Використання збагаченої тромбоцитами плазми для оптимізації репараційного остеогенезу при травматичних переломах нижньої щелепи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

УДК: 616.716.4 - 001.5 - 003.9 - 06:615382

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.22 - Стоматологія

Використання збагаченої тромбоцитами плазми для оптимізації репараційного остеогенезу при травматичних переломах нижньої щелепи

Горицька Катерина Вікторівна

Львів - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор Готь Іван Мирославович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра хірургічної стоматології та шелепно-лицевої хірургії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: Рузін Генадій Пінхусович - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Харківського національного медичного університету МОЗ України. Вовк Юрій Володимирович - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургічної та ортопедичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України.

Захист відбудеться “19” травня 2009р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (вул. Пекарська, 69, м. Львів, 79010)

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (вул.Січових Стрільців, 6, м. Львів, 79000).

Автореферат розісланий “18” квітня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Переяслов А.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед багатьох проблем щелепно-лицевої хірургії особливе місце займає питання лікування хворих із переломами нижньої щелепи, які складають від 75 до 89 % в загальній структурі пошкоджень кісток лицевого скелету(Тимофеев А.А., 2004; Маланчук В.О., 2006). Актуальність цієї проблеми пояснюється ще й тенденцією до зростання кількості травм щелепно-лицевої ділянки, важкістю їх перебігу внаслідок значного обсягу пошкодження тканин (Матрос-Таранец И.Н., 2003; Тимофеев А.А., 2004; Карасенков Я.Н., 2004, Нагірний Я.П., 2004).

В останні роки, не дивлячись на застосування нових і вдосконалених методів лікування переломів нижньої щелепи, частота ускладнень, що призводять до здовження термінів лікування, вторинного зміщення фрагментів, утворення несправжніх суглобів зросла до 10% (Бернадский Ю.И., 2003; Лесовая И.Г., 2006; Рыбалов О.В., Локес Е.П., 2006). Тому,одним з важливих аспектів при лікуванні переломів нижньої щелепи є оптимізація та стимуляція процесів репараційного остеогенезу (Ломницький І.Я., 1996; Тимофеев А.А., 2004; Матрос-Таранец И.Н., 2005; Aghallo T.L., Moy P.K., Freymiller E.G., 2005; Нагірний Я.П., 2007).

Удосконалення методів лікування хворих з травматичними переломами нижньої щелепи не втрачає актуальності. Відомо про застосування різноманітних середників для ініціювання, корекції та прискорення репараційно-регенераційних процесів у кістковій тканині. Для покращення процесів остеорепарації та профілактики можливих ускладнень, скорочення термінів лікування та реабілітації хворих запропоновано різні методи оптимізації репараційного остеогенезу, в яких використовувалися фізичні та хімічні впливи, біологічно-активні речовини, трансплантація консервованої кісткової тканини. Проте, на думку багатьох авторів, проблема лікування пацієнтів із післятравматичними дефектами кісткової тканини щелеп ще далека від остаточного вирішення (Камінський В.В., 2002; Каладзе К.Н., Безруков С.Г., 2003; S. Lendeckel, A. Jodicke, P. Christophis, K. Heidinger, 2004).

Дослідження останніх років довели, що природнім матеріалом, із специфічними властивостями і зокрема можливістю стимуляції процесів репарації, є збагачена тромбоцитами плазма крові (ЗТП), яка покращує загоєння твердих і м'яких тканин після травми або хірургічного втручання (Marx R.E., 2001; Carlson E.R., 2002; Юрченко М.Ю., Шумский А.В., 2003; Wiltfang, F.R. Kloss, P. Kessler, E. Nkenke, 2004; Ferreira C.F., Gomes M.C., Filho J.C., Granjeiro J.M., 2005; Вовк Ю.В., 2005, 2009).

Спектр показань до застосування ЗТП дуже широкий і торкається багатьох галузей медицини. В стоматології ця методика застосовується переважно в комбінації з остеопластичними матеріалами при операціях синус-ліфтінгу, аугментації альвеолярного гребеня, пародонтологічних та імплантологічних втручаннях, а також для прискорення загоєння післяекстракційних дефектів (Лаврищева Г.И., Горохова Г.П., 2003; Вільтфанг Й., Хекманн З.М., Ваірактаріс Е., Шлєгель К.А., 2004; Санчес А., 2005; Вовк Ю.В., Вовк В.Ю., 2005; Павленко А.В., Бугоркова И.А. 2006), натомість питанню застосування ЗТП в комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи присвячені поодинокі публікації.

У зв'язку з цим актуальним є впровадження методик використання ЗТП в травматологію щелепно-лицевої ділянки з метою покращення та ініціації репараційних процесів шляхом регулювання росту та функціонування клітин (Katagiri T., Takahashi N., 2002; Гололобов В.Г., Деев Р.В., 2006).

Оскільки методика отримання збагаченої тромбоцитами плазми та введення її в міжфрагментарний простір є досить простою та невисоковартісною, ми вважаємо її одним із перспективних напрямків у вирішенні проблеми оптимізації остеорепарації, що може пришвидшити утворення кісткової мозолі, сприяти скороченню термінів лікування хворих старших вікових груп (похилий, старечий вік) із переломами нижньої щелепи та у групи хворих із ранніми післятравматичними ускладненнями (Маланчук В.А., Копчак А.В., 2004; Матрос-Таранец И.Н., Мартыненко Е.А., Хахелева Т.Н., Дзюба М.В., 2005).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом комплексної наукової теми кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії “Вроджені і набуті дефекти та деформації щелепно-лицевої ділянки, оптимізація процесів загоєння і профілактика ускладнень”. Шифр ІН 30.00.0002.00, держреєстрація № 0100 U 002256.

Мета і задачі дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих з переломами нижньої щелепи шляхом введення в лінію перелому збагаченої тромбоцитами плазми крові, як аутогенного джерела факторів росту.

Завдання дослідження:

1. Вивчити якісні і кількісні показники тромбоцитів у складі ЗТП крові після різних режимів центрифугування центрифугою EBA-20.

2. Дослідити вплив збагаченої тромбоцитами плазми, виготовленої при різних режимах центрифугування, на проліфераційну активність культури фібробластів в умовах in vitro, та визначити її придатність для подальшого використання, як оптимізатора та ініціатора остеогенезу.

3. Вивчити динаміку репараційних процесів у післяопераційному періоді при застосуванні ЗТП крові у комплексному лікуванні переломів нижньої щелепи.

4. Обгрунтувати доцільність використання ЗТП у комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи і впровадити запропоновану методику у клінічну практику.

Об'єкт дослідження: в експериментальній частині роботи - свіжоотримані, нефіксовані живі тромбоцити людини-донора; в клінічній - переломи локалізовані в межах зубного ряду та кута нижньої щелепи.

Предмет дослідження: вітальність тромбоцитів отриманих при різних режимах центрифугування та їх вплив на проліфераційну активність фібробластів; процеси післятравматичної остеорепарації при переломі нижньої щелепи після введення збагаченої тромбоцитами плазми у міжфрагментарну щілину.

Методи дослідження. Вітальність тромбоцитів та їх вплив на проліфераційну активність фібробластів в умовах in vitro вивчали цито-морфологічними методами (світлова, люмінесцентна, електронна мікроскопія). Оцінку репараційних процесів у ділянці перелому нижньої щелепи у хворих здійснювали шляхом загально-клінічних, рентгенологічних, ехоостеометричних та біохімічних досліджень. Цифрові результати, що були отримані в ході виконання наукової роботи опрацьовували з використанням програми Microsoft Excel, що входить до пакету Microsoft Office та програмного забезпечення AtteStat.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльну оцінку якісних та кількісних показників тромбоцитів в ЗТП, отриманих з крові пацієнта при різних режимах центрифугування. Вперше вивчено вплив ЗТП на процеси післятравматичної репарації у пацієнтів з неускладненими переломами, у пацієнтів із ранніми післятравматичними ускладненнями, та у пацієнтів старших вікових груп, що потенційно складають групу ризику розвитку ускладнень та здовження термінів лікування. Вдосконалено провідникове знечулення та введено в алгоритм лікування хворих з переломами нижньої щелепи у пацієнтів старших вікових груп.

Новизна та пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджується двома деклараційними патентами на корисну модель, виданими Державним департаментом інтелектуальної власності МОЗ України: № 13803 А від 17.04.2006 р. та № 29016 А від 25.12.2007р.

Практичне значення отриманих результатів. Позитивні результати експериментальних досліджень дозволили застосувати ЗТП, як аутогенний резервуар факторів росту, в клініці щелепно-лицевої хірургії у комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи із ранніми післятравматичними ускладненнями з метою досягнення стійкої консолідації відламків та скорочення термінів лікування. Запропонований спосіб дозволяє отримати якісно нові результати лікування, досягнути активування й оптимізації остеогенезу після переломів нижньої щелепи з повноцінним відновленням пошкодженої кісткової тканини. Спосіб пройшов клінічне випробовування і впроваджений у практику відділів щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні, Львівської міської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Чернівецької обласної клінічної лікарні, Вінницької обласної клінічної лікарні, хірургічного відділу студентської стоматологічної поліклініки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Основні положення дисертації включено у навчальний процес студентів стоматологічного факультету, інтернів та лікарів-стоматологів факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Результати, що складають основний зміст дисертаційної роботи, автор отримала самостійно. Здобувачем особисто проведено інформаційно-патентний пошук з досліджуваної теми, проаналізовано наукову літературу, сформулювано мету та завдання дослідження. Дисертант самостійно виконала експериментальну частину досліджень, зробила більшість операцій репозиції, фіксації відламків, проводила забір крові та виготовлення ЗТП, слідкувала за перебігом післяопераційного періоду у динаміці, вивчила ефективність лікування хворих з переломами нижньої щелепи з використанням ЗТП за допомогою клінічних, рентгенологічних, ехоостеометричних, лабораторних досліджень, провела статистичний аналіз отриманих цифрових результатів. Написання статей, опис і формули патентів, підготовку публікацій до друку автор виконала особисто. Аналіз окремих отриманих результатів та формулювання висновків автором було проведено за консультативної допомоги наукового керівника. Клінічні дослідження проведено на базі відділів щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні та Львівської міської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Експериментальну частину роботи виконано у відділі регуляції проліферації клітини і апоптозу Інституту біології клітини НАН України, з яким було укладено угоду про наукову співпрацю. Співавторство інших дослідників у наукових працях, опублікованих за матеріалами дисертації, полягає у їх співучасті у діагностично-лікувальному процесі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на: II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми біомінералогії” (Луганськ, 2006); II Українському міжнародному конгресі “Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція” (Львів, 2006); на науково-практичній конференції „Піроговські читання” (Вінниця, 2006); на першій науково-практичній конференції стоматологів Закарпаття “Актуальні питання профілактики і лікування хвороб твердих тканин зуба та пародонту” (Ужгород, 2008); на науково-практичній конференції “Підсумки та перспективи розвитку стоматології і щелепно лицевої хірургії” (Харків, 2008)

Публікації. Основні положення дисертації викладено у десяти наукових працях: чотирьох статтях у наукових фахових виданнях України, затверджених ВАК, чотирьох публікаціях у вигляді тез; отримано два патенти України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 163 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел літератури, 12 додатків. Дисертація ілюстрована 39 фотографіями, 7 графіками, 15 таблицями. Список використаної літератури містить 271 джерело.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дослідження проведено експериментальне та клінічне вивчення ефективності застосування ЗТП у комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи. При виконанні роботи дотримано основні вимоги Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину та відповідних законів України.

Експериментальна частина роботи включала: вивчення якісних показників тромбоцитів та їх концентрацію у складі ЗТП, отриманої при різних режимах центрифугування та вивчення впливу ЗТП на проліфераційну активність фібробластів в умовах in vitro.

Виготовлення ЗТП проводили в стерильних умовах з дотриманням усіх правил асептики, безпосередньо перед застосуванням. В дослідженнях використано антивібраційну лабораторну центрифугу EBA-20, що вміщує 8 пробірок одночасно, кількість обертів за хвилину регулюється від 500 (24g) до 6000 (3421g) з кроком 100 об/хв, а також стерильні пластикові пробірки ємністю 10 мл без наповнювача і такі, що містили 1,5 мл антикоагулянту (BD Vacutainer Systems) та, відповідно, дозволяли набрати по 8,5 мл крові в кожну. перелом щелепа тромбоцит плазма

Забір крові здійснювали з периферійної вени у кількості 20-40 мл з допомогою стандартних наборів для забору крові: одноразових стерильних катетерів та вакуумних пробірок (BD Vacutainer Systems).

ЗТП отримували методом двохетапного центрифугування.

Незалежно від швидкості обертання та часу центрифугування, розділення еритроцитів та тромбоцитів за один етап неможливо. Оскільки отримати справжню ЗТП можна тільки при центрифугуванні нативної крові в два етапи, ми досліджували структурні, морфологічні, функціональні характеристики тромбоцитів після кожного з них, визначаючи оптимальні умови для виокремлення найбільшої кількості життєздатних тромбоцитів.

Отримана ЗТП містить тромбоцити в концентрації, що в 5 разів перевищує їх концентрацію в крові.

Розподіл клітинних елементів у крові та в ЗТП представлено на рис. 1 та рис. 2.

Рис. 1 Клітинний склад периферійної крові.

Рис. 2 Клітинний склад збагаченої тромбоцитами плазми.

Для оцінки життєздатності тромбоцитів використовували барвник трипановий синій (Sigma, США), інкубували протягом 2-3 хвилин, 20 мкл забарвленої суспензії клітин вносили в камеру Горяєва і здійснювали підрахунок живих і мертвих клітин на інвертованому мікроскопі Біолам-Р (ЛОМО, Санкт-Петербург, Російська Федерація). За цих умов живі клітини відрізнялися від нежиттєздатних тим, що не поглинали барвника і, відповідно, не забарвлювались. Перегляд піддослідних клітинних культур та їх фотографування проводили під світловим інвертованим мікроскопом Біолам-Р (ЛОМО) при збільшенні: ок.10, об.40 у п'яти довільно вибраних полях зору, кожне з яких містило 100-200 клітин.

Для оцінки морфо-функціонального стану тромбоцитів у складі ЗТП використовували люмінесцентну та електронну мікроскопію. Флюорохром акридин оранжевий застосовували як прижиттєвий барвник, що не потребує попередньої фіксації клітин і не порушує їх нативної ультраструктури.

Клітини лінії BALB 3T3 фібробластів миші отримано з Клітинного банку ліній тканин людини і тварини Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (Київ).

Досліди ставили у чотирьох серіях. Для проведення дослідів у культуральні чашки першої серії вносили ЗТП виготовлену при режимах 1000/1500 об/хв, другої серії - 1000/1700 об/хв, третьої серії - чисту плазму. Інтактна культура клітин у флаконах, у які нічого не вносили, була контролем. Зразки ЗТП та плазму, як діючі агенти, додавали до культури через 48 годин, після розпластування та прикріплення фібробластів до субстрату.

Клітини в культурі оглядали під інвертованим мікроскопом та аналізували шляхом приготування цитологічних зразків і їх фарбування. Такий аналіз здійснювали на 1, 2, 3 та 4 доби досліду.

Клінічні дослідження проведено у відділенні щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні та Львівської комунальної міської лікарні швидкої медичної допомоги у період від 2004 до 2007 рр.

Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне клініко-лабораторне дослідження та диспансерне спостереження за 151 хворим віком 20-76 років з переломами в межах зубного ряду та кута нижньої щелепи. Розподіл хворих був проведений наступним чином: група А - 44 пацієнти з неускладненими переломами нижньої щелепи; група В - 80 пацієнтів, що поступили в стаціонар з ранніми ускладненнями переломів нижньої щелепи: нагноєння кісткової рани, запальні процеси м'яких тканин (за класифікацією О.О. Тимофєєва 2004); група С - 27 пацієнтів старших вікових груп

(похилого віку - 60-74 роки, старечого віку - 75-89 років, за ВООЗ). Виокремлення пацієнтів похилого та старечого віку в окрему групу обгрунтовано даними про сповільнення в них консолідації та підвищеня ризику розвитку ускладнень запального характеру (В.А. Маланчук, А.В. Копчак, 2004). Кожна група в свою чергу була розділена на основну і контрольну (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл хворих на групи

Групи хворих	Група А (хворі з неускладненими переломами)	Група В ( хворі з ускладненими переломами)	Група С (хворі старших вікових груп)
	Основна А	Контроль А	Основна В	Контроль В	Основна С	Контроль С
Кількість хворих	24	20	40	40	11	16

Усім хворим під потенційованим місцевим знеболенням було проведено операцію репозиції, фіксації відламків нижньої щелепи за допомогою індивідуальних назубних шин та міжщелепових гумових тяг.

У хворих групи А, на наступний день після операції і рентгенологічного контролю репозиції фрагментів, у лінію перелому вводили ЗТП. За наявності ранніх запальних ускладнень (група В), ЗТП застосовували після усунення запальних явищ, як правило, на 4-5 день після накладання шин.

ЗТП у лінію перелому вводили ін'єкційним способом після антисептичної обробки порожнини рота та відповідного провідникового знечулення. Укол робили внутрішньоротово в перехідну складку, голку просували в міжфрагментарну щілину і вводили ЗТП, в об'ємі 1-2 мл, у залежності від клінічної ситуації.

Крім використання ЗТП, як оптимізатора репараційного остеогенезу в основних А, В, С групах, інших, відмінних від контрольних А, В, С груп, методів впливу на процеси консолідації перелому не застосовували.

Результати клінічних досліджень опрацювали за показниками загальноклінічних, рентгенологічних, ехоостеометричних, біохімічних і лабораторних методів обстеження пацієнтів.

Загальноклінічні методи обстеження пацієнтів включали з'ясування їх скарг, вивчення анамнезу захворювання, анамнезу життя, визначення загального соматичного стану та місцевого стоматологічного статусу. Для оцінки загального стану організму звертали увагу на супутні захворювання, спадковість, алергологічний статус, тощо. Місцеве обстеження включало зовнішньо- та внутрішньоротовий огляд. Звертали увагу на порушення симетрії обличчя, локалізацію лінії перелому, характер виділень з кісткової рани, ступінь рухомості відламків, наявність зуба в лінії перелому та розривів слизової оболонки коміркової частини, стан регіональних лімфатичних вузлів, прилеглих м'яких тканин, наявність больових відчуттів тощо. Всім пацієнтам у перед- та післяопераційному періодах проводили додаткові загальноприйняті обов'язкові клінічні лабораторні дослідження, що включали загальний аналіз крові (особливу увагу приділяли показнику тромбоцитів) та сечі, реакцію Вассермана, визначення цукру крові та інші. В післяопераційному періоді проводили клінічну оцінку загоєння перелому.

Рентгенологічне обстеження пацієнтів проводили в день госпіталізації, після проведення операції та на 21 добу лікування, з метою діагностики, оцінки ступеня пошкодження кісткової тканини, а в післяопераційному періоді - для перевірки якості репозиції і фіксації фрагментів та контролю за перебігом репараційних процесів у кістковій рані, термінами і характером відновлення структури кістки.

Рентгенограми виконували рентгенапаратами РУМ-30 (Росія), Sirona (Німеччина). Використовували прицільні, панорамні рентгенограми, а також рентгенограми в окципіто-ментальному та боковому укладанні за рекомендаціями Н.А.Рабухіної (Рабухина Н.А., 1997).

Ультразвукову ехоостеометрію проводили з допомогою ехоостеометра ЭОМ-01ц. У зв'язку з нешкідливістю методу і його високою чутливістю до змін щільності кісткової тканини, вимірювання проводили при динамічному вивченні репараційного остеогенезу на 1, 7, 14, 21 і 30 день після ін'єкції ЗТП. Отримані результати ехоостеометрії, дозволили об'єктивно оцінити проходження процесів репарації на ранніх стадіях консолідації фрагментів нижньої щелепи.

Фракції оксипроліну в сечі визначали методом П.Н. Шараева, 1990. Для визначення вільного (ВО) і білковозв'язаного оксипроліну (БЗО) використовували принцип осадження БЗО сумішшю трихлороцтової і хлорної кислот. Визначення вмісту оксипроліну в сечі проводили 1, 3, 7, 10, 14, 19, 23 добу, що інформувало про стан обміну основного білка кістки - колагену. Концентрація вільної фракції оксипроліну є показником катаболізму колагену, а рівень вмісту білковозв'язаного оксипроліну відображає стан його синтетичної фази.

Результати власних досліджень.

Експериментальне вивчення впливу режимів центрифугування та особливостей методичного підходу до виготовлення ЗТП на морфофункціональні характеристики тромбоцитів та їх концентрацію дозволило визначити оптимальні параметри для її отримання. Дослідження якостей тромбоцитів в плазмі після першого центрифугування дало вичерпні результати. Проглядається чітка тенденція до зменшення їх концентрації зі збільшенням обертів центрифуги. Показники зруйнованих клітин низькі у всіх пробах, хоча й збільшуються прямо пропорційно до збільшення значень g (відцентрова сила). Слід зазначити, що дані якісної і кількісної характеристик тромбоцитів, отриманих при обертах в межах від 1000 до 1200 об/хв статистично не відрізняються і дозволяють отримати їх максимальну концентрацію при оптимальній якості, що відображено на рис. 3. Водночас, після проходження позначки 1200 об/хв криві, що позначають живі та зруйновані клітини, неухильно наближаються одна до одної, що дає можливість зробити обґрунтований висновок про недоцільність використання режимів більших за 1200 об/хв на першому етапі.

В результаті другого центрифугування в п'яти досліджуваних режимах найбільша концентрація тромбоцитів досягнута при обертах в діапазоні 1500-1700 об/хв (рис. 4).

Рис. 3 Залежність концентрації тромбоцитів від величини обертів після першого етапу центрифугування.

Рис. 4 Залежність концентрації тромбоцитів від величини обертів після другого етапу центрифугування.

З отриманих результатів випливає, що вже при 1500 об/хв випадає в осад приблизно 85,5% усіх тромбоцитів, чого достатньо для створення їх концентрації у ЗТП, що в п'ять разів вища за норму. При збільшенні величини g концентрація тромбоцитів у ЗТП поступово зростає, аж до моменту коли в плазмі практично не залишається клітин взагалі. Як було зазначено, окрім концентрації тромбоцитів, дуже важливим є збереження стабільності їх морфо-функціонального стану під час центрифугувань.

При порівнянні зразків ЗТП помітно виражену зміну люмінесценції, що об'єктивно вказує на інтенсивність проходження біохімічних процесів. Причому, якщо перше центрифугування проводили на 1000 об/хв, то після другого на 1500 чи 1700 об/хв тромбоцити в ЗТП залишаються абсолютно функціонально придатними та морфологічно цілісними. Цього не можна сказати про зразки ЗТП при проведенні першого центрифугування на 1200 об/хв., тому що така величина відцентрових сил (g) вже на першому етапі провокує їх морфо-функціональну нестабільність, а друге центрифугування спричиняє ще більшу активацію тромбоцитів та процес дегрануляції в пробірці. При обертах у 3000 за хвилину тромбоцити практично не опалесцентні, тьмяні, усі агреговані. Проявляється опалесценція фону. Усі ознаки говорять про те, що результатом центрифугувань при таких режимах стала не ЗТП з її відповідними властивостями, а плазма, що містить дегранульовані тромбоцити та їх уламки.

При дослідженні впливу ЗТП на проліфераційну активність культури фібробластів в умовах in vitro стало відомим, що збільшення факторів росту оптимізує мітотичні процеси в культурі фібробластів. Показники приросту клітин (піддослідної культури фібробластів) у порівнянні з контролем різняться приблизно на 13 %, і виявляються у збільшенні кількості мітозів у часовому аспекті. Якщо в контрольній серії концентрація фібробластів, що проліферують, на 4 добу досліду становила ~ 25Ч10⁵ то у серії - 2, де діючим агентом виступала ЗТП, такої концентрації клітини досягали на 3 добу. Важливе значення має той факт, що при досягненні певних концентрацій, як в контролі так і в дослідах, фібробласти виходили з логарифмічної фази росту (коли кожний наступний мітоз слідує за попереднім з максимально маленьким інтервалом і фаза G0 практично відсутня), що вказує на відсутність трансформувальної дії ЗТП.

Проведений аналіз експериментальних досліджень дозволив визначити оптимальні умови для отримання аутогенної ЗТП з максимальним вмістом живих тромбоцитів і застосувати в комплексному лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи.

На основі клініко-рентгенологічних обстежень відзначено, що у початковий період (до 10-11 дня) відмінностей в основній А та контрольній А групах, що стосується клінічного перебігу захворювання, практично не відзначалось. Післятравматичні явища, а саме: біль, набряк м'яких тканин, збільшення регіональних лімфатичних вузлів зникали на 4-5 день в обох групах. Проте, вже на 12-13 день від моменту репозиції та фіксації відламків в основній А групі хворих при пальпації можна було відзначити потовщення окістя та ознаки формування первинної кісткової мозолі. Вираженість таких проявів у хворих контрольної А групи була значно меншою і з'являлись лише на 16-17 день.

На момент припинення міжщелепної іммобілізації у хворих основної А групи виявлено виражені рентгенологічні ознаки консолідації кісткових фрагментів: краї кісткових фрагментів не чіткі, щілина перелому завуальована. У хворих контрольної А групи всі ознаки загоєння перелому були менш вираженими, у деяких пацієнтів відзначались ознаки крайового остеопорозу кісткових відламків та завуальованість лінії перелому. Результати ехоостеометрії вказують на різкий приріст розповсюдження ультразвукової хвилі кістковою тканиною на 14 добу, що є свідченням інтенсифікації процесів остеорепарації та збільшення щільності пошкодженої кістки (табл. 2).

Таблиця 2 Показники ехоостеометрії хворих групи А

Терміни cпостереження (доба)	Основна А група (м/с) n=24	Контрольна А Группа (м/с) n=20
1	274526	274821
7	279929	279817
14	301236*	289725
21	311215*	295834
30	320538*	306932

n-кількість спостережень;

*-p<0,05 достовірність різниці при порівнянні показників у хворих основної та контрольної А групи.

У хворих групи В із ранніми післятравматичними ускладненнями достовірної різниці у клініко-рентгенологічних та остеометричних показниках у перші десять днів не відзначено. Такі післятравматичні симптоми, як біль, набряк м'яких тканин, збільшення регіональних лімфатичних вузлів були достатньо вираженими, оскільки усі хворі цієї групи були госпіталізовані з гнійними ускладненнями. Ці симптоми зникали на 5-6 день, як в основній В так і в контрольній В групах. В основній В групі на 11-12 день після введення аутогенної ЗТП з'являлись ознаки утворення кісткової мозолі - потовщення окістя в ділянці перелому. Стійку консолідацію відламків спостережено на 24-25 день. Характерними були виражені рентгенологічні ознаки консолідації: краї відламків згладжені, щілина перелому звужена, наявна інтенсивна тінь первинної кісткової мозолі. У контрольній групі при рентгенологічному дослідженні на 21 день лікування діагностовано невиражену, ледь помітну тінь кісткової мозолі. Імобілізацію припиняли на 27-28 день, коли було виявлено консолідацію фрагментів. Клінічні і рентгенологічні показники корелювали з результатами ехоостеометрії. Їх аналіз показує, що у всіх хворих, яким у комплексному лікуванні ускладнених запальними процесами переломів застосовували ЗТП, як джерело факторів росту, виявлено позитивну тенденцію у зростанні швидкості проходження ультразвукової хвилі пошкодженою кістковою тканиною. Достовірну різницю відзначено після 14 доби лікування. Це свідчить про покращення процесів репарації та збільшення щільності кісткової тканини (табл.3).

Таблиця 3 Показники ехоостеометрії хворих групи В

Терміни постереження (доба)	Основна група В (м/с) n=40	Контрольна група В (м/с) n=40
1	2699±21	2701±30
7	2754±23	2728±30
14	2801±32*	2785±49
21	2969±30*	2839±24
30	3198±39*	3141±20

n-кількість спостережень;

*-p<0,05 достовірність різниці при порівнянні показників у хворих основної та контрольної В групи.

Враховуючи високі остеорепараційні властивості ЗТП ми запропонували її для лікування переломів нижньої щелепи у хворих старших вікових груп (група С), оскільки з віком у таких пацієнтів відзначено підвищену частоту ускладнень - від 15,7% до 35% (Маланчук В.А., Копчак А.В., 2004), що підтверджується результатами і наших власних досліджень. Застосування ЗТП у комплексному лікуванні хворих цієї групи виявилось ефективним. Оскільки перебіг захворювання у пацієнтів цієї вікової категорії протікає в'яло, з гіпоергічною реакцією організму, зі сповільненими процесами остеорепарації, то у них потенційно є висока ймовірність виникнення ускладнень. Ці ускладнення пов'язані, передовсім, зі зниженням рівня інтенсивності репараційних процесів (старіння організму, остеопороз, хронічні захворювання, вживання лікарських препаратів, котрі можуть впливати на процеси репарації).

При рентгенологічному обстеженні пацієнтів групи С на 21 день лікування спостережено, що в основній С групі такі ознаки, як звуження щілини перелому, згладження країв відламків, інтенсивне завуалювання між ними є більш вираженими, ніж в контрольній С групі.

Вивчаючи результати ехоостеометрії у хворих старших вікових груп з переломами нижньої щелепи, отримали показники, котрі підтверджують, що репараційні та регенераційні процеси у людей старшого віку проходять менш інтенсивно. Проте, у всіх хворих, яким у комплексному лікуванні переломів нижньої щелепи застосовували ЗТП спостерігалася позитивна тенденція у зростанні швидкості проходження ультразвукової хвилі пошкодженою кістковою тканиною (таб.4).

Таблиця 4 Показники ехоостеометрії хворих групи С

Терміни cпостереження (доба)	Основна група С (м/с) n=11	Контрольна група С (м/с) n=16
1	2712±25	2706±22
7	2779±12	2731±30
14	2889±26*	2801±49
21	2978±12*	2879±24
30	3101±29*	2938±20

n-кількість спостережень;

*-p<0,05 достовірність різниці при при порівнянні показників у хворих основної та контрольної С групи.

Біохімічним маркером катаболізму колагену є ВО, а біохімічним маркером біосинтезу колагену - БЗО. Дослідження вмісту метаболітів колагену в сечі хворих з переломами нижньої щелепи виявили їх характерні динамічні зміни, що різнились у основних та контрольних групах.

На першу добу госпіталізації рівень ВО виявився підвищеним до 36,9±0,96 мкмоль/добу у всіх хворих, тоді, як рівень БЗО знаходився в межах 8,00±0,29 мкмоль/добу, що е середньостатистичною нормою. Протягом перших трьох діб рівень ВО залишався досить високим і становив від 30,02±1,21 до 36,9±0,96. Водночас рівень БЗО в перші три доби був дещо нижчим, у порівнянні з вихідними показниками (відповідно 7,87±0,25 і 7,80±0,27 мкмоль/добу). Це вказувало на перевагу катаболічних процесів у метаболізмі колагену до проведення шинування та в перші три дні після операції. Така тенденція зміни показників була характерною для пацієнтів усіх груп.

У подальшому рівень ВО в сечі пацієнтів основної А групи швидко знижувався і на 14 добу наближався до показників 19,47±1,32 мкмоль/добу, тоді , як у контрольній А такого рівня досягав тільки на 23 добу. У пацієнтів основних В та С груп на 19 добу спостерігалась достовірна різниця показників у порівнянні з контролем (18,02±1,16 та 22,09±0,87 мкмоль/добу).

При аналізі показників вмісту БЗО в сечі встановлено, що його рівень, утримуючись в межах норми 8,12±0,25 мкмоль/добу, в подальшому все ж зростав, як в основних А, В, С (10-14доба) так і в контрольних А, В, С (19 доба) групах і його піковий показник виявився вищим за норму (8,32±0,22 мкмоль/добу). На кінець періоду обстеження рівень вмісту БЗО в сечі був у межах норми, що вказувало на нормалізацію метаболізму кісткової тканини.

Таким чином, отримані нами результати біохімічних досліджень метаболізму колагену вказували на ранній термін переходу від стадії резорбції до стадії біосинтезу коллагену в основних А, В, С групах, тоді як у контрольних А, В, С такий рівень біохімічних показників виявили на 3-4 доби пізніше.

Зважаючи на значні вікові зміни тканин пародонту, зокрема вторинну адентію, склеротичні зміни нижньощелепної кістки, атрофію, зміну топографо-анатомічного співвідношення різних утворів зубо-щелепної системи, що обумовлюють втрату анатомічних орієнтирів для виконання мандибулярної анестезії, в алгоритмі лікування пацієнтів групи С застосовано вдосконалену нами методику мандибулярної анестезії у людей похилого та старечого віку (Деклараційний патент на корисну модель № 13803 U від 17.04.2006 р).

Підсумовуючи вище наведені дані очевидно, що ЗТП, введена в лінію перелому в період консолідації кісткових фрагментів щелепи, оптимізує репараційний остеогенез. Сигналом до репарації кістки є фактори росту, що вивільняються з тромбоцитів введених у рану і здатні стимулювати та підтримувати остеогенез. Існують вікові зміни, яких зазнає і зубо-щелепна система, що відображається на клінічному перебігу і прогнозі травматичних уражень нижньої щелепи. У зв'язку з цим, вікові аспекти травми нижньої щелепи викликають безперечну цікавість, обумовлену необхідністю диференційованого підходу до лікування хворих старших вікових груп, а також особливостями перебігу патологічних процесів у хворих цієї вікової групи. За умови використання ЗТП при лікуванні хворих з травматичними переломами нижньої щелепи скорочуються терміни імобілізації, забезпечується рання функціональна реабілітація зубо-щелепного апарату.

Висновки

У дисертації представлено новий підхід до вирішення проблепи про виготовлення аутогенної ЗТП, що грунтується на детальному експериментальному вивченні якісних та кількісних показників тромбоцитів у її складі, та на основі вивчення її впливу на культуру фібробластів in vitro. Спираючись на результати клініко-рентгенологічних, ехоостеометричних та біохімічних досліджень обгрунтовано доцільність використання ЗТП для підвищення ефективності лікування хворих з травматичними переломами нижньої щелепи.

1. Аналіз результатів експериментальних досліджень дозволив розпрацювати оптимальний алгоритм для отримання аутогенної ЗТП з максимальним вмістом тромбоцитів в режимах: на I етапі 1000 об/хв (95g), на II етапі 1500 об/хв (140g) антивібраційною центрифугою ЕВА-20.

2. На підставі результатів світлової, люмінесцентної та електронної мікроскопії доведено, що тромбоцити в складі ЗТП, отриманої в режимах: на I етапі 1000 об/хв (95g), на II етапі 1500 об/хв (140g), є життєздатними, функціонально стабільними, та морфологічно цілісними.

3. ЗТП, виготовлена при визначених нами оптимальних режимах позитивно впливає на проліфераційну активність фібробластів в умовах in vitro. Це проявляється у прискоренні проліфераційних процесів у популяції та збільшенні кількості клітин на 13%.

4. На підставі клініко-рентгенологічних, ехоостеометричних, біохімічних досліджень встановлено, що введення в лінію перелому ЗТП прискорює репарацію кістки, попереджає виникнення пізніх післятравматичних ускладнень, покращує результати лікування, пришвидшує терміни реабілітації хворих, скорочує терміни непрацездатності на 3-4 дні. В основній А та основній В групах терміни тимчасової непрацездатності склали відповідно 18±0,1 та 24,9±0,1 ліжкоднів, тоді як у контрольній А та контрольній В групах 24,9±0,1 та 27,8±0,2 ліжкодні.

5. Хворим групи С, зважаючи на атрофію нижньощелепної кістки та хронобіологічні зміни організму, введення ЗТП в лінію перелому дозволило оптимізувати перебіг процесів репараційного остеогенезу, а відтак - пришвидшити ортопедичну реабілітацію пацієнтів, скоротити терміни стаціонарного лікування (24,9±0,1діб в основній С групі та 30±0,1 діб в контрольній С групі).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Горицька К.В. Використання збагаченої тромбоцитами плазми для оптимізації репаративного остеогенезу при травматичних переломах нижньої щелепи із сповільненою консолідацією відламків / К.В. Горицька, Х.Р. Погранична, С.В. Чегринець // Український морфологічний альманах. - 2006. - №2. - С. 126-127. (Здобувач провела клінічні обстеження, опрацювання отриманих результатів, підготувала статтю до друку).

2. Готь І.М. Обґрунтування необхідності вдосконалення внутрішньоротової пальцевої методики мандибулярної анестезії у людей похилого та старечого віку / І.М. Готь, К.В. Горицька, О.Я. Мокрик // Новини стоматології. - 2006. - №1. - С. 41-43. (Участь здобувача полягає у зборі літературних даних, проведенні краніометричних досліджень та підготовці статті до друку).

3. Готь І.М. Вивчення ефективності вдосконаленої внутрішньоротової мандибулярної анестезії пальцевим методом у людей похилого та старечого віку в умовах клініки / І.М. Готь, К.В. Горицька, О.Я. Мокрик // Новини стоматології. - 2006. - №2. - С. 30-32. ( Участь здобувача полягає у відборі пацієнтів, відпрацюванні методик дослідження та аналізі отриманих результатів).

4. Готь І.М. Лікування переломів нижньої щелепи з ускладненим клінічним перебігом / І.М. Готь, К.В. Горицька // Новини стоматології. - 2007. - №4. - С. 56-60. (Участь здобувача є основною і полягає в описанні методики виготовлення збагаченої тромбоцитами плазми, проведенні клінічних досліджень, опрацюванні результатів та підготовки статті до друку).

5. Пат. 13803 А Україна, МПК А 61 М 5/00, А 61 Р 23/02 Спосіб мандибулярної внутрішньоротової анестезії у людей похилого та старечого віку / Горицька К.В., Мокрик О.Я, Горицький Я.В., Уштан С.В. (UA). - № 200510227 ; заявл. 31.10.05 ; опубл. 17.04.06 ; Бюл. №4. (Здобувач зібрала та опрацювала матеріал, сформулювала заявку та формулу патента, підготувала до друку).

6. Пат. 29016 А Україна, МПК А 61 М 17/00, А 61 К 38/17 Спосіб лікування переломів нижньої щелепи із сповільненою консолідацією / Готь І.М., Горицька К.В., Чегринець С.В., Горицький В.М. (UA). - № 200711426 ; заявл. 15.10.07 ; опубл. 25.12.07 ; Бюл. №21. (Участь здобувача є визначальною у розпрацюванні та описі винаходу. Автор провела клінічні дослідженн та їх узагальнення, підготувала до друку).

7. Пристрій для лікування та транспортної імобілізації нижньої щелепи при її переломі / В.М. Горицький, В.В. Чаплик, С.В. Уштан, К.В. Горицька, В.В. Федько // Вісник Вінницького національного університету. - 2006. - №10. - С. 333-334. (Здобувачем описано алгоритм комплексного лікування, оформлено статтю до друку).

8. Горицька К.В. Досвід застосування збагаченої тромбоцитами плазми при аугментації альвеолярних паростків щелеп / К.В. Горицька, С.В.Чегринець, Х.Р. Погранична // Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція : матеріали другого Українського міжнародного конгресу, 11-13 травня 2006 р. - К., 2006. - С. 100-101. (Здобувач розробила методику, зібрала та проаналізувала матеріал, підготувала статтю до друку).

9. Експериментальне обгрунтування можливості виготовлення збагаченої тромбоцитами плазми з відповідними показниками / К.В. Горицька, І.М. Готь, В.М. Горицький, Р.С. Стойка, О.Ю. Ключівська // Зб. тез. ювілейної науково-практичної конференції “Підсумки та перспективи розвитку стоматології і щелепно лицевої хірургії”. - Х., 2008. - С. 25-26.

10. Горицька К.В. Збагачена тромбоцитами плазма - оптимізатор репаративного остеогенезу при травматичних переломах нижньої щелепи / К.В. Горицька, І.М. Готь, В.М. Горицький // Матеріали I науково-практичної конференції стоматологів Закарпаття “Актуальні питання профілактики і лікування хвороб твердих тканин зуба та пародонту”. - Ужгород, 2008. - С. 22-23.

Анотація

Горицька К.В. Використання збагаченої тромбоцитами плазми для оптимізації репараційного остеогенезу при травматичних переломах нижньої щелепи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної щелепно-лицевої хірургії - оптимізації процесів післятравматичної репарації кісткової тканини та профілактиці ускладнень. В роботі досліджено можливість виготовлення ЗТП на лабораторній центрифузі та її застосування, як природнього резервуару факторів росту для оптимізації процесів репараційного остеогенезу.

Експериментально визначено параметри отримання збагаченої тромбоцитами плазми з максимальним вмістом життєздатних тромбоцитів та доведено її позитивний вплив на проліферацію клітин, в часовому аспекті. Підтвердженням цього є вихід досліджуваної культури фібробластів з логарифмічної фази росту на добу раніше ніж в контролі.

На підставі експериментальних, клініко-рентгенологічних, ехоостеометричних і біохімічних досліджень встановлено, що введення у місце перелому ЗТП прискорює репарацію кістки, попереджає виникнення пізніх післятравматичних ускладнень, зменшує терміни імобілізації щелеп та забезпечує ранню функціональну реабілітацію зубо-щелепного апарату.

Ключові слова: збагачена тромбоцитами плазма, перелом нижньої щелепи.

Аннотация

Горицкая Е.В. Использование богатой тромбоцитами плазмы для оптимизации репаративного остеогенеза при травматических переломах нижней челюсти. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, Львов, 2009.

Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме современной челюстно-лицевой хирургии - оптимизации процессов репарации костной ткани и профилактики поздних посттравматических осложнений. В работе разрешаются вопросы изготовления и применения аутогенной богатой тромбоцитами плазмы, как естественного резервуара факторов роста, для стимуляции процессов восстановления полноценной кости, что имеет существенное значение для практической стоматологии.

В экспериментальном разделе, проведя ряд исследований, мы стандартизировали параметры получения богатой тромбоцитами плазмы с максимальным содержанием жизнеспособных тромбоцитов. Доказано, что на некоторых режимах возможно получить концентрацию тромбоцитов, что в четыре-пять раз превышают исходную, при чем, около 80% клеток остаются не разрушиными, морфологически целыми и способными дегранулировать в ране высвобождая факторы роста. Так, на первом этапе центрифугирования следует использовать режим в 1000 об/мин (95g), этого достаточно для осаждения красной фракции крови. На втором этапе, для концентрации тромбоцитов оптимальным есть режим в 1500 об/мин (145g), при чем мы получаем максимальное количество жизнеспособных тромбоцитов, чего и нужно было достичь.

При исследовании влияния богатой тромбоцитами плазмы на пролиферативную активность культуры фибробластов в условиях in vitro стало известным, что увеличение количества факторов роста оптимизирует митотические процессы в культуре фибробластов. Если в контрольных сериях на 4 сутки наблюдения концентрация фибробластов составляла ~ 25Ч10⁵ то в одной из исследуемых серий такой концентрации клетки достигали уже на 3 сутки. Показатели прироста клеток в сравнении с контролем отличаются приблизительно на 15%. Таким образом, доказана ее положительное влияние на пролиферацию клеток во временном аспекте. Подтверждением этому есть выход исследуемой культуры фибробластов с логарифмической фазы роста на сутки раньше чем в контроле. Важное значение имеет тот факт, что при достижении определенных концентраций, как в контроле, так и в эксперименте фибробласты выходили из логарифмической фазы роста.

Проведенный анализ экспериментальных исследований позволил стандартизировать оптимальные условия для получения аутогенной богатой тромбоцитами плазмы с максимальной концентрацией живых тромбоцитов и использовать в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти.

Под клиническим наблюдением были 151 больной с переломами нижней челюсти разной локализации, которые составили три группы: группа А - 44 пациента с неосложненными переломами; группа В - 80 пациентов с ранними осложнениями переломов нижней челюсти (по А.А. Тимофееву, 2004); группа С - 27 пациентов старших возрастных групп. В свою очередь, каждая группа была поделена на основную и контрольную.

Анализ изученных нами случаев показал, что вследствие применения богатой тромбоцитами плазмы наблюдается тенденция к более активному протеканию процессов консолидации отломков нижней челюсти. Предложенный метод позволяет получить качественно новые результаты лечения, достичь активации и оптимизации остеогенеза после переломов нижней челюсти с полноценным возобновлением поврежденной костной ткани.

Более благоприятное клиническое течение в основной А, В и С группах в сравнении с контролем повлияло на сроки лечения больных и их нетрудоспособность. Разница составляет 3-4 дня.

Эффективным оказалось применение богатой тромбоцитами плазмы в случаях с высокой вероятностью развития поздних осложнений связанных с неблагоприятными местными условиями: периодонтитный зуб в линии перелома, гнойные процессы в кости и мягких тканях, множественные переломы, переломы с дефектами костной ткани.

Применение богатой тромбоцитами плазмы в группе С, у больных старше шестидесяти лет оказалось также эффективным, поскольку течение болезни у пациентов этой возрастной группы протекает вяло, с гипоергической реакцией организма, с замедленными процессами остеорепарации.

Кроме использования богатой тромбоцитами плазмы в алгоритм лечения больных группы С внедрили применение усовершенствованой и запатентованной нами методики мандибулярной анестезии для людей пожилого и старческого возраста.

На основании экспериментальных, клинико-рентгенологических, эхоостеометрических, биохимических исследований установлено, что введение в линию перелома богатой тромбоцитами плазмы ускоряет репарацию кости, предупреждает возникновение поздних послетравматических осложнений, уменьшает сроки иммобилизации челюстей и реабилитации больных.

Ключевые слова: богатая тромбоцитами плазма, перелом нижней челюсти.

Summary

Horytska K.V. Platelet rich plasma application for optimization of regenerative osteogenesis during lower jaw traumatic fractures.

Dissertation for the degree of candidate of medical sciences by speciality 14.01.22 - stomatology. - The Danylo Halytsky Lviv National Mediсal University. - Lviv, 2009.

The thesis work deals with the issue of platelet rich plasma application as an autogenous source of growth factors in order to enhance the efficiency of treatment of patients with lower jaw traumatic fractures.

The laboratory tests results became the ground for the standardization of the procedure of obtaining platelet rich plasma with the highest number of live platelets in antivibrator laboratory centrifuge have been provided in the experimental part. Positive influence of platelet rich plasma obtained in the determined optimum mode on fibroblast culture growth in vitro has been proven.

In clinical picture, in order to optimize regenerative process platelet rich plasma has been applied during complex lower jaw traumatic fractures treatment in 75 patients.

Basing on clinical and radiologic, echoosteometric investigations it has been ascertained that application of platelet rich plasma into fracture line promotes bone regeneration, prevents late post-traumatic complications, enhances treatment results, shortens patients rehabilitation periods.

Key words: platelet rich plasma, lower jaw fracture.

Перелік умовних позначень

ЗТП - збагачена тромбоцитами плазма

БТП - бідна тромбоцитами плазма

АО - акридиновий оранжевий

ВО - вільний оксипролін

БЗО - білковозв'язаний оксипролін

Размещено на Allbest.ru

...