Вплив засобів гігієни на мікробіоценоз ротової порожнини у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ВПЛИВ ЗАСОБІВ ГІГІЄНИ НА МІКРОБІОЦЕНОЗ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ХВОРИХ З КАРІЄСОМ ЗУБІВ ТА ХРОНІЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ ГІНГІВІТОМ

14.01.22 - стоматологія

ГОНЧАРЕНКО Ольга Володимирівна

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України та в Державній установі «Інститут стоматології Академії медичних наук України», м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України

Косенко Костянтин Миколайович, Державна установа

«Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Дєньга Оксана Василівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділення стоматології дитячого віку

- доктор медичних наук, професор Самойленко Андрій Валерійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Захист відбудеться «15» червня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «14» травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

карієс гінгівіт зубний паста

Актуальність теми. В даний час при вирішенні питань діагностики, профілактики та лікування стоматологічних захворювань важливе місце відводиться вивченню мікробіоценозу ротової порожнини, який є сукупністю різних таксономічних груп мікробів, що населяють порожнину рота та вступають в біохімічні, імунологічні та інші зв'язки з макроорганізмом та один з одним (Ушаков Р.В., Царев В.Н., 1998; Царев В.Н., Ушаков Р.В., Комарницкий Б., 2004; Kolenbrander P.E., 2000).

Мікробний пейзаж ротової порожнини представлений двома видами мікрофлори: облігатною і факультативною (Хазанова В.В., 1993). Облігатні мікроорганізми постійно присутні у ротовій порожнині і є, в основному, сапрофітною мікрофлорою, яка забезпечує метаболічні процеси і функцію захисту організму від вірулентних інфекційних агентів (Зеленова Е.Г. с соавт., 2004). Факультативні мікроорганізми є умовно-патогенними. Вони зустрічаються у здорових людей, але при зниженні імунного захисту макроорганізму набувають агресивних властивостей і сприяють розвитку захворювань (Ковязина С.Б. с соавт., 1998).

Нормомікробіоценоз ротової порожнини визначається оптимальним співвідношенням присутньої мікрофлори, коли не відбувається антагонізму між окремими видами і не спостерігається надмірного зростання якого-небудь з представників патогенних або умовно-патогенних мікроорганізмів, тобто сумісне співіснування (симбіоз) мікроорганізмів не приводить до розвитку патології (Лобань Г.А., Федорченко В.И., 2003).

Карієс зубів і запальні захворювання пародонту розглядаються як результат порушення рівноваги між бактерійним симбіозом і тканинами ротової порожнини (Цепов Л.М., Николаев А.И., 2001; Мащенко И.С., 2003; Drizhal Ivo, 2002). Тому рішення питань щодо нормалізації співвідношення сапрофітної і патогенної мікрофлори на 90 % визначає прогноз розвитку і перебігу будь-якої стоматологічної патології (Abiko Y., 2000; Aberman V.F., Saulis K., 2008). І якщо розглядати профілактику стоматологічних захворювань з мікробіологічної точки зору, то найважливішим є систематичне механічне видалення зубного нальоту і застосування антимікробних препаратів і речовин, які підсилюють захисні реакції тканин порожнини рота. Найбільш поширеною формою, що поєднує механічне видалення зубних відкладень з антисептичною дією, є засоби гігієни ротової порожнини, в першу чергу, зубні пасти, які містять антимікробні речовини (Wu C.D., Savitt E.D., 2002; Wu C.D., Davidson K., 2007).

Доведено, що раціональна гігієна порожнини рота з використанням засобів направленої дії є одним з масових і найбільш ефективних методів профілактики стоматологічних захворювань (Федоров Ю.А., Корень В.Н., 1973; Улитовский С.Б., 2000; Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003; Merchant A. et al., 2002; Hujoel P.P. et al., 2000; Ziff J.M.A., 2008).

У зв'язку з цим можна припустити, що використання для догляду за порожниною рота засобів гігієни, що включають біологічно активні речовини спрямованої антимікробної дії, може забезпечити збереження нормального мікробіоценозу. В якості антисептичних компонентів до складу засобів гігієни найчастіше вводять препарати борної і бензойної кислот, формалинові похідні, хлоргексидин, триклозан та інші (Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003).

Слід зазначити, що останніми роками з'явились суперечні відомості про негативний вплив на мікробіоценоз ротової порожнини тривалого застосування засобів гігієни, що включають антисептики у високих концентраціях. Проте, до цих пір не проводилися дослідження з оцінки різних по складу засобів гігієни на мікрофлору ротової порожнини (сапрофітну і патогенну) і не представлені переконливі дані про можливий розвиток дисбактеріозу з подальшими негативними наслідками. Це і обумовило напрямок даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану НДР Одеського державного медичного університету МОЗ України «Вікові аспекти функціональної активності слинних залоз при стоматологічній патології» (№ ДР 0105U008883) та Державної установи «Інститут стоматології АМН України» «Вивчити розповсюдженість стану дисбактеріозу ротової порожнини серед населення України та визначити роль засобів гігієни порожнини рота в його корегуванні» (№ ДР 0107U000903). Здобувач була виконавцем окремих фрагментів зазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - оптимізація вибору засобів індивідуальної лікувально-профілактичної гігієни в хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом на підставі вивчення впливу їх на мікробіоценоз ротової порожнини.

Для досягнення мети дослідження визначені наступні завдання:

1. Вивчити загальний та видовий склад мікрофлори порожнини рота в осіб без стоматологічних захворювань, у хворих на карієс зубів і хронічний катаральний гінгівіт.

2. Провести аналіз представлених на ринку України засобів гігієни порожнини рота та класифікувати їх з урахуванням вмісту компонентів антимікробної дії.

3. Дослідити вплив різних по складу зубних паст на мікробіоценоз ротової порожнини у дітей і молодих людей, що не мають стоматологічних захворювань.

4. Оцінити вплив різних по складу зубних паст на мікробіоценоз ротової порожнини у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом.

5. Вивчити вплив на мікробіоценоз ротової порожнини застосування щіток для чищення язика.

6. Розробити практичні рекомендації по раціональному застосуванню різних по складу зубних паст при нормальному мікробіоценозі порожнини рота та в осіб з карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонту.

Об'єкт дослідження - мікрофлора порожнини рота.

Предмет дослідження - вплив засобів гігієни порожнини рота, що включають антисептичні компоненти, на мікробіоценоз ротової порожнини.

Методи дослідження: клінічні - оцінка стану зубів, тканин пародонту і рівня гігієни порожнини рота з використанням гігієнічних і пародонтальних індексів; лабораторні - мікробіологічне дослідження ротової рідини, ротових змивів і зубного нальоту, біохімічне та імунологічне дослідження ротової рідини для оцінки мікробіоценозу і стану захисних механізмів порожнини рота; статистичні - для підтвердження достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в порівняльному аспекті вивчена антимікробна дія зубних паст та встановлено, що найменший вплив на мікробіоценоз ротової порожнини надає зубна паста, що містить триклозан, адсорбований на полімері. При цьому дана паста справляє виражену антимікробну дію відносно бактерій зубного нальоту.

Показано, що в осіб без стоматологічних захворювань (в нормі) серед видового складу мікрофлори порожнини рота найчастіше зустрічаються Str. viridans, на 2-му місці по поширеності лактобактерії, на третьому - Str. mutans. У хворих на карієс зубів превалюють Str. mutans, лактобактерії і Staph. epidermicus; при хронічному катаральному гінгівіті найбільш поширені Staph. epidermicus, потім Candida albicans і Enterococus.

Встановлено, що антисептичні компоненти хлоргексидин, триклозан, бензоат натрію і цетілпірідинію хлорид, введені до складу зубних паст, надають бактерицидний ефект по відношенню до мікрофлори порожнини рота, але різною мірою виразності. Слабку антимікробну дію справляє зубна паста, що містить бензоат натрію, найбільш виражену - зубна паста з триклозаном.

Вперше показано різний ступінь антибактеріального впливу зубних паст, що містять антисептики, на мікрофлору порожнини рота у дорослих і дітей, які не мають прогресуючої стоматологічної патології. Встановлено, що у дітей зубні пасти з хлоргексидином і триклозаном приводять до різкого зниження кількості бактерій з подальшим повільним відновленням мікробного балансу, особливо, після застосування пасти з триклозаном.

Вперше вивчено вплив щіток для чищення язика на мікробіоценоз ротової порожнини і показано, що їх застосування істотно зменшує кількість мікрофлори в порожнині рота та збільшує активність чинників природного захисту і, як наслідок, нормалізує мікробіоценоз порожнини рота.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено, що засоби гігієни порожнини рота з антимікробним ефектом необхідні за наявності стоматологічних захворювань. За відсутності прогресуючої стоматологічної патології, зокрема у дітей, методом вибору повинна бути зубна паста, що включає триклозан в комплексі з кополімером, яка найменш впливає на мікробіоценоз ротової порожнини в цілому.

Аналіз зубних паст з антимікробними властивостями показав, що до їх складу включають в основному 2 антисептики: хлоргексидин та триклозан. Концентрація їх у більшості випадків складає 0,3 %, але зустрічається і 0,5 %. В дитячих зубних пастах концентрація антисептика не перевищує 0,3 %.

Результати досліджень довели доцільність введення до складу зубних паст, разом з антибактеріальними компонентами, речовин, що стимулюють природні захисні механізми ротової порожнини. Одним з варіантів можуть бути зубні пасти з введенням про-, пре- та синбіотиків.

Для нормалізації мікробіоценозу порожнини рота також слід рекомендувати застосування щіток з хвилеподібними та лінійними формами скребка для чищення язика .

Запропоновані рекомендації щодо оптимального вибору засобів індивідуальної гігієни порожнини рота впроваджені в клінічну практику відділів ДУ «Інститут стоматології АМН України», Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, міської і районних стоматологічних поліклінік м. Одеси. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр стоматологічного факультету ОДМУ МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений патентно-інформаційний пошук, проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно виконані усі клінічні та лабораторні дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка, написана та оформлена дисертація. Спільно з керівником сформульовані основні висновки і практичні рекомендації.

Біохімічні дослідження проведені у лабораторіях (біохімії, гігієни порожнини рота) Інституту стоматології АМН України при безпосередній участі автора; мікробіологічні - в бактеріологічній лабораторії Одеської міської клінічної інфекційної лікарні, імунологічні - в Центральній науково-дослідницькій лабораторії Одеського державного медичного університетуАвтор щиро вдячний співробітникам вищезгаданих установ за допомогу у проведенні даних досліджень .

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на Міжнародному форумі стоматологів «Современные достижения стоматологии» «Одесса-Дента 2006» (Одеса, 2006), науково-практичній конференції «Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології» (Одеса, 2008), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць, з них 3 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 2 тез.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, описання об'єктів і методів дослідження, 3-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені у 21 таблиці. Список літератури включає 289 першоджерел, з них 161 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних та лабораторних досліджень. В клінічних іспитах взяло участь 148 людини. Проведено 1122 лабораторних і клінічних аналізів.

Визначали стан зубів і тканин пародонту за індексами КПВ і РМА, гігієнічний стан порожнини рота - за індексом Федорова-Володкіної.

Структурно-функціональну резистентність емалі зуба оцінювали за допомогою ТЕР-теста в модифікації Л.І. Косаревої (1983).

Клініко-лабораторні показники вивчалися до застосування зубних паст та в динаміці застосування: від 5 хвилин до 1 місяця.

Ротову рідину для мікробіологічних досліджень збирали у стерильні пробірки та доставляли протягом 2-х годин в бактеріологічну лабораторію, де проводився посів на живильні середовища. Культивування матеріалу на живильних середовищах здійснювали в термостаті при t - 37С 3-5 діб. Чашки з анаеробними культурами поміщали в мікроанаеростати, а потім в термостат. Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфолого-культуральними і біохімічними ознаками згідно загальноприйнятим методикам (Борисов Л.Б. с соавт., 1987).

Для подальшого біохімічного аналізу пробірки герметично закривали, заморожували при температурі не нижче -50є і доставляли в біохімічну лабораторію. В ротовій рідині визначали активність уреази за гідролізом карбаміду шляхом вимірювання концентрації аміаку реактивом Несслера (Батурин А.В. с соавт., 1987), лізоциму спектрофотометричним методом (Gorin et al., 1971) в модифікації А.П. Левицького по швидкості просвітлення суспензії Micrococcus lysodeikticus, загальну протеолітичну активність (ЗПА) казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973).

Ступінь дисбіозу порожнини рота визначали за ферментативним методом А.П. Левицького та ін. (2007), заснованому на визначенні співвідношення відносних активностей уреази та лізоциму.

Ротова рідина для імунологічних досліджень в охолодженому вигляді доставлялася в імунологічну лабораторію. Після розморожування пробірки з ротовою рідиною центрифугували. Рідку фазу використовували для визначення імуноглобулінів по методу радіальної імунодифузії в агар по Manchini et al. (1965) в модифікації P. Simmons (1971) з використанням антисироваток до імуноглобулінів і мікропланшетів.

Ротові змиви збирали шляхом 30 секундного полоскання рота 10 мл стерильного фізіологічного розчину та спльовування в стерильні пробірки. Другий змив збирали відразу після чищення зубів, а третій змив - через 2 години після чищення.

Зубний наліт збирали за допомогою стерильного екскаватора з фронтальної групи зубів, поміщали у висушені в сушильній шафі при температурі 100є тиглі, потім одномоментно переносили в пробірку із стерильним фізіологічним розчином (з розрахунку 1 мг нальоту на 10 мл).

Далі ротові змиви і наліт розводили ще раз фізіологічним розчином в співвідношенні 1:10 і з отриманого розведення висівали по 0,1 мл на поверхню щільного живильного середовища в чашки Петрі і розподіляли по поверхні шпателем. В якості живильного середовища використовували агар з додаванням 5-10 % еритроцитів консервованої крові - кров'яний агар.

Чашки з посівом поміщали спочатку в термостат для зростання мікрокультур з аеробним типом дихання, а потім в анаеростат - для анаеробних культур з урахуванням необхідної для культивування температури і часу. Далі за допомогою лупи робили підрахунок бактерій, що виросли, в 1 смІ і множили на всю поверхню чашки Петрі (71 смІ), враховуючи відповідне розведення.

Антимікробні властивості зубних паст вивчали in vitro методом дифузії пасти в лунки, утворені в агарових середовищах. Для отримання газонів готували суспензію тест-культур Staphylococcus areus, Streptococcus fecalis і Candida albicans густиною 500 000 мікробних тіл в 1 мл (Терешина Т.П. с соавт., 2003).

Про антимікробну дію (ступінь чутливості) судили за розміром зон відсутності зростання тест-культур навколо лунки із зразками паст. Зона до 15 мм свідчить про малу чутливість, 16-25 мм - про виражену чутливість, зона більше 25 мл - про високу чутливість (Терешина Т.П. с соавт., 2003; Федоров Ю.А., Лоранский Д.Н., 1971).

Вивчалися зубні пасти, що поставляються на вітчизняний ринок зарубіжними фірмами-виробниками засобів для догляду за порожниною рота: «Arcam», «Procter-and-Gamble», «Colgate».

Дослідження впливу на мікробіоценоз ротової порожнини зубних паст. Пацієнти протягом 48 годин до початку досліджень не чистили зуби, не застосовували антисептичних полоскань і не приймали спиртвміщуючих продуктів. Під час досліджень їм був визначений приблизно однаковий режим харчування, при цьому з раціону виключили углеводну їжу. Чищення зубів проводилося щодня (2 рази на добу - вранці та увечері) протягом 3-х хвилин з дотриманням всіх правил стандартного чищення. В кінці процедури чищення проводили полоскання рота протягом 30 секунд з використанням 150 мл води.

Дослідження впливу на мікробіоценоз ротової порожнини щіток для чищення зубів і язика. Чищення зубів проводилося протягом 3-х хвилин з дотриманням всіх правил стандартного чищення. Потім переходили до чищення язика. Тильною стороною щітки здійснювали по 10 рухів уздовж язика; по 10 подовжніх рухів на бічних ділянках язика; потім 10 рухів упоперек язика, починаючи з прикореневої області до кінчика язика. В кінці процедури чищення проводили полоскання рота протягом 30 секунд з використанням 150 мл води.

Статистичну обробку результатів проводили по методу Е.В. Монцевічуте-Ерінгене (1964) з використанням t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Перша частина роботи присвячена вивченню складу мікрофлори, що найчастіше зустрічається в порожнині рота здорової людини, і залежно від наявності стоматологічних захворювань - карієсу зубів і гінгівіту. Крім того, вирішувалося ще одне питання, а саме, виявлення ступеня дисбіозу порожнини рота у осіб із патологією порожнини рота.

Дослідження проведені із залученням молодих людей віком 18-20 років: 30 з них не мали вираженої стоматологічної патології, у 30 - були каріозні зуби (від 3-х до 7), у 30 осіб зафіксований хронічний катаральний гінгівіт.

Групи формувалися з урахуванням присутності у конкретної людини однієї нозологічної одиниці: карієсу зубів або запалення ясен. Особи, що увійшли до групи «без стоматологічної патології», умовно названі «інтактні», практично не мали поразок зубів і тканин пародонту (допускалося не більш 1-го вилікуваного неускладненого карієсу і не більш 3-х запалених зубо-ясеневих сосочків - локалізований гінгівіт).

Результати мікробіологічних досліджень ротової рідини представлені в табл. 1. Оцінка їх проводилася по відсотковому показнику присутності кожного виду мікроорганізмів, що вивчалася, в групах, тобто, вивчена тенденція поширеності видової мікрофлори у молодих людей з різним стоматологічним статусом.

Таблиця 1

Мікробіологічні показники ротової рідини у осіб без- і з стоматологічними захворюваннями (у % до загальної кількості досліджень в групі)

Мікроорганізми	Кількість мікроорганізмів в ротовій рідині (у % до загальної кількості обстежених осіб)
	1 група (інтактні), n=30	2 група (з карієсом зубів) n=30	3 група (із запаленням ясен) n=30
Str. haemolyticus	40 % (12 чол.)	57 % (17чол.)	43 % (13 чол.)
Str. viridans	83 % (25 чол.)	43 % (13 чол.)	53 % (16чол.)
Str. mutans	57 % (17чол.)	77 % (23 чол.)	47 % (14 чол.)
Enterococus	30 % (9 чол.)	43 % (13 чол.)	57 % (17 чол.)
Candida albicans	33 % (10 чол.)	43 % (13 чол.)	57 % (17чол.)
Staph. epidermicus	30 % (9 чол.)	47 % (14 чол.)	77 % (23чол.)
Staph. aureus	10 % (3 чол.)	13 % (4 чол.)	27 % (8 чол.)
E. coli	7 % (2 чол.)	13 % (4 чол.)	1 % (3 чол.)
Lactobacillus	80 % (24 чол.)	70 % (21 чол.)	30 % (9 чол.)

На підставі проведених досліджень було встановлено, що у молодих людей без вираженої стоматологічної патології найчастіше зустрічався Str. viridans, на 2-му місці по поширеності лактобактерії, на третьому - Str. mutans. Найменше було зафіксовано випадків зростання Staph. aureus і E. coli. У групі осіб з карієсом зубів превалювали Str. mutans і Lactobacillus. Найменше, проте частіше, ніж у здорових осіб, зустрічалися Staph. aureus і E. coli. У осіб з хронічним катаральним гінгівітом найбільш поширений Staph. epidermicus, потім Candida albicans і Enterococus.

Аналіз розповсюдженості окремих мікроорганізмів показав, що Str. haemoliticus зустрічався у кожного 2-го з обстежених осіб, при цьому частіше за наявності каріозних поразок зубів. Str. viridans більше всього був присутній в порожнині рота людей з інтактною порожниною рота і найменше - у осіб з карієсом. Найбільша поширеність Str. mutans була виявлена в групі осіб з каріозними зубами. Присутність Candida albicans і Enterococus найчастіше виявлялася у людей із запаленими яснами і найменше - за відсутності стоматологічної патології. Staph. epidermicus частіше зустрічався в осіб із стоматологічною патологією. Поширеність Staph. aureus і E. coli була найменша у всіх групах, з них Staph. aureus частіше висівався у людей з гінгівітом. Що стосується лактобацил, то цей вид бактерій був виявлений у більшості осіб із здоровою порожниною рота, і лише у кожної третьої людини, хворої на гінгівіт. У осіб з карієсом зубів лактобацили були висіяні в 70% випадків.

Подальші дослідження були присвячені з'ясуванню питання, що стосується ступеня дисбіозу при стоматологічній патології. Найбільш низький коефіцієнт дисбактеріозу, що наближається до показників нормобіоценозу (1), був у осіб без стоматологічної патології. Найбільш високий (3,23) - у осіб з карієсом зубів. При цьому у останніх він вище більш, ніж в 3 рази, при зіставленні з показниками осіб із здоровою порожниною рота У осіб з гінгівітом коефіцієнт був 2,62, тобто в 2,5 разів нижче, ніж у осіб із здоровою порожниною рота.

Імунологічні дослідження показали, що вміст секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині осіб з гінгівітом значно менший (0,17 ± 0,006 г/л) в порівнянні з показниками, зафіксованими за наявності інтактних зубів і пародонту (0,22 ± 0,013 г/л) (р<0,05). Що стосується IgА, то вміст його у ротовій рідині був практично на одному рівні, як у осіб з інтактним пародонтом (0,17 ± 0,003 г/л), так і з гінгівітом (0,17 ± 0,007 г/л). В той же час було зафіксовано значну відмінність (з високою мірою достовірності) у вмісті IgM між інтактним пародонтом (0,04 ± 0,008 г/л) і гінгівітом (0,08 ± 0,008 г/л). У останніх було в 2 рази більше. Рівень IgG не мав істотних відмінностей у осіб з інтактним пародонтом (0,28 ± 0,008 г/л) в порівнянні з особами, страждаючими гінгівітом (0,24±0,005 г/л).

Встановлено, що ЗПА ротової рідини у осіб із стоматологічною патологією достовірно вище за показники у осіб з інтактною порожниною рота: більш ніж в 4 рази за наявності запалення ясен (20,6 ± 9,1 нкат/л проти 4,83 ± 2,82 нкат/л) і більш ніж в 3 рази - при каріозній поразці зубів (11,84 ± 1,24 нкат/л проти 4,83 ± 2,82 нкат/л).

Основне завдання наступних досліджень полягало в проведенні аналізу представлених на ринку України засобів гігієни порожнини рота та класифікації їх з урахуванням вмісту компонентів антимікробної дії, а також вивченні антимікробної активності зубних паст, що включають різні антисептики, in vitro на тест-культурах деяких штамів мікроорганізмів.

На підставі аналізу ринка гігієнічної продукції встановлено, що на цей час в Україні офіційно зареєстровано з дозволом реалізації своєї продукції більше 20 зарубіжних фірм, серед яких: “Colgate Palmolive” (США), “Procter & Gamble” (Німеччина), “Glaxo Smith Kline” (Великобританія), “Arcam GMBH” (Німеччина), “ORAL-B” (Ірландія), “DENTAL-Kosmetik GMBH” (Німеччина), «Piere Fabre» (Франція), «Levent Istambul» (Туреччина), «Guaber» (Італія), «Ален Мак» (Болгарія), «Арома» (Болгарія), «Невская косметика» (Росія), «Свобода» (Росія), «Калина» (Росія), «Модум» (Білорусь). Відсоток вітчизняного виробника в реалізації засобів гігієни порожнини рота зовсім незначний.

Аналіз зубних паст з бактерицидною дією показав, що до їх складу в основному включають 2 антисептики: хлоргексидин та триклозан. Концентрація їх у більшості випадків складає 0,3 %. Для розширення спектру антибактеріальної дії досить часто вводять рослинні поліфеноли.

Проведені дослідження антимікробної дії зубних паст, що включають хлоргексидин, триклозан, цетілпірідинію хлорид та бензоат натрію в досліді in vitro показали, що найбільш виражену антимікробну дію по відношенню до усіх вивчаємих тест-культур, що полягає у пригніченні зростання цієї культури радіусом 23 мм та більш, надала паста, що включає 0,3 % триклозану. Найменшу бактерицидну дію виявлено у бензоату натрію.

В рамках наступного з поставлених завдань вивчено вплив зубних паст на загальний рівень мікробного обсіменіння, окремі види мікроорганізмів, а також на мікробіоценоз ротової порожнини в цілому у людей без стоматологічної патології, з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. При виконанні роботи проведено 2 серії досліджень: 1-а серія досліджень проведена із залученням дорослих людей (25-35 років) із змішаною непрогресуючою стоматологічною патологією і дітей у віці 12-14 років. Вивчали антибактеріальну активність зубних паст, що включають наступні антисептики: хлоргексидин, триклозан, бензоат натрію та цетілпірідинію хлорид, а також фторид. Результати досліджень показали, що у дорослих під впливом чищення зубів пастою плацебо (без антисептика) зменшення кількості мікробної флори в ротовій порожнині фіксувалося тільки одного разу - відразу після чищення зубів (81,45 %), мабуть, за рахунок механічного чинника. Зубні пасти з антисептиками знижували рівень мікробного обсіменіння ротової порожнини на всіх етапах дослідження. При цьому відразу після чищення зубів найбільш виражена бактерицидна дія відмічена у зубної пасти, що містить 0,3 % триклозану (46,64 %), рівень мікробного обсіменіння зменшився більш ніж в 2 рази. Регулярне чищення зубів протягом 1 місяця свідчило про бактерицидну дію всіх досліджуваних зубних паст(з хлоргексидином - 72,34 %; з триклозаном - 66,44 %; з бензоатом натрію - 88,74 %; з цетилпіридинієм хлоридом - 75,40 %), проте найбільш виражений антисептичний ефект надала також зубна паста, що включає 0,3 % триклозану (р<0,01).

У дітей рівень мікробного обсіменіння був у 2 рази нижче (13,2 ± 1,2 (х10⁶) КУО/мл), ніж у дорослих (27,5 ± 2,4( х10⁶) КУО/мл). Зубна паста-плацебо не зробила істотного впливу на мікробне обсіменіння ротової порожнини (12,9 ± 1,6 (х10⁶) КУО/мл - через 2 години після чистки) по відношенню до початкового рівня, хоча через місяць рівень бактерійної флори дещо збільшився (15,3 ± 1,5(х10⁶) КУО/мл). Під впливом зубних паст, що включають антисептики, значно зменшилася кількість мікрофлори та найбільш помітну дію надали зубні пасти, що містять хлоргексидин (9,2 ± 0,8 (х10⁶) КУО/мл), та триклозан (5,5 ± 0,7 (х 10⁶) КУО/мл). Через 1 місяць від початку чищення у групі дітей, що чистили зуби пастою з хлоргексидином, мікробне обсіменіння ротової порожнині зменшилося майже у 2 рази (на 46,8 %), а з триклозаном - в 3 рази (на 68%). У зв'язку з такою вираженою бактерицидною дією паст ми продовжили дослідження. Діти цих 2-х груп припинили чистити зуби вказаними пастами та для догляду за порожниною рота використовували зубну пасту з бензоатом натрію. Рівень мікробного обсіменіння в них вивчали через 1 та 2 місяці (2 та 3 місяці від початку 1-го дослідження). Було встановлено, що у дітей, які застосовували зубну пасту з хлоргексидином, кількість мікрофлори поступово збільшувалася (62,41 %, 73,76 %), але не досягала первинного рівня. У дітей, які спочатку чистили зуби пастою з триклозаном і потім перешли на зубну пасту з бензоатом натрію, бактерійне обсіменіння ротової порожнини через 1 і 2 місяці дослідження було все ще дуже низьким (35,29 %, 40,34 %) та достовірність відмінностей по відношенню до даних, зафіксованих до застосування цієї пасти, склала р<0,001.

ТЕР-тест, що відображає ступінь розчинності емалі, у осіб всіх груп після одного місяця чищення пастами, не змінився. Індекс РМА не збільшився після застосування зубних паст з антисептиками. При цьому слід зазначити, що після застосування пасти, що не включає антисептик (плацебо) інтенсивність запалення ясен збільшилася, причому у дітей - достовірно.

У 2-ій серії досліджень взяли участь молоді люди (18-20 років) без стоматологічної патології (25 осіб), з карієсом зубів та з хронічним катаральним гінгівітом (30 осіб). Досліджувалися зубні пасти, що містять 0,3 % хлоргексидину, 0,3 % триклозану, та зубна паста, що містить 0,3 % триклозану + кополімер. Вивчали мікробне обсіменіння ротової порожнини та вміст мікробів у зубному нальоті, а також ступінь дисбактеріозу по уреазно-лізоцимному тесту.

Результати досліджень впливу зубних паст на мікробіоценоз ротової порожнини здорових осіб представлений в табл. 2. До чищення середні показники вмісту мікроорганізмів у ротових змивах та зубному нальоті випробовуваних були приблизно на одному рівні (р>0,05). Бактеріологічні посіви, зроблені за годину після чищення, показали, що кількість мікроорганізмів у ротовій порожнині після застосування усіх паст значно зменшилася: більш ніж у 2 рази після чищення зубів пастами з хлоргексидином та триклозаном, та на третину - після застосування пасти з комплексоном (триклозан + кополімер). Через 24 години після одноразового чищення зубів - обсіменіння ротової порожнини практично повернулося до початкового рівня (за винятком зубної пасти з триклозаном).

Таблиця 2

Вплив зубних паст на мікробіоценоз ротової порожнини і мікрофлору

зубного нальоту

Час дослід-ження	Кількість мікробних колоній в 1 мл ротового змиву (КУО/мл)	Кількість мікробних колоній в 1 мг зубного нальоту (КУО/мг)
	Зубна паста з хлоргек-сидином (п=9)	Зубна паста з трикло-заном (п=7)	Зубна паста з трикло-заном + кополімер (п=9)	Зубна паста з хлоргек-сидином (п=9)	Зубна паста з трикло-заном (п=7)	Зубна паста з трикло-заном + кополімер (п=9)
До чистки зубов	31,1 ± 2,9 (х 106)	29,6 ± 2,5 (х 106)	35,1 ± 3,1 (х 106)	48,4 ± 3,5 (х 106)	51,2 ± 3,9 (х 106)	56,1 ± 4,2 (х 106)
Через 1 годину	14,1 ± 2,2 (х 106) Р2<0,001	13,0 ± 1,7 (х 106) Р2 <0,001	25,7 ± 2,2 (х 106) Р2<0,05
Через 24 години	28,1 ± 2,0 (х 106)	24,4 ± 2,4 (х 106)	33,4 ± 2,0 (х 106)	46,4 ± 2,7 (х 106)	45,1 ± 3,6 (х 106)	33,1 ± 2,5 (х 106) Р2<0,001
Через 1 тиждень	26,2 ± 1,8 (х 106)	22,1 ± 1,9 (х 106)	33,8 ± 2,5 (х 106)	42,2 ± 1,7 (х 106)	42,5 ± 3,7 (х 106)	35,1 ± 2,2 (х 106) Р2<0,001

Примітка: 1. Достовірність Р₁ - по відношенню до показників в групі «паста з хлоргексидином»; Р₂ - по відношенню до початкового рівня.

Найбільш цікаві дані були отримані через 1 тиждень (7 разів застосування паст для чищення зубів). Під впливом застосування пасти з хлоргексидином рівень мікробного обсіменіння ротової порожнини зменшився на 16 %, зубна паста з триклозаном сприяла зменшенню кількості мікроорганізмів на 26 %, а після застосування зубної пасти з комплексоном (триклозан + кополімер) зменшення відбулося лише на 4 %.

Ситуація з вмістом мікроорганізмів в зубному нальоті була наступна: через добу після одноразового чищення найменші показники кількості мікроорганізмів були зафіксовані після застосування зубної пасти з комплексоном (триклозан + кополімер), причому як по відношенню до початкового рівня, так і інших паст. Така тенденція збереглася і через 1 тиждень після регулярного застосування паст.

Наступні дослідження були присвячені вивченню динаміки зміни ступеня дисбактеріозу порожнині рота у осіб з хронічним катаральним гінгівітом під впливом застосування зубних паст з хлоргексидином, триклозаном і триклозаном + кополімер. Визначали показник уреазно-лізоцимного тесту, що відображає ступінь дисбактеріозу, до чищення зубів, через 5 хвилин, 1 годину та 1 місяць після чищення.

Застосування зубної пасти, що включає хлоргексидин, протягом 1 місяця істотно не змінило активність уреази і лізоциму в ротовій рідині, тобто практично не вплинуло на мікробіоценоз ротової порожнини. Хоча дані, зафіксовані відразу після чищення зубів і через 1 годину, указували на значне зменшення життєдіяльності мікрофлори (зменшення активності уреази). В той же час не спостерігалося підвищення активності чинника захисту - лізоциму. Показник ступеня дисбактеріозу зменшився у бік нормалізації мікробіоценозу. Слід підкреслити, що останнє було обумовлене, в основному, зниженням життєдіяльності мікрофлори.

Зубна паста з «незахищеним» триклозаном, а також включаючі триклозан+кополімер надали аналогічну дію: тривале застосування не привело до зміни показника дисбактеріозу.

Таким чином, вплив зубних паст з різними антисептиками на мікробіоценоз порожнини рота в осіб з хронічним катаральним гінгівітом та карієсом зубів, в основному, зводиться до зменшення мікрофлори без впливу на чинники неспецифічного захисту. Це зумовило проведення подальших досліджень, що стосуються оцінки впливу паст на чинники специфічного захисту ротової порожнини, до яких відносяться імуноглобуліни.

Результати дослідження впливу чищення зубів пастами на синтез імуноглобулінів в ротовій порожнині були наступні: місячне застосування зубної пасти, що містить триклозан + кополімер не зробило істотного впливу на всі класи імуноглобулінів, як у осіб з інтактним пародонтом, так і з гінгівітом. Така ж ситуація спостерігалася і після застосування паст, що містять хлоргексидин і триклозан. Достовірні відмінності у бік збільшення синтезу секреторного імуноглобуліну А спостерігалися у людей з інтактним пародонтом після застосування пасти з триклозаном + кополімер і у осіб з гінгівітом після застосування пасти з хлоргексидином.

У останньому поколінні зубних щіток до традиційного призначення - чищення зубів - додалися інші функції, наприклад, очищення язика. Проведені спеціальні дослідження по вивченню впливу регулярного чищення язика на співвідношення мікробної активності та захисних механізмів ротової порожнини. Досліджено щітки для чищення зубів і язика, що відрізняються формами скребка для язика: з пуговчатими, хвилеподібними та лінійними гумовими виступами.

Результати досліджень наступні: до чищення язика активність уреази була високою, а активність лізоциму - низькою. За показником уреазно-лізоцимного коефіцієнта, зафіксованого в порожнині рота здорових людей, був високий ступінь дисбіозу (3,85).

Після тижневого чищення зубів щіткою з хвилеподібними виступами показник активності уреази зменшився по відношенню до початкового рівня у 3 рази, а активність лізоциму збільшилася у 2 рази, що свідчить про зниження агресії мікроорганізмів та збільшення активності захисних механізмів. Ступінь дисбактеріозу - 0,58 (нормальне співвідношення 1:1), тобто відбулася зміна у бік переважання захисних чинників. Після чищення зубів та язика щіткою «з пуговчатими гумовими виступами активність уреази зменшилася, а активність лізоциму збільшилася, в обох випадках у півтора рази. Коефіцієнт ступеня дисбактеріозу склав 1,93.

Після чищення язика щіткою з лінійними гумовими виступами співвідношення мікроорганізмів та захисних чинників змінилося у бік зменшення мікробної флори (коефіцієнт тесту на дисбактеріоз - 0,92.). Про позитивний ефект отриманих результатів свідчить істотне зниження активності ферменту уреази.

Таким чином, отримані результати дозволяють зробити висновок, що засоби гігієни порожнини рота, що включають антисептичні речовини, справляють виражену антимікробну дію. Їх використання дозволяє зменшити агресивну дію мікроорганізмів при стоматологічній патології. Але, не дивлячись на те, що не виявлено інтенсифікації розвитку стоматологічної патології, після застосування зубних паст з антисептиками, останні можуть бути потенційними агентами, що змінюють мікробний баланс в порожнині рота. При розгляді питання тривалого застосування зубних паст з антисептиками перевагу слід віддавати адсорбованому на носії антисептику, зокрема триклозану + кополімеру. Така комбінація сприяє локальній антимікробній дії без впливу на мікробіоценоз порожнини рота в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених клініко-лабораторних досліджень та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в оптимізації вибору і раціональному застосуванні засобів індивідуальної гігієни порожнини рота спрямованої антимікробної дії у здорових осіб та при стоматологічних захворюваннях на підставі отриманих даних щодо впливу їх на мікробіоценоз ротової порожнини.

1. Встановлено, що у осіб з карієсом зубів і гінгівітом кількість і агресивність умовно-патогенних мікроорганізмів в ротовій порожнині вищі, ніж у здорових людей, а стан природних захисних сил нижчий. У хворих з карієсом зубів встановлено також найбільш високий коефіцієнт дисбактеріозу - 3,23 (при нормі 1), визначений за співвідношенням відносних активностей уреази і лізоциму.

2. У осіб без стоматологічних захворювань в порожнині рота найчастіше зустрічається Str. viridans, лактобактерії і Str. mutans. У хворих на карієс зубів превалюють Str. mutans, лактобактерії та Staph. epidermicus; при хронічному катаральному гінгівіті найбільш поширені Staph. epidermicus, Candida albicans і Enterococus. Висока частота виявлення грибів Candida albicans у хворих на гінгівіт припускає їх участь, разом з іншими мікроорганізмами, у розвитку запального процесу в тканинах пародонту.

3. На підставі проведеного аналізу встановлено, що найбільш поширеними антисептиками у складі зубних паст є хлоргексидин, триклозан, а у складі ополіскувачів - хлоргексидин, цетілпірідинію хлорид і гекситидин. Показано в досліді in vitro, що найбільш виражену антимікробну дію справляє зубна паста, що містить триклозан - зона відсутності зростання на мікробних середовищах 23-24 см.

4. Клінічні дослідження показали, що антисептичні компоненти хлоргексидин, триклозан, бензоат натрію і цетілпірідинію хлорид, введені до складу зубних паст, надають бактерицидний ефект по відношенню до мікрофлори порожнини рота, але різною мірою виразності. М'якшою антимікробною дією володіє зубна паста, що містить бензоат натрію (зменшення рівня мікробного обсіменіння на 27 %), а найбільш вираженою - зубна паста з триклозаном (зменшення рівня обсіменіння на 53 %).

5. Встановлено різний ступінь антибактеріального впливу паст на мікрофлору ротової порожнини у дорослих та дітей, що не мають прогресуючої стоматологічної патології. У дітей зубні пасти з хлоргексидином та триклозаном призводять до різкого зниження кількості бактерійної флори з подальшим повільним відновленням мікробного балансу, особливо, після застосування пасти з триклозаном. Через 2 місяці після чищення зубною пастою з хлоргексидином мікробний баланс відновлюється на 74 %, а з триклозаном - на 40 %. При цьому не виявлено превалювання умовно-патогенної мікрофлори і інтенсифікації розвитку стоматологічної патології після застосування зубних паст з антисептиками.

6. Зубна паста, що включає «захищений» триклозан (триклозан + кополімер), менше впливає на мікробіоценоз ротової порожнини в цілому, але, в той же час справляє виразну бактерицидну дію по відношенню до мікроорганізмів зубного нальоту. Через тиждень після чищення вміст мікрофлори в зубному нальоті зменшується на 38 %.

7. Вплив зубних паст з різними антисептиками на мікробіоценоз порожнини рота в осіб з карієсом зубів і хронічним катаральним гінгівітом, в основному, полягає в зменшенні кількості умовно-патогенних і патогенних бактерій, що опосередковано підтверджується зниженням активності уреази, без впливу на чинники неспецифічного захисту (за показником активності лізоциму).

8. Застосування щітки для чищення зубів та язика істотно зменшує кількість мікрофлори у порожнині рота та підсилює активність чинників природного захисту, що, як наслідок, сприяє нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини. Найбільш виражений ефект отримано після застосування щіток з хвилеподібними та лінійними гумовими виступами для чищення язика.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усі сучасні зубні пасти включають антисептичні компоненти, тому рекомендації по їх раціональному застосуванню повинні грунтуватися на наступному ключовому моменті: наявність або відсутність стоматологічної патології у конкретного індивідуума.

1. Засоби гігієни ротової порожнини з антимікробним ефектом необхідні при наявності стоматологічної патології у порожнині рота (у дорослих і дітей старшого шкільного віку).

2. Дітям в період тимчасового та змінного прикусу доцільно обмежити застосування для догляду за ротовою порожниною зубних паст, що містять концентровані антисептики.

3. У здорових осіб з низькою інтенсивністю карієсу зубів та за відсутності ознак запалення тканин пародонту методом вибору повинна бути зубна паста, що справляє найменший вплив на мікробіоценоз ротової порожнини. Як приклад, можуть бути розглянуті зубні пасти, що включають: триклозан в комплексі з кополімером, про-, пре- і синбіотики.

4. Застосування зубних щіток з додатковим ефектом чищення язика обгрунтовано та показано усім. Періодичність чищення язика - 1-2 рази на тиждень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Косенко К. Н. Влияние зубных паст, вкючающих антисептические средства, на уровень микробной обсемененности ротовой полости / К. Н. Косенко, Т. П. Терешина, О. В. Гончаренко // Дентальные технологии. - 2007. - № 2. - С. 9-11. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці даних, написанні статті.

2. Косенко К.Н. Влияние зубных паст, включающих хлоргексидин и триклозан, на микрофлору зубной бляшки и микробиоценоз ротовой полости / К. Н. Косенко, Т. П. Терешина, О. В. Гончаренко // Современная стоматология. - 2008. - № 3. - С. 58-60. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі результатів, статистичній обробці даних, написанні статті.

3. Гончаренко О. В. Порівняна характеристика мікробного балансу ротової порожнини рота в нормі і при стоматологічній патології / О. В. Гончаренко // Одеський медичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 36-37.

4. Гончаренко О. В. Вплив зубних паст із вмістом антисептичних речовин на рівень мікрофлори ротової порожнини / О. В. Гончаренко // «Молодь - медицині майбутнього»: Міжн. наук. конф. студентів та молодих вчених, 24-25 квітня 2008 р. : тези доп. - Одеса, 2008. - С. 362-363.

5. Левицкий А. П. Изучение влияния щеток для чистки языка на микробиоценоз ротовой полости / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, Т. П. Терешина, О. В. Гончаренко // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. с міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.). - 2008. - № 1. - С. 12. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі результатів, статистичній обробці даних, написанні тез.

АНОТАЦІЯ

Гончаренко О.В. Вплив засобів гігієни на мікробіоценоз ротової порожнини у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2008.

Дисертація присвячена вивченню загального та видового складу мікрофлори порожнини рота в нормі, у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом; аналізу засобів гігієни порожнини рота, представлених на ринку України; впливу різних по складу засобів гігієни порожнини рота на мікробіоценоз ротової порожнини у дітей та молодих людей, що не мають стоматологічної патології і у людей з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом; вивченню впливу на мікробіоценоз ротової порожнини щіток для чищення язика.

На підставі проведеного аналізу встановлені найбільш поширені антисептики, які входять до складу зубних паст, вивчено їхній вплив на мікробіоценоз ротової порожнини в нормі та у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. Визначено загальний та видовий склад мікрофлори порожнини рота у здорових осіб, у хворих з карієсом зубів та хронічним катаральним гінгівітом. Доведено, що застосування зубних щіток з додатковим ефектом чищення язика обгрунтовано і показано усім.

Ключові слова: мікробіоценоз, карієс зубів, хронічний катаральний гінгівіт, зубні пасти, чищення язика.

АННОТАЦИЯ

Гончаренко О.В. Влияние средств гигиены на микробиоценоз полости рта у больных с кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2008.

Диссертация посвящена изучению общего и видового состава микрофлоры полости рта в норме, у больных кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом; анализу средств гигиены полости рта, представленных на рынке Украины; влиянию разных по составу средств гигиены полости рта на микробиоценоз ротовой полости у детей и молодых людей, которые не имеют стоматологической патологии, а также у людей с кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом; изучению влияния на микробиоценоз ротовой полости щеток для чистки языка.

Установлено, что при отсутствии выраженной стоматологической патологии в полости рта наиболее часто встречается Str. viridans, на 2-м месте по распространенности лактобактерии, на третьем - Str.mutans. При кариесе превалируют Str. mutans, лактобактерии и Staph. epidermicus; при хроническим катаральном гингивите наиболее распространены Staph. epidermicus, затем Candida albicans и Enterococus.

На основании проведенного анализа установлено, что наиболее распространенными антисептиками в составе зубных паст являются хлоргексидин, триклозан, а в составе ополаскивателей - хлоргексидин, цетилпиридиний хлорид и гекситидин.

Клинические исследования показали, что антисептические компоненты, введенные в состав зубных паст, оказывают бактерицидный эффект по отношению к микрофлоре полости рта, но в разной степени выраженности. Более мягким антимикробным действием обладает зубная паста, содержащая бензоат натрия (уменьшение бактериальной обсемененности - на 27%), а наиболее выраженным - зубная паста с триклозаном (уменьшение бактериальной обсемененности - на 53%).

Установлена разная степень антибактериального влияния паст на микрофлору полости рта у взрослых и детей, не имеющих прогрессирующей стоматологической патологии. У детей зубные пасты с хлоргексидином и триклозаном приводят к резкому снижению количества бактериальной флоры с последующим медленным восстановлением микробного баланса, особенно, после применения пасты с триклозаном. Через 2 месяца после чистки зубной пастой с хлоргексидином микробный баланс востанавливается на 74 %, а с триклозаном - на 40 %. Влияние зубных паст с разными антисептиками на микробиоценоз полости рта лиц, страдающих кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом, в основном, сводится к уменьшению количества микрофлоры (по снижению активности уреазы), не влияния при этом на факторы неспецифической защиты (по активности лизоцима), и незначительно стимулируя факторы специфической защиты.

Применение щетки для чистки зубов и языка существенно уменьшает количество микрофлоры в полости рта и усиливает активность факторов естественной защиты и, как следствие, оказывает нормализующее воздействие на микробиоценоз полости рта. Наиболее выраженный эффект получен после применения щеток с волнообразными и линейными резиновыми выступами, соотношение активности уреазы и лизоцима при этом составило 0,9 и 0,58, соответственно.

Ключевые слова: микробиоценоз, кариес, хронический катаральный гингивит, зубные пасты, чистка языка.

...