Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Луганський державний медичний університет

УДК 611.728.3 «465»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вікові та індивідуальні особливості будови менісків колінного суглоба та їх зв'язок

14.03.01 - нормальна анатомія

Волошина Ірина Сергіївна

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Ковешніков Володимир Георгійович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Антіпов Микола Васильович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії;

доктор медичних наук, професор Сікора Віталій Зіновійович, медичний інститут Сумського державного університету МОН України, завідувач кафедри анатомії людини.

Захист відбудеться 28 січня 20 10 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.04 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1-г).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1-г).

Автореферат розісланий 25 грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Я. А. Ушко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Колінний суглоб - найбільший та найскладніший суглоб людини. Він виконує важливі функції, забезпечує опору та рухомість нижньої кінцівки. Травми та захворювання колінного суглоба - це провідні причини, що призводять до інвалідності осіб віком понад 60 років (Корнилов Н.Н., Новоселов К.А., Куляба Т.А., 2004; Жиляев А.А., 2005).

Серед усіх пошкоджень нижньої кінцівки частота пошкоджень колінного суглоба сягає від 6,9% до 75% випадків (Маслов А.П., 1999; Соколова И.В., 2000; Карусинов П.С., 2001; Сергеев С.В., А.М. Невзоров, А.Б. Футрык, Н.В. Загородный, 2001). Серед травм колінного суглоба переважають розриви менісків і їх доля становить від 32% до 85% (Шелухин Н.И., В.А. Колесов, Г.Л. Жернаков., 1987; Иде Арафат, 1995; Трофимова Т.Н., Карпенко А.К., 2006). По даним дослідників (Garret J., Steensen R., 1991; Дьяков Д.Д., Макаревский С.Ю., Осипов А.Л. и др., 2000; Карусинов П.С., 2001; Могила О.О., 2005; Меньшикова И.В., Бабырэ В.В., 2008), присередній меніск травмується частіше (46,5% - 87%), ніж бічний (2,7% - 15%). Одночасне пошкодження обох менісків зустрічається рідко - від 1,9% до 6,3% (Leslie В.W., Gardner D.L., Cunningham D.S., Mc Geough J.A, 1998; Шелухин Н.И., 2000; Byung-Ill Lee, Kyung-Dae Min, 2000; Миронов С.П., Орлецкий А.К., Будкова Л.П., 2008). У той же час, можливе поєднання травми меніска і внутрішньо-суглобових зв'язок - від 2% до 20% (Merida-Velasco J., Jian A., Joss R. et al., 1997; Sindel M., Vildirim F., Aydin A. et al., 1999; Amis A.A., Gupte C.M., Bull A.M., Murray R., 2003; Лоскутов А.Е., Головаха М.Л., 2006). Частіше всього травмується тіло меніска, друге місце за кількістю пошкоджень займає передній ріг, третє - задній ріг (Бабкин В.М., 1963). меніск морфологічний постнатальний

З віком в менісках відбуваються дегенеративні зміни, а розриви таких менісків трапляються майже при найменших зусиллях (Вагапова В.Ш., Рыбалко Д.Ю., Самоходова О.В., Валиулин Д.Р., 2000; Ермак Е.М., 2005; Иванцов А.И., 2006). Кількість травм менісків переважає у чоловіків, а середній вік людей з пошкодженням менісків коливається від 20 до 50 років (Миронова З.С., 1982; Городниченко А.И., Панфилов В.М., Першин Г.Г., 1989; Иде Арафат, 1995; Маслова А.П., 1998).

В літературі опубліковані матеріали щодо макроскопічної будови менісків колінного суглоба та його зв'язок. Однак, автори (Лабунский Ю.В., 1968; Mc Bride I., Reid J., 1988; Абдулаєв Р.Я., Могила О.О., Пономаренко С.О., Гапченко В.В., 2006) приводять різні дані про форму і розміри менісків, тому що відсутній єдиний підхід до їх класифікації. Мікроскопічна будова менісків описується в літературі по різному: одні автори стверджують, що меніски представлені фіброзним хрящем (Ахмедов Ш.М., 1990; Волков М.В., Самойлович Є.Ф., Серафин Ю.Я., 1994; Vildirim F.B., Sindel M., Oguz N., Aydin A.T., 1999; Маланин Д.А., Абу Махмуд Шауки, Черезов Л.Л., Шилов В.Г., 2000), інші вказують на те, що меніски це волоконні утворення з неоднорідною структурою, які подібні до сполучної та хрящової тканин в різних їх ділянках (Spden A., Yarker R.M., 1995; Асфандияров Р.И., 1987; Ji Hao Cui, Byoung-Hyun Min, 2007).

Подальші дослідження морфології менісків колінного суглоба та їх зв'язок необхідні для встановлення механізму їх пошкоджень і захворювань, діагностики і розробки раціональних засобів корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Луганського державного медичного університету в рамках науково-дослідницької теми кафедри анатомії людини № 0109U004622 “Вікові та індивідуальні особливості будови менісків колінного суглоба та їх зв'язок“.

Мета і завдання дослідження. Встановити особливості будови менісків колінного суглоба та їх зв'язок в віковому та статевому аспектах. Розробити класифікацію менісків та надати анатомо-морфологічну оцінку отриманих даних з метою впровадження результатів у наукову і педагогічну діяльність. Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1. Вивчити індивідуальні та статеві особливості форми та розмірів менісків у осіб різних вікових груп.

2. Розробити класифікацію менісків колінного суглоба в залежності від їх форм та поширеності.

3. Визначити морфологічні особливості будови зв'язок менісків колінного суглоба у осіб зрілого, похилого та старечого віків.

4. Дослідити характер змін мікроскопічної будови менісків колінного суглоба в періоди постнатального онтогенеза.

Об'єкт дослідження: меніски колінного суглоба та їх зв'язки в різні вікові періоди.

Предмет дослідження: особливості морфології менісків колінного суглоба та їх зв'язок осіб зрілого, похилого та старечого віків.

Методи дослідження. Метод анатомічного препарування - визначення топографії, форми та ознак індивідуальної мінливості менісків та їх зв'язок, вивчення варіантів форм; визначення маси, розмірів менісків та їх зв'язок; гістоморфометрія - вивчення структури менісків колінного суглоба осіб зрілого, похилого та старечого віків; методи варіаційної статистики - визначення вірогідності різниці середніх значень показників, отриманих в ході проведення дослідження та кореляційний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розкриті основні закономірності морфологічних особливостей будови менісків колінного суглоба та їх зв'язок в різні вікові періоди. За допомогою комплексу методів дослідження (анатомічного препарування, морфометрічного, гістоморфометрічного, статистичного) отримані нові дані стосовно будови менісків, їх форм, поширеності, маси та способів фіксації. Розроблена нова класифікація менісків колінного суглоба в залежності від форм та їх поширеності. Виявлено, що морфологічні зміни структури менісків залежать від віку людини та від їх індивідуальних анатомічних особливостей. На відміну від інших робіт, присвячених вивченню морфології менісків колінного суглоба, показана кореляційна залежність між морфометрічними показниками менісків.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження по визначенню особливостей будови та форм менісків, а також їх варіантів розвитку дозволяє провести межу між нормою та патологією, що є необхідним при проведенні морфологічних дослідженнь, а також у клінічній практиці. На основі встановлених особливостей гістологічної будови менісків стає можливим прогнозування його пружно-міцностних властивостей в різних напрямках і розробка методів укріплення колінного суглоба з метою профілактики його травм. Результати дослідження можуть бути використані в функціональній морфології опорно-рухового апарата, геронтології, травматології, спортивній медицині.

Основні положення та висновки дисертаційної роботи впроваджені в учбовий процес і науково-дослідну роботу морфологічних кафедр Луганського державного медичного університету, на кафедрі загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією Буковинського державного медичного університету, на кафедрах гістології та анатомії людини Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, у відділі патоморфології з експериментально-біологічним відділенням ДУ „Інституту травматології та ортопедії АМН України”, на кафедрах анатомії людини Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Одеського державного медичного університету, медичного інституту Сумського державного університету МОН України, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачовського, Харківського національного медичного університету, на кафедрі анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вивчено та проаналізовано наукову літературу як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, написані всі розділи дисертації, проведений набір матеріалу, його препарування, морфологічне дослідження, статистична обробка отриманих даних та їх аналіз. Інтерпретація отриманих результатів, основні положення, що виносяться на захист, і висновки дисертації сформульовані автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовані на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених “Сучасні екологічні проблеми України” (Луганськ, 9 грудня, 2008 р.), на науково-практичній конференції “Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології” (Тернопіль, 10-11 червня, 2009 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні методи лікування внутрішньо- та навколосуглобних ушкоджень” (Одеса, 18-19 червня, 2009 р.), на 9 міжнародному конгресі “Ninth European Congress on Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis - ECCEO 9 - IOF” (Афіни, 11-12 травня, 2009 р.), на науково-практичній конференції “Невертеброгенні ураження периферичної нервової системи” (Луганськ, 14-15 жовтня, 2009 р.), на науково-практичній конференції керівників анатомічних кафедр і інститутів ВУЗів СНД і Східної Європи “Научная организация деятельности анатомических кафедр в современных условиях” (Республіка Бєларусь, Вітебськ, 4-5 листопада, 2009 р.), на засіданні Луганського обласного науково-медичного суспільства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів.

Публікації. Основні результати дисертації відображені у 8 наукових працях, із них 5 статей та 3 тез, із яких 4 статті та 1 тези опубліковані у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Самостійно опубліковано 7 праць.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 241 сторінках комп'ютерного набору. Робота включає вступ, огляд літератури, розділи “Матеріал та методи дослідження”, “Власні дані”, “Кореляційний аналіз отриманих даних” “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, висновки, перелік використаних джерел та додатки, які складаються з 3 підрозділів. Дисертація ілюстрована 81 рисунками, 62 таблицями, 45 з яких надані у додатках. Обсяг, що займають ілюстрації, таблиці та додатки становить 91 сторінки. Перелік використаних літературних джерел містить 198 найменувань, з них 93 латиницею.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для комплексного вивчення менісків та їх зв'язок, стали колінні суглоби 80 ампутованих кінцівок осіб обох статей віком від 24 до 88 років без захворювання опорно-рухового апарата. Матеріал доставлявся з патологоанатомічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні, забір матеріалу здійснювався не пізніше 24 годин після ампутації нижньої кінцівки.

В роботі були використані наступні методи: метод анатомічного препарування, метод морфометрії, гістоморфометрії, методи варіаційної статистики. Достовірною вважали вірогідність помилки менше 5% (р<0,05).

Анатомічна частина складалась з методу препарування колінних суглобів та з описово-порівняльної характеристики менісків та їх зв'язок.

Протягом дослідження оцінювалося взаємовідношення менісків та їх зв'язок з іншими внутрішніми структурами колінного суглоба, визначались форма менісків, варіанти фіксації та взаєморозташування зв'язок менісків відносно одна одної.

Для визначення маси менісків з точністю виміру до 1 мг. були використані аналітичні ваги ВЛА-200.

За допомогою Video Presenter SVP - 5500 спочатку фотографували окремо кожну зв'язку, надалі - меніски, після їх відділення від зв'язок. Отримані зображення піддавали ретельному морфометрічному дослідженню, використовуючи оригінальную комп'ютерну програму “Master of Morphology, 2008” (Овчаренко В.В., Маврич В.В., 2004).

Так, за допомогою вищезгаданої програми були визначені: довжина, ширина та товщина поперечної зв'язки коліна, передньої та задньої меніско-стегнових зв'язок, зв'язок передніх та задніх рогів менісків колінного суглоба. Також, визначені товщина тіла та рогів менісків по зовнішньому краю, довжина зовнішньої та внутрішньої окружностей менісків, передньо-задній та поперечний розміри, площа нижньої поверхні, відстань між рогами, ширина і довжина тіла, а також ширина рогів.

Для порівняння ширини тіла, ширини рогів та ступеня виразності кривизни обох менісків визначались одноіменні коефіцієнти, які виражались у відсотках та одиницях. Коефіцієнт ширини тіла - це відношення ширини тіла меніска до його поперечного розміру; коефіцієнт ширини рогів - відношення ширини переднього рога до ширини заднього рога; коефіцієнт кривизни меніска - це відношення поперечного розміру меніска до його передньо-заднього розміру.

У випадках з рідкісними формами, які були визначені в ході дослідження (дискоідний інтермедіарний та суцільний меніски) встановлювали передньо-задній та поперечний розміри, площу нижньої поверхні, товщину меніска в середній частині по його зовнішньому краю, а також коефіцієнт кривизни меніска.

Для визначення меж між тілом та рогами менісків, за основу була прийнята методика В.Ш. Вагаповой та О.В. Самоходовой (2004).

Гістологічному дослідженню піддавали ділянки меніска, отриманих із середніх відділів переднього, заднього рогів та тіла. Фіксацію менісків проводили у 10% розчині нейтрального формаліну з подальшим промиванням проточною водою та зневоднюванням у батареї спиртів зростаючої концентрації та толуолі по загально-прийнятій методиці. Матеріал заливали в парафінові блоки. Готували гістологічні зрізи товщиною 10-12 мкм, які були проведені у горізонтальній та вертикальній площинах. Фарбування здійснювали гематоксилін-еозіном та за Ван-Гізоном - для визначення колагенових волокон. Деталі гістологічної будови зрізів менісків вивчали за допомогою мікроскопа Olympus BX-41 з використанням об'єктивів Plan 4х ?/-, Plan 10х х/0.25, Plan 40х х/0.65 ?/0.17.

Морфометрічне дослідження об'єктів проводили на компьютерному комплексі до складу якого входять: мікроскоп Olympus BX-41, цифровий фотоапарат Olympus С 5050 Z з п'яти мегапіксельною матрицею, котрий з'єднується з мікроскопом системою адаптерів тієї ж фірми. Мікрофотографії отримували в декількох режимах збільшення, використовуючи наближення об'єктива - Zoom 162. Для отримання параметрів об'єктів (ширина внутрішньої зони менісків, діаметр хондроцитів, кількість поодиноко розташованих клітин та хондронів) цифрові зображення завантажували в програму “Master of Morphology, 2008”.

Отримані в результаті дослідження показники, оброблялись на персональному компьютері в програмі Excel 2007 для Windows XP з використанням методів варіаційної статистики.

Результати дослідження та їх аналіз. Нами визначені п'ять форм присереднього меніска (ПМ). Найбільш часто зустрічається ПМ з широким заднім рогом (68,75%), меніск з однаковою шириною рогів (17,5%) і меніск з широким переднім рогом (10%). Рідко зустрічаються дискоідний суцільний і подвійно-шаруватий ПМ, 2,5% та 1,25% відповідно. Подвійно-шаруватий меніск - це рідкісний тип меніску, який характеризується розташуванням двох менісків один над одним. Вони з'єднуються між собою в ділянці переднього та заднього рогів. Подвійно-шаруватий меніск, на відміну від звичайного, є значно меншим та вузким.

Бічний меніск (БМ) представлений наступними найбільш поширеними формами: підковоподібний БМ (21,25%), меніск С-подібної форми та з широким переднім рогом (по 17,5%), дискоідний інтермедіарний (16,25%), меніск з широким заднім рогом (12,5%) і дискоідний інфантильний БМ (8,75%). Рідко зустрічаються дискоідні суцільні (5%) та кільцеподібні (1,25%) БМ. БМ кільцеподібної форми складається з двох частин, які мають форму півкілець. Обидві частини меніска однакові за розмірами та мають рівні чіткі краї. Зовнішнє півкільце фіксується до капсули суглоба, а внутрішнє - лежить вільно в порожнині суглоба між бічним виростком стегнової кістки, комплексом схрещених зв'язок і виростковим підвищенням великогомілкової кістки.

В залежності від поширеності форм менісків ми розробили наступну класифікацію менісків колінного суглоба: І. Форми ПМ колінного суглоба: 1. Основні форми: (а) з широким заднім рогом; (б) з однаковою шириною рогів; (в) з широким переднім рогом. 2. Рідкісні форми: (а) кільцеподібний меніск; (б) дискоідний суцільний (примітивний) меніск; (в) подвійно-шаруватий меніск. ІІ. Форми БМ колінного суглоба: 1. Основні форми: (а) підковоподібний меніск; (б) С-подібний меніск; (в) меніск з широким переднім рогом; (г) меніск з широким заднім рогом; (д) дискоідний інтермедіарний (напівдискоідний) меніск; (е) дискоідний інфантильний меніск. 2. Рідкісні форми: (а) дискоідний суцільний (примітивний); (б) кільцеподібний меніск; (в) подвійно-шаруватий меніск.

Форма менісків колінного суглоба не залежить від статі та віку людини. ПМ з широким заднім рогом і БМ підковоподібної форми, як правило, є найбільш поширеними формами як серед жінок, так і серед чоловіків. В обидва періоди зрілого віку, похилого та старечого віків форми менісків колінного суглоба зустрічаються в різних співвідношеннях.

Встановлено, що в суглобі форма одного меніска не визначає форму іншого. В той же час спостерігаються наступні поєднання ПМ та БМ: ПМ з широким заднім рогом і підковоподібний БМ (16,25%), ПМ з широким заднім рогом і С-подібний БМ (15%), по 11,25% - комбінація менісків з широкими задніми рогами, а також ПМ з широким заднім рогом і БМ з широким переднім рогом.

Присередній меніск з широким заднім рогом, що зустрічається найчастіше, має наступні параметри: передньо-задній розмір меніска - 36,80±1,06 мм, поперечний розмір - 26,52±0,87 мм, відстань між рогами - 27,76±0,67 мм, ширина переднього рога - 5,24±0,29 мм, ширина заднього рога - 13,02±0,37 мм, ширина тіла - 10,82±0,52 мм, довжина тіла - 33,88±0,78 мм, коефіцієнт ширини тіла - 41,46±1,99%, коефіцієнт кривизни меніска - 72,58±1,79%, коефіцієнт ширини рогів - 0,41±0,03, довжина зовнішньої окружності - 79,09±1,46 мм, довжина внутрішньої окружності - 42,11±0,78 мм, площа нижньої поверхні - 610,05±11,09 мм2, товщина переднього рога - 7,18±0,27 мм, товщина заднього рога - 7,38±0,31 мм, товщина тіла - 7,33±0,24 мм. Середня маса ПМ становить 4,265±0,139 г.

Довжина зовнішньої окружності всіх форм ПМ, в середньому більша внутрішньої окружності на 29,82 мм (р<0,05). Довжина внутрішньої окружності ПМ з широким переднім рогом достовірно більша окружності дискоідного суцільного меніска на 2,35 мм (р<0,05).

Передньо-задній розмір ПМ у всіх випадках більший, ніж поперечний, в середньому на 15,71 мм (р<0,05). Максимальна різниця між цими показниками спостерігається у ПМ з широким переднім рогом і складає 19,02 мм, мінімальна - у ПМ з широким заднім рогом і становить 10,28 мм (р<0,05).

Максимальний поперечний розмір, який становить 26,52 мм, у ПМ з широким заднім рогом, мінімальний (21,44 мм) - у дискоідного суцільного меніска. Поперечний розмір ПМ з широким заднім рогом достовірно переважає за одноіменний показник ПМ з широким переднім рогом на 4,85 мм (р<0,05).

Найбільша відстань між рогами, що складає 32,95 мм, у ПМ з широким переднім рогом, найменша (27,76 мм) - у меніска з широким заднім рогом.

Площа нижньої поверхні ПМ залежить від його форми. Мінімальну площу нижньої поверхні має ПМ з однаковою шириною рогів і вона становить 402 мм2, а максимальна площа нижньої поверхні у ПМ з широким заднім рогом і складає 610,05 мм2 (різниця достовірна при р<0,01).

Саме вузьке і коротке тіло має ПМ з однаковою шириною рогів, а широке і довге - меніск з широким заднім рогом (р<0,05). Ширина тіла ПМ з широким заднім рогом, так само як і його довжина, достовірно більша ширини тіла ПМ з однаковою шириною рогів на 3,5 мм (р<0,01).

Ширина рогів ПМ з різною шириною рогів має певну залежність: більшому значенню ширини заднього рога завжди відповідає малий розмір переднього рога і навпаки. ПМ з широким переднім рогом має більш товсте тіло, ніж меніски з широким заднім рогом і однаковою шириною рогів (р<0,05). До того ж меніск з широким заднім рогом має задній ріг, який в 1,5 рази товще, ніж одноіменний ріг меніска з однаковою шириною рогів (р<0,01).

Найменший коефіцієнт ширини тіла, що становить 29,74% у ПМ з однаковою шириною рогів, найбільший (41,46%) - у меніска з широким заднім рогом. Різниця між показниками цих форм становить 11,72% і достовірна при р<0,01.

Середній показник коефіцієнта кривизни ПМ становить 60,82%. Цей показник ПМ з широким заднім рогом достовірно переважає над показником меніска з широким переднім рогом на 18,29% (р<0,02). Коефіцієнт кривизни ПМ з широким заднім рогом достовірно більший за показник меніска з однаковою шириною рогів і становить 7,49% (р<0,05).

При порівнянні параметрів товщини рогів та тіла різних форм ПМ було встановлено, що саме товсте тіло має меніск з широким переднім рогом. Так, показники товщини тіла менісків з широким заднім рогом і однаковою шириною рогів достовірно менші за одноіменний показник меніска з широким переднім рогом, на 0,93 мм і 1,54 мм відповідно (р<0,05). До того ж, ПМ з широким заднім рогом має в 1,5 рази товще задній ріг, ніж меніск з однаковою шириною рогів (р<0,01).

Мінімальна маса ПМ становить 1,932 г і належить меніску з широким переднім рогом, а максимальна - меніску з широким заднім рогом і становить 7,929 г.

Найбільш поширеною формою БМ є підковоподібний меніск, який характеризується наступними морфометрічними параметрами: передньо-задній розмір меніска - 30,95±0,95 мм, поперечний розмір - 25,58±0,37 мм, відстань між рогами - 17,99±0,92 мм, ширина переднього рога - 10,00±0,25 мм, ширина заднього рога - 10,26±0,25 мм, ширина тіла - 10,35±0,17 мм, довжина тіла - 27,66±0,56 мм, коефіцієнт ширини тіла - 40,49±0,53%, коефіцієнт кривизни меніска - 83,51±2,01%, коефіцієнт ширини рогів - 1,08±0,03, довжина зовнішньої окружності - 84,00±0,64 мм, довжина внутрішньої окружності - 42,40±1,26 мм, площа нижньої поверхні - 550,94±5,44 мм2, товщина переднього рога - 6,36±0,27 мм, товщина заднього рога - 6,38±0,15 мм, товщина тіла - 7,24±0,24 мм. Важить БМ в середньому 3,990±0,138 г.

У всіх випадках довжина зовнішньої окружності (мінімальне значення - 46,83 мм, максимальне - 94,53 мм) більша, ніж внутрішня (мінімальне значення - 16,23 мм, максимальне - 48,89 мм). Передньо-задній розмір БМ знаходиться в діапазоні від 16,79 мм до 37,16 мм. Максимальний поперечний розмір меніска - 27,73 мм, а мінімальний - 11,21 мм. Найменша площа нижньої поверхні складає 317,33 мм2, найбільша - 550,94 мм2.

Мінімальна відстані між рогами БМ - 15,44 мм, а максимальна - 23,56 мм. Ширина переднього рога варіює від 10 мм до 14,62 мм, а заднього - від 10,26мм до 14,98 мм. Ширина тіла, знаходиться в діапазоні від 10,35 мм до 16,46 мм. Довжина тіла БМ варіює від 27,66 мм до 34,79 мм. Товщина переднього рога, заднього рога та тіла знаходяться майже в однаковому діапазоні, який складає: для переднього рога - 6,36 мм - 8,70 мм, для заднього рога - 6,38 мм - 8 мм, для тіла - 6,08 мм - 9 мм. Важить БМ в середньому 3,990±0,138 г.

Мінімальна відстань між рогами у дискоідного інтермедіарного меніска і становить 15,44±0,41 мм, а максимальна (23,56±1,29 мм) - у меніска С-подібної форми, різниця складає 8,12 мм і достовірна при р<0,01.

Найбільший показник передньо-заднього розміру відмічен у меніска С-подібної форми (37,16±0,77 мм), а найменший - у дискоідного суцільного меніска (16,79±1,37 мм), різниця складає 20,37мм і достовірна при р<0,01.

Поперечний розмір, так само як і передньо-задній, найменший у дискоідного суцільного меніска (11,21±0,41 мм), а найбільший - у дискоідного інтермедіарного (27,73±0,84 мм) (р<0,01).

Довжина тіла різних форм БМ варіює від 34,79 мм (у меніска з широким заднім рогом) до 27,66 мм (у меніска підковоподібної форми).

Ширина переднього рога БМ С-подібної та підковоподібної форм, дискоідного інтермедіарного та інфантильного, а також меніска з широким заднім рогом практично однакові та різняться між собою не більше ніж на 2 мм.

Максимальну площу нижньої поверхні має БМ підковоподібної форми, його площа достовірно більша за площу дискоідного суцільного меніска на 233,61 мм2 і на 39,63 мм2 - меніска С-подібної форми (р<0,01).

Максимальну ширину переднього рога має меніск з широким переднім рогом, вона становить 14,62±0,64 мм, заднього рога і тіла - дискоідний інфантильний меніск, 14,98±0,79 мм і 16,46±1,15 мм відповідно. При порівнянні параметрів показників обох менісків в залежності від статі та віку достовірних відмінностей виявлено не було (р<0,05).

Найбільшу товщину переднього рога мають дискоідний інфантильний меніск (8,36 мм) і меніск з широким переднім рогом (8,70 мм). Ці показники достовірно перевищують значення показників менісків з широким заднім рогом і дискоідного інтермедіарного (р<0,05). Товщина переднього рога С-подібного БМ достовірно менша за показники дискоідного інфантильного і меніска з широким переднім рогом, на 1,51 мм і 1,85 мм відповідно (р<0,01).

Мінімальне значення кривизни меніска (67,87%) має дискоідний суцільний меніск, максимальне - дискоідний інтермедіарний (91,41%), різниця становить 23,54% і достовірна при р<0,02.

Коефіцієнт кривизни С-подібного БМ достовірно менший одноіменного показника меніска підковоподібної форми і дискоідного інтермедіарного на 9,47% і 17,37% відповідно (р<0,01).

Мінімальну масу, яка становить 2,134 г, має БМ С-подібної форми, максимальну - меніск з широким заднім рогом, який важить 8,431 г. При чому, БМ з широким переднім рогом достовірно важчий, ніж підковоподібний і С-подібний меніски, відповідно на 0,775 г. та 1,163 г. (р<0,05). До того ж, С-подібний меніск достовірно легший, ніж дискоідні інфантильний та інтермедіарний меніски (р<0,01).

При порівнянні морфометрічних показників БМ підковоподібної форми з показниками інших форм БМ було відмічено, що він має найменші значення ширини переднього та заднього рогів, довжини тіла, товщини переднього та заднього рогів. Так, товщина переднього рога підковоподібного меніска достовірно менша (р<0,01) за одноіменний показник менісків з різною шириною рогів, дискоідних інфантильного та інтермедіарного менісків (р<0,05), так само як і ширина заднього рога достовірно менша за показники інших форм БМ (р<0,01).

При проведенні порівняльного аналізу отриманих даних що характеризують присередній та бічний меніски було виявлено, що відстань між рогами ПМ у півтора рази більша відстані між рогами БМ (р<0,01). Ширина тіла, навпаки, достовірно переважає у БМ над шириною тіла ПМ на 35% (р<0,05). Коефіцієнт кривизни БМ достовірно більший одноіменного коефіцієнта ПМ на 14,94% (р<0,01). Передньо-задній розмір більший у ПМ, але різниця не достовірна. При порівнянні інших параметрів менісків колінного суглоба достовірної різниці виявлено не було.

Серед показників різних форм ПМ існує сильний позитивний кореляційний зв'язок між показниками передньо-заднього розміра і відстані між рогами ПМ з широким переднім рогом (r=0,94, р<0,05), а також негативний сильний кореляційний зв'язок між шириною його переднього рога і тіла (r=-0,86, р<0,05). Прямий виражений кореляційний зв'язок встановлен між поперечним розміром і довжиною тіла ПМ з широким заднім рогом (r=0,72, р<0,05). Негативний сильний зв'язок існує між шириною і товщиною тіла ПМ з однаковою шириною рогів (r=-0,84, р<0,05). Існує виражений зворотній кореляційний зв'язок (r=-0,99, р<0,05) між показником ширини тіла ПМ з однаковою шириною рогів і його довжиною зовнішньої окружності. Прямий виражений кореляційний зв'язок встановлен між поперечним і передньо-заднім розмірами ПМ з однаковою шириною рогів (r=0,99, р<0,05).

Встановлено, що існує виражений зворотній кореляційний зв'язок між показником відстані між рогами БМ С-подібної форми і його шириною тіла (r=-0,98, р<0,05), а прямий - між його товщиною заднього рога та тіла (r=0,99, р<0,05). До того ж виражений прямий кореляційний зв'язок існує між показником довжини тіла БМ підковоподібної форми і його товщиною тіла (r=0,99, р<0,05).

Результати кореляційного аналізу показали, що у осіб обох статей, існує зворотній сильний зв'язок (r=-0,99, р<0,05) між показниками ширини тіла та довжини зовнішньої окружності ПМ з однаковою шириною рогів. Серед всіх форм БМ у чоловіків був встановлен прямий сильний кореляційний зв'язок між показниками ширини переднього рога та довжини тіла (r=0,99, р<0,05).

На основі отриманих даних були створені перетини кореляційних циліндрів для різних форм менісків.

Меніски колінного суглоба мають різну кількість зв'язок і різне відсоткове співвідношення між місцями їх фіксації. Кількість зв'язок кожного з менісків не залежить від його форми, розмірів, віку та статі.

Постійним місцем прикріплення переднього рогу ПМ є великогомілкова кістка та нерідко (42,5%) остання - єдине місце його фіксації. Додатково передній ріг ПМ може прикріплятися або до переднього рога БМ за рахунок поперечної зв'язки коліна (56,25%), або до передньої схрещеної зв'язки (1,25%). На відміну від переднього, задній ріг ПМ фіксується лише до медіальної частини заднього скату міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки. У більшості випадків (96,25%) ця точка розташована попереду від місця фіксації задньої схрещеної зв'язки і лише у 3,75% - на одному рівні з нею.

Таким чином, основними місцями фіксації переднього рога ПМ меніска є великогомілкова кістка, передній ріг БМ і передня схрещена зв'язка, заднього рога - великогомілкова кістка.

Основними точками фіксації переднього рога БМ є великогомілкова кістка, передній ріг ПМ, передня схрещена зв'язка та стегнова кістка. Ці місця фіксації зустрічаються в різних співвідношеннях. У 18,75% спостережень передній ріг фіксується лише до великогомілкової кістки, у 45% - до великогомілкової кістки та переднього рога ПМ, і у 36,25% фіксація здійснюється у трьох точках - до великогомілкової, стегнової кісток і переднього рога ПМ.

Задній ріг БМ може мати від одного до чотирьох місць прикріплення. При наявності одного місця фіксації у якості нього (11,25%) виступає великогомілкова кістка та рідко (2,5%) - стегнова. При наявності двох точок фіксації, одна розташовується на верхньому епіфізі великогомілкової кістки, а друга - на присередньому виростку стегна (60%). Сполучною ланкою у 62,5% випадків виступає передня меніско-стегнова зв'язка, а у 52,5% - задня меніско-стегнова зв'язка. Наявність обох зв'язок водночас спостерігалась у 26,25% випадків. Задня меніско-стегнова зв'язка розташовується по задній поверхні задньої схрещеної зв'язки, а передня меніско-стегнова зв'язка - по її передній поверхні. Ці зв'язки прикріплюються до присереднього виростка стегна. Задня меніско-стегнова зв'язка товстіше за передню на 0,5 мм і довше на 5,62 мм, але остання є ширшою на 2,23 мм (р<0,01).

Отже, основними місцями фіксації заднього рога БМ є великогомілкова та стегнова кістки, а також комплекс схрещених зв'язок.

В осіб обох статей товщина зв'язки переднього рога ПМ практично не відрізняються одна від одної, проте у чоловіків її ширина достовірно більша на 1,82 мм (р<0,05), в той час як її довжина більша у жінок на 6,61 мм (р<0,05). У жінок ширина та довжина зв'язки переднього рога БМ більші, ніж у чоловіків, але різниця недостовірна. Значної різниці між розмірами зв'язок задніх рогів менісків, а також статистично значущих відмінностей між розмірами зв'язок у вивчаємі вікові періоди не виявлено.

На горізонтальних зрізах меніски колінного суглоба мають три зони: внутрішню, середню і зовнішню. Внутрішня та середня зони представлені волоконним хрящем, а зовнішня - щільною неоформленою сполучною тканиною. На вертикальних зрізах вони мають вигляд трикутника. При цьому добре визначаються верхній та нижній вільні поверхні меніска, латеральна поверхня, а також гострий медіальний край. На вертикальних зрізах визначаються поверхневі (периферійні), середній та центральний шари. Останній представлений щільною неоформленою сполучною тканиною, а периферійні і середні шари - волоконним хрящем.

Тканина менісків колінного суглоба складається з основної речовини, в якій розташовані еластичні та колагенові волокна, що мають різний напрямок і складаються в пучки, між якими розташовані клітинні елементи.

Між колагеновими волокнами містяться поодиноко розташовані хондроцити, хондробласти, а також ізогенні групи, які складаються з двох і більше клітин. Іноді в менісках зустрічаються безклітинні ділянки та зони з високою, середньою та низькою щільністю розташування клітин. Частіше за все в менісках зустрічаються два види клітин: хондроцити та хондробласти овальної форми з овальним ядром і вузьким обідком цитоплазми і веретеноподібної форми з палицеподібним ядром та тонким обідком цитоплазми. Вони розташовуються ланцюжком між пучками колагенових волокон. В ізогенних групах хондроцити матрикса розташовуються у вигляді “вінчика”, “монетного стовпчика”, або ланцюжка.

В місці переходу рога меніска в його зв'язку пучки колагенових волокон розташовуються паралельно один до одного і займають всю товщу зріза.

Наявність кровоносних судин спостерігається лише в центральному шарі меніска. Таким чином, поверхневі та середні шари є безсудинними, а в центральному шарі розташовується сітка мікросудин, що пов'язана з сіткою капсули суглоба та зв'язок рогів менісків.

В похилому і старечому віках в поверхневих шарах меніска з'являються виразки різної глибини і довжини, спостерігається наявність порожніх лакун, розволокнення шарів меніска, зменшення кількості клітин і їх лізис, збільшення ізогенних груп. Центральний та середні шари піддаються найменшим змінам.

Встановлено, що більшою варіабільністю показників відрізняється показник ширини внутрішньої зони меніска. Значення цього показника коливаються в широкому діапазоні во всі вікові періоди, а саме: в першому періоді зрілого віку ширина внутрішньої зони знаходиться в діапазоні від 12,04 мкм до 164,75 мкм; в другому періоді - від 40,03 мкм до 133,25 мкм; в похилому віці ширина варіює від 12,44 мкм до 263,25 мкм; в старечому - від 23,37 мкм до 148,93 мкм. Максимальну ширину внутрішньої зони, яка становить 263,25 мкм, має тіло меніска, а мінімальну (12,04 мкм) - передній ріг меніска.

Аналіз показників ширини внутрішньої зони тіла і рогів менісків доводить, що немає статистично значимих відмінностей між присереднім і бічним меніском, так само як і статевих.

В ході дослідження були визначені кількість поодиноко розташованих хондроцитів і ізогенних груп в полі зору. Так, в першому періоді зрілого віку зустрічаються безклітинні ділянки та ділянки з малою кількістю клітин (від 2 до 5), крім того є ділянки з максимальною кількістю клітин (до 40). Наявність ізогенних груп у першому періоді зрілого віку не виявлена. Як в першому періоді зрілого віку, так і в другому клітини меніска розташовуються нерівномірно. Максимальна кількість клітин в полі зору в другий період зрілого віку становить 35. В цьому періоді з'являються по 3-4 ізогенні групи. Похилий і старечий віки характеризуються тим же розподілом клітин во внутрішній зоні меніска, але кількість безклітинних ділянок і ізогенних груп зростає, а кількість клітин в полі зору, відповідно, зменшується до 30 в похилому віці та до 20 в старечому.

Во внутрішній зоні переднього рога меніска кількість ізогенних груп в похилому віці зростає на 0,32 в порівнянні з показником другого періода зрілого віку, а в старечому віці - на 0,95 в порівнянні з показником похилого віку (р<0,05). Кількість ізогенних груп тіла меніска в похилому віці достовірно переважіє над кількістю груп другого періода зрілого віку на 0,41 (р<0,05). Встановлено, що кількість ізогенних груп во внутрішній зоні заднього рога меніска достовірно збільшується на протязі всіх досліджуємих вікових періодах.

Висновки

У дисертації за допомогою сучасних методів морфологічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі щодо вікових та індивідуальних особливостей будови менісків колінного суглоба та їх зв'язок. Одержані дані є основою для наступних клініко-анатомічних досліджень.

1. Присередній меніск (ПМ) колінного суглоба має п'ять форм. Основними його формами є меніск з широким заднім рогом (68,75%), з однаковою шириною рогів (17,5%) та з широким переднім рогом (10%), його рідкісні форми - дискоідний суцільний (2,5%) і подвійно-шаруватий меніск (1,25%).

2. Серед форм бічного меніска (БМ) частіше за все зустрічається підковоподібний (21,25%), С-подібний та меніск з широким переднім рогом (по 17,5%). Рідкісні форми БМ - це дискоідний суцільний та кільцеподібний меніски, які зустрічаються в 5% і 1,25% відповідно.

3. Встановлено, що ПМ з широким заднім рогом є найбільш поширеною формою як для жінок (47,62%), так і для чоловіків (76,27%). Дискоідний суцільний меніск рідко зустрічається в осіб обох статей. У жінок рідкою формою є меніск з широким переднім рогом (4,76%), а у чоловіків - подвійно-шаруватий меніск (1,7%). Підковоподібний БМ у жінок складає 19,05%, а у чоловіків - 22,03%. Рідкою формою у жінок є дискоідний інфантильний і кільцеподібний меніски (по 4,76%), а у чоловіків - дискоідний суцільний меніск (1,7%).

4. Відсоток поширеності ПМ з широким заднім рогом у різні вікові періоди складає 62,5-75%. Менш поширеними формами ПМ у другому періоді зрілого віку і в старечому є дискоідний суцільний меніск, 3,85% і 6,25% відповідно, а в похилому віці - подвійно-шаруватий (4,54%). Серед форм БМ в першому періоді зрілого віку і в старечому віці переважає підковоподібний меніск, який зустрічається в 31,25% і 25% відповідно. В ці ж періоди рідко зустрічається дискоідний інфантильний меніск (по 6,25%). В другому періоді зрілого віку найбільш поширеною формою БМ є меніск з широким переднім рогом (23,08%), а меніски з широким заднім рогом і кільцеподібний зустрічаються доволі рідко (по 3,85%). В похилому віці більш поширеним є С-подібний БМ (31,82%), а менш - дискоідний суцільний меніск (4,55%).

5. ПМ колінного суглоба фіксується за допомогою двох (42,5%) або трьох зв'язок (57,5%), у той час як БМ - за допомогою двох (10%), трьох - (28,75%), чотирьох - (43,75%) та п'ятьох зв'язок (17,5% ). Основними місцями фіксації передніх рогів менісків колінного суглоба є великогомілкова кістка, передній ріг протилежного меніска та передня схрещена зв'язка. Передній ріг БМ додатково може фіксуватися до стегнової кістки разом із передньою схрещеною зв'язкою. Місцем фіксації задніх рогів менісків у більшості випадків є задній скат міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки. До того ж, задній ріг БМ може фіксуватись до комплексу схрещених зв'язок і стегнової кістки за рахунок меніско-стегнових зв'язок.

6. Серед показників ПМ з однаковою шириною рогів існує сильний зворотній кореляційний зв'язок між показниками ширини його тіла меніска і довжиною зовнішньої окружності (r=-0,99, р<0,05), прямий же сильний зв'язок встановлений між поперечним і передньо-заднім його розмірами (r=0,98, р<0,05). Спостерігається сильний зворотній зв'язок між показниками відстані між рогами С-подібного БМ і шириною його тіла (r=-0,98, р<0,05). Прямий сильний кореляційний зв'язок існує між показниками довжини та товщини тіла підковоподібного БМ (r=0,99, р<0,05). Встановлено, що у осіб обох статей існує зворотній сильний зв'язок (r=-0,99, р<0,05) між показниками ширини тіла та довжини зовнішньої окружності ПМ з однаковою шириною рогів.

7. На гістологічних зрізах меніски колінного суглоба складаються з п'яти шарів: центрального, верхнього та нижнього поверхневих і розташованих між ними верхнього та нижнього середніх шарів. Центральний шар утворений щільною неоформленою сполучною тканиною та є каркасом для інших шарів меніска. Поверхневі і середні шари меніска представлені волокнистою хрящовою тканиною. Зв'язки менісків є продовженням центрального шару і складаються з щільної оформленої сполучної тканини. З капсули суглоба в центральний шар меніска проникають кровоносні судини, які розповсюджуються на всю його товщу. В похилому і старечому віках в поверхневих шарах меніска з'являються виразки різної глибини і довжини, спостерігається наявність порожніх лакун, розволокнення шарів меніска, зменшення кількості клітин і їх лізис, що значно зменшує регенераційні властивості меніска.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Волошина І. С. Анатомічна мінливість будови менісків колінного суглоба людини / І. С. Волошина // Сучасні методи лікування внутрішньо- та навколосуглобних ушкоджень: мат. наук.-практ. конференції з міжнародною участю, 18-19 червня, 2009 р. - Одеса, 2009. - Вісник морської медицини. - 2009. - № 2. - С. 220-224.

2. Волошина І. С. Варіанти фіксації менісків колінного суглоба у осіб зрілого та старечого віку / І. С. Волошина // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2009. - № 2. - С. 87-90.

3. Волошина І. С. Особливості мікроскопічної будови менісків колінного суглоба в різні вікові періоди / І. С. Волошина // Невертеброгенні ураження периферичної нервової системи: мат. наук.-практ. конференції, 14-15 жовтня, 2009 р. - Луганськ, 2009. - Український медичний альманах. - Том. 12, № 4. - С. 68-72.

4. Волошина І. С. Особливості регенерації менісків колінного суглоба / І. С. Волошина // Український морфологічний альманах. - 2008. - Т. 6, № 4. - С. 111-115.

5. Волошина И. С. К вопросу исследования менисков коленного сустава человека / И. С. Волошина // Сучасні екологічні проблеми України: мат. І всеукраїнської наук.-практ. конференції студентів, аспірантів, молодих вчених, 9 грудня, 2008 р. - Луганськ, 2008. - Український медичний альманах. - Т. 11, № 6. - С. 132.

6. Волошина І. С. Варіанти будови менісків колінного суглоба людини / І. С. Волошина // Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології: збірник мат. наук.-практ. конференції, 10-11 червня, 2009 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 28-29.

7. Koveshnikov V. Anatomy of the knee's menisci / V. Koveshnikov, I. Voloshina // Ninth European Congress on Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis - ECCEO 9 - IOF, 11-12 травня, 2009 р.- Athens, 2009. - Osteoporos. - Vol. 20, Suppl. 1. - S. 141-142.

8. Koveshnikov V. Anatomy of the knee's menisci / V. Koveshnikov, I. Voloshina // Ninth European Congress on Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis - ECCEO 9 - IOF, 11-12 травня, 2009 р.- Athens, 2009. - Osteoporos. - Vol. 20, Suppl. 1. - S. 141-142.

Анотація

Волошина І.С. Вікові та індивідуальні особливості будови менісків колінного суглоба та їх зв'язок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню особливостей будови менісків колінного суглоба та їх зв'язок у осіб зрілого, похилого та старечого віків. За допомогою комплексу методів дослідження (анатомічного препарування, морфометрічного, гістоморфометрічного, статистичного) отримані нові дані стосовно будови менісків, їх форм, маси та способів фіксації. Розроблена нова класифікація менісків колінного суглоба в залежності від їх форм та поширеності. Встановлено, що морфологічні зміни структури менісків залежать від віку людини та їх індивідуальних анатомічних особливостей. На відміну від інших робіт, присвячених вивченню морфології менісків колінного суглоба, показана кореляційна залежність між морфологічними показниками менісків. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес кафедр анатомії людини медичних ВУЗів України.

Ключові слова: колінний суглоб, меніски, зв'язки менісків, морфологія.

Аннотация

Волошина И.С. Возрастные и индивидуальные особенности строения менисков коленного сустава и их связок. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Луганский государственный медицинский университет МЗ Украины. - Луганськ, 2009.

Диссертация посвящена изучению возрастных и индивидуальных особенностей строения менисков коленного сустава и их связок у людей зрелого, пожилого и старческого возрастов. Материалом для комплексного изучения менисков и их связок послужили коленные суставы 80 ампутированных конечностей людей обоих полов в возрасте от 24 до 88 лет без заболеваний опорно-двигательного аппарата. Секционный материалл распределялся по группам: первый и второй периоды зрелого возраста, пожилой и старческий возраст.

В работе были использованы метод анатомического препарирования, метод морфометрии, гистоморфометрии, методы вариационной статистики.

Для определения границы между телом и рогами менисков, за основу была принята методика В.Ш. Вагаповой и О.В. Самоходовой (2004). С помощью оригинальной компьютерной программы “Master of Morphology, 2008” определялись основные параметры менисков коленного сустава и их связок.

Основными формами медиального мениска являются: мениски с разной шириной рогов, редкие формы - дискоидный сплошной и двойно-слоистый мениски. Среди форм латерального мениска (ЛМ) чаще всего встречаются подковообразный, С-образный и мениск с широким передним рогом. Редкие формы ЛМ - дискоидный сплошной и кольцевидный ЛМ.

С помощью связок рогов менисков осуществляется фиксация последних. Передние рога менисков фиксируются к большеберцовой и бедренной костям, а также к переднему рогу противоположного мениска. Задние рога фиксируются к большеберцовой кости. Кроме того задний рог ЛМ может фиксироваться к бедренной кости с помощью мениско-бедренных связок.

На гистологических срезах мениски коленного сустава состоят из пяти слоев: центрального, верхнего и нижнего поверхностных и расположенных между ними верхнего и нижнего средних слоев. Центральний слой представлен плотной неоформленной соединительной тканью. Поверхностные и средние слои - волокнистой хрящевой тканью. Связки менисков являются продолжением центрального слоя и представлены плотной оформленной соединительной тканью. В пожилом и старческих возрастах в поверхностных слоях мениска появляются язвы разной глубины и длины, пустые лакуны, разволокнение слоев мениска, уменьшение количества клеток и их лизис, что значительно снижает регенерационные способности мениска.

Ключевые слова: коленный сустав, мениски, связки менисков, морфология.

Summary

Voloshina I.S. Relative age and individual features of the arrangement of meniscs and their ligaments of the knee joint. - Manuscript.

A candidate's thesis in specialty 14.03.01 - normal anatomy. - State medical university of Lugansk, Ministry of Public Health of Ukraine. - Lugansk, 2009.

The thesis is dedicated to studying of relative age and individual features of the arrangement of menisci and related ligaments in individuals of mature, elderly and senile age. Using of complex methods of the study (anatomical, morphologycal, histologycal, statistical) we received new data of structure of menisci, their shape variety, weight and fixation. We designed a new classification of menisci of the knee joint. It is found that morphological change of the structure of menisci depend on age of the person and on the individual anatomical particularities. Unlike the other works, we showed correlation dependency between some morphologycal factor of meniscs. The results of the study are introduced in to academic process of the departmens of human anatomy in high medical schools of Ukraine.

Key words: knee joint, menisci, ligaments of menisci, morphology.

Размещено на Allbest.ru

...