Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ МОЗ УКРАЇНИ

УДК 616.711-007.55-053.2:615.825.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ КІНЕЗО- ТА ЕЛЕКТРОТЕРАПІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ З ДИСПЛАСТИЧНИМ СКОЛІОЗОМ I-II СТУПЕНЯ

14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

БАЛАШОВА ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Науковий керівник:

Ніколаєва Наталя Григорівна, доктор медичних наук, професор, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного відділу.

Офіційні опоненти:

Полівода Олександр Миколайович, доктор медичних наук, професор, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник відділу комплексних проблем медичної реабілітації, курортології і фізіотерапії;

Юшковська Ольга Геннадіївна, доктор медичних наук, доцент; Одеський державний медичний університет, завідуюча кафедрою фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання та валеології.

Захист відбудеться "30" жовтня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.608.01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Автореферат розісланий " 29 " вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Г.О. Дмитрієва.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Питання лікування диспластичного сколіозу (ДС) залишаються актуальною медичною та соціально-економічною проблемою (Магометов С.В., Улещенко Д.В., Улещенко В.А., 2001; Фищенко В.Я., 2005; Шевченко С. Д., 2006). Поширеність ДС за даними багатьох авторів (Казьмин А.И. та співавт., 1981; Черкашов А.М., 1994; Рой І.В. та співавт., 2004; Хан М.А. та співавт., 2005; Власов А.А. та співавт., 2008; Moen K.Y., Nachemson A.L., 1999; Watanabe K., Hasegawa K., Hirano T., 2005) коливається в межах від 2 до 28 %, а первинна інвалідність при ДС складає 8-12 % в загальній структурі дитячої інвалідності (Скоблин А.А., Алексеенко И.Г., 2003).

Терапія ДС включає широкий спектр лікувальних підходів - від консервативних (ортопедичний режим, лікувальна фізична культура, масаж, використання лікувальних фізичних чинників) - до оперативних, що залежить перш за все від ступеня сколіозу (Алексеева А.А., 1980; Казьмин А.И., 1990; Фищенко В.Я., 1994; Герцен Г.И., 1991; Голубова Т.Ф., 1998; Корж А.А., 2003; Белозерова Л.М., 2006; Мезенцев А.А., 2007; Левицкий А.Ф., 2007; Арсеньев А.В., 2008; Власов А.А., 2008; Ferraro C., 1998; Den Boer W.A., 1999; Asher M.A., 2006; Rowe D.E., 2006; Grivas T.B., 2008).

Основною метою консервативного лікування дітей з ДС I-II ступеня є зупинення прогресування та корекція деформації хребта за рахунок досягнення симетризації м'язового корсету, збільшення силової витривалості м'язів (Потапчик А.А., 2001; Проценко В.Н., 2002; Фищенко В.Я., 2004; Слугін В.И., 2005; Forst R., 1997; Negrini А., 2001; Negrini S., 2003) шляхом використання кінезотерапії, масажу та апаратної фізіотерапії.

У лікуванні дітей з ДС I-II ступеня провідну роль відіграє лікувальна фізична культура, комплекси стандартної кінезотерапії, які добре відпрацьовані (Фонарев М.И., 1983; Слугин В.И., 2004; Милюкова И.В., 2005). Разом з тим, останнім часом з'явилися нові варіанти кінезотерапії, які поєднують дозоване розвантаження хребта з симультанним тренуванням м'язів, наприклад на профілакторі Євмінова, що за суттю, є комбінованою кінезотерапією (ККТ) (Плахтій П.Д. та співавт., 2006; Євмінов В.В., 2007). Однак, щодо використання ККТ при ДС, то це питання недостатньо висвітлене і потребує подальшого вивчення. З іншого боку, невід'ємною складовою консервативного лікування сколіозів всіх ступенів, у тому числі і після оперативного лікування, є електростимуляція м'язів спини, яка зазвичай проводиться з використанням синусоїдальних модульованих струмів (Казьмин А.И. та співавт., 1990; Цыкунов М.Б., Еремушкин М.А., 2004; Фищенко В.Я. та співавт., 2004; Власов А.А. та співавт., 2008; Pecak F., 1993; Kwalwasser S.A., 2005). Проте, електротерапія при ДС зводиться, як правило, до стимуляції розслаблених м'язів і тільки в одиничних роботах враховується необхідність впливу на контраговані м'язи (Kwalwasser S.A., 2005). Окрім того, дотепер немає єдиної думки щодо трактування стану паравертебральних м'язів, тому що не завжди при призначенні терапії застосовуються показники електроміографії (Витензон А.С., 2007; Leisman G., 1995; Feipel V., 2002).

Відносно новим лікувальним фізичним чинником для педіатрії є TENS-терапія, яка характеризується малим енергетичним навантаженням, м'якою дією, широким діапазоном параметрів - від стимулюючого до розслаблюючого ефектів (Пономаренко Г.Н., 2004; Єжов В.В., 2005; Кенц В.В., 2005; Власов А.А., 2008). Роботами Яицкого С. И., Глазирина Д.И., (1991), Шмакової І.П. (2003, 2004), Єжова В.В. (2005) доведено, що TENS- терапія чинить трофотропну, нейротропну, анальгізуючу та міорелаксуючу дію, однак, дотепер можливості використання TENS-терапії при ДС у дітей не вивчені. Ці невирішені питання і явились предметом дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Українського НДІ медичної реабілітації та курортології "Розробка етапних реабілітаційних комплексів при диспластичній та дегенеративно-дистрофічній патології хребта у дітей та дорослих з використанням природних та преформованих фізичних чинників" (номер держреєстрації 0106U001848). Фрагмент роботи, присвячений вивченню використання диференційованої кінезотерапії та електротерапії в комплексному лікуванні дітей з ДС I-II ступеня, виконаний безпосередньо здобувачем.

Мета роботи. Підвищити ефективність лікування дітей з диспластичним сколіозом I-II ступеня шляхом розробки системи етапного диференційованого застосування кінезотерапії та електротерапії в умовах поліклініки та санаторію.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості клінічних, ортопедичних та функціональних проявів ДС I-II ступеня у дітей, розробити алгоритм комплексної оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей з даною патологією.

2. Вивчити на поліклінічному етапі особливості впливу стандартної та комбінованої кінезотерапії на ортопедичні прояви та функціональний стан дітей з ДС I-II ступеня та порівняти їх ефективність.

3. Провести порівняльний аналіз ефективності застосування стандартної та комбінованої кінезотерапії в комплексі санаторно-курортного лікування (кліматотерапія, хлоридно-натрієві ванни, масаж, електротерапія) дітей з ДС I-II ступеня.

4. Вивчити можливість та доцільність використання TENS-терапії у дітей з ДС I-II ступеня, розробити методику її застосування.

5. Вивчити ефективність використання диференційованої кінезотерапії та електротерапії (TENS-терапія та електростимуляція) в комплексному санаторно-курортному лікуванні дітей з ДС I-II ступеня.

6. На підставі аналізу безпосередніх та віддалених результатів розробити ефективну систему лікування дітей з ДС I-II ступеня на поліклінічному та санаторно-курортному етапах з диференційованим застосуванням кінезо- та електротерапії.

Об'єкт дослідження: клінічні, ортопедичні та функціональні прояви ДС I-II ступеня у дітей.

Предмет дослідження: вплив лікувальних фізичних чинників (кліматотерапія, бальнеотерапія, масаж, кінезотерапія та електротерапія) на перебіг ДС I-II ступеня у дітей.

Методи дослідження: загальноклінічні, ортопедичні, рентгенологічні, електроміографічні, лабораторні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено, що у дітей з ДС I-II ступеня у всіх випадках має місце дисплазія сполучної тканини (I ступеня - у 98 (59,8 %) дітей, II ступеня - у 62 (37,8 %) та III ступеня - у 4 (2,4 %) пацієнтів); дисгармонічний фізичний розвиток спостерігається у 67,7 % пацієнтів. За допомогою електроміографічного дослідження веріфікована різниця в стані тонусу паравертебральних м'язів - відмічена відносна контракція на увігнутій стороні та дилятація на опуклій стороні. Вперше розроблено інтегральну шкалу оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей з ДС I-II ступеня, використання якої дозволяє об'єктивізувати ступінь виразності порушень (Патент 24332 А України А 61 В 5/00).

Використання ККТ на поліклінічному етапі в якості монотерапії та санаторно-курортному етапі в складі базисного лікування (кліматотерапія, масаж, бальнеотерапія, електротерапія) справляє більш виражений терапевтичний ефект у порівнянні зі стандартною кінезотерапією, зменшує ступінь виразності порушень (за даними інтегральної шкали оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей).

Включення до базисного санаторно-курортного лікування дітей з ДС I-II ступеня ККТ та TENS-терапії, дозволяє, знизити тонус контрагованих паравертебральних м'язів та підвищити ефективність лікування (Патент 22613 А України А 61 N 1/00, А 61 Н 1/02).

Вперше у комплексному санаторно-курортному лікуванні дітей з ДС I-II ступеня застосовані ККТ та диференційована електротерапія (TENS-терапія та електростимуляція), які сприяють симетризації тонусу паравертебральних м'язів, підвищують ефективність лікування до (52,3±1,3) % (Патент 38190 А України А 61 N 1/32, А 63 В 17/00)

Розроблено систему етапного диференційованого застосування кінезотерапії та електротерапії в умовах поліклініки та санаторію у дітей з ДС I-II ступеня.

Доведена доцільність використання ККТ та диференційованої електротерапії в комплексі санаторно-курортного лікування та ККТ як монотерапії на амбулаторно-поліклінічному етапі у дітей з ДС I-II ступеня.

Використання ККТ та диференційованої електротерапії в комплексі санаторно-курортного лікування та ККТ як монотерапії на амбулаторно-поліклінічному етапі у дітей з ДС I-II ступеня забезпечує добрі віддалені результати (зменшення куту деформації хребта) у 84,6 % пацієнтів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено комплексний підхід до діагностики ДС у дітей з використанням інтегральної шкали оцінки ортопедичного та функціонального стану, що дозволяє об'єктивізувати дані обстеження та проводити моніторинг стану дитини.

Використання ККТ як монотерапії на поліклінічному етапі у дітей з ДС I-II ступеня дозволяє покращити функціональні показники серцево-судинної, дихальної та м'язової систем.

Застосування лікувально-реабілітаційних комплексів (ЛРК): кліматотерапія, бальнеотерапія, масаж, ККТ та диференційованої електротерапія на санаторно-курортному етапі у дітей з ДС I-II ступеня забезпечує підвищення ефективності лікування до 52,3 %.

Шляхом етапного диференційованого застосування кінезотерапії та електротерапії в умовах поліклініки та санаторію у дітей з ДС I-II ступеня досягнуто добрі віддалені результати в 84,6 % спостережень.

Результати дослідження впровадженні в практичну діяльність санаторіїв "Біла Акація", "Люстдорф", "Хаджибей", Одеської міської дитячої поліклініки № 2, Одеської обласної дитячої клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вивчено стан проблеми, здійснено патентно-інформаційний пошук. Проведено клініко-ортопедичне обстеження та функціональне тестування, аналіз клініко-функціональних та інструментальних показників у 164 пацієнтів з ДС на різних етапах лікування. Дисертантом була проведена оцінка безпосередніх та віддалених результатів терапії, математична обробка отриманих результатів. Спільно з науковим керівником проведено наукове обґрунтування, інтерпретацію отриманих результатів, сформульовані висновки. Автором самостійно були оформлені три патенти, два нововведення, написана дисертаційна робота та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та матеріали дисертації доповідались та обговорювались на підсумкових науково-практичних конференціях Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології (Одеса, 2007, 2008, 2009), на республіканській науково-практичній конференції "Лечение и реабилитация в общей практике - семейной медицине" (Одеса, 2007), на науково-практичній конференції "Теорія та практика курортної справи" (Хмільник, 2008), на науково-практичній конференції молодих вчених "Медична наука: сучасні досягнення та інновації" (Харків, 2008).

Публікації. Матеріали дисертації відображено у 26 наукових публікаціях, які охоплюють всі розділи роботи, з них 5 - статті у спеціалізованих журналах, які входять в перелік ВАК України 3 деклараційних патенти України на корисну модель, 2 нововведення, 16 - тези доповідей в матеріалах науково-практичних конференцій., 3 деклараційних патенти України на корисну модель, 2 нововведення, 16 - тези доповідей в матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел та додатку.

Робота викладена на 145 сторінках машинописного тексту, містить 24 таблиці, 13 рисунків. Список використаних джерел включає 214 найменувань (133 - кирилицею, 81 - латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом клінічного дослідження були 164 дитини з ДС I-II ступеня віком від 7 до 16 років, які знаходились під нашим спостереженням в Одеській міській дитячій лікарні № 1 (центрі) імені академіка Б.Я. Резніка, санаторії "Біла Акація" (м. Одеса), у центрі "Ремонт позвоночника по Евминову" (м. Одеса), у поліклініці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології.

Всі пацієнти були обстежені з використанням єдиного комплексу тестів, які включали загальноклінічне, ортопедичне та функціональне обстеження, рентгенологічні, електроміографічні, лабораторні дослідження, статистичні методи.

Загальноклінічне обстеження передбачало загальний огляд дитини, визначення ступеня диспластичності (за методикою Т. Мілковської-Димитрової, А. Каркашова), оцінку фізичного розвитку за центильними таблицями.

Для оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей з ДС використовували інтегральну шкалу, яка складалась з показників асиметрії торсу, силової витривалості м'язів, гнучкості хребта, стабілометрії, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем в балах.

При рентгенологічному дослідженні визначали тип та ступінь ДС, оцінювали ряд тестів (тест Ріссера, Кона, Мовшовича).

Біоелектричну активність паравертебральних м'язів (середню амплітуду сигналу та середню частоту секундної реалізації) досліджували за допомогою поверхневої електроміографії на апараті "Нейро - МВП".

Лабораторні дослідження включали загальний аналіз крові, визначення екскреції глікозаміногліканів та оксіпроліну з сечею.

За сукупністю отриманих даних визначали ступінь виразності порушень, коефіцієнт ефективності, ефективність лікування. Статистична обробка даних та графічне представлення результатів виконано засобами пакету програм для статистичної обробки даних STATISTICA 6. Для оцінки статистичної вірогідності зміни кількісних показників в результаті лікування використовували критерій Стьюдента.

Результати власних дослідження та їх обговорення. У більшості дітей, які знаходились під нашим спостереженням мала місце I ступінь сколіозу - 121 (73,8 %), II ступінь ДС була констатована в 43 (26,2 %) спостереженнях. Грудопоперековий тип деформації зустрічався більше ніж у половини пацієнтів - 94 (57,3 %), поперековий та грудний тип сколіозу - відповідно у 43 (26,2 %) та 27 (16,5 %) дітей.

Фізичний розвиток у 111 (67,7 %) дітей був диспропорційним і тільки у 53 (32,3 %) пацієнтів був розцінений як гармонійний.

Ступінь виразності порушень при деформації хребта I ступеня складала (39,3±1,1) %, II ступеня - (41,4±1,3) %.

Всі діти скаржилися на втому, а 38 (23,2 %) дітей - на періодичні болі у спині (пов'язані з фізичним навантаженням), з них лише у 4 (10,5 %) дітей було діагностовано первинний остеохондроз хребта.

Дисплазія сполучної тканини I ступеня мала місце у 98 (59,8 %) дітей, дисплазія сполучної тканини II ступеня - у 62 (37,8 %) пацієнтів і III ступеня - в 4 (2,4 %) випадках. Астенічна тілобудова визначалась у 131 (79,9 %) дитини, аурікулярні аномалії - 103 (62,8 %) дитини, готичне піднебіння - 92 (56,1 %) пацієнта та кіфоз - 58 (35,4 %) випадків, патологія стоп - 48 (29,3 %) дітей, гіпермобільність суглобів - 41 (25,0 %) пацієнт. Аномалії розвитку хребетного стовпа зустрічались у 42 (25,6 %) дітей, найчастіше - spina bifida occulta L5 - S1 - у 18 (11,0 %) дітей та люмбалізація - в 14 (8,5 %) випадках.

Екскреція глікозаміногліканів та оксіпроліну перевищувала припустимі межі у 56 (34,1 %) дітей, та складала, відповідно, (132±3,4) од., (17±1,2) мг/с.

Діти отримували лікування, яке включало ортопедичний режим, кінезотерапію (протягом всього року) та ЛРК - до кінезотерапії додавалась кліматотерапія, бальнеотерапія, масаж та електротерапія (двічі на рік).

Стандартна кінезотерапія передбачала комплекс, який включав вправи для укріплення м'язового корсету, формування стійкого положення тіла у просторі (рівноваги), індивідуальної корекції деформації хребта. Тривалість одного заняття стандартної кінезотерапії складала 30-40 хв.

ККТ проводили на профілакторі Євмінова, тривалість одного заняття складала 20-30 хв. Основні вправи ККТ були використані у вигляді комплексів для грудного, грудопоперекового та поперекового типів ДС; діти з ДС I ступеня виконували коригуючі симетричні вправи, діти з ДС II ступеня - симетричні вправи почергово з асиметричними. Час виконання кожної вправи для дітей віком від 7 до 11 років становив 10 с, для дітей від 12 до 16 років - 20 с. Базовими вправами для дітей з ДС були: "самовитягання-1","самовитягання-2", "ластівка", "групування", "човник-1", "човник-2". При грудному типі ДС до базових вправ додавались: "гойдання обома ногами", "підтягування", "метелик", при грудопоперековому типі ДС - "змійка", "згинання ноги у колінному суглобі", "бічні вигини", "витягання стоячи", при поперековому ДС - "гойдання обома ногами", "змійка" "згинання ноги у колінному суглобі", "метелик". Коригуючі вправи при ДС II ступеня виконувались диференційовано - при грудному типі ДС застосовувались коригуючі зачепи для верхніх кінцівок, при поперековому ДС - для нижніх кінцівок та асиметричне витягання ноги, при грудопоперековому ДС - для верхніх та нижніх кінцівок та асиметричне витягання ноги. Курс складав 15-20 занять.

Всі комплекси СКТ та ККТ підбирались індивідуально з урахуванням віку пацієнта, ступеня та типу деформації хребта, функціонального стану м'язової, серцево-судинної, дихальної систем, супутньої патології та особливостей дозування фізичних навантажень. Моніторинг стану дитини проводився кожні три місяці.

Електростимуляцію паравертебральних м'язів здійснювали з використанням синусоїдальних модульованих струмів на апараті "Ампліпульс 5". Параметри процедури були наступними: I режим роботи, II рід роботи (чергування посилань струму та пауз), глибина модуляцій - 75 %, частота 80 Гц, сила струму - до відчуття легкої вібрації, локалізація електродів - паравертебрально, на рівні вершини дуги викривлення опуклої сторони, тривалість процедури - 10-12 хв, в залежності від віку дитини (7-11 років - 10 хв, 12-16 років - 12 хв), на курс - 10 процедур щодня.

Вплив короткоімпульсними струмами (TENS-терапія) на паравертебральні м'язи здійснювали за допомогою апарату "Sonodynator 934"(Німеччина) за комп'ютерною програмою TENS V (способи впливу знаходились в наступних межах: аналгезія - 100 %, гіперемія - 75 %, м'язова стимуляція - 0, м'язове розслаблення - 75 %), тип импульсів - симетричні, прямокутні, тривалість імпульсу - 0,2 мс, тривалість паузи - 10 мс, частота 100 Гц, використовували малі гумові електроди, локалізація електродів - паравертебрально, на рівні вершини дуги викривлення увігнутої сторони. Тривалість процедури складала 12-15 хв в залежності від віку дитини (7-11 років - 12 хв, 12-16 років - 15 хвилин), курсом 10 процедур щодня. В тих комплексах, в яких застосовувалось чергування (через день) електростимуляції та TENS-терапії, електротерапія проводилась загальним курсом 10 процедур (синусоїдальні модульовані струми - 5 процедур та TENS-терапія - 5 процедур) за вищевказаними методиками.

Масаж м'язів спини та живота виконували в положенні хворого лежачи з використанням основних прийомів. Спочатку проводили розслаблюючий масаж на увігнутій стороні, потім більш інтенсивний на опуклій стороні сколіотичної деформації з наступним симетричним впливом на всю ділянку спини та сідничних м'язів. Тривалість процедури складала 10-20 хв, на курс - 15-20 щоденних процедур.

Бальнеотерапія представляла собою застосування хлоридно-натрієвих ванн з концентрацією хлориду натрію 20 г/л, температурою води - 36-37?С. Пацієнт знаходився у ванні в сидячому положенні, рівень води був такий, щоб прикрити великі грудні м'язи. Після проведення процедури пацієнт відпочивав протягом 20-30 хвилин. Тривалість процедури - 10-12 хвилин в залежності від віку дитини (7-11 років - 10 хв, 12-16 років - 12 хв) в режимі через день, на курс - 10 процедур.

Кліматотерапія включала використання морського клімату у вигляді прогулянок до моря вранці та ввечері, протягом 1-2 годин.

З метою визначення ефективності диференційованого застосування ККТ як монотерапії та ЛРК, які включали не тільки ККТ але і диференційовану електротерапію, всі пацієнти, які знаходились під нашим спостереженням, були поділені на дві групи аналогічні за ступенем деформації хребта та віком пацієнтів. Першу групу склали 52 дитини, які отримали кінезотерапію в якості монотерапії та в залежності від її виду були поділені на дві підгрупи: 1-а підгрупу склали 25 дітей, які отримували стандартну кінезотерапію, 1-б підгрупу - 27 дітей, які отримували ККТ.

Пацієнти другої групи (112 дітей), які отримали ЛРК на санаторно-курортному етапі та кінезотерапію на амбулаторно-поліклінічному, були розподілені на чотири підгрупи (підгрупа "а", "б", "в", "г"). В 2-а підгрупу увійшло 26 дітей з ДС, у яких застосовували ЛРК № 1, в 2-б - 28 пацієнтів з ДС, які отримували ЛРК № 2, в 2-в (ЛРК № 3) - 28 дітей, в 2-г (ЛРК № 4) - 30 пацієнтів. ЛРК № 1 був базисним, ЛРК № 2, 3, 4 - з інноваційними доповненнями (ККТ, TENS-терапія). Відповідно характеру лікування 2-а підгрупа була підгрупою порівняння, 2-б, 2-в, 2-г підгрупи - референтними.

ЛРК № 1 складався із кліматотерапії, хлоридно-натрієвих ванн, масажу, стандартної кінезотерапії та електростимуляції м'язів спини з використанням синусоїдальних модульованих струмів.

ЛРК № 2 також включав кліматотерапію, хлоридно-натрієві ванни, масаж та електротерапію з використанням синусоїдальних модульованих струмів, однак, замість стандартної кінезотерапії була застосована ККТ (розвантаження хребта на профілакторі Євмінова з симультанним тренуванням глибоких м'язів спини, шляхом використання симетричних та коригуючих вихідних положень).

ЛРК № 3 поряд з кліматотерапією, хлоридно-натрієвими ваннами, масажем та ККТ замість електростимуляції м'язів спини була використана TENS-терапія.

В ЛРК № 4 поряд з кліматотерапією, хлоридно-натрієвими ваннами, масажем та ККТ була застосована електротерапія з почерговим (через добу) впливом на м'язи спини - електростимуляція та TENS-терапія.

Аналіз результатів лікування пацієнтів першої групи показав, що після курсу кінезотерапії як монотерапії на поліклінічному етапі в обох підгрупах функціональні тести покращились, однак у дітей 1-б підгрупи, які отримали ККТ показники функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем були кращими, ніж у пацієнтів 1-а підгрупи, які отримали стандартну кінезотерапію; теж саме відмічалось стосовно м'язової системи: після курсу ККТ в 1-б підгрупі показники силової витривалості м'язів спини та живота збільшились кожний в 1,7 рази, тоді як у пацієнтів 1-а підгрупи збільшення відбулося лише в 1,2 та 1,3 рази (р<0,05).

Ступінь виразності порушень у пацієнтів 1-б підгрупи зменшилась на 12,8 %, тоді як у дітей 1-а підгрупи даний показник зменшився лише на 9,4 % (р<0,001), коефіцієнт ефективності збільшився на 12,2 % (р<0,05) у порівнянні з даними 1-а підгрупи, а ефективність лікування складала (33,1±1,3) %, що на 5,7 % (р<0,01) більше ніж ефективність лікування після застосування стандартної кінезотерапії.

Аналіз безпосередніх результатів застосування ЛРК показав, що у всіх дітей другої групи відбувалося покращення ортопедичного стану, та функціональних тестів, однак у пацієнтів 2-в підгрупи силова витривалість м'язів спини збільшилась в 1,8 рази, живота - в 1,7 рази (р<0,05) порівняно з вихідним значенням, тоді як у дітей 2-а підгрупи дані показники збільшились, відповідно, в 1,4 та 1,3 рази (р<0,05).

Ступінь виразності порушень після проведеного курсу в 2-б та 2-в підгрупах знизилась на 13,8 и 13,5 % відповідно, тоді як у пацієнтів 2-а підгрупи - лише на 11,7 % (р<0,001). Ефективність лікування у дітей 2-б и 2-в підгруп була вище, ніж у дітей 2-а підгрупи і складала (33,8±1,8) % та (34,2±2,2) %, а у пацієнтів 2-а підгрупи - (30,9±2,1) % (р<0,05). Разом з тим, у 2 (7,1 %) пацієнтів 2-б підгрупи з дисплазією сполучної тканини II ступеня суттєвої позитивної динаміки не було виявлено.

В 2-г підгрупі результати використання ЛРК № 4 були вірогідно кращими, ступінь виразності порушень у дітей 2-г підгрупи зменшилась на 20,3 % в порівнянні з даними до ЛРК і складала (21,3±1,1) % (р<0,001), коефіцієнт ефективності збільшився на 26,5 % у порівнянні з 2-а підгрупою (р<0,01), ефективність лікування була вище на 21,4 % в порівнянні з 2-а підгрупою і складала (52,3±1,3) % (р<0,05); турно-амплітудний аналіз електроміографії показав, що градієнт значень середньої амплітуди на опуклій та увігнутій стороні деформації після курсу лікування зменшився в 1,9 рази в поперековому відділі (від (65,8±6,1) до (33,8±6,2) мкВ), в той час як в грудному відділі зниження значення середньої амплітуди відбулося лише в 1,4 рази, градієнт середньої частоти в грудному відділі після ЛРК знизився в 2,1 рази (від (20,1±3,7) до (9,7±3,8) 1/с) (р<0,05), тоді як в поперековому відділі вірогідного зниження даного показника виявлено не було.

Виходячи з того, що отримані дані показали тотожність результатів в 2-б та 2-в підгрупах і враховуючи монолатеральний вплив електротерапії у цих ЛРК, з одного боку, а також базуючись на даних електроміографії (асиметрія тонусу паравертебральних м'язів) і механізмах дії синусоїдальних модульованих струмів та TENS-терапії - з іншого боку, у пацієнтів 2-г підгрупи ми використовували диференційовану електротерапію (електростимуляція та TENS-терапія). Приймаючи до уваги, що у 2/3 дітей

2-г підгрупи мав місце ДС II ступеня ми знайшли можливим порівняти результати використання ЛРК № 4 у пацієнтів з ДС II ступеня 2-г підгрупи та результати лікування пацієнтів з ДС II ступеня у 2-б та 2-в підгрупах.

Аналіз отриманих результатів показав, що силова витривалість м'язів у дітей з ДС II ступеня 2-г підгрупи збільшилась в 1,8 рази (р<0,05), ступінь виразності порушень зменшилась на 20,6 % порівняно з даними до ЛРК і складала (21,2±1,6) % (р<0,001), ефективність лікування складала (51,1±1,4) %, тоді як у пацієнтів з ДС II ступеня 2-б та 2-в підгруп силова витривалість м'язів зменшилась лише у 1,6 рази (р<0,05), ступінь виразності порушень - на 13,4 % (р<0,001), а ефективність лікування складала (33,1±1,8) %.

Таким чином, аналіз отриманих даних показав переваги використання ККТ не тільки як монотерапії, а як і компоненту санаторно-курортного лікування, що проявлялося в покращені функціональних показників серцево-судинної, дихальної та м'язової систем, стабілометричних показників, зниженні ступеня виразності порушень, підвищенні ефективності лікування.

Що ж до електротерапії, то отримані результати свідчили про ефективність монолатерального використання синусоїдальних модульованих струмів або TENS-терапії при ДС I ступеня і про доцільність диференційованої білатеральної електротерапії (TENS-терапія та електростимуляція) при ДС II ступеня.

Порівняльний аналіз безпосередніх результатів лікування пацієнтів першої та другої груп показав тенденцію, позитивно характеризуючи ті ЛРК, де була використана ККТ, так в 1-б, 2-б, 2-в підгрупах ступінь виразності порушень складала, відповідно, (29,4±1,2) %, (27,7±1,1) %, (25,8±1,2) %, а ефективність лікування - (33,1±1,3) %, (33,8±1,8) %, (34,2±2,2) %, тоді як в 1-а та 2-а підгрупах, де була використана стандартна кінезотерапія, ступінь виразності порушень складала, відповідно, (31,3±1,1) %, (29,2±1,3) %, ефективність лікування - (27,4±1,4) % та (30,9±2,1) %, а найкращі результати були отримані при використанні ЛРК № 4 - ступінь виразності порушень у пацієнтів 2-г підгрупи становила (21,3±1,1) %, ефективність лікування - (52,3±1,3) % (р<0,001).

Віддалені результати лікування в терміни від 1 до 3 років оцінювали за трибальною системою: диспластичний сколіоз кінезотерапія електротерапія

- під добрим результатом розуміли зменшення куту викривлення хребта (не менше ніж на 5?),

- задовільним вважали результат, коли ступінь деформації залишалась на попередньому рівні,

- незадовільним - у тому випадку, якщо відбувалося прогресування деформації хребта (на 5? і більше).

Аналіз віддалених результатів лікування пацієнтів першої групи показав, що кількість добрих результатів при використанні кінезотерапії як монотерапії складала 37,1 %, задовільних - 42,9 %, а незадовільних - 20,0 % (рис. 1).

У пацієнтів другої групи найкращі результати були досягнуті в 2-г підгрупі (ККТ на поліклінічному етапі, ЛРК № 4 - на санаторному етапі) - кількість добрих віддалених результатів складала 84,6 %, задовільних - 11,5 %, незадовільних - 3,9 %. У дітей 2-а підгрупи (стандартна кінезотерапія - на поліклінічному етапі, ЛРК № 1 - на санаторному етапі) результати були значно гіршими (добрі - 45,5 %, задовільні - 31,9 %, незадовільні - 22,7 %). В 2-б та 2-в підгрупах результати лікування вірогідно не відрізнялися, хоча були вірогідно кращими, ніж в 2-а підгрупі та вірогідно гіршими в порівнянні з 2-г підгрупою (р<0,05).

Порівняльний аналіз віддалених результатів лікування пацієнтів першої та другої груп показав переваги використання ЛРК (кліматотерапія, хлоридно-натрієві ванни, масаж, кінезотерапія, електротерапія) на санаторному етапі та ККТ, як монотерапії - на амбулаторно-поліклінічному (2-б, 2-в, 2-г підгрупи). Що ж стосується стандартної кінезотерапії (1-а, 2-а підгрупи), то в поєднанні з ЛРК на санаторному етапі (2-а підгрупа) кількість добрих результатів лікування збільшилась на 20,5 % (р<0,05).

Таким чином, порівняльний аналіз використання розроблених диференційованих ЛРК при ДС I-II ступеня показав їх адекватність та ефективність, а ККТ в комплексі санаторно-курортного лікування та як засіб монотерапії слід вважати важливою складовою, яка підвищує ефективність лікування хворих з ДС I-II ступеня.

З нашої точки зору, виходячи із результатів проведеного дослідження, виконання активних вправ в умовах дозованого розвантаження хребта сприяло ліквідації гіперпресії хребетно-рухового сегменту, нівелюванню порушень трофіки, створенню умов для ефективного впливу фізичних чинників, для реалізації закону Hutter-Volkmann, стимуляції реституції диспластичних структур, компенсації незворотніх змін за тактикою "molding through movement" (формування через рух), адаптації (реадаптації) до нових (відновлених) умов у хребетно-рухових сегментах, оптимізації гармонізуючого та адаптаційно-стимуляційного впливу фізіотерапевтичних комплексів. Вказане обумовлює доцільність використання ККТ як базисної терапії дітей з ДС I-II ступеня в амбулаторно-поліклінічних умовах.

Рис. 1. Віддалені результати лікування дітей з ДС I-II ступеня

Окрім того, результати проведених досліджень свідчили про позитивний ефект дії диференційованої білатеральної електротерапії: TENS-терапія, якою впливали на контраговані паравертебральні м'язи, здійснювала суттєвий міорелаксуючий вплив, синусоїдальні модульовані струми підвищували тонус дилятованих м'язів, а TENS-терапія в поєднанні з синусоїдальними модульованими струмами сприяли симетризації паравертебрального м'язового тонусу.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведене нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності лікування дітей з ДС I-II ступеня шляхом розробки системи етапного диференційованого застосування кінезотерапії та електротерапії в умовах поліклініки та санаторію.

1. При ДС I-II ступеня у всіх дітей мала місце дисплазія сполучної тканини - I ступеня - у 98 (59,8 %) дітей, II ступеня - у 62 (37,8 %) та III ступеня - у 4 (2,4 %) пацієнтів; дисгармонійний фізичний розвиток спостерігався у 111 (67,7 %) пацієнтів з ДС; ступінь виразності порушень при деформації хребта I ступеня складала (39,3±1,1) %, II ступеня - (41,4±1,3) %.

2. Застосування розробленої інтегральної шкали оцінки ортопедичного та функціонального стану, яка передбачає комплекс суб'єктивних, статичних та функціональних тестів дозволяє об'єктивізувати ступінь виразності порушень та проводити моніторинг стану дітей з ДС.

3. ККТ у дітей з ДС I-II ступеня зменшує ступінь виразності ортопедичних порушень, здійснює позитивний вплив на функціональний стан серцево-судинної, дихальної та м'язової систем, дозволяє збільшити силову витривалість м'язів спини та живота в 1,7 рази, що обумовлює доцільність її застосування на амбулаторному етапі.

4. ККТ в комплексі санаторно-курортного лікування (кліматотерапія, хлоридно-натрієві ванни, масаж, електротерапія) дітей з ДС I-II ступеня дозволяє зменшити ступінь виразності порушень (згідно з інтегральною шкалою ортопедичного та функціонального стану дітей), підвищити ефективність лікування даного контингенту пацієнтів.

5. Включення TENS-терапії до комплексного санаторно-курортного лікування дітей з ДС I-II ступеня підвищує ефективність лікування, чинить міорелаксуючий вплив та знижує тонус контрагованих паравертебральних м'язів.

6. Використання при ДС I-II ступеня ЛРК, які включають поряд із кліматотерапією, хлоридно-натрієвими ваннами та масажем ККТ та диференційовану електротерапію (TENS-терапія та електростимуляція), дозволяє вдвічі зменшити ступінь виразності порушень (до (21,3±1,1) %) і підвищити ефективність лікування до (52,3±1,3) %.

7. Використання системи етапного диференційованого застосування кінезотерапії та електротерапії у дітей з ДС I-II ступеня (на амбулаторно-поліклінічному етапі - ККТ як монотерапії, на санаторно-курортному етапі - ККТ та диференційованої електротерапії у складі ЛРК) забезпечує добрі віддалені результати в 84,6 % спостережень.

Практичні рекомендації:

1. При обстеженні дітей з ДС I-II ступеня доцільно використовувати інтегральну шкалу оцінки ортопедичного та функціонального стану, за допомогою якої можна проводити моніторинг стану дітей на різних етапах лікування.

2. Лікування дітей з ДС I-II ступеня слід проводити шляхом етапного диференційованого застосування кінезотерапії та електротерапії в умовах поліклініки та санаторію.

3. У дітей з ДС I-II ступеня доцільно використовувати ККТ протягом всього року, а двічі на рік - комплексне санаторно-курортне лікування з включенням кліматотерапії, хлоридно-натрієвих ванн, масажу м'язів спини та живота, ККТ та диференційованої електротерапії (TENS-терапія, електростимуляція паравертебральних м'язів).

4. При проведені ККТ на профілакторі Євмінова слід дотримуватися принципу індивідуалізації вправ відповідно до ступеня, характеру викривлення хребта та віку дитини (тривалість заняття - 20-30 хв, час виконання вправи для дітей 7-11 років - 10 с, 12-16-20 с).

5. Електростимуляцію паравертебральних м'язів необхідно проводити на рівні вершини деформації хребта опуклої сторони (I режим роботи, II рід роботи, глибина модуляцій - 75 %, частота 80 Гц, сила струму - до відчуття легкої вібрації, тривалість процедури - 10-12 хв, в залежності від віку дитини (7-11 років - 10 хв, 12-16 років - 12 хв), на курс - 10 процедур щодня); TENS-терапію - на протилежній стороні (тип импульсів - симетричні, прямокутні, тривалість імпульсу - 0,2 мс, тривалість паузи - 10 мс, частота 100 Гц, тривалість процедури - 12-15 хв в залежності від віку дитини (7-11 років - 12 хв, 12-16 років - 15 хвилин), курсом 10 процедур щодня).

6. В комплексному лікуванні дітей з ДС I ступеня електротерапію доцільно проводити з застосуванням TENS-терапії або електростимуляції паравертебральних м'язів, при ДС II ступеня - білатеральної електротерапії (TENS-терапія та електростимуляція через добу, загальним курсом 10 процедур).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Николаева Н.Г. К вопросу об интегральной оценке состояния детей со сколиозом / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Український медичний альманах. - 2006. - Т. 9, № 4. - С. 113Ї114. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних, написання фрагменту статті та підготовка до друку).

2. Николаева Н.Г. Влияние комбинированной кинезотерапии на функциональное состояние детей со сколиозом I-II степени / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2007. - № 4. - С. 14Ї16. (здобувачем особисто проведено відбір хворих, аналіз та статистична обробка даних, написання та підготовка до друку).

3. Николаева Н.Г. Эффективность использования кинезотерапии и электротерапии у детей со сколиозом / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова, И.А. Колкер // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - № 3. - С. 35Ї37. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, узагальнення результатів спостережень, статистична обробка даних).

4. Николаева Н.Г. Особенности электротерапии при консервативном лечении сколиоза у детей / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова, И.А. Колкер // Хірургія дитячого віку. - 2008. - № 3. - С. 95Ї97. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних, написання фрагменту статті та підготовка до друку).

5. Балашова И.В. Отдаленные результаты использования дифференцированных лечебно-реабилитационных комплексов у детей с диспластическим сколиозом I-II степени / И.В. Балашова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т.8, № 4 (24). - С. 80Ї81.

6. Пат. 24332 Україна, МПК А 61 В 5/00. Спосіб оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей зі сколіозом / Ніколаєва Н.Г., Балашова І.В.; заявник та патентовласник Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології. - № 200701915; заявл. 23.02.2007; опубл. 25.06.2007, Бюл. № 9 (1 кн.).

7. Пат. 22613 Україна, МПК А 61 N 1/00, А 61 Н 1/02. Спосіб лікування сколіозу I-II ступеня у дітей / Ніколаєва Н.Г., Балашова І.В.; заявник та патентовласник Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології. - № 200612731; заявл. 04.12.2006; опубл. 25.04.2007, Бюл. № 5 (1 кн.).

8. Пат. 38190 Україна, МПК А 61 N 1/32, А 63 В 17/00. Спосіб лікування сколіозу II ступеня у дітей / Ніколаєва Н.Г., Балашова І.В.; заявник та патентовласник Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології. - № 200809769; заявл. 25.07.2008; опубл. 25.12.2008., Бюл. № 24 (1 кн.).

9. Спосіб оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей зі сколіозом: інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я / Н.Г. Ніколаєва, І.В. Балашова; Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології. - К., 2007. - 4 с.

10. Спосіб лікування сколіозу I-II ступеня у дітей: інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я / Н.Г. Ніколаєва, І.В. Балашова; Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології. - К., 2007. - 4 с.

11. Николаева Н.Г. Использование комбинированной кинезотерапии при сколиозе I степени у детей / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Вестник физиотерапии и курортологи. - 2006. - № 2. - C. 86. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, узагальнення результатів, статистична обробка даних).

12. Балашова И.В. Оценка состояния детей со сколиозом в динамике санаторно-курортного лечения / И.В. Балашова // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми курортно - рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації", присвяченої 200 - річчю курортів Криму, 26Ї28 вересня. - Місхор, 2007. - С. 169Ї170.

13. Санаторно-курортне лікування дітей та дорослих з диспластичною та дегенеративно-дистрофічною патологією хребта / Н.Г. Ніколаєва, І.В. Балашова, В.В. Колоденко, О.Г. Журавель // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації", присвяченої 200 - річчю курортів Криму, 26Ї28 вересня. - Місхор, 2007. - С. 203Ї204. (здобувачем особисто проведено відбір хворих, статистична обробка даних).

14. Ніколаєва Н.Г. Використання комбінованої кінезотерапії при диспластичній патології хребта у дітей / Н.Г. Ніколаєва, І.В. Балашова // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2007. - № 2. - С. 39. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних).

15. Балашова И.В. Санаторный этап реабилитации детей со сколиозами / И.В. Балашова // Вестник физиотерапии и курортологи. - 2007. - № 2. - С. 119.

16. Николаева Н.Г. К вопросу о возможности использования комбинированной кинезотерапии в практике семейного врача / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Лікування та реабілітація у загальній практиці-сімейній медицині: матеріали Української республіканської науково-практичної конференції, 11Ї12 травня. - Одеса, 2007. - C. 77. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних, написання та підготовка до друку).

17. Балашова И.В. Оценка влияния кинезотерапии на функциональное состояние детей со сколиозом / И.В. Балашова // Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія - 2007: матеріали ХІІІ міжнародної науково-практичної конференції, 5Ї6 жовтня. - Одеса, 2007. - С. 46.

18. Николаева Н.Г. Кинезо- и TENS-терапия в восстановительном лечении детей с диспластическим сколиозом / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Теорія та практика курортної справи: матеріали науково - практичної конференції медпрацівників Укрзалізниці та санаторно-курортних закладів України, присвяченої 55-річчю з дня заснування Медичного центру реабілітації залізничників Південно-Західної залізниці, 14Ї15 травня. - Хмільник, 2008. - С. 109Ї110. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних).

19. Бабов К.Д. Ефективність санаторно-курортних комплексів при диспластичній та дегенеративно-дистрофічній патології хребта / Н.Г. Ніколаєва, І.В. Балашова // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2008. - № 2. - С. 47. (здобувачем особисто проведена статистична обробка даних).

20. Ніколаєва Н.Г. Використання електротерапії при сколіозах у дітей / Н.Г. Ніколаєва, І.В. Балашова, І.А. Колкер // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2008. - № 2. - С. 48. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних).

21. Николаева Н.Г. О назначении электротерапии при сколиозе у детей / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова, И.А. Колкер // Лікування та реабілітація у загальній практиці - сімейній медицині: матеріали II Української республіканської науково-практичної конференції, 15Ї16 травня. - Одеса, 2008. - С. 54Ї55. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних).

22. Николаева Н.Г. Вертебрологический статус детей со сколиозом / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - № 2. - С. 155. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, узагальнення результатів спостереження).

23. Балашова И.В. Преимущества комбинированной кинезотерапии у детей со сколиозом I-II степени / И.В. Балашова // Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія - 2008: матеріали XIV міжнародної науково-практичної конференції, 1Ї2 жовтня. - Одеса, 2008. - С. 27.

24. Балашова І.В. Використання диференційованої електротерапії та комбінованої кінезотерапії при диспластичному сколіозі у дітей / И.В. Балашова // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: материали науково - практичної конференції молодих вчених, присвяченої 85-річчу ХМАПО, 20 листопада. - Харків, 2008. - С. 4.

25. Николаева Н.Г. Физиотерапия в комплексном лечении детей со сколиозом / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Международный научный конгресс и 61-я сессия Генеральной Ассамблеи Всемирной Федерации Водолечения и Климатолечения (ФЕМТЕК): материалы конгресса, 26-28 ноября. = International Scientific Congress and 61-st Session of the General Assembly of the World Federation of Hydrotherapy and Klimatotherapy (FEMTEC): congress materials, November 26Ї28. - Китай, China, 2008. - С. 136Ї137. (здобувачем особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних).

26. Николаева Н.Г. Особенности лечения детей с диспластическим сколіозом II степени / Н.Г. Николаева, И.В. Балашова // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю присвяченої 90-річчю ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України" Актуальні питання ортопедії та травматології, 24-25 вересня. - Київ, 2009. - С. 89Ї90. (здобувачем особисто проведено підбір хворих, статистична обробка даних, узагальнення матеріалу, написання та підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Балашова І.В. Диференційоване використання кінезо- та електротерапії в комплексному лікуванні дітей з диспластичним сколіозом I-II ступеня. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. - Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров'я України, Одеса, 2009.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей з ДС I-II ступеня шляхом розробки системи етапного диференційованого застосування кінезотерапії та електротерапії в умовах поліклініки та санаторію. На підставі комплексного обстеження 164 дітей віком від 7 до 16 років з ДС I-II ступеня розроблено алгоритм комплексної оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей з даною патологією.

Показано ефективність використання ККТ як монотерапії на амбулаторно-поліклінічному етапі та у комплексному санаторно-курортному лікуванні (кліматотерапія, хлоридно-натрієві ванни, масаж, електротерапія).

TENS-терапія у складі комплексного санаторно-курортного лікування дітей з ДС I-II ступеня, якою впливали на контраговані паравертебральні м'язи, здійснювала суттєвий міорелаксуючий вплив. Диференційована білатеральна електротерапія (TENS-терапія в поєднанні з синусоїдальними модульованими струмами) сприяла симетризації паравертебрального м'язового тонусу.

Застосування ККТ на амбулаторно-поліклінічному етапі та ККТ і диференційованої електротерапії - на санаторно-курортному забезпечило досягнення добрих віддалених результатів в 84,6 % спостережень.

Ключові слова: диспластичний сколіоз, кінезотерапія, електротерапія, діти.

АННОТАЦИЯ

Балашова И.В. Дифференцированное использование кинезо- и электротерапии в комплексном лечении детей с диспластическим сколиозом I - II степени. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. - Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии Министерства здравоохранения Украины, Одесса, 2009.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения детей с ДС I-II степени путем разработки системы этапного дифференцированного использования кинезотерапии и электротерапии в условиях поликлиники и санатория.

Результаты работы основаны на обследовании 164 детей в возрасте от 7 до 16 лет с ДС I-II степени с использованием единого комплекса тестов, включающего клиническое, ортопедическое обследование, рентгенологические, электромиографические, лабораторные исследования, методы статистической обработки данных.

I степень ДС отмечалась у 121 (73, 8 %) ребенка, II степень - у 43 (26, 3 %) детей. Грудопоясничный тип деформации был диагностирован у 94 (57,3 %) пациентов, поясничный - у 43 (26,2 %) детей, грудной - в 27 (16,5 %) случаях. Дисплазия соединительной ткани I степени имела место у 98 (59,7 %) детей, II степени - у 62 (37,8 %) пациентов и III степени - в 4 (2,4 %) случаях. Все обследуемые дети получали лечение, которое включало ортопедический режим, кинезотерапию (в течение всего года) и ЛРК: климатотерапия, хлоридно-натриевые ванны, массаж и электротерапия (два раза в год).

С целью сравнения эффективности проводимого лечения все пациенты были разделены на две группы. Дети первой группы получали кинезотерапию как монотерапию, дети второй группы получали ЛРК. ЛРК №1 состоял из климатотерапии, хлоридно-натриевых ванн, массажа, стандартной кинезотерапии и электростимуляции мышц спины с использованием синусоидальных модулированных токов. ЛРК № 2 также включал климатотерапию, хлоридно-натриевые ванны, массаж, ККТ и электротерапию с использованием синусоидальных модулированных токов. ЛРК № 3 наряду с климатотерапией, хлоридно-натриевыми ваннами, массажем и ККТ вместо электростимуляции мышц спины (синусоидальных модулированных токов) включал TENS-терапию. В ЛРК № 4 наряду с климатотерапией, хлоридно-натриевыми ваннами, массажем и ККТ была использована электротерапия с поочередным (через день) воздействием на мышцы спины - электростимуляция и TENS-терапия.

...