Бабезіозний увеїт собак

Хвороби очей у собак. Вивчення бабезіозного увеїту цуценят. Дослідження наслідків запалення війкового тіла: світлобоязні, сльозотечі, змін райдужки ока. Раціональне лікування шляхом застосування мідріатиків, розчину атропіну, диклофенаку і тималіну.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.08.2015
Размер файла 103,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

16.00.05 - ветеринарна хірургія

Бабезіозний увеїт собак

Ткачук Ігор

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету міністрів України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Борисевич Володимир Борисович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Іздепський Віталій Йосипович Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри хірургії та хвороб дрібних тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент Мисак Андрій Романович Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, доцент кафедри хірургії

Захист дисертації відбудеться «05» червня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони 13, навчальний корпус № 4, кімн. 28

Автореферат розісланий «30» квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ___________________В.М. Лакатош

1. Загальна характеристика роботи

бабезіозний запалення око собака

Актуальність теми. Хвороби очей у собак поширені, спричиняються травмами, інфекційними й інвазійними чинниками, алергією (Авроров В.Н., Лебедев А.В.,1985; Борисевич В.Б., 1994; Schmidt V., 1983). Вони нерідко завершуються сліпотою, що робить тварину майже безпомічною, нездатною орієнтуватися в навколишньому середовищі, тому вивчення хвороб органа зору, їх ефективне лікування є актуальними, особливо враховуючи те велике значення, якого надають у сучасній ветеринарній медицині дрібним тваринам (Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., 1996; Gelatt K.R., 1993).

До недавнього часу в дослідженні захворювань очей (Морозов М.Г., 2001; Панько І.С., Власенко В.М., Гамота А.А. та ін., 2003; Симоненко Н.О. 2004) основна увага була зосереджена на вивченні уражень повік (дислокація, дермоїди тощо), кон'юнктиви (кон'юнктивіти, керато-кон'юктивити), рогівки (кератити).

Встановлено (Борисевич В.Б., 1994; Шарварчук Р.І., 2004), що в Україні значного поширення набули масові ураження судинної оболонки ока у різних видів тварин. Хворіє, в основному, молодняк великої рогатої худоби. Причиною хвороби частіше є інфікування Ricketsia conjunctivae bovis, рідше Moraxella bovis. Нерідко хвороби очей зумовлюються паразитарними чинниками, зокрема Thelazia rhоdesi. Ураження з кон'юнктиви переходить на інші частини очного яблука. Даний тип ураження зустрічається і у овець.

У жуйних і свиней (Борисевич В.Б., Панько І.С., Іздепський В.Й., 1993; Симоненко Н.О., 2004) ураження очей виникають внаслідок інфікування хламідіями, мікоплазмами (Русинов А.Ф., 1987).

Важливу роль у виникненні хвороб органа зору мають алергічні процеси (Авроров В.Н., 1991). Різні фактори зовнішнього і внутрішнього середовища викликають своєрідну реакцію, пов'язану з імунологічними змінами - очну алергію. Ступінь алергічної реакції зумовлюють хворобливі явища різної сили, у той час як реакція у відповідь є гіперергічною. Алергічні ураження очей у тварин зустрічаються часто, але ветеринарно-медичними працівниками майже не діагностуються.

Що до собак, то поглиблені дослідження офтальмологічних хвороб у цього роду тварин виконуються рідко (Силін Д.С., 1997; Бродовський О.С., 1999), незважаючи на значну частоту уражень органа зору.

У собак, як і в інших тварин, переважно діагностуються і піддаються лікуванню хвороби переднього відрізку очного яблука - кон'юнктиви і рогівки. В Україні захворюванням більш глибоких частин ока, у тому числі й судинної оболонки, приділялось і приділяється недостатньо уваги, а між іншим, патологія судинної оболонки (tractus uveus) очного яблука призводить до таких важких ускладнень як катаракта і глаукома. Виняток складають роботи В.О.Дорощука (2006, 2007), присвячені вивченню увеїтів у великої рогатої худоби, а також матеріали сучасного посібника з ветеринарно-медичної офтальмології (Ronald C.R., 2006).

Різноманітна етіологія цього захворювання, роль системних механізмів і вплив зовнішнього середовища в розвитку та перебігу, визначають комплексний характер і складність проблеми увеїту, яка безпосередньо пов'язана з недостатнім вивченням пускових механізмів, що призводять до розвитку запалень судинної оболонки ока. Незважаючи на поширеність даної патології у тварин, ще не визначені патогенез, фактори ризику, виникнення та розвиток ускладнень у ранньому періоді захворювання, а також при його хронічному перебігу. Лікування увеїту, дотепер, засновано на окремих спостереженнях. Не визначені схеми, дози, тривалість застосування препаратів, їх ефективність. Свідченням цьому є незадовільні результати лікування, що призводять найчастіше до сліпоти тварини. Все вищевикладене диктує необхідність розробки системи науково обґрунтованого підхіду до питань діагностики, лікування та профілактики увеїту. У цьому разі є досить актуальним вивчення механізмів виникнення запалень судинної оболонки ока, контролю над їх станом і цільоспрямованим впливом на профілактику ускладнень.

У зв'язку з цим дослідження особливостей увеїту зокрема, зумовленого бабезіозною інвазією, дають підстави вважати вивчення бабезіозного увеїту в собак актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми науково-дослідної роботи кафедри хірургії ім. проф. І.О.Поваженка факультету ветеринарної медицини Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України «Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб у ділянці голови, тулуба та опорно-рухового апарату», що виконується за завданням Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (номер державної реєстрації - 0103U005653).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у вивченні клінічних і патогенетичних особливостей увеїту в собак на тлі бабезіозного ураження та в розробці раціональних лікувальних заходів цієї хвороби.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- встановити поширення бабезіозного увеїту в собак різних порід і різного віку;

- визначити ступені проявлення бабезіозного увеїту;

- виявити патогенетичні механізми бабезіозу собак, що сприяють виникненню увеїту;

- дослідити механізми утворення і характер циркулюючих імунних комплексів при бабезіозі, ускладненому і неускладненому увеїтом;

- вивчити клініко-морфологічні зміни ока за бабезіозного увеїту;

- розробити раціональний спосіб лікування бабезіозного увеїту в собак;

Об'єкт дослідження - очне яблуко, кров клінічно здорових та хворих на бабезіозний увеїт собаки.

Предмет дослідження зміни в судинній оболонці очного яблука (переважно райдужка і війкове тіло), крові у собак в нормі та за увеїту, зумовленого бабезіозом.

Методи дослідження - загальноклінічні, патолого-анатомічні, офтальмологічні, гематологічні (вміст еритроцитів, ШОЕ, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, визначення лейкограми), паразитологічні (виявлення бабезій), біохімічні (вміст білка, білкових фракцій, білірубіну, АСТ, АЛТ, сечовини, креатинину), імунологічні (кількісний і якісний склад субпопуляцій лімфоцитів, імунологічний індекс, наявність різних класів імуноглобулінів, активність фагоцитарної реакції, кількісний і якісний склад циркулюючих імунних комплексів), статистична обробка цифрового матеріалу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні охарактеризовано і досліджено частоту виникнення і особливість перебігу та характер ускладнень увеїту в собак, зумовленого бабезіозом. На підставі результатів паразитологічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних досліджень розкрито патогенетичні механізми бабезіозного увеїту та розроблено і апробовано раціональний метод лікування бабезіозного увеїту сумісним застосуванням мідріатиків, нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП) та імуномодулятору тималіну.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено клініко-офтальмологічну діагностику бабезіозного увеїту. Встановлено патогенетичну роль циркулюючих імунних комплексів та зниження фагоцитозу у виникненні бабезіозного увеїту у собак. Розроблено антиімунокомплексну терапію увеїту бабезіозного походження поєднаним застосуванням мідріатиків, (НСПЗП) і тималіну.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час викладення лекцій та проведення лабораторно-практичних занять на факультетах ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України, Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С.З.Гжицького, «Кримського агротехнологічного університету» НУБіП України, Полтавської державної аграрної академії, Подільського державного аграрно-технічного університету, Луганського національного аграрного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Одеського державного аграрного університету. Результати досліджень впроваджені в клінічних установах ветеринарної медицини України.

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні наукової літератури, виконанні всього обсягу експериментальних досліджень, в аналізі одержаних результатів, їх узагальненні, у висновках і пропозиціях виробництву. За участю здобувача проведено клінічну апробацію методів лікування бабезіозного увеїту в собак. Аналіз та узагальнення результатів досліджень, підготовку їх до друку та написання дисертації й автореферату здійснено самостійно за консультації наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були апробовані на науково-виробничих конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету у (м. Київ, 2007-2008рр.), а також на Міжнародному конгресі з ветеринарної медицини, присвяченому 85-річчю Інституту експериментальної і клінічної медицини УААН, на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С.З.Гжицького (м. Львів, 2008р.), на науково-практичних конференціях «Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини» Харківської державної зооветеринарної академії (м. Харьків, 2008р.), «Актуальні проблеми сучасної ветеринарної медицини» Подільського державного агротехнічного університету (м. Кам'янець - Подільский, 2008р.), на VI міжнародній науково-практичній конференції з проблем неінфекційної патології тварин (м. Біла Церква, 18-19 жовтня 2008р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковано в 11-ти наукових роботах: Віснику «Білоцерківського державного аграрного університету» (1), Віснику "Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С.З. Гжицького" (1), Віснику "Полтавської державної аграрної академії" (2), Наукових працях: Харківської державної зооветеринарної академії (1) та Подільського державного аграрно-технічного університету (1), тезах доповідей конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ (1), в часописах «Ветеринарна медицина України» (1), «Ветеринарна практика» (2), Методична розробка для фахівців ветеринарної медицини студентів аграрних вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації із спеціальності 8.130501 - «Ветеринарна медицина» (затверджена вченою радою ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету 18.05.2008., протокол №9).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 189 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями та 19 рисунками і складається з вступу, огляду літератури (4 підрозділи), власних досліджень (10 підрозділів), їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, 12 додатків та списку використаної літератури, що включає 259 джерел, з яких 113 - іноземних.

2. Зміст роботи

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дисертаційна робота виконана протягом 2005-2008рр. на базі кафедри хірургії ім. проф. І.О.Поваженка НАУ та лікарні ветеринарної медицини Жовтневого і Бабушкінського районів м. Дніпропетровська.

На першому етапі досліджень вивчали клінічні та патолого-анатомічні особливості бабезіозу собак, визначали ступінь паразитемії та зміни крові, обміну білків і їх фракцій у зв'язку з бабезіозом, стан печінки і нирок за етіотропного і комплексного методів лікування бабезіозу.

На другому етапі досліджень вивчали клініко-морфологічні особливості бабезіозного увеїту в собак, а також морфологічні, біохімічні та імунологічні зміни крові в разі бабезіозу, неускладненого і ускладненого увеїтом.

На третьому етапі досліджень розробляли та вдосконалювали методи лікування бабезіозного увеїту в собак.

Бабезіоз діагностували на підставі клінічних, патолого-анатомічних і гематологічних досліджень.

Увеїт діагностували офтальмологічно.

У крові собак визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів загальновідомими методами в камері із сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну - гемоглобін-ціанідним методом, морфологічний склад крові оцінювали в мазках, зафарбованих за методом Романовського-Гімза. Біохімічні показники сироватки крові визначали за допомогою біохімічних аналізаторів Stat Fax (США) та Mikrolab-200 (Нідерланди) закритого типу з проточною кюветою згідно з інструкцією до приладів та з допомогою відповідних реактивів, а також за загальноприйнятими лабораторними методами досліджень.

Концентрацію загального прямого і непрямого білірубіну обчислювали уніфікованим методом Йендрашика-Клеггорна-Грофа.

Активність АЛТ і АСТ визначали уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Ратмана-Френкеля.

Оцінку кількісних показників Т- і В-систем імунітету (Кондрахін І.П. і співавт., 2004) проводили з використанням методів розеткоутворення з еритроцитами барана. Для оцінки Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій визначали загальну кількість Т-лімфоцитів (Т-РУК), теофілінчутливих і теофілінрезистентних Е-РУК. Визначення кількості Е-РУК проводили в реакції змішаного розеткоутворення з еритроцитами барана за методом М. Jondal et al. (1972), Е-РУК чутливих до дії теофіліну - за методом S. Limatibul et al. (1978).

Вміст у крові різних фракцій імуноглобулінів вивчали методом радіальної імунодифузії за Манчіні. Фагоцитарну активність лейкоцитів (ФА) і індекс фагоцитозу - визначали за методом Е.Ф.Чернушенко і Л.С.Когосової (як тест-культуру використовували Staph. аureus - штам 209 Р). Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові встановлювали методом преципітації в розчинах поліетиленгліколю-6000 з концентрацією 3,75 та 7 %. У першому випадку виявляли крупномолекулярні ЦІК (>19S) у другому- дрібномолекулярні (<15S) (Гриневич Ю.А., Алферов А.Н., 1981).

Цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента на персональному комп'ютері за програмою «Статистика».

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Бабезіоз виявили у 113 собак, ускладнення увеїтом у 28 собак , що склало 24,78 %.

Як бачимо з табл.1, увеїт на тлі бабезіозного ураження найбільш часто виникає у східноєвропейських вівчарок, рідко у безпорідних собак.

Таблиця 1 Захворюваність собак на бабезіозний увеїт

Порода собаки

Тварини, хворі на бабезіоз

% захворюваності тварин

неускладнений

ускладнений увеїтом

Східноєвропейська Вівчарка

18

5

27,8

Боксер

17

4

23,5

Дог

19

4

21,05

Болонка

12

5

26,09

Пікинес

23

6

26,08

Безпородні

24

4

16,7

Всього

113

28

24,78

Як видно з даних табл.2, найбільш часто увеїт у зв'язку з бабезіозом виникає в собак після 12-місячного віку, що пояснюємо посиленням сенсибілізації у тварин з віком.

Таблиця 2 Захворюваність на бабезіоз та частота виникнення увеїту в собак

Вік собак

Тварини, хворі на бабезіоз

% захворюваності тварин

неускладнений

ускладнений увеїтом

2 - 6 міс.

59

10

16,95

6 - 12 міс

47

8

17,02

Старше 12 міс

17

10

58,8

Всього

113

28

24,78

Розвиток увеїту на тлі бабезіозного ураження характеризується чіткими офтальмологічними симптомами. Бабезіозне запалення судинної оболонки частіше перебігає як передній увеїт (ірит, цикліт або іридоцикліт), рідше - задній увеїт (хоріоїдит) або панувеїт.

Дані табл. 3 свідчать про те, що за увеїту зі слабим проявленням запалення війкового тіла здебільшого відмічається світлобоязнь, сльозотеча і незначні зміни райдужки. За середнього ступеня ураження проявляється виражений міоз, набряк райдужки, преципітати в передній камері ока. За важкого ступеня увеїту має місце перикорнеальна ін'єкція судин, гіфема, сильна міліарна болючість, задні синехії, глаукома.

Таблиця 3 Клініко-діагностичні показники увеїту

Клініко-офтальмологічні ознаки

Кількість собак

%

Слабкий ступінь запалення (n=10)

Міоз

Слабке світіння камерної вологи

Фотофобія

Сльозотеча

Помірна набряклість райдужної оболонки

Відсутність або слабка циліарна болючість

10

10

7

8

10

10

100

100

70

80

100

100

Середній ступінь запалення (n=12)

Міоз

Світіння камерної вологи

Фотофобія

Сльозотеча

Набряк райдужної оболонки

Преципітати в передній камері ока

Блефароспазм

Набряк рогівки

Болючість в ділянці війкового тіла

Перикорнеальна ін'єкція судин

Задній увеїт

12

12

9

10

11

12

9

12

12

12

2

100

100

75

83,33

91,67

100

75

100

100

100

16,67

Важкий ступінь ураження (n=6)

Міоз

Гіфема або гемофтальм

Фібрин у передній камері ока

Задні синехії

Сильний набряк райдужки

Гіпотонія очного яблука

або розвиток увеальної (гіпертонія) глаукоми

Блефароспазм

Набряк рогівки

Сильна циліарна болючість

Сльозотеча

Задній увеїт

Перикорнеальна ін'єкція судин

2

2

6

3

6

3

3

6

6

6

6

6

33,33

33,33

100

50

100

50

50

100

100

100

100

100

Зміни в крові собак у зв'язку з бабезіозом, неускладненим і ускладненим увеїтом

Важливо було встановити чи не виникає увеїт внаслідок патологічних відхилень у функціонуванні кісткового мозку, печінки або нирок, оскільки саме такі зміни складають патогенетичну основу бабезіозного ураження. І як підтверджують одержані результати, порушення в клітинних і гуморально-метаболічних показниках, які складають патогенез бабезіозного захворювання, не можуть претендувати на головну патогенетичну ланку запалення судинної оболонки очного яблука (табл.4).

Таблиця 4 Клітини і метаболіти в крові собак при бабезіозі, неускладненому і ускладненому увеїтом (n=5)

Показники

Бабезіоз, неускладнений увеїтом

Бабезіоз, ускладнений увеїтом

P

Еритроцити, Т/л

1,86±0,04

1,84±0,64

<0,05

Гемоглобін, г/л

74,2±1,03

75,0±0,67

<0,05

Лейкоцити, Г/л

9,54±0,25

10,98±0,16

<0,05

Тромбоцити, Г/л

114,4±1,52

114,0±1,79

<0,05

Лейкограма,%:

базофіли

еозинофіли

0,6±0,27

7,4±0,49

0,8±0,18

7,6±0,41

<0,05

<0,05

нейтрофіли:

юні

паличкоядерні

сегментоядерні

1,2±0,36

6,8±0,54

31,0±0,91

1,4±0,27

7,0±0,45

31,2±0,81

<0,05

<0,05

<0,05

Лімфоцити

46,8±1,66

45,4±0,72

<0,05

Моноцити

6,2±0,36

6,6±0,36

<0,05

ШОЕ

11,0±0,45

11,2±0,36

<0,05

Загальний білок, г/л

Альбуміни,%

Глобуліни,%

67,8±1,03

44,4±0,91

55,6±0,58

68,4±0,72

44,2±0,72

55,8±0,54

<0,05

<0,05

<0,05

Білурубін загальний, ммоль/л

Білірубін кон'югований, ммоль/л

13,8±0,58

6,8±0,36

13,2±0,58

7,2±0,36

<0,05

<0,05

АСТ, Од/л

АЛТ, Од/л

46,8±0,58

51,0±1,34

47,0±0,22

51,2±1,71

<0,05

<0,05

Сечовина, ммоль/л

13,6±0,63

14,2±0,54

<0,05

Креатини, ммоль/л

166,0±1,79

164,0±3,81

<0,05

Інтенсивне розмноження бабезій в крові сприяє масованому антигенному подразненню, у відповідь на яке закономірно і неминуче виникають імунні зрушення в лімфоцитарній системі з помітною інтенсифікацією антитілогенезу.

Відомо, що імунологічні порушення лежать в основі багатьох патологічних процесів, у тому числі алергічно-запальних уражень судинної оболонки очного яблука. Оскільки увеїт розглядається як наслідок імунологічних порушень, які виникають на тлі різноманітних уражень - механічних, токсико-алергічних, інфекційних, паразитарних (Зайцева Н.С., Кацнельсон Л.А., 1980; Астахов Ю.С. і співавт., 2004), нами проведені дослідження з визначення імунологічних показників у крові собак, хворих на бабезіоз, неускладнений і ускладнений увеїтом. При цьому досліджували популяційний склад лімфоцитів, значення імунорегуляторного індексу, показники IgG, IgА і IgM. (табл.5).

Таблиця 5 Популяційний склад лімфоцитів, показники імунорегуляторного індексу та імуноглобулінів у собак, хворих на бабезіоз неускладнений і ускладнений увеїтом (n=5)

Показники

Бабезіоз, неускладнений увеїтом

Бабезіоз, ускладнений увеїтом

P

Лейкоцити, Г/л

9,54±0,25

10,98±0,16

<0,05

Лімфоцити Г/л

4,46±0,06

5,35±0,15

<0,01

Т-лімфоцити, Г/л

1,26±0,01

1,3±0,006

<0,05

В-лімфоцити, Г/л

0,27±0,01

0,4±0,027

<0,001

0-лімфоцити, Г/л

1,17±0,05

1,49±0,11

<0,05

Т-хелпери, Г/л

0,79±0,03

0,34±0,009

<0,001

Т-супресори, Г/л

0,47±0,02

2,82±0,05

<0,001

Тх/Тс

1,2±0,02

1,3±0,02

<0,01

IgG, г/л

4,2±0,13

5,0±0,16

<0,01

IgA, г/л

0,96±0,04

0,82±0,04

<0,05

IgM, г/л

0,98±0,04

1,18±0,08

<0,05

Підсумовуючи результати досліду можна зазначити, що з виникненням увеїту, зумовленого бабезіозом, всі зазначені показники імунологічної функції в крові собак відрізнялися від аналогічних показників тварин, у яких бабезіоз не супроводжувався увеїтом, причому всі ці показники, за виключенням вмісту IgA, істотно перевищували відповідні показники крові собак не уражених увеїтом. Що до IgA, то слід відмітити, що зменшення його вмісту в крові супроводжувалося збільшенням утворення циркулюючих імунних комплексів, яким надається одна з провідних ролей у виникнення увеїтів. Збільшення вмісту в крові 0-лімфоцитів, на нашу думку, відображає одну із сторін імунної супресії, яку зумовлюють бабезії.

Звісно, що зменшення в крові вмісту IgA за одночасного збільшення вмісту IgG (дисімуноглобулінемія) сприяє формуванню ЦІК, які є однією з найбільш поширених причин виникнення увеїтів (Константинова Н.А., 1996; Йергер Л., 1996). Збільшення вмісту в крові 0-лімфоцитів відображає одну із сторін імунної супресії, яку зумовлюють бабезії (Прус М.П.,2006).

Інтенсивне розмноження бабезій в крові сприяє масованому утворенню імунних комплексів (антиген+антитіло), які осідають в надзвичайно розвиненій сітці постійно сецернуючих судин війкового тіла.

У нормі циркулюючі імунні комплекси поглинаються і руйнуються фагоцитами, зокрема системою мононуклеарних фагоцитуючих клітин, фіксованих у печінці і селезінці. У разі ослабленні фагоцитозу продукування ЦІК посилюється, унаслідок чого нерідко виникають хвороби імунних комплексів (Сура В.В. і співавт., 1980, 1988). Основні клініко-морфологічні проявлення хвороб імунних комплексів пов'язані з відкладанням ЦІК на базальних мембранах, ендотелії судин, що і лежить в основі імунокомплексного запалення (Насонов Е.Л., 1987).

Імунокомплексний васкуліт в органах з особливо рясною васкуляризацією пов'язаний з циркуляцією дрібних (<15 S), або проміжних (15-19S) імунних комплексів. Крупні імунні комплекси (>19 S) фагоцитуються і рідко викликають імунокомплексну патологію (Кузнєцов Н.А. і співавт., 1996).

Оскільки при вивченні імунокомплексної патології коректним вважається одночасне визначення вмісту в крові ЦІК і фагоцитарної активності нейтрофілів (Яблонський В.А., Желавський М.М., 2005), то відповідні дослідження проведені при вивченні бабезіозного увеїту у собак (табл. 6).

Таблиця 6 Вміст ЦІК та фагоцитарна активність крові собак, хворих на бабезіоз, не ускладнений і ускладнений увеїтом (n=5)

Вид ураження

ЦІК, од. оптичної щільності

ФА, %

великомолекулярні

дрібномолекулярні

Бабезіоз, неускладнений увеїтом

43,0±1,75

102,0±2,91

58,0±1,57

Бабезіоз ускладнений увеїтом

51,6±1,75

153,8±4,52

39,8±1,71

Р

<0,01

<0,001

0,001

Як бачимо, вміст у крові великомолекулярних циркулюючих імунних комплексів за бабезіозу, ускладненому увеїтом, на 20 % більший порівняно із вмістом за бабезіозу, неускладненому увеїтом. Вміст у крові дрібномолекулярних циркулюючих імунних комплексів у разі бабезіозу, ускладненого увеїтом, на 50,8 % більший, ніж за бабезіозу, неускладненого увеїтом. Імунні комплекси мають важливу роль в патогенезі увеїтів, що зумовлено наявністю чіткого зв'язку між важкістю клінічних проявів і рівнем імунних комплексів, які циркулюють у крові і відкладаються в уражених тканинах.

Дослідження циркулюючих імунних комплексів у крові має особливий інтерес для розробки методів специфічного впливу на їх формування і пом'якшення патогенної дії імунних комплексів на перебіг увеїтів. При цьому прослідковується прямий зв'язок між популяційним складом лімфоцитів, вмістом у крові основних класів імуноглобулінів і утворенням імунних комплексів.

Так, встановлено, що підвищений рівень Ig G збігається з утворенням у крові ЦІК. Гіперпродукування Ig G при бабезіозі собак зумовлено значним збільшенням у крові кількості В-лімфоцитів - на 48,15 %, Т-хелперів - на 15,19 % та зростанням показника імунорегуляторного індексу на 8,33 %. Звертає на себе увагу зменшення вмісту в крові Ig A, що вважається однією з основних причин утворення високопатогенних дрібномолекулярних ЦІК. Виявлена при бабезіозі дисімуноглобулінемія, на нашу думку, є одним з відображень різнобічної імуносупресивної дії бабезій на тваринний організм.

Первинними антигенами, здатними запускати процеси аутоімунного запалення при увеїтах, можуть бути як властиво аутоантигени тканин ока (родопсин та інші), так і білки мікробного та паразитарного походження, що мають перехресну реактивність з увеаретинальними антигенам.

Аутореактивні до тканин ока клітини представлені лімфоцитами двох типів, що становлять основу клітинної та гуморальної ланок імунологічної реактивності - аутореактивними Т- і В-клітинами.

Доказом важливої ролі увеаретинальних антигенів в індукції аутоімунного конфлікту є поява в сироватці крові хворих тварин антитіл класів IgG, спрямованих проти увеаретинальної тканини, або певних інших антигенів. Це свідчить на користь тісного взаємозв'язку аутоімунного увеїту з первинною інфекцією ока. У цьому разі спочатку виробляються природні аутоантитіла IgM-класу, а значно пізніше відбувається синтез аутоантитіл класу IgG, що асоціюється з клінічною картиною захворювання.

Патогістологічні дослідження чітко доводять наявність запальних змін у війковому тілі. Виявлені інфільтрація і проліферація лімфоїдоцитарних елементів та просякання війкового тіла серозним ексудатом (рис. 1).

Клінико-морфологічні зміни ока за бабезіозного увеїту проявляються у вигляді проліферативно-гранулематознного запалення у різних прошарках сполучної тканини. Його ознаками є плазматичне просякнення судинних стінок, колагенових структур, утворення гранульом унаслідок скупчення у вогнищах ураження моноцитарно-макрофагальних елементів, лімфоцитів, незрілих фібробластів. А також мукоїдне і фібриноїдне набухання колагену, спричинене його аутоімунним руйнуванням.

На підставі результатів проведених досліджень механізмів розвитку бабезіозного увеїту в собак розроблена раціональна схема патогенезу бабезіозного увеїту собак (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Патогенез бабезіозного увеїту собак.

Лікування. Після встановлення діагнозу як на бабезіоз, так і на бабезіозний увеїт негайно починали лікування хворих собак. Своєчасне і раціональне лікування бабезіозу є необхідною передумовою попередження та успішної терапії увеїту.

Лікування включало застосування азидину, як дійового антибабезійного препарату та патогенетичної терапії (симптоматичні засоби). Азидин ін'єктували внутрішньом'язово дворазово з інтервалом 24 год у стандартній дозі 3,5 мг/кг маси тіла. Як симптоматичне лікування застосовували інфузію розчинів - 0,9 %-й натрію хлориду, та 5 % -ї глюкози в дозі 20-30 мл/кг маси тіла на добу; з метою форсування діурезу використовували фурасемід; функцію печінки підтримували застосуванням ессенціале-форте в дозі 250 мг/добу (5 ін'єкцій в/в); крім того, вводили сульфокамфокаїн. Тривалість лікування 5 діб.

Лікування увеїту полягало у використанні 1%-го розчину атропіну, який попереджає виникнення синехій; для корекції імунної функції та стимулювання ФА застосовували ін'єкції тималіну в дозі 5-20 мг/кг маси тіла;протизапальним засобом слугував нестероїдний протизапальний препарат (НСПЗП) диклофенак у дозі 0,5 мг/кг маси тіла.

Зважаючи на етіологію, патогенез і клініко-анатомічні форми проявлення бабезіозного увеїту, було проведено диференційоване лікування собак залежно від різних ступенів вираженості запалення судинної оболонки очного яблука. Оскільки виникнення увеїтів пов'язане з токсичною дією циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), які осідають на стінках судин і призводять до ексудації, особливо у зв'язку зі зменшенням фагоцитарної активності, то до складу лікувальних схем включали ін'єкції тималіну з метою стимулювання фагоцитозу. Відомо, що фагоцитоз, за рахунок поглинання і деструкції нівелює патогенну дію ЦІК.

У всіх випадках виникнення увеїту задля попередження утворення синехій проводили атропінізацію ока 1%-м розчином атропіну.

За слабкого і середнього ступенів ураження як протизапальну терапію використовували - диклофенак у дозі 0,5 мг/кг маси тіла.

За тяжкого ступеня ураження до числа препаратів, які застосовували для лікування середнього ступеня перебігу увеїту, як високоефективний антиалергічний і протизапальний засіб додатково застосовували периокулярні ін'єкції дексаметазону в дозі 0,5 мг/кг. Як видно з табл.7, лікування собак з бабезіозним увеїтом призвело до достовірного зменшення вмісту в крові як великомолекулярних, так і дрібномолекулярних ЦІК та достовірного збільшення показника фагоцитарної активності.

Таблиця 7 Вміст у крові ЦІК та показник фагоцитарної активності за різних ступенів проявлення бабезіозного увеїту до і після лікування собак

Тип прояву запалення

ЦІК, ум. од. опт. щільн.

Фагоцитарна активність, %

великомолекулярні

дрібномолекулярні

Слабкий ступінь:

до лікування

після лікування

41,6±1,08

31,8±1,25

75,0±3,36

63,6±2,73

54,8±0,40

56,6±0,49

Р

<0,001

<0,05

<0,05

Середній ступінь:

до лікування,

після лікування

88,0±3,81

60,4±6,99

97,6±1,17

76,0±3,81

48,2±1,88

55,2±1,75

Р

<0,01

<0,001

<0,05

Важкий ступінь:

до лікування,

після лікування

104,6±3,63

86,4±2,73

153,0±4,71

103,0±4,26

38,0±1,34

54,2±1,03

Р

<0,01

<0,001

<0,001

У групі собак з легким ступенем проявлення увеїту вдалось вилікувати всіх тварин (лікувальна ефективність 100 %); у групі собак з середнім ступенем проявлення увеїту вилікували 10 тварин з 12 (лікувальна ефективність 83,3 %); у групі собак з важким ступенем проявлення увеїту одужали 3 тварин з 6 (лікувальна ефективність 50 %). В останньому випадку успіх лікування вирішували не тільки ліквідація запалення увеального тракту через зменшення вмісту в крові ЦІК та інтенсифікація фагоцитозу, але й попередження утворення синехій або їх розрив, зумовлений розширенням зіниці. У двох собак, завдяки атропінізації ока була попереджена оклюзія зіниці; у одної тварини свіжі синехії вдалось розірвати. У собак, яких не вдалось вилікувати, перебіг увеїту ускладнився стабілізацією синехій (як правило, задніх), глаукомою і катарактою, що зумовило сліпоту.

Отже, поряд з протибабезійною терапією, важливою складовою успішного лікування бабезіозного увеїту є застосування патогенетичного лікування. В основі його лежить попередження утворення ЦІК, або значне зниження їх вмісту в крові, за рахунок стимуляції фагоцитозу, а також протизапальне лікування НСПЗП.

Висновки

1. У дисертаційній наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми виникнення бабезіозного увеїту, розвитку його клінічних ознак, формування патогенетичних механізмів та представлено ефективне лікування увеїту собак на тлі бабезіозного ураження.

2. Бабезіозний увеїт собак найчастіше виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8 %) і, рідко, у безпородних собак (16,7 %); часто в собак після 12- місячного віку (58,8 %).

3. Залежно від перебігу запалення війкового тіла відмічаються такі клінічні прояви:

а) за слабкого ступеня виявляли: міоз (100 % хворих собак), світлобоязнь (70 %), сльозотечу і незначні зміни райдужки (100 %);

б) за середнього - міоз (100 % хворих собак), деяку циліарну болючість (100 %), набряк райдужки (91,67 %) і рогівки (100 %), преципітати в передній камері ока (100%);

в) за тяжкого ступеня ціліарного запалення мають місце перикорнеальна ін'єкція судин (100 % хворих собак), гіфема (33,33 %), сильна болючість у ділянці війкового тіла (100 %), фібрин у передній камері ока (100%), задні синехії (50 %), глаукома (50 %).

4. Збільшення вмісту лейкоцитів на (8,58 %), лімфоцитів (23,88 %), Т- лімфоцитів (3,17 %) і В- лімфоцитів (48,15 %), Т-хелперів (21,52 %), Т- супресорів (10,61%), показника імунорегуляторного індексу Тх/Тс (8,33 %), IgG (19,05 %), IgM (20,41 %), та зменшення IgA на (14,34 %) за бабезіозу, ускладненого увеїтом, обумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла.

5. Утворення імунних комплексів, особливо дрібномолекулярних (<15 S), на тлі зниження фагоцитарної активності нейтрофілів (на 39,8 %) призводить до осідання імунних депозитів у розвинених і постійно сецернуючих судинах uvea з наступним запаленням війкового тіла і ексудації в камери ока, що підтверджується гістологічними дослідженнями.

6. Клінико-морфологічні зміни ока за бабезіозного увеїту проявляються у вигляді проліферативно-гранулематознного запалення у різних прошарках сполучної тканини. Його ознаками є плазматичне просякнення судинних стінок, колагенових структур, утворення гранульом унаслідок скупчення у вогнищах ураження моноцитарно-макрофагальних елементів, лімфоцитів, незрілих фібробластів. А також мукоїдне і фібриноїдне набухання колагену, спричинене його автоімунним руйнуванням.

7. Раціональне лікування бабезіозного увеїту полягає в застосуванні на тлі протибабезіозної терапії мідріатиків (найчастіше 1 %-го розчину атропіну), НСПЗП, зокрема диклофенаку, в дозі 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора і стимулятора фагоцитозу) в дозі 5-20 мг/кг маси тіла тварин, залежно від важкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука.

Пропозиції виробництву

1. З метою попередження виникнення на тлі бабезіозу собак запалення судинної оболонки ока, доцільно застосовувати комплексне лікування, яке полягає у внутрішньом'язовому введенні азидину в дозі 3,5 мг/кг маси тіла двічі через 24 год у поєднанні з ін'єктуванням ізотонічного розчину натрію хлориду (20-30 мл/кг раз на добу), 5 %-го розчину глюкози (20-30 мл/кг раз на добу), 1-2 мл 1 %-го розчину фурасеміду (раз на добу), розчинів ессенціале-форте в дозі 250 мг/добу (щодобово), сульфокамфокаїну в дозі 2 мл (двічі на добу). Тривалість лікування 5 діб.

2. У разі виникнення увеїту задля попередження утворення синехій проводити атропінізацію ока 1%-м розчином атропіну, як протизапальну терапію потрібно застосовувати ін'єкції диклофенаку в дозі 0,5 мг/кг маси тіла; для нормалізації імунної функції та інтенсифікації фагоцитозу, використовувати ін'єкції тималіну в дозі 5-20 мг/кг маси тіла ( залежно від тяжкості запалення судинної оболонки очного яблука).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Ткачук І.Г. Увеїти у тварин / І.Г.Ткачук, В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, [та ін.] // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : Збірн. Наукових праць ХЗВА. - 2008. - Вип. 16 (41), Ч. 2, Т. 3. - С. 291-295. (Здобувач проводив аналіз літератури, вивчав симптоми, етіологію, діагностику увеїтів).

2. Ткачук І.Г. Метаболічні порушення у зв'язку з увеїтом бабезіозної етіології у собак / І.Г.Ткачук, В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, [та ін.] // Сучасні проблеми ветеринарної медицини, присвяченої 25-річчю факультету ветеринарної медицини ПДАТУ : Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції ( 21 лютого 2008р. ). - 2008. - Вип. 3. - С. 103-106. (Здобувач проводив клінічні гематологічні, біохімічні дослідження, лікування тварин та аналіз отриманих результатів).

3. Ткачук І.Г. Особливості перебігу та лікування бабезіозу в собак/ І.Г.Ткачук, В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, [та ін.] // Ветеринарна медицина України. - 2008. - № 6. - С. 17-19. (Здобувач проводив: клінічні й гематологічні дослідження бабезіозу собак, лікування та аналіз отриманих результатів).

4. Ткачук І. Г. Увеїт, зумовлений бабезіозіом у собак / Ігор Ткачук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. - 2008. - Т. 10, № 2 (37), Ч. 1.- С. 361-365.

5. Ткачук І.Г. Симптоми та патогенетичні механізми бабезіозного увеїту у собак / І.Г.Ткачук // Науковий вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2008. - Вип. 51. - С. 98-102.

6. Ткачук І.Г. Гематологічні зміни у зв'зку з бабезіозним увеїтом./ Ткачук І.Г., Борисевич В.Б., Борисевич Б.В.// Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 3. - С. 90-93. (Здобувач проводив: клінічні й гематологічні дослідження бабезіозного увеїту собак та аналізував отримані результати).

7. Ткачук І.Г. Патогістологічні особливості увеїтів у тварин / І.Г.Ткачук, В.Б.Борисевич, А.О.Меженський, В.О.Дорощук // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 3. - С. 84-86. (Здобувач проводив офтальмологічні дослідження, брав участь у гістологічних дослідженнях очних яблук тварин).

8. Ткачук І.Г. Особливості бабезіозного увеїту у собак / І.Г.Ткачук // Тези доповідей конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. - К. : НАУ, 2008. - С.138. (Здобувач брав участь в проведенні імунологічних дослідженнях та проводив лікування бабезіозного увеїту собак).

9. Ткачук І.Г. Антиоксидантна терапія при лікуванні бабезіозу собак / І.Г.Ткачук, В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, [та ін.] // Ветеринарна практика. - 2008. - № 8. - С.24-25. (Здобувач проводив лікування тварин та аналіз отриманих результатів).

10. Ткачук І.Г. Особливості перебігу та лікування бабезіозу(піроплазмозу) у собак / І.Г.Ткачук, В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, [та ін.]// Ветеринарна практика. - 2008. - № 6. - С.20-22. (Здобувач проводив: аналіз літератури; клінічні гематологічні, біохімічні дослідження, лікування тварин та аналіз отриманих результатів).

11. Борисевич В.Б. Бабезіозний увеїт собак / В.Б. Борисевич, І.Г.Ткачук // Методична розробка для фахівців ветеринарної медицини студентів аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації із спеціальності 8.130501 - «Ветеринарна медицина». Затверджені вченою радою ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету (18.05.2008р., протокол № 9) - К. : Видавничий центр НАУ, 2008. - 20 с. (Здобувач, під керівництвом наукового керівника провів вивчення симптомів, патогенезу бабезіозного увеїту собак та розробив методику його лікування).

Анотація

Ткачук І.Г.Бабезіозний увеїт собак - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ. 2009.

Дисертація присвячена вивченню увеїту, зумовленому бабезіозом у собак. Бабезіозний увеїт собак , як правило виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8 %) і, рідко, у безпородних собак (16,7 %); найчастіше - собак після 12-міс. віку (58,8 %), вірогідно зумовленому посиленням сенсибілізації з віком.

За слабкого проявлення запалення війкового тіла відмічається міоз світлобоязнь, сльозотеча і незначні зміни райдужки; за середнього ступеня ураження проявляється виражений міоз, деяка циліарна болючість, набряк райдужки і рогівки, преципітати в передній камері ока; за тяжкого ступеня циліарного запалення має місце перикорнеальна ін'єкція судин, гіфема, сильний біль у ділянці війкового тіла, фібрин у передній камері ока, задні синехії, глаукома.

Вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, показників лейкограми, вміст білка, його фракцій, білірубіну, АСТ і АЛТ, сечовини, креатинину за бабезіозу, неускладненого увеїтом, ідентичні таким самим показникам ускладненого увеїтом бабезіозу, що вказує на патогенетичну роль інших чинників у виникненні запалення війкового тіла.

Кількість лейкоцитів, лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, показник імунорегуляторного індексу, вміст Ig G, M за бабезіозу, ускладненим увеїтом, більші порівняно з бабезіозу, неускладненого увеїтом, що зумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла.

Утворення імунних комплексів, особливо дрібномолекулярних (<15 S), на фоні зниження фагоцитарної активності призводить до осідання імунних депозитів у розвинених і постійно сецернуючих судинах uvea з подальшим запаленням війкового тіла і ексудацією в камери ока, що підтверджується гістологічними дослідженнями.

Раціональне лікування бабезіозного увеїту полягає у застосуванні на тлі бабезіозної терапії мідріатиків (найчастіше 1 %-й розчин атропіну), НСПЗП, зокрема диклофенаку в дозі 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора і стимулятора фагоцитозу) в дозі 5-20 мг/кг маси тіла тварин залежно від тяжкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука.

Ключові слова: бабезіоз собак, увеїт, імунні комплекси, фагоцитоз.

Аннотация

Ткачук И.Г. Бабезиозный увеит собак. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению увеита, обусловленного бабезиозом у собак.

Установлены клинико-морфологические особенности течения бабезиоза у собак, выявлено контактное разрушение эритроцитов, гипертрофированными и переполненными нуклеопротеидами макрофагами. Выявлены поражение паренхиматозных органов, в первую очередь печени и почек, костного мозга, супрессия иммунной системы.

При легком течении бабезиоза (незначительное угнетение, температура тела у верхней границы нормы или несколько повышена, слабо выражена желтушность слизистых оболочек и т.п.) степень паразитемии (инвазированности эритроцитов) составила 2,6±0,63 %; при тяжелом течении бабезиоза (сильное угнетение, выраженная лихорадка, желтушность слизистых оболочек, кровь в моче и т. п.)-4,8±0,58 % (р<0,05).

Бабезиоз сопровождается достоверным уменьшением количества эритроцитов, тромбоцитов, содержания гемоглобина, а также регенераторным сдвигом показателя ядра нейтрофилов.

При этиотропном лечении бабезиоза внутримышечно вводили азидин в дозе 3,5 мг/кг массы тела двукратно с интервалом в 24 часа. В качестве патогенетического лечения применяли инфузионную терапию - 0,9 %-м раствором натрия хлорида, 5 %-й глюкозой, а также инъецировали фуросемид с целью форсирования диуреза, состояние печени поддерживали эссенциале-форте (5 инъекций в/в), работу сердца - сульфокамфокаином.

В патогенезе увеита важную роль играют иммунные нарушения, в том числе аутоиммунного характера. Возникновению болезни способствует развитая сосудистая сеть, которая особенно густая в области ресничного тела, замедленное течение крови во всех элементах сосудистого русла - в артериях, венах и капиллярах, а также наличие чувствительных к аллергизации клеток - тучных, базофилов, моноцитов/макрофагов.

Механизм их патогенного действия связан с сокращением эндотелиальных клеток, которое приводит к образованию межклеточных щелей, через которые проникают циркулирующие иммунные комплексы, причем мелкомолекулярные (<15 S) ЦИК проходят сосудистую стенку насквозь, в то время как крупномолекулярные (>19 S) задерживаются базальной мембраной и накапливаются под эндотелием сосудов.

Развитие увеита на фоне бабезиозного поражения подтверждалось четкими офтальмологическими симптомами. Бабезиозное воспаление сосудистой оболочки чаще протекает как передний увеит (ирит, циклит или иридоциклит), реже - как задний увеит (хориоидит) или панувеит.

Бабезиоз, осложненный увеитом, по сравнению с бабезиозом, не осложненным увеитом, характеризовался увеличенным количеством лейкоцитов на (8,58 %), лимфоцитов (23,88 %), Т-лимфоцитов (3,17 %), В-лимфоцитов ( 48,15 %), 0-лимфоцитов ( 27,35 %), Т-хелперов ( 21,52 %), Т-супрессоров ( 10,61 %), Тх/Тс (8,33 %), IgG ( 19,05 %), Ig M (20,41 %); количество IgA было уменьшено (на 14,34 %). Увеличение содержания IgG при одновременном снижении содержания IgA считается ведущей причиной образования иммунных комплексов (Йергер Л., 1996; Константинова Н.А., 1996).

Слабая степень выраженности увеита сопровождалась миозом, слезотечением, фотофобией, слабым свечением влаги передней камеры, умеренной отечностью радужной оболочки; цилиарная болезненность проявляется слабо или отсутствует.

При средней степени выраженности увеита обнаруживалось слезотечение, фотофобия, блефароспазм, миоз, отечность радужной оболочки, преципитаты в передней камере глаза, отечность роговицы, болезненность в области ресничного тела, перикорнеальная инъекция сосудов, иногда задний увеит.

Тяжелая степень выраженности увеита сопровождалась слезотечением, блефароспазмом, отеком роговицы, миозом, наличием фибрина в передней камере глаза, задних синехий, сильной цилиарной болезненностью, значительным отеком радужки, гипотонией глазного яблока или развитием увеальной (гипертония) глаукомы, иногда гифемы или гемофтальма.

Лечение увеита заключалось в применении на фоне противобабезиозной терапии мидриатиков 1 %-го раствора атропина сульфата, нестероидных противовоспалительных средств, в частности диклофенака в дозе 0,5 мг/кг массы тела один раз в сутки, тималина в дозе 5-20 мг/кг массы тела (в зависимости от тяжести увеита) внутримышечно один раз в сутки. Длительность противобабезиозной антиувеитной терапии 5 дней.

Ключевые слова: бабезиоз собак, увеит, иммунные комплексы, фагоцитоз.

Summary

Tkachuk I.H. Babesiae uevitis of dogs. - Manuscript

Dissertation to obtain a scientific degree of candidate of veterinary sciences in specialty 16.00.05 - veterinary surgery. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted to the study of uveitis caused by babesiosis in dogs.

Babesiosis uveitis in dogs more often develops in Eastern-European sheepdogs (27,8 %), more rarely in mongrel dogs (16,7 %); the most often it develops in dogs over 12 months of age (58,8 %), probably the disease is caused by increase of sensibilization due to the age.

In case of light inflammation of the ciliary body miosis, photophobia, lacrimation and insignificant changes of the iris are noted; in case of moderate stage of impairment marked miosis, some ciliary tenderness, edema of the cornea and iris, precipitates in the front chamber of the eye are expressed; in case of severe ciliary inflammation pericorneal injection of the vessels, hyphema, severe tenderness in the area of ciliary body, fibrin in the front chamber of the eye, posterior synechias and glaucoma occur.

Сontent of erythrocytes, hemoglobin, leucocytes, indices of leukogram, contents of proteins, its fractures, bilirubin, AST and ALT, urea and creatinine in the blood in case of babesiosis not complicated with uveitis are identical to babesiosis indices complicated with uveitis. This points to the pathogenetic role of other causes of origin of inflammation of ciliary body.

Count of leukocytes, lymphocytes, T- and B-lymphocytes, T-helpers, T-supppressors, immunoregulating index, content of Ig G, A, M in babesiosis complicated with uveitis are reliably higher as compared with babesiosis not complicated with uveitis. This determines pathogenetic role of immunologic disorders in the origin of inflammation of ciliary body.

...

Подобные документы

  • Ветеринарне обслуговування тварин. Патогенез та профілактика дісплазії кульошового суглоба на різних стадіях артозу у собак. Використання рентгенологічного методу дослідження. Розрахунок економічного ефекту від проведених загальних лікувальних заходів.

    дипломная работа [576,1 K], добавлен 21.08.2011

  • Енцефаліт - запалення головного мозку, причини його виникнення. Загальні симптоми при різних ураженнях мозку. Методи діагностики даного захворювання. Застосування масажу, лікувальної гімнастики, ортопедичних укладок для лікування наслідків енцефаліту.

    презентация [221,8 K], добавлен 20.05.2013

  • Розгляд відомостей про будову тіла, ареал та основні фази розвитку москітів. Діагностика лихоманки Паппатачі по симптомам раптового підвищення температури тіла, сильної головної болі та світлобоязні. Особливості протікання і методи лікування захворювання.

    презентация [421,6 K], добавлен 24.03.2011

  • Шкіра - життєво важливий орган. Види шкірних хвороб у собак. Захворювання, викликані ектопаразитами, грибками, бактеріями, пов'язані з порушенням годування. Аутоімунні хвороби шкіри собак. Хвороби внутрішніх органів. Саркоптоз. Демодекоз. Дерматофітія.

    презентация [15,9 M], добавлен 29.03.2016

  • Класифікація та основні різновиди хвороб очей, відомих на сучасному етапі, їх характерні риси та симптоматичні прояви, ступінь загрози для життя та здоров'я людини. Причини появи та головні етапи розвитку глаукоми як найрозповсюдженішої хвороби очей.

    реферат [371,0 K], добавлен 08.03.2010

  • Лікування хронічного лобного і приносового синусів у собак і котів. Показання для проведення трепанації порожнин носа і лобної пазухи. Підготовка до операції, інструменти, анестезія. Техніка розтину (ринотомія), реанімація. Альтернативний метод лікування.

    презентация [7,8 M], добавлен 09.04.2015

  • Полікистоз нирок як спадкове захворювання, яке може передаватися за домінантним або рецесивним типом. Клінічні прояви та методи діагностики захворювання. Комп’ютерна томографія нирок у домашніх собак і кішок, хворих на полікистоз. Лікування хвороби.

    реферат [3,2 M], добавлен 11.04.2014

  • Етіологія ендокардиту - запалення ендокарда, яке ускладнюється деструктивними і некротичними змінами, а за хронічного перебігу - пороками серця. Симптоми ендокардиту, його патогенез, лікування та профілактика. Порушення функцій клапанного апарату.

    презентация [6,5 M], добавлен 23.05.2015

  • Історія хвороби кота. Зовнішній огляд та дослідження серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої та нервової системи. Лабораторна діагностика отодекозу. Визначення хвороби, клінічні ознаки. Перебіг хвороби та патогенез, лікування та профілактика.

    история болезни [29,9 K], добавлен 19.10.2009

  • Основні збудники запалення головного і спинного мозку, викликаного вірусами. Вплив на центральну нервову систему. Симптоми хвороби у дітей при зараженні менінгококом та ригідність потиличних м'язів. Діагностика і лікування менінгіту в амбулаторних умовах.

    презентация [462,4 K], добавлен 12.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.