Вплив стану молочної залози на відновлення відтворної функції корів за гіпофункції яєчників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 619:618.11-008.64/.19-002-07/.08

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Вплив стану молочної залози на відновлення відтворної функції корів за гіпофункції яєчників

16.00.07 - ветеринарне акушерство

Плахотнюк Ігор Миколайович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Харута Григорій Григорович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин мастит молочний залоза

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Калиновський Григорій Миколайович Житомирський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства

кандидат ветеринарних наук, доцент Плугатирьов Віктор Павлович Полтавська державна аграрна академія, доцент кафедри хірургії і акушерства

Захист дисертації відбудеться “02” жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “29” серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Лакатош

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблемі неплідності і маститу присвячені роботи багатьох учених. А.П. Студенцов (1961), Й.С. Загаєвський (1974), Г.В. Звєрєва (1976), Д.Д. Логвинов (1979), Г.Г. Харута (1992), В.В. Касянчук (1992), С.П. Хомин (2002), В.А. Яблонський (2004), В.Й. Любецький (2004), М.В. Косенко (2005), М.І. Харенко (2005), О.М. Якубчак (2005) та інші вивчили причини, патогенез, розробили класифікацію, методи діагностики і лікування тварин з гінекологічними хворобами та маститом. Однак, вивчення одночасного їх прояву в однієї тварини залишається актуальними питанням. Так, гіпофункція яєчників і мастит мають спільні причини (неповноцінна годівля, порушення умов утримання та експлуатації тварин, патології родів і післяродового періоду), які сприяють зниженню резистентності організму і тканин статевих органів та молочної залози, функції гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників, матки і вим'я, що призводить до їх ураження, неплідності та маститу.

Проте, лікування корів як з гіпофункцією гонад, так із маститом проводиться без урахування можливого одночасного їх прояву в однієї тварини, що може призвести до посилення патологічних процесів та ослаблення лікувального ефекту. Тому вивчення одночасного виникнення гіпофункції яєчників і маститу, їх поширеності, впливу запалення молочної залози на ендокринну і відтворну функцію, розробка та апробація ефективних методів лікування корів за асоціації зазначених хвороб є актуальним для планомірного відтворення стада, профілактики неплідності та збільшення отримання високоякісного молока.

Слід зважати і на те, що розроблені методи діагностики субклінічного і клінічного маститу не дають змоги у реальному часі, за життя тварини, визначити ступінь ураження органа, точну локалізацію патологічної ділянки і переродження тканин. Тому доцільним є розробка методики ультразвукового дослідження вим'я, визначення сонографічної картини паренхіми і цистерн здорової молочної залози у корів під час запуску, сухостою та у різні періоди лактації, а також встановлення особливостей ультразвукового зображення тканин вим'я за клінічного і субклінічного маститу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної теми Білоцерківського НАУ “Розробити та впровадити методи синхронізації овуляції і осіменіння корів” (номер державної реєстрації 0105U007714) і держбюджетної теми ”Розробити діагностичні критерії та систему лікувально-профілактичних заходів при множинній внутрішній, акушерській та хірургічній патології у жуйних“ (номер державної реєстрації 0107U007956).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у розробці сонографічного методу діагностики маститу та вивченні впливу стану молочної залози на відновлення відтворної функції корів за гіпофункції яєчників.

Для досягнення мети були визначені наступні завдання:

1. Встановити сонографічну картину паренхіми і цистерн здорової молочної залози у корів під час запуску, сухостою та у різні періоди лактації.

2. Визначити особливості сонографічної картини паренхіми і цистерн молочної залози корів за субклінічного і клінічного маститу та скласти їх діагностичну характеристику.

3. Виявити поширеність гіпофункції яєчників у структурі гінекологічних хвороб.

4. Дослідити поширеність маститу в корів під час сухостою, післяродового періоду та у неплідних тварин.

5. Дослідити вплив запалення молочної залози на статеву циклічність і заплідненість корів.

6. Вивчити вміст статевих гормонів у корів з гіпофункцією яєчників і різним станом молочної залози.

7. Апробувати вплив методів лікування корів з гіпофункцією яєчників на показники відтворення і розвиток маститу.

8. Розробити методи лікування корів за одночасного перебігу гіпофункції яєчників і маститу.

Об'єктом дослідження були морфофункціональні зміни в яєчниках та молочній залозі корів за гіпофункції гонад і маститу.

Предметом дослідження були діагностика, поширеність і лікування корів за одночасного перебігу гіпофункції яєчників і маститу.

Методи дослідження стану статевих органів: анамнез, огляд, трансректальна пальпація, сонографія, статистичний. Методи дослідження стану молочної залози: клінічні (огляд і пальпація вим'я та візуальна оцінка секрету), сонографічний і лабораторні. Визначення вмісту статевих гормонів здійснювали методом ІФА.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні розроблено ультразвукову методику дослідження тканин молочної залози у корів і діагностики субклінічного та клінічного маститу; встановлено негативний вплив запалення молочної залози на стероїдогенез, що викликає анафродизію.

Підтверджено, що мастит виникає у всі періоди репродуктивного циклу корів, а його поширеність збільшується у післяродовому періоді, за післяродових і гінекологічних хвороб та після піку лактації. Запалення молочної залози у корів знижує показники відтворної функції.

Вперше вивчено вплив методів стимуляції статевої циклічності у корів з гіпофункцією яєчників та здоровою молочною залозою на показники відтворення і розвиток запалення вим'я та розроблено ефективні схеми лікування тварин за одночасного перебігу гіпофункції яєчників і субклінічного та клінічного маститу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень, що викладені в дисертації, можуть бути використані в господарствах для діагностики маститу та лікування корів з гіпофункцією яєчників і запаленням молочної залози. За результатами досліджень розроблено “Методичні рекомендації щодо синхронізації статевої охоти, овуляції та осіменіння корів” (Харута Г.Г., Власенко В.В. … Плахотнюк І.М. та ін. - Біла Церква, 2007. - 28 с.), які схвалені секцією ветеринарної медицини науково-методичної ради Мінагрополітики України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.), методичні рекомендації для лікарів ветеринарної медицини “Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості” (Харута Г.Г., Волков С.С. … Плахотнюк І.М. та ін. - Біла Церква, 2009. - 21 с.), які затверджені Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 2 від 25 грудня 2008 р.) та отримано патент на корисну модель ”Спосіб дослідження вим'я корів“ (номер державної реєстрації 33022).

Запропоновані методи лікування корів з гіпофункцією яєчників і різним станом молочної залози впроваджені у ПСП ”Гейсиське“ Ставищанського району Київської області та використовуються під час викладання курсу “Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин з основами андрології” на факультеті ветеринарної медицини та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведені здобувачем особисто. Автором освоєно методи досліджень молочної залози і статевих органів у корів та самостійно виконано обсяг експериментальної частини роботи, проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих даних. Визначення вмісту статевих гормонів дисертант проводив у лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського НАУ.

Апробація результатів дисертації проведена на восьми міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 3 - 4 листопада 2005 р.), “Наукові і практичні аспекти ветеринарної медицини України” (м. Біла Церква, 27 - 28 вересня 2006 р.), “Молочные реки” (м. Дніпропетровськ, 1 - 4 листопада 2006 р.), “Современные технологии сельскохозяйственного производства” (м. Гродно, 19 - 20 квітня 2007 р.), “Аграрний форум - 2007” (м. Суми, 4 - 6 квітня 2007 р.), “Сучасні проблеми вет. медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин” (м. Біла Церква, 20 - 21 вересня 2007 р.), “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 15 - 16 травня 2008 р.), “Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 18 - 19 вересня 2008 р.); на п'яти державних наукових конференціях: “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 16 - 19 травня 2006 р.), “Аграрна наука - виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 23 - 25 листопада 2006 р.), “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 16 - 17 травня 2007 р.), “Аграрна наука виробництву: сучасні проблеми вет. медицини ” (м. Біла Церква, 14 - 15 листопада 2007 р.), “Аграрна наука виробництву: сучасні проблеми вет. медицини” (м. Біла Церква, 12 - 13 листопада 2008 р.); на науково-практичному семінарі під час Міжнародної агропромислової виставки “Агро - 2006” (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. Основні результати експериментальних досліджень опубліковані у дванадцяти публікаціях. З них дев'ять статей викладено у фахових виданнях: “Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (6), щомісячнику “Ветеринарна медицина України (2) і Віснику Сумського національного аграрного університету (1); а також у двох методичних рекомендаціях. За результатами досліджень отримано патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 115 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 27 таблицями, 31 рисунком і 7 додатками. Робота складається з таких розділів: вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, що включає 355 найменувань, у тому числі - 45 іноземних.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи досліджень. Робота виконувалася протягом 2004 - 2008 рр. на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського НАУ.

Матеріалом досліджень були корови різного віку української чорно-рябої молочної породи з продуктивністю 3150 - 7500 кг молока за лактацію, що належали СТОВ “Гребінківське” Васильківського району, ПСП “Гейсиське” Ставищенського району, ННДЦ Білоцерківського НАУ та СВК ім. Щорса Білоцерківського району Київської області.

Схема проведення досліджень наведена у таблиці 1.

Сонографію вим'я у корів проводили приладом “Scanner 100 LC” з використанням лінійного датчика у В-режимі за частоти 6 МГц згідно з розробленою нами методикою (патент на корисну модель ”Спосіб дослідження вим'я корів“, номер держ. реєстрації 33022). Під час дослідження у паренхімі та стромі визначали стан тканин і судин. Уточнювали розміри проток і цистерн, їх наповнення, стан стінок, вміст та наявність включень до секрету; у сосковому каналі - стан сфінктера і його діаметр. Судини оцінювали за кількістю, діаметром, станом стінки і навколосудинного простору.

Діагностику гінекологічних хвороб здійснювали клінічним і сонографічним методами. Мастит діагностували клінічними, сонографічним і лабораторними методами. У сухостійних тварин визначали лише клінічний мастит.

Вплив запалення молочної залози на статеву циклічність і заплідненість корів виявляли протягом 90-та днів після родів. Для цього визначали гінекологічні діагнози у неплідних корів і одночасно проводили діагностику субклінічного та клінічного маститу. Осіменіння проводили маноцервікальним способом.

Дослідження вмісту прогестерону, естрадіолу і тестостерону в сироватці проводили на плашковому аналізаторі Stat Fax 2100 фірми Awareness Technology (США) методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем фірми Diagnostic Automatic inc. (США) та ”DRG“ (Німеччина) згідно з інструкцією в науково-дослідній лабораторії ІФА і ПЛР Білоцерківського НАУ. Корів з гіпофункцією яєчників і різним станом вим'я (здорова молочна залоза, субклінічний і клінічний мастит) відбирали з 45-го по 60-й дні після родів.

Таблиця 1 Схема проведення досліджень

Завдання	Метод дослідження	Кількість тварин
Розробка методики сонографічного дослідження молочної залози у корів	Сонографічне дослідження вим'я у тварин зі здоровою молочною залозою під час лактації (після молоковіддачі, під час секреції та молоковиведення), запуску і сухостою приладом “Scanner 100 LC”	20
Вивчення стану тканин молочної залози надсоскової і соскової цистерн за маститу	Сонографічне дослідження вим'я у тварин, хворих на субклінічний і клінічний мастит, та за індурації проводили приладом “Scanner 100 LC”	15
Вивчення поширеності гіпофункції яєчників і маститу у корів	Для дослідження стану статевих органів використали: анамнез, огляд, ректальне і вагінальне дослідження та сонографію. Для діагностики субклінічного і клінічного маститу використали огляд, пальпацію паренхіми вим'я, візуальну оцінку секрету та прилад „Електронний визначник маститу у корів”, Profilac Reagent, мастидин і пробу відстоювання	594
Вивчення впливу на статеву циклічність і заплідненість корів запалення молочної залози	Оптимальний час осіменіння виявляли клініко-візуальним методом за тічкою і загальним збудженням, а діагностику тільності проводили на 35 - 45 добу після осіменіння методом сонографії	101
Вивчення вмісту статевих гормонів крові корів з гіпофункцією яєчників за різного стану молочної залози	Вміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону в сироватці крові корів визначали методом імуноферментного аналізу	22
Вивчення впливу різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників на показники відтворення і розвиток маститу	Клінічний контроль протягом 60 діб від початку лікування за проявом статевої циклічності і заплідненістю; щоденна діагностика клінічного маститу і на 0-, 17-, 30- і 60-ту добу - субклінічного	92
Розробка методів лікування корів з гіпофункцією яєчників і субклінічним та клінічним маститом	Клінічний контроль протягом 60 діб від початку лікування за проявом статевої циклічності і заплідненості; щоденна діагностика клінічного маститу і на 0-, 1-, 2-, 17-, 30- і 60-ту добу - субклінічного	150

Для вивчення впливу методів лікування корів з гіпофункцією яєчників і здоровою молочною залозою на показники відтворення і розвиток маститу тваринам першої дослідної групи внутрішньочеревно вводили 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну три рази через 48 год; другої - внутрішньом'язово 10 мл (50 мкг ГнРГ) сурфагону один раз; третьої - внутрішньом'язово 750 МО фолігону один раз. Коровам четвертої і п'ятої дослідних груп з терапевтичною метою застосовували поєднання новокаїнотерапії (10 %-ний розчин новокаїну) з введенням сурфагону або фолігону. Тваринам контрольної групи внутрішньом'язово вводили 5 мл тетравіту 2 рази через 14 діб.

Під час розробки методів лікування корів у дослідні і контрольні групи підбирали тварин з гіпофункцією яєчників, субклінічним чи клінічним маститом.

Для лікування корів з гіпофункцією яєчників і субклінічним маститом тваринам першої дослідної групи внутрішньочеревно вводили 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну три рази через 48 год; другої - 10 %-ний розчин новокаїну і фолігон, а третої - 10 %-ний розчин новокаїну та внутрішньоцистернально 10 мл препарату мастієт форте 1 раз або 2 рази через 24 год. Тваринам четвертої і п'ятої дослідних груп застосовували 10 %-ний розчин новокаїну, препарат мастієт форте і сурфагон або фолігон. Тваринам контрольної групи внутрішньом'язово вводили 5 мл тетравіту, 2 рази, через 14 діб та внутрішньоцистернально - 5 мл мастисану А 6 разів через 12 год.

Для лікування корів з гіпофункцією яєчників і гнійно-катаральним запаленням вим'я у першій дослідній групі застосували внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну три рази через 48 год та внутрішньоцистернальне - 10 мл препарату мастієт форте 2 рази через 24 год. Тваринам другої і третьої дослідних груп попередню лікувальну схему доповнювали введенням сурфагону або фолігону. Тваринам контрольної групи внутрішньоцистернально вводили 10 мл бровамасту ДС1 10 разів через 12 год.

Економічні збитки від неплідності корів розраховували за методикою Г.В. Звєрєвої зі співавт. (1981), а економічні збитки від маститу та економічний ефект - за Ф.Ф. Белоусовым зі співавт. (1982). Статистичну обробку одержаних результатів проводили за методикою И.А. Ойвина (1960) та за допомогою комп'ютера з використанням програми Microsoft Office Excel 2003.

Результати досліджень та їх аналіз

Ультразвукова характеристика тканин паренхіми, надсоскового і соскового відділів цистерни вим'я у лактуючих корів. Установили, що на ехозображенні тканин паренхіми біля основи вим'я візуалізувалися судини і дрібні численні ехонегативні ділянки часток або альвеол, які надавали ехозображенню зернистого вигляду (рис. 1.). Сполучнотканинні елементи (строма) у цій ділянці молочної залози мали ехопозитивне зображення у вигляді хаотично розміщених світлих смужок завдовжки від 2 до 8 мм.

Особливістю ехозображення тканин паренхіми над цистерною вим'я (рис. 2.) було багатократне збільшення кількості проток, їх поперечних зрізів (діаметром 2,5 ? 16,5 мм після доїння та під час секреції і до 20,0 ? 40,0 мм ? під час молоковиведення). Крім значного збільшення розмірів і вмісту молочних проток під час молоковиведення, характерною особливістю ехозображення є поява білих зон навколо проток, що ми пояснюємо стискуванням тканин під впливом окситоцину на альвеоли і міоепітелій дрібних та середніх молочних проток і переповненням секретом великих.

Під час дослідження надсоскового відділу цистерни (рис. 3.) на моніторі приладу УЗД візуалізувався вміст цистерни і великих молочних проток, які на ехозображенні мали вигляд чорних ділянок різної форми і розмірів. Після доїння та під час секреції цистерна мала невеликі розміри з добре вираженими складками, під час молоковиведення складки розрівнювалися, а цистерна, заповнюючись секретом, збільшувалася в об'ємі.

Сосковий відділ цистерни мав вигляд циліндра, який конусоподібно закінчувався біля каналу з ехонегативним умістом. Стінки соска мали неоднорідну ехощільність (білий фон, на якому виділялися чорні краплини).

Особливості ультразвукових показників тканин паренхіми, надсоскового і соскового відділів цистерни вим'я під час запуску і сухостою. Під час запуску і сухостою біля основи вим'я не візуалізувалися судини. На ехозображенні тканин молочної залози корови під час запуску над цистерною частки видно наповнені секретом молочні протоки, а між часточками візуалізувався дифузно розміщений ехонегативний секрет. Під час сухостою протоки були заповнені незначно, краї їх нерівні, а часточки мали чіткі ехонегативні контури з ехопозитивною каймою. Особливістю зображення тканин паренхіми біля надсоскового відділу цистерни було зменшення кількості видимих часточок і альвеол та чіткості контурів оболонки цистерни.

Стан тканин паренхіми, надсоскового і соскового відділу цистерн вим'я за маститу та індурації. Встановили, що ультразвукове зображення тканин молочної залози корів з субклінічним маститом біля основи вим'я суттєво не відрізнялося від паренхіми здорових тварин. Особливістю сонографічного зображення вмісту проток і цистерни у корів з прихованим запаленням є поява ехопозитивних включень, які ми пояснюємо злущенням епітелію і утворенням згустків казеїну (рис. 4.).

Ехоструктура тканин вим'я у корів, хворих на гнійно-катаральний мастит, характеризувалася виникненням ехозображення гіпер- і гіпоехогенних ділянок паренхіми та великої кількості включень у вмісті проток та цистернах (рис. 5. і 6.).

На екрані монітору ехопозитивні- та ехонегативні зони візуалізувалися як світлосірі, білі, темносірі та чорні зображення різної форми і розмірів. На нашу думку, поява гіпоехогенних зон пов'язана з накопиченням ексудату, а гіперехогенних - зі стисненням тканин ексудатом або розростанням сполучної тканини.

За індурації молочної залози на екрані монітору відсутні зображення судин, часточок, проток і цистерн, а тканини мали ехопозитивне зображення.

Поширеність гіпофункції яєчників у структурі гінекологічних хвороб. Установили, що хвороби яєчників реєструвалися у 38,8 % неплідних корів. Серед яких поширеною була гіпофункція гонад, яку виявляли у 20,4 % тварин. Серед інших патологій яєчників персистентне жовте тіло виявляли у 12,2 % корів, кісти - у 4,8 % і двобічна гіпоплазія - в 1,4 %.

Патології матки реєструвалися у 48,3 % корів. З їх числа, у 21,4 % корів діагностували гнійно-катаральний ендометрит і у 27,2 % тварин - атонію матки. У 12,9 % неплідних корів виявляли запалення переддвер'я піхви та піхви. Частота виникнення маститу в корів у різні фізіологічні періоди репродуктивного циклу та за різних хвороб статевих органів. Установили, що поширення маститу в корів становило 37,0 % від дослідних тварин (табл. 2). З їх числа субклінічний мастит було виявлено у 60,0 % корів, клінічний - у 21,8 %, а одночасно прихований і клінічний у різних частках - у 18,2 % тварин.

Таблиця 2 Поширеність маститу у корів у різні фізіологічні періоди репродуктивного циклу

Група тварин	Кількість тварин у групі	Кількість корів, хворих на мастит
		n	%
На 1 - 30-й день після родів На 1 - 30-й день після осіменіння З гінекологічними хворобами З 1 - 3 міс. тільності З 4 - 7 міс. тільності Сухостійні корови Всього	132 72 147 75 50 118 594	72 25 60 26 26 11 220	54,5** 34,7 40,8 34,7 52,0* 9,3*** 37,0

Примітки: 1. р - відносно тварин з 1-ї по 30-ту добу після осіменіння ** < 0,01;

2. р - відносно тварин з 1-го по 3-й міс. тільності * < 0,05;

3. р - відносно тварин з 4-го по 7-й міс. тільності *** < 0,001

Захворюваність корів на мастит була різна залежно від періоду репродуктивного циклу та стану статевих органів. Так, запалення молочної залози реєстрували у 34,7 % корів з повноцінним статевим циклом і у першу третину вагітності. Поширеність маститу у корів збільшувалася на 19,8 (р < 0,01) % після родів, на 6,1 % - за гінекологічних хвороб і на 17,3 % (р < 0,05) - у тварин з 4-го по 7-й міс. тільності. Під час сухостою захворюваність корів на мастит була на 42,7 % (р < 0,05) меншою порівняно з тваринами після піку лактації.

Окрім цього, частота виникнення запалення молочної залози була на 8,1 % більшою у тварин з післяродовими хворобами статевих органів порівняно з фізіологічним перебігом післяродового періоду (48,6 %). Зокрема, за субінволюції матки частота виникнення маститу збільшувалася на 11,4 %, за гнійно-катарального ендометриту - на 2,9 %, вестибуло-вагініту - на 10,0 %.

За гінекологічних хвороб частота виникнення маститу була на 6,1 % більшою, ніж у тварин з повноцінним статевим циклом. Зокрема, у групі корів з гіпофункцією яєчників запалення молочної залози виявляли на 8,6 % частіше, у тварин з персистентним жовтим тілом гонад - на 4,2 %, лютеальною кістою - на 8,2 %, атонією матки - на 2,8 %, хронічним гнійно-катаральним ендометритом - на 7,2 % і з вестибуло-вагінітом - на 2,1 %.

Статева циклічність і заплідненість корів залежно від стану молочної залози. Встановили, що у корів зі здоровою молочною залозою перша повноцінна стадія збудження статевого циклу за 90 діб після родів відновилася у 94,9 % тварин, а заплідненість після першого осіменіння була 21,4 %. Кількість корів, що стали тільними, у цій групі становила 50,8 %, а тривалість неплідності - 78,2±20,4 діб.

Запалення молочної залози, що виникало у корів протягом цього часу, супроводжувалося зменшенням на 4,4 % частоти прояву статевої циклічності, на 5,6 % заплідненості після першого осіменіння, на 17,5 % кількості тільних корів та збільшенням на 5,4 доби (р0,05) тривалості неплідності.

Окрім цього, за субклінічного маститу зменшення частоти прояву статевої циклічності становило 1,4 %, заплідненості після першого осіменіння - 0,7 % і кількості тільних корів - 15,3 % порівняно з тваринами, що не хворіли на мастит. За клінічного маститу частота прояву статевої циклічності, заплідненість після першого осіменіння та кількості вагітних тварин були на 13,1; 21,4 (р0,001), та 23,5 % відповідно меншими, а тривалість неплідності на 5,7 діб більшою порівняно з цими показниками у тварин зі здоровою молочною залозою.

Уміст статевих гормонів у сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників за різного стану молочної залози. Встановили, що в сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників і здоровою молочною залозою вміст прогестерону становив 2,23±0,982 нмоль/л, естрадіолу - 0,14±0,040 нмоль/л і тестостерону - 0,35±0,120 нмоль/л. Однак, виходячи з попередніх даних (Власенко С.А., 2004), уміст прогестерону в крові корів з нормальним перебігом стадії зрівноваження статевого циклу становив 3,31±0,859 нмоль/л, естрадіолу - 0,13±0,029 нмоль/л, а тестостерону - 1,94±0,382 нмоль/л. Отже, за гіпофункції яєчників у корів концентрація прогестерону і тестостерону знижувалася на 48 і 454 % (р0,001) відповідно, а естрадіолу - підвищувалася на 8 %.

У крові корів з гіпофункцією яєчників, що хворіли на мастит, спостерігалося збільшення на 453 % (р0,05) концентрації прогестерону, на 236 % - естрадіолу і на 1189 % (р0,05) - тестостерону порівняно з цими показниками у тварин, які мали здорову молочну залозу. Концентрація статевих гормонів залежала від стадії запалення. Так, у тварин з прихованим маститом уміст прогестерону та естрадіолу невірогідно підвищувався (на 43 %) та знижувався вміст тестостерону (на 9 %). Клінічний мастит призводив до різкого підвищення концентрації прогестерону, естрадіолу і тестостерону (на 804 (р0,05), 400 і 2214 % (р0,01)) у крові хворих корів, порівняно з тваринами, які не хворіли на мастит.

Вплив методів лікування корів з гіпофункцією яєчників на показники відтворення і розвиток маститу. Встановили, що за 60 діб досліду в контрольній групі тварин, де для відновлення статевої циклічності використовували тетравіт, стадія збудження проявилася у 73,3 % корів, тільними стало 33,3 %, а тривалість неплідності становила 54,5±2,65 діб.

Внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну коровам першої дослідної групи сприяло збільшенню на 13,4 % кількості тільних та скороченню на 10,4 діб тривалості неплідності порівняно з контрольною групою тварин.

Внутрішньом'язове застосування сурфагону (друга дослідна група) призводило до покращання показників відтворної функції (кількість корів, що стали тільними, збільшилася на 20,0 %, а тривалість неплідності скоротилася на 12,0 діб (р0,05) порівняно з контролем).

Поєднання новокаїнотерапії з уведенням сурфагону тваринам четвертої дослідної групи виявилося більш ефективним, ніж окреме використання цих препаратів. Таке лікування сприяло збільшенню на 33,4 % (р < 0,05) кількості тільних корів і скороченню на 16,3 діб (р < 0,05) тривалості неплідності порівняно з контрольною групою тварин.

Однак, найбільш ефективним виявилося використання фолігону у третій дослідній групі та поєднання новокаїнотерапії з уведенням фолігону у п'ятій дослідній групі. В результаті на 43,2 (р0,05) і 40,0 % була більшою кількість корів, що стали тільними, та на 27,8 (р0,001) і 23,4 діб (р0,01) скоротилася тривалість неплідності порівняно з контролем.

Ці методи лікування корів з гіпофункцією яєчників не впливали на розвиток субклінічного та клінічного маститу. Проте, спостерігалася позитивна різниця щодо захворюваності корів дослідних груп до контрольної, яка становила 0; 6,6; 7,4; 13,3 і 6,6 % відповідно.

Вплив методів лікування корів з субклінічним запаленням молочної залози на відтворну функцію. Встановили, що за період досліду в контрольній групі корів, де для лікування використовували тетравіт і мастисан, статева циклічність проявилася у 60,0 %, тільними стало 26,7 %, тривалість неплідності дорівнювала 55,7±2,72 діб, а за курс лікування одужало 40 % корів, хворих на мастит. Проте, до кінця досліду субклінічний мастит виявляли у 80,0 % корів цієї групи, а у 20,0 % тварин спостерігалося ускладнення у вигляді клінічного запалення молочної залози.

Після внутрішньочеревного введення 10 %-ного розчину новокаїну у першій дослідній групі тварин спостерігалося покращення показників відтворення (кількість тільних корів була на 13,3 % більшою, а тривалість неплідності - на 4,4 діб коротшою) та одужання за курс лікування на 13,3 % більшої кількості тварин, хворих на прихований мастит, і зменшення на 33,3 і 13,3 % до кінця досліду захворюваності на субклінічний та клінічний мастит.

Доповнення курсу новокаїнотерапії внутрішньом'язовою ін'єкцією фолігону у другій дослідній групі забезпечило покращання показників відтворення (кількість тільних була на 20,0 % більшою, а тривалість неплідності - на 12,2 діб коротшою) порівняно з першою дослідною групою тварин. Однак, за використання такої лікувальної схеми частота реєстрації субклінічного і клінічного маститу до кінця досліду зросла на 6,6 %.

Поєднання внутрішньочеревного введення 10 %-ного розчину новокаїну з внутрішньоцистернальним застосуванням препарату мастієт форте у третій дослідній групі супроводжувалося покращанням показників відтворної функції (кількість тільних корів була такою ж (40,0 %), як і за використання новокаїну, але тривалість неплідності скоротилася на 5,2 діб) і одужанням за курс лікування на 46,7 % більше тварин з прихованим маститом та зменшенням на 13,4 і 6,7 % до кінця досліду захворюваності на субклінічний та клінічний мастит порівняно з цими показниками у групі, де застосовували лише новокаїн.

Доповнення попередньої лікувальної схеми внутрішньом'язовим введенням 50 мкг сурфагону у четвертій дослідній групі забезпечило покращення показників відтворної функції (збільшувалася на 6,6 % кількість тільних тварин та скоротилася на 2,4 діб тривалість неплідності). Проте, після курсу лікування одужало на 6,7 % менше корів, хворих на субклінічний мастит, і до кінця досліду на 6,7 % більше тварин хворіло на приховане запалення молочної залози.

Заміна сурфагону на фолігон у попередній терапевтичній схемі (п'ята дослідна група) забезпечила найкращий лікувальний ефект. Така терапевтична схема сприяла покращанню показників відтворної функції (збільшувалася на 20,1 % кількість тільних корів і скоротилася на 10,9 діб тривалість неплідності) та одужанню за курс лікування на 6,7 % більше тварин порівняно з четвертою групою.

Вплив методів лікування корів з клінічним запаленням молочної залози на відтворну функцію. Встановили, що у контрольній групі, де для лікування корів з гіпофункцією яєчників і гнійно-катаральним запаленням вим'я застосовували внутрішньоцистернальне введення бровамасту, статева циклічність за 60 діб досліду проявилася у 26,7 %, тільними стало 20,0 %, тривалість неплідності дорівнювала 56,9±1,67 діб, а за курс лікування одужало 60,0 % тварин. Повторно, до кінця досліду, субклінічний мастит виявляли у 20,0 %, а клінічний - у 40,0 % корів цієї групи.

Лікування корів першої дослідної групи шляхом внутрішньочеревного уведення 10 %-ного розчину новокаїну і внутрішньоцистернального застосування препарату мастієт форте сприяло покращанню показників відтворної функції та стану вим'я. В результаті використання такої лікувальної схеми на 15,7 % збільшилася кількість тільних корів та на 8,8 діб скоротилася тривалість неплідності на одну тварину. Крім того, за курс лікування одужало на 25,7 % більше корів, хворих на клінічний мастит, порівняно з контролем.

Доповнення зазначеної терапевтичної схеми під час лікування корів другої дослідної групи внутрішньом'язовим введенням сурфагону забезпечило покращання ефективності лікування (збільшилася на 11,0 % кількість тільних корів та скоротилася на 2,8 доби тривалість неплідності, за курс лікування одужало на 1,0 % більше тварин, хворих на мастит.

Використання у терапевтичній схемі (третя дослідна група тварин) внутрішньом'язового введення фолігону замість сурфагону забезпечило найкращий терапевтичний ефект. Ця лікувальна схема сприяла покращанню показників відтворної функції (збільшувалася на 3,3 % кількість тільних корів) і за курс лікування одужало на 13,3 % більше тварин, хворих на клінічний мастит.

Висновки

У дисертаційній роботі висвітлено теоретичне і практичне обґрунтування методики ультразвукового дослідження молочної залози у корів з метою діагностики субклінічного маститу; вперше установлено негативний вплив на стероїдогенез запалення молочної залози, що викликає анафродизію. Вивчено вплив методів стимуляції статевої циклічності у корів з гіпофункцією яєчників та здоровою молочною залозою на показники відтворення і розвиток запалення вим'я та розроблено й апробовано ефективні схеми лікування тварин за одночасного перебігу гіпофункції яєчників і субклінічного та клінічного маститу.

1. Ультразвукове дослідження дозволяє проводити візуальну оцінку морфофункціонального стану вим'я корів. На ехозображенні тканин здорової молочної залози у різні фізіологічні періоди часточки паренхіми візуалізуються як дрібні ехонегативні утворення; строма має вигляд хаотично розміщених світлих смужок завдовжки від 2 до 8 мм, а судини - близьку до округлої форму, ехонегативний вміст та тонку внутрішню ехопозитивну оболонку; молочні протоки різняться за формою і відсутністю ехопозитивної оболонки; надсоскова цистерна має ехонегативний вміст, різноманітну конфігурацію стінок, а цистерна соска відрізняється відсутністю складок стінок.

2. Ознаками субклінічного маститу у корів є ультразвукова візуалізація у вмісті проток і надсоскової цистерни ехопозитивних включень, а за клінічного запалення додатково з'являються гіпер- і гіпоехогенні ділянки паренхіми; за індурації вим'я - ехопозитивне зображення тканин.

3. Гіпофункція яєчників реєструється у 20,4 % корів з гінекологічними хворобами. Запалення молочної залози виникає у 37,0 % корів.

4. Мастит реєструється у всі періоди репродуктивного циклу корів, а частота його виникнення залежить від стану статевих органів й підвищується на 19,8 (р < 0,01) % після родів, на 8,1 і 6,1 % - за післяродових та гінекологічних хвороб і на 17,3 % (р < 0,05) - після піку лактації з четвертого по сьомий місяці тільності та зменшується на 42,7 (р < 0,01) % під час сухостою. З числа хворих на мастит корів субклінічний перебіг запалення молочної залози виявляють у 60,0 %, клінічний - у 21,8 %, а одночасно прихований і клінічний у різних частках - у 18,2 % тварин.

5. Розвиток запалення молочної залози у неплідних корів супроводжується зменшенням на 4,4 % частоти прояву статевої циклічності і зниженням на 5,6 % заплідненості після першого осіменіння та за 90 діб після родів збільшенням на 5,4 діб (р < 0,05) тривалості неплідності, що свідчить про взаємозв'язок стану статевих органів і молочної залози.

6. Встановлено особливості розладу стероїдогенезу у корів з гіпофункцією яєчників і різним станом молочної залози. За гіпофункції яєчників у корів з здоровою молочною залозою спостерігалися ендокринні розлади, які характеризуються зниженням на 48 і 454 % (р0,001) вмісту прогестерону і тестостерону та збільшенням на 8 % концентрації естрадіолу; за розвитку маститу - збільшується на 453 % (р0,05) концентрація прогестерону, на 236 % - естрадіолу і на 1189 % (р0,05) - тестостерону.

7. Поєднання новокаїнотерапії (10 %-ний розчин новокаїну) з ін'єкціями фолігону є найбільш ефективним лікуванням корів з гіпофункцією яєчників і здоровою молочною залозою. Таке лікування забезпечує збільшення на 43,2 (р0,05) і 40,0 % (р0,05) кількості тільних тварин та скорочення на 27,8 (р0,001) і 23,4 діб (р0,01) тривалості неплідності. Використання цих лікувальних схем у подальшому не впливає на розвиток у корів субклінічного і клінічного маститу.

8. Найбільш ефективним лікуванням корів з гіпофункцією яєчників і субклінічним маститом виявилося поєднання патогенетичної (10 %-ний розчин новокаїну) й етіотропної терапії (мастієт форте) та використання фолігону. Таке лікування сприяє покращанню показників відтворної функції: збільшується на 40,0 % (р < 0,05) кількість тільних корів і скорочується на 22,9 доби (р < 0,01) тривалість неплідності та на 60,0 % (р < 0,001) більше одужує тварин з прихованим маститом.

9. Лікування корів з одночасними проявами гіпофункції яєчників і гнійно-катарального запалення молочної залози шляхом поєднання внутрішньочеревного введення 10 %-ного розчину новокаїну, внутрішньоцистернального - мастієт форте та внутрішньом'язового - фолігону є найбільш ефективним. В результаті застосування розробленої терапевтичної схеми за 60 діб від початку лікування на 30,0 % збільшується кількість тільних корів та на 9,3 діб скорочується тривалість неплідності, а також на 40,0 % (р < 0,01) більше одужує тварин з клінічним маститом.

Пропозиції виробництву

1. Для дослідження молочної залози у корів з метою встановлення її морфофункціонального стану, маститу та індурації пропонуємо використовувати методику сонографії, викладену в патенті на корисну модель “Спосіб дослідження вим'я корів (номер державної реєстрації 33022)”.

2. Для відновлення відтворної функції у корів з гіпофункцією яєчників і здоровою молочною залозою доцільно поєднувати внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, тричі через 48 годин, з внутрішньом'язовою ін'єкцією гормональних препаратів (50 мкг сурфагону або 750 тис. МО фолігону).

3. Для лікування корів з гіпофункцією яєчників і субклінічним та клінічним маститом пропонуємо поєднувати внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, тричі через 48 годин, внутрішньоцистернальне застосування 10 мл препарату мастієт форте двічі через 24 години, та внутрішньом'язову ін'єкцію 750 МО фолігону. Під час використання лікувальних схем слід керуватися методичними рекомендаціями “Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості”.

Список опублікованих праць

1. Харута Г.Г. Поширеність маститу за різного стану статевих органів у корів / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. у-ту. - 2005. - Вип. 34. - С. 172 - 180. (Дисертант вивчив поширеність маститу у корів залежно від стану статевих органів).

2. Харута Г.Г. Методика ультразвукового дослідження вимені корів / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2006. - Вип. 36. - С. 167 - 174. (Дисертант розробив методику ультразвукового дослідження молочної залози у корів та вивчив сонографічну картину вим'я під час запуску, сухостою та у здорових лактуючих тварин).

3. Плахотнюк І.М. Вміст статевих гормонів у сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників та різним станом молочної залози / І.М. Плахотнюк, Г.Г. Харута // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2007. - Вип. 44. - С. 118 - 121. (Дисертант визначив вміст прогестерону, естрадіолу та тестостерону в сироватці крові корів з гіпофункцією яєчників за здорової молочної залози та субклінічного маститу).

4. Харута Г. Ехоструктура тканин молочної залози корів при патології / Григорій Харута, Ігор Плахотнюк // Вет. медицина України. - 2007. - № 7. - С. 28 - 29. (Дисертант розробив ультразвуковий метод діагностики субклінічного і клінічного маститу у корів та індурації молочної залози).

5. Харута Г.Г. Відновлення відтворної функції в неплідних корів за різного стану молочної залози / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2007. - Вип. 8 (19). - С.137 - 139. (Дисертант вивчив вплив різного стану молочної залози у неплідних корів на прояв статевої циклічності і заплідненість).

6. Харута Г.Г. Вплив різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників на показники відтворення і розвиток маститу / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк, Ю.М. Ордін // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2007. - Вип. 48. - С. 107 - 111. (Дисертант вивчив вплив різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників та здоровою молочною залозою на показники відтворної функції і розвиток субклінічного та клінічного маститу).

7. Харута Г.Г. Вплив різних методів лікування корів з гіпофункцією яєчників, хворих на субклінічний мастит, на показники відтворення і стан молочної залози / Г.Г. Харута, І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2008. - Вип. 51. - С. 112 - 117. (Дисертант вивчив ефективність різних терапевтичних схем за одночасного виникнення у корів гіпофункції яєчників і субклінічного маститу на статеву циклічність, заплідненість та стан молочної залози).

8. Харута Г. Диференційна діагностика гіпофункції та гіпоплазії яєчників у корів / Григорій Харута, Ігор Плахотнюк, Олександр Бабань // Вет. медицина України. - 2008. - № 9. - С. 34 - 37. (Дисертант вивчив уміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону в крові корів з гіпофункцією яєчників і різним станом вим'я (здорова молочна залоза, субклінічний і клінічний мастит) та ефективність методів лікування корів з анафродизією за гіпофункції гонад).

9. Плахотнюк І.М. Ефективність різних схем лікування корів за асоціації хвороб - гіпофункція яєчників і клінічний мастит / І.М. Плахотнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2008. - Вип. 57. - С. 93 - 98. (Дисертант вивчив ефективність різних терапевтичних схем за одночасного виникнення у корів гіпофункції яєчників і клінічного маститу на статеву циклічність, заплідненість та стан молочної залози).

10. Методичні рекомендації щодо синхронізації статевої охоти, овуляції та осіменіння корів / [Г.Г. Харута, В.В. Власенко … І.М. Плахотнюк та ін.] - Біла Церква, 2007. - 28 с. (Дисертант висвітлив обґрунтування доцільності застосування методів стимуляції статевої циклічності за гіпофункції яєчників у корів).

11. Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості: методичні рекомендації для лікарів ветеринарної медицини / [Г.Г. Харута, С.С. Волков … І.М. Плахотнюк та ін.] - Біла Церква, 2009. - 21 с. (Дисертант обґрунтував і висвітлив власні рекомендації щодо лікування корів з гіпофункцією яєчників і різним станом вим'я (здорова молочна залоза, субклінічний і клінічний мастит).

12. Пат. 33022 Україна, МПК А1В8/08. Спосіб дослідження вим'я корів / Харута Г.Г., Плахотнюк І.М.; заявник і патентовласник Білоцерків. нац. аграр. ун-т. - № 200801002; заяв. 28.01.2008; опубл. 10.06.2008, Бюл. № 11. (Дисертант розробив спосіб дослідження вим'я корів методом сонографії).

Анотації

Плахотнюк І.М. Вплив стану молочної залози на відновлення відтворної функції корів за гіпофункції яєчників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі висвітлено теоретичне і практичне обґрунтування методики сонографічного дослідження вим'я у корів та установлено негативний вплив на стероїдогенез запалення молочної залози, що викликає анафродизію.

На основі проведених досліджень розроблено й обґрунтовано методику ультразвукового дослідження вим'я; встановлено зв'язки між станом статевих органів у корів та поширеністю маститу, а також між запаленням молочної залози й проявом статевої циклічності, заплідненістю і вмістом статевих гормонів у тварин. Розроблено та обґрунтовано комплексні схеми лікування корів за одночасного прояву гіпофункції яєчників і маститу.

Доведено, що комплексне лікування корів, спрямоване на регулювання іннервації, метаболізму, репарації й регенерації клітин гонад і молочної залози та стимулювання розвитку фолікулів у яєчниках шляхом використання новокаїнотерапії, фолігону та протимікробного препарату мастієт форте, є найбільш ефективною схемою лікування за одночасного прояву гіпофункції яєчників і маститу.

Ключові слова: гіпофункція, яєчники, мастит, вим'я.

Плахотнюк И.Н. Влияние состояния молочной железы на возобновление воспроизводительной функции коров при гипофункции яичников. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертационной работе приведена разработка и обоснование методики ультразвукового исследование вымени; установлены связи между состоянием половых органов у коров и распространенностью мастита, а также между воспалением молочной железы и проявлением половой цикличности, оплодотворяемостью и содержанием половых гормонов. На основе установленных связей разработаны и обоснованы комплексные схемы лечения коров при одновременном проявлении гипофункции яичников и мастита.

Ультразвуковое исследование молочной железы у коров позволяет проводить визуальную оценку ее морфофункционального состояния. На эхоизображении тканей здоровой молочной железы в разные физиологические периоды дольки визуализируются как мелкие эхонегативные образования, строма имеет вид светлых полосок длиной от 2 до 8 см, сосуды - округлую форму, эхонегативное содержимое и тонкую внутреннюю эхопозитивную оболочку; молочные протоки отличаются разнообразной формой и отсутствием эхопозитивной оболочки, надсосковый отдел цистерны имеет эхонегативное содержимое, разнообразную конфигурацию стенок. При субклиническом мастите в содержимом протоков и цистерны визуализируются эхопозитивные включения, а при клиническом - кроме предшествующих изменений появляются гипер- и гипоэхогенные участки паренхимы и при индурации - эхопозитивное изображение тканей.

Гипофункция яичников встречается у 20,4 % коров с гинекологическими болезнями. Распространенность воспаления молочной железы составляет 37,0 %, из которых субклиническим маститом болеет 60,0 % коров, клиническим - 21,8 %, а одновременно скрытым и клиническим в разных четвертях - 18,2 % животных.

Мастит регистрируется во все периоды репродуктивного цикла коров, частота его возникновения зависит от состояния половых органов и возрастает на 19,8 % (р < 0,01) после родов, на 8,1 и 5,3 % - при послеродовых и гинекологических болезнях, на 17,3 % (р < 0,05) - после пика лактации с четвертого по седьмой месяц стельности, а во время сухостоя снижается на 42,7 (р < 0,01) %.

Воспаление молочной железы у коров сопровождается уменьшением на 4,4 % количества животных, у которых проявилась половая цикличность, снижением на 5,6 % оплодотворяемости после первого осеменения и увеличением на 5,4 суток (р < 0,05) продолжительности бесплодия, что свидетельствует о взаимосвязи состояния половых органов и молочной железы.

Установлены особенности нарушения стероидогенеза у коров с гипофункцией яичников в зависимости от состояния молочной железы. При гипофункции яичников у коров со здоровой молочной железой эндокринные расстройства характеризовались понижением на 48 и 454 % (р < 0,001) содержания прогестерона и тестостерона, а также повышением на 8 % концентрации эстрадиола; при развитии мастита - повышением на 453 % (р < 0,05) концентрации прогестерона, на 236 % - эстрадиола и на 1189 % (р < 0,05) - тестостерона.

Применение фоллигона и комбинированное использование новокаинотерапии (10 %-ный раствор новокаина) в сочетании с этим гормональным препаратом было наиболее эффективным при лечении коров с гипофункцией яичников и здоровой молочной железой: увеличилось на 43,2 (р < 0,05) и 40,0 % (р < 0,05) количество стельных животных и сократилась на 27,3 (р < 0,001) и 23,4 суток (р < 0,01) продолжительность бесплодия. Использование такого лечения в дальнейшем не влияет на развитие у коров субклинического и клинического мастита.

Наиболее эффективной при лечении коров с гипофункцией яичников и субклиническим маститом оказалась комплексная схема при которой использовали патогенетическую (10 %-ный раствор новокаина) и этиотропную терапию (мастиет фортэ), а также фоллигон. Такое лечение способствовало улучшению показателей воспроизводительной функции: увеличилось на 40,0 % (р < 0,05) количество стельных коров и сократилось на 22,9 суток (р < 0,01) продолжительность бесплодия, а также выздоровело на 60,0 % (р < 0,001) больше животных со скрытым маститом.

Лечение коров с одновременными проявлениями гипофункции яичников и гнойно-катаррального воспаления молочной железы путём внутрибрюшного введения 10 %-ного раствора новокаина, внутрицистернального применения мастиет фортэ и внутримышечной инъекции фоллигона было наиболее эффективным. Применение разработанной терапевтической схемы за 60 дней лечения дало возможность увеличить на 30,0 % количество стельных коров, сократить на 9,3 суток продолжительность бесплодия, а также способствовало выздоровлению на 40,0 % (р < 0,01) большего количества животных с клиническим маститом.

Ключевые слова: гипофункция, яичники, мастит, вымя.

Plachotnuk І. Influence of a condition dairy gland on renewal reproduction of function of the cows at hypofunctio ovary - Manuscript.

Thesis for Candidate degree in Veterinary Sciences by speciality 16.00.07 - Veterinary Obstetrics. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukrainian, Kyiv, 2009.

In the dissertation is submitted the theoretical and practical substantiation of a methodology ultrasonography of udder the cows and is established the negative influence of an inflammation dairy gland on steroidogenesis.

In Candidate degree job is designed and substantiation of a methodology ultrasonic examination of udder; the connections are established between a condition of genitals the cows and prevalence of mastitis, inflammation of dairy gland and appearance sexual cycle, impregnation and contents sex steroids. Treatment regiment of cows are proved at simultaneous display hypofunctio ovary and mastitis.

Is established, that the complex treatment of the cows (using novocainetherapy, folligon and antibacterial preparation маstijet fort) is directed on regulation of innervation, metabolism, reparation, regeneration of cells ovary and dairy gland and stimulation ovary is by the most effective treatment for simultaneous display hypofunctio ovary and mastitis.

...