Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

Автореферат

дисертацій на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Роль ультрасонографії в діагностиці травматичних пошкоджень верхньошийного відділу хребта у дітей

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

Тахар МАРІеМ

Харків 2011

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Харківській медичній академій післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Абдуллаев Ризван Ягубович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ультразвукової діагностики

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, Головко Тетяна Сергіївна, завідувач відділу променевої діагностики ДУ “Інститут раку”

доктор медичних наук, професор Попсуйшапко Олексій Корнійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри ортопедії та травматології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед усіх травм шийного відділу хребта (ШВХ) в дітей 1-4 % припадає на ушкодження атланто-аксіального зчленування (ААЗ) (Kokoska E.R., 2001, McCall T., 2006). Словосполучення "Pedіatrіc Cervіcal Spіne" міцно ввійшло як назва у провідні посібники світу з ортопедії (Lovell W.W. 2006, Heftі F., 2006).

У дітей травми ШВХ частіше представлені ротаційними підвивихами атланта (РПА), транслігаментозним підвивихом і переломом зубоподібного відростка (ЗВ) (Roche C.J., 2001).

Пологові ушкодження ШВХ, спинного мозку (СМ) і хребетної артерії (ХА) є причиною смерті 10-33 % усіх померлих новонароджених. За даними різних авторів, пологова хребтово-спінальна травма реєструється в 3-30 % народжених дітей (Михайлов М.К., 2001). Ротаційні підвивихи атланта (РПА), зумовлені пологовою травмою ШВХ, складають 47,3-51,3 % (Шармазанова О.П., 2000, Губін А.В., 2008). Сколіотична деформація є пізнім ускладненням пологової травми хребта (Скоробогач М.І., 2003, Ветриле С.T., 2004, Лієв А.А., 2008).

Рання і достовірна діагностика пологових травм ШВХ і СМ належить до складних проблем неонаталогії (Михайлов М.К., 2001, Swіschuk L.E., 2004, Hoffman J.R., 2007). Комплексне використання рентгенографії в спеціальних укладках, томографії, допплерографії підвищує ефективність діагностики патологій у краніовертебральній зоні (Поліщук Н.Е., 2001, Ветриле С.Т., 2007).

За даними дослідження NEXUS, рентгенографія хребта показана всім хворим із шийними травмами (Stіell І.G., 2001, Hoffman J.R., 2007). Навіть технічно адекватні знімки в трьох позиціях можуть не виявити 0,07 % усіх шийних травм або 1 % переломів (Stabler A., 2001, Gale S.C., 2005).

Мультиспіральна КТ дає повне уявлення про ступінь ушкодження кісткових структур, наявність дислокацій хребців, але інформація про стан СМ надає не повну інформацію (Мазуренко А.Н., 2008, Holmes J.F., 2005, Huda W., 2007). Оцінка ушкоджень м'яких тканин, зв'язкового апарату і дисків без МРТ не є адекватною (Stabler A., 2001, Stassen N.A., 2006). Безсимптомний шийний спондильоз при травмі може викликати стеноз СМ (Kent D.L., 2001, Laіho K., 2003, Угнивенко И.Ю., 2009).

магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяє оцінити взаємовідношення елементів хребта і СМ, виявити ушкодження зв'язкового апарату (Ахадов Т.А., 2000, Geck N.J., 2001, Кадырова Л.А., 2005, Stassen N.A., 2006, Бондарчук Д.В., 2007). Але поки MPТ ще недостатньо використовують для діагностики патологій краніовертебральної зони (Ахадов Т.А., 2005).

В алгоритм послідовності проведення радіологічних методик при болі в спині УСГ не включено (Цвигун Г.В., 2006). В останні роки її активно впроваджують у діагностику патологій хребта (Бурулев А.Л., 2000, Абдуллаєв Р.Я., 2008). Усім хворим з патологіями верхньошийного відділу хребта рекомендується проводити УЗДГ ХА (Taylor A.J., 2005, Абдуллаєв Р.Я., 2006). При ушкодженні зв'язкового апарату порушення кровотоку в ХА трапляється частіше.

Використання мультичастотних датчиків дозволяє одержати якісне зображення м'якотканинних структур хребетного рухового сегмента. Використання УСГ у діагностиці травматичних ушкоджень ШВХ у дітей є вельми перспективним і актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дослідження виконано згідно з планом НДР ХМАПО "Стан сполучної тканини та особливості її реакції в умовах патології", № 0103U004134 і з частиною НДР кафедр променевої діагностики та ультразвукової діагностики "Променева діагностика захворювань хребта", № 0108U003077.

Мета дослідження -- удосконалити діагностику ротаційного підвивиху атланта в новонароджених і дітей дошкільного віку шляхом розробки критеріїв оцінки стану, зв'язкового апарату (ЗВ) і СМ на рівні атланто-аксіального зчленування.

Задачі дослідження:

1. Розробити методику ультрасонографії і вивчити нормальну ультразвукову анатомію верхньошийного відділу хребта в дітей.

2. Визначити ультразвукові діагностичні ознаки ротаційного підвивиху атланта в новонароджених і дітей дошкільного віку.

3. Оцінити стан атланто-аксиального зчленування (ААЗ) у віддаленому періоді ротаційного підвивиху атланта в новонароджених і дітей дошкільного віку

4. Визначити ультразвукові діагностичні ознаки нестабільності ААЗ.

5. Вивчити допплерографічні параметри порушення кровотоку в хребтовій артерії у віддаленому періоді ротаційного підвивиху атланта в дітей дошкільного віку.

Об'єкт дослідження -- травматичні ушкодження верхньошийного відділу хребта.

Предмет дослідження -- ультрасонографічні ознаки ротаційного підвивиху атланта.

Методи дослідження -- ультрасонографія, рентгенівське дослідження, клінічне обстеження, статистичний аналіз.

Наукова новизна. Вперше розроблено методику ультрасонографії ААЗ і проведено морфометрію хребетового каналу і спинного мозку ШВХ в новонароджених і дітей дошкільного віку.

Уперше визначено ультразвукові діагностичні критерії ротаційного підвивиху атланта в новонароджених і дітей дошкільного віку.

Уперше вивчено:

· стан зв'язкового апарату і спинного мозку на рівні ААЗ при ротаційному підвивиху атланта в новонароджених і дітей дошкільного віку;

· їх зміни при динамічному спостереженні, визначено ультразвукові симптоми нестабільності ААЗ у віддаленому періоді ротаційного підвивиху атланта;

· ультразвукові і допплерометричні параметри порушення кровотоку в третьому сегменті хребтові артерії у віддаленому періоді ротаційного підвивиху атланта.

Практична значущість. За даними ультрасонографії розроблено нормативні параметри ААЗ, зокрема , ЗВ другого шийного хребця, синовіальної сумки між ним і поперечною зв'язкою, крилоподібних зв'язок (КЗ), спинномозкового каналу і СМ, епідуральних просторів на рівні С1--С2 у новонароджених і дітей дошкільного віку.

Визначено ехографічні ознаки змін зв'язкового апарату й епідуральних просторів при тяжких формах РПА.

А також ознаки нестабільності ААЗ.

Запропоновані ехографічні симптоми допоможуть оцінити тяжкість РПА, адекватність стабілізивних лікувальних заходів, а також їх контроль у віддаленому періоді травми.

Допплерографічні дослідження з проведенням функціональних проб дозволяють оцінити ступінь порушень кровотоку в третьому сегменті хребтової артерії, що сприяє оптимізації реабілітаційних заходів.

Особистий внесок здобувачки. Дисертація є закінченим самостійним науковим дослідженням. Пошукувачкою проведено патентний пошук, визначено мету і завдання дослідження, написано огляд літератури, вивчено і теоретично узагальнено результати досліджень, обґрунтовано висновки і практичні рекомендації. Нею також самостійно створено програму обстеження хворих, проведено аналіз і статистичну обробку отриманих результатів, розроблено і впроваджено в клінічну практику спосіб ультразвукового дослідження хворих з ротаційним підвивихом атланта. Дисертанткою розроблено і підготовлено до публікації в наукових медичних видавництвах матеріали проведених досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на конференціях молодих учених ХМАПО (2009, 2010), міжнародних конференціях фахівців з ультразвукової діагностики України (Судак, 2011, Київ 2011), засіданнях регіональної асоціації фахівців з ультразвукової діагностики Харківської області (Харків, 2011).

Результати дослідження впроваджено в навчальну роботу кафедр ультразвукової і променевої діагностики ХМАПО, практичну роботу Харківської міської дитячої поліклініки №12, міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги ім. проф. Мєщанінова Харкова, міської клінічної лікарні №17, обласної клінічної лікарні Полтави.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 праць; зокрема 4 статті (одна авторська) у провідних спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, 3 тексти тез доповідей, отримано три патенти України на винаходи.

Структура та обсяг дисертації

Дисертація викладена на 147 сторінках машинописного тексту і складається із введення, огляду наукової літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, практичних рекомендацій, висновків і списку використаних джерел літератури, що охоплює 155 праць (64 -- вітчизняних і 91 -- іноземних авторів). Роботу проілюстровано 33 таблицями, 2 діаграмі і 31 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження ультрасонографію проведено 99 дітям, з них ротаційний підвивих атланта було діагностовано у 28 новонароджених і в 34 дітей віком 4-6 років, а в 37 дітей того ж віку визначено посттравматичну нестабільність ААЗ. В усіх випадках РПА діагностовано рентгенологічно. Новонароджені перебували в неонатологічному відділенні міського клінічного пологового будинку №4, а діти дошкільного віку -- на стаціонарному лікуванні в дитячому травматологічному відділенні міської клінічної лікарні №17 Харкова. Через 6-8 місяців після лікування ротаційного підвивиху в 23 дітей віком до 1 року й у 27 -- 4-6 років проводили повторну ультрасонографію в дитячій поліклініці №12 Харкова.

Серед 28 новонароджених з ротаційним підвивихом атланта були 12 (42,9 %) хлопчиків і 16 (57,1 %) дівчинок і 34 дитини віком 4-6 років -- 15 (44,1 %) хлопчиків і 19 (55,9 %) дівчинок (р < 0,01); у групі з нестабільністю ААЗ налічувалося 14 (37,8 %) хлопчиків і 23 (62,2 %) дівчинки. Усього хлопчиків -- 41 (41,4 ± 5,0 %), дівчинок -- 58 (58,6 ± 5,0 %), розходження між їх кількістю мало мінімальну статистичну вірогідність (р < 0,05). Розподіл дітей за віком, статтю і видом патології ААЗ представлено в табл.1.

Рентгенологічні дослідження ШВХ виконували в прямій проекції з відкритим ротом, і в бічній проекції на апараті РУМ-20 і “Рентген -40”.

Ультрасонографію проводили на апараті "Радмір-Pro-30" мікроконвексним датчиком з частотою 4-9 МГЦ і використанням колірного й енергетичного допплерівського картування кровотоку в реальному масштабі часу.

Таблиця 1

Розподіл дітей за віком, статтю і видом патології атланто-аксіального зчленування

Патологія	Ротаційний підвивих атланта	Нестабільність атланто-аксіального зчленування	Разом
Вік	до 28 діб	4-6 років	4-6 років	1 день-6 років
Кількість	28 (28,3 %)	34 (34,3 %)	37 (37,4 %)	99 (100,0 %)
Стать	Ч.	12	15	14	41
	Ж.	16	19	23	58*p < 0,01

*p < 0,05 -- вірогідність розходження між кількістю обстежених дівчинок і хлопчиків.

Аналіз і обробку отриманих даних проводили в пакеті статистичного аналізу Statіstіca 5.5. A, математичну модель реалізовано в середовищі табличного процесора Excel.

Результати власних досліджень та їх обговорення

Середня величина відстані між бічними масами (БМ) на рівні С1 у новонароджених складала 16.19 ± 0.78 мм, у дітей до 1 року -- 18.01 ± 1.08 мм, віком 4-6 років -- 27.87 ± 0.98 мм. Відстань від краю ЗВ С2 до внутрішнього краю БМ ліворуч і праворуч завжди була асиметричною, в зв'язку з чим найменшу сторону позначали як Д1, а найбільшу -- Д2. Ступінь асиметрії (розходження між Д1 і Д2) у нормі в новонароджених не перевищував 0,5 мм, у дітей віком 4-6 років -- 0,7 мм тобто не більше 15 %, її величину обчислено за формулою, Д2-Д1/Д1х100%. Індекс Д1/Д2 для усіх вікових груп у середньому складав 0.89 ± 0.05.

Товщина поперечної зв'язки (ПЗ) у відповідних вікових групах у середньому складала 1,92 ± 0,14, 2,31 ± 0,17 та 2,69 ± 0,24 мм. Товщина синовіальної сумки (щілини) між ЗВ і ПЗ у нормі перевищувала 1,5 мм. Зменшення її від 1,5 до 1,0 мм ми розцінювали як легкий ступінь, менше 1,0 мм -- помірний, а відсутність візуалізації -- як значний зсув ЗВ убік ПЗ. Крилоподібним зв'язкам (КЗ) на ехограмах була властива средньо-знижена ехогенність, рівний контур і товщина від 1,6 до 2,5 мм, а в середньому 1,83 ± 0.17, 2.14 ± 0.15 і 2.35 ± 0.21 мм у відповідно.

Нами було обчислено сагітальний розмір хребтового каналу (СРПК), і сагітальних розмір спинного мозку (СРСМ), переднього і заднього дурального простору (ПДП і ЗДП), їх співвідношення -- індекс ЗДП/ПДП. На рівні С1-С2 СРПК у групі новонароджених складав 10,04 ± 0,42 мм, до 1 року -- 11,23 ± 0,37 мм, у дітей віком 4-6 років -- 14,15 ± 0,51 мм, СРСМ -- 5,45 ± 0,26, 5,63 ± 0,26 і 7,32 ± 0,42 мм відповідно. Товщина ПДП становила 2,03 ± 0,21, 2,49 ± 0,21 і 3,04 ± 0,27 мм, ЗДП -- 2,56 ± 0,27, 3,11 ± 0,27 і 3,79 ± 0,34 мм а індекс ЗДП/ПДП -- 1,26 ± 0,13, 1,25 ± 0,12 і 1,25 ± 0,12 відповідно (табл. 2).

Таблиця2

Показники ультрасонографії атланто-аксіального зчленування в нормі.

Ультразвуковий параметр	Новонароджені (n=12)	Діти віком
		6-12 міс. (n=15)	4-6 р. (n = 23)
Ширина міжбокових мас	16,19 ± 0,78 мм	18,01 ± 1,08 мм	27,87 ± 0,98 мм
Д1	5,29 ± 0,37 мм	5,45 ± 0,39 мм	9,85 ± 0,41 мм
Д2	5,87 ± 0,41 мм	6,09 ± 0,41 мм	10,98 ± 0,45 мм
Індекс Д1 / Д2	0,90 ± 0,05	0,89 ± 0,05	0,90 ± 0,06
Ширина ЗВ	5,03 ± 0,36 мм	6,47 ± 0,39 мм	7,04 ± 0,41 мм
Ступінь асиметрії ЗВ відносно БМ	11,0 ± 4,1 %	11,7 ± 2,1 %	11,5 ± 3,8 %
ПЗ	Товщина	1,92 ± 0,14 мм	2,31 ± 0,17 мм	2,69 ± 0,24 мм
	Товщина	1,83 ± 0,17 мм	2,14 ± 0,15 мм	2,35 ± 0,21 мм
Сагітальний розмір ХК	10,04 ± 0,42 мм	11,23 ± 0,37 мм	14,15 ± 0,51 мм
Сагітальний розмір СМ	5,45 ± 0,26 мм	5,63 ± 0,26 мм	7,32 ± 0,42м
Товщина ПДП	2,03 ± 0,21 мм	2,49 ± 0,21 мм	3,04 ± 0,27 мм
Товщина ЗДП	2,56 ± 0,27 мм	3,11 ± 0,27 мм	3,79 ± 0,34 мм
Співвідношення ЗДП/ПДП	1,26 ± 0,13	1,25 ± 0,12	1,25 ± 0,12

У новонароджених із РПА середня величина Д1 складала 4,53 ± 0,37 мм, у порівняльній групі (ПГ) 5,29 ± 0,37 мм, а Д2 -- 7,19 ± 0,52 і 5,87 ± 0,41 мм (P < 0,05) відповідно. Індекс Д1/Д2 у цих групах відрізнявся з високою вірогідністю (P < 0,001) і становив 0,63 ± 0,04, і 0,90 ± 0,06 відповідно.

Ступінь асиметрії ЗВ відносно БМ ми розділили на 3 рівні: легкий -- від 15 до 35 %, помірний -- від 36 до 50 % і виражений -- понад 50 %. У порівняльній групі в усіх дітей цей показник був менше 15 %. Легка асиметрія спостерігалася в 7 (25,0 ± 8,3 %), помірна -- у 8 (28,6 ± 8,7 %), а виражена -- у 13 (46,4 ± 9,6 %) випадках РПА.

При РПА мало місце збільшення товщини ПЗ у середньому до 2,27 ± 0,18 мм. Нерівномірність товщини ПЗ у групі новонароджених із РПА виявлено в 11 (39,3 ± 9,4 %) випадках, у здорових дітей -- в 1 (8,3 ± 8,3 %) що було вірогідно вище (P < 0,05).

Легкий ступінь сагітального зсуву ЗВ відзначено в 2 (7,17 ± 5,1 %), помірний -- у 16 (57,1 ± 9,5 %), виражений з відсутністю візуалізації щілини між ЗВ і ПЗ -- у 10 (40,0 ± 9,4 %) дітей із РПА (P < 0,001).

Серед новонароджених із РПА нечіткість контурів ПЗ діагностовано в 13 (46,4 ± 9,6 %), а в дітей ПГ у 1 (8,3 ± 8,3 %) випадку (P < 0,001). У ПЗ локальне разволокнение мало місце в 7(25,0 ± 8,3 %), гіперехогенні включення -- в 12 (42,9 ± 9,5 %) випадках РПА (P < 0,01 і P < 0,001).

Крилоподібні зв'язки візуалізовалися тільки в 19 (67,9 ± 8,7 %) дітей і в 9 (47,4 ± 11,8 %) з них реєструвалася асиметрія товщини зв'язки (P < 0,01); на інтактному боці при РПА цей параметр у середньому складав 2,43 ± 0,24 мм, а в дітей ПГ -- 1,83 ± 0,17 мм (P < 0,05).

Сагітальний розмір ХК у дітей із РПА дорівнював 9,12 ± 0,39 мм, у ПГ -- 10,04 ± 0,42 мм (P < 0,05), а СМ -- 4,98 ± 0,21 мм 5,45 ± 0,26 мм (P > 0,05) відповідно. Розмір ПДП при РПА досягав 1,60 ± 0,19 мм, у ПГ 2,03 ± 0,21 мм, ЗДП -- 2,52 ± 0,24 мм і 2,56 ± 0,27 мм, а індекс ЗДП/ПДП -- 1,59 ± 0,15 і 1,26 ± 0,13 відповідно.

Деформація ПДП була непрямою ознакою компресії СМ і у групі новонароджених із РПА спостерігалася в 12 (42,9 ± 9,5 %) випадках, гіперехогенні включення виявлено в 7 (25 ± 8,3 %) дітей (P < 0,01). У них спостерігалися найяскравіші клінічні симптоми: різке прогресування або повна відсутність рефлексів тетраплегії, збільшення тонусу м'язів шиї, екстраокулярні рухи.

З усіх новонароджених із РПА 13 дітей перебували у відділенні реанімації з яскравою клінічною симптоматикою -- наявністю екстраокулярних рухів, прогресуванням квадриплегії. У них відзначалася виражена асиметрія ЗВ відносно БМ більше 50 %. З урахуванням вираженості клінічної картини і ступеня асиметрії ЗВ було сформовано 2 підгрупи новонароджених -- до 1-ї ввійшли 13 з яскравою, а до 2-ї --15 із вбогою клінічною симптоматикою.

Середня величина Д1 в 1-й підгрупі складала 4,42 ± 0,36 мм, у 2-й -- 4,63 ± 0,39 мм, а для ПГ -- 5,29 ± 0,37 мм. Для Д2 величина показників була -- 7,59 ± 0,68 мм, 6,79 ± 0,52 мм і 5,87 ± 0,41 мм відповідно. Вірогідне розходження (P < 0,05) виявлено між 1-ю підгрупою і ПГ. Індекс Д1/Д2 у них мав найвищу вірогідність (p < 0,001) і складав 0,58 ± 0,07 і 0,90 ± 0,08 відповідно.

Ступінь асиметрії ЗВ відносно БМ між підгрупами вірогідно відрізнявся (P < 0,05) і складав 71,7 ± 9,5 і 46,6 ± 8,3 % відповідно. Виражена асиметрія понад 50 % вірогідно (p < 0,05) частіше траплялася в 1-й підгрупі дітей з яскравою клінічною симптоматикою -- у 9 (69,2 ± 13,3 %) і 4 (26,7 ± 11,8 %) випадках відповідно.

Асиметрія товщини ПЗ у 1-й підгрупі дітей мала місце у 8 (61,5 ± 14,0 %), а в 2-й -- у 3 (20,0 ± 10,7 %) (P < 0,05). У пацієнтів з важким ступенем РПА (1-ша підгрупа) порівняно з 2-ю підгрупою частіше відзначався значний зсув ЗВ у бік ПЗ аж до відсутності візуалізації синовіальної сумки (щілини) між ними -- у 7 (53,8 ± 12,7 %) і в 3 (20,0 ± 10,7 %) дітей з відповідно(P < 0,05).

Локальне разволокнение ПЗ мало місце в 6 (46,2 ± 14,4 %) випадках 1-й

підгрупі й у 1 (6,7 ± 6,7 %) -- в 2-й підгрупі (P < 0,05), гіперехогенні включення в ній -- у 9 (69,2 ± 13,3 %) і 3 (20,0 ± 10,7 %) випадках (p < 0,01), а асиметрія товщини КЗ -- у 6 (75,0 ± 12,5 %) і 3 (27,3 ± 11,9 %) дітей (p < 0,01) відповідно.

Сагітальний розмір ХК, СМ, ПДП, ЗДП і індекс ЗДП/ПДП між підгрупами вірогідно не відрізнялися. Вірогідне розходження між підгрупами виявлено за частотою деформації ПДП -- у 9 (69,2 ± 13,3 %) і в 3 (20,0 ± 10,7 %) випадках (P < 0,01), а також за наявністю гіперехогенних включень у ПДП -- у 6 (46,2 ± 14,4 %) і 1 (6,7 ± 6,7 %) дитини (P < 0,05).

Проведені дослідження засвідчили, що зменшення товщини ПДП до величини менше 1,6 мм, його деформація, збільшення індексу ЗДП/ПДП до більше 1,5 вказують на компресію СМ і супроводжуються неврологічною симптоматикою.

Залежно від ширини суглобової щілини Крювелье всіх дітей із РПА розділили на 2 підгрупи: до першої ввійшли 13 дітей, у яких ширина суглоба перевищувала 5 мм, до другої -- 21 із шириною суглоба цієї величини менше. Порівняльну групу склали 23 дитини дошкільного віку без клінічних і рентгенологічних проявів РПА.

Середні величини Д1, Д2 і Д1/Д2 у підгрупах не відрізнялися, вірогідно перевищуючи відповідні показники здорових дітей. Вірогідне розходження між підгрупами було виявлено за величиною асиметрії ЗВ відносно БМ, що складала 66,5 ± 9,2 і 41,6 ± 8,6 % відповідно (P < 0,05).

Помірний ступінь асиметрії ЗВ відносно БМ серед дітей І підгрупи спостерігався в 4 (30,8 ± 13,3 %) і 9 (42,9 ± 11,1 %), виражений --у 7 (53,8 ± 11,1 %) і 4 (19,0 ± 8,8 %) випадках відповідно (P < 0,05).

У дітей із РПА при величині суглобової щілини Крювелье понад 5 мм товщина ПЗ становила 2,85 ± 0,19 мм, при менше 5 мм -- 2,47 ± 0,21 мм, а в дітей із ПГ -- 2,69 ± 0,24 мм. Нерівномірність товщини ПЗ реєструвалася у 8 (61,5 ± 14,0 %), 5 (23,8 ± 9,5 %) і 2 (8,6 ± 6,0 %) випадках. Вірогідна відмінність існувала тільки між показниками 1 підгрупи і ПГ (P < 0,05).

Помірний ступінь сагітального зсуву ЗВ у групі дітей із шириною суглобової щілини Крювелье понад 5 мм реєстрували в 6 (46,2 ± 14,4 %), менше 5 мм -- у 12 (57,1 ± 11,1 %) випадках. Синовіальна сумка між ЗВ і ПЗ не візуализовалася в 7 (53,8 ± 14,4 %) дітей І підгрупи й 3 (14,3 ± 7,8 %) -- ІІ (P < 0,05). У дітей І підгрупи нечіткість контурів ПЗ зареєстровано в 9 (69,2 ± 13,3 %) випадках, в ІІ --у 4 пацієнтів (19,0 ± 8,8 %) (P < 0,01). Локальне разволокнення ПЗ мало місце тільки при величині суглобової щілини Крювелье більше 5 мм -- у 5 (38,5 ± 14,0 %).

Асиметрію товщини КЗ зареєстровано в 9 (81,2 ± 12,2 % з 11 візуалізованих) дітей І підгрупи й у 5 (25,0 ± 9,7 % з 20 візуалізованих) -- ІІ підгрупи (P < 0,05).

Сагітальний розмір ХК на рівні С1-С2 у дітей ІІ підгрупи склав 12,96 ± 0,49 мм, І підгрупи -- 11,21 ± 0,43, а ПГ -- 14,15 ± 0,51 мм (P < 0,05). Найменшу величину СМ зареєстровано в І підгрупі -- 5,89 ± 0,34 мм, у дітей ІІ підгрупи -- 6,71 ± 0,38 мм, у ПГ -- 7,32 ± 0,42 мм відповідно. При цьому вірогідне розходження (P < 0,05) існувало тільки між показниками І підгрупи і ПГ.

Величина ПДП у І підгрупі склала 2,01 ± 0,21 мм, у ІІ -- 2,63 ± 0,29 і ПГ -- 3,04 ± 0,27 мм, індекс ЗДП/ПДП -- 1,65 ± 0,16, 1,38 ± 0,14, та в здорових дітей -- 1,25 ± 0,12 відповідно. Розходження було статистично значущім тільки між І підгрупою і ПГ (P < 0,05). Деформація ПДП в обох підгрупах дітей спостерігалася у 8 (61,5 ± 14,0 %) і 4 (19,0 ± 8,8 %) випадках (P < 0,05), гіперехогенні включення в ньому в 6 (46,2 ± 14,4 %) і 1 (4,8 ± 4,8 %) випадках відповідно (P < 0,01).

Через 6-8 місяців після лікування РПА проведено контрольну УСГ 23 дітям до 1 року і 27 -- віком 4-6 років. У перших індекс Д1/Д2 збільшився до 0,78 ± 0,06, що вірогідно (P < 0,05) більше, ніж у період РПА (0,63 ± 0,04), при цьому вірогідно не відрізняючись від показника дітей ПГ (0,89 ± 0,07). При порівнянні ступеня асиметрії ЗВ відносно БМ його величина її у віддаленому періоді виявилася вірогідно меншою, ніж у гострому періоді РПА (p < 0,01) і більшою, ніж у здорових дітей (P < 0,05) -- 58,7 ± 9,728,1 ± 5,8 і 11,7 ± 2,1 % відповідно. Це свідчить про те, що через 6-8 місяців після перенесеного РПА положення ЗВ відносно БМ відновлюється тільки в частини дітей. ультрасонографія дитина хребет верхньошийний

Через 6-8 місяців після лікування РПА у 8 (34,8 ± 9,2 %) дітей повністю відновилося положення ЗВ відносно БМ, легкий ступінь асиметрії зберігся в 9 (39,2 ± 9,4 %), помірний -- в 3 (13,0 ± 6,5 %), а виражений -- у 3 (13,0 ± 6,5 %) в кожній дітей відповідно.

Повне відновлення щілини між ЗВ і ПЗ спостерігалося в 9 (39,2 ± 10,8 %) випадках, збереження розміру щілини в межах 1-1,5 мм -- у 6 (26,1 ± 9,4 %) і менше 1 мм -- у 7 (30,4 ± 9,6 %) випадках. Локальне разволокнення ПЗ не реєструвалося жодного разу, а гіперехогенні включення в ПЗ виявлено в 4 (17,4 ± 8,1 %) випадках (P < 0,05).

Сагітальний розмір ХК на рівні С1-С2 вірогідно (P < 0,01) зменшився, порівняно з гострим періодом (10,35 ± 0,55 мм і 9,12 ± 0,39 мм відповідно). Товщина СМ збільшилася від 4,98 ± 0,21 мм (у гострому періоді РПА) до 5,32 ± 0,23 мм, при цьому розходження було не вірогідним. Товщина ПДП зросла до 2,15 ± 0,19 мм (p < 0,05), порівняно з гострим періодом РПА (1,60 ± 0,19 мм).

На відміну від ПДП показники ЗДП у всіх порівнюваних групах вірогідно не відрізнялися і складали 2,52 ± 0,24, 2,88 ± 0,24 і 3,11 ± 0,27 мм відповідно.

Індекс ЗДП/ПДП у віддаленому періоді РПА зменшувався, займаючи проміжне положення між показниками гострого періоду РПА і ПГ -- 1,59 ± 0,15, 1,34 ± 0,14 та 1,25 ± 0,12. Деформація ПДП через 6-8 місяців після РПА в 3 (14,3 ± 7,5 %) випадках залишилася без змін.

Отримані дані показують, що через 6-8 місяців після лікування РПА зміни в СМ і ПДП у частини дітей зберігаються, тобто потрібне триваліше спостереження за ними.

З огляду на різну тяжкість РПА ультразвукові параметри ААЗ у віддаленому періоді після його лікування проаналізовано окремо . Контрольну УСГ проведено 11 дітям (з 13) з тяжким перебігом РПА (І підгрупа) і 12 (з 15) -- з легким (ІІ підгрупа).

У І підгрупі індекс Д1/Д2 після лікування РПА збільшувався від 0,58 ± 0,05 до 0,74 ± 0,06 (P < 0,05), а ступінь асиметрії ЗВ відносно БМ зменшувався від 71,7 ± 9,5 % до 35,1 ± 7,6 % (P < 0,01). Через 6-8 місяців після лікування РПА в 3 (27,3 ± 14,1 %) дітей цілком відновилося положення ЗВ, у 3 (27,3 ± 14,1 %) зберігалася його мінімальна асиметрія, у 2 (18,1 ± 12,2, %) -- помірна, а в 3 (27,3 ± 14,1 %) виражена.

При контрольної УСГ відсутність візуалізації щілини між ЗВ і ПЗ відзначено тільки в 1 (9,1 ± 9,1 %), а нечіткі контури ПЗ -- у 5 (45,5 ± 15,17 %) випадках. Локального разволокнення ПЗ не за реєстровано жодного разу, а гіперехогенні включення в ПЗ виявлено в 3 (27,3 ± 14,1 %) випадках.

Асиметрія товщини КЗ після лікування РПА траплялася не вірогідно рідше, ніж у гострому періоді -- у 4 (40,0 ± 15,5 %) і 6 (75,0 ± 12,5 %) пацієнтів відповідно.

Після лікування сагітальний розмір ХК зростав від 8,89 ± 0,39 до 10,55 ± 0,41 мм (P < 0,01), не досягаючи показників ПГ, а СМ -- від 4,92 ± 0,21 до 5,41 ± 0,23 мм. Розходження при цьому було не достовірним. Товщина ПДП після лікування збільшувалася від 1,46 ± 0,19 мм до 2,18 ± 0,23 мм (P < 0,05), але вірогідно менше, ніж у ПГ (2,49 ± 0,21 мм). Індекс ЗДП/ПДП після лікування зменшувався від 1,72 ± 0,16 до 1,36 ± 0,15, не досягаючи нормальних значень (1,25 ± 0,12). Деформація ПДП через 6-8 місяців після РПА зберігалася тільки в 2 (18,2 ± 12,2 %) випадках.

На відміну від показників дітей І підгрупи (з тяжкою формою РПА), у ІІ підгрупі через 6-8 місяців після лікування більшість ультразвукових параметрів поверталися до норми. У невеликої кількості дітей зберігалися невиражена (15-35 %) асиметрія ЗВ відносно БМ, зменшена щілина між ЗВ і ПЗ у межах 1,0-1,5 мм, дещо збільшений індекс ЗДП/ПДП .

Контрольну УСГ через 6-8 місяців після лікування проводили 79,4 % (27 з 34) дітей віком 4-6 років. У І підгрупі дітей із суглобовою щілиною Крювелье більше 5 мм індекс Д1/Д2 зростав до 0,72 ± 0,07, що не вірогідно

відрізняється від показника гострого періоду РПА (0,60 ± 0,05) і ПГ (0,90 ± 0,08). Ступінь асиметрії в середньому зменшився до 38,2 ± 7,6 %, але поки ще вірогідно перевищував показник ПГ (11,5 ± 3,8 %). Повне відновлення асиметрії спостерігалося в 2 (18,2 ± 12,2 %), легка асиметрія ЗВ відносно БМ -- у 2 (18,2 ± 12,2 %), помірна -- у 5 (45,45 ± 14,1 %), а виражена -- у 2 (18,2 ± 12,2 %) дітей.

Товщина синовіальної сумки між ЗВ і ПЗ менше 1 мм і нечіткі контури ПЗ зберігалися в 6 (54,5 ± 15,7 %) випадках. Асиметрія товщини КЗ не змінілася в 4 (40,0 ± 16,3 %) випадках з 9 (81,8 ± 12,2 %) у гострому періоді РПА (P < 0,05).

Сагітальний розмір СМ і ПДП після лікування збільшувався, але не досягав норми. Індекс ЗДП/ПДП також не вірогідно зменшувався. Деформація ПДП після лікування зберігалася в 3 (27,3 ± 14,1 %) випадках, а гіперехогенні включення -- у 2 (18,2 ± 12,2 %) випадках.

В ІІ підгрупі дітей із суглобовою щілиною Крювелье менше 5 мм показники УСГ через 6-8 місяців після лікування відновлювалася частіше, ніж у І підгрупі. Ступінь асиметрії ЗВ зменшувався від 41,6 ± 8,6 до 22,1 ± 4,6 %, що, недостовірно більше, ніж у ПГ (11,5 ± 3,8 %). Повне відновлення положення ЗВ виявлено в 3 (18,7 ± 10,1 %), легку асиметрію -- в 10 (62,5 ± 10,1 %), помірну і виражену -- в 3 (18,7 ± 10,1 %) дітей.

Ширина синовіальної сумки між ЗВ і ПЗ менше 1 мм зберігалася в 1 (6,2 ± 6,2 %), нечіткі контури ПЗ -- у 2 (12,4 ± 8,5 %) дітей. Величина ХК, СМ, ПДП, індексу ЗДП/ПДП вірогідно не відрізнялися від таких показників у ПГ. Деформація ПДП і гіперехогенні включення в ньому через 6-8 місяців після лікування РПА були відсутні.

Ультразвукові ознаки атланто-аксіальної нестабільності нами вивчено в 37 дітей віком 4-6 років. При функціональній пробі ступінь асиметрії ЗВ відносно БМ збільшувався від 18,4 ± 4,6 % у спокої до 24,9 ± 5,2 % при пробі. Різниця між показниками дітей з нестабільністю ААЗ і ПГ мала мінімальну статистичну вірогідність (p < 0,05).

При нахилянні голови розмір щілини в межах 1,0-1,5 мм відзначено в 4 (17,4 ± 8,1 %) дітей ПГ і в 15 (40,5 ± 8,1 %) -- з нестабільністю ААЗ (p < 0,05). Величина щілини менше 1,0 мм і відсутність її візуалізації зареєстровані тільки при нестабільності ААЗ у 6 (16,2 ± 6,1 %) (P < 0,01) і 2 (5,4 ± 3,7 %) дітей відповідно.

При згинанні шиї в 4 (17,4 ± 8,1 %) дітей (P < 0,05) без клінічних ознак було виявлено нестабільність ААЗ. У 25 (67,6 ± 7,7 %) пацієнтів із клінічною підозрою на нестабільність при УСГ у спокої її виявлено в 12 (32,4 ± 7,7 %), а після функціональної проби -- в 23 (92 %) з 25 дітей. У 15 (40,5 ± 8,1 %) з них товщина щілини була в межах 1,0-1,5 мм, у 6 (16,2 ± 6,1 %) -- менше 1,0 мм і в 2 (5,4 ± 3,7 %) щілина не візуалізовалася.

Функціональну допплерографію ХА в триплексному режимі проведено 27 дітям віком 4-6 років через 6 місяців після перенесеного РПА. З них у 11 ширина суглоба Крювелье при РПА перевищувала 5 мм (І підгрупа), а в 16 була меншою 5 мм (ІІ підгрупа).

У дітей із РПА індекс ДІІ/ДІІІ для І підгрупи дітей у спокої складав 1,34 ± 0,07, а ІІ підгрупи -- 1,17 ± 0,05, після повороту голови зростаючи до 1,67 ± 0,12 і 1,33 ± 0,06 відповідно (p < 0,05). Індекс ДІІ/ДІІІ в дітей із РПА з високою вірогідністю перевищував показник ПГ (P < 0,001).

У здорових дітей ПГ Vs у ІІІ сегменті ХА в спокої і при повороті істотно не відрізнявся, складав у середньому 38,4 ± 3,9 і 36,7 ± 4,2 см/с, а індекс резистентності (RІ) -- 0,64 ± 0,03 і 0,62 ± 0,04 відповідно. Серед дітей ІІ підгрупи, як у спокої, так і при повороті голови відзначалося збільшення Vs до 42,3 ± 5,1 і 53,8 ± 6,1 см/с, однак розходження порівняно з показниками І і ПГ груп мало статистично вірогідне значення (P_2-1 < 0,001 і P_2-0 < 0,05) тільки при функціональній пробі з поворотом голови в боки.

У спокої величина RІ в І підгрупі (0,75 ± 0,04) виявилася вірогідно (P < 0,05) більшою, ніж у здорових (0,64 ± 0,03) дітей і не достовірно перевищувала показник ІІ підгрупи (0,69 ± 0,04). При повороті голови в боки різко знижувалася величина Vs (до 12,4 ± 2,9 см/с), що вірогідно (P_1-0 < 0,001 і P_1-2 < 0,001) менше показників ІІ підгрупи і ПГ. Індекс резистентності виявився вірогідно меншим, ніж у ІІ підгрупі (P_2-1 < 0,001) і серед здорових дітей (P_1-0 < 0,05).

При величині індексу ДІІ/ДІІІ менше 1,30 Vs у ІІІ сегменті ХА в спокої складала 39,5 ± 4,1 см/с, RІ -- 0,65 ± 0,03, а при повороті голови -- 37,4 ± 4,6 см/с і 0,68 ± 0,04. Збільшення індексу ДІІ/ДІІІ від 1,31 до 1,55 супроводжувалося збільшенням Vs і RІ як у спокої, так і при функціональній пробі з поворотом голови. Величина цих показників склала 41,7 ± 4,8 см/с і 0,71 ± 0,04 у спокої; 52,8 ± 4,9 см/с і 0,75 ± 0,04 при повороті голови відповідно. При цьому вірогідне (P < 0,05) розходження між показниками пацієнтів при величині індексу ДІІ/ДІІІ 1,31-1,55 і менше 1,30 відзначено тільки при функціональній пробі. Зменшення діаметра ХА в ІІІ сегменті ХА при величині індексу понад 1,55 супроводжувалося недостовірним збільшенням Vs і RІ до 46,3 ± 5,2 см/с і 0,73 ± 0,04 відповідно. Розходження між показниками дітей з індексом ДІІ/ДІІІ > 1,55 і < 1,30 за величиною Vs мало мінімальне (P < 0,05), а RІ -- помірне статистичне значення (P < 0,01). Виявлено високе (P < 0,001) статистичне значення розходження між показниками дітей з індексом ДІІ/ДІІІ 1,31-1,55 і > 1,55 за величиною Vs і мінімальне -- за RІ (P < 0,05). Показники допплерометрiї III сегмента ХА представлено в дiaгр.1 i 2.

Дiaграма.1.

Показники допплерометрiї III сегмента хребтової артерії.

Дiaграма.2.

Показники допплерометрiї III сегмента хребтової артерії.

ВИСНОВКИ

1. Нормальна ультразвукова анатомія верхньошийного відділу хребта в новонароджених і дітей дошкільного віку на аксіальному зрізі з заднього доступу передбачає: центральне розташування зубоподібного відростка щодо бічних мас у вигляді гіперехогенної структури, однаковий горизонтальний рівень БМ із відстанню між ними 15-18 мм; наявність щілини шириною 1,5-2,0 мм між ЗВ і поперечною зв'язкою середньої ехогенності з товщиною 2,0-2,5 мм. Від ПЗ до задньої дуги С1 візуалізується ХК, гіпоехогенний спинний мозок, задній і передній дуральні простори зі співвідношенням (ЗДП/ ПДП) близько 1,25.

2. Ультразвуковими симптомами ротаційного підвивиху атланта (РПА) у дітей є: асиметрія ЗВ відносно БМ більш 1 мм або 15 %, зменшення щілини між ЗВ і ПЗ до менше 1 мм, нерівномірність товщини ПЗ, асиметрія товщини крилоподібних зв'язок. Ознаки тяжкої форми РПА -- асиметрія ЗВ відносно БМ більше 2,0 мм для новонароджених і 3,0 мм -- для дітей дошкільного віку (або ж більше 60 %), індекс Д1/Д2 менше 0,60, відсутність візуалізації щілини між ЗВ і ПЗ, локальне разволокнення ПЗ, деформація ПДП з наявністю гіперехогенної маси в ньому, збільшення індексу ЗДП/ ПДП понад 1,5.

3. У віддаленому періоді після лікування РПА через 6-8 місяців у всіх дітей з тяжкою формою травми зберігається асиметрія ЗВ відносно БМ більше 2 мм або 36-50 %, індекс Д1/Д2 менше 0,70 (0,66-0,57), ширина щілини між ЗВ і ПЗ не перевищує 1,0 мм у 50 % новонароджених і в 80 % дітей дошкільного віку, асиметрія товщини КЗ має місце в 40 % випадків.

4. Ультразвуковими ознаками нестабільності ААЗ є: збільшення асиметрії ЗВ відносно БМ більше 15 % і зменшення індекса Д1/Д2 до менше 0,84 при повороті голови; скорочення щілини між ЗВ і ПЗ більш ніж на 0,5 мм при нахилянні голови.

5. Ознаками порушення кровотоку в ІІІ сегменті ХА у віддаленому періоді РПА в дітей дошкільного віку є величина діаметра ХА менше 1,5 мм, Vs > 55 cм/c або < 15 cм/c, RІ > 0,75 або < 0,55 при функціональних пробах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

За підсумками нашої роботи пропонуємо такі практичні рекомендації:

1. При дослідженні верхньошийного відділу хребта в новонароджених доцільно використовувати мікроконвексний датчик частотою від 4 до 7 Мгц. Атланто-аксіальне зчленування (ААЗ) краще візуалізується із задньобічного, а спинномозковий канал і спинний мозок -- з передньобічного доступу. Площина сканування має розташовуватися між аксіальним і фронтальним, напрямком ультразвуку -- бути злегка кранио-каудально. За неможливості проведення дослідження із заднього доступу може бути використаний бічний доступ. При цьому ступінь асиметрії ЗВ відносно бічних мас у нормі може зрости до 15 %. Тому дослідження потрібно проводити по обидва боки. Передній дуральний простір завжди менший, ніж задній, але не більше, ніж на 1,0 мм. Ширина синовіальної сумки (щілини) між ЗВ і ПЗ завжди більше 1,5 мм. Спинний мозок займає центральне положення, бічні маси розташовані на одному горизонтальному рівні.

2. Дослідження дітей дошкільного віку краще проводити конвексним датчиком з частотою 3-5 МГЦ і робочою поверхнею до 4 см. За його відсутності можна використовувати лінійний датчик з частотою 5 МГЦ або ж секторний датчик з частотою 2-3 Мгц. Ехогенність крилоподібної і поперечної зв'язок у них вище, ніж у новонароджених, ширина синовіальної

сумки між ЗВ і ПЗ перевищує 1,5 мм. Контури ЗВ більш чіткіші, ніж у новонароджених.

3. Відсутність візуалізації щілини між ЗВ і ПЗ, неоднорідність структури ПЗ, зменшення товщини переднього дурального простору з його деформацією, асиметрія ЗВ відносно БМ більш ніж на 2 мм у новонароджених є непрямими ознаками компресії переднього дурального простору або спинного мозку, часто супроводжуються неврологічною симптоматикою. У дітей дошкільного віку асиметрія ЗВ більше 3 мм, відсутність візуалізації щілини між ЗВ і ПЗ, асиметрія товщини зв'язок, деформація переднього дурального простору вказують на помірну або тяжку форму РПА і часто споєднуються зі збільшенням суглобової щілини Крювелье до розміру більше 6 мм. У таких випадках потрібно розширити відбудовні лікувальні заходи і продовжити термін спостереження до 1 року з проведенням контрольної УСГ.

4. Усім дітям з цервікальними болями і швидкою стомлюваністю потрібно проводити УСГ ААЗ для виявлення нестабільності й оцінки її ступеня. Збільшення ступеня асиметрії ЗВ відносно БМ понад 1,0 мм при повороті голови, а сагітального зсуву більше як на 0,5 мм при нахилянні голови вказують на нестабільність ААЗ. Функціональну пробу потрібно проводити за відсутності клінічних проявів підвивиху, а також травми в найближчу добу.

5. При допплерографії ХА дослідження потрібно починати з ІІ сегмента, потім перейти на ІІІ, спочатку в спокої, потім -- з поворотом і нахилянням голови. Кровотік у ХА можна вважати патологічним при різниці максимальної систолічної швидкості на рівні ІІ й ІІІ сегментів ХА понад, на 10 см/с, а індексу резистентності більше 0,05 у спокої. При функціональній пробі граничні параметри складають 20 см/с і 0,07 відповідно. Співвідношення діаметра ХА на рівні ІІ й ІІІ сегментів більш, ніж 1,3 частіше пов'язане з нестабільністю.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

За матеріалами дослідження у наукових фахових виданнях опубліковано, зокрема такі роботи:

Можливості променевих методів діагностики травматичних пошкоджень шийного відділу хребта /Тахар Маріем // Міжнар. мед. журн. - 2009. - № 2. - С. 133-135.

Ультрасонографiя верхньо-шийного вiддiлу хребта у дiтей: методологiчнi аспекти i нормальна анатомiя / Абдуллаєв Р.Я., Тахар Марiем // Укр. радіол. журн. - 2010. - Т. VХІІІ, вип. 1. - С. 54-58.

Дуплексне сканування при підвивиху атланта у дітей / Абдуллаєв Р.Я., Тахар Марiем // Мiжнар. мед. журн. - 2011. -№ 2.- С. 95-97.

Методологические аспекты ультрасонографии атланта-аксиального сочленения у детей / Абдуллаєв Р.Я., Тахар Марiем // Наук.-практ. конф. з міжнародною участю «Іноваційні технології в ультразвуковій діагностиці». - К., 2011.

Можливості ультрасонографії при підвивиху атланта у дітей / Р.Я. Абдуллаєв, С. О. Пономаренко, Тахар Маріем //Наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми ультразвукової діагностики». - Судак, 2011. - С. 238.

Лучевые методы исследования в диагностике травматических поврежденмй верхнешейного отдела позвоночника у детей дошкольного возраста. / Спузяк М.И., Шармазанова Е. П., Коломийченко Ю. А., Абдуллаев Р. Я., Спузяк С.М., Тахар М., Федорович Б. А.. // Матер. Всерос. Нац. конгр. лучевых диагностов и терапевтов « Радиология- 2011» - М. 25-27 мая 2001 г.

Можливості променевих методів у візуалізації шийного відділу хребта у новонароджених. Коломійченко Ю.А., Тахар М. «Медицина ХХІ століття». // Наук.-практ. конф. молодих вчених. (Харків, 26 листопада 2009 р.) -Харків, 2009. - С. 53-55.

Пат. № 48733 UA, МПК А61 В8/00. Спосіб обстеження хребта та спинного мозку у новонароджених та дiтей першого року життя з патологією розвитку і травматичними пошкодженнями ц их структур [Текст] / М. І. Спузяк, Р. Я. Абдуллаєв , Ю.А Коломийченко., М.А. Григорук, Солошенко І. В., Тахар Марiем. Заявник і патентовласник: Харківська медична академія післядипломної освіти (UA). - № u 200911873 ; заявл. 25.03.2010.

Пат. № 53064 UA, МПК А61 В8/00. Спосіб ультрасонографiчної вiзуалiзацii атланто-аксіального сполучення у дiтей [Текст] / Р. Я. Абдуллаєв , Тахар Марiем. Заявник і патентовласник: Харківська медична академія післядипломної освіти (UA). - № u 201002532; заявл. 27.09.2010.

Пат. № 7795 UA, МПК А61 В8/00. Спосіб ультразвукової дiагностики пiдвивихiв атланта у дiтей [Текст] / Р. Я. Абдуллаєв , Тахар Марiем, Ю.А Коломийченко.,Семешенко Л. А., М.А. Григорук. Заявник і патентовласник: Харківська медична академія післядипломної освіти (UA). - № u 201014330 ; заявл. 14.04.2011.

АННОТАЦИЯ

Тахар Марием. Роль ультрасонографии в диагностике травматических повреждений верхне-шейного отдела позвоночника у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23. - лучевая диагностика и лучевая терапия. - Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков 2011.

Цель работы-- -- усовершенствовать диагностику ротационного подвывиха атланта у новорожденных и детей дошкольного возраста путем разработки критериев оценки состояния зубовидного отростка, связочного аппарата и спинного мозга на уровне атланто-аксиального сочленения.

Показано, что при ротационном подвывихе атланта (РПА) возникает асимметрия зубовидного отростка (ЗО) относительно боковых масс (БМ) более 1 мм или 15 %, индекс Д1/Д2 менее 0,80, уменьшение щели между ЗО и поперечной связкой (ПС), асимметрия толщины крыловидных связок (КС). Признаками тяжелой формы РПА являются асимметрия ЗО более 3,0 мм или 50 %, индекс Д1/Д2 менее 0,60, отсутствие визуализации щели между ЗО и ПС, локальное разволокнение ПС, деформация ПДП, увеличение индекса ЗДП/ ПДП до величины более 1,5.

Установлено, что в отдаленном периоде РПА появляется нестабильность атланто-аксиального сочленения, которая лучше определяется при функциональных пробах с поворотом головы.

Выявлено, что при атланто-аксиальной нестабильности возникает нарушение кровотока в III сегменте позвоночной артерии, которое проявляется уменьшением диаметра сосуда до менее 1,5 мм, увеличением систолической скорости кровотока более 55 cм/c или же снижение до менее 15 cм/c, увеличение индекса резистентности более 0,75 или снижение до менее 0,55 при функциональных пробах.

Ключевые слова: ротационный подвывих атланта, атланто-аксиальное сочленение, ультрасонография.

Тахар Маріем. Роль ультрасонографії в діагностиці травматичних пошкоджень верхньошийного відділу хребта у дітей . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністью 14.01.23. - променева діагностика та променева терапія. - Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків 2011.

Мета роботи - удосконалити діагностику ротаційного підвивиху атланта в новонароджених і дітей дошкільного віку шляхом розробки критеріїв оцінки стану, зв'язкового апарату (ЗВ) і СМ на рівні атланто-аксіального зчленування.

На підставі обстеження хворих с ротаційним пiдвивхом атланта встановлено, що асимметрія зубоподібного відростку відносно бічних мас може варіювати в межах 16-75% або від 1,0 мм до 3,0 мм, індекс Д1/Д2 - 0,55-0,80, щілина між ЗВ і поперечною зв'язкою (ПС) зменшується від 1,5 мм до повної відсутності її візуалізації. У більшості дітей з тяжкою формою РПА залишається нестабільність атланто-аксіального зчленування, при якій порушується кровотіку III сегменті хребтової артерії через зменшення її діаметра до величини менше 1,5 мм, збілшення індексу периферичного опору до понад 0,75 або зниження до менше 0,55 при ротації голови.

Ключові слова: ротаційний подвивих атланта, атланто-аксіальне зчленування, ультрасонографія.

Tahar Mariem: . Role of ultrasonography in the diagnosis of traumatic injury of thte upper cervical spine in children ? Manuscript.

A dissertation for the award of a degree of Candidate of Medical Sciences, in the medical speciality 14.01.23 ? Radiology and Radiation -Therapy- Kharkov Academy of postgraduate medical studies, Ministry of Health Ukraine, Kharkov, 2011.

Aim: Improvevent of the diagnosis of atlanto-axial rotary subluxation in newborn and preschool children by developing criteria to assess the position of the odontoid process, and to evaluate ligaments, spinal canal and spinal cord at the atlanto-axial articulation.
Shown that, when rotatory atlanto-axial subluxation occurs, this results

in the asymmetry of the of the lateral masses of C1 with respect to the odontoid process of more than 1 mm, or 15%, the index D1/D2 is less than 0.80, the decrease of the space between the odontoid process and the transverse ligament,and in the asymmetry of thickness of the alar ligaments . Signs of severe form of rotatory atlanto-axial subluxation are asymmetry of the of the lateral masses of C1 with respect to the odontoid process of more than 3.0 mm or 50%, the index D1/D2 is less than 0.60, the lack of visualization of the of the space between the odontoid process and the transverse ligament, local fibrouses of the transverse ligament, deformation of the anterior dural space, the increase in the index of the posterior dural space / anterior dural space more than 1.5. It is established that in long-term after the treatment of rotatory atlanto-axial subluxation appears instability of atlanto-axial articulation, which is best determined by functional tests with the rotation of the head.

Revealed that when atlanto-axial instability occurs, a blood flow disturbance appears at the third segment of the vertebral artery, which manifests in functional tests by a decrease in vessel diameter less than 1.5 mm, an increase in systolic blood flow velocity over 55 cm / s or a decrease of less than 15 cm / s, and an increase in the resistance index more than 0 .75, or a decrease of less than 0.55.

Key words: rotary atlanto-axial subluxation, atlanto-axial articulation, ultrasonography.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ААЗ - атланто-аксіальне зчленування

БМ - бічні маси

ЗДП - задній дуральний простір

ЗВ - зубоподібний відросток

ІР - індекс резистентності

КЗ - крилоподібні зв'язки

МСШ - максимальна систолічна швидкість

ХА -- хребтова артерія

ПДП - передній дуральний простір

ХК -- хребтовий канал

ПЗ - поперечна зв'язка

РПА - ротаційний підвивих атланта

СМ - спинний мозок

УСГ - ультрасонографія

ШВП -- шийний відділ хребта

СРХК - сагітальний розмір хребетового каналу

СРСМ - сагітальний розмір спинного мозку

Размещено на Allbest.ru

...