Окисно-індуковані порушення при артеріальній гіпертензії у дітей та підлітків і їх корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окисно-індуковані порушення при артеріальній гіпертензії у дітей та підлітків і їх корекція

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Дослідження ролі окисного стресу як кардинальної ланки патогенезу серцево-судинної патології, злоякісних новоутворень, цукрового діабету, старіння, нейродегенеративних захворювань стало основою для розуміння ініціальних процесів на молекулярному рівні, які розвиваються на донозологічному етапі захворювання, відіграють ключову роль в його прогресуванні та виникненні ускладнень (В.Г. Майданник та співавт., 2007; Paravicini et.al., 2008; Zhao et al., 2007).

Радикальні форми кисню (РФК) та оксиду азоту (NO) відіграють важливу роль в регуляції функцій стінки судин за фізіологічних умов та при патологічних станах (В.Г. Майданник та співавт., 2007; Schulz et.al., 2007). Продукування РФК відбувається за участю широкого спектра ферментів оксидазного типу, що обумовлює його убіквітарність, множинність пошкоджувальних ефектів, різний рівень їх прояву в організмі (макромолекули - ДНК, білки, ліпіди, тканини) (В.Г. Майданник та співавт., 2007; М.В. Хайтович та співавт., 2004; Gorbunova, 2007). Особливо важливу роль в розвитку окисних пошкоджень стінки судин при артеріальнй гіпертензії (АГ) відіграють нейтрофільні гранулоцити за рахунок функціонування мембранозв'язаної NAD(P) H, насамперед в ендотелії, з утворенням атрактантних субстанцій, що посилюють притік нейтрофільних гранулоцитів та їх оксидазну функцію (Tamara et al., 2008; Babior, 2004).

У фізіологічних концентраціях РФК та NO виступають регуляторами ряду процесів (регуляція генів адгезивних молекул, експресія інтерлейкінів, антиоксидантних ферментів, прозапальних та ростових сигнальних факторів, компонентів системи коагуляції), порушення яких призводить до дисфункції судин (Nancy et. al., 2006; Nakano еt al., 2006). Така багатовекторна функціональна здатність радикалів кисню та оксиду азоту є основою для формування різноманітних структурних та функціональних порушень в стінці судин в умовах активації генерування радикальних форм кисню та оксиду азоту (Saunders, 2007).

Артеріальна гіпертензія - захворювання, патогенез якого пов'язаний з інтенсифікацією генерування РФК та NO, з наступним розвитком ендотеліальної дисфункції та різнорівневих пошкоджень судини, адгезії активованих запальних клітин до артеріальної стінки, активації прозапальних процесів (В.Г. Майданник та співавт., 2007; Feletou et al., 2006; Tamara et al., 2008). Взаємозв'язок між інтенсифікацією генерування радикальних форм кисню і оксиду азоту та патофізіологією артеріальної гіпертензії доведено на експериментальних моделях АГ багатьма авторами (Grossman, 2008). Виявлені нами механізми, що розвиваються в стінках судин, залежні від неадекватного продукування РФК та NO і необхідні для розробки принципів діагностики та лікування АГ.

Засоби з властивостями впливу на редокс-стан мітохондрій та корекції рівнів супероксидних радикал-аніонів (О₂^.) і NO мають велику перспективу застосування в кардіологічний практиці (Constantinescu еt al., 2007; Wada et al., 2007).

Процеси окисного ґенезу, що лежать в основі розвитку артеріальної гіпертензії, починаючи від їх ініціації до клінічних проявів, з метою призначення патогенетично обґрунтованої терапії недостатньо вивчені.

Це зумовлює необхідність проведення фундаментальних досліджень патогенезу АГ, спрямованих на виявлення первинних механізмів, які лежать в основі наростання швидкостей генерування РФК та NO в дихальному ланцюгу мітохондрій, та інших внутрішньоклітинних джерел, що запускають каскад патогенетичних зрушень. Кінцевим результатом є дисфункція судин та розвиток артеріальної гіпертензії. Ці дослідження необхідні для адекватної терапії захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є фрагментом комплексної державної бюджетної теми «Розробка методів діагностики та корекції метаболічних і функціональних порушень у дітей із захворюваннями серцево-судинної, дихальної, травної та сечовивідної систем» (№ державної реєстрації 0105U003769), що виконується на кафедрі педіатрії №4 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики і лікування дітей та підлітків, хворих на АГ, шляхом вивчення показників окисних змін в організмі хворих з АГ та розробки на цій основі терапевтичного комплексу з включенням антиоксидантних засобів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості клінічних проявів, психофізіологічного статусу, добового профілю артеріального тиску у дітей хворих, на АГ.

2. Дослідити стан супероксид - та NO-генеруючої активності нейтрофільних гранулоцитів крові, швидкість окисного пошкодження ДНК за рівнями утворення 8-оксогуаніну (8-oxoG), 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину (8-oxodGu) у дітей, хворих на АГ.

3. Встановити ступінь дезінтеграційних змін в міжклітинному матриксі стінки судин у дітей, хворих на АГ, на основі показників активності судиноспецифічних форм матриксних металопротеїназ (ММП-2, ММП-9) та рівня активації системи ендотелін-1 (ЕТ-1).

4. Обґрунтувати та оцінити ефективність удосконаленої схеми лікування АГ з урахуванням рівнів показників окисних змін.

Об'єкт дослідження: різні клінічні форми артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків.

Предмет дослідження: показники добового профілю артеріального тиску, показники супероксид - та NO-генеруючої активності нейтрофільних гранулоцитів крові, рівні окисного пошкодження ДНК - 8-оксогуанін, 8-гідрокси-2-дезоксигуанозин, рівні активності судиноспецифічних форм матриксних металопротеїназ (ММП-2, ММП-9) та ендотелій-похідного редокс-залежного вазоактивного фактора ендотелін-1 в плазмі крові.

Методи дослідження: клінічні, загальнолабораторні, інструментальні (добове моніторування артеріального тиску), біофізичні (електронний парамагнітний резонанс; метод спінових уловлювачів; метод фільтрації та спектрофотометрії, зимографія); імуноферментні (ELISA), психологічне тестування, математичні методи статистичної обробки (кореляційний аналіз, методи міжгрупових порівнянь з використанням параметричного t-критерію Стьюдента) з використанням програмних пакетів Excel, Statistica 6.0 for Windows.

Наукова новизна роботи. Розширено уявлення про патофізіологічні механізми розвитку АГ у дітей, що грунтуються на порушеннях окисного гомеостазу.

Встановлено, що маніфестація артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків характеризується суб'єктивною симптоматикою і порушеннями показників психофізіологічного статусу, вираженість яких залежить від профілю АТ та тривалості захворювання. У дітей із стабільною артеріальною гіпертензією (САГ) відмічено вищий показник алекситимії, нижчий рівень показника якості життя порівняно з контролем. Виявлено збільшення рівнів ситуативної тривожності у хворих з обома профілями АТ із подовженням тривалості захворювання. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між показниками максимального систолічного АТ (максСАТ) та рівнями швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів NAD(P) H-оксидазою нейтрофільних гранулоцитів крові у хворих з АГ, що вказує на окисно-залежний характер дисфункції судин при АГ.

Вперше досліджено нові патогенетичні механізми розвитку артеріальної гіпертензії, які виникають на основі збільшення рівнів генерування РФК в мітохондріях клітин та нейтрофільними гранулоцитами крові. Виявлено зростання швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів NAD(P) H-оксидазою нейтрофільних гранулоцитів крові в усіх дітей з АГ. У хворих з обома формами порушення АТ зареєстровано підвищення рівнів вмісту оксиду азоту в нейтрофільних гранулоцитах крові.

Вперше виявлено високі рівні окисного пошкодження ДНК при АГ - основи мутаційних процесів та формування нестабільності геному. Зареєстровано наростання швидкості окисно-індукованих пошкоджень ДНК, на що вказують підвищені рівні утворення 8-оксогуаніну та 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину в усіх обстежених з АГ. Виявлено позитивний корелятивний зв'язок між показниками 8-охоG та рівнями швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів нейтрофільними гранулоцитами крові у дітей із САГ та ЛАГ, рівнями 8-oxodGu та швидкістю генерування супероксидних радикал-аніонів нейтрофільними гранулоцитами крові дітей з САГ та з лабільною артеріальною гіпертензією (ЛАГ), що вказує на окисно-ініційовану природу виникнення цих пошкоджень.

Встановлено високий рівень дезінтеграційних змін міжклітинного матриксу стінки судин при артеріальній гіпертензії та показано його окисно-індукований генез, виконавчою ланкою якого є система судиноспецифічних форм матриксних металопротеїназ (ММП-2, ММП-9).

Вперше в плазмі крові дітей як з стабільною, так і лабільною АГ виявлено підвищені рівні ендотелій-похідного вазоактивного фактора та прямий позитивний кореляційний зв'язок між рівнями супероксид-генеруючої функції нейтрофільних гранулоцитів крові і рівнями активності ендотеліну-1 у дітей із САГ. Це вказує на окисну природу активації ендотеліна-1 в організмі у дітей з АГ як ініціатора розвитку в стінці судин прозапальних змін, вазоконстрикції, активації процесів росту та фіброзу, і є більш вираженими у дітей та підлітків із САГ.

Виявлено позитивний вплив терапії з використанням енергетичного антиоксидантного комплексу на основі Коензиму Q₁₀ з властивостями мембраностабілізатора та перехоплювача електронів у дихальному ланцюгу мітохондрій в комплексі з антигіпертензивними препаратами, з NO-донаторними властивостями на показники окисного гомеостазу, добового моніторування АТ, об'єктивного та суб'єктивного статусу хворих.

Практичне значення результатів дослідження. Процеси, пов'язані з активацією генерування радикальних форм кисню та оксиду азоту і реалізацією ними пошкоджувальних впливів при одночасній недостатності антиоксидантного захисту (окисний стрес), визнано критично важливими механізмами патогенезу соціально небезпечних захворювань, в тому числі АГ, що зумовлює необхідність їх адекватної оцінки та вчасної корекції з метою проведення профілактичних та лікувальних заходів.

Включення запропонованих досліджень за оцінкою окисно-індукованих процесів до схеми обстеження пацієнтів з АГ дає можливість отримання системних даних, що відображують рівень вираженості патофізіологічних порушень, наявність системних і локальних ефектів радикальних форм кисню та оксиду азоту - як первинних чинників розвитку різнорівневих пошкоджень при виникненні АГ, зіставлення їх з клінічною картиною захворювання.

Виявлено первинні зрушення, які лежать в основі патогенезу артеріальної гіпертензії та грунтуються на активації О₂^.-генеруючих та NO-продукуючих внутрішньоклітинних систем мітохондрій і імунокомпетентних клітин, що дає можливість підбору адекватних терапевтичних заходів з метою впливу на ініціальні патогенетичні процеси при розвитку АГ.

Встановлено рівні пошкоджувальних ефектів радикальних форм кисню та оксиду азоту, - від молекулярного (геном) до макроструктурного (стінка судин), - за рахунок безпосереднього впливу пошкоджувальних молекул та шляхом розвитку вторинних активаційних процесів, що ґрунтуються на ініціації активності судинотропних ефекторів - ММП (ММП-2, ММП-9) і ЕТ-1. Оцінка рівнів судиноспецифічних форм ММП (ММП-2, ММП-9) та ЕТ-1 може бути використана в діагностиці АГ у дітей і підлітків для визначення ступеня пошкодження стінки судин та як прогностичний фактор. Оцінка рівнів окисних пошкоджень ДНК (8-oxoG, 8-oxodGu) у дітей та підлітків з АГ дозволяє здійснити ефективну корекцію рівня генотоксичних окисно-ініційованих пошкоджень з метою запобігання віддаленим стохастичним та детермінованим ефектам, що розвиваються як наслідок точкових мутацій за типом трансверсій G>T та A>C і є первинними.

На основі вивчення та оцінки показників окисного гомеостазу у дітей та підлітків з АГ розроблено нову схему терапії АГ, що грунтується на застосуванні сучасного енергетичного антиоксидантного комплексу на основі Коензиму Q (для лікування хворих з ЛАГ) та в комбінації з антигіпертензивними препаратами з властивостями коригуючого впливу на системи синтаз оксиду азоту (для лікування хворих із САГ). Ефективність запропонованої схеми доведена на основі стабілізації окисних процесів у хворих, покращання показників ДМАТ та психофізіологічного статусу (якість життя, депресія, алекситимія, тривожність), нормалізації суб'єктивного стану дітей. Розроблені принципи діагностики та стратегії лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків впроваджено в клінічну практику міських, обласних та районних дитячих лікувально-профілактичних установ Києва, Чернівців, Луганська, Вінниці, а також використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійною працею автора. Автор провела аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми, що вивчалась, обґрунтувала актуальність та обсяг досліджень, визначила мету і сформулювала завдання роботи. Автор самостійно опанувала методики та провела вимірювання рівнів супероксид - та NO-генеруючої активності нейтрофільних гранулоцитів крові, окисного пошкодження гуаніну ДНК, активності судиноспецифічних форм матриксних металопротеїназ (ММП-2, ММП-9) та ендотелій-похідного редокс-залежного вазоактивного фактора ендотелін-1 в плазмі крові. Автором проведено статистичний аналіз всіх отриманих даних, зіставлення й оцінку клінічних та інструментальних досліджень, написано всі розділи дисертації, сформульовано основні положення, висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали науково-кваліфікаційної роботи висвітлені та обговорені на ІІІ міжнародній конференції студентів і молодих вчених «Медицина - здоров'я ХХІ століття» (Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002 р.), 59 науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю (Київ, 6-8 квітня 2005 р.), міжнародній студентській науковій конференції «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 21-22 квітня 2005 р.), VII всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії» (Київ, 10-12 листопада 2005 р.), Х конгресі педіатрів Росії «Актуальные проблемы педиатрии» (Москва, 6-9 лютого 2006 р.), ІІІ конгресі педіатрів України (Київ, 17-19 жовтня 2006 р.), VIII всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії» (Київ, 16-18 листопада 2006 р.), ХІ конгресі педіатрів Росії «Актуальные проблемы педиатрии» (Москва, 5-9 лютого 2007 р.), ІХ всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії» (Київ, 16-18 листопада 2007 р.), V конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (Київ, 15-17 жовтня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації надрукована 21 наукова праця, з них 13 тез в матеріалах наукових національних і міжнародних конгресів, конференцій та 6 статей, 2 огляди літератури у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Результати роботи ввійшли до деклараційного патенту на корисну модель «Спосіб оцінки ефективності лікування артеріальної гіпертензії».

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, обговорення результатів проведених досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, що містить 249 джерел (25 вітчизняних авторів і 224 іноземних). Дисертація ілюстрована 30 таблицями та 31 рисунком. Робота викладена на 169 сторінках друкованого тексту. Бібліографічний опис джерел літератури розміщений на 30 сторінках.

Основний зміст роботи

артеріальний гіпертензія ендотелін металопротеїназа

Матеріал та методи дослідження. Обстежено 150 дітей віком від 10 до 18 років з АГ, які перебували на лікуванні у стаціонарному відділенні Київського міського центру вегетативних дисфункцій на базі ревмокардіологічного відділення ДКЛ №6.

План обстеження дітей включав загальноклінічне дослідження, а також додаткові інструментальні методи. Загальноклінічне дослідження включало вивчення скарг, збирання анамнезу захворювання, анамнезу життя з поглибленим вивченням спадкового анамнезу з обтяженістю за захворюваннями серцево-судинної системи, об'єктивне обстеження, загальноприйняті лабораторні дослідження (загальний аналіз крові і сечі, аналіз крові на цукор, біохімічний аналіз крові, аналіз сечі за Нечипоренком та Зимницьким тощо), інструментальні дослідження - електрокардіографія (ЕКГ), кардіоінтервалографія (КІГ), реоенцефалографія (РЕГ), ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД) і щитоподібної залози.

Психофізіологічний статус обстежених оцінювали за психологічними та нейропсихологічними тестуванням з використанням шкали депресії Бека, тривоги Шихана, Торонтської шкали оцінки алекситимії. Сумарний бал якості життя та ступеня тяжкості захворювання розраховували за стандартною анкетою, яка включала шкали оцінки фізичного та емоційного стану, вираженості больового синдрому.

Додаткові інструментальні, біохімічні та біофізичні методи дослідження включали добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) для підтвердження АГ; визначення швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів та рівнів вмісту оксиду азоту в компонентах крові; визначення швидкості накопичення маркерів окисних пошкоджень гуаніну ДНК (8-oxodGu, 8-oxoG) у сечі; визначення активності матриксних металопротеїназ (ММП-2 та ММП-9) у сечі, визначення рівнів ендотелій-похідного вазоактивного фактора ЕТ-1.

Добове моніторування артеріального тиску і пульсу проводили з використанням моніторів тиску «АВРМ-02/M» фірми «МEDITECH» (Угорщина) з плечовою манжеткою. Вивчали такі параметри ДМАТ як середні добові значення систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), середнього артеріального тиску (АТср), пульсового артеріального тиску (ПАТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС): САТср, ДАТср, АТср, ПАТср, ЧССср, максимальні та мінімальні значення САТ, ДАТ, ПАТ, ЧСС, коефіцієнти варіації (КВ) САТ і ДАТ в денний і нічний час (КВ_Д, КВ_Н), індекси часу (ІЧ) гіпертензії САТ і ДАТ в денний і нічний час (ІЧ_Д, ІЧ_Н), добові індекси (ДІ) САТ і ДАТ.

Визначення швидкості генерування О₂^. NAD(P) H-оксидазою проводили з використанням спінового уловлювача 1-гідрокси - 2,2,6,6 - тетраметил-піперидин-1-оксилу та методу електронного парамагнітного резонансу (ЕПР). Рівні синтезу NO індуцибельною синтазою NO нейтрофільних гранулоцитів вимірювали з використанням спінового уловлювача диетилдитіокарбамату (фірми «Sigma») та методу ЕПР при температурі рідкого азоту (77К).

Для визначення швидкості утворення маркерів окисних пошкоджень гуаніну в ДНК (8-oxoG, 8-охоdGu) проводили твердофазну екстракцію окиснених гуанінових основ ДНК із сечі, ідентифікацію і кількісну оцінку їх вмісту методом спектрофотометрії.

Концентрації латентних та активних форм ММП-2 та ММП-9 визначали методом зимографії в 12% поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію і 0,1% желатину як субстрату. Протеолітичну активність оцінювали за вимірюванням площі зони лізису, використовуючи для порівняння стандартний набір ММП-2 і ММП-9. Результати оцінювали за стандартною програмою.

Вимірювання рівнів ендотелій-похідного вазоактивного фактора ЕТ-1 в сироватці крові обстежуваних дітей проводили імуноферментним методом ELISA. Рівні вмісту ЕТ-1 досліджуваних зразків оцінювали при зіставленні з стандартними розведеннями синтетичного ЕТ-1.

Усім обстежуваним дітям основної групи проведено лікування за схемою, яка включала засоби з групи антигіпертензивних препаратів та антиоксидантних засобів. До схеми терапії хворих з порушенням добового профілю артеріального тиску у вигляді САГ входили антигіпертензивні препарати з групи в-блокуючих засобів - небілет в дозі 2,5-5 мг/добу або інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту - еналаприл в дозі 0,1 мг/кг/добу для дітей та 5-40 мг/добу для підлітків і енергетичний антиоксидантний комплекс кудесан. Небілет призначали хворим з АГ із симпатикотонією у вихідному вегетативному тонусі за даними кардіоінтервалографії, еналаприл - обстежуваним з ваготонією. Кудесан призначали в дозі 0,5 мл (10 крапель, що містять 15 мг Коензиму Q₁₀ та 2,25 мг токоферолу ацетату). Хворі з порушенням добового профілю артеріального тиску у вигляді ЛАГ одержували кудесан в дозі 0,5 мл. Тривалість курсу терапії становила 4 тиж.

Діти групи порівняння одержували стандартну антигіпертензивну терапію, що включала при порушенні добового профілю артеріального тиску у вигляді САГ антигіпертензивні препарати з групи в-блокуючих засобів - небілет в дозі 2,5-5 мг/добу або інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту - еналаприл в дозі 0,1 мг/кг/добу для дітей та 5-40 мг/добу - для підлітків. Небілет призначали хворим з АГ із симпатикотонією у вихідному вегетативному тонусі за даними кардіоінтервалографії, еналаприл - обстежуваним з ваготонією. Крім того, усіх хворим із САГ і ЛАГ основної групи групи та групи порівняння рекомендовано заходи для корекції способу життя, зниження маси тіла. Тривалість курсу терапії становила 4 тиж. Після завершення лікування усім обстежуваним дітям проведено повторне обстеження, що включало оцінку клінічного та психофізіологічного стану, ДМАТ і визначення показників, які характеризують рівень окисних змін в організмі.

Результати дослідження та їх обговорення. Під спостереженням перебувало 150 дітей з АГ у віці від 10 до 18 років. Серед обстежених було 94 (62,6%) хлопчики та 56 (37,3%) дівчаток з АГ, що підтверджує дані літератури щодо більшого поширення АГ серед осіб чоловічої статі (М.М. Коренєв та співавт., 2008). Середній вік обстежених дітей з АГ становив (14,66±1,63) року; середній вік хлопчиків становив (15,09±1,38) року, дівчаток - (14,5±1,66) року. Більшість обстежених становили діти віком 12-15 років.

За результатами проведеного ДМАТ, обстежених поділено на три групи. У 82 (39%) дітей виявлено порушення добового профілю артеріального тиску (ДПАТ) у вигляді стабільної артеріальної гіпертензії, у 68 (32%) - ЛАГ; у 60 (29%) дітей - нестабільний профіль АТ (НестАТ).

В процесі дослідження встановлено, що основними скаргами хворих з АГ були: головний біль - у 111 (74%), запаморочення - у 74 (49,3%), біль в ділянці серця - у 62 (41,3%), метеочутливість - у 99 (66%), швидка втомлюваність - у 109 (72,6%). Головний біль, запаморочення, метеочутливість виявлено у більшості обстежених із стабільним профілем АТ.

Дослідження багатьох авторів свідчать про те, що зміна тих чи інших показників психологічного стану є невід'ємною складовою будь-яких соматичних захворювань (І.Б. Дерманов, 2002). Нами проаналізовано рівні ситуативної та особистістної тривожності у всіх обстежених. Виявлено їх підвищення в усіх дітей з АГ та збільшення рівня ситуативної тривожності залежно від тривалості захворювання.

У дітей з САГ був вищий рівень алекситимії - (71±4) бали порівняно з хворими з ЛАГ - (51±2) бали (р<0,05) та із здоровими дітьми (44±1) бали (р<0,01). Рівень алекситимії у хворих з ЛАГ також перевищував значення в групі контролю - (51±2) бали проти (44±1) бали (р<0,05). У всіх дітей з АГ виявлено підвищений рівень депресії. Ступінь тяжкості захворювання був вищим у дітей із САГ порівняно з обстежуваними з ЛАГ та групою контролю. Показник якості життя був приблизно однаковим у обстежених із САГ та ЛАГ та значно нижчим, ніж у здорових дітей. Таким чином, у дітей з АГ зниження показника якості життя формується в результаті порушень таких психофізіологічних показників, як депресія, алекситимія, тривожність.

Генерування підвищених концентрацій супероксидних радикал-аніонів за участю специфічних ферментативних систем дихального ланцюга мітохондрій та клітин гранулоцитарного ряду в стінці судин відіграє важливу роль в зміні сигнальних механізмів, які регулюють контроль за проникністю стінки судини, адгезію прозапальних білків, ріст та апоптоз клітин, контроль за прозапальним гомеостазом та антикоагулянтними механізми. Підвищений рівень утворення О₂^. нейтрофільним гранулоцитами крові бере участь в розвитку патофізіологічного феномена, відомого як ендотеліальна дисфункція з наступним пошкодженням стінки судини, наростанням процесів неспецифічного запалення.

Нами проаналізовано рівні NAD(P) H-оксидазної активності нейтрофільних гранулоцитів крові дітей з АГ. Рівень швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів нейтрофільними гранулоцитами крові у дітей з САГ становив (2,83±0,81) нмоль/1•10³ клітин·хв, з ЛАГ - (2,16±0,23) нмоль/1•10³ клітин·хв (р>0,05), що вище порівняно із значенням в контролі - (0,67±0,06) нмоль/1•10³ клітин·хв (р<0,05). Високий рівень генерування О₂^. нейрофілами крові свідчить про активацію цих клітин в організмі дітей з АГ як ланки окисно-залежних механізмів пошкодження на молекулярному рівні (ДНК, білки) та стінки судин, що зумовлює необхідність застосування терапевтичних заходів для корекції швидкості генерування О₂^..

Одночасно з підвищенням рівнів NAD(P) H-оксидазної активності нейтрофільних гранулоцитів крові у всіх дітей з АГ виявлено збільшення рівнів утворення оксиду азоту цими клітинами - біологічно активної молекули, що виконує широкий спектр таких функцій, як регуляція судинного тонусу, контроль за процесами запалення специфічного та неспецифічного характеру, регуляція агрегаційної функції тромбоцитів і нейтрофільних гранулоцитів. У дітей із САГ показник становив (7,81±1,75) нмоль/1•10⁶клітин·хв, з ЛАГ - (4,61±0,92) нмоль/1•10⁶клітин·хв (р>0,05), що вище контрольного значення (1,17±0,24) нмоль/1•10⁶клітин·хв (р<0,05).

Підвищене утворення NO в організмі дітей з АГ супроводжується його функціональним дефіцитом за рахунок нейтралізуючого впливу супероксидних радикал-аніонів з утворенням потужного окисника перокиснітриту (Feletou et al., 2005). Це призводить до посилення пошкоджень як за рахунок відсутності протективного впливу NO, так і під впливом пероксинітриту.

Утворення РФК безперервно відбувається в організмі і є фізіологічно збалансованим за рахунок активності ендогенних антиоксидантних систем. Однак у разі екстремального підвищення продукування РФК, що виявлено нами при АГ, виникають пошкодження, в тому числі ДНК, білків, ліпідів. Ендогенні оксидні пошкодження макромолекул, насамперед ДНК, спричинюють розвиток індукованої нестабільності геному. З усіх азотистих основ ДНК гуанін найбільш чутливий до окисних впливів, а продукт його окиснення 8-гідрокси-2-дезоксигуанозин найчастіше зустрічається в ДНК різних органів і тканин та є маркером окисного пошкодження ДНК (Gorbunova еt al., 2007).

Нами виявлено в усіх дітей з АГ підвищені рівні показників окисного пошкодження гуаніну ДНК - 8-охоG та 8-oxodGu. У дітей із САГ рівень 8-оксогуаніну порівняно з групою контролю становив (8,66±1,73) нмоль / доба·кг маси тіла проти (2,11±0,13) нмоль / доба·кг маси тіла (р<0,05); у дітей з ЛАГ - (7,09±1,49) нмоль / доба·кг маси тіла та (2,11±0,13) нмоль / доба·кг маси тіла відповідно (р<0,05). Рівень утворення 8-oxodGu у хворих із САГ становив (10,31±4,48) нмоль / доба·кг маси тіла, з ЛАГ - (13,23±4,34) нмоль / доба·кг маси тіла (р>0,05), що перевищує показник в контрольній групі - (2,15±0,78) нмоль / доба·кг маси тіла (р<0,05).

Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між показниками 8-охоG та швидкістю генерування супероксидних радикал-аніонів нейтрофільними гранулоцитами крові у дітей із САГ (r=0,653, р<0,05) та ЛАГ (r=0,512, р<0,05). Зокрема, між рівнями 8-oxodGu та швидкістю генерування супероксидних радикал-аніонів нейтрофільними гранулоцитами крові - у дітей із САГ (r=0,472, р<0,05) та з ЛАГ (r=0,675, р<0,05), що свідчить про посилення пошкоджень ДНК в організмі дітей з АГ у разі наростання генерування О₂^..

Наступним етапом дослідження була оцінка рівнів дезінтеграційних змін в структурах стінки судин, що формуються під безпосереднім активуючим впливом РФК на судиноспецифічні форми матриксних металопротеїназ (ММП-2, ММП-9) та проявом їх пошкоджувального впливу на макроструктурному рівні. Так, рівні активності ММП-2 у хворих із САГ та ЛАГ становили (0,31±0,14) мкг/мл та (0,6±0,18) мкг/мл, відповідно, що перевищує значення показника в контролі - (0,09±0,03) мкг/мл (р<0,05).

Зареєстровано підвищені рівні вмісту й іншої судиноспецифічної форми ММП - ММП-9. Рівень активності ММП-9 у дітей із САГ - (1,29±0,08) мкг/мл порівняно з контролем - (0,09±0,01) мкг/мл (р<0,01) та хворих з ЛАГ - (2,0±0,18) мкг/мл проти (0,09±0,01) мкг/мл (р<0,01) є вищий, ніж в групі контролю. При цьому активність ММП-9 у дітей з ЛАГ вища, ніж у дітей із САГ (р<0,05), що свідчить про більш активні ремоделюючі та дезінтеграційні процеси в стінці судин у дітей з ЛАГ та їх стабілізацію при САГ.

Крім ММП, в ремоделюванні стінки судин при АГ бере участь ендотелій-похідний вазоактивний фактор ЕТ-1, який одночасно з безпосереднім вазоконстрикторним впливом регулює ріст та проліферацію ендотеліальних клітин і клітин гладеньких м'язів судин (He et al., 2007). Нами виявлені підвищені рівні ЕТ-1 в плазмі крові в усіх обстежених з АГ. Рівень ЕТ-1 у дітей із САГ (9,19±1,23) пг/мл та з ЛАГ - (6,24±0,47) пг/мл перевищував показники групи контролю - (2,31±0,45) пг/мл (р<0,05).

Активація окисних процесів, досліджених нами у дітей з АГ, викликала пошкодження як на молекулярному рівні (ДНК), так і на тканинному (структури міжклітинного матриксу, базальні мембрани) рівні. Пошкодження реалізується як при безпосередньому впливі РФК на мішені, так і опосередковано - за рахунок активуючого впливу на ферменти родини ММП, систему вазоактивного ендотелій-похідного фактора ЕТ-1 з формуванням структурних та функціональних змін стінки судин, що проявляється у вазоконстрикції та підвищенні АТ. Таким чином, патогенетично обґрунтованим при лікуванні АГ є включення до схеми терапії антиоксидантних засобів з властивістю коригуючого впливу на системи генерування О₂^. та NO.

Після проведеного лікування нами виявлено зниження частоти усіх скарг у дітей основної групи як із САГ, так із ЛАГ. Відмічено більш виражене зниження кількості дітей основної групи, які скаржились на головний біль, біль в ділянці серця, швидку втомлюваність в групі із САГ та на головний біль і швидку втомлюваність у групі з ЛАГ порівняно з хворими групи порівняння (р<0,05).

Крім позитивного впливу проведеної терапії на суб'єктивний стан дітей з АГ, нами виявлено характерні зміни показників психофізіологічного статусу. Зокрема, після лікування у хворих основної групи з САГ відмічено зниження рівнів ситуативної та особистісної тривожності, алекситимії та підвищення якості життя. В основній групі відмічено більш значне зниження рівня ситуативної тривожності, ніж в групі порівняння.

У дітей з ЛАГ в основній групі після лікування відмічено зниження рівнів ситуативної та особистісної тривожності, алекситимії та зростання показника якості життя. При аналізі характеру зміни показників психофізіологічного статусу у дітей з лабільним профілем АТ в основній групі спостерігалось більш виражене зниження алекситимії, ніж в групі порівняння.

Аналіз результатів ДМАТ після лікування показав, що у 26 (62,5%) дітей із САГ основної групи виявлено покращання профілю АТ. У решти 16 (37,5%) залишився стабільний профіль АТ. У 18 (47,37%) дітей із ЛАГ обстежених ДПТА після проведеної терапії покращився, у 20 (52,63%) не зазнав змін.

У хворих основної групи час, протягом якого зберігався профіль АТ, зареєстрований після лікування, був тривалішим, ніж у групі порівняння. Така тенденція виявлена як в групі хворих із САГ, так і ЛАГ (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна оцінка впливу проведеного лікування на добовий профіль артеріального тиску у дітей та підлітків з артеріальною гіпертензією (М±m)

* р<0,05 відносно групи порівняння

Таким чином, завдяки включенню до схеми терапії антиоксидантних засобів вдалось досягти довготривалого стабілізаційного ефекту на показники АТ.

Виявлено позитивний вплив проведеної комплексної терапії і на стан О₂^.-генеруючої функції нейтрофільних гранулоцитів крові. Так, у дітей з порушенням ДПАТ у вигляді САГ та ЛАГ з основної групи відмічено зниження рівнів О₂^.-генеруючої функції нейтрофільних гранулоцитів крові, що більш виражене у дітей з ЛАГ основної групи, ніж в групі порівняння (табл. 2).

Таблиця 2. Порівняльна характеристика динаміки змін швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів NAD(P) H-оксидазою нейтрофільних гранулоцитів крові у дітей та підлітків з артеріальною гіпертензією (М±m)

⁺ р<0,05 відносно групи порівняння; * р<0,05 порівняно з аналогічною групою до та після лікування. ? р>0,05 порівняно з групою здорових дітей.

Після проведеного лікування рівні утворення оксиду азоту нейтрофільними гранулоцитами у хворих із САГ та ЛАГ основної групи та у дітей групи порівняння із САГ знизились. У дітей з ЛАГ групи порівняння стан NO-генеруючої функції нейтрофільних гранулоцитів крові на фоні проведеного лікування не змінився. (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняльна характеристика динаміки змін NO-генеруючої функції нейтрофільних гранулоцитів крові у дітей та підлітків з артеріальною гіпертензією (М±m)

⁺ р<0,05 відносно групи порівняння. * р<0,05 порівняно з аналогічною групою до та після лікування. ? р>0,05 порівняно з групою здорових дітей

У разі стабілізації О₂^. - та NO-генеруючої функції нейтрофільних гранулоцитів крові під впливом проведеної комплексної терапії досягнуто зниження рівнів окисних пошкоджень гуаніну ДНК, ступеня дезінтеграції стінки судин за участю ММП-2 та ММП-9, ЕТ-1.

Виявлено позитивний вплив лікування на рівні окисного пошкодження гуаніну ДНК. Так, рівень 8-охоG у дітей із САГ знизився від (8,66±1,53) нмоль / доба·кг маси тіла до (4,13±1,3) нмоль / доба·кг маси тіла (р<0,05). До початку лікування рівень 8-oxodGu в сечі обстежуваних з САГ становив (10,31±2,3) нмоль / доба·кг маси тіла, після - (5,15±1,04) нмоль / доба·кг маси тіла (р<0,05).

У хворих з ЛАГ з основної групи рівень 8-охоG після лікування відповідав попереднім значенням. Рівень 8-oxodGu у обстежених з ЛАГ основної групи до лікування становив (13,23±2,31) нмоль / доба·кг маси тіла, після - (6,65±1,1) нмоль / доба·кг маси тіла (р<0,05). Більш виражений ефект виявлено у дітей основної групи з САГ.

Наступним етапом дослідження було вивчення впливу проведеного лікування на стан дезінтеграційних процесів у стінці судин. Після лікування у дітей із САГ та ЛАГ основної групи та групи порівняння рівні активності ММП-2 до та після проведеної терапії мали приблизно однакові значення, що свідчить про стабілізаційний ефект лікування щодо дезінтеграційних змін міжклітинного матрикса стінки судин. У обстежених із САГ та ЛАГ основної групи та групи порівняння досягнуто зниження активності ММП-9 (р<0,05), що є більш вираженим в основній групі, ніж в групі порівняння (табл. 4).

Таблиця 4. Рівні активності судиноспецифічних форм ММП до та після лікування (М±m)

⁺ р<0,05 відносно групи порівняння. * р<0,05 порівняно з аналогічною групою до та після лікування. ? р>0,05 порівняно з групою здорових дітей

Оскільки ММП-2 є судиноспецифічною формою ММП з тропним впливом на компоненти базальної мембрани, вона знаходиться в безпосередньому контакті з ендотеліальними клітинами. При АГ на базальну мембрану постійно впливають стимули, інтегратором яких є ендотелій (зокрема, активованих клітин гранулоцитарного ряду, що мають високу NAD(P) H-у активність). Протеолітична активність ММП-2, спрямована на компоненти базальної мембрани, перебуває, таким чином, під впливом РФК не лише мітохондріального, але й ендотеліального та гранулоцитарного походження, визначає стабілізаційний ефект проведеного лікування.

Таблиця 5. Характер змін активності ендотеліну-1 на фоні проведеного лікування (М±m)

⁺ р<0,05 порівняно з групою порівняння. * р<0,05 порівняно з аналогічною групою до та після лікування. ? р>0,05 порівняно з групою здорових дітей

Таким чином, артеріальна гіпертензія - захворювання, патогенез якого пов'язаний з активацією генерування радикальних форм кисню та оксиду азоту внутрішньоклітинними джерелами з наступним розвитком під їх впливом різнорівневих пошкоджень. Позитивна динаміка змін показників суб'єктивного та психофізіологічного статусу дітей й підлітків з АГ паралельно із стабілізацією процесів окисно-індукованих пошкоджень, ДПАТ, є підтверджує ефективність комплексної схеми лікування з включенням антиоксидантних засобів.

Висновки

У дисертації викладено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні лікування артеріальної гіпертензії за оцінкою показників супероксид-генеруючої та NO-синтезуючої функцій нейтрофільних гранулоцитів крові, окисного пошкодження гуаніну ДНК, стану ремоделюючих та дезінтеграційних процесів у стінці судин, що є показниками окисних змін, які лежать в основі патогенезу АГ.

1. Виявлено особливості суб'єктивної симптоматики та показників психофізіологічного статусу залежно від типу добового профілю АТ і тривалості захворювання у хворих із АГ. У дітей із стабільною артеріальною гіпертензією (САГ) спостерігається підвищений рівень алекситимії (71±4) бали, в контролі - (44±1) бали (р<0,05) та знижений показник якості життя - (158±4) бали, в контролі - (182±4) бали (р<0,05). При цьому у дітей із САГ ступінь тяжкості захворювання корелював з рівнем алекситимії (r=0,67, р<0,05). У дітей з лабільною артеріальною гіпертензією (ЛАГ) рівень алекситимії та показник якості життя не відрізняються від практично здорових дітей. Встановлено збільшення рівнів ситуативної тривожності у дітей як з САГ, так і ЛАГ з подовженням тривалості захворювання.

2. Встановлено підвищення швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів NAD(P) H-оксидазою нейтрофільних гранулоцитів крові у дітей, хворих на АГ незалежно від типу добового профілю АТ. Так, у дітей з САГ швидкість генерування супероксидних радикал-аніонів NAD(P) H-оксидазою нейтрофільних гранулоцитів крові становила (2,83±0,81) нмоль/1•10³ клітин·хв, в контролі - (0,67±0,06) нмоль/1•10³ клітин·хв; р<0,05), у дітей з ЛАГ - (2,16±0,23) нмоль/1•10³ клітин·хв (р<0,05). Крім того, зареєстровано підвищення рівнів вмісту оксиду азоту в нейтрофільних гранулоцитах крові у дітей і САГ - (7,81±1,75) нмоль/1•10⁶клітин·хв; в контролі - (1,17±0,24) нмоль/1•10⁶клітин·хв р<0,01) та у дітей з ЛАГ - (4,61±0,92) нмоль/1•10⁶клітин·хв (р<0,05).

3. У дітей, хворих на АГ, незалежно від типу добового профілю АТ виявлено підвищений рівень окисно-індукованих пошкоджень ДНК, про що свідчить підвищення в 3-5 разів (р<0,05) рівня інтенсифікації утворення 8-оксогуаніну (8-oxoG) та 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину (8-oxodGu). При цьому виявлено позитивний кореляційний зв'язок між показниками 8-охоG та швидкістю генерування супероксидних радикал-аніонів нейтрофільними гранулоцитами крові дітей із САГ (r=0,641; p<0,05) та ЛАГ (r=0,512; p<0,05), а також рівнями 8-oxodGu та швидкістю генерування супероксидних радикал-аніонів нейтрофільними гранулоцитами крові у дітей з САГ (r=0,452; p<0,05) і в групі дітей з ЛАГ (r=0,675; p<0,05).

4. Встановлено високий ступінь дезінтеграційних змін міжклітинного матриксу стінки судин у дітей, хворих на АГ, та показано його окисно-індукований генез, ефекторною ланкою якого є система судиноспецифічних форм матриксних металопротеїназ (ММП-2, ММП-9). Рівень активності ММП-2 у хворих із САГ та ЛАГ становив (0,31±0,14) мкг/мл та (0,6±0,18) мкг/мл відповідно, що вище порівняно з групою контролю - (0,09±0,03) мкг/мл (р<0,05). Рівень активності ММП-9 у дітей із САГ - (1,29±0,08) мкг/мл та з ЛАГ - (2,0±0,18) мкг/мл є вищим, ніж в групі контролю - (0,09±0,01) мкг/мл р<0,01. Заслуговує на увагу те, що активність ММП-9 у дітей з ЛАГ є вища, ніж у дітей із САГ (р<0,05).

5. Відмічено, що у дітей, хворих на АГ, підвищений рівень ендотелій-похідного вазоактивного фактора ендотелін-1 (ЕТ-1). При цьому рівень ЕТ-1 у дітей із САГ - (9,19±1,23) пг/мл та з ЛАГ - (6,24±0,47) пг/мл перевищував показники групи контролю - (2,31±0,45) пг/мл (р<0,05). Виявлено кореляційний зв'язок між рівнями супероксид-генеруючої функції нейтрофільних гранулоцитів крові та рівнями активності ендотеліну-1 у дітей із стабільною (r=0,57±0,02, р<0,05) та з лабільною АГ (r=0,49±0,01, р<0,05), що вказує на окисну природу активації ЕТ-1, як ініціатора розвитку в стінці судин прозапальних змін, вазоконстрикції, активації процесів росту та фіброзу.

6. Показано, що включення до комплексної терапії АГ енергетичного антиоксидантного комплексу кудесан в комбінації з в-блокуючими засобами (небілет) та/або інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл) позитивно впливає на показники суб'єктивного стану, психофізіологічного статусу та добового моніторингу АТ. За результатами ДМАТ, у 26 (62,5%) хворих із САГ та у 18 (47,37%) з ЛАГ виявлено покращання профілю ДМАТ. Зареєстровано статистично достовірне покращення показників психофізіологічного статусу (якість життя, алекситимія, тривожність), нормалізацію суб'єктивного стану в усіх хворих з АГ.

7. У дітей з АГ під впливом комплексного лікування позитивні зміни показників суб'єктивного стану, психофізіологічного статусу та добового профілю АТ супроводжувались покращанням показників окисного гомеостазу, про що свідчить зниження рівнів швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів NAD(P) H-оксидазою нейтрофільних гранулоцитів крові у дітей із САГ та ЛАГ, рівнів синтезу NO нейтрофільними гранулоцитами крові у обстежуваних з обома формами АГ, рівнів 8-оксогуаніну у дітей з САГ і 8-оксогуаніну та 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину у хворих з стабільною та лабільною АГ, рівнів активності ММП-9 та ендотеліну-1 у хворих з обома типами добового профілю АТ.

Практичні рекомендації

1. З метою підвищення ефективності лікування дітей та підлітків з АГ рекомендується включати до комплексу обстеження визначення показників окисного стану - швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів та оксиду азоту нейтрофільними гранулоцитами крові, показника окисного пошкодження гуаніну ДНК - 8-оксогуаніну в сечі. Збільшення швидкості генерування супероксидних радикал-аніонів NAD(P) H-оксидазою нейтрофільних гранулоцитів крові понад 1,5 нмоль/1•10³ клітин·хв, вмісту оксиду азоту в нейтрофільних гранулоцитах крові вище, ніж 2,5 нмоль/1•10⁶клітин·хв, та рівня 8-охоG, що перевищує 3 нмоль / доба·кг маси тіла, є показниками окисного гомеостазу, характерними для АГ. Вказані методи дослідження мають високий рівень специфічності (96%) та чутливості (98%), грунтуються на системному підході до вивчення патогенезу АГ - від підвищеного утворення радикалів кисню та оксиду азоту до вторинних різнорівневих пошкоджень, кінцевим результатом чого є дисфункція судин з формуванням АГ.

2. Для підвищення ефективності лікування АГ хворим з лабільною АГ рекомендується призначати комплексний енергетичний антиоксидантний комплекс кудесан у дозі 1 мл перорально (10 крапель, що містять 15 мг Коензиму Q₁₀ та 2,25 мг токоферолу ацетату) протягом 1 місяця. Для лікуванні дітей з стабільною АГ за наявності симпатикотонії у вихідному вегетативному тонусі за даними кардіоінтервалографії рекомендується застосувати кудесан у поєднанні з в-блокуючими засобами (небілет в дозі 2,5-5 мг/добу). При стабільній АГ та ваготонії у вихідному вегетативному тонусі рекомендується призначати інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента (еналаприл в дозі 0,1 мг/кг/добу дітям, підліткам - в дозі 5-40 мг/добу) у поєднанні з енергетичним антиоксидантним комплексом кудесан протягом 1 місяця.

Список публікацій з теми дисертації

1. Бурлака Є.А. Оксидативне пошкодження аорти при хронічному гальмуванні NO-залежної вазодилятації // Матеріали ІІІ між нар. мед. конфер. для студентів та молодих вчених «Медицина - здоров'я ХХІ століття» (26 - 28 вересня 2002 р.). - Дніпропетровськ, 2002. - С. 54.

2. Бурлака Є.А. Підвищення рівня супероксидних радикал-аніонів в ендотелії аорти при хронічному гальмуванні синтезу оксиду азоту / Є.А. Бурлака, М.В. Хайтович // Актуальні проблеми медицини і біології. - 2003. - №1. - С. 86 - 91. (Здобувач брала участь в підборі та аналізі літератури, проведенні експериментальних досліджень, аналізі результатів, написанні та оформленні статті).

3. Бурлака Є.А. Інтенсифікація окисних пошкоджень клітин та активація матриксних металопротеїназ за умов дефіциту оксиду азоту // Матеріали 59-1 наук.-практ. конфер. студентів та молодих вчених Нац. мед. унів-ту ім. О.О. Богомольця з міжнар. участю «Актуальні проблеми сучасної медицини» (6 - 8 квітня 2005 р.). - Київ, 2005. - С. 147 - 148.

4. Бурлака Є.А. Інтенсифікація окисних пошкоджень клітин і активація матриксних металопротеїназ за умов дефіциту оксиду азоту // Міжнар. студ. наук. конфер. «Молодь - медицині майбутнього» (21 - 22 квітня 2005 р.) - Одеса, 2005. - С. 51.

5. Бурлака Є.А. Інтенсифікація окисних пошкоджень та активація матриксних металопротеїназ в клітинах ендотелію аорти при гальмуванні продукції оксиду азоту / Є А. Бурлака, М.В. Хайтович // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2005. - №1 - 2. - С. 13 - 17 (Здобувач брала участь у визначенні рівнів активності ММП-2 та ММП-9 в препаратах аорт щурів, обробці результатів, написанні та оформленні статті).

6. Майданник В.Г. Активность матриксных металлопротеиназ у детей с вегетативными дисфункциями / Н В. Хайтович, И.И. Ганусевич, Э.С. Суходольская, Е.А. Бурлака, А.П. Бурлака, Л.И. Мисюра // Сборник материалов Х конгресса педиатров России «Актуальне проблемы педиатрии» (6 - 9 февраля 2006 г.). - Москва, 2006. - С. 352.

7. Майданник В.Г. Роль активных форм кислорода в повреждении сосудов в эксперименте и клинике / В.Г. Майданник, Н.В. Хайтович, Е.А. Бурлака // Сб. материалов Х конгр. педиатров России «Актуальне проблемы педиатрии» (6 - 9 февраля 2006). - Москва, 2006. - С. 352 - 353.

8. Хайтович М.В. Мітохондрільна недостатність у дітей із захворюваннями серцево-судинної системи / М.В. Хайтович, Є.А. Бурлака // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, №2. - С. 126.

9. Бурлака А.П. Оксидативний стрес та активація матриксних металопротеїназ при ремоделюванні судин у дітей з артеріальною гіпертензією / А.П. Бурлака, І.І. Ганусевич, М.В. Хайтович, Є.А. Бурлака, Є.П. Сидорик // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №2. - С. 47 - 50. (Здобувач брала участь у підборі та аналізі даних вітчизняної та зарубіжної літератури, клінічному обстеженні дітей, заборі зразків крові та сечі, проведенні вимірювання рівнів супероксидних радикал-аніонів, ММП-2, ММП-9, обробці результатів, написанні та оформленні статті).

10. Майданник В.Г. Метаболізм радикальних форм кисню та оксиду азоту в мітохондріях / В.Г. Майданник, Є.А. Бурлака, М.В. Хайтович // Науковий вісник Національного медичного університету. - 2006. - №2. - С. 126 - 137. (Здобувач брала участь у підборі та аналізі даних вітчизняної і зарубіжної літератури, написанні огляду літератури).

11. Майданник В.Г. Стан окисної реактивності у дітей, хворих на артеріальну гіпертензію / М.В. Хайтович, Є А. Бурлака, А.П. Бурлака, Є.П. Сидорчик // Матеріали ІІІ конгр. педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (17 - 19 жовтня 2006 р.). - Київ, 2006. - С. 9 - 10.

12. Майданник В.Г. Окиснo-індукована нестабільність геному у дітей з артеріальною гіпертензією / М.В. Хайтович, Є.А. Бурлака, А.П. Бурлака, Є.П. Сидорик // Тези VII всеукр.-ої наук.-практ. конфер. «Актуальні питання педіатрії», присв'яченої пам'яті чл.-кор. НАН України, АМН України, РАМН, проф. В.М. Сідельникова (16 - 18 листопада, 2006 р.). - Київ, 2006. - С. 52.