Порівняльна характеристика кулькоподібних та балкової систем фіксації покривних протезів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14. 01. 22 - стоматологія

Порівняльна характеристика кулькоподібних та балкової систем фіксації покривних протезів

Ключковська Наталія Романівна

Львів 2011

Дисертація є на правах рукопису.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник

Доктор медичних наук, професор Макєєв Валентин Федорович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти :

- доктор медичних наук, доцент Дворник Валентин Миколайович, ВДНЗ України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та імплантології;

- доктор медичних наук, професор Лабунець Василь Аксентійович, ДУ „Інститут стоматології НАМН України”, завідувач відділу ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться 9 грудня 2011 р. о 13єє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (вул. Пекарська, 69, м. Львів, 79010)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (вул. Січових Стрільців, 6, м. Львів, 79000)

Автореферат розісланий “ 8 ” листопада 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Переяслов А. А.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Незважаючи на стрімкий розвиток стоматології, потреба в знімному протезуванні залишається досить актуальною та соціально важливою, оскільки дефекти зубних рядів різної локалізації та величини - розповсюджена патологія зубо-щелепної системи, яка пов'я-зана як з демографічним зсувом у бік збільшення кількості літніх людей, їх недостатніми матеріальними статками, так і з прогресуванням ускладнень каріозних та некаріозних захворювань. Ортопедична реабілітація пацієнтів за наявності малої кількості зубів залишається не легким завданням, що може ускладнюватись особливостями клінічної картини в порожнині рота (Неспрядько В. П., 2006; Дмитренко І. А., 2009).

Кламери - найпоширеніший елемент фіксації часткових знімних протезів. Але всупереч успіхам в ортопедичному лікуванні дефектів зубних рядів знімними протезами з різними системами кламерної фіксації, часто виникають ускладнення з боку тканин пародонту опорних зубів та пришвидшення атрофії кісткової тканини навколо зубів, що межують з дефектом зубного ряду. Ці чинники згодом призводять до повної втрати зубів і, як наслідок, до виготовлення повних знімних протезів, фіксація та адаптація до яких буває проблематичною, особливо на нижній щелепі. Через незадовільну фіксацію повних знімних протезів 25-30 % хворих взагалі ними не користуються (Зубченко С. Г., 2002; Сивовол С. И., 2005; Рыжова И. П., 2007; Максюков С. Ю., 2010)

На даному етапі розвитку стоматології одним з провідних завдань є покращення фіксації і стабілізації знімних протезів та збереження поодиноких коренів і зубів. Об'єднати та вирішити ці завдання можна способом удосконалення показань та технологій виготовлення покривних протезів. Власне питання доцільності збереження поодиноких коренів та зубів залишається до тепер дискусійним. Звичайно, при протезуванні пацієнтів з малою кількість зубів слід враховувати багато факторів: топографію дефекту, кількість збережених зубів, стан пародонту, характер і ступінь атрофії альвеолярного відростка, стан слизової оболонки тощо. Але доведено, що 60% коренів зруйнованих зубів можуть бути залучені до протезування, а використовується лише 2% (Лабунец В. А., 2000; Дмитренко І. А.,2009). Основна перевага такого підходу до протезування полягає в можливості збереження і подальшого використання зубів, що в свою чергу забезпечує нормальне функціонування пародонтальних рецепторів, активність яких у значній мірі сповільнює процеси деструкції периальвеолярних кісткових структур (Онопа Е. Н.,2003). Центральна нервова система надзвичайно чутлива до подразнення цих рецепторів, які вона активно використовує для керування і координації різних функціональних рухів нижньої щелепи, що відтворюються при пережовуванні їжі. Саме з цієї причини збережені можливості для природного керування функціональними рухами за наявності поодиноких зубів та коренів бажано використовувати якнайдовше, у випадку виготовлення знімних протезів (Boungiovanni A.,2003, Щербаков Л. Н.,2005, Щерба П. В.,2006).

Для фіксації знімних протезних конструкцій тепер пропонується широкий арсенал механічних пристосувань. Одними з них є кулькоподібні та балкові системи фіксації, основними показаннями до застосування яких є протезування при надзвичайно малій кількості зубів. Але, не дивлячись на багатогранність вибору замкових кріплень, медичні покази та конструкційно-технологічні аспекти виготовлення покривних протезів недостатньо вивчені. Особливу увагу необхідно надати дослідженню процесу зношування фіксувальних елементів, що безпосередньо впливає на тривалість та якість користування протезами, та способам покращення утримування знімних протезів на протезному ложі.

Правильний вибір методу фіксації - запорука успіху в протетичній реабілітації пацієнтів з тривалою перспективою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом теми кафедри ортопедичної стоматології «Розробка та вдосконалення клінічних та технологічних заходів комплексного лікування хворих з дефектами та деформаціями зубо-щелепної системи» (державна реєстрація № 0109U000017).

Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту запланованої науково-дослідної роботи.

Мета та задачі дослідження. Підвищення ефективності ортопедичної реабілітації хворих на часткову втрату зубів покривними протезами з кулькоподібними та балковою системами фіксації на підставі їх порівняльної характеристики.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання дослідження :

1. Вивчити у модельному експерименті процеси зношування патричних частин кулькоподібних атачменів (у тому числі власної конструкції) та балки балкової системи фіксації покривних протезів.

2. Дослідити зміни ретенційних властивостей матриць кулькоподібних атачменів та матриці балкової системи фіксації.

3. Здійснити порівняльну лабораторну та клінічну оцінку фіксаційних властивостей кулькоподібних атачменів та балкової системи фіксації.

4. Розпрацювати методику реставрації зношеної патричної частини кулько подібного атачмена без вилучення коренево-коронкової вкладки з кореня зуба для відновлення її фіксуючої здатності.

5. Вивчити у порівняльному аспекті терміни адаптації пацієнтів до покривних протезів з різними системами фіксації.

6. На підставі лабораторних та клінічних досліджень розпрацювати практичні рекомендації щодо застосування покривних протезів, клінічно

оцінити їх функціональні можливості.

Об'єкт дослідження. Функціональні можливості покривних протезів з балковою системою фіксації, кулькоподібними атачменами та їх комбінацією у порівняльному аспекті.

Предмет дослідження. Хворі з частковою втрату зубів з наявністю на щелепах поодиноких зубів або коренів.

Методи дослідження. Клінічне та експериментальне дослідження процесу зношування патриць та матриць балкової і кулькоподібної систем фіксації, фотодокументування, рентгенографія, клінічне обстеження, визначення жувальної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне порівняльне вивчення ефективності покривних протезів з різними способами їх фіксації та стабілізації із залученням сучасних лабораторних і клінічних методів. Доведено, що застосування покривних протезів з різними способами фіксації надає можливість більш ширшого збереження коренів та поодиноких зубів, що сприяє сповільненню атрофії альвеолярних відростків. Експериментально та клінічно доведено, що в процесі експлуатації втрата розмірів фіксаційного елементу (патриці) кулькоподібного атачмена відбу-вається значно швидше ніж втрата розмірів патриці балкової системи.

Уперше, з метою запобігання втрати опорного зуба при заміні патриці, опрацьована оригінальна методика заміни патричної частини без її вилучення з кореня опорного зуба. За допомогою жувальних проб доведено, що адаптація до покривних протезів за рахунок кращої фіксації відбувається значно швидше, ніж до звичайних знімних конструкцій.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження стали підставою для розширення показань щодо застосування різних конструкцій покривних знімних протезів. Розширені показання до використання коренів зубів для покращення фіксації та стабілізації знімних конструкцій при одночасному зменшенні границь базиса скорочення процесу адаптації. Запропоновано оригінальну конструкцію кулькоподібного атачмена з можливістю його застосування як надкоренево, так і докоренево, залежно від клінічної ситуації. Розпрацьовано метод заміни зношеної патричної частини кулькоподібного атачмена без його вилучення із кореня (рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель №16974/ЗУ/11 від 11. 08. 2011 р.). Практичні рекомендації апробовано на клінічній базі кафедри ортопедичної стоматології й у Стоматологічному центрі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, ортопедичному відділенні Інституту стоматології АМН України, кафедрі ортопедичної стоматології ВДНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», кафедрі ортопедичної стоматології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, , кафедрі ортопедичної стоматології та імплантології ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», у Львівській комунальній стоматологічній поліклініці № 3.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим завершеним дослідженням. Автор самостійно здійснила пошук, систематизувала та проаналізувала джерела науково-медичної інформації за даною темою, опрацювала експериментальні та клінічні методи досліджень, самостійно здійснила експериментальні та клінічні спостереження, запропонувала оригінальну конструкцію замкового кріплення, брала безпосередню участь у розпрацюванні та застосувала його у практиці. Автор особисто проаналізувала й узагальнила отримані результати і виклала їх у вигляді рукопису дисертаційної роботи.

Клінічні дослідження проведені на кафедрі ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (зав. - д. м. н., проф. Макєєв В. Ф.).

Експериментальні дослідження зношення та ретенційних властивостей балкових та кулькоподібних систем фіксації виконано у Фізико-механічному інституті НАН України ім. Г. В. Карпенка під керівництвом доктора технічних наук Скальського В. Р.

Апробація результатів дисертації. За матеріалами дисертаційної роботи виголошено доповіді на: науково-практичній конференції «Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих» (Вінниця, 2003 р.); ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної стоматології» (Львів, 2008 р.); науково-практичній конференції «Нові технології в стоматології» (Тернопіль, 2008 р.); ювілейній науково-практичній конференції «Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку» (Івано-Франківськ, 2009 р.); науково-практичній конференції «Актуальні питання стоматології сьогодення» (Тернопіль, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні напрямки розвитку стоматологічної науки і практики» (Полтава, 2011 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, із них 5 статей - у фахових журналах, ліцензованих ВАК України, 8 - у збірниках наукових праць та тезах наукових конференцій, отримано 1 деклараційний патент України на винахід та 1 деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 154 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, додатків, списку використаних джерел, який містить 201 найменування. Дисертація ілюстрована 85 рисунками та 11 таблицями.

2. Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених задач обстежено 50 пацієнтів (20 чоловіків і 30 жінок) віком 49 - 83 роки з дефектами зубних рядів і поодинокими збереженими зубами та коренями.

Для більш детального обстеження і лікування знімними покривними протезами з кулькоподібними атачменами відібрані 12 пацієнтів (5 чоловіків і 7 жінок), в яких були наявні 1-4 поодиноких зуба або коренів на щелепі ( І-а група дослідження) та 14 пацієнтів (8 чоловіків і 6 жінок) зі збереженими зубами чи коренями в кількості від 2 до 5, що були ліковані покривними протезами з балковою системою кріплення (ІІ-а група дослідження).

Для фіксації і стабілізації покривних протезів було використано 71 зуб або корінь (різці , ікла, премоляри) верхньої та нижньої щелеп з добре обтурованими каналами і таких, що не мали патологічних змін у периапікальних тканинах. При цьому для фіксації покривних протезів за допомогою кулькоподібних атачменів використано 29 коренів, а за допомогою балкової системи 42 зуба чи кореня. У процесі надання ортопедичної допомоги хворим використовували тільки зуби та корені з І та ІІ ступенем рухомості, без патологічних пародонтальних кишень і ознак гострого запалення. Поодинокі зуби (корені) ІІІ ступеня рухомості використовували тільки як виключення в особливо важких клінічних випадках - значна атрофія альвеолярного відростка (ІІ, IV клас за Келлером), суха, стоншена, мало-податлива слизова оболонка протезного ложа, коли фіксація повного знімного протеза є проблемою, проте у подальше обстеження таких хворих ми не включали.

Клінічне обстеження пацієнтів проводили за загальноприйнятою в ортопедичній стоматології схемою. Всі результати обстежень заносили в амбулаторну карту хворого (форма № 043/о).

Кінцеве протезування здійснювали після проведення всіх підготовчих лікувальних заходів, відповідно до виявлених патологічних станів за участю стоматологів терапевтичного, хірургічного та пародонтологічного профілів.

При оцінці стану коренів визначали ступінь руйнування над'ясенної частини (вище рівня ясен, на рівні ясен, нижче рівня ясен), встановлювали причину руйнування коронок зубів (карієс, патологічна стертість, травма тощо) та проведені раніше лікувальні заходи (пломбування коронок зубів, ендодонтичне та пародонтологічне лікування). Особливу увагу звертали на стан слизової оболонки ясен, що прилягають до опорних зубів до і після лікування, ступінь рухомості опорних зубів і ступінь атрофії альвеолярного відростка. Обстеження беззубого альвеолярного відростка спочатку проводили шляхом огляду, пальпації, а потім на діагностичних моделях щелеп. При огляді оцінювали характер і ступінь атрофії альвеолярного відростка кожної щелепи, наявність екзостозів, кісткових виступів, складок слизової оболонки, топографію ретромолярної зони. При пальпації визначали податливість слизової оболонки альвеолярних відростків та протезного ложа загалом, рухомість і здатність до родгладжування складок, що йдуть вздовж альвеолярного відростка або його схилів. Вивчали співвідношення беззубих альвеолярних відростків щелеп у передньому і бічних ділянках.

Для більш повної інформації про стан пародонту збережених зубів, якщо їх кількість не перевищувала два, проводили прицільну рентгенографію кожного опорного зуба до і після протезування. За наявності в порожнині рота більше двох зубів проводили ортопантомографічне обстеження до протезування і через 12 місяці після накладання протеза.

При інтерпретації ортопантомограм оцінювали стан тканин пародонту опорних зубів (коренів) за наступними показниками: довжина і форма коренів зубів, стан периапікальних тканин, ступінь резорбції альвеолярних перегородок, ступінь атрофії кісткових стінок альвеоли, наявність кісткових кишень. Ступінь атрофії кісткових стінок альвеоли визначали за класифікацією В.Ю. Курляндського: І ступінь - атрофія на ј довжини кореня; ІІ ступінь - атрофія на Ѕ довжини кореня ; ІІІ ступінь - атрофія на ѕ довжини кореня ; IVступінь - атрофія більш ніж ѕ довжини кореня. Зуби і корені з патологічною рухомістю ІІІ ступеня і атрофією кісткових стінок альвеолярної лунки IV ступеня підлягали видаленню.

З метою отримання об'єктивної оцінки результатів лікування проводили жувальну пробу за Рубіновим. Дослідження здійснено у 26 пацієнтів до протезування, в день накладання протезів, а також через 1 тиждень, 2 тижні, 1 місяць, 1 рік після протезування. Для достовірності результатів кожну пробу проводили три рази, а в протокол заносили середнє арифметичне значення.

З метою уточнення нормативних показників жувальної ефективності ми визначали час жування і жувального індексу у 30 студентів стоматологічного факультету з ортогнатичним прикусом та інтактними зубними рядами, без видимих аномалій та деформацій. Отримані результати засвідчили, що час жування дорівнює 14±3,1 секунди, а жувальний індекс становить у нормі 57,1 мг/с.

Для визначення ступенів зношування патричної та матричної частин фіксувальних систем знімних протезів ми поставили за мету дослідити вплив механічного квазістатичного навантаження і тертя зношування на зміну зусиль відриву патриці від матриці та стану їх механічного з'єднання.

Запропоновано модель методології експерименту, яка полягає у створенні циклічного механічного навантаження на нерухомо зафіксовану кулькову або фігурно-циліндричну поверхню патриці внутрішньою поверхнею рухомої матриці внаслідок зворотно-поступального руху

останньої, що забезпечувалося спеціально виготовленим оригінальним

пристроєм.

У модельному експерименті з визначення ступенів зношування патриць кулькоподібних атачменів під дією осьового навантаження матриць використовували патриці, виготовлені за стандартними заготовками методом литва зі сплаву Вероніт особливо твердого (Bego, Німеччина, твердість за Віккерсом 390 Н/ммІ), та патрицю власної конструкції, покриту нітридом титану.

У дослідженні задіяні наступні співвідношення «патриця-матриця»:

§ патриця ВКС-ОЦ Уні Ш 1,7 мм і матриця середнього ступеня жорсткості (жовта) фірми Bredent, яка в міру втрати ретенційних властивостей у ході експерименту була замінена на жорстку матрицю (червону) фірми Bredent;

§ титанова патриця кулькоподібного атачмена власної конструкції Ш 1,8 мм покрита нітридом титану і матриця середнього ступеня жорсткості (прозора) Rhein-83 (Італія) (патент України на винахід № 78813).

Патриця власної конструкції складається з докореневого фіксатора, який виконаний у вигляді стаканчика з внутрішньою різьбою і буртом. Верхня частина головки патриці виконана у вигляді сфери з амортизаційною площадкою, середня має бурт з отворами, нижня частина являє собою циліндр з зовнішньою різьбою, на поверхні цього кріплення нанесено зносостійке покриття з нітриду титану. При цьому патрична частина виконана з титану, а матрична - з поліпропілену високого тиску.

Замкове кріплення встановлюють таким чином. У воскову композицію кореневої вкладки встановлюють докореневий фіксатор, шляхом заміни воску на метал докореневий фіксатор з'днується з кореневою вкладкою. Після обробки до кореневої вкладки з фіксатором приєднується головка шляхом її загвинчування спеціальним ключем, виступи якого входять в отвори бурта середньої частини головки. Зібрана частина замкового кріплення з кореневою вкладкою фіксується цементом у корені зуба. На сферичну частину головки встановлюється матриця, яка фіксується у протезі. Таким чином виготовлене замкове кріплення для фіксації покривних протезів є просте у застосуванні (не містить багато складових частин), дозволяє легко замінити головку патричної частини, амортизаційна площадка попереджає перевантаження кореня опорного зуба при жуванні, а також є можливість використовувати його як надкоренево, так і докоренево.

Базова кількість випробувань становила 50000 циклів. Після кожних 200 циклів установку зупиняли та проводили необхідні вимірювання.

Для експериментальних досліджень зношування балки балкової системи використовували стандартні патриці з профілем замкового прорізу фірми Bredent (Німеччина), виготовлені методом литва. Робоча поверхня патриці мала циліндричну форму. У пару тертя брали матриці цього ж виробника: ВСП-ГС (3 модифікації за ступенем жорсткості: зелені, жовті та червоні). Досліджували залежності: зміни діаметра поверхні патриці та величину розкриву матриці від кількості циклів тертя зношування, а також зусилля відриву у залежності від цієї ж зміни циклів. Базова кількість циклів випробувань становила 10000. Після кожних 200 циклів зупиняли установку та проводили необхідні вимірювання.

Так як однією з задач нашого дослідження було вивчення та порівняльний аналіз характеру та ступеня ретенції покривних знімних протезів з різними способами фіксації, було виготовлено оригінальні варіанти покривних протезів з тими системами, які досліджувалися, та здійснено їх експериментальне «знімання-накладання» на модель, що достатньо наближено імітує протезне ложе. Початковий вимір сили ретенції проводили після припасування і накладання протеза на модель, а потім через кожні 360 рухів «знімання-накладання», що імітувало 3-місячний термін користування протезами. Розрахунок проводили з урахуванням того, що покривний знімний протез потребує більш ретельного дотримання гігієни і очищати його слід після кожного прийому їжі і перед сном, тобто щонайменше 4 рази на добу. Проведені лабораторні дослідження ступеня ретенції фіксаційних елементів самих покривних протезів з різними способами фіксації дозволили відслідкувати характер змін у залежності від кількості рухів «знімання - накладання», тобто від терміну користування протезом (2880 накладань протезу = 2 рокам користування).

У дослідженні процесу зношування та втрати ретенційних властивостей матриць (посиленої, стандартної, послабленої) замкових кріплень фірми Bredent та стандартної Rhein-83 останні були спеціально підготовлені і вимірювання їх мікротвердості здійснені в мікротвердомірі ПМТ-3. Мікротвердість вимірювали при 50 грамах навантаження, база вибору даних становила 10 замірів.

Результати досліджень. У результаті проведеного дослідження виявлено, що зношування патриці ВКС-ОЦ Уні Ш 1,7 мм розпочинається за всіма її діаметрами та відбувається рівномірно до досягнення діаметру приблизно 1,64 мм за 5000 циклів. Далі стирання патриці припиняється і стабілізується до досягнення 50000 циклів.

Для зношування покритих нітридом титану сферичних поверхонь титанової патриці власної конструкції у фрикційній парі з матрицею Rhein-83 характерною особливістю було наступне: у деяких точках вимірювання діаметр патриці зменшувався, а в деяких - ні, що тривало впродовж усього часу експерименту аж до досягнення показника 50000 циклів. Це означає, що сферична поверхня зношувалась нерівномірно. Початок зношування відбувався до досягнення 400-500 циклів і в основному завершувався до досягнення 2000 циклів. Далі зношування припинялось, оскільки діаметри сферичної поверхні патриці були незмінними аж до кінця експерименту. Зміна діаметру патриці в цій парі була мінімальною і знаходилась у межах 0-0,01 мм.

Отже, як видно з експериментальних досліджень, під дією осьового навантаження найбільше зношується патриця системи ВКС-ОЦ Уні Bredent - у неї найвищі показники зношуваності, її зношування у парі з матрицями середнього та високого ступеня жорсткості фірми Bredent починається найшвидше (350 циклів) і втрата розміру (діаметру) в даної патриці була найбільша і становила 0,04 мм. На відміну від стандартної патриці фірми Bredent, найменші показники зношуваності, яка починалась дешо пізніше (400-500 циклів), спостерігались у титанової патриці власної конструкції, що покрита нітридом титану.

Для експериментальних досліджень зношуваності балки балкової системи ВСП-ГС характерним було наступне: зношування розпочиналось в межах 500-600 циклів та втрата розмірів становила величину менше 0,001 мм і після наступних циклів не збільшувалася.

Отже, на підставі проведених нами досліджень можна зробити висновок, що в клінічних ситуаціях, в яких можна використати як кулькоподібну, так і балкову систему фіксації протеза, вибір на користь балкової системи дозволить продовжити термін користування даним протезом та забезпечити якісну фіксацію протеза.

Здійснене нами вивчення змін ретенційних властивостей матриць у залежності від кількості циклів «знімання-накладання» дозволило наближено оцінити терміни користування матрицями, впродовж яких вони будуть здатні забезпечувати адекватну фіксацію протеза. Експериментальне вивчення ретенційних властивостей матриць для кулькоподібних атачменів, які брали участь у дослідженні, дозволили встановити, що для зняття протезу з однією матрицею «Bredent» середньої жорсткості ( жовта) необхідно докласти зусилля в 5,2±5Н, тоді як посиленої жорсткості матриця «Bredent» (червона) витримувала початкові зусилля на межі 6,2±5Н. Кількісно матриці зношувались по-різному. Якщо стандартна матриця (середньої жорсткості) після 1800 циклів витримує зусилля в межах 3,5Н, то після 5000 циклів воно зменшується до 2,0Н. На аналогічному типі патриць посилена (жорстка) матриця «Bredent» до позначки 3,5Н витримує 3000 циклів. Найкращі антифрикційні показники виявилися у матриць фірми Rhein-83 у парі тертя зношування з титановими патрицями, що мали покриття із нітриду титану. Тут початкові зусилля відриву 10,1Н знижуються до межі 3,6-3,9Н приблизно за 25000-28000 циклів.

Динаміка змін зусилля відриву матриці від циліндричної поверхні патриці балкової системи кріплення залежно від кількості циклів тертя у парі з матрицями різних типів характерна тим, що найкращий показник зношування мають «червоні» (більш жорсткі) матриці, дещо гірший (найменшого ступеня жорсткості) - «зелені», найгірший - «жовті» (середнього ступеня жорсткості); початкові та після 1000 циклів показники зусилля відриву становили 35,0-15,0Н, 25,0-11,0Н та 28,0-5,0Н відповідно.

Отже, як засвідчили здійснені нами експериментальні дослідження, «зелена» матриця фірми Bredent у парі тертя з балкою зношується наступним чином: якщо початкові зусилля її відриву від патриці становлять 25,0-26,4Н, то вже після 1000 циклів вони знаходяться в межах 11Н, а на базі 10000 циклів спадають до позначки в межах 3,0Н.

Дещо більшим виявилося зношування “жовтих” матриць. Наприклад, від початкових зусиль відриву 30,0-28,0Н, на базі випробувань 1000 циклів вони спадають до величини 5,0-6,0Н. На базі 10000 циклів значення зусиль відриву знижується до позначки 1,4Н.

Найкращий показник зношування мають “червоні” матриці. Якщо початкові зусилля її відриву становлять 35,0-36,0Н, то вже після 1000 циклів вони знаходяться в межах 15,0Н, а на базі 10000 циклів знаходяться в межах 3,6-4,0Н.

Відповідно усереднені заміри початкового розкриву матриць були наступними: 1,331 мм - “червоні”, 1,348 мм - “зелені” та 1,464 мм - “жовті”. Кінцеве (після експериментів) усереднене значення цього показника становило, 1,473 мм, 1,501мм та 1,652 мм відповідно.

Розглядаючи процеси стирання, що виникають у досліджуваних парах тертя, можна констатувати наступне: патрицям властива шорсткість поверхонь кульової частини, що зумовлена висотою гострих нерівностей; дещо менші гладкі виступи полімеру на поверхні матриці. Під час їх взаємодії і проходить стирання матриці, яке супроводжується відриванням частинок поверхні матриці мійкронерівностями патриці. Ці частинки відриваються з поверхні матриці і виносяться поза контактуючі поверхні. Звичайно, протікання та інтенсивність процесу залежить від фізико-хімічних властивостей матеріалів, умов, за яких відбувається навантаження, мікрогеометричних характеристик поверхонь тертя тощо. Окрім цього, на процес зношування також впливає сукупність виникаючих на поверхні тертя зовнішніх умов: швидкості ковзання, зміна величини останньої, навантаження пари тертя (по дотичній чи по нормальній складовій), характер дії зусилля навантаження (статична, дотична, циклічна тощо); температурний фактор, конфігурація поверхонь тертя, що впливає на розподіл контактних тисків та багато інших факторів, які і зумовили отримані нами експериментально кількісні показники зношування, що описані вище.

Порівнюючи фіксаційні властивості покривних протезів з кулькоподібною та балковою системами фіксації та аналізуючи цифрові показники, можна зробити висновок, що початкова сила ретенції покривних протезів з кулькоподібною системою фіксації була більшою і складала 24,4±7.7Н. У протезах з балковою системою фіксації її величина була дещо меншою і склала, в середньому, 21,4±1Н. Встановлено, що сила ретенції в обох групах суттєво не відрізняється (р=0,702) і дорівнює в середньому 22,9Н.

Після 360 циклів (приблизно 3 місяці клінічного користування)

найбільша ретенційна сила спостерігалась у протезах з балковою системою фіксації і дорівнювала, в середньому, 18,1±2,4Н. У протезах з кулькоподібною системою фіксації сила ретенції складала 15,0±3,9 Н.

Після 720 знімань і накладань (? 6 місяців клінічного користування) найбільшою силою ретенції - 17,2±3,0Н володіла балкова система фіксації, а для кулькоподібної системи ця величина зменшилась і становила 11,7±2,0Н. Відмінності статистично достовірні (р<0,05).

Після 1080 знімань і накладань, що дорівнює 9 місяцям користування протезами, ретенційна сила була більшою також при балковій системі фіксації і становила 15,7±2,6Н, у той час як для протезів з кулькоподібною системою вона складала 9,1±1,8Н ,відмінності в обох випадках статистично достовірні (р<0,05).

Після 1440, 1800 і 2160 циклів сила ретенції в протезах з балковою системою фіксації далі утримувалась на вищій позиції і становила 13,8±3,1Н, 11,9±4,3Н, 8,6±2,1Н відповідно, у протезах з кулькоподібною системою фіксації - 7,4±1,4Н, 6,9±1,9Н, 6,1±2,0Н відповідно. Відмінності статистично достовірні (р<0,05).

Після 2520 знімань і накладань, еквівалентних 1 року і 9 місяцям користування протезом, сила ретенції, що склала 7,6±2,1Н була найбільшою також в протезах з балковою системою фіксації, а в протезах з кулькоподібною системою ця величина становила 5,5 ± 1,9Н, відмінності статистично достовірні (р<0,05).

Для протезів з кулькоподібною та балковою системами фіксації сила ретенції після 2880 знімань (2 роки користування протезом ) становила 4,9±1,4Н і 6,9±2,7Н відповідно. Відмінності статистично достовірні (р<0,05).

Цифровий та графічний аналіз отриманих величин засвідчив, що проглядається поступове, плавне зниженя сили ретенції зі збільшенням часу користування протезом у ІІ групі ( протези з балковою системою фіксації) і більш різке зниження її ж в протезах з кнопкою, особливо спочатку.

Таким чином, можна зробити висновок, що за результатами експериментальних досліджень ретенційних властивостей кулькоподібні атачмени та балкова система дозволяють забезпечити досить добрий рівень фіксації покривного знімного протеза впродовж 2 років, не дивлячись на загальне зниження сили ретенції при обох видах фіксації. Виявлені особливості поведінки як кулько подібної, так і балкової фрикційних систем підкреслюють необхідність проведення контролю за станом елементів замкових кріплень покривних протезів.

Як довели наші дослідження, під час функціонування покривних протезних конструкцій відбувається механічне зношування кріплень, що характерно для всіх рухомих з'єднань, фіксування яких відбувається за рахунок тертя.

У процесі експлуатації ортопедичних конструкцій, фіксація яких

здійснюється з допомогою замкових кріплень, зношуванню піддаються як матриця, так і патриця. У випадках, коли використовують сферичні кріплення типу «метал-пластик», на початкових етапах зношуються еластичні ретенційні елементи матриці, заміна яких не складає труднощів. Одночасно з еластичною матрицею зношуванню піддається і металева патриця. У випадку незначного зношування патриці ретенція протеза відновлюється шляхом заміни матриці на нову, більш жорстку. Коли зношення патриці досягає критичної величини і відновити щільність прилягання заміною матриці неможливо, виникає необхідність заміни патричної частини.

Традиційним методом заміни може бути вилучення фіксувальної системи патриці із кореня зуба, що може призвести до його втрати.

Нами розпрацьований і застосований у клініці власний спосіб реставрації зношеного кулькоподібного кріплення внутрішньоротовим методом, тобто не знімаючи всієї конструкції разом з кореневою вкладкою, що запобігатиме виникненню низки ускладнень та не потребуватиме складного і високовартісного зуботехнічного обладнання (рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель № 16974/ЗУ/11 від 11. 08. 2011 р.). Даний спосіб здійснюється наступним чином. Стандартна пластмасова заготовка балки “ОТ-сар” мікро (Rhein-83) фіксується в гіпсі до рівня лише верхнього краю балки. За допомогою ключа для позиціонування патриць, вона встановлюється так, щоб кінчик фрези фрезерувального апарату точно співпав з центром кулькового кріплення. За центром заготовки кулькового кріплення фрезою діаметром 1 мм висверлюється отвір. Після цього балка використовується як ливниковий канал, до якого приєднується ливникова система. Пакування до литтєвої кювети здійснюється під тиском у вакуумі, щоб пакувальна маса заповнила створений отвір. Після відливання з кобальто - хромового сплаву кулькове кріплення піддається кінцевів обробці. На клінічному етапі кулька зношеного кріплення обпилюється у вигляді стрижня до діаметра менше 1 мм, розмір якого контролюється за допомогою штангенциркуля. Після цього поверхня стрижня обробляється внутрішньо ротовим піскоструменевим апаратом і на ньому фіксується відлите кулькове кріплення за допомогою цементу. Забираються залишки цементу, полірується сфера. Після встановлення нових матриць в металеві сідла, протез готовий до накладання на відновлені патриці.

Основною перевагою запропонованого методу є те, що запобігається руйнування або видалення коренів зубів, на яких зафіксовані замкові кріплення, що часто буває при реставрації незнімної частини таких видів протезів.

Процеси адаптації пацієнтів до покривних протезів вивчені нами на основі суб'єктивних відчуттів пацієнтів та жувальних проб. Згідно суб'єктивних відчуттів адаптація до покривних протезів з кулькоподібною та балковою системами фіксації наступала через 6,4±0,9 і 6,0±0,6 діб відповідно, різниця статистично не достовірна , р=0,05, що вказує на одинаковий рівень звикання пацієнтів до протезів як з кулькоподібною, так і з балковою системами фіксації.

Для більш об'єктивної оцінки результатів проведеного лікування, поряд з суб'єктивними відчуттями, застосовували жувальні проби. Виявлено, що у всі терміни спостереження у пацієнтів ІІ групи ( балкова система) показник жувальної ефективності був вищий, ніж у пацієнтів І групи (кулькоподібна система), відмінності статистично достовірні (р<0,05) на фоні загального її підвищення.

У відповідності з отриманими результатами лабораторних досліджень проведено лікування 26 пацієнтів з допомогою 30 покривних протезів, в яких кулькоподібна система “Ot-cap” використовувалась у 12 пацієнтів (29 коренів) і балкова система ВСП-ГС у 14 хворих (42 кореня).

Результати лікування через 3 місяці після протезування були добрими у всіх пацієнтів. Ускладнень з боку пародонту не спостерігалось. Стан ясен і ступінь стійкості зубів залишались без змін або спостерігалось покращення. Останнє можна пояснити тим, що вкорочення коронкових частин зубів призводило до кращого розподілу жувального навантаження. Зменшення рухомості опорних коренів при застосуванні балкової системи фіксації, окрім розподілу навантаження, пов'язано також з шинувальним ефектом, що особливо важливо при захворюваннях пародонту.

Через 1 рік після протезування у 9 пацієнтів спостерігалось запалення ясенного краю в ділянці опорних коренів. При аналізі причин цих ускладнень у 4 пацієнтів виявлено травматичне ушкодження ясенного краю базисом протезу. Завдяки проведеній корекції та терапевтичному лікуванню вдалось позбутися цих ускладнень. У 5 пацієнтів запалення ясенного краю було пов'язане з незадовільним гігієнічним станом порожнини рота і протезу. Після проведення ретельного гігієнічного догляду за порожниною рота запальні явища зникли. покривний протез фіксація зуб

Через 2 роки користування протезними конструкціями у обстежених пацієнтів переважно спостерігалось погіршення ступеня фіксації покривних протезів, що підтверджується проведеними нами експериментальними дослідженнями. В плановому порядку проводилась заміна матриць на нові або на більш жорсткі. Проводився контроль за належним гігієнічним доглядом порожнини рота.

Висновки

У дисертації наведені експериментально-клінічні узагальнення та нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності протетичної реабілітації хворих на часткову втрату зубів покривними протезами з кулькоподібною та балковою системами фіксації на підставі їх порівняння.

1. Експериментально доведено, що в процесі експлуатації відбувається поступове зношування патричної частини кулькоподібного атачмена, але для різних систем замкових кріплень по-різному. Найбільшому зношуванню піддаються напівпрецизійні патриці ВКС - ОЦ уні Ш 1,7 мм фірми «Bredent» (0,04 мм за 2000 циклів «насадження - знімання»);

2. Визначено, що найкращими ретенційними властивостями до кулькоподібних атачменів володіють матриці Rhein-83 у парі тертя з патричним елементом кулькоподібного атачмена власної конструкції. Для спектру матриць балкової системи фіксації покривних протезів характерно, що найкращий показник зношування мають «червоні» (більш жорсткі) матриці, дещо гірший - «жовті», найгірший - «зелені»; початкові та після 1000 циклів показники зусилля відриву становили 35,0-15,0 Н, 30,0-5,0 Н та 25,0-11,0 Н відповідно.

3. Виявлено, що для протезів з кулькоподібною та балковою системами фіксації сила ретенції на момент накладання протезів становила 24,4±7,7 Н та 21,4±4,1 Н відповідно, а після 2880 «знімань - накладань» (? 2 роки користування протезом) становила 4,9±1,4 Н та 6,9±2,7 Н (р?0,05).

4. Запропонований оригінальний спосіб реставрації зношеного кулько-подібного атачмена без вилучення коренево-коронкової вкладки із кореня з метою попередження можливої втрати опорного кореня при вимушеній заміні зношеної патричної частини.

5. За суб'єктивними відчуттями пацієнтів, адаптація до покривних протезів з кулькоподібною та балковою системами фіксації наступала через 6,4±09 і 6,0±06 діб відповідно і це вказує на одинаків рівень звикання пацієнтів до протезів як з кулько подібною, так і з балковою системами фіксації.

6. Виявлено, що через рік користування покривними протезами показники жувальної ефективності у пацієнтів з кульковою системою фіксації склали 50,1±2,7, а у пацієнтів з балковою системою фіксації - 59,7±3,4 (р?0,05) , що свідчить про більш надійне та триваліше утримування та швидшу адаптацію до покривних протезів з балковою системою фіксації.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Щерба П. В. Показання до використання поодиноких зубів та коренів як фіксуючих елементів знімних покривних протезів / П. В. Щерба, Н. Р. Ключковська // Український стоматологічний альманах. - 2006. - №1. - С. 82-84.(Здобувач опрацювала літературу та підготувала статтю до друку).

2. Застосування балкових систем кріплення при лікуванні хворих з дефектами зубних рядів покривними протезами / В. Ф. Макєєв, Н. Р. Ключковська, П. В. Щерба, В. І. Колодій // Современная стоматология. - 2008. - №4. - С. 129-132.(Здобувач провела обстеження та лікування хворих,підготувала статтю до друку)

3. Ключковська Н. Р. Експериментальна оцінка зношування пари «патриця - матриця» фіксаційної балкової системи покривних протезів / Ключковська Н. Р. // Новини стоматології. - 2009. - №2. - С. 64-66.

4. Макєєв В. Ф. Порівняльна оцінка зношення патриць та втрати ретенційних властивостей матриць кулькоподібних атачменів і балкової системи кріплення покривних протезів у модельному експерименті / В. Ф. Макєєв, П. В. Щерба, Н. Р Ключковська // Український стоматологічний альманах. - 2010. - №2. - С. 14-19. (Здобувач проводила дослідження та підготувала статтю до друку).

5. Ключковська Н. Р. Балкова система кріплення, як один з методів фіксації покривних протезів / Ключковська Н. Р. // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2010. - Т.10, вип. 4. - С. 214-218.

6. Пат. 78813 Україна, МПК А61С 8/00, 13/225. Замкове кріплення для фіксації знімних покривних протезів у ротовій порожнині / Гогаєв К. О., Кочерга М. Ф., Макєєв В. Ф., Щерба П. В., Атаманенко В. М., Ключковська Н. Р. - № а 2005 00645; заявл.25.01.2005; опубл. 15.12. 2006, Бюл. №12.(Здобувач сформулювала заявку та формулу патенту, підготувала до друку)

7. Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель № 16974/ЗУ/11 від 11. 08. 2011 р. Спосіб внутрішньо ротової реставрації зношених кулькових кріплень. (Здобувач зібрала та опрацювала матеріал, сформулювала заявку та формулу патенту, підготувала до друку).

8. Перекрывающие протезы - альтернативные варианты использования / В. Ф. Макеев, П. В. Щерба, Н. Р. Ключковская, А. И. Божик // Зубное протезирование. - 2003. - №1. - С. 18-23.(Внесок здобувача полягає у обстеженні хворих та опрацюванні клінічних даних).

9. Ортопедичні методи лікування хворих зі складними дефектами та деформаціями зубощелепної системи / В. Ф. Макєєв, П. В. Щерба, Г. В Олійник, Н. Р. Ключковская // Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих : матеріали Всеукр. наук. - практ. конф., 18-19 квітня 2003 р. - Вінниця, 2003. - С. 45-46.(Здобувач опрацювала клінічні дані та підготувала статтю до друку).

10. Ключковська Н. Р. Особливості застосування балкової системи фіксації в ортопедичній стоматології / Ключковська Н. Р., Щерба П. В. // Стоматологічні новини. - Львів, 2004-2005. - Вип. 4-5. - С. 86-88.(Здобувач опрацювала літературу та підготувала статтю до друку).

11. Ключковська Н. Р. Експериментальне дослідження зношування балкової системи кріплення фірми « bredent» / Ключковська Н. Р. // Стоматологічні новини. Вип. 8 : матеріали ювілейної міжнар. наук. - практ. конф., присвяченої 50 - річчю стоматологічного факультету

ЛНМУ імені Данила Галицького, 29 жовтня - 1 листопада 2008 р. -

Львів, 2008. - С. 230-232.

12. Ключковська Н. Р. Досвід застосування балкових систем кріплення покривних протезів / Н. Р. Ключковська // Нові технології в стоматології : тези наук. - практ. конф., 24 листопада 2008 р. - Тернопіль : Укрмед-книга, 2008. - С.10-12.

13. Ключковська Н. Р. Покривні протези з балковою фіксацією - якісна реабілітація пацієнтів з малою кількістю зубів / Н. Р. Ключковська // Тези ювілейної між народ. наук. - практ. конф. « Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку» присвяченої 30 - річчю стомат. ф - ту ІФНМУ, 5-6 лютого 2009 р. - Івано- Франківськ, 2009. - С.112-113.

14. Ключковська Н. Р. Балкова система фіксації у знімних ортопедичних конструкціях / Ключковська Н.Р. // Актуальні питання стоматології сьогодення : матер. наук.- практ. конф.,19 листопада 2010 р. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2010. - С. 88-89.

15. Ключковська Н. Р. Спосіб покращення фіксації знімних конструкцій протезів / Ключковська Н. Р. // Матеріали між народ. наук. - практ. конф. «Сучасні напрямки розвитку стоматологічної науки і практики», 3-4 березня 2011 р., м Полтава. - Полтава , 2011. - С. 31-32.

Анотація

Ключковська Н. Р. Порівняльна характеристика кулькоподібних та балкової систем фіксації покривних протезів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2011.

У дисертації представлено варіанти вирішення питання покращення фіксації знімних конструкцій протезів у хворих з малою кількістю зубів або коренів з допомогою покривних протезів з кулькоподібною та балковою системами фіксації.

Вивчено зміни ретенційних властивостей матриць у залежності від кількості циклів «накладання -знімання» протезних конструкцій. Клінічними та експериментальними дослідженнями доведено неминучість зношення патричної частини замкового кріплення у процесі експлуатації покривних протезів. Проведено порівняльну оцінку процесу зношування та втрати лінійних розмірів патричних частин кулькоподібної та балкової систем фіксації. Здійснено порівняльну лабораторну та клінічну оцінку фіксаційних властивостей кулькоподібних атачменів та балкової системи фіксації. Вивчено терміни адаптації пацієнтів до покривних протезів з різними системами фіксації у порівняльному аспекті. Розпрацьовано методику внутрішньоротової реставрації зношеної патричної частини кулькоподібного атачмена без вилучення останнього з кореня. Запропоновано практичні рекомендації щодо застосування покривних протезів з кулькоподібними та балковими системами фіксації.

Ключові слова : поодинокі збережені зуби та корені зубів, покривні протези, кулькоподібні атачмени, балкова система фіксації.

Аннотация

Ключковская Н. Р. Сравнительная характристика кнопочных и балочной систем фиксации перекрывающих протезов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2011.

В диссертационной работе представлен вариант решения вопроса улучшения фиксации съемных протезных конструкций у больных с малым количеством сохраненных зубов или корней зубов при помощи перекрывающих протезов с шаровидными и балочными системами фиксации.

На основании экспериментальных и клинических исследований доказана неизбежность износа патричной части замочного крепления в процессе эксплуатации перекрывающих протезов. Проведена сравнительная оценка процесса износа и потери линейных размеров патричных частей щаровидных аттачменов и балочной системы фиксации съемных протезов. В результате экспериментальных исследований выявлено, что наибольшей степени износа подвержена патрица ВКС-ОЦ Уни Ш1,7 мм фирмы Bredent. Износ патрицы начинается по всем ее диаметрам, происходит равномерно, вследствие чего диаметр патрицы уменьшается до 1,64 мм за 5000 циклов. Самые низкие показатели износа присущи сферической титановой патрице с нитрит-титановым покрытием в паре с матрицей фирмы Rhein-83 и балочному креплению ВСП-ГС фирмы Bredent. Износ сферической титановой патрицы покрытой нитритом титана в паре с матрицей фирмы Rhein-83 происходил неравномерно в промежутке 500-2000 циклов «снятия-одевания», изменение диаметра патрицы было минимальным - в пределах 0-0,01мм. Характерной особенностью износа балочного крепления ВСП-ГС фирмы Bredent было то, что износ происходил в промежутке 600-5000 циклов «снятия-одевания», а потеря размеров составила меньше 0,001мм, которую можно не учитывать.

Изучены изменения ретенционных свойств матриц в зависимости от количества циклов «снятия-одевания» протезных конструкций. Стандартная матрица средней жесткости кнопочной системы фиксации фирмы Bredent после 1800 циклов выдерживает усилие в пределах 3,5 Н, а после 5000 циклов оно уменьшается до 2,0 Н. Самыми высокими антифрикционными показателями отличается матрица фирмы Rhein-83 в паре трения со сферическими аттачменами с нитрит-титановым покрытием, а именно, - за 25000-28000 циклов; начальные усилия отрыва 10,1 Н снижаются до 3,6-3,9 Н. Динамика изменения усилий отрыва матрицы от цилиндрической поверхности патрицы балочного крепления ВСП-ГС фирмы Bredent, в зависимости от количества циклов трения в паре с матрицами разных типов, свидетельствует о существенных отличиях степени износа различных матриц, показатель износа был самым низким у «красных» матриц, средним - у «зеленых», и самым высоким - у «желтых»; первоначальные показатели усилия отрыва и показатели после 1000 циклов «снятия-одевания» составляли 35,0-15,0 Н, 25,0-11,0 Н и 28,0-5,0 Н, соответственно. Проведена сравнительная лабораторная и клиническая оценка фиксационных свойств шаровидных и балочных систем фиксации. Изучены сроки адаптации пациентов к перекрывающим протезам с разными системами фиксации в сравнительном аспекте. Разработанная методика реставрации изношенной патричной части шаровидного аттачмена в ротовой полости без его извлечения из корня опорного зуба может применяться и для других систем фиксации с шаровидной патрицей. Основным преимуществом данного метода является возможность предотвращения разрушения или удаления корней зубов, на которых зафиксированы вкладки с замочным креплением, что нередко происходит при замене несъемной части такого вида протезов. Разработаны практические рекомендации по применению перекрывающих протезов с шаровидными и балочными системами фиксации.

Ключевые слова: одиночностоящие сохранившиеся зубы и корни зубов, перекрывающие протезы, шаровидные аттачмены, балочная система фиксации.

Annotation

Klyuchkovska N.R. Comparative characteristics of ball-like and bar systems of overdentures fixation. - Manuscript.

Dissertation for conferment of the scientific degree of candidate of medical sciences in the speciality 14.01.22 - stomatology. - Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, 2011.

In the dissertation, there have been presented the variants of solution to the question of improvement of fixation for removable constructions of overdentures in patients with few preserved teeth or roots of teeth by means of ball-shaped and bar systems of fixation.

It has been studied changes of the matrices retentive properties depending on the number of “placement-removal” cycles of the prosthetic constructions. On the basis of clinical and experimental studies, it has been proved the inevitable wear of the patrix part of attachment in the process of overdenture usage. Comparative evaluation of the wear process and loss of linear dimensions of patrix parts of the ball-shaped and bar systems of fixation has been conducted. Laboratory and clinical evaluation of the fixation properties of ball-shaped attachments and bar systems of fixation have been carried out. Terms of patients' adaptation to overdentures with different systems of fixation have been studied in the comparative aspect. Methods have been developed for the intraoral restoration of the worn patrix part of ball-shaped attachment without it having been withdrawn from the root of the tooth. Practical recommendations for the usage of overdentures with ball-shaped and bar systems of fixation have been proposed.

...