Шляхи відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки ока після бактеріального впливу
Причини виникнення гнійних захворювань рогової оболонки ока людини й вид головного збудника. Відновлення анатомо-фізіологічних властивостей рогової оболонки в людей з бактеріальним кератитом, з гнійною виразкою рогової оболонки при різних моделях впливу.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.08.2015 |
| Размер файла | 54,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство охорони здоров'я України
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
УДК 617.713-022.7+612.015.36
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Шляхи відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки ока після бактеріального впливу
14.03.03 - нормальна фізіологія
Терещенко Юрій Миколайович
Донецьк - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Натрус Лариса Валентинівна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри фізіології;
доктор медичних наук, професор Павлюченко Костянтин Павлович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Філімонов Володимир Іванович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології;
доктор медичних наук, професор Дегтяренко Тетяна Володимирівна, ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» МОНМС України, м. Одеса, завідувач кафедри спеціальної педагогіки і психології.
Захист відбудеться «23» червня 2011 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою:
83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою:
83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
Автореферат розісланий «23» травня 2011 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.мед.н., професор Д.О. Ластков
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Рогова оболонка є головним заломлюючим середовищем усієї оптичної системи ока. Порушення прозорості рогової оболонки позбавляє зоровий аналізатор можливості виконувати свою фізіологічну роль. Найчастіше причинами помутніння рогової оболонки є замісна регенерація її ушкоджених ділянок після травми, кератопластики, опіків, бактеріальних і вірусних уражень (Павлюченко К.П. и др., 2008; Полянская Н.К. и др., 2008). І хоча регенерація забезпечує анатомічну цілісність тканини, в ряді випадків не встановлюється її фізіологічна цілісність, тобто її властивості, як то прозорість, сферичність, дзеркальність, блиск, товщина , чутливість та заломлююча здібність, що не дає можливість роговій оболонці повноцінно виконувати свої функції.
Головним фактором ризику при виникненні бактеріальних ушкоджень рогової оболонки є мікротравма (до 94 % випадків) (Шаимова В.А., 2001; Майчук Ю.Ф., 2006; Павлюченко К.П. и др., 2009). За іншими даними, 92 % інфекційних уражень викликало порушення правил догляду за контактними лінзами (Южаков А.М. и др., 2007; Jason J. et al., 2007).
На жаль, умови нашого життя й віяння сучасної моди не тільки не дозволяють уникнути дії факторів бактеріального ураження рогової оболонки, а, ймовірно, спричиняють їх масове поширення, оскільки мікротравми ока, отримані в результаті косметичної корекції іміджу ока (нарощування вій, татуаж повік і брів, користування контактними лінзами для зміни кольору райдужки без корекції зору), безумовно, викликають розвиток бактеріальних кератитів (БК) та гнійних виразок рогівки (ГВР).
Оскільки бактеріальні ураження рогової оболонки у 80 % випадків є причиною тимчасової непрацездатності, в 10 %-30 % - причиною сліпоти (Крыжановская Т.В., 2008), в 30%-50 % призводять до функціональної загибелі ока (Козлова Н.Х. и др., 2007), а такі ускладнення, як формування помутнінь різної інтенсивності займають головне місце (31 %) серед причин зниження зору й сліпоти (Ho V.H. et al., 2001; Пасечникова Н.В. и др., 2005), тому, проблема лікування й реабілітації хворих з гнійними ураженнями рогової оболонки ока залишається остаточно невирішеною.
Лікування бактеріальних уражень рогової оболонки традиційно спрямоване на інактивацію інфекційного агента й посилення репарації тканини (Егоров Е.А., 2005; Юревич В.Р., 2005; Даниличев В.Ф., 2009). Але останнє саме й призводить до утворення рубця і зниження прозорості рогової оболонки (Войно-Ясенецкий В.В., 1979; Chen J.J., 2009).
Таким чином, розробка схеми раціональної й найбільш ефективної корекції гнійного ураження рогової оболонки ока, що включає поряд із традиційною терапією застосування природного біорегулятора й електромагнітного поля є доцільною та досить актуальною.
Зв'язок роботи з іншими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри офтальмології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького «Розробка й застосування нових методів лікування захворювань кришталика, сітчастої, судинної й рогової оболонок ока» (№ держреєстрації 0105U008724, 2006-2008 рр.), де дисертант був співвиконавцем. Автор безпосередньо вивчав особливості відновлення рогової оболонки ока при бактеріальному ушкодженні під впливом різних моделей корекції.
Тему дисертації та наукових керівників (дозвіл ВАК №01-76-09/154 від 28 січня 2011 р.) затверджено Вченою радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (протокол № 1 від 18 лютого 2011 р.).
Мета дослідження: визначити й обґрунтувати найбільш ефективні шляхи відновлення анатомічної й фізіологічної цілісності рогової оболонки ока, що була ушкоджена внаслідок бактеріального впливу.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання.
1. Встановити причини виникнення гнійних захворювань рогової оболонки ока людини й вид головного збудника для створення експериментальної моделі на тварині.
2. Оцінити відновлення фізіологічних властивостей ураженої рогової оболонки під впливом системного біорегулятора природного походження в експерименті.
3. Виявити вплив природного біорегулятора на регенерацію ураженої рогової оболонки й відновлення її архітектоніки за допомогою гістоморфологічних та гістохімічних методів.
4. Вивчити особливості відновлення анатомо-фізіологічних властивостей рогової оболонки в людей з бактеріальним кератитом при різних моделях впливу (традиційна модель, модель з використанням біорегулятора та модель з використанням біорегулятора і змінного електромагнітного поля).
5. Вивчити особливості відновлення анатомо-фізіологічних властивостей рогової оболонки в людей з гнійною виразкою рогової оболонки при різних моделях впливу.
Об'єкт дослідження - ефективність відновлення фізіологічних властивостей, гістоморфологічні й гістохімічні зміни в роговій оболонці експериментальних тварин; ефективність застосування різних методів лікування й клінічних проявів у пацієнтів з бактеріальними ураженнями рогової оболонки.
Предмет дослідження - експериментальні тварини (кролики з модельованою бактеріальною виразкою рогової оболонки), пацієнти з бактеріальними ураженнями рогової оболонки (бактеріальні кератити, гнійні виразки рогової оболонки).
Методи дослідження - клініко-фізіологічні (збір анамнезу, огляд придаткового апарату ока, діагностичне промивання слізно-носових шляхів, дослідження при бічному освітленні; дослідження в минаючому світлі; біомікроскопія переднього відділу ока; офтальмоскопія в прямому й зворотному видах; визначення гостроти зору без корекції і з корекцією відповідно таблиці ПЗОД-1 або таблиці Головіна-Сивцева; тонометрія пневмотонометром; сонографія очного яблука (за показаннями); тест на тактильну чутливість рогівки; флюоресцеїновий тест), експериментальні (створення моделі гнійної виразки рогівки у кроликів за І.Я. Новицьким, оцінка динаміки запального процесу і анатомо-морфологічних змін структури рогівки при бічному освітленні, в минаючому світлі, біомікроскопії переднього відділу ока), бактеріологічні (виділення й ідентифікація мікрофлори з кон'юнктивальної порожнини з використовуванням універсальних живильних, спеціальних, вибіркових, диференційно-діагностичних середовищ), гістоморфологічні (оглядові зрізи рогівок очей кроликів фарбували гематоксилін-еозином і переглядали під мікроскопом Laboval-4), гістохімічні (кислі глікозаміноглікани визначали гістохімічно за методом Scott Dorling, нейтральні глікозаміноглікани виявляли гістохімічно за допомогою ШІК-реакції), статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в експерименті вивчено відновлення фізіологічної цілісності ураженої рогової оболонки ока та особливості процесів репаративної регенерації кроликів після бактеріального ушкодження під впливом системного біорегулятора природного походження біологічної активної речовини (БАР) «Бакплан».
Вперше доведено, що дія на рогову оболонку тварин БАР «Бакплан» створює оптимальні умови для реалізації найбільш ефективного саногенетичного механізму репарації тканини, в основі якого лежить завершений фагоцитоз антигену імунокомпетентними клітинами. Це забезпечує повну утилізацію метаболічних і медіаторних продуктів запалення, істотне поліпшення результатів відновлення структури ушкодженої тканини порівнянно з традиційною схемою корекції і дозволяє одержати якісні відмінності у формуванні рубця рогової оболонки.
Вперше за допомогою гістоморфологічних досліджень виявлено позитивний вплив БАР «Бакплан» при бактеріальних ураженнях рогової оболонки на відновлення її архітектоніки, з характерним для неї правильно диференційованим переднім епітелієм, відсутністю васкуляризації та поліморфно-клітинної інфільтрації власної речовини.
Вперше за допомогою гістохімічних досліджень виявлено позитивний вплив БАР «Бакплан» на хімічний склад рогової оболонки тварини під час купірування бактеріального запалення, що супроводжується зниженням прозапальних протеаз, інтенсивним накопиченням кислих і нейтральних глікозаміногліканів що сприяє відновленню природного метаболізму тканини, формуванню більш ніжного рубця, а також дозволяє максимально ефективно відновити прозорість рогової оболонки.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментально доведено, що додавання у схему лікування БАР «Бакплан» забезпечує істотне покращення якості репаративної регенерації рогової оболонки ока після бактеріального впливу порівнянно з традиційною корекцією, сприяє відновленню фізіологічної цілісності рогової оболонки, що скорочує термін купірування запального процесу та знижує кількість ускладнень.
Обґрунтовано доцільність і доведено ефективність застосування БАР «Бакплан» у вигляді 1 % водного розчину в офтальмологічній практиці при лікуванні пацієнтів з бактеріальними ураженнями рогової оболонки.
Виявлено, що за рахунок впливу змінного електромагнітного поля (ЗЕМП) на рогову оболонку ока людини при бактеріальному кератиті оптимізуються процеси дифузії молекул у біоколоїді основної речовини, що сприяє поліпшенню результатів інстиляції водного розчину й зменшенню набряку тканини.
Розроблено і впроваджено схему застосування комплексної моделі корекції бактеріальних ушкоджень рогової оболонки у людей, що складається у додаванні до традиційної терапії БАР «Бакплан» і сеансів ЗЕМП. Доведено, що порівнянно з традиційною корекцією, такий вплив сприяє найбільш повноцінній регенерації тканини з встановленням її фізіологічної цілісності, завдяки чому скорочуються термін протікання запального процесу, строки перебування в стаціонарі, знижується частота грубих помутнінь рогової оболонки.
За результатами роботи одержано патент на корисну модель 7608 Україна, МПК А 61 F 9/00, А 61 К 35/78, А 61 N 2/00 «Спосіб лікування бактеріального кератиту». Запропонований та обґрунтований спосіб, впроваджено в клінічну практику відділення мікрохірургії ока КЛПУ «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання» (акт впровадження від 22.12.10 р.) й клінічну роботу мережі офтальмологічних клінік ТОВ «ЛАЗЕР Плюс» (акт впровадження від 27.12.10 р.).
Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес на кафедрах офтальмології (акт впровадження від 10.01.11 р.) та фізіології (акт впровадження від 12.01.11 р.) Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, на кафедрі фізіології ДЗ «Луганський державний медичний університет» (акт впровадження від 26.01.11 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем. Здобувачем самостійно виконано моделювання гнійної виразки рогової оболонки ока в кроликів, гістоморфологічні та гістохімічні дослідження, проведено клінічне випробування, здійснено статистичну обробку даних, зроблено узагальнення й сформульовано висновки. Автором самостійно написано всі розділи дисертації, побудовано багатофакторні логістичні моделі регресії для виявлення найбільш значущих факторних ознак і їх поєднання, що є результуючими відновлення анатомо-фізіологічних властивостей ушкодженої рогової оболонки та доведено її адекватність. У роботі не було використано ідей та розробок, які належать співавторам опублікованих робіт.
Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи оприлюднено на науково-практичній конференції молодих учених «Сучасні аспекти судинних і дистрофічних захворювань органа зору» (Харків, 2006); XI з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2006); науково-практичній конференції «Азаровські читання» (Судак, 2007); науково-практичній конференції за участю міжнародних фахівців «Новітні проблеми офтальмології», 6-му Україно-Польському симпозіумі (Київ, 2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні питання практичної офтальмології», присвяченої 100-річчю міської клінічної лікарні № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана (Харків, 2008); науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, 2009); науково-практичній конференції «Азаровські читання - актуальні питання офтальмології», присвяченої 75-річчю кафедри офтальмології КДМУ ім. С.І. Георгіївського (Судак, 2010).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, 7 статей та тез в збірках наукових праць, 1 патент на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 172 сторінках комп'ютерного тексту й складається зі вступу, 6 розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатка. Робота містить 15 таблиць та 49 рисунків. Список використаних джерел містить 211 найменувань, з яких 142 викладено кирилицею, 69 - латиницею. Додаток складає 5 сторінок.
Основний зміст роботи
Матеріал і методи дослідження. Бактеріологічні дослідження мікрофлори кон'юнктивальної порожнини щодо виділення й ідентифікації збудників, які викликають бактеріальні ураження рогової оболонки проведено в 262 пацієнтів з на базі бактеріологічної лабораторії ДОКТМО.
Виразковий БК моделювали у 58 кроликів (116 очей) породи шиншила масою 2,5-3 кг, одного віку відповідно до описаної схеми за І.Я. Новицьким (1986 р.) з використанням добової культури гемолітичного стафілокока штам 209 з музею живих культур ДонНМУ. Тварини були розділені на три групи - по 18 кроликів у кожній. Кролики першої групи (контрольної) не одержували ніякого лікування. Тваринам другої групи, починаючи з третього дня експерименту проводили загальноприйняте лікування (краплі ципролет 6 разів на день, краплі сульфацилу натрію 30 % - 6 разів на день), а кролям третьої групи додатково до цих препаратів інстилювали 1 % водний стерильний розчин БАР «Бакплан».
Препарат «Бакплан» - природний біорегулятор, розроблений і отриманий у ДонНМУ з кори дуба черешкового. Діючою основою є фенольні сполуки, що містять органічні кислоти, альдегіди, дубильні речовини, кетони, білок і нуклеїнові кислоти, а також флавоноїди й мікроелементи. Препарат нетоксичний, позбавлений мутагенної і тератогенної спрямованості. Ефективність БАР «Бакплан» визначається сукупною антибактеріальною десенсибілізуючою, імуномодулюючою, протизапальною та епітелізуючою дією. В очній практиці БАР «Бакплан» успішно застосовується в перед- і післяопераційному періоді в пацієнтів з катарактою й глаукомою, після ексимерлазерної корекції зору (Могілевський С.Ю., 2007, 2009).
Під час проведення експерименту очі тварин оглядали за допомогою фокального освітлення й біомікроскопії, оцінювали динаміку запального процесу в них. Всі етапи експерименту проводилися відповідно до принципів Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000 р.), Конвенції Ради Європи про права людини й біомедицину (1997 р.), Європейської конвенції по використанню хребетних тварин для експериментів (1986 р.), що відповідає положенням ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.) і законів України. Після загибелі тварини енуклейовані очі фіксували в 10% формаліні, заливали в гісторезин. Зрізи з товщиною 4 мкм виготовляли на мікротомі LKB 2218 Histo Range Microtome, що дозволяло візуалізувати не тільки гістологічні, але й цитологічні особливості структур ока. Зрізи фарбували гематоксилін-еозином і розглядали під мікроскопом Laboval-4 (Carl Zeiss-Iena). Кислі глікозаміноглікани визначали гістохімічно за методом Scott Dorling. Нейтральні глікозаміноглікани виявляли гістохімічно за допомогою ШІК-реакції. Експериментальні дослідження проводилися на базі Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України (м. Одеса) в лабораторії патоморфології й електронної мікроскопії.
В обсязі клінічних досліджень нашої роботи під спостереженням перебувало 262 особи (262 ока, 148 чоловіків, 114 жінок) у віці від 16 до 84 років з гнійними захворюваннями рогової оболонки: БК та ГВР. Всі хворі були розділені на 6 груп. Першу контрольну групу склали 46 осіб із БК, які одержували загальноприйняту терапію (внутрішньом'язово цефазолін, внутрішньовенно метрогіл, субкон'юнктивально гентаміцин або цефазолін, усередину супрастин, вітаміни, інстилювали в уражене око по 1 краплі ципролет - 6 разів на день, сульфацил натрію 30 % - 6 разів на день, солкосерил (очний гель) - 4 рази на день, мідриацил (в разі необхідності) - тричі на день). Другу контрольну групу складали 43 особи з ГВР, які також одержували загальноприйняту терапію. Третя група складалася із 45 осіб із БК, яким до загальноприйнятої схеми лікування додавали у вигляді інстиляцій 1 % стерильний водний розчин БАР «Бакплан». Четверта група - 42 особи з ГВР, яким також загальноприйняте лікування було доповнено БАР «Бакплан». До п'ятої групи увійшли 44 особи з БК, які одержували традиційне лікування, БАР «Бакплан» і впливи ЗЕМП у вигляді сеансів магнітотерапії. Шосту групу склали 42 особи з ГВР, що одержували традиційне лікування, БАР «Бакплан» і сеанси магнітотерапії.
Діагностика захворювання й оцінка ефективності проведеного лікування здійснювалася клініко-фізіологічними, бактеріологічними методами дослідження. При проведенні аналізу результатів дослідження використовувалися стандартні методи біостатистики. Розраховувалося середнє значення аналізованої ознаки і стандартна помилка, частота прояву (P %) і стандартна помилка (m %), використовувався критерій Крускала-Уолліса, критерій Хі-квадрат (ч2). При вивченні динаміки зміни середніх значень гостроти зору (ГЗ) у досліджуваних групах ми використовували ранговий критерій Вілкоксона. У всіх випадках перевірки статистичних гіпотез відмінність визнавалася статистично значущою за рівня значущості р<0,05. Для оцінки ступеня впливу факторних ознак на результат лікування проводився аналіз коефіцієнтів логістичної моделі регресії, при цьому розраховувалося значення відношення шансів і його 95 % довірчий інтервал. Аналіз проводився в статистичних пакетах MedStat (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2004) і MedCalc (MedCalc Software, 2010).
Результати дослідження та їх обговорення. В результаті досліджень було проаналізовано причини ураження рогової оболонки очей 262 пацієнтів, які призвели до розвитку гнійної бактеріальної інфекції. Виявлено, що більш як у 80 % випадків у людини причинами виникнення гнійних захворювань рогової оболонки є її травматичні ушкодження: мікротравми зі стороннім предметом і без такого, а також порушення догляду за контактними лінзами. Основна роль (45 %) у розвитку гнійних уражень рогової оболонки належить патогенній флорі, основним збудником є Staphylococcus Aureus. Умовно-патогенна флора в етіології бактеріальних уражень очей людини становить 26 %, і в основному представлена Staphylococcus epidermidis.
У ході експерименту встановлено, що за всіма основними клінічними критеріями строки купірування гнійної виразки рогової оболонки в кроликів третьої групи принципово, статистично вірогідно (р<0,05) зменшилися в порівнянні з двома іншими групами. А саме в третій групі, початок епітелізації (2,3 ± 0,5) доби та її завершення (8,5 ± 0,4) доби статистично вірогідно в 1,5-4,0 рази зменшуються в результаті застосування БАР «Бакплан» у порівнянні зі строками купірування гнійного процесу в кроликів другої групи, і тим більше першої групи. Зникнення перикорнеальної ін'єкції як показник завершення запального процесу в третій групі відбулося в середньому на (15,4 ± 0,6) доби, тобто швидше в 2,5 рази, чим у першій групі - на (37,8 ± 0,7) доби. Таким чином, приведені дані демонструють значні відмінності ходу відновних процесів у роговій оболонці ока тварин при використанні БАР «Бакплан».
Після лікування при біомікроскопії очей кроликів усіх експериментальних груп в роговій оболонці виявлялися помутніння різного ступеня інтенсивності: грубі, середньої інтенсивності, ніжні хмариноподібні. Але застосування БАР «Бакплан» у кролів третьої групи дозволяє більш якісно відновити анатомічну структуру рогової оболонки і в результаті спостереження виявлено зниження кількості грубих помутнінь на 28 %, між тим підвищилося на 8 % більше ніжних хмариноподібних помутнінь і на 20 % помутнінь середньої інтенсивності.
Для вивчення процесів регенерації рогової оболонки, ураженої бактеріальним агентом, а також оцінки відновлення її архітектоніки нами було проведено гістоморфологічні й гістохімічні дослідження.
Змодельований нами в експерименті бактеріальний вплив на рогову оболонку дозволяє розглянути й проаналізувати каскад механізмів репарації, які реалізуються в ушкодженій тканині за різних умов корекції. Відповідно до сучасного уявлення про розвиток запального процесу бактеріальної природи й послідовності імунних реакцій здорового організму, в роговій оболонці кроликів усіх груп, ми спостерігаємо розвиток імунної відповіді спочатку негайного, а далі уповільненого типів.
В усіх групах тварин на 3-ю добу нами виявлено різке стовщення рогової оболонки в зоні проникнення бактерій, окрім того, вона інфільтрована великою кількістю лейкоцитів, у тому числі базофілів, які потрапляючи в тканину, активуються як тучні клітини. Негайним наслідком імунологічної реакції, що відбувається на поверхні тучної клітини, є її дегрануляція з вивільненням біологічно активних медіаторів імунної відповіді негайного типу: гістаміну, серотоніну, брадикініну й гепарину. Результатом дії цих речовин на судинні стінки, особливо гістаміну й гепарину, є дилатація й парез капілярів, різке підвищення їхньої проникності, з розвитком слизового набряку. У кроликів, які не одержували лікування, на 5-у добу рогова оболонка була різко набрякла, стовщена вдвічі, передні відділи її строми рясно інфільтровані лейкоцитами. Необхідно також сказати про різкі зміни метаболічних процесів у тканині рогової оболонки в цей час. Патологічний процес супроводжується зниженням або повним зникненням вуглеводних сполук, що виявляються відсутністю специфічного зафарбовування тканини, а також відсутністю шІк-реакції рогової тканини при проведенні гістохімічних досліджень. Ми вважаємо, що це відбувається тому, що під час бактеріального ушкодження рідинні середовища в зоні гострого запалення окислюються за рахунок виділення прозапальних протеаз, лейкоцитарної еластази тощо. Кисле середовище має бактерицидні властивості, але в той же час сприяє посиленню проникності стінок капілярів. Такі умови є ідеальними для максимальної активності нейтрофілів, оскільки активація їх хемотаксичної активності відбувається в зоні зниження рН у кислий бік. Тому на 10-у добу у нелікованих тварин ми спостерігали набряк рогової оболонки й інфільтрацію нейтрофілами. Висока концентрація нейтрофільних протеаз у зонах запалення призводить до ферментативного розплавлювання тканини й формування гострого гнійного процесу. У препаратах виявлено багато уламків некротизованих клітин, нерівномірність зафарбовування строми, деформованість ядер кератоцитів, безліч фрагментів клітинних ядер, їх детрит. Імовірно, ці зміни викликані нагромадженням у тканині різноманітних метаболітів, що мають токсичні й антигенні властивості. У цьому випадку в тканині рогової оболонки нелікованих кроликів ми спостерігаємо неспроможність клітинного імунітету до знешкодження антигенів, масивне накопичення імунних комплексів антиген-антитіло, які не можуть бути утилізовані за допомогою повноцінного лізису в процесі фагоцитозу. У цій ситуації лейкоцити починають використовувати функцію тканинних бар'єрів. Вони утворюють ніби захисний вал у вигляді місцевого фіброзного кільця (завдяки активності ферменту колагенази). Те, що організм не може зруйнувати, він повинен ізолювати. Саме це призводить до розвитку клітинно-проліферативної форми запалення, коли формується так звана «зайва тканина» - рубець.
У тварин другої групи, які одержували лікування антибіотиком, зміни в роговій оболонці під час розвитку активного бактеріального ушкодження були менш інтенсивними. Імовірно, застосування антибіотиків забезпечує санацію тканини, однак припиняється процес природного фагоцитозу бактерій клітинами імунного захисту. Незавершений фагоцитоз супроводжується нарощуванням каскаду імунних реакцій, хронизацією запалення, посиленням клітинної кооперації, яка полягає у тому, що імунні клітини, з'єднуючись одна з одною, утворюють структуру, що складається з різних популяцій лейкоцитів. З цього моменту клітини перестають бути розрізненими, вони утворюють лейкоцитарний пул, що виконує функції бар'єрної тканини. Тому, в очах деяких нелікованих кроликів мало місце утворення ретрокорнеальної плівки, прилягаючої до десцеметової мембрани. Ця плівка складалася з волокнистої сполучної тканини, що містить фібробласти з овальними або округлими ядрами.
Більш точно клітинна кооперація спостерігається у тварин другої групи, які одержували антибіотик. Їх рогова оболонка мала ознаки слабо вираженої залишкової інфільтрації власної речовини у вигляді коротких вузьких тяжів, що складаються зі щільно розташованих клітин, які відрізняються від навколишніх кератоцитів овальними ядрами.
Серед тварин, котрі одержували комбіноване лікування з використанням БАР «Бакплан», у жодному випадку не помічено настільки грубих змін, як у нелікованих тварин. Більше того, структура рогової оболонки в кроликів цієї групи була набагато краще, ніж у пролікованих традиційно.
Таким чином, лише в кроликів, що одержували комбіновану корекцію, ми спостерігали фізіологічний процес природної репарації тканини рогової оболонки. Імовірно, введення в комплекс терапії БАР «Бакплан» забезпечує найбільш оптимальні умови для здійснення завершеного фагоцитозу антигену, який є найбільш ефективною формою клітинного імунітету, коли фактор ушкодження втрачає антигенні властивості, ізольований, і цілком зруйнований, а імунна відповідь припиняє свій подальший розвиток.
Не менш важливим механізмом, що визначає відновлення функціональних якостей рогової оболонки, є нормалізація хімічного складу основної речовини тканини. Нагромадження продуктів патологічного синтезу, викликане прозапальними компонентами, призводить до зниження або зникнення вуглеводних сполук, порушенню метаболізму глікозаміногліканів, і помутнінню рогової оболонки. Суттєве значення в оцінці стану рогової оболонки ока належить дослідженню кислих і нейтральних глікозаміногліканів.
Через 1 місяць у кролів першої групи, які не отримували лікування в роговій оболонці ока навіть при невиражених гістологічних змінах фарбування немає, що свідчить про відсутність кислих глікозаміногліканів (КГАГ). У другій групі, що одержувала традиційне лікування, через 1 місяць строма рогової оболонки набула забарвлення і в периферичній частині воно навіть сильніше. Однак у третій групі інтенсивність і якість реакції набагато краще. гнійний роговий оболонка кератит
Що стосується виявлення нейтральних глікозаміногліканів (НГАГ), то шІк-позитивний матеріал через 1 місяць спостереження був відсутній у рогової оболонці нелікованих кроликів. У другій групі шІк-позитивний матеріал міститься в досить невеликій концентрації в стромі рогової оболонки і в ще меншій концентрації - в її передньому епітелії. У третій групі відзначається більш інтенсивне фарбування в усіх шарах рогової оболонки, особливо в стромі й передньому епітелії.
Таким чином активний вплив БАР «Бакплан» на хімічний склад ушкодженої рогової оболонки тварин супроводжується зниженням кількості прозапальних протеаз і інтенсивним нагромадженням КГАГ і НГАГ, саме цей механізм при регенерації даної тканини сприяє формуванню більш ніжного рубця і дозволяє максимально ефективно відновити прозорість рогової оболонки.
В процесі пошуку шляхів найбільш ефективної корекції бактеріальних ушкоджень рогової оболонки у людей ми провели апробацію отриманих нами в експерименті даних в умовах клініки, запропонувавши кілька моделей впливу на ушкоджену рогівку людського ока. Одна модель складається у додаванні до традиційної терапії БАР «Бакплан». А інша - являла собою вдосконалений метод введення препаратів сеансами ЗЕмп.
Аналіз і зіставлення отриманих даних про перебіг запального процесу в пацієнтів 1, 3, 5 груп дозволило нам проаналізувати ефективність впливу запропонованих нами моделей лікування при БК. Купірування запального процесу в групах 3 і 5 відбувалося значно раніше, ніж у 1. А саме, зникнення гнійного відокремлюваного відбувалося в групі 1 на 4-у добу, у групі 3 - на 3-ю, а в групі 5 - практично на 2-у добу. Розсмоктування інфільтрату також відбувалося швидше в 5-й групі на 6-у добу; у групі 3 - на 8-у, а в групі 1 - на 11-у. У середньому епітелізація в групі 5 починалася на 2-у добу, у групі 3 - тільки на 3-ю, а в пацієнтів групи 1 - на 5-у. У той же час завершення процесу епітелізації в групі 5 спостерігалося на 4-у добу, у групі 3 - на 5-у, а в групі 1 - на 7-у. Зникнення перикорнеальної ін'єкції, як показника завершення запалення в оці, у групі 5 - на 7-у добу, у групі 3 - на 10-у, а в групі 1 - на 15-у. Досліджувані групи 1, 3 і 5 істотно відрізняються за структурою й ступенем помутніння рогової оболонки.
Аналіз і зіставлення отриманих даних про перебіг запального процесу в пацієнтів 2, 4, 6 груп дозволило нам проаналізувати ефективність впливу запропонованих нами моделей лікування на рогову оболонку, ушкоджену бактеріями у вигляді ГВР. При порівнянні результатів ми виявили, що купірування запального процесу в групах 4 і 6 відбувалося значно раніше, чим в 2. Зникнення гнійного відокремлюваного відбувалося в групі 6 - на 3-ю добу, у групі 4 - на 3-ю добу, в 2 групі - на 6-у добу. Розсмоктування гіпопіону відбувалося в 6 групі та в 4 групі на 4-у добу, у групі 2 - на 8-у добу. Завершення процесу епітелізації виявлено в 6-й групі на 7-у добу, в 4 групі - на 9-у добу, а в групі 2 - на 14-у добу. Зникнення перикорнеальної ін'єкції в групі 6 відбувалося на 12-у добу, у групі 4 - на 15-у добу, а в групі 2 - на 22-у добу. Досліджувані групи 2, 4 і 6 істотно відрізняються за структурою хворих з різними ступенями помутніння рогової оболонки.
Оскільки ступінь прозорості рогової оболонки визначає головне призначення зорового аналізатора - надходження зорової інформації в мозок, ми вважали вкрай доцільним оцінити середню гостроту зору (ГЗ) й порівняти її в пацієнтів, котрі одержували різні моделі лікування (рис. 1, 2).
Рис. 1. Динаміка зміни середньої гостроти зору в групах 1, 3, 5 пацієнтів з бактеріальними кератитами (# - 1-3, р<0,05; * - 1-5, р<0,05)
Як видно з рис. 1, середня ГЗ до початку лікування в досліджуваних групах 1, 3, 5 статистично не відрізнялася. На момент виписки статистично вірогідно (за критерієм Манна-Уїтні р<0,05) середня ГЗ у третій групі (0,41 ± 0,05) була вище, ніж у першій (0,27 ± 0,04), а в п'ятій групі (0,52 ± 0,05) істотно вище, ніж у першій (р<0,05). Статистично достовірні відмінності середньої ГЗ, отримані на момент виписки, зберігалися протягом усього терміну спостереження.
До початку лікування середня ГЗ в групах 2, 4, 6 статистично не відрізнялася. На момент виписки статистично вірогідно (за критерієм Манна-Уїтні, р<0,05) середня ГЗ у четвертій групі (0,28±0,04) була вище, ніж у другій (0,15±0,03), й істотно вище, чим у другій (р<0,05) вона була в шостій групі (0,32±0,04). Статистично достовірні відмінності середньої ГЗ, отримані на момент виписки, зберігалися протягом усього терміну спостереження.
Рис. 2. Динаміка зміни середньої гостроти зору в групах 2, 4, 6 пацієнтів з гнійними виразками рогівки (# - 2-4, р<0,05; * - 2-6, р<0,05)
Аналіз і зіставлення отриманих даних показали високу ефективність комбінованої моделі впливу на ГЗ у пацієнтів з БК та ГВР.
Таким чином, у пошуку найбільш ефективних шляхів відновлення рогової оболонки при її бактеріальному ураженні, у результаті проведених експериментів на тваринах і апробації отриманих даних на клінічному матеріалі виявлено, що для відновлення фізіологічної цілісності даного органа найбільш ефективною є запропонована нами модель корекції, що включає комплексне впливання БАР і ЗЕмп. Ми вважаємо, що біорегулятор природного походження БАР «Бакплан» створює оптимальні умови для реалізації найбільш ефективного механізму репарації тканини, в основі якого лежить завершений фагоцитоз антигену імунокомпетентними клітинами. Вплив електромагнітного поля на уражену тканину сприяє оптимізації процесів дифузії молекул у біоколоїді основної речовини рогової оболонки. Цей механізм забезпечує поліпшення результатів інстиляції водного розчину, водночас знижуючи набряклість тканини. У ході роботи ми довели, що використання БАР «Бакплан» і ЗЕмп у комплексному лікуванні бактеріальних уражень рогової оболонки людей при БК і ГВР забезпечувало найбільш ефективний вплив на перебіг запального процесу. Даний підхід визначає послідовність процесів регенерації, поліпшення епітелізації тканини, збереження розмірів, сферичності й прозорості рогівки, формування архітектоніки її шарів, що забезпечує найбільш повне відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки й функції зорового аналізатора в цілому в порівнянні з традиційною моделлю корекції.
Висновки
1. У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і вирішено важливе науково-практичне завдання клінічної фізіології та офтальмології - визначено найбільш ефективний шлях відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки ока, після бактеріального ушкодження, суть якого полягає в поєднанні системного біорегулятора й фізіотерапевтичної дії.
2. Виявлено, що більш як у 80 % випадків причинами виникнення гнійних захворювань рогової оболонки у людей є її травматичні ушкодження: мікротравми зі стороннім предметом і без такого, а також порушення догляду за контактними лінзами. Основна роль (45 %) у розвитку гнійних уражень рогової оболонки відводиться патогенній флорі, основним збудником є Staphylococcus Aureus. Умовно-патогенна флора в етіології бактеріальних уражень очей людини становить 26 %, і в основному представлена Staphylococcus epidermidis.
3. Експериментально доведено, що вплив на рогову оболонку очей тварин системного біорегулятора природного походження БАР «Бакплан» забезпечує істотне поліпшення результатів відновлення структури тканини й дозволяє одержати якісні відмінності у формуванні рубця рогової оболонки в порівнянні з традиційною схемою корекції. В результаті впливу виявлено зниження кількості грубих помутнінь на 28 %, між тим підвищилося на 8 % більше ніжних хмариноподібних помутнінь і на 20 % помутнінь середньої інтенсивності.
4. Гістоморфологічно доведено що:
- традиційна схема корекції бактеріального ураження рогової оболонки ока тварин у більшості випадків викликає неспроможність клітинного імунітету до знешкодження антигенів або припинення процесу природного фагоцитозу, що супроводжується реалізацією особливої функції клітинного імунітету - створенню тканинних бар'єрів і формуванню рубця. Рогова оболонка при цьому стовщена, але покрита стоншеним до 1-2 шарів переднім епітелієм, з наявним у стромі епітелізованим заглибленням, де окрім кератоцитів, зустрічаються клітинні тяжі з округлими або овальними ядрами.
- використання системного біорегулятора природного походження при бактеріальному ураженні рогової оболонки ока створює оптимальні умови для реалізації ефективного механізму репарації тканини, в основі якого лежить завершений фагоцитоз антигену імунокомпетентними клітинами. Рогова оболонка характеризується правильно диференційованим по 4-5 шарах переднім епітелієм, перевагою кератоцитів з вузькими довгими ядрами, відсутністю васкуляризації і поліморфно-клітинної інфільтрації власної речовини.
5. Гістохімічні дослідження виявили вплив системного біорегулятора природного походження на хімічний склад рогової оболонки тварини під час купірування бактеріального запалення, що супроводжується зниженням прозапальних протеаз та інтенсивним нагромадженням кислих і нейтральних глікозаміногліканів, чим забезпечується відновлення природного метаболізму тканини, формування більш ніжного рубця і відновленню прозорості рогової оболонки.
6. Доведено, що впливання ЗЕМП на рогову оболонку ока людини при бактеріальному кератиті сприяє оптимізації процесів дифузії молекул у колоїді основної речовини, поліпшенню результатів інстиляції водного розчину та зниженню набряклості тканини. Застосування комплексної терапії у вигляді системного біорегулятора й ЗЕмп дозволило в середньому скоротити термін купірування запального процесу й строки перебування в стаціонарі на 7 днів, виключити ускладнення, знизити в 4 рази частоту грубих помутнінь рогової оболонки, збільшити вдвічі кількість ніжних хмариноподібних помутнінь, у порівнянні з традиційним методом корекції. При цьому середня ГЗ підвищилася в 3,5 рази.
7. Виявлено, що комплексна терапія у вигляді системного біорегулятора й ЗЕМП на рогову оболонку ока людини при гнійній виразці рогівки призвела до зниження ускладнень в 10 разів, скорочення терміну купірування запального процесу й строків перебування в стаціонарі на 9 днів. Частота грубих помутнінь рогової оболонки знизилась в 5 разів, в той же час збільшилась в 13 разів кількість ніжних хмариноподібних помутнінь, порівнянно з традиційним методом лікування. При цьому середня ГЗ підвищилася в 3,5 рази .
8. У результаті проведених експериментів на тваринах і апробації отриманих даних на клінічному матеріалі доведено, що найбільш ефективним шляхом відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки ока в разі її бактеріального ураження, є запропонована нами модель корекції, яка включає комплексний вплив біорегулятора й ЗЕМП. Саме цей шлях визначає природну послідовність процесів регенерації, поліпшення епітелізації, збереження розмірів, сферичності й прозорості тканини, формування архітектоніки її шарів, що забезпечує найбільш повне відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки (50,0%±7,5%) при БК (39,0%±7,6%) при ГВР, в порівнянні з традиційною моделлю (26,8%±6,9%) при БК й (3,0%±2,9%) при ГВР функції зорового аналізатора в цілому.
Перелік умовних скорочень
БК - бактеріальний кератит
ГВР - гнійна виразка рогової оболонки
ГЗ - гострота зору
БАР - біологічно активна речовина
КГАГ - кислі глікозаміноглікани
НГАГ - нейтральні глікозаміноглікани
ЗEМП - змінне eлектромагнітне поле
Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації
1. Терещенко Ю.Н. Применение биологически активных веществ в комплексном лечении гнойных язв роговицы / Ю.Н. Терещенко // Офтальмологический журнал. - 2006. - № 3 (II). - С. 196-198.
2. Эффективность комплексного лечения язвенных бактериальных кератитов / Ю.Н. Терещенко, Э.В. Мальцев, К.П. Павлюченко, С.Ю. Могилевский // Офтальмологический журнал. - 2006. - № 4. - С. 31-36. Автором проведено експериментальні дослідження, доведено ефективність відновлення ушкодженої рогової оболонки ока тварини при застосуванні біорегулятора, сформульовано висновки.
3. Павлюченко К.П. Непосредственные результаты традиционных методов лечения больных с бактериальными кератитами и гнойными язвами роговой оболочки / К.П. Павлюченко, Ю.Н. Терещенко, С.Ю. Могилевский // Питання експериментальної та клінічної медицини. - Донецьк, 2007. - Вип. 11, Т. 2. - С. 253-258. Автором проведено аналіз ефективності лікування традиційними методами хворих з БК та ГВР, проведено статистичну обробку даних.
4. Павлюченко К.П. Лечение бактериальных поражений роговицы (литературный обзор) / К.П. Павлюченко, Ю.Н. Терещенко, С.Ю. Могилевский // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Т. 144, Ч. II. - С. 114-118. Автором проведено аналіз сучасних літературних джерел, надано інтерпретацію отриманих даних, написано статтю.
5. Особенности восстановления прозрачности роговой оболочки глаза после бактериальных поражений / Ю.Н. Терещенко, Л.В. Натрус, К.П. Павлюченко, Э.В. Мальцев // Університетська клініка. - 2010. - Т. 6, № 1-2. - С. 52-56. Автором проаналізовано особливості відновлення прозорості рогової оболонки ока після бактеріального ураження у тварин в експерименті, сформульовано висновки.
6. Деклараційний патент на корисну модель 7608 Україна, МПК А 61 F 9/00, А 61 К 35/78, А 61 N 2/00. Спосіб лікування бактеріального кератиту / К.П. Павлюченко, С.Ю. Могилевський, Ю.М. Терещенко, А.Г. Колеснікова; заявник і патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - № u200503484; заявл. 13.04.05; опубл. 15.06.05, Бюл. № 6. - 6 с.
7. Павлюченко К.П. Анализ заболеваний роговой оболочки в Донецкой области за 2002-2004 гг. / К.П. Павлюченко, С.Ю. Могилевский, Ю.Н. Терещенко // Нове в офтальмології: науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 130-річчю з дня народження академіка В.П. Філатова. Одеса, 13 травня 2005 р. - Одеса, 2005. - С. 33-34.
8. Терещенко Ю.Н. Эффективность сочетанного применения переменного электромагнитного поля и биологически активного вещества «Бакплан» в лечении бактериальных кератитов / Ю.Н. Терещенко, К.П. Павлюченко, С.Ю. Могилевский // Сучасні аспекти судинних і дистрофічних захворювань органа зору: перша науково-практична конференція молодих вчених-офтальмологів України. Харків, 30-31 березня 2006 р. - Харків, 2006. - С. 108-111.
9. Мальцев Э.В. Полисахариды роговицы при моделированном бактериальном кератите / Э.В. Мальцев, К.П. Павлюченко, Ю.Н. Терещенко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2007. - Т. 143, Ч. II. - С. 153.
10. Павлюченко К.П. К вопросу этиологии бактериальных поражений роговицы / К.П. Павлюченко, С.Ю. Могилевский, Ю.Н. Терещенко // Новітні проблеми офтальмології: науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів. Київ, 9-11 жовтня 2008 р. - Київ, 2008. - С. 140-141.
11. Распространённость, заболеваемость и инвалидность при заболеваниях роговой оболочки в Донецкой области с 2005 по 2007 гг. / К.П. Павлюченко, Ю.Н. Терещенко, Л.В. Федоришина, С.Ю. Могилевский / Сучасні питання практичної офтальмології: науково-практична конференція з міжнародною участю. Харків, 20-21 листопада 2008 р. - Харків, 2008. - С. 121-122.
12. Факторы риска возникновения бактериальных кератитов и гнойных язв роговицы / К.П. Павлюченко, С.Ю. Могилевский, Ю.Н. Терещенко, Ю.В. Тищенко // Філатовські читання: науково-практична конференція офтальмологів за міжнародною участю. Одеса, 28-29 травня 2009 р. - Одеса, 2009. - С. 34-35.
13. Натрус Л.В. Восстановление физиологических свойств роговицы под влиянием биологически активных веществ / Л.В. Натрус, Ю.Н. Терещенко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2010. - Т. 146, Ч. I. - С. 209.
Анотація
Терещенко Ю.М. Шляхи відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки ока після бактеріального впливу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 - нормальна фізіологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2011.
Дисертація присвячена вивченню процесів репарації та регенерації тканини рогової оболонки ока після бактеріального ушкодження при різних моделях корекції.
Експериментально доведено, що вплив на рогову оболонку очей тварин системного біорегулятора природного походження забезпечує істотне поліпшення результатів відновлення структури тканини й дозволяє одержати якісні відмінності у формуванні рубця рогової оболонки в порівнянні з традиційною схемою корекції.
Застосування комплексної терапії у вигляді системного біорегулятора й ЗЕМП дозволило у хворих на БК та ГВР скоротити термін купірування запального процесу й строки перебування в стаціонарі, виключити ускладнення, знизити частоту грубих помутнінь рогової оболонки, збільшити кількість ніжних хмариноподібних помутнінь,значно підвищити ГЗ у порівнянні з традиційним методом корекції.
Саме цей шлях визначає природну послідовність процесів регенерації, поліпшення епітелізації, збереження розмірів, сферичності й прозорості тканини, формування архітектоніки її шарів, що забезпечує в порівнянні з традиційною моделлю найбільш повне відновлення фізіологічної цілісності рогової оболонки й функції зорового аналізатора в цілому.
Ключові слова: прозорість рогової оболонки, регенерація тканини, бактеріальний кератит.
Аннотация
Терещенко Ю.Н. Пути восстановления физиологической целостности роговой оболочки глаза после бактериального воздействия. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.03 - нормальная физиология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2011.
Диссертация посвящена изучению процессов репарации и регенерации ткани роговой оболочки глаза после бактериального воздействия при различных моделях медикаментозной коррекции. В работе определен и обоснован наиболее эффективный путь восстановления физиологической целостности роговой оболочки глаза, который состоит в добавлении к традиционной терапии системного биорегулятора природного происхождения и физиотерапевтического воздействия.
На созданной экспериментальной модели бактериального повреждения роговой оболочки глаза кролика доказано, что действие биологически активного вещества (БАВ) «Бакплан» создает оптимальные условия для реализации наиболее эффективного механизма репарации ткани, в основе которого лежит завершенный фагоцитоз антигена иммунокомпетентными клетками, что обеспечивает полную утилизацию метаболических и медиаторных продуктов воспаления, существенно улучшает результаты восстановления структуры поврежденной ткани по сравнению с традиционной схемой коррекции и позволяет получить качественные различия в формировании рубца роговой оболочки. Сравнение данных о течении бактериального процесса в глазах кроликов, которые не получали лечения, получали только традиционную схему коррекции и кроликов, которым к традиционной схеме дополнительно инстиллировали 1 % раствора БАВ «Бакплан», показало значительное различие хода восстановительных процессов. Мы полагаем, что системная иммунокоррекция посредством БАВ «Бакплан» повышает эффективность и противовоспалительное действие основной схемы лечения, повышает общие восстановительные резервы организма, что позволяет получить качественное восстановление поврежденной ткани и снизить риск возникновения осложнений.
...Подобные документы
Вивчення змін метаболізму мієлінової оболонки у мозку ссавців протягом старіння і на початкових етапах постнатального розвитку. Вплив гіпоксія-індукованого фактору на стан мієліну. Дегенерація олігодендроцитів, їх відновлення після фокальної ішемії мозку.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 25.06.2015Гістогенез травної трубки. Загальна будова та функції слизової оболонки травного тракту людини. Середній та задній відділи травного тракту. Способи забору біоматеріалу для дослідження слизової оболонки. Правила приготування мікроскопічних препаратів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.01.2015Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009Стан загального та місцевого імунітету у хворих на рецидивний простий герпес слизової оболонки порожнини рота і губ під час рецидиву та ремісії. Використання препаратів Ербісолу та Ербісол-Ультрафарму. Цитокіновий профіль периферійної крові хворих.
автореферат [45,6 K], добавлен 07.04.2009Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009Будова лімфатичного мікроциркуляторного русла приносових пазух людини, відмінності топографії та морфометричні параметри. Напрямки відтоку лімфи від комірок решітчастого лабіринту. Шляхи розповсюдження запальних і пухлинних процесів та діагностика.
автореферат [41,0 K], добавлен 29.03.2009Морфологія та культивування грибів Candida. Види кандидозів слизової оболонки порожнини рота: дріжджовий стоматит дітей, глосит, хейліт, ерозія кутів рота. Джерела інфікування кандидозом та механізм передачі захворювання. Лабораторна діагности збудника.
презентация [23,9 M], добавлен 16.11.2014Фізіологія післяпологового періоду. Стадії відновлення організму після пологів. Проблеми постави та відновлення фігури. Застосування фізичних вправ та сеансів релаксації для відновлення функціонального і психічного стану жінки після народження дитини.
дипломная работа [112,8 K], добавлен 01.10.2010Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.
контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Диференційно-діагностичні ознаки хронічного гастриту. Дисрегенераторні ураження слизової оболонки шлунку з порушенням секреторної, моторно-евакуаторної і інкреторної функції. Симптоми, причини захворювання, патогенез; діагностика, лікування, прогноз.
презентация [1,2 M], добавлен 10.12.2013Анамнез про хворобу тварини. Найважливіші показники стану здоров’я собаки. Кон’юнктиви і видимі слизові оболонки. Шерстний, волосяний покрив, шкіра, лімфатичні вузли. Скелетно-м’язова система. Класифікація цукрового діабету, причини, методи лікування.
курсовая работа [33,3 K], добавлен 02.06.2014Формулювання поняття про зорову сенсорну систему, її основні частини й функції. Визначення відповідності будови ока його функціям. Оболонки стінок очного яблука. Допоміжні частини ока: брови, повіки, кон'юктива та слізний апарат. Зорові провідні шляхи.
презентация [2,1 M], добавлен 11.06.2014Поняття гострого та хронічного катару середнього вуха та ексудатівного отиту. Фактори, що впливають на виникнення хвороби. Теорії патогенезу захворювання та симптоми. Змащування слизової оболонки зіва та глотки лікарськими серединками. Необхідні засоби.
реферат [29,6 K], добавлен 21.11.2008Особливості відновлення та підвищення ефективності регенерації нервового стовбура за умов впливу на нього спільної дії магнітного поля та лазерного опромінення у різні терміни після травматичного пошкодження та рекомендації для їх подальшого використання.
автореферат [231,0 K], добавлен 29.03.2009Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010Види та ефективність антацидних препаратів. Особливості дії інгібіторів протонної помпи. Блокатори гістаміну Н2-рецепторов. Фармакологічні механізми захисту слизової оболонки, гастропротектори. Препарати, вживані при діареї. Послаблюючі засоби.
реферат [978,5 K], добавлен 19.05.2012Анамнез життя пацієнта, скарги на естетичний недолік зубів, зміну їх зовнішнього вигляду, порушення функції жування й мови. Оцінка стану зубів, слизової оболонки порожнини рота, мускулатури щелепно-лицьової ділянки. Методи ортопедичного лікування.
история болезни [15,4 K], добавлен 09.05.2012Етіологія та патогенез вазомоторного риніту. Порушення нервово-рефлекторних механізмів реакції з боку слизової оболонки носа на рефлекторні подразнення. Діагностика та лікування вазомоторного риніту. Дослідження носового дихання на риноманометрі.
реферат [437,6 K], добавлен 30.10.2014Загальна анатомія та частини дванадцятипалої кишки, взаємовідносини з сусідніми органами. Серозна, м'язова та слизувата оболонки, кровопостачання та лімфатична система дванадцятипалої кишки, її зв'язок з жовчними протоками й протоками підшлункової залози.
реферат [736,3 K], добавлен 05.06.2010
