Діагностика, прогнозування і профілактика дисфункції ниркового алотрансплантату

Ступінь капіляриту вірогідно корелювала з кількістю активованих Т-лімфоцитів у ПТК (R = 0,65, Р = 0,008), що свідчить про значну роль Т-клітинних механізмів в ушкодженні НАТ. На відміну від ГТОВ, при ГАОВ капілярит мав дифузний характер (більше 50% ПТК) і супроводжувався дилатацією ПТК. Хоча за даними рутинного гістологічного дослідження, ступінь інтерстиціального запалення вірогідно не відрізнялася між двома групами, імуногістохімічне фарбування виявило більш високий ступінь макрофагальної інфільтрації інтерстицію в C4d+ біоптатах (табл. 4).

Кількісний підхід до оцінки ступеня інфільтрації виявився більш чутливим. Так, використання системи аналізу зображення дозволило встановити, що при ГАОВ, у порівнянні з ГТОВ, вірогідно збільшується присутність в інтерстиції не тільки макрофагів, але й Т-лімфоцитів.

Отримані результати можуть пояснити більш тяжкий перебіг ГАОВ. Крім того, в літературі є вказівки, що тільки моноцитарна інфільтрація асоціюється з ушкодженням НАТ і його дисфункцією при ГВ. Відсутність посилення макрофагальної інфільтрації інтерстицію при ГТОВ може пояснити відносно доброякісний перебіг цієї форми ГВ. Рівень моноцитарної інфільтрації має й прогностичне значення, оскільки ці клітки відповідальні за розвиток склерозу НАТ, і тривалість його життя.

Метою наступного етапу дослідження було виявлення причини пізньої дисфункції пересаджених нирок на підставі морфологічного дослідження вилучених трансплантатів і пункційних біопсій. Для цього проводилося морфологічне дослідження вилучених трансплантатів і біопсій, виконаних при дисфункції НАТ в строки від 6 міс до 10 років.

Встановлено, що в структурі пізньої дисфункції 17,4% становить ГВ. Серед пізніх кризів ГВ переважали випадки поєднання ГТОВ й ГАОВ (58% біоптатів). Кризи ізольованого ГТОВ від ІА до ІІБ ступеня важкості виявлені в 25% біоптатів. В 17% біоптатів виявлене ізольоване ГАОВ.

Хронічне відторгнення виявлено в 43,5% трансплантатів.

Хронічну нефротоксичність циклоспорину А у чистому виді діагностовано у 5,8% реципієнтів. Однак морфологічні ознаки нефротоксичності виявлялися в деяких випадках і при хронічному відторгненні й при тубулоінтерстиціальному запаленні. Зниження дози аж до скасування інгібіторів кальциневрину із переходом на терапію на базі інгібіторів проліферативного сигналу дозволяє домогтися поліпшення функції НАТ у таких пацієнтів.

Інтерстиціальний нефрит виявлено в 18,8% пацієнтів. Гіпертензивно-судинні захворювання (атеросклероз ниркових артерій, гіпертонічна хвороба) виявлені в 7,25% реципієнтів.

Хронічний гломерулонефрит виявлений у 4-х реципієнтів, що страждали до операції хронічним гломерулонефритом у термінальній стадії. У 3 випадках виявлений мембранозно-проліферативний гломерулонефрит, у 2 - фокально-сегментарний гломерулосклероз.

Отримані результати узгоджуються з даними провідних світових наукових груп, і свідчать про поліетіологічну природу причини дисфункції НАТ в пізній післяопераційний період. У її структурі 60% займають специфічні фактори - гостре й хронічне відторгнення.

З огляду на перевагу хронічного відторгнення в структурі пізньої дисфункції, вивчена участь клітинних і гуморальних алоімунних механізмів в його патогенезі. Для цього стандартними гістологічними методами досліджені біоптати НАТ 30 реципієнтів у строк 6 міс - 10 років після трансплантації з діагнозом: хронічне відторгнення. В 24 (80%) випадках виставлений діагноз - хронічне активне антитіло-опосередковане відторгнення (ХААОВ), яке супроводжувалося ознаками ГАОВ у 19 пацієнтів, що підтверджувало активність процесу. У 20% пацієнтів діагностовано хронічне активне Т-клітинно-опосередковане відторгнення (ХАТОО). Таким чином, більшість випадків хронічного відторгнення обумовлено участю гуморальних алоімунних механізмів.

З метою підвищення якості діагностики та уточнення морфологічних критеріїв хронічного відторгнення у 24 пацієнтів з пізньою дисфункцією НАТ проведене імуногістохімічне дослідження біоптатів з антитілами до C4d, CD68, CD45R0.

Встановлено, що для ХААОВ характерні стовщення базальних мембран ПТК, нейтрофільний капілярит, інтерстиціальні крововиливи (табл. 5), що збігається з даними літератури.

Крім того, завдяки кількісному підходу до аналізу зображення, виявлено раніше не описане в літературі посилення макрофагальної інфільтрації інтерстицію, яка позитивно корелювала (R = 0,43, Р < 0,05) із присутністю в зрізах НАТ C4d і інтенсивністю фарбування.

Нейтрофільний капілярит і інтерстиціальні крововиливи є характерними ознаками ГАОВ, тому їх виявлення при ХААОВ свідчить про його активну фазу, що підтверджується їх переважним виявленням при дифузному відкладенні C4d-депозитів у НАТ.

Звертало увагу достовірне зниження тривалості життя НАТ у пацієнтів з дифузними депозитами C4d (Р = 0,05) у порівнянні з пацієнтами з фокальними депозитами (табл. 5). Причиною цього, є, очевидно, той факт, що дифузне відкладення C4d-депозитів свідчить про активну фазу ХААОВ, яке має вірогідно гірший прогноз, чим ХАТОВ.

Завданням наступного етапу роботи була розробка методу диференціальної діагностики варіантів пізньої дисфункції НАТ при гістологічному дослідженні нефробіоптатів із застосуванням імуногістохімічного фарбування з антитілами до CD68-антигену моноцитів/макрофагів і CD45R0-антигену Т-лімфоцитів і цифрового аналізу зображення.

Таблиця 5 Кореляція клініко-морфологічних показників при пізній дисфункції НАТ з C4d (R), їх частота й ступінь виразності в C4d-негативних (-), фокально-позитивних (+) і дифузно-позитивних (++) біоптатах

Примітка. Результати представлені як медіана (нижній і верхній квартилі) для дискретних і безперервних непараметричних даних, відсотки - для частотних даних; R - коефіцієнт кореляції Спірмена; N - кількість кліток; - Р < 0,05 стосовно групи C4d-.

Необхідність цього продиктована складністю морфологічної діагностики причини пізньої дисфункції НАТ у ряді випадків внаслідок її багатофакторної природи.

Крім того, у випадках пізньої дисфункції НАТ важливим є рішення питання про те, чи зберігається активність процесу, тобто, чи триває ушкодження? Від цього залежить, чи можна буде поліпшити функцію НАТ шляхом модуляції імуносупресії. Проаналізовано стан НАТ у 29 пацієнтів з порушенням його функції в пізньому посттрансплантаційному періоді.

У випадках хронічного відторгнення оцінка інфільтрації НАТ CD68-позитивними моноцитами/макрофагами не дозволяла диференціювати його різні варіанти: ізольоване (53 ± 4 клітки в полі зору), у сполученні з інфекційно-запальною патологією (64 ± 9), у сполученні з ГВ (65 ± 6).

У той же час, кількість CD45R0+ Т-лімфоцитів при хронічному відторгненні в сполученні з ГВ (202 ± 13 клітки в полі зору) була вірогідно більше (Р < 0,05), ніж при хронічному відторгненні в сполученні з інфекційно-запальною патологією (150 ± 16).

Випадки інфекційно-запальної патології бактеріальної й вірусної етіології мали чіткі імуногістохімічні критерії. Кількість CD68+ мононуклеарів в полі зору були найбільшими (94 ± 6) серед інших варіантів пізньої дисфункції (Р < 0,001). Серед всіх форм пізньої дисфункції, інфільтрація НАТ активованими Т-лімфоцитами й макрофагами мінімальна при судинній патології (94 ± 13 та 36 ± 4 кліток в полі зору, відповідно). Проте, досліджувані параметри перевищували нормальні значення (16 ± 1 та 23 ± 2 клітки в полі зору, відповідно).

Таким чином, проведене дослідження виявило достовірні розходження в ступені мононуклеарної інфільтрації НАТ, що свідчить про доцільність використання імуногістохімічного виявлення активованих Т-лімфоцитів і макрофагів у комплексі з рутинною гістологічною оцінкою для діагностики варіантів пізньої дисфункції НАТ.

Метою заключного етапу дослідження був пошук факторів ризику розвитку нефросклерозу й припинення функції НАТ. Азотовидільна функція відновлювалася швидше в тих НАТ, які функціонували більше 3 років (Р < 0,05, табл. 6). Це свідчить що не тільки ВФА, але й СФА негативно впливають на виживання НАТ.

Рефрактерні до терапії ГВ частіше відзначалися серед пацієнтів з функціонуванням НАТ до 1 року (Р = 0,058), ніж з більш тривалим, зокрема, до 4 років.

Рівень креатиніну в сироватці в 6 міс достовірно нижче, а ШКФ вище у пацієнтів з більшою тривалістю функціонування НАТ. Це підтверджує думку ряду авторів про те, що показники функції НАТ у перший рік після трансплантації дозволяють прогнозувати його довгострокове виживання.

Таблиця 6 Клініко-лабораторні дані пацієнтів та гістологічні зміни в НАТ з різним строком його функціонування

Примітка. Результати представлені як медіана (нижній і верхній квартилі) для дискретних і безперервних непараметричних даних, відсотки - для частотних даних; * - Р < 0,05 стосовно групи "до 1 року".

Добова протеїнурія в 6 міс достовірно нижче у пацієнтів з більшою тривалістю функціонування НАТ. Із всіх клініко-лабораторних характеристик тільки добова протеїнурія в 6 міс позитивно корелювала з % інтерстиціального фіброзу.

Таким чином, показано, що тривалість функціонування НАТ до розвитку термінальної дисфункції залежить від строку відновлення азотовидільної функції в ранньому післяопераційному періоді, наявності ГВ, рефрактерного до стероїдної терапії, і показників функції НАТ в строк 6 міс.

При цьому добова протеїнурія в 6 міс є чинником, що програмує розвиток інтерстиціального фіброзу.

Тому необхідно сконцентрувати зусилля на якнайшвидшому відновленні функції НАТ у найближчому післяопераційному періоді. Прогнозування ризику розвитку ГВ, його профілактика, рання діагностика (у тому числі, при субклінічному перебізі), диференціальна діагностика його варіантів, і адекватне лікування можуть мінімізувати негативні наслідки. У випадку незадовільної функції НАТ в 6 міс, надалі необхідно мінімізувати протеїнурію, застосування нефротоксичних імунодепресантів, коригувати дис- і гіперліпідемію, контролювати артеріальний тиск й інші фактори ризику хронічної дисфункції НАТ.

Найбільш помітною морфологічною ознакою хронічної дисфункції НАТ є інтерстиціальний фіброз. Проте, склеротичний процес уражає також клубочки й судини НАТ. Тому далі проведений аналіз морфологічних змін у НАТ, які найбільшою мірою впливали на тривалість їх життя. Для цього у 53 НАТ, вилучених із приводу хронічної дисфункції, оцінені % гломерулосклерозу, ступені інтерстиціального фіброзу, артеріосклерозу й артеріологіалінозу.Порівнюючи досліджувані параметри, встановлено, що зі збільшенням строку життя НАТ вірогідно збільшується тільки кількість склерозованих клубочків. Ступені артеріосклерозу й артеріологіалінозу вірогідно не відрізнялися у пацієнтів з різною тривалістю функціонування НАТ (табл. 6). Ступінь інтерстиціального фіброзу/канальцевої атрофії також вірогідно не відрізнялася у пацієнтів з різним строком життя НАТ, що погоджується з даними літератури. Отримані результати свідчать, що головним фактором, що лімітує функціонування НАТ, є не фіброз інтерстицію, а гломерулосклероз.

У пошуку патогенетичних механізмів розвитку гломерулосклерозу, проаналізований взаємозв'язок % гломерулосклерозу, склерозу строми й хронічних змін судин НАТ. Встановлено, що % гломерулосклерозу не корелює зі ступенем інтерстиціального фіброзу/канальцевої атрофії, а також з інтимальним фіброзом, однак позитивно корелює зі ступенем артеріологіалінозу (R = 0,33, Р = 0,02). Ця знахідка дозволяє думати, що провідну роль в склерозуванні клубочків у наших пацієнтів грають нефротоксичність циклоспорину А і артеріальна гіпертензія, ключовою морфологічною ознакою яких є артеріологіаліноз.

Далі проведений аналіз впливу характеристик донора й реципієнта на момент трансплантації, типу імуносупресії, перебігу раннього і пізнього післяопераційних періодів на функцію й виживання 219 трупних донорських нирок, пересаджених із січня 1998 р. по грудень 2008 р.

При аналізі виявлена достовірна різниця у виживанні трансплантатів залежно від типу імуносупресії: між гр. 1, що одержувала циклоспорин А, азатіоприн і стероїди й гр. 3, що одержувала циклоспорин А, мікофенолата мофетіл, стероїди й антитіла до рецептора ІЛ-2 для індукції (рис. 1). В 1-й групі 5-річне виживання НАТ склало 71%; у групах 2 і 3 тривалість життя НАТ не відрізнялася: 93% трансплантатів функціонували 5 років.

Таким чином, в міру вдосконалювання імуносупресії виживання НАТ закономірно поліпшувалося, що свідчить про важливу роль антиген-залежних факторів ризику неспроможності НАТ, насамперед - ГВ (рис. 2). І дійсно, у групі наших пацієнтів частота ГВ, підтвердженого при біопсії, склала в гр. 1 - 56,6%; вона вірогідно знижувалася в гр. 2 - 36,4% (Р < 0,05) і далі в гр. 3 - 9,5% (Р < 0,05).

Разом з тим, при проведенні мультиваріантного аналізу встановлено, що із всіх факторів, включених в аналіз, тільки сироваткова концентрація креатиніну в 6 міс (Beta = 0,006, Р = 0,01) і в 12 міс (Beta = 0,007, Р = 0,001) може бути прогностичним критерієм тривалості виживання НАТ.

Для реципієнтів з рівнем сироваткового креатиніну < 128 мкмоль/л в 6 міс характерно краще виживання НАТ (Р = 0,001): 5-річне - 95%, 8-річне - 84%, тоді як для реципієнтів з сироватковим креатиніном > 128 мкмоль/л 5-річне і 8-річне виживання НАТ складають 64 і 47%, відповідно.

Для реципієнтів з рівнем сироваткового креатиніну < 123 мкмоль/л в 12 міс характерно краще виживання НАТ (Р = 0,001): 5-річне - 95%, 8-річне - 82%, тоді як для реципієнтів з сироватковим креатиніном > 128 мкмоль/л 5-річне і 8-річне виживання НАТ складають 65 і 52%, відповідно.

Рис. 1. Актуарна виживаність НАТ у пацієнтів на 3-х різних режимах імуносупресії (метод Каплан - Мейер, Р = 0,004). Тонка лінія - гр.1, пунктирна лінія - гр.2, крапкова лінія - гр.3. ° - повні, + - цензуровані спостереження.

Отримані результати свідчать, що доля пересадженої нирки багато в чому залежить від її стану протягом першого року після операції. Вони підтверджують думку окремих авторів, що сироватковий креатинін і ШКФ в 6 міс є важливими параметрами для прогнозування строку життя НАТ. На рівень креатиніну в 6 міс впливали: вік донора (R = 0,24, Р = 0,03), невідповідність донора й реципієнта за статтю (R = 0,21, Р = 0,04) й наявність ВФА (R = 0,24, Р = 0,03).

На рівень креатиніну в 1 рік впливала тільки наявність ГВ (R = 0,27, Р = 0,04). Крім того, після поділу донорів за віком на 2 групи по медіані (38 років), виявилося, що НАТ, отримані від донорів молодше 38 років, характеризуються кращим виживанням (рис. 2). Зв'язок віку донора з функцією й виживанням НАТ (рис. 2) обумовлений декількома факторами. Нирка від літнього донора на момент трансплантації часто характеризується порушенням функції внаслідок асоційованих з віком захворювань, що приводять до зниження кількості клубочків і інтерстиціального фіброзу.

Причиною смерті літніх донорів часто є цереброваскулярні катастрофи, що погіршує прогноз. У нирках від літніх донорів менш ефективні репаративні процеси, тому вони більшою мірою піддані ішемічному ушкодженню при холодовій консервації й нефротоксичній дії інгібіторів кальциневрину. У цих випадках вірогідно частіше розвивається ВФА і ГВ. Наявність ВФА також підвищує ризик хронічної дисфункції НАТ надалі, можливо, за рахунок збільшення ризику ГВ. Однак точний механізм впливу ВФА на довгостроковий результат трансплантації поки неясний.

У роботі встановлено, що він реалізується рано - через зниження функції НАТ вже у 6 міс. З огляду на вищесказане, особливого значення набувають методи діагностики, що дозволяють прогнозувати ризик порушення початкової функції НАТ. ГВ також має самостійний достовірний ефект на довгострокові результати трансплантації. Тому однією з основних завдань моніторингу в перші тижні й місяці після трансплантації є рання діагностика ГВ, диференціальна діагностика його типів, прогнозування наслідків ГВ й віддалених результатів трансплантації.

Отримані в роботі результати свідчать, що ефект віку донора, ВФА й ГВ на виживаність НАТ опосередкований через зниження функції НАТ в 6 і 12 міс.

Рис.2. Актуарна виживаність НАТ за методом Каплан - Мейер у реципієнтів НАТ в залежності від: а) використання ДПС (тонка лінія) и ДНПС (пунктирна лінія), Р = 0,02; б) статі реципієнта - чоловіки (тонка лінія), жінки (пунктирна лінія), Р = 0,04; в) наявності ГВ (тонка лінія) і його відсутності (пунктирна лінія), Р = 0,01, г) віку донора < 38 років (тонка лінія) і > 38 років (пунктирна лінія), Р = 0,037, лог-ренк аналіз; ° - повні, + - цензуровані спостереження.

Таким чином, в роботі доведено необхідність клініко-морфологічного моніторингу стану НАТ на всіх етапах його життя: до-, інтра- і посттрансплантаційному з метою виявлення ранніх ознак патологічних процесів, які можуть сприяти розвитку хронічної дисфункції пересадженої нирки, і її профілактики.

Показана необхідність використання нових методик стандартного гістологічного фарбування, імуногістохімічного фарбування, цифрового аналізу зображення, що покращує якість діагностики різновидів дисфункції НАТ.

Розроблені нові й удосконалені існуючі діагностичні критерії. Запропоновано способи прогнозування виживання НАТ і його функції на всіх етапах життя.

Застосування розроблених та удосконалених діагностичних алгоритмів та методів діагностики дисфункції НАТ сприятиме подовженню строків функціонування НАТ.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить новий підхід до рішення складної наукової проблеми - подовження строку функціонування ниркового алотрансплантату шляхом застосування клініко-морфологічного моніторингу на всіх етапах трансплантації, поглибленого вивчення структури дисфункції пересадженої нирки та механізмів її розвитку для прогнозування та ранньої діагностики дисфункції ниркового алотрансплантату з метою своєчасного призначення патогенетично обґрунтованого лікування.

1. Вибір якісного донорського органа повинен ґрунтуватися на послідовному вивченні анамнестичних, лабораторних, макроскопічних даних. Морфологічним критерієм придатності донорських нирок для трансплантації є відсутність ознак передіснуючих захворювань. Гістологічне дослідження показано донорам з розширеними критеріями, тому що у 37% нирки від таких донорів непридатні для пересадження.

2. Морфологічне вивчення вихідного стану донорської нирки дозволяє прогнозувати початкову функцію ниркового алотрансплантату. Найбільший негативний вплив роблять гіперклітинність клубочків (відношення шансів = 2,47 (1,23-4,97), Р < 0,05), і артеріосклероз (2,80 (1,12-7,04), Р < 0,05), що проявляється відстроченою функцією алотрансплантату або повільним темпом зниження сироваткового креатиніну.

3. Ішемічне пошкодження підсилюється внаслідок реперфузійного стресу, за даними інтраопераційних біопсій. Трупні ниркові алотрансплантати, у порівнянні з родинними, характеризуються більш високим ступенем ішемічного пошкодження на дотрансплантаційному етапі: 2 (2-3) проти 1 (1-2), Р < 0,001, і його більшим посиленням після реперфузії: 3 (3-3) проти 2 (2-3), Р < 0,01, що є причиною розвитку відстроченої функції алотрансплантату при трупній трансплантації і зниження 5-річного виживання трупних алотрансплантатів порівняно з родинними: 77 проти 93%, Р < 0,05.

4. У структурі гострого відторгнення 20% становить гостре Т-клітинно-опосередковане відторгнення, для якого характерні: артеріїт, тубуліт, мінімальний мононуклеарний гломеруліт і капілярит, Т-лімфоцитарна інфільтрація інтерстицію; 15% - гостре антитіло-опосередковане відторгнення, для якого характерні: депонування C4d-компоненту комплементу в перітубулярних капілярах, нейтрофільний гломеруліт, дифузний нейтрофільний і моноцитарний капілярит перітубулярних капілярів з їх дилатацією; у 65% випадків обидва типи відторгнення поєднуються.

5. Збереження стабільної частоти відстроченої функції ниркового алотрансплантату протягом останніх 10 років в межах 18,2 - 28,9% пов'язано з тривалістю хронічного діалізу та збільшенням частоти використання органів від пацієнтів, загиблих внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу.

6. Для пацієнтів з гострим відторгненням, яке будо діагностовано на 4-7 добу після трансплантації, характерна відсутність нормалізації балансу перекисного окиснення ліпідів і активності антиоксидантної системи на 4-ту добу після трансплантації. Крім того, концентрація sCD30 у крові зберігається на дотрансплантаційному рівні, що може бути використане для прогнозування гострого відторгнення.

7. В структурі хронічного відторгнення у 80% спостерігається хронічне активне антитіло-опосередковане відторгнення, для якого характерні: трансплантаційна гломерулопатія, депонування C4d-компоненту комплементу в перітубулярних капілярах, стовщення базальних мембран перітубулярних капілярів, макрофагальна інфільтрація інтерстицію, нейтрофільний капілярит, інтерстиціальні крововиливи.

8. В структурі хронічної дисфункції переважають випадки, викликані антиген-залежними факторами - пізнє гостре відторгнення (17,4%) і хронічне відторгнення (43,5%). Серед антиген-незалежних факторів переважають хронічні інфекції, гіпертензивно-судинні захворювання, хронічний гломерулонефрит, циклоспоринова нефротоксичність.

9. Морфологічним субстратом хронічної дисфункції ниркового алотрансплантату є атрофія канальців, інтерстиціальний фіброз, гломерулосклероз, який розвивається внаслідок артеріологіалінозу (R = 0,33, Р < 0,05) і є головною причиною, що знижує виживання пересадженої нирки (R = 0,67, Р < 0,001).

10. Тривалість виживання ниркового алотрансплантату, у першу чергу, визначається його функцією протягом першого року після операції, що залежить від вихідного стану донорської нирки, віку донора (R = 0,24, Р < 0,05), ступеня ішемічно-реперфузійного пошкодження нирки (Beta = 0,40, Р = Р < 0,01), наявності відстроченої функції (R = 0,24, Р < 0,05) й гострого відторгнення (R = 0,27, Р < 0,05) в післяопераційному періоді.

11. Морфологічна та неінвазивна діагностика дисфункції ниркового алотрансплантату і верифікація її причин дають можливість своєчасного патогенетично обґрунтованого лікування й прогнозування тривалості функціонування пересадженої нирки.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Траілін А. В. Діагностика і профілактика дисфункції ниркового алотрансплантату: навчально-методичний посібник затверджений МОЗ України / А. В. Траілін, Т. М. Никоненко, О. С. Никоненко. - Запоріжжя: Орбіта-Юг, 2009. - 128 с. Дисертант приймав участь у пошуку матеріалів, їх аналізі, написанні посібника.

2. Траилин А. В. Иммунофенотипирование лейкоцитов в комплексной диагностике поздней дисфункции почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко // Укр. морфологічний альманах. - 2006. - Т. 46, № 4. - С. 91 - 95.

3. Никоненко Т. Н. Прогнозирование дисфункции почечного трансплантата на основании морфологического исследования донорской почки / Т. Н. Никоненко, А. В. Траилин, Т. И. Остапенко // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 69. - С. 284 - 288. Дисертант приймав участь в обробці результатів дослідження, їх аналізі, написанні статті.

4. Никоненко А. С. Морфологический анализ причин поздней дисфункции почечного аллотрансплантата / А. С. Никоненко, Т. Н. Никоненко, А. В. Траилин // Трансплантология. - 2007. - Т. 9, № 1. - С. 185 - 187. Дисертант приймав участь в обробці результатів дослідження, їх аналізі, написанні статті.

5. Траилин А. В. Морфологический и молекулярно-генетический мониторинг трансплантированной почки - путь к увеличению срока ее выживания / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко // Укр. мед. часопис. - 2007. - № 1. - С. 81 - 87.

6. Траилин А. В. Поздняя дисфункция почечного аллотрансплантата: терминология, патогенез и морфологическая диагностика / А. В. Траилин // Клін. хірургія. - 2007. - № 10. - С. 55 - 57.

7. Траилин А. В. Роль неинвазивных методов в диагностике состояния почечного аллотрансплантата и профилактике его несостоятельности / А. В. Траилин // Укр. мед. часопис. - 2007. - № 6. - С. 76 - 83.

8. Предсуществующая патология донорской почки как фактор риска нарушения начальной функции почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, Т. И. Остапенко, А. С. Никоненко // Укр. морфологічний альманах. - 2008. - Т. 6, № 2. - С. 45 - 48. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

9. Траилин А. В. Морфологический анализ степени участия гуморальных аллоиммунных механизмов в реакциях отторжения почечного трансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко // Вестн. неотлож. и восстанов. медицины. - 2008. - Т. 9, № 2. - С. 150 - 152. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

10. Морфологическая основа хронической дисфункции почечных аллотрансплантатов / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, Т. И. Остапенко, А. С. Никоненко // Трансплантологія. - 2008. - Т. 10, № 1. - С. 146 - 148. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

11. Траилин А. В. Количественный подход к оценке степени интерстициального фиброза в почечных аллотрансплантатах / А. В. Траилин // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 74, кн. 2. - С. 231 - 237.

12. Траилин А. В. Роль гломерулосклероза в развитии хронической дисфункции почечных аллотрансплантатов / А. В. Траилин // Укр. морфологічний альманах. - 2008. - Т. 6, № 4. - С. 95 - 98.

13. Траилин А. В. Оценка концентрации в сыворотке растворимого CD30 в диагностике ранней дисфункции почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин // Клін. хірургія. - 2009. - № 10. - С. 44 - 46.

14. Траилин А. В. Влияние исходного состояния трупной донорской почки на функцию почечного аллотрансплантата (ПАТ) в первый год после операции / А. В. Траилин // Укр. морфологічний альманах. - 2009. - Т. 7, № 4. - С. 123 - 126.

15. Влияние исходного состояния донорской почки на начальную функцию почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко, Т. И. Остапенко, И. С. Кузьминова, Н. Н. Поляков, П. В. Павлов, А. О. Горелик, О. В. Пастухов, И. А. Лактионов // Укр. журнал нефрологии и диализа. - 2009. - № 1. - С. 7 - 11. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

16. Траилин А. В. Морфологическая и иммуногистохимическая диагностика острого антителоопосредованного отторжения почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко // Вестн. неотлож. и восстанов. медицины. - 2009. - Т. 10, № 1. - С. 22 - 25. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

17. Клинические предикторы функции и выживания почечного аллотрансплантата / А. С. Никоненко, А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, Т. И. Остапенко, Н. Н. Поляков, И. А. Лактионов, О. В. Пастухов // Хірургія України. - 2009. - № 4. - С. 61 - 66. Дисертант приймав участь в наборі матеріалу, обробці результатів дослідження, їх аналізі, написанні статті.

18. Факторы риска развития хронической дисфункции почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. И. Остапенко, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко // Хірургія України. - 2009. - № 1. - С. 101 - 105. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

19. Траилин А. В. Иммунофенотипирование лейкоцитов в комплексной диагностике вариантов острого отторжения почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко // Укр. морфологічний альманах. - 2009. - Т. 7, № 1. - С. 108 - 111.

20. Современный подход к оценке состояния почечного аллотрансплантата / А. С. Никоненко, А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, Т. И. Остапенко, Н. Н. Поляков // Сучасні медичні технології. - 2009. - № 1. - С. 64 - 72. Дисертант приймав участь у пошуку матеріалів, їх аналізі, написанні статті.

21. Траилин А. В. Хроническое активное антителоопосредованное отторжение (ХААО) в структуре поздней дисфункции почечного аллотрансплантата (клинико-морфологические критерии и прогноз) / А. В. Траилин // Трансплантология. - 2010. - Т. 2009/2010. - С. 108 - 111.

22. Причины отсроченной функции (ОФА) почечного аллотрансплантата при различных режимах иммуносупрессии / А. В. Траилин, А. С. Никоненко, Т. И. Остапенко, Т. Н. Никоненко, Н. Н. Поляков // Хірургія України. - 2010. - № 1. - С. 73 - 77. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

23. Состояние перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной системы (АОС) у реципиентов почечного аллотрансплантата (ПАТ) на перитрансплантационном этапе / А. С. Никоненко, А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, Н. Ф. Ефименко, Н. Н. Поляков // Клін. хірургія. - 2010. - № 1. - С. 32 - 35. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

24. Пат. 30693 Україна, МПК G01N 33/50. Спосіб визначення форми патології ниркового алотрансплантату / Т. М. Никоненко, А. В. Траілін (Україна). Заявник і патентовласник Запорізька медична академія післядипломної освіти. - № u 2007 11795; заявл. 25.10.07; опубл. 11.03.08, Бюл. № 5. Дисертантом сформульовані ідея способу, проведений патентний пошук, розроблено методику, впроваджено в практичну роботу, вивчені результати.

25. Пат. 30712 Україна, МПК G01N 33/50. Спосіб визначення форми патології ниркового алотрансплантату / Т. М. Никоненко, А. В. Траілін (Україна). Заявник і патентовласник Запорізька медична академія післядипломної освіти. - № u 2007 12090; заявл. 01.11.07; опубл. 11.03.08, Бюл. № 5. Дисертантом сформульовані ідея способу, проведений патентний пошук, розроблено методику, впроваджено в практичну роботу, вивчені результати.

26. Пат. 46208 Україна, МПК G01N 33/50. Спосіб визначення ступеня хронічної недостатності ниркового алотрансплантату / Т. М. Никоненко, А. В. Траілін (Україна). Заявник і патентовласник Запорізька медична академія післядипломної освіти. - № u 2009 06739; заявл. 26.06.09; опубл. 10.12.09, Бюл. № 23. Дисертантом сформульовані ідея способу, проведений патентний пошук, розроблено методику, впроваджено в практичну роботу, вивчені результати.

27. Проблемы трансплантации почки / А. С. Никоненко, С. Н. Завгородний, Т. Н. Никоненко, Н. Н. Поляков, А. В. Траилин // Трансплантология. - 2010. - Т. 2009/2010. - С. 25-29. Дисертант приймав участь в обробці результатів дослідження, їх аналізі, написанні статті.

28. Траилин А. В. Исходное состояние донорской почки и риск развития отсроченной и замедленной функции почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко // Вестн. трансплант. и искус. органов. - 2008. - Т. 41, № 3. - С. 13 - 18. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

29. Траилин А. В. Актуальные проблемы поздней дисфункции почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин // Нефрология и диализ. - 2008. - Т. 10, № 1. - С. 30 - 34.

30. Морфологические и иммуногистохимические проявления различных форм острого отторжения почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, Т. И. Остапенко, Н. Н. Поляков, А. С. Никоненко // Вестн. трансплант. и искус. органов. - 2009. - Т. 11, № 2. - С. 29 - 36. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

31. Морфологические предикторы функции почечного аллотрансплантата (ПАТ) в первый год после операции / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко, Т. И. Остапенко, Н. Н. Поляков, П. В. Павлов, О. Д. Покрова // Вестн. трансплант. и искус. органов. - 2010. - Т. 12, № 1. - С. 21 - 26. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написана стаття.

32. Траилин А. В. Использование иммунофенотипирования мононуклеаров в комплексной диагностике острой реакции отторжения почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко // Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів: наук.-практ. конф., 30-31 травня 2006 р.: матеріали. - Тернопіль, 2006. - С. 144 - 147. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

33. Никоненко Т. Н. Влияние исходного состояния донорской почки на результаты трансплантации / Т. Н. Никоненко, А. В. Траилин, Т. И. Остапенко // Клін. хірургія: Актуальные вопросы абдоминальной и сосудистой хирургии. Клиническое проблемы трансплантологии: науч.-практ. конф., К., 11-12 мая 2006 г.: материалы. - 2006. - № 4-5. - С. 103. Дисертант приймав участь в обробці результатів дослідження, їх аналізі, написанні тез.

34. Траилин А. В. Гломерулосклероз - ведущий фактор, ограничивающий длительность функционирования почечных аллотрансплантатов (ПАТ) / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко // 4-й Всерос. конгр. трансплантологов, 9-10 ноября 2008 г.: сб. докл. - М, 2008. - С. 65 - 66. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

35. Траилин А. В. Дифференциальная диагностика вариантов поздней дисфункции почечного аллотрансплантата (ПАТ) / А. В. Траилин, Т. Н. Никоненко, А. С. Никоненко // Аллергология и иммунология. - 2008. - Т. 9, № 1. - С. 89 - 90. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

36. Donor kidney histological changes as risk factors for delayed and slow kidney allograft (KAG) function / A. V. Trailin, T. N. Nikonenko, A. S. Nikonenko, T. I. Ostapenko, N. N. Polyakov // Transplantation. - 2008. - Vol. 86, S2. - P. 580. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

37. Morphological and immunohistochemical manifestations of kidney allograft acute rejection (AR) variants / А. V. Trailin, T. N., Nikonenko, T. I. Ostapenko, N. N. Polyakov, A. S. Nikonenko // Transplant Int. - 2009. - Vol. 22, Suppl. 2. - P. 169. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

38. Morphology of focal and diffuse C4d-positive acute antibody-mediated (AAMR) kidney allograft rejection (AR) / А. V. Trailin, T. N. Nikonenko, T. I. Ostapenko, N. N. Polyakov, A. S. Nikonenko // Transplant Int. - 2009. - Vol. 22, Suppl. 2. - P. 169. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

39. Etiology of delayed graft function (DGF) in renal transplant recepients under different immunosuppressive regimens / A. S. Nikonenko, А. V. Trailin, T. N. Nikonenko, T. I. Ostapenko, N. N. Polyakov // Transplant Int. - 2009. - Vol. 22, Suppl. 2. - P. 289. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

40. Морфологические и иммуногистохимические проявления различных форм острого отторжения почечного аллотрансплантата / А. В. Траилин, А. С. Никоненко, Т. И. Остапенко, Т. Н. Никоненко, Н. Н. Поляков // Наук. конгр. «4 міжнародні Пироговські читання» та 5 з'їзд анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, 2-5 червня 2010 р.: матеріали. - Винниця, 2010. - С. 116 - 117. Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

41. Donor tissue characteristics influence cadaveric kidney allograft (KAG) function during the first posttransplant year [Електронний ресурс] / A. S. Nikonenko, A. V. Trailin, T. N. Nikonenko, N. N. Polyakov, T. I. Ostapenko // World Transplant Congress, August 15-19 2010 : Theses of reports.- Vancouver, 2010 - 1 флеш-карта.- Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 98/2000/NT/XP.- Назва з титул. екрану.- Автором обґрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, проведено набір матеріалу, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, написані тези.

42. Траілін А. В. Гістологічна класифікація та морфологічна характеристика форм патології ниркового алотрансплантату (за матеріалами Банфф-конференцій): метод. рекомендації затверджені МОЗ України / А. В. Траілін, Т. М. Никоненко. - Запоріжжя, 2007. - 27 с. Автором проведено пошук матеріалу, його аналіз, написання рекомендацій.

Размещено на Allbest.ru