Морфофункціональні зміни сітківки під впливом цисплатину та їх корекція ентеросгелем

Науковий керівник:

Дисертаційна робота виконана за планом комплексної наукової роботи Івано-Франківського національного медичного університету "Морфофункціональний стан органів травної, центральної та периферійної нервової систем за умов впливу токсичних факторів (малі дози радіації, пестициди, кадмій, хіміопрепарати)" - номер державної реєстрації 0102U001009 (здобувачка - виконавець фрагменту цієї роботи).

Мета дослідження - встановити особливості структурно-функціональної перебудови сітківки ока під впливом цисплатину та за умов корекції виявлених порушень ентеросгелем.

Завдання дослідження:

1. Встановити особливості морфологічних змін сітківки ока білих щурів при Цп-індукованому пошкодженні та стан її структур протягом одного місяця після припинення введення Цп.

2. Вивчити характеристику ультраструктурних порушень клітин сітківки ока, які викликані Цп.

3. Визначити закономірності перебігу реактивних, альтеративних та компенсаторних процесів у морфогенезі пошкоджень сітківки ока під впливом Цп.

4. Дослідити прояви оксидативного стресу в організмі тварин за дії Цп.

5. Оцінити морфофункціональний стан сітківки ока в динаміці коригуючої терапії Ег.

Об'єкт дослідження: морфофункціональні зміни сітківки під впливом Цп та їх корекції Ег.

Предмет дослідження: сітківка, її нейрони, основний комплекс, капіляри судинно-капілярної пластинки, стан систем перекісного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) при дії Цп та їх корекції Ег.

Методи дослідження: гістологічний, електронно-мікроскопічний морфометричний, біохімічний, варіаційної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше представлено детальну характеристику сітківки ока білих щурів та структурних компонентів базального комплексу при виникненні і розвитку її морфофункціональних змін при тривалому впливі Цп. У дисертації вперше подано морфометричний аналіз усіх шарів сітківки ока в інтактних тварин і метричні показники сітківки за дії Цп та наступної корекції Ег.

Уперше здійснено аналітичні співставлення структурних порушень у сітківці ока зі станом систем ПОЛ та АОЗ при введенні щурам Цп та корекції Ег і встановлено зв'язок між ними.

Новими є результати дослідження щодо прискорення відновних змін у сітківці ока за корекції Ег.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені в роботі морфофункціональні зміни сітківки ока, індуковані Цп, підтверджують ретинотоксичність цього хіміопрепарату. Важливим є факт поліпшення стану структурних компонентів сітківки під дією Ег, що має практичне значення для обґрунтування включення його до схем лікування пацієнтів.

При застосуванні комплексного аналізу і використання різних методичних підходів (гістологічний, морфометричний, електронно-мікроскопічний і біохімічні методи) одержані дані щодо структурної організації сітківки ока, що дозволяє адекватно оцінити її морфофункціональний стан після введення Цп, його побічну дію на неї. Вивчено можливості корекції цього токсичного впливу Ег задля використання ентеросорбційної терапії в клінічній практиці лікування хворих на злоякісні пухлини.

Застосований алгоритм морфологічного і морфометричного дослідження сітківки ока дає можливість проводити оцінку стану її структур в автопсійному і експериментальному матеріалах, відстежувати динаміку перебігу того чи іншого процесу і моделювати їх корекцію з метою попередження чи лікування виниклих пошкоджень.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес на кафедрах гістології, цитології та ембріології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (Київ), ВДНЗ "Українська медична стоматологічна академі" (Полтава), Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Харківського національного медичного університету, ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Здобувачка самостійно провела інформаційно-патетний пошук, розробила концепцію дисертаційного дослідження, провела експерименти, забір і підготовку експериментального матеріалу для світлооптичного, електронно-мікроскопічного та біохімічного дослідження. Вивчення мікропрепаратів, виконання морфометричних досліджень із наступним статистичним аналізом результатів авторка здійснила особисто. Електронно-мікроскопічні і біохімічні дослідження виконані самостійно. Опрацювання результатів проведених експериментів проведені авторкою особисто. Підготовка матеріалів і написання тексту дисертації виконано здобувачкою самостійно. Висновки сформульовані разом із науковим керівником. У статтях, опублікованих у співавторстві, здобувачці належить набір матеріалу та його опрацювання, написання тексту та підготовка до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднено на ХІІ Конгресі СФУЛТ, Івано-Франківськ, 25-28 вересня 2008 р.; на науково-практичній конференції "Прикладні аспекти морфології", Вінниця, 20-21 травня 2009 р.; на науково-практичній конференції "Бабенківські читання", присвяченої пам'яті академіка Г.О. Бабенка, 29-30 жовтня 2009 р., Івано-Франківськ; на науково-практичній конференції "Прикладні аспекти морфології", 20-21 травня 2010 р., Івано-Франківськ; на ХІІІ Конгресі СФУЛТ, 30 вересня - 3 жовтня 2010 р., Львів; на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Медична наука - 2010", 16-17 грудня 2010 р., Полтава. сітківка цисплатин ентеросгель морфогенез

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 3 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (із них 1 - одноосібна), 1 оглядова стаття, 5 - у матеріалах з'їздів і конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 143 сторінках, її основний текст займає 107 сторінок. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, додатків. Дисертація ілюстрована 6 таблицями, 46 рисунками. Список використаної літератури включає 238 джерел, із них кирилицею - 106, латиною - 132.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Експерименти проведені на 118 білих рандомбредних щурах-самцях (Rattus Norvegicus L.) масою 145-170 г. Для уточнення особливостей будови сітківки ока і біохімічної картини крові в інтактних тварин (ІТ) використано 10 щурів.

Тваринам І групи (30 щурів) під ефірним знеболенням внутрішньоочеревинно вводили хіміопрепарат Цисплатин-КМП (№ Р.09.03/07324) щотижнево (9 тижнів) за методом G. Cavaletti et al. (2002). Доза для одного введення становила 2 мг/кг маси тіла, сумарна доза 2,7 мг. ІІ групі щурів (24 особини) - контрольна група (КГ) до першої групи, вводили внутрішньоочеревинно 1,5 мл 0,9 % розчину NaCl один раз на тиждень (9 тижнів). ІІІ група тварин (30 щурів) отримувала Ентеросгель (№ UA/4415/01/01, "Екологоохоронна фірма Креома-фарм") по 1,5 мл 50 % водного розчину гідрогелю метилкремнієвої кислоти (0,7 г діючої речовини) внутрішньошлунково щодня, протягом 14 діб після останнього введення Цп. Тваринам ІV групи (24 щури) - КГ до ІІІ групи, після введення Цп у наступні 14 діб внутрішньошлунково вводили 1,5 мл дистильованої води. Термін забору матеріалу - через 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб після останнього введення Цп.

Щури перебували в стандартних умовах віварію. При плануванні і проведенні роботи дотримувалися загальних етичних принципів експериментів на тваринах, які викладені в Методичних рекомендаціях "Біоетична експертиза доклінічних та інших наукових досліджень, що виконуються на тваринах" (Київ, 2006).

Матеріал (очне яблуко), забраний для морфологічного дослідження фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну, зрізи товщиною 10 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином (Меркулов Г.А., 1969). Морфометричний метод дослідження полягав у вимірюванні товщини шарів сітківки - шару паличок і колбочок, зовнішнього ядерного, зовнішнього сітчастого, внутрішнього ядерного, внутрішнього сітчастого, гангліонарного і шару нервових волокон за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15х на строго поперечних перерізах сітківки. Для калібрування мікрометра використовували тестовий зразок "МИРА" (ГК 7.216.028-01, виробництво НДІ "Квант").

Забір матеріалу для електронно-мікроскопічного дослідження проводили згідно загальноприйнятих правил. На ультрамікротомі Tesla BS-490A виготовляли ультратонкі зрізи, монтували їх на мідні бленди, додатково контрастували цитратом свинцю і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ - 125 К при збільшенні від 4800 до 16000 разів.

Для оцінки стану систем ПОЛ та АОЗ визначали в сироватці крові щурів маркери цих процесів: вміст ТБК-активних продуктів за методом Е.Н. Коробейникової (1989), дієнових кон'югатів - за В.Б. Гавриловим та ін. (1988), активність каталази та церулоплазміну - за Г.О. Бабенком (1999).

Статистичний аналіз морфометричних показників проводили за допомогою комп'ютерної системи STATISTICA for Windows® методами непараметричного аналізу з використанням критерію Мана-Уїтні. Різницю між показниками вважали достовірною при р <0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Морфофункціональні зміни сітківки ока під впливом Цп. Через 1 добу після останнього введення Цп у шарі паличок і колбочок спостерігали зменшення довжини зовнішніх сегментів (ЗС) паличкових (ПЗК) і колбочкових (КЗК) зорових клітин, а інколи відсутність останніх, набряк. В окремих ділянках виявлялося переміщення ядер із зовнішнього ядерного шару у шар паличок і колбочок. Товщина шару паличок і колбочок становила (36,940,61) мкм, в ІТ - (21,500,29) мкм, збільшення на 41,80 %, р<0,05. У зовнішньому ядерному шарі часто спостерігалися гомогенні безклітинні зони, він стоншився до (32,560,44) мкм, на 22,30 %; ІТ - (41,760,30) мкм, р<0,05; у КГ - (43,240,32) мкм. Зовнішній сітчастий шар досяг (13,340,41) мкм, в ІТ - (5,620,11) мкм, зростання на 137,36 %, р<0,05. Внутрішній ядерний шар став ширшим - (20,220,41) мкм, на 16,91 %, в ІТ - (16,800,13) мкм, р<0,05. Внутрішній сітчастий шар звузився до (18,580,38) мкм, на 28,15 %; в ІТ - (25,860,22) мкм, р<0,05. У гангліонарному шарі визначалися мікрокісти, набряк і зменшення кількості нейронів; його товщина збільшилася на 49,90 %, - до (10,300,25) мкм, в ІТ - (5,160,22) мкм, р<0,05. Шар нервових волокон мало змінився, його товщина дорівнює (2,520,15) мкм, в ІТ - (2,360,10) мкм, р>0,05. Внутрішня погранична мембрана потовщена, під нею спостерігалися крововиливи. Товщина сітківки ока досягла (134,46 1,01) мкм, збільшення на 13,30 %, в ІТ - (119,060,59) мкм, р<0,05.

Через 3 доби у шарі паличок і колбочок визначалося порушення цілості ЗС ПЗК і КЗК. Між окремими групами клітин містилися великі пухирці. Товщина шару паличок і колбочок зросла до (36,660,80) мкм, на 70,51 %, порівняно з ІТ і КГ, р<0,05. Зовнішній ядерний шар залишався звуженим - (33,520,52) мкм, р<0,05, порівняно з ІТ і КГ; у ньому групи клітин відокремлені широкими прозорими проміжками, виявлялися невеликі крововиливи. Зовнішній сітчастий шар розширений і становить (10,140,18) мкм, р<0,05. У внутрішньому ядерному шарі набряк, наявні пухиці, його ширина збільшена - (18,780,52) мкм, р<0,05, порівняно з ІТ і КГ. Внутрішній сітчастий шар звужений - (19,800,53) мкм, р<0,05. У гангліонарному шарі спостерігалися мікрокісти і мікроаневризми, його товщина дорівнює (9,360,60) мкм, р<0,05. Нейрони часто мали ядра неправильної форми і еозинофільну цитоплазму. Товщина сітківки зменшилася до (130,862,73) мкм, але зберіглася більшою, порівняно з ІТ і КГ (р<0,05).

При електронно-мікроскопічному дослідженні в ядрах окремих пігментних клітин (ПК) наявний пікноз. У цитоплазмі ПК спостерігається набряк і численні вакуолі з локалізацією в базальному полюсі. В апікальному полюсі кількість гранул меланіну невелика, в автофаголізосомах вміст неоднорідний. Мітохондрії, цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки (ГЕС), рибосоми розміщені далеко одна від одної. Від ПК відходять довгі тонкі відростки, які занурюються в шар паличок і колбочок, а інколи прикріплюються до ЗС ПЗК, містять гранули меланіну. Біля них визначаються ділянки локальної деструкції ЗС ПЗК і КЗК. Відстань між деформованими ЗС ПЗК, а також між ними і ПК збільшена. У ЗС ПЗК спостерігалася деструкція плазмолеми, ущільнені і розріджені ділянки з помірно осміофільним матеріалом, дрібні пухирці, нечіткі ламелли, окремі диски зруйновані. ЗС подекуди злипалися між собою і в місцях дотику плазмолем сусідніх ПЗК були зруйновані. На поздовжніх перерізах ЗС ПЗК нерівномірно розширені і звужені, їх ламелли дисків розшаровані. Окремі ЗС ПЗК зморщені. У внутрішніх сегментах плазмолема нечітка, місцями зруйнована. Їхня цитоплазма гомогенна, органели не простежувалися, мітохондрії набряклі з деформованими кристами, траплялися мієліноподібні фігури. Для КЗК характерна деструкція і розпад ЗС. Їх напівдиски мали вигляд окремих скупчень осміофільного матеріалу. Внутрішній сегмент заповнений мітохондріями зі зруйнованими кристами. Еліпсоїд не ідентифікувався. Ядра клітин деформовані.

У біполярних і гангліонарних нейронах спостерігалися дистрофічні зміни з деформацією та пікнозом ядер і набряком перикаріонів. Їхні мітохондрії набухлі, зовнішня мітохондріальна мембрана збережена, кристи розріджені, цистерни ГЕС дегранульовані.

У базальному комплексі виявлялися локальні розширення і звуження еластичного і волокнистого шарів. Стінка гемокапілярів тонка, фенестрована, на люменальній поверхні містила вітрилопоподібні відростки. Ендотеліоцити стоншені, у них обмаль мікропіноцитозних везикул. Подекуди міжендотеліальні стики розширені. Базальна мембрана капілярів розпушена.

Наші результати доповнюють і уточнюють дані, отримані при дослідженні сітківки ока після курсу хіміотерапії Цп у людини (Katz B.J. et al., 2003), зокрема вказують на значний набряк сітківки та її потовщення з детальною морфометричною характеристикою кожного шару.

Через 7 діб в окремих ділянках сітківки ока посилювалося переміщення нейронів із зовнішнього ядерного в шар паличок і колбочок, його товщина збільшена на 64,47 %, до (35,360,73) мкм, р<0,05, порівняно з ІТ. Спостерігалася деструкція і зменшення довжини ЗС ПЗК і КЗК. Зовнішній ядерний шар звужений на 21,46 %, (32,800,67) мкм, р<0,05, із безклітинними зонами. Зовнішній сітчастий шар потовщений до (9,780,19) мкм, на 74,02 %, р<0,05; у ньому наявні мікрокісти, які в КГ не спостерігалися. Товщина внутрішнього ядерного шару становила (19,140,23) мкм, р<0,05, на 13,93 % більше від ІТ. Внутрішній сітчастий шар звужений до (19,740,29) мкм, на 23,66 %, р<0,05; у ньому виявлялися поодинокі ядра нейронів.

У гангліонарному шарі відстань між нейронами збільшилася, а його товщина мало змінилася від 3-ї доби. Ядра нейронів мали неправильну форму, у цитоплазмі виявлені ознаки вакуолізації, некрозу окремих нейронів і мікрокістозної дегенерації. Товщина гангліонарного шару і нервових волокон незначно збільшилася (р>0,05), в останньому траплялися невеликі крововиливи. Товщина сітківки через набряк усіх її шарів залишалася більшою від ІТ і становила (129,381,31) мкм, ІТ - (119,060,59) мкм, р<0,05.

Електронно-мікроскопічно визначався набряк сітківки ока, тривала подальша деформація і деструкція ЗС ПЗК і КЗК. На поперечному перерізі ЗС ПЗК простежувалися ділянки деструкції плазмолеми, утворення вакуоль у дисках. У внутрішньому сегменті ПЗК органели ідентифікувалися нечітко. Відстань між ЗС зменшувалася, порівняно з ІТ. У біполярних і гангліонарних нейронах спостерігалося збільшення об'єму цитоплазми і присутність великих вакуоль. Дистрофічні зміни спостерігали і в ендотеліоцитах капілярів, які прилягали до базального комплексу. Подібні пошкодження виникали на ранніх етапах токсичної дії в дослідах із метаноловою інтоксикацією щурів (Жабоедов Г.Д. и др.,2004).

Через 14 діб після припинення введення Цп довжина ЗС ПЗК і КЗК була майже однаковою. Товщина шару паличок і колбочок залишалася збільшеною - (33,340,62) мкм, р<0,05. Переміщення ядер нейронів виявляли нечасто. У зовнішньому ядерному шарі спостерігали прозорі прошарки між клітинами, він стоншився до (31,100,31) мкм, р<0,05, що на 25,53 %, менше від ІТ. Зовнішній сітчастий шар ширший, ніж в ІТ - (10,460,51) мкм, р<0,05, набряклий. У внутрішньому ядерному шарі наявні великі ядра біполярних і амакринних нейронів, цитоплазма яких вирізнялася більшим об'ємом; його товщина не відрізнялася від ІТ - (16,080,57) мкм, р>0,05. Внутрішній сітчастий шар до 28-ї доби прогресивно зменшувався і становив відповідно через 14 діб (15,680,45) мкм, р<0,05; через 21 добу - (11,880,22) мкм, р<0,05, і через 28 діб - (7,000,07) мкм, р<0,05. Гангліонарний шар залишався розширеним (р<0,05), ядра нейронів мали різну форму, часто зморщені. Товщина шару нервових волокон склала відповідно через 14 діб (2,520,08) мкм, р>0,05; через 21 добу - (2,360,10) мкм, р>0,05, і через 28 діб - (2,100,10) мкм, р>0,05. Внутрішня погранична мембрана залишалася потовщеною. Товщина сітківки ока становила (119,140,10) мкм, р>0,05. Отримані морфометричні дані відповідають результатам В.А. Науменко (2004) при визначенні товщини сітківки за допомогою оптичної когерентної томографії в клініці.

Електронно-мікроскопічне дослідження підтверджує зменшення набряку в сітківці. У ПК наявні гранули меланіну в базальному полюсі, зменшилася кількість вакуоль і відростків. ЗС ПЗК на поперечних перерізах округлилися, лише окремі з них деформувалися і містили вакуолі. На поздовжніх перерізах ламелли дисків мали окремі розширення і звуження. Близько ПК інколи ідентифікувалися внутрішні сегменти ПЗК, які переміщалися сюди з глибини шару паличок і колбочок. Серед біполярних нейронів зовнішнього ядерного шару визначалися дистрофічно змінені клітини. У нейронах гангліонарного шару досить часто виявляли пікноз ядер.

Діаметр капілярів судинної пластинки нормалізувався. У цитоплазмі ендотеліоцитів виявлялися мітохондрії, елементи гладкої і ГЕС, у периферійній зоні - фенестри.

Через 21 добу довжина ЗС ПЗК і КЗК була майже однакова. Простежувалося стоншення шару паличок і колбочок від 21-ї до 28-ї доби, відповідно до (30,180,29) мкм, р<0,05; і (21,700,49) мкм, р>0,05. У зовнішньому ядерному шарі наявний незначний набряк, він мав найменшу товщину з усіх термінів спостереження - (26,420,43) мкм, р<0,05. Зовнішній сітчастий шар стоншився до (8,66 0,40) мкм, р<0,05, у ньому траплялися поодинокі мікрокісти. Товщина внутрішнього ядерного шару зменшилася до (12,140,35) мкм, р<0,05. Ядра нейронів цього шару округлі, цитоплазма слабко базофільна, тіла цих нейронів розташовувалися компактно, але подекуди визначався набряк. Внутрішній сітчастий шар також стоншився. У гангліонарному шарі виявлялися мікрокісти, він стоншився до (9,600,41) мкм, р<0,05; у ньому спостерігалися поодинокі капіляри, що не є типовим для ІТ. Через 21 добу сітківка ока стоншилася до (101,241,45) мкм, р<0,05, у КГ дорівнювала (118,251,03) мкм, р>0,05.

При електронно-мікроскопічному дослідженні через 21 добу в цитоплазмі ПК спостерігалися деформовані мітохондрії, меланосом стало менше, цистерни ГЕС поодинокі, рибосоми розсіяні по цитоплазмі. У відростках ПК простежувалися поодинокі меланінові гранули. Ми згодні з авторами, які вказують на те, що ПК є мішенню для токсичного впливу Цп (Mecklenburg??? еt al.,2007), є критичними в живленні і функції ПЗК і КЗК (Strauss O.,2005).

У ЗС ПЗК обриси нечіткі, звуження чергувалися з розширеннями. Проміжки між ПЗК широкі. У дисках ЗС ПЗК визначалося помірне їх розширення. Війки ПЗК мали чіткі контури. У внутрішньому сегменті кристи в мітохондріях короткі і рідкі (???). Елементів ГЕС обмаль. Дистрофічні прояви в біполярних і мультиполярних нейронах сітківки ока зменшилися.

Шари базального комплексу рівномірно потовщені. Базальна мембрана пігментного шару мала неоднакову ширину. Цитоплазма ендотеліоцитів характеризується помірною електронною щільністю. На люменальній плазмолемі виявлялися вітрилоподібні відростки і мікроклазматоз, а в просвіті капілярів - групи еритроцитів. У базальній частині ПК ідентифікувалися мітохондрії, цистерни гладкої та ГЕС, невелика кількість прозорих вакуоль, гранули меланіну відсутні.

Через 28 діб спостереження ЗС ПЗК і КЗК мали майже однакову довжину. ЗС ПЗК на кінцях, прилеглих до ПК, мали пухирчастий вигляд. Товщина цього шару становила (28,700,49) мкм, р<0,05, що вірогідно є більшою від ІТ і КГ. У зовнішньому ядерному шарі між групами нейронів визначалися світлі проміжки, його товщина залишалася зменшеною - (29,300,32) мкм, р<0,05, порівняно з ІТ, але незначно більшою, ніж через 21 добу. Зовнішній сітчастий шар стоншився до (5,420,08) мкм, р<0,05, і ущільнився. Ядра нейронів внутрішнього ядерного шару округлі. Внутрішній ядерний, внутрішній сітчастий і гангліонарний шари стоншилися. В останньому зменшилася кількість нейронів, серед них траплялися клітини з ядрами неправильної форми і вакуолізованою цитоплазмою, виявлялися мікрокісти. У сітківці ока зростали атрофічні процеси, що проявилося найвиразнішим її стоншенням - (81,241,12) мкм, р<0,05. На автопсії A.S. Kwan et al. (2006) після проведеного курсу терапії Цп також виявили стоншення внутрішнього сітчастого шару, що в клініці є ознакою часткової атрофії сітківки з погіршенням гостроти зору (Салдан Й.Р., 2003).

Електронно-мікроскопічне дослідження показало, що через 28 діб простори між ЗС ПЗК і КЗК неширокі, визначалися поодинокі зруйновані верхівки ЗС ПЗК. ЗС ПЗК на поздовжньому перерізі деформовані. Тонкі відростки ПК містили меланосоми. У внутрішньому сегменті колбочок ідентифікувалися мітохондрії, елементи ГЕС, дрібні вакуолі. Локальні ділянки аксонів ПЗК і КЗК у стані деструкції. Перикаріони і відростки біполярних і гангліонарних нейронів дистрофічно змінені.

Зміни в сітківці відбувалися на фоні порушення систем ПОЛ і АОЗ крові. Так, вміст дієнових кон'югатів через 1 добу після останнього введення Цп був найвищим - (8,150,02) од., (1,910,02) од. в ІТ. У динаміці рівень дієнових кон'югатів зменшився, але й через 28 діб перевищував показник ІТ у 2,85 разів. Вміст ТБК-активних продуктів через 1 добу в І групі тварин становив на 123,46 % більше від показника ІТ, через 28 діб - на 98,15 %. Через 1 добу активність каталази різко зменшилася до 3,080,02, р<0,05 (ІТ - 8,360,19) і через 28 діб становила 3,280,02 (р<0,05). Активність церулоплазміну через 1 добу досягла (69,370,40) од., ІТ - (51,270,47) од., р<0,05; а через 28 діб стала (75,470,26) од., р<0,05. Раніше S. Rampal et аl. (2008) показали, що при підвищенні вмісту продуктів ПОЛ і пригніченні АОЗ відбуваються дистрофічні зміни в ПК (Винк Д.А.,1998, Wielgus A.R. et al., 2010).

Морфофункціональні зміни сітківки ока під впливом Цп та їх корекції Ег. Через 1 добу в шарі паличок і колбочок в окремих ділянках спостерігалася невелика висота ЗС ПЗК і КЗК і переміщення нейронів між сусідніми шарами. Товщина шару паличок і колбочок становила (33,980,42) мкм, тоді як у КГ - (37,540,67) мкм, р<0,05. У зовнішньому ядерному шарі набряк зменшився. Товщина зовнішнього сітчастого і внутрішнього ядерного шарів зменшилася відповідно до (8,630,12) мкм, КГ - (13,530,23) мкм, p<0,05, і (18,250,32) мкм, р>0,05, КГ - (20,080,72) мкм, р<0,05, набряк незначний. Внутрішній сітчастий шар розширився до (20,030,41) мкм, р<0,05. У гангліонарному шарі кількість мікрокіст зменшилася, його товщина дорівнює (7,450,09) мкм, у КГ - (10,450,43) мкм, p<0,05. Шар нервових волокон змінився мало. Товщина сітківки зменшилася від (134,461,01) мкм до (124,501,05) мкм, p<0,05, що підкреслює позитивний вплив Ег на сітківку на фоні зменшення її набряку.

Через 3 доби в шарі паличок і колбочок ділянок із повною відсутністю ЗС ПЗК і КЗК не визначено. Траплялося переміщення ядер між шарами. Набряк і товщина шару паличок і колбочок зменшилися до (27,470,31) мкм, у КГ - (36,980,54) мкм, p<0,05. Зовнішній ядерний шар мав тенденцію до потовщення - (35,430,35) мкм, у КГ - (33,960,23) мкм, p<0,05. Зовнішній сітчастий шар стоншився. Товщина внутрішнього ядерного шару досягла (17,010,32) мкм, p>0,05, набряк, порівняно з 1-ю добою, зменшився. У внутрішньому сітчастому шарі збереглися відростки тих нейронів, що залишилися життєздатними. У гангліонарному шарі спостерігалися нейрони звичайного вигляду з ядрами округлої форми і слабобазофільною цитоплазмою, між ними визначалися розширені проміжки і поодинокі пухирці, товщина цього шару зменшилася. Зміни у шарі нервових волокон невірогідні. Товщина сітківки дещо менша від ІТ, а динаміка її зміни спрямована в бік наближення до ІТ.

Електронно-мікроскопічні дослідження показали, що через 3 доби в пігментному шарі сітківки ока ідентифікувалися ПК, у цитоплазмі яких виявлялися округлі меланінові гранули, незначна кількість великих вакуоль і достатньо дрібних вакуоль. Меланосоми часто мали нерівномірне забарвлення, більш осміофільне по периферії і просвітлене - у центрі. Невелика кількість меланінових гранул містилася біля ЗС ПЗК. У ЗС ПЗК і КЗК упорядковувалося розташування ламелл, які мали однакову довжину, товщину і відстань між плазмолемами. Відстань між ЗС зменшилася у порівнянні з КГ. Картина (яка???) наближалася до такої в ІТ. На поздовжніх зрізах спостерігалися поодинокі деформовані ЗС ПЗК. У внутрішньому сегменті простежувалися мітохондрії, в яких було обмаль крист, цистерни ГЕС, численні полісоми.

Нормалізувалися структури базального комплексу. Базальна мембрана капілярів контурувалася чітко майже по всьому їх периметру. Зменшилося число відростків на люменальній поверхні ендотеліоцитів, у цитоплазмі яких виявлялися мікропіноцитозні везикули, мітохондрії, невеликі вакуолі.

Через 7 діб виявлено вкорочення ЗС ПЗК і КЗК лише в окремих клітинах. Тривало зменшення товщини шару паличок і колбочок до (23,920,61) мкм, р<0,05. У зовнішньому ядерному шарі безклітинні зони виявлялися не часто, мікрокісти відсутні, його товщина дорівнювала (35,540,67) мкм, p<0,05. Ширина зовнішнього сітчастого шару незначно зменшилася, порівняно з 3-ю добою, до (6,560,19) мкм. Товщина внутрішнього ядерного шару досягла (16,190,43) мкм. Внутрішній сітчастий шар містив поодинокі ядра. Його товщина збільшилася до (21,320,46) мкм. Гангліонарний шар тонкий - (5,300,07) мкм, ядра йогонейроцитів округлої форми, ознаки некрозу відсутні. Товщина сітківки ока становила (111,251,16) мкм, p<0,05; її набряк зменшився.

При електронно-мікроскопічному дослідженні констатували активізацію компенсаторно-пристосувальних процесів зі стабілізацією структур ПК, ПЗК і КЗК, біполярних і гангліонарних нейронів. Меланосоми в ПК набували вигляду, характерного для ІТ, зменшилася кількість і розміри вакуоль. У коротких відростках було мало меланосом. Форма ЗС ПЗК на поперечних перерізах наближалася до округлої, плазмолема гладка, ламелли дисків паралельні з невеликими розширеннями. Контури ЗС і внутрішніх сегментів КЗК стали чіткішими і виразними. У них можна було розрізнити мітохондрії. Кількість вакуоль у тілах ПЗК, КЗК та нейроцитах біполярного і гангліонарного шарів зменшилася, плазмолема клітин стала чіткою. Ультраструктура мітохондрій відновлювалась, крист у них стало більше, мембрани ідентифікувалися чітко. Відбувалося відновлення цистерн ГЕС.

В ендотеліоцитах капілярів активувалися процеси білкового синтезу, про що свідчить поява в їх цитоплазмі ГЕС, але мітохондрії ще не мали чітко окреслених крист, визначалися вільні рибосоми і нечисленні вакуолі. Люменальна плазмолема ендотеліоцитів містила поодинокі короткі вирости. Базальна мембрана капілярів дещо розпушена. У мембрані Бруха виявлялися розширення колагенового і еластичного шарів. Її власне базальна мембрана мала нормальну будову. Дисфункція мікроциркуляторного русла, виникаюча ішемія, як і при цукровому діабеті, можуть викликати деструкцію ПК і базального комплексу, а використання антиоксидантів поліпшує їх стан (Логвинов С. В. и др., 2005).

Через 14 діб ЗС ПЗК і КЗК мали майже однакову довжину, товщина шару паличок і колбочок становила (22,620,32) мкм, між ІТ і 14-ю добою р>0,05. У зовнішньому ядерному шарі не виявлено безклітинних зон, його товщина більша від 7-ї доби спостереження, але менша від ІТ, набряк відсутній. Товщина зовнішнього сітчастого шару майже досягла ІТ. Внутрішній ядерний шар стоншитвся у порівнянні з 7-ю добою - (15,180,31) мкм і наблизився до ІТ. Внутрішній сітчастий шар залишився звуженим, порівняно з ІТ - (21,340,38) мкм, але наблизився до ІТ. У гангліонарному шарі ядра нейроцитів округлі, об'єм цитоплазми дещо збільшений, його товщина була такою ж, як і через 7 діб. Шар нервових волокон тонкий. Товщина сітківки ока становила (108,840,97) мкм.

При електронно-мікроскопічному дослідженні через 14 діб спостереження набряку сітківки не спостерігалося. ПК містили помірну кількість меланосом округлої форми різних розмірів, вакуолі відсутні. У шарі фоторецепторних клітин спостерігалося відновлення їх ЗС з чіткими контурами плазмолеми. Ламелли в ЗС ПЗК і КЗК мали нормальну довжину і будову. Простори між ЗС помірно розширені. У ЗС КЗК біля війки спостерігалося деяке розшарування ламелл, що є характерним для їх будови в ІТ. У внутрішніх сегментах виявлялися звичайні за будовою мітохондрії, цистерни ГЕС, вільні рибосоми і полісоми. У нейроцитах біполярного і гангліонарного шарів відхилень від морфологічної картини ІТ не виявлено.

Ендотеліоцити капілярів судинної пластинки мали ядро з помірно глибокими інвагінаціями каріолеми з периферійною локалізацією хроматину, у цитоплазмі визначалася невелика кількість органел. Базальна мембрана капілярів тонка і чітко окреслена. Еластичний і волокнистий шари базального комплексу дещо розширені. У цитоплазмі базального полюса ПК спостерігалися мітохондрії з чіткими кристами, цистерни агранулярної і ГЕС, прояви помірного набряку, меланосоми відсутні.

Через 21 добу і 28 діб морфофункціональний стан сітківки ока мало чим відрізнявся від її структури через 14 діб спостереження. Чітко простежувалися всі шари. У шарі паличок і колбочок виявлені тонкі паралельно орієнтовані ЗС ПЗК і КЗК, його товщина наблизилася до ІТ - (22,180,42) мкм і (21,650,63) мкм відповідно, у КГ була більшою, ніж в ІТ, p<0,05. Структурні показники зовнішнього ядерного шару мало відрізнялися від параметрів 14-ї доби, і були незначно меншими відносно показника в ІТ, що підтверджує думку про те, що за умов токсичних впливів на сітківку першими від усіх страждають ПЗК і КЗК, тіла яких утворюють зовнішній ядерний шар (Szczesny P.,2002). Будова зовнішнього сітчастого шару не відрізнялася від ІТ, у КГ він залишався розширеним. У внутрішньому ядерному шарі нейроцити щільно прилягали один до одного, у них спостерігалися округлі ядра і слабобазофільна цитоплазма, його товщина наблизилася до ІТ. У КГ цей показник від 14-ї до 28-ї доби зменшився до (12,670,43) мкм і (9,850,24) мкм. Товщина внутрішнього сітчастого шару була меншою від ІТ, p<0,05; у КГ товщина цього шару стрімко зменшувалася - до (15,530,29) мкм через 14 діб, р<0,05, до (11,470,28) мкм через 21добу, р<0,05, і до (7,170,36) мкм через 28 діб, р<0,05. Структури гангліонарного шару від 7-ої доби і до кінця досліду (28 діб) наблизилися до ІТ. Параметри шару нервових волокон через 21 добу і 28 діб досягли показника ІТ, у КГ цей шар був товщим у порівнянні з ІТ.

Товщина сітківки стабілізувалася і становила через 21 добу (108,430,89) мкм, а через 28 діб - (107,261,12) мкм. Це можна пояснити різницею товщини зовнішнього і внутрішнього ядерних шарів і внутрішнього сітчастого, які не досягли показників ІТ. Тобто, частина нейронів, як і при впливі ЦП, підлягла апоптозу і некрозу. У нейронах, які залишилися, відбулися відновні процеси і вони були вагомішими в ділянках, наближених до джерел живлення (шар паличок і колбочок, гангліонарний і нервових волокон). Інші шари сітківки відновлювалися повільніше і менш ефективно. У КГ товщина сітківки від 14-ї доби стрімко зменшувалася: через 21 добу до (100,450,94) мкм і через 28 діб до (84,760,85) мкм.

Упродовж 21-28 діб тонка будова сітківки ока зберігалися стабільною. ПК містили меланосоми, цистерни ГЕС і невелику кількість дрібних вакуоль. Відростки ПК були короткими і гранули не виходили за їх межі. Лише в окремих ПЗК виявлялося вкорочення ЗС, без ознак дистрофічного пошкодження ламелл, які мали паралельне розташування. У внутрішньому сегменті ПЗК наявні органели, характерні для нормальної картини. У внутрішньому сегменті КЗК чітко простежувався еліпсоїд і з'єднувальна війка. У нейроцитах біполярного і гангліонарного шарів спостерігалася нормальна будова. У структурах базального комплексу не відмічалося відхилень від будови ІТ. Тобто, упродовж 21-28 діб морфофункціональний стан сітківки стабілізувався, що характеризує позитивний вплив Ег на її структури.

Динаміка розгортання позитивних морфологічних змін сітківки ока відбувалася на фоні зменшення вмісту в сироватці крові дієнових кон'югатів і ТБК-продуктів і одночасного підвищення рівня ферментів АОЗ - каталази і церулоплазміну. Відбулося вірогідне зменшення вмісту первинних продуктів ПОЛ від 1-ої доби і на 28-у добу наближення ІТ. Вміст малонового альдегіду зменшувався від 1-ї доби і досяг ІТ через 14 діб. Активність каталази зростала від 1-ї доби досліду і через 28 діб наблизилася до ІТ. Активність церулоплазміну досягла ІТ через 7 діб і залишалася такою до 28-ї доби. Співставивши морфологічні і біохімічні показники, можна стверджувати, що адаптаційні процеси в сітківці ока після введення Цп відбуваються ефективніше під впливом Ег, який ослаблює прояви оксидативного стресу (Гуніна М. та ін., 2001), як і у хворих на рак шлунка, яким до схем супровідної терапії включали Ег.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача - встановлена закономірність структурно-функціональної перебудови сітківки ока за умов тривалого введення цисплатину і при корекції виявлених порушень ентеросгелем в умовах експерименту з використанням гістологічного, електронно-мікроскопічного, морфометричного та біохімічного методів.

1. Після 9-тижневого введення цисплатину в сітківці ока виявлено порушення її структур: набряк усіх шарів сітківки, у шарі паличок і колбочок зменшення довжини зовнішніх сегментів паличок і колбочок, їх локальна відсутність, переміщення ядер із зовнішнього ядерного шару в шар паличок і колбочок; гомогенні дифузні безклітинні зони в зовнішньому ядерному шарі; мікрокістозна дегенерація внутрішнього ядерного шару; мікроаневризми і зменшення кількості нейронів у гангліонарному шарі. Основний комплекс потовщений.

2. Морфометрично в сітківці ока у відновному періоді після припинення введення цисплатину спостерігається значне розширення шару паличок і колбочок, стоншення зовнішнього ядерного шару, розширення і поступова нормалізація показників зовнішнього сітчастого шару, вірогідне стоншення внутрішнього ядерного і сітчастого шарів; вірогідне зростання товщини гангліонарного шару, незначні зміни в шарі нервових волокон. Товщина сітківки через 28 діб зменшилася до (81,24 1,12) мкм, а в інтактних тварин становила (119,06 0,59) мкм, р<0,05, що підтверджує атрофію сітківки в цілому.

3. При електронно-мікроскопічному дослідженні сітківки ока в пігментоцитах виявлено каріопікноз ядер, у цитоплазмі - численні вакуолі різних розмірів, набряк, невелику кількість гранул меланіну. Зовнішні сегменти фоторецепторних клітин деформовані, плазмолема паличок і колбочок мала ділянки деструкції, у паличках відмічено руйнування дисків. У колбочках - деструкція і розпад зовнішнього сегмента, у мітохондріях внутрішнього сегмента виявлено локальне руйнуванням крист і внутрішньої мітохондріальної мембрани. У біполярних і гангліонарних клітинах - дистрофічні зміни з вираженим набряком, деформація клітин і каріопікноз. У ділянці основного комплексу помітні локальні розширення і звуження. Стінка капілярів тонка, на люменальній поверхні містяться вітрилопоподібні відростки, у цитоплазмі ендотеліоцитів - дистрофічні прояви.

4. Розвиток токсичних пошкоджень сітківки ока під впливом цисплатину перебігав у наступні фази: упровж 1-7 діб - реактивні і альтеративні процеси (некроз і апоптоз ядер паличкових і колбочкових зорових клітин, деструкція зовнішніх сегментів паличок, дистрофічні зміни біполярних і гангліонарних нейронів); 8-14 доби - прогресуючі дистрофічні і некробіотичні зміни (втрата і зменшення довжини у фоторецепторних клітинах їхніх зовнішніх сегментів, набряк зовнішнього і внутрішнього ядерних шарів); 15-21 доби - фаза компенсаторних процесів у клітинах нейронного ланцюга сітківки зі зменшенням набряку і дистрофічних проявів. Протягом 22-28 діб відзначено "зрив" адаптивних процесів, нормалізації будови сітківки не визначалося.

5. При біохімічному дослідженні сироватки крові виявлено погіршення стану антиоксидантної системи і посилення активності процесів перекісного окислення ліпідів: вміст дієнових кон'югатів у сироватці крові через 1 добу після останнього введення цисплатину був найбільшим - (8,150,02) у. о. і через 28 діб перевершував інтактний показник у 2,85 разів. Вміст ТБК-активних продуктів через 1 добу був більшим на 123,46 % від показника інтактних тварин, а через 28 діб перевершував інтактний показник на 98,15 %. Через 1 добу каталазне число різко зменшилося до 3,080,02, р<0,05, і через 28 діб становило 3,280,02, р<0,05. Активність церулоплазміну протягом усього експерименту була вірогідно підвищеною.

6. Результатами коригуючого впливу ентеросгелю на структури сітківки ока на тлі пошкодження цисплатином стало скорочення термінів відновлення структурних елементів сітківки: достовірне зменшення набряку всіх шарів - із 28-ї до 14-ї доби, відновлення ультраструктури та редукція інтрацелюлярного набряку пігментоцитів - із 28-ї до 14-ї доби, нормалізація ламеллярної організації зовнішніх сегментів паличок та колбочок - з 28-ї до 7-ї доби, нормалізація стану перикаріонів та відростків нейронів сітківки - із 28-ї до 7-ї доби, відновлення ультраструктури мембрани Бруха та стінки гемокапілярів - із 28-ї до 7-ї доби. Застосування ентеросгелю виявилося високоефективним щодо нормалізації про- та антиоксидантного статусу крові й усунення оксидативного стресу (зменшення вмісту дієнових кон'югатів і малонового альдегіду, збільшення активності каталази і нормалізація активності церулоплазміну), яке сприяло відновленню пошкоджених біологічних мембран клітин нейронного ланцюга сітківки, що в цілому попереджувало прогресування атрофії сітківки. Це може бути корисним у клінічній онкології з метою поліпшення якості життя хворих на злоякісні пухлини, коли існує імовірність розвитку ятрогенної ретинопатії.

Біохімічне дослідження проведено в лабораторії кафедри медичної хімії ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет". Автор висловлює щиру подяку д.мед.н., професору Г.М. Ерстенюк за надану можливість і допомогу при проведенні біохімічного дослідження

Автор висловлює щиру подяку д.мед.н., професору В.А. Левицькому за надану можливість проведення електронно-мікроскопічного дослідження в лабораторії кафедри анатомії людини ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет" та к.мед.н., доценту В.М. Перцовичу за консультативну допомогу при проведенні електронно-мікроскопічного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ПРАЦЬ

1. Дєльцова О.І. Морфофункціональний стан сітківки під впливом цисплатину в експерименті / О.І. Дєльцова, Р.Л. Вадюк // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". - 2010. - Вип. 38. - С. 27-32. Проф. О.І. Дєльцова надавала консультативну допомогу.

2. Вадюк Р.Л. Морфофункціональний стан сітківки за умов впливу цисплатину та його корекції ентеросгелем / Р.Л. Вадюк // Галицький лікарський вісник. - 2010. - №4. - С. 9-13.

3. Вадюк Р.Л. Електронно-мікроскопічна будова сітківки під дією цисплатину та її корекції ентеросгелем / Р.Л. Вадюк, О.І. Дєльцова, В.М. Перцович // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2010. - Т. 10, Вип. 4(32). - С. 62-67. Співавтори надавали консультативну допомогу.

4. Вадюк Р.Л. Клінічні прояви токсичного впливу цисплатину на сітківку / Р.Л. Вадюк // Галицький лікарський вісник. - 2009. - Т.16, №2. - С. 12-14.

5. Вплив цисплатину на сітківку / О.І. Дєльцова, С.Б. Геращенко, Р.Л. Вадюк, І.М. Перкатюк // Тези доповідей ХІІ Конгресу СФУЛТ, 25-28 вересня 2008 р. - Івано-Франківськ-Київ-Чікаго, 2008. - С. 507. Проф. О.І. Дєльцова і проф С.Б. Геращенко надавали консультативну допомогу. Лікар І.М. Перкатюк консультувала питання застосування цисплатину в лікуванні онкохворих.

6. Дєльцова О.І. Вплив цисплатину на сітківку в клініці та експерименті / О.І. Дєльцова, С.Б. Геращенко, Р.Л. Вадюк //Матеріали науково-практичної конференції "Прикладні аспекти морфології", 20-21 травня 2009 р. / За редакцією член-кор. АМН України, професора В.М. Мороза, професора І.В. Гунаса. - Вінниця: друкарня ВНМУ, 2009. - С. 92-94. Проф. О.І. Дєльцова і проф. С.Б. Геращенко надавали консультативну допомогу.

7. Стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи організму під впливом цисплатину / С.Б. Геращенко, О.І. Дєльцова, О.Р. Кушнір, Р.Л. Вадюк, І.М. Гвоздик // Матеріали науково-практичної конференції "Бабенківські читання", присвяченої пам'яті академіка Г.О. Бабенка, 29-30 жовтня 2009 р. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 27-28. Проф. О.І. Дєльцова і проф С.Б. Геращенко надавали консультативну допомогу. Асп. О.Р. Кушнір і лікар І.М. Гвоздик допомагали в проведенні експерименту.

8. Вадюк Р.Л. Вплив цисплатину на сітківку в експерименті / Р.Л. Вадюк / Збірник тез науково-практичній конференції "Прикладні аспекти морфології", 20-21 травня 2010 р./ За редакцією проф. В.А. Левицького. - Івано-Франківськ: друкарня ІФНМУ, 2010. - С. 31.

9. Вадюк Р.Л. Ятрогенний вплив цисплатину на сітківку / Р.Л. Вадюк, О.І. Дєльцова, С.Б. Геращенко // Матеріали ХІІІ Конгресу СФУЛТ, 30 вересня - 3 жовтня 2010 р. / За редакцією О. Мусія. - Львів-Київ-Чікаго: КПП "Друкар", 2010. - С. 412. Співавтори надавали консультативну допомогу.

АНОТАЦІЯ

Вадюк Р.Л. Морфофункціональні зміни сітківки під впливом цисплатину та їх корекція ентеросгелем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", Івано-Франківськ, 2011.

Робота присвячена вивченню особливостей будови сітківки ока під впливом цисплатину в експерименті та корекції виявлених порушень ентеросгелем на 118 білих щурах. Методи дослідження - гістологічний, морфометричний, електронно-мікроскопічний, біохімічні, статистичний.

Встановлено, що розвиток токсичних пошкоджень сітківки під впливом цисплатину має такі фази: 1-7 доби - реактивні і альтеративні процеси в паличкових і колбочкових зорових клітинах, деструкція зовнішніх сегментів паличок, дистрофічні зміни нейронів, набряк сітківки; 8-14 доби - прогресуючі дистрофічні і некробіотичні зміни фоторецепторних клітин; 15-21 доби - фаза компенсаторних процесів у сітківці зі зменшенням набряку і дистрофічних проявів. Упродовж 22-28 діб відбувається "зрив" адаптивних процесів, нормалізації будови сітківки не визначалося.

Корекція ентеросгелем показала позитивні морфофункціональні зміни в сітківці, відновлення системи антиоксидантного захисту.

Ключові слова: сітківка, морфологія, антиоксидантна система, цисплатин, ентеросгель.

АННОТАЦИЯ

Вадюк Р.Л. Морфофункциональные изменения сетчатки под влиянием цисплатина и их коррекция энтеросгелем. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, эмбриология. Ивано-Франковский национальный медицинский университет, 2011.

В диссертационной работе решена актуальная научная задача - установление особенностей структурно-функциональной перестройки сетчатки глаза под влиянием длительного введения цисплатина и в условиях коррекции выявленных нарушений энтеросгелем. Методы исследования - гистологический, электронно-микроскопический, морфометрический, биохимические, статистический.

После 9-недельного введения цисплатина в сетчатке выявляются нарушения ее структур: отек всех слоев сетчатки, в слое палочек и колбочек уменьшение длины наружных сегментов палочек и колбочек, их локальное отсутствие, перемещение ядер из наружного ядерного слоя в слой палочек и колбочек; гомогенные диффузные бесклеточные зоны в наружном ядерном слое; микрокистозная дегенерация внутреннего ядерного слоя; микроаневризмы и уменьшение количества нейронов в ганглионарном слое. Основной комплекс утолщен.

Морфометрически в сетчатке в восстановительном периоде наблюдалось значительное расширение слоя палочек и колбочек, истончение наружного ядерного слоя, расширение и постепенная нормализация показателей наружного сетчатого слоя, достоверное уменьшение толщины внутреннего ядерного и сетчатого слоев; достоверное утолщение ганглионарного слоя, незначительные изменения в слое нервных волокон. Толщина сетчатки до 28 сут уменьшилась до (81,24 1,12) мкм, у интактных животных - (119,06 0,59) мкм, р<0,05, что подтверждает атрофию сетчатки в целом.

При электронно-микроскопическом исследовании сетчатки в пигментоцитах установлено кариопикноз ядер, в цитоплазме - многочисленные вакуоли разных размеров, отек, небольшое количество гранул меланина. Наружные сегменты фоторецепторных клеток деформированы, плазмолемма палочек и колбочек имела участки деструкции, в палочках разрушение дисков. В колбочках - деструкция и распад наружного сегмента, митохондрии внутреннего сегмента выявляют локальное разрушение крист и внутренней митохондриальной мембраны. В биполярных и ганглионарных клетках - дистрофические изменения с выраженным отеком, деформация клеток и кариопикноз. В области основного комплекса - локальные расширения и сужения. Стенка капилляров тонкая, на люменальной поверхности - парусоподобные отростки, в цитоплазме эндотелиоцитов - дистрофические проявления.