Вплив комбінованої дії солей важких металів і стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Одеський державний медичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Вплив комбінованої дії солей важких металів і стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок

Висоцька В.Г.

14.03.04 - патологічна фізіологія

Одеса - 2009

Вступ

Актуальність теми. У сучасних умовах проблема профілактики та лікування нефропатій залишається актуальною, оскільки частота випадків, які супроводжуються масовими інтоксикаціями важкими металами та впливом стресу на організм зростає (Бобкова И. Н. и др., 2005). Клініко-лабораторна діагностика ранніх проявів токсикогенних нефропатій, викликаних важкими металами з одночасною дією стресів, не завжди дозволяє своєчасно оцінити ступінь тяжкості і динаміку структурно-функціональних змін (Гоженко А. І. та ін., 2006; Пішак В. П. та ін., 2007). Це вимагає застосування хроноритмологічних методів для виявлення реорганізації функцій нирок при екзогенних інтоксикаціях з метою ранньої діагностики та лікування ниркової патології (Арушанян Э. Б. и др., 2006; Булик Р. Є., 2008).

Шкідлива дія хімічних забруднювачів навколишнього середовища та зростання забруднення виробничими відходами призводить до екологічних катастроф (Пішак В. П. та ін., 2008). Серед токсичних агентів довкілля вагоме місце належить сполукам важких металів, а саме їх солям (Бойчук Т. М., 2004; Souza Lisboa S., 2005). Водночас негативно впливають і психоемоційні навантаження в суспільстві, які впливають на організм у вигляді стресів (Agarwal R., 2004; Fassoulaki A. et al., 2007). Зростання індустріалізації, урбанізації, прискорення темпів життя й інші чинники, що супроводжують науково-технічну революцію, пов'язані з дією на організм людини й тварин різноманітних стресів (Paredes S. D. et al., 2007; Kononenko N. I. et al., 2008). При надмірній і тривалій дії стрес-чинників стрес-реакція може стати патогенетичною основою розвитку хвороб (Pandi-Perumal S. R. et al., 2008). Одним із механізмів розвитку стресу є порушення синхронності біологічних ритмів організму, водночас - десинхроноз є раннім критерієм розвитку стресу (Коркушко О. В. и др., 2006; Пішак В. П. та ін., 2007). Важливу роль у регуляції гомеостазу при стресових реакціях відіграють нирки. Цьому органу притаманна чітка циркадіанна періодичність, яка порушується на ранніх етапах розвитку патологічних процесів (Shah Sudhir V., 2005; Prosser R. A. et al., 2008).

Одним з актуальних напрямків вивчення впливу різних ксенобіотиків на організм людини є дослідження їхньої нефротоксичності (Niclot Philippe, 2005). Токсична дія низки ксенобіотиків належить до їх відокремленого впливу на організм людини, але реальна екологічна картина така, що майже не трапляється відокремленої дії одного із шкідливих факторів (Sudakin D. L., 2007).

Останнім часом проводиться багато досліджень щодо виявлення нейро-ендокринних механізмів формування адаптивних реакцій, спрямованих на підтримання гомеостазу організму, зокрема, на регуляцію водно-сольової рівноваги (Запорожан В. Н. и др., 2004; Булик Р. Є., 2008). Встановлено, що при екзогенних інтоксикаціях у процесах адаптивної саморегуляції організму безумовну участь бере ендогенний регулятор біологічних ритмів - шишкоподібна, або пінеальна, залоза (епіфіз) мозку (Рапопорт С. И. и др., 2006; Чибисов С. М., 2008). Основним діючим агентом, який впливає на синхронізацію хроноритмів, є гормон шишкоподібної залози - мелатонін (Анисимов В. Н., 2007; Пішак В. П. та ін., 2008).

У вітчизняній та зарубіжній літературі практично не описані хроноритмічні зміни функцій нирок за умов комбінованої дії солей важких металів і стресу.

Багато аспектів нейроендокринної регуляції і хронобіологічної організації функцій нирок залишаються не до кінця з'ясованими, що є підставою для подальшого поглибленого і всебічного вивчення цих питань в експериментальних і клінічних дослідженнях. Зокрема, є мало вивченими закономірності часової діяльності нирок відповідно до змін добового періоду. З'ясування цього питання має важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення, оскільки дозволить удосконалити методи ранньої діагностики та профілактики ниркової патології з урахуванням залежності особливостей її виникнення та перебігу від періодів доби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри медичної біології, генетики та гістології Буковинського державного медичного університету (БДМУ) “Вплив стресу та солей важких металів на хроноритми функцій нирок та морфологічні показники деяких ендокринних органів” (№ державної реєстрації 0104U009025). Автор є співвиконавцем зазначеної теми.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є з'ясування особливості добових хроноритмів діяльності нирок у нормі та при впливі на організм комбінованої дії солей важких металів і стресу залежно від функціонального стану шишкоподібної залози з науковим обгрунтуванням профілактики десинхронозу і дезадаптації за умов цієї патології.

Завдання дослідження:

1. Дослідити добові особливості екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок, а також ферментних систем тканинного фібринолізу і необмеженого протеолізу інтактних щурів.

2. З'ясувати комбіновану дію солей талію, свинцю та алюмінію на добові ритми показників функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності біологічних рідин, кіркового, мозкового та сосочкового шарів нирок на фоні фізіологічної функції шишкоподібної залози.

3. Вивчити хроноритмічні особливості екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок та фібринолізу і необмеженого протеолізу на фоні іммобілізаційного стресу.

4. Встановити кореляційні звязки між хроноритмічними перебудовами функцій нирок та біохімічними показниками стану їх тканин залежно від комбінованої дії солей талію, свинцю та алюмінію за умов імобілізаційного стресу.

5. Розробити наукоґо обгрунтовані способи корекції хроноритмічних порушень діяльності нирок за умов комбінованої дії солей талію, свинцю та алюмінію на фоні імобілізаційного стресу.

Предмет дослідження: хроноритмічні порушення нирок за умов токсичної дії важких металів та стресу.

Об'єкт дослідження: комбінована дія солей важких металів і іммобілізаційного стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок.

Методи дослідження: хронобіологічні; біохімічні; фізіологічні; статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в дисертаційній роботі на основі теоретичного підходу та експериментального дослідження розкриті нові особливості добових хроноритмів екскреторної, іонорегулювальної та кислоторегулювальної функцій нирок, а також особливості змін активності ферментативних систем тканинного фібринолізу і необмеженого протеолізу за умов комбінованої дії солей важких металів та іммобілізаційного стресу. Виявлено, що комбінована дія хлоридів талію, свинцю і алюмінію в поєднанні з дією одногодинного іммобілізаційного стресу спричиняють різного ступеня порушення часової організації функцій нирок.

Вперше показано, що ступінь порушень циркадіанної діяльності організма тварин залежить від поєднаної дії стресу з солями важких металів. Уведення розчинів: талію хлориду (у дозі 10,0 мг/кг маси), свинцю хлориду (у дозі 50,0 мг/кг маси) та алюмінію хлориду (у дозі 200,0 мг/кг маси) за умов іммобілізаційного стресу призводить до більш помітних змін інтегральних характеристик добових досліджуваних показників функціонального стану нирок порівняно з наслідками впливу тільки солей важких металів без дії стресу на організм тварин.

Вперше отримано нові хронобіологічні критерії діагностики комбінованого впливу солей важких металів та стресу, а також розроблені методи профілактики і корекції змін хроноритмів екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок тварин, тканинного фібринолізу та необмеженого протеолізу, викликаних комбінованою дією солей важких металів та іммобілізаційним стресом із використанням мелатоніну, що в подальшому можливо (після клінічних підтверджень) використання в клініці.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених експериментальних досліджень розширюють уяву про хроноритмологічну організацію і нейроендокринну регуляцію ренальних функцій, про роль шишкоподібної залози в процесах адаптації організму до несприятливих умов.

Виявлені варіації комбінованого токсичного впливу хлоридів талію, свинцю і алюмінію та дії іммобілізаційного стресу за умов різного функціонального стану шишкоподібної залози дозволяють підтвердити припущення про причетність цієї залози до регуляції адаптаційно-компенсаторних процесів організму за умов змін тривалості фотоперіоду та при екзогенних комбінованих інтоксикаціях солями важких металів.

Призначення провідного гормону шишкоподібної залози - мелатоніну, який володіє вираженими хроноритморегулювальними та антиоксидантними властивостями, доцільно проводити з урахуванням часової організації фізіологічних функцій організму, зокрема нирок.

Одержані результати впроваджені: в клиниці внутрішніх хвороб Московської медичної академії ім. І. М. Сеченова; на кафедрі патологічної фізіології Російського університету дружби народів; на кафедрі патологічної фізіології Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського; на кафедрі загальної та клінічної патологічної фізіології Одеського державного медичного університету; на кафедрі біохімії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; в науковий процес Науково-дослідного інститута медико-екологічних проблем (м. Чернівці).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних та практичних положень роботи, аналіз та реферування літературиних джерел, проведено дослідження хроноритмів функціональної, фібринолітичної та протеолітичної актичності нирок, статистично опрацьовано отримані результати. Дисертантом написано всі розділи дисертації. Узагальнено результати викладеного матеріалу та у свівавторсті з науковим керівником сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій” (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова “Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини” (Харків, 2004), І міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу - 2004” (Дніпропетровськ, 2004), VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2005), ІV міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень - 2005” (Дніпропетровськ, 2005), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього” (Одеса, 2005), VІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ, 2005), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу - 2005” (Дніпропетровськ, 2005), 59-ій міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2005), IV міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень - 2005” (Дніпропетровськ, 2005), II miedzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji “Wykszta, cenie i nauka bez granic - 2005” (Прага, 2005), науковій конференції молодих вчених “Актуальні проблеми старіння” присвяченій пам'яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса (Київ, 2005), 67-ій підсумковій конференції СНТ ім. М.Д.Довгялло “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології” присвяченій 75-й річниці з дня заснування Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (Донецьк, 2005), XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю пам'яті академіка О.О.Богомольця (Чернівці, 2006), Х міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2006), 78-ій міжвузівській підсумковій науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, привсяченої 75-річчю Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського (Сімферополь, 2006), V читанні ім. В.В.Підвисоцького (Одеса, 2006), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові дослідження - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), ІV міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Ужгород, 2006), XII международном симпозиуме “Эколого-физиологические проблемы адаптации” (Москва, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Медико-біологічні аспекти діагностичного процесу» (Рівне, 2007), международном симпозиуме, посвященного 80-летию академика РАМН Н.А.Агаджаняна (Москва, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубликовано 33 наукові праці, з них 1 методичний посібник, 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 праці одноосібні), 4 патенти України, 22 тез - у матеріалах вітчизняних і міжнародних конференцій, симпозіумів, з`їздів, конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, актів впровадження результатів наукових досліджень. Обсяг основного тексту викладений на 153 сторінках комп'ютерного тексту, робота ілюстрована 72 таблицями, 75 рисунками. Список літератури містить 314 джерел, із них 146 - іноземних авторів.

1. Основний зміст роботи

Матеріал і методи досліджень. В дослідах на 248 статевозрілих нелінійних самцях білих щурів масою 150-200 г вивчали вплив (14-добової) дії хлористих сполук талію, свинцю і алюмінію на функціональний стан нирок.

Під час досліджень дотримувалися Директиви ЄЕС №609 (1986) та наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000 р. «Про заходи щодо подальшого вдосконалення організаційних норм роботи з використанням експериментальних тварин» досліди проведені відповідно до вимог комісії з біоетики БДМУ (протокол №3 від 16.02.2005).

Стать тварин була обрана у зв'язку з меншими перебудовами циклічно-фізіологічними змінами та більшою чутливістю нейроендокринної регуляції стрес-реактивності у самців. У самок адаптативні системи більш чутливі до дії гострих та довготривалих фізіологічних стресів і забезпечують різнобічну адаптацію до стресових подразників. У самців легше виявити ендокринні, нейрохімічні та біохімічні кореляти порушень стрес-реактивності, тоді як у самок адаптативні системи більш сталі, економні, динамічні і мають більш резервну потужність. Використання в експерименті статевозрілих тварин зумовлено тим, що в цьому віці нейроендокринна система повністю сформована, тварини більш витривалі до різних негативних дій. Вказаний вік дозволяє трактувати виявлені відхилення саме як вірогідні результати впливу солей важких металів і стресу на нирки.

Функціональний стан нирок тварин вивчали при фізіологічному стані шишкоподібної залози, а також за умов впливу комбінованої дії солей важких металів, а саме хлористих сполук талію, свинцю і алюмінію та гострого 1-годинного іммобілізаційного стресу на фоні фізіологічної функції шишкоподібної залози.

Тварин поділяли на інтактну та дослідні групи. Дослідним щурам уводили солі важких металів внутрішньошлунково, одноразово о 12.00 год протягом 14 діб. Застосовували розчин солей важких металів: талію хлориду (у дозі 10 мг/кг маси тіла), свинцю хлориду (у дозі 50 мг/кг маси тіла) та алюмінію хлориду (у дозі 200 мг/кг маси тіла) за умов іммобілізаційного стресу. Через кожних 6 год наприкінці експерименту тваринам проводили 5% водне навантаження підігрітою до кімнатної температури водогінною водою і досліджували функцію нирок за умов форсованого діурезу. На 14-ту добу експерименту досліджували хроноритми екскреторної, іонорегулювальної і кислотовидільної функцій нирок, а також показників фібринолітичної та протеолітичної активності тканин нирки, сечі та крові.

З метою корекції порушень функцій нирок піддослідні тварини отримували препарат «Віта-мелатонін» (табл. 0,003, ЗАТ “Київський вітамінний завод”, м. Київ), який уводили в дозі 0,3 мг/кг маси тіла одноразово внутрішньошлунково через зонд у вечірній час за 1 год до іммобілізаційного стресу (Пішак В. П. та ін., 2006).

Отримані індивідуальні хронограми для кожної тварини групували за принципом ідентичності максимальної акрофази і розраховували методом косинор-аналізу пересічні для кожної групи хронограм мезор, амплітуду і фазову структуру (за інтервалом часу між акро- та батифазою). Діагностика десинхронозу грунтувалася на основі аналізу змін характеристик мезору (середньодобового рівня), амплітуди, акрофази та форми кривої циркадіанного ритму.

Методи вивчення екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок. Екскреторну функцію нирок оцінювали за величинами абсолютного та відносного діурезу, концентрації та екскреції іонів калію в сечі, концентрації креатиніну в сечі, швидкості клубочкової фільтрації, концентрації креатиніну в плазмі крові, відносної реабсорбції води, концентраційного індексу ендогенного креатиніну, концентрації та екскреції білка в сечі. У тварин величину діурезу оцінювали в мл/2 год/100 г маси тіла. Концентрацію креатиніну в плазмі крові визначали за методом А. К. Меєрзона, 1968, в сечі - за методом В. М. Магаляса, 1969. Концентрацію білка в сечі визначали фотоколориметрично за реакцією із сульфосаліциловою кислотою (Михеєв А. И., 1969).

Іонорегулювальну функцію оцінювали за показниками екскреції іонів натрію та їх концентрації в сечі, абсолютної та відносної реабсорбції катіону, фільтраційного заряду та кліренсу іонів натрію, натрій-калієвого коефіцієнта сечі, концентрації іонів натрію в плазмі крові, концентраційного індексу іонів натрію, величин проксимального та дистального транспорту. Концентрацію іонів натрію та калію в сечі і плазмі крові реєстрували методом фотометрії полум`я на фотометрі “ФПЛ-I” (Стеновая Е. А., 2001).

Кислотовидільну функцію нирок харак-теризували за концентра-цією актив-них іонів водню в сечі (рН сечі), екскрецією активних іонів водню, титрова-них кислот і аміаку (Sauve R. et al., 2000). Визначення рН сечі здійснювали за допомогою мікробіоаналізатора “Redelkys” (Угорщина), концентрацію кислот і аміаку в сечі - методом титрування (Шюк О., 1982).

Стандартизації показників функцій нирок досягали доведенням їх до оди-ниці на 100 г маси тіла тварини або об'єму клубочкового фільтрату на 100 мкл.

Тканинний фібриноліз у кірковій, мозковій речовині та в сосочку нирок, сечі та плазмі крові оцінювали з використанням реактивів фірми “Simko Ltd.” (Львів) шляхом визначення лізису азофібрину з оцінкою сумарної (СФА), неферментативної (НФА) і розрахунком ферментативної фібринолітичної активності (ФФА). На спектрофотометрі СФ-46 в кюветах при довжині хвилі 440 нм проти розчину порівняння проводили замір оптичної густини проб. Отримані екстинції перераховували на 1 г тканини на 1 год інкубації (Магаляс В. М. і співавт., 2001).

За аналогічним методом визначали протеолітичну активність кіркової, мозкової речовини та сосочка нирок, плазми крові і сечі, використовуючи колорогенні сполуки: азоальбумін (лізис низько-молекулярних білків), азоказеїн (лізис високомолекулярних білків) та азоколаген (лізис колагену) (“Simko Ltd.”, Львів) (Магаляс В. М. і співавт., 2001).

Для визначення урокіназної активності сечі плазміноген інкубували із сечею, яка містила урокіназу, внаслідок чого відбувалася активація проферменту в активний плазмін. Активність останнього визначали за ступенем лізису азофібрину (Бойчук Т. М., 1999).

Статистичну обробку отриманих даних проводили на ПЕВМ “Pentium-366” за допомогою програм “Excel-7”, “Statgraphics” (США) і “Косинор-аналіз” (визначення мезора, амплітуди, акрофази, батифази), а також параметричними методами варіаційної статистики (Емельянов И. П., 1986). Вірогідність різниці показників визначали з використанням t-критеріїв Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Слід зазначити, що функціональна, фібринолітична та протеолітична активності нирок підпорядковані чіткій циркадіанній періодичності (Рапопорт С. И. и др., 2006).

Динаміка перебудов хроноритмів функцій нирок у тварин, яким моделювали іммобілізаційний стрес на фоні уведення солей важких металів. У тварин, яким моделювали іммобілізаційний стрес на фоні внутрішньошлункового уведення солей важких металів на 14-у добу реєстрували порушення хроноритмів більшості показників екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок.

Спостерігали прояв олігурії - зниження швидкості клубочкової фільтрації. Мезор ритму в 2 рази нижчий контрольного рівня, а амплітуда вірогідно знижувалася. Зміщення акрофази на 02.00 год (267,36±21,047 мкл/хв/100 г) змінило фазову структуру ритму.

Збільшення мезору екскреції білка, на 100 мкл клубочкотаблвого фільтрату, з акрофазою о 02.00 год (0,20±0,065 мг) вказувало на пошкодження гломерулярно-тубулярних процесів ниркового транспорту протеїнів. Батифаза зміщалася з 14.00 на 08.00 год зі зниженим мезором. Амплітуда коливань зростала майже в 2 рази.

Інверсної структури набував ритм відносної реабсорбції води з мініфазою о 14.00 год (86,77±0,931 %), що й стало причиною підвищення діурезу в цей період. Мезор ритму не змінювався, а амплітуда зростала (з 0,9±0,30 % до 2,8±0,74 %).

Спостерігалася синфазність екскреції іонів натрію, акрофаза ритму припадала на 02.00 год доби (0,97±0,153 мкмоль/100 мкл клубочкового фільтрату). О 14.00 год величини екскреції іонів натрію наближалися до мінімального рівня. Амплітуда коливань знижувалася майже в 2 раза в дослідних тварин.

Необхідно відмітити, що підвищення екскреції іонів натрію спостерігали за умов низького фільтраційного завантаження нефрона. Такі зміни вказують на пошкодження транспортних систем іонів натрію, які не забезпечували ефективної реабсорбції катіону навіть при низькій його концентрації в первинній сечі. Доказом було вірогідне зниження мезору проксимальної реабсорбції катіона (рис. 1). Порушувалася синфазність ритмів фільтраційного заряду та проксимальної реабсорбції іонів натрію.

Таким чином, іммобілізаційний стрес на фоні нефротоксичності, викликаної солями важких металів значно порушує циркадіанну організацію функції нирок. Характерними проявами цих порушень - інверсна структура ритму деяких показників функцій нирок.

Добові зміни хроноритмічної організації показників фібринолітичної, протеолітичної активності біологічних рідин, кіркового, мозкового та сосочкового шарів нирок при комбінованій дії солей важких металів і стресу. За умов дії іммобілізаційного стресу на фоні комбінованого впливу хлоридів талію, свинцю і алюмінію зростають порушення в системі регуляції агрегатного стану крові. Виявлено різке зменшення амплітуд ритму урокіназної активності сечі на 38,5 %, ферментативної фібринолітичної активності плазми крові на 37,4 %.

Мезор урокіназної активності сечі вірогідно зростав, амплітуда знижувалася майже в 2 раза, хоча о 02.00 год реєстрували вірогідне підвищення цього показника. У сечі зростав лізис низькомолекулярних білків, а мезор ритму майже в 1,5 раза перевищував контрольні показники. Особливо високу активність спостерігали ввечері з акрофазою о 20.00 год.

Максимальну фібринолітичну активність спостерігали в мозковому шарі нирок. Мезор сумарного фібринолізу майже вдвічі перевищував контрольні показники, амплітуда зменшувалася. Зміщення акрофази неферментативного фібринолізу на 20.00 год призводило до порушення фазової структури ритму. Амплітуда вірогідно не змінювалася. рівень ферментативного фібринолізу спостерігали на всіх етапах спостереження, що призвело до збільшення його мезору на фоні низької амплітуди ритму.

Внаслідок дії іммобілізаійного стресу на фоні комбінованого впливу хлоридів талію, свинцю і алюмінію пригнічувалася амплітуда ритмів необмеженого протеолізу низько- та високомолекулярних білків і азоколагену у всіх шарах нирок. У кортикальному шарі вірогідно знижувався мезор лізису азоальбуміну. Втрачалася хроноритмічна структура ритму. В усі періоди дослідження цей показник нижчий контролю. Лізис азоказеїну вірогідно знижувався о 08.00, 14.00 та 02.00 год. Амплітуда знижувалася майже в 3 рази.

Отже, тривалий комбінований вплив важких металів та іммобілізаційний стрес призводить до зриву адаптаційно-компенсаторних можливостей організму, внаслідок чого настає фаза циркадіанної ареактивності. Хроноритмічно це проявляється різким зменшенням амплітуд фібринолітичних та протеолітичних показників досліджених систем, зміною середньодобових рівнів, високою варіабельністю розташування акрофаз.

Корекція мелатоніном порушень функцій нирок. Позитивний ефект мелатоніну проявлявся, насамперед, вірогідним зменшенням сечовиділення о 20.00 год (3,56±0,178 мл/2 год/100 г), порівняно із групою тварин, яким не уводили суспензії (рис. 3). Мезор діурезу досягав контрольного рівня, а висока амплітуда вказувала на нестабільність добового ритму сечовиділення.

Швидкість клубочкової фільтрації при уведенні мелатоніну знижувалася щодо контрольних величин. Ритм досягав фази максимуму в ранковий період доби - о 08.00 год (240,38±18,967 мкл/хв/100 г). Така особливість архітектоніки ритму зумовила його низьку амплітуду, а середньодобовий рівень показника залишався зниженим майже в 2 рази відносно мезору клубочкової фільтрації контрольної групи тварин.

Екскреція білка залишалася підвищеною, зокрема в період з 20.00 до 02.00 год доби. Максимальні зміни реєстрували о 02.00 год (0,18±0,034 мг/ 100 мкл клубочкового фільтрату), що зумовило зростання концентрації білка в сечі. Під впливом мелатоніну мезор ритму екскреції білка дещо змінювався, однак істотно не відрізнявся від тварин, яким не уводили мелатонін.

Таким чином, максимальний протективний ефект мелатоніну реєстрували ввечері, а мінімальний - вранці та вдень. Проте амплітуди ритмів більшості показників перевищували контрольні значення.

Екскреція іонів натрію залишалася низькою цілодобово порівняно з інтактними групами тварин з акрофазою о 08.00 год (1,95±0,357 мкмоль/2год/100 г), але збільшена порівняно з тваринами, яким не проводили корекцію.

Кліренс безнатрієвої води вірогідно змінювався о 14.00 та 02.00 год доби порівняно з тваринами без корекції (рис. 4). Мезор та амплітуда ритму кліренса безнатрієвої води знижувалися.

Зберігалася інверсія ритму проксимального транспорту іонів натрію з батифазою о 08.00 год (4,56±0,452 ммоль/2 год) і максимальним зростанням реабсорбції катіона о 02.00 год (48,32±5,487 мкмоль/хв/100 г). Вірогідно зростали показники проксимального транспорту іонів натрію о 14.00 та 20.00 год доби порівняно з нелікованими тваринами. Середньодобовий рівень цього показника вірогідно знижувався (5,2±0,29; p0,001), амплідуда ритму суттєво зростала. Мезор і амплітуда ритму дистального транспорту іонів натрію істотно не відрізнялася від контрольних величин.

Екзогенний мелатонін дещо корегував зміни кислотовидільної функції нирок у щурів, які виникли під впливом іммобілізаційного стресу з інтоксикацією хлоридами талію, свинцю і алюмінію. Так, о 20.00 та 02.00 год доби рН сечі вірогідно змінювався щодо нелікованих тварин. Мезор ритму показника змінювався, амплітуда ритму вірогідно знижувалася (рис. 5). Уведення екзогенного мелатоніну призводило до вірогідного зростання о 08.00 год (26,72±2,258 мкмоль/2 год/100 г) екскреції титрованих кислот відносно нелікованої групи тварин, в свою чергу цей показник знижувався порівняно з інтактною групою тварин.

Отже, використання мелатоніну позитивно впливає на функцію нирок і зменшує нефротоксичні ефекти солей важких металів на судинно-клубочковому рівні. Однак, повної корекції порушених функцій не спостерігається. Незважаючи на покращання середньодобових рівнів діурезу, концентраційного індексу ендогенного креатиніну, відносної реабсорбції води, зберігалася змінена фазова структура ритмів. Сприятливою прогностичною ознакою слід вважати наближення амплітуди ритмів до контрольних показників.

Корекція мелатоніном порушень фібринолітичної та протеолітичної активності тканин нирок. Порівняно з групою тварин, якій не проводили корекції мелатоніном у щурів, яким уводили мелатонін показники НФА вірогідно змінювалися о 08.00 та 14.00 год. Стосовно ферментативної фібринолітичної активності в сосочковій речовині ії рівень вірогідно змінювався о 02.00 год, порівняно з нелікованою групою тварин.

На фоні корекції мелатоніном змін показників вірогідно знижувався лізис азоказеїну порівняно з групою тварин, яким не проводили корекцію. Низьку активність процесу реєстрували о 08.00, 14.00 та 20.00 год доби (рис. 6). Азоколаген наближався до контрольних величин. Мезор розщеплення низькомолекулярних білків збільшувався відносно контролю майже в 2,5

Отже, незважаючи на відсутність повної корекції часової організації системи гомеостазу, мелатонін має протективний ефект на процеси фібринолізу та протеолізу при дії іммобілізаційного стресу на фоні інтоксикації тварин хлоридами талію, свинцю і алюмінію. У зв'язку з викладеним можна висловити припущення, що активація ферментативного фібринолізу крові та нирок, як і відновлення функціональної спроможності необмеженого протеолізу біологічних систем - направлені на ефективний лізиз внутрішньосудинного та внутрішньотканинного фібрину. Проте зміни фазово-амплітудних співвідношень хроноритмів водночас вказують на недостатність корекції мелатоніном змін, що викликані іммобілізаційним стресом та токсичною дією хлоридів важких металів.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні особливостей циркадіанних перебудов функціональної, фібринолітичної й протеолітичної активності нирок за умов поєднаної дії гострого іммобілізаційного стресу на фоні комбінованого впливу хлоридів талію, свинцю і алюмінію, а також нефропротективний вплив екзогенного мелатоніну.

1. Уведення дослідним тваринам комбінованої суміші хлористих солей талію (10 мг/кг маси тіла), свинцю (50 мг/кг маси тіла) і алюмінію (200 мг/кг маси тіла) впродовж 14 днів призводило до вираженого пригнічення діяльності нирок. Хлориди важких металів викликають десинхроноз фільтраційно-реабсорбційних процесів з порушенням механізмів реалізації клубочково-канальцевого балансу.

2. За умов комбінованої дії хлоридів талію, свинцю і алюмінію спостерігається порушення гомеостатичних процесів у сечі, крові та тканинах нирок. Тривалий комбінований вплив солей важких металів призводить до зриву адаптаційно-компенсаторних можливостей організму, внаслідок чого настає фаза циркадіанної дисфункції нирок. Хроноритмічно це проявляється різким зменшенням на 3,6 % амплітуди ритму сумарної фібринолітичної активності в плазмі крові та зміною протеолітичних показників в мозковій речовині нирок - амплітудою ритму азоказеїну меншою на 13,25 %, зміною середньодобових рівнів, високою варіабельністю розташування акро- та батифаз ритму.

3. Моделювання одногодинного іммобілізаційного стресу призводить до порушення іонорегулювальної, екскреторної та кислоторегулювальної функцій нирок. Інверсної структури набував ритм відносної реабсорбції води щодо контрольних хронограм з мініфазою о 14.00 год. Акрофаза ритму екскреції іонів натрію припадала на 02.00 год доби. Виявлено інверсію хроноритмів проксимального і дистального транспорту іонів натрію; зміщення акрофази кислотності сечі на вечірні години.

4. При дії одногодинного іммобілізаційного стресу на хроноструктуру регуляції агрегатного стану біологічних рідин та тканин нирок відбувається порушення синфазності внутрішніх та зовнішних механізмів активації фібринолізу та протеолізу; дизритмії ферментативного фібринолізу плазми крові (зменшення амплітуди ритму на 11,01 %) і порушення циркадіанної архітектоніки активності систем необмеженного протеолізу плазми крові (мезор ритму зменшився у 2 рази); інверсії ритму сумарної фібринолітичної активності кортикальної тканини нирок (зменшується амплітуда ритму СФА на 27,9 %); порушення циркадіанної гетерогенності необмеженого протеолізу в різних шарах нирок.

5. При поєднаній дії іммобілізаційного стресу на фоні комбінованого впливу хлоридів талію, свинцю і алюмінію показники ниркових функцій більш низькі порівняно з ізольованою дією вказаних чинників, а також характеризувалися пригніченням мезору ритму процесів фільтрації у 2 рази та реабсорбції води з мініфазою о 14.00 год.

6. За умов дії іммобілізаційного стресу на фоні комбінованого впливу хлоридів талію, свинцю і алюмінію зростають порушення в системі регуляції агрегатного стану крові. Виявлено різке зменшення амплітуд ритму урокіназної активності сечі на 38,5 %, ферментативної фібринолітичної активності плазми крові на 37,4 % та протеолітичних показників - азоколагену в кірковій речовині на 38,7 %, азоказеїну в мозковій на 15,7 % зі зміною середньодобових рівнів та високою варіабельністю розташування акрофаз.

7. Уведення екзогенного мелатоніну в дозі 0,3 мг/кг маси тіла тварин за 1 год до дії іммобілізаційного стресу на фоні комбінованої інтоксикації хлоридами талію, свинцю і алюмінію частково зменшувало прояви порушення функціонування нирок. Найбільш виражені позитивні результати отримали о 20.00 год.

8. Встановлені ефективність застосування мелатоніну щодо зменшення патологічного десинхронозу фібринолітичної та протеолітичної активності біологічних рідин і тканин нирок у ранкові, денні, вечірні та нічні періоди доби, що може бути використаний як протекторний засіб для попередження токсичних ефектів важких металів та стресу.

іонорегулювальний кислотовидільний біохімічний нирка

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

1. Пішак В. П. Лабораторні тварини в медико-біологічних експериментах: методичний посібник / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, Р. Є. Булик, М. І. Дікал ; Бук. медуніверситет. - Чернівці : Медуніверситет, 2006. - 350 с. (Внесок дисертанта - здійснено пошук літератури та підбірку методик).

2. Висоцька В. Г. Біохімічні аспекти хроноритмічної організації протеолітичної, фібринолітичної активності сечі та плазми крові білих щурів / В. Г. Висоцька // Буковинський медичний вісник. - 2005. - Т 9, № 2. - С. 41-43.

3. Висоцька В. Г. Антиоксидантна дія еномеланіну при інтоксикації солями важких металів / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, М. М. Радько, В. М. Магаляс, В. Г. Остапчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005. - Т. IV, № 1. - С.77-79. (Внесок дисертанта - провів статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

4. Висоцька В. Г. Вплив солей важких металів на хроноритми фібринолізу та необмеженого протеолізу в тканинах нирок і печінки / В. Г. Висоцька // Буковинський медичний вісник - 2006. - Т. 10, № 4. - С. 23-26.

5. Висоцька В. Г. Хронобіологія тканинного фібринолізу нирки тварин при дії стресу та ксенобіотиків / В. Г. Висоцька // Тернопільський науковий вісник. - 2006. - № 3. - С. 28-29.

6. Висоцька В. Г. Хроноритми функціонального стану нирок при інтоксикації хлоридами талію, свинцю та алюмінію / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс // Буковинський медичний вісник. - 2006. - Т. 10. - № 4. - С. 136-138. (Внесок дисертанта - провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

7. Висоцька В. Г. Лікарські властивості дії віта-мелатоніну на нирки при інтоксикації солями важких металів / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, К. М. Чала, Р. Є. Булик // Актуальные проблемы траспортной медицины. - 2006. - № 3 (5).- С. 63-65. (Внесок дисертанта - провів експериментальні дослідження та узагальнення результатів).

8. Пат. 93277 Україна, МПК (2005) А61В10/00. Спосіб моделювання експериментальної поліуричної форми гострої ниркової недостатності [Текст] / В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, М. М. Радько, В. С. Самараш, В. Г. Остапчук, В. І. Перепелюк; заявник та патентовласник Буковинський державний медичний університет. - № u 2005 02582 ; заявл. 21.03.2005 ; опубл. 15.09.2005, Бюл. № 9. - 3 с. (Внесок дисертанта - самостійно провів огляд літератури та реферування використаних джерел).

9. Пат. 110277 Україна, МПК (2005) А61К35/78, А61Р13/12. Спосіб профілактики еномеланіном нефротоксичної дії солей важких металів [Текст] / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, Р. Є. Булик, В. М. Магаляс, М. М Радько ; заявник та патентовласник Буковинський державний медичний університет. - № u 2005 03924 ; заявл. 25.04.2005 ; опубл. 15.12.2005, Бюл. № 12. - 3 с. (Внесок дисертанта - провів огляд літератури та реферування використаних джерел).

10. Пат. 11672 Україна, МПК (2006) А61К 38/00. Спосіб корекції мелатоніном нефротоксичної дії солей алюмінію і свинцю [Текст] / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, Р. Є. Булик, В. М. Магаляс, М. І. Милованова ; заявник та патентовласник Буковинський державний медичний університет. - № u 200503833 ; заявл. 22.04.2005 ; опубл. 16.01.2006, Бюл. № 1. - 4 с. (Внесок дисертанта - проведено огляд літератури та реферування використаних джерел).

11. Пат. 24921 Україна, МПК (2006) А61К 38/00. Спосіб корекції віта-мелатоніном комбінованої нефротоксичної дії солей талію, свинцю і алюмінію [Текст] / В. Г. Висоцька, В. П. Пішак, В. М. Магаляс ; заявник та патентовласник Буковинський державний медичний університет. - № u 200613405 ; заявл. 18.12.2006 ; опубл. 25.07.2007, Бюл. № 11. - 5 с. (Внесок дисертанта - приймав безпосерднью участь у отриманні експериментальних даних та їх аналізі).

12. Висоцька В. Г. Вплив важких металів на функції нирок / В. Г. Висоцька // Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій : Всеукр. наук.-практ. конф., 16 -18 жовт. 2004 р. : тези доп. - Чернівці : Бук. держ. мед. ун-т, 2004. - С. 93-94.

13. Висоцька В. Г. Нефротоксична дія хлористих сполук важких металів / В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, О. І. Захарчук // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини : наук.-практ. конф. мол. вчених, присв. 350-річчю м. Харкова, 23 лист. 2004 р. : тези доп. - Харків, 2004. - С. 15. (Внесок дисертанта - провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

14. Висоцька В. Г. Загальні механізми нефротоксичної дії хлористих сполук важких металів / В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, Н. В. Черновська // Науковий потенціал світу - 2004 : І Міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 р. : тези доп. - Днепропетровськ, 2004. - Т. 2. Біологія. - С. 40. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

15. Висоцька В. Г. Механізми ушкодження нирок при талотоксикозі / В. Г. Висоцька, В. П. Пішак, В. М. Магаляс // Проблеми діагн, профіл. та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій : Всеукр. наук.-практ. конф., 16-18 жовт. 2004 р. : тези доп. - Чернівці : Бук. держ. мед. ун-т, 2004. - С. 94-95. (Внесок дисертанта - самостійно провів узагальнення отриманих результатів).

16. Висоцька В. Г. Особливості циркадіанної організації фібринолітичної, протеолітичної активності плазми крові і сечі у щурів / В. Г. Висоцька // Хист. - 2005. - Вип. 7. - С. 84.

17. Висоцька В. Г. Динаміка циркадіанних перебудов фібринолітичної активності сечі та плазми крові білих щурів при поєднаній дії стресу та солей важких металів / В. Г. Висоцька // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини : 86-а підсумк. конф. наук. Бук. держ. мед. ун-ту, 2005 р. : тези доп. - Чернівці : Бук. держ. мед. ун-т, 2005. - С. 98-103.

18. Висоцька В. Г. Хроноритмологічні аспекти впливу хлоридів алюмінію і свинцю на показники екскреторної функції нирок залежно добового періоду / В. Г. Висоцька, Р. Є. Булик, В. М. Магаляс, Н. М. Шумко // Динаміка наукових досліджень - 2005 : IV Міжнар. наук.-практ. конф., 20-30 черв. 2005 р. : тези доп. - Дніпропетровськ, 2005. - Т. 1. - 2005. - С. 40-41. (Внесок дисертанта - провів статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

19. Висоцька В. Г. Роль продуктів деградації фібрину (ПДФ) в регуляції синтезу фібрину (ФГ) в печінці щурів при експериментальному ендотоксикозі / В. Г. Висоцька, М. В. Дікал, В. М. Магаляс, Р. Є. Булик // Вчені майбутнього : міжнар. наук.-практ. конф. мол. вчених, 18-19 жовт. 2005 р. : тези доп. - Одеса : Одес. держ. мед. ун-т, 2005. - С. 52. (Внесок дисертанта - здійснено пошук літератури та підбірку методик).

20. Висоцька В. Г. Перебіг протеолізу, фібринолізу та перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у кірковій речовині нирок білих щурів різного віку / В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, М. І. Милованова, Ю. М. Вепрюк, В. М. Гуралюк // Актуальні проблеми старіння, присв. пам'яті акад. В.В. Фролькіса : наук. конф. мол. вчених, 28 січ. 2005 р. : тези доп. - К., 2005. - С. 27-28. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

21. Висоцька В. Г. Дія хлористих сполук важких металів на нирковий транспорт натрію та кислотовидільну функцію нирок / В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, Н. В. Черновська, В. М. Гуралюк, М. І. Милованова // Актуальні проблеми сучасної медицини : міжнар. 59-а наук.-практ. конф. студ. та мол. вчених Націонал. мед. ун-ту ім. О.О. Богомольця, 6-8 квіт. 2005 р. : тези доп. - К. : Націонал. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця, 2005. - С. 28. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

22. Висоцька В. Г. Роль порушення мікроциркуляторного кровообігу в розвитку нирок за умов сулемової нефропатій / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, Р. Є. Булик, М. М. Радько, К. Г. Тащук // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини : 86-а підсум. конф. наук. Бук. держ. мед. ун-ту, 2005 р. : тези доп. - Чернівці : Бук. держ. мед. ун-т, 2005. - С. 25-28. (Внесок дисертанта - здійснено пошук літератури та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

23. Висоцька В. Г. Загальні закономірності нефротоксичної дії солей важких металів / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, Р. Є. Булик, В. М. Магаляс, В. С. Самараш // Екологія. Людина. Суспільство : VIII Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. та мол. вчених, 11-13 трав. 2005 р. : тези доп. - К., 2005. - С. 34. (Внесок дисертанта - самостійно провів узагальнення отриманих результатів).

24. Висоцька В. Г. Хроноритми іонорегулювальної функції нирок в інтактних тварин / В. П. Пішак, В. Г. Висоцька, Н. М. Шумко, В. М. Магаляс // Wykszta, cenie i nauka - 2005 : II miedzynar. nauk.-prakt. konf., 19-27 grud. 2005 r. - T. 2. - Nauk biologicznych, weterynaria. - Przemysl, Praha : Nauka I studia - Publishing house Education and Science s.r.o., 2005. - S. 46-47. (Внесок дисертанта - самостійно провів узагальнення отриманих результатів).

25. Visotska V. G. Nephrotoxic effect of thallium chlorid / V. P. Pishak, V. M. Magalyas, V. G. Visotska, R. Ye. Bulyk, M. D. Perepeliuk // Науковий потенціал світу, 2005 : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 19-30 верес. 2005 р. : тези доп. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - Т. 1. Біологічні науки. - С. 17-18. (Внесок дисертанта - провів статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

26. Висоцька В. Г. Стан циркадіанних ритмів екскреторної функції нирок у тварин залежно від впливу важких металів / В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс, Н. В. Черновська // Хист. - 2006. - Вип. 8. - С. 43-44. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

27. Высоцкая В. Г. Влияние таллия хлорида на функцию почек у белых крыс / В. Г. Высоцкая, В. М. Магаляс, Р. Е. Булык // ІV міжнар. наук.-практ. конф. студ. та мол. вчених, 18-20 квіт. 2006 р. : тези доп. - Ужгород : Гражда, 2006. - С. 148-149. (Внесок дисертанта - провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

28. Висоцька В. Г. Порушення мікроциркуляторного кровообігу в розвитку патології нирок за умов нефропатії у статевозрілих щурів / В. Г. Висоцька, В. П. Пішак, В. М. Магаляс, В. С. Самараш // Актуальні проблеми геронтології та геріатрії, присв. пам`яті акад. В.В. Фролькіса : наук. конф. мол. вчених з міжнар. участю, 27 січ. 2006 р. : тези доп. - К., 2006. - С. 29-30. (Внесок дисертанта - провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження)

29. Высоцкая В. Г. Механизмы нарушения почечных функций и возможные патогенетические пути их корекции при повреждении канальцевых нефронов / В. П. Пишак, В. Н. Магаляс, В. Г. Высоцкая, Р. Е. Булык, М. Д. Перепелюк // Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 30-31 трав. 2006 р. : тези доп. - Тернопіль, 2006. - С. 99-100. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

30. Висоцька В. Г. Дія хлоридів алюмінію та свинцю на пошкодження нирок / В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс // Хист. - 2007. - Вип. 9. - С. 147. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

31. Висоцька В. Г. Вплив іммобілізаційного стресу на хроноритмологічні особливості кислотовидільної функції у тварин / В. Г. Остапчук, В. Г. Висоцька, В. М. Магаляс // Молодь - медицині майбутнього : міжнар. студ. наук. конф., 26-27 квіт. 2007 р. : тези доп. - Одеса : Одес. держ. мед. ун-т., 2007. - С. 38-39. (Внесок дисертанта - самостійно провів огляд літератури та реферування використаних джерел).

32. Высоцкая В. Г. Влияние мелатонина на хроноритмы транспорта ионов натрия в почках при действии ксенобиотиков / В. П. Пишак, В. Г. Высоцкая, В. Н. Магаляс, Р. Е. Булык // Эколого-физиологические проблемы адаптации: ХII Междунар. симп., 30-31 янв. 2007 г. : тезисы док. - М. : РУДН, 2007. - С. 340-342. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

33. Высоцкая В. Г. Хронобиология тканевого фибринолиза почек животных под действием стресса и ксенобиотиков / В. Г. Высоцкая, В. П. Пишак, Н. М. Шумко, М. И. Крывчанская // Адаптационная физиология и качество жизни: проблемы традиционной и инновационной медицины : междунар. симп., посв. 80-летию акад. РАМН Н. А. Агаджаняна, 14-16 мая 2008 г. : тезисы док. - М. : РУДН, 2008. - С. 81-83. (Внесок дисертанта - самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

Размещено на Allbest.ru