатах експериментальних та клінічних досліджень, рекомендацій щодо критеріїв вибору та способів оцінки віддалених клінічних результатів. За таких умов зростає ризик виникнення ускладнень, пов'язаних з можливими несприятливими реакціями у пацієнтів на зубні протези, здебільшого в ранні терміни спостережень (А.Ю.Кордіяк, 2006).

Таким чином, розпрацювання та обґрунтування методики вибору сплавів металів для виготовлення металокерамічних зубних протезів допоможе лікарям-стоматологам при плануванні та ефективному проведенні стоматологічного ортопедичного лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри ортопедичної стоматології Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького “Розробка та удосконалення клінічних та технологічних заходів комплексного лікування хворих з дефектами та деформаціями зубо-щелепової системи” (державна реєстрація № 0109U000017). Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту наукових досліджень запланованої теми.

Мета і завдання дослідження: Підвищення якості та ефективності лікування пацієнтів з дефектами зубів та зубних рядів на підставі клінічного та експериментального обґрунтування вибору сплавів металів для незнімних литих металокерамічних зубних протезів.

Для досягнення мети поставлені до вирішення наступні завдання:

1. Визначити вплив різних сплавів металів у складі зубних протезів на виникнення ускладнень при користуванні незнімними зубними протезами, зокрема в експерименті в культурі клітин.

2. Провести порівняльний аналіз фізико-механічних характеристик сплавів неблагородних і благородних металів для металокерамічних зубних протезів.

3. Вивчити особливості зміни структури, складу, стану поверхні та електрохімічних властивостей сплавів металів Heraenium P, Heraenium S, Pors-on-4, Bio Heragold B2 в процесі виготовлення литих конструкцій зубних протезів.

4. Провести порівняльну оцінку клінічних показників біосумісності металокерамічних зубних протезів виготовлених на основі сплавів металів Heraenium P, Heraenium S, Pors-on-4, Bio Heragold B2.

5. Розпрацювати та обґрунтувати методику індивідуального вибору сплавів металів для виготовлення металокерамічних зубних протезів.

Об'єкт дослідження: ускладнення при користуванні незнімними або комбінованими зубними протезами, спричинені невідповідністю фізико-механічних, технологічних, біологічних властивостей конструкційних сплавів металів сучасним вимогам клінічної стоматології.

Предмет дослідження: сплави неблагородних і благородних металів у формі заготовок, виливок і металокерамічних зубних протезів, експериментальні та клінічні показники біосумісності сплавів металів і зубних протезів.

Методи дослідження: аналітичні: для визначення завдань, напрямків, розпрацювання програми дослідження; клінічно-діагностичні: загальне стоматологічне обстеження з вивченням анамнезу, дослідження показників активності слини та потенціометрія - для визначення впливу сплавів протезів на середовище ротової порожнини; експериментальні: дослідження цитотоксичної та цитостатичної дії сплавів зубних протезів в культурі клітин - для визначення їх толерантності щодо біологічних об'єктів; лабораторні: металографічний, електронно-мікроскопічний, рентген-дифрактометричний аналіз, електрохімічні дослідження - для оцінки змін біологічних і структурних властивостей сплавів у процесі технологічної переробки (литво сплавів), статистичні - для визначення достовірності результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено, які саме серед кобальто-хромових, нікелево-хромових , паладієво-срібних, золото-платинових сплавів металів доцільно використовувати при виготовленні металокерамічних зубних протезів для забезпечення вимог протоколів надання стоматологічної ортопедичної допомоги щодо запобігання ускладнень, спричинених несприятливими реакціями пацієнтів на зубні протези.

Обґрунтовано комплексний підхід при виборі сплавів металів для металокерамічних зубних протезів з урахуванням експериментальних і клінічних показників біосумісності. Уточнено та систематизовано дані металографічних, електронно-мікроскопічних, рентген-дифрактометричних, мікроструктурних, електрохімічних, токсикологічних, йонометричних і потенціометричних досліджень, які визначають прогностичні оцінки конструкційної надійності і якості металокерамічних зубних протезів.

Уперше в порівняльному аспекті виявлено характер та причини змін фізико-механічних властивостей, фазового складу, кристалічної структури і співвідношення компонентів сплавів Heraenium P, Heraenium S, Pors-on-4, BioHeragold В2 в процесі литва. Одержано нові дані про умови і наслідки корозійного розчинення зразків досліджуваних сплавів. Вивчено міру впливу біологічних властивостей (за показниками цитотоксичної і цитостатичної дії в культурі клітин) сплавів металів у складі різних конструкцій зубних протезів на вирішення питання про необхідність заміни штамповано-литих паяних і суцільнолитих зубних протезів.

Доведено необхідність проведення щонайменше 6 контрольних обстежень пацієнтів упродовж першого року користування металокерамічними зубними протезами з оцінкою результатів йонометричних та потенціометричних досліджень для складення прогностично орієнтованих висновків про якість надання стоматологічної ортопедичної допомоги.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів клінічних, експериментальних, лабораторних досліджень отримано та проаналізовано дані щодо змін, які відбуваються в структурі сплавів благородних та неблагородних металів в процесі литва, та вплив цих змін на визначальні характеристики біосумісності зубних протезів. Здійснено обґрунтування критеріїв вибору сплавів неблагородних та благородних металів до відповідних клінічних ситуацій, які базуються на принципі біологічної сумісності з урахуванням прогнозу їх функціонування та опрацьовані відповідні рекомендації.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим, завершеним науковим дослідженням. Дисертант самостійно здійснив патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, проаналізував та систематизував літературу з досліджуваної проблеми. Під керівництвом наукового керівника сформульовані мета та завдання дисертаційного дослідження.

Усі клінічні, лабораторні, експериментальні дослідження та математичне обчислення, аналіз і узагальнення результатів, обґрунтування та формулювання висновків роботи, розпрацювання практичних рекомендацій виконані дисертантом самостійно. Автор брав безпосередню участь в обстеженні та лікуванні усіх пацієнтів, результати яких наведені в роботі.

Текст дисертації та автореферат написані автором самостійно.

Лабораторні та експериментальні дослідження виконувались у співпраці з науковцями Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України (м. Львів), Львівського національного університету імені Івана Франка та Інституту біології клітини НАН України (м. Львів).

Результати дисертаційних досліджень впровадженні в навчальні програми кафедр ортопедичної стоматології, хірургічної та ортопедичної стоматології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, в клінічну діяльність Стоматологічного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедр ортопедичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету, а також у практичну роботу інших стоматологічних закладів України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження викладено та обговорено на засіданнях кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та науково-практичних конференціях: «Нові методи та технології в ортопедичній стоматології» (Львів, 1999), «Актуальні питання сучасної стоматології» (Львів, 2008), «Актуальні проблеми стоматології» (Львів, 2009)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, зокрема 8 у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, 2 в інших фахових виданнях, 1 публікація у вигляді тез.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 207 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, додатків, списку використаних джерел, який містить 327 найменувань. Дисертація ілюстрована 69 рисунками та 23 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Матеріали і методи дослідження.

За результатами аналізу наукових публікацій, а також власного клінічного досвіду ми вибрали для досліджень сплави з підгруп неблагородних і благородних металів, які сертифіковані в Україні та найчастіше використовуються для виготовлення протезних конструкцій, а саме: кобальто-хромовий сплав Heraenium P (Heraeus Kulzer, Німеччина) далі за текстом - сплав 1, нікелево-хромовий сплав Heraenium S (Heraeus Kulzer, Німеччина) - сплав 2, паладієво-срібний сплав Pors-on-4 (Degudent, Німеччина) - сплав 3 та золото-платиновий сплав BioHeragold B2 (Heraeus Kulzer, Німеччина) - сплав 4. Вказані зубопротезні сплави мають детальні дані виробників про склад і властивості, але, водночас, - недостатню кількість експериментальних і клінічних досліджень.

Лабораторні методи дослідження передбачали дослідження зразків сплавів у стані заводської поставки (заготовки) та після литва (виливки).

Металографічні дослідження проводились для отримання інформації щодо структурних змін зразків досліджуваних сплавів, які відбуваються в процесі литва. Об'єктом дослідження, що проводилось з використанням металографічного оптичного мікроскопа EPIQUANT (Німеччина) при збільшеннях 100-400, були металеві шліфи, які виготовлялись шляхом вирізки зразків досліджуваних сплавів як у стані заводської поставки, так і після переплавлення.

Електронно-мікроскопічні дослідження проводили для визначення відповідності показників складу заготовок протезних сплавів до відповідних паспортних даних, поданих виробником, характеру якісних та кількісних змін у досліджуваних сплавах після виливання. Дослідження проводили з допомогою скануючого електронного мікроскопа ZEISS EVO 40XVP (Німеччина) при збільшеннях 1000-2000 з системою рентгенівського мікроаналізу INCA Energy (Oxford Instruments, Великобританія).

Для уточнення параметрів мікроструктури (розмірів кристалітів та внутрішніх напружень) сплавів визначали мікротвердість зразків за методом Вікерса з допомогою мікротвердометра ПМТ-3М (Росія), оснащеного фотоелектричним окулярним мікрометром ФОМ-2-16 (Росія), під'єднаним до електронно-обчислювального приладу.

Методи рентген-дифрактометричних досліджень застосовували для уточнення фазових та структурних змін, які відбуваються у сплавах внаслідок литва, що дає можливість не лише виявити існування тих або інших фаз (рентгенівський фазовий аналіз) та встановити їх кристалічну структуру (рентгеноструктурний аналіз), але й розрахувати мікроструктурні параметри (розмір кристалітів та внутрішні напруження). Дослідження проводили методом зйомки на рентгенівському дифрактометрі HZG-4a за схемою геометрії Брегга-Брентано. Обробка результатів проводилась з використанням програми FullProf.2k (версія 4.00) із пакета програм WinPLOTR.

Методами електрохімічних досліджень визначали здатність зразків протидіяти корозії у середовищах, які моделюють змішану слину: розчин Fusayama-Meyer (pH - 5,3) та розчин молочної кислоти (pH - 2,0). Поляризаційні залежності отримані на комп'ютеризованому потенціостаті EG&G Instruments Model 362 (США) у потенціодинамічному режимі. Дослідження виконували за температури 38єC, витримка становила 1 годину, 1 та 3 доби.

Заводські заготовки розпилювали на пластинки. Литво сплавів проводили відцентровим методом на високочастотній індукційній ливарній установці Fornax T (Bego, Німеччина) відповідно до рекомендацій виробника до кожного сплаву металів. У подальшому зразки готували відповідно до вимог кожного конкретного виду експерименту.

На підставі даних лише про структуру та корозійну тривкість не можна дійти висновку про біологічну сумісність того або іншого сплаву, тому проведено експериментальне дослідження впливу на культури клітин сплавів у складі зубних протезів, взірці яких були отримані після їх зняття у пацієнтів. Біологічні властивості сплавів ми вивчали в культурі клітин лінії L1210 лейкемії миші, чутливих до цитостатичного препарату цисплатину (L1210S) та сублінії цих клітин, резистентних до цисплатину (L1210R).

Матеріалами клінічних досліджень були результати амбулаторного обстеження 168 пацієнтів: 76 осіб увійшли до групи порівняння, 92 особи - до основної групи.

І підгрупу групи порівняння склали 36 осіб, у яких необхідність заміни штамповано-литих паяних і суцільнолитих зубних протезів була зумовлена скаргами на неприємні відчуття від гальванічних подразнень тканин порожнини рота, що було підтверджено результатами рН-метрії змішаної слини та прямої потенціометрії;

ІІ підгрупу групи порівняння - 40 осіб, у яких підставою до заміни незнімних зубних протезів були пошкодження опорних зубів, прилеглих тканин порожнини рота, порушення фіксації та дефекти протезів.

Основна група була представлена 4-ма підгрупами:

І підгрупа - 25 осіб, ортопедичне лікування яких полягало у відновленні зубних рядів металокерамічними зубними протезами на основі кобальто-хромового сплаву Heraenium P (сплав 1);

ІІ підгрупа - 23 особи, ортопедичне лікування яких полягало у відновленні зубних рядів металокерамічними зубними протезами на основі нікелево-хромового сплаву Heraenium S (сплав 2);

ІІІ підгрупа - 18 осіб, ортопедичне лікування яких полягало у відновленні зубних рядів металокерамічними зубними протезами на основі паладієво-срібного сплаву Pors-on-4 (сплав 3);

ІV підгрупа - 26 осіб, ортопедичне лікування яких полягало у відновленні зубних рядів металокерамічними зубними протезами на основі золото-платинового сплаву BioHeragold B2 (сплав 4).

Клінічне обстеження пацієнтів доповнювали рентгенологічними методами (прицільна рентгенографія та ортопантомографія на плівковому апараті Sirona Orthophos та цифровому апараті Morita IC-5).

Повторні клінічні спостереження на 3, 15, 30 добу та 3, 6, 12 місяць після фіксації зубопротезних конструкцій передбачали визначення показників активності змішаної слини, серед яких: визначення рівня звичайного та стимульованого слиновиділення, а також, буферних властивостей слини з використанням тест-набору “Saliva-Check” (GC, Японія), визначення рівня рН звичайної та стимульованої слини на йонометрі універсальному ЭВ-74 за вдосконаленою методикою А.М. Губської, В.В. Пінчука, В.С. Онищенка (1979).

Прямі потенціометричні дослідження проводили за вдосконаленою (В.Ф.Макєєв, А.Ю.Кордіяк, 2000) методикою В.С. Онищенка (1995) з визначенням системних (стосовно корозійної системи “гальванічний елемент - ротова рідина”) - при вимірюванні на різних ділянках зубних протезів («метал-метал”), а також міжсистемних - при вимірюванні метал-слизова оболонка порожнини рота («метал-СОПР») значень сили струму, різниці потенціалів та електропровідності ротової рідини (величини провідності). Застосовували автоматичний цифровий потенціометр Pitterling Electronic (Німеччина) з двома хромонікелевими електродами вимірювання. Таким чином, після фіксації зубопротезних конструкцій на 2-ох етапах обстеження провели 6 серій досліджень - ранні (3, 15 і 30 доба) та віддалені (3, 6 та 12 місяць), зі статистичним аналізом результатів 6-ти рядів вимірювань кожної з серій (всього - 36 рядів вимірювань).

Обстеження пацієнтів та їх амбулаторне лікування проводили на базі Стоматологічного центру ЛНМУ імені Данила Галицького, а також у приватних стоматологічних клініках «Медодент» та «Когут і Когут» (м. Львів) впродовж 2004-2010 років.

Статистичний аналіз одержаних результатів проводили з використанням функцій прикладної програми Microsoft Office Excel, пакет «Аналіз даних» варіаційного методу. Вірогідність результатів дослідження визначали за величиною р на підставі t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами амбулаторного обстеження 76 пацієнтів (49 жінок, 27 чоловіків віком 19-69 років) групи порівняння ми з'ясували клінічні і технологічні причини виникнення ускладнень при користуванні незнімними зубними протезами. Аналіз даних обстеження, а також результатів експериментальних (металографічних, мікроструктурних, електрохімічних) досліджень дав змогу розпрацювати методику індивідуального вибору сплавів металів для металокерамічних зубних протезів, спрямовану на запобігання ускладнень і забезпечення високої якості стоматологічної допомоги. Дана методика була застосована при лікуванні 92 пацієнтів, які увійшли до основної групи.

Серед 76 пацієнтів групи порівняння зубні протези з сплавів неблагородних металів були у 49 (64,5%) осіб, в тому числі 26 (72,2%) пацієнтів І підгрупи, сплави благородних металів - у 27 (35,5%) осіб, в тому числі 10 (27,8%) пацієнтів І підгрупи. Серед 36 пацієнтів І підгрупи у 19 (52,7%) осіб відчуття “поколювання” губ, ясен, пекучість язика, металевий присмак, спричинені гальванічними подразненнями тканин порожнини рота виникли впродовж 1-го року користування зубними протезами, і лише в 6 (16,6%) осіб - через 7 і більше років. За даними прямої потенціометрії у пацієнтів І підгрупи сила струму “метал-метал” склала 16,22±3,06 мкА, “метал-СОПР” - 19,76±4,42 мкА, різниця потенціалів “метал-метал” - 151,34±8,36 мВ, “метал-СОПР” - 162,47±8,45 мВ.

До ІІ підгрупи групи порівняння увійшли 40 пацієнтів, серед яких у 23 (57,5%) осіб виявили зубні протези зі сплавів неблагородних металів, у 17 (42,5%) - зі сплавів благородних металів. Неприємні відчуття відзначали 9 (22,5%) пацієнтів, проте необхідність заміни зубних протезів була зумовлена, передусім, наявністю структурних дефектів, ознак корозійно-механічного руйнування, а також функціональною непридатністю протезів через неточне прилягання опорних коронок або пошкодження конструкцій. Структурні (конструкційні, функціональні, естетичні) недоліки виникли у 27 (67,5%) осіб при користуванні зубними протезами понад 5 років, і лише у 3 (7,5%) осіб - до 1 року. За даними прямої потенціометрії у пацієнтів ІІ підгрупи сила струму “метал-метал” склала 16,72±3,65 мкА, “метал-СОПР” - 15,67±2,74 мкА; різниця потенціалів “метал-метал” - 145,61±7,56 мВ, “метал-СОПР”- 147,16±7,63 мВ.

При плануванні повторного ортопедичного лікування важливо було визначити міру впливу на виникнення ускладнень як біологічних властивостей складників конструкційних матеріалів, так і технологічно або клінічно-зумовлених структурних змін сплавів металів. Саме тому, для виконання першого з вказаних завдань, ми провели порівняльну оцінку цитостатичної (-токсичної) дії витяжок сплавів металів за ознаками рівня життєздатності (росту та поділу) клітин L1210R і L1210S через 48 і 72 години експерименту після зняття зубних протезів у пацієнтів першої підгрупи групи порівняння. У 16 пацієнтів хромо-нікелева сталь штамповано-литих паяних конструкцій (середня тривалість користування протезами 25,3±6,3 місяця) слугувала матеріалом № 1; у 10 пацієнтів сплави на основі нікелю і хрому, кобальту і хрому суцільнолитих конструкцій (середня тривалість користування протезами 18,4±3,2 місяця) - матеріалом № 2; у 10 пацієнтів сплави на основі золота, міді і срібла та золота, платини і срібла штамповано-литих паяних конструкцій (середня тривалість користування протезами 46,4±7,5 місяця) - матеріалом № 3.

На обох етапах випробування матеріалу № 1 в середньому 94,36±5,7% і 70,8±4,8% клітин L1210R і L1210S не мали сповільнення росту і поділу (зміни життєздатності 15-35% клітин), що свідчить про помірний вплив біологічних властивостей зубопротезних сплавів на виникнення ускладнень. Незначним був вказаний вплив на обох етапах випробувань матеріалу № 2, в середньому - 91,2±3,7% і 91,2±3,4% клітин L1210R і L1210S без сповільнення росту і поділу (зміни життєздатності 5-15% клітин). При вивченні цитостатичної (- токсичної) дії витяжок матеріалу № 3 середні значення обох етапів експерименту (101,8±4,9% і 99,4±4,7% життєздатних клітин L1210S і L1210R) не були помітно відмінними (р>0,05), що свідчить про відсутність суттєвих ознак впливу (зміни життєздатності до 5% клітин) за найтривалішого користування зубними протезами. Отже, загалом, можна стверджувати про учетверо менший вплив біологічних властивостей на виникнення ускладнень, зумовлених хімічним складом досліджуваних матеріалів порівняно зі структурними змінами сплавів металів у процесі виготовлення і користування зубними протезів, які й визначають характер їх сприйняття пацієнтами.

На підставі результатів аналізу фізико-механічних характеристик і технологічних властивостей сплавів неблагородних і благородних металів для металокерамічних зубних протезів була визначена методика оцінки експериментальних (доклінічних) показників біосумісності сплавів Heraenium P, Heraenium S, Pors-on-4, BioHeragold B2 в процесі металографічних, електронно-мікроскопічних, рентген-дифрактометричних, мікроструктурних, електрохімічних експериментальних досліджень.

В процесі литва, згідно рекомендацій виробників, здійснювали постійний контроль за розплавом, а також програмне керування режимом попереднього нагріву ливарної форми за подальшого повільного її охолодження на повітрі при кімнатній температурі.

При металографічному дослідженні сплаву 1 (інтервал плавлення 1305-1400 C°, температура литва 1550 C°) і сплаву 2 (інтервал плавлення 1200-1350 C°, температура литва 1500 C°) виявили не лише збільшення зерен виливок (відповідно - до 75-80 мкм і 80-100 мкм) порівняно із заготовками (8-12 мкм), але й неоднорідну структуру внаслідок ліквації (часткового нерівномірного структурування розплаву при охолодженні з виділення надлишкових кристалів з рідкої і твердої фази). Певні мікроструктурні відмінності виявились також між заготовками та виливками сплавів благородних металів (сплав 3 та 4). Разом з тим, незважаючи на незначне збільшення розмірів зерен, структура виливок золото-платинового сплаву (інтервал плавлення 1055-1130 C°, температура литва 1280 C°) залишилася дрібнозернистою (8-12 мкм), що вказує на велику кількість центрів кристалізації (як і при швидкому охолодженні). Натомість у структурі заготовок і виливок паладієво-срібного сплаву (інтервал плавлення 1175-1275 C°, температура литва 1400-1450 C°) розміри зерен зросли у 2-3 рази - до 40-50 мкм, що свідчить про невелику кількість центрів кристалізації і високу швидкість росту кристалів при сповільненому охолодженні розплаву.

Результати електронно-мікроскопічних досліджень засвідчили рівномірний внутрішньоструктурний і поверхневий розподіл усіх компонентів заготовок досліджуваних сплавів. Так, структура та хімічний склад паладієво-срібного і золото-платинового сплавів не зазнали суттєвих змін після литва, натомість по границях зерен виливків з кобальто-хромового і нікелево-хромового сплавів збільшився рівень молібдену, кремнію і вольфраму при зниженні вмісту основних компонентів - кобальту, хрому і нікелю.

Результати рентген-дифрактометричних досліджень показали, що основною у двофазній системі заготовок кобальто-хромового сплаву є фаза кубічної форми, додатковою - гексагональної форми, збагачена молібденом і вольфрамом. Виливки кобальто-хромового сплаву також містять фазу кубічної форми, проте зі зниженим вмістом молібдену, вольфраму та збільшеним вмістом кобальту. Необхідно зазначити, що гексагональна найщільніша фаза, наявна у заготовці, в кристалізованому стані виливка сплаву 1 відсутня. В процесі застигання розплаву у подвійній системі твердого розчину сплаву 2 також відбуваються фазові перетворення: утворюється твердий розчин молібдену зі збереженням гранецентрованої кубічної структури. Виливки цього сплаву містять фазу найщільнішої кубічної форми, але з меншим вмістом молібдену, кремнію і хрому. З'ясувалося, що температурні умови застигання розплаву при кристалізації, швидкість та рівномірність охолодження забезпечили оптимальну однофазну кубічну кристалічну структуру виливок сплаву 3 і сплаву 4, склад яких наближений до складу заготовок.

Дані мікроструктурного аналізу вказують на те, що у виливках з нікелево-хромового сплаву зміни розміру кристалітів та величина структурних напружень між різними фазами, які сприяють зміцненню сплаву, виражені менше порівняно з виливками кобальто-хромового сплаву. Так, для сплаву 1 розмір кристалітів зростає в 2,3 раза, а внутрішнє напруження знижується від 6,9% до 3,5% об'ємних деформацій структури. Для сплаву 2 розмір кристалітів збільшується в 1,6 раза, а внутрішнє напруження зменшується від 5,4% до 2,4% об'ємних деформацій структури. Такі структурні зміни мали би спричинити зниження твердості матеріалів, проте, було виявлено незначне зростання мікротвердості виливок порівняно до заготовок: як зі сплаву 1 відповідно - від кг/мм2 до кг/мм2 так і зі сплаву 2 - від кг/мм2 до кг/мм2. На нашу думку, це пов'язано зі збільшенням вмісту молібдену і вольфраму по границях зерен. При збільшенні розмірів кристалітів (в 1,4 раза) та незначного зниження внутрішніх напружень (від 6,8% до 6,7% об'ємних деформацій структури) як паладієво-срібного, так і золото-платинового сплавів (відповідно в 1,1 раза та від 4,5% до 4,3% об'ємних деформацій структури), а також незначному зменшенні твердості матеріалу: для сплаву 3 - від кг/мм² до кг/мм², для сплаву 4 від кг/мм² до кг/мм², у виливках зі сплаву 4 відзначено більший розмір кристалітів та менші внутрішні напруження порівняно зі сплавом 3.

Отже, результати металографічного, електронно-мікроскопічного та рентген-дифрактометричного аналізу дають підстави відзначити, що при кристалізації паладієво-срібного і золото-платинового сплавів структурно-фазові зміни є менше виражені, ніж у кобальто-хромового і нікелево-хромового сплавів.

За результатами прискорених електрохімічних випробувань корозійної тривкості зразків досліджуваних сплавів у модельному розчині Fusayama-Meyer, струми корозії сплаву 1 (заготовка А/смІ, виливок А/смІ) на поляризаційній діаграмі, - на відміну від потенціалу корозії, що визначає взаємний перебіг анодного і катодного процесів без зовнішньої поляризації (заготовка -130,0±5,2 мВ, виливок -535,0±4,9 В),- змінилися незначною мірою завдяки формуванню на поверхні пасиваційної хемосорбційної плівки, стійкої до активаційних складників модельного розчину.

Виявлене нами зниження швидкості розчинення сплаву 2 і виникнення анодної пасивності з обмеженням швидкості корозії анодною реакцією, очевидно, також пов'язане з формуванням поверхневої плівки оксидів хрому та нікелю, проте, з менш вираженою пасивуючою здатністю, ніж у сплаві 1.

Унаслідок пасивації поверхні на виливках з паладієво-срібного сплаву відбувається сповільнення процесу корозії, на що вказує обмеження швидкості електрохімічної корозії катодною реакцією. Зі збільшенням часу витримки сплаву 3 у модельному середовищі визначається стан відносно високої корозійної тривкості, спричинений гальмуванням анодної реакції йонізації металу в діапазоні потенціалів від ?0,450 мВ до - 500 мВ, що супроводжуються зниженням струму корозії завдяки пасивації поверхні оксидною плівкою. В подальшому зі збагаченням поверхні сплаву паладієм активність процесу корозії визначає сповільнена оксидною плівкою анодна реакція розчинення паладію.

Аналіз поляризаційних діаграм зразків сплаву 4 показав, що електрохімічні характеристики виливок сплаву незначно змінюються порівняно зі заготовками. Корозійна тривкість забезпечується за рахунок збагачення поверхні стійким до розчинення золотом. У цілому сплав 4 проявляє стабільніші електрохімічні властивості ніж сплав 3 і та є більш корозійно тривким. Одержані дані вказують на сприятливі експериментальні показники біосумісності досліджуваних сплавів щодо забезпечення якості стоматологічної допомоги.

Ортопедичне лікування 48 (52.2%) пацієнтів основної групи полягало у відновленні зубних рядів металокерамічними конструкціями зубних протезів на основі сплавів неблагородних металів: 25 (27,2%) осіб - Heraenium P, 23 (25,0%) - Heraenium S. У 44 (47,8%) пацієнтів для виготовлення металокерамічних зубних протезів застосували сплави благородних металів: у 18 (19,6%) - Pors-on-4, у 26 (28,2%) - BioHeragold В2. Таким чином, металокерамічні конструкції були виготовлені в 41 (44,6%) пацієнта, металокерамічні з іншими незнімними протезами - в 27 (29,3%) пацієнтів, металокерамічні у складі комбінованих конструкцій - в 24 (26,1%) пацієнтів.

Важливим є те, що впродовж 1 року від початку користування металокерамічними зубними протезами у жодного з пацієнтів основної групи не було виявлено ознак зниження - порівняно зі станом в день фіксації - клініко-технологічної якості металокерамічних зубних протезів: неточного прилягання або пошкодження елементів конструкцій (підтверджених рентгенологічно), порушення фіксації, деформації оклюзійних поверхонь.

Слід підкреслити, що через 1 рік після фіксації зубних протезів коливання рН як звичайної, так і стимульованої змішаної слини були вираженні менше, ніж в ранні терміни (5, 15, 30 діб) клінічних спостережень. Так, при порівнянні показників активності йонів водню пацієнтів різних груп від 3 діб до 12 місяців спостереження відмінності рН звичайної змішаної слини були найбільшими у пацієнтів ІІ і ІV (6,58±0,21 проти 6,97±0,27) підгруп через 30 діб спостереження, а найменшими - у пацієнтів І і ІV (6,76±0,32 проти 6,94±0,27) підгруп через 6 місяців спостереження. При порівнянні показників активності йонів водню стимульованої змішаної слини найбільшими були відмінності у пацієнтів ІІ і ІІІ (6,54±0,28 проти 7,26±0,33) підгруп через 3 місяці спостереження, а найменшими - у пацієнтів ІІ і ІV (6,36±0,27 проти 6,75±0,24) підгруп через 12 місяців спостереження. Слід зазначити, що відмінності рН звичайної і стимульованої змішаної слини були статистично вірогідними (р<0,05) лише у 3 (8,3%) з 36 парних порівнянь у 6 серіях вимірювань.

Одержані результати свідчать, що зміни рН звичайної та стимульованої змішаної слини за наявності металокерамічних зубних протезів з усіх досліджуваних сплавів не були закономірними і не дають підстав стверджувати про вплив структурно-зумовлених чинників сплавів металів на зміну кислотно-лужної рівноваги змішаної слини пацієнтів у вказані терміни.

За результатами прямої потенціометрії, середні значення серед найвищих показників сили струму і різниці потенціалів у пацієнтів І підгрупи основної групи склали, відповідно, “метал-метал” - 9,04±1,43 мкА і 129,67±10,97 мВ; “метал-СОПР” - 10,42±1,89 мкА і 137,38±7,04 мВ. У пацієнтів ІІ підгрупи - 15,53±2,82 мкА і 142,76±11,66 мВ; 16,45±2,98 мкА і 143,35±8,65 мВ. У пацієнтів ІІІ підгрупи - 6,67±1,16 мкА і 112,24±11,68 мВ; 8,06±3,91 мкА і 92,68±9,42 мВ. У пацієнтів ІV підгрупи - 6,62±0,77 мкА і 101,25±9,91 мВ; 7,40±1,11 мкА і 93,02±5,66 мВ. Отже, при зіставленні результатів прямої потенціометрії у пацієнтів І-ІІ підгруп групи порівняння і чотирьох підгруп основної групи, статистично вірогідними (р<0,05) були відмінності вказаних результатів в 27 (84,4%) з 32 парних порівнянь.

Загалом упродовж 1 року спостереження відмінності середніх значень сили струму були статистично вірогідними (р<0,05) в 11 (91,7%) з 12 парних порівнянь, величини провідності в 6 (50,0%) з 12 пар порівняння і різниці потенціалів в 7 (58,3%) з 12 парних порівнянь, що складає 24 (66,7%) з 36 пар порівняння І-ІІ підгруп основної групи. Статистично вірогідними були відмінності середніх значень в 34 (94,39%) з 36 парних порівнянь І-ІІ і ІІІ-ІV підгруп, і лише у 2 (5,61%) з 36 парних порівнянь ІІІ-ІV підгруп упродовж 1 року користування металокерамічними зубними протезами, разом - в 60 (55,6%) з 108 парних порівнянь у 36 рядах вимірювань. Таким чином, результати обстеження вказують на позитивні клінічні показники біосумісності досліджуваних сплавів за відсутності гальванічних подразнень тканин порожнини рота, що й визначає належний рівень безпеки для пацієнтів в процесі користування металокерамічними зубними протезами.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу результатів експериментальних та клінічних досліджень представлено вирішення актуального наукового завдання - створення клінічних і технологічних передумов для індивідуально-обгрунтованого вибору сплавів металів, зміни складу і властивостей яких в процесі литва при виготовленні металокерамічних зубних протезів є прогнозованими, контрольованими і не спричиняють зниження якості стоматологічного ортопедичного лікування.

1. На підставі комплексної оцінки результатів клінічного обстеження 168 пацієнтів показано, що серед підгруп сплавів неблагородних металів (кобальто-хромових, нікелево-хромових) і благородних металів (паладієво-срібних, золото-платинових), вибір сплавів Heraenium P, Heraenium S, Pors-on-4, BioHeragold B2 за якісним і кількісним складом елементів, фізико-механічними характеристиками і технологічними властивостями забезпечує відповідність експериментальних і клінічних показників біосумісності до умов застосування металокерамічних зубних протезів.

2. Визначено, що гальванічні подразнення тканин порожнини рота мали найбільший вплив на необхідність заміни штамповано-литих паяних конструкцій у 16 (21,1%) пацієнтів групи порівняння - за помірної (послаблення росту і поділу 15-35% клітин L1210R і L1210S) цитотоксичної і цитостатичної дії хромонікелевої сталі, у 20 (26,3%) пацієнтів - за незначної, у 40 (52,6%) пацієнтів - за відсутності суттєвої (послаблення росту і поділу, відповідно - 5-15% і до 5% клітин L1210R і L1210S) цитотоксичної і цитостатичної дії в культурі клітин сплавів на основі кобальту і хрому, нікелю і хрому, а також золота, міді і срібла та золота, платини і срібла у складі зубних протезів.

3. За результатами металографічних, електронно-мікроскопічних, рентген-дифрактометричних, мікроструктурних, електрохімічних досліджень доведено незначний вплив змін фазового складу та кристалічної структури, що відбуваються в процесі литва, - більш виражених у сплавів неблагородних металів, - на параметри твердості та активності анодного розчинення (формування пасивної плівки оксидів) зразків досліджуваних сплавів. Виявлений рівень структурних змін у виливках з кобальто-хромового, нікелево-хромового, паладієво-срібного, золото-платинового сплавів порівняно зі заготовками суттєво не вплинув на придатність до застосування виготовлених на їхній основі зубних протезів, що підтверджено результатами клінічних спостережень до 5 років.

4. За результатами амбулаторного обстеження 92 пацієнтів, а також додаткових досліджень (рН-метрії змішаної слини і прямої потенціометрії у 6 серіях досліджень впродовж 1-го року) підтверджено позитивні клінічні показники біосумісності досліджуваних сплавів металів у складі металокерамічних зубних протезів та відсутність гальванічних подразнень тканин порожнини рота.

5. Засвідчено підвищення якості стоматологічного ортопедичного лікування завдяки уникненню ускладнень при користуванні металокерамічними зубними протезами, а також забезпечення пацієнтам можливості для поінформованого узгодження запропонованого плану лікування. На підставі вивчення фізико-механічних характеристик сплавів неблагородних і благородних металів, порівняльної оцінки клініко-технологічної якості зубних протезів, електрохімічної активності металокерамічних зубних протезів за результатами рН-метрії змішаної слини і прямої потенціометрії у пацієнтів групи порівняння і основної групи підтверджено підвищення ефективності проведеного лікування.

6. Доведено, що застосування запропонованої методики індивідуального вибору сплавів металів для металокерамічних конструкцій, яка передбачає комплексний аналіз результатів клінічного обстеження пацієнтів; порівняльну оцінку фізико-механічних характеристик (біологічних і технологічних властивостей) сплавів металів; проведення металографічних, мікроструктурних, рентген-дифрактометричних, електрохімічних експериментальних досліджень, а також повторного амбулаторного обстеження з проведенням рН-метрії та прямої потенціометрії - дає змогу покращити якісні показники надання стоматологічної ортопедичної допомоги при застосуванні металокерамічних зубних протезів.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Методи та результати експериментального визначення мутагенної та канцерогенної активності складників зубопротезних сплавів / А. Ю. Кордіяк, Ю. Й. Гаврилюк, Я. В. Шпарик, О. К. Когут // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. ? 2000. ? № 4. ? С. 37?41. (Здобувач взяв участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, формулюванні висновків та підготовці статті до друку).

Вивчення процесів мутагенезу та канцерогенезу в експерименті при дослідженні властивостей складників зубопротезних сплавів / А. Ю. Кордіяк, Ю. Й. Гаврилюк, Я. В. Шпарик, О. К. Когут // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. ? 2001. ? № 2. ? С. 10?14. (Здобувач взяв участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, формулюванні висновків та підготовці статті до друку).

Кордіяк А. Ю. Оцінка даних анамнезу пацієнтів з ускладненнями при користуванні металевими зубними протезами / А. Ю. Кордіяк, О. К. Когут // Галицький лікарський вісник. ? 2001. ? Т. 8, ч. 3. ? С. 55?57. (Здобувачем проведено обстеження пацієнтів, аналіз та узагальнення одержаних результатів, зроблено висновки)

Когут О. К. Вміст металів та мікроструктура зубопротезних сплавів на основі неблагородних металів в процесі їх технологічної переробки / О. К. Когут // Новини стоматології. - 2007. - № 3 - С. 66-69.

Макєєв В. Ф. Дослідження вмісту металів та мікроструктури зубопротезних сплавів на основі благородних металів / В. Ф. Макєєв, О. К. Когут // Современная стоматология - 2007. - №4 - С. 116-118. (Здобувач провів огляд літератури, взяв участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, формулюванні висновків, підготував матеріали до друку).

Когут. О. К. Дослідження структурних перетворень зубопротезних сплавів на основі неблагородних металів в процесі технологічної переробки та їх значення для клініки / О. К. Когут, Р. Є. Гладишевський, П. Ю. Демченко // Новини стоматології. - 2008. - № 3 - С. 60-65. (Здобувач обґрунтував вибір методів дослідження, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки).

Когут О. К. Порівняльна оцінка біологічних властивостей сплавів металів зубних протезів в культурах клітин /О. К. Когут, А. Ю. Кордіяк, Є. З. Філяк, Р. С. Стойка // Вісник проблем біології і медицини. - 2009. - № 3. - С. 166-170. (Здобувач обґрунтував вибір методів дослідження, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки).

Когут О. К. Порівняльна оцінка металокерамічних зубних протезів зі сплавів Нeraenium P, Нeraenium S, Pors-on-4 і BioHeragold B2 за результатами потенціометричних досліджень / О. К. Когут, А. Ю. Кордіяк // Новини стоматології. - Львів, 2011. - № 1 (66). - С. 32-35. (Здобувач обґрунтував вибір методів дослідження, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки).

Макєєв В. Ф. Електрофізичні та електрохімічні методи діагностики при виборі зубопротезних сплавів / В. Ф. Макєєв, А. Ю. Кордіяк, О. К. Когут // Програма науково-практичної конференції “Нові методики та технології в ортопедичній стоматології” ГалМЕД-99. - Львів, 1999. - С. 44-45. . (Здобувач взяв участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, формулюванні висновків та підготовці статті до друку).

Когут О. К. Рентген - дифрактометричні дослідження зразків зубопротезних сплавів на основі Pd-Ag та Au-Pt до та після переплавлення / О. К. Когут // Стоматологічні новини. Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні питання сучасної стоматології”. - Львів, 2008. - Вип. 8. - С.233-235.

Когут О. К. Оцінка біосумісності зубних протезів зі сплавів неблагородних і благородних металів за деякими показниками змішаної слини / О. К. Когут, А. Ю. Кордіяк // Стоматологічні новини. - Львів, 2009 - 2010. - Вип. 9-10. - С. 14-16. (Здобувачем проведено обстеження пацієнтів, аналіз та узагальнення одержаних результатів, зроблено висновки)

АНОТАЦІЯ

Когут О.К. Обґрунтування вибору сплавів металів для металокерамічних зубних протезів за експериментальними та клінічними показниками біосумісності.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2011

У дисертації представлено вирішення актуального науково-практичного завдання - експериментального та клінічного обґрунтування умов та вимог щодо вибору сплавів металів при виготовленні металокерамічних зубних протезів для забезпечення підвищення якості та ефективності надання стоматологічної ортопедичної допомоги.

Визначено які сплави металів на основі кобальту і хрому, нікелю і хрому, паладію і срібла, золота і платини, а саме - Heraenium P, Heraenium S, Pors-on-4, Bio Heragold B2, доцільно використовувати при виготовленні металокерамічних зубних протезів для забезпечення вимог протоколів надання стоматологічної ортопедичної допомоги щодо запобігання ускладнень, спричинених несприятливими реакціями пацієнтів на зубні протези.

Обґрунтовано комплексний підхід при виборі сплавів металів для металокерамічних зубних протезів з урахуванням експериментальних і клінічних показників біосумісності. Уточнено та систематизовано дані металографічних, мікроструктурних, електрохімічних, токсикологічних, йонометричних і потенціометричних досліджень, які визначають прогностичні оцінки конструкційної надійності і якості металокерамічних зубних протезів.

Ключові слова: сплави неблагородних та благородних металів, металокерамічні зубні протези, експериментальні та клінічні показники біосумісності.

АННОТАЦИЯ

Когут О.К. Обоснование выбора сплавов металлов для металлокерамических зубных протезов за экспериментальными и клиническими показателями биосовместимости.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2011

В диссертации представлено решение актуального научно-практического задания - экспериментального и клинического обоснования условий и требований относительно выбора сплавов металлов при изготовлении металлокерамических зубных протезов для обеспечения повышения качества и эффективности предоставления стоматологической помощи.

По результатам амбулаторного обследования пациентов группы сравнения выяснены клинические и технологические причины возникновения осложнений при пользовании несъемными зубными протезами и определено, что гальванические раздражения тканей полости рта имели наибольшее влияние на необходимость замены штамповано-паяных конструкций у 16 (21,1%) пациентов.

После снятия зубных протезов у пациентов проведена сравнительная оценка цитостатического (-токсического) влияния вытяжек сплавов металлов, по признакам уровня жизнеспособности (роста и деления) клеток L1210R и L1210S через 48 и 72 часа эксперимента для определения степени влияния биологических свойств составляющих конструкционных материалов на возникновение осложнений.

На основании результатов анализа физико-механических характеристик и технологических свойств отобранных сплавов неблагородных (кобальто-хромовый сплав Heraenium P, никелево-хромовый сплав Heraenium S) и благородных (палладиево-серебряный сплав Pors-on-4, золото-платиновый сплав BioHeragold B2) металлов определена методика оценки экспериментальных (доклинических) показателей биосовместимости сплавов в процессе металлографических, электронно-микроскопических, рентген-дифрактометрических, микроструктурных, электрохимических экспериментальных исследований.

Впервые в сравнительном аспекте выявлены характер и причины изменений физико-механических свойств, фазового состава, кристаллической структуры и соотношения компонентов сплавов Heraenium P, Heraenium S, Pors-on-4, BioHeragold В2 в процессе литья.

Анализ полученных результатов дал основания отметить, что структурно-фазовые изменения при кристаллизации палладиево-серебряного и золото-платинового сплавов менее выражены по сравнению с кобальто-хромовым и никелево-хромовым сплавами.

Ускоренные электрохимические исследования в модельной среде искусственной слюны продемонстрировали состояние относительно высокой коррозионной стойкости исследуемых сплавов что позволило утверждать о благоприятных в обеспечении качества ортопедического лечения экспериментальных показателей биосовместимости.

После фиксации зубопротезных конструкций, изготовленных из исследуемых сплавов металлов, 92-ум пациентам основной группы, проведены повторные клинические обследования в ранние (5, 15, 30 суток) и более отдаленные (3, 6 и 12 месяцев) сроки.

...